Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства у процесі фахової підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність і доцільність дослідження. Розвиток ринку готельних послуг в Україні відбувається в умовах ринкової трансформації, технологізації та інформатизації суспільства, стрімких змін в уподобаннях та потребах споживачів послуг.

Галузь готелів і готельних комплексів є важливим чинником у забезпеченні економічної стабільності держави, формуванні позитивного сприйняття України у світовому співтоваристві. Разом із тим, розвиток готельних послуг відіграє важливу роль у виконанні державних соціальних програм і завдань, наданні індивідуальних послуг широким верствам населення.

В умовах значної конкуренції на ринку готельних послуг усе більшого значення набуває проблема їх якості, відповідності послуг сучасним світовим потребам і вимогам.

Відповідність ринку готельних послуг України до європейських і світових стандартів є основною передумовою їх конкурентноздатності, особливо напередодні підготовки України до проведення Євро-2012.

Усе це спонукає до підготовки компетентних кадрів, які володіють широким діапазоном знань і умінь, високою професійною культурою і відповідним професійним мисленням. Сучасний фахівець з готельного обслуговування - це висококомпетентна особистість, яка здатна до:

· особистісного спілкування;

· компромісу та порозуміння;

· тривалої професійної праці;

· постійного професійного самовдосконалення та ін.

Такі особливості сучасної професійної праці фахівця з готельного обслуговування потребують відповідних змін у його підготовці.

Проблема професійної компетентності як багатомірного феномена ґрунтовно досліджена в роботах С. Гончаренко, В. Бездухової, О. Дахіної, Б. Ельконіної, В. Петрук, А. Маркової та ін. Концептуальні засади професійної підготовки фахівців досліджували А. Алексюк, Р. Гуревич, О. Дубасенюк, М. Кадемія, А. Коломієць, В. Лозовецька, Н. Мойсеюк, Н. Ничкало, М. Сметанський, Г. Тарасенко, С. Сисоєва та ін.

Сучасними підходами до проблеми компетентності опікуються Г. Балл, А. Василюк, В. Лозовецька, О. Овчарук, В. Федорченко та ін. Питання професійної підготовки на основі компетентнісного підходу розглянуто в працях В. Анищенко, А. Михайличенко та ін. У педагогічних працях висвітлено концептуальні засади компетентнісного підходу (О. Пометун, В. Свистун та ін.); проблеми формування професійної компетенції (М. Вачевський та ін.); компетентнісний підхід у професійній підготовці педагогів (Є. Павлютенков, Л. Тархан та ін.). Визначення ключових компетентностей представлено в роботах І. Зимньої, Г. Селевко, П. Третьякова, О. Хуторського, Т. Шамової та ін. Серед зарубіжних досліджень професійної компетентності відомі праці Р. Епштейна, А. Шепмена та ін.

Як свідчить здійснений нами аналіз анкет працедавців, наявні підходи до організації навчання фахівців з надання готельних послуг не забезпечують необхідного рівня їхньої професійної компетентності.

У більшості випадків майбутні фахівці у реальних умовах праці не завжди здатні до самостійного розв'язання професійних ситуацій і проблем. У виконанні власних функціональних обов'язків має місце певна пересторога і невпевненість, що суттєво впливає на ефективність їхнього професійного саморозвитку в нових умовах праці.

Отже, аналізуючи вищезазначене можна стверджувати про певні суперечності між:

· сучасними потребами споживача й якістю готельних послуг;

· знаннями, яких набувають майбутні фахівці, та їхньою здатністю застосовувати їх у розв'язанні конкретних професійних завдань;

· наявними формами та методами професійної підготовки фахівців з готельної справи та потребами ринку готельних послуг щодо якості послуг;

· наявною функціональною професійною підготовкою та реальним рівнем ключових професійних компетенцій майбутнього фахівця з готельної справи.

Розв'язання вказаних суперечностей потребує визначення нових форм, методів і прийомів в організації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців з готельного господарства, формування потрібного рівня їхньої професійної компетентності як головної передумови ефективної праці фахівців на сучасному ринку туристичних послуг.

