Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ

Балендр Андрій Васильович

Хмельницький - 2011

Анотації

Балендр А.В. Формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - «Теорія і методика професійної освіти». - Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2011.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій. З'ясовано сутність поняття «готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій» та структуру цього утворення, яке складається з мотиваційно-вольового, пізнавально-операційного і прогностично-творчого компонентів. Визначено критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій. У дослідженні виявлено, обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують формування готовності до вирішення конфліктних ситуацій, а також представлено модель цього процесу.

Ключові слова: формування готовності, майбутній офіцер-прикордонник, конфліктні ситуації.

Балендр А.В. Формирование готовности будущих офицеров-пограничников к разрешению конфликтных ситуаций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - «Теория и методика профессионального образования». - Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. - Хмельницкий, 2011.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования готовности будущих офицеров-пограничников к разрешению конфликтных ситуаций. Определена сущность понятия «готовность к разрешению конфликтных ситуаций» и структура этого образования, которое состоит из мотивационно-волевого, познавательно-операционного и прогностично-творческого компонентов. Определены критерии, показатели и уровни сформированности готовности будущих офицеров-пограничников к разрешению конфликтных ситуаций. В исследовании выявлены, обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия, обеспечивающие формирование готовности к разрешению конфликтных ситуаций, а также представлена модель этого процесса.

Ключевые слова: формирование готовности, будущий офицер-пограничник, конфликтные ситуации.

офіцер прикордонник конфлікт педагогічний

Balendr A.V. Forming Readiness of Intending Border Guard Officers to Conflict Situations Resolution. - Manuscript.

The thesis on gaining scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences in Speciality 13.00.04 - «Theory and Methodology of Professional Education». - The National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytsky. - Khmelnytsky, 2011.

The dissertation is devoted to the research of the problem of forming readiness of intending border guard officers to conflict situations resolution as an important component of their professional competence.

The analysis of the basic conceptual approaches to the problem has been carried out; the essence, content and structure of readiness of intending border guard officers to resolution of conflict situations has been defined; criteria and indices of the quantitative and qualitative assessment of the level of formation of readiness of intending border guard officers to resolution of conflict situations has also been defined.

The readiness of intending border guard officers to resolution of conflict situations is determined as an integrated skill, which is considered as a set of conflictological knowledge, abilities and skills of professional activity with required personality qualities that allow border guards to perform their professional functions in the situations of interpersonal conflict. Forming of conflictological readiness is influenced by three groups of factors: procedural, psychological and pedagogical. There have been distinguished the following components of conflictological readiness of border guard officers: motivational and volitional, cognitive and operational, prognostic and creative. The major criteria of conflictological readiness forming are: motivational, cognitive, operational, regulative, communicative and prognostic.

There have been defined major psychological and pedagogical conditions of forming readiness to resolution of conflict situations of intending border guard officers: creating of comfortable social and psychological climate; elaboration of system of stimulation measures to help intending border guards develop motivation for managing conflicts; including of special knowledge about the essence, structure and functions of conflicts and ways of their constructive resolution into the system of intending border guard officers' training; working out the system of step-by-step methods of forming of cadets' conflictological knowledge, abilities and skills; ensuring of high level psychological and pedagogical competence of the teaching staff and commanders of study groups.

Based on the analysis of pedagogical literature and empirical experience of training specialists there has been elaborated and grounded the model of forming readiness of intending border guard officers to resolution of conflict situations, that reflects the interaction of various components and enables one to trace the dynamics of growth of this process. Implementation of the mentioned model made it possible to organize a consecutive formation of cadets' readiness to resolution of conflict situations, as well as to have a clear vision of the place of the mentioned pedagogical conditions in the future border guards' professional training.

Assessment of the conflictological readiness using the elaborated methodology has been carried out by the group of experts on the each stage of conflictological readiness formation, such as: constructive, analytical and executive.

The application of the model of forming readiness of intending border guard officers to resolution of conflict situations at the higher military educational establishments has displayed the statistically reliable increasing dynamics of formed level of intending border guard officers' conflictological readiness that is corroborated by both statistically reliable increasing of the parameters level and development indicators of conflictological readiness of intending border guard officers.

The conducted research hasn't covered all the aspects of the problem of forming readiness of intending border guard officers to resolution of conflict situations. Perspective directions of further researches are the following: defining the possibilities of diagnostics and formation of the conflictological readiness in the border guard units on the stage of choosing of profession by college entrants; development of the criteria and grounding of the influence of individually centered social environment and social situations on the development of readiness to resolve conflicts in border guard units.

Key words: formation of readiness, intending border guard officer, conflict situations.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Центральною фігурою, що забезпечує й організовує виконання завдань з охорони державного кордону України, є офіцер-прикордонник, від результативної діяльності якого залежить злагодженість роботи його підлеглих і ефективність виконання службових завдань органом охорони кордону в цілому. Управлінські функції офіцера постійно розширюються й ускладнюються за змістом, зростають вимоги до його професійних якостей і компетентності, особливо щодо вмінь розв'язувати конфліктні ситуації, які часто виникають як у прикордонному колективі, так і у місцях несення служби під час перетину державного кордону громадянами. Конфліктні ситуації в оперативно-службовій діяльності офіцерів-прикордонників можуть мати набагато більш глибокі та значущі наслідки, оскільки вони пов'язані з особливостями професійної діяльності прикордонників, правом на використання ними спецзасобів і зброї, побудовою на принципі єдиноначальності та регламентованістю професійних взаємин.

