Формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін

Теоретичне обґрунтування та експериментальне підтвердження результативності педагогічних умов формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін. Критерії, показники та рівні сформованості.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 11.08.2015
Размер файла 90,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Щоголєва Інна Валентинівна

Кіровоград - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній льотній академії України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент

Комарова Ольга Альбертівна,

Кіровоградський юридичний інститут

Харківського Національного університету внутрішніх справ,

професор кафедри менеджменту та адміністративного права

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Єльникова Галина Василівна,

ДВНЗ "Університет менеджменту освіти"

Національної академії педагогічних наук України,

професор кафедри менеджменту освіти

кандидат педагогічних наук, доцент

Осипова Тетяна Юріївна,

Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського",

доцент кафедри педагогіки

Захист відбудеться 19 травня 2011 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розісланий " 18 ” квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Т.Я. Довга

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Підвищення якості спеціалістів є одним з провідних завдань політики в освітньому просторі Європи. В міру розвитку продуктивних сил інформаційний обмін між державами зростає. Значне місце у ньому займає туризм як вагома частина інформаційного суспільства, який за визначенням Всесвітньої туристської організації (ВТО), є лідируючою галуззю в економіці приблизно 75% країн світу.

В зв'язку з тим, що Україна вступила в Болонський процес та прийняла зобов'язання, спільно з іншими країнами Європи, про створення єдиного освітнього простору, змінюються вимоги до спеціалістів галузі туризму. Все це потребує виявлення основних тенденцій світового досвіду в освіті, удосконалення діяльності вітчизняних освітніх закладів, які готують спеціалістів для галузі туризму. Важливість цієї проблеми підтверджується тим, що питання підготовки кадрів для галузі туризму визначено в Законі України "Про туризм” та Державній програмі розвитку туризму в Україні.

Сучасні вимоги до спеціалістів галузі туризму передбачають не тільки наявність професійних знань, умінь і навичок, а саме комунікативних умінь, які є затребуваними специфікою галузі, основу якої складає взаємодія менеджерів туристичних підприємств з постачальниками, партнерами, споживачами туристських послуг, а також з іншими контактними аудиторіями.

До основних чинників, які впливають на зростання ролі професійного спілкування, відносяться поглиблення спеціалізації в туризмі; збільшення обсягу інформації, яку необхідно розповсюджувати; ускладнення виробничих завдань, виконання яких потребує більш значних витрат часу на спілкування між співробітниками; орієнтація на споживача та індивідуалізація обслуговування.

Іншими передумовами виступають такі чинники, як сталий розвиток туризму, зростання міжкультурних і міжнаціональних контактів, розширення офіційних і неформальних форм туристського спілкування.

Комунікативні вміння, готовність і здатність до комунікативної діяльності не виникають у досвіді людини самі по собі, а є предметом їх спеціального формування, що потребує від навчальних закладів, які готують майбутніх менеджерів туризму, розробки дієвого механізму, який дозволяє враховувати соціальне замовлення на спеціалістів, глибокого дослідження системи педагогічних здобутків, визначення педагогічних умов, спрямованих на формування майбутнього менеджера туризму, відповідного методичного забезпечення навчального процесу.

Запровадження у навчальний процес сучасної парадигми формування комунікативних умінь забезпечується у педагогіці теоретичними та практичними надбаннями.

Вивченню комунікації як явища присвячені праці таких науковців, як К. Ясперс, К. Шеннон, К. Черрі, Р. Дімблбі, Г. Бертон, М. Маклюен, А. Мескон, Д. Адаїр, М.М. Бахтін, Ю.В. Рождественський, Є.В. Клюєв, М.С. Каган, О.В. Запятая, В.Б. Кашкін, А.В. Батаршев, В. Є. Рева, Ж.В. Ніколаєва, М.О. Василик, М.С. Вершинін, Н.П. Волкова, М.М. Мартиненко, Ф.І. Хміль.

Суттєвий внесок в дослідження спілкування внесли такі вчені, як Л.С. Виготський, М.С. Каган, Л.М. Архангельський, В.Г. Афанасьєв, Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Г.М. Андреєва, Л.П. Буєва, В.М. Сагатовський, А.В. Мудрик, М.І. Лісіна, А.А. Брудний, Л.А. Карпенко, М.О. Василик, М.С. Вершинін, Е.В. Соколов.

Проблема участі людини у взаємодії і спілкуванні вивчалась такими науковцями, як Л. Тайер, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, А.В. Мудрик, Б.Ф. Ломов, В.О. Лабунська, через прояв її комунікативних здібностей. Цю ж проблему Л.А. Петровська, Ю.Я. Ємельянов, Л.Д. Столяренко, Г.Х. Бакірова, Е.В. Руденський, Ю.М. Жуков, О.В. Сидоренко досліджували через здатність особистості мобілізувати власні комунікативні ресурси, які вони визначали як комунікативну компетентність, а А.О. Бодальов, Л.Е. Орбан-Лембрик - через комунікативний потенціал, як характеристику можливостей людини, яка визначає якість його спілкування.

