Психологічна підготовка майбутніх спеціалістів з комп’ютерних технологій до професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ З КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Чугуєва Інна Євгенівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти»

Науковий керівник - кандидат психологічних наук, доцент Литвиненко Ірина Сергіївна, Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського, факультет психології, декан

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Смульсон Марина Лазарівна, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія нових інформаційних технологій навчання, завідувач

кандидат психологічних наук, доцент Кот Галина Миколаївна, Національний авіаційний університет, кафедра педагогіки та психології, доцент

Захист відбудеться « 17 » червня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти», 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти», 04053, Київ, вул. Артема, 52-Д

Автореферат розісланий « 14 » травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н. М. Скоробогатько

АНОТАЦІЇ

Чугуєва І.Є. Психологічна підготовка майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено вивченню проблеми психологічного налаштування майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій на обрану професію, активізацію відповідних здібностей, корегування властивостей особистості й поведінки, які необхідні для певного виду діяльності та професійного розвитку за допомогою спеціально організованої психологічної підготовки до професійної діяльності в умовах вищого навчального закладу.

Проаналізовано стан цієї проблеми в сучасній психолого-педагогічній науці, на основі теоретико-методологічного аналізу літератури обґрунтовано роль, місце і значення психологічної підготовки в процесі професійного становлення майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій в процесі навчання у ВНЗ, виокремлено провідні чинники й компоненти психологічної підготовки, принципи та умови її впровадження в навчальний процес.

Експериментально встановлено, що розроблений і впроваджений у процес підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій навчальний модуль «Психологічна підготовка до професійної діяльності» є ефективним засобом розвитку їхніх професійних мотивів, уявлень про обрану професію, оптимізації професійних намірів, розвитку професійно важливих якостей і формування професійної ідентичності тощо.

Ключові слова: психологічна підготовка, професійна діяльність, професійно важливі якості особистості, спеціаліст з комп'ютерних технологій.

Чугуева И. Е. Психологическая подготовка будущих специалистов по компьютерным технологиям к профессиональной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - ГВУЗ «Университет менеджмента образования» - Киев, 2011.

Диссертация посвящена исследованию проблемы психологической подготовки будущих специалистов по компьютерным технологиям к особенностям профессиональной деятельности в условиях обучения в вузе.

В работе рассмотрены особенности психологической подготовки к профессиональной деятельности, ее связь и влияние на различные аспекты профессиональной сферы личности будущего специалиста, в частности, на профессиональное самоопределение личности, профессиональную Я-концепции, формирование профессионально важных качеств, проектирование профессиональной перспективи, развитие профессиональных мотивов.

В диссертации показана ведущая роль изучения профессиональной деятельности как ключевого фактора в разработке концептуальной модели психологической подготовки в двух аспектах: психологическое содержание процесса деятельности и психологические особенности субъекта деятельности.

В констатирующем эксперименте установлено, что будущие специалисты по компьютерным технологиям имеют определенные представления о будущей профессии, но они являются схематичными, стереотипными, личностные оценки выбранной специальности имеют выраженный эмоциональный характер, в структуре профессиональных мотивов преобладают внешние факторы. Констатированные факты могут быть обусловлены, прежде всего, отсутствием в системе подготовки будущих специалистов по компьютерным технологиям, специальной работы направленной на развитие адекватной профессиональной Я-концепции, профессиональных представлений, мотивов, целей и т.д.

В работе представлена разработанная и экспериментально проверенная программа психологической подготовки будущих специалистов по компьютерным технологиям к профессиональной деятельности. Осуществляется данная программа в виде учебного модуля дисциплины «Основы психологии» - «Психологическая подготовка к профессиональной деятельности». В программе представлены этапы прохождения психологической подготовки, стадии усвоения психологической информации, арсенал учебных действий и уровни ее результативности.

С целью определения содержания и насыщения информационных материалов психологической подготовки были проведены следующие процедуры: экспертный анализ профессиональной деятельности, построение аналитического комплекса профессионально важных качеств, моделирование психологического содержания профессиональной деятельности, исследование индивидуально-типологических особенностей, связанных с профессионально значимыми качествами специалиста, исследование профессионально важных качеств эталонной группы специалистов.

Предложенная программа показала свою эффективность, поскольку способствует позитивной динамике изменений в субъективных представлениях студентов о будущей профессиональной деятельности, в частности, их общей осведомленности о содержании, специфике и психологических особенностях профессиональной деятельности, о психологических требованиях к специалисту, а также об особенностях организации, условиях труда, тенденциях развития в данной группе специальностей. Также зафиксированы позитивные изменения в структуре профессиональных мотивов, в конструктивном оформлении профессиональных целей и намерений, формировании профессиональной идентичности будущих специалистов по компьютерным технологиям.

Ключевые слова: психологическая подготовка, профессиональная деятельность, профессионально важные качества, специалист по компьютерным технологиям.

Chugueva I. Psychological preparation of future specialists from computer technologies to professional activity. - Manuscript.

