Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю

13.00.04 -- теорія і методика професійної освіти

Горбатюк Роман Михайлович

Тернопіль -- 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор Романишина Людмила Михайлівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, професор кафедри педагогіки і психології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Ничкало Нелля Григорівна, Національна академія педагогічних наук України, академік-секретар відділення педагогіки і психології професійної освіти і освіти дорослих;

доктор педагогічних наук, професор Коваленко Олена Едуардівна, Українська інженерно-педагогічна академія, ректор;

доктор педагогічних наук, професор член-кореспондент НАПН України Гуревич Роман Семенович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, директор Інституту математики, фізики і технологічної освіти.

Захист відбудеться 30 травня 2011 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.03 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, зала засідань, вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: вул. М. Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027.

Автореферат розісланий 29 квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г. М. Мешко

Анотації

Горбатюк Р.М. Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 -- теорія і методика професійної освіти. -- Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. -- Тернопіль, 2011.

У дисертації досліджено й обґрунтовано теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю на основі інтегративного підходу засобами інформаційних технологій у педагогічному університеті. Розроблено й обґрунтовано педагогічну систему професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, яка містить взаємопов'язані компоненти: пріоритетні цілі, які орієнтовані на досягнення високого рівня професіоналізму майбутнього фахівця; принципи, зміст, спрямовані на засвоєння складових інженерно-педагогічної підготовки; інтегровані фахові знання, уміння і навички, що формуються як симбіоз психолого-педагогічних і комп'ютерних знань і вмінь; педагогічні умови, які забезпечують ефективність реалізації професійної спрямованості інженерно-педагогічної діяльності; методи, форми, засоби, способи контролю та корекції, і результат, який характеризує досягнуті зміни відповідно до поставлених цілей. Розроблена модель педагогічної системи реалізується за наступних педагогічних умов: формування мотивації до професійної діяльності; інтеграція змісту загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін; упровадження інформаційних технологій формування професійних компетентностей; моніторинг та корекція рівня професійної підготовки.

Ключові слова: система професійної підготовки інженерів-педагогів, інтегративний підхід до вивчення загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін, модель системи професійної підготовки, інформаційні технології, професійна спрямованість навчального процесу, професійна компетентність інженера-педагога.

Горбатюк Р.М. Теоретико-методические основы профессиональной подготовки будущих инженеров-педагогов компьютерного профиля. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 -- теория и методика профессионального образования. -- Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка. -- Тернополь, 2011.

В диссертации исследованы и обоснованы теоретические и методические основы профессиональной подготовки будущих инженеров-педагогов компьютерного профиля на основе интеграционного подхода средствами информационных технологий обучения в педагогическом университете.

С учетом целей и заданий профессиональной подготовки будущих инженеров-педагогов компьютерного профиля в педагогическом университете сформулированы основные задачи подготовки таких специалистов к профессиональной деятельности и определены направления интеграции содержания общеобразовательных и профессионально-ориентированных дисциплин, в частности: обеспечение взаимосвязи психолого-педагогических и компьютерных дисциплин с целью интеграции педагогических и инженерных знаний; параллельное изучение психолого-педагогических и компьютерных курсов на протяжении всего времени обучения в педагогическом университете; активизация познавательной деятельности, направленной на овладение обобщенными знаниями, умениями и навыками; гармоничное развитие способностей студентов на основе личностных особенностей и объективных требований к профессиональной деятельности; владение знаниями, умениями, методами и приемами интеграции содержания общеобразовательных и профессионально-ориентированных дисциплин, как основой профессиональной подготовки инженера-педагога в педагогическом университете.

С целью повышения уровня профессионализма разработана педагогическая система подготовки будущих инженеров-педагогов, включающая приоритетные цели, которые ориентированы на достижение высокого уровня профессионализма будущего специалиста; принципы, содержание, направленные на усвоение составляющих инженерно-педагогической подготовки; профессиональные компетентности, которые формируются как симбиоз психолого-педагогических и компьютерных знаний и умений; педагогические условия, которые обеспечивают эффективность реализации профессиональной направленности инженерно-педагогической деятельности; методы, формы, средства, способы контроля и коррекции, а также результат, который характеризует достигнутые изменения в соответствии с поставленными целями.

Элементы педагогической системы обучения будущих инженеров-педагогов направлены на подготовку квалифицированных специалистов компьютерного профиля для учебных заведений профессионально-технического образования.

Структурная модель педагогической системы профессиональной подготовки будущих инженеров-педагогов компьютерного направления предусматривает усовершенствование учебных планов и содержания общеобразовательных и профессионально-ориентированных дисциплин; выбор методов, форм и средств обучения, которые способствуют стимулированию интереса и мотивации к использованию информационных технологий в профессиональной деятельности, формированию рефлексивной позиции студентов.

Разработанная модель реализуется при соблюдении определенных педагогических условий: формирование мотивации к профессиональной деятельности; интеграция содержания общеобразовательных и профессионально-ориентированных дисциплин; внедрение информационных технологий формирования профессиональных компетентностей; мониторинг и коррекция уровня профессиональной подготовки.