Спеціальним дослідженням з питань теорії та практики туристичної освіти присвячені праці таких вітчизняних вчених, як В.К. Федорченко, М.І. Пальчук, Л.В. Сакун, В.Т. Лозовецька, О.О. Любіцева, Л.І. Поважна, М.І. Скрипник, Г.С. Цехмістрова, С.Ф. Соляник, Л.В. Чорна, Л.В. Мальська. Крім цього, досягнуто певних результатів в оновленні теорії становлення та розвитку системи безперервної професійної освіти в галузі туризму завдяки працям російського науковця В.О. Квартальнова, а у визначенні теоретичних основ формування змісту туристичної освіти - в працях І.В. Зоріна.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив зробити висновок про недостатню розробленість проблеми формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму, про що свідчать розбіжності у визначенні складових системи комунікативних умінь та педагогічних умов їх формування; відсутність методик формування комунікативних умінь у процесі викладання професійно орієнтованих дисциплін; розбіжність у визначенні критеріїв та показників їх сформованості, що й зумовило вибір теми дослідження - "Формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін”.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що його результати дозволять вирішити зазначені проблеми та сприятимуть усуненню наступних протиріч:

між вимогами роботодавців до рівня сформованості комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму та недостатнім рівнем їх сформованості;

між необхідністю підготовки менеджерів туризму з високим рівнем сформованості комунікативних умінь та недостатньою розробленістю теоретичних та методичних основ їх формування в процесі професійної підготовки;

між вимогами до європейської якості вищої освіти в галузі туризму та відсутністю системності у професійній спрямованості навчальних програм підготовки спеціалістів для галузі туризму;

між змістом майбутньої професійної діяльності менеджера туризму та змістом професійно орієнтованих дисциплін.

Визначені протиріччя дозволили сформулювати мету та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, представлене в дисертаційній роботі, безпосередньо пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт кафедри менеджменту та економіки Державної льотної академії України, зокрема з темами: "Аналіз і дослідження сучасних проблем розвитку вітчизняного туристичного бізнесу в контексті світових інтеграційних процесів” (протокол № 1 від 08.09.2008 р.); "Розробка, апробація та впровадження інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення профільних дисциплін за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу підготовки фахівців з менеджменту професійного спрямування "Менеджмент організацій”, варіативної компоненти "Менеджмент туристичної індустрії" (протокол № 2 від 30.09.2009 р.) та "Сучасні проблеми теорії і практики менеджменту туристичної галузі в умовах зовнішньоекономічної діяльності” (протокол № 4 від 25.12.2009 р.).

Тема дослідження затверджена вченою радою Державної льотної академії України (протокол № 3 від 29.04.2010 р.) і узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні, що відображено в протоколі № 4 від 25.05.2010 року.

Метою дослідження є визначення, теоретичне обґрунтування та експериментальне підтвердження результативності педагогічних умов формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

Завдання дослідження:

обґрунтувати поняття "комунікативні вміння менеджера туризму”;

проаналізувати особливості професійної діяльності менеджерів туризму та уточнити перелік комунікативних умінь, необхідних для її здійснення;

проаналізувати зміст і структуру вивчення професійно орієнтованих дисциплін в контексті формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму;

розробити та експериментально реалізувати методику формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін;

визначити критерії, показники та рівні сформованості комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму.

обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити результативність педагогічних умов формування комунікативних умінь у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх менеджерів туризму в вищих навчальних закладах.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

Гіпотеза дослідження: формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін буде результативним при реалізації наступних умов:

1. Формування зацікавленості студентів до опанування комунікативними вміннями шляхом створення позитивної мотивації до майбутньої професійної діяльності.

2. Створення в навчальному процесі комунікативного середовища.

3. Здійснення формування комунікативних умінь з урахуванням всіх компонентів педагогічної системи: цілей підготовки менеджера туризму, змісту навчання, дидактичних процесів, суб'єктів навчання, організаційних форм педагогічної діяльності та розробленої методики.

4. Використання в навчальному процесі активних та інтерактивних методів навчання, спрямованих на формування комунікативних умінь студентів.

Рішення визначених в роботі завдань зумовило використання комплексу методів дослідження, а саме:

теоретичних: аналіз філософської, психолого-педагогічної та соціологічної літератури по проблематиці дослідження; узагальнення, синтезу, індукції та дедукції, аналогії та абстрагування, систематизації, як таких, що дають змогу надати об'єктивну оцінку процесу формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму;

емпіричних: спостереження, бесіди, анкетування, тестування, самооцінки та самоаналізу, навчальних портфоліо з метою одержання експериментальних даних щодо динаміки сформованості комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму, а також метод педагогічного експерименту для перевірки гіпотези дослідження;

методи математичної статистики: кореляційного аналізу, середніх величин, абсолютних та відносних відхилень отриманих показників, порівняння обчислених середніх, абсолютних та відносних показників для обробки, інтерпретації та узагальнення експериментальних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота була проведена на базі Державної льотної академії України, Київського університету туризму, економіки і права та Одеського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом.

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2007-2010 років в три етапи.

комунікативне уміння майбутній менеджер

На першому етапі (2007-2008 рр.) було проаналізовано наукову та методичну літературу з досліджуваної проблеми, визначено мету, конкретизовано об'єкт і предмет дослідження, завдання дослідження, визначено педагогічні умови формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму, сформульовано робочу гіпотезу, розроблено програму, за якою проводилась дослідна робота.