Thesis of the dissertation submitted to the obtaining of the scientific degree of Candidate of Psychological Sciences on the specialty of 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology. - SHEE «The University of Educational Management». - Kyiv, 2011. The dissertation is dedicated to the studying of the problem of the psychological preparation of future specialists in computer technologies in the field of choosing their profession, activation of the proper capabilities, changing | propertie|virtue|s of personalit|individual|y and conduction, whic|what|h of these properties are needed for the certai|definite|n type of activity and professional development b|by means of|y the specially organized psychological preparation t|by|o professional activity in the conditions of high educational establishment (university).

The condition of the problem in modern psychological and pedagogical science was analyzed by the author of the thesis.| On the basis of theoretical and methodological analysis of literature it was ground|substantiate|ed role, pla|seat|ce and val|importance|ue of psychological preparation, in the process of the professional becoming of future specialists in computer technologies in the process of studying in the high educational establishment (university).There were selected the leading factors and components of psychological preparation, principles and terms of its introduction.

It was experimentally set that educational module «Psychological preparation to|by| professional activity», that was developed and inculcated in the process of preparation of future specialists in computer technologies, is|appear| the effective mean of development of their professional reasons|tune|, presentations about profession that they choused, optimizations of professional intentions, development of important qualities and forming of professional identity, etc.

Keywords: psychological preparation, professional activity, professionally important qualities of personality, specialist in computer technologies.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасному етапу розвитку українського суспільства притаманний досить складний, іноді суперечливий характер та неоднозначність перспектив. Однак загальна спрямованість на європейську інтеграцію, економічне зростання, формування національної стратегії сталого соціального розвитку породжує нові підходи до забезпечення людині умов реалізації власного потенціалу, зокрема, у професійній сфері. В аналітичній доповіді Програм розвитку ООН в Україні з питань євроінтеграції «Цілі Розвитку Тисячоліття: Україна» визначені стратегічні соціально-економічні напрями розвитку нашої країни. Першою умовою для реалізації цих стратегій є формування кадрового ресурсу України, відповідного сучасним умовам. Сучасний спеціаліст повинен не лише володіти певними знаннями, вміннями та навичками, а має бути носієм професійного потенціалу, який забезпечує ефективність діяльності в умовах соціальних трансформацій, досягнення професійних цілей і перспективний розвиток, що потребує нової якості підготовки фахівців в умовах вищого навчального закладу.

Особливо це стосується підготовки спеціалістів у галузі комп'ютерних технологій, оскільки ця сфера на сьогодні визначає головні напрями науково-технічного прогресу, забезпечує великий обсяг просування фінансових ресурсів, формує найбільш динамічний ринок праці тощо. Як підкреслюють дослідники проблем вищої школи (М. І. Дьяченко, Л. О. Кандибович, Т. П. Коваленюк, В. Г. Кремень, П. В. Лушин, С. М. Ніколаєнко, О. М. Новіков та ін.), сучасні завдання професійної освіти, а також скорочення інноваційних циклів підштовхують до створення нового освітнього простору та проектування індивідуальної траєкторії професійного становлення кожного студента. При цьому важливим є розкриття психологічних зв'язків у системі «особистість - професія» в умовах вищої школи (Г. О. Балл, В. М. Галузинський, Н. Г. Іванова, Е. Ф. Зеєр та ін.).

У зв'язку з цим виникає питання про доцільність одержання відомостей щодо характеру та специфіки діяльності, умов праці, професійно важливих якостей і ключових кваліфікацій працівника вже на самих ранніх етапах професійної підготовки. Це допоможе молодій людині зорієнтуватися на ринку праці, правильно оцінити свої шанси, індивідуально точно співвіднести стратегії пошуку шляхів професійної реалізації зі своєю особистою цінністю як професіонала. А це, в свою чергу, потребує свідомої активізації особистісного потенціалу студента вже на початку професійного навчання, проектування і формування адекватної Я-концепції в площині «Я - професія».

Отже, для успішного професійного становлення й розвитку майбутнього спеціаліста з комп'ютерних технологій у процесі психологічної підготовки у вищому навчальному закладі необхідно створити умови для осягнення студентами особливостей і вимог обраної професії, конкретизації і коректування своїх професійних намірів відповідно до реальних можливостей, що надаються професією, усвідомлення та активізації індивідуально-особистісного потенціалу тощо.

Стан наукової розробки проблеми. Проблема психологічної підготовки до професійної діяльності вже була предметом уваги як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, у працях яких закладено певну теоретичну і методичну базу для її розв'язання.

Так, визначено загальні принципи професійно-психологічної підготовки (І. О. Баклицький, Є. О. Клімов, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, Н. С. Пряжніков, В. А. Семиченко та ін), методи активізації професійного та особистісного розвитку людини (О. І. Бондарчук, А. О. Деркач, Г. М. Кот, В. Г. Лоос, В. О. Сластьонін, І. В. Сингаївська та ін.), умови формування психологічної готовності до різних аспектів професійної діяльності (Т. М. Дзюба, Л. М. Карамушка, В. Ф. Моргун, А. С. Москальова, С. О. Ніколаєнко, Дж. Поррас, П. Робертсон, С. Сішор, та ін.), що склали підґрунтя для визначення сутності психологічної підготовки майбутніх спеціалістів до професійної діяльності.

