Професійна підготовка фахівців з медіації в університетах Іспанії

Дослідження професійної підготовки фахівців з медіації в університетах Іспанського Королівства. Визначення вимог до особистості й професійної діяльності фахівця з медіації. Систематизація сучасних організаційно-педагогічних умов навчання медіаторів.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.07.2015
Размер файла 36,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут вищої освіти

Національної академії педагогічних наук

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З МЕДІАЦІЇ В УНІВЕРСИТЕТАХ ІСПАНІЇ

Демидович Оксана Миколаївна

КИЇВ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростання соціальної ролі особистості, гуманізація і демократизація суспільства, динамізм соціально-економічних і соціокультурних процесів, їхня інтеграція та глобалізація вказують на важливість формування у фахівців різного напрямку спеціальної професійної підготовки для побудови конструктивних безконфліктних відносин. Актуальною у світі стає професія медіатора (посередника) - дипломованого фахівця з управління конфліктами, спроможного організувати ефективну комунікацію між сторонами конфлікту, забезпечити між ними відносини співпраці у розв'язанні існуючої проблеми та спільний пошук рішення, яке максимально враховувало б інтереси і бажання сторін. Медіаційна компетентність є бажаною для професійної діяльності вчителів, вихователів, психологів, соціальних працівників, юристів, менеджерів, дипломатів. Представники організацій, що практикують посередництво у конфліктах, активно сприяють професіоналізації співтовариств, обміну досвідом, розробці професійних стандартів і координації зусиль для впровадження медіації в соціальну практику. Позитивні результати роботи можуть забезпечити лише фахівці зі спеціальною професійною підготовкою. Оскільки навчальні заклади більшості країн не встигають реагувати на потреби часу, таких спеціалістів сьогодні не вистачає.

Іспанський правовий інститут медіації позитивно зарекомендував себе у міжнародному праві. Він базується на багатій історичній традиції залучення третьої незалежної сторони для вирішення конфліктів, що має відображення в системі професійної освіти. Більше десяти університетів Королівства пропонують абітурієнтам спеціалізації з медіації.

В Україні є досвід організації навчання й професійної підготовки медіаторів: розроблено декілька варіантів програм, як самостійних - навчання медіаторів, так і включених в курс навчання в межах загальної підготовки спеціалістів гуманітарного профілю (Національний університет „Києво-Могилянська академія”, Національний університет „Львівська політехніка”, Національний університет „Юридична академія імені Ярослава Мудрого” та ін.), але ще не напрацьовані загальні стандарти навчання, відсутня загальна система, не співвіднесені професійні критерії, обмежена кількість вітчизняної фахової літератури. Удосконалення потребує зміст професійної освіти фахівців з медіації. В Іспанії це науково обґрунтована система дидактичного й методичного оформлення процесу формування знань, умінь і навичок медіації, а також досвіду творчої діяльності особистості відповідно до освітніх та кваліфікаційних рівнів. Це сукупність наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально-етичних ідей, які необхідно засвоїти майбутнім медіаторам.

Теоретичний потенціал дослідження теми закладено переважно у працях іспанських авторів - Х. Адметлли, М. Варгаса, П. Карневалє, Д. Кольба, Л. Монтанєса, Д. Пруітма, C. Пунтеса, А. Фонт-Баррота, Р. Фуентеса та інших. Разом з тим використано напрацювання вітчизняних авторів, які присвятили свою наукову діяльність медіації, її впровадженню в культуру українського суспільства, професійну підготовку медіаторів. Експертами з питань медіації є Н. Гайдук, А. Гірник, Н. Гришина, В. Замніус, В. Землянська та інші. Питанням вищої освіти в Іспанії, її ефективності та якості, запозичення передового досвіду присвячено роботи П. Антохіна, К. Корсака, І. Курляка, Т. Левченко, В. Нагаєва, Н. Островерхової, О. Яцюка та інших. Зазначимо, що іспанський досвід професійної освіти медіаторів ніким з вітчизняних фахівців раніше не вивчався.

Отже, актуальність теми, соціально-педагогічне значення й практична необхідність розробки організаційно-педагогічних умов безперервної професійної підготовки фахівців з медіації зумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Професійна підготовка фахівців з медіації в університетах Іспанії”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри зв'язків з громадськістю, психології та педагогіки Національного університету „Києво-Могилянська академія” як складова комплексної наукової проблеми „Психологія і педагогіка експертизи конфліктів в системі державного керування (0107U000975)”. У межах цієї теми проводилось дослідження організаційно-педагогічних умов професійної підготовки медіаторів в університетах Іспанії.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного університету „Києво-Могилянська академія” (протокол № 43/(12) від 4 грудня 2008 р.) і погоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 23 грудня 2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вивчення, опис, узагальнення, систематизація дидактичних та організаційно-педагогічних умов професійної підготовки фахівців з медіації в університетах Іспанії, виявлення можливостей їх адаптації до українських реалій, розробка науково-методичних рекомендацій.

