Теоретичні і методичні основи інформаційно-дидактичного забезпечення навчального процесу із загальної хімії у вищих технічних навчальних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки НАПН України

УДК 378:37.02:54

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Теоретичні і методичні основи інформаційно-дидактичного забезпечення навчального процесу із загальної хімії у вищих технічних навчальних закладах

13.00.02 - теорія та методика навчання хімії

Кириченко Віктор Іванович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Гончаренко Семен Устимович, Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України, головний науковий співробітник відділу андрагогіки. інноваційних інформаційний хімія

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Чайченко Надія Натанівна, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, завідувач кафедри теорії і методики вищої професійної освіти;

доктор педагогічних наук, професор Романишина Людмила Михайлівна, Національна академія державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, професор кафедри педагогіки і психології;

доктор хімічних наук, професор Манк Валерій Веніамінович, Національний університет біоресурсів та природокористування України, професор кафедри колоїдної і органічної хімії.

Захист відбудеться 9 вересня 2010 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки НАПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д)

Автореферат розісланий 6 серпня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л. Д. Березівська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження обумовлена нагальною необхідністю динамічного розвитку і вдосконалення традиційної, догматично-консервативної педагогічної системи курсу загальної хімії вищих технічних навчальних закладів (ВТНЗ) з метою підвищення ефективності навчання, а відтак і поглиблення фундаментальної підготовки майбутніх інженерів. Навчання хімії не відповідає вимогам сьогодення, що спричинено низкою накопичених у традиційному навчальному процесі суперечностей між: а) зростаючими вимогами до рівня фундаментальної підготовки інженерів, а з іншого - методичною недосконалістю традиційного навчального процесу з курсу хімії; б) значною за обсягом і досить складною за науково-пізнавальними процедурами системою власне хімічної науки та її недостатньою адаптованістю до потреб навчальної діяльності студента; в) визнанням домінуючого впливу інформаційно-дидактичного навчального процесу на інтенсивність і ефективність засвоєння знань та недослідженістю нинішнього його стану, а також потенціалу його розвитку як системи; г) інноваційними вимогами сучасної кредитно-модульної системи вищої освіти стосовно організаційних і технологічних аспектів навчального процесу та неадаптованістю до них традиційних інформаційної і дидактичної систем загальної хімії, особливо з точки зору підготовленості до мультимедійних технологій навчання і самостійної роботи студента по опановуванню знаннями.

Розв'язування накопичених суперечностей як назрілої проблеми можливе лише за умови інноваційно-продуктивного оновлювання і вдосконалювання найважливіших складників педагогічної системи курсу хімії ВТНЗ на засадах триєдиного підходу фундаменталізації-гуманізації-індивідуалізації вищої освіти. Причому, у вирішенні проблеми пропонується діяти за чітко визначеним алгоритмом: від оновленої інформаційної системи курсу хімії переходять до конструювання дидактичної системи, а далі - до розвивальних методики навчання і насамкінець - до сучасного навчально-методичного комплекту (НМК) та мультимедійно-комп'ютерних технологій навчання.

Дане дослідження тісно пов'язане з важливим соціально-педагогічним положенням про те, що продуктивність діяльності інженера у вирішенні назрілих науково-технічних проблем цілком визначається рівнем його професійної компетентності й інтелекту, якого слід досягати в перебігу інтенсивного і ефективного навчального процесу із загальної хімії. Саме ефективне навчання студента закладе необхідний рівень тезауруса його знань, розвиненості розумових здібностей та системного мислення, а також сформованості потреби, вмінь і навичок неперервного учіння і розвитку. Системне мислення, як найрозвинутіша за когнітивно-психологічним механізмом його форма, має формуватись на засадах активізуючого і розвиваючого впливу на студента інформаційно-освітнього середовища курсу хімії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема даної дисертаційної роботи тісно пов'язана з Державною національною програмою “Освіта. Україна XXI століття” і є складовою науково-методичної проблеми “Удосконалення навчального процесу із фундаментальних і загально інженерних навчальних дисциплін вищої школи”, яка розробляється на рівні держбюджетної теми в Хмельницькому національному університеті (номер державної реєстрації № 0134U007226).

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Хмельницького національного університету (протокол № 4 від 24.11.2004 року) та узгоджена в даній редакції з Радою по координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 26.04.2005 року).

Мета дослідження полягає у вирішенні комплексу теоретико-методичних і прикладних питань, пов'язаних із конструюванням інноваційних інформаційної і дидактичної систем курсу загальної хімії ВТНЗ та з розробленням продуктивних методики і технології ефективного, розвивального навчання студента.

Відповідно до мети дослідження і спираючись на аналіз стану вивченості проблеми в інформаційному середовищі фахових видань, а також на окреслені найдоцільніші й першочергові напрями подолання накопичених у традиційному навчальному процесі суперечностей, визначено такі завдання:

1. Розробити методичні принципи побудови моделі сучасної педагогічної системи курсу хімії ВТНЗ, а також конструювання нової навчальної програми цього курсу відповідно до вимог кредитно-модульної системи вищої освіти. Науково довести, що методична досконалість інформаційної і дидактичної систем курсу хімії слід визначати значною мірою рівнем розробленості методів і технологій трансформування наукової інформації у навчально-методичну з виділенням у ній опорних системоутворюючих факторів.

2. Сформувати основні положення концепції системно-моделювального конструювання інноваційних інформаційної і дидактичної систем курсу хімії, які б спирались на методично опрацьовані системоутворюючі фактори та на сучасні мультимедійні технології навчання. Показати, що методи системного моделювання мають спиратись на комп'ютерні технології та відповідати певному алгоритмові оперантного научування студента.

3. Створити модель такої системи інформаційно-дидактичного забезпечення курсу хімії, яка, спираючись на методично опрацьовані фундаментальні вчення хімії та на комплекс системоутворюючих факторів, сприяла б фундаменталізації-гуманізації-індивідуалізації освітнього середовища.

4. Розробити моделювально-розвивальну (оперантну) технологію на-вчання хімії та довести, що вона забезпечує динамічне адаптування суб'єкта до об'єктів інформаційної системи хімії на рівні їхньої взаємодії у навчанні.

5. Експериментально перевірити ефективність у навчанні інноваційного інформаційно-дидактичного забезпечення курсу хімії та розробленої на його основі моделювально-розвивальної технології навчання.

