Формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

УДК 37.034:378.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя у процесі вивчення психолого_педагогічних дисциплін

13.00.07 - теорія і методика виховання

Рожкова Наталя Григорівна

Миколаїв 2011

Загальна характеристика роботи

В умовах свободи й демократії значно зростає роль самої особистості у визначенні власної поведінки, спрямованості професійної діяльності, стилю життя. З одного боку, у процесі подолання різних педагогічних ситуацій для вчителя залишається все менше можливостей пояснювати власні дії та вчинки переважно загальноприйнятими правилами й нормами, стандартами, ідеологічними чи іншої природи догмами, регламентом тощо. З іншого, все більше виникає професійних ситуацій, коли вчитель має взяти на себе відповідальність, прийняти рішення, здійснити вибір у вигляді вчинку в розумінні М.М. Бахтіна та В.А. Роменця. При цьому моральні переконання відіграють усе значнішу роль.

За умов свободи й демократії простір існування особистості формується здебільшого нею самою. Вчитель як активний суб'єкт створює для своєї особистості простір існування, що має бути достатньо широким для вільного розвитку й, водночас, таким, щоб учитель зміг опанувати й контролювати його. У цьому полягає сутність активності, самовизначення та відповідальності особистості майбутнього вчителя як критеріальних характеристик моральних якостей.

Свобода й демократія у педагогічному процесі розкріпачують переживання, емоції й почуття людини. Розв'язання суперечностей у ньому проходять через моральні принципи кожного його учасника. Студент усе більше вступає у стосунки з викладачем як рівноправна особистість. Поведінка майбутнього вчителя здебільшого визначається його внутрішнім світом, зокрема власними моральними переконаннями. Моральні фактори переважно стають визначальними в діях і вчинках учасників педагогічного процесу, перетворюючись у моральні цінності особистості майбутнього вчителя.

У процесі роботи над психолого-педагогічними дисциплінами у вищих педагогічних навчальних закладах майбутні вчителі засвоюють різні поняття, які стосуються суті й змісту моральних якостей особистості, знайомляться з методами й способами їхнього формування в учнів, що й спонукало до визначення предмета цього дослідження.

Наші практичні й теоретичні дослідження дали змогу виокремити низку суперечностей, які можна об'єднати у наступні групи: 1) суперечності, зумовлені взаємодією основних учасників педагогічного процесу (суперечність між методами й формами педагогічних впливів викладача на студента, вироблених за часів авторитарності, й умовами сьогодення (свободи й демократії), які вимагають нового змісту методів і форм упливу на розвиток особистості майбутніх учителів; суперечність між змістом методів і форм викладання, учіння і спілкування, що склалися в педагогіці в умовах авторитарності, і новими реаліями перебігу й функціонування педагогічного процесу в умовах свободи й демократії; суперечність між потребою у нових методах і формах викладання, учіння і спілкування в умовах свободи й демократії педагогічного процесу вищої школи, які були б спрямовані на формування моральних якостей особистості майбутніх учителів, і недостатньою розробкою таких методів і форм педагогічною наукою). 2) Суперечності, пов'язані із успішним функціонуванням педагогічного процесу як системи (суперечність між старим (в умовах авторитарності) і новим (в умовах свободи й демократії) змістом таких понять, як діяльність, активність, самовизначення, самореалізація, відповідальність особистості учасника педагогічного процесу школи та ВНЗ; суперечність між необхідністю системної роботи у вищих педагогічних навчальних закладах щодо формування у майбутніх педагогів моральних якостей і низькою ефективністю такого формування під час лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, інших різновидів навчання, зокрема в ході вивчення психолого-педагогічних дисциплін). 3) Суперечності, пов'язані з проблемою формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя (суперечність між новими умовами свободи й демократії, в яких опинився педагогічний процес школи і ВНЗ, і відповідним зменшенням впливу зовнішніх детермінант на педагогічний процес та недостатнім впливом моральних принципів, ідеалів і цінностей як визначальних чинників педагогічного процесу; суперечність між усе більшою роллю моральних якостей особистості вчителя у його професійній діяльності й недостатнім ступенем сформованості моральних якостей особистості майбутніх учителів).

Серед вищезазначених суперечностей як таких, що зумовлюють проблему дослідження, нами виокремлено наступні: суперечність між новими умовами свободи й демократії, в яких опинився педагогічний процес школи і ВНЗ, і відповідним зменшенням впливу зовнішніх детермінант на педагогічний процес та недостатнім впливом моральних принципів, ідеалів і цінностей як визначальних чинників педагогічного процесу; суперечність між потребою у нових методах і формах викладання, учіння і спілкування в нових умовах свободи й демократії педагогічного процесу вищої школи, які були б спрямовані на формування моральних якостей особистості майбутніх учителів, і недостатньою розробкою таких методів і форм педагогічною наукою; суперечність між методами й формами педагогічних впливів викладача на студента, вироблених за часів авторитарності, й умовами сьогодення (свободи й демократії). Наведені суперечності найефективніше можна подолати у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах.