Елементи психологічної підготовки до професійної діяльності представлені в теорії і практиці моделювання професійної компетентності (І. Д. Бєлоновська, О. В. Овчарук, Н. В. Чепелєва та ін.), розвитку професійних якостей і майстерності (Н. Ю. Волянюк, А. К. Маркова, Ю. О. Приходько та ін.), кар'єри (П. Мучинські, Д. Шульц та ін.), активізації мотивації професійної діяльності (С. Занюк, Л. Е. Орбан-Лембрик, В. С. Лукіна та ін.), психогігієни розумової діяльності (С. І. Болтівець, Р. Ках, С. А. Косілов та ін.).

Провідні ідеї та принципи психологічної підготовки до професійної діяльності в системі «людина - техніка» закладені на засадах психологічного аналізу особливостей операторської діяльності (Р. Акофф, П. К. Анохін, Н. Вінер, А. Г. Вельфорд, Б. А. Душков, Ф. Емері, Б. Ф. Ломов, В. К. Мартенс, Д. О. Ошанін, А. Розенблют та ін.), забезпечення надійності системи «людина - техніка» за рахунок активізації індивідуально-особистісних якостей оператора (К. М. Гуревич, Є. П. Ільїн, Е. Ю. Компан, Г. В. Ложкін, В. Л. Маріщук, Дж. Міллер, В. Д. Небиліцин й ін.), проблемно-аналітичної системи підготовки робітників апаратурної праці і засобів регуляції у автоматизованих системах взаємодії людини і техніки (C. Я. Батишев, Ю. Л. Трофімов, І. М. Старіков, О. В. Шевяков та ін.), аналізу психологічних особливостей діяльності, пов'язаної з програмуванням та інформаційними технологіями (О. Є. Войскунський, О. А. Долникова, Л. В. Грішко, В. С. Гриценко, М. Л. Смульсон, Н. В. Чудова, Б. Шнейдерман та ін.).

Проте проблема психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності, попри її актуальність, ще не виступала предметом спеціального дослідження. Означені причини дозволяють вважати обрану тему «Психологічна підготовка майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності» актуальною і недостатньо розробленою на нинішньому етапі розвитку вітчизняної психологічної думки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в межах науково-дослідних тем Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (нині - ДВНЗ «Університет менеджменту освіти») «Психологічні засади стимулювання особистісного розвитку управлінських кадрів (в умовах післядипломної педагогічної освіти)» (державний реєстраційний номер № 0106U002456) та Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова м. Миколаєва «Дослідження механізмів мотивації праці суб'єкта інтелектуального потенціалу в технічному вузі: регіональний і галузевий аспекти» ( державний реєстраційний номер № 0105U001762).

Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 10 від 26.11.2008 р.) й узгоджено з Радою з координації наукових досліджень в області педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 27.04.2010 р.).

Об'єкт дослідження - психологічна підготовка особистості до професійної діяльності.

Предмет дослідження - особливості психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити зміст, структуру та програму психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності

Відповідно до мети визначені такі завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу літератури обґрунтувати місце, роль і значення психологічної підготовки в процесі професійного розвитку майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій.

2. Дослідити психологічні особливості і вимоги професійної діяльності до спеціалістів з комп'ютерних технологій.

3. Розробити модель (зміст і структуру) психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності в умовах вищого навчального закладу.

4. Дослідити специфіку, динаміку змін та рівні сформованості психологічних складових професійного становлення майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій протягом навчання.

5. Розробити та експериментально перевірити програму психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають: положення про загальнотеоретичні та методологічні принципи теорії пізнання; ідеї самореалізації особистості в гуманістичній психології (Г. О. Балл, А. Г. Маслоу та ін.); принцип єдності особистості та діяльності (П. Я. Гальперін, О. М. Леонтьев, С.Л. Рубінштейн та ін.); концепція системного підходу до вивчення особистості (Б. Г. Ананьєв, О. В. Брушлинський, Б.Ф. Ломов, С. Д. Максименко та ін.); положення про формування вікових новоутворень (Р. Бернс, Л. І. Божович, І. С. Кон та ін.) і закономірності процесу професійного самовизначення (В. В. Барабанова, Є. О. Клімов, Г. С. Костюк, Н. С. Пряжніков та ін.); положення про професійне становлення і розвиток особистості (О. І. Бондарчук, Н. Ю. Волянюк, Е. Ф. Зеєр, І. А. Зязюн, Л. М. Карамушка, Є. О. Климов, А. К. Маркова, В. Ф. Моргун, Б. О. Федоришин й ін.); положення про детермінованість процесу професійного становлення рівнем усвідомлення специфіки майбутньої професії і рівнем сформованості професійно важливих якостей особистості (Є. О. Клімов, В. В. Рибалка, В. А. Семиченко, Н. В. Чепелєва та ін.); положення про роль індивідуально-психічних властивостей у розкритті професійних можливостей суб'єкта діяльності (К. М. Гуревич, В. Н. Дружинін, В. С. Мерлін, Є. П. Ільїн, В. Д. Шадріков та ін.); стратегії розвитку вищої освіти в сучасних умовах (В. Андрущенко, В. Г. Кремень, О. М. Новіков, Л. П. Пуховська, С. Шейко та ін.); принципи компетентнісного підходу до підготовки майбутніх спеціалістів (В. І. Байденко, І. Д. Бєлоновська, І. О. Зимня, В. С. Плохій, В. Д. Шадріков та ін.), положення про психологічні особливості використання інформаційних технологій у життєдіяльності особистості взагалі та в навчальній діяльності зокрема (А. Є. Войскунський, Є. І. Машбиць, М. Л. Смульсон та ін.).

