Організація проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

УДК 378.147.146

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Зосименко Оксана Вікторівна

Полтава - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент Огієнко Олена Іванівна, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, старший науковий співробітник відділу порівняльної професійної педагогіки.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, професор Коберник Олександр Миколайович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, директор Інституту природничо-математичної та технологічної освіти, професор кафедри педагогіки;

- кандидат педагогічних наук, доцент Стрижак Світлана Володимирівна, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, доцент кафедри хімії та методики викладання хімії.

Захист відбудеться 12 травня 2010 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.053.01 у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка за адресою: 36003, м. Полтава, вул. Остроградського, 2.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (36003, м. Полтава, вул. Остроградського, 2).

Автореферат розісланий "11" квітня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н.І. Шиян

Анотації

Зосименко О.В. Організація проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. - Полтава, 2010.

У дисертації розглянуто проблему організації проектної діяльності студентів у вищій педагогічній школі. Висвітлено організаційно-педагогічні засади проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Проаналізовано та уточнено базові поняття дослідження.

На основі історико-педагогічного аналізу еволюційного розвитку проектної діяльності запропоновано періодизацію її становлення в педагогічній теорії та практиці.

З'ясовано педагогічні можливості проектної діяльності у контексті педагогічної підготовки, а також охарактеризовано її вплив на формування готовності майбутнього педагога до педагогічної діяльності.

Розроблено модель організації проектної діяльності майбутніх педагогів під час вивчення педагогічних дисциплін, обґрунтовано педагогічні умови її реалізації, розкрито структуру проектної діяльності студентів у процесі створення навчальних проектів.

Виявлено комплекс критеріїв та рівнів сформованості готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності. Результати експериментального дослідження підтвердили ефективність і доцільність авторської моделі організації проектної діяльності студентів у процесі їх професійної підготовки.

Ключові слова: проектна діяльність, навчальний проект, педагогічні дисципліни, модель організації проектної діяльності, педагогічні умови.

Зосименко О.В. Организация проектной деятельности будущих педагогов в процессе изучения педагогических дисциплин. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Полтавский национальный педагогический университет имени В.Г. Короленко. - Полтава, 2010.

Диссертация посвящена проблеме организации проектной деятельности будущих педагогов в процессе изучения педагогических дисциплин.

Теоретическое исследование проблемы дало возможность констатировать отсутствие единства взглядов в рассмотрении дефиниции "проектная деятельность", что связано с многообразием подходов современных отечественных и зарубежных ученых к рассмотрению ее базовых категорий. На основе проведенного анализа базовых понятий исследования "деятельность", "проект", "проектное обучение", "проектирование" были конкретизированы понятия "проектная деятельность" и "учебный проект". Под проектной деятельностью студентов мы понимаем приобщение к целенаправленной, социально-, личностно- и практико-ориентированной деятельности субъектов учебного процесса, направленной на мотивированное достижение сознательно поставленных целей при создании учебных проектов и перспективы их практического применения. В контексте данного исследования мы рассматриваем учебный проект, как инновационную форму организации учебного процесса, в основе которой лежит самостоятельная разработка студентами профессионально и личностно значимой проблемы (от идеи к практической реализации) под гибким руководством преподавателя.

Представлена историко-педагогическая характеристика эволюционного развития проектной деятельности в образовательной практике; рассмотрены содержательные аспекты учебных проектов, их типология и особенности поэтапного создания.

В исследовании обоснованы педагогические возможности проектной деятельности в процессе педагогической подготовки студентов, а также ее влияние на возможность формирования готовности будущих педагогов к педагогической деятельности. Определены критерии и уровни готовности будущих педагогов к педагогической деятельности.

Теоретический анализ педагогических возможностей проектной деятельности, а также проблем педагогической подготовки, позволил разработать и обосновать модель организации проектной деятельности будущих педагогов в процессе изучения педагогических дисциплин. Компонентами данной модели являются функциональный, структурный и процессуальный.

Исследованием подтверждено, что реализация авторской модели зависит от соблюдения определенного комплекса педагогических условий: создание профессионально ориентированной образовательной среды, оптимизация социальной коммуникации субъектов проектной деятельности, реализация профессионального контекста в проектной деятельности будущих педагогов, стимулирование самостоятельной познавательной деятельности студентов, обеспечение дифференциации и индивидуализации процесса обучения. Эти условия обеспечивают целенаправленное усвоение приобретенных профессионально значимых знаний, умений и навыков, а также формирование активной позиции по отношению к приобретению собственного практического опыта деятельности.