Відповідно до мети визначено наступні завдання:

- здійснити системний аналіз розробленості досліджуваної теми у зарубіжній і вітчизняній науковій літературі та визначити напрями дослідження;

- конкретизувати дефініції понять „медіація”, „медіаційна компетентність”, „мобінг”, „професійна підготовка”;

- розкрити зміст освітньо-професійних програм, кваліфікаційних характеристик, структурно-логічних схем підготовки фахівців на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях освіти;

- обґрунтувати інформаційно-модульну технологію навчання медіаторів в університетах Іспанії;

- визначити перспективи використання іспанського досвіду підготовки фахівців з медіації у вітчизняній системі неперервної освіти, представити їх у науково-практичних рекомендаціях.

Об'єкт дослідження - процес медіації як сфери професійної освіти та науково-практичної діяльності.

Предмет дослідження - професійна підготовка фахівців з медіації в університетах Іспанії.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались методи дослідження:

- бібліографічний, історико-педагогічний, структурно-системний, концептуальний аналіз і синтез філософської, методологічної, соціальної, конфліктологічної, науково-методичної літератури, нормативних документів, ретроспективний аналіз і переклад іспаномовних літературних джерел з проблеми дослідження з метою визначення стану розробленості досліджуваної теми;

- порівняльний аналіз для зіставлення різних зразків організації та функціонування професійної підготовки фахівців з медіації в університетах Іспанії та України для виявлення моделей найкращого світового досвіду;

- теоретичне узагальнення для формулювання загальних висновків і рекомендацій з питань підготовки медіаторів;

- діагностування, вивчення навчально-програмної документації і організаційно-нормативних документів, що дозволило нагромадити фактичний матеріал за досліджуваною проблемою для фіксації явищ та їх опису;

- пряме і опосередковане спостереження, інтерв'ю, листування з керівниками Інституту післядипломної освіти Лес Еурес, Барселонського університету з метою визначення якості професійної підготовки медіаторів в Іспанії, характеру труднощів та проблем.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- проаналізовано, узагальнено й систематизовано досвід професійної підготовки фахівців з медіації в навчальних закладах Іспанії з акцентуванням уваги на формах організації навчання, методах активізації навчального процесу, самостійної і наукової роботи студентів, контролі й оцінюванні;

- визначено педагогічні чинники формування професійної компетентності медіаторів (зміст і методика викладання спеціальних дисциплін у галузі посередництва, рівень професійної кваліфікації викладачів з посередництва, вплив міжпредметних зв'язків, формування первинного професійного досвіду студентів у системі навчальної практики);

удосконалено:

- джерелознавче поле проблематики через його розширення;

- змістові характеристики еволюції формування професійної компетенції працівників, організаційно-педагогічні умови професійної освіти медіаторів у контексті реформування вищої освіти;

дістали подальшого розвитку:

- наукові підходи щодо розширення й поглиблення змісту професійної підготовки медіаторів;

- методика фахової підготовки майбутніх фахівців з розв'язання конфліктів у частині організації практики студентів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що глибоко та всебічно проаналізовано систему професійної підготовки фахівців з медіації в університетах Іспанії та інших європейських країнах. Окреслено практичні рекомендації щодо реалізації організаційно-педагогічних умов професійної підготовки фахівців з медіації в Україні.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес 2008-2009 рр. Національного університету „Києво-Могилянська академія” у курсах „Психологія конфлікту та культура поведінки в конфліктних ситуаціях”, „Технологія та психологія діяльності незалежного посередника в конфлікті”, „Основи конфліктології” (довідка № 17/59 від 21 січня 2010 р.); використано співробітниками кафедри філософії Луцького національного технічного університету в процесі викладання дисциплін „Соціологія”, „Правознавство”, „Трудове право” та для розроблення методичних вказівок з вивчення зазначених дисциплін та навчальних посібників (акт № 3 від 6 лютого 2010 р.).