6. Створити сучасний НМК з курсу хімії ВТНЗ (підручник, практикум, збірник матеріалів для мультимедійних технологій навчання) у друкованому і електронному варіантах та експериментально перевірити його педагогічну ефективність у навчальному процесі за умов кредитно-модульної системи вищої освіти і мультимедійних технологій навчання.

Об'єктом дослідження є навчально-виховний процес із загальної хімії у ВТНЗ як важливий складник фундаментального етапу підготовки у вищій школі високопрофесійних інженерних кадрів.

Предметом дослідження є інформаційна і дидактична системи курсу загальної хімії ВТНЗ, методика і педагогічна технологія втілення цих систем у навчальний процес, а також теоретичні основи, методи і засоби конструювання сучасного НМК з курсу хімії як системи педагогічних технологій.

Концепція дослідження спирається на адаптовані до даної проблеми основні положення теорій формування у студента рис творчої особистості, зокрема: класичної операціональної, а також таких сучасніших теорій як когнітивного конструктивізму (в тому числі і в методиці навчання), когнітивної “я-концепції”, особистісних конструктів, моделювального научування.

Концептуальна орієнтованість дослідження на оновлення традиційного інформаційно-дидактичного забезпечення навчального процесу сприятиме:

- побудові структурно-логічної моделі педагогічної системи хімії як навчальної дисципліни ВТНЗ зі всіма її функціонально пов'язаними складниками, епіцентром якої є інформаційно-дидактичне забезпечення навчання;

- опрацюванню методичних підходів до трансформування наукової інформації хімії у навчально-методичну інформацію курсу загальної хімії на засадах творчого адаптування до потреб дослідження комплексу процедур абстрагування-формалізації-апроксимації;

- виявленню в інформаційних системах базової хімічної науки і навчального курсу хімії комплексу методично опрацьованих системоутворюючих факторів як таких, що здатні об'єднати обидві системи в єдине ціле як основи для побудови продуктивнішого за своїм когнітивно-психологічним потенціалом інформаційно-дидактичного забезпечення навчання;

- розроблянню технології систематизації оптимізованої за змістом і обсягом навчальної інформації з метою побудови трирівневої ієрархічної моделі навчальної програми курсу;

- виробленню методичних і технологічних основ побудови системи тримодульного, ієрархічного за своєю структурою інформаційно-дидактичного забезпечення курсу хімії, яке, спираючись на вперше сформовані фундаментальні учення хімії, дозволило б побудувати максимально узагальнене, особистісно-зорієнтоване середовище навчання студента;

- формуванню системно-моделювального підходу до конструювання інформаційно-дидактичного середовища навчання загальної хімії як системи перцептивно-знакових моделей хімічних об'єктів і явищ з наступним інтегруванням їх у пізнавальні наочно-графічні конструкти, комплекси тощо;

- впровадженню у навчальний процес наочно-графічно змодельованих засобів мультимедійних технологій навчання, здатних активізувати сенсо-моторну сферу студента, а отже, і прискорювати формування у нього алго-ритмів інтенсивної пізнавально-перетворювальної діяльності учіння;

- створенню такого НМК з курсу хімії ВТНЗ, який відображав би оновлені, продуктивні інформаційну і дидактичну системи та інтегрував би їх із моделювально-розвивальною технологією навчання і на цій основі виконував би роль епіцентру самостійної роботи студента по вивченню хімії.

Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що суттєве підвищення ефективності засвоювання студентами знань, а отже, і рівня фундаментальної підготовки інженерів можливе лише за умови реформування педагогічної системи курсу хімії ВТНЗ на засадах інноваційного оновлювання інформаційно-дидактичного забезпечення і технологій навчання. Окремі складники загальної гіпотези спираються на такі положення:

- методичні підходи до реформування педагогічної системи мають враховувати досягнення сучасної і адаптованої до даної проблеми загальнонаукової концепції когнітивного конструктивізму при формуванні інформаційних систем взагалі і освітніх зокрема;

- лише інноваційні інформаційна і дидактична системи курсу хімії можуть функціонувати за методичним принципом - від здобутої студентом системи знань до сформованості вмінь і навичок неперервного учіння та потенціалу розвитку рис його творчої особистості;

- лише високоінтегрована і узагальнена інформаційна система курсу хімії здатна продуктивно інтенсифікувати навчальний процес на аудиторному рівні і особливо на рівні самостійної роботи (діяльності учіння) студента;

- лише системно-моделювальне конструювання дидактичної системи курсу хімії за певним алгоритмом (від мікромоделей - до комплексів і модулів) здатне інтегрувати навчальну інформацію у формі ієрархічних систем;

- лише мультимедійно-комп'ютерні технології навчання сприятимуть реалізації оновленого інформаційно-дидактичного забезпечення у формі інтенсивного та ефективного навчального процесу;

- лише сучасний НМК з хімії, оснований на розроблених інформаційній і дидактичній системах, зможе забезпечити ефективність як самостійного вивчення хімії, так і мультимедійних технологій аудиторного навчання.

Методологічною основою дослідження є концептуальні положення: теорії наукового пізнавання, сучасної парадигми освіти і закономірностей процесів фундаменталізації-індивідуалізації-гуманізації вищої освіти; кібернетичної теорії інформаційних систем і управління ними; комплексу сучасних методологічних підходів до досліджуваних проблем; дидактичних принципів особистісно орієнтованого і розвивального навчального процесу; операціональної концепції інтелекту; когнітивного напряму в теорії формування сенсомоторної і розумової сфер суб'єкта, розвитку його особистості.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки, що стосуються: філософії освіти (І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, О. І. Ляшенко, В. М. Мадзігон та ін.); теорії діяльності й розвитку особистості (Г. О. Балл, П. Я. Гальперін, Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, Н. Ф. Тализіна та ін.); теорії педагогічних інформаційних систем і педагогічної майстерності (І. В. Блауберг, А. Бандура (США), С. У. Гончаренко, В. С. Готт, В. М. Глушков та ін.); розвитку педагогічних технологій (В. П. Беспалько, В. М. Кларін, В. А. Козаков, З. А. Решетова та ін.); науково-методичних основ розвитку хімічної освіти (Н. М. Буринська, О. С. Зайцев, А. М. Макареня, Л. М. Романишина, О. Г. Ярошенко та ін.).