На другому етапі (2008-2009 рр.) було розроблено методику формування комунікативних умінь, обґрунтовано критерії, показники, визначено рівні сформованості комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму та реалізовано програму науково-дослідної роботи, спрямованої на формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

На третьому етапі (2009-2010 рр.) було здійснено аналіз проведеної дослідно-експериментальної роботи, систематизовано та узагальнено отримані дані та доведено результативність запропонованих педагогічних умов і методики формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

уперше визначено та теоретично обґрунтовано систему комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму; розроблено та теоретично обґрунтовано комплекс педагогічних умов і методику формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін;

удосконалено критерії сформованості комунікативних умінь через визначення та обґрунтування показників та рівнів сформованості комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін;

уточнено зміст програм професійно орієнтованих дисциплін;

набуло подальшого розвитку поняття "комунікативні вміння” через їх уточнення в контексті професійної діяльності менеджера туризму.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій дослідження забезпечується теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, поєднанням якісного та кількісного аналізу отриманих результатів; системним підходом до вивчення предмета дослідження; використанням комплексу взаємопов'язаних методів, адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі і завданням дослідження; цілеспрямованою організацією педагогічного експерименту, результати якого дозволили уточнити теоретичні позиції та скорегувати методичні рекомендації; можливістю відтворення експерименту. Обґрунтованість висновків підтверджується також власним досвідом роботи дисертанта на кафедрі менеджменту та економіки Державної льотної академії України.

Наукове значення роботи полягає в узагальненні наукових підходів щодо переліку комунікативних умінь менеджерів та конкретизації системи комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму, необхідних у професійній діяльності; обґрунтуванні педагогічних умов, які забезпечують результативність формування комунікативних умінь студентів у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін, що підтверджено результатами дослідно-експериментальної роботи. Визначені та обґрунтовані в дослідженні критерії, рівні, показники сформованості комунікативних умінь та методика діагностики рівня їх сформованості дозволяють підвищити якість оцінювання результативності процесу формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у розробці та запровадженні педагогічних умов, методики формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін; уточненні змісту, розробці методичного та дидактичного забезпечення викладання професійно орієнтованих дисциплін "Організація туризму”, "Організація транспортних подорожей”, Організація екскурсійних послуг”, "Організація послуг гостинності”, "Менеджмент туризму”. Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку спеціалістів для галузі туризму.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки й рекомендації висвітлювались на VIII Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених "Політ-2008” (м. Київ, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Naukowy progress na rubieze tysiacleci-2008" (м. Пржемишль, Польща, 2008 р.), ХХVIII Міжнародній науково-практичній конференції "Современные информационные технологии в управлении и профессиональной подготовке операторов сложных систем” (м. Кіровоград, 2009 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні інформаційні технології в управлінні та професійній підготовці операторів складних систем” (м. Кіровоград, 2009 р.), IX Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених "Політ - 2009. Сучасні проблеми науки" (м. Київ, 2009 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Найновите научни постижения-2009" (м. Софія, Болгарія, 2009 р.), ХХХ Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та курсантів "Авіація та космонавтика: стан, досягнення і перспективи" (м. Кіровоград, 2010 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції "Vedecky pokrok na rozmezi tisicileti - 2010” (м. Прага, Чехія, 2010 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні інформаційні технології в управлінні та професійній підготовці операторів складних систем” (м. Кіровоград, 2010 р.), VI Міжрегіональній науково-практичній конференції ОІ МАУП "Розвиток українського туризму як засіб подолання кризових наслідків" (м. Одеса, 2010 р.). Результати дослідження заслуховувались та обговорювались на засіданнях і методичних семінарах кафедри менеджменту та економіки Державної льотної академії України у 2007-2010 рр.

Результати наукового дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Державної льотної академії України (довідка № 64 від 11.01.2011 р.), Київського університету туризму, економіки і права (довідка № 17 від 06.10.2010 р.), Одеського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом (довідка № 242 від 14.10.2010 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення дисертації, результати дослідження та висновки відображені у 13 публікаціях автора, серед яких 3 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 1 стаття у збірнику наукових праць та 9 публікацій - в матеріалах і тезах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 230 найменувань, 13 додатків. Робота містить 26 таблиць і 7 рисунків. Основний зміст дисертації викладено на 203 сторінках. Загальний обсяг - 253 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет дослідження, сформульовано цілі, завдання і гіпотезу дослідження, розкрито наукову новизну отриманих результатів, теоретичне та практичне значення роботи, представлено відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі - "Теоретичні засади формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму" - визначено сутність, зміст і місце комунікативних умінь в професійній діяльності менеджера туризму, систему комунікативних умінь, які необхідні менеджеру туризму в майбутній професійній діяльності, теоретичні основи формування цих умінь в процесі професійної підготовки.

Обґрунтовано, що витоки навчання мистецтву ораторської мови, вміння вести публічні дискусії, походять від класичних античних традицій; в середньовіччі комунікація стає однією з форм морального самовдосконалення людини; в епоху Нового часу відбувається осмислення спілкування з іншими як внутрішньої інтенції людського буття та формуються передумови теоретичного підходу до вивчення проблем спілкування.