Наукові положення дисертаційної роботи використано у підготовці науково-аналітичних матеріалів технології інформаційного забезпечення діяльності Ради національної безпеки і оборони України (довідка № 39 від 23 грудня 2009 р.), а також фахівцями Українського Центру Порозуміння у вдосконаленні навчального курсу „Соціальна робота і програми відновного правосуддя” для підготовки фахівців у сфері медіації у кримінальних справах; у роботі над методологією підготовки шкільних медіаторів та курсів для працівників загальноосвітніх навчальних закладів з розвитку шкільної медіації; у підготовці навчального курсу „Базові навички медіації”. Монографію „Підготовка посередників (медіаторів) в Іспанії (історія, теорія, практика)” включено до каталогу спеціалізованої бібліотеки з медіації та альтернативного вирішення спорів (довідка № 1 від 20 січня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі подані в дисертації наукові результати одержано автором самостійно. У працях, написаних у співавторстві, автору належить: у монографії „Освіта в Іспанії та в країнах Європейського Союзу в контексті міжнародної інтеграції” (спільно з М. В. Демидовичем) - дослідження теоретичних та історичних аспектів розвитку освіти, огляд еволюції та становлення іспанської системи освіти, її універсальність, конвергенція та дивергенція; у монографії „Підготовка посередників (медіаторів) в Іспанії (історія, теорія, практика)” (спільно з А. М. Гірником та М. В. Демидовичем) - вивчення аспектів еволюції медіації як сфери професійної діяльності, характеристики організаційно-педагогічних умов підготовки фахівців з врегулювання конфліктів, їхня оцінка.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні, концептуальні положення, висновки, рекомендації та попередні результати дослідження було обговорено на засіданнях кафедри зв'язків з громадськістю, психології та педагогіки Національного університету „Києво-Могилянська академія”; оприлюднено в доповідях на науково-практичних конференціях, зокрема:

міжнародних: „Автономія університетів, громадянське суспільство та місія викладача” (Варшава, 2006), „Конфліктологічна експертиза: теорія і методика” (Київ, 2006), „Конфліктологічна експертиза: теорія і методика” (Київ, 2008);

всеукраїнських: „Україна: людина, суспільство, природа” (Київ, 2006), „Психологія та педагогіка професійної освіти в ХХІ столітті” (Київ, 2007).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у 10 публікаціях: 2 монографіях у співавторстві, 8 одноосібних статтях, з них 4 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (202 найменування, з них - 64 іноземною мовою), 21 таблиці, 4 рисунків, 9 додатків (на 19 сторінках). Загальний обсяг роботи становить 196 сторінок, з них основного тексту - 153 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

медіація професійний навчання педагогічний

У вступі обґрунтовано актуальність наукового дослідження, сформульовано мету, об'єкт і предмет дослідження, визначено напрям пошуків і комплекс завдань, зв'язок із науковими програмами, планами, темами, розкрито ступіть вивчення теми, методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичну значущість результатів дослідження, наведено дані про їх апробацію і впровадження.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні та історичні аспекти розвитку медіації як сфери науково-практичної діяльності” - висвітлено дослідницькі підходи зарубіжних і вітчизняних учених до проблеми медіації як сфери наукового пошуку, окреслено історичний аспект становлення медіації як сфери професійної діяльності, подано сучасне визначення „медіації”, представлено структуру, стратегії та технології її здійснення; названо вимоги до особистості й професійної діяльності фахівця з медіації.

Вивчення численної літератури зарубіжних, зокрема, іспанських (А. Вольф, А. Медіна, Ф. Рохас, Х. Торрего, А. Торрес, Л. Чаін та ін.) та вітчизняних авторів на тему медіації дають підстави стверджувати, що елементи медіації здавна використовувались при врегулюванні міжкультурних та військових конфліктів, у сфері міжнародної дипломатії та трудових відносин, у справах сім'ї тощо. На думку багатьох фахівців, медіація виокремилась у сферу професійної діяльності у 60-х роках ХХ століття в США. Цьому суперечать результати аналізу іспаномовних джерел, які вказують на першу половину ХІХ століття, а саме 1845 рік, коли почали свою діяльність Хунти справедливості - перші організації, що спеціалізувались на врегулюванні трудових конфліктів. На початку ХХ століття медіацію почали вивчати в іспанських навчальних закладах.

У наукових працях, документах та рекомендаціях, наприклад, Ради Європи, зазначається, що медіація (від латинського слова „mediare” - „бути посередині”) є найпопулярнішим і найдієвішим методом альтернативного розв'язання суперечок. Він ґрунтується на принципах непротистояння та добровільної згоди учасників конфлікту щодо участі в переговорах. Поєднання правильно підібраної стратегії, тактики, методів розв'язання суперечки з особистими якостями медіатора, його глибоким знанням природи конфлікту гарантують успішне завершення справи. Медіація - це міждисциплінарна галузь, що поєднала в собі соціальні, юридичні, психологічні, педагогічні та інші знання, досвід і культуру. Медіація базується на зміні ставлення людини до конфліктів. Це еволюційний перехід від суперництва до співпраці та кооперування.

Аналіз вітчизняної наукової літератури з теми дослідження вказав на проблему неусталеності фахової термінології. З синонімічного ряду - „медіація”, „посередництво”, „примирення” - обрано для вживання перше поняття, оскільки лише воно є однозначним.