Виходячи з аналізу наукових праць стосовно проблеми формування моральних якостей особистості, зокрема майбутнього вчителя, ми виділили шість різних аспектів цієї проблеми, які досліджувалися у різні роки: 1) сутність і зміст поняття моралі (В.І. Бакштановський, В.С. Біблер, В. Вічев, О.Г. Дробницький, В.П. Іванов, В.П. Козловський, Н.Н. Крутов, О.Н. Крутова, В.А. Малахова, Дж. Мур, А.П. Назаретян, Л.І. Рувинський, А.П. Скрипник, В.А. Сластьонін, В.М. Соколов, В.О. Сухомлинський, А.І. Титаренко, К.Д. Ушинський, М. Фрітцханд); 2) роль моралі в житті суспільства (О.Н. Крутова, Н.Н. Крутов, А.П. Скрипник, С.Л. Соловейчик, В.О. Сухомлинський); 3) мораль у професійній діяльності вчителя (В.О. Сухомлинський, В.А. Сластьонін, М.І. Шилова); 4) моральне виховання особистості (І.Д. Бех, О.С. Богданов, А.В. Зосимовський, І.П. Іванов, Л.І. Катаєв, О.В. Киричук, В.М. Коротков, А.С. Макаренко, І.С. Мар'єнко, Л.І. Новікова, Л.І. Рувинський, В.О. Сухомлинський, А.К. Уледов, Г.Н. Філімонов, З.М. Шиліна); 5) поняття моральних якостей особистості (Ф.Є. Василюк, Г.В. Дьяконов, К. Ізард, А.Г. Ковальов, К. Муздибаєв, А.В. Петровський, К.К. Платонов, Г.Х. Шингарьов, П.М. Якобсон); 6) формування моральних якостей особистості у процесі діяльності, спілкування і вчинках (К.А. Абульханова, М.М. Бахтін, Т.Н. Березіна, Л.С. Виготський, Л.Н. Коган, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, В.А. Роменць, С.Л. Рубінштейн).

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична розробленість та потреби практики щодо формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя зумовили вибір теми дослідження “Формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка із проблеми “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (державний реєстраційний номер № 0104V003704) та державної бюджетної теми “Соціологія освіти та діагностика розвитку особистості” (державний реєстраційний номер № 0105U001845).

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка (30 жовтня 2000 року, протокол № 3) та узгоджена з Радою по координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології в Україні (31 жовтня 2006 року, протокол № 8).

Об'єктом дослідження є процес вивчення психолого-педагогічних дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Мета дослідження полягає у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні педагогічних умов формування моральних якостей майбутніх учителів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Загальна гіпотеза дослідження полягає у тому, що впровадження діалогу в розумінні М.М. Бахтіна, В.С. Біблера, М. Бубера, С.Л. Франка в процес вивчення психолого-педагогічних дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах зробить ефективнішим формування моральних якостей особистості майбутніх учителів за таких умов:

формування моральних якостей особистості майбутніх учителів є частковою проблемою розвитку особистості загалом і здійснюється в процесах діяльності і спілкування студентів із світом, зокрема, педагогічним середовищем;

спілкування між викладачами і студентами та між самими студентами буде здійснюватися у формах, що ґрунтуються на діалогічних засадах;

методи й форми впливів на студентів матимуть діалогічну основу;

викладання й учіння будуть здійснюватися діалогічними методами;

студенти будуть брати активну участь у творенні педагогічного процесу ВНЗ, що сприятиме професійній підготовці майбутніх учителів.

Відповідно до мети й гіпотези визначені завдання дослідження:

1. Здійснити аналіз ролі моралі в педагогічному процесі й розкрити сутність поняття моральної якості особистості;

2. Розглянути діяльність і вчинення як основні чинники становлення особистості майбутнього вчителя;

3. Здійснити аналіз умов формування моральних якостей майбутніх учителів, виходячи з об'єктної, суб'єктної та діалогічної парадигм;

4. Визначити інтегральні критеріальні характеристики - активність, самовизначення, самореалізація та відповідальність - у розвитку особистості загалом та її моральних якостей, зокрема з погляду об'єктної, суб'єктної і діалогічної парадигм;

5. Виділити й охарактеризувати рівні сформованості моральних якостей особистості майбутніх учителів, здійснити на практиці діагностику рівня сформованості моральних якостей особистості майбутніх учителів;

6. Здійснити перевірку ефективності методів і форм викладання, учіння й спілкування, започаткованих на засадах діалогу щодо формування моральних якостей майбутніх учителів під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін, провести аналіз результатів цього експерименту.

