Формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх магістрів у вищих технічних навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх магістрів у вищих технічних навчальних закладах

Михайлюк Ірина Романівна

Хмельницький - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор

Лисенко Неллі Василівна, Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника, кафедра теорії та методики дошкільної освіти, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент Гура Олександр Іванович, Класичний приватний університет, проректор з науково-педагогічної роботи;

кандидат педагогічних наук Приходько Тетяна Павлівна, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, кафедра педагогіки та корекційної освіти, доцент кафедри.

Захист відбудеться «15» квітня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.03 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розісланий « 03 » березня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітникО. В. Торічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. До пріоритетних напрямів державної політики згідно з Національною доктриною розвитку освіти належить підготовка висококваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного саморозвитку та самовдосконалення. Необхідність оновлення навчально-виховного процесу вищої школи задекларовано у законодавчих і нормативних документах Міністерства освіти і науки України.

Проблема формування готовності майбутніх фахівців технічного профілю до педагогічної діяльності є багатогранною, її можливо досліджувати з різних сторін. Зокрема, загальні питання організації педагогічної діяльності відображено у працях В. Бондаря, Г. Васяновича, Н. Ничкало, В. Симонова, С. Сисоєвої. У наукових дослідженнях С. Демченка та В. Ісаченко, О. Коваленко проаналізовано специфіку викладача вищої школи й обґрунтовано сутність професійно-педагогічної компетентності викладачів вищих технічних навчальних закладів. Суттєвий внесок у дослідження наукової проблеми професійної педагогічної діяльності викладачів належить: О. Макаренко (зміст і структура формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності); Ю. Фокіну (викладання і виховання у вищій школі). За поданням І. Зязюна, С. Капітанця, В. Козакова визначено два основних аспекти підготовки випускників різних навчальних закладів до викладацької діяльності (базову підготовку і неперервне навчання).

Утім, проблеми якості підготовки, її завдання та шляхи досягнення необхідного рівня у майбутніх магістрів вищих технічних навчальних закладів (ВТНЗ) до педагогічної діяльності, виявлення умов, що забезпечують ефективність формування означеного виду готовності залишаються недостатньо дослідженими. Суттєвим є той факт, що у переважної більшості викладачів технічних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації немає педагогічної освіти, оскільки вони є фахівцями предметних галузей. Посилюють актуальність теми і результати опитування науково-педагогічного складу кафедр професійно орієнтованого циклу дисциплін нафтогазового спрямування: 86,67% респондентів вважають, що без ґрунтовних психолого-педагогічних знань реалізовувати викладацьку діяльність вельми проблематично, оскільки рівень готовності їх до викладацької діяльності є недостатнім. Як результат - виникає об'єктивна потреба у спеціальній психолого-педагогічній підготовці фахівців технічного напряму.

Результати аналізу теоретичного і практичного досвіду викладачів ВТНЗ дозволили виділити низку суперечностей, які виникають у підготовці магістрів у закладах нафтогазового спрямування: між потребами суспільства, зацікавленого у зростанні якості підготовки фахівців найвищого освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» та відсутністю реальних механізмів проектування й упровадження нових освітніх систем; між відставанням оновлення змісту педагогічної освіти у ВТНЗ (у тому числі і нафтогазового спрямування) та реальними вимогами до конкурентоздатного фахівця;

між необхідністю підвищення ефективності підготовки магістрів шляхом інтеграції спеціальних дисциплін нафтогазового спрямування й психолого-педагогічних дисциплін і наявним змістом підготовки магістрів у ВТНЗ.

Отже, в умовах реформування вищої освіти в Україні виникла потреба

у підвищенні рівня готовності магістрів до педагогічної діяльності, що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження «Формування готовності

до педагогічної діяльності майбутніх магістрів у вищих технічних навчальних закладах».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника і є складовою науково-дослідницької роботи кафедри теорії та методики дошкільної освіти «Підготовка майбутнього педагога до професійної діяльності в умовах трансформації суспільного устрою та інтегрування в європейський освітній простір» (0106U009432). Роль автора у виконанні цієї роботи полягає в розробці методики дослідження проблеми формування готовності до професійної педагогічної діяльності магістрів вищих технічних навчальних закладів.

Тему дисертації затверджено вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол №4 від 15.12.2005 р.) й узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол №4 від 25.4.2006 р).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов і моделі формування готовності магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності за напрямом підготовки «Нафтогазова справа».

Дисертаційне дослідження спрямоване на розв'язання таких завдань:

На основі аналізу наукових джерел й емпіричного досвіду визначити структуру професійної педагогічної діяльності та її особливості у вищих технічних навчальних закладах.

Дослідити зміст і стан готовності до професійної педагогічної діяльності магістрів вищих технічних навчальних закладів нафтогазового напряму.

Конкретизувати компоненти і визначити критерії й рівні готовності до педагогічної діяльності магістрів вищих технічних навчальних закладів нафтогазового напряму.

Визначити педагогічні умови формування готовності до педагогічної діяльності магістрів вищих технічних навчальних закладів та розробити модель цього процесу й експериментально їх перевірити.

Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутніх магістрів у вищих технічних навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови та модель формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх магістрів вищих технічних навчальних закладів за напрямом підготовки «Нафтогазова справа».