Джерельну базу даного дослідження становлять монографії та наукові публікації у періодичних виданнях і матеріалах конференцій, навчально-методичні посібники, дисертації з питань теорії та методики навчання хімії та з проблеми розвитку фундаментального етапу вищої освіти.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, розв'язування завдань використовували комплекс взаємопозв'язаних методів дослідження. Серед теоретичних методів використовували:

- концептуально-порівняльний аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури, дисертаційних робіт, щоб з'ясувати суть сучасної теорії освітніх інформаційних систем і, зокрема, інноваційних методів конструювання системи окремого навчального предмета, операціональної концепції становлення особистості студента;

- структурно-системний аналіз складних інформаційних систем і, зокрема, педагогічної системи курсу хімії, застосовування якого дало змогу не лише побудувати його інформаційну і дидактичну системи, а й виявити закономірності їх функціонування та управління ефективністю навчання;

- метод системного моделювання як засіб реалізації принципів когнітивного конструктивізму при побудові інформаційної і дидактичної систем загальної хімії, а також при розробленні методики моделювально-розвивального навчання на основі таких інноваційно-продуктивних систем;

- метод комп'ютерного, наочно-графічного конструювання перцептивно-знакових методичних моделей з метою побудови трирівневої системи ієрархічно пов'язаних навчальних модулів курсу загальної хімії та комунікативно-діалогових конструктів оперантного научування.

Емпіричні методи використовували з метою:

- з'ясування вихідного, поточного і завершального станів навчальних досягнень з хімії студентів контрольних і експериментальних груп та внесення необхідних коректив у перебіг педагогічного експерименту;

- вивчення результативності навчальної діяльності студентів шляхом контролю лекційних і лабораторно-практичних занять у ВТНЗ, спостереження, опитування, анкетування, аналізу успішності в групах студентів;

- аналізу практики застосовування навчальних планів і завдань з хімії у сучасній вищій технічній школі та узагальнення досвіду викладачів з методики використовування у навчальному процесі традиційного та інноваційного інформаційно-дидактичного забезпечення курсу хімії;

- виявлення в перебігу педагогічного експерименту ефективності розроблених інформаційної і дидактичної систем курсу хімії та методики і технології навчання;

- статистичного оброблення результатів педагогічного експерименту, якісного і кількісного аналізів його проведення та формулювання висновків.

Дослідження тривало протягом 1993_2008 рр. за такими, умовно виділеними етапами науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (1993-1996 рр.) - аналітично-констатувальний, протягом якого був пошук наукових публікацій стосовно історичних аспектів, сучасного стану і перспектив розвитку філософських, психолого-педагогічних та інших проблем вищої технічної освіти; проаналізовано одержану інформацію і визначено коло актуальних для вирішування питань.

Другий етап (1997-2000 рр.) - пошуковий, коли визначали об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та необхідні методи дослідження; обґрунтовували і розробляли концептуальні положення, програму і методику дослідження; аналізували методичні аспекти традиційного навчального процесу з курсу хімії ВТНЗ з метою вивчення напрямів і методів інноваційного трансформування його; закладали основи нових методики і технології навчання.

Третій етап (2001-2005 рр.) - формувальний експеримент, коли здійснювали експериментальну перевірку гіпотези і концептуальних положень дослідження, розробляли і впроваджували в практику системно-моделювальний підхід до конструювання змістового і процесуального складників навчального процесу, інноваційну інформаційно-дидактичну систему курсу хімії ВТНЗ та нову моделювально-розвивальну технологію навчання, готували до видання матеріали провідної компоненти нового НМК - навчального посібника для студентів “Загальна хімія”.

Четвертий етап (2006-2008 рр.) - завершально-коригувальний, коли обробляли, систематизували та узагальнювали результати, одержані в процесі теоретичного аналізу і дослідної роботи; коригували характеристичні параметри всіх розроблених моделей оперантних конструктів, а також методики застосування їх; завершували створення і видання нового НМК з курсу хімії; закінчували оформлення рукопису дисертаційної роботи.

Експериментальною базою дослідження був навчально-виховний процес фундаментального етапу (рівень бакалаврату) підготовки і підвищення кваліфікації фахівців:

- інженерів-механіків та інженерів-технологів у таких ВТНЗ, як Хмельницький національний університет, Тернопільський державний технічний університет імені І. Пулюя, Національний лісотехнічний університет України; Київський національний університет технологій та дизайну;

- вчителів хімії та біології у таких ВНЗ, як Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка;

- підвищення кваліфікації учителів у Хмельницькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що в методиці навчання загальної хімії у ВТНЗ уперше розроблено науково обґрунтовані засади і принципи:

- творчого адаптування сучасних концепцій формування у студента рис інтелектуальної особистості, починаючи від класичної операціональної й далі до новітніх концепцій конструктивізму у навчанні, зокрема, когнітивного моделювання, оперантного научування, особистісних конструктів, до процесів оновлення інформаційної і дидактичної систем курсу хімії;

- апроксимації принципів структурно-системного і діяльнісного підходів та системного аналізу до методичного формування оптимізованої системи навчальної інформації, виділення у ній визначальних її характеристик у формі комплексу системоутворюючих факторів як наукової бази конструювання оновленої дидактичної системи курсу хімії, а також вивчення активізуючого її впливу на когнітивно-психологічні механізми діяльності учіння та на ефективність засвоювання студентом хімічних знань;

- методичних основ трансформування підібраної та оптимізованої інформаційної системи хімічної науки у навчально-методичну інформацію
курсу хімії за умови додержування алгоритму певних наукових методик, зокрема: дискретизації - диференціювання, абстрагування - формалізації, а також індуктивно-дедуктивного представлення узагальненої інформації, інтерпретованої через комплекс системоутворюючих факторів;

- технологічних основ виділення у сформованій системі навчальної інформації когнітивно значущих елементів (навчальних клітинок), пов'язаних між собою операціональною системою дій, узагальнення і упорядкування їх у цілісне і когнітивно активне моделювально-розвивальне середовище навчання хімії;

- системного моделювання оновленого дидактичного забезпечення
курсу хімії з метою представлення його суб'єктові в формі ієрархічної, інтегрованої і генералізованої системи моделей, конструктів, комплексів і модулів як основи сучасних мультимедійно-комп'ютерних технологій навчання.