Методологічною основою дослідження є теорія розвитку особистості в діяльності й спілкуванні, теорія діяльнісного підходу до формування якостей особистості, концептуальні положення системного підходу як методологічного способу розуміння процесу формування якостей особистості, концепція діалогу в розумінні М.М. Бахтіна, В.С. Біблера, М. Бубера, С.Л. Франка як парадигми спілкування й методологічного принципу формування моральних якостей особистості, теорія вчинку за М.М. Бахтіним й В.А. Роменцем як методологічного підходу до розкриття процесу формування моральних якостей особистості.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення праць вітчизняних та зарубіжних учених: із методологічних проблем діяльності й спілкування (А.Г. Асмолов, Т.В. Габай, О.М. Леонтьєв, О.О. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Г.В. Суходольський, В.Д. Шадріков); із теорії особистості та її розвитку (К.А. Абульханова, Б.Г. Ананьєв, А.Г. Асмолов, Т.Н. Березіна, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Ж. Піаже, А.В. Петровский, К.К. Платонов, В.В. Радул, В.А. Роменець, О.А. Татенко, В.Д. Шадріков); концептуальні положення тлумачень суті й змісту поняття якості особистості (Г.В. Дьяконов, К. Ізард, А.Г. Ковальов, А.В. Петровський, К.К. Платонов, П.М. Якобсон); концепції діалогу (М.М. Бахтін, В.С. Біблер, М. Бубер, С.Л. Франк); основні положення теорії систем і їхнього застосування до розвитку особистості (В.Г. Афанасьев, А.Г. Асмолов, І.В. Блауберг, Б.Ф. Ломов, В.М. Садовский, В.Д. Шадріков); теоретичні положення про мораль і її роль у житті суспільства (В.І. Бакштановський, О.Г. Дробницький, О.Н. Крутова, Н.Н. Крутов, Л.Н. Коган, Л.І. Рувинський, В.А. Сластьонін, А.П. Скрипник, В.М. Соколов).

У процесі наукового дослідження застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, абстрагування, прийняття рішень, моделювання, класифікація, ідентифікація, узагальнення та висновки); емпіричні (експертне оцінювання, анкетування, опитування, інтерв'ю, бесіди, спостереження, самооцінювання); кількісний і якісний аналіз емпіричних результатів дослідження з використанням методів математичної статистики.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка, Уманського державного педагогічного університету, Луцького державного педагогічного університету імені Лесі Українки, Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького, Рівненського державного гуманітарного університету імені Павла Тичини, Криворізького державного педагогічного університету. У констатувальному експерименті брали участь 1105 студентів та 74 викладачі. Формувальний експеримент проводився на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка. У формувальному експерименті взяв участь 741 студент різних курсів та 15 викладачів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на засадах парадигми діалогу досліджено педагогічні умови формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін; розроблено критерії та виділено рівні сформованості моральних якостей особистості; науково обґрунтована й розроблена програма заходів у навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу, що забезпечує формування моральних якостей студентів під час вивчення різноманітних психолого-педагогічних дисциплін. Уточнено поняття моральної якості особистості, розкрито роль моралі в педагогічному процесі вищої школи та професійній діяльності, обґрунтовано значення зовнішніх умов для формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя. Подальшого розвитку набули положення про розвиток особистості у процесі діяльності й спілкування. Висвітлено педагогічні умови щодо формування моральних якостей майбутнього вчителя під час вивчення навчальних предметів психолого-педагогічного циклу у вищих педагогічних навчальних закладах.

Практичне значення дослідження полягає у розробці програми впровадження діалогу в процес вивчення психолого-педагогічних дисциплін, що забезпечує вищий ступінь сформованості моральних якостей особистості майбутнього учителя. Основні результати дослідження можна використати для діагностики рівнів сформованості моральних якостей особистості, планування курсів перепідготовки вчителів, атестацій, визначення педагогічної майстерності вчителів, визначення рівнів сформованості моральних якостей старшокласників. Дослідження може бути основою розробки програми формування моральних якостей учнів шкіл у процесі вивчення різних предметів.