Визначено, що термін "комунікація" з'являється в науковій літературі в XX ст., а ретроспективна оцінка досягнень XX століття щодо вивчення комунікації дає можливість констатувати, що в ХХ столітті продовжують розвиватися ідеї семіотики і герменевтики, проблема людської комунікації знаходить відображення в межах таких філософських напрямків, як екзистенціалізм, персоналізм, лінгвістична та діалогічна філософія, формуються технократичний (Г.М. Маклюен, К. Шеннон), інтеракційний (Ф. Джаблін, Е. Холл, С. Тінг-Тумі), лінгвістичний (Ф. Де Соссюр, Р. Якобсон, Р. Барт, Н. Хомський) та соціолінгвістичний підхід (Є. Поліванов, Х. Каррі, М. Дрідзе) до вивчення змісту комунікації.

Науково-теоретичну базу дослідження проблеми формування комунікативних умінь закладено в дослідженнях щодо особистісно-орієнтованого підходу (Б.Д. Ельконін, В.В. Давидов, А.В. Петровський, Є.В. Бондаревська, В.В. Сєріков), діяльнісного (Б.Ф. Ломов, О.М. Леонтьєв, І.І. Ільясов, Н.Ф. Тализіна, Г.О. Атанов), компетентнісного (В.В. Хутмахер, В.І. Байденко, І.А. Зімняя, Н.В. Кузьміна, Н.Ф. Радіонова, В.І. Капінос, А.В. Хуторський, В.В. Краєвський); педагогічної системи (Н.В. Кузьміна, Л.Г. Вікторова, В.О. Сластьонін, В.М. Косухін, В.П. Беспалько, В.І. Образцов); педагогічних умов (Н.М. Боритко, О.М. Пєхота, Ю.К. Бабанський, І.П. Підласий, А.С. Бєлкін, Л.І. Качалова); мотивації діяльності (Д. Мак-Клелланд, А. Маслоу, Е. Дісі, Р. Раян, С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготський, Є.П. Ільїн, Н.В. Бордовська, О.Е. Коваленко, Б.І. Додонов, В.А. Семиченко); окремих аспектів формування спеціаліста-менеджера (Л.С. Знікіна, Г.В. Неупокоєва, О.М. Зарецька, Н.А. Банько, І.С. Радченко, В.А. Василенко, Є.В. Сидоренко); проблеми формування фахівців для галузі туризму (В.К. Федорченко, Л.Г. Лук'янова, Н.А. Форменко, Г.С. Цехмістрова, В.Т. Лозовецька, Л.В. Козак, Л.В. Сакун, Л.В. Чорна).

Визначено, що сучасний менеджер - це спеціаліст нової формації, який оперує особливим ресурсом - людьми, спілкування з якими вимагає від менеджера особливих умінь та дає змогу якнайкраще виявити себе під час взаємодії з ними.

Обґрунтовано, що комунікативні вміння є складовою професійних вмінь менеджера, поряд з технологічними, які визначають способи і прийоми виконання певних робіт при здійсненні управлінської діяльності та концептуальними, які пов'язані зі здатністю розв'язання загальносистемних проблем організації.

Доведено, що результати діяльності менеджера залежать від ефективності міжособистісного спілкування та вмінь організовувати спільну діяльність інших людей на основі аналізу позицій науковців Е. Голдрата, П. Сенге, І.І. Серьогіної, І.С. Радченко, Л.В. Балабанової, О.В. Сардак.

Досліджено підходи до визначення переліку комунікативних умінь, якими повинен володіти менеджер, на підставі праць Г.С. Нікіфорова, Н.А. Банько, І.Д. Ярощука, Н.Ф. Долгополової, В.А. Тищенко та зроблено висновок, що в науці відсутній єдиний підхід до їх переліку, що породжує певні труднощі в визначенні ключових комунікативних умінь.

Проаналізовано перелік комунікативних умінь, які потрібні менеджеру туризму при реалізації індивідуальних і колективних форм спілкування та обґрунтовано, що проведення нарад, зборів, інструктажів, ділових бесід, розмов по телефону, інтерв'ю, презентацій потребує від менеджера володіння цілим комплексом комунікативних умінь, які знаходять прояв в умінні в адекватній формі доводити інформацію до співрозмовника, забезпеченні продуктивної взаємодії з усіма суб'єктами та контактними аудиторіями туристичного підприємства, встановленні психологічного контакту зі співрозмовником, формуванні змісту міжособистісного сприйняття та забезпеченні впливу учасників спільної діяльності один на одного.

Узагальнивши наукові підходи та результати проведеного анкетування керівників практик від туристичних підприємств щодо переліку комунікативних умінь, визначено систему комунікативних умінь, необхідних майбутньому менеджеру туризму, які, у відповідності з класифікацією Г.М. Андреєвої, було розподілено нами на три групи: інформаційно-комунікативні, інтерактивні та перцептивні.

Під комунікативними вміннями менеджера туризму ми розуміємо систему вмінь, які забезпечують ефективність інформаційно-комунікативної, інтерактивної та перцептивної сторони спілкування шляхом адекватного використання цих умінь відповідно до цілей, умов та адресату спілкування.

У другому розділі дисертації - "Методичні основи формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін" - досліджено систему комунікативних умінь у змісті і структурі вивчення професійно орієнтованих дисциплін, розроблено та теоретично обґрунтовано методику, педагогічні умови формування комунікативних умінь, а також критерії, показники та рівні сформованості комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

Обґрунтовано, що необхідною умовою підвищення якості підготовки менеджерів туризму є збалансованість і узгодженість навчальних програм, раціональна послідовність вивчення дисциплін з наступним закріпленням теоретичних знань та реалізацією набутих вмінь, зокрема комунікативних, під час аудиторних занять, поза аудиторною роботою, а також під час проходження практик.