Удосконалено методику системного конструювання моделювально-розвивального інформаційно-дидактичного середовища навчання студента, яке спирається на методично розроблений комплекс системоутворюючих факторів, що динамічно діють у структурі навчальної інформації, та на активізацію когнітивно-психологічних механізмів учіння студента за певним алгоритмом: “сприйняття - розуміння - уявлення - мислення - засвоєння знань”.

Подальшого розвитку в дослідженні набули: а) теоретичні підходи до створення тримодульної системи навчального змісту курсу хімії ВТНЗ, яка відповідає вимогам сучасної кредитно-модульної системи вищої освіти і яка спирається на виділені фундаментальні вчення хімії; б) обґрунтування когнітивної значущості особистісно орієнтованої технології навчання, варіатив-ності представлення суб'єктові хімічних об'єктів з досягненням ефективної оперантної їх взаємодії та інваріантності підходів до засвоювання знань; в) окремі параметри моделювально-розвивальної технології формування у студента алгоритму орієнтувально-дослідницької діяльності учіння, тезауруса знань і вмінь та розвитку розумових його здібностей; г) певні елементи дидактичної системи курсу загальної хімії ВТНЗ на рівні мети, завдань, принципів, процесів і процедур реалізації оновленої інформаційної системи у навчальному процесі.

Практичне значення одержаних результатів визначається:

- якісними показниками створеного, виданого та впровадженого у на-вчальний процес НМК із загальної хімії, серед низки особливостей якого є готовність до реалізації сучасних технологій навчання, зокрема мультимедійних і скерованої самостійної роботи студента;

- адаптованістю інноваційного інформаційно-дидактичного забезпечення курсу хімії до вимог сучасного НМК та кредитно-модульної системи вищої освіти, які орієнтовані на якісне методичне забезпечення навчання;

- розробленістю системно-моделювальної технології конструювання тримодульних за структурою інформаційної і дидактичної систем курсу хімії такого науково-методичного рівня, який активізує когнітивно-психологічні механізми навчальної діяльності студента, а отже, і сприяє розвиткові його розумових здібностей та системного мислення;

- досконалістю методики і технологій моделювально-розвивального і особистісно орієнтованого навчання, яке спирається на належно унаочнене, ієрархічно структуроване освітнє середовище графічних моделей, конструктів, комплексів і модулів інформаційно-дидактичного забезпечення курсу.

Результати дослідження даної проблеми впроваджено у навчальний процес низки закладів вищої освіти: а) з курсу загальної хімії таких ВТНЗ, як Тернопільський державний технічний університет ім. І. Пулюя (довідка № 420 від 05.03.2008 р.); Національний лісотехнічний університет України (довідка № 01-255 від 19.03.2008 р.); Хмельницький національний університет (довідка № 87-04/18 від 06.03.2008 р.); Київський національний університет технологій та дизайну (довідка № 04-04/515 від 06.03.2008 р.); б) підготовки учителів хімії в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника (довідка № 01-05/92 від 29.02.2008 р.) та в Тернопільському національному педагогічному університеті (довідка № 164-28/03 від 23.02.2008 р.); в) підвищення кваліфікації учителів хімії у Хмельницькому інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01-16/308 від 26.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у формуванні наукового напряму, мети роботи, постановці завдань, виборі об'єктів і методів дослідження; у теоретичному обґрунтуванні основних ідей, положень, методичних підходів і технологічних напрямів вирішування досліджуваної проблеми; в розроблянні й впровадженні у начальний процес авторської методики і технології моделювально-розвивального навчання загальної хімії за умов становлення нової її кредитно-модульної освітньої системи; в розробці методико-технологічних основ (на рівні операційних критеріїв періодичності, феноменів “протилежності-єдності” та “симетричності” категоріального апарату хімії) системно-моделювального конструювання інформаційної системи курсу хімії, а також у створенні на її базі сучасного, поліфункціонального НМК в друкованій та електронній його формах; у розроблянні й апробації оригінальних, системно та ієрархічно побудованих на засадах перцептивно-знакового моделювання навчально-методичних конструктів хімічної інформації; у виданні монографії та нового НМК з хімії.

В опублікованому у співавторстві навчальному посібнику (М. І. Ганущак, М. І. Клим) особистий внесок здобувача полягає у запропонованій структурі і системі його побудови, підготовці початкового варіанта, написанні теоретичної частини. В опублікованих у співавторстві з такими авторами як С. У. Гончаренко, В. А. Венгржановський, О. М. Полумбрик, В. Й. Рокицька, В. М. Хрящевський, О. Г. Ярошенко наукових статтях і методичних рекомендаціях здобувачеві належать постановка проблем, ідей та питань, участь у дослідженні та аналізі результатів, підготовці їх до друку. Здобувачем визначено теми і зміст доповідей на наукових конференціях та здійснено оприлюднення їх. Особистий внесок здобувача полягає у науковому обґрунтуванні й розробленні стратегії і тактики проведення тривалого науково-методичного дослідження, у тому числі й на рівні педагогічного експерименту, а також в аналітичному обробленні одержаних результатів. Розроблення та ідеї, які належать співавторам, у дисертації не використовуються.

Вірогідність і аргументованість одержаних результатів дослідження забезпечено об'єктивним аналізом усіх аспектів проблеми; адекватністю обраних методів дослідження його меті й завданням; концепцією і науково-методичними підходами як до конструювання інформаційної та дидактичної систем курсу хімії, так і до створення на їхній основі інноваційного за своєю модульною структурою і моделювально-розвивальною системою методичного комплекту в складі підручника, практикуму, збірника матеріалів мультимедійних технологій, підготовлених до виконання поліфункціональних зав-дань, зокрема, організаційно-управлінської, методичної, контролюючої тощо на рівнях аудиторного навчання і самостійної роботи студента; репрезентативністю експериментальної вибірки в межах перевірки достовірності й дієвості розроблених інформаційної і дидактичної систем курсу хімії та циклічністю педагогічного експерименту, обумовленою необхідністю коригування нових методичних розроблень; вибором критеріїв ефективності всіх компонентів інформаційної системи та методики навчання (зокрема рівня засвоєння, ступенів усвідомленості та абстракції); рейтинговим контролем навчальних досягнень студентів; використанням методів статистичного аналізу експериментальних даних на всіх етапах педагогічного дослідження.