Відповідно до класифікації конфліктів у дисертаційній роботі виокремлено: медіацію у трудових, сімейних, шкільних, міжнародних, міжкультурних, громадських конфліктах; посередництво між злочинцем і жертвою (відновне правосуддя); медіацію у конфліктах медичної, екологічної, культурної сферах життєдіяльності людини. Підготовка медіаторів залежить від того, який напрямок і сферу діяльності обирає майбутній фахівець.

Зазначається, що проводити медіацію має право професійний дипломований фахівець з управління конфліктами - медіатор (посередник). У розділі аналізуються фіксовані законами про медіацію вимоги до кваліфікації фахівця, що можуть варіюватись. Обов'язковими є:

- наявність диплому про вищу освіту за напрямом „Право”, „Психологія”, „Соціологія”, „Педагогіка”, „Соціальна робота”, „Соціальна освіта” або будь-якого іншого напряму соціального, педагогічного, психологічного, юридичного спрямування;

- наявність державної ліцензії або відповідного дозволу на професійне надання послуг;

- пройдений акредитований мінімум годин стажування у спеціалізованих посередницьких установах;

- занесення до державного Реєстру медіаторів, що переглядається й оновлюється кожні 5 років.

Медіація характеризується відхиленням від усталених норм та правил задля комфорту учасників процесу, проте її структура, фази, основні прийоми й техніки залишаються незмінними. Вони представлені у таблиці 1.

Таблиця 1. Структура процесу медіації. Техніки іспанських медіаторів

Техніки

Опис дій

Перша фаза:

1. Індивідуальні зустрічі сторін з медіатором

Медіатор зустрічається окремо з кожною конфліктуючою стороною

2. Навчання правил поведінки під час медіації

Медіатор пояснює чи радить конфліктуючим сторонам, як бажано вести себе, думати, діяти

3. Контроль розуміння

Медіатор, задаючи питання, переконується, що сторони розуміють, що таке медіація, її призначення, переваги та недоліки

4. Організація спільної зустрічі всіх учасників процесу медіації

Медіатор організовує спільну зустріч конфліктуючих сторін

5. Організація психологічного комфорту під час спільної зустрічі

Обов'язком медіатора є створення психологічного комфорту для конфліктуючих сторін

6. Вислуховування аргументів сторін

Медіатор вислуховує інформацію про позиції сторін в конфлікті

7. Забезпечення об'єктивних даних

Медіатор контролює вірогідність використаних у справі даних

8. Забезпечення логічного викладу

Медіатор слідкує за логічною послідовністю поданої інформації

Друга фаза:

1. Резюмування інформації учасників

Медіатор перевіряє правильність розуміння, повторює, уточнює, доповнює суть викладеного

2. Ідентифікація конфлікту

Медіатор ідентифікую суть конфлікту, його причини

3. Стимулювання до емпатії

Медіатор пропонує в процесі спілкування сторонам уявити себе на місці протилежної сторони

4. Стратегія

Медіатор будує стратегію наступних дій, інформує сторони про неї

Третя фаза:

1. Організація та керування діалогом конфліктуючих сторін

Медіатор керує процесом переговорів, виступає гарантом рівноправності учасників

2. Окреслення варіантів розв'язання конфлікту

Під керівництвом медіатора сторони окреслюють варіанти виходу з конфліктної ситуації

3. Індивідуальні зустрічі

Медіатор повторно індивідуально зустрічається зі сторонами перед оголошенням прийнятного для усіх рішення

4. Пошук та вибір рішень

Медіатор допомагає знайти спосіб для розв'язання конфлікту

Четверта фаза:

1. Ратифікація

Медіатор ще раз перевіряє, уточнює правильність розуміння сторін про домовлені рішення, вчинки, компроміси

2. Написання акту рішення про результати переговорів

Медіатор пише акт, де вказує результати медіації, прийняті рішення

3. Підписання рішення

Під керівництвом медіатора сторони підписують акт примирення

4. Підбиття підсумків

Медіатор підсумовує, зазначає позитивні і негативні моменти процесу, закликає не повторювати помилок

Така структура процесу медіації, техніки, прийоми та дії пройшли апробацію в Іспанії впродовж останніх років та продемонстрували свою успішність, про що свідчить розв'язання численних проблем без втручання судових інстанцій, а відповідно, це - економія часу, коштів, емоційних витрат, формування впевненості учасників у своїй здатності знаходити власні адекватні рішення, більший відсоток компромісних рішень, відповідно менше рішень на зразок „все або нічого” в порівнянні з судовими процедурами.

Статистичні дані свідчать, що 75% і більше проведених процедур закінчувались з позитивними результатами для учасників конфлікту. Важливим позитивним чинником є врахування вимог усіх учасників конфлікту, також доступність, добровільність, обережність, тактовність, конфіденційність процесу.

Дослідники медіації в Іспанії вважають, що професіоналізм медіаторів неможливий без якісної професійної освіти, формування відповідних морально-етичних якостей та досвіду.