Таким чином, науковий пошук, спрямований на дослідження процесу формування професійної компетентності фахівців з готельних послуг, є важливою науковою проблемою у розв'язанні сучасних освітніх завдань туристської освіти.

Актуальність указаної проблеми, необхідність аналізу, узагальнення вітчизняного та світового досвіду підготовки компетентних фахівців з готельних послуг та недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: „Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства у процесі фахової підготовки”.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства у процесі фахової підготовки.

Для досягнення поставленої мети нами визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії і практиці, вітчизняний і зарубіжний досвід щодо формування професійної компетентності фахівців з готельної справи в процесі їхньої підготовки.

2. Визначити компоненти та рівні професійної компетентності майбутнього фахівця з готельної справи.

3. Обґрунтувати педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців.

4. Розробити й експериментально перевірити методику формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства.

1. Теоретичне обґрунтування проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельної справи

Здійснено дефінітивний аналіз поняття „професійна компетентність особистості”, проаналізовано стан дослідження проблеми в психолого-педагогічних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених; окреслено особливості професійної діяльності фахівця з готельного господарства в сучасних умовах праці.

Аналіз літератури з проблеми дослідження свідчить, що в сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідженнях значна увага приділена моделям професійної компетентності працівника. Наголосимо, що самостійність, потреба в саморозвитку, професійному самовдосконаленні щодо забезпечення потрібної якості продукту праці є ключовими в побудові відповідних моделей. Проблема підготовки компетентного фахівця у відповідності до наявних соціально-економічних вимог і потреб щодо ефективної професійної діяльності в реальних умовах праці розглядається як важлива наукова проблема.

Наше дослідження дозволяє зробити висновок, що поняття „компетентність людини” виникає з концепції розвитку людини, яка відводить індивідам роль суб'єкта соціальних змін і впливів, здатного усвідомити складну динаміку процесів розвитку й впливати на їх процес. Виходячи з багатогранності розвитку, знання й уміння, необхідні людині для активної участі в різних видах діяльності, повинні бути так само різноманітними. Вони охоплюють не тільки галузь матеріального виробництва й споживання, а й такі аспекти, як: збереження традицій і культурної самобутності, якість комунікацій і взаємодії окремих людей і груп, творче використання дозвілля, забезпечення й збереження міцного здоров'я (морального, психологічного, фізичного). У цілому під компетентністю особистості можна розуміти здатність особистості приймати рішення й відповідати за їх реалізацію у різних галузях діяльності. Поняття компетентності полягає у сукупності фізичних та інтелектуальних якостей людини й особливостей, необхідних для самостійного й ефективного розв'язання життєвих ситуацій, для того, щоб забезпечити кращими умовами себе в конструктивній взаємодії з іншими. Компетентність спонукає до здобуття знань про різні аспекти життя людини, навичок творчого оволодіння інтелектуальним і фізичним інструментарієм, здатності взаємодіяти з іншими людьми в різних ситуаціях, враховуючи конфліктні. Можна виокремити такі види компетентності, як: соціальна, комунікативна, перцептивна, управлінська, професійна й інші. Означені нами види компетентності перебувають у прямій залежності від видів діяльності, які вони характеризують. Професійна компетентність у педагогіці може розглядатися як: сукупність професійних умінь людини як суб'єкта діяльності, його здатність практично застосовувати ці вміння у професійній діяльності; форма виконання професійної діяльності, яка обумовлена глибокими знаннями властивостей, вільним володінням змістом своєї роботи, а також відповідність цієї роботи професійно важливим якостям особистості, її самооцінки, ставлення до роботи; рівень майстерності, якого досягає людина на шляху професійного становлення; сполучення психічних якостей, психічний стан, що дає змогу діяти самостійно й відповідально; володіння людиною здатністю й умінням виконувати трудові функції. Професійна компетентність є сформованою лише за наявності відповідних знань, умінь, навичок, формування внутрішнього світу особистості - потреб, установок, професійних орієнтації й мотивів діяльності, представлення своїх професійних якостей, результатів власної діяльності. На формування й розвиток професійної компетентності впливають такі чинники, як: індивідуальні психофізіологічні особливості людини, соціальне середовище, власна активність особистості.