Доведено, що професійна підготовка майбутнього менеджера туризму здійснюється через засвоєння дисциплін фахової орієнтації, які представлені у вибірковій частині професійно орієнтованих дисциплін, до яких відносяться блоки дисциплін з технології, організації, економіки галузі, а також галузевого менеджменту та маркетингу.

Визначено, що вивчення професійно орієнтованих дисциплін повинне ґрунтуватись на їх інтеграції і диференціації, забезпеченні наступності використання знань щодо загальних об'єктів вивчення, що забезпечить цілісність теоретичних знань і практичних вмінь, у тому числі комунікативних.

Уточнено зміст професійно орієнтованих дисциплін "Організація туризму”, "Організація послуг гостинності”, "Організація транспортних послуг”, "Організація екскурсійних послуг” та "Менеджмент туризму" на основі проведеного аналізу існуючих програм професійно орієнтованих дисциплін, які використовуються в підготовці майбутніх менеджерів туризму в вищих навчальних закладах та змісту діяльності майбутнього менеджера туризму.

Обґрунтовано потенціал професійно орієнтованих дисциплін варіативного блоку в контексті формування комунікативних умінь та визначено перелік комунікативних умінь, які формуються в процесі вивчення кожної з дисциплін. Доведено, що саме в процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін відбувається професійне становлення майбутнього спеціаліста за рахунок їх фахової спрямованості та відображення галузевих особливостей.

Визначено, що методика формування комунікативних умінь студентів у процесі викладання професійно орієнтованих дисциплін являє собою оптимальне поєднання загальнодидактичних методів, прийомів та засобів, які застосовуються в таких формах навчання як лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота студентів, науково-дослідна робота, виконання індивідуальних завдань, проходження практик.

Обґрунтовано, що при викладанні дисциплін професійно орієнтованого циклу доцільно використовувати наступні види лекцій: вступна лекція, лекція-інформація, проблемна лекція, лекція-дискусія, лекція з запланованими помилками. У системі семінарських занять доцільно застосовувати дискусійні активні методи, оскільки під час дискусії з'являється можливість формування культури спілкування, доречності вживання певних мовних засобів, формування риторичних вмінь. Під час проведення практичних занять використовувати ігрові (імітаційні, операційні та рольові ігри) та неігрові (аналіз конкретних ситуацій) методи, "мозковий штурм”, тестування. Застосування на практичних заняттях ігрових методів сприяє формуванню комунікативних умінь завдяки активній участі в грі всіх студентів групи та спілкування в неформальних умовах. Для відображення професійних ситуацій в спілкуванні майбутніх менеджерів туризму необхідно вирішувати ситуаційні завдання, розроблені у відповідності з темою, що вивчається, аналіз яких сприяє формуванню вербального та невербального спілкування, вміння слухати і розуміти співрозмовника, проводити ділові бесіди і презентації. Тестові завдання можуть бути представлені декількома типами, а саме: тести закритого та відкритого типу, завдання на відповідність, на правильну послідовність. Після їх виконання обов'язково проводиться аналіз наданих відповідей в усній формі з визначенням правильної відповіді та обґрунтуванням студентом вибору саме такої відповіді. Контрольні заходи передбачають проведення вхідного, поточного та заключного контролю. Вхідний контроль проводиться до початку вивчення студентами професійно орієнтованих дисциплін та спрямовується на діагностику їх знань, вмінь, навичок, зокрема комунікативних. Поточний контроль проводиться на всіх видах аудиторних занять у формі опитування, усного та письмового експрес-контролю, контрольних робіт, перевірки ситуаційних та індивідуальних завдань, а також у формі тестування. Заключний контроль здійснюється у формі комплексної контрольної роботи та презентації студентом науково-дослідного проекту.

Визначено, що розробка методичної концепції дисципліни повинна розпочинатися з визначення таких принципових моментів, як: максимальні результати, які можуть продемонструвати студенти; мінімум знань та комунікативних умінь, якими вони повинні володіти; методи викладання; вибір форм спілкування зі студентами; закріплення знань, вмінь і навичок; форми контролю.

Викладання дисциплін професійно орієнтованого циклу передбачає підготовку відповідного програмно-методичного забезпечення: навчальної та робочої програми дисципліни; методичних матеріалів для підготовки до семінарських та практичних занять, для виконання самостійної роботи, виконання індивідуальних (ситуаційних і творчих) завдань та науково-дослідного проекту.

Обґрунтовано, що програми професійно орієнтованих дисциплін, за якими здійснюється підготовка майбутніх менеджерів туризму, доцільно будувати за модульним принципом, що сприятиме визначенню структури дисципліни, селективному підходу до визначення тем курсу, дозволить уникнути дублювання тем у різних дисциплінах, визначити міжпредметні зв'язки, акцентувати на тих аспектах, які дозволяють розглядати загальні об'єкти з позиції конкретної дисципліни. Дидактична підготовка змісту навчального матеріалу професійно орієнтованих дисциплін складалася з його відбору та систематизації на науковому, галузевому та професійному рівнях у вигляді диференційованих модулів і узагальнених навчальних елементів. В процесі викладання професійно орієнтованих дисциплін зміст навчальних елементів трансформувався в перелік загальнопрофесійних та комунікативних знань, вмінь, навичок, які цілісно представлені в структурі методичних матеріалів.

