Професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України

УДК 371.378: 656.071.7 - 051

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Орленко Наталія Анатоліївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному авіаційному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України ЛУЗІК Ельвіра Василівна, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри педагогіки та психології професійної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, доцент ТИМОШЕНКО Олексій Валерійович, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, директор Інституту фізичного виховання та спорту;

кандидат педагогічних наук, професор, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, КРАСНОВ Валерій Павлович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри фізичного виховання.

Захист відбудеться 15 квітня 2010 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти НАПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 15 березня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Олексюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зростання технічної оснащеності та інформаційної насиченості праці, збільшення швидкості обробки інформації, прийняття рішень і виконання дій у нестандартних ситуаціях, врахування значення результату від кожного окремого рішення та практичної дії зумовлюють розвиток ряду фізичних, психологічних і психофізично значущих якостей особистості сучасного пілота. Це відповідним чином відобразилося в змінах змісту його професійної діяльності і, насамперед, сприяло досягненню оптимального виконання робіт, тривалому перебуванню в даній професії та збереженню здоров'я на довгі роки.

Узагальнення практичного досвіду роботи льотного складу, аналіз статистичних закономірностей катастроф літальних апаратів, об'єктивні дані про стан здоров'я пілотів вимагають системного підходу до розв'язання проблеми оптимізації ергатичної системи «екіпаж - повітряне судно - середовище - орган управління повітряним рухом» і дають змогу стверджувати, що рівень фізичної підготовки майбутніх пілотів не відповідає сучасним вимогам розв'язання визначених проблем.

Аналіз системи підготовки пілотів у провідних навчальних закладах України дав змогу виявити такі суперечності підготовки між: соціальним замовленням щодо якісної професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) у вищій школі і недостатнім рівнем сформованості у майбутніх фахівців авіаційного профілю готовності до професійної діяльності; інтегративним характером вимог, що їх висувають до майбутнього пілота, і недостатньою розробленістю науково-методичних основ формування готовності майбутніх пілотів до професійної діяльності засобами професійно-прикладної фізичної підготовки; між невідповідністю кількості предметів у навчальних планах і робочих програмах і принципами системності й поступовості підготовки майбутніх пілотів; неефективним формуванням професійно значущих психофізіологічних і фізичних якостей та підвищенням рівня можливостей функціональних систем, що забезпечують високий рівень загальної та спеціальної підготовки; між відсутністю оздоровчих і професійно-прикладних завдань на заняттях та набуття професійних знань і навичок. Крім того, програми з фізичного виховання, розроблені у ВНЗ авіаційного профілю, включають нормативні види занять, що не мають прикладного значення для обраної спеціальності. Процес підготовки майбутніх пілотів не передбачає врахування індивідуальних особливостей студентів.

Розгляд сучасної концепції фізичної підготовки майбутніх пілотів вимагає змін в її структурі та змісті, що свідчить про необхідність створення відповідних педагогічних умов для вдосконалення, а в деяких випадках і формування фізичних та психофізичних якостей, які визначають успішне опанування льотною спеціальністю, надійність професійних знань, навичок і вмінь, високий рівень працездатності і збереження професійного довголіття майбутніх пілотів.

Науковому дослідженню професійно-прикладної фізичної підготовки присвячено ряд наукових праць, але немає єдиного визначення цього виду підготовки, а отже, її мету, завдання та функції недостатньо досліджено. Так, дослідник О. Зарічанський стверджує, що професійно-прикладна фізична підготовка - це спеціалізований вид фізичного виховання, спрямований на формування і підтримку належного рівня фізичної підготовленості майбутніх пілотів відповідно до вимог конкретного виду професійної діяльності. О. Коломієць та Р. Римик у своїх дослідженнях доводять, що професійно-прикладна фізична підготовка являє собою спеціалізований вид фізичного виховання, здійснюваний згідно з особливостями обраної професії. В. Філінков та С. Халайджі вважають професійно-прикладну фізичну підготовку складовою частиною формування висококваліфікованих професіоналів, ефективним засобом забезпечення їхньої фізичної надійності і готовності до активної життєдіяльності та високопродуктивної праці в обраній галузі. На думку О. Ярмощук, професійно-прикладна фізична підготовка формується одночасно із загальною фізичною підготовкою залежно від виду праці.

Серед наукових досліджень в авіаційній галузі слід відзначити роботи В. Асріяна, І. Буцика, Л. Зеленської, О. Керницького, Є. Кміти, Р. Макарова, П. Онипченка, В. Осьодлого, Г. Пащенко, А. Селезнева, Е. Суркової, І. Філенка, Ю. Щербини.