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання особистості; основні закони і принципи діалектики (причина і наслідок, загальне і часткове, просте і складне), системний

і компетентнісний підходи до підготовки фахівців, основні принципи теорії й методики професійної освіти, сучасні інноваційні педагогічні технології, концептуальні положення підготовки фахівців у ВНЗ, нормативні документи

в галузі освіти. У роботі використано наукові положення і висновки щодо: організації педагогічної діяльності (М. Дьяченко, І. Зязюн, В. Сластьонін); готовності до професійної педагогічної діяльності майбутніх магістрів (О. Гура, А. Линенко, С. Максименко, О. Мороз); підготовки викладачів технічних спеціальностей до викладацької діяльності (Є. Малигін, Ж. Сафронова, Ю. Торба).

Методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація, узагальнення) використано для встановлення змісту психолого-педагогічної підготовки магістрів у ВНЗ і виявлення сутності й структури готовності до педагогічної діяльності; (вивчення документації з питань розвитку вищої технічної освіти, абстрагування, порівняльний аналіз, моделювання) застосовано для розробки моделі формування готовності; емпіричні (педагогічне спостереження, анкетування, інтерв'ювання, бесіда, опитуваня, тестування, дискусія, педагогічний експеримент) - для вивчення й діагностики стану готовності майбутніх магістрів технічного спрямування до педагогічної діяльності; методи математичної статистики застосовано для аналізу й інтерпретування отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалось на базі Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая, Київського національного університету будівництва і архітектури, Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Дослідно-експериментальною роботою на різних етапах було охоплено 406 студентів і 30 викладачів. Дослідження проведено у три етапи впродовж 2006-2009 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше визначено сукупність педагогічних умов формування готовності майбутніх магістрів вищих технічних навчальних закладів нафтогазового спрямування до педагогічної діяльності (підвищення мотивації до професійної діяльності та формування професійних ціннісних орієнтацій; застосування інтерактивно-комп'ютерного підходу до організації процесу підготовки майбутніх викладачів ВТНЗ; розвиток творчого потенціалу магістрів технічного спрямування; підвищення педагогічної компетентності викладачів спеціальних технічних дисциплін) і розроблено модель формування готовності майбутніх магістрів до педагогічної діяльності, яка включає шляхи досягнення поставленої мети й має певну структурну організацію: мета, принципи, зміст, завдання, методи, форми, етапи підготовки, компоненти і рівні готовності, результат для майбутніх магістрів за напрямом підготовки «Нафтогазова справа»;

конкретизовано компоненти готовності (мотиваційний, ціннісно-орієнтаційний, комунікативно-інформаційний, креативний, операційно-діяльнісний) та визначено їх критерії за трьома рівнями (рефлексивно-творчий; репродуктивний; емпірично-інтуїтивний);

подальшого розвитку набули засади змісту психолого-педагогічної підготовки магістрів вищих технічних навчальних закладів нафтогазового спрямування до педагогічної діяльності з урахуванням особливостей зазначеної підготовки.

Практичне значення дослідження полягає у впровадженні в навчальний процес ВТНЗ спецкурсу «Підготовка магістрів технічних вузів до педагогічної діяльності» за напрямом підготовки «Нафтогазова справа» й розробці методичних рекомендацій для магістрів і викладачів спеціальностей «Видобування нафти», «Газонафтопроводи та газонафтосховища», «Обладнання нафтових і газових промислів», «Буріння». Розроблено електронну версію психолого-педагогічного семінару «Основи педагогіки і психології вищої школи» (Центр педагогічної майстерності) для підвищення загально педагогічної кваліфікації викладацьких кадрів технічних навчальних закладів і для майбутніх магістрів.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

(акт про впровадження №46-21-82 від 31.03.2010 р.), Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая (акт про впровадження №01/3578 від 21.12.2009 р.), Інституту післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури (акт про впровадження №38-к від 07.12.2009 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження обговорювалися та отримали схвальні відгуки на Міжнародному конгресі - ІV слов'янські педагогічні читання «Розвиток особистості в полікультурному просторі» (Черкаси, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Підготовка соціальних педагогів у вищій школі до здійснення соціального супроводу у кризових категоріях населення» (Чернівці, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «П'яті читання пам'яті М. Дарманського: проблеми освіти в контексті гуманізації суспільства» (Хмельницький, 2010 р.); науково-методичній конференції «Педагогічна майстерність викладачів у вузі: теорія та практика проблеми» (Івано-Франківськ, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дослідження надруковані у 12 наукових працях, з яких 8 наукових статей - у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових у галузі педагогіки.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 18 додатків та списку використаних джерел. Основний зміст дисертації складає 152 сторінки і містить 19 рисунків та 7 таблиць.

Список використаних джерел - 230 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - «Теоретичні основи професійно-педагогічної підготовки магістрів у ВТНЗ» - розглянуто роль і місце педагогічної освіти

у структурі професійної діяльності майбутніх магістрів вищих технічних навчальних закладів, охарактеризовано зміст педагогічної підготовки магістрів ВТНЗ як основи майбутньої педагогічної діяльності, виокремлено її особливості, визначено компоненти і критерії готовності майбутніх викладачів ВТНЗ до педагогічної діяльності.

Підготовка нової генерації високоосвічених кадрів ініціює кардинальні зміни у підготовці магістрів у сучасному вищому технічному навчальному закладі. Усе це вимагає належного рівня педагогічної підготовки майбутніх магістрів. Результати аналізу наукових праць К. Абульханової-Славської, І. Зязюна, В. Кіненя, Є. Малигіна, Н. Фоменка, В. Ягупова дозволили охарактеризувати сутність і зміст основних категорій дослідження. У дослідженні визначено, що педагогічна діяльність у ВТНЗ - це процес, в якому поєднано два компоненти: власне педагогічний і педагогічно-технічний, що має особливості й потребує специфічної теоретичної, методичної, спеціальної, фізичної, моральної та психолого-педагогічної підготовленості до її реалізації.