Узагальнивши різні підходи до визначення професійної компетентності, ми визначаємо поняття „професійна компетентність майбутнього фахівця з готельного господарства” як інтегративну характеристику особистості, що поєднує особистісні якості, знання й уміння, що забезпечують готовність майбутнього фахівця з готельної справи до ефективної професійної діяльності.

Результати теоретичного узагальнення дозволяють стверджувати, що формування професійної компетентності фахівця з готельного господарства в умовах ринкового середовища має здійснюватися на основі застосування компетентнісного підходу з обґрунтуванням освітніх цілей і мотивів відповідно до вимог і потреб галузі. Це передбачає оновлення змісту, форм і методів професійно-зорієнтованого навчання, координацію навчально-виховної діяльності, що спрямована на формування ринкових цінностей, конкурентоспроможність фахівця на сучасному ринку праці, його адаптацію в сучасних умовах діяльності, готовність фахівця до розв'язання реальних професійних завдань і проблем. Професійна підготовка, зорієнтована на формування професійних ринкових цінностей, вимагає визначення нових форм навчально-пізнавальної діяльності, обґрунтування мотиваційних чинників, організації та проектування відповідних педагогічних умов його ефективності.

2. Методика формування професійної компетентності фахівців з готельної справи у процесі фахової підготовки

Розкрито структуру професійної компетентності майбутніх фахівців з готельної справи, проаналізовано особливості розробки змістового забезпечення формування професійної компетентності, обґрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності майбутнього фахівця з готельної справи у процесі його фахової підготовки.

Дослідженням доведено, що професійна компетентність майбутнього фахівця з готельних послуг забезпечується формуванням ключових особистісних (забезпечення інтерперсонального спілкування зі споживачами послуг), ключових засадових (володіння теоретичними знаннями стосовно надання базового стандарту послуг) та ключових спеціальних компетенцій (володіння практичними спеціальними уміннями і навичками у наданні послуг відповідно до посади).

На основі визначених компонентів і показників професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства нами були визначені рівні досліджуваного феномену: низький, середній, достатній, високий.

Низький рівень професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства характеризується відсутністю потреби у систематичному професійному самовдосконаленні, прагненні до професіоналізму. Рівень працьовитості, дисциплінованості, комунікативності, толерантності є недостатнім, критична самооцінка результатів праці та самостійність у прийнятті професійних рішень майже повністю відсутні. У таких студентів відсутні знання директивних документів із питань готельного господарства, знання нормативно-правових документів, що забезпечують приймання та обслуговування туристів. Технологією прийому та обслуговування гостей не володіють. Іноземних мов у межах професійно-орієнтованої лексики не знають. Для них характерний низький рівень сформованості практичних умінь і навичок, необхідних для здійснення технологічного процесу приймання й обслуговування, володіння технікою використання прикладних програм для забезпечення технологічних операцій. Вони не вміють дотримуватись норм гостинності за правилами міжнародного етикету і стандартами обслуговування; володіння методами профілактики конфліктних ситуацій у вирішенні виробничих проблем також не спостерігається.

Середній рівень професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства передбачає наявність потреби у систематичному професійному самовдосконаленні, прагненні до професіоналізму. Студенти фрагментарно демонструють працьовитість, дисциплінованість, комунікативність, толерантність тощо. Респонденти цього рівня інколи критично можуть оцінити результати своєї праці та виявити самостійність у прийнятті професійних рішень. Мають елементарні знання директивних документів із питань готельного господарства, знання нормативно-правових документів, що забезпечують приймання та обслуговування туристів. Технологією прийому та обслуговування гостей володіють частково. Їм притаманний елементарний рівень сформованості практичних умінь і навичок, необхідних для здійснення технологічного процесу приймання й обслуговування, володіння технікою використання прикладних програм для забезпечення технологічних операцій. Вони вміють дотримуватись норм гостинності (під контролем викладача) за правилами міжнародного етикету і стандартами обслуговування; фрагментарно демонструють володіння методами профілактики конфліктних ситуацій у вирішенні виробничих проблем.