Апробація результатів дисертації. Про результати даної роботи доповідалось на всеукраїнських і міжнародних науково-методичних конференціях: “Удосконалення фундаментальної підготовки фахівців з вищою освітою” (м. Київ, 1991); “Еколого-економічна освіта в Подільському регіоні” (м. Хмельницький, 1995); “Сучасні проблеми підготовки кадрів” (м. Запоріжжя, 1997); “Сучасні технології виробництва в розвитку економічної інтеграції та підприємництва” (Українсько-польська наукова конференція, м. Краків, 2003); III Всеукраїнська конференція “Домбровські хімічні читання” (м. Тернопіль, 2007), міжнародна науково-практична конференція “Інформатизація освіти України: європейський вимір” (м. Кам'янець-Подільський, 2007). Новий НМК “Загальна хімія” впроваджено у навчальний процес з хімії багатьох ВТНЗ України, а монографія використовується у системі підготовки педагогічних кадрів з методики викладання хімії.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у 40 таких публікаціях (з них - 26 без співавторів): монографія, три навчальні посібники з хімії (мають гриф МОН України), 20 наукових статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАКом України, 4 наукові статті в інших наукових виданнях, 6 матеріалів конференцій і тез доповідей та 6 навчально-методичних рекомендацій.

Кандидатську дисертацію на тему “Исследование в химии флуорантена: электрофильные замещения в ряду его производных” за спеціальністю 05.343 - технологія важкого (основного) органічного синтезу захищено в 1971 році, її матеріали у тексті докторської дисертації не використовувались.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел із 319 найменувань (з них 26 - іноземними мовами), розміщених на 28 сторінках, та восьми додатків на 100 сторінках. Загальний обсяг дисертації становить 512 сторінок, основний зміст викладено на 384 сторінках. В основному змісті дисертації вміщено 46 рисунків (7 з яких на повних сторінках) та 28 таблиць (4 з яких на повних сторінках).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, розкрито сутність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, концепцію, завдання і гіпотезу та методи і організацію дослідження; охарактеризовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, наведено дані щодо їхньої вірогідності, апробації та впровадження.

У першому розділі - “Сучасний стан інформаційно-дидактичного забезпечення навчання загальної хімії у ВТНЗ” - проаналізовано дослідженість, тенденції розвитку і практичної розробленості головних питань проблеми, виходячи із результатів пошуку в інформаційному середовищі вітчизняних і зарубіжних джерел. Уперше, спираючись на вітчизняний і світовий педагогічний досвід, весь комплекс питань, пов'язаних із функціонуванням навчально-виховного процесу з хімії, розглянуто як складну педагогічну інформаційну систему з її чисельними компонентами, перелік найважливіших з них чітко окреслено, встановлено операційні й функціональні зв'язки між ними. Мова йде про цілий комплекс таких компонентів курсу хімії, як навчальна програма змісту, інформаційне забезпечення навчання, дидактичний процес на рівні цілей, завдань, методики, процедур і принципів навчання, педагогічні технології, організаційно-управлінські й контрольно-коригувальні аспекти, які ми умовно позначаємо терміном “інформаційно-дидактичне забезпечення” педагогічної системи курсу хімії або інакше - “інформаційна і дидактична системи” цього курсу.

Аналіз будови, властивостей і функцій такої інформаційно-дидактичної системи курсу хімії ВТНЗ показав, що вона має багато рис і характеристик, спільних із кібернетикою як наукою про інформаційні системи в контексті їхнього моделювального конструювання, властивостей та управління ними. Розроблено порівняльну таблицю критеріальних характеристик кібернетики як науки і навчальної дисципліни “загальна хімія”, аналіз якої переконливо показує, що основу курсу хімії становить багатофакторна і полі-функціональна педагогічна система із притаманними їй структурою, взаємо-зв'язаними складниками і категоріальним апаратом, закономірностями функціональних взаємодій між складниками, та системою в цілому із освітнім середовищем, в епіцентрі якого перебуває суб'єкт пізнавання як найважливіший компонент системи із когнітивно-психологічними механізмами взаємодій.

Окреслено місце і значення курсу загальної хімії у системі фундаментального етапу інженерно-технічної освіти і вплив сучасної триаспектної тен-денції його розвитку на рівні “фундаменталізація - індивідуалізація - гуманізація” на якісні показники підготовки фахівців. Доведено, що курс хімії ВТНЗ характеризується досить значним освітньо-виховним потенціалом впливу на ефективність формування у студентів системного мислення, умінь і навичок діяльності неперервного учіння і саморозвитку. Висвітлена низка об'єктивних причин незадовільного стану навчального процесу із загальної хімії у ВТНЗ, зокрема низької активності учіння студентів та ефективності засвоювання ними хімічних знань. Серед найважливіших причин, які спричинюють низьку в цілому ефективність традиційно-репродуктивного навчання хімії у ВТНЗ, відмічено:

а) нерозробленість оптимізованої за змістом і обсягом програми курсу хімії, яка не представлена в навчальній літературі;

б) застарілість і догматизм сучасної методики і технології навчання;

в) традиційно консервативне інформаційно-дидактичне забезпечення навчання хімії;

г) незадовільне навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студентів по оволодінню хімічними знаннями;

ґ) практична відсутність сучасної навчальної літератури на рівні НМК з курсу хімії. Усе це в комплексі обумовлює незадовільні, зазвичай, показники освітнього процесу: активності студентів, ефективності їхнього учіння та якості засвоєних ними знань.

На основі аналізу стану навчального процесу з хімії у ВТНЗ окреслено низку актуальних організаційно-управлінських і методичних питань досліджуваної проблеми, які потребують нагального вирішення. Запропоновано найраціональніші напрями, методи і способи вирішування назрілих проблем хімічної компоненти вищої освіти. Наголошується на важливості забезпечування постійного динамічного розвитку методики і технології навчання, які повинні спиратись на інноваційно-продуктивні інформаційну і дидактичну системи загальної хімії як обов'язкову умову створення якісного навчально-методичного середовища навчання. Досягнення мети даного етапу вищої освіти бачиться за напрямами: формування у студентів знань, умінь і навичок системної діяльності учіння, розвитку творчого мислення.

