Формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фізичного виховання

Размещено на http://allbest.ru

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

УДК 377.103.4:796 (043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНИХ ЯКОСТЕЙ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

13.00.07 - теорія та методика виховання

ОСІПЦОВ АНДРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

Луганськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Слов'янському державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:кандидат педагогічних наук, доцент Пристинський Володимир Миколайович, Слов'янський державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації.

Офіційні опоненти:доктор педагогічних наук, професор Горащук Валерій Павлович, Луганський національний

університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України завідувач кафедри фізичної реабілітації і валеології;

кандидат педагогічних наук, доцент Серебряк Володимир Васильович, Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дидоренка Міністерства освіти і науки України, начальник факультету економічної безпеки.

Захист відбудеться 26 листопада 2010 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а, ауд. 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 23 жовтня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиН.В. Фунтікова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з актуальних проблем сучасної теорії та методики виховання залишається пошук ефективних шляхів формування особистості, яка б гармонійно поєднувала в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість.

Науково-технічний прогрес змінює суспільство в технологічному відношенні, що призводить зростання вимог до професійної працездатності, компетентності, духовно-моральної, функціональної і фізичної досконалості людини.

Для ефективного функціонування суспільства потрібний кваліфікований робітник, який не тільки досконало володіє певним фахом, уміє керувати станом своєї фізичної підготовленості, психосоматичним здоров'ям, а й має високорозвинені моральні якості.

У наш час усе більшої актуальності набуває проблема вдосконалення моральної сфери учнівської молоді з метою забезпечення якості сформованості особистості з певними властивостями і функціями до високопродуктивної діяльності.

Проблема духовно-культурних цінностей суспільства, формування моральних якостей учнів старшої школи і професійно-технічних навчальних закладів посідає важливе місце в наукових здобутках українських і зарубіжних учених. Функції моралі, особливості формування духовно-моральної сфери особистості в національній самосвідомості людини розглянуто в наукових роботах В. Андрющенка, А. Артюшенка, І. Беха, І. Биховської, В. Борисова, Л. Волкова, Н. Волкової, В. Видріна, Л. Гриценко, М. Євтуха, О. Дробницького, В. Кременя, В. Серебряка, А. Титаренко, О. Омельченко, Г. Шевченко, А. Ferre, K. Lebacgz та ін.

В останнє десятиріччя ХХ ст. у зв'язку зі зміною соціальних і ідеологічних цінностей виникло багато проблем у вихованні підростаючого покоління.

Відсутність достатньо обґрунтованої методологічної основи привело, що виховна робота здійснюється переважно стихійно і не системно, як низка окремих заходів.

У зв'язку з цим, нині важливо переосмислити існуючі підходи на засадах унікального досвіду видатних педагогів (А. Макаренка, В. Сухомлинського, П. Лесгафта, К. Ушинського), визначив у цьому досвіді ті неминущі ідеї виховання (наступність і інноваційність, цілісність і дискретність процесу розвитку особистості, творчості і технології, гуманістичних методів, колективу і особистості, загальнолюдського й особистісного), на засадах яких повинні розв'язуватись проблеми сучасного виховання підростаючого покоління.

Багатьом аспектам взаємозв'язку духовно-морального і фізичного виховання в формуванні гармонійно розвиненої особистості присвячені наукові дослідження і роботи Л. Ваховського, В. Горащука В. Григоренка, Р. Гуревича, А. Дзундзи, В. Кабачкова, С. Полієвського, Т. Танько, Ю. Компанійця, Л. Матвєєва, Т. Круцевич, О. Куца, В. Пристинського, К. Приходченко, Т. Ротерс, О. Чижа, S. Blair.

Учені наголошують на тому, що фізична культура і спорт, фізичне виховання учнів є компонентами навчально-виховного процесу, в якому можливі інтенсивний розвиток, оперативна педагогічна корекція і вдосконалення моральної структури особистості. Це пов'язано, насамперед з тим, що в них ефективно реалізовуються інтерактивні форми освітньо-виховної діяльності учнів, використовуються різноманітні психолого-педагогічні ситуації виховного спрямування.

Фізичній культурі і спорту притаманний багатофункціональний характер. Дана принципова точка зору знаходить своє підтвердження в теорії та методиці виховання шляхом забезпечення ефективного формування моральних і духовних якостей особистості, що сприяє розвитку здібностей до організації її суспільно-корисної і соціально-професійної діяльності (В. Видрін, В. Докучаєва, О. Дубогай, Е. Іванова, С. Кириленко, Є. Приступа, Т. Ротерс, Б. Шиян, P.-O. Astrand, F. Bartlett).

Незважаючи на певні здобутки в розв'язанні означеної проблеми, вона залишається актуальною в аспекті теоретичної і технологічної розробленості найбільш ефективних форм, методів і засобів формування ціннісних моральних орієнтацій щодо здоров'я, культури здоров'я, здорового способу життя учнів професійно-технічних навчальних закладів. В офіційних звітах і наукових публікаціях зазначається, що нині відсутні захищені як кандидатські, так і докторські дисертаційні роботи, в яких ґрунтовно досліджувалися б питання організації і проведення здоров'яспрямованої діяльності, як ціннісної моральної орієнтації учнівської молоді.

Звертається також увага вчених (І. Бех, В. Горащук, В. Григоренко, О. Єжова, В. Кремінь) на актуальність проблеми формування інноваційної моральної свідомості випускників професійно-технічних навчальних закладів; розробку культурно-освітніх умов у сучасному інформаційному суспільстві; необхідність перебудови цілей, змісту, форм, методів, засобів і всієї організації навчального процесу відповідно до вимог часу.