З урахуванням проведеного аналізу наукової літератури, дисертаційних досліджень, практичного досвіду формування комунікативних умінь, визначено педагогічні умови формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму, до яких було віднесено: формування зацікавленості студентів до опанування комунікативних умінь шляхом створення позитивної мотивації до майбутньої професійної діяльності; створення комунікативного середовища; врахування всіх компонентів педагогічної системи (цілей підготовки, змісту навчання, дидактичних процесів, суб'єктів навчання, організаційних форм педагогічної діяльності); використання в навчальному процесі активних та інтерактивних методів навчання. З урахуванням того, що формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму відбувається у процесі вивчення професійно орієнтовних дисциплін, вважаємо доцільним здійснювати його за такими етапами: мотиваційний, операційний і оцінювальний.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури та змісту професійної діяльності менеджера туризму визначено критерії (інформаційно-комунікативний, інтерактивний та перцептивний), показники, що конкретизують критерії, обґрунтовано рівні сформованості комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму, які було ранжовано на низький, середній і високий. Автором розроблено також критерії оцінки усних і письмових відповідей, а також портфоліо студентів.

У третьому розділі - "Експериментальне дослідження педагогічних умов та методики формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін" - представлено методику педагогічного експерименту; викладено методику формування комунікативних умінь студентів та основні позиції формувального експерименту; надано кількісний та якісний аналіз результатів експериментальної перевірки результативності педагогічних умов формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

У процесі діагностики динаміки рівня сформованості комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму було використано комплекс методик, до якого ввійшли: методика експертної оцінки та самооцінки рівня сформованості комунікативних умінь за авторською анкетою, методика В.В. Синявського та Б.О. Федоришина по визначенню комунікативних та організаторських схильностей, тест В.Ф. Ряховського на оцінку рівня комунікативності, методика оцінки комунікативних умінь менеджера. Крім цього було використано такі методи, як педагогічне спостереження, опитування, бесіда, тестування, аналіз успішності студентів.

Результати, отримані на констатувальному етапі експерименту, дали змогу зробити висновок, що формування комунікативних умінь студентів відбувається стихійно, відсутні необхідні умови, які забезпечують результативність формування вищезазначених умінь, відзначено низький рівень мотивації студентів, неадекватність оцінок студентами власних комунікативних умінь, про що свідчив кількісний і якісний аналіз отриманих даних, що й підтвердило доцільність запровадження обґрунтованих педагогічних умов формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

За результатами констатувального етапу експерименту було сформовано експериментальну (ЕГ) та контрольну (КГ) групи. До складу ЕГ увійшли 4 групи студентів Державної льотної академії України, 1 група студентів Київського університету туризму, економіки і права, 2 групи студентів Одеського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, до КГ увійшли 6 груп студентів Київського університету туризму, економіки і права. До експерименту були залучені студенти 3 і 4 курсу, які навчались на денній формі; вік студентів становив 19-21 рік.

При розподілі навчальних груп на експериментальні та контрольні ми скористалися методом соціометричного вирівнювання для того, щоб кількісний і якісний склад груп принципово не відрізнявся, внаслідок чого було утворено ЕГ (h=159) та КГ (h=153).

На формувальному етапі експерименту було сформульовано мету, завдання та принципи його реалізації, які враховували адекватне відображення проблеми формування комунікативних умінь в цілях навчання, змісті дисциплін, методах, організаційних формах професійної підготовки студентів; створенні середовища, в якому студенти активно взаємодіяли з одногрупниками та викладачами як в аудиторний, так і в поза аудиторний час; цілеспрямоване наповнення програм дисциплін професійно орієнтованими практичними завданнями, імітаційними, операційними та рольовими іграми; врахування визначених структурних компонентів комунікативних умінь та їх поступове формування у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

Актуалізовано зміст професійно орієнтованих дисциплін: "Організація туризму”, "Організація послуг гостинності”, "Організація транспортних подорожей”, "Організація екскурсійних послуг”, "Менеджмент туризму”, розроблено їх програмно-методичне забезпечення; визначено комплекс імітаційних ("Менеджер”, "Бізнес”), операційних ("Нарада”, "Переговори”, "Гра в пораду”) та рольових ("Розгадай клієнта" (розроблена автором), "Невербальні засоби спілкування”, "Пошкоджений телефон”) ігор; розроблено методику формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін. Формування комунікативних умінь відбувалось за такими етапами: мотиваційний, операційний, оцінювальний.

На мотиваційному етапі було активізовано внутрішню мотивацію студентів до формування комунікативних умінь, яка була структурована на вступну (збудження інтересу до навчання через розгляд туризму як феномена, в якому менеджер туризму відіграє одну з провідних ролей, а комунікативні вміння виступають інструментом його професійної діяльності); поточну (співвіднесення теоретичного матеріалу з його практичним змістом; розв'язання проблемних завдань професійної спрямованості; обговорення конкретних ситуацій, які зумовлюють необхідність розвинутих комунікативних умінь; реалізація набутих знань та вмінь в ситуаціях, що наближені до професійних, під час ігрових ситуацій), яка реалізовувалась на операційному етапі та контрольну (визнання позитивних досягнень студентів, заохочення подальшої активності), яка відбувалася під час контрольних заходів. На операційному етапі відбувалося безпосереднє формування комунікативних умінь у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін у відповідності з розробленою методикою та педагогічними умовами. На оцінювальному етапі було підведено підсумки результатів навчальної діяльності студентів з урахуванням поточних оцінок за усні відповіді, портфоліо студентів, а також оцінок за виконання модульних і комплексної контрольної роботи, презентації науково-дослідного проекту.