Аналіз льотної діяльності переконує в тому, що сучасні можливості авіаційної техніки обумовлюють необхідність науково обґрунтованого формування особистісних, індивідуально-психологічних, психофізіологічних і фізичних якостей майбутніх пілотів, а також змін технологій навчального процесу, рівень яких не відповідає сьогоденним вимогам прискореного науково-технічного прогресу в авіації. Отже, виникає потреба у розробці педагогічних умов для формування та вдосконалення фізичних і психофізичних якостей, а також знань, навичок і вмінь майбутніх пілотів, а відтак необхідно розв'язати проблему виявлення впливу професійно-прикладної фізичної підготовки на професійну діяльність майбутніх пілотів. Крім того, недостатньою мірою розглянуто питання формування і вдосконалення професійних якостей авіаційних фахівців засобами фізичного виховання та професійно-прикладної фізичної підготовки, що й зумовлює актуальність теми дослідження «Професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з темою науково-дослідної роботи і тісно пов'язано з науковими розробками, здійсненими при проведенні НДР на кафедрі педагогіки та психології професійної освіти Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету: однією з яких є «Системне моделювання навчально-виховного процесу у ВТНЗ в умовах особистісно-розвивального навчання на основі інтегративних курсів» (державний реєстраційний номер № 0107U002817). У межах цих розробок автором досліджувалася проблема системного підходу до процесу фізичної підготовки майбутніх пілотів, а також, відповідно до зведеного плану НДР НАУ за темою 57-К «Особливості організації змісту та напряму навчальної спортивно-масової роботи зі студентами вузів технічного профілю» (державний реєстраційний номер 0307U001999), автором було розроблено моделі фізичного виховання студентів-пілотів на різних етапах підготовки.

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Національного авіаційного університету (протокол від 20 травня 2008 р., № 13) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол від 25 березня 2008 р., № 3).

Мета дослідження - науково обґрунтувати та експериментально перевірити зміст і технологію професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах.

Відповідно до мети сформульовано завдання дослідження:

- проаналізувати стан проблеми підготовки майбутніх пілотів у теорії та практиці ВНЗ України та визначити напрями дослідження;

- на основі аналізу монографічної, наукової літератури і практики з'ясувати сутність поняття «професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів», проаналізувати його структуру, розкрити теоретико-практичні компоненти, складові та рівні фізичної готовності майбутніх пілотів до професійної діяльності;

- визначити психофізіологічні особливості професійної діяльності майбутніх пілотів та розглянути вплив мотиваційних компонентів на їхню професійну підготовку;

- розробити модель професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів, яка б сприяла ефективному формуванню професійних якостей льотного складу засобами фізичного виховання, та сформувати основні складові психолого-педагогічного паспорта професійних досягнень майбутнього пілота;

- виявити педагогічні умови ефективності професійно-прикладної фізичної підготовки пілотів у вищих навчальних закладах авіаційного профілю;

- експериментально перевірити ефективність використання моделі професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах авіаційного профілю.

Для досягнення сформульованої мети та розв'язання поставлених завдань було розроблено програму дослідження, в якій використовувався комплекс взаємопов'язаних методів дослідження, це:

- вивчення й аналіз філософської, психологічної, педагогічної, спортивної, методичної та спеціальної літератури з теми дослідження; метод теоретичного аналізу і синтезу на етапах визначення мети, гіпотези, завдань, синтезування результатів дослідження, вивчення їхньої наукової новизни; метод моделювання для виокремлення компонентів професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів;

- обсерваційний (педагогічного спостереження й самоаналізу) метод; діагностичні методи (різновиди опитування, анкетування); методи тестування, експертних оцінок і самооцінок; методи визначення показників фізичного, психофізичного та професійно-прикладного фізичного розвитку майбутнього пілота, його фізичної підготовленості і працездатності;

- педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою наукового обґрунтування та перевірки ефективності розробленої автором моделі професійно-прикладної фізичної підготовки;

- методи математичної статистики для формалізації емпіричних даних і виявлення тенденцій в їхній зміні; автором також здійснено ретроспективний аналіз власного досвіду, набутого на посаді старшого викладача кафедри спортивної підготовки Національного авіаційного університету.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

- на основі структури моделі інтегративної фізичної підготовки розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів як важливого чинника підвищення якості професійної підготовки, доведено її оптимальність і дидактичну доцільність;

- виявлено особливості професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищих навчальних закладів авіаційного профілю в сучасних умовах та визначено її теоретико-практичні компоненти (діагностичний, мотиваційний, демонстративний: цільовий, змістовний, процесуальний, суб'єкт-суб'єктний; контрольно-регулятивний, оцінково-результативний);

- розкрито складові професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів (теоретична, фізична, психофізіологічна та професійно-прикладна фізична підготовки);

- науково обґрунтовано, що психофізіологічна підготовка льотного складу є комплексним процесом формування високої надійності організму, навичок і вмінь, особливо важливих у складних, екстремальних умовах діяльності та з'ясовано, що найважливішим компонентом у забезпеченні успішного засвоєння знань і умінь є внутрішня позитивна мотивація, основу якої становлять мотиви пізнавального, комунікативного, соціального змісту та мотив професійного досягнення;

- визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів;

- розроблено й експериментально апробовано особистісний психолого-педагогічний паспорт професійних досягнень майбутнього пілота;

удосконалено:

на основі розробленої моделі професійно-прикладної фізичної підготовки зміст інтегративної фізичної підготовки майбутніх пілотів;

уточнено:

сутність поняття «професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів» у вищих навчальних закладах;

подальшого розвитку набули:

науково-теоретичні уявлення про сутність, зміст, системоутворювальні компоненти інтегративної фізичної підготовки та професійно-прикладної фізичної підготовки; особливості професійної діяльності майбутніх пілотів; педагогічні основи організації навчально-виховного процесу майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах авіаційного профілю.

Практичне значення одержаних результатів полягало в тому, що результати дослідження стали основою для розробки методичних рекомендацій із впровадження комплексної теоретико-практичної професійно-прикладної фізичної підготовки у навчально-виховний процес для викладачів фізичного виховання і студентів у ВНЗ авіаційного профілю; було впроваджено елективний курс «Професійно-прикладна фізична підготовка», викладання якого створює відповідне освітнє середовище з навчальним курсом «Фізичне виховання та психофізіологічна підготовка», що сприяє ефективному формуванню професійно важливих якостей майбутніх пілотів.

Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Національного авіаційного університету (довідка від 11 листопада 2009 р., № 446), Кременчуцького льотного коледжу (довідка від 12 листопада 2009 р., № 1.20 - 1936), у Державне підприємство «Головний навчальний та сертифікаційний центр цивільної авіації України» (довідка від 27 листопада 2009 р., № 1.27 - 597).

Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети, напряму конкретних завдань дослідження, а також в аналізі теоретичних і збиранні експериментальних матеріалів, обранні методик досліджень, аналізі отриманих даних, розробці моделей організації, змісту та спрямованості професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів.

Основні концептуальні ідеї, теоретичні положення, висновки та рекомендації, які викладено в дисертації та опубліковано у вітчизняних виданнях, належать авторові. У спільних працях із С. Кумсковою автор дослідження розробляла теоретико-методичні аспекти фізичної підготовки майбутніх пілотів; з І. Бондаренко - зміст і технологічні механізми реалізації програми фізичної підготовки майбутніх пілотів під час занять з музичним супроводом; з М. Гришко та В. Пахомовим автором репрезентовано методолого-теоретичні аспекти аналізу професійно-прикладної фізичної підготовки у світлі тенденцій сучасної освіти; з А. Вржесневською - основні положення проведення занять з плавання для майбутніх пілотів та тестові завдання.

Апробація результатів дослідження. Результати наукового пошуку обговорено на таких науково-практичних конференціях:

- міжнародній: «Профессиональная подготовка авиационных специалистов в свете современных требований» (Кіровоград, 2006);

- всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця» (Київ, 2006, 2007); науково-практичні конференції «Фізичне виховання в контексті сучасної освіти» (Київ, 2004, 2006, 2008), «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2008, 2009), а також доповідалися й обговорювалися на спільних засіданнях кафедри педагогіки та психології професійної освіти та кафедри спортивної підготовки Національного авіаційного університету впродовж 2005-2009 років.

Публікації за темою дослідження. За темою дослідження опубліковано 17 праць, з них: 12 одноосібних, п'ять праць - у співавторстві; одна - методичні рекомендації; шість статей - у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України; одна стаття - в іншому педагогічному виданні; дві робочі навчальні програми, дві навчальні програми; дев'ять статей - у збірниках матеріалів Міжнародних та Всеукраїнських конференцій.

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (340 найменувань, з них іноземними мовами - 8), 3 додатки. Загальний обсяг дисертації - 258 сторінок комп'ютерного набору, включаючи таблиці та рисунки. Основний текст дисертації становить 191 сторінку. Робота містить 18 таблиць, 23 рисунка.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу та методи дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне значення, подано інформацію про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів як науково-педагогічна проблема» розглянуті основні теоретичні і методичні аспекти професійної підготовки майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах.

Здійснено аналіз літературних джерел, які належать соціологам, фахівцям фізичної культури, фізіології, психології і гігієни праці (О. Буліч та М. Кобза, А. Вербицький, В. Горащук, В. Єрмакова, В. Ільїнич, С. Канішевський, В. Кремень, Т. Круцевич, Г. Лещенко, Г. Ложкін, О. Малхазов, Л. Матвєєв, М. Носко, І. Полещук, С. Полієвський, Р. Раєвський, О. Тимошенко), у працях яких визначаються такі головні завдання фізичної культури XXI століття. Це: забезпечення рухової активності людини; сприяння гармонійному розвитку особистості; формування позитивних рис характеру, підтримання належного рівня здоров'я та працездатності; набуття і використання знань про здоров'я та підвищення рівня фізичних і психофізичних якостей, які б сприяли високій працездатності майбутніх фахівців, особливо в екстремальних умовах.

Аналіз монографічної та наукової літератури дає підставу для висновку, що фізичне виховання можна розглядати як спеціалізований педагогічний процес цілеспрямованого системного впливу на людину фізичними вправами, гігієнічними факторами з метою зміцнення здоров'я, розвитку фізичних якостей, вдосконалення функціональних можливостей; формування та поліпшення основних життєвоважливих рухових навичок, умінь і пов'язаних з ними знань; забезпечення готовності людини до активної участі у суспільному, виробничому й культурному житті.

Практика фізичного виховання, результати спеціальних наукових досліджень, проведених останніми роками, розширили уявлення про значення й зміст професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю. Було з'ясовано, що в процесі професійно-прикладної фізичної підготовки успішно формується великий комплекс психофізіологічних, особистісних якостей, яких потребує працівник в своїй професійній діяльності (Ю. Антошків, А. Д'яченко, Н. Завидівська, М. Ковенько, В. Краснов, Р. Макаров, Р. Римик, В. Філінков, С. Халаджі, Є. Церковна, О. Ярмощук).

У ході дослідження встановлено, що одним із найважливіших компонентів формування особистості майбутнього пілота під час його навчання є фізичне виховання. Крім того, воно є невід'ємною складовою формування загальної та професійної культури особистості відповідно до вимог часу. Це має забезпечити: додержання здорового способу життя, підвищення рівня працездатності та морально-психічну основу високої професійної готовності майбутнього пілота, збереження і зміцнення здоров'я, а також сприяти продовженню активного довголіття.