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних і експериментальних методів:

· теоретичні методи: теоретичний аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, систематизація наукових даних, моделювання;

· емпіричні методи: психодіагностичні методи (опитування, анкетування, інтерв'ю, тестування, аналіз документації, контент-аналіз, експертний аналіз), які використовувалися зокрема, для:

а) визначення професійних уявлень майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій: модифікована автором методика вивчення уявлень молоді про обрану професію В. Д. Брагіної, з використанням діагностичного інструментарію першого етапу психолого-акмеологічного консультування А. О Деркача і методики «Ідеальне проектування» Р. Акоффа, методика «Хто Я?» М. Куна - Т. Мак-Партланда, методика вивчення рівнів професійної ідентичності Л. Б. Шнейдер;

б) визначення обсягу професійно важливих якостей спеціалістів з комп'ютерних технологій: метод експертного аналізу професійної діяльності І. О . Жданова;

в) визначення рівнів розвитку професійно важливих якостей: професійно орієнтовані тести Дж. Барретта («Просторова орієнтація», «Обчислювальні здібності», «Спостережливість», «Критичний аналіз»), а також тести: «Лабіринт без виходу» Н. І. Александрова і Т. І. Шульги, «Переплутані лінії», «Знаходження чисел», «Оперативна пам'ять», «Пам'ять на образи», тест стійкості уваги на тлі завад Х. Мюнстерберга, «Інтелектуальна лабільність», «Шкала відповідальності» (на основі 16-ти факторного аналізу Р. Кеттела і ММРІ) В. М. Мельникова і Л. Т. Ямпольського «Оцінка розумової працездатності» Е. Крепеліна;

г) визначення особливостей емоційно-мотивацйної сфери: «Професійний мотиваційний опитувальник» Дж. Барретта, «Особистісна шкала проявів тривоги» Дж. Тейлора, «Мотивація до успіху» Т. Елєрса, «Локус контролю» Д. Б. Роттера, «Спрямованість особистості» Б. Басса;

· констатувальний та формувальний експерименти;

· методи математичної обробки даних (перевірка статистичної значущості емпіричних даних за допомогою критерію Фішера, аналіз розподілу емпіричних даних за допомогою непараметричного критерію Пірсона, матричний метод нормування експертних оцінок І. О. Жданова) з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням. Обробка первинних емпіричних даних здійснювалася за допомогою пакету статистичних програм SPSS (версія 13.0).

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось у три етапи протягом 2005-2011 років.

На першому етапі (2005-2006 рр.) вивчався стан розробки проблеми, проаналізовано сучасні теоретичні підходи до її вивчення. Виокремлено об'єкт, предмет, сформульовано мету і завдання, створено програму та визначено методичну базу дослідження. Розкрито зміст поняття «психологічна підготовка до професійної діяльності», виокремлено її фактори, місце, значення і завдання в процесі підготовки майбутніх спеціалістів, що зумовлюють розвиток психологічних складових професійного становлення майбутніх спеціалістів. Також визначені психологічні особливості професійної діяльності в сфері комп'ютерних технологій.

На другому етапі (2007-2008 рр.) проведено констатувальний експеримент з метою визначення психологічних складових професійного становлення майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій і динаміки їх розвитку протягом навчання. Отримані дані піддавались статистичному аналізу з наступною якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням.

На третьому етапі (2009-2011 рр.) було розроблено та апробовано програму психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності, проаналізовано матеріали формувального експерименту, отримано та узагальнено контрольні діагностичні результати, оформлено дисертаційну роботу.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова і Чорноморського університету імені Петра Могили м. Миколаєва. Всього в дослідженні взяли участь 511 студентів ІІ - IV курсів з напрямів спеціалізації: комп'ютерні науки (108 осіб), комп'ютерна інженерія (107 осіб), системи технічного захисту інформації (103 особи), дизайн (85 осіб), менеджмент (56 осіб), політологія (52 особи).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному: вперше: розроблено програму психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності в умовах вищого навчального закладу та доведено її ефективність; виявлено, що впровадження у навчальний процес спеціально організованої психологічної підготовки до професійної діяльності сприяє формуванню адекватного уявлення про обрану професію, розвитку професійних мотивів і професійно важливих якостей, формуванню професійної Я-концепції майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій; уточнено місце та значення психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності в умовах вищого навчального закладу; поглиблено уявлення про психологічні особливості та чинники успішності професійної діяльності спеціалістів з комп'ютерних технологій і засоби їх відображення в змісті психологічної підготовки до професійної діяльності; подальшого розвитку набули методи вивчення особливостей професійної діяльності та професійного самовизначення студентів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розкриті в роботі психологічні особливості й фактори успішності професійної діяльності в сфері комп'ютерних технологій можуть бути покладені в основу вдосконалення професійної підготовки майбутніх спеціалістів. Розроблена програма психологічної підготовки до професійної діяльності впроваджена в процес навчання майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій у межах дисципліни «Основи психології». Запропонована програма психологічної підготовки до професійної діяльності може використовуватись як базова для розробки програм психологічної підготовки для інших спеціальностей. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою моніторингу професійного та особистісного розвитку студентів. Отримані результати дослідження доповнюють зміст навчального курсу «Вступ до фаху» і можуть бути використані у процесі викладання курсів «Інженерна психологія», «Психологія праці» тощо.