У другому розділі - „Дидактичні основи професійної підготовки фахівців з медіації у вищих навчальних закладах Іспанії” - розкрито методику дисертаційного дослідження, організаційно-педагогічні умови підготовки фахівців з детальним аналізом змісту навчання, компетентністно орієнтованих форм організації діяльності студентів та їхнього навчання, методичних основ викладання, навчання, оцінювання, методів активізації навчального процесу; узагальнено й систематизовано досвід підготовки медіаторів, описано навчально-методичний комплекс за спеціальностями з медіації, розглянуто переваги й недоліки дистанційної форми навчання фахівців з розв'язання конфліктів.

Зазначається, що існує певна специфіка підготовки фахівців з медіації у різних університетах Іспанії, що пояснюється децентралізованою системою управління. Питання змісту освіти, освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик, структурно-логічних схем підготовки фахівців з медіації у ВНЗ Іспанії є справою, в першу чергу, самих університетів (всі вони - 47 державних і 10 приватних - є автономними), 17 муніципалітетів і Міністерства освіти, науки і спорту Іспанії.

Значні корективи внесла Болонська декларація, яка зобов'язала адаптувати державні освітні стандарти до вимог часу та загально прийнятих європейських. Це призвело до оновлення навчально-методичного комплексу за спеціальностями та змісту освіти. Так, традиційна 10-бальна система оцінювання була трансформована у 100-бальну за шкалою ECTS, що базується на принципах взаємної довіри учасників і передбачає виконання правил щодо всіх її частин: ECTS-кредитів, ECTS-оцінок, Угоди про навчання і зарахування кредитів. Традиційні для іспанських університетів освітньо-кваліфікаційні рівні лісенсьятури й дипломатури замінила дворівнева система „бакалавр + магістр”, де магістратура вже розглядається в структурі післядипломної освіти.

Наголошується, що виявлена тенденція до поширення альтернативних методів врегулювання конфліктів в Іспанії є результатом зростання кількості навчальних закладів, в яких може реалізовуватись підготовка медіаторів різного віку, різного рівня кваліфікації і спеціалізації. Установи, де навчають медіації, класифіковано на заклади освіти та соціальні центри, що спеціалізуються на роботі з окремими видами конфліктів, що, як правило, самостійно готують собі кадри. У закладах освіти навчання реалізується:

- на рівні загальноосвітньої школи (базова освіта (EGB) і бачілерато (Bachillerato Unificado y Polivalente);

- на ІІ рівні університетської освіти (Licenciatura) на базі І рівня (Diplomatura) переважно за напрямками підготовки: „Право”, „Соціальна робота”, „Соціологія”, „Психологія”, „Педагогіка”;

- на вищому рівні університетської освіти (Doctorado);

- через науково-практичну діяльність, на тренінгах, семінарах, конференціях тощо;

Результати аналізу міжнародного Інтернет-довідника за 2005 рік, створеного для абітурієнтів, показали, що отримати спеціалізацію з медіації („Втручання і медіація в ситуаціях незахищеності і соціальних конфліктів неповнолітніх”, „Втручання і сімейна медіація”, „Розв'язання конфліктів і медіація”, „Медіація”, „Посередництво в урегулюванні конфліктів”, „Відновне правосуддя у справах неповнолітніх злочинців” тощо) пропонували 13 іспанських університетів, 2 з яких - приватні.

У розділі проаналізовано діяльність основних освітніх центрів післядипломної освіти у сфері медіації в Іспанії - університетів Мадриду, Сантандеру, Саламанки, Мурсії, Вальядоліду, Леону, Севільї, Барселони, показано спільне і специфічне в їхній діяльності.

Наголошується, що випереджувальні темпи технічного прогресу, соціальні зміни стимулюють освіту до нововведень, модернізації педагогічних технологій і методик, новаторських підходів, методів і форм навчання, його активізації. Популярними аудиторними формами організації навчально-виховної діяльності студентів в цих університетах Іспанії названо лекції, форуми, рольові ігри, засідання за круглим столом, коментовані читання, „мозкові атаки”, лекції-діалоги двох і більше викладачів, науково-дослідні семінари, керовані дискусії тощо. Велике значення відводиться самостійній та індивідуальній роботі студентів (до 70% навчального часу). Поєднати в єдиному процесі теоретичні знання й практичні вміння та навички - завдання практики, яка обов'язково передбачається навчальним планом.

Аналіз навчальних підручників та посібників свідчить про існування широкого спектру навчально-інформаційних матеріалів для використання на всіх рівнях підготовки до здійснення професійної діяльності. Описано, охарактеризовано й класифіковано за сферою застосування основні іспаномовні навчальні джерела: „Підручник з медіації”, що є прикладом літератури для медіаторів з розв'язання трудових конфліктів, „Підручник норм і процесів центрів посередництва у конфліктах” - для медіаторів з розв'язання сімейних конфліктів, „Підручник з процесу медіації у кримінальних справах” - для медіаторів з розв'язання кримінальних суперечок, конфліктів між правопорушником і жертвою, що є потужним ресурсом опанування теорії і практики у сфері медіації.