Вірогідність здобутих результатів дослідження забезпечена методологічною обґрунтованістю вихідних позицій; застосуванням методів, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; комплексом теоретичних та емпіричних методів дослідження; якісним аналізом експериментальних даних; тривалістю педагогічного експерименту; репрезентативністю вибірки респондентів; позитивним досвідом реалізації програми впровадження діалогу в навчально-педагогічний процес вищих педагогічних навчальних закладів для формування моральних якостей студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та експериментальні результати дослідження були подані в доповідях та обговореннях на конференціях: “Впровадження ідей В.О. Сухомлинського в практику сучасної школи. Всеукраїнська студентська науково-практична конференція (м. Кіровоград, травень 1999 р.)”, “Сучасні підходи реформування освіти. Всеукраїнська науково-практична конференція (м. Кіровоград, 4 - 5 квітня 2001 р.)”, “Засоби реалізації сучасних технологій навчання: Міжнародна науково-практична конференція (м. Кіровоград, 13 - 14 травня 2005 р.)”, “Акмеологія - наука ХХІ століття: Міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 2005 р.)”, “Сучасні проблеми дидактики фізики: Міжнародна науково-практична конференція ( м. Кіровоград, 19 - 20 травня 2006 р.)”, “Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ідеї, пошуки, перспективи” III міжнародні й XV Всеукраїнські педагогічні читання. 25-26 березня 2008 р. Кіровоград - Павлиш - Київ, “Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі”. XVI Каришинські читання. Міжнародна науково-практична конференція. 25-26 червня 2009 р. Результати дослідження обговорювалися на звітних наукових конференціях Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка в 2000 - 2011 рр., на семінарах учителів м. Кіровограда.

Впровадження результатів дисертаційного дослідження. Теоретичні положення та практичні рекомендації упроваджено у таких вищих педагогічних навчальних закладах: Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. В. Винниченка( довідка № 77-11 від 29.03.2007 р.), Уманському державному педагогічному університеті імені П. Тичини (довідка № 173/01 від 12.01.2007 р.), Криворізькому державному педагогічному університеті (довідка №87/01 від 16.01.2007 р.), Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького (довідка № 72/03 від 5.03.2007 р.), Волинському державному університеті імені Лесі Українки (довідка № 3/578 від 5.03.2007 р.), Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка № 105 від 1.03.2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображені в 25 наукових публікаціях, із них 23 одноосібних, у тому числі 15 статей у фахових виданнях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури із 198_ми позицій, додатків. Загальний обсяг дисертації - 234 сторінки, основний зміст викладено на 177 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, подано його загальну характеристику, проаналізовано ступінь розробленості проблеми в психолого-педагогічній літературі, обґрунтовані мета, об'єкт, предмет і завдання дослідження, розкрито його методологічні й теоретичні основи, наукову новизну, теоретичну й практичну цінність дослідження, висвітлено способи застосування дослідження.

У першому розділі - “Теоретичний аналіз феномену моральних якостей майбутнього вчителя” - проаналізовано суть і зміст поняття моралі в наукових працях філософів, психологів, педагогів, його місце в житті людини, розкрито роль моральності людини як визначального чинника її життя загалом, а також роль моралі в педагогічному процесі, висвітлено значення моральних якостей майбутнього вчителя як складника більш загального процесу формування всебічно розвиненої гармонійної особистості. Мораль розглядається як особлива форма регуляції людських стосунків, саме вона пронизує усі сфери людської діяльності, зокрема діяльності вчителя (В.І. Бакштановський, М.М. Бахтін, О.Г. Дробницький, В.Т. Кудрявцев, А.П. Скрипник, В.М. Соколов, В.О. Сухомлинський, С.Л. Рубінштейн). Аналіз педагогічного процесу в школі показує, що за умов свободи й демократії розв'язання різних ситуацій суб'єктами викладання, учіння й спілкування все більше здійснюється не на основі формальних правил, норм і стандартів освіти, а на основі особистісних переваг, переконань, цінностей, принципів, власного світогляду, світовідчуття, світопереживання.