Анализ результатов педагогического эксперимента позволил сделать вывод о том, что у студентов экспериментальных групп, если сравнивать их со студентами контрольных групп, возрос интерес к педагогической профессии, изменилось отношение к педагогической деятельности (стало более ответственным), появилось осознание важности выбранной профессии для себя и общества в целом. У будущих педагогов экспериментальных групп наблюдается стойкий интерес к педагогической теории, стремление к ее практическому применению, активность в овладении профессионально значимыми знаниями и умениями, потребность в их усовершенствовании. По сравнению со студентами контрольных групп у студентов экспериментальных групп на более высоком уровне сформированы умения ставить и творчески решать образовательные задачи, которые возникают в реальном учебно-воспитательном процессе, а также способность к рефлексии результатов собственной деятельности. Будущие педагоги экспериментальных групп занимают активную позицию по отношению к реализации способностей в педагогической деятельности, убеждены в необходимости развития таких профессионально значимых личностных качеств, как педагогический такт, справедливость, гуманность, доброжелательность, терпимость, артистизм, инициативность, объективность. Будущие педагоги после внедрения авторской модели выявили также способности к прогнозированию своих мотивационных, интеллектуальных и эмоционально-волевых особенностей в процессе педагогической деятельности и выбору новых систем средств и методов решения педагогических задач. Все это обусловило повышение уровня готовности будущих педагогов к педагогической деятельности в экспериментальных группах.

На основе полученных результатов исследования, их статистической оценки можем сделать вывод о том, что были решены поставленные задачи, реализована цель, подтверждена гипотеза, о чем свидетельствует увеличение количества студентов с высоким уровнем готовности к педагогической деятельности в экспериментальных группах.

Ключевые слова: проектная деятельность, учебный проект, педагогические дисциплины, модель организации проектной деятельности, педагогические условия.

Zosymenko O.V. Organization of project activity of future teachers in learning pedagogical subjects. - Manuscript.

Scientific thesis for the Degree of the Candidate of Pedagogical Science. Specialty 13.00.04 - Theory and Methodology of Professional Education. - Korolenko Poltava National Pedagogical University. - Poltava, 2010.

In the thesis the problem of organization of project activity of students in teacher training institute was examined. The organizational and pedagogical foundations of project activity of future teachers in learning pedagogical subjects were covered. The basic concepts of the research were analysed and specified.

The historical and pedagogical analysis of project activity evolution made it possible to point out the main stages of its development in the pedagogical theory and practice.

The pedagogical potential of project activity in the context of teacher training were found out, its influence on formation of the future teacher readiness to pedagogical activity was characterized.

The model of organization of project activity of future teachers in learning pedagogical subjects was worked out, the pedagogical conditions of its realization were substantiated, the structure of project activity of students in the process of making educational projects was revealed.

The system of criteria and levels of future teacher readiness to pedagogical activity were found out. The results of experimental research proved the effectiveness and necessity of the author's model of organization of project activity of students in the process of their training.

Key words: project activity, learning project, pedagogical subject, model of organization of project activity, pedagogical conditions.

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Кардинальне реформування системи освіти в Україні, зумовлене соціально-економічними перетвореннями в економіці, науці, культурі й інтеграцією у світовий і європейський культурно-освітній простір, значною мірою актуалізує проблеми підготовки педагогічних кадрів нової генерації. Це, у свою чергу, потребує зміни світоглядних позицій, творчого переосмислення цілей, структури, змісту та процесу педагогічної освіти, зміщення акцентів на створення умов для поступального, повноцінного, всебічного розвитку особистості майбутнього вчителя.

У Законах України "Про освіту" (1996), "Про вищу освіту" (2002), у Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI століття) (1993), "Національній доктрині розвитку освіти" (2002), Концепції педагогічної освіти (1999), Державній програмі "Вчитель" (2002) визначається необхідність розвитку освіти на основі запровадження інноваційних технологій у підготовку педагогічних працівників. Тому в сучасних умовах учені ведуть активний пошук новаторських підходів до професійної підготовки вчителів, що зорієнтовані на їхній розвиток та саморозвиток, гуманістичні суб'єкт-суб'єктні відносини і творчу діяльність у процесі навчання. Особлива увага приділяється переосмисленню організації та змісту процесу загально-педагогічної підготовки, яка відіграє значну роль у професійному та особистісному зростанні майбутнього вчителя. У цьому контексті особливої актуальності набуває залучення студентів до проектної діяльності у процесі навчання, що сприяє розвитку когнітивності та максимальному наближенню студента до реальних умов майбутньої професійної діяльності.