Тому важливої теоретичної та практичної значущості набуває дослідження проблеми формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій.

Результати аналізу наукової літератури дозволили з'ясувати, що сьогодні як у вітчизняній, так і в зарубіжній науці накопичено значний масив досліджень, у яких розглядаються різноманітні конфлікти і способи їх попередження, уникнення і розв'язання (О. Анцупов, А. Бандурка, Ф. Бородін, І. Ващенко, Н. Грішина, О. Донченко, Н. Коряк, Г. Ложкін, Л. Петровська, М. Пірен, Н. Пов'якель, Є. Потапчук, О. Шипілов). Основні види педагогічних ситуацій і конфліктів досліджували С. Калаур, М. Рибакова. Особливості позицій суб'єктів педагогічного процесу проаналізувала Н. Самоукіна. Учені-психологи С. Максименко і Т. Щербан вивчали готовність молодих педагогів до конфліктної взаємодії. Наукові праці цих учених представляють певний інтерес в контексті завдань нашого дослідження.

Водночас, у результаті дослідно-пошукової роботи не виявлено досліджень з формування готовності до вирішення конфліктних ситуацій у професійній діяльності майбутніх офіцерів у вищих військових і правоохоронних навчальних закладах. Це пов'язано з тим, що система військово-професійної освіти не передбачає спеціальної підготовки майбутніх офіцерів до професійної взаємодії в умовах конфліктних ситуацій; підготовку з конфліктології не визнано як необхідну, а «Конфліктологія» не входить до переліку обов'язкових навчальних дисциплін для вивчення курсантами вищих військових навчальних закладів (далі - ВВНЗ). Результати узагальнення досвіду формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій дозволили виявити об'єктивні суперечності такого процесу: між нагальною потребою суспільства у професійно компетентних офіцерах і реальним станом сформованості їх готовності до вирішення конфліктних ситуацій; між потенційними можливостями сучасної вищої військової школи для ефективного формування зазначеної готовності у майбутніх офіцерів і недостатньою реалізацією цих можливостей на практиці; між необхідністю оволодіння курсантами інформацією про сутність конфліктів, механізми і способи їх попередження й вирішення і недостатньою наявністю й обсягом такої інформації у змісті відповідних навчальних дисциплін, спецкурсів тощо.

Таким чином, необхідність удосконалення підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій, теоретична і практична значущість проблеми, її недостатня розробленість, а також наявні суперечності визначили вибір теми дослідження: «Формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Дослідження здійснено в межах науково-дослідної роботи №209-2113 І «Теоретичні основи формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій». Роль здобувача у виконанні цієї роботи полягає у визначенні сутності та структури поняття «конфліктологічна готовність», її місця в системі професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників.

Тему дисертації затверджено вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №2 від 26.09.2005 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол №6 від 17.06.2008 р.).

Мета дослідження: на основі аналізу теорії і практики вищої освіти обґрунтувати педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

1. З'ясувати сутність, зміст і структуру готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій.

2. Визначити критерії, показники, рівні та стан сформованості готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій.

3. Розробити модель формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій.

4. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови, які забезпечують формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій.

Теоретико-методологічною основою дослідження є положення про єдність свідомості й діяльності (Г. Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко С. Рубінштейн), а також теоретичні положення культурно-історичної концепції та генетичної психології щодо психологічних механізмів розвитку психіки (Л. Виготський, В. Давидов, Д. Ельконін, С. Максименко); філософські концепції розвитку особистості в діяльності та спілкуванні (Г. Батіщев, Е. Ільєнков, М. Каган, Б. Кедров); соціально-психологічні теоретичні уявлення про природу конфліктів у міжособистісному спілкуванні (Г. Андреєва, О. Анцупов, О. Бодальов, Н. Грішина, Г. Ложкін, Д. Майерс, М. Обозов, Б. Паригін, О. Пометун, Є. Потапчук, М. Шеріф).

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс взаємопов'язаних методів дослідження: теоретичні -аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, моделювання, систематизація наукової літератури і навчально-методичної документації для визначення проблем, пов'язаних із формуванням готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій і розробки відповідної моделі цього процесу; емпіричні - спостереження, анкетування, інтерв'ювання, бесіди, тестування, метод експертних оцінок для одержання валідних експериментальних даних; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) для перевірки результативності педагогічних умов формування конфліктологічної готовності курсантів; методи математичної обробки результатів дослідження - непараметричний критерій ц*-кутового перетворення Фішера, метод рангової кореляції (r_s) Спірмена, коефіцієнт конкордації Кенделла - для аналізу отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами, процесами й інтерпретації результатів упровадження обґрунтованих педагогічних умов.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій (створення сприятливого соціально-психологічного клімату для забезпечення формування досвіду конструктивного вирішення конфліктних ситуацій; застосування заходів стимулювання розвитку в майбутніх офіцерів-прикордонників мотивації до конструктивного врегулювання й вирішення конфліктних ситуацій; збагачення змісту професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальними знаннями про сутність, структуру, функції конфліктів і механізми їх попередження й розв'язання; поетапне засвоєння курсантами конфліктологічних знань і формування у них відповідних умінь і навичок; забезпечення високого рівня психолого-педагогічної компетентності науково-педагогічного складу й командирів навчальних підрозділів ВВНЗ), а також розроблено модель цього процесу, основними складовими якої визначено три взаємопов'язаних блоки: орієнтовний, організаційно-змістовний і діагностично-корекційний;