Матеріали психологічної підготовки майбутніх спеціалістів до професійної діяльності впроваджено у навчальний процес підготовки студентів Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова (акт про впровадження № 3719/62-11 від 13.11.2009 р.); Південнослов'янського інституту Київського славістичного університету (акт про впровадження № 470 від 25.11.2009 р.); Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського (акт про впровадження № 08.1/382 від 31.03.2010 р.), Херсонського державного аграрного університету (довідка про впровадження № 77-05/4 від 28.04.2010 р.), Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (довідка про впровадження № 156/03 від 4.04.2011 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася на засіданнях кафедри психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України), а також на наступних наукових форумах: на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні аспекти формування і розвитку майбутнього фахівця» (Миколаїв, 2008 р.); Науково-технічній конференції «Перспективи розвитку соціальних і гуманітарних наук» (Миколаїв, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі неперервної професійної освіти» (Київ, 2009 р.); Науково-методичній конференції «Могилянські читання - 2009. Досвід та тенденції розвитку суспільства в Україні: глобальний, національний та регіональний» (Миколаїв, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору» (Київ, 2009 р., 2010 р.); Науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу, присвяченої 90-річчю Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова (Миколаїв, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладені у 8 одноосібних публікаціях, в тому числі: 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 - в інших виданнях.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи складає 186 сторінок друкованого тексту, з них основного тексту - 170 сторінок. Список літератури містить 274 праці, із них 12 - іноземною мовою. Дисертацію проілюстровано 19 таблицями та 20 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі - «Теоретичні основи дослідження проблеми психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності» - висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано основні підходи й поняття, пов'язані з аналізом змісту та проблем психологічної підготовки особистості до професійної діяльності загалом, і майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій зокрема.

На підставі теоретичного аналізу літератури визначено, що психологічна підготовка до професійної діяльності розглядається в єдності діяльнісного та індивідуального підходів, у взаємодії зовнішніх і внутрішніх факторів системи «професійна діяльність - суб'єкт діяльності» (О. М. Борисова, І. О. Баклицький, В. Н. Дружинін, Е. Ф. Зеєр, Є. О. Клімов, О. М. Леонтьєв, Г. Д. Луков, В. С. Мерлин, Л. А. Радзиховський та ін.). Встановлено, що психологічна підготовка до професійної діяльності є процесом актуалізації і пристосування можливостей особистості та її спрямування на відповідну поведінку для досягнення успіху в обраній професії, що передбачає позитивне ставлення до неї, розуміння професійних вимог, бажання досягти успіху, усвідомлення відповідальності, уявлення про труднощі в процесі діяльності, осмислення своїх особистісних «сильних» і «слабких» сторін в професійному аспекті (В. І. Барко, Г. М. Кот, В. Г. Лоос, А. В. Массанов, А. В. Мощенко, К. К. Платонов й ін.).

Розглянуто психологічні основи самореалізації людини в професійній діяльності (Б. Г. Ананьєв, Р. Д. Арві, О. В. Брушлінський, Т. Дж. Бушар, Є. П. Ільїн, В. Д. Нєбиліцин, Б. М. Тєплов, Б. А. Федоришин та ін.). Констатовано, що психологічна підготовка до професійної діяльності сприяє професійному самовизначенню (В. В. Барабанова, Є. О. Клімов, Н. С. Пряжніков та ін.), формуванню професійної Я-концепції (Е. Ф. Зеєр, Н. Г. Іванова, О. Ю. Пилипчук та ін.), становленню професійної ідентичності (Д. Н. Завалішина, Н. Л. Іванова та ін.), формуванню психологічної готовності до професійної діяльності (М. І. Дьяченко, О. Б. Каганов, Л. О. Кандибович, О. В. Массанов, К. К. Платонов, Ю. Б. Ірхін та ін) й розвитку конкурентоздатності спеціаліста (І. Д. Бєлоновська, Н. Г. Єршова, Л. М. Карамушка, В. Г. Кремень, О. М. Новіков, В. А. Семиченко та ін).

З'ясоване провідне місце та значення специфіки професійної діяльності як системостворювального фактору психологічної підготовки майбутніх спеціалістів у загальнотеоретичному аспекті (П. Я. Гальперін, Д. Б. Ельконін, О. М. Леонтьев, А. К. Маркова, К. К. Платонов) й в аспекті особливостей діяльності в системі «людина - техніка» (П. К. Анохін, А. Е. Брусиловський, А. Г. Вельфорд, С. Г. Геллєрштейн, Б. Ф. Ломов, В. Ф. Рубахін, Ю. Л. Трофімов, та ін.). Висвітлено психологічні аспекти діяльності програмістів й провідні тенденції розвитку комп'ютерних технологій (В. С. Грищенко, Л. В. Грішко, М. Л. Смульсон, Б. Шнейдерман та ін), психологічні проблеми комп'ютеризації (А. Є. Войскунський, Є. І. Машбиць та ін.).