Полученные в исследовании данные подтвердили гипотезу об эффективности применения педагогической системы профессиональной подготовки будущих инженеров-педагогов компьютерного направления в образовательном пространстве педагогического университета и других ВУЗах.

Ключевые слова: система профессиональной подготовки инженеров-педагогов, интеграционный подход к изучению общеобразовательных и профессионально-ориентированных дисциплин, модель системы профессиональной подготовки, информационные технологии, профессиональная направленность учебного процесса, профессиональная компетентность инженера-педагога.

педагогічний професійний інженер комп'ютерний

Horbatiuk R. M. Theoretically-methodical principles of computer type's future engineer-teachers in their professional preparation. -- Manuscript.

the dissertation is for obtaining the scientific degree of the doctor of pedagogical sciences in the speciality 13.00.04. -- Theory and Methods of professional education. -- Ternopil national pedagogical university named after Volodymyr Hnatyuk. -- Ternopil, 2011.

The theoretical and methodical principles of computer type's professional preparation are investigated and grounded on the basis of integrational approach by means of information technologies in the pedagogical university. The pedagogical system of computer type's future engineer-teachers' professional preparation is developed and grounded. It contains agreed components: priority aims which are oriented to achievement of high professional future specialist; principles and substance are aimed at constituents of engineer-pedagogical preparation; integrational professional knowledges, abilities and skills which are formed as combination of psychologically-pedagogical knowledges and abilities; pedagogical conditions which provide efficiency of professional orientation's realization of engineer-pedagogical activity; methods, forms, means, ways of control and adjustment; result which characterizes achieved changes according to set aims.

The model of pedagogical system is developed and it is realized in such pedagogical conditions: forming of motivation to professional activity; integration substance generally-educational and professional-oriented subjects; application of innovative technologies in order to form professional features; monitoring and correction of professional grounding's level.

The key words: system of engineer-teachers' professional preparation, integrational approach to study of substance generally-educational and professional-oriented subjects, model of professional preparation's system, information technologies, professional orientation of educational process, professional competence of engineer-teacher.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Інтеграція України в єдиний простір вищої освіти Європи, жорстка боротьба на ринку праці й освітніх послуг обумовлюють необхідність кардинальної модернізації освітньої галузі. Згідно з „Національною доктриною розвитку освіти України” система освіти повинна забезпечувати підготовку кваліфікованих фахівців, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні та впровадженні новітніх наукомістких та інформаційних технологій. Інформаційні технології є засобом здійснення навчальної, наукової, професійної діяльності фахівця, коли інформація і технології її опрацювання перетворюються на стратегічний ресурс. Саме тому в умовах інформаційного суспільства потребує оновлення зміст підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, що зумовлює необхідність посилення уваги до різних аспектів їхньої фахової підготовки.

Аналіз стану кадрового забезпечення закладів професійно-технічної освіти засвідчив, що часто інженерні дисципліни викладають фахівці іншого профілю. Така тенденція має місце і серед майстрів виробничого навчання, лаборантів. Специфіка діяльності інженерів-педагогів комп'ютерного профілю зумовлена значною інтелектуальною напруженістю, пов'язаною з інформаційним перевантаженням, підвищеним ступенем чутливості нервової системи під час роботи з комп'ютерною технікою, високою координацією зорового аналізатора, здатністю оперативно перемикати увагу з одного об'єкта на інший та діяти в нестандартних ситуаціях. Це породжує необхідність розробки та впровадження цілісної педагогічної системи підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю і вимагає застосування нових підходів до формування змісту професійної освіти, співпраці вищих навчальних закладів із роботодавцями.

За результатами проведеного нами емпіричного дослідження визначено, що серед основних причин недостатнього рівня підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності є: слабка мотивація до навчання (54,6 %); низька шкільна інформаційна підготовка (68,3 %); нездатність сприймати великі обсяги інформації (63,7 %); слабко розвинута сенсомоторна сфера (гострота зору, увага, розпізнавання кольорів) (41,8 %); невміння узагальнювати зміст та основні характеристики навчального матеріалу (70,1 %).

У наукових пошуках вітчизняні вчені звертались до проблематики професійної підготовки педагогічних фахівців. Низку праць присвячено обґрунтуванню змісту професійної діяльності інженера-педагога (В. Баталов, О. Ганопольський, Е. Зеєр, О. Коваленко, А. Сейтешев), проблемі застосування інформаційних технологій у навчальному процесі (А. Ашеров, Т. Богданова, Б. Гершунський, В. Клочко, П. Стефаненко), методичним аспектам інформатизації освіти (В. Биков, А. Верлань, М. Жалдак, Н. Морзе, Ю. Рамський, Ю. Триус, О. Щербак).

Проблемі професійної підготовки фахівців у досліджуваному форматі приділяють увагу зарубіжні дослідники (В. Бесараб, З. Вятровський, Е. Зеєр, А. Мелецінек, А. Сейтешев, С. Качор, Є. Новак та ін.). Незважаючи на їх значний інтерес до проблеми підготовки майбутніх інженерів-педагогів, дотепер вона залишається недостатньо дослідженою, а її психолого-педагогічна складова в умовах євроінтеграційних процесів потребує кардинальних змін.