Розглянута у першому розділі психофізіологічна підготовка льотного складу є комплексним процесом формування високої надійності організму, навичок і вмінь, особливо важливих у складних, екстремальних умовах діяльності, що визначає успіх льотного навчання, стійкість організму до екстремальних факторів професійної діяльності, високий рівень працездатності і динамічного здоров'я, яке формує тривалу професійну здатність до праці за професією.

При розгляді фізичного розвитку особистості було досліджено вплив мотиваційних компонентів на професійну підготовку майбутніх пілотів, де однією з найважливіших складових у забезпеченні успішного засвоєння знань й умінь є внутрішня позитивна мотивація до навчання. З'ясовано, що мотивація може відігравати роль фактора, який компенсує недостатність розвитку професійних здібностей. Особливу педагогічну цінність становлять мотиви пізнавального, комунікативного, соціального змісту та мотив професійного досягнення.

На основі констатувального експерименту, який здійснювався на базі Національного авіаційного університету (НАУ) з метою виявлення недоліків фізичного виховання у навчально-виховному процесі, внаслідок дослідження було виявлено шляхи підвищення ефективності завдань фізкультурно-оздоровчої діяльності в системі вищої освіти, що впливають на формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою, яка включає такі види спонукань: мотиви, інтереси, прагнення, мету, настановки та ідеали.

Досліджені недоліки фізичного виховання в системі вищої освіти дали змогу визначити напрямок професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів. На цій підставі було уточнено визначення згаданого поняття, а саме: професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів являє собою професійно-орієнтовану складову системи фізичного виховання, яка динамічно розвивається і формує певні прикладні знання; фізичні, психічні і професійні якості, вміння і навички, що сприяють досягненню ефективної готовності майбутнього пілота до успішної професійної діяльності.

У висновках до розділу на основі результатів комплексного порівняльного аналізу наукової літератури, законодавчих актів і дисертацій визначено найважливіші напрями подальшого дослідження.

У другому розділі - «Педагогічні умови професійно-прикладної фізичної підготовки авіаційних фахівців» сформульовано гіпотезу та наведено методику дослідження; обґрунтовано педагогічні умови професійно-прикладної фізичної підготовки; теоретично обґрунтовано та спроектовано модель професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у ВНЗ авіаційного профілю.

Дослідження мало пролонгований характер і здійснювалось упродовж 2004/2005 - 2008/2009 н. р. на кафедрі спортивної підготовки Національного авіаційного університету з групою 59 студентів, які навчаються за спеціальністю 6.100100 «Експлуатація літальних апаратів» - експериментальна група та 40 студентів спеціальності 6.070102 «Аеронавігація» - контрольна група. Експериментальна частина дослідження була поділена на декілька етапів.

На першому етапі (2004 - 2005 рр.) було здійснено пошук, аналіз та узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури і керівних документів МЦА СРСР та України, що дало змогу визначити мету, завдання, актуальність запропонованої теми, предмет та об'єкт досліджень.

На другому етапі (2005 р. - травень 2008 р.) в процесі констатувального експерименту було проведено анкетування студентів 1-4 курсів (n = 40), які навчаються за спеціальністю 6.100100 «Експлуатація літальних апаратів» з метою аналізу сучасного стану та визначення проблем професійно-прикладної фізичної підготовки.

На підставі аналізу літератури, відповідей респондентів, результатів педагогічного експерименту було теоретично обґрунтовано програму професійно-прикладної фізичної підготовки щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх пілотів. Розроблено структуру системи професійно-прикладної фізичної підготовки, визначено пріоритетні фізичні якості, здійснено порівняльний аналіз виконання контрольних вправ.

Формувальний експеримент здійснювався з метою перевірки ефективності запропонованої робочої програми з професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів. Порівнювалися отримані результати у контрольній групі студентів 1-2 курсів спеціальності 6.070102 «Аеронавігація» (40 чол.) та експериментальній групі 1-2 курсів навчання спеціальності 6.100100 «Експлуатація літальних апаратів» (40 чол.). Крім того, досліджувалась динаміка змін рівня загальної та професійно-прикладної фізичної підготовки студентів (n = 19) набору 2004 року впродовж десяти семестрів навчання 2004/2005 - 2008/2009 н. р. Для того, щоб визначети ефективність існуючої системи оцінювання, нами було проаналізовано нормативи атестації із загальної фізичної підготовки протягом усього періоду навчання. Проведений експеримент дав змогу встановити стан професійно-прикладної фізичної підготовки і визначити рівень загальної та спеціальної фізичної підготовленості майбутніх пілотів.

На третьому етапі (липень 2008 р. - травень 2009 р.) було проаналізовано та узагальнено результати дослідницько-експериментальної роботи, сформовано висновки та практичні рекомендації.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів буде ефективнішою за умов забезпечення орієнтації форм, методів, прийомів і засобів організації навчального процесу з фізичної підготовки на особистість майбутнього пілота, а також створення відповідного соціально-професійного і психолого-педагогічного механізму впливу професійно-прикладної фізичної підготовки на майбутню діяльність пілотів.

Установлено, що характерною ознакою професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів є визначеність її структури, тобто: вона має свої ідеологічні, методичні й організаційні основи, визначену спрямованість (мету, завдання, принципи, критерії, що випливають з вимог до особистості професіонала) і здійснюється за допомогою спеціальних засобів і методів, форм організації підготовки, програм і нормативів, що відображують вимоги до змісту і результатів професійно-прикладної фізичної підготовки.