У сутність магістерської підготовки до педагогічної діяльності ми вкладаємо такі складники: ґрунтовні знання із психолого-педагогічних дисциплін; використання новітніх технологій у навчально-виховному процесі; високий рівень педагогічної майстерності викладачів; комплексні підходи до організації навчально-виховного процесу з метою гармонійного розвитку особистості. Зміст навчання магістрів ВТНЗ містить сукупність загальнонаукових і технічно-професійних знань, умінь і навичок, які визначають професійну готовність магістра. Основними джерелами змісту його підготовки є освітньо-кваліфікаційні характеристики й освітньо-професійні програми. Значущість підготовки магістрів до педагогічної діяльності полягає в тому, що майбутній викладач повинен чітко визначати цілі, завдання, які пізніше трансформуються ним відповідно в цілі та завдання суб'єктів учіння для стимулювання їхньої активності, забезпечуючи позитивні зрушення в їхньому особистісному і фаховому розвиткові.

Встановлено, що складниками структури педагогічної діяльності викладача вищого технічного навчального закладу є: комплекс взаємопов'язаних знань і умінь (спеціальні, педагогічні, психологічні, методичні); конструктивна, організаційно-мобілізувальна, комунікативно-розвивальна, інформаційно-орієнтувальна, дослідницька і гностична діяльність, кожна з яких передбачає конкретний перелік професійних умінь. Основні цілі професійної педагогічної діяльності за своїм складом і

структурою є інваріантними, а за наповненістю й процесом реалізації - залежними від профілю підготовки фахівця (технічного чи гуманітарного).

У структурі професійної педагогічної діяльності чільне місце посідає педагогічна майстерність, педагогічні здібності й педагогічна творчість.

На підставі аналізу наукових праць В. Ващенка, О. Гури, М. Меладзе, у яких розглядаються питання організації професійної педагогічної діяльності, ми дійшли висновку, що професійна реалізація майбутнього магістра як викладача ВТНЗ суттєво залежить від рівня його готовності до цієї діяльності.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури (К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, Л. Кандибович, А. Кумушкулов, С. Максименко, В. Семиченко) розглядати готовність магістра ВТНЗ до педагогічної діяльності як результат комплексної підготовки, що охоплює професійні знання і вміння; професійно-педагогічні погляди й переконання; професійну спрямованість; рефлексію досягнень. Зміст готовності передбачає отримання сукупності відповідних знань і вмінь, що забезпечується опануванням відповідної професії (професійна підготовка); набуття професійно важливих якостей особистості; входження у професійну діяльність після закінчення ВТНЗ (професійна адаптація); розвиток майстерності у педагогічній діяльності (професійне зростання).

На основі систематизації результатів пошуків науковців (І. Єрмакова, А. Линенко, А. Мудрик, Л. Сохань, М. Ярмаченко) виокремлено компоненти готовності та їх основні критерії: мотиваційний (прагнення до здійснення педагогічної діяльності, професійні інтереси, настанови, потреба у самовдосконаленні); ціннісно-орієнтаційний (формування ціннісних орієнтацій, позитивних світоглядних установок у професійній діяльності); комунікативно-інформаційний (організація міжособистісного спілкування, творчий самовияв індивідуальності студента); креативний (професійна етика, професійно-педагогічні ідеали, погляди, принципи, переконання, готовність діяти відповідно до них); операційно-діяльнісний (прагнення до підвищення рівня освіченості у сфері педагогічної діяльності, усвідомлення себе як професіонала, який володіє концепцією самопізнання і самооцінювання).

У другому розділі - «Обґрунтування педагогічних умов удосконалення процесу формування готовності майбутніх магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності» - здійснено аналіз педагогічних умов підвищення готовності майбутніх викладачів до педагогічної діяльності, теоретично обґрунтовано модель формування готовності магістрів ВТНЗ до такої діяльності.

На основі дослідження практичних аспектів формування готовності магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності було запропоновано ввести

у навчально-виховний процес вищої технічної школи педагогічні умови.

Під педагогічними умовами розуміємо сукупність взаємопов'язаних внутрішніх і зовнішніх чинників, які забезпечують високу результативність формування у майбутніх магістрів усіх компонентів готовності до педагогічної діяльності. Педагогічні умови визначали враховуючи особливості підготовки майбутніх магістрів у ВТНЗ: прояв мотивації до педагогічної діяльності тільки під час навчання в магістратурі; наявність технічного мислення; проведення науково-методичної роботи з майбутніми магістрами; недооцінка значення психолого-педагогічної підготовки для майбутньої професійної діяльності.

Виокремлено такі педагогічні умови: підвищення мотивації до професійної діяльності й формування професійних ціннісних орієнтацій; застосування інтерактивно-комп'ютерного підходу до організації процесу підготовки майбутніх викладачів ВТНЗ; розвиток творчого потенціалу магістрів технічного спрямування; підвищення педагогічної компетентності викладачів спеціальних технічних дисциплін.

Підвищення мотивації до професійної діяльностій формування професійних ціннісних орієнтацій. Ця умова забезпечує формування критеріїв мотиваційного й ціннісно-орієнтаційного компоненту готовності. Для реалізації зазначеної педагогічної умови у навчально-виховний процес було введено професійно спрямовані практичні завдання, розв'язання педагогічних задач, моделювання педагогічних ситуацій (у відповідності до специфіки дисципліни). Для професійного розвитку ціннісних орієнтацій реалізовувалися різноманітні інформаційно-просвітницькі повідомлення з оцінкою й коментарем педагога, що спричинило зміну ціннісної орієнтації особистості. самовтілення викладач педагогічний творчість

Вибір педагогічної умови застосування інтерактивно-комп'ютерного підходу до організації процесу підготовки майбутніх викладачів ВТНЗ обумовлений стрімким розвитком інформаційних технологій. Її впровадження сприяло розвитку комунікативно-інформаційного компоненту готовності (високий рівень теоретичних знань на основі сучасних досягнень науки; оволодіння уміннями використовувати набуті знання у професійній діяльності й повсякденному житті; конкурентоздатність набутих професійних знань, умінь і навичок на ринку праці; формування творчої особистості фахівця зі сформованими особистісно-професійними якостями).