удосконалено критерії (мотиваційний, регуляційний, когнітивний, операційний, комунікативний, прогностичний), показники та рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України до вирішення конфліктних ситуацій (високий, середній і низький);

подальшого розвитку набули наукові уявлення про сутність, зміст і структуру готовності майбутніх офіцерів до вирішення конфліктних ситуацій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці авторського факультативного курсу «Основи конфліктології», впровадженні окремих його тем і професійно спрямованих тематичних завдань і ситуацій у робочі навчальні програми навчальних дисциплін «Конфліктологія», «Особиста безпека і застосування сили», курсу інтенсивного вивчення англійської мови. Матеріали дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі ВВНЗ Збройних сил України та інших військових формувань, курсах перепідготовки й підвищення кваліфікації офіцерських кадрів з метою їх професійного становлення, саморозвитку й самореалізації у професійній діяльності.

Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 25.03.2010 р.); Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (акт реалізації №1382 від 22.06.2010 р.); Академії управління МВС (акт реалізації №56/1-535 від 18.04.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження було обговорено на міжнародному симпозіумі «Розвиток професійної кар'єри правоохоронців у країнах Європи» (Орадеа, 2010 р.); міжнародній конференції «Стратегія якості в промисловості і освіті» (Варна, 2008 р.); міжнародних науково-практичних конференціях: «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 2008 р.), «Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог болонського процесу» (Одеса, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів України» (Хмельницький, 2008 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті [2], написаній у співавторстві з Б. Рудовим, внесок здобувача полягає у визначенні сутності, змісту і структури готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій. У статті [8], написаній у співавторстві з В. Гапоновою, внеском здобувача є визначення педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 10 наукових працях, з яких 7 наукових статей - у виданнях, що включені ВАК України до переліку фахових у галузі педагогіки.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, 10 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 148 сторінок і містить 4 рисунки та 6 таблиць. Список використаних джерел налічує 241 найменування.

2. Основний зміст

У першому розділі - «Теоретичні основи формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій» ? висвітлено стан вивчення проблеми у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях, охарактеризовано різноманітні підходи до її розробки, розкрито сутність, зміст і структуру готовності до вирішення конфліктних ситуацій, визначено критерії, показники і рівні сформованості готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій.

У результаті дослідження встановлено, що уміння конструктивно вирішувати конфліктні ситуації й попереджати їх виникнення, набуття знань і досвіду безконфліктного управління колективом є одним із найважливіших напрямків професійного вдосконалення керівників усіх рангів, ознакою високої підготовленості сучасного офіцера до виконання професійних обов'язків (І. Ващенко, А. Кротов, А. Маклаков, Є. Потапчук). Прикордонний колектив зі здоровим соціально-психологічним кліматом характеризується здатністю якісно здійснювати оперативно-службову діяльність, підтримувати необхідний стан дисципліни, бойової та мобілізаційної готовності підрозділу. Взаємини у такому підрозділі будуються на принципах гуманізму.

Готовність офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій (конфліктологічна готовність) є важливим складником їх професійної готовності, оскільки забезпечує здатність ефективно організовувати виконання оперативно-службових завдань у професійній діяльності. Її особливості під час охорони кордону потребують нових підходів до підготовки офіцерських кадрів, урахування необхідності формування конфліктологічної готовності в умовах ВВНЗ, визначення відповідних умов і способів цієї роботи.

З'ясовано, що готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій є інтегрованим утворенням, що включає сукупність конфліктологічних знань, умінь і навичок професійної діяльності, а також - необхідних особистісних якостей, які дозволяють попереджати міжособистісні зіткнення в різних ситуаціях оперативно-службової діяльності та належним чином організовувати діяльність підлеглого складу.

Зміст і структура готовності офіцера-прикордонника до вирішення конфліктних ситуацій під час виконання завдань з охорони державного кордону визначаються особливостями професійної діяльності. Її функціональний аналіз (спеціально-професійний, організаційно-управлінський та навчально-виховний аспекти) дозволяє зробити висновок, що офіцер-прикордонник, окрім спеціально-професійних якостей, повинен мати якості умілого організатора, керівника колективу, вміти працювати з людьми.