Показано, що успішність вирішення назрілих і нагальних проблем розвитку навчального процесу з хімії може бути досягнута лише за умови комплексного підходу до їхнього дослідження і розроблення напрямів і методів розв'язування. Ми запропонували комплексний підхід до вирішення головної проблеми навчального процесу - створення сучасного НМК із загальної хімії для ВТНЗ, як це показано на рис. 1. Підкреслено потенціальні можливості такого НМК з хімії у справі підвищення ефективності особистісно орієнтованої діяльності учіння студентів. Ми графічно показали взаємопов'язаність і взаємообумовленість тих складників і чинників двох умовно виділених сфер ді-яльності майбутнього інженера (інтелектуальної і професійної), які формуються під впливом освітнього середовища курсу хімії (рис. 1).

Виділено аргументовані аспекти структурно-функціональних зв'язків між інформаційною системою загальної хімії та методикою і технологією навчання, закладеними в систему НМК з хімії. Причому показано, що інформаційно-дидактична система навчання має спиратись на ідеї і методи нової кредитно-модульної системи вищої освіти і нові взаємовідносини між учасниками навчального процесу: а) творчого співробітництва за схемою “педагог - студент”; б) особисто орієнтованої навчально-методичної діяльності.

Навчальний процес із загальної хімії у ВТНЗ як відображення єдності тенденцій розвитку вищої освіти на засадах: фундаменталізації - індивідуалізації - гуманізації
Системно-моделювальний метод конструювання інформаційної і дидактичної систем
Сучасний навчально-методичний комплект (друкований, електронний)
Моделювально-розвивальна технологія формування умінь і навичок системної діяльності
Духовно-культурна, інтелектуальна сфера: - висока освіченість; - розвинуті системне мислення і здатність до неперервної самоосвіти, культурного розвитку; - організованість, самоконтроль; - уміння працювати з інформацією; - належна комунікабельність; - здатність використовувати знання на практиці; приймати рішення; - громадянська свідомість, участь у суспільному житті.		Сфера професійної діяльності, спрямована на досягнення науково-технічного і соціального прогресу виробництва за напрямами: 1. Матеріали даної і суміжних галузей: підбір, експлуатація та постійне оновлення на основі знань про будову, функціональні й визначальні експлуатаційні властивості сучасних матеріалів. 2. Технологічні процеси виробництва в їхній нерозривній єдності з матеріалами, які використовуються. Управління процесами і контроль їх, постійна модернізація і оновлення матеріалів і технологій на основі науково-технічних розроблень. 3. Питання управління виробництвом, контроль якості й конкурентоспроможності продукції, управління ними.

Рис. 1. Схема реалізації освітньої технології підготовки інженера за алгоритмом: від навчальної діяльності студента до професійних якостей інженера

Дослідженнями доведено, що більшість традиційних навчальних посібників з хімії для ВТНЗ не відповідають вимогам навчального процесу за низкою визначальних характеристик, коли вони: 1) по суті є монографіями з питань огляду підібраних за програмою певних розділів хімічної науки; 2) не створюють інформаційно-методичного середовища навчання суб'єкта, не виконують організаційно-управлінських функцій; 3) подають навчальний зміст хімії без методичного і технологічного розроблення його, конструювання і представлення суб'єкту; 4) не відображають сучасну дидактичну систему хімії з виділеними в ній цілями і задачами, дидактичними принципами і процесами. Проведено детальний порівняльний аналіз двох категорій навчальних книг з хімії, які розроблені за умови різних підходів до навчання: а) традиційно-репродуктивного; б) інноваційно-продуктивного на рівні НМК.

Уперше розроблено на рівні структурно-логічних схем організаційно-мотиваційні та орієнтувальні аспекти інформаційної і дидактичної систем курсу хімії, які пояснюють його місце і значення у системі інженерно-технічної освіти, наприклад: а) функціональну взаємопов'язаність і взаємообумовленість визначальних складників освітньої і суспільно-економічної систем суспільства; б) співвідносність у курсі хімії будови і функцій інформаційних систем хімії як науки і курсу хімії як навчальної дисципліни; в) курс хімії і взаємопов'язаність умовно виділених структурних елементів інженерної діяльності; г) курс хімії і орієнтовна взаємопов'язаність завдань фундаментального етапу вищої освіти; ґ) схема реалізації у навчальному процесі з курсу хімії програми його змісту за алгоритмом розробляння методики комплексного підходу до побудови навчально-методичного комплекту з хімії.

У другому розділі - “Розроблення інноваційно-продуктивної змістової частини інформаційно-дидактичної системи курсу загальної хімії у ВТНЗ” - розглянуто проблему розроблення експериментальної програми загальної хімії як фундаментальної навчальної дисципліни. Проведено порів-няльний аналіз традиційної і нової програм хімії. Підкреслено низку суттєвих недоліків традиційної програми, які можна об'єднати загальною характеристикою: не структурованість, безсистемність запропонованого набору питань хімії як науки, відсутність мотиваційно-організаційних і управлінських функ-цій, орієнтаційної основи діяльності. Обґрунтовано місце і значення навчальної програми курсу хімії як первісної основи і моделі інформаційно-дидактичного забезпечення його педагогічної системи. Визначено теоретико-методологічні засади розроблення сучасної навчальної програми цього курсу, які спираються на комплексне застосування діяльнісного, структурно-системного і когнітивно-психологічного підходів до проблеми.

Розроблені методична і технологічна основи нової модульно побудованої програми змісту загальної хімії - моделювально-розвивальні принципи її конструювання, орієнтаційно-дослідницький підхід до її інформаційно-методичної системи. Створено структуру і систему нової навчаючої програми курсу загальної хімії ВТНЗ, основаної на інноваційно-продуктивних засадах: методиці й технології розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, розроблених мотиваційних і організаційних та орієнтаційно-дослідницьких аспектах діяльності учіння студента, якісній трансформованості наукових питань хімії у навчально-методичні питання курсу хімії тощо.