Вивчення професійної діяльності випускників інженерно-педагогічних спеціальностей, ознайомлення з досвідом роботи ВНЗ засвідчив, що зміст психолого-педагогічної та інженерної (комп'ютерної) підготовки обґрунтовано науковцями на загальнотеоретичному рівні без урахування вимог конкретної професійної діяльності майбутніх фахівців комп'ютерного профілю. Проблему професійної підготовки інженерів-педагогів на основі інформаційних технологій у педагогіці розглянуто недостатньо. Зокрема, застосування інформаційних технологій у навчальному процесі розкрито в дисертаційних дослідженнях В. Бесараба, Р. Гуревича, О. Коваленко, А. Коломієць, О. Макаренко, П. Стефаненка та ін., однак їх системний розгляд залишився поза увагою науковців. Не стали предметом спеціального наукового дослідження теоретичні та методичні засади інтеграції змісту загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін.

У сучасних умовах особливого значення набуває комп'ютерна підготовка інженерів-педагогів, що є загальнонауковим фундаментом для оволодіння професійними компетентностями. Як свідчить проведене нами діагностичне дослідження, значна частина студентів (76,8 %) має низький рівень сформованості професійних компетентностей, що спонукає до необхідності вдосконалення навчального процесу у ВНЗ. Забезпечити такий процес можна розробкою і впровадженням науково обґрунтованої педагогічної концепції професійної підготовки інженерів-педагогів комп'ютерного профілю в умовах педагогічного університету на засадах інтегративного підходу та інформаційних технологій. Створення такої концепції вимагає проведення широкомасштабного комплексного дослідження, перевірки на практиці ефективності кожного її положення.

Розробка педагогічної концепції професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів вимагала вивчення багатьох проблем, серед них: професійної підготовки майбутніх педагогів (С. Гончаренко, Н. Ничкало, В. Сластьонін, Г. Терещук, А. Усова та ін.); теоретико-методологічних основ професійної освіти (Б. Абдикарімов, С. Архангельський, В. Безрукова, Н. Ничкало, С. Сисоєва та ін.); змісту інженерно-педагогічної підготовки (С. Артюх, А. Ашеров, Н. Глуханюк, Е. Зеєр, О. Коваленко, М. Лазарєв та ін.); теоретико-методичних основ освітніх технологій (Р. Гуревич, В. Загв'язинський, А. Нісімчук, О. Падалка, О. Пєхота, Л. Романишина, С. Сисоєва, Д. Чернилевський та ін.); психолого-педагогічних умов організації освітнього процесу в підготовці інженерів-педагогів (В. Бесараб, Н. Жукова, Г. Карпова, О. Коваленко, Б. Момінбаєв, А. Сейтешев та ін.).

Праці названих вище авторів сприяли накопиченню і систематизації знань, узагальненню досвіду практичної підготовки студентів. проте в них недостатньо висвітлено проблеми професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю в умовах педагогічного університету як в теоретико-методологічному, так і в практичному аспектах. Вивчення широкої джерельної бази (дисертації, монографії, навчальні посібники, статті, матеріали конференцій) не дає уявлення про цілісну систему професійної підготовки інженерів-педагогів в Україні як процесу і як суттєвого чинника впливу на якість освіти майбутніх фахівців в умовах модернізації освіти на всіх рівнях. Поза увагою дослідників залишилися: наукове обґрунтування компетентністного та інтегративного підходів до підготовки інженерно-педагогічних фахівців; теоретико-методичні засади інтеграції змісту загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін; педагогічна система професійної підготовки інженерів-педагогів комп'ютерного профілю; концептуальні ідеї щодо застосування інформаційних технологій у навчальному процесі.

На основі теоретичного аналізу та стану дослідження теми на практиці нами виявлено суперечності між:

- інформаційними технологіями, які характеризуються випереджальним розвитком, і недостатньою адаптацією фахівців комп'ютерного профілю, що зумовлює постійне відставання освітнього процесу від потреб практики;

- необхідністю активізації психологічних характеристик (пам'ять, мислення, увага) студентів під час роботи з комп'ютерними засобами і недостатнім урахуванням рівня напруженості їх психічної діяльності як чинника цієї активізації;

- потребами майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю у належній методичній підготовці до використання інформаційних технологій у професійній діяльності і відсутністю методичної системи такої підготовки в практиці роботи вищих педагогічних навчальних закладів;

- наявністю значної кількості навчального програмного забезпечення і недостатніми методичними знаннями і вміннями їх ефективного використання у майбутній професійній діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю;

- науковим обґрунтуванням системи професійної підготовки інженерів-педагогів комп'ютерного профілю до застосування інформаційних технологій і домінуванням фрагментарних підходів до їх використання у вищих педагогічних навчальних закладах.