У дослідженні встановлено, що на формування конфліктологічної готовності впливають чинники соціально-політичного, матеріально-технічного, духовного й військового характеру, а також - особливі чинники, пов'язані з виконанням обов'язків кожним військовослужбовцем і підрозділом (прикордонним колективом) у цілому, зокрема процесуальні (специфіка служби в частинах і підрозділах Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ), навчально-виховний процес і професійна підготовка, виконання оперативно-службових завдань, тактика органів ДПСУ), психологічні (низький рівень культури спілкування, брутальність і нетактовність, нетерпимість, негативна установка у сприйнятті керівників підлеглими й підлеглих - начальниками, завищена самооцінка військовослужбовців, негативізм у поведінці, підвищена агресивність і дратівливість, емоційна нестійкість, підвищена тривожність підлеглих, яскраво виражені акцентуації характеру) і педагогічні (відсутність у державних освітніх стандартах для військових фахівців конфліктологічного компоненту, невизначеність педагогічних умов формування конфліктологічної готовності, недооцінка конфліктологічної підготовки як обов'язкової навчальної дисципліни, недостатня кваліфікація і майстерність педагогів, командирів курсантських підрозділів щодо формування конфліктологічної готовності). Основними причинами виникнення конфліктних ситуацій у професійній діяльності офіцерів є низька її якість, невдоволення персоналу умовами служби, прагнення окремих військовослужбовців зайняти вищий статус у колективі (боротьба за лідерство, визнання, авторитет), їх невміння конструктивно спілкуватися (взаємодіяти) з іншими членами колективу та ін.

Основою для розробки структури конфліктологічної готовності є модель фахівця офіцера-прикордонника і кваліфікаційні вимоги до випускників ВВНЗ за різними спеціальностями. Конфліктологічна готовність демонструє ставлення військовослужбовця до дійсності й виявляється у готовності вирішувати службові завдання в умовах конфліктогенного професійного середовища. З урахуванням вищезазначеного, а також висновків учених (М. Дьяченко, Л. Кандибович, Л. Карамушка, А. Кротов, В. Нагаєв, М. Пірен) визначено структуру конфліктологічної готовності офіцера-прикордонника,яка складається з мотиваційно-вольового, пізнавально-операційного і прогностично-творчого компонентів.

Мотиваційно-вольовий компонент конфліктологічної готовності - це сукупність мотивів, адекватних цілям і завданням службової діяльності офіцера-прикордонника, система його особистісних емоційно-вольових характеристик, необхідних для попередження міжособистісних зіткнень у різних ситуаціях оперативно-службової діяльності.

Пізнавально-операційний компонент - це система знань, необхідних для вирішення конфліктних ситуацій у прикордонному колективі, а також - комплекс умінь і навичок, які забезпечують успішність вирішення конфліктних ситуацій у діяльності з охорони кордону.

Прогностично-творчий компонент - це сукупність умінь офіцера-прикордонника, що дозволяють здійснювати контроль за розвитком особистості й колективу в ситуації конфлікту, і комунікативних навичок, які дають змогу вести переговори під час вирішення конфліктних ситуацій серед підлеглих.

Для ефективного формування готовності майбутніх офіцерів ДПСУ до вирішення конфліктних ситуацій у процесі їх навчання визначено діагностичний інструментарій, що містить критерії, показники і рівневі характеристики. Основними критеріями сформованості конфліктологічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників є: мотиваційний і регуляційний - для мотиваційно-вольового компоненту; когнітивний і операційний - для пізнавально-операційного; комунікативний і прогностичний - для прогностично-творчого компоненту.

Визначені у дослідженні сутність, зміст і структура готовності майбутніх офіцерів ДПСУ до вирішення конфліктних ситуацій дозволили перейти до проектування навчально-виховного процесу у ВВНЗ, спрямованого на результативне формування у курсантів цього виду готовності до оперативно-службової діяльності.

У другому розділі - «Дослідно-експериментальна робота з формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій» - представлено результати діагностики стану сформованості готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій, модель формування зазначеної готовності в умовах професійної підготовки у ВВНЗ, обґрунтовано педагогічні умови формування конфліктологічної готовності курсантів, висвітлено методику й організацію педагогічного експерименту, представлено отримані результати та здійснено їх інтерпретацію.

Результати аналізу практики навчально-виховного процесу показали, що у ВВНЗ недостатньо уваги приділяють педагогічній підготовці курсантів до роботи у конфліктогенному середовищі. В умовах професійної підготовки це відбувається, в основному, у контексті виконання навчальних завдань. Наслідком такої ситуації є недостатня сформованість конфліктологічної готовності, її невідповідність сучасним вимогам. Така ситуація потребує удосконалення процесу формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій під час професійної підготовки, конкретизації цілей, форм, методів і засобів формування конфліктологічної готовності.

Результати вивчення досвіду формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності, аналізу сучасного стану професійної підготовки у ВВНЗ дозволили встановити, що основними педагогічними умовами, що забезпечать формування конфліктологічної готовності курсантів є: створення сприятливого соціально-психологічного клімату для забезпечення формування досвіду конструктивного вирішення конфліктних ситуацій; застосування заходів стимулювання розвитку в майбутніх офіцерів-прикордонників мотивації до конструктивного врегулювання й вирішення конфліктних ситуацій; збагачення змісту професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальними знаннями про сутність, структуру, функції конфліктів і механізми їх попередження й розв'язання; поетапне засвоєння курсантами конфліктологічних знань і формування у них відповідних умінь і навичок; забезпечення високого рівня психолого-педагогічної компетентності науково-педагогічного складу й командирів навчальних підрозділів ВВНЗ.