В оновленій програмі змісту загальної хімії досягнуто оптимізованого поєднання змістового і процесуального складників навчального процесу, тобто показано, як навчальний зміст курсу пов'язаний із інформаційною і дидактичною системами, методикою і технологією навчання, мотиваційно-організаційними аспектами тощо. Доведено, що кожна складова нового НМК із загальної хімії (підручник, практикум - задачі і вправи, збірник матеріалів для мультимедійних технологій) повинна містити розроблену навчальну програму, яка має свою дещо специфічну структуру відповідно до трьох навчальних модулів хімії та свою інформаційну систему, окреслену межами кожного модуля і представлену у формі структурно-логічних схем. Така інноваційна програма відображає поліфункціональність навчального курсу хімії як системи. Вона не лише знайомить студента із структурними особливостями навчальної інформації, а й орієнтує його в ієрархічному різноманітті форм представлення хімічних об'єктів і явищ, забезпечуючи своєрідну методичну його “навігацію” в інформаційному середовищі навчання.

Наведено приклад структурно-системної побудови і методики представлення студенту нової навчальної трирівневої, модульної за структурою, програми змісту хімії. У структурі першого модуля програми - основи вчення про будову речовини і тіла - виділяють певні рівні будови у формі мікромодулів: атомарний, молекулярний, надмолекулярний, а також мотиваційно-організаційні аспекти діяльності учіння, навчальні елементи матеріалу, одиниці навчальних дій та алгоритми цих дій за структурними одиницями. Розглянуто детальне методичне розроблення провідної ідеї цього модуля: стан електрона в атомі електронні формули ступені окиснення елементів електронегативності їх. Особливу увагу звернено на методику і технологію генералізації знань за першим модулем і далі за ієрархічним принципом графів “піраміди навчального матеріалу”. Розроблено структурно-логічну схему тримодульної навчальної програми з хімії, яка спирається конструктивно на основи трьох фундаментальних її теорій: а) про будову речовини і тіла; б) про хімічні системи і взаємодії між ними; в) про періодичність будови і властивостей хімічних елементів, їхніх сполук і оперантних конструктів на їхній основі. Як приклад наводимо фрагмент узагальненої схеми такої програми (рис. 2).

Розглянуто методичні основи специфічно побудованої навчальної програми хімії, введеної у структуру і систему нового НМК з курсу хімії. Саме в структурі НМК така програма є керівним, організаційно-управлінським документом, ескізною моделлю інформаційно-дидактичної системи навчання. Тримодульну програму змісту загальної хімії уперше представлено у формі структурно-логічних схем, наочно-графічних конструкцій, де відображено: а) мотиваційно-організаційні аспекти навчання; б) структуру і систему навчальних елементів змісту хімії; в) логічну систему навчальних елементарних дій; г) орієнтувальну основу навчальної діяльності; ґ) структурно-логічні схеми внутрішньо- і міжпредметних зв'язків; д) методи і технології побудови комунікативно-діалогових конструкцій як способів представлення детально структурованого і систематизованого навчального матеріалу; е) методи і технології інтегрування навчального змісту.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Схема структурно-системної побудови навчальної програми курсу загальної хімії для ВТНЗ (фрагмент)

У третьому розділі - “Структурно-системний і діяльнісний підходи до побудови інформаційно-дидактичного забезпечення навчання загальної хімії” - розглянуто питання розроблення методів і технологій проектування і конструювання науково-методичного середовища інформаційного забезпечення педагогічної системи курсу хімії ВТНЗ. Завдання удосконалення нинішнього, в цілому догматичного, інформаційно-дидактичного забезпечення репродуктивного навчання хімії ми пропонуємо вирішувати на засадах насамперед дослідженості структури, функціональних зв'язків і властивостей усіх складників педагогічної системи. Загальновідомо, що найефективніші, сучасні методи наукового дослідження складних інформаційних систем базуються на комплексному використанні наукових положень структурно-системного і діяльнісного підходів. Саме тому ми запропонували вирішувати досліджувану проблему на засадах комплексного методу інноваційного онов-лювання традиційної педагогічної системи курсу хімії ВТНЗ, який спирається: а) на розроблену нами структурно-логічну схему складників цієї системи і функціональних зв'язків між ними; б) на досягнення теорії та практики структурно-системного і діяльнісного підходів.

Дослідженням доведено, що системно побудоване на основі такого комплексного методу інформаційно-дидактичне середовище навчання хімії, у якому діє принцип “від пізнавання природи хімічних об'єктів і явищ через систему здобутих знань, умінь і навичок студента - до природи системного пізнавання (уміння вчитись)”, здатне інтенсивно і ефективно формувати у студента в перебігу його взаємодії з викладачем орієнтувальну основу дослідницької (тобто перетворювальної) діяльності як інноваційного чинника.

Процес навчання хімії у ВТНЗ розглядаємо як відображення стану головних складників її педагогічної системи: а) методів і технологій побудови і представлення суб'єкта інформаційно-методичної системи курсу хімії; б) дидактичної системи загальної хімії; в) методики і технології навчально-пізнавальної діяльності (і особливо діяльності учіння). Усі ці складники педагогічної системи курсу загальної хімії слід реалізовувати в новому НМК з хімії і розвивати, удосконалюючи за загальним методичним підходом (рис. 3).

Навчально-методичний комплект (НМК) з хімії від системного навчання в інформаційно-методичному середовищі основ хімії (від пізнавання природи) до сформованості системи хімічних знань і системного мислення до сформованості потреби, вмінь і навичок системної діяльності учіння (до природи пізнавання)

Рис. 3. Системний підхід до побудови структури і функцій нового НМК з хімії

Дослідження показало, що стан методичної розробленості (на засадах структурно-системного і діяльнісного підходів) двох взаємопов'язаних підсистем єдиної педагогічної системи “хімічна наука - загальна хімія як на-вчальна дисципліна” не однаковий. З одного боку, маємо як основу курсу хімії розвинуту і досить досконалу інформаційну підсистему науково-пізнавальних методів хімічної науки, яка спирається на такі загальнонаукові процедури, як дискретизація, абстрагування, формалізація, апроксимація, диференціювання, інтегрування. З іншого - менш розроблену і не досконалу на сьогодні педагогічну систему курсу загальної хімії з її слабко розробленими інформаційним забезпеченням навчання та навчально-пізнавальними методами і технологіями інтерпретації науково-хімічних знань. Все це не сприяє формуванню умінь і навичок діяльності учіння студента та розвитку його системного мислення.