Для подолання зазначених вище суперечностей, реалізації принципу цілісного розвитку особистості виникла потреба розробити педагогічну систему професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, яка б забезпечила стійкі зв'язки між цілями, змістом, умовами, засобами і результатами освітнього процесу. В основу такої підготовки повинна бути закладена ідея становлення професійної компетентності випускника на основі інформаційних технологій у вищій педагогічній школі.

Викладене вище й визначило вибір теми дослідження: „Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка є складовою колективної теми „Інноваційні технології професійної підготовки фахівців інженерно-педагогічного профілю” (РК № 0107U000768). Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 7 від 13 березня 2007 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 22 травня 2007 р.).

Мета дослідження полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічної системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю у вищих педагогічних навчальних закладах.

Відповідно до поставленої мети дослідження визначено такі взаємопов'язані завдання:

1. на основі аналізу наукових ідей і теоретико-методологічних підходів щодо організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України визначити сутність і зміст поняттєво-термінологічного апарату, який розкриває специфіку професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

2. Проаналізувати стан дослідженості проблеми підготовки фахівців комп'ютерного профілю до майбутньої професійної діяльності в умовах використання сучасних інформаційних технологій.

3. На основі вимог до «моделі фахівця» розробити професіограму інженера-педагога комп'ютерного профілю, яка містить сукупність особистісно-ділових рис, певний обсяг суспільних, психолого-педагогічних і спеціальних знань, умінь і навичок.

4. Обґрунтувати концепцію підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю в процесі вивчення загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін.

5. Теоретично обґрунтувати педагогічну систему професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю в умовах педагогічного університету.

6. Розробити та експериментально перевірити методику реалізації інтегративного підходу до вивчення професійно-орієнтованих дисциплін майбутніми інженерами-педагогами комп'ютерного профілю.

7. Розробити електронний навчально-методичний комплекс для реалізації педагогічної системи підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю у вищих навчальних закладах.

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів у вищих навчальних закладах педагогічного профілю.

Предмет дослідження: педагогічна система підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю до професійної діяльності.

Концепція дослідження. Мета роботи, її науково-теоретичні засади, специфіка професійної діяльності інженерів-педагогів комп'ютерного профілю зумовлюють визначення концептуальних положень дослідження, які потребують обґрунтування на методологічному, теоретичному і методичному рівнях.

Методологічні основи підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю такі: філософські положення теорії пізнання, з погляду якої професійна діяльність розглядається як об'єкт системного вивчення, об'єктивності аналізу й інтерпретації джерельної бази з позицій цілісності, єдності, взаємодії різних чинників; філософські, педагогічні, психологічні наукові концепції, ідеї і положення про неперервність і комплексність професійної підготовки; європейські концепції щодо інформатизації освітнього процесу; сучасні теорії людського капіталу; теорія інтеграції, яка охоплює наукову галузь і соціально-економічну сферу життєдіяльності суспільства.

Визначення методологічних засад дослідження здійснюється на основі взаємозв'язку та взаємодії системного, інформаційно-семіотичного, компетентністного, інтегративного, синергетичного, особистісно-орієнтованого підходів.

Теоретичний рівень визначає низку вихідних даних, параметрів, дефініцій, без яких неможливе розуміння сутності досліджуваного процесу і містить наукове обґрунтування педагогічної системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. Він будується з урахуванням структурних елементів діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю в умовах інформатизації навчального процесу (мотиваційний, змістовий, компетентнісний і рефлексивний, реалізовані у мотиваційно-цільовому, організаційно-змістовому, процесуально-діяльнісному і рефлексивно-результативному блоках), комплексного й інтегративного характеру професійної компетенції як однієї з передумов формування його готовності до використання інформаційних технологій у професійній діяльності.

Концептуальні засади професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю спрямовані на підвищення мобільності студентів і взаємовизнання результатів навчання за кордоном, збільшення можливостей для розвитку навчальної та професійної кар'єри. Вони передбачають: кореляцію цілей інженерно-педагогічної освіти та професійної підготовки на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми, інтеграцію психолого-педагогічних і фахових компетентностей студентів, принципи (наступності і перспективності, проблемності, розширення функціональних можливостей, ускладнення професійних функцій, професійної спрямованості, інформаційної технологічності навчання, варіативності та модульності, доцільності застосування інформаційних технологій у навчально-виховному процесі). Ці засади конкретизуються педагогічними умовами та критеріями відбору змісту загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін для інженерів-педагогів у педагогічному університеті.

Педагогічними умовами професійної підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю є: формування мотивації до професійної діяльності; інтеграція змісту загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін; впровадження інформаційних технологій формування професійних компетентностей; моніторинг та корекція рівня професійної підготовки.

Ефективне формування професійних компетентностей забезпечується поєднанням професійної спрямованості підготовки з фундаменталізацією освіти, інформаційної технологічності навчання, розширення функцій інформаційних технологій у професійній діяльності інженера-педагога; ідей продуктивного (інтенсивного) навчання, поетапного формування розумових і практичних дій, педагогічної теорії розвитку творчої особистості в процесі навчально-пізнавальної діяльності; принципів педагогіки і законів виробничого процесу.