Досліджено структуру психофізіологічної підготовки льотного складу, яка включає: професійну підготовку, знання, досвід і навички пілотування, сприйняття й аналіз інформації, ступінь уваги і рівень робочого навантаження, індивідуальні особливості особистості, розумовий і емоційний стан, настрій і ставлення до сприйняття ризику. Це дало змогу визначити, що нервово-психічна напруга супроводжує будь-яку ускладнену діяльність й багато в чому залежить від рівня підготовки до неї фахівця. Доведено, що психофізіологічні зміни емоційного походження стають менш вираженими, якщо спеціаліст є тренованим, професійно досвідченим, фізичнозагартованим та підготовленим до подолання перешкод.

Унаслідок теоретичного дослідження та експериментальної роботи було розроблено модель інтегративної фізичної підготовки, структура якої включає фізичну, психофізіологічну та професійно-прикладну фізичну підготовку майбутніх пілотів (кількість годин визначено за коефіцієнтами, що характеризують пропорції фундаментальних характеристик природних, динамічних систем, здатних до саморозвитку). Структуру подано у вигляді піраміди на рис. 1. Крім того, розроблено особистісний психолого-педагогічний паспорт професійних досягнень майбутнього пілота, в якому йдеться про взаємозв'язок особистості майбутнього пілота з професійною діяльністю та фізичним вихованням, фізичною та професійною культурою. Паспорт охоплює: соціальні, професійні, морально-психічні та мотиваційні характеристики; рівень професійних знань, умінь та навичок; характеристики професійної надійності в екстремальних умовах; характеристики фізичних та психофізичних якостей і здоров'я майбутніх пілотів.

Рис. 1 Структура моделі інтегративної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах авіаційного профілю

Доведено, що системно-інтегративний підхід до професійної підготовки, він виражається у безпосередніх взаємозв'язках і взаємообумовленості із загальною, віковою, соціальною, педагогічною психологією; психологією і соціологією праці; загальною, професійною та порівняльною педагогікою; науковими розробками теорії професійно-прикладної фізичної підготовки, є єдиним принципом, що відображує світоглядний рівень дослідження як універсальний метод пізнання, як технології дослідження, що протистоять стихійності, суб'єктивізму, створюючи умови для послідовних та стабільних наукових пошуків.

Аналіз методологічних основ системного підходу та сучасних технологій професійної підготовки майбутніх пілотів дав змогу дослідити, розробити та експериментально підтвердити модель професійно-прикладної фізичної підготовки. Вона містить, крім блоку професійних знань, навичок і вмінь, ще й інтегральний психолого-педагогічний портрет особистості майбутнього пілота, який має основні параметри, що характеризують діяльність пілота (емоційну витривалість, мотивацію до льотної праці з певними «психофізіологічними стандартами» даного виду професійної діяльності). З метою вдосконалення цілей, структури та змісту системи професійно-прикладної фізичної підготовки нами було внесено зміни до структури навчальної та робочої навчальної програми з фізичного виховання. Використовувалися різні засоби і методи фізичного виховання задля розвитку значущих фізичних якостей, набуття певного арсеналу рухових умінь, навичок, аби подолати психологічний бар'єр при роботі в екстремальних умовах. Для наочного сприйняття особливостей професійної підготовки майбутніх пілотів нами розроблено модель професійно-прикладної фізичної підготовки, яку показано у скороченому варіанті на рис. 2 (більш розширене розкриття відповідних пунктів моделі подано у дисертації на стор.109-111).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Модель професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах

На основі проведеного дослідження запропоновано включити до структури та змісту авторської навчальної програми з фізичного виховання майбутніх пілотів заняття з аеробіки, елементи вітрильного спорту та факультативні заняття з плавання.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка моделі професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів» - перевірено ефективність і дієвість запропонованої моделі професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищий школі; висвітлено результати формувального експерименту.

При використанні експериментальних даних про виконання контрольних нормативів оцінки професійної майстерності майбутніх пілотів, встановити статистичну значущість отриманих результатів, було визначено такий показник, як середнє значення, а також використано критерії Стьюдента і Фішера.

З'ясовано, що загальна фізична підготовка як процес удосконалення рухових фізичних якостей, яка спрямована на всебічний і гармонійний фізичний розвиток людини, сприяє підвищенню функціональних можливостей, загальної працездатності та є основою (базою) для спеціальної професійно-прикладної фізичної підготовки і досягнення високих результатів в обраній сфері діяльності.

На основі Державних тестів розроблено «Шкалу оцінки рівня фізичної підготовленості студентів», за якою оцінювався загальний рівень фізичної підготовленості майбутніх пілотів. Результати тестування із загальної фізичної підготовки студентів контрольної та експериментальної груп було переведено в бали, що показано на рис. 3.

Рис. 3 Зміна показників рівня фізичної підготовленості студентів контрольної та експериментальної груп у процесі навчання

З метою визначення ефективності розробленої програми професійно-прикладної фізичної підготовки та для з'ясування рівня професійно-прикладної фізичної підготовленості майбутніх пілотів наприкінці кожного семестру впродовж усього експерименту проводилося тестування за контрольними вправами: біг 100 м; біг 3000 м; човниковий біг (4 х 9) м; підтягування на перекладині у висі та стрибок у довжину з місця. Результати тестування були переведені в бали і представлені на рис. 4.

