Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівський НАЦІОНАЛЬНИЙ педагогічний університет імені Т.Г. ШевченкА

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

УДК -377.8:[37.017:5/6]

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ В ПЕДАГОГІЧНИХ УЧИЛИЩАХ

Гусак Наталія

Володимирівна

Чернігів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Красноармійському педагогічному училищі, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Цибулько Григорій Якович, Слов'янський державний педагогічний університет, доцент кафедри педагогіки та методики технологічної підготовки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Лузан Петро Григорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри педагогіки;

кандидат педагогічних наук Вдовенко Ігор Станіславович, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка, старший викладач кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності.

Захист відбудеться 12 березня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка за адресою: 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка за адресою: 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розіслано 12 лютого 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.О. Дідух

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Процес перетворень в освітній системі України досить складний та багатоступеневий, але він необхідний, оскільки наша держава обрала європейський вектор розвитку.

В умовах здійснення радикальної економічної реформи, дієвих змін у всіх сферах суспільного життя держави особливу роль відведено освітній галузі - першооснові у формуванні головної продуктивної сили суспільства - людини. Державі, яка розвивається, потрібні сучасні освічені люди, що складуть інтелектуальний та духовний потенціал суспільства.

Інтеграція України в Європейський та світовий освітній простір, реформування суспільства в сучасних умовах, перехід освіти на Державні стандарти, підготовка конкурентноспроможних, мобільних фахівців вимагає поліпшення якості їхньої професійної освіти. На часі актуальною є проблема зближення змісту та якості освіти в різних країнах Європи. Під впливом цього відбувається вдосконалення навчальних планів, програм, підручників, організаційного і науково-методичного забезпечення навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах.

Переорієнтація освіти на професійне становлення фахівця, який має володіти достатнім обсягом знань, умінь і узагальнених способів діяльності, здатністю виконувати свої обов'язки відповідно до нормативних вимог і стандартів галузі, зумовлює утвердження нових освітніх підходів до трудового навчання. Нова система компетентностей та компетентнісного підходу виступає як складова парадигми сучасної професійної підготовки.

Поняття компетентності включає не тільки когнітивну, операційно-технологічну та оцінну складові, але й мотиваційну, етичну, соціальну та поведінкову.

Трудове навчання як компонент освітньої галузі „Технологія” зазнає змін з розвитком науково-технічного та соціального процесу, модернізацією сфери техніки та технологій, усього життя суспільства.

Велику відповідальність за підготовку учнів до життя, активне включення їх в процес створення матеріальних благ, що є кінцевою метою процесу трудового навчання, держава покладає на вчителя трудового навчання.

З огляду на важливість вирішення проблеми формування ключових компетентностей майбутніх вчителів трудового навчання та проблеми удосконалення трудового навчання учнів на цій основі, її досліджували багато вчених.

Психолого-педагогічні аспекти професійної компетентності простежуємо в працях Г. Ващенка, О. Коберника, А. Радченко; проблеми профільного й початкового професійного навчання досліджували В. Сидоренко, В. Туташинський, В. Дідух й інші вчені. Групування ключових компетенцій школярів розглядає О. Савченко. Політехнічну основу трудового навчання розкривають П. Атутов, А. Дьомін, В. Поляков, В. Сидоренко, М. Скаткін, Д. Тарнопольський С. Шабалов, А. Шаповаленко; загальнотехнічну підготовку школярів - Й. Гушулей. Значний вклад у поєднання навчання з продуктивною працею зробили А. Гордін, А. Дубов, В. Кальней.

З огляду на тему нашого дослідження, особливу значущість мають праці, які присвячені складовим діяльності вчителя трудового навчання. Особливості профорієнтаційної роботи на уроках трудового навчання досліджували Є. Павлютенков, В. Симоненко, М. Тименко, С. Чистякова; реалізацію міжпредметних зв'язків на уроках трудового навчання - П. Атутов, Н. Бабкін, Ю. Васильєв. Питання формування конструкторсько-технологічних знань та вмінь відобразили в своїх працях В. Качнєв, П. Корляков, А. Мізрах; дидактичні основи використання проблемності на уроках трудового навчання - В. Гетта, Д. Тхоржевський. Індивідуалізацію та диференціацію трудового навчання вивчали І. Вільш, І. Волощук, Г. Терещук; проектно-технологічну діяльність - В. Бербець, Н. Дубова, О. Коберник, Т. Кравченко, В. Харитонова, С. Ящук; проблеми нових орієнтирів реформування трудового навчання порушували В. Борисов, О. Коберник, В. Сидоренко.

У той же час, аналіз цих та інших праць вчених, свідчить про недостатню дослідженість проблеми формування професійної компетентності майбутніх учителів трудового навчання. Існують суттєві суперечності між:

- сучасними вимогами до професійної компетентності вчителя трудового навчання й недостатнім рівнем її сформованості;

- потребою у формуванні компетентності та недостатнім рівнем науково-методичного забезпечення процесу її формування;

- вимогами до організації особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу та методикою викладання дисциплін професійного циклу.