Методичний рівень базується на виборі педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю і виражається у структурно-функціональній взаємодії основних компонентів підготовки (мотиваційний, когнітивний, операційний, технологічний), критеріїв і показників визначення рівнів професійної готовності до використання інформаційних технологій, можливості розвитку й удосконалення цих рівнів, залучення майбутніх інженерів-педагогів до квазіпрофесійної діяльності на основі експериментальної методики навчання. Цей рівень реалізується за такими напрямами: поглиблення інтеграції психолого-педагогічних і фахових знань майбутніх фахівців; фахова підготовка студентів з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності; застосування у навчальному процесі сучасних інформаційних технологій.

Методичні засади полягають у цілеспрямованій підготовці майбутніх інженерів-педагогів до професійної діяльності в інформаційному освітньому середовищі на основі комп'ютерних технологій, засобів мультимедіа, глобальної мережі Internet, мобільних технологій (мобільні телефони, смартфони, електронні книжки), використання комплексу професійно-орієнтованих завдань, методів імітації професійної діяльності. У методичній компоненті передбачено врахування індивідуальної траєкторії навчання студентів на основі сукупності традиційних і сучасних інформаційних технологій, створено передумови для реалізації системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

На методичному рівні педагогічна система професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю цілісна, гнучка, мобільна, враховує основні засади Європейської кредитно-трансферної системи (прозорість навчальних програм, регіональна та національна автономія, взаємозв'язки між кваліфікаційними рівнями вищої освіти тощо), відповідна сучасному рівню розвитку науки та інноваційних технологій, вимогам інформаційного суспільства і сучасним освітнім парадигмам.

В умовах педагогічного університету підготовка студентів охоплює всю цілісність процесу самоорганізації як етапів розвитку відкритої педагогічної системи внаслідок перебудови наявних і створення нових зв'язків між її елементами. Це дало змогу забезпечити інноваційність навчання, повноту і високу якість наочних знань, професійне становлення майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю через зміст загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін, ураховуючи їхні інтегративні зв'язки.

Основні положення концепції втілені у загальній гіпотезі про те, що педагогічна система підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю як синтетичне утворення теоретичних, методологічних і методичних положень здатна забезпечити їхню професійну гнучкість в умовах інформатизації освітньої галузі.

Загальна гіпотеза дослідження конкретизується низкою часткових гіпотез:

зміст загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін проектувати на засадах інтегративного підходу та спрямувати на забезпечення професійно-особистісного розвитку студентів;

підготовку інженерів-педагогів комп'ютерного профілю здійснювати на основі сучасних інформаційних технологій (проектної, проблемної, модульних, комп'ютерних) як засобу організації і підвищення продуктивності навчальної діяльності студентів;

формування професійних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів реалізувати на основі розробленої педагогічної системи, в якій була б процесуальна частина і науково-методичне забезпечення (програмне забезпечення, інтерактивні методи, тренінги тощо);

процес професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю спрямувати на реалізацію індивідуальних освітніх траєкторій студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Методологічні засади дослідження становлять загальновизнані філософські положення теорії наукового пізнання, тлумачення понять у контексті сучасної філософії синергетики - теорії самоорганізації, що передбачає відкритість, готовність перебудовуватися до нових елементів навколишнього середовища; положення теорії особистості та її розвитку у процесі професійної підготовки, про роль безперервної освіти у формуванні професіоналізму особистості; основні положення систем, принципи системного аналізу та моделювання педагогічних систем; концептуальні психолого-педагогічні положення програмно-інформаційного забезпечення навчального процесу у закладах професійно-технічної освіти; положення щодо цілісності і наступності змісту професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю; принцип єдності та діалектичної взаємодії теорії і практики у науковому пізнанні; сучасні дидактичні ідеї змісту освіти і методів навчання.

Вони не лише визначають провідні напрями та тенденції професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, а й суттєво впливають на змістовне наповнення навчально-методичного забезпечення. Інженерна підготовка майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю передбачає професійне спрямування навчання професійно-орієнтованих дисциплін і забезпечує освітню цілісність таких фахівців.

Теоретичною основою дослідження є ідеї, положення і висновки за такими напрямами: філософія освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); теорія освітніх систем (А. Алексюк, В. Безпалько, С. Гончаренко, Р. Гуревич, В. Ільїн, А. Лігоцький, О. Новіков, О. Романовський та ін.); теорія інженерно-педагогічної підготовки (С. Батишев, В. Безрукова, Е. Зеєр, О. Коваленко, Н. Кузьміна та ін.); теорія і методика застосування інноваційних технологій навчання в освіті (В. Загв'язинський, О. Коберник, Л. Романишина, Г. Селевко та ін.); інформаційні технології в освіті (В. Биков, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Ю. Рамський, Ю. Триус та ін.); системний підхід до аналізу педагогічних явищ (Т. Ільїна, В. Краєвський, І. Підласий, В. Сластьонін, Т. Тализіна та ін.); цілісність педагогічного процесу (В. Бондар, В. Луговий, І. Лернер, Ю. Мальований та ін.); інтегративний підхід (М. Берулава, І. Козловська, В. Максимова, А. Усова та ін.); теоретичні засади професійної підготовки педагога (А. Вербицький, Е. Зеєр, Н. Ничкало, С. Сисоєва, І. Смірнов, Г. Терещук та ін.).