Достатній рівень професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства передбачає наявність потреби у систематичному професійному самовдосконаленні, прагненні до професіоналізму. Студенти демонструють працьовитість, дисциплінованість, комунікативність, толерантність тощо. Респонденти цього рівня здатні до критичної оцінки результатів своєї праці та виявляють самостійність у прийнятті професійних рішень. Мають достатні знання директивних документів із питань готельного господарства, знання нормативно-правових документів, що забезпечують приймання та обслуговування туристів. Технологією прийому та обслуговування гостей володіють добре. Їм притаманний достатній рівень сформованості практичних умінь і навичок, необхідних для здійснення технологічного процесу приймання й обслуговування, володіння технікою використання прикладних програм для забезпечення технологічних операцій. Вони вміють дотримуватися норм гостинності за правилами міжнародного етикету і стандартами обслуговування; демонструють володіння методами профілактики конфліктних ситуацій у вирішенні виробничих проблем.

Високий рівень професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства характеризується яскраво вираженими потребами у систематичному професійному самовдосконаленні, прагненні до професіоналізму. Студенти демонструють особливу працьовитість, дисциплінованість, комунікативність, толерантність тощо. Респонденти цього рівня завжди критично можуть оцінити результати своєї праці, постійно виявляючи самостійність, креативність у прийнятті професійних рішень. Демонструють ґрунтовні знання директивних документів із питань готельного господарства, знання нормативно-правових документів, що забезпечують приймання та обслуговування туристів. Технологією прийому та обслуговування гостей володіють відмінно. Їм притаманний високий рівень сформованості практичних умінь і навичок, необхідних для здійснення технологічного процесу приймання й обслуговування, володіння технікою використання прикладних програм для забезпечення технологічних операцій. Вони завжди дотримуються норм гостинності за правилами міжнародного етикету й стандартами обслуговування; на високому рівні володіють методами профілактики конфліктних ситуацій у вирішенні виробничих проблем.

Спираючись на результати теоретичного аналізу наукових джерел з проблеми дослідження, враховуючи власний досвід професійної підготовки майбутнього фахівця з готельного господарства, вважаємо, що основними педагогічними умовами ефективного формування професійної компетентності майбутнього фахівця з готельної справи є:

- організація професійно-мотивованої діяльності майбутніх фахівців з готельної справи;

- використання компетентнісно-діяльнісного підходу із системним розв'язанням реальних професійних ситуацій і завдань проблемного характеру;

- застосування модульної технології компетентнісно-орієнтованої навчальної діяльності майбутніх фахівців з готельної справи;

- активізації самостійної професійної діяльності студентів у процесі проходження навчальної, технологічної та виробничої практик.

На нашу думку, модульна технологія компетентнісно-орієнтовного навчання має передбачати визначення змістового забезпечення ключових компетенцій, обґрунтування відповідних форм, методів і засобів організації навчального процесу.

Дослідженням доведено, що зміст спеціальних навчальних дисципліни доцільно добирати на основі проектування навчальних модулів із урахуванням особливостей професійної діяльності фахівців з готельного господарства, їхніх базових професійних знань та умінь, реальних виробничих функцій і посад. Причому модуль розглядається як завершена частина навчального матеріалу, що обов'язково завершується контролем рівня професійної компетентності студентів. Як показало дослідження, блокова побудова навчальних модулів у контексті завершеного циклу професійних дій найбільшою мірою забезпечує міжпредметні зв'язки, системність, логічність та послідовність у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців з готельної справи.

Навчальний модуль передбачає певне співвідношення теоретичної i практичної частин, що потребує професіоналізму, педагогічної майстерності викладача, його обізнаності з сучасними проблемами галузі.

Безумовно, що в основу модульної інтерпретації навчальної дисципліни в процесі формування професійної компетентності має бути покладено принцип системності, який передбачає системну спрямованість змісту навчання; моделювання у навчальному процесі основних виробничих функцій фахівця з готельної справи; систематичність контролю базових компетенцій.