Реалізація цих педагогічних умов відбувалася під час професійної підготовки в експериментальних навчальних групах і передбачала проведення низки заходів.

Створення сприятливого соціально-психологічного клімату для забезпечення формування досвіду конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у процесі дослідно-експериментальної роботи ґрунтувалось на дотриманні принципу комплексного підходу, що передбачало узгодження мети, завдань, місця, часу, форм і методів діяльності всіх суб'єктів педагогічного процесу, принципу вимогливості й поважливого ставлення до особистості курсантів. При цьому особлива увага зверталася на ставлення до кожного курсанта, що ґрунтувалось на основі особистісного підходу і враховувало їх індивідуальні особливості. Викладачі, які брали участь в експерименті, намагалися максимально нейтралізувати вплив зовнішніх негативних чинників (переживання курсантів, пов'язані з умовами перебування в курсантському гуртожитку, обмеженості щодо спілкування з рідними тощо). Для цього проблеми, спричинені умовами навчання і служби, в експериментальній групі вирішувались на основі довіри, без будь-якого тиску з боку науково-педагогічного складу чи офіцерів навчальних підрозділів. Курсанти мали можливість вільно висловлювати свої думки при обговоренні питань, що стосувалися всього колективу. Крім того було забезпечено їх достатню поінформованість про основні завдання колективу і стан їх виконання, стимулювалась активна позиція в процесі спілкування.

Застосування заходів стимулювання розвитку в майбутніх офіцерів-прикордонників мотивації до конструктивного врегулювання й вирішення конфліктів у дослідно-експериментальній роботі передбачало акцентуацію уваги на гласності в питаннях аналізу дисциплінарних провин (порушення статутних правил взаємин між курсантами у громадських місцях у позаслужбовий час, ухиляння їх від служби), що є наслідками деструктивних міжособистісних конфліктів; надання об'єктивної й оперативної інформації про стан конфліктності у підрозділах, про передовий досвід викладачів і командирів щодо конструктивного вирішення конфліктних ситуацій на заняттях і під час виконання завдань повсякденної діяльності; про моральне й матеріальне стимулювання офіцерів, які вміють правильно (конструктивно) будувати свої взаємини з підлеглими, а також - впливати на рівень конфліктності їхньої міжособистісної взаємодії; про досвід першочергового призначення на вищі керівні посади тих офіцерів, що на високому рівні оволоділи технологіями безконфліктного керівництва колективом, володіють високим рівнем сформованості конфліктологічних умінь і навичок.

Збагачення змісту підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальними знаннями про сутність, структуру, функції конфліктів і механізми їх попередження та розв'язання передбачало внесення змін до змісту блоку військово-професійних і гуманітарних дисциплін. Зокрема, основні відомості про конфлікт подавались курсантам у межах планових занять з «Актуальних проблем історії України», «Філософії», «Військової педагогіки та психології», «Соціології» і «Політології». Наприклад, під час вивчення «Соціології» питаннями конфліктологічного характеру були такі: причини моральних конфліктів та їх особливості; політичні, економічні, соціально-психологічні, історичні й територіальні чинники міжетнічних протиріч; конфлікт як властивість соціальних систем; функції соціального конфлікту в суспільному розвитку й управління соціальним конфліктом тощо.

Під час вивчення практичного курсу англійської мови було запроваджено вирішення курсантами професійно спрямованих тематичних завдань і ситуацій, які мали на меті формування у курсантів конфліктологічних умінь і навичок (прогнозування і вирішення конфліктів у миротворчих підрозділах ООН; вирішення ситуаційних завдань щодо механізму й правильності прийняття управлінського рішення; розбір типових помилок у керівництві колективом; оцінка здатностей вести переговірний процес за допомогою тестів В. Маклені: «Чи вмієте ви говорити й слухати?», «Чи вмієте ви вести ділові переговори?», «Чи готові ви до ділового спілкування?»).

Реалізація зазначеної педагогічної умови передбачала також упровадження експериментального спецкурсу «Основи конфліктології», метою якого є ознайомлення курсантів із сутністю, видами, функціями і змістом різних конфліктів, шляхами й умовами їх попередження й конструктивного вирішення у професійній діяльності офіцера-прикордонника.

Щодо поетапного отримання курсантами конфліктологічних знань, формування у них конфліктологічних умінь і навичок, то у дослідженні запропоновано цю роботу здійснювати у три етапи: 1-й етап - аналітичний (1-й і 2-й курси навчання); 2-й етап - конструктивний (3-й курс); 3-й - виконавський (4-й курс).

