Теоретико-методичні засади формування управлінської культури вчителя - майбутнього менеджера освіти
Формування управлінської культури майбутніх учителів. Розробка концепції соціального управління та стратегії розвитку вищої педагогічної освіти. Професійна підготовка менеджерів та керівників середніх загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.07.2015 |
| Размер файла | 929,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Критеріями відбору вмінь, що характеризують управлінську культуру майбутнього вчителя, були характерологічні властивості та процесуальні сторони діяльності вчителя як менеджера освіти. Комплекс визначених умінь учителя як менеджера освіти зумовлений станом розробки питання в спеціальній психолого-педагогічній літературі, можливістю виокремити ці вміння із загальних професійно-педагогічних і творчих, установлених дослідниками. У тих випадках, коли автори формулювали по-різному однакові за суттю вміння, їх узагальнювали та (або) об'єднували. Зазначимо, що менеджерські вміння вчителя ми розглядаємо як спеціальні вміння, що перебувають у тісному взаємозв'язку із загальними професійно-педагогічними вміннями.
До вмінь, якими має оволодіти майбутній учитель для реалізації своїх менеджерських функцій, віднесено такі: інтелектуальні (аналізувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, конкретизувати, проводити аналогії, фантазувати, навички педагогічної імпровізації), організаторсько-комунікативні (визначати конкретні навчально-виховні завдання з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів і соціально-психологічних особливостей колективу; планувати й аналізувати навчально-виховний процес із психологічних, дидактичних, методичних позицій з урахуванням сучасних вимог; обґрунтовано обирати ефективні форми, методи й засоби навчання та виховання, визначати результати засвоєння учнями програмного матеріалу, рівень їхньої вихованості й розвитку; управляти навчальною діяльністю учнів і формувати в них загальнонавчальні вміння й навички; раціонально розподіляти час на уроці та виконувати план; здійснювати поточне й перспективне планування навчально-виховної роботи; проводити різноманітну роботу з розвитку пізнавальної активності, інтересів і потреб учнів; проводити виховну роботу в класному колективі, у гуртках або клубному об'єднанні за інтересами тощо; проводити індивідуальну роботу з учнями та з батьками; запроваджувати різноманітні форми й методи педагогічного спілкування з дітьми, батьками, колегами; налагоджувати ділові й особисті взаємини з усіма особами, які беруть участь у вихованні школярів), проектувально-прогностичні (проектувати та прогнозувати розвиток особистості та дитячого колективу на основі знань вікових та індивідуальних особливостей школярів й особливостей колективу; рефлексивні (проводити самоаналіз, самооцінку й коректування власної діяльності).
Особистісний складник управлінської культури вчителя як майбутнього менеджера освіти становить систему професійно-особистісних якостей майбутнього менеджера освіти, що забезпечують демократичний стиль керівництва. Зазначений компонент управлінської культури майбутнього вчителя розглянуто крізь призму його професійно-особистісного розвитку й саморозвитку, удосконалення особистісних якостей, притаманних менеджеру освіти: гуманістичну спрямованість (любов до дітей, людей загалом, перцепція, емпатія), лідерські якості (комунікативність, відповідальність, самостійність, ініціативність, рішучість), здатність до самоменеджменту.
У третьому розділі "Науково-методична система формування управлінської культури вчителя як майбутнього менеджера освіти” обґрунтовано систему формування управлінської культури майбутнього менеджера освіти, розкрито її парадигмально-концептуальні детермінанти, схарактеризовано компоненти розробленої системи.
Запропонована система формування управлінської культури майбутнього менеджера освіти характеризується сукупністю взаємозалежних і взаємозумовлених наукових, науково-методичних і навчально-виховних заходів і процедур та включає концептуальний, змістово-організаційний, технологічний та діагностичний компоненти.
Під час розробки системи формування управлінської культури майбутнього менеджера освіти було враховано сучасні парадигмально-концептуальні підходи до професійної підготовки майбутнього вчителя як менеджера освіти в цілому та формування його управлінської культури зокрема; специфіку компонентів управлінської культури вчителя - менеджера освіти; можливості всіх ланок навчально-виховного процесу у вищому педагогічному навчальному закладі щодо формування управлінської культури майбутнього вчителя як менеджера освіти.
В основу розробленої системи покладено гуманістичну освітню парадигму як сукупність інваріантних ознак різних напрямів гуманістичної педагогіки. У формуванні управлінської культури вчителя - майбутнього менеджера освіти - слід ураховувати амбівалентний характер співіснування гуманістичної й технократичної парадигм, властивий управлінню освітніми процесами. Взаємовпливи парадигмальних орієнтацій роблять цей процес багатомірним, внутрішньодіалогічним і суперечливим, висуваючи як центральний ціннісний стрижень те, що недавно ігнорувалося, і знижуючи значення того, що вчора було домінантним у визначенні мети, змісту й засобів управління освітніми процесами.
До основних напрямів реалізації гуманістичної парадигми формування управлінської культури вчителя як майбутнього менеджера освіти віднесено такі:
· зміна пріоритетів у професійній підготовці майбутнього вчителя через задоволення особистої мети, зацікавлення й потреб кожного студента досягти успіху в оволодінні професійною культурою, створити умови для саморозвитку та становлення управлінської культури майбутнього вчителя як менеджера освіти;
· демократизація навчально-виховного процесу, що дає можливість кожному студенту вільно й усвідомлено здійснювати свій світоглядний вибір, брати активну участь у студентському самоврядуванні;
· зміна методів управління навчально-виховним процесом наданням переваги соціально-психологічним, соціально-економічним, соціально-педагогічним методам, що забезпечують створення емоційно сприятливої атмосфери для становлення суб'єктної позиції студентів.
Концептуальними детермінантами формування управлінської культури вчителя - майбутнього менеджера освіти - визначено підходи на теоретико-методологічному рівні ? гуманістичний, культурологічний, системний, аксіологічний, синергетичний; на методико-праксіологічному рівні ? особистісно-діяльнісний, компетентнісний, акмеологічний, ресурсний та інноваційно-дослідницький.
Змістово-організаційний компонент визначеної системи формування управлінської культури майбутнього менеджера освіти передбачає теоретичну та практичну підготовку, розвиток менеджерських якостей особистості майбутнього вчителя.
У дисертації розкрито роль і значення навчальної діяльності, позааудиторної роботи студентів, педагогічної практики для формування в них управлінської культури; проаналізовано форми й методи навчально-виховного процесу, спрямовані на розв'язання досліджуваної проблеми.
Особливу увагу приділено роботі органів студентського самоврядування, оскільки участь у них майбутніх учителів дає можливість найбільшою мірою наблизити їх до реальної управлінської діяльності.
Технологічні аспекти розробленої системи формування управлінської культури майбутніх менеджерів освіти передбачають розробку й апробацію взаємозалежних і взаємозумовлених організаційних, науково-методичних і навчальних заходів і процедур, до яких віднесено проективні; конструктивні; організаційно-дидактичні; соціально-психологічні; науково-методичні; інформаційно-комп'ютерні.
Моніторинговий компонент уведено в запропоновану систему з метою відстеження, збирання інформації та контролю динаміки рівнів сформованості компонентів управлінської культури вчителя - майбутнього менеджера освіти - за відповідними критеріями (мотиваційно-ціннісним, змістово-процесуальним, особистісно-рефлексивним), що дає можливість перейти від зовнішнього управління процесом формування досліджуваної якості вчителя як майбутнього менеджера освіти до самоменеджменту.
Для реалізації розробленої системи формування управлінської культури вчителя - менеджера освіти - у процесі професійної підготовки запровадили метод моделювання, що сприяв розробленню моделі її науково-методичного забезпечення на всіх етапах багаторівневої професійно-педагогічної підготовки майбутніх менеджерів освіти крізь призму формування в студентів управлінської культури (рис.1).
У четвертому розділі "Експериментальна перевірка ефективності системи формування управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти” розкрито питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, описано технологію впровадження системи формування управлінської культури вчителя - менеджера освіти; проаналізовано результати педагогічного експерименту.
З метою перевірки гіпотези та ефективності розробленої системи формування управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти - було проведено педагогічний експеримент, у якому взяли участь студенти Інституту українського козацтва (історичний факультет та факультет фізичного виховання) та Інституту економіки і права (економічний та юридичний факультети) Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Експеримент тривав упродовж шести років (із 2002 до 2008 рр.), тобто експеримент охопив увесь період навчання студентів в університеті.
На констатувальному етапі експерименту вирішувалася низка завдань: з'ясувати мотивацію оволодіння студентами управлінською культурою шляхом вивчення ціннісного ставлення студентів до участі в цій роботі, їхнього інтересу до освітнього менеджменту, до оволодіння методикою його здійснення; визначити рівень знань, умінь і навичок студентів щодо здійснення професійної діяльності вчителя - менеджера освіти; дослідити рівень сформованості в студентів якостей, притаманних менеджеру освіти; на підставі отриманих даних сформувати експериментальні групи; ознайомити викладачів з програмою експерименту й підготувати їх до її реалізації.
Рис. 1. Модель науково-методичного забезпечення системи формування управлінської культури вчителів як майбутніх менеджерів освіти.
В експериментальній роботі відмовилися від традиційного порівняння динаміки рівнів сформованості складових досліджуваної якості в студентів експериментальних груп з контрольною. У цьому разі виходили з таких міркувань: по-перше, діагностика в системі фахової підготовки майбутнього вчителя має виявляти та фіксувати характер і кількісні зрушення в його просуванні в оволодінні управлінською культурою шляхом зіставлення їх із результатами попередніх діагностичних перевірок того ж студента (Л. Фрідман, Л. Петриченко); по-друге, було б неправомірним створювати контрольну групу студентів, тим самим залишаючи їх поза цілеспрямованою роботою з формування в них такого важливого професійного утворення, яким є управлінська культура.
Розробленою програмою експерименту передбачалося чотири варіанти (способи) реалізації відповідної системи формування управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти. Варіант А - передбачав комплексну програму забезпечення системи формування управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти. Варіант В - головними напрямами роботи визначено теоретичну підготовку студентів до здійснення освітнього менеджменту завдяки введенню в курси фахових і психолого-педагогічних дисциплін додаткової інформації про управлінську культуру вчителя, методики освітнього менеджменту тощо; відповідну організацію педагогічної практики студентів (з урахуванням менеджерських функцій учителя); поглиблену теоретичну підготовку за рахунок чинних економіко-правових навчальних дисциплін та запровадження спецкурсів "Основи освітнього менеджменту”, "Педагогічна деонтологія”, "Педагогічна конфліктологія”. За варіантом С формування управлінської культури студентів здійснювалося в процесі організації позааудиторної виховної діяльності майбутніх учителів. Варіант D передбачав формування управлінської культури майбутніх учителів - менеджерів освіти через участь їх в органах студентського самоврядування.
За визначеними способами працювали експериментальні групи Е1, Е2, Е3, Е4 відповідно.
Валідність експериментальних груп довели методом рангової кореляції за Спірменом. За допомогою критерію Пірсона визначили групи, що мають близькі вихідні дані стосовно визначених критеріїв і показників сформованості управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти.
На констатувальному етапі експерименту з'ясували чинники, що гальмують процес формування управлінської культури майбутнього менеджера освіти (брак системних знань про сутність освітнього менеджменту та методику його здійснення; невизначеність особистісно-професійних цінностей, що мають мотиваційне значення в прагненні оволодіти методикою формування управлінської культури; стереотипність мислення, здатність запобігати напрузі розуму й волі; нерозвиненість креативного підходу до розв'язання проблем; невміння приймати нестандартні рішення, нездатність самому висувати нові ідеї, нерозвиненість рефлексивних умінь; невміння протистояти стресам, раціонально планувати свій час і підтримувати працездатність; слабке володіння комунікативними навичками), що були враховані під час розробки та проведення формувального експерименту.
Під час формувального експерименту встановлювалася правомірність, дієвість та ефективність розробленої системи вироблення управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти.
Для забезпечення компонентів управлінської культури було скориговано зміст усіх ланок професійно-педагогічної підготовки студентів (процесу навчання, позаудиторної виховної роботи, педагогічної практики, студентського самоврядування) відповідно до мети й завдань нашого дослідження.
Розроблену систему впроваджували за такими етапами: підготовчий, мотиваційно-інформаційний, інтелектуально-когнітивний, операційно-діяльнісний, аналітико-рефлексивний.
Завданнями підготовчого етапу було: забезпечити готовність професорсько-викладацького складу університету до формування управлінської культури студентів, адаптувати навчальні плани та програми згідно із завданнями дослідження, створити сприятливе освітнє середовище для реалізації мети й завдань експериментальної роботи.
Готовність професорсько-викладацького складу університету до формування управлінської культури студентів забезпечували шляхом: організації роз'яснювальної роботи про значущість управлінської культури для майбутнього вчителя, проведення науково-методичних семінарів, спеціальних тренінгових занять на кафедрах суспільно-історичних і фахових дисциплін, загальної педагогіки, психології, на яких ознайомлювали педагогів з методикою формування управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти.
Сприятливе освітнє середовище створювали шляхом забезпеченням комплексу соціально-педагогічних і психолого-педагогічних чинників. Соціально-психологічні чинники передбачали творчу взаємодію всіх суб'єктів експериментальної роботи; усунення жорсткого регламенту в навчальному процесі та позааудиторній роботі; створення ситуацій невизначеності й багатоваріативності в процесі вирішення навчально-виховних завдань; практичне керівництво оволодінням методикою здійснення освітнього менеджменту; суміжні методики, спрямовані на вдосконалення вмінь і навичок поведінки менеджера. Психолого-педагогічні чинники спрямовувалися на формування позитивного ставлення вчителів як майбутніх менеджерів освіти до професійно-педагогічної діяльності; на можливість прояву рефлексивної поведінки; професійне самовдосконалення; реалізацію творчого потенціалу та лідерських якостей студентів.
У створеному середовищі студенти мали можливість продемонструвати менеджерські якості, необхідні в управлінській діяльності вчителя, рефлексувати свою діяльність, керуючись ідеями освітнього менеджменту.
Роботу розпочали на першому курсі. Насамперед внесли додаткову інформацію в програми психолого-педагогічних навчальних курсів щодо освітнього менеджменту. На старших курсах таку інформацію додали в програми фахових дисциплін.
На мотиваційно-інформаційному етапі формування управлінської культури майбутнього менеджера освіти було вжито систему заходів, що насамперед передбачала широку інформаційно-роз'яснювальну роботу. До цієї роботи були залучені працівники бібліотеки, керівники гуртків, клубів та інших позааудиторних утворень; куратори академічних груп, викладачі психолого-педагогічних, юридичних, історичних та економічних дисциплін.
Було розроблено тематичний план, за яким працювали структурні підрозділи творчого об'єднання "Менеджер” з метою формування в студентів позитивної мотивації майбутньої управлінської діяльності, усвідомлення її значущості в професійній діяльності майбутнього менеджера освіти. На заняттях циклу "Менеджмент й освіта - міф чи реальність?” було проведено бесіди "Менеджмент в житті сучасної людини”, "Менеджмент в освіт”, міні-дискусії "Чи може сучасна школа обійтися без освітнього менеджменту?”, "Учитель як менеджер навчально-виховного процесу”, під час яких студенти висловлювали свої неоднозначні позиції щодо необхідності постійного оновлення всіх сфер життєдіяльності, переконували один одного в привабливості нешаблонного, творчого мислення, усвідомлювали значущість менеджерського аспекту професійно-педагогічної діяльності тощо.
Одним із завдань інтелектуально-когнітивного етапу формування управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти - було переконання студентів у тому, що знання, теоретична компетентність є основою успішного здійснення менеджменту навчально-виховного процесу в майбутній професійній діяльності; довести, що орієнтованість на практичний аспект управлінської діяльності, і лише після цього - на вивчення закономірностей, механізмів її здійснення призводять до негативних наслідків у педагогічному процесі.
З метою розвитку проективно-прогностичних умінь студентам пропо-нували інтелектуальні завдання різних типів з різних навчальних дисциплін (як загальнотеоретичних, так і спеціальних), завдання з метою вироблення навичок прийняття рішення, що передбачали характеристику й оцінювання ситуації, ухвалення можливих та остаточних рішень, вибір рішення з низки альтернатив, укладання авторських програм організації педагогічного процесу.
Програмою експерименту було передбачено вивчення найбільш типових альтернативних технологій навчання й виховання, авторських педагогічних систем. Особливу увагу приділили інноваційним технологіям і системам, упровадженим у практику вищої педагогічної школи з формування правлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти.
З метою формування операційно-діяльнісного компонента управлінської культури, ураховуючи вимоги до підготовки вчителя - майбутнього менеджера освіти - до управлінської діяльності, широко запроваджували метод ситуацій (що допомагало студентам усвідомити брак знань для здійснення управлінської діяльності), ділові ігри, тренінги.
На лекційних і семінарських заняттях запроваджували активні методи: дискусійні (групова дискусія, аналіз ситуацій вибору, "мозковий штурм”, драматизація педагогічних ситуацій з подальшим їх аналізом тощо); ігрові (дидактичні творчі ігри, зокрема ділові та рольові ігри), що сприяли обміну інформацією й думками, оцінками й особистісним досвідом, удосконалювалися вміння здійснення педагогічного менеджменту та творчої взаємодії. Зокрема під час проведення навчальних занять широко запроваджували ділову гру "Менеджмент сучасного уроку” (підготовка та проведення фрагментів уроків на основі сучасних концептуальних ідей і технологічних підходів педагогічного менеджменту).
Особливу увагу приділяли індивідуальному та груповому розв'язанню, моделюванню й програванню (рольові ігри) різноманітних педагогічних ситуацій, що містили менеджерський аспект (елементи управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів і самоменеджменту вчителем власної діяльності; з'ясування непорозумінь, конфліктів між суб'єктами педагогічного процесу) і передбачали застосування для їх вирішення алгоритму прийняття управлінських рішень (ґрунтовний аналіз ситуації, генерація ідей і колективне обговорення ймовірних шляхів її розв'язання з урахуванням наявних ресурсів, педагогічних засобів і прийомів; вибір оптимального варіанта). Під час розв'язання ситуацій студенти усвідомлювали значущість управлінської культури для реалізації менеджерських функцій учителя, що спонукало їх до постійного пошуку моделей управління навчально-виховним процесом, стимулювало розвиток гнучкості й мобільності мислення, сприяло нарощуванню управлінських умінь і навичок.
Рольове програвання педагогічних ситуацій давало можливість студентам обіймати різні посади (учителя, класного керівника, фасилітатора й організатора діяльності школярів), що спонукало до осмисленого підходу, до професійного самовдосконалення, удосконалення вмінь і якостей, необхідних для ефективного здійснення педагогічного менеджменту.
На набуття майбутніми вчителями управлінського досвіду була спрямована організація позааудиторної діяльності студентів (участь у науково-дослідній роботі, гуртковій роботі за інтересами, олімпіадах, університетських святах, конкурсах педагогічної майстерності, виконання громадських доручень, участь в органах студентського самоврядування тощо), що проводилася спільно з деканатами, кураторами груп, кафедрою загальної педагогіки. Однією з дієвих методик формування управлінської культури майбутнього вчителя виявилася методика колективної творчої діяльності (КТД), оскільки її запровадження позитивно впливало на формування всіх груп умінь, що характеризують управлінську культуру вчителя як менеджера освіти.
На аналітико-рефлексивному етапі формування управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти - запроваджували форми й методи навчальної діяльності та позааудиторної роботи, що спонукали студентів до рефлексивної поведінки, формування рефлексивних умінь, адекватного самооцінювання. Для цього запроваджували такі методи, як дискусія, діалог, рефлексивна інверсія.
Формування всіх компонентів управлінської культури було продовжено під час педагогічної практики студентів, у процесі якої вирішувалися завдання: допомогти майбутнім учителям - менеджерам освіти - усвідомити, що педагогічна діяльність за своєю суттю є управлінською, має всі характеристики останньої. Студентам пропонували такі завдання: проаналізувати організацію педагогічного процесу в навчальному закладі та класі; оцінити стиль управлінської діяльності директора, учителя, класного керівника та зіставити його з власним стилем діяльності в процесі здійснення педагогічного менеджменту; скласти план виховної роботи класного керівника; спрогнозувати її результативність. Після закінчення практики на факультетах проведена панорама уроків, коли студенти продемонстрували прийоми навчання учнів способів постановки запитань, цілепокладання в процесі побудови діалогів на уроках, моделювання та програмування відповідно до поставленої мети в процесі навчання тощо.
Зазначимо, що під час підготовки до педагогічної практики студентам (згідно з програмою експерименту) на початку четвертого року навчання був прочитаний спецкурс "Основи освітнього менеджменту”.
Особливу увагу в експериментальній роботі приділяли організації органів самоврядування - у такий спосіб залучали студентів до прийняття управлінських рішень та участі в управлінні університетом. Студенти, які брали участь у самоврядуванні, удосконалювали свою майбутню управлінську діяльність на засіданнях ректорату, де порушували та ті чи інші питання вимагали їх розв'язання в навчально-науковій, культурно-просвітницькій, правозахисній, спортивно-оздоровчій, соціально-побутовій діяльності в університеті.
З метою стимулювання виявлення якостей, необхідних для успішного здійснення педагогічного менеджменту, зокрема лідерських, створювали ситуації успіху, для чого студентам забезпечували педагогічну підтримку як у навчальній, так і в позааудиторній виховній діяльності, що здійснювалася на всіх етапах процесу навчання в різних формах (індивідуальній, фронтальній і груповій), мала різноманітний характер (превентивний, оперативний, безпосередній, опосередкований), при цьому шляхи її здійснення були різних видів (заміщення, заклик до наслідування, співпраця, ініціювання, випередження).
Упровадження розробленої системи позитивно вплинуло на сформованість усіх компонентів управлінської культури майбутніх менеджерів освіти, про що свідчить позитивна динаміка всіх досліджуваних критеріїв (див. табл. 1).
Таблиця 1
Результати експериментальної перевірки системи формування управлінської культури майбутнього менеджера освіти (збільшення у %)
|
Критерії, показники, рівні, характер виявлення |
Експериментальні групи |
||||
|
Е1 (77 осіб) |
Е2 (80 осіб) |
Е3 (76 осіб) |
Е4 (80 осіб) |
||
|
Збіль-шення |
Збіль-шення |
Збіль-шення |
Збіль-шення |
||
|
Мотиваційно-ціннісний критерій: |
|||||
|
Ш професійні мотиви: |
|||||
|
§ високий (прагне бути вчителем, усвідомлена значущість управлінської культури для діяльності вчителя як менеджера освіти, прагне досягти успіху в професійному становленні); |
+ 36,3 |
+26,3 |
+35,5 |
+41,2 |
|
|
§ середній (прагне бути вчителем, але недостатньо усвідомлює значущість управлінської культури для діяльності вчителя як менеджера освіти, прагне досягти успіху в професійному становленні, іноді під впливом із зовні); |
-25,9 |
-18,8 |
-30,3 |
33,7 |
|
|
§ елементарний (не має прагнення бути вчителем, не усвідомлює значущості управлінської культури для майбутньої професійної діяльності); |
-10,4 |
-7,5 |
-5,2 |
-7,5 |
|
|
Ш професійно-педагогічний інтерес до фахової діяльності вчителя як менеджера освіти: |
|||||
|
§ стійкий; |
+10,4 |
+5,0 |
+8,0 |
+20,0 |
|
|
§ відносно стійкий; |
+14,3 |
+5,0 |
+7,8 |
+7,5 |
|
|
§ не має; |
-6,5 |
-6,2 |
-4,0 |
-8,7 |
|
|
Ш ціннісне ставлення до управлінської культури вчителя та оволодіння методикою освітнього менеджменту: |
|||||
|
§ позитивне; |
+23,4 |
+31,3 |
+17,1 |
+25,0 |
|
|
§ індиферентне; |
-13,0 |
-17,5 |
+1,3 |
-10,0 |
|
|
§ негативне |
-10,4 |
-13,8 |
-18,4 |
-5,0 |
|
|
Змістово-процесуальний критерій: |
|||||
|
Ш сформованість та характер засвоєння науково-теоретичних і практичних знань, що характеризують сформованість управлінської культури: |
|||||
|
§ високий (повні та глибокі, усвідомлені та дієві знання освітнього й педагогічного менеджменту, творчий характер засвоєння); |
+23,4 |
+36,3 |
+11,8 |
+13,2 |
|
|
§ достатній (несформованість системи знань, необхідних для ефективного виконання вчителем менеджерських функцій, реконструктивний характер засвоєння); |
+51,1 |
+44,5 |
+64,4 |
+65,8 |
|
|
низький (не має або поверхові, безсистемні знання основ освітнього менеджменту, репродуктивний характер засвоєння); |
-74,5 |
-80,8 |
-76,5 |
-79,0 |
|
|
Ш уміння управлінської діяльності: |
|||||
|
§ високий (правильно відтворює логіку й послідовність операцій, (дій), установлює й усвідомлює причини зв'язку між операціями (діями), удосконалює й реалізує знання в педагогічній практиці); |
+19,5 |
+16,25 |
+28,9 |
+47,5 |
|
|
§ достатній (виявляє суб'єктивні труднощі в процесі управлінської діяльності (здебільшого професійного характеру); відтворює неповний обсяг операцій (дій), порушує порядок виконання операцій (дій), не завжди встановлює й усвідомлює причини зв'язку між операціями (діями)); |
+32,4 |
+37,5 |
+25,0 |
+6,25 |
|
|
§ низький (допускає багато помилок у процесі управління діяльністю, не виправляє їх) |
-51,9 |
-53,75 |
-53,9 |
-53,75 |
|
|
Особистісно-рефлексивний критерій: |
|||||
|
Ш виявлення менеджерських якостей у навчально-виховному процесі: |
|||||
|
§ явно виражений; |
+41,5 |
+25,0 |
+36,9 |
+40,0 |
|
|
§ виражений; |
-29,8 |
-15,0 |
-26,3 |
31,25 |
|
|
§ не виражений; |
-11,7 |
-10,0 |
-10,6 |
-8,75 |
|
|
Ш уміння здійснювати рефлексію: |
|||||
|
§ високий (постійно прагне до професійно-педагогічної рефлексії, вільно володіє аналітико-рефлексивними вміннями); |
+54,5 |
+30,0 |
+38,2 |
+17,5 |
|
|
§ середній (недостатньо усвідомлює важливість процесу професійно-педагогічної рефлексії); |
-35,0 |
-8,75 |
-22,3 |
-1,25 |
|
|
§ низький (не вміє аналізувати причини невдач у професійно-менеджерській діяльності); |
-19,5 |
-21,25 |
-15,9 |
-16,25 |
|
|
Ш самооцінка: |
|||||
|
§ адекватна; § завищена; § занижена; |
+39,0 -9,1 -29,9 |
+25,0 -11,25 -13,75 |
+31,6 -5,3 -36,9 |
+11,25 +10,0 -21,25 |
|
|
Ш уміння самоменеджменту: |
|||||
|
§ високий (розвинена здатність до само-менеджменту, уміння самоменеджменту в процесі діяльності в будь-яких обставинах); |
+35,1 |
+25,0 |
+26,3 |
+12,5 |
|
|
§ середній (достатньо розвинена здатність до самоменеджменту, відчуває утруднення в здійсненні менеджменту в складних ситуаціях); |
+36,3 |
+45,0 |
+44,7 |
+57,5 |
|
|
§ низький (розвинена здатність до самоменеджменту, несформовані вміння самоменеджменту) |
-71,4 |
-70,0 |
-71,0 |
-70,0 |
На контрольному етапі експерименту були одержані такі дані: найва-гоміше збільшення кількості студентів зі стійким професійно-педагогічним інтересом, позитивним ціннісним ставленням до управлінської культури та бажанням оволодіти методикою освітнього менеджменту зафіксовано в групі Е1, що працювала за варіантом D. Хоча й в інших групах зафіксовано позитивну динаміку цих складових мотиваційно-ціннісного компонента управлінської культури майбутніх менеджерів освіти, слід звернути увагу на окремі помилки, що виявлені в процесі експерименту. Так, у групах Е3, Е4 майже не залишилося студентів з індиферентним або негативним ставленням до оволодіння управлінською культурою, але це залишилося в значної частини студентів на позитивно-пасивному рівні, на рівні бажань, що є показником того, що для професійного становлення майбутнього менеджера освіти важливе значення має участь їх у виховній позааудиторній роботі, органах студентського самоврядування, але обов'язково в поєднанні з іншими видами професійної підготовки.
Важливо, що в результаті проведеної експериментальної роботи для всіх студентів управлінська культура набула ціннісного значення.
Найвагоміше збільшення студентів з високим рівнем знань, що скла-дають основу управлінської культури майбутнього вчителя, установлено в групах Е1 і Е2. В інших групах позитивна динаміка зафіксована майже на вдвічі нижчому рівні. Ці дані дають підстави свідчити, що формування управлінської культури майбутніх менеджерів освіти потребує цілеспрямованої теоретичної підготовки. Крім того, зазначимо, що студенти, які вивчали спецкурс „Основи освітнього менеджменту”, показали більш ґрунтовні знання, що переконало в необхідності введення цього спецкурсу на всіх факультетах вищого педагогічного закладу.
Водночас із засвоєнням певних знань і теоретичних положень освітній менеджмент вимагає від його суб'єктів виявлення інтелектуальних здібностей; розвиненого оперативного, критичного, креативного (інноваційного) мислення.
Якщо на початку експериментальної роботи лише незначна частина студентів уміла самостійно аналізувати педагогічні явища, установлювати зв'язки між ними, володіла загальними принципами підходу до розв'язання педагогічних завдань тощо, на контрольному етапі зафіксовано значні зміни в рівнях сформованості підструктурних елементів інтелектуально-когнітивного компонента, що відбулися завдяки варіативному впровадженню системи формування управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти, про що можна свідчити на підставі даних наведеної таблиці.
Найбільші зрушення у сформованості інтелектуальних умінь на високому рівні отримано в групах Е1 і Е2 (+58,4 і +60 %). Такий результат був очікуваним, оскільки студенти саме цих груп повинні були, за нашим припущенням, отримати найбільш глибоку теоретичну підготовку до здійснення освітнього менеджменту. Якщо в групах Е1 і Е2 більш яскраво вираженими виявилися такі вміння, як уміння бачити й усвідомлювати проблему (проблемне бачення), уміння висувати гіпотези, уміння аналітичного мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, для студентів решти двох груп більш характерними визначено вміння креативного мислення (уявляти, фантазувати). Майже однаковою мірою студенти всіх груп показали вміння генерувати оригінальні ідеї.
Відстежуючи зміни в рівнях сформованості організаторсько-комунікативних умінь, з'ясували, що такими вміннями найбільш успішно оволодівали студенти, які брали активну участь у позааудиторній діяльності, займалися організаторською діяльністю в органах студентського самоврядування. Такі студенти легко адаптувалися до реального педагогічного процесу (під час педагогічної практики), демонстрували вміння управляти навчально-пізнавальною діяльністю школярів, уміння міжособистісного спілкування з дітьми, батьками, колегами. Не випадково, що найбільший відсоток студентів з високим рівнем організаторсько-комунікативних умінь визначено в групах Е3 (52,6 %) і Е4 (68,75 %), тоді як у групах Е1 і Е2 цей показник становить 39 % і 35 % відповідно.
Отже, на підставі результатів свідчимо про важливість участі майбутніх учителів в організаторській діяльності, студентському самоврядуванні в процесі формування в них управлінської культури, оскільки без організаторсько-комунікативних умінь успішне здійснення вчителем менеджерських функцій неможливе.
Позитивні зміни в усіх експериментальних групах спостерігались і стосовно вироблення аналітико-рефлексивних умінь. Вагоме збільшення в цьому разі зафіксовано в групі Е1, студенти якої працювали за цілісною моделлю D. Водночас, посилаючись на відсоток студентів з високим рівнем сформованості аналітико-рефлексивних умінь, дійшли висновку, що всі експериментальні моделі в цьому аспекті є ефективними.
Запровадження експериментальної моделі, за результатами дослідження, значною мірою вплинуло на рівень самооцінки студентів. У всіх експериментальних групах значно зменшилася кількість студентів з неадекватною (заниженою або завищеною) самооцінкою. Слід звернути увагу на те, що найгірший показник адекватної самооцінки отримано в групі Е4. Цей факт слід урахувати педагогам, які займаються виховною роботою зі студентами, стежити, як впливають на них "керівні посади”.
Важливо, що впровадження експериментальної моделі дало можливість значно зменшити кількість студентів із заниженою самооцінкою, що є показником того, що вони стали більш упевненими в собі, у своєму професійно-педагогічному потенціалі, що сприяло формуванню в них якостей, необхідних менеджеру освіти.
За даними констатувального етапу експерименту здатність до професійного самоменеджменту, що віднаходить своє виявлення в цілеспрямованості, умінні саморегуляції власної діяльності, психічного та фізичного стану, була сформована на елементарному й достатньому рівнях - у середньому на елементарному рівні - у 57,8 %, на достатньому - у 42,2 % студентів. По окремих групах цей показник зафіксовано приблизно на однаковому рівні. У процесі експериментального впровадження розробленої системи формування управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти - значно покращився цей показник. Частину студентів удалося вивести на високий рівень сформованості цього показника (у середньому 29,3%), майже не залишилося студентів, які не здатні до здійснення самоменеджменту (у середньому 14,7 %).
Складно переоцінити для діяльності вчителя як менеджера освіти роль таких особистісних якостей і здібностей, як організованість і дисциплінованість, показниками яких визначено наявність єдності морально-правових переконань, духовних потреб, навичок і звичок поведінки та вмінь управляти собою в різних ситуаціях. Під час експерименту шляхом педагогічного спостереження зафіксовано позитивний вплив експериментальних моделей на розвиток цих особистісних якостей (ці показники на високому рівні підвищилися в середньому по групах з 23,9 % на констатувальному етапі до 46% - на контрольному). Найвагоміше збільшення показників сформованості цих якостей отримано в групі Е1.
Отже, результатами експериментальної роботи ми підтвердили гіпотезу дослідження, що формування управлінської культури вчителів - майбутніх менеджерів освіти - потребує системної організації й довели ефективність запропонованих технологічних моделей для формування в майбутніх учителів управлінської культури.
ВИСНОВКИ
Проведеним дослідженням ми підтвердили основні положення висунутої гіпотези та сформулювали висновки відповідно до поставлених завдань:
1. На підставі проведеного аналізу наукової літератури обґрунтовано суть положень, що визначають теоретико-методологічні передумови дослідження проблеми формування управлінської культури вчителя як майбутнього менеджера освіти, які зумовлюються підвищеними вимогами до сучасного працівника освіти, який, з одного боку, є керівником та організатором життя й діяльності учнів, з іншого, - повинен готувати своїх вихованців до життя за нових економічних умов. Доведено, що оволодіння основами освітнього (педагогічного) менеджменту сприятиме успішному розв'язанню майбутнім учителем проблем навчання й виховання, формуванню вмінь саморегуляції, раціонального використання часу, кваліфікованої переробки й використання інформації, здійснення інноваційної професійно-педагогічної діяльності.
Освітній менеджмент розглянуто як теорію та практику управління освітніми системами з метою забезпечення кінцевого результату (становлення, саморозвиток особистості) на підставі розвитку науково-педагогічного потенціалу, високої якості освітнього процесу на шляху перетворення системи від традиційного управління до самоорганізації. Суб'єктом освітнього менеджменту є вчитель як менеджер освіти, діяльність якого має на меті самоорганізацію керованої системи та створення умов для перетворення всіх учасників освітнього процесу на суб'єктів менеджменту.
На підставі вивчення генезису теорії управління та менеджменту виокремлено історичні періоди її розвитку: стародавній (починаючи з ІХ - VІІ століття до н.е. й орієнтовно до початку ХVІІІ століття), що характеризується накопиченням досвіду управління та менеджменту, які ще не були виокремленні в самостійну галузь знань; індустріальний (1776 - 1910 рр.), для якого притаманні пошуки принципів ефективного менеджменту виробництва, виникнення перших теорій наукового управління й менеджменту; системний (1911 - донині), що передбачає визнання менеджменту як самостійної науки й характеризується як період систематизації й інформатизації наукових знань.
2. На ґрунті аналізу філософської та психолого-педагогічної літера-тури розкрито особливості професійної діяльності вчителя як менеджера освіти, який на високому рівні внутрішньо детермінованої активності та свідомості не тільки здійснює освоєння та споживання здобутків педагогічної, професійної, корпоративної, управлінської культури, а й реалізує та інтегрує культуроло-гічне начало, створюючи умови для культурного саморозвитку особистості.
Управлінську культуру вчителя-менеджера освіти визначено як динамічне системне особистісне утворення, що охоплює педагогічні цінності, спеціальні знання й уміння, особистісні якості, які забезпечують ефективність здійснення управлінської професійно-педагогічної діяльності.
У структурі формування управлінської культури вчителів як майбутніх менеджерів освіти виокремлено та схарактеризовано мотиваційно-ціннісний (сукупність інтеріоризованих суспільно-педагогічних і професійно-групових педагогічних мотивів, норм і цінностей, на які вчитель як менеджер освіти орієнтується у своїй професійній діяльності, суб'єктивує їх, транслює в систему міжсуб'єктних освітніх відносин); інтелектуально-когнітивний (знання основних положень теорії управління навчально-виховним процесом; основ організаторської діяльності; методики роботи класного керівника; способів здійснення педагогічної комунікації; педагогічної конфліктології та деонтології; алгоритму прийняття управлінського рішення; методики діагностики особистісних якостей і можливостей учнів тощо); операційно-діяльнісний (інтелектуальні, організаторсько-комунікативні, проектувально-прогностичні, рефлексивні вміння), особистісні складники (сукупність професійно-особистісних якостей майбутнього менеджера освіти ? гуманістична спрямованість, комунікативність, відповідальність, самостійність, ініціативність, рішучість, здатність до самоменеджменту).
3. Теоретично обґрунтовано систему формування управлінської культури вчителя як майбутнього менеджера освіти, що характеризується сукупністю взаємозалежних і взаємозумовлених наукових, науково-методичних, навчально-виховних заходів і процедур та включає концептуальну (на теоретико-методологічному рівні - гуманістичний, культурологічний, системний, аксіологічний, синергетичний підходи; на методико-праксіологічному рівні ? особистісно-діяльнісний, компетентнісний, акмеологічний, ресурсний та інноваційно-дослідницький підходи), змістово-організаційну, технологічну (науково-методичні, навчально-виховні заходи; проективні, конструктивні, організаційно-дидактичні, соціально-психологічні, науково-методичні, інформаційно-комп'ютерні процедури) та моніторингову складові.
4. Розроблено модель науково-методичного забезпечення системи формування управлінської культури вчителя, яку було піддано спеціально організованій експериментальній перевірці у варіативний спосіб: варіант А мав цілісний характер і передбачав реалізацію системи в усіх ланках освітнього процесу вищого педагогічного навчального закладу (група Е1); варіант В був націлений на реалізацію експериментальної системи в навчальному процесі (група Е2), варіант С - у позааудиторній виховній роботі (група Е3), варіант D передбачав формування управлінської культури майбутніх менеджерів освіти через участь їх в органах студентського самоврядування (група Е4).
За результатами здійснення педагогічного експерименту визначено ефективні форми й методи забезпечення етапів формування управлінської культури майбутніх учителів, зокрема: на мотиваційно-ціннісному етапі - створення ситуацій успіху, тренінги, аналіз педагогічних ситуацій, проблемні бесіди, дискусії; позааудиторні виховні заходи (конкурс педагогічної майстерності, педагогічні інформації, проблемні бесіди, дискусії тощо), спрямовані на розвиток професійного інтересу до управлінської культури вчителя; на інтелектуально-когнітивному - інтерактивні (бесіда, диспут, дискусія, рольова й ділова гра) та проблемно-пошукові методи (розв'язання педагогічних ситуацій, створення проектів тощо), педагогічні інформації, усні журнали, спецкурс „Основи освітнього менеджменту”; на операційно-діяльнісному ? групова дискусія, „мозковий штурм”, драматизація педагогічних ситуацій із подальшим їх аналізом; інтерактивні методи (ділові та рольові ігри, драматизація педагогічних ситуацій з подальшим їх аналізом), дискусії, диспути, що сприяють обміну інформацією й думками, оцінками й особистісним досвідом, удосконаленню вміння здійснювати педагогічний менеджмент і творчу взаємодію; на аналітико-рефлексивному етапі ? дискусія, діалог, рефлексивна інверсія.
Доведено, що під час формування управлінської культури студентів слід ураховувати особливості різних сфер здійснення педагогічного менеджменту в їхній майбутній професійній діяльності (управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів, взаємодія класного керівника з учнями, батьками, учителями, адміністрацією, з різними соціальними інститутами).
Установлено, що запровадження розробленої системи сприяло таким позитивним змінам:
· у студентів експериментальних груп розширився діапазон спрямованості мотиваційно-ціннісної сфери завдяки виявленню та стійкому утриманню професійного інтересу до майбутньої педагогічної діяльності на основі менеджменту, розкриття значущості управлінської культури для професійної майстерності вчителя;
· підвищилася якість засвоєння науково-теоретичних і практичних знань про суть управлінської культури вчителя, педагогічного менеджменту й методику його здійснення; збільшилася кількість студентів, які досягають творчого рівня засвоєних знань; спостерігалося значне збільшення кількості студентів, у яких сформовано високий і достатній рівень менеджерських умінь здійснення професійно-педагогічної діяльності;
· у майбутніх учителів зафіксовано покращання лідерських та інших особистісно-професійних якостей, що забезпечують високий рівень професійної діяльності вчителя як менеджера освіти;
· збільшилася кількість студентів, у яких сформувалися вміння здійснювати рефлексію, коригувати, адекватно оцінювати власні можливості, розвивати власний потенціал, утримувати стійку професійно-педагогічну позицію, що є показники підвищення рівня самоменеджменту.
На підставі результатів проведеного експерименту ми засвідчили, що найбільш ефективними для формування мотиваційно-ціннісного компонента управлінської культури вчителів як майбутніх менеджерів освіти виявилися варіанти А і D; інтелектуально-когнітивного компонента управлінської культури - варіанти A і B; операційно-діяльнісного компонента управлінської культури вчителів як майбутніх менеджерів освіти - варіанти C і D, а найбільш значущі зміни всіх особистісних якостей у майбутніх учителів визначили після впровадження варіанта А, що пояснюється створенням умов для максимальної реалізації студентами свого професійно-педагогічного потенціалу.
5. Уточнено критерії (мотиваційно-ціннісний; інтелектуально-когні-тивний; операційно-діяльнісний; особистісний) і показники (професійні мотиви, професійно-педагогічний інтерес до професійної діяльності вчителя як менеджера освіти, ціннісне ставлення до управлінської культури вчителя, ставлення до оволодіння методикою освітнього менеджменту; обсяг, глибина, дієвість знань з теорії освітнього менеджменту; професійні вміння менеджера освіти ? інтелектуальні, організаторсько-комунікативні, проективно-прогностичні, рефлексивні вміння; професійні особистісні якості та здібності) визначення рівнів (високий, достатній, елементарний) сформованості управлінської культури вчителів як майбутніх менеджерів освіти.
6. Укладено навчальні посібники й методичні рекомендації для студентів і викладачів вищих педагогічних навчальних закладів щодо формування управлінської культури вчителя як майбутнього менеджера освіти.
Результатами експериментальної роботи ми підтвердили гіпотезу дослідження, що формування управлінської культури майбутніх менеджерів освіти потребує системної організації, і довели ефективність запропонованих технологічних моделей для формування в майбутніх учителів управлінської культури.
Проведене дослідження дало можливість визначити перспективні напрями подальшої розробки проблеми формування управлінської культури вчителів як майбутніх менеджерів освіти: визначення педагогічних умов професійно-педагогічного самоменеджменту майбутнього вчителя; дослідження особливостей формування управлінської культури майбутнього вчителя як менеджера освіти під час педагогічної практики.
ОСНОВНІ МАТЕРІАЛИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПРАЦЯХ
Монографії та навчальні посібники
1. Губа А. В. Культура управління освітнім процесом : монографія / А. В. Губа. - Х. : Майдан, 2006. - 155 с.
2. Губа А. В. Підготовка вчителя правознавства. Теорія та методика : монографія / А. В. Губа, Д. Ю. Грубіч. - Х. : Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2006. - 145 с. (особистий внесок - 4,5 др. арк.).
3. Губа А. В. Формування управлінської культури майбутнього менеджера освіти (теоретико-методичний аспект) : монографія / А. В. Губа. - Х. : ХНАДУ, 2009. - 292 с.
4. Губа А. В. Історія сучасного світу. курс лекцій / А. В. Губа. - Х. : Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2008. - С. 309 - 349 (особистий внесок - 2,5 др. арк.).
5. Губа А. В. Модульна технологія загальноправової підготовки студента : навч.-метод. посіб. / А. В. Губа. - Х. : Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2008. - 482 с. (особистий внесок - 1,4 др. арк.)
Статті в наукових фахових виданнях
6. Губа А. В. Ґенеза теорії менеджменту / А. В. Губа // Педагогіка, пси-хологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. - Х. : Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв, 2009. - Вип. 2. - С. 50 - 54.
7. Губа А. В. Гуманізація професійної підготовки майбутніх менеджерів освіти / А. В. Губа // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. пр. - Луганськ : Луган. держ. ін-т культури і мистецтв, 2008. - Вип. 9. - С. 95 - 106.
8. Губа А. В. Зміст функцій менеджера освіти / А. В. Губа // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка : зб. наук. пр. - Луганськ : Луган. держ. ін-т культури і мистецтв, 2008. - Вип. 10. - С. 71 - 87.
9. Губа А. В. Історичний аспект становлення та розвитку освітнього менеджменту в ХХ столітті / А. В. Губа // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. пр. - Луганськ : Східноукр. нац. ун-т імені В. Даля, 2007. - Вип. 4 (23). - С. 64 - 77.
10. Губа А. В. Концептуалізація освітнього менеджменту: перспективи удосконалення / А. В. Губа // Наук. вісн. Сер. : Філософія. - Х. : Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди, 2008. - Вип. 28. - С. 3 - 6.
11. Губа А. В. Концептуальні детермінанти системи формування управлінської культури майбутніх менеджерів освіти / А. В. Губа // Зб. наук. пр. Сер. : Педагогічні науки. - Полтава : Полт. держ. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, 2008. - Вип. 4 (62). - С. 76 - 84.
12. Губа А. В. Концептуальні підходи до формування управлінської культури / А. В. Губа // Педагогіка і психологія : Вісн. АПН України. - К. : Пед. преса, 2008. - Вип. 2 (59). - С. 100 - 110.
13. Губа А. В. Культурологічні засади освітнього менеджменту / А. В. Губа // Наук. зап. Сер. : Педагогіка. - Тернопіль : Терноп. нац. пед. ун-т імені Володимира Гнатюка, 2008. - Вип. 2. - С. 3 - 10.
14. Губа А. В. Культурологічні засади підготовки сучасного вчителя - майбутнього менеджера освіти / А. В. Губа // Гуманізація навчально-виховного-процесу : зб. наук. пр. - Слов'янськ : Слов'ян. держ. пед. ун-т, 2008. - Вип. ХХХІХ. - С. 44 - 50.
15. Губа А. В. Методичні аспекти формування управлінських навичок майбутніх менеджерів освіти / А. В. Губа // Наук. вісн. : зб. наук. пр. - Одеса : Південноукр. держ. пед. ун-т імені К. Д. Ушинського, 2008. - Вип. 6 - 7. - С. 228 - 235.
Подобные документы
Аналіз діяльності органів студентського самоврядування (ОСС), її вплив на формування управлінської культури майбутнього керівника закладу освіти. Сучасний стан роботи ОСС у вищих навчальних закладах. Особливості діяльності студентів під час роботи в ОСС.
статья [28,9 K], добавлен 27.08.2017Методологічні аспекти атестації керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Особистісні професійно-значущі якості директора загальноосвітньої школи. Менеджмент освіти. Організаційно-педагогічні засади оцінювання управлінської діяльності керівників.
дипломная работа [274,1 K], добавлен 03.02.2015Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Особливості вищої біотехнологічної освіти. Опис навчальних закладів України, що готують біотехнологів.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.08.2013Поняття про основні теорії систем. Управління освітою як цілісна система. Типи навчальних закладів освіти, особливості їх діяльності та науково-методичного забезпечення. Проблеми визначення критеріїв оцінювання управлінської діяльності закладів освіти.
курс лекций [465,5 K], добавлен 16.02.2013Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Значення інтернаціоналізації вищої освіти для навчальних закладів та для країни. Розробка державної стратегії та забезпечення підтримки інтернаціоналізаційного процесу; мотивація університетської спільноти до його розвитку, враховуючи міжнародний досвід.
статья [21,0 K], добавлен 07.02.2018Поняття "інноваційна культура вчителя". Проблема формування вчителя-інноватора як носія інноваційної культури. Інноваційні процеси у галузі освіти. Підходи до проблеми творчих здібностей. Якості, необхідні для формування інноваційної культури педагога.
реферат [22,6 K], добавлен 01.02.2010Визначення й характеристика педагогічних здібностей та основних умінь сучасного вчителя фізичної культури. Ознайомлення з головними вимогами до вчителів у процесі реалізації навчальної програми з фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах.
статья [23,7 K], добавлен 18.12.2017