Конкретизовані психологічні особливості і вимоги до спеціаліста в сфері комп'ютерних технологій як суб'єкта професійної діяльності (О. А. Долникова, Л. В. Грішко, Н. В. Чудова, Б. Шнейдерман та ін.). Показано, що одним з найважливіших компонентів психологічної підготовки є розкриття комплексу професійно важливих якостей спеціаліста, які входять до числа професійно-обумовлених підструктур особистості (Е. Ф. Зеєр, І. О. Жданов, В. К. Мартенс, Н. В. Самоукіна, В. Д. Шадріков та ін.). Це, насамперед, уміння сприймати, обробляти, фільтрувати, засвоювати і використовувати інформацію різної модальності, перетворювати її на засоби розв'язування професійних задач, розвинені пам'ять, увага, логічне, аналітичне і критичне мислення, інтелектуальна активність, а також наявність репертуару інтелектуальних стратегій, здатність до креативності, тощо (О. А. Долникова, Н. В. Чудова, Б. Шнейдерман та ін.). Відповідно до вказаних особливостей визначено сутність і завдання психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності, основні принципи формування її змісту на основі психологічного аналізу умов і вимог професійної діяльності (Е. Ф. Зеєр, Є. І. Шерман, М .Д. Мумфорд, Н. Г. Петерсон та ін.), розкриття її функціональної структури у взаємозв'язку з психічними процесами, що її забезпечують; визначення комплексу професійно важливих якостей спеціаліста, психологічного профілю реального фахівця-еталона, який може виступати зразком професійної успішності; створення умов для активної рефлексії суб'єктів психологічної підготовки та ін.

Виокремлено провідні чинники психологічної підготовки: зовнішні (соціально-економічні функціональні і психологічні особливості професійної діяльності, вимоги до спеціаліста, умови і форми організації праці), внутрішні (мотиви професійного вибору, ставлення до професії, професійні цілі і наміри, професійно важливі якості, індивідуально-особистісні властивості, образ професійного «Я»). Відповідно до них визначені компоненти психологічної підготовки до професійної діяльності: когнітивний (вивчення особливостей професійної діяльності та ін.), мотиваційний (формування професійних мотивів, оптимізація професійних цілей і ін.), особистісний (усвідомлення індивідуально-особистісних властивостей в професійному аспекті, формування професійної ідентичності, активізація професійного становлення тощо.).

Констатовано, що психологічна підготовка майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій повинна бути невід'ємною частиною навчального процесу і виконувати роль орієнтиру на створення адекватної Я-концепції студента в площині «Я - професія», спрямувати рух від конструктивного оформлення професійного самовизначення до створення підвалин психологічної готовності до професійної діяльності. З'ясовано, що психологічна підготовка на початковому етапі професійного навчання має найбільш вагомий вплив на особистість, оскільки саме на цьому етапі формується ядро професійної Я-концепції.

Визначено проблеми психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій у вищій школі: а) переважання технологічних аспектів професійної підготовки на противагу особистісному аспекту підготовки фахівця; б) недостатня кількість годин, відведених на вивчення психології; в) фокусування психологічних дисциплін на академічному підході без практичного включення в систему психологічного навчання професійного контексту; г) відсутність системи професійно-психологічного консультування у вищих навчених закладах технічного профілю тощо. Зроблено висновок про відсутність у реальних умовах вищої школи професійно орієнтованого психологічного компоненту підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій.

У другому розділі - «Емпіричне дослідження психологічних складових професійного становлення майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій» визначені мета та завдання констатувального етапу дослідження, наведені діагностичні методики, що були використані, наведені та проінтерпретовані отримані результати. Виявлені особливості й динаміка змін психологічних складових професійного становлення майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій протягом навчання (мотивів професійного вибору, образу професійного «Я», уявлень про професійно важливі якості спеціаліста, сформованість професійних цілей і намірів, рівнів професійної ідентичності).

Як показало дослідження, зовнішні фактори професії (висока зарплата, престиж, перспективність) займають провідну позицію в ставленні переважної більшості (98%) досліджуваних студентів до обраного виду діяльності. Водночас, на кількісному рівні зафіксовано зниження показників значущості внутрішнього фактору (цікава робота) з 67% до 54%, що свідчить про тенденцію зменшення привабливості обраної професії протягом навчання.

Дослідження уявлень про власні професійні перспективи, які відображають професійний аспект «Я» у майбутньому, показало, що студенти 2-го курсу визначають сферу своєї професійної реалізації зовсім схематично, не конкретизуючи, де саме вони бачать себе як спеціалістів. Серед усіх досліджуваних лише 23,5% студентів визначились з бажаною і можливою галуззю професійної реалізації. Це дозволяє припустити, що всі, хто не визначився в цьому питанні (а це складає 76,5% від загальної кількості досліджуваних), або не зорієнтувались у професійному просторі, або у питаннях професійної реалізації і працевлаштування покладаються на допомогу з боку сім'ї, знайомих, або на ситуаційні фактори.