У ході теоретичного дослідження даної проблеми нами були встановлені наступні суперечності, а саме:

* між високим рівнем соціально-економічного попиту на кваліфікованих, професійно мобільних спеціалістів у галузі промисловості і рівнем наукової обґрунтованості процесу формування моральних якостей учнів засобами, методами, здоров'яспрямованими технологіями фізичного виховання;

* між потребою ефективно формувати, оперативно корегувати розвиток моральних якостей, вчинки, поведінку учнів відповідно до вимог сучасного ринку праці і рівнем наукової обґрунтованості інтерактивних педагогічних технологій, спрямованих на виховання особистісно-утворюючих моральних здібностей (самоорганізованість, працьовитість, наполегливість, самовиховання, самоосвіта, самооцінка, самоактуалізація, фахова самореалізація, професійна компетентність, ініціативність);

* між соціально-економічною потребою в спеціалістах з достатнім рівнем фахової компетентності, професійної мобільності і рівнем наукової розробленості змісту професійно орієнтованого фізичного виховання, яке інтегровано формує в учнів транспозиційні можливості їх психомоторного розвитку і моральні якості особистості.

Таким чином, установлені суперечності в існуючому стані забезпечення якості професійно-технічної освіти, низький рівень психомоторного розвитку і стану здоров'я, недостатність мотивації навчальної діяльності і фахового самовизначення на тлі виховання моральних якостей учнів, потреба в фахівцях робітничих професій з високими моральними принципами, які відповідають вимогам сучасного ринку праці і викликам економічного розвитку країни, стали підставою для визначення теми дисертаційного дослідження: «Формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фізичного виховання».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до напрямів, окреслених Концептуальними засадами розвитку освіти в Україні та її інтеграції в європейський освітній простір (2004), Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2004), Державною програмою розвитку фізичної культури і спорту в Україні на 2007-2011 рр., Державною цільовою соціальною програмою «Школа майбутнього» на 2007-2010 рр. та виконано в контексті плану науково-дослідної роботи Слов'янського державного педагогічного університету. Тему затверджено Вченою радою Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 4 від 30.12.2004 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 3 від 28.04.2009 р.).

Мета дослідження - визначити, науково обґрунтувати, експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фізичного виховання.

Відповідно до мети були визначені такі завдання дослідження:

1. Вивчити стан розробленості проблеми формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фізичного виховання.

2. Визначити концептуальні положення розробки організаційно-педагогічних умов формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фізичного виховання.

3. Здійснити педагогічну діагностику рівня сформованості моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фізичного виховання.

4. Розробити проективну модель реалізації організаційно-педагогічних умов формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів та перевірити її ефективність.

Об'єкт дослідження - процес формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Предмет дослідження - організаційно-педагогічні умови формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фізичного виховання.

Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань роботи використовувалися такі взаємопов'язані методи дослідження: теоретичні - класифікаційний та каузальний аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, систематизація, зіставлення, аналогія (для визначення вихідних теоретичних позицій дослідження); емпіричні - спостереження, опитування, бесіда, анкетування, вивчення й аналіз документації (освітньо-кваліфікаційна характеристика, навчальні плани і програми), тестування (для визначення ступеня розвитку моторно-вісцеральної регуляції, фізичних здібностей, нервово-м'язової працездатності), констатувальний і формувальний педагогічний експерименти; аналітичні - кількісний і якісний аналіз з використанням методів математико-статистичної обробки результатів вимірювань й оцінювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше науково обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування моральних якостей учнів засобами інтерактивного фізичного виховання, а також розроблена проективна педагогічна модель їх функціонування в освітньо-виховному середовищі професійно-технічного навчального закладу; удосконалено ціннісно-виховні, організаційно-технологічні, суб'єкт-суб'єктні, змістовні й управлінські компоненти фізичного виховання на рівні інтерактивних форм його реалізації («діади», «тріади», «мікро-групи», «мала група»); одержало подальший розвиток обґрунтування професійно орієнтованих особистісно-утворюючих моральних якостей учнів, на засадах яких виховуються загальнолюдські і фахові цінності особистості, а також змістовні параметри понять «особистісно-утворюючі моральні якості», «професійно орієнтовані моральні цінності», «професійна мобільність», «інтерактивне освітньо-виховне середовище професійно орієнтованого фізичного виховання», «інтерактивне професійно орієнтоване фізичне виховання».

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його основні положення, результати та висновки можна використовувати для подальших досліджень проблеми взаємозв'язку духовно-морального і фізичного виховання учнівської молоді.

Матеріали дослідження можуть знайти використання в навчально-виховних закладах професійно-технічної освіти, профільних класах загальноосвітніх шкіл і ліцеїв, а також вищих навчальних закладах при викладенні розділу «Професійно-прикладна фізична підготовка».

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес з фізичного виховання учнів Маріупольського вищого металургійного професійного училища № 99 (довідка про впровадження № 142 від 12 червня 2008 р.), Горлівського вищого професійного училища № 37 (довідка про впровадження № 18 від 11 вересня 2009 р.), Маріупольського технічного ліцею (довідка про впровадження № 311 від 19 червня 2008 р.), Маріупольського професійного машинобудівного ліцею (довідка про впровадження № 376 від 13 серпня 2009 р.); а також у процес професійної підготовки студентів Донецького державного інституту здоров'я, фізичного виховання і спорту Національного університету фізичного виховання і спорту України (довідка про впровадження № 511 від 10 вересня 2009 р.) та Маріупольського державного гуманітарного університету (довідка про впровадження №1259/01-22/05 від 17 листопада 2009 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що він провів констатувальний і формувальний етапи експериментального дослідження, самостійно узагальнив отримані результати, що дозволило побудувати концептуальну модель та розробити організаційно-педагогічні умови її реалізації в освітньо-виховному середовищі професійно-технічного навчального закладу. У наукових працях, що опубліковані в співавторстві, особистий внесок автора полягає в проведенні кількісного і якісного аналізу одержаних даних, обґрунтуванні результатів, формулюванні висновків.