У розділі проаналізовано поняття моральної якості особистості як певного особистісного утворення, розглянуто погляди учених на цю проблему, подано визначення цього поняття (Л.С. Виготський, І.М. Далиненко, Г.В. Дьяконов, К. Ізард, О.Г. Ковальов, Б.Ф. Ломов, А.С. Макаренко, А.К. Перов, А.В. Петровський, С.Л. Рубінштейн, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський, П.М. Якобсон). Абсолютно загальноприйнятого визначення цього поняття в літературі не існує. Автори схильні розглядати моральні якості особистості як її властивості, що формуються у взаємодії людини і світу; як стійкі психічні утворення; як певну спрямованість особистості. Моральні якості особистості тісно пов'язані з її емоціями й почуттями як процесами (О.Г. Ковальов), і тому ці якості особистості майбутнього вчителя необхідно розглядати як її стійкі почуття. Однак ще не вироблено єдиної думки вчених щодо тлумачення емоцій і почуттів, їхнього співвідношення, на чому наголошує Г.В. Дьяконов. Моральні якості особистості розглядаються як виявлення певного стійкого стану (О.Г. Ковальов), як особливе відображення дійсності (К.К. Платонов). Ці якості особистості майбутнього вчителя виникають і закріплюються у його моральних діях і вчинках. Сформованість моральних якостей особистості є виявленням певного рівня її соціальної зрілості (В.В. Радул).

Виділено чотири групи моральних якостей особистості: патріотичні (любов до Батьківщини, рідної мови й культури, рідного краю, повага до інших народів і націй, до їхніх мов і культур, відчуття себе громадянином України, відповідальність за долю країни, за долі інших людей, готовність до суспільно_громадської діяльності, готовність сприймати інтереси нації вище власних); соціально_моральні якості (моральна повинність до соціальної активності, самовизначення, самооцінки, самореалізації; соціальна відповідальність, соціальна вина, принциповість, колективізм, непримиренність до аморальних вчинків, готовність до зміни й розвитку власної особистості, цілеспрямованість, готовність до сприймання соціальних моральних норм, оптимізм життя, мужність, віра в ідеали); моральні якості, що визначають професійну діяльність людини (любов до праці, відданість професії, творче ставлення до професійної діяльності, професійна відповідальність, вимогливість до себе та інших, професійний оптимізм, наполегливість у досягненні професійних цілей, постійна потреба в підвищенні професійної майстерності, радість успіху в професійній діяльності); моральні якості, пов'язані з людськими взаємостосунками (чесність, доброзичливість, гідність, відповідальність “за іншого”, співчуття, порядність, вина, сором, презирство до аморальних виявів, до приниження гідності людини, відвертість, відкритість, розуміння й сприймання інших, довіра, людяність, природність, діалог, простота, душевність, чистота, турбота, милосердя, чесність, вірність, готовність прийти на допомогу іншому).

У процесі дослідження процесів становлення й розвитку особистості майбутнього вчителя як складної системи, що є підсистемою інших систем, установлено, що особистість формується в діяльності й спілкуванні, у різноманітних взаємодіях як системи із системами, до яких вона входить (О.Г. Асмолов, В.В. Занкова, В.П. Кузьмін, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн). Тому формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя залежить від “моральних особливостей” педагогічного процесу як системи, до якої належить студент. Формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя розглядається в контексті розвитку його особистості загалом. Поняття “розвитку особистості” далеко не однозначне в літературі. Це процес соціалізації_індивідуалізації особистості: активної діяльності, самовизначення, самодетермінації з одночасним набуванням певних властивостей (зокрема моральних) суспільства.

Формування моральних якостей і розвиток особистості майбутнього вчителя здійснюється у процесі діяльності й залежить від якісно_кількісного поля можливостей такого розвитку. Безпосередньо виявленням суспільних зв'язків у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін є стосунки студента з викладачами, іншими студентами, керівниками та громадськими організаціями факультету. Особистість майбутнього вчителя є частиною навчально-виховного процесу вищого педагогічного навчального закладу, і тому вона (особистість студента) буде набувати якостей, властивих педагогічному процесу, зокрема моральних. Розвиток особистості є її саморухом, саморозвитоком, самовизначенням у процесі діяльності. У процесі діяльності як взаємодії із зовнішнім світом, зокрема із зовнішніми умовами, змінюється система мотивацій і цілей майбутнього вчителя, що спонукає його до активності. У взаємодії із зовнішнім середовищем відбувається розширення поля можливостей майбутнього вчителя. Його особистість у своєму розвитку не тільки пізнає і перетворює світ, але й переживає його. Розвиток особистості майбутнього вчителя більш ефективний, коли його умови якомога більше зорієнтовані на наявні особистісні задатки, які визначають атрактори розвитку. Отже, моральна спрямованість зовнішніх факторів є умовою формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя.