Рис. 4 Динаміка змін показників рівня професійно-прикладної фізичної підготовки студентів експериментальної групи (1-5 курси) у процесі навчання

У розділі на основі аналізу результатів дослідження визначено, що найнижчий рівень фізичної підготовленості зафіксовано у І семестрі на І курсі навчання. Впродовж ІІ, ІІІ і ІV семестрів відмічається достовірне поліпшення досліджуваного показника (р<0,05). На ІІІ курсі навчання показник рівня фізичної підготовленості має тенденцію до зниження порівняно із ІІ курсом, що обумовлено рядом об'єктивних та суб'єктивних факторів (збільшення часу на льотну практику та зменшення рівня зовнішньої мотивації). Під час навчання на ІV курсі відбувається певне якісне поліпшення досліджуваного показника внаслідок збільшення рівня внутрішньої мотивації. На V курсі результати мають стабільну тенденцію, що пояснюється зменшенням навчальних годин для занять із фізичного виховання у майбутніх пілотів, напруженістю навчального процесу та переходом на більш самостійну підготовку.

Зазначається, що у дослідженні розглянуто вплив фізичної та професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів на розвиток професійних якостей майбутніх пілотів, в наслідок чого вагоме значення набуває раціональне співвідношення загальної і професійно-прикладної фізичної підготовки, зміст якої було спрямовано на розвиток і вдосконалення професійно-важливих якостей, всебічну і спеціальну підготовку м'язових груп, загартування і запровадження засобів, що поліпшують стійкість організму до шкідливих, несприятливих професійно-виробничих факторів.

Усе зазначене вище дає підстави вважати, що вдосконалення системи фізичного виховання у вищих навчальних закладах та використання засобів професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів сприяють досягненню і підтриманню високої фізичної, психічної та розумової працездатності майбутніх пілотів, що є важливою умовою успішності їхньої професійної підготовки.

У висновках до розділу узагальнюється, що педагогічний експеримент дав змогу підтвердити наше гіпотетичне припущення про те, що впровадження моделі професійно-прикладної фізичної підготовки у навчально-виховний процес підготовки майбутніх пілотів сприяє формуванню і вдосконаленню професійно важливих якостей, зміцненню здоров'я і професійному довголіттю фахівців авіаційної галузі.

майбутній пілот професійний мотиваційний

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукових завдань, що виявляються в обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах. Одержані результати експериментального дослідження підтверджують гіпотезу. Результати реалізації мети і завдань дають можливість зробити такі висновки та рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

1. Аналіз науково-педагогічної літератури переконує в тому, що проблема підвищення рівня професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у процесі навчання засобами фізичного виховання є недостатньо вивченою і потребує значної уваги. Це, передусім, стосується вдосконалення змісту, форм та методів фізичної підготовки студентів-майбутніх пілотів.

2. Проведений аналіз літературних джерел свідчить про те, що фізичне виховання можна розглядати як спеціалізований педагогічний процес цілеспрямованого системного впливу на людину фізичними вправами, гігієнічними факторами з метою зміцнення здоров'я, розвитку фізичних якостей, вдосконалення функціональних можливостей, формування та поліпшення основних, життєвоважливих, рухових навичок, умінь і пов'язаних з ними знань, забезпечення готовності людини до професійної діяльності.

Установлено, що характерною ознакою професійно-прикладної фізичної підготовки для студентів вищої школи є визначеність її структури. Так, вона має свої ідеологічні, методичні й організаційні основи, визначену спрямованість (мету, завдання, принципи, критерії, які випливають з вимог до особистості професіонала) і здійснюється за допомогою спеціальних засобів і методів, форм організації підготовки, програм і нормативів, що відображують вимоги до змісту і результатів професійно-прикладної фізичної підготовки.

Уточнено сутність поняття «професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів», а саме: професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів являє собою професійно-орієнтовану складову системи фізичного виховання, яка динамічно розвивається і формує певні прикладні знання; фізичні, психічні і професійні якості, вміння і навички, що сприяють досягненню ефективної готовності майбутнього пілота до успішної професійної діяльності.

3. Визначено, що психофізіологічна підготовка майбутніх пілотів (як ключова з'єднувальна ланка, в якій поєднуються біологічні та психологічні процеси і закономірності) - це комплексний процес формування високої надійності організму, навичок і вмінь, надто важливих у складних, екстремальних умовах діяльності. Це визначає успіх льотного навчання, зумовлює підвищення стійкості організму до екстремальних умов професійної діяльності, досягнення високого рівня працездатності і динамічного здоров'я, що формує професійне довголіття.

З'ясовано, що професійно-прикладна фізична підготовка зумовлює вдосконалення як фізичних, так і психофізіологічних якостей, формування прикладно-допоміжних рухових умінь і навичок щодо особливостей професійної діяльності, а також специфічної резистентності організму до умов цієї діяльності, що веде до підвищення ефективності професійного навчання та забезпечення професійних дій в екстремальних ситуаціях.

4. Розкрито основні умови розвитку позитивної мотивації студентів до систематичних занять фізичними вправами і спортом. Наголошується, що висока позитивна внутрішня мотивація відіграє роль фактора, який компенсує недостатність професійних здібностей, до того ж особливу педагогічну цінність при цьому становлять мотиви пізнавального, комунікативного, соціального змісту та мотив професійного досягнення, що впливають на навчальну діяльність майбутніх пілотів.