У формуванні професійної компетентності майбутнього фахівця з готельної справи важливим є стимулювання його навчально-пізнавальної діяльності на засадах застосування принципу мотивації щодо спрямування навчальних дій студента на прикінцевий результат праці, забезпечення конкурентоспроможності готельних послуг .

На підставі аналізу психологічної та педагогічної літератури, опори на власну практику викладання, нами побудовано організаційно-педагогічну модель формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства у процесі фахової підготовки (рис. 1). У створеній моделі інтегруються такі структурні компоненти, що складають один загальний комплекс, здатний забезпечити підвищення рівня професійної компетентності майбутніх фахівців: структурно-компонентний склад професійної компетентності; педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства; етапи формування професійної компетентності та критерії і рівні професійної компетенції. В результаті запропонованої етапної методики формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства одержуємо можливість підготовки висококваліфікованого фахівця з готельного господарства з високим рівнем професійної компетентності.

3. Експериментальна перевірка ефективності методики формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства

Проаналізовано стан сформованості досліджуваної якості; викладено організацію та методику проведення педагогічного експерименту, який було здійснено в природних умовах навчально-виховного процесу з метою перевірки гіпотези дисертаційного дослідження; проаналізовано й узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

З метою встановлення рівня професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства було проведено констатувальний експеримент, який включав низку діагностичних процедур, зокрема: самооцінку комунікативних умінь, експертну оцінку, методику - Б. Федоришина і В. Синявського „КОС - 2”, методику К. Платонова, спостереження, анкетування, творчі завдання тощо, спрямованих на діагностику таких компонентів професійної компетентності: ключові особистісні компетенції, ключові засадові компетенції та ключові спеціальні компетенції.

На основі одержаних даних, а також висновків експертів ми встановили, що кількість студентів, які мають високий рівень професійної компетентності, склала в ЕГ - 1,22 %, у КГ - 1,18 %; достатній рівень продемонстрували в ЕГ - 4,24 % студентів, а в КГ - 4,21 %; середній рівень професійної компетентності в ЕГ - 30,04 %, а в КГ - 30,31 % і низький рівень в ЕГ - 64,5 %, а в КГ - 64,3 % опитаних.

Для перевірки подібності даних груп за рівнем сформованості професійної компетентності на момент проведення початкового зрізу нами використано критерій згоди Пірсона (- хі-квадрат), обчислення якого підтвердило гіпотезу стосовно ідентичності обраних груп.

Розроблена методика формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства поєднує три послідовні етапи: мотиваційно-організаційний, інформаційно-змістовий, процесуально-операційний.

Важливе значення у процесі експериментально-дослідної роботи відводилось розвитку мотивації щодо підвищення власного рівня професійної компетентності. Таку підготовку було спрямовано на вироблення у студентів потреби у систематичному професійному самовдосконаленні, прагнень стосовно підвищення рівня професійної компетентності, а також на формування толерантності, комунікативності, здатності до критичної самооцінки результатів своєї праці. Ці завдання вирішувалися на мотиваційно-організаційному етапі експерименту такими методами: рольові ігри, індивідуальні завдання, робота з „малими групами”, методика „порад”, розв'язання професійних ситуацій тощо.

Інформаційно-змістовий етап методики передбачає оволодіння студентами технологією надання базового стандарту послуг, створення знаннєвої бази стосовно директивних документів із питань туризму та готельного господарства, правил користування та внутрішнього розпорядку в готелі; правила техніки безпеки, електробезпеки, протипожежної безпеки і виробничої санітарії та гігієни; усвідомлення важливості формування професійної компетентності для успішної майбутньої професійної діяльності; формування бази знань стосовно нормативно-правових документів, що забезпечують приймання та обслуговування тощо. Для вирішення завдань інформаційно-змістового етапу ми використовували компетентнісно-орієнтовані методики; розв'язання професійних ситуацій; тестові завдання комплексного використання; професійно-орієнтовані ділові ігри та ін.