Важливу роль у формуванні моральних якостей особистості майбутнього вчителя відіграє вчинок у розумінні М.М. Бахтіна й В.А. Роменця. У ньому найбільш повно розкривається спосіб існування людини у світі. Вчинок є свідомим актом суб'єкта діяльності, у якому виражається сутність особистості, її світогляд, переконання, цілі, цінності, принципи. Вчинок як важливий індивідуальний вибір способу дій на основі певних принципів, цінностей, переконань є засобом подолання ситуацій майбутнім учителем і підносить його на вищий ступінь осмислення буття і себе в ньому. Вчинок як подія найбільше розширює простір існування особистості, спонукає її дивитися на певну ситуацію не тільки з позицій конкретних цілей і переваг, а й з позицій свого власного існування у світі. Вчинок є вищою формою активності, самовизначення, самореалізації та відповідальності майбутнього вчителя.

Педагогічне середовище виступає безпосереднім представником соціального середовища, і через нього здійснюється вплив на студентів, на формування в них моральних якостей у процесах викладання, учіння й спілкування як основних видах діяльності. Умови, які створюються в ході вивчення психолого-педагогічних дисциплін формують середовище, у якому виникають, існують і розвиваються процеси формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя. Ці процеси виражаються як способи, види й форми впливів на майбутнього вчителя з метою розвитку в ньому моральних якостей як складників розвитку особистості загалом. Оскільки ці впливи здійснюються у процесах викладання, учіння й спілкування, то формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя здійснюється через специфічність способів, видів і форм викладання, учіння й спілкування.

У процесі дослідження виокремлено проблеми, які виникають у ході створення умов для формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя: проблема створення умов для саморуху, самовизначення й самоорганізації у процесі діяльності особистості майбутнього вчителя; проблема узгодженості, взаємного прийняття, взаємної доповнювальності, взаємної зумовленості, гармонізації зовнішніх і внутрішніх умов формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя; проблема активності майбутнього вчителя як суб'єкта спілкування й діяльності під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін; проблема характеру системних зв'язків особистості майбутнього вчителя із педагогічним середовищем; проблема створення активного педагогічного середовища. Розв'язання цих проблем і створить необхідні умови для формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя.

З метою виявлення найбільш оптимальних було проаналізовано умови формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя із позицій різних парадигмальних впливів на особистість - об'єктної, суб'єктної й діалогічної, детально досліджених Г.О. Ковальовим. При цьому було проаналізовано три підходи до впливів: об'єктний, суб'єктний і діалогічний. Показано обмеженість об'єктного та суб'єктного підходів до розв'язання проблем формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя та переваги діалогічного підходу. Отже, найбільш ефективним підходом до формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя є діалогічний підхід. Тому виділено наступні фактори формування моральних якостей особистості майбутнього вчителя у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін: фактор діалогічного спілкування (між викладачем і студентами, між самими студентами, колективом студентів й окремим студентом), фактор викладання й учіння на засадах діалогу (методи й форми викладання й учіння на засадах діалогу).

У другому розділі - ЦФормування моральних якостей майбутнього вчителя у контексті розвитку особистості” - досліджені критерії сформованості моральних якостей особистості студента. Виходячи з аналізу джерел (М.М. Бахтін, Л.С. Виготський, О.В. Киричук, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, А.С. Макаренко, К. Муздибаєв, В.А. Петровський, В.В. Радул, В.А. Роменець, С.Л. Рубінштейн, В.Ф. Сафін, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський) встановлено, що загальними критеріальними характеристиками розвитку особистості майбутнього вчителя є активність, самовизначення, самореалізація й відповідальність. Вони наповнюються конкретним змістом як критеріальні характеристики сформованості моральних якостей особистості, які розкривають стан сформованості моральних якостей особистості у певний момент (подія, що вже відбулася) як здатність майбутнього вчителя до моральних дій у процесі професійної діяльності. Критерії сформованості моральних якостей особистості характеризують стан взаємодії індивіда зі світом, тобто процесуальність моральних якостей особистості майбутнього вчителя. У процесі дослідження встановлено, що сформованість моральних якостей особистості майбутнього вчителя у контексті розвитку особистості загалом визначається такими чинниками: розумінням та усвідомленням моральних чинників суспільства; моральним впливом на інших; відображенням моральних принципів особистості в інших; моральною переконаністю; здатністю особистості відстоювати свої моральні переконання; орієнтацією особистості у своїй професійній діяльності й житті на вищі людські цінності, моральні ідеали, духовність. Залежно від значення показників можна говорити про рівень сформованості моральних якостей особистості майбутнього вчителя.