Для реалізації поставлених завдань і перевірки гіпотези застосовувалися такі взаємодоповнювані методи дослідження:

теоретичні -- ретроспективний та порівняльний методи аналізу для зіставлення та порівняння різних поглядів учених на досліджувану проблему; системний аналіз та моделювання (розробка педагогічної моделі системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю); аналогія, прогнозування, логічне узагальнення (висновки та рекомендації щодо підвищення ефективності навчання у вищих навчальних закладах освіти);

емпіричні -- вивчення досвіду підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю у вищих навчальних закладах України; опитування, анкетування, тестування, спостереження, самооцінка, бесіди зі студентами, дискусії; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний етап) для апробації розробленої педагогічної системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, конкретизації методики; статистична обробка результатів дослідження з використанням математичних методів (вибіркового, перевірки гіпотез, дисперсного аналізу тощо).

Організація дослідження. Дослідження проводилось протягом 2000-2010 років і охоплювало кілька етапів науково-педагогічного пошуку.

На першому етапі (2000-2001 рр.) здійснено аналіз педагогічної, психологічної та філософської літератури з питань професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, щоб визначити її теоретичні основи; вивчено вітчизняний та закордонний досвід підготовки фахівців інженерно-педагогічних спеціальностей; виявлено суперечності між сучасною практикою підготовки інженера-педагога та ефективністю його діяльності в реальних умовах; проведено констатувальний експеримент в аспекті використання інтегративного підходу під час вивчення загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін; обґрунтовано методологічний апарат дослідження; визначено експериментальну базу.

На другому етапі (2002-2003 рр.) визначено мету, гіпотезу, завдання дослідження; розроблено педагогічну концепцію підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю; проведено теоретичне обґрунтування концептуальних положень, які розкривають специфіку підготовки майбутніх фахівців комп'ютерного профілю в сучасних умовах; розроблено педагогічну систему професійної діяльності фахівців інженерно-педагогічного спрямування; обґрунтовано основи інтеграційних зв'язків загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін; виконано констатувальні дослідження, розроблено програму і методику формувального етапу експерименту.

На третьому етапі (2004-2008 рр.) здійснено експериментальну перевірку гіпотези, концептуальних положень дослідження; апробовано педагогічну систему професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю; розроблено та експериментально перевірено програми навчальних дисциплін з психолого-педагогічної і комп'ютерної підготовки.

На четвертому етапі (2009-2010 рр.) систематизовано та оформлено результати дослідження у формі докторської дисертації, опубліковано монографію, визначено подальші перспективи дослідження; проведено заходи щодо впровадження одержаних результатів у педагогічних вищих навчальних закладах України.

Експериментальна база дослідження. Дослiдно-експеpиментальна робота здійснювалася у Луцькому національному технічному університеті, Бердянському державному педагогічному університеті (м. Бердянськ, Запорізька область), Українській інженерно-педагогічній академії (м. Харків), Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. В експериментальній роботі на різних етапах брали участь 715 студентів та 74 провідні викладачі і майстри виробничого навчання системи ПТО.

Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягає в обґрунтуванні педагогічної системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. Уперше

розроблено педагогічну концепцію підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю як теоретичну основу підвищення ефективності навчання в педагогічному університеті, що розглядається на методологічному, теоретичному і методичному рівнях і враховує: специфіку майбутньої професійної діяльності студентів під час навчання у ВНЗ і фахівців у навчальних закладах системи професійно-технічної освіти (велике інформаційне навантаження, підвищена рухливість нервової системи, висока координація зорового аналізатора, підвищений рівень психічної діяльності); положення системного, компетентністного та інтегративного підходів; професійну спрямованість інженерної підготовки через інтеграцію змісту загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін протягом усього періоду навчання на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях;

обґрунтовано педагогічну систему професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, яка охоплює теоретико-методологічні засади, відображає єдність теоретичної і методичної підготовки, взаємозв'язок структурних і функціональних компонентів, складовими якої є: пріоритетні цілі, орієнтовані на досягнення достатнього і високого рівня сформованості професійних компетентностей майбутніх інженерів-педагогів; інтеграція змісту загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін, яка базується на ідеях впорядкованості і стабільності системи міжпредметних процесів, співвідношення теоретичних, емпіричних і практичних знань, наскрізного зв'язку елементів знань у предметах і між ними, цілісності дидактичних відрізків навчального змісту (теми, розділу, курсу); зміст, спрямований на засвоєння складових інженерно-педагогічної підготовки та формування професійних компетентностей на основі засвоєних психолого-педагогічних знань і сформованих фахових навичок і вмінь; прикладне програмне забезпечення (комплект Microcoft Office, Компас 3D, SolidWorks, AutoCAD, MatLab, MathCad, PHP-програмування), що використовується для формування комп'ютерних знань на основі інформаційних технологій; інтерактивні методи та форми навчання (проекти, комп'ютерне моделювання, використання інформаційних ресурсів); інтелектуальні технології прийняття рішень (нейронні мережі, нечітка (розмита) логіка); засоби (традиційні, технічні, електронні); способи контролю і корекції; результат, який характеризує досягнуті зміни відповідно до поставленої мети; педагогічні умови професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, що дають змогу формувати їх професійні компетентності;