Популярним методом активізації навчального процесу в університетах Іспанії стає дистанційна форма освіти. Три іспанські університети, що спеціалізуються тільки на дистанційному навчанні, є визнаними в усьому світі - це Національний університет дистанційного навчання, Каталонський відкритий університет та Мадридський університет дистанційного навчання.

В Іспанії існують певні проблеми професійної підготовки фахівців з медіації. Серед таких відзначається відсутність у вищій школі системи підготовки педагогічних кадрів для навчання майбутніх медіаторів, а також системи перевірки на професійну придатність фахівців. Оскільки медіація ще не є чітко окресленою наукою, до викладання дисциплін з посередництва долучаються спеціалісти з різною базовою професійною освітою, наприклад, спеціалісти з права, психології, соціології, педагогіки. Головним критерієм відбору на посаду викладача фахових дисциплін є практичний досвід роботи або наукові успіхи у сфері посередництва.

У третьому розділі - „Оцінка ефективності професійної підготовки фахівців з медіації в Іспанії та перспективи використання в Україні іспанського досвіду” - розкриваються питання якості та ефективності професійної підготовки фахівців з медіації, розроблено науково-методичні рекомендації, показано перспективи використання в Україні іспанського досвіду професійної підготовки фахівців з урегулювання конфліктів.

Ефективність - це співвідношення витрат і результатів, що стосуються як держави, так і самого індивіда. Результати вимірюються економічними й соціальними ефектами для суспільства в цілому або для окремих груп людей чи окремо взятих осіб. Доведено, що соціальна значущість переважає економічні витрати на підготовку фахівців з медіації, що проявляється у скороченні фінансових, часових витрат держави, організацій, фізичних осіб на судові процеси, зменшенні кількості конфліктів, соціальних стресів і пов'язаних з ними захворювань, підвищенні рівня освіти, культури, професійної підготовки фахівців, ліквідації негативних явищ в житті суспільства, таких як злочинність, насилля, дискримінація, мобінг (емоційне насилля на робочих місцях), расизм; формуванні корисних навичок і звичок.

Аналіз головних показників якості освіти фахівців з урегулювання конфліктів в університетах Іспанського Королівства (див. рис. 1) показав, що:

- професійну придатність викладацьких кадрів можна оцінювати неоднозначно: з одного боку - це висококваліфіковані науковці, а з іншого - їхні педагогічні й методичні здібності замовчуються;

- тісна співпраця освітніх закладів Іспанії та соціальних служб, центрів, організацій, що займаються посередницькою діяльністю, компенсує недостатню матеріально-технічну базу, що є очевидним, зважаючи на недовготривалу історію медіації як фахової дисципліни;

- якість навчальних програм з підготовки фахівців з урегулювання конфліктів відповідає Європейським освітнім стандартам вищої освіти;

- мотивація викладацького складу виражається через соціальний статус, що забезпечує привабливість викладацької роботи;

- якість студента охарактеризовано за наступними показниками: знання, отримані раніше з профільних дисциплін, знання комп'ютера, володіння іноземними мовами, бажання вчитись, інтелект, духовність, талант, пам'ять, дисциплінованість, наполегливість, працездатність, спостережливість, планування кар'єри;

- якість знань визначають їх фундаментальністю, глибиною і необхідністю для роботи за фахом після закінчення навчання.

Рис. 1. Якість освіти

Оцінювання якості інфраструктури, інноваційної діяльності керівництва, попит на випускників, їх конкурентоспроможність на міжнародному ринку праці також впливають на якість освіти.

На професійному рівні медіація в Україні застосовується відносно недавно, в той час вона вже адаптована й поширена у таких країнах, як Австрія, Бельгія, Великобританія, Іспанія, Італія, Канада, Німеччина, Нова Зеландія, США, Франція. Порівняльний аналіз системи професійної підготовки фахівців з медіації в університетах Іспанії дав змогу окреслити перспективи використання іспанського досвіду організації навчання у галузі медіації, професійної підготовки медіаторів на теренах України, сформулювати науково-методичні рекомендації, які можна використовувати на конференціях, семінарах з питань підвищення кваліфікації медіаторів, також у створенні навчальних програм та посібників з медіації.

Зазначено, що практичний досвід співпраці восьми європейських країн і Канади в організації післядипломної освіти на здобуття кваліфікації „Європейського магістра з медіації” є теоретичною і практичною основою, рекомендованою до запозичення для створення міжнародної мережі навчальних центрів медіації на території України. Представлені у дисертації витяги з навчальних планів, програм для навчання медіаторів у ВНЗ сприятимуть впровадженню навчальних курсів з медіації в систему професійної підготовки юристів, соціальних працівників, педагогів та інших фахівців соціальної спрямованості.