На першому етапі курсант здобуває вміння вирішувати окремі конфліктні ситуації у прикордонному колективі, спостерігати за діями, вчинками учасників конфлікту, характеризувати й класифікувати стосунки між членами колективу, оцінювати характер і причини поведінки військовослужбовців; аналізувати зібрані факти, робити припущення щодо сутності конфліктної ситуації; визначати характерні властивості учасників конфлікту (членів колективу, мікрогруп, підрозділу) з опорою на теоретичні знання з психолого-педагогічних навчальних дисциплін.

Другий етап передбачає формування у курсантів умінь виявляти причини виникнення конфліктних ситуацій, шляхи й способи вирішення конфліктів, виділяти прийоми і методи педагогічного впливу, моделювати конфліктну ситуацію та знаходити варіанти вирішення конфлікту, оцінювати вплив реальних об'єктивних і суб'єктивних умов виникнення й перебігу конфліктної ситуації на результат виховання.

Третій етап передбачає набуття курсантами навичок професійної поведінки з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. На цьому етапі було передбачено практичне розв'язання курсантами конфліктних ситуацій, де кожний учасник діяв не тільки відповідно до рольових установок, але й на основі свого індивідуального досвіду. На цьому етапі у курсантів формувались уміння осмислювати, оцінювати, порівнювати результати вирішення конфлікту, спрямовувати конфліктну ситуацію на реалізацію виховних цілей, а також - накопичувати «банк» варіантів вирішення конфліктних ситуацій.

Забезпечення високого рівня психолого-педагогічної компетентності науково-педагогічного складу й командирів навчальних підрозділів здійснювалося шляхом залучення їх до участі у навчально-методичних зборах, семінарах, круглих столах, науково-практичних конференціях, стажуваннях та інших формах роботи, покликаних підвищити рівень їх професійної майстерності.

Окрім цього було передбачено самостійне вивчення командирами навчальних підрозділів основних питань конфліктології. Одночасно з цим для викладачів кафедр і офіцерів підрозділів було підготовлено лекції про особливості роботи з формування конфліктологічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників («Особливості міжособистісних конфліктів в юнацькому віці», «Конфлікти в організаціях», «Конфлікти у прикордонних підрозділах»). На семінарських заняттях розглядалися питання педагогічної майстерності викладача вищої школи, умови безконфліктного спілкування з курсантами, педагогічного такту викладача й ін. Крім цього проводилися тренінги, ділові ігри, моделювання педагогічних ситуацій, де офіцери опановували навички особистісно орієнтованої взаємодії й безконфліктного спілкування. Проводилися дискусії з питань удосконалення їхніх умінь спілкування з курсантами та управління курсантськими підрозділами. На таких заняттях учасники ознайомлювалися з інформацією щодо формування конфліктологічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників, мали можливість обмінюватися нею.

Обґрунтовані педагогічні умови було покладено в основу моделі формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій, яка дозволяє наочно уявити зазначений процес (рис.). Основними її складниками є три взаємопов'язаних блоки: орієнтовний, організаційно-змістовний і діагностично-корекційний, з відповідним наповненням. Модель відображає реальні процеси, розкриває динаміку й механізми формування у ВВНЗ конфліктологічної готовності курсантів, показує логічні взаємозв'язки між усіма елементами, задіяними в конфліктологічній підготовці курсантів, і поєднує їх в цілісну систему.

Використання запропонованої моделі дозволило в умовах ВВНЗ організувати послідовне формування у курсантів готовності до вирішення конфліктних ситуацій, а також чітко уявити місце запропонованих педагогічних умов у професійній підготовці майбутніх офіцерів. Для цього у два етапи було проведено педагогічний експеримент. Констатувальний етап передбачав з'ясування стану сформованості конфліктологічної готовності курсантів різних курсів, визначення наявності конфліктологічних знань, умінь і навичок, з'ясування причин невміння їх використовувати на практиці.

За результатами констатувального етапу було встановлено, що серед опитаних респондентів переважають курсанти з низьким (48,22%) і середнім (47,32%) рівнями сформованості конфліктологічної готовності.

Щодо офіцерів - випускників Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, то серед опитаних (124 особи) є ті, що не відрізняють типи конфліктних ситуацій (32,40%), розцінюють конфлікти як звичні явища професійної діяльності (36,45%) або не вміють їх вирішувати (22,68%). Результати опитування молодих офіцерів показали, що близько 68% із них побоюються конфліктів і прагнуть їх уникати. Деякі (31,59%) не вміють передбачати конфліктну ситуацію, а ймовірність виникнення конфліктів у навчально-виховному процесі спричиняє в них стан постійного напруження.

З'ясовано, що основними причинами низького рівня засвоєння конфліктологічних знань і сформованості відповідних умінь і навичок у випускників ВВНЗ є недостатній досвід роботи науково-педагогічного складу й командирів навчальних підрозділів з формування конфліктологічної готовності майбутніх офіцерів; слабка мотивація курсантів щодо оволодіння конфліктологічними знаннями, уміннями і навичками; недостатній обсяг інформації у змісті професійної підготовки про сутність, структуру, функції конфліктів і механізми їх конструктивного вирішення; не завжди сприятливий соціально-психологічний клімат у навчальних групах для формування досвіду конструктивного вирішення конфліктів й інші. Потреба у подоланні цих причин визначила необхідність обґрунтування вищезазначених педагогічних умов, розробки моделі формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій і проведення експериментальної перевірки їх ефективності.