Проблема підготовки вчителя досліджувалася в різних аспектах: філософсько-методологічні питання розглядалися в працях В. Андрущенка, А. Бойко, С. Гончаренка, В. Кременя, В. Лугового, В. Лутая, Н. Ничкало, О. Савченко та ін.; науково-теоретичні основи висвітлювалися у працях О. Абдуліної, В. Бондаря, І. Гавриш, Н. Дем'яненко, Н. Кузьміної, В. Сластьоніна, О. Щербакова та ін.; питання теоретико-методичної підготовки студентів до різних видів педагогічної діяльності досліджувалися О. Дубасенюк, Н. Кічук, Л. Кондрашовою, А. Линенко, С. Сисоєвою та ін.; формуванню пізнавальної активності вчителя присвячені праці І. Богданової, М. Євтуха, В. Лозової, А. Мудрика, В. Стрельнікова та ін.; підготовка педагогів в умовах класичного університету досліджувалася О. Глузманом, Н. Гузій, С. Кісельгоф, Л. Нечепоренко, В. Сагардою, та ін.; питання єдності теорії і практики у підготовці вчителя до педагогічної діяльності розкривалися в працях А. Бойко, Т. Рогової, Д. Мазохи, В. Моляко, О. Мороза, І. Підласого, В. Сластьоніна, Н. Чайченко, Н. Шиян; професійна підготовка педагогів у зарубіжній теорії і практиці вивчалася О. Огієнко, Л. Пуховською, І. Руснаком, А. Сбруєвою, О. Сухомлинською та ін.

Аналіз наукових джерел свідчить, що останнім часом посилилася увага вітчизняних і зарубіжних учених до проблем проектної діяльності в освіті. Розвиток та впровадження ідей проектного навчання у педагогічну практику в історичному контексті висвітлено в працях П. Архангельського, П. Блонського, Г. Ващенка, С. Вудварда, О. Джуринського, Д. Дьюї, Б. Ігнатьєва, Е. Кагарова, В. Кілпатрика, М. Кнолла, Е. Коллінгса, Л. Кондратова, Л. Левіна, Б. Мельниченка, В. Стернберг, Ю. Олькерса, С. Шацького, Е. Янжула та ін; теоретичні засади проектної діяльності розкриваються у дослідженнях О. Коберника, Д. Левітеса, І. Ляхова, Н. Матяш, О. Пєхоти, Є. Полат, В. Радіонова, С. Сисоєвої, Н. Чанилової та ін; питання проектного навчання в загальноосвітній школі розглядаються в роботах Н. Поліхун, В. Сидоренка, А. Терещука, С. Ящука та ін.; технології впровадження індивідуальних освітніх проектів у навчальний процес висвітлюються в працях Н. Альохіної, С. Генкал, І. Єрмакової, Л. Сохань, Е. Сундукової та ін; особливості використання проектної діяльності в процесі підготовки студентів вищих навчальних закладів представлено у працях С. Баташової, В. Веселової, О. Демченко, М. Елькіна, С. Ізбаш, О. Ільяшевої, Ю. Кірімової, Г. Ковальчук, Л. Кондратової, Л. Кравченко, О. Олексюк, О. Павлішак, М. Пелагейченка, Т. Резнік, С. Стрижак та ін. Разом із тим проблема організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін у контексті формування готовності до педагогічної діяльності не була предметом спеціального дослідження.

Водночас, як свідчить аналіз педагогічної практики, сучасна система загальнопедагогічної підготовки вчителя у вищому навчальному закладі побудована в основному на традиційних технологіях навчання, залучення ж студентів до проектної діяльності у процесі навчання здійснюється побіжно й безсистемно. Як наслідок, виникають суперечності, зокрема, між: об'єктивними потребами суспільства у вчителі, що має різнобічний досвід професійної, у тому числі й проектної діяльності, та недостатньою увагою сучасної педагогічної освіти до цієї проблеми; здебільшого репродуктивною підготовкою студентів та індивідуально-творчим характером їх майбутньої діяльності; необхідністю посилення практичної спрямованості навчання студентів та недослідженістю проблем організації проектної діяльності у процесі загальнопедагогічної підготовки майбутнього вчителя; фрагментарним використанням навчальних проектів у процесі вивчення педагогічних дисциплін та недостатнім науковим обґрунтуванням педагогічних можливостей проектної діяльності при підготовці вчителів.

Необхідність подолання виявлених суперечностей, недостатнє опрацювання зазначеної проблеми в теоретичному й методичному плані та об'єктивна потреба педагогічної практики в її розв'язанні зумовили вибір теми дослідження: "Організація проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка "Методологічні, змістові та методичні інновації у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів у контексті запровадження кредитно-модульної системи" (реєстраційний номер 0109U004948).

Тема дисертації затверджена вченою радою Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (протокол № 5 від 22.12.2003 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 5 від 25.05. 2004 року).

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Згідно з поставленою метою дослідження було визначено такі завдання:

1. Розкрити наукові підходи та здійснити узагальнення досвіду проектної діяльності у педагогічній теорії та практиці.

2. Визначити принципи, зміст та функції проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

3. Виявити структуру поетапного створення навчального проекту у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

4. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу та її компонентів.