Апробація результатів дослідження здійснювалась на міжнародних науково-практичних конференціях: «Спорт, духовність і гуманізм у сучасному світі» (Донецьк: ДДІЗФВС, 2007-2009 рр.), «Молода спортивна наука України» (Львів: ЛДУФК, 2006-2007 рр.), «Фізична культура, спорт та здоров'я» (Харків: ХДАФК, 2006 рр.), «Физическое воспитание и спортивное совершенствование учащихся и студентов: современные инновационные технологии» (Одеса: ОНПУ, 2008 р.), «Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи» (Донецьк: ДонНУ, 2008 р.), «Актуальні питання вищої професійної освіти» (Донецьк: ДДІЗФВС, 2007 рр.), «Духовно-культурні цінності освіти та виховання» (Луганськ: Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, 2009 р.), «Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних умовах» (Запоріжжя: ЗНУ, 2006 р.); на всеукраїнських наукових конференціях: «Сучасні проблеми фізичного виховання та спорту школярів і студентів» (Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2004-2005р.), «Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку» (Кіровоград: КДПУ ім. В.Винниченка, 2005р.), «Актуальні проблеми науково - методичного і медико - біологічного забезпечення спортивної підготовки. Регіональні аспекти» (Слов'янськ: СДПУ, 2005 р.), «Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту» (Харків: НПУ ім. Г.Сковороди, 2006 р.).

Основні результати дослідження доповідались й обговорювалися на наукових семінарах і засіданнях кафедри теоретичних, методичних основ фізичного виховання і реабілітації Слов'янського державного педагогічного університету, а також кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля; нарадах НМЦ ПТО Донецької обл., педагогічних слуханнях ВПУ № 37 (м. Горлівка, Донецької обл.) у програмі експериментального педагогічного майданчика МОН України «Формування професійної майстерності учнів на підставі поглибленої психофізіологічної професійно спрямованої підготовки та фізичного і спортивного виховання».

Публікації. Зміст і результати дослідження відображено в 22 публікаціях, з яких 8 надруковано у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, трьох додатків на 17 сторінках, списку використаних джерел (272 найменування, з них англійською мовою - 23). Робота проілюстрована 13 таблицями та 4 рисунками, що займають 23 самостійні сторінки. Загальний обсяг дисертації становить 264 сторінки, з них - 198 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь дослідженості проблеми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження, наукову новизну, практичне значення результатів дослідження, наведено дані про апробацію, впровадження результатів дисертаційної роботи та її структуру.

У першому розділі «Теоретичні засади формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фізичного виховання» здійснюється аналіз проблеми гармонійно розвиненої особистості на засадах взаємозв'язку морального й фізичного виховання; розкриваються особливості впливу виховного потенціалу соціальних функцій фізичної культури і спорту на розвиток моральних якостей майбутніх кваліфікованих робітників; наводяться концептуальні положення розробки організаційно-педагогічних умов формування моральних якостей учнів у процесі фізичного виховання.

Актуальним напрямом сучасної теорії й практики виховання є розвиток духовно-моральної сутності учнівської молоді. Розгляд проблеми формування морально-тілесної цілісності виступає важливим складником процесу фізичного виховання.

Нині доводиться спостерігати змінення світогляду учнівської молоді, її ціннісної орієнтації, і в цьому аспекті ступінь вихованості моральних якостей кожної особистості складає загальну картину духовності суспільства.

Аналіз і узагальнення даних літературних джерел наводить на думку, що поняття «моральність», «духовність», «морально-духовна культура», «фізична культура», «культура здоров'я» особистості виступають важливими елементами сучасного науково-педагогічного дискурсу. Провідною метою формування особистості є її підготовка до повноцінної і активної життєвої позиції, що забезпечується взаємозв'язком усіх напрямів виховання (морального, фізичного, громадянського, розумового, екологічного, статевого, правового, трудового, естетичного).

У філософських, педагогічних і соціологічних дослідженнях (В.Бусел, Л. Ваховський, Н. Гавриш, О. Дробницький, М. Мещерякова, С. Омельченко, Л. Рувинський) мораль і моральні якості розглядаються як особлива форма прояву суспільної свідомості, спосіб нормативного регулювання поведінки людини, система принципів і норм, що визначають характер відносин між людьми відповідно до прийнятих у суспільстві понять.

Дотримання вимог моралі забезпечується силою духовного впливу, суспільною думкою, внутрішнім переконанням, совістю людини. Особливістю моралі є те, що вона регулює поведінку й свідомість людей у всіх сферах життя (виробнича діяльність, родинні стосунки, побут, міжособистісні відносини, навчання), а в розвитку моральної свідомості є важливим не лише сила зовнішнього впливу, а й адекватна середовищна організація резонансного впливу.