Метою контрольного етапу педагогічного експерименту було визначення результативності педагогічних умов та запропонованої методики формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін, яке відбувалось шляхом проведення контрольної діагностики для визначення динаміки змін в формуванні комунікативних умінь студентів. Досягнення мети передбачало визначення рівня сформованості комунікативних умінь студентів після запровадження запропонованих педагогічних умов, аналіз результатів, отриманих в експериментальних групах та їх порівняння з результатами в контрольній групі, їх узагальнення, інтерпретування та формулювання висновків щодо підтвердження результативності впливу запропонованих педагогічних умов та методики на формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму.

Узагальнені результати, отримані за методикою самооцінки та експертної оцінки комунікативних умінь студентів, методикою оцінки комунікативних умінь менеджера, за результатами оцінки поточної успішності, а також модульних, комплексної контрольних робіт, презентації науково-дослідного проекту засвідчили позитивну якісну та кількісну динаміку рівня сформованості комунікативних умінь студентів ЕГ в порівнянні з КГ (табл. 1).

Таблиця 1. Рівні сформованості комунікативних умінь студентів на констатувальному та контрольному етапі експерименту

Рівень сформо-ваності комунікативних умінь

Критерії сформованості

комунікативних умінь

Констатувальний етап

Контрольний етап

Показники

Показники

абсолютний, осіб

відносний, %

абсолютний, осіб

відносний, %

абсолютний, осіб

відносний, %

абсолютний, осіб

відносний, %

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

Низький

Інформаційно-комунікативні

26

16,4

30

19,6

9

5,7

28

18,3

Інтерактивні

18

11,3

13

8,5

10

6,3

13

8,5

Перцептивні

20

12,6

12

7,8

8

5,0

10

6,5

Всього

64

40,3

55

35,9

27

17,0

51

33,3

Середній

Інформаційно-комунікативні

29

18,2

32

20,9

40

25,2

34

22,2

Інтерактивні

21

13,2

16

10,5

27

16,9

16

10,5

Перцептивні

12

7,5

9

5,9

16

10,1

9

5,9

Всього

62

38,9

57

37,3

83

52,2

59

38,6

Високий

Інформаційно-комунікативні

14

8,8

15

9,8

19

11,9

16

10,5

Інтерактивні

11

6,9

14

9,2

17

10,7

15

9,8

Перцептивні

8

5,1

12

7,8

13

8,2

12

7,8

Всього

33

20,8

41

26,8

49

30,8

43

28,8

Доведено, що реалізація запропонованих педагогічних умов та методики формування комунікативних умінь також позитивно впливала на самооцінку студентів, активізувала їх комунікативний та особистісний потенціал, сприяла усвідомленню готовності до професійної діяльності, що свідчить про позитивний характер дослідно-експериментальної роботи.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження:

1. Професійна діяльність менеджера туризму на туристичному підприємстві передбачає реалізацію управлінських функцій планування, мотивації, координації, організації та контролю на діяльнісному, особистісному та виробничо-технологічному рівнях, яка неможлива без комунікацій, тому ефективність професійної діяльності менеджера туризму безпосередньо залежить від рівня сформованості його комунікативних умінь.

2. Дослідження, які були проведені науковцями щодо змісту та переліку комунікативних умінь майбутніх менеджерів, свідчать про відсутність єдиного підходу до їх розуміння. Узагальнення підходів до класифікації комунікативних умінь та уточнення їх переліку дало змогу поділити їх на інформаційно-комунікативні (доведення необхідної інформації до співрозмовника в адекватній формі), інтерактивні (забезпечення продуктивної взаємодії з усіма суб'єктами та контактними аудиторіями туристичного підприємства) та перцептивні (встановлення контакту зі співрозмовником, забезпечення впливу на учасників спільної діяльності, адекватна інтерпретація інформації). Комунікативні вміння майбутнього менеджера туризму є інтегральним поняттям, під яким ми розуміємо систему вмінь, які забезпечують ефективність інформаційно-комунікативної, інтерактивної та перцептивної сторони спілкування шляхом адекватного використання цих умінь відповідно до цілей, умов та адресату спілкування. Теоретичний аналіз і вивчення практичних аспектів формування комунікативних умінь зумовило використання особистісно-орієнтованого та діяльнісного підходів у процесі їх формування.

3. Оптимізація формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму відбувається за рахунок запровадження педагогічних умов, до яких було віднесено: формування зацікавленості студентів до опанування комунікативними вміннями шляхом створення позитивної мотивації до майбутньої професійної діяльності; створення комунікативного середовища, під яким ми розуміємо поняття більш широке ніж соціокультурне, інформаційне та освітнє середовища, тому що функціонування зазначених середовищ реалізується засобами комунікації і в процесі комунікативних дій; врахування всіх компонентів педагогічної системи: цілей підготовки, змісту навчання, дидактичних процесів, суб'єктів навчання, організаційних форм педагогічної діяльності та розробленої методики; використання в навчальному процесі активних і інтерактивних методів навчання шляхом впровадження проблемних лекцій, лекцій-дискусій, лекцій-діалогів, ділових ігор, "мозкового штурму”, проблемних семінарів, аналізу типових та нетипових виробничих ситуацій. Процес формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін доцільно здійснювати за такими етапами: мотиваційний, операційний та оцінювальний.