Студенти 4-го курсу загалом виявилися набагато більше визначеними у професійній перспективі: окреслили бажану сферу професійної реалізації 77,4% досліджуваних (p < 0,01). При цьому встановлено, що значна кількість з них (66,1 % всіх студентів 4-го курсу) визначили як бажану сферу послуг у віртуальному просторі (розробка веб-сайтів, участь у віртуальних проектах та ін.), 11,3% - розглядають у якості професійної реалізації інші сфери (виробництво, реклама, послуги та ін.). Однак, незважаючи на позитивну динаміку визначення професійної перспективи впродовж навчання, виявлено, що студенти не в достатній мірі володіють інформацією про сучасний стан і тенденції розвитку обраної спеціальності, умови та форми організації праці, а також соціально-психологічні явища, які їх супроводжують.

Тестування за методикою «Хто Я?» Т. Макпартланда і М. Куна виявило три складові професійного «Я» студенів: об'єктивну, функціональну та емоційну. До об'єктивної були віднесені статусні і рольові характеристики, до функціональної - уявлення себе як суб'єкта професійної діяльності, до емоційної - ставлення до себе через обрану професію. Як показало дослідження, лише 25,2% студентів уявляють себе як суб'єктів певної діяльності. Переважна більшість (73,4% досліджуваних) розглядають майбутню професію, в першу чергу, не через діяльність, а через її престиж у суспільстві і популярність серед молоді. Ці результати підтверджують високий рівень престижу професії як мотиву професійного вибору студентів.

Результати порівняння уявлень студентів про професійно важливі якості спеціаліста з даними експертного аналізу і даними тестування еталонної групи фахівців дозволили встановити, що образ спеціаліста у студентів є недостатньо сформованим. Надмірне узагальнення професійно важливих якостей пояснюється, зокрема, тим, що у процесі навчання суб'єктний компонент діяльності залишається «в тіні» технологічного. Тому 100% досліджуваних студентів визначили професійні знання як провідний фактор професійної успішності.

Аналіз результатів дослідження рівнів професійної ідентичності за методикою Л. Б. Шнейдер показав, що рівня позитивної ідентичності досягли лише 49,3% студентів 2-го курсу і 65,2% студентів 4-го курсу з комп'ютерної інженерії (p=0,01). Зрушення у бік позитивної ідентичності у певної кількості студентів у процесі навчання говорять про конструктивність особистісних позицій щодо майбутньої професійної самореалізації. Водночас, досить велика кількість студентів (28,4% усієї вибірки), за певних причин і обставин не досягають рівня позитивної професійної ідентичності протягом навчання, застрягають на дифузному і псевдопозитивному рівнях, вдаються до мораторію або впадають у кризу.

Таким чином, у констатувальному експерименті встановлено, що майбутні спеціалісти з комп'ютерних технологій мають певне уявлення про майбутню професію, але воно є схематичним, стереотипним, особистісні оцінки обраної спеціальності мають виражений емоційний характер, у структурі професійних мотивів переважають зовнішні чинники. Констатовані у дослідженні факти можуть бути здебільшого зумовлені відсутністю в змісті підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій спеціальної психологічної роботи в напрямі розвитку адекватної професійної Я-концепції, професійних уявлень, мотивів, цілей майбутньої професійної діяльності тощо.

У третьому розділі - «Програма психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності» - викладено загальну стратегію формувального експерименту, визначено його мету і завдання. Формувальний експеримент проводився упродовж 2008-2009 рр. У ньому взяли участь 196 студенти 2-го курсу Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова з напрямів підготовки: «Комп'ютерні науки» (інформаційні управляючі системи та технології) - 52 особи; «Комп'ютерна інженерія» (спеціалізовані комп'ютерні системи) - 52 особи; «Системи технічного захисту інформації» (захист інформації з обмеженим доступом і автоматизація її обробки в комп'ютерних системах і мережах) - 49 осіб; «Дизайн» - 43 особи. З них 102 особи утворили експериментальну групу, в межах якої було впроваджено розроблену програму психологічної підготовки до професійної діяльності. Контрольну групу склали 94 студенти, які вивчали курс «Основи психології» без упровадження спеціального навчального модуля. Процес психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій було організовано окремо для кожної групи студентів за напрямом спеціалізації з метою виокремлення психологічних особливостей певної спеціальності.

Запропонована авторська програма психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності, в якій провідною ідеєю виступає створення навчальної ситуації, що спрямовує пізнавальну активність студентів на всебічне вивчення психологічних особливостей обраної професії. Зокрема, йдеться про опанування студентами знань про психологічні аспекти професійної діяльності, форми організації професійної діяльності, психологічний профіль фахівця-еталона; усвідомлення психологічних вимог до спеціаліста, власних професійно важливих якостей та індивідуально-особистісних властивостей як суб'єкта діяльності тощо.

Програма психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності втілена у вигляді навчального модуля в курсі дисципліни «Основи психології» і спирається на отримані студентами базові знання про основні психічні процеси, явища, стани, психічні властивості й форми вияву особистості. Програмою передбачено поетапне та детальне ознайомлення студентів із психологічними особливостями обраної професії, активізацію процесів пізнання, самопізнання, рефлексії, уявлення, самопроектування, саморозвитку, що мали на меті сприяти оптимізації професійних цілей, корегуванню індивідуально-особистісних властивостей в професійному аспекті, розвитку професійних мотивів, створенню умов для розвитку професійно важливих якостей (табл.1).