Формування практичних професійних умінь і навичок здійснювалось на процесуально-операційному етапі під час проходження навчальної, технологічної та виробничої практик. Для вирішення завдань процесуально-операційного етапу ми використовували такі методи: професійно-орієнтовані ділові ігри; курсові проекти компетентнісно-орієнтованої тематики; рольові ігри тощо.

Аналіз проведеної експериментальної роботи підтвердив, що виокремлення відповідних педагогічних умов та розробка поетапної методики формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства є педагогічно обґрунтованими і позитивно впливають на підвищення рівня професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства. У процесі експерименту виявлена позитивна динаміка професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства, що доводить ефективність запропонованих методів.

Підсумковий зріз експериментального дослідження засвідчив суттєві зміни в рівнях професійної компетентності студентів експериментальної групи, порівняно з контрольною. Так, після формувального експерименту високий рівень професійної компетентності виявили 18,5 % студентів ЕГ, у той час, як у КГ - 1,4 %. Достатній рівень професійної компетентності в ЕГ спостерігався у 57,1 % студентів, порівняно з 3,3 % у КГ; середній рівень в ЕГ - 23,4 %, у КГ - 30,3 %, а низький рівень професійної компетентності в ЕГ спостерігався у 2,2 % студентів, порівняно з 65,1 % у КГ.

На користь ефективності визначених нами педагогічних умов та розробленої методики формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства у процесі фахової підготовки свідчать одержані результати дослідження (рис. 2, 3), на яких представлені рівні професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства контрольної і експериментальної груп до проведення експерименту та після експерименту.

На основі обчислення - критерію доведено, що в результаті застосування експериментальної методики формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства у процесі фахової підготовки відбулися статистично значущі зміни.

Висновки

професійний навчальний компетентісний

Узагальнення результатів теоретичного пошуку, експериментальної роботи підтверджують висунуту гіпотезу й дозволяють зробити такі висновки:

1. Аналіз сучасної психологічної, педагогічної, методичної та спеціальної літератури засвідчив посилення вимог до професійної діяльності фахівців з готельного господарства.

Під компетентністю особистості розуміємо здатність особистості приймати рішення й відповідати за їх реалізацію у різних галузях діяльності. Поняття компетентності полягає в сукупності фізичних та інтелектуальних якостей людини й особливостей, необхідних для самостійного й ефективного розв'язання життєвих ситуацій, для того, щоб забезпечити кращими умовами себе в конструктивній взаємодії з іншими. Таким чином, компетентність спонукає до здобуття знань про різні аспекти життя людини, навичок творчого оволодіння інтелектуальним і фізичним інструментарієм, здатності взаємодіяти з іншими людьми в різних ситуаціях, ураховуючи конфліктні. Можна виокремити різні види компетентності: соціальна, комунікативна, перцептивна, управлінська, професійна й інші. Означені нами в процесі дослідження види компетентності перебувають у прямій залежності від видів діяльності, які вони характеризують.

У контексті виконаного дослідження „професійну компетентність майбутніх фахівців з готельного господарства” тлумачимо як інтегративну характеристику особистості, що поєднує особистісні якості, знання й уміння, які забезпечують готовність майбутнього фахівця з готельної справи до ефективної професійної діяльності.

2. Установлено, що визначення основних структурних компонентів професійної компетентності фахівця з готельної справи має здійснюватися на основі ґрунтовного аналізу його діяльності з чітким визначенням базових компетенцій, виробничих функцій і завдань.

Методичні засади проектування змістового забезпечення у формуванні професійної компетентності передбачають застосування системного підходу в аналізі вимог і потреб галузі щодо якості послуг, мотивації майбутніх фахівців до професійної діяльності, розв'язанні на засадах проблемного підходу реальних професійних ситуацій, застосуванні модульного підходу до вивчення спеціальних дисциплін, розв'язання технологічних завдань.

Дослідженням доведено, що професійна компетентність майбутнього фахівця з готельних послуг забезпечується формуванням ключових особистісних (забезпечення інтерперсонального спілкування зі споживачами послуг), ключових засадових (володіння теоретичними знаннями стосовно надання базового стандарту послуг) та спеціальних ключових компетенцій (володіння практичними спеціальними уміннями і навичками у наданні послуг відповідно до посади).