Коли вчені (Н. Волкова, Л. Гриценко, В. Лозова, Н. Миропольська, В. Мадзігон) ведуть мову про конкретизацію цілей виховання в сучасному суспільстві, то насамперед зазначають, що формулювання цілей повинно представляти собою змістовну характеристику гармонійно розвиненої особистості. Інваріантною абсолютною цінністю людства, що виступає як ідеальною ціллю виховання є особистість, яка здатна до самоактуалізації, тобто до реалізації своїх потенційних можливостей. На формування такої особистості й повинна бути спрямована діяльність суспільства по забезпеченню завдань морального виховання:

* формування моральної свідомості (стійких моральних переконань, норм і принципів);

* формування моральних почуттів, навичок і звичок належної поведінки (загальнолюдських і національних цінностей) щодо усвідомлення свого відношення до суспільства (патріотизм, ставлення до навчальної й трудової діяльності, громадянськість та ін.); до самого себе як особистості (принципи і норми, самооцінка, культура поведінки, дисциплінованість, вихованість та ін.); до інших людей (гуманізм, повага, співпереживання, колективізм та ін.). школяр фізичний професійний

Здається абсолютно переконливою точка зору О. Грішнової, С. Омельченко, С. Савченка, А. Титаренко, що моральність формується в людини на соціальному ґрунті. Поза суспільством, і в несоціальної істоти, моральність була б абсолютно немислимою, оскільки вона не може бути продуктом виключно власної творчості людини, звільненої від будь-яких соціальних дій.

Отже, ключова місія сучасного виховання повинна полягати в спонуканні підростаючого покоління до засвоєння цінностей суспільства через власну соціально-моральну практику, досвід, надаючи можливість кожному діяти як особистості, яка самовизначається. Цілеспрямований виховний вплив повинен співвідноситися з позицією суб'єктності, що формується рівнем життєвої компетентності людини.

У національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ ст. зазначається, що головною метою української освіти є створення умов для особистісного розвитку й творчої самореалізації кожного громадянина країни; формування покоління, здатного навчатись упродовж життя; сприяння розвитку цінності громадянського суспільства, консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної держави. У зв'язку з цим Н. Гавриш, М. Євтух, В. Кремень, О. Сухомлинська, Н. Сушік, Т. Танько, Н. Ткачова, Н. Фунтікова, Р. Чумічева, Г. Шевченко наголошують на тому, що реалізація цієї мети повинна базуватися на гуманістичній парадигмі освіти, коли перед педагогами постає завдання забезпечити всебічний розвиток особистості, спрямувати навчально-виховний процес на формування духовно-морального світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей вихованців.

Реалії сьогодення змушують нас звернути увагу на те, що в сучасному суспільстві, на жаль, триває загальне падіння духовності, втрата позитивних ціннісних орієнтацій, зниження престижу кваліфікованої робітничої професії, що певним чином позначається на моральній сфері учнів професійно-технічних навчальних закладів.

Формування моральної свідомості учнів повинно бути пов'язано насамперед з вихованням таких моральних якостей, які б активно сприяли розвитку здібностей до реалізації їх професійної мобільності у подальшій соціально-виробничій діяльності. Саме в умовах професійно-технічної освіти повинно бути реалізовано ініціювання процесів самовизначення, самоорганізації, самовиховання, самоосвіти, самоактуалізації, фахової самореалізації, професійної компетентності учнів у різноманітних життєвих і навчальних ситуаціях.

Характеризуючи особливості формування особистості в юнацькому віці, Н. Волкова, С. Золотухіна наголошують, що інтелектуальний розвиток учнів тісно пов'язаний з тенденціями їх особистісного зростання, збагаченням емоційної сфери, коли нові емоції виникають не тільки завдяки конкретним об'єктам, а й через стосунки з іншими людьми, види діяльності, їх зміст, перебіг і результати.

Усвідомлення й дотримання певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві, вироблення свого ставлення до суспільного життя породжують глибокі й тривалі моральні емоції. Більш різноманітно за змістом і спрямованістю розвиваються почуття гуманізму, колективізму, дружби, честі, обов'язку й відповідальності. З подальшим розвитком свідомості в оцінюванні власних вчинків і поведінки, в учнів формується почуття совісті як самооцінки дій за критеріями добра і зла, справедливості, порядності, а також усвідомлення своїх вад, моральної недосконалості. У цьому віці особливо загострюються почуття, пов'язані з усвідомленням свого «Я», власної гідності.

З розвитком свідомості й самосвідомості відбувається інтенсивне формування морально-вольової сфери. Закріплюється здатність керуватись у своїй поведінці й навчальній діяльності більш віддаленими цілями, усвідомлення своїх обов'язків. Зміцняються сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль.

Збагачується мотиваційна основа вольових дій, здатність до критичного їх аналізу, що виявляється в розсудливості, обдуманості, критичності й самовладанні. З усвідомленням правильності вибору професії, виникненням життєвих планів в учнів формується вміння підпорядковувати свої вчинки й поведінку конкретним цілям майбутнього самостійного життя, перебудовувати мотиви діяльності.

У зв'язку з цим провідне місце займають відповідальність перед собою, почуття суспільного обов'язку, ідейні переконання, моральні принципи, якими юнаки починають керуватися в повсякденному житті, що сприяє розвитку самоконтролю, самозобов'язання, самоаналізу, самонаказу. Дедалі більшого значення набуває система переконань, нових потреб, інтересів та ідеалів, які визначають напрям життєвої активності, ставлення до оточення, самого себе, суспільних обов'язків.

У зв'язку з цим, можливість використання потенціалу фізичної культури визначається насамперед тим, що він виступає інтегруючим фактором якості професійно-технічної освіти в аспекті впливу стану психосоматичного здоров'я, рівня розвитку фізичних якостей на темпи формування морально-духовної вихованості учнів.

Фізичну культуру і спорт вважають соціальним явищем, яке не обмежується розв'язанням завдань фізичного розвитку й рухової підготовленості людини, а й сприяє ефективній реалізації важливих функцій суспільства щодо моралі, виховання, етики. Фізична культура є однією з тих сфер діяльності, в якій формується й реалізується соціальна активність особистості. Вона відображає стан суспільства в цілому, є формою прояву його соціальної, політичної, моральної структури, тобто природним складником загальної культури суспільства.

В. Горащук, Л. Матвєєв, С. Коровін, Т. Круцевич, В. Платонов, Т. Ротерс зазначають, що нині слід переосмислити ціннісні орієнтири теорії й практики фізичної культури в аспекті використання їх високого виховного потенціалу. У зв'язку з цим фізичне виховання повинно бути спрямоване не стільки на формування знань про використання засобів фізичної культури і спорту в процесі навчання, скільки на формування за їх допомогою моральних професійно значущих цінностей особистості.

Отже, професійно-прикладну фізичну культуру учня слід розуміти як соціально-детерміновану сферу його загальної культури, що характеризується високим ступенем освіченості, сформованості рухових умінь, навичок і психофізіологічних функцій організму, які сприяють більш успішному оволодінню фахом, досягненню фізичної досконалості, формуванню мотиваційно-ціннісних моральних орієнтацій.

Як вважають С. Асланян, В. Григоренко, В. Ільінич, С. Лапаєнко, В. Менщиков, О. Олексюк, Л. Пилипей, Р. Раєвський, Р. Сіренко, В. Столяров сьогодні має місце певна необхідність подальшого вдосконалення підготовки кваліфікованого робітника з високим рівнем розвитку моральних якостей і професійних здібностей для задоволення потреб сучасного ринку праці. Формування ж моральної сфери повинно здійснюватись на засадах реалізації взаємозв'язку загальнокультурних цінностей фізичної культури з її високим виховним потенціалом.

Результати теоретичного аналізу дозволяють зазначити, що значна частина наукових праць і досліджень присвячені загальним теоретичним міркуванням авторів, а також окремим аспектам морального виховання учнів у процесі проведення уроків фізичної культури.

Майже немає фундаментальних наукових досліджень, які були б спрямовані на розв'язання стратегічних, а також практичних завдань щодо реалізації проблеми формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фізичного виховання.

У зв'язку з цим, на підґрунті наукових поглядів В. Алфімова, В. Горащука, В. Григоренка, С. Гришак, О. Пометун, С. Харченка, Г. Шевченко, нами були сформульовані вихідні положення як сукупність теоретичних концептів, що визначатимуть стратегічні аспекти наукового пошуку в розв'язанні завдань роботи. Сутність їх полягає в наступному:

* зміст компонентів формування моральних якостей учнів у процесі фізичного виховання визначається системо-утворювальною функцією структурованих цілей підготовки конкурентоспроможного, компетентного на ринку праці випускника професійно-технічного навчального закладу. Це обумовлює можливість утворення інтерактивного освітньо-виховного середовища, в умовах якого ефективно реалізовуються суб'єкт-суб'єктний, цільовий, змістовний, організаційно-технологічний, мотиваційно-потребнісний компоненти фізичного виховання.

Структурування цілей формування адекватних моральних орієнтацій учнів є підґрунтям для розробки ефективних засобів і методів управління навчально-виховним процесом (планування, організація, регулювання, контроль, педагогічна корекція, стимулювання навчальних досягнень);

* формування моральних якостей учнів повинно здійснюватися в умовах функціонування педагогічної система відкритого типу, якій притаманні інтегрованість, компліментарність, здатність утворювати освітньо-виховного середовище. Це передбачає якісні організаційно-педагогічні зміни в умовах організації процесу фізичного виховання, що сприятиме підвищенню ефективності й темпів формування моральних якостей учнів в аспекті реалізації особистісного підходу;

* виховний потенціал фізичної культури і спорту повинен бути спрямований на пізнання і розвиток моральних якостей, професійних здібностей, психомоторних властивостей, мотиваційно-потребнісної свідомості учнів.

Такою інтегрованою здібністю є професійна мобільність, розвиток якої забезпечуватиме учням можливість успішної адаптації до сучасних умов ринку праці, професійно-трудової переорієнтації відповідно фінансово-економічним тенденціям у суспільстві;

* активну життєву позицію слід вважати інформативним чинником, який відображає ступінь сформованості мотиваційно-потребнісної сфери учнів на рівні когнітивних, аксіологічних, праксіологічних компонентів їх свідомого ставлення до розвитку моральних якостей у процесі фізичного виховання.

Її формування досягається завдяки домінуванню потреби й здатності до самовиховання, самоактуалізації, самостійності, відповідальності за результати навчально-виховних досягнень. Успішність розвитку соціальної позиції учнів обумовлює необхідність структурно-функціональної перебудови процесу фізичного виховання в аспекті суб'єкт-суб'єктного підходу.

Таким чином, узагальнюючи дані літературних джерел, слід зазначити про необхідність більш глибокого наукового обґрунтування доцільності використання новітніх технологій, що розкривають не тільки предметну сферу знань людини про розвиток фізичних якостей, а й сприяють розумінню феномену фізичної культури і спорту в формуванні гармонійно розвиненої особистості. Реалізація цих знань повинна відбуватися на основі розробки оновленого змісту фізичного виховання як структурної сукупності цілей, дій і взаємодій всіх учасників навчального-виховного процесу з метою досягнення максимально можливого педагогічного результату.

Така сукупність організаційно-педагогічних чинників, дій і взаємодій утворює інтерактивне освітньо-виховне середовище з оптимальними умовами інтенсивного й розвивального впливу педагогічних технологій на формування моральної сфери учнів професійно-технічних навчальних закладів.

У другому розділі «Розробка експериментальної програми та перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі фізичного виховання» на засадах педагогічної діагностики здійснено аналіз впливу нині діючої системи фізичного виховання на ступінь сформованості в учнів моральних якостей, психомоторних і фізичних здібностей; технологія розробки та впровадження організаційно-педагогічних умов професійно орієнтованого фізичного виховання, які забезпечуватимуть утворення інтерактивного освітньо-виховного середовища; наводиться поетапна динаміка формування в учнів здібності установлювати якісно-статичні, якісно-динамічні, якісно-перспективні зв'язки між результатами навчальної діяльності і моральними якостями; здійснюється аналіз ефективності організаційно-педагогічних умов при реалізації експериментальної програми.

Характеризуючи стан розвитку учнівської молоді з позицій гуманістичної парадигми сучасної освіти слід зазначити, що фізична культура особистості повинна визначати найбільшу її соціальну цінність - здоров'я людини. Настав час, коли зміст програм з фізичного виховання слід розробити з більш конкретним урахуванням психофізіологічного стану учнів, який би мав виражену культурно-освітню, духовно-моральну і життєво-прикладну спрямованість з метою оптимізації умов навчання.

Проведена педагогічна діагностика щодо впливу існуючої системи фізичного виховання на формування моральних якостей учнів свідчить, що нині процес фізичного виховання організовано, нажаль, на типологічному рівні, який реалізується без чіткого врахування його виховного потенціалу, інтерактивних форм розвитку особистісно-утворюючих моральних якостей, оперативної педагогічної корекції психоемоційних параметрів особистості, особливо якщо цього вимагає результат освітньо-виховної діяльності, вчинки, поведінка, хибні ціннісні орієнтації.

У зв'язку з цим, нами були визначені класифікаційні ознаки властивостей (критерії), що відображають мету виховної діяльності учнів у процесі інтерактивного професійно орієнтованого фізичного виховання, яка в різних традиційних, експериментальних та інноваційних організаційно-педагогічних умовах функціонування педагогічної системи виконує системо-утворювальну функцію, визначає її зміст і прогнозує ефективність результату діяльності в освітньо-виховному середовищі.

Такий науково-технологічний підхід дозволив сформулювати групи критеріїв оцінки ефективності впливу фізичного виховання на формування моральних якостей учнів:

* перша група критеріїв була визначена як оцінка ступеню сформованості відношення учнів до суспільства, що передбачала такі його утворюючі показники, як ставлення до особистісної навчально-виховної діяльності, до історичної спадщини українського народу, до своєї Батьківщини (патріотизм, громадянськість, гуманізм);

* друга група критеріїв представляє оцінку ступеню сформованості вимогливості до себе як моральної особистісно-утворювальної здібності (самоорганізованість, дисциплінованість, працьовитість, наполегливість, самооцінка, самоконтроль, самоактуалізація, фахова самореалізація, ініціативність);

* третя група критеріїв визначала рівень сформованості здатності до самовиховання і реалізації соціально-суспільних обов'язків особистості (свідоме фахове самовизначення, професійно орієнтована мотивація діяльності, схильність до самоосвіти; здатність установлювати якісно-статичні, якісно-динамічні, якісно-перспективні зв'язки між результатами освітньо-виховної діяльності і моральними якостями особистості);

* четверта група критеріїв визначала оцінку ставлення учнів до культури здоров'я, здорового способу життя як соціально-особистісної моральної цінності (професійно орієнтована фізична культура і виховання, психосоматичне здоров'я, дозвільна діяльність, екологія).

Визначені критерії оцінки відповідають ціннісним моральним орієнтаціям учнів. Ціннісні параметри особистості виконували функцію моральних показників, які на основі контрольно-оцінної (12-ти бальної) шкали інтегрувались (відповідно до принципу однорідності ознак і властивостей об'єкта дослідження) у систему критеріїв ефективності досліджуваних ознак.

Отримані результати оцінювались на основі поступово-зростаючого типу контрольно-оцінної шкали (Л. Сергієнко, 2001) у вимірі 12 балів з наступною диференціацією за якісними рівнями в навчально-виховній діяльності учнів, а саме:

* високий рівень вихованості (12-10 балів) - проявляються моральна якість, вчинок, поведінка, які є домінантними;

* вище середнього рівень вихованості (9-7 балів) - проявляються моральна якість, вчинок, поведінка, які є сталими;

* середній рівень вихованості (6-4 балів) - проявляються моральна якість, вчинок, поведінка, які є нестабільними, випадковими, ситуативними;

* низький рівень вихованості (3-1 бали) - не проявляються моральна якість, вчинок, поведінка в їх системному взаємозв'язку.

Установлені за допомогою опитування, експертних оцінок, рухових тестів показники вихованості моральних якостей, а також рівень психомоторного розвитку і фізичної підготовленості учнів свідчать, що більшість із них мають недостатні темпи сформованості, що не сприяє ефективній реалізації якості завдань професійно-технічної освіти.

Це спонукало нас сформулювати низку технологічних принципів розробки і практичного впровадження в процес фізичного виховання організаційно-педагогічних умов, а також стало підґрунтям для формулювання цілей, компонування змісту, добору адекватних форм, методів і технологій щодо реалізації експериментальної програми формування моральних якостей учнів.

Організаційно-педагогічні умови ми розглядали як структурну сукупність цілей, дій і взаємодій, що передбачають внесення певних змін в організацію навчально-виховного процесу для досягнення максимально можливого педагогічного результату.

Така сукупність організаційно-педагогічних чинників, дій і взаємодій утворює інтерактивне освітньо-виховне середовище з оптимальними умовами інтенсивного і розвивального впливу інтерактивних технологій.

Сутність першої організаційно-педагогічної умови полягає в діагностичному визначенні цілей організації і функціонування інтерактивного освітньо-виховного середовища, його суб'єктів і педагогічних технологій, спрямованих на формування моральних якостей і психомоторних здібностей учнів, на засадах яких здається можливим ефективне формування компетентних, конкурентоспроможних, професійно мобільних спеціалістів.

Реалізація цієї умови забезпечувалася на основі компонентів навчально-виховного процесу (в формі інтерактивних уроків, позакласних і позашкільних виховних заходів), а саме:

* змістовний компонент включав формування системи знань, умінь і навичок, а також способів і досвіду креативної діяльності щодо розвитку ціннісних орієнтацій; реалізацію рівня професійно-технічної підготовленості учнів у системі: «професійно-технічні знання-професійно-технічні навички і уміння-професійно орієнтовані рухові навички і уміння-професійно орієнтована спрямованість на виховання моральних якостей особистості»;

* виховний компонент передбачав формування загальнолюдських, а також професійно актуальних орієнтацій і моральних якостей (світогляду, адекватного загальнолюдським і національним цінностям; культури взаємодії і спілкування; патріотизму; партнеродомінантності; громадянськості);

* організаційно-технологічний компонент мав елементи дидактичної і управлінської діяльності педагога: педагогічну технологію суб'єкт-суб'єктних відносин у системі “учень-педагог-учень-учень”; форми організації педагогічного процесу в суб'єктах інтерактивного середовища; методи і прийоми формування моральних якостей особистості в процесі фізичного виховання; засоби професійно орієнтованого фізичного виховання в суб'єктах інтерактивного середовища; форми педагогічного моніторингу освітньо-виховних досягнень учнів.

Реалізація другої організаційно-педагогічної умови здійснювалася шляхом впровадження в освітньо-виховне середовище технології розвитку в учнів здібності до самовиховання.

Дана технологія була представлена таким чином, щоб ефективно забезпечити кумуляцію системних ефектів розвитку цієї здібності на всіх стадіях її формування. Алгоритм технології був структурований в поетапно-циклічній формі, змістовні чинники якого забезпечили розвиток комплементарне пов'язаних із самовихованням здібностей до самоактуалізації, самоосвіти, самоорганізації, самоконтролю, самооцінки.

Третьою організаційно-педагогічною умовою було структурування процесу фізичного виховання як педагогічної системи відкритого типу, що утворює інтерактивне освітньо-виховне середовище професійно-технічного навчального закладу.

Її впровадження здійснювалося на основі розроблених експериментальної програми і проективної моделі її реалізації в формі трьох взаємопов'язаних, умовно самостійних організаційно-педагогічних етапів:

* етап формування в учнів здібності установлювати якісно-статичні ситуативні зв'язки між результатами навчально-виховної діяльності і моральною структурою особистості;

* етап формування в учнів здібності установлювати якісно-динамічні зв'язки між результатами навчально-виховної діяльності і моральною структурою особистості;

* етап формування в учнів здібності установлювати якісно-перспективні зв'язки між результатами навчально-виховної діяльності і моральною структурою особистості.

Розроблені та впроваджені в практику організаційно-педагогічні умови забезпечили в процесі формувального експерименту оптимальні технологічні основи реалізації організаційного, цільового, змістовного, виховного, програмно-нормативного, контрольно-управлінського і стимулюючого компонентів на кожному з викладених етапів. Їх структурно-функціональні ознаки, властивості комплементарне інтегруються на рівні інтерактивних педагогічних технологій формування моральних якостей учнів у процесі фізичного виховання.

Перевірка ефективності оновленого змісту фізичного виховання на основі розроблених організаційно-педагогічних умов здійснювалася в процесі формувального етапу педагогічного дослідження.

Аналіз отриманих даних свідчить, що результатом ефективності виховного впливу професійно орієнтованого фізичного виховання стали більш високі показники позитивної динаміки формування моральних якостей в учнів експериментальних груп, у порівнянні з учнями контрольних груп, що представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Динаміка показників вихованості моральних якостей учнів під впливом засобів професійно орієнтованого фізичного виховання (n=260)

Критерії оцінки рівня вихованості	Оцінка показників вихованості, бали (X±m)
	контрольна група	експериментальна група
	до експерименту	після експерименту	до експерименту	після експерименту
Відношення до особистісного психосоматичного здоров'я.	3,62±0,02	4,27±0,03*	3,58±0,02	9,81±0,07**
Відношення до навчально-виховної діяльності.	2,98±0,01	3,10±0,02*	2,81±0,01	9,33±0,06**
Відношення до фізичного виховання.	3,27±0,02	3,81±0,02*	3,25±0,02	10,62±0,08**
Відношення до історичної пам'яті народу.	2,86±0,01	3,33±*0,02	2,70±0,01	9,85±0,07**
Відношення до своєї Батьківщини.	3,31±0,02	3,65±0,02*	3,28±0,02	10,58±0,08**
Повага до прав і свобод інших народів.	2,90±0,01	3,43±0,02*	2,80±0,01	10,60±0,08**
Соціальні обов'язки особистості.	2,61±0,01	3,29±0,02*	2,53±0,01	10,13±0,08**
Партнеродомінантність.	3,26±0,02	3,65±0,02*	3,05±0,02	10,47±0,08**
Здатність до самоосвіти.	2,83±0,01	2,99±0,01*	2,75±0,01	10,24±0,08**
Відношення до культури країни.	3,01±0,02	3,54±0,02*	2,91±0,01	8,74±0,06**
Здатність до самовиховання.	2,13±0,01	2,60±0,01*	2,02±0,01	9,31±0,07**
Здатність до визначення цілей освітньо-виховної діяльності.	3,41±0,02	3,91±0,02*	3,24±0,02	10,0±0,08**

Примітки:

1. * Результати не мають достовірної порівняльної динаміки (t=1,85-1,95; p>0,05).

2. ** Результати мають статистично достовірну порівняльну динаміку (t=10,83-12,61; p<0,001).

Дані якості ми розглядали як особистісно-утворюючі, що забезпечили суб'єкту освітньо-виховного процесу успішну діяльність, а також можливість установлення якісно-статичних, якісно-динамічних, якісно-перспективних зв'язків між результатами навчально-виховної діяльності і моральними якостями особистості. Також було доведено, що інтерактивні педагогічні технології розвитку психомоторних і фізичних здібностей учнів обумовлюють необхідність прояву моральних якостей (самоорганізованість, уважність, наполегливість, працьовитість, партнеродомінантність, самоактуалізація та інші), інтеграція яких і забезпечує успішність навчально-виховних досягнень.

Таким чином, проведений системний порівняльний аналіз результатів формувального етапу експерименту свідчить про ефективність розробленої експериментальної програми реалізації організаційно-педагогічних умов формування в учнів моральних якостей засобами інтерактивного професійно орієнтованого фізичного виховання із застосуванням різноманітних сучасних методів дослідження. Аналіз результатів дослідження, їх інтерпретація, систематизація й узагальнення досить переконливо свідчать про ефективність проведеного педагогічного дослідження.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного дослідження дає підстави зробити наступні висновки.

1. У дисертаційній роботі наведено науково-теоретичне узагальнення та обґрунтовано нове вирішення проблеми формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі професійно спрямованого фізичного виховання, розв'язання якої було пов'язане з розробкою та впровадженням ефективних організаційно-педагогічних умов його функціонування в освітньо-виховному середовищі фахової підготовки майбутніх кваліфікованих робітників галузі промислового виробництва.

Установлено, що значна частина наукових праць і досліджень з даної проблеми присвячені загальним теоретичним міркуванням авторів, а також окремим аспектам морального виховання учнів у процесі проведення уроків фізичної культури у загальноосвітніх школах. Практично відсутні фундаментальні наукові дослідження, які були б спрямовані на розв'язання стратегічних завдань реалізації проблеми інтенсивного формування моральних якостей учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі занять фізичною культурою і спортом.

2. Теоретичне дослідження дозволило визначити, що ідея використання виховного потенціалу фізичної культури і спорту передбачає врахування концепції інтерактивного (суб'єкт-суб'єктного) впливу освітньо-виховного середовища на процес формування особистості учнів. Сутність цього впливу полягає в тому, що міжособистісні, партнерські взаємовідносини є потужним педагогічним і соціальним чинниками формування ціннісних орієнтацій учнів, рівень вихованості моральних якостей яких забезпечує сталий розвиток фахової компетентності і професійної мобільності.

Установлено, що науково-практичні основи реалізації виховних можливостей фізичного виховання в системі професійно-технічної освіти, нині ще не мають відповідної наукової і технологічної розробленості в таких організаційно-педагогічних аспектах як виховний, соціалізуючий, суспільно-адаптуючий, професійно-прикладний, здоров'яспрямований.

3. Обґрунтування ідеї педагогічної доцільності використання фізичної культури у формуванні гармонійно розвиненої особистості доводить, що ключовим поняттям у реалізації її виховних можливостей є феномен транспозиції психомоторних здібностей, рухових навичок і умінь, моральних якостей зі сфери фізичного виховання в структуру їх фахової підготовки.

Аналіз сутності такого розуміння довів, що крім біологічних ознак, такий педагогічний механізм має потужні соціальні властивості, які в повній мірі реалізуються в процесі навчально-виховної і професійно-технічної підготовки соціально обумовлених видів діяльності майбутнього кваліфікованого робітника. Змістовний аналіз понять педагогічної системи фізичного виховання, з її домінуючою властивістю транспозиції, виявив доцільність використання таких гносеологічних категорій, як інтеріоризаційне сприйняття цілей; домінантне використання здібності учнів установлювати якісно-статичні, якісно-динамічні, якісно-перспективні зв'язки між результатами навчально-виховної діяльності і моральними якостями особистості; розвиток психомоторних здібностей, навичок і умінь у комплементарній єдності з вихованням моральних якостей особистості, що виконують функцію соціально-педагогічного підкріплення.

4. У процесі педагогічної діагностики стану традиційної системи фізичного виховання учнів, його організаційно-педагогічних можливостей в формуванні моральних якостей особистості були виявлені чинники, які обумовлюють системні недоліки щодо ефективної його реалізації в професійно-технічній освіті, а саме:

· негативні традиції і тенденції в методиці організації навчально-виховної діяльності учнів у академічній групі;

· відсутність педагогічних технологій щодо оперативної корекції моральних параметрів особистості учнів у відповідності до сучасної структури ринку праці;

· низький рівень психомоторних можливостей і психосоматичного здоров'я учнів, що є значущим соціально-педагогічним чинником у формуванні негативних психоемоційних параметрів їх особистості;

· занадто спрощене розуміння, а отже недоліки в професійній підготовці учителів фізичної культури, майстрів виробничого навчання, наставників академічних груп у питаннях реалізації процесу фізичного виховання як педагогічної системи відкритого типу, якій притаманні властивості інтенсивно формувати, а також оперативно коректувати моральну сферу майбутнього кваліфікованого робітника.