5. Виявити та обґрунтувати педагогічні умови організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Об'єкт дослідження: вивчення педагогічних дисциплін у вищих педагогічних навчальних закладах України.

Предмет дослідження: теорія і практика організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що організація проектної діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін буде ефективною за умови: 1) визначення принципів, змісту та функцій проектної діяльності майбутніх педагогів та виявлення структури поетапного створення навчального проекту; 2) теоретичного обґрунтування та практичної реалізації моделі організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін; 3) виявлення та обґрунтування педагогічних умов організації проектної діяльності студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про діалектичний зв'язок між явищами дійсності, їх взаємозалежність і взаємозумовленість; системно-структурний та синергетичний підходи до вивчення педагогічних явищ і процесів; методологічні положення теорії наукового пізнання (відображення й перетворення об'єктивної реальності, роль активності суб'єкта в пізнанні об'єктивної дійсності, єдність теорії і практики). У дослідженні ми виходимо з ідей гуманізації освіти, розуміння особистості як активного суб'єкта діяльності і розвитку, мети і сенсу суспільних трансформацій.

Теоретичну основу дослідження становлять: наукові положення сучасної філософії освіти (В. Андрущенко, А. Бойко, Б. Гершунський, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Краєвський, В. Лутай, Н. Ничкало та ін.); теоретичні висновки щодо провідної ролі діяльності, спілкування і відносин у формуванні особистості, органічного зв'язку національного і загальнолюдського, теорії і практики в процесі пізнання (Л. Виготський, Г. Костюк, О. Леонтьєв, М. Стельмахович, К. Ушинський та ін.); гуманістичні концепції професійної підготовки вчителя (О. Абдуліна, А. Бойко, І. Гавриш, О. Дубасенюк, Т. Рогова, В. Сластьонін, С. Сисоєва, Н. Чайченко, Н. Шиян та ін.); фундаментальні дослідження вітчизняних та зарубіжних учених з проблем організації проектної діяльності в процесі навчання (О. Коберник, І. Ляхов, Н. Матяш, О. Пєхота, Є. Полат, Г. Селевко, С. Сисоєва, Д. Дьюї, В. Кілпатрик, Е. Коллінгс та ін.).

Для розв'язання дослідницьких завдань і для перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження: теоретичного пошуку: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація з метою вивчення праць вітчизняних і зарубіжних науковців, нормативної документації для виявлення стану розробленості проблеми дослідження; методи моделювання та прогнозування для обґрунтування моделі організації проектної діяльності майбутніх педагогів під час вивчення педагогічних дисциплін, а також визначення критеріїв для перевірки висунутої гіпотези дослідження; емпіричного спрямування: анкетування, бесіди, спостереження, аналіз педагогічного досвіду, аналіз ефективності результатів діяльності для виявлення недоліків і проблем у загальнопедагогічній підготовці майбутніх педагогів і визначення умов організації проектної діяльності при вивченні педагогічних дисциплін; педагогічний експеримент з метою виявлення результативності розробленої моделі; методи математичної статистики для обробки отриманих даних, установлення кількісних і якісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами і достовірності результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. На різних етапах дослідження експериментальною роботою було охоплено 772 студенти вищих педагогічних закладів освіти та 23 викладачі педагогічних дисциплін.

Наукова новизна і теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що:

- вперше здійснено наукове обґрунтування організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін; розкрито наукові підходи (особистісно орієнтований, діяльнісний, компетентнісний, андрагогічний та партисипативний підходи) і зміст проектної діяльності; розроблено, обґрунтовано модель організації проектної діяльності та визначено такі компоненти - функціональний, структурний, процесуальний; виявлено та обґрунтовано функції (когнітивно-розвивальна, дієво-практична, продуктивно-творча, регулятивно-рефлексивна) проектної діяльності; визначено принципи (опори на досвід студентів, паритетності, персоніфікації, інтерактивності, мобільності у зміні форм взаємодії, елективності та професійної спрямованості); виявлено оптимальну структуру поетапного створення навчального проекту з педагогічних дисциплін (організаційно-підготовчий, дослідницький, етап реалізації результатів навчального проекту, презентаційний етапи); обґрунтовано комплекс педагогічних умов організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін (створення професійно орієнтованого освітнього середовища; оптимізація соціальної комунікації суб'єктів проектної діяльності; реалізація професійного контексту в проектній діяльності майбутніх учителів; стимулювання самостійної пізнавальної діяльності студентів; забезпечення диференціації та індивідуалізації навчання);

- уточнено наукові висновки та узагальнення щодо: організації загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів; сутності навчальних проектів як інноваційної форми; реалізації ідей особистісної зорієнтованості освіти;

- подальшого розвитку набули: зміст основних дефініцій дослідження "проектна діяльність", "навчальний проект"; роль, місце та педагогічний потенціал проектної діяльності в загальнопедагогічній підготовці вчителів; періодизація та особливості розвитку ідей проектної діяльності в педагогічній теорії та практиці.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблено та впроваджено у навчально-виховний процес вищих педагогічних навчальних закладів методичні рекомендації "Особливості організації проектної діяльності майбутніх педагогів під час вивчення педагогічних дисциплін", що дало можливість оптимізувати структуру та зміст навчальних курсів з педагогічних дисциплін; визначено педагогічні умови організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Матеріали дослідження можуть бути використані у процесі підготовки та перепідготовки вчителів у навчальних закладах різних рівнів акредитації, при підготовці підручників та посібників, розробці програмно-методичних матеріалів, спецкурсів і спецсемінарів з педагогічних дисциплін, написанні рефератів, курсових, дипломних і магістерських робіт у педагогічних навчальних закладах, а також у подальших наукових дослідженнях із зазначеної проблеми.

Упровадження результатів дослідження. Положення, висновки й рекомендації проведеного дослідження впроваджено в практику Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка № 1200 від 03.09.2009), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка №17-38/2060 від 07.09.2009), Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 1804 від 02.09.2009), Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 480 від 06.10.2009).

Обґрунтованість та вірогідність результатів та висновків дослідження забезпечується: методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень, застосуванням комплексу взаємопов'язаних методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження; науковим аналізом значного обсягу педагогічних джерел; тривалою дослідно-експериментальною роботою; репрезентативністю кількісного складу вибіркової сукупності студентів; застосуванням для аналізу результатів експерименту методів математичної статистики; апробацією матеріалів дисертації у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах тощо, на лекціях для вчителів, аспірантів і студентів, а також позитивними результатами впровадження рекомендацій автора у вищих навчальних закладах.

Апробація результатів дисертації здійснювалася на Міжнародних науково-практичних конференціях: "Сучасні проблеми науки та освіти" (Алушта, 2004); "Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління" (Харків, 2005); "Інноваційні підходи до підготовки педагогічних кадрів у контексті Болонського процесу" (Чернівці, 2005); "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми" (Вінниця, 2006); "Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій" (Суми, 2008); "Наука, освіта, суспільство очима молодих" (Рівне, 2008); "Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу" (Одеса, 2008); "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" (Київ, 2008); "Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка" (Суми, 2009); "Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону" (Ялта, 2009); "Інтеграція системи безперервної освіти України в Європейський освітній простір: стан, проблеми, перспективи" (Чернівці, 2009); на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Формування творчої особистості майбутнього вчителя в умовах впровадження інноваційних освітніх технологій" (Суми, 2004); "Психолого-педагогічні проблеми формування професіоналізму викладача вищої школи в умовах Європейського виміру" (Полтава, 2006); "Становлення особистості вчителя в умовах інформатизації суспільства: досвід і провідні тенденції" (Хмельницький, 2006); "Психолого-педагогічні аспекти розвитку педагогічної майстерності викладачів в умовах євроінтеграції" (Глухів, 2007); "Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка" (Суми, 2008), а також на Міжвузівських науково-практичних конференціях "Магістратура: теорія і практика" (Київ, 2004); "Болонський процес: проблеми, пошуки, перспективи" (Суми, 2006); "Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку" (Хмельницький, 2007). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (2004-2008). педагог студент проектний професійний

Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено у 18 одноосібних друкованих працях: з них - 1 методичні рекомендації, 10 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 статей у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (308 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 256 сторінок, основний зміст викладено на 181 сторінках. Робота містить 18 таблиць, 19 рисунків та 9 додатків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет, сформульовано гіпотезу, висвітлено методологічні та теоретичні основи, розкрито наукову новизну й практичну значущість роботи, охарактеризовано методи дослідження, подано відомості щодо апробації, впровадження здобутих результатів і характеристики бази дослідно-експериментального дослідження, наведено дані про структуру роботи.

У першому розділі дисертації "Проблема організації проектної діяльності в педагогічній теорії та практиці" розкрито наукові підходи та здійснено узагальнення досвіду наукового осмислення проблеми проектної діяльності у педагогічній теорії та практиці, проаналізовано категоріальну структуру поняття "проектна діяльність" у системі філософських та психолого-педагогічних понять, на основі проведеного історико-педагогічного аналізу розвитку ідей проектної діяльності в педагогічній теорії та практиці розроблено періодизацію її еволюційного розвитку; визначено педагогічні можливості проектної діяльності у процесі вивчення педагогічних дисциплін та обґрунтовано її вплив на формування готовності майбутнього педагога до педагогічної діяльності.

У ході дослідження з'ясовано, що організація проектної діяльності у процесі підготовки вчителя пов'язана з новими суспільно-економічними умовами, розбудовою інформаційного суспільства та з новими вимогами до системи освіти, серед яких: необхідність переорієнтувати навчання із засвоєння готових знань, умінь і навичок на розвиток особистості того, хто навчається, його творчих здібностей, самостійності мислення й почуття особистісної відповідальності; створення умов підготовки компетентних, конкурентоспроможних на ринку праці фахівців.

На основі аналізу літературних джерел з проблеми дослідження розкрито сутність поняття "проектна діяльність", показано його багатоаспектність та поліфункціональність, що пояснюється різноманітними підходами до визначення базових понять: "діяльність" і "проект" та тісно пов'язаних із ними понять "проектування", "проектне навчання" і "метод проектів". Їх аналіз у контексті започаткованого дослідження дозволив уточнити поняття "проектна діяльність" та "навчальний проект". Проектна діяльність розглядається нами як цілеспрямована, самостійна, соціально-, особистісно- та практико-орієнтована діяльність суб'єктів навчального процесу, скерована на мотивоване досягнення свідомо поставленої мети щодо створення навчального проекту та перспективи його практичного застосування. Відтак навчальний проект - це інноваційна форма організації навчального процесу, в основі якої лежить самостійна розробка тим, хто навчається, значущої проблеми (від ідеї до її практичної реалізації) під гнучким керівництвом викладача.

Дослідження показало, що звернення до проектної діяльності в процесі навчання відбувалося в різні періоди розвитку вітчизняної та зарубіжної педагогічної теорії та практики. Тому ми виходили з того, що простеження ґенези та створення періодизації розвитку ідей проектної діяльності в освіті може стати важливим джерелом всебічного осмислення й творчого використання позитивних ідей у сучасній системі освіти, визначення її педагогічних можливостей у процесі підготовки майбутніх учителів. Отже, ретроспективний аналіз ґенези проектної діяльності дозволяє зробити такі висновки: вона пройшла досить тривалий та суперечливий шлях розвитку, але сьогодні стала загальновизнаною методологією практико-орієнтованої моделі освіти в усьому світі; запропонована нами періодизація становлення проектної діяльності у системі освіти включає чотири етапи: зародження (ХVІ ст. - кінець XІX ст.), активного використання (початок ХХ ст. - 20-ті роки ХХ ст.), трансформації (30-ті роки ХХ ст. - 80-ті роки ХХ ст.), активізації (90-ті роки ХХ - початок ХХІ ст.), кожний з яких є якісно новим кроком у розумінні сутності, мети, функцій та показує зумовленість її застосування в педагогічній практиці особливостями соціально-економічного, політичного та культурного розвитку світової спільноти у той чи інший період.

Підтверджено, що продуктом проектної діяльності є навчальний проект. Аналіз сутнісних ознак навчальних проектів дозволив виявити розмаїтість їх класифікацій та підходів до поетапної організації створення навчального проекту у вітчизняній та зарубіжній практиці, що пов'язано з їх мультивекторністю та поліфункціональністю. Провідними критеріями сучасної типології навчальних проектів є: домінуючий вид діяльності, предметно-змістова сфера, характер координації, характер контактів, кількість учасників проекту, тривалість проведення, принцип самостійності, форма організації. Щодо поетапної організації процесу розробки навчального проекту, то вона передбачає: занурення у проект, організацію та здійснення діяльності, презентацію її результатів, що дає можливість розвивати у студентів уміння оперувати методами наукового пізнання (висувати та обґрунтовувати задум, самостійно ставити та формулювати проблему, мету та завдання проекту, знаходити методи аналізу), набувати досвіду самостійної творчої діяльності, посилювати мотивацію до професійного навчання, формувати рефлексивну позицію в освітньому процесі.

Установлено, що освітній процес у вищому педагогічному навчальному закладі, здійснюючись з урахуванням потреб держави та суспільства, має сприяти максимальному наближенню особистості студента до реальних умов майбутньої професійної діяльності. Проектна діяльність відповідає зазначеній вимозі, оскільки її важливою складовою є практична спрямованість на результат, що може бути отриманий у процесі розв'язання практично значущої проблеми. Цей результат можна побачити, усвідомити, використати в реальній практичній діяльності. Щоб отримати такий результат, необхідно навчити студентів використовувати власний досвід, знання з інших предметів, самостійно мислити, знаходити та розв'язувати проблеми, прогнозувати результати. Водночас організація проектної діяльності у контексті загальнопедагогічної підготовки вчителя здатна не тільки стимулювати інтерес майбутніх педагогів до майбутньої діяльності, а й сприяти формуванню у них готовності до педагогічної діяльності.

Аналіз науково-педагогічних досліджень засвідчує, що готовність до будь-якої діяльності провідні вчені визначають як: складне особистісне утворення (О. Анісімов, О. Демченко, В. Моляко); складне структурне утворення (Д. Ахмерова, К. Дурай-Новакова); особливий психічний стан (Л. Подимова, В. Сластьонін); спрямованість особистості (С. Кубіцький). Відтак процес формування готовності до праці у проектній діяльності реалізується через здатність знаходити способи розв'язання нового завдання, проблеми в умовах, коли виникають ускладнювальні моменти в діяльності, бар'єри та труднощі об'єктивного або суб'єктивного характеру. Готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності в контексті нашого дослідження ми розглядаємо як інтегративну професійно значущу властивість особистості, яка забезпечує перехід від системи університетської підготовки в систему професійної діяльності та містить сукупність професійних знань, практичних умінь і навичок, досвід особистості, особистісні професійно значущі якості.

Результати теоретичного пошуку дозволили зробити висновок про те, що залучення студентів до проектної діяльності під час вивчення педагогічних дисциплін забезпечує цілісність педагогічного процесу, дозволяє в єдності здійснювати навчання, виховання й розвиток тих, хто навчається, сприяє формуванню самостійних дослідницьких умінь, розвитку творчих здібностей і логічного мислення, поєднує знання, отримані в ході навчального процесу, й залучає до розв'язання конкретних життєво важливих проблем, дає змогу професіоналізувати психічні процеси та стани, формувати почуття відповідальності за успіх професійної діяльності з чітким проявом індивідуальності студентів, посилювати роль саморозвитку під час формування професійних якостей та досвіду, які необхідні майбутнім педагогам, розвивати професійну самостійність та готовність до майбутньої педагогічної діяльності.

У другому розділі дисертації "Теоретичне обґрунтування організації проектної діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін" розроблено та науково обґрунтовано модель організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін, з'ясовано особливості організації проектної діяльності під час створення навчальних проектів, виявлено педагогічні умови організації проектної діяльності майбутніх педагогів.

Теоретичний аналіз педагогічних можливостей навчальних проектів та проблем загальнопедагогічної підготовки дозволив розробити модель організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін, яка включає три взаємопов'язані між собою компоненти, а саме: функціональний, структурний та процесуальний.

Доведено, що функціональний компонент відображає методологічну сутність проектної діяльності, зорієнтовану на особистісне просування кожного студента в оволодінні цілісним педагогічним знанням. До його складу входять визначені нами функції, принципи, підходи та педагогічні умови організації проектної діяльності майбутніх педагогів.

Дослідження показало, що сутнісними ознаками цієї моделі є її відповідність меті вивчення педагогічних дисциплін та їх змісту; єдність та взаємозумовленість її складових компонентів; відповідність професійним інтересам і потребам студентів з урахуванням їх індивідуальних особливостей; гнучкість і динамічність в організації навчально-виховного процесу; заміна "суб'єкт-об'єктної" логіки впливу на студентів логікою співробітництва, коли викладач і студент є рівноправними партнерами спільного розвитку, а студент стає активним суб'єктом свого розвитку та будує власну освітню траєкторію.

Дослідження показало, що теоретичними засадами функціонування авторської моделі слугують особистісно орієнтований (забезпечує формулювання мети кожного навчального проекту, визначення його змісту, враховуючи потреби, інтереси та особистісну позицію майбутнього педагога), діяльнісний (надає можливість моделювати структуру навчальної, практично-педагогічної та наукової діяльності майбутніх педагогів), компетентнісний (забезпечує переорієнтацію з процесу на результат освіти), партисипативний (забезпечує здатність та готовність студентів до спільної діяльності, а також до розв'язання проблеми активним і продуктивним шляхом) та андрагогічний (надає можливість враховувати особливості навчання студента як дорослої людини та забезпечує переведення зовнішньої мотивації у внутрішню, наявність якої є необхідною умовою підвищення результативності проектної діяльності) підходи.

Установлено, що організація проектної діяльності студентів у навчальному процесі будується на таких принципах: опори на досвід студентів (урахування побутового, соціального, професійного досвіду студентів як джерела навчальної діяльності), паритетності (відображає характер взаємодії в системі "викладач-студент", "студент-студент"), персоніфікації (сприяє усвідомленню особистих цілей учіння, саморозвитку та оволодіння майбутньою професією, дає змогу враховувати індивідуальні особливості студентів, їх пізнавальні інтереси, освітні потреби, здійснювати навчання за власною освітньою траєкторією), інтерактивності (передбачає, що засвоєння професійно значущих знань і формування адекватної їм системи професійних дій повинні здійснюватися в органічній єдності, а також забезпечує відкритий, активний обмін інформацією між учасниками проектної діяльності), мобільності (дозволяє змінювати форми взаємодії), елективності (означає надання певної свободи під час вибору цілей, форм, змісту, засобів, типу, шляхів створення навчального проекту) та професійної спрямованості (зумовлює реалізацію у предметній сфері синтезу прикладного й фундаментального характеру знань, важливих у контексті майбутньої педагогічної діяльності).

У ході дослідження з'ясовано, що проектна діяльність майбутніх педагогів зумовлена їх професійними інтересами та спрямована на розв'язання пізнавальних проблем, створення якісно нових цінностей, що є важливими не тільки для формування таких якостей особистості, як самостійність, активність, а й професійної готовності до педагогічної діяльності майбутнього вчителя. Така діяльність забезпечується реалізацією певних функцій: когнітивно-розвивальної (спрямована на реалізацію навчальних, виховних і розвивальних цілей професійної підготовки майбутніх педагогів, зосереджена на формуванні у них пізнавального інтересу до обраного фаху, педагогічного світогляду й обстоює необхідність досягнення певного рівня мислення для розуміння особливостей учительської професії, а також тих подій, що відбуваються в освіті й соціумі), дієво-практичної (спрямована на формування стійкого інтересу до майбутньої професії вчителя крізь призму "живих" проблем та ситуацій, практичне цілеспрямоване оволодіння професійно значущими знаннями, вміннями і навичками, а також інноваційним досвідом продуктивної самостійної діяльності), продуктивно-творчої (передбачає пошук оригінального, нестандартного вирішення завдань освітньої практики, отримання освітнього продукту), регулятивно-рефлексивної (зміст полягає в регулюванні й корекції діяльності суб'єктів проектування).

Особливість структурного компоненту полягає в забезпеченні вектора практичної спрямованості проектної діяльності майбутніх педагогів через мотиваційно-цільову, змістово-проектну, результативно-рефлексивну складові.

Виявлено, що процесуальний компонент відповідає за комплексність у розв'язанні педагогічної проблеми від ідеї до практичної реалізації і за врахування професійних інтересів та індивідуальних можливостей студентів під час поетапного створення навчального проекту, що складається з таких етапів: організаційно-підготовчого, дослідницького, етапу реалізації результатів навчального проекту, презентаційного.

У розділі доведено, що ефективність організації проектної діяльності студентів у процесі вивчення педагогічних дисциплін зумовлюється дотриманням визначеного комплексу педагогічних умов. До таких умов ми відносимо: створення професійно орієнтованого освітнього середовища; оптимізацію соціальної комунікації суб'єктів проектної діяльності; реалізацію професійного контексту в проектній діяльності майбутніх учителів; стимулювання самостійної пізнавальної діяльності студентів; забезпечення диференціації та індивідуалізації навчання. Педагогічні умови забезпечують цілеспрямоване усвідомлення набутих професійно значущих знань, умінь та навичок, а також формування активної позиції щодо набуття власного практичного педагогічного досвіду діяльності.

У третьому розділі "Організація та результати дослідно-експериментальної роботи" наведено методику організації й проведення дослідно-експериментальної роботи; визначено критерії та рівні готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності; висвітлено результати констатувального та формувального експерименту, здійснено їх аналіз та узагальнення.

З метою оцінки ефективності розробленої моделі організації проектної діяльності було визначено критерії та рівні сформованості готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності, яку ми розглядали як результат та показник ефективності організації проектної діяльності у процесі вивчення педагогічних дисциплін.

Узагальнення результатів наукового пошуку дало змогу визначити компоненти готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності: мотиваційний, когнітивний, технологічний та особистісний, що відображають сукупність особистісних якостей, психічних станів, професійних знань, умінь, навичок та забезпечують ефективність здійснення педагогічного процесу у єдності взаємодії його суб'єктів.

Зважаючи на змістову складність та багатоаспектність кожного компонента готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності, визначено критерії, в яких інтегровано їх сутність: мотиви професійної спрямованості, рівень засвоєння знань, професійно значущі уміння та навички, особистісна готовність студентів до педагогічної діяльності. Вони стали основою для виділення рівнів сформованості готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності - низького, середнього, високого. Відмінності між рівнями сформованості готовності студентів до педагогічної діяльності дали можливість диференціювати ступінь прояву професійного мотиву, усвідомленості та міцності знань, умінь, навичок та способів діяльності, професійно важливих особистісних якостей і здатностей майбутнього педагога.

Аналіз результатів констатувального експерименту засвідчив, що у процесі вивчення педагогічних дисциплін здебільшого використовують традиційні форми та методи навчання, які недостатньо забезпечують зв'язок теорії з практикою, а стан готовності студентів до педагогічної діяльності є недостатнім