Педагогічна умова розвиток творчого потенціалу магістрів технічного спрямування впливає на креативний компонент готовності. Стимулювання педагогічної творчості створило умови для самовтілення творчого потенціалу майбутнього викладача. Реалізація зазначеної педагогічної умови у навчально-виховному процесі ВТНЗ здійснювалося шляхом упровадження активних форм і методів навчання й інтегруванням спеціальних навчальних дисциплін і дисциплін психолого-педагогічного циклу. Формування творчої особистості майбутнього магістра ВТНЗ передбачає її ознайомлення із сучасними досягненнями методики викладання предметів фундаментального й гуманітарного циклів, проведення семінарів-тренінгів, створення ситуативних творчих груп для розв'язання актуальних проблем методичного забезпечення викладання модульних курсів.

Наступною була педагогічна умова підвищення педагогічної компетентності викладачів спеціальних технічних дисциплін. Важливим чинником удосконалення педагогічної компетентності викладачів в умовах університету розглядаємо підвищення їх кваліфікації й післядипломну педагогічну освіту. Для реалізації цієї педагогічної умови на базі навчально-методичного центру університету було створено психолого-педагогічний семінар «Основи педагогіки і психології вищої школи», навчання викладачів проводиться впродовж навчального року й розраховане на 72 аудиторні години.

Обґрунтовані педагогічні умови покладено до основи розробленої моделі формування готовності майбутніх магістрів до педагогічної діяльності.

Під моделлю формування готовності магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності ми розуміємо розгорнуту програму, яка включає шляхи досягнення поставленої мети і має певну структурну організацію: мету, принципи, зміст, завдання, методи, форми, етапи підготовки, компоненти і рівні готовності, результат. Забезпечують дієвість моделі вищезазначені педагогічні умови (рис.).

Мета розробленої моделі - формування репродуктивного і рефлексивно-творчого рівнів готовності майбутніх магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності. Загальній меті підпорядковується зміст, і передбачає формування ґрунтовних теоретичних знань, практичних умінь і навичок у майбутніх викладачів технічних дисциплін. До основних завдань формування готовності магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності віднесено: оптимальний відбір необхідної кількості теоретичного матеріалу з дисциплін психолого-педагогічного циклу; обрання найбільш ефективних форм, методів і прийомів, що сприяють розвиткові високого рівня готовності магістрів технічного спрямування до педагогічної діяльності; виокремлення й упровадження в навчально-виховний процес ВТНЗ педагогічних умов, які сприяють підвищенню рівня готовності майбутніх магістрів до педагогічної діяльності. До основоположних принципів віднесено такі: науковості; активності; систематичності й послідовності; наочності; єдності теоретичної та практичної підготовки. Встановлено, що гармонійне поєднання у процесі професійної педагогічної підготовки майбутніх магістрів традиційних методів, форм і прийомів навчання з нетрадиційними сприятиме змістовому наповненню усіх компонентів готовності.



Рис. Модель формування готовності магістрів ВТНЗдо педагогічної діяльності

Складники психолого-педагогічної компетентності викладача набувають різного змісту відповідно до етапів його професійного становлення, починаючи з 1 курсу. Саме це спонукало врахувати в моделі всі освітньо-кваліфікаційні рівні: бакалавр; спеціаліст; магістр. У ситуації ступеневої побудови навчально-виховного процесу неухильним орієнтиром для підготовки магістрів до викладацької діяльності стала концепція випередження: ґрунтовну основу підготовки закладали ще на першому-другому курсах навчання, коли фахівці здобували освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр». Тому процес професійної підготовки майбутніх викладачів технічних закладів освіти різного рівня акредитації відповідає меті посилення взаємодії всіх циклів (блоків) навчального плану з акцентом на психолого-педагогічні чинники, які фокусуються в особистості кожного студента. Серед дисциплін педагогічного спрямування, які викладаються майбутнім магістрам, виділили такі: «Інженерна педагогіка», «Теоретико-методологічні засади психології», «Основи психології і педагогіки», «Вища освіта і Болонський процес», «Основи наукової творчості», «Студентські наукові семінари».

У третьому розділі - «Дослідно-експериментальна діяльність із формування готовності майбутніх магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності» - встановлено рівні готовності студентів технічних університетів до педагогічної діяльності, визначено етапи організації й методику проведення формувального експерименту, здійснено математичну обробку, аналіз, систематизацію й узагальнення його результатів.

Компоненти готовності майбутніх магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності розглядаються у відповідності з трьома рівнями градації: рефлексивно-творчий; репродуктивний; емпірично-інтуїтивний. Рефлексивно-творчий рівень готовності до педагогічної діяльності характеризується сформованістю у студентів усіх компонентів (мотиваційного, ціннісно-орієнтаційного, комунікативно-інформаційного, креативного, операційно-діяльнісного). Представникам цього рівня властиві прийоми мислення, які забезпечують високий рівень знань, притаманна творчість. Особи, яким притаманний репродуктивний рівень сформованості готовності до педагогічної діяльності, усвідомлюють вагомість компонентів майбутньої професійної діяльності, що визначають спрямованість їх знань і способів дій. Процеси мислення, які забезпечують середній рівень знань, мають, здебільшого, продуктивний характер. Такі студенти лише частково усвідомлюють прогалини у підготовці до майбутньої професійної діяльності, проте прагнуть до реалізації своїх можливостей як викладачі вищих технічних закладів. Емпірично-інтуїтивний рівень характеризує студентів із поверхневими уявленнями про цілі, зміст, методи й результати майбутньої професійної педагогічної діяльності. Майбутні фахівці з такими характеристиками не завжди можуть об'єктивно оцінити рівень сформованості готовності до педагогічної діяльності й недостатньо усвідомлюють важливість знань, способів дій для майбутньої викладацької діяльності.

Для встановлення реального рівня готовності студентів вищих технічних навчальних закладів було проведено констатувальний етап експерименту. На основі опитування, анкетування й комплексного тестування (за методикою А. Реана, модифікованою В. Ядовим і Н. Кузьміною) з'ясовано, що бакалаври і спеціалісти не перебували на рефлексивно-творчому рівні готовності до педагогічної діяльності. Це пояснюється тим, що навчальні плани цих груп респондентів не передбачали опанування дисциплін психолого-педагогічного циклу. Репродуктивний рівень готовності засвідчили 56,8% (76 осіб) бакалаврів і 65,1% (89 осіб) спеціалістів. Узагальнений стан готовності до педагогічної діяльності на основі коефіцієнту готовності (К сер.) представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Коефіцієнти готовності студентів різних освітньо-кваліфікаційних рівнів до педагогічної діяльності у ВТНЗ

Освітньо- кваліфікаційний рівень	Коефіцієнти готовності за компонентами (k)	K сер.
	Мотиваційний	Ціннісно-орієнтаційний	Інформаційно-комунікативний	Креативний	Операційно-діяльнісний
Бакалаври	1,52	1,6	1,63	1,55	1,54	1,57
Спеціалісти	1,59	1,68	1,65	1,63	1,71	1,65
Магістри	2,29	2,25	2,21	2,28	2,27	2,26

Результати дослідження показали, що істотно поліпшити процес підготовки майбутніх магістрів до педагогічної діяльності можна на основі таких дій: реалізації моделі підготовки майбутнього магістра ВТНЗ до педагогічної діяльності; впровадження у навчально-виховний процес ВТНЗ педагогічних умов; наповнення змістом педагогічних понять і розділів дисциплін не тільки психолого-педагогічного циклу, але й технічного (провести аналіз різноманітних педагогічних ситуацій, які виникають на виробництві, побудувати схему підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем); визначення рівня сформованості готовності магістрів до педагогічної діяльності. Означені чинники склали основу професійно-педагогічної підготовки у ВТНЗ в умовах формувального експерименту. Оскільки магістратура є останнім щаблем у підготовці майбутніх викладачів до педагогічної діяльності, магістрантам був введений спецкурс «Підготовка магістрів технічних вузів до педагогічної діяльності» (на основі модульно-рейтингової технології навчання). Програма спецкурсу орієнтована на розвиток педагогічної компетентності та професіоналізму. Стрижневим принципом побудови програми спецкурсу ми обрали зв'язок теорії з практикою.

Під час формувального експерименту було проведено два зрізи у контрольній і експериментальній групах. Перший зріз у контрольній та експериментальній групах було зроблено на початку для виявлення рівня сформованості компонентів готовності до педагогічної діяльності. Другий зріз було зроблено на завершальному етапі формувального експерименту з метою визначення динаміки формування загальної готовності майбутніх бакалаврів, спеціалістів і магістрів контрольної (КГ) й експериментальної груп (ЕГ). Завдяки кореляційному аналізу було встановлено, що між показниками компонентів готовності студентів і загальним рівнем готовності є тісні функціональні взаємозв'язки, отже, досліджуваний нами феномен є цілісним. Це дає підстави стверджувати, що при удосконаленні будь-якого із компонентів буде підвищуватися загальний рівень готовності майбутніх викладачів до педагогічної діяльності (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка коефіцієнтів готовності за усіма компонентами

(констатувальний та формувальний етапи експерименту)

Коефіцієнт готовності (k)	Компоненти готовності
	Мотиваційний	Ціннісно-орієнтаційний	Комунікативно-інформаційний	Креативний (творчий)	Операційно-діяльнісний
k бакалаврів	1,52	1,6	1,63	1,55	1,54
k спеціалістів	1,59	1,68	1,65	1,63	1,71
k магістрів	2,29	2,25	2,21	2,28	2,27
k магістрів КГ	2,33	2,42	2,38	2,5	2,45
k магістрів ЕГ	2,89	2,75	2,91	2,92	2,74

Результати проведеного експериментального дослідження свідчать про суттєву динаміку підвищення рівня готовності магістрів експериментальної групи до педагогічної діяльності. Загальний коефіцієнт готовності магістрів експериментальної групи зріс у 1,25 разів. Порівняння коефіцієнтів готовності до педагогічної діяльності за компонентами під час педагогічного експерименту вказує на їх позитивне зростання.

Отже, отримані результати формувального експерименту свідчать про ефективний вплив педагогічних умов і моделі формування готовності до педагогічної діяльності на підготовку магістрів.

Статистичну обробку кількісних і якісних змін проведено із використанням комп'ютерного програмного продукту STATISTIKA.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення проблеми підготовки магістрів ВТНЗ до професійної педагогічної діяльності шляхом упровадження педагогічних умов і моделі формування готовності магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності.

1. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури дозволили виділити основні підходи науковців до сутності та змісту наукових категорій, використаних у дослідженні. Педагогічна діяльність у ВТНЗ - це складний багатогранний процес, в якому поєднано два компоненти: власне педагогічний і педагогічно-технічний, які мають свої особливості й потребують специфічної теоретичної, методичної, спеціальної, фізичної, моральної і психологічної підготовки до її реалізації. У структурі професійної педагогічної діяльності чільне місце посідає педагогічна майстерність, педагогічні здібності та педагогічна творчість. Сутність підготовки магістрів до педагогічної діяльності передбачає обов'язкову наявність таких елементів: ґрунтовні знання із психолого-педагогічних дисциплін; новітні технології в навчально-виховному процесі; високий рівень педагогічної майстерності; комплексні підходи до організації навчально-виховного процесу з метою гармонійного розвитку особистості. Результатом професійного становлення майбутнього магістра

є його готовність до педагогічної діяльності у ВТНЗ. До особливостей підготовки майбутніх магістрів у ВТНЗ відносять: прояв мотивації до педагогічної діяльності тільки під час навчання в магістратурі; наявність технічного мислення; проведення науково-методичної роботи з майбутніми магістрами; недооцінка значення психолого-педагогічної підготовки для майбутньої професійної діяльності.

2. Готовність до педагогічної діяльності - це складне й цілісне утворення, яке передбачає зв'язок професійної спрямованості з іншими важливими рисами особистості. Готовність магістра ВТНЗ до педагогічної діяльності є результатом підготовки, що охоплює такі складники: зміст готовності (сукупність відповідних знань і вмінь, що забезпечується опануванням відповідної професії; набуття професійно важливих якостей особистості; входження у професійну діяльність після закінчення ВТНЗ; розвиток майстерності у педагогічній діяльності); професійно-педагогічні погляди

й переконання; професійну спрямованість; рефлексію досягнень; професійне самовдосконалення. Основна властивість готовності полягає в наявності внутрішнього бажання розвитку, вдосконалення, оптимізації своїх дій щодо реалізації навчально-виховного процесу ВТНЗ. У ході констатувального етапу експерименту встановлено, що переважна більшість магістрів перебувають на емпірично-інтуїтивному та репродуктивному рівні готовності. Узагальнений коефіцієнт готовності К сер.маг.=2,26.

3. Основними компонентами готовності до педагогічної діяльності та їх критеріями є: мотиваційний (прагнення до здійснення педагогічної діяльності, професійні інтереси, настанови, потреба у самовдосконаленні); ціннісно-орієнтаційний (сформованість ціннісних орієнтацій, позитивних світоглядних установок у професійній діяльності); комунікативно-інформаційний (організація міжособистісного спілкування, творчий самовияв індивідуальності студента); креативний (професійна етика, професійно-педагогічні ідеали, погляди, принципи, переконання, готовність діяти відповідно до них); операційно-діяльнісний (прагнення до підвищення рівня освіченості у сфері педагогічної діяльності, усвідомлення себе як професіонала, що володіє концепцією самопізнання і самооцінювання).

Сформованість готовності до професійної діяльності проявляється на таких рівнях: рефлексивно-творчий; репродуктивний; емпірично-інтуїтивний. Рефлексивно-творчий рівень характеризується сформованістю усіх компонентів готовності. Таким студентам властивий високий рівень знань, притаманна творчість. Вони адекватно усвідомлюють рівень практичної готовності та свої інтелектуальні можливості, розуміють важливість опанованих способів педагогічних дій. Особи з репродуктивним рівнем готовності усвідомлюють вагомість компонентів майбутньої професійної діяльності. Процеси мислення мають продуктивний характер, такі студенти прагнуть до реалізації своїх можливостей. Емпірично-інтуїтивний рівень характеризується поверхневими уявленнями студентів про цілі, зміст, методи і результати майбутньої професійної педагогічної діяльності, процеси мислення перебувають на емпіричному рівні. Майбутні фахівці недостатньо усвідомлюють важливість знань, способів дій для майбутньої викладацької діяльності.

4. Педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності - це сукупність взаємопов'язаних внутрішніх і зовнішніх чинників, які забезпечують високу результативність формування у майбутніх магістрів усіх компонентів готовності до педагогічної діяльності. Ефективне формування готовності майбутніх магістрів до педагогічної діяльності у ВНТЗ можливе за таких педагогічних умов: підвищення мотивації до професійної діяльності й формування професійних ціннісних орієнтацій; застосування інтерактивно-комп'ютерного підходу до організації процесу підготовки майбутніх викладачів ВТНЗ; розвиток творчого потенціалу магістрів технічного спрямування; підвищення педагогічної компетентності викладачів спеціальних технічних дисциплін. Обґрунтовані педагогічні умови покладено до основи розробленої моделі формування готовності майбутніх магістрів до педагогічної діяльності. Під моделлю формування готовності магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності ми розуміємо розгорнуту програму, яка включає шляхи досягнення поставленої мети й має певну структурну організацію. Основними складниками розробленої моделі є: мета, принципи, зміст, завдання, методи, форми, етапи підготовки, компоненти і рівні готовності, результат. Забезпечують дієвість моделі педагогічні умови. Усі структурні компоненти моделі спрямовано на формування репродуктивного і рефлексивно-творчого рівнів готовності магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності. У навчально-виховний процес ВТНЗ було впроваджено спецкурс «Підготовка магістрів технічних вузів до педагогічної діяльності». Програма спецкурсу орієнтована на розвиток педагогічної компетентності й професіоналізму майбутніх викладачів.