На основі визначених компонентів і показників професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства нами були визначені рівні досліджуваного феномену: низький, середній, достатній, високий. Вивчення реального рівня професійної компетентності майбутніх фахівців виявило переважання низького рівня (64 % студентів) сформованості досліджуваної якості.

3. На підставі теоретичного аналізу наукових джерел із проблеми дослідження, власного досвіду та результатів констатувального експерименту було виокремлено такі педагогічні умови ефективного формування професійної компетентності майбутнього фахівця з готельної справи: організація професійно-мотивованої діяльності майбутніх фахівців з готельної справи; використання компетентнісно-діяльнісного підходу з системним розв'язанням реальних професійних ситуацій і завдань проблемного характеру; застосування модульної технології компетентнісно-орієнтованої навчальної діяльності майбутніх фахівців з готельної справи; активізації самостійної професійної діяльності студентів у процесі проходження навчальної, технологічної та виробничої практик.

4. На підставі узагальнення теоретичних положень, аналізу результатів констатувального експерименту та обґрунтованих педагогічних умов була розроблена й апробована методика поетапного формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства, яка реалізовувалась у навчальному процесі студентів під час вивчення нормативних дисциплін, навчальної, технологічної та виробничої практик. Методика реалізовувалась трьома послідовними етапами: мотиваційно-організаційним; інформаційно-змістовим; процесуально-операційним, кожний з яких супроводжувався доцільною реалізацією означених педагогічних умов. Аналіз результатів формувального етапу експерименту засвідчив, що реалізація обґрунтованих педагогічних умов і методики формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства суттєво стимулює розвиток здатності налагоджувати інтерперсональні стосунки, володіння технологією надання базового стандарту послуг, а також володіння практичними уміннями та навичками в наданні відповідних послуг. В експериментальній групі, на відміну від контрольної, суттєво зменшилась (з 64,5 % до 2,2 %) кількість студентів із низьким рівнем професійної компетентності та з середнім (з 30,04 % до 23,4 %), натомість збільшилась кількість студентів із достатнім (з 4,24 % до 57,1 %) і високим рівнем професійної компетентності (з 1,22 % до 18,5 %), що свідчить про ефективність розробленої методики. Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельної справи. Подальшого дослідження потребують такі аспекти даної проблеми: формування професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства засобами інформаційно-комунікаційних технологій; удосконалення професійної компетентності майбутніх фахівців з готельного господарства на основі інших теоретико-методологічних підходів; формування професійної компетентності фахівців інших спеціальностей сфери гостинності.

Література

1. Полуда В.В., Поважна Л.І (голова) [та ін.]. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста, напряму підготовки 0504 „Туризм” зі спеціальності 5.050403 „Організація обслуговування в готелях і туристичних комплексах” - К., 2004. - с.80.

2. Полуда В.В. Соціальні аспекти формування професійної підготовки фахівця готельного господарства / В.В. Полуда/ // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія., теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / редкол. І.А. Зязюн (голова) [та ін.]. - К.- Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2006. - Вип. 12. - С. 197-199.

3. Полуда В.В. Сучасні вимоги і потреби ринку готельних послуг в контексті матеріального потенціалу готелів України / В.В. Полуда // Туристична освіта в України: проблеми і перспективи : зб. наук. пр. - К. : Тонар, 2007. - С. 219-222.

4. Полуда В.В. Особистісні характеристики майбутнього фахівця готельної справи / В.В. Полуда // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. пр. / редкол. І.А. Зязюн (голова) [та ін.]. - К.- Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. -Вип. 17. - С. 414-417.

5. Полуда В.В. Особливості обслуговування майбутнього фахівця сфери обслуговування до професійної діяльності / В.В. Полуда // Науковий часопис// Соціологія, соціальна робота, соціальна педагогіка, управління.: К.- 2009. Серія 11. - Вип.8., - С. 23-28.

Размещено на Allbest.ru