розроблено професіограму інженера-педагога комп'ютерного профілю за спеціальністю „Інженерна та комп'ютерна графіка”, яка містить сукупність особистісно-ділових рис, певний обсяг суспільних, психолого-педагогічних і спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для виконання майбутнім фахівцем професійних обов'язків;

розроблено методику професійної підготовки майбутнього інженера-педагога комп'ютерного профілю, яка передбачає застосування інтегративного підходу до змісту професійно-орієнтованих дисциплін;

визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, інформаційно-пізнавальний, операційно-дійовий) рівнів готовності (репродуктивний, реконструктивний, продуктивний, творчий) майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю до професійної діяльності.

Уточнено зміст понять, введених у науковий обіг у працях вітчизняних і зарубіжних учених: «професійна спрямованість підготовки інженерів-педагогів», «система професійної підготовки інженерів-педагогів комп'ютерного профілю», «професійна компетентність інженера-педагога», а також критерії оцінювання (обсяг, системність, осмисленість, глибина) якості інженерно-педагогічних знань, рівні методичної готовності та сформованості навчально-пізнавальних мотивів діяльності студентів.

дістали подальшого розвитку основні напрями реалізації інтегративного підходу до вивчення загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін майбутніми інженерами-педагогами комп'ютерного профілю у педагогічному університеті шляхом застосування у навчальному процесі сучасних інформаційних технологій, проблемних професійно-орієнтованих завдань, методів імітації майбутньої професійної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає:

- у розробці навчально-методичного комплексу процесу навчання майбутніх інженерів-педагогів, орієнтованого на інтеграцію змісту загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін;

- в удосконаленні робочих планів спеціальностей „Професійне навчання. Інженерна та комп'ютерна графіка” і „Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні та навчанні”, в яких передбачено паралельне вивчення загальноосвітніх і професійно-орієнтованих дисциплін на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях протягом усього періоду навчання;

- в оновленні змісту курсів „Вступ до фаху”, „Методика професійного навчання”, „Комп'ютерна графіка”, „Системи автоматизованого проектування” (на основі інтегративного підходу);

- у розробці методики професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю на основі інтеграції змісту професійно-орієнтованих дисциплін засобами інформаційних технологій;

- у визначенні навчально-дослідницьких і професійних завдань, які відтворюють реальні умови діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю, а також узагальнюваних завдань проблемного характеру, що стосуються професійної діяльності таких фахівців.

Результати дослідження можуть бути використані викладачами інженерно-педагогічних дисциплін для вдосконалення навчального процесу у ВНЗ III-IV рівнів акредитації, а також у закладах післядипломної освіти.

Упровадження результатів дослідження. Результати виконаного дослідження впроваджено в практику підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю Луцького національного технічного університету (довідка № 398-20-30 від 23.03.2010), Української інженерно-педагогічної академії (довідка № 106-04-54 від 27.01.2010), республіканського вищого навчального закладу „Кримський державний інженерно-педагогічний університет” (довідка № 01.3-08/352 від 30.03.2010), у практику підготовки студентів факультету комп'ютерних наук та інформаційних технологій результати дослідження використовуються у навчально-виховному процесі Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 57/615-01.34 від 12.03.2010), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 17-38/1347 від 06.05.2010), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 254-33/03 від 09.03.2010).

Особистий внесок здобувача. Усі представлені у дисертації наукові результати автор одержав самостійно. У наукових статтях, які опубліковано у співавторстві, автору належать ідеї щодо покращення професійної підготовки студентів, а саме: у статті „Застосування графічних знань і вмінь в художньо-конструкторській діяльності майбутніх учителів технології” - визначено компоненти художнього конструювання як виду творчої діяльності студентів інженерно-педагогічних факультетів; у статті „Образно-знакове моделювання як метод формування творчого стилю діяльності майбутнього спеціаліста” -охарактеризовано метод репольного аналізу в системі «суб'єкт діяльності-об'єкт діяльності»; у статті „Використання комп'ютерних технологій у процесі викладання технічних дисциплін” - розкрито значення комп'ютерних технологій під час вивчення технічних дисциплін; у статті „Використання сучасних технологій у професійній підготовці інженерів-педагогів” - описано етапи впровадження комп'ютерної техніки у навчальний процес; у статті „Проблеми наскрізної інформатизації навчального процесу” - обґрунтовано підходи щодо інформатизації навчального процесу студентів інженерно-педагогічного факультету ТНПУ; у статті „Застосування інформаційних технологій у процесі професійної підготовки інженерів-педагогів” - з'ясовано особливості інформаційних технологій під час вивчення курсу „Технічна механіка”; у статті „Формування інформаційної культури майбутніх інженерів-педагогів” - розроблено схему інженерно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців. У навчально-методичному посібнику „Магістерські та дипломні роботи. Професійне навчання” дисертантові належить розділ 3 „Зміст і структура дипломних (магістерських) робіт”, підрозділ 4.2 „Вимоги до оформлення графічної частини”.

На захист винесено:

1. Педагогічну концепцію професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, яка у концентрованому вигляді відображає її теоретико-методичні засади і передбачає врахування системного, інформаційно-семіотичного, компетентністного, інтегративного, синергетичного, особистісно-орієнтованого підходів як базових у визначенні специфіки діяльності інженера-педагога комп'ютерного профілю.

2. Педагогічну систему професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, яка забезпечує цілеспрямоване управління процесом навчання у вищому педагогічному закладі, спрямована на формування мотиваційної, теоретичної і практичної готовності в умовах інформатизації навчального процесу закладів професійно-технічної освіти, відображає структурно-функціональну взаємодію мотиваційного, когнітивного, операційного, технологічного компонентів професійної підготовки, загальні і специфічні принципи підготовки, комплекси знань і вмінь, що становлять основу професійної компетенції інженера-педагога комп'ютерного профілю, методичний компонент підготовки, комплекс критеріїв та показників сформованості рівнів професійної готовності (репродуктивний, реконструктивний, продуктивний, творчий) до майбутньої діяльності.

3. Професіограму інженера-педагога комп'ютерного профілю за спеціальністю „Інженерна та комп'ютерна графіка”, що містить загальну характеристику професії, опис особливостей трудового процесу і сукупність особистісно-ділових рис, певний обсяг суспільних, психолого-педагогічних і спеціальних знань, умінь і навичок, які необхідні для професійної діяльності.

4. Методику підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю, яка реалізовується на основі інтегративного підходу до вивчення професійно-орієнтованих дисциплін засобами інформаційних технологій.

5. Електронний навчально-методичний комплекс для реалізації педагогічної системи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

Апробація результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на таких конференціях і семінарах:

- міжнародних науково-практичних конференціях: „Трудова підготовка у III тисячолітті: зміст і технології” (Тернопіль, 2004), „Наука і освіта '2004” (Дніпропетровськ, 2004), „Наука і освіта '2005” (Дніпропетровськ, 2005), „Дні науки - '2006” (Дніпропетровськ, 2006), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ-Вінниця, 2006), „Актуальні проблеми і перспективи трудової підготовки молоді” (Тернопіль, 2007), „Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Теорія і практика” (Харків-Крим-Алупка, 2007), „Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі” (Луганськ, 2007), „Проблеми трудової і професійної підготовки на початку XXI-го століття” (Слов'янськ, 2008), „Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність” (Харків, 2008), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2008), „Інформаційно-комунікаційні технології навчання” (Умань, 2008), „Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді” (Дрогобич, 2008), „Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології” (Київ-Тернопіль, 2009), „Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Вінниця, 2010), „ИКТ в подготовке учителя физики и учителя технологии” (Коломна, Росія, 2010), „Інновації у вищій школі: проблеми та перспективи” (Кременець, 2010);

- всеукраїнських науково-методичних конференціях: „Актуальні проблеми технологічної та професійної освіти” (Херсон, 2008), „Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка” (Суми, 2008), „Проблеми формування педагогічного професіоналізму студентів університетів в умовах кредитно-модульного навчання” (Кривий Ріг, 2008), „Проектна та конструкторсько-технологічна підготовка майбутніх фахівців інженерного та педагогічного напрямів” (Херсон, 2009);

- всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Трудова підготовка учнівської молоді: стан та перспективи” (Тернопіль, 1999), „Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Теорія і практика” (Харків-Крим-Алупка, 2005), „Інформаційно-комп'ютерні технології в освіті, науці та виробництві: теорія, методологія, досвід в підготовці інженерних кадрів; основні засади автоматизованого управління виробничими процесами” (Луцьк, 2007), „Інноваційні технології в освіті: реалії, проблеми, пошуки” (Чернівці, 2007), „Інформаційні технології в освіті, науці та виробництві: теорія, методологія, досвід у підготовці педагогічних та інженерних кадрів” (Луцьк, 2009);

- регіональних науково-практичних семінарах: „Удосконалення змісту й технологій оцінювання якості підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог європейської асоціації якості освіти” (Тернопіль, 2007), „Формування професійної культури вчителя в контексті інтеграції України в європейський освітній простір” (Тернопіль, 2007), „Шляхи модернізації вищої освіти в контексті євроінтеграції” (Тернопіль, 2008), „Теоретичні та прикладні аспекти використання інформаційних технологій у системі університетської освіти” (Тернопіль, 2008), „Тести в системі моніторингу якості освіти” (Тернопіль, 2008);

- наукових конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1998-2010 рр.).