Наведені критеріальні характеристики сформованості моральних якостей особистості майбутнього вчителя розкривають взаємодію особистості із зовнішнім світом, педагогічним середовищем зокрема, і можуть мати різні значення й змісти з погляду об'єктної, суб'єктної та діалогічної парадигм. У дисертації показано, що за умов діалогічних педагогічних впливів виникає ситуація бахтінських “не алібі” та “позаперебування” у педагогічному процесі, створюється нова людино-людська спільність “Ми”, діяльність учасників педагогічного процесу стає вчинковою, а самі учасники перетворюються на суб'єктів педагогічного процесу, відбувається розширення свідомості майбутнього вчителя та відкривається шлях до духовності, здійснюються вчинки добра, справедливості, свободи, гідності, процеси викладання, учіння й спілкування перетворюються в єдиний процес викладання-учіння-спілкування тощо. Все це й формулює значення й зміст активності, самовизначення, самореалізації й відповідальності як критеріальних характеристик сформованості моральних якостей особистості майбутнього вчителя в умовах діалогу. Діалог розглядається як людино-людські стосунки_взаємодії, подія і процес у бутті й самобутті людей (Г.В. Дьяконов). Діалог є одночасно процесом, співбуттям, самобуттям і подією. В діалозі як процесі відбувається взаємодія між учасниками педагогічного процесу на засадах відкритості, довіри, справедливості, гідності і т. п., що надає можливість становленню морального середовища для студентів. Особистість майбутнього вчителя формується у взаємодії з іншими учасниками педагогічного процесу і через них із соціальним середовищем. Якщо такі взаємодії відбуваються в умовах діалогу, то набуття майбутнім учителем рис середовища відбувається в найбільш природній формі. У результаті діалогічної взаємодії виникає нова спільність індивіда й середовища - співбуттєва, що є найбільш сприятливою для соціалізації особистості, її органічного входження в соціальне середовище. Крім того, особистість не розчиняється в середовищі, вона є органічною неоднорідністю в ньому, що є вираженням індивідуальності та самобуття індивіда.

У дисертації здійснено аналіз процесів викладання, учіння й спілкування із позицій об'єктної, суб'єктної та діалогічної парадигм, показані обмеження цих процесів в умовах об'єктної і суб'єктної парадигм та переваги діалогічної парадигми у процесі формування моральних якостей майбутніх учителів. У діалогічних взаємодіях викладача й студентів створюються умови для більш ефективного формування моральних якостей майбутнього вчителя. Впровадження діалогу в методи й форми навчання (лекції, практичні, семінарські й лабораторні заняття) створює умови для формування морального середовища та моральних стосунків, що й сприятиме більш ефективному формуванню моральних якостей особистості майбутнього вчителя.

Дослідно-експериментальна робота проходила в такі етапи: підготовчий, на якому розроблялися програми експерименту, визначалися викладачі й групи студентів, які мали взяти участь в експерименті (741 студент, із них 345 у контрольних групах, 396 - в експериментальних), розроблялися програми впровадження діалогу в процес вивчення конкретної психолого-педагогічної дисципліни; на другому етапі здійснювалося анкетування студентів у контрольних та експериментальних групах із метою виявлення рівня сформованості моральних якостей особистості майбутнього вчителя, за допомогою анкет визначався рівень діалогічності педагогічного процесу; на третьому етапі в експериментальних групах впроваджувався діалог у процеси викладання, учіння й спілкування у ході вивчення психолого-педагогічних дисциплін на різних факультетах (фізико-математичному, філологічному, історичному та іноземних мов); на четвертому етапі здійснювалося анкетування в експериментальних і контрольних групах із метою оцінки сформованості моральних якостей особистості майбутнього вчителя та виявлення діалогічності педагогічного процесу; п'ятий етап був присвячений аналізу змін сформованості моральних якостей студентів під впливом діалогу в експериментальних групах та порівняння зі змінами сформованості моральних якостей у контрольних групах. моральний якість особистість вчитель

Роль викладача в процесі формування моральних якостей у студентів-майбутніх учителів полягає в можливості і необхідності створення сприятливих психологічних умов для їхнього формування та індивідуального розвитку, проектуванні та організації творчої навчально-пізнавальної діяльності, моделюванні проблемних ситуацій з метою спільного пошуку виходу з них на заняттях з психолого-педагогічних дисциплін, як то загальна педагогіка, педагогіка початкової освіти, етнопедагогіка, педагогічна психологія, вікова психологія, методики викладання фахових дисциплін, тощо. Крім цих предметів слушним є впровадження спецкурсу “Формування моралі й духовності у студентів-майбутніх учителів”, в якому йдеться про теоретичні питання й задачі з даної проблеми та варіанти їхніх вирішень в ході семінарських та практичних занять. Задля цього ефективно використовувати нетрадиційні форми донесення навчальної інформації і, водночас, її практичне застосування: лекція-консультування, лекція з аналізом конкретних ситуацій, тематична дискусія, круглий стіл. Цілеспрямоване залучення студентів до самостійної і творчої діяльності протягом практичних та семінарських занять спецкурсу рекомендується у вигляді міні-уроків, які мають готувати й проводити самі студенти, підготовка доповідей і рефератів, пов'язаних із моральністю та її формуванням, написання курсових, дипломних робіт за цією ж тематикою.