Таблиця1. Структура психологічної підготовки до професійної діяльності майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій

Результати впровадження навчального модулю з психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності показали, що відсоток студентів, які стали чітко уявляти сферу майбутньої професійної самореалізації, значно змінився. Зафіксовані зрушення у визначенні професійної перспективи майбутніх комп'ютерних дизайнерів зафіксовані з 23,5% до 85,6%, (p < 0,01), у студентів, які навчаються за спеціальністю «Захист інформації» - з 27,1% до 79,3% (p < 0,01), у студентів, які навчаються за спеціальністю «Комп'ютерна інженерія» -з 26,1% до 78,4% (p < 0,01).

Як результат психологічної підготовки були зафіксовані зміни у мотивах професійного вибору майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій. На початковому етапі експерименту мотивами вибору спеціальності виступали наступні показники: висока зарплата - 93,2%, цікава робота - 68,5%, престижна робота - 57,1%, перспективна робота - 69,2%. На завершальному етапі були зафіксовані такі показники: висока зарплата - 89,3% (p = 0,09); престижна робота - 46,8%(p > 0,1); перспективна робота - 58,5% (p = 0,08); цікава робота - 78,2% (p = 0,09), що вказує на тенденцію до збільшення позитивного ставлення до майбутньої професії. До того ж, було виявлено розширення спектру мотивів професійного вибору за рахунок внутрішніх чинників: підвищення освітнього та кваліфікаційного рівня - 51,1% (p < 0,01); праця, що відповідає здібностям - 42,3% (p < 0,01); можливість підприємницької ініціативи - 31,3% (p < 0,01) й ін.

Отримані результати показують, що студенти переосмислили своє ставлення до обраної професії, стали розглядати її не тільки як джерело матеріального добробуту, статусу та сталої перспективи працевлаштування, а й як стимул для підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня, як сферу реалізації здібностей і особистісного потенціалу, сферу власних досягнень і самоствердження.

Також результати дослідження показали, що в процесі психологічної підготовки значно підвищився рівень позитивної професійної ідентичності, з 47,1% до 72,3% (p < 0,01). Це відбулося за рахунок зниження рівня дифузної ідентичності з 20,2% до 11,5% (p = 0,036), псевдопозитивної - з 24,7% до 15,8% (p = 0,04), мораторію - з 6,1% до 1,2% (p = 0,01) тощо.

У контрольній групі зміни досліджуваних показників виявилися статистично незначущими.

На підставі отриманих даних зроблено висновок про ефективність розробленої нами програми психологічної підготовки майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій. Запровадження навчального модуля «Психологічна підготовка до професійної діяльності» у навчальний процес майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій дало такі результати: студенти стали уявляти себе у майбутньому не тільки як представників певної професії, а й проектувати шляхи власної професійної реалізації; затвердились уявлення студентів про правильність і важливість професійного вибору; у структурі професійних мотиві розширився сегмент внутрішніх мотивів, що свідчить про позитивні зміни у ставленні до обраної професії; сформувались уявлення студентів про психологічні особливості і вимоги професії, професійно важливі якості та індивідуально-особистісні властивості спеціаліста, як фактори професійного успіху; відбулося осмислення студентами власного професійного потенціалу і шляхів його розвитку.

психологічний спеціаліст комп'ютерний поведінка

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дисертаційного дослідження зроблено такі висновки:

1. На основі теоретичного аналізу з'ясовано, що психологічна підготовка до професійної діяльності - це процес формування здатності особистості до майбутньої професії, спрямований на активізацію здібностей, корегування властивостей особистості та поведінки, які необхідні для певного виду діяльності та професійного розвитку.

Психологічна підготовка розглядається в єдності діяльнісного та індивідуального підходів, у взаємодії зовнішніх (соціально-економічні і психологічні особливості професійної діяльності, вимоги до спеціаліста, умови і форми організації праці) і внутрішніх (мотиви професійного вибору, ставлення до професії, професійні цілі й наміри, професійно важливі якості спеціаліста, індивідуальні особливості й особистісні якості, образ професійного «Я») чинників системи «професійна діяльність - суб'єкт діяльності».

2. Встановлено, що в умовах вищого навчального закладу психологічна підготовка майбутніх спеціалістів з комп'ютерних технологій до професійної діяльності повинна сприяти професійному самовизначенню і формуванню професійної ідентичності, має допомогти студентові усвідомити свій особистісний потенціал в професійному аспекті, намітити вектор професійного розвитку і окреслити сфери професійної реалізації, сформувати спрямованість студентів на професійно-особистісне вдосконалення. Констатовано, що на початковому етапі професійного навчання психологічна підготовка має найбільш вагомий вплив на формування основних складових професійної Я-концепції, що передбачає необхідність створення саме на цьому етапі умов для внутрішнього прийняття студентами своєї майбутньої професії, позитивного ставлення та інтересу до неї, побудову її докладного, точного образу, розкриття факторів професійного успіху тощо.