4. Логіка вивчення професійно орієнтованих дисциплін варіативного блоку повинна ґрунтуватись на їх наскрізній професіоналізації, інтеграції і диференціації, яка передбачає наступну послідовність дисциплін: вступ до фаху - технологія галузі - організація галузі - галузева економіка-маркетинг-менеджмент і таким чином забезпечувати наступність опанування знаннями щодо загальних об'єктів вивчення, цілісність теоретичних знань і практичних вмінь, зокрема комунікативних, закріплення яких буде відбуватися під час аудиторних занять, поза аудиторною роботою, а також під час проходження практик. На основі аналізу програм професійно орієнтованих дисциплін варіативного блоку, за якими здійснюється підготовка менеджерів туризму у вищих навчальних закладах, уточнено зміст наступних професійно орієнтованих дисциплін: "Організація туризму”, "Організація послуг гостинності”, "Організація транспортних подорожей”, "Організація екскурсійних послуг”, "Менеджмент туризму" з метою його узгодження з сутністю та особливостями майбутньої професійної діяльності. У процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін варіативного блоку відбувається професійне становлення майбутнього менеджера туризму за рахунок їх фахової спрямованості та відображення галузевих особливостей, внаслідок чого було визначено перелік комунікативних умінь, які формуються в межах кожної з дисциплін у відповідності з її змістом і тими завданнями, які вона вирішує.

5. Розроблено методику формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін, яка ґрунтується на оптимальному поєднанні загальнодидактичних методів, прийомів та засобів, що застосовуються в таких навчальних формах, як лекції, семінари, практичні заняття, самостійна та науково-дослідна робота студентів; розроблено методичну концепцію кожної дисципліни та відповідне програмно-методичне забезпечення.

6. Виходячи з теоретичних засад дослідження, визначено критерії, показники та рівні сформованості комунікативних умінь студентів. Інформаційно-комунікативний критерій було конкретизовано в таких показниках, як вміння генерувати думки та формулювати їх; вміння обирати відповідні форми передачі інформації; вміння ефективно використовувати вербальні засоби спілкування; вміння ефективно використовувати невербальні засоби спілкування; вміння володіти професійною термінологією. Інтерактивний критерій знайшов вираз у таких показниках, як вміння встановлювати діловий контакт; слухати співрозмовника; аргументувати та переконувати; володіти своїм емоційним станом; прогнозувати поведінку співрозмовника; вміння використовувати відповідні прийоми та стратегії. Перцептивний критерій було виражено такими показниками, як вміння встановлювати емоційний контакт зі співрозмовником; вміння адекватно оцінювати вербальну поведінку співрозмовника; вміння оцінювати невербальну поведінку співрозмовника; вміння поставити себе на місце співрозмовника; вміння забезпечувати зворотній зв'язок.

На підставі обґрунтованих критеріїв та показників було визначено рівні сформованості комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму: низький, середній та високий.

7. Розроблена методика діагностики рівнів сформованості комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму включала комплекс таких методів, як спостереження, бесіда, анкетування, самооцінка, експертна оцінка, тестування. Було використано методику В.В. Синявського та Б.О. Федоришина по визначенню комунікативних та організаторських схильностей (КОС-1); тест В.Ф. Ряховського на оцінку рівня комунікативності, методику оцінки комунікативних умінь менеджера та методику самооцінки та експертної оцінки комунікативних умінь особистості. На формувальному етапі експерименту уточнено програмно-методичне забезпечення професійно орієнтованих дисциплін, визначено комплекс імітаційних ("Менеджер”, "Бізнес”), операційних ("Нарада”, "Переговори”, "Гра в пораду”) та рольових ("Розгадай клієнта" (розроблена автором), "Невербальні засоби спілкування”, "Пошкоджений телефон”) ігор; розроблено і впроваджено методику та педагогічні умови формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін.

8. Узагальнено результати, отримані після проведення підсумкової діагностики на контрольному етапі експерименту, які дали змогу констатувати, що запропоновані педагогічні умови виявились дійсно ефективними, тому що отримані після проведення діагностичних заходів якісні та кількісні показники свідчили про позитивну динаміку формування комунікативних умінь студентів експериментальної групи, що також знайшло прояв у підвищенні самооцінки студентів, активізації комунікативного та особистісного потенціалу, в усвідомленні готовності до професійної діяльності.

9. Вищесказане підтверджує сформульоване нами припущення про те, що впровадження спеціально створених педагогічних умов у процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін забезпечує цілеспрямоване формування комунікативних умінь та забезпечує ефективність цього процесу.

Проведене дослідження не є вичерпним у сенсі всіх аспектів формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму, тому такі аспекти як: уточнення переліку комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму, визначення потенціалу професійно орієнтованих дисциплін в контексті формування комунікативних умінь, вивчення та запровадження практики формування комунікативних умінь майбутніх менеджерів туризму з урахуванням закордонного та вітчизняного досвіду потребують подальшого вивчення та обґрунтування.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.