На деяких факультетах проводились дискусії по темі “Вплив мікроклімату студентського колективу на формування моральних якостей його членів”, зокрема досліджувалось формування моральної відповідальності як інтегральної моральної якості. Також студентам було запропоновано відповісти на питання в анкеті, метою якої було визначення шляхів формування моральних якостей всередині їхнього студентського колективу. Науково встановлено, що найбільші зміни в особистості студента відбуваються під впливом виконання спільної діяльності. Такою провідною діяльністю у вищій школі є спільна навчально-пізнавальна діяльність, зокрема вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Після тематичних дискусій, анкетування та необхідних підрахунків й аналізу результатів, було зроблено висновок, що особливого значення у формуванні особистості, її моральних якостей набуває роль колективу навчальної групи та характер стосунків у ньому. Одним із факторів впливу є психологічний клімат і атмосфера позитивності у міжособистісних стосунках студентів. Це неодмінно визначатиме характер взаємостосунків і ставлень одне до одного, що спричиняє певну ступінь відкритості кожної особистості та рівень її самореалізації, самовизначення, активності, психологічного самопочуття. Чим вільніше, психологічно розкутіше і комфортніше майбутні вчителі почуваються в колективі товаришів по навчанню, тим більша можливість успішного формування в них моральних якостей. До того ж важливим фактором в цьому є готовність особистості (вихованість, інтелектуальний розвиток, комунікативність, тощо) до сприйняття впливів колективу.

Анкету по визначенню впливу колективу на формування моральних якостей особистості було побудовано на трьох основних парадигмах міжособистісної взаємодії та взаємовпливу між студентським колективом та окремим студентом, що й було зроблено.

Загальна обробка та аналіз відповідей опитування показали, що в усіх опитаних групах різних факультетів загалом спостерігається тенденція до діалогічних міжособистісних стосунків та психологічного взаємовпливу на засадах діалогу в студентських колективах. Про це свідчать попередньо даний аналіз відповідей на певні питання анкети, а також відповіді діалогічного характеру на питання про спосіб ведення дискусій у колективі, коли переважна більшість студентів бажає вести спільний пошук істини, поважаючи думку всіх і кожного. Про домінування в опитаних групах діалогічної парадигми побудови міжособистісних стосунків говорять відповіді про позитивне сприймання жартів одногрупників, бажання більше часу поза заняттями проводити разом, почуття прикрості й сорому за всіх товаришів при негідних діях групи, воління допомогти друзям розібратись із незрозумілими питаннями, наявність спільних ідей та спільного кодексу поведінки в колективі, тощо.

Моральні якості особистості майбутнього вчителя не можуть формуватись лише в процесі вивчення теоретичних матеріалів з курсу психолого-педагогічних дисциплін. Педагогічна практика для майбутніх учителів є першим професійним досвідом, як з огляду застосування на практиці теоретичних знань і вмінь як фахівця, так і навичок міжособистісної взаємодії і спілкування зі своїми вихованцями. Але існують і позааудиторні заходи, що відіграють не менш важливу роль у формуванні моральних якостей студентів-майбутніх учителів як-то відвідування студентами підшефного дитячого будинку, збір для нього подарунків, іграшок, одягу, спілкування з його вихованцями. Альтруїстичні почуття є переживаннями душевно й духовно зрілої особистості, які пов'язані з відвертими і безумовними, безкорисними діями, вчинками, поведінкою, спрямованими на співчуття, підтримку, допомогу іншій людині, на піклування про неї, турботу про її долю. Такі почуття за природою своєю - діалогічні, і вони є не тільки основою діалогічних стосунків, але й ядром моральності особистості.

Експеримент підтвердив основну гіпотезу дослідження, а саме - впровадження діалогу в процеси викладання-учіння-спілкування у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін значно поліпшило формування моральних якостей майбутніх учителів, що підтверджують дані таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка сформованості моральних якостей студентів (експериментальні групи)

Висновки

Наведене наукове дослідження може слугувати подальшій розробці інших напрямків реалізації наших ідей: “Формування моральної культури майбутніх учителів”, “Діалог у формуванні моральних переконань учнів”, “Моральний простір існування особистості учнів”, “Особистість як результат процесу діалогічної взаємодії індивіда й світу” та ін.

Основний зміст дисертації розкритий у таких публікаціях