5. Доведено, що інтегративна фізична підготовка льотного складу являє собою сукупність спеціальних дисциплін, інтегрований вплив яких спрямовано на формування концентрованого результату надійності майбутнього пілота у звичайному та екстремальному режимах діяльності. Крім того, внаслідок дослідження було розроблено структуру моделі інтегративної фізичної підготовки, на основі якої теоретично обґрунтовано модель професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів (місце, роль і структура), що дало змогу сформувати цілісну єдність таких видів підготовок майбутніх пілотів, як: теоретична, фізична, психофізіологічна та професійно-прикладна фізична підготовки.

Сформульована модель професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів сприяла розробці психолого-педагогічного паспорта професійних досягнень майбутнього пілота основу якого, крім блоку професійних знань, навичок і вмінь, становить інтегральний психолого-педагогічний портрет особистості. В ньому передбачено основні параметри, що характеризують діяльність особистості з позиції нової методології (емоційна витривалість та мотивація до льотної праці), яка включає певні психофізіологічні стандарти даного виду професійної діяльності майбутнього пілота.

6. З'ясовано, що система фізичної підготовки майбутніх пілотів має бути докорінно перебудована на основі принципів гуманістичної психології та з урахуванням педагогічних умов, найважливішими з яких є: оптимальне планування структури і змісту занять з фізичного виховання щоб забезпечити єдність теоретичної та практичної фізичної підготовок; застосування традиційних та інноваційних методів навчання (творча атмосфера та креативний стиль викладання, високий рівень компетентності викладача); цілеспрямоване залучення студентів до активної рухової діяльності; створення та посилення позитивної мотивації до виконання рухових дій різного рівня складності; гнучка система оцінювання ефективності процесу підготовки; своєчасна діагностика рівня готовності майбутніх пілотів до інноваційної діяльності та подолання труднощів і стереотипів; різноманітність та поступове ускладнення завдань, орієнтованих на підвищення рівня професійних знань, умінь і навичок, що впливають на формування професійно-важливих якостей; організація особистісно-орієнтованого стилю взаємодії викладача зі студентами на засадах гуманізму.

Використання розглянутих вище педагогічних умов, на нашу думку, сприяли підвищенню ефективності професійної та професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у ВНЗ авіаційного профілю.

7. Уперше розроблено й експериментально перевірено навчальну та робочу навчальну програми професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищий школі, які відрізняються звуженою спрямованістю засобів фізичного виховання на акцентований розвиток фізичних якостей, що лімітують ефективність професійної діяльності майбутнього пілота.

Удосконалена програма професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів ґрунтується на розвитку важливих рухових умінь і навичок, що враховують зв'язок між фізичною, психофізіологічною та професійно-прикладною фізичною підготовками на рівні розвитку значущих фізичних якостей майбутніх пілотів.

Результати динаміки змін рівня фізичних показників під час занять з професійно-прикладної фізичної підготовки дають підставу до припущення, що використання в ролі спеціалізованих занять з фізичного виховання аеробіки, спортивних ігор (баскетболу, футболу, настільного тенісу), плавання й елементів вітрильного спорту сприяє розвитку психологічних і фізичних якостей, притаманних майбутнім пілотам. Тому їх можна рекомендувати як основу професійно-прикладної фізичної підготовки для цієї технічної спеціальності.

Аналіз результатів дослідження рівня фізичної та професійно-прикладної фізичної підготовки виявив динаміку розвитку рухових якостей (швидкості, спритності, витривалості, сили та швидкісно-силових якостей ), що дало змогу дійти висновку про експериментальне підтвердження ефективності застосування моделі професійно-прикладної фізичної підготовки у навчально-виховному процесі підготовки майбутніх пілотів.

8. На основі результатів дослідження здійснювати вдосконалення професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів рекомендується за такими напрямами:

- виявлення важливих критеріїв психофізичної підготовки пілотів та кількісних співвідношень рівня їхньої підготовленості до роботи в екстремальних умовах;

- розробка програм, методів і засобів навчання та вдосконалення слабких складових ланок у професійній фізичній підготовці майбутніх пілотів.

Урахування цих та інших факторів дасть можливість створити загальну модель професійної підготовки майбутніх пілотів та розпочати формування індивідуальних траєкторій підготовки, які слід аналізувати у динаміці з метою їхньої постійної корекції. З цієї точки зору дане дослідження є таким, що розкриває аспекти професійної підготовки майбутніх пілотів, пов'язаних з інтегративною фізичною підготовкою.

У дисертаційному дослідженні не вирішуються усі питання професійної підготовки майбутніх пілотів. З урахуванням складності й багатогранності перспективу подальших наукових досліджень ми вбачаємо у визначенні кваліфікаційних вимог до єдиної системи професійної підготовки майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у провідних фахових виданнях

1. Орленко Н. Міжпредметні взаємозв'язки у професійній підготовці майбутніх пілотів у ВНЗ / Н. Орленко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. - Вип. 10 (20). - С. 84-89.

2. Орленко Н. Дидактичні умови формування загальної фізичної підготовки майбутніх авіаційних фахівців / Н. Орленко // Вища освіта України. / Тематичний випуск «Педагогіка вищої школи : методологія, теорія, технології». - Рівне : РДГУ, 2007. - №2. - Дод 1. - Т. 2. - С. 108-113.

3. Орленко Н. Роль і місце фізичної культури в структурі цілісної системи професійної підготовки майбутніх пілотів / Н. Орленко // Наука і сучасність : Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. Том 60. - С. 92-101.