Нормативи, представлені в іспанському збірнику „Процес медіації: Кодекс професійної поведінки. Іспанія”, можуть бути використані для створення загальних професійних стандартів.

В Україні відсутні посібники та підручники з медіації, при їх створенні можливим є використання перекладів кастильських „Підручника з медіації” Х. Адметли та М. Серни, „Посібника з процесу медіації у кримінальних справах” Ф. Рохаса та інших, „Посібника норм і процесів, реалізованих центрами медіації у конфліктах” М. Мартінеса.

Навчальні програми Інституту післядипломної освіти Лес Еурес при Барселонському університеті для різних аудиторій (від професійної підготовки кваліфікованих медіаторів до курсів медіації для бізнесу (менеджерів, керівників, директорів) та іспанський досвід активізації навчання фахівців з медіації, організації дистанційного навчання можуть використовуватись для розширення географії цільових категорій, у впровадженні навчальних програм з використанням новітніх тренінгових технологій медіації.

Досвід реалізації дистанційної освіти в Іспанії рекомендуємо до запозичення для розроблення й впровадження відповідної концепції на вітчизняних теренах. Знання зарубіжних норм є корисними для:

- здійснення нормативно-правового, організаційного, науково-методичного, інформаційно-телекомунікаційного, матеріально-технічного, кадрового, економічного та фінансового забезпечення системи дистанційного навчання;

- удосконалення системи дистанційного навчання шляхом розширення мережі її центрів;

- забезпечення контролю якості в системі дистанційного навчання завдяки впровадженню в практику експертизи курсів і технологій дистанційного навчання.

У висновках до розділу зазначається, що актуальним для України, у контексті міжетнічних конфліктів в Криму, міжнаціональних конфліктів у містах з великою кількістю іноземних студентів та емігрантів, є досвід підготовки фахівців, компетентних у медіації з такими конфліктами - медіатор з розв'язання конфліктів у соціальній та міжкультурній сфері.

Отримані результати підтверджують ефективність і доцільність запозичення іспанського досвіду професійної підготовка фахівців з медіації у вітчизняну систему освіти.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні змісту й форм професійної підготовки фахівців з медіації в університетах Іспанії. Результати дослідження підтвердили покладену в основу гіпотезу, а реалізована мета й завдання дають підстави сформувати висновки та запропонувати рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Усебічний логіко-системний аналіз вітчизняної і зарубіжної, зокрема, іспаномовної літератури, законодавчих актів, що становили теоретико-методологічну базу дослідження сутності професійної підготовки фахівців з медіації в університетах Іспанії, свідчить про становлення медіації як нової сфери науково-практичної діяльності.

2. На основі аналізу іспаномовних наукових джерел удосконалено дефініції понять: „медіація”, „медіаційна компетентність”, „мобінг”, „професійна підготовка”. Представлено характеристики першого, функції, види, структура, стратегії й техніки, недоліки й переваги над іншими альтернативними методами розв'язання конфліктів, теоретичні й практичні знання яких є обов'язковими для професійної кваліфікації медіатора - фахівця з розв'язання конфліктів.

3. Установлено, що з поширенням альтернативних методів урегулювання конфліктів в Іспанії зростає кількість навчальних закладів і соціальних центрів, в яких реалізується професійна підготовка медіаторів різного віку, різного рівня кваліфікації і спеціалізації. По завершенню професійної підготовки у ВНЗ видаються сертифікати, дипломи, присуджуються ступені бакалавра, магістра й доктора.

4. Розкрито зміст професійної освіти фахівців з медіації, тобто науково обґрунтовано систему дидактичного і методичного оформлення процесу формування знань, умінь і навичок з медіації, а також досвіду практичної діяльності особистості у відповідності до освітніх і кваліфікаційних рівнів. Вказано, що питання змісту освіти, а також освітньо-професійних програм, освітньо-кваліфікаційних характеристик, структурно-логічних схем підготовки фахівців з медіації є справою, у першу чергу, автономних університетів Королівства, 17 муніципалітетів і Міністерства освіти, науки і спорту Іспанії. Відмінність у побудові навчальних програм, їх реалізація у навчальному процесі пояснюється правом автономних університетів Іспанії на самоуправління.

5. Охарактеризовано компетентністно орієнтовані методи організації навчальної діяльності студентів: викладання й навчання, контроль й оцінювання, активізація навчального процесу як складова організаційно-педагогічних умов, що адаптуються до єдиних європейських освітніх стандартів, визначених Болонською декларацією.