В експерименті брали участь 396 курсантів, 40 викладачів і 68 офіцерів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького і Факультету військової підготовки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. На основі даних констатувального експерименту було сформовано контрольну (КГ) та експериментальну (ЕГ) групи кількістю 112 і 118 осіб відповідно. Розподіл курсантів КГ та ЕГ на етапі констатувального експерименту за рівнями сформованості значно не відрізнявся. Початковий рейтинг сформованості конфліктологічної готовності у курсантів КГ складав 2,81, а в ЕГ - 2,79 бала.

Формувальний експеримент передбачав формування конфліктологічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників на основі розробленої моделі цього процесу шляхом реалізації взаємопов'язаних педагогічних умов, закладених в її основу.

Після закінчення формувального етапу педагогічного експерименту було проведено повторний вимір сформованості конфліктологічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників.

Як свідчать результати педагогічного експерименту, рейтинг сформованості конфліктологічної готовності в курсантів КГ і ЕГ склав 3,16 та 3,37 бала, а розподіл курсантів за рівнями сформованості конфліктологічної готовності в ЕГ (на відміну від показників на початку формувального експерименту) став суттєво відрізнятися за рахунок зменшення на 28,81% кількості курсантів із низьким рівнем (з 49,15% до 20,34%) сформованості конфліктологічної готовності. Суттєво (на 22,88%) збільшилась кількість курсантів із високим рівнем сформованості конфліктологічної готовності (з 3,39% до 26,27%). У КГ відбулися менш суттєві зміни у рівнях сформованості конфліктологічної готовності: кількість курсантів із низьким рівнем зменшилась на 20,54% (з 48,22% до 27,68%), а кількість курсантів із високим - збільшилась лише на 9,82% (з 4,46% до 14,28%).

За результатами дослідження (табл. 1) визначено, що під час експерименту в курсантів найбільш динамічно формувалися такі компоненти конфліктологічної готовності як мотиваційно-вольовий і пізнавально-операційний. Більш складно формувався прогностично-творчий компонент. Це можна пояснити тим, що штучно створені на заняттях конфліктні ситуації не можуть охопити всього різноманіття можливих конфліктів, які виникають у професійній діяльності офіцера-прикордонника.

Таблиця 1. Динаміка сформованості компонентів конфліктологічної готовності протягом формувального експерименту (бали)

Результати здійсненої дослідно-експериментальної роботи підтвердили гіпотезу дослідження, відповідно до якої формування конфліктологічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників буде здійснюватись більш результативно, якщо цей процес будувати на основі моделі, яка передбачає реалізацію під час професійної підготовки вищезазначених педагогічних умов.

Висновки

У дослідженні представлено теоретико-методичне обґрунтування й експериментальну перевірку педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій.

1. Готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій (конфліктологічна готовність) є інтегрованим утворенням, що включає в себе сукупність конфліктологічних знань, умінь і навичок професійної діяльності, а також - необхідних особистісних якостей, які дозволяють попереджати міжособистісні зіткнення в різних ситуаціях оперативно-службової діяльності та належним чином організовувати діяльність підлеглого складу. Структуру цього утворення складають мотиваційно-вольовий, пізнавально-операційний і прогностично-творчий компоненти. Мотиваційно-вольовий компонент конфліктологічної готовності - це сукупність мотивів, адекватних цілям і завданням службової діяльності офіцера-прикордонника, система його особистісних емоційно-вольових характеристик, необхідних для попередження міжособистісних зіткнень у різних ситуаціях оперативно-службової діяльності. Пізнавально-операційний компонент - це система знань, необхідних для вирішення конфліктних ситуацій у прикордонному колективі, а також - комплекс умінь і навичок, які забезпечують успішність вирішення конфліктних ситуацій у діяльності з охорони кордону. Прогностично-творчий компонент - це сукупність умінь офіцера-прикордонника, що дозволяють здійснювати контроль за розвитком особистості й колективу в ситуації конфлікту, і комунікативних навичок, які дають змогу вести переговори під час вирішення конфліктних ситуацій серед підлеглих.

2. Основними критеріями для оцінки мотиваційно-вольового компоненту конфліктологічної готовності є мотиваційний і регуляційний, для пізнавально-операційного - когнітивний і операційний, для прогностично-творчого компоненту - комунікативний і прогностичний. Основними показниками мотиваційного критерію є сформованість мотивів професійної діяльності, прагнення до професійних досягнень і безконфліктності у професійній діяльності. Регуляційний критерій включає в себе здатність до саморегуляції емоційних станів у ситуації конфлікту по вертикалі або по горизонталі; здатність керувати емоційними станами підлеглих у ситуації конфлікту; здатність розуміти свої емоційні стани і причини, що їх спричиняють. Показниками когнітивного критерію є знання про структуру й динаміку міжособистісних конфліктів у різних сферах життя; знання прав і обов'язків сторін, які беруть участь у конфлікті. Операційний критерій визначають такі показники як сформованість умінь вирішувати завдання з управління конфліктом; уміння використовувати досвід розв'язання конфліктних ситуацій; уміння об'єктивно оцінювати результати своєї діяльності та діяльності підлеглих. Показниками комунікативного критерію є сформованість комунікативних навичок; здатність використовувати різні засоби педагогічного спілкування (мовні засоби, міміка, жести, пози й т.д.) для вирішення конфліктних ситуацій; здатність до емпатії; уміння вести переговори. Щодо прогностичного критерію, то його показниками є уміння здійснювати контроль за перебігом розвитку особистості й колективу; уміння оцінювати чинники, що підвищують імовірність виникнення міжособистісних конфліктів.