4. Орленко Н. Психолого-педагогічні чинники впливу фізичної підготовки на професійну діяльність майбутніх авіаційних фахівців // Наука і сучасність : Зб. наук. пр. / Н. Орленко, С. Кумскова. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. - Т. 54. - С. 104-109.

5. Орленко Н. Людський фактор як психофізіологічна проблема особливості професійної діяльності льотного складу / Н. Орленко // Наукові праці академії. - Кіровоград : ДЛАУ, 2006. - Вип. ХІ. - С. 279-290.

6. Орленко Н. Психолого-педагогічні чинники формування професійних якостей майбутніх авіаційних фахівців у профільному вищому навчальному закладі / Н. Орленко // Вища освіта України: Тематичний вип. «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». - К. : Гнозис, 2006. - Дод. 3. - С. 305-310.

Статті в інших наукових виданнях

1. Орленко Н. Модель професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у ВНЗ / Н. Орленко // Вісн. Нац. авіац. ун-ту / Серія «Педагогіка. Психологія» : Зб. наук. пр. - К. : НАУ-друк, 2009. - Вип. 1. - С. 85-90.

2. Орленко Н. Модель інтегративної фізичної підготовки майбутніх пілотів у НАУ / Н. Орленко // Актуальні проблеми вищої професійної освіти України : Матеріали наук.-практ. конф., 25-26 березня 2009 р. - К. : НАУ, 2008. - С. 80-81.

3. Орленко Н. Історичний огляд розвитку фізичного виховання у житті суспільства / Н. Орленко // Актуальні проблеми вищої професійної освіти України : Матеріали наук.-практ. конф., 20-21 березня 2008 р. - К. : НАУ, 2008. - С. 28-29.

4. Орленко Н. Дослідження впливу професійно-орієнтованої фізичної підготовки на діяльність майбутніх авіафахівців / Н. Орленко // Фізичне виховання у контексті сучасної освіти : Матеріали ІІІ регіональної наук.-практ. конф., 26-27 червня 2008 р. - К. : НАУ, 2008. - С. 53-55.

5. Орленко Н. Дослідження психолого-педагогічних аспектів впливу фізичної підготовленості майбутніх пілотів до професійної діяльності / Н. А. Орленко // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця : VІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 22-23 березня 2007 р. : Тези доп. - К. : НАУ, 2007. - Вип. 2. - Т. 1. - С. 72-73.

6. Орленко Н. Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП) в світлі тенденцій сучасної освіти / Н. Орленко, М. Гришко, В. Пахомов // Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця : Матеріали VІІ Всеукр. наук.-практ. конф. 29-31 березня 2006 р. В 3 т. - К. : НАУ, 2006. Т. 1 - С. - 81-82.

7. Орленко Н. Професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх авіаційних фахівців / Н. Орленко // Фізичне виховання в контексті сучасної освіти: ІІ наук.-метод. конф., 19-20 червня 2006 р. : Тези допов. - К. : НАУ, 2006. - С. 17-18.

8. Орленко Н. Педагогічні умови впливу музичного супроводу на психологічний стан студентів під час занять з фізичного виховання / Н. Орленко, С. Кумскова // Молода спортивна наука України : Зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. Львів: НВФ «Укр. Технології», 2006. - Вип. 10. - Т. 4. - Кн. 2. - С. 381-385.

9. Орленко Н. Людський фактор як психофізіологічна проблема особливості професійної діяльності льотного складу / Н. Орленко // Междунар. научно-практ. конфер. «Профессиональная подготовка авиационных специалистов в свете современных требований», 7 сентября 2006 г. : Тези доп. - Кіровоград : ДЛАУ, 2006. - С. 80-81.

10. Орленко Н. Упровадження фізичних вправ з музичним супроводом в заняттях з фізичного виховання студентів НАУ / Н. Орленко, І. Бондаренко // Фізичне виховання у контексті сучасної освіти : І наук.-метод. конф., 5-6 червня 2003 р. : Тези доп. - К. : НАУ, 2004. - С. 5-6 .

11. Орленко Н. Методичні рекомендації щодо занять з плавання для студентів-майбутніх пілотів вищих навчальних закладів авіаційного профілю / Укл. Н. Орленко, А. Вржесневська. - К.: Вид-во НВФ «Славутич-Дельфін». 2009. - 28 с.

Анотація

Орленко Н.А. Професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти НАПН України. - Київ, 2010.

Дослідження присвячено проблемі професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах. Проаналізовано сутність і стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці вищої школи. Розглянуто зміст поняття «Професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів» на основі комплексного дослідження процесу професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищих навчальних закладах авіаційного профілю; виявлено особливості цього виду підготовки у сучасних умовах; визначено її теоретико-практичні компоненти (цільовий, мотиваційний, діагностувальний, змістовний, процесуальний, суб'єкт-суб'єктний, контрольно-регулятивний, оцінково-результативний). Уточнено поняття «професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх пілотів». Обґрунтовано складові професійно-прикладної фізичної підготовки пілотів (теоретична, фізична, психофізіологічна та професійно-прикладна фізична підготовки). Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів у вищий школі, яка окреслює взаємозв'язки етапів, компонентів підготовки, принципів, форм, методів навчання. Розроблено особистісний психолого-педагогічний паспорт професійних досягнень майбутнього пілота, в якому висвітлено взаємозв'язок особистості майбутнього пілота з професійною діяльністю та фізичним вихованням. Результати експериментальної роботи доводять ефективність запропонованої автором моделі професійно-прикладної фізичної підготовки майбутніх пілотів.