Дослідження наукових основ навчального процесу із загальної хімії уможливило розробити інноваційно-продуктивний метод і технологію сис-темно-моделювального конструювання її навчального змісту, які покладені в основу нового НМК. Сутність такого методу можна скорочено виразити мотивованим алгоритмом: виділення наукових елементів змісту хімії на-вчально-методична їх модифікація (методами апроксимації, абстрагування, формалізації тощо) в навчальні елементи (НЕ) інформаційного забезпечення структурно-логічна та функціональна систематизація їх перетворення НЕ змісту на елементи навчальних дій (ЕНД) побудова систематизованих мікромоделей НЕ і ЕНД розроблення різноманітних за типами і формами наочно-графічних методичних, комунікативно-діалогових конструкцій і комплексів змісту курсу хімії побудова трирівневої модульної інформаційно-методичної системи за принципом графів навчальної піраміди розроблення технології представлення інформаційних матеріалів у новому НМК.

Впровадження цього методу викладачем важливо починати з матеріалу першого (за ієрархією піраміди знань) модуля, що характеризується двома особливостями: а) в ньому сконцентровані найскладніші для сприйняття і розуміння наукові абстракції та формалізми з високим ступенем математизації; б) від його засвоєння цілком залежить ефективність навчання всіх наступних розділів курсу хімії. Слід знаходити своєрідний компромісний варіант побудови навчального матеріалу за принципом навчально-методичної апроксимації (популяризації) хімічних знань, мета якої - активізація навчальної діяльності, досягнення високої її ефективності. Причому, таку апроксимацію пропонуємо поєднувати із оптимізацією підходів до використання бінарно-протилежних методів представлення інформації, зокрема: диференційовано-інтегровано, алгоритмічно-евристично, індуктивно-дедуктивно.

Викладене ілюструється фрагментом нової інформаційно-методичної системи найважливішого питання першого модуля курсу хімії за таким основоположним мікромодулем, як атомарний рівень будови речовини, сутність якого зазвичай представляють певним алгоритмом. За допомогою спеціальної методичної конструкції “електрон в атомі - періодична система елементів” (рис. 4) пояснюють студентові схожість і співвідносність між структурними одиницями електронної оболонки атомів і площини періодичної системи (ПС) за умови розуміння важливості вислову “електрон - це хімія, так само як хімія - це електрон” та алгоритму важливих понять даного питання.

Квантові числа	Структурні одиниці
	електронної оболонки атома	площини ПС
n-Головне	Енергетичні рівні: n від 1 до ;

Подобные документы

• Методичні засади контролю пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів із загальної фізики

  Сучасний стан проблеми контролю пізнавальної діяльності студентів за літературними джерелами, періодичними виданнями та семінарами. Логічна послідовність процесу пізнавальної діяльності із загальної фізики студентів технічних вищих навчальних закладів.
  
  автореферат [55,5 K], добавлен 29.03.2009
  

• Національне виховання в у професійно-технічних навчальних закладах

  Сутність національного виховання в професійно-технічних навчальних закладах, особливості та необхідність його використання у навчально-виховному процесі закладу. Забезпечення умов для розвитку особистості студента, його мислення і загальної культури.
  
  курсовая работа [67,5 K], добавлен 02.03.2014
  

• Дослідження управління якістю підготовки фахівців у вищих навчальних закладах

  Головні особливості Болонського процесу. Структурне реформування вищої освіти України. Нові інформаційні технології у навчанні. Кредитно-модульна система організації навчання у вищих навчальних закладах. Особливості організації навчального процесу у ВУЗі.
  
  реферат [21,0 K], добавлен 04.01.2011
  

• Ігрові прийоми навчання на уроках хімії

  Теоретичний аспект застосування ігрових прийомів на уроках хімії. Ігрова діяльність. Методичні принципи організації та проведення ігор на уроках хімії. Застосування сучасних освітніх технологій на уроках хімії. Експериментально-дослідна частина.
  
  курсовая работа [102,1 K], добавлен 03.05.2007
  

• Педагогічні технології у вищому навчальному закладі

  Теоретичні й практичні аспекти інноваційних педагогічних технологій організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Ієрархія і взаємозв'язок понять "технологія" в педагогіці. Впровадження модульно-розвивальних видів навчання.
  
  реферат [163,1 K], добавлен 01.12.2010
  

• Методика проведення факультативного курсу з хімії

  Екологічні особливості хімічних виробництв. Хімічна промисловість в промисловому комплексі України. Місце факультативу в шкільному курсі хімії. Методичне забезпечення уроків екологічного спрямування факультативного курсу "Основи хімічних виробництв".
  
  курсовая работа [361,5 K], добавлен 24.10.2010
  

• Методичні основи використання пояснювально-ілюстративного виду навчання при вивченні курсу "Основи економіки"

  Сутність пояснювально-ілюстративного виду навчання. Місце курсу "Основи економіки" в системі економічної освіти. Розробка методики вивчення курсу "Основи економіки" за допомогою пояснювально-ілюстративного виду навчання та планування навчального процесу.
  
  курсовая работа [35,5 K], добавлен 14.06.2011
  

• Розвивальне навчання

  Сутність розвивального навчання. Розвивальні технології навчання. Педагогічні ідеї М. Корфа щодо вдосконалення розвивального навчання в школі. Методологічний аналіз систем розвивального навчання. Технологія розвивального навчання Ельконіна – Давидова.
  
  курсовая работа [302,5 K], добавлен 02.08.2012
  

• Можливості створення та проведення вебінарів

  Методичні особливості вебінарів як інноваційної технології навчання. Традиційні форми проведення занять у вищих навчальних закладах. Засоби групового навчання, які можна використовувати при проведенні вебінарів. Методика навчання в дистанційній формі.
  
  дипломная работа [31,2 K], добавлен 09.10.2014
  

• Аспекти впровадження предметно-мовного інтегрованого навчання у вищих навчальних закладах

  Прискорення процесу оволодіння іноземними мовами та підвищення його якості в Україні. Технічні засоби аудиторної та самостійної роботи у вищих навчальних закладах. Розвиток мовної компетенції українських студентів. Впровадження предметно-мовного навчання.
  
  статья [18,9 K], добавлен 22.02.2018
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам