Формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами комп’ютерних технологій

Виявлення можливостей ІКТ як поліфункціонального мистецького інструменту. Визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості творчої особистості студентів мистецьких спеціальностей. Розробка моделі формування творчої особистості майбутніх учителів.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2015
Размер файла 149,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 371.134:37.032:004

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЗАСОБАМИ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Олійник Юрій Іванович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Голобородько Євдокія Петрівна, Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, професор кафедри педагогіки і психології.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Сидоренко Віктор Костянтинович Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри методики навчання; кандидат педагогічних наук, доцент Дем'яненко Віктор Михайлович Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України (м. Київ), заступник директора Інституту з науково-експериментальної роботи

Захист відбудеться 29 червня 2010 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А корпус, 3).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий 29 травня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. І. Зайченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасні зміни в суспільстві спонукають до перегляду основної парадигми вищої педагогічної освіти. Сьогодні все частіше професійна підготовка розглядається як процес виховання особистості, що здобуває культурний досвід людства, усвідомлює своє місце в соціумі, має потенціал до самовизначення, саморозвитку й творчої діяльності як процесу професійної ідентифікації, оволодіння досвідом майбутньої професійної діяльності. Інтегративним показником якості підготовки майбутнього педагога може виступати високий рівень сформованості творчої особистості вчителя, особливо мистецьких дисциплін, що визначається не через суму знань і вмінь, а характеризує вміння людини мобілізувати в конкретній ситуації отримані знання й досвід.

Одним із стратегічних завдань реформування освіти і науки, зазначеним у Національній доктрині розвитку освіти та поставленим у державній національній програмі «Освіта. Україна ХХІ століття», є широке запровадження в навчально-виховний процес нових педагогічних інформаційних технологій.

Приєднання України до Болонського процесу передбачає зміни в освітянській галузі. Нова система освіти стимулює створення методології процесу навчання й оцінювання знань студентів у вищій школі, яка полягає в переорієнтації лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану форму та організацію самоосвіти студента.

Застосування сучасних комп`ютерних технологій у професійній мистецькій освіті базується на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками опрацювання зорової, слухової та тактильної інформації.

Динамізм розвитку інформаційного суспільства вже сьогодні виявляється в тому, що професійна діяльність молодого фахівця не визначена на весь період його трудової активності, а навпаки, потребує безперервної освіти, готовності до постійного підвищення своєї професійної компетентності.

Система підготовки фахівця мистецької сфери в сучасних умовах має враховувати вимоги сучасності, а також забезпечувати художню спадковість як внутрішню тенденцію розвитку мистецтва і збереження художніх традицій - необхідну умову існування культури взагалі, в тому числі й мистецтва.

На шляху теоретичного і практичного розв'язання цього завдання існує ряд суперечностей, зокрема: між суспільним визнанням ролі і можливостей комп'ютерних технологій у мистецькій освіті і недостатнім теоретичним обґрунтуванням вихідних положень (мети, завдань та ін.) щодо їх застосування в процесі формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких дисциплін; між орієнтацією вищої педагогічної освіти на створення навчального середовища, що відповідає вимогам часу, і відсутністю збалансованих планів практичного формування такого середовища на факультетах культури і мистецтв вищих навчальних закладів (ВНЗ), у якому активно застосовуються інформаційно-комп'ютерні технології (далі ІКТ) у якості професійних мистецьких інструментів; між комп'ютерним програмним забезпеченням, яке використовується під час навчально-виховного процесу, і поверхневим розкриттям ролі творчої особистості студентів у процесі професійного мистецького навчання; між завданням підвищення інтелектуально-культурного рівня студентів мистецьких спеціальностей та їх епізодичним залученням до використання комп'ютерних технологій у процесі професійно-мистецької діяльності; між необхідністю реалізації системного процесу формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій та недостатнім досвідом викладачів ВНЗ щодо методичного забезпечення та практичного розв'язання зазначеної проблеми.

Здатність адаптуватися до мінливих умов і технологій особливо актуальна для вчителя мистецьких спеціальностей. Адже в сучасних умовах, навіть у період навчання майбутнього фахівця, відбувається зміна декількох поколінь програмних і апаратних засобів, з'являються нові інформаційні технології, змінюється й уточнюється зміст деяких навчальних предметів як наукових галузей. Тому в процесі професійної підготовки педагогів мистецьких дисциплін необхідно не тільки накопичувати предметні знання й уміння, але й активно формувати творчу особистість майбутніх учителів мистецьких дисциплін, які дозволили б їм у майбутньому вирішувати нові педагогічні завдання.

Інтегральною характеристикою такої підготовки може виступати рівень сформованості творчої особистості вчителя музики, хореографії, образотворчого чи театрального мистецтва та визначальна здатність вирішувати типові професійні завдання, а також проблеми, що виникають у реальних ситуаціях педагогічної діяльності вчителя мистецьких дисциплін з використанням знань і професійного досвіду.

Психолого-педагогічні аспекти формування творчої особистості розглядаються в дослідженнях сучасних учених - І. Беха, В. Бутенка, Є. Голобородько, В. Загвязинського, І. Зязюна, Н. Кічук, О. Кульчицької, Н. Ничкало, Н. Посталюка, М. Поташника, В. Сидоренка, С. Сисоєвої, Т. Сущенко, Н. Тализіної та в роботах зарубіжних учених: Б. Ананьєва, Г. Андерсена, Ю. Бабанського, Д. Богоявленської, Ф. Беррона, Дж. Гетцельса, В. Кан-Калика, Н. Кузьміної, А. Маслоу, С. Медніка, А. Осборна, К. Роджерса, К. Тейлора, Е. Торренса та ін.

Психологічні основи творчості, механізм творчого мислення - уява, фантазія, інтуїція, неусвідомлена психічна активність, співвідношення чуттєвого та раціонального в творчому процесі - розкриваються в працях відомих психологів: Л. Виготського, В. Кліменка, Г. Костюка, В. Крутецького, О. Леонтьєва, С. Максименка, В. Роменця, О. Лука, В. Моляко, М. Морозова,

Я. Пономарьова, В. Рибалка, С. Рубінштейна та ін.

Проте проблема формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких дисциплін засобами комп'ютерних технологій недостатньо висвітлена в науковій літературі. Адже сучасна освітня система потребує від студентів володіння розвиненими професійними якостями - гностичними, проектувальними, конструктивними, організаторськими, комунікативними, а також вільного користування комп'ютерними технологіями. Недостатня розробленість методик та наявність протиріч між потенціалом комп'ютерних технологій та способом їх сприйняття заважає ефективному формуванню сучасної творчої особистості і веде до зниження професійного рівня випускників ВНЗ, залишаючи проблему нерозв'язаною. Тому для з'ясування цієї освітньої ситуації необхідно виявити педагогічні умови і розробити модель, що ґрунтується на активному застосуванні комп'ютерних технологій під час формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей у процесі їх фахової підготовки.

Отже, потреба суспільства в компетентних, професійно розвинених фахівцях, що використовують комп'ютерні технології як професійний фаховий інструмент, необхідність розв'язання зазначених суперечностей, недостатня розробленість проблеми створення творчого середовища підготовки фахівців мистецьких спеціальностей освітньої галузі підтверджує доцільність, своєчасність й актуальність теми дослідження «Формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій».

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційне дослідження є складовою фундаментальної науково-дослідної роботи Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів з теми «Теоретико-методологічні основи вдосконалення системи освіти та поліпшення її кадрового забезпечення» (реєстраційний № 0104U010624). Тему дисертаційного дослідження закоординовано Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 23.12.2008 р.).

Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій.

Реалізація поставленої мети сприятиме розв'язанню визначених завдань дослідження:

Здійснити аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження.

Виявити можливості ІКТ як поліфункціонального мистецького інструменту.

Вивчити стан забезпечення навчально-методичною літературою навчальних дисциплін та курсів з використанням ІКТ у процесі підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей у ВНЗ.

Визначити критерії, показники та рівні сформованості творчої особистості студентів мистецьких спеціальностей через рівень використання ІКТ в якості інструменту реалізації творчих завдань.

Обґрунтувати і розробити модель формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами ІКТ.

Перевірити шляхом експерименту доцільність створеної моделі формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій та психолого-педагогічні умови її забезпечення.

Об`єктом дослідження є формування творчої особистості студентів у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - зміст, структура, умови та технологія формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій.

Для розв'язання поставлених завдань застосовувалися такі методи дослідження: мистецький спеціальність учитель творчий

теоретичні: аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної та інструктивно-методичної літератури; узагальнення одержаної наукової інформації та досвіду роботи викладачів у ВНЗ щодо організації і вдосконалення освітніх технологій у сучасному навчальному процесі для визначення теоретичних засад формування творчої особистості студентів засобами комп'ютерних технологій;

емпіричні: спостереження й аналіз педагогічних явищ і процесів; бесіди, інтерв'ювання та анкетування викладачів, учителів, студентів з метою виявлення основних суперечностей та недоліків у змісті, методах і формах навчального процесу; методи експертної оцінки прикладних програм та узагальнення результатів анкетування студентів з метою виявлення їх готовності до впровадження нових ІКТ у викладанні предметів гуманітарного циклу, зокрема мистецьких дисциплін;

експериментальні: педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний), узагальнення його результатів для виявлення ефективності обґрунтованої системи психолого-педагогічних умов використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі факультетів культури і мистецтв ВНЗ з метою їх розповсюдження як універсального засобу створення оптимальних умов формування творчої особистості сучасного вчителя мистецьких дисциплін;

статистичні: методи кількісної та якісної обробки результатів педагогічного експерименту з використанням методів математичної статистики, різноманітних педагогічних вимірів та комп'ютерної обробки даних для виявлення доцільності запропонованої моделі та способів формування творчої особистості студента засобами комп'ютерних технологій.

Експериментальна база дослідження: Запорізький національний університет, Мелітопольський державний університет, Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Харківська державна академія культури, Херсонський державний університет.

Теоретичне значення та наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у виявленні можливостей ІКТ як поліфункціонального мистецького інструменту та особливостей їх впливу на формування творчої особистості; вперше створено, обґрунтовано та експериментально перевірено модель формування творчої особистості студентів мистецьких спеціальностей ВНЗ засобами комп'ютерних технологій; виокремлено і обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування творчої особистості студентів мистецьких спеціальностей ВНЗ засобами комп'ютерних технологій; розроблено структуру і зміст процесу формування творчої особистості засобами ІКТ студентів мистецьких спеціальностей; визначено та сформульовано ознаки основних способів використання ІКТ у практично-продуктивній діяльності; обґрунтовано рівні сформованості творчої особистості студентів ВНЗ мистецьких спеціальностей через рівень використання ІКТ як мистецького інструменту та визначено їх основні якісні характеристики; уточнено сутність понять «творча особистість», «комп'ютерні технології»; подальшого розвитку набули наукові підходи до формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами інформаційно-комп'ютерних технологій.

Практична значущість одержаних результатів полягає у розробці системи індивідуально-творчих завдань і комплексу навчально-технологічних вправ та тестів, необхідних для опанування ІКТ як мистецьким інструментом фахівців мистецької освіти; програми спецкурсу «Інформаційні комп'ютерні технології в мистецькій освіті» для студентів ВНЗ мистецьких спеціальностей; навчально-методичного електронного посібника «Cakewalk Overture інструмент сучасного музиканта».

Сформульовані в дисертаційному дослідженні положення та висновки можуть бути використані в теоретичних та практичних спеціалізованих навчальних курсах інформатики для студентів мистецьких спеціальностей, основ комп'ютерного дизайну, теорії музики, гармонії і аранжування, методики мистецьких дисциплін, а також у створенні спецкурсів, навчальних посібників тощо.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися в публікаціях (2004-2009 рр.) у друкованих виданнях та мережі Інтернет, доповідях на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми розвитку спеціальностей мистецтва» (м. Херсон, 2006 р.), «Українська культура: питання, історії, теорії, методики» (м. Херсон 2007 р.), «Художня культура і освіта: традиції, сучасність, перспективи» (м. Мелітополь, 2008 р.), «Актуальні проблеми мистецької освіти в контексті переходу вищої школи до Болонського процесу» (м. Херсон 2008 р.), «Технології педагогічної освіти в умовах євроінтеграційних процесів» (м. Миколаїв 2008 р.), «Використання сучасних педагогічних технологій під час викладання дисциплін гуманітарного циклу в дошкільній та початковій ланках освіти» (м. Херсон 2008 р.), «Формування професійної компетентності вихователя дошкільного навчального закладу в умовах глобалізації (м. Херсон 2009 р.), «Актуальні проблеми філософської освіти» (м. Херсон 2009 р.), «Актуальні проблеми мистецької освіти в системі вищої школи» (м. Херсон 2010 р.), обговорювалися на засіданнях кафедр образотворчого мистецтва, інструментального виконавства і теорії музики, хореографії, художньої культури і театрального мистецтва Херсонського державного університету, а також на курсах підвищення кваліфікації вчителів при Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Херсон);

Публікації. Основні результати дослідження знайшли відображення в 7 одноосібних наукових публікаціях у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України; електронному посібнику; збірці тестових завдань.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 237 сторінок. Основний зміст викладений на 187 сторінках. Робота містить 15 таблиць, 7 рисунків. 9 додатків розміщено на 27 сторінках. У дисертації використано 296 наукових джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі окреслено актуальність теми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано завдання, схарактеризовано методи й етапи роботи, доведено теоретичне значення й наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, наведено дані про апробацію дослідження та впровадження його результатів у навчальну практику, подано відомості про структуру й обсяг дисертації.

Перший розділ «Теоретичні засади формування творчої особистості студентів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій» розкриває теоретичні засади формування творчої особистості студентів та умови застосування комп'ютерних технологій у мистецькій освіті на основі аналізу педагогічних, психологічних, філософських, культурологічних джерел.

У результаті теоретичного аналізу проблеми з'ясовано, що різноманітні аспекти створення сприятливого середовища для формування творчої особистості студента ВНЗ є одним із стратегічних завдань реформування вітчизняної системи освіти в сучасних умовах, що дозволяє реалізувати їй природні задатки, здібності і можливості в навчально-виховному процесі.

У дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених (В. Андрєєв, В. Беспалько, І. Волощук, І. Гавриш, Л. Даниленко, О. Зимовець, Н. Клокар, О. Кульчицька, Р. Нізамов, В. Рибалка, Н. Миропольська, В. Сидоренко, Т. Шамова, Ю. Яворик, І. Якиманська та ін.), особистість розглядається не як проста сукупність якостей та вмінь, а динамічний процес функціонування різноманітних психофізичних систем, серед яких значне місце посідає система засобів розвитку, перехід від одного стану до іншого, виникнення нових властивостей тощо.

Основними рисами творчої особистості, як визначають дослідники, є сміливість думки, схильність до ризику, фантазія, уявлення, уява, проблемне бачення, вміння долати інерцію мислення, виявляти суперечності, переносити досвід і знання в нові ситуації, незалежність, альтернативність, гнучкість мислення, здатність до самоуправління. Ми визначаємо поняття «творча особистість» як соціокультурну форму діяльності свідомого індивіда, в якій домінують унікальність, активність, виразність, креативність.

У роботах І. Беха, Т. Борисенко, М. Вайновської, І. Волощука, Л. Даниленко, В. Дем'яненка, Н. Клокар, Л. Лузіної, Н. Миропольської, О. Пєхоти, Л. Покровщука, С. Співаковський та ін. доведено, що управління розвитком особистості у ВНЗ потребує: створення певних психолого-педагогічних умов; розробки спеціального методичного забезпечення; спеціально організованої професійної підготовки педагога до цілеспрямованого розвитку якостей творчої особистості. До таких умов, у першу чергу, віднесено розробку і застосування в мистецько-педагогічній діяльності (музичній, образотворчій) спеціалізованих курсів з вивчення ІКТ як поліфункціонального мистецького інструменту виконання творчих завдань.

Під поняттям «поліфункціональний мистецький інструмент» ми розумієм універсальний інструмент моделювання фахового мистецького середовища та реалізації творчих завдань, побудований засобами інформаційно-комп'ютерних технологій.

Питання про застосування комп'ютерів у музично-творчій практиці розроблено більш повно, ніж у системі професійної підготовки педагога-музиканта. Найбільшу цінність у цьому плані мають роботи М. Гарднера, Д. Гросса, І. Гутчина, Е. Денисова, Р. Заріпова, Д. Зарицького, А. Моля, Р. Пєтєліна, Ю. Пєтєліна, Ю. Рагса, В. Фукса й ін.

Під інформаційно-комп'ютерними технологіями (ІКТ) ми розуміємо апаратно-програмні комплекси та пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем транслювання інформації, інформаційного обміну, що забезпечують операції щодо збору, накопичення, обробки, зберігання, продукування, передачі, використання інформації, можливість доступу до інформаційних ресурсів комп'ютерних мереж (у тому числі й глобальних).

Психолого-педагогічні основи використання комп'ютерних технологій у підготовці вчителів мистецьких дисциплін базуються на загальних принципах навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі (ВНЗ) - фундаментальність, цілеспрямованість, науковість, системність, планування, управління, інтеграція теорії та практики в навчанні, поєднання традиційних фахових мистецьких дисциплін з сучасними комп'ютерними технологіями.

Аналіз стану вирішення цієї проблеми в практиці роботи ВНЗ, психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблематики сприяли виокремленню основних психолого-педагогічних умов ефективності процесу формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких дисциплін, а саме:

стимуляція мотивації до вивчення і використання ІКТ;

підтримка адекватного сучасним вимогам рівня комп'ютерного апаратно-програмного забезпечення профільних мистецьких навчальних дисциплін та курсів;

системне застосування творчих вправ у навчально-виховному процесі підготовки;

налагодження рівноправних колегіальних партнерських відносин між усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Творчий розвиток особистості майбутнього вчителя залежить від побудови навчально-виховного процесу, що обумовлено змістом, безперервністю і систематичністю його впливу на студентів. Відповідно до таких вимог використання ефективних методів активного навчання, здійснення відповідного педагогічного керівництва, що забезпечується плануванням організацією і контролем за процесом підготовки студентів у цьому напрямі; створення творчої атмосфери, яка не тільки сприяє вільному прояву можливостей кожного студента, а й стимулює активність і мотивацію до вдосконалення і розвитку особистості.

Застосування ІКТ у досліджуваному процесі створює умови для реалізації низки функцій: стимулюючої (заохочування творчих ініціатив студентів, формування їх адекватної самооцінки); спрямовуючої (формування мотиваційно-творчої спрямованості особистості); організуюча (організація творчої діяльності); спонукальної (постановка нових творчих проблемно-пошукових завдань, проблемний зміст освіти); розвивальної (надання доступу до нової актуальної інформації).

Передбачається, що в процесі засвоєння студентами досвіду застосування ІКТ та теоретичних знань у творчій професійній діяльності буде формуватись якісно новий рівень професійної підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін, спрямованих на педагогічну творчість, удосконалюватись практичної роботи, що є обов'язковими складовими процесу формування творчої особистості.

У другому розділі «Стан проблеми формування творчої особистості студента засобами комп'ютерних технологій у педагогічній теорії і практиці» проаналізовано основні групи програмного забезпечення, навчально-методичну та науково-методичну літературу з дисциплін, що використовують ІКТ; проаналізовано сучасний стан досліджуваної проблеми в практичній діяльності ВНЗ; розроблено і обґрунтовано рівні сформованості творчої особистості студентів ВНЗ мистецьких спеціальностей через рівень використання ІКТ як полі функціонального мистецького інструменту; визначено їх основні якісні характеристики; викладено результати констатувального етапу дослідження.

Детальний аналіз комп'ютерного програмного забезпечення, науково-методичної і навчально-методичної літератури показав, що:

Загальна кількість сучасних комп'ютерних програм незчисленна і постійно зростає, але загальні принципи роботи та управління ними дуже схожі. У переважній більшості комп'ютерних додатків елементи інтерфейсу схожі як за виглядом, так і за властивою їм функціональною приналежністю. Алгоритм втілення практичної реалізації творчого завдання має певну подібну варіативність на відміну від стандартних операцій, які є ідентичними.

Аналіз навчальних і робочих програм з мистецьких дисциплін, що включають комп'ютерні технології показав: у них закладено вимоги до формування в студентів мистецько-методичних та технологічно-інформаційних компетентностей, а саме: інформаційної, логічної, методологічної, комунікативної, аксіологічної, креативної, технологічної, проективної, стратегічної та соціальної.

Для дослідження рівня сформованості творчої особистості через рівень володіння ІКТ на констатувальному етапі експерименту нами була розроблена система діагностики компонентів, що мала структуру: а) початкового рівня знань, умінь, навичок у галузі використання ІКТ та їх віднесеність до профільних мистецьких предметів; б) загального рівня сформованості знань з профільних навчальних предметів; в) рівня творчих намагань (самооцінка й мотиваційна структура творчої особистості); г) рівня розвиненості комунікативних і організаторських здібностей; д) рівня ціннісних орієнтацій.

Як методи діагностики були обрані: спостереження, опитування, анкетування, тестування; виконання практичних вправ для набуття певних умінь та навичок роботи з ІКТ, реалізація творчих завдань, результати переглядів творчих робіт і складання заліків.

Діагностика рівня сформованості мистецько-творчої та технологічно-інформаційної складових професійної компетентності в майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей (рівні вмінь, навичок творчої роботи, знань з історії та теорії мистецтва, інтелектуально-логічний та культурно-емоційний стани) здійснювалася методом анкетування та за результатами виконання практичних завдань із використанням комп'ютерних засобів навчання. Відповідно до таксономії цілей навчання виявлявся рівень сформованості творчої особистості студента. Визначалися рівні оволодіння навчальним матеріалом, коли студент знає, розуміє, застосовує, аналізує, узагальнює й оцінює навчальний матеріал.

У результаті дослідження і відповідно до описаних критеріїв нами визначено характеристики п'яти рівнів сформованості творчої особистості через ступінь володіння ІКТ студентами мистецьких спеціальностей: початковий, середній, достатній, розвинутий, високий.

Педагогічний аналіз усталеної практики сучасного ВНЗ засвідчив неадекватність статусу ІКТ у системі навчальних дисциплін мистецьких кафедр вимогам сьогодення; відсутність педагогічного інструментарію ефективного формування творчої особистості студентів засобами комп'ютерних технологій; недостатню підготовку викладачів до використання ІКТ в якості мистецького інструменту, що ускладнює формування творчої особистості студентів засобами комп'ютерних технологій; відсутність відповідних педагогічних умов для розвитку образного мислення студентів, формування їхнього гуманістичного світогляду, загальної й емоційної культури, задоволення індивідуальних творчих потреб на уроках та в самостійній роботі.

За результатами тестування, 50,7 % студентів не розуміють принципів побудови та особливостей роботи ІКТ. Таке становище складається через усталене та однобічне сприйняття ІКТ як допоміжного технічного засобу. Аналізуючи мотивацію виконання завдань, ми з'ясували, що мотив досягнення цілі завдання став вирішальним лише для 15 % учасників експерименту. Решта основним мотивом визначили схвалення або оцінювання.

Як правило, студенти мистецьких спеціальностей схильні виявляти більшу концентрацію інтересу до тих предметів, на яких вони виявляють кращі здібності. Також однією з причин низької мотивації досягнення є побоювання невдачі, що переслідує окремих студентів, ~ 6 %.

Отже, діагностика стану сформованості творчої особистості студентів, виявлення рівнів готовності викладачів до цього процесу, їхньої самооцінки, вивчення й узагальнення факторів, що впливають на розвиток педагогічної та студентської творчості, особистий педагогічний досвід дозволяють зробити висновок про об'єктивну необхідність розробки експериментальної моделі формування творчої особистості студентів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій, що базується на системі реалізації творчих завдань, включених до програми спецкурсу та практичних курсів фахових мистецьких дисциплін.

У третьому розділі «Модель формування творчої особистості студентів мистецьких спеціальностей у процесі використання комп'ютерних технологій та її експериментальна апробація» представлено розробку, обґрунтування та реалізацію моделі формування творчої особистості студентів мистецьких спеціальностей ВНЗ засобами комп'ютерних технологій, що включає систему творчих завдань з набором технологічних вправ та педагогічні умови її впровадження.

Ми визначили головні вимоги до створюваної моделі формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій, які полягають в дієвості та ефективності методів, засобів і прийомів застосування ІКТ і мають враховувати специфіку мистецької освіти. Для реалізації цих вимог нами запропоновано застосування системи творчих завдань з використанням ІКТ (комп'ютерний дизайн, основи комп'ютерного аранжування музики і ін.).

Нами визначено три способи використання ІКТ у практично-продуктивній діяльності студентів, до яких належить навчально-виховний процес підготовки майбутніх учителів мистецьких спеціальностей:

програмно-адаптивний (комунікативний) - комунікація із зовнішнім світом з допомогою ІКТ;

комплексно-інтегративний (професійний) - використання ІКТ як універсального професійного мистецького інструмента;

розробницько-формувальний (розробницький) - винайдення і розробка нових методологій використання ІКТ, формування необхідного робочого середовища для реалізації поставлених творчих завдань, випробування, експертна оцінка апаратних та програмних комп'ютерних засобів.

Визначені способи мають не просту ієрархічну структуру, а включають як опосередковані, так і безпосередні різновекторні зв'язки.

Для першого рівня способу (програмно-адаптивний) основним критерієм виступають кількісні показники (скільки використовується комп'ютерних програмних засобів, кількість отриманих результатів), наступний спосіб (комплексно-інтегративний) поєднує кількісні показники з показниками якісними (чим більш широким діапазоном методів і способів використання комп'ютерних засобів володіє користувач, тим вищий рівень отриманих результатів за якісними (і кількісними) показниками. Найвищий (розробницько-формувальний) спосіб основним критерієм має якісні показники не тільки результату застосування ІКТ, а й параметрів самого процесу, який на цьому рівні повністю контролюється і керується виконавцем.

З'ясовано, що найбільш ефективний процес формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій має в своєму складі поряд із традиційними для ВНЗ навчальними дисциплінами додаткові: 1) спецкурс «Інформаційно-комп'ютерні технології в мистецькій освіті»; 2) профільні дисципліни з використанням комп'ютерних технологій; 3) базові мистецькі дисципліни (відповідно до фаху); 4) психолого-педагогічні дисципліни.

У ході дослідження нами з'ясовано, що формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей залежить не лише від змісту навчання, а й від способу застосування навчальних засобів і технологій.

Розроблений нами спецкурс «Інформаційно-комп'ютерні технології в мистецькій освіті» включає взаємопов'язані компоненти: систему творчих завдань; набір практико-технологічних вправ для отримання та відпрацювання навичок роботи з ІКТ і комп'ютерним обладнанням, теоретичне забезпечення.

Творчі завдання являють основу спецкурсу. Кількість, обсяг і складність конкретного завдання визначаються викладачем відповідно до результатів діагностування, (або виконання попереднього завдання), кожної групи і кожного студента. Набір технологічних вправ складають практичні завдання для набуття і вдосконалення практичних умінь та навичок роботи з ІКТ, оформлені подібно до лабораторних робіт.

Теоретичне забезпечення включає необхідні логіко-аналітичні пояснення процесів, що відбуваються під час роботи з апаратно-програмним комп'ютерним комплексом. Ці частини експериментальної моделі на кожному етапі відіграють важливу роль у формуванні творчої особистості засобами ІКТ, оскільки дають змогу користувачеві - майбутньому вчителю мистецьких дисциплін - отримати необхідні теоретичні знання, синтезуючи їх у певні поняття й образи (що доступніше фахівцям мистецтва), розуміти складні фізичні процеси на логіко-понятійному рівні, що дає змогу чітко визначати своє місце і завдання при застосуванні інформаційно-комп'ютерних технологій в якості мистецького виконавського інструменту.

До засобів перевірки і контролю входять спеціалізовані тести, опитування, контрольні роботи, а також результати виконання творчих завдань і вправ - їх кількісні та якісні показники.

Модель формування творчої особистості майбутніх вчителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій включає два етапи. Завдання І-го етапу - опанування майбутніми вчителями мистецьких спеціальностей ІКТ як поліфункціональним мистецьким інструментом. ІІ-ий етап призначений для відпрацювання та удосконалення фахових умінь та навичок практичної роботи засобами інформаційно-комп'ютерних технологій. Етапи складаються із системи творчих завдань, яка на першому етапі (вивчення спецкурсу «Інформаційно-комп'ютерні технології в мистецькій освіті») включає відповідний набір технологічних вправ на оволодіння оптимальними практичними прийомами роботи з ІКТ. Необхідною складовою кожного етапу моделі є теоретичне обґрунтування у вигляді образно-логічного опису процесів, що відбуваються під час роботи апаратно-програмних комп'ютерних комплексів, вивчення якого дає змогу розуміти зазначені процеси і адекватно визначати своє місце в них кожному студенту.

Представлено діючу модель формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких дисциплін засобами ІКТ та описано особливості її

Рис 1. Модель формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій

На першому етапі головним є вивчення спецкурсу, мета якого полягає у набутті студентами мистецьких спеціальностей достатнього рівня знань, умінь та навичок практичного застосування ІКТ, формування відповідного способу сприйняття сучасних ІКТ як професійного мистецького інструменту, що символізує перехід до вищого (комплексно-інтегративного) від попереднього рівня (комунікативного) їх використання і дає змогу перейти до наступного етапу розробленої моделі. На даному етапі підготовки студентів використовувались такі завдання: «Творче резюме» _ основна ціль якого створити якісне, привабливе, професійно зорієнтоване резюме фахівця мистецької спеціальності засобами ІКТ; «Візитка» _ розробити особисту художньо оформлену візитну картку, опановуючи нові комп'ютерні програми; «Презентація» _ розробити, виготовити і провести презентацію уроку з мистецької спеціальності (відповідно до фаху студента).

Другий етап полягає в самореалізації і самовдосконаленні професійних якостей майбутніх учителів мистецьких спеціальностей через виконання творчих завдань засобами ІКТ під час засвоєння профільних мистецьких дисциплін. На дієздатність визначеної системи впливають психолого-педагогічні умови: стимуляція мотивації до вивчення і використання ІКТ; підтримка адекватного сучасним вимогам рівня комп'ютерного апаратно-програмного забезпечення профільних мистецьких навчальних дисциплін та курсів; системне застосування творчих вправ у навчально-виховному процесі підготовки; налагодження рівноправних колегіальних партнерських відносин між усіма учасниками навчально-виховного процесу та технології впровадження у навчально-виховний процес ВНЗ.

Числове відображення результатів математичного обрахунку результатів експерименту засвідчили, що контрольна група студентів показала незначне зростання рівнів сформованості творчої особистості (за розробленими критеріями): середній рівень - 0,8%; розвинутий рівень - 2,2%; високий - 0,6%. В експериментальній групі після формувального експерименту найбільше зростання показала та частина студентів, рівень сформованості творчої особистості яких за розробленими критеріями відповідає групам з високими рівнями сформованості творчих навичок розвинутий - 24%; високий - 11%; середній показник 17,8%.

Виходячи з результатів теоретичного аналізу та проведеного педагогічного експерименту зроблено наступні висновки:

Аналіз науково-теоретичних джерел з проблеми дослідження дозволив з'ясувати, що людська особистість не сталий набір якостей та вмінь, а динамічний процес функціонування різноманітних психофізичних систем. Зважаючи на це, уточнено поняття «творча особистість», що являє собою соціокультурну форму діяльності свідомого індивіда з притаманними їй унікальністю, активністю, виразністю, креативністю, а «інформаційно-комп'ютерні технології» - це сукупність засобів і методів керування інформаційними процесами, що забезпечують виконання завдань щодо пошуку, створення, опрацювання, передавання та збереження інформації або отримання нової інформації про стан об'єкта, явища чи процесу з використанням комп'ютерних пристроїв.

Виявлено, що інформаційно-комп'ютерні технології (ІКТ) містять можливості їх використання як поліфункціонального мистецького інструменту (у різних жанрах мистецтва) та створюють у практичній діяльності людини об'єктивний і переважно позитивний вплив на розвиток сучасного інформаційного суспільства, зокрема навчально-виховного процесу ВНЗ.

Аналіз навчальних і робочих програм з мистецьких дисциплін, що включають комп'ютерні технології показав: у них закладено вимоги до формування в студентів мистецько-методичних та технологічно-інформаційних компетентностей, а саме: інформаційної, логічної, методологічної, комунікативної, аксіологічної, креативної, технологічної, проективної, стратегічної та соціальної. Але загальний рівень методичної розробленості цих положень недостатній. Динамічно зростає рівень забезпечення підручниками, посібниками та іншою методично-інструктивною літературою навчально-виховного процесу ВНЗ, зокрема мистецьких спеціальностей, але й таке зростання не забезпечує нагальних потреб мистецької освіти.

Визначено критерії (практичне використання ІКТ в якості мистецького інструменту, теоретичні знання та розуміння інформаційних процесів, результати виконання творчих завдань засобами ІКТ) і показники сформованості творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей через рівень використання ІКТ: початковий, середній, достатній, розвинутий, високий; визначено їх основні якісні характеристики.

Обґрунтовано і розроблено модель формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій у ВНЗ, що передбачає активне застосування ІКТ в якості мистецького інструменту в педагогічно-творчій роботі і складається з двох етапів: І - вивчення спецкурсу «Інформаційні технології в мистецькій освіті»; ІІ - вивчення профільних мистецьких дисциплін з використанням ІКТ.

Перевірено шляхом експерименту доцільність та ефективність розробленої моделі, доведено, що вона створює умови для підвищення професійного педагогічного рівня фахівців мистецької освіти, розширює можливості творчого самовираження особистості та розвиток і формування її здібностей. Отримані результати свідчать, що в експериментальній групі після формувального експерименту найбільше зростання показала та частина студентів, рівень сформованості творчої особистості яких за розробленими критеріями відповідає групам з високими рівнями сформованості творчих навичок розвинутий - 24%; високий - 11%; середній показник 17,8%.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспектива подальшого дослідження вбачається в удосконаленні методики викладання мистецьких дисциплін у вищому навчальному закладі з використанням новітніх комп'ютерних технологій; у подальшій розробці та теоретичному обґрунтуванні цілісного науково-методичного комплексу підготовки фахівців мистецької галузі; в розробці методів використання комп'ютерних інструментів та технологій в реалізації творчих проектів, а також удосконалення апаратного та програмного забезпечення, що дозволить надалі підвищувати ефективність формування творчої особистості студентів ВНЗ різних спеціальностей.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Олійник Ю. І. Сучасні інформаційні комп'ютерні технології як засіб виховання творчої особистості студента / Ю. І. Олійник // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. (зб. наук. праць). - [вип. 21]. - Вінниця: 2007. - 238-242 с. - (серія: Педагогіка і психологія).

2. Олійник Ю. І. Тестові завдання як універсальний спосіб перевірки знань, умінь та навичок студентів / Ю. І. Олійник // Науковий вісник Миколаївського державного університету (зб. наук. праць). - [вип. 20]. - Миколаїв: - 2008. - 233-238 с. - (Педагогічні науки).

3. Олійник Ю. І. Застосування комп'ютерних технологій як засіб інтенсифікації навчально-виховного процесу вищої школи / Ю. І. Олійник // Молодь і ринок : щомісячний науково-педагогічний журнал Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. - № 2 (37) лютий 2008. - 144-149 с.

4. Олійник Ю. І. Комп'ютерні технології в початковій школі - теорія і практика / Ю. І. Олійник // Педагогічні науки (зб. наук. праць). - [вип. 49]. - Херсон: вид-о ХДУ, 2008. - 363-367 с.

5. Олійник Ю. І. Динамізм розвитку інформаційного суспільства: освітянський аспект / Олійник Ю. І. - [вип. XXVI., ч. ІІ.] Мелітополь : вид-во «Сана», 2009. - 144-148 с. - (зб. наук. статей).

6. Олійник Ю. І. Вплив комп'ютерних технологій на процес формування творчої особистості студентів мистецьких спеціальностей / Ю. І. Олійник // Педагогічні науки (зб. наук. праць). - [вип. 50., ч. 2]. - Херсон: вид-во ХДУ, 2008. - 369_375 с.

7. Олійник Ю. І. Способи використання інформаційних комп'ютерних технологій у підготовці фахівців галузі дошкільної освіти / Ю. І. Олійник // Педагогічні науки (зб. наук. праць). [вип. 51]. - Херсон: вид-во ХДУ, 2009. - 403-408 с.

8. Олійник Ю. І. Нотатор «Cakewalk Overture» інструмент сучасного музиканта [Електронний ресурс] / Ю. І. Олійник - Режим доступу до док. : http://dls.ksu.kherson.ua/DLS/Library/LibdocView.aspx?id=ee6cbc68-bbcf-4595-b572-7eb8a9c78a01.

9. Олійник Ю. І. Тестові завдання з курсу «Основи комп'ютерного дизайну»: [для студ. денної, заоч., екстерн. форм навчання фак. культури і мистецтв] / Олійник Ю. І. - Херсон: вид-во ХДУ, 2008. - 20 с.

АНОТАЦІЯ

Олійник Ю. І. Формування творчої особистості майбутніх вчителів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, Херсон, 2010.

У дисертації науково обґрунтовані дидактичні, психолого-педагогічні і методичні умови формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких спеціальностей у процесі виконання творчих завдань засобами комп'ютерних технологій; з'ясовані умови і засоби її реалізації; розроблено і реалізовано модель формування творчої особистості засобами комп'ютерних технологій; виявлено критерії та рівні сформованості творчої особистості студентів мистецьких спеціальностей засобами комп'ютерних технологій навчання.

Виокремлено психолого-педагогічні умови забезпечення розробленої моделі формування творчої особистості майбутніх учителів мистецьких дисциплін: стимуляція мотивації до вивчення і використання ІКТ; підтримка адекватного сучасним вимогам рівня комп'ютерного апаратно-програмного забезпечення профільних мистецьких навчальних дисциплін та курсів; системне застосування творчих вправ у навчально-виховному процесі підготовки; налагодження рівноправних колегіальних партнерських відносин між усіма учасниками навчально-виховного процесу.

Ключові слова: творча особистість, інформаційно-комп'ютерні технології, мистецька освіта.

АННОТАЦИЯ

Олейник Ю. И. Формирование творческой личности будущих учителей художественных специальностей средствами компьютерных технологий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Южноукраинский региональный институт последипломного образования педагогических кадров, Херсон, 2010.

Актуальность темы определяется современными требованиями свободного доступа к информации, способностями воспринимать, обрабатывать и публиковать её, недостаточной разработанностью проблемы в педагогике высшей школы, низким уровнем развития навыков практической работы с информационно-компьютерными технологиями (ИКТ) у студентов художественных специальностей.

В исследовании научно обоснованы дидактические, психолого-педагогические и методические принципы построения модели формирования творческой личности будущих учителей художественных специальностей средствами компьютерных технологий; разработана и экспериментально проверена модель поэтапного формирования творческой личности студента средствами компьютерных технологий, которая включает: а) систему творческих заданий с соответствующим набором технологических упражнений на овладение и отработку практических приёмов работы с информационно-компьютерными технологиями, б) теоретическое обеспечение, материалы которого включают образно-логическое описание происходящих процессов во время работы компьютерного комплекса, необходимое для понимания студентами собственной роли и места в них. Эта часть экспериментальной модели играет важную роль в формировании творческой личности средствами ИКТ, поскольку дает возможность пользователю - будущему учителю художественных дисциплин - получить необходимые теоретические знания, синтезируя их в определенные понятия и образы (что доступнее специалистам искусства), понимать сложные физические процессы на логико-понятийном уровне при использовании ИКТ в качестве полифункционального художественного инструмента, в) необходимые психолого-педагогические условия внедрения разработанной модели в учебно-воспитательный процесс ВУЗ; определён потенциал ИКТ как профессионального художественного инструмента и особенностей их влияния на формирование творческой личности; обоснованы уровни сформированности творческой личности студентов ВУЗ художественных специальностей через уровни использования ИКТ как художественного инструмента: начальный, средний, достаточный, продвинутый, высокий; определены их основные качественные характеристики; уточнены понятия «творческая личность», «компьютерные технологии»; разработана структура и содержание процесса формирования творческой личности средствами ИКТ студентов художественных специальностей; определено и сформулировано признаки основных способов использования ИКТ в практической продуктивной деятельности человека, к которым относится и учебно-воспитательный процесс подготовки будущих учителей художественных специальностей: программно-адаптивный (ИКТ, в основном, используются как средство коммуникации), комплексно-интегративный (использование информационно-компьютерных технологий в качестве профессионального инструмента и средства моделирования), уровень разработчика (кроме вышеперечисленных способов предполагает включение пользователя в процесс усовершенствования и разработки ИКТ).

Модель формирования творческой личности будущих учителей художественных специальностей средствами компьютерных технологий состоит из двух этапов. Задача І-го этапа - овладение будущими учителями художественных специальностей информационно-компьютерными технологиями как полифункциональным художественным инструментом, что означает - переход от программно-адаптивного к комплексно-интегративному способу использования ИКТ в практической продуктивной деятельности. ІІ-ой этап предназначен для усовершенствования и расширения профессиональных умений и навыков практической работы средствами информационно-компьютерных технологий. Этапы состоят из системы творческих заданий, которая на первом этапе (изучение спецкурса «Информационно-компьютерные технологии в художественном образовании») включает соответствующий набор технологических упражнений на овладение оптимальными практическими приемами работы с ИКТ. Необходимой составляющей каждого этапа модели есть теоретическое обоснование в виде образно-логического описания процессов, которые происходят во время работы аппаратно-программных компьютерных комплексов, изучение которого дает возможность понимать указанные процессы и адекватно определять свое место в них каждому пользователю.

Предполагается, что в процессе усвоения студентами опыта применения ИКТ и теоретических знаний в творческой профессиональной деятельности будет формироваться качественно новый уровень профессиональной подготовки будущих учителей художественных дисциплин, направленных на педагогическое творчество, совершенствоваться приёмы практической работы, что являются обязательными слагаемыми процесса формирования творческой личности.

Сформулированы выводы, которые имеют непосредственный выход в образовательную практику, могут успешно использоваться в подготовке учителей художественных специальностей, специалистов в области искусства, для усовершенствования программ на основе Государственного стандарта, во время написания учебников и методических пособий, а также в дальнейших исследованиях проблемы формирования творческой личности студентов художественных специальностей.

Ключевые слова: творческая личность, информационно-компьютерные технологии, художественное образование.

ANNOTATION

Oliynyk Y. I. The formation of a creative personality of future art speciality teachers by means of computer technologies. - Manuscript.

Dissertation for gaining a degree of candidate of pedagogic science by speciality 13.00.04 - theory and practice of professional education. - Southern Ukrainian regional institute of after-graduational education of pedagogical specialists, Kherson, 2010.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.