Існування означених проблем, які породили значний розрив між вимогами суспільства до професійної підготовки майбутніх учителів трудового навчання і сучасним її станом визначили вибір теми нашого дисертаційного дослідження „Формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання в процесі фахової підготовки в педагогічних училищах”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного університету „Гуманізація навчально-виховного процесу” (протокол № 9 від 28.12.1997 р.).

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 9 від 25.05.2006 р.) та узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 26.09.2006 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні моделі формування професійної компетентності майбутнього учителя трудового навчання з метою вдосконалення фахової підготовки в педагогічних училищах, та експериментальній перевірці її ефективності в навчальному процесі .

Відповідно до мети сформульовано основні завдання дослідження:

1. Дослідити проблему професійної підготовки вчителів трудового навчання та виявити сучасні вимоги до неї.

2. На основі аналізу психолого-педагогічної та наукової літератури визначити сутність та зміст понять „компетенція”, „компетентність”, „професійна компетентність”, які розкривають рівень професійної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання.

3. З'ясувати особливості формування професійної компетентності майбутніх фахівців та визначити педагогічні умови її формування.

4. Розробити та теоретично обґрунтувати модель формування професійної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання.

5. Експериментально перевірити ефективність запропонованої моделі формування професійної компетентності майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки в педагогічних училищах.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх вчителів трудового навчання в педагогічних училищах.

Предмет дослідження - формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання в процесі фахової підготовки в педагогічних училищах.

Методи дослідження:

теоретичні - аналіз навчально-нормативної документації, психологічної, педагогічної, методичної та спеціальної літератури, навчальних програм і навчальних планів, дисертацій та авторефератів, матеріалів конференцій і періодичних фахових видань для визначення стану та перспектив розробленості досліджуваної проблеми; зіставлення - для порівняння різних поглядів учених на досліджувану проблему; систематизації теоретичних даних для дослідження сутності, структури і змісту навчальної діяльності студентів на заняттях з професійно орієнтованих дисциплін; синтез, порівняння, моделювання - для створення моделі формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання; узагальнення результатів дослідження;

емпіричні - спостереження за навчальним процесом, анкетування, тестування, бесіди зі студентами та викладачами вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації для визначення реального стану сформованості досліджуваної компетентності майбутніх фахівців, виявлення труднощів формування та оцінювання рівнів професійної компетентності випускників; експертної оцінки навчально-методичних матеріалів; педагогічного експерименту (констатувального, формувального), який дав можливість отримати достовірні дані щодо результатів формування професійної компетентності майбутніх фахівців;

методи математичної статистики - для обробки результатів наукового пошуку, визначення стану та динаміки рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови становлення професійної компетентності майбутніх фахівців в процесі підготовки в педагогічних училищах;

- уточнено наукову сутність і зміст понять „компетенція”, „компетентність”, „професійна компетентність”;

- розроблено й теоретично обґрунтовано модель формування професійної компетентності під час фахової підготовки вчителя трудового навчання;

- конкретизовано критерії (мотиваційно-ціннісний, операційно-когнітивний, комунікативний, аналітико-рефлексивний) та рівні сформованості професійної компетентності вчителя трудового навчання;

- набуло подальшого розвитку впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації форм, методів і засобів формування професійної компетентності майбутніх учителів трудового навчання.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні отриманих у процесі дослідження результатів у навчально-виховний процес педагогічних училищ, коледжів з метою визначення рівнів професійної компетентності майбутніх фахівців, під час складання навчальних планів, програм, посібників із трудового навчання, наукового навчально-методичного забезпечення.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи Слов'янського державного педагогічного університету (довідка №68-09-41 від 27 лютого 2009 р.), Краматорського економіко-гуманітарного інституту (акт №225/1 від 02 березня 2009 р.), Красноармійського педагогічного училища (довідка №75 від 25 грудня 2008 р.), Красноградського коледжу Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (довідка №432 від 28 листопада 2008 р.), Корсунь-Шевченківського педагогічного училища ім. Т.Г.Шевченка (довідка №608 від 05 грудня 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі представлені в дисертації наукові положення, висновки й пропозиції сформульовані особисто авторкою та є її науковим доробком. У статті, написаній у співавторстві з В. В. Ніскородовим, авторці належить відстеження розвитку й становлення трудового навчання в Україні та обґрунтування необхідності трудової підготовки учнів в процесі продуктивної праці, яка забезпечується трудовим навчанням. У дисертації не використовувалися ідеї і розробки, що належать співавтору.

Апробація результатів дисертації здійснювалась на науково-практичних конференціях:

міжнародних:

„Проблеми трудової і професійної підготовки на початку ХХІ століття” (Слов'янськ, 2008); „Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики” (Полтава, 2008);

всеукраїнських:

„Моделі компетентного випускника 12-річної школи: сутність, пріоритети, пошук відповідей на виклики ХХІ століття” (Донецьк, 2007); „Модернізація в умовах оновлення трудового навчання в загальноосвітній школі” (Бердянськ, 2007);

регіональних:

„Формування в учнів на заняттях трудового навчання практичних умінь і навичок в умовах проектного навчання як основа розвитку їх трудових компетенцій” (Слов'янськ, 2007); „Дійсність - думка - дослід” (Слов'янськ, 2006) а також доповідалися на методичних засіданнях та конференціях викладачів й студентів Красноармійського педагогічного училища, семінарах кафедри педагогіки та методики технологічної підготовки, звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів Слов'янського державного педагогічного університету.

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 14 публікаціях автора, з яких 13 одноосібних; 7 наукових статей у збірниках наукових праць, затверджених ВАК України, 7 - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків (3 на 10 сторінках) і списку використаних джерел (260 найменувань). Загальний обсяг становить 260 сторінок друкованого тексту, з яких 199 сторінок основного тексту. Робота містить 7 таблиць, 8 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження; подано дані про публікації автора та структуру дисертації.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні аспекти формування компетентності вчителя трудового навчання” - проведено комплексний аналіз наукових психолого-педагогічних праць з проблематики дослідження; огляд історичного розвитку реформаційних процесів освіти з трудового навчання в різні культурно-соціальні та політичні епохи, які стали попередниками модернізації освіти; розкрита сутність професійної компетентності вчителя трудового навчання; простежено розвиток ідеї про компетентність в історичному ракурсі як серед вітчизняних так і зарубіжних вчених; здійснено порівняльний аналіз різноманітних підходів до тлумачення змісту понять „компетенція”, „компетентність”, „професійна компетентність”, що містяться у психолого-педагогічній та методичній літературі.

Випускники вищого навчального закладу повинні не лише забезпечувати розвиток шкільної освіти, а й бути активними спеціалістами своєї справи, брати безпосередню індивідуальну участь в управлінні, становленні процесу навчання, що автоматично веде до змін старих і виникнення нових світоглядних орієнтирів. Тому актуальним є питання компетентності фахівця.

Посилена увага до формування компетентності фахівців трудового навчання зумовлена рекомендаціями Ради Європи щодо оновлення української освіти, але зазначимо, що наша освіта майже завжди обирала свій особливий шлях, який пов'язаний зі специфікою вітчизняних традицій і здобутків.

У Державній національній програмі „Освіта: Україна ХХІ століття” трудова підготовка названа серед трьох основних шляхів реформування змісту загальноосвітньої підготовки. Вона має вирішувати одне із основних замовлень держави: підготовку молодого покоління до праці в нових умовах, формування у них життєвих ключових компетенцій. Ось чому, коли йде мова про підготовку учнів до життя, формування життєвих трудових компетентностей, особливе місце відводять освітній галузі „Технології”, яка передбачає набуття учнями загальнотрудових компетенцій, сприяє професійному самовизначенню школярів, надає їм можливість набуття допрофесійної і початкової професійної підготовки.

Трудове навчання є однією з найбільш інтегрованих дисциплін: змістом технологічної освіти стають не тільки отримані знання про технології, а й сфери досягнень людства - наука, мистецтво, досвід творчої діяльності, традиції, духовні цінності, техніка, виробництво, які тісно пов'язані з життям, з вивченням основ наук у школі, з потребами вдосконалення технологій у різних галузях і полегшенням праці людини, підвищенням її продуктивності. Все це стає фундаментальним у вирішенні проблеми формування компетентностей майбутнього випускника. Велику відповідальність покладають на вчителя за формування освіченої особистості учня у сфері техніки і технології та інформаційно-комунікаційних технологій та забезпечення його підготовки до трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного суспільства.

На основі аналізу педагогічної та спеціальної літератури нами з'ясовано сутність понять: „компетенція” - сутність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що задаються щодо певного кола предметів і процесів, які необхідні для якісної продуктивної діяльності відносно них; „компетентність” - володіння людиною відповідними компетенціями, індивідуальна сукупна здатність особистості до дій поза умов і контексту, в яких вона сформувалась.

Різноплановість та різноманітність тлумачення поняття „професійна компетентність” обумовлена різними науковими підходами: особистісно-діяльнісними, системно-структурними, знаннєвими, культурологічними, науковими. Професійна компетентність вчителя трудового навчання - це вихідне поняття для характеристики педагогічної діяльності майбутнього вчителя. Вона визначає рівень педагогічної готовності до діяльності, є чинником дотримання спрямованості діяльності й виявляється у стилі педагогічної діяльності, педагогічній кваліфікації вчителя трудового навчання.

Професійна компетентність є інтеграцією досвіду, теоретичних знань, практичних умінь і значимих для вчителя особистісних якостей і характеризується як складна багаторівнева стійка структура психічних рис особистості, до суттєвих ознак якої відносять: мобільність, гнучкість, критичність мислення.

Рівень компетентності визначають запасом ресурсів і якістю їх використання, тому її розвиток відбувається через знання та уміння їх використати у професійній діяльності. Досягнення того чи того рівня професійної компетентності визначають різні детермінанти.

Для розкриття змісту професійної компетентності майбутнього вчителя ми визначили такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, комунікативний, рефлексивний.

Мотиваційно-ціннісний компонент включає мотиви необхідності в професійному навчанні, самовдосконаленні, самовихованні, саморозвитку, ціннісних установок у професійній діяльності, які стимулюють творчий вияв особистості в навчанні.

Когнітивний компонент - це сукупність науково-теоретичних знань про професійну діяльність взагалі та роль педагогічної взаємодії в ній зокрема.

Комунікативний компонент виявляється у володінні професійними уміннями та знаннями, здатністю висловлюватись, спілкуватися, аргументувати, в умінні встановлювати міжособистісні зв'язки, ініціативності в професійному спілкуванні, бажанні точно й правильно висловлювати власну думку, а також у готовності вирішувати нестандартні професійно-комунікативні завдання.

Рефлексивний компонент виявляється в умінні свідомо контролювати результати своєї діяльності й рівень власного розвитку, власних професійних досягнень. Разом з тим, виділено функції, які, на наш погляд найбільш повно передають зміст професійної компетентності вчителя трудового навчання: інформаційно-комунікативна; аналітико-конструктивна; діяльнісно-регулятивна; формувально-розвивальна; профілактично-виховна.

Відповідно, підготовленість сучасного компетентного вчителя трудового навчання визначається не тільки його знаннєвим обсягом, а й особистісними якостями, світоглядними й поведінковими пріоритетами. Таке гармонійне поєднання професійних знань з особистісними якостями є наріжним каменем процесу підготовки майбутніх фахівців і сприяє розвиткові студента як цілісної особистості, здатної до постійного самооновлення та самореалізації. У зв'язку з цим залишилися недостатньо визначеними педагогічні умови, що забезпечують ефективність навчального процесу у формуванні професійної компетентності майбутнього фахівця.

У другому розділі - „Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання в процесі фахової підготовки в педагогічних училищах” - виявлено педагогічні умови формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання в педагогічних училищах; обґрунтовано й розроблено відповідну модель, визначено критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності; експериментально перевірено ефективність моделі й сформульовано висновки.

У нашому дослідженні ми визначили педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів трудового навчання з урахуванням обставин, що забезпечують ефективне здійснення практичної підготовки в умовах педагогічного училища для досягнення визначеної мети - формування професійних знань, умінь і навичок з трудового навчання.

Врахувати всі педагогічні умови практичної підготовки в межах нашого дослідження неможливо, у зв'язку з цим, спираючись на доробки науковців, власний досвід, результати опитування викладачів щодо обставин формування професійної компетентності, ми виділили комплекс найважливіших педагогічних умов, що оптимально впливають на процеси формування майбутніх вчителів в умовах практичної підготовки професійних знань, умінь і навичок з трудового навчання. Оптимальними є такі педагогічні умови: організація оволодіння майбутніми вчителями трудового навчання необхідними пізнавальними уміннями і навичками; організація безперервного контролю знань як засобу залучення студентів до систематичної навчальної діяльності; застосування на лабораторно-практичних заняттях та практиці адекватних навчальним цілям форм організації праці студентів; сформованість професійної компетентності викладача.

Реалізація означених педагогічних умов у практичній підготовці майбутніх вчителів трудового навчання дасть можливість підвищити ефективність оволодіння студентами знаннями, уміннями й навичками і сприятиме формуванню професійної компетентності педагога.

У формуванні професійно компетентного вчителя трудового навчання важливе місце займають проектно-технологічна діяльність, яка забезпечує формування в них елементів технологічної культури, розвиток здатності до генерації ідей, аналізу, самостійного ухвалення рішень, вироблення власної думки і позиції, взаємодії й діалогу в процесі вирішення спільних задач, одним словом, формування професійної компетентності майбутнього вчителя; особистісно орієнтований підхід до навчання, який забезпечує розвиток і саморозвиток особистості студента як суб'єкта пізнавальної та предметної діяльності; використання інтерактивних моделей навчання сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери взаємодії і співробітництва, формуванню колективу.

Така система форм організації навчальної діяльності студентів, їх навчання, впровадження основних положень Болонської декларації (кредитно-модульна організація навчання та контролю) створюють оптимальні умови формування професійних компетенцій фахівця - вчителя трудового навчання.

Мотиваційно-ціннісний компонент професійної компетентності ефективно формується в процесі лекцій і самостійної роботи.

Когнітивний компонент професійної компетентності ефективно формується в процесі лекцій, семінарських занять і самостійної роботи

Комунікативний компонент ефективно формується в процесі семінарських занять.

Рефлексивний компонент ефективно формується в процесі семінарських занять і самостійної роботи майбутніх учителів трудового навчання.

Основними формами організації навчального процесу є аудиторні заняття, індивідуальні завдання, самостійна робота студентів, практична підготовка й контрольні заходи.

Основними видами навчальних (аудиторних) занять є лекція, лабораторне, практичне, семінарське та індивідуальне заняття, консультація.

Практичний досвід свідчить, що жоден вид заняття не може сприяти формуванню компетенції як автономної одиниці, тому під час навчального процесу на лекціях, практичних, лабораторних, індивідуальних заняттях та під час практичної підготовки в школі, кожен викладач сприяє формуванню у студентові кожної компетенції у взаємодії з іншими, що в подальшому визначає рівень сформованості професійної компетентності майбутнього спеціаліста.

На основі результатів аналізу наукової літератури та емпіричного досвіду підготовки майбутнього вчителя трудового навчання розроблено модель формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання, яка ґрунтується на засадах урахування потреб та інтересів особистості, визначенні життєвих пріоритетів і ключових компетенцій, які допоможуть молодій людині ефективно виконувати життєві та соціальні ролі, активно інтегруватись у суспільстві, визначати свій стиль життя, стратегію поведінки. Модель майбутнього спеціаліста враховує нові реалії суспільного життя, вимоги до працівника на ринку праці, вимоги до видів компетенцій.

Розроблена модель формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання має складові: мету, компоненти, функції, педагогічні умови, критерії, рівні сформованості (див. рис. 1).

Складовими моделі формування професійної компетентності вчителя трудового навчання ми виділили компетенції, які розділили на загальноосвітні й спеціальні, без взаємозв'язку яких не можлива підготовка майбутнього педагога: життєву, соціальну, громадянську, політичну, самоосвітню, педагогічну, психологічну, креативну, творчу, методичну, технологічну, виробничу, комунікативну, культурну, комунікаційну, екологічну, економічну, естетичну, фізичну, рефлексивну.

Розроблена модель формування професійної компетентності допоможе випускнику педучилища визначити свій рівень сформованості компетентності, виявити прогалини, активізувати внутрішній потенціал.

На основі вивчення теоретичних положень та результатів емпіричного дослідження, нами визначено основні критерії: мотиваційно-ціннісний, операційно-когнітивний, комунікативний, аналітико-рефлексивний.

Ефективність процесу формування професійної компетентності визначається рівнем оволодіння компетенціями студентом під час вивчення навчальних дисциплін для його діагностування, який на основі надійних та уніфікованих критеріїв і показників дасть змогу оцінювати результати педагогічного процесу. Відповідно виникає необхідність розробки чіткої системи вимірювання рівня сформованості професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання.

Загальні підходи до вирішення зазначеної проблеми, з огляду на результати психолого-педагогічних досліджень, спрямовані на аналіз критеріїв (мотиваційно-ціннісного, операційно-когнітивного, комунікативного, аналітико-рефлексивного). Кожний критерій досліджуваної компетентності має свою систему показників, яка характеризує його якісні та кількісні зміни.

Реалізація окремих показників зазначених критеріїв у процесі навчання студентів у педагогічних училищах відбувається по-різному, що дає змогу виділити рівні сформованості професійної компетентності студентів (низький (адаптивний); початковий (репродуктивний); середній (достатній); високий (оптимальний). професійний компетентність педагогічний освітній

Формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання передбачає наявність відповідної організації навчального процесу та створення сприятливих педагогічних умов, які полягають в усвідомленні студентами значущості професійної компетентності; цілеспрямованому відборі й структуруванні змісту навчального матеріалу; реалізації системи методів навчання, спрямованих на поетапне оволодіння професійною компетентністю.

З метою підтвердження або спростування ефективності визначених педагогічних умов та ефективності запропонованої моделі формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання було проведено експеримент.

Результати першого етапу констатації дослідження довели, що в студентів контрольної та експериментальної груп рівень сформованості професійної компетентності недостатній. Оцінка відмінностей цього показника у студентів контрольної й експериментальної груп на основі міри розходження Пірсона засвідчила їх випадковий характер.

Вважаємо, що отримані результати пояснюються загальними особливостями психічного розвитку та індивідуальними особистісними характеристиками окремих студентів. Загалом студенти виявили себе творчими особистостями, яким властиві фантазування, образне мислення, творча уява, чутливість, емоційність. Однак досліджувані якості особистості, на нашу думку, потребують подальшого розвитку, що може бути успішно здійснено саме у процесі професійної підготовки та завдяки педагогічній взаємодії навчальної і позаурочної роботи.

Крім цього, такі дані про початковий рівень сформованості професійної компетентності студентів зумовили можливість врахувати індивідуальні особливості студентів під час проведення формувального експерименту.

Отримані дані вивчення сформованості в студентів професійної компетентності стали основою для проведення другого (формувального) етапу, дослідницько-експериментальної роботи, який передбачав реалізацію моделі формування професійної компетентності вчителя трудового навчання.

Реалізація розробленої моделі формування професійної компетентності спрямовувалася на формування компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, комунікативного, рефлексивного.

Формувальний експеримент передбачав реалізацію розробленої нами моделі формування професійної компетентності експериментальних груп; виявлення динаміки сформованості професійної компетентності студентів.

Упродовж формувального етапу експериментальної роботи було охоплено 325 студентів, з яких було сформовано експериментальні (164 особи) та контрольні (161 особа) групи.

Порівняльний аналіз результатів формувального етапу педагогічного експерименту з попередніми даними проводився згідно з визначеними в дисертаційному дослідженні критеріями на основі методик, що використовувалися на етапі констатувальної експериментальної роботи. Так, у процесі експериментальної роботи ми проводили контрольні зрізи після закінчення кожного з трьох умовних етапів, що відповідали певному компонентові професійної компетентності для з'ясування динаміки рівнів їх сформованості.

Результати, отримані під час проведення формувального етапу та етапу констатації дослідницько-експериментальної роботи, дають змогу простежити динаміку якісної зміни рівнів сформованості професійної компетентності (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка показників рівнів сформованості професійної компетентності у майбутніх вчителів трудового навчання

Формувальний етап експерименту	Контрольна група	Експериментальна група
	Рівні сформованості професійної компетентності (у% до загальної кількості)	Рівні сформованості професійної компетентності (у% до загальної кількості)
	низький	початковий	середній	високий	низький	початковий	середній	високий
на початку	21,7	43,5	27,3	7,5	22,6	41,5	28,0	7,9
наприкінці	20,5	42,2	28,6	8,7	11,6	30,5	41,4	16,5

Статистико-математична обробка результатів формування професійної компетентності у контрольної й експериментальної груп студентів на основі критерію ч2 (при вірогідності б = 0,05 і числі ступенів вільності н = 4 - 1 = 3, Тсп = 9,62 > Ткр = 7,82) засвідчила ефективність визначених педагогічних умов і послідовності етапів формування професійної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання.

ВИСНОВКИ

1. З розвитком науково-технічного прогресу, модернізацією сфери техніки і технологій трудове навчання як компонент освітньої галузі „Технології” зазнає перманентних змін. Досліджено історію розвитку трудового навчання як компоненту загальної та професійної освіти, яка дозволяє відкорегувати зміст підготовки майбутніх вчителів і окреслити необхідні й достатні умови поліпшення професійної підготовки.

2. Поняття „компетенція” й „компетентність” мають відмінності у дефініціях. Нами було сформульоване визначення понять: „компетенція” - включає сутність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), що задаються для певного кола предметів і процесів, і які необхідні для якісної продуктивної діяльності щодо них; „компетентність” - володіння людиною відповідними компетенціями, індивідуальна сукупна здатність особистості до дій поза умов і контексту, в яких вона сформувалась.

Професійна компетентність є інтегративною властивістю особистості, яка виражається в сукупності компетенцій у психолого-педагогічній області знань; здатності впливати на процес розвитку й саморозвитку соціально-цінносних характеристик особистості, які дають їй змогу ефективно здійснювати діяльність чи виконувати певні функції, забезпечуючи розв'язання проблем і досягнення певних стандартів у професійній діяльності.

Сформована компетентність дозволяє людині визначити (розпізнати) й ефективно, успішно розв'язати (незалежно від ситуації) проблему, що є характерною для певної сфери чи виду діяльності.

Аналізуючи вимоги до особистості майбутнього вчителя, необхідно брати до уваги багато чинників, які доцільно поєднати у три групи: 1) професійна мотивація; 2) кваліфікація; 3) індивідуальні особливості викладача.

3. Під час вивчення практичного досвіду та психолого-педагогічного аналізу наукових джерел, в яких розкриваються підходи щодо теоретичної та практичної підготовки студентів в умовах вищого навчального закладу
І-ІІ рівнів акредитації, ми визначили та обґрунтували педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання. Розкриті нами педагогічні умови дозволяють організувати та здійснювати свідому активну навчально-пізнавальну діяльність майбутніх педагогів. Цими педагогічними умовами є: організація оволодінням майбутніми вчителями трудового навчання необхідними пізнавальними уміннями та навичками; організація безперервного контролю знань як засобу залучення студентів до систематичної навчальної діяльності; застосування на лабораторно-практичних заняттях та практиці адекватних навчальним цілям форм організації праці студентів; сформованість професійної компетентності викладача.

4. Визначення понять і виявлення педагогічних умов дозволили нам з позиції системного підходу обґрунтувати модель, яка може слугувати інтегральним показником успішності оволодіння навчальними дисциплінами в контексті цілісного процесу професійного становлення вчителя.

Структура професійної компетентності майбутніх педагогів відображає єдність діяльнісних та особистісних сторін, взаємодію мотиваційно-ціннісного, когнітивного, комунікативного, рефлексивного компонентів та їх функцій: інформаційно-комунікативної, діяльнісно-регулятивної, аналітико-конструктивної, профілактико-виховної, формувально-розвивальної.

Відповідно до змісту компонентів та їх функцій, у розробленій нами моделі визначено компетенції, при взаємодії яких формується професійна компетентність майбутнього вчителя: життєва, соціальна, громадянська, політична, самоосвітня, педагогічна, психологічна, креативна, творча, методична, технологічна, виробнича, комунікативна, культурна, комунікаційна, екологічна, економічна, естетична, фізична, рефлексивна.

На основі вивчення теоретичних положень, структури професійної компетентності майбутнього вчителя та результатів емпіричного дослідження, визначено основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутнього фахівця.

Виділено чотири основні критерії, що визначають рівень сформованості професійної компетентності студента в процесі вивчення навчальних дисциплін. Ці критерії слугують показниками оцінювання навчальних досягнень студента: мотиваційно-ціннісний, операційно-когнітивний, комунікативний, аналітико-рефлексивний.

Згідно з цими критеріями визначено рівні сформованості професійної компетентності студента: низький (адаптивний), початковий (репродуктивний), середній (достатній), високий (оптимальний).

Методологія вивчення закономірностей формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання передбачає врахування цілісності системної детермінації критеріїв, показників і рівнів її становлення в процесі навчання і в майбутній професійній діяльності.

5. Результати формувального експерименту підтверджують, що розроблена модель становлення навчальних компетентностей майбутніх учителів трудового навчання оптимізує навчальний процес, забезпечуючи вищій рівень сформованості досліджуваного феномену.

Рівень сформованості навчальних компетентностей студентів в експериментальних групах зріс на 16 %, в той час як у контрольних групах він зріс лише на 2,8 %. До початку формувального експерименту середній показник сформованості навчальних компетентностей студентів контрольних груп відповідав середньому рівню. Результати формувального експерименту свідчать про те, що відбулися якісні зміни в рівнях сформованості навчальних компетентностей студентів експериментальних груп. Цей показник за результатами формувального експерименту став відповідати високому рівню сформованості навчальних компетентностей.

Кількісний та якісний аналіз результатів педагогічного експерименту дозволив зробити висновки про ефективність розробленої моделі й необхідність врахування педагогічних умов.

Дослідження закладає основи для подальшого вивчення проблеми підготовки вчителів трудового навчання. Подальшого поглибленого вивчення потребують питання оптимізації навчально-пізнавальної діяльності студентів та підготовка майбутніх вчителів до забезпечення профільного навчання у школі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Гусак Н. В. Формування національної свідомості майбутнього вчителя засобами трудових традицій народу / Н. В. Гусак // Зб. наук. праць БДПУ. - Бердянськ: БДПУ, 2002. - №5 - С. 28 - 34. - (Педагогічні науки).

2. Гусак Н. В. Чинні складові професіоналізму вчителя як особистості / Н. В. Гусак // Проблеми трудової і професійної підготовки: зб. наук. ст. - Слов'янськ: СДПУ, 2005. - Вип. 10. - С. 45 - 49.

3. Гусак Н. В. Трудове навчання в історичному контексті реформ в українській освіті / Н. В. Гусак, В. В. Ніскородов // Наук.-мет. збірник. - Слов'янськ: СДПУ, 2006. - Вип. 11. - С. 10 - 15.

4. Гусак Н. В. Компетентність та формування професійної самосвідомості як складової професіоналізму / Н. В. Гусак // Наукові записки: зб. наук. статей / Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. - Вип. LXIX (69). - С. 94 - 101 (Педагогічні та історичні науки).

5. Гусак Н. В. Компетентнісно орієнтований підхід до професійної підготовки майбутнього вчителя / Н. В. Гусак // Зб. наук. статей / БДПУ. - Бердянськ, 2008. - № 4 - С. 246 - 251 - (Педагогічні науки).

6. Гусак Н. В. Розробка моделі професійно-компетентного вчителя технології / Н. В. Гусак // Проблеми теорії і практики: зб. наук. статей / Полтавський держ. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2008. - С. 110 - 112.

7. Гусак Н. В. Складові чинники професіоналізму вчителя як особистості / Н. В. Гусак // Наук.-мет. збірник. - Слов'янськ: СДПУ, 2008. - Вип. 12. - Т. 2. - С. 10 - 15.

Тези і матеріали конференцій:

8. Гусак Н. В. Сутність компетентності як головного критерія якісної підготовки фахівця / Н. В. Гусак // Матеріали Всеукр. наук.-пошук. конф. - Київ-Донецьк, 2007. - Т. 2. - С. 442 - 447.

9. Гусак Н. В. Трудове навчання і виховання в історичному контексті реформ української освіти / Н. В. Гусак // Зб. матер. // Х.: Константа. - Харків, 2007. - С151-156.

10. Гусак Н. В. Предметно-практична діяльність у процесі проектно-технологічної організації трудового навчання в школі / Н. В. Гусак // Зб. матер. - Красноармійськ, 2005. - Ч. 1. - 24 с.

11. Гусак Н. В. Професійна компетентність як педагогічне поняття / Н. В. Гусак // Матер. 3-ї загально універс. наук. конф. молодих учених. - Слов'янськ: Вид. центр СДПУ, 2006. - Вип. 3. - С. 22 - 27.

12. Гусак Н. В. Акценти процесу формування майбутнього вчителя технології / Н. В. Гусак // Зб. наук. статей. - Красноармійськ, 2008. - С. 114 - 116.

13. Гусак Н. В. Деякі аспекти підходів до забезпечення контролю якості освіти в контексті Болонського процесу / Н. В. Гусак // Зб. наук. матер. / Х.: Константа. - Харків, 2006 р. - С. 38 - 40.

14. Гусак Н. В. Деякі особливості виховання творчої особистості майбутнього фахівця / Н. В. Гусак // Зб. наук. статей. - Красноармійськ, 2004. - С. 41 - 43.

АНОТАЦІЇ

Гусак Н. В. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя трудового навчання в процесі фахової підготовки в педагогічних училищах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка. - Чернігів, 2010.

У дисертаційній роботі досліджується процес формування професійної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання.

На основі аналізу психолого-педагогічних, методичних джерел виявлено і розкрито наукову сутність, зміст, складові, компоненти, функції сформованості професійної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання.

Розроблено й теоретично обґрунтовано модель формування професійної компетентності, яка забезпечує цілеспрямоване управління процесом формування особистості студента і реалізує основні фактори цього процесу. Визначено роль компетенцій у професійній підготовці вчителя трудового навчання.

Установлено критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців, обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування такої компетентності.

Визначено оптимальні способи поєднання різних форм, методів і засобів навчання з метою ефективного формування професійної підготовки вчителів трудового навчання у педагогічних училищах.

Ключові слова: вчитель трудового навчання, модель, педагогічна система, педагогічне училище, педагогічні умови, професійна компетентність, фахова підготовка.

Гусак Н. В. Формирование профессиональной компетентности будущего учителя трудового обучения в процессе профессиональной подготовки в педагогических училищах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Черниговский национальный педагогический университет имени Т. Г. Шевченко. - Чернигов, 2010.

В диссертационной работе исследуется процесс формирования профессиональной компетентности будущих учителей трудового обучения.

На основе анализа психолого-педагогической, методической литературы определена и раскрыта научная сущность, содержание, компоненты, функции формирования профессиональной компетентности будущих учителей трудового обучения.

Разработана и теоретически обоснована модель формирования профессиональной компетентности, которая обеспечивает целенаправленное управление процессом развития личности студента и реализует основные факторы этого процесса. Определена роль компетенций в профессиональной подготовке учителя трудового обучения.

Установлены критерии, показатели и уровни сформированности профессиональной компетентности будущих специалистов, обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия формирования такой компетентности.

В ходе констатирующего эксперимента исследовано состояние сформированности профессиональной компетентности у студентов выпускных курсов. На основе анализа содержания и средств профессиональной подготовки учителя трудового обучения определены оптимальные способы сочетания различных форм, методов и средств обучения в целях эффективного формирования профессиональной компетентности учителя трудового обучения в педагогических училищах. Результаты, полученные во время проведения формирующего эксперимента, дали возможность проследить динамику качественных изменений уровней сформированности профессиональной компетентности.

Нами установлено, что мотивационно-ценостный компонент профессиональной компетентности формируется в процессе лекций и самостоятельной работы; когнитивный компонент формируется в процессе лекций, семинарских занятий и самостоятельной работы; рефлексивный компонент формируется в процессе семинарских занятий и самостоятельной работы.

Ключевые слова: модель, педагогическая система, педагогическое училище, педагогические условия, профессиональная компетентность, профессиональная подготовка, учитель трудового обучения.

Gusack N.V. Forming of professional capacity of future Labour Training teachers in process of vocational training at pedagogical schools. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of a Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.04 - theory and methods of professional education. Chernihiv national pedagogical university of the name of T.G. Shevchenko. - Chernigiv, 2010.

Thesis in question is devoted to the study of the process of professional capacity of future Labour Training teachers.

In terms of analysis of psychoeducational and methodological sources we have revealed scientific nature, content, components, functions of completeness of professional capacity of future Labour Training teachers.

Model of professional capacity forming has been worked out and proved. The model under consideration is aimed at control of students' personality formation and realization of leading factors of this process. We have determined the role of competence in process of professional training of future Labour Training teachers.

Criteria, characteristics and levels of professional capacity completeness of future specialists have been established in given work. We have also proved out experimentally conditions of such capacity forming.

The author of given thesis has determined optimal ways of combining of different forms, methods and means of training aimed at effective professional capacity of Labour Training teachers in process of vocational training at pedagogical schools.

Key words: labour training teacher, model, pedagogical conditions, pedagogical school, professional capacity, pedagogical system, vocational training.

Размещено на Allbest.ru