5. Дієвість педагогічних умов перевірено під час педагогічного експерименту. Для проведення експерименту було сформовано дві групи,

у контрольній групі викладання проводилося за традиційною методикою, у експериментальній групі перевірялась дієвість комплексу педагогічних умов і розробленої моделі формування готовності майбутніх магістрів до педагогічної діяльності. За результатами формувального експерименту визначено ефективність педагогічних умов та моделі формування готовності майбутніх магістрів до педагогічної діяльності. Зведені та узагальнені результати готовності за компонентами засвідчують суттєвий позитивний ефект. Загальний коефіцієнт готовності магістрів ЕГ до педагогічної діяльності зріс у 1,25 разів. Зокрема, на високому рівні готовності за мотиваційним компонентом у КГ було 33,3%, а у ЕГ - 89,5%; високий рівень готовності за ціннісно-орієнтаційним компонентом готовності показали 35,0% магістрів КГ та 75,0% ЕГ; у 28,4% магістрів КГ та 90,8% ЕГ встановлено високий рівень сформованості комунікативно-інформаційного компоненту готовності; 38,3% респондентів КГ та 92,1% ЕГ мали високий рівень сформованості креативного компоненту готовності; 45,0% магістрів КГ та 73,7% ЕГ перебували на високому рівні відповідно до операційно-діяльнісного компоненту готовності. Статистична обробка кількісних та якісних змін, проведена з використанням комп'ютерного програмного продукту STATISTIKA.

Водночас, виконане дослідження не вичерпало всіх аспектів проблеми. Подальшого дослідження потребують такі напрями: теоретико-методологічні проблеми професійно-педагогічної освіти у ВТНЗ; шляхи підвищення кваліфікації викладачів ВТНЗ; науково-методичне обґрунтування педагогічних засад позааудиторної самостійної діяльності магістрів технічних закладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Михайлюк, І. Р. Інтерактивно-комп'ютерний підхід до організації процесу навчання / Ірина Михайлюк // Науковий вісник Чернівецького університету [Педагогіка та психологія] : зб. наук. праць / наук. ред. Філіпчук Г. Г. - Чернівці : Рута, 2004. - Вип. 208. - С. 125-128.

2. Михайлюк, І. Р. Інформаційна культура магістра технічного ВНЗ

в Україні та пошуки шляхів її оптимізації / І. Р. Михайлюк // Вісник Черкаського університету. Серія: педагогічні науки / гол. ред. А. І. Кузьмінський. - Черкаси : Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2007. -

Вип. 113. - С. 68-73.

3. Михайлюк, І. Р. Підготовка викладацького персоналу нафтогазової галузі в руслі освітніх завдань сучасних технічних вишів / Ірина Романівна Михайлюк // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія №7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія : зб. наук. праць / гол. ред. В. П. Андрущенко. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - Вип. 11(21).

- С. 123-125.

4. Михайлюк, І. Р. Актуальні аспекти професійної підготовки магістрів ВТНЗ України до педагогічної діяльності / Ірина Михайлюк // Вісник Прикарпатського університету [Педагогіка] / гол. ред. Головчак В. М. -

Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2008. - Вип. XIX-XX.

- С. 206-215.

5. Михайлюк, І. Р. Готовність до професійної педагогічної діяльності магістрів вищих технічних навчальних закладів як педагогічна проблема / І. Р. Михайлюк // Збірник наукових праць №54. Серія : педагогічні та психологічні науки / гол. ред. Романишина Л. М. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2010. - С. 79-83.

6. Михайлюк, І. Р. Педагогічні умови та модель формування готовності до педагогічної діяльності магістрів технічного спрямування [Електронний ресурс] / І. Р. Михайлюк // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України : електрон. наук. фах. вид. / гол. ред. Романишина Л. М. - 2010. - Вип. 3. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/

e-journals/Vnadps/2010_3/10mirmts.pdf. - Заголовок з екрана.

7. Михайлюк, І. Р. Дослідно-експериментальна перевірка формування готовності майбутніх магістрів вищих технічних навчальних закладів до педагогічної діяльності [Електронний ресурс] / І. Р. Михайлюк // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України : електрон. наук. фах. вид. / гол. ред. Романишина Л. М. - 2010. - Вип. 4. - Режим доступу : http: //www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2010_4/10mirzpd.pdf. - Заголовок з екрана.

8. Михайлюк, І. Р. Комп'ютеризація як основа сучасних технологій навчання / Ірина Михайлюк // Науковий вісник Чернівецького університету [Вип. 225. Педагогіка та психологія] : зб. наук. праць за матер. міжнар. наук.-практ. конф. «Підгтовка соціальних педагогів у вищій школі до здійснення соціального супроводу кризових категорій населення» (Чернівці, 14-15 жовт. 2004 р.) / наук. ред. Філіпчук Г. Г. - Чернівці : Рута, 2005. - С. 71-75.

9. Михайлюк, І. Р. Проектування навчального середовища засобами інтерактивних комп'ютерних курсів / Михайлюк І. Р. // Розвиток особистості

в полікультурному просторі : зб. матер. Міжнар. конгресу IV Слов'янські педагогічні читання / ред. колегія : Ничкало Н. Г., Філіпчук Г. П., Гукаленко О. В [та ін.]. - Черкаси : Вид-во ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2005. - С. 92-94.

10. Михайлюк, І. Р. Педагогічна складова у підготовці студентів технічних вузів України до педагогічної діяльності / І. Р. Михайлюк // Педагогічна майстерність викладачів у ВУЗі: теорія, практика, проблеми : тези доповіді наук.-метод. конф. (Івано-Франківськ, 22-23 січ. 2008 р.) / відповід. за вип. М. О. Галущак, Б. В. Сверида. - Івано-Франківськ : Факел, 2008. - С. 4-6.

11. Михайлюк, І. Р. Інтегрування навчальних дисциплін у процесі підготовки магістрів технічних ВНЗ до педагогічної діяльності / Михайлюк І. Р. // П'яті педагогічні читання пам'яті М. М. Дарманського: проблеми освіти

в контексті гуманізації суспільства : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 2 квіт. 2010 р.) / Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія. - Хмельницький : ХГПА, 2010. - Т. 1. - С. 119-124.

12. Михайлюк, І. Р. Підготовка магістрів технічних вузів до педагогічної діяльності : програма та методичні рекомендації / Михайлюк І. Р. - Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2010. - 166 с.

АНОТАЦІЇ

Михайлюк І. Р. Формування готовності до педагогічної діяльності майбутніх магістрів у вищих технічних навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

за спеціальністю 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2011.

Дисертацію присвячено проблемі формування готовності майбутніх магістрів ВТНЗ до педагогічної діяльності. У дослідженні визначено зміст, особливості, сутність і структуру готовності до професійної педагогічної діяльності магістрів ВТНЗ. Визначено сукупність педагогічних умов, що забезпечують формування належного рівня готовності магістрів технічного спрямування до педагогічної діяльності: підвищення мотивації до професійної діяльності та формування професійних ціннісних орієнтацій; застосування інтерактивно-комп'ютерного підходу до організації процесу підготовки майбутніх викладачів ВТНЗ; розвиток творчого потенціалу магістрів технічного спрямування; підвищення педагогічної компетентності викладачів спеціальних технічних дисциплін. Теоретично обґрунтовано модель формування готовності майбутніх магістрів до педагогічної діяльності й підтверджено ефективність зазначених педагогічних умов і моделі.

Ключові слова: формування готовності, педагогічна діяльність майбутніх магістрів, вищі технічні навчальні заклади.

Михайлюк И. Р. Формирование готовности к педагогической деятельности будущих магистров в высших технических учебных заведениях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - «Теория и методика профессионального образования». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2011.

Диссертация посвящена вопросам профессиональной подготовки магистров технических университетов к будущей педагогической деятельности. Работа содержит теоретическое обоснование, методические положения и результаты эмпирического изучения данной проблемы. На основании обобщения научно-педагогической литературы осуществлён комплексный анализ деятельности преподавателя вуза, установлены особенности в структуре педагогической деятельности преподавателя высшего технического заведения нефтегазового профиля. В результате исследования определено педагогическую деятельность в ВТУЗ как процесс, который объединяет два компонента: собственно педагогический и педагогическо-технический, со свойственными ему особенностями и требует специфической теоретической, методической, специальной, физической, моральной и психолого-педагогической подготовленности к его реализации.

В работе подана авторская трактовка понятия «готовность магистра ВТУЗ к педагогической деятельности». На основании систематизации результатов научных поисков выделены компоненты готовности: мотивационный; ценностно-ориентационный; коммуникативно-информационный; креативный; операционно-деятельностный, а также установлены их основные критерии и уровни (рефлексивно-творческий; репродуктивный; эмпирически-интуитивный). Рефлексивно-творческий уровень характеризуется сформированностью всех компонентов готовности. Представителей этой категории характеризует высокий уровень знаний, им присуще творчество. Студенты с репродуктивным уровнем готовности осознают значимость компонентов будущей профессиональной деятельности. Процессы мышления носят продуктивный характер, студенты стремятся к реализации своих возможностей. Эмпирически-интуитивный уровень характеризуется поверхностными представлениями о целях, содержании, методах и результатах будущей профессиональной педагогической деятельности.

Теоретически обосновано и практически доказано, что эффективность формирования готовности будущих магистров ВТУЗ к педагогической деятельности достигается благодаря реализации педагогических условий: повышения мотивации профессиональной деятельности и формирования ценностных ориентаций; внедрения интерактивно-компьютерного подхода к организации процесса подготовки будущих преподавателей ВТУЗ; развитие творческого потенциала магистров технического направления; повышение педагогической компетентности преподавателей специальных технических дисциплин.

В ходе научного поиска разработана модель формирования готовности будущих магистров к педагогической деятельности в технических учебных заведениях III-IV уровня аккредитации нефтегазового профиля, которая включает пути достижения поставленной цели и имеет определенную структурную организацию: цель, принципы, содержание, задания, методы, формы, этапы подготовки, компоненты и уровни, результат. Обеспечивают деятельность модели упомянутые выше педагогические условия. Все структурные компоненты модели направлены на формирование репродуктивного и рефлексивно-творческого уровней готовности будущих магистров ВТУЗ к педагогической деятельности. Составляющие психолого-педагогической компетентности преподавателя приобретают разный смысл соответственно этапам их профессионального становления, начиная с 1 курса. Поэтому в моделе учтены все образовательно-квалификационные уровни: бакалавр; специалист; магистр.

На основании констатирующего эксперимента установлено, что будущие магистры пребывают на эмпирически-интуитивном и репродуктивном уровнях готовности к педагогической деятельности (коэффициент готовности Кср. маг.=2,26).

Для повышения уровня готовности магистров (за направлением подготовки «Нефтегазовое дело») к педагогической деятельности проведен формирующий эксперимент, который включал реализацию модели и внедрение в учебно-воспитательный процесс описанных выше педагогических условий. Для повышения педагогической компетентности и профессионализма будущих преподавателей в учебно-воспитательный процесс ВТУЗ был внедрен спецкурс «Подготовка магистров технических вузов к педагогической деятельности». Результаты эксперимента показали положительную динамику уровней готовности будущих магистров к педагогической деятельности.