Готовність курсантів до вирішення конфліктних ситуацій може проявлятись на низькому, середньому та високому рівнях.

3. Для організації роботи з формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій розроблено модель цього процесу. Основними її складниками є три взаємопов'язаних блоки: орієнтовний, організаційно-змістовний і діагностично-корекційний, з відповідним наповненням. Орієнтовний блок визначає мету й завдання, вимоги до офіцера Державної прикордонної служби України в контексті формування готовності до вирішення конфліктних ситуацій, розкриває особливості їх професійної діяльності, оцінку і стан зазначеної готовності, а також визначає послідовність дій суб'єктів впливу. Організаційно-змістовний блок містить закономірності, принципи і зміст формування конфліктологічної готовності, педагогічні умови, етапи засвоєння знань і формування умінь і навичок - складників зазначеної готовності. У діагностично-корекційному блоці представлено компоненти готовності до вирішення конфліктних ситуацій, послідовність діагностики й коригування процесу її формування, критерії, показники й рівні сформованості досліджуваного утворення.

Розроблена модель відображає реальні процеси, розкриває динаміку й механізми формування конфліктологічної готовності майбутніх офіцерів у ВВНЗ, показує логічні взаємозв'язки між усіма елементами, задіяними в конфліктологічній підготовці курсантів, і поєднує їх у цілісну систему.

Використання запропонованої моделі дозволило в умовах ВВНЗ організувати послідовне формування в курсантів готовності до вирішення конфліктних ситуацій, а також чітко уявити місце запропонованих педагогічних умов у професійній підготовці майбутніх офіцерів.

4. Формування конфліктологічної готовності майбутніх офіцерів-прикордонників здійснюється результативно, якщо під час професійної підготовки забезпечити створення таких педагогічних умов: створення сприятливого соціально-психологічного клімату для забезпечення формування досвіду конструктивного вирішення конфліктних ситуацій; застосування заходів стимулювання розвитку в майбутніх офіцерів-прикордонників мотивації до конструктивного врегулювання й вирішення конфліктних ситуацій; збагачення змісту професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальними знаннями про сутність, структуру, функції конфліктів і механізми їх попередження й розв'язання; поетапне засвоєння курсантами конфліктологічних знань і формування у них відповідних умінь і навичок; забезпечення високого рівня психолого-педагогічної компетентності науково-педагогічного складу й командирів навчальних підрозділів ВВНЗ.

5. Результати експериментальної перевірки засвідчили ефективність визначених у дослідженні педагогічних умов формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій. Розподіл курсантів за рівнями сформованості конфліктологічної готовності в експериментальних групах наприкінці формувального експерименту характеризується зменшенням кількості курсантів із низьким рівнем (з 49,15% до 20,34%), а також збільшенням числа майбутніх офіцерів із високим рівнем сформованості конфліктологічної готовності (з 3,39% до 26,27%). У контрольних групах відбулися менш суттєві зміни щодо рівнів сформованості конфліктологічної готовності.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій. Перспективними напрямками подальших досліджень є: з'ясування можливостей діагностики й формування готовності до вирішення конфліктів у прикордонних колективах на етапі вибору професії абітурієнтами; розробка критеріїв і обґрунтування впливу індивідуально значущого соціального оточення й індивідуально значущих соціальних ситуацій на розвиток готовності до вирішення конфліктів у прикордонних колективах.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Балендр, А.В. Готовність майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій як педагогічна проблема / А.В. Балендр // Збірник наукових праць №41. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. - Хмельницький: Вид-во Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2007. - С. 75-77.

2. Балендр, А.В. Сутність, зміст і структура готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій / А.В. Балендр, Б.А. Рудов // Збірник наукових праць №42. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В.О. - Хмельницький: Вид-во Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького, 2008. - С. 73-76.

3. Балендр, А.В. Критерії та показники сформованості готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій / А.В. Балендр // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць / гол. ред. кол. І. А. Зязюн. - Київ-Вінниця: Вінниця, 2008. - Вип. 20. - С. 277-281.

4. Балендр, А.В. Психолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій / Балендр А.В. // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. пр. / голов. ред. Т.І. Сущенко. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 53. _ С. 28-35.

5. Балендр, А.В. Модель формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до вирішення конфліктних ситуацій / Андрій Балендр // Науковий вісник Чернівецького університету [Педагогіка та психологія]: зб. наук. пр. / наук. ред. Філіпчук Г.Г. - Чернівці: ЧНУ, 2009. - Вип. 451. - С. 3-11.