6. Обґрунтовано важливу роль підручників („Підручник з медіації”, „Підручник з норм і процесів центрів посередництва у конфліктах” та „Підручник з процесу медіації у кримінальних справах”) і навчальних посібників у навчально-методичному комплексі спеціальностей з медіації, наявність широкого спектру яких відзначається, класифікується та описується за зразком у дисертаційному дослідженні.

7. Доведено, що переорієнтація з процесу викладання на процес цілеспрямованого учіння реалізується через перехід на інформаційно-модульну технологію навчання у ВНЗ Іспанії. Нові інформаційні технології забезпечують комп'ютерну підтримку навчання, а модульні - спрямовані на його індивідуалізацію. Прикладом комплексного оновлення освітньої моделі навчання посередників є дистанційне навчання.

8. Розроблено рекомендації щодо використання в Україні іспанського досвіду. Наукові результати, отримані в дисертації, можуть бути використані державними інституціями, соціальними центрами, вищими навчальними закладами для вдосконалення системи професійної підготовки фахівців з врегулювання конфліктів і реалізації таких основних стратегічних планів:

- створення міжнародної мережі навчальних центрів медіації на території країн СНД;

- створення загально-професійних стандартів (технологічних стандартів, стандартів підготовки фахівців, етичних норм);

- проведення регіональних конференцій з питань навчання медіації;

- впровадження навчальних курсів з медіації в систему професійної підготовки юристів, соціальних працівників та інших фахівців соціальної спрямованості;

- видання практикуючими організаціями міжнародного підручника з медіації для навчальних закладів зусиллями з прикладами і методами роботи в різних проектах;

- розширення географії й збільшення цільових категорій у проведенні навчальних програм з використанням новітніх тренінгових технологій медіації;

- впровадження програм медіації в систему середньої й вищої освіти на національному рівні в Україні;

- поширення програм „Медіація ровесників” в школах і вищих навчальних закладах;

- організація ресурсних центрів з медіації (4-5 центрів).

Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти проблеми. До його пріоритетних напрямів у галузі підготовки медіаторів відносимо створення соціально-педагогічних умов для формування в студентів медіаційної компетентності, утілення принципів оновлення змісту й методів навчання, вдосконалення системи стандартів вищої освіти, використання світового досвіду підготовки таких фахівців та посередництва у соціальній роботі з сім'ями, у розв'язанні трудових і міжнародних конфліктів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Демидович О. М. Освіта в Іспанії та в країнах Європейського Союзу в контексті міжнародної інтеграції / О. М. Демидович, М. В. Демидович. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2005. - 80 с.

2. Демидович О. М. Підготовка посередників (медіаторів) в Іспанії (історія, теорія, практика) / Демидович О. М., Гірник А. М., Демидович М. В. // Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2010. - 182 с.

3. Демидович О. М. Посередництво в Іспанії як сфера професійної діяльності / О. М. Демидович // Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. Актуальні проблеми конфліктологічної експертизи. - К.: Т-во конфліктології України, 2006. - Вип. 5. - С. 154-159.

4. Демидович О. М. Компетентність та професійна підготовка посередника з врегулювання конфліктів в Іспанії / О. М. Демидович // Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. Актуальні проблеми конфліктологічної експертизи. - К.: Т-во конфліктології України, 2008. - Вип. 6. - С. 109-119.

5. Демидович О. М. Ефективність професійної підготовки фахівців з медіації у ВНЗ Іспанії / О. М. Демидович // Наукові записки: серія педагогічні та історичні науки. - К.: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. - Вип. LXXVII. - С. 46-53.

6. Демидович О. М. „Підручник із медіації” для посередника з урегулювання трудових конфліктів / О. М. Демидович // Наукові записки „Києво-Могилянської академії”. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. - К.: Вид „Києво-Могилянська академія”, 2006. - Т. 59. - С. 42-45.

7. Демидович О. М. Методичні основи викладання навчальних дисциплін з посередництва (досвід іспанських ВНЗ) / О. М. Демидович // Наукові записки „Києво-Могилянської академії”. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. - К.: Вид „Києво-Могилянська академія”, 2008. - Т. 84. - С. 26-29.

8. Демидович М. В. До питань аналізу ефективності професійної підготовки фахівців та якості освіти в Іспанії / М. В. Демидович, О. М. Демидович // Економічні науки. Економіка та менеджмент. - Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2008. - Вип. 5 (18). - С. 161-171.

9. Демидович О. М. Хабанера про захищену Кармен. Іспанія. Досвід посередництва в системі позасудових методів розв'язання трудових конфліктів / О. М. Демидович // Профспілки України. № 2. - К.: ПП „Трейд-інформ”, 2006. - С. 35-37.

10. Демидович О. М. Мобінг не має національності. Емоційне насилля на роботі в Іспанії та країнах Європейського Союзу / О. М. Демидович // Профспілки України. - К.: ПП „Трейд-інформ”, 2006. - № 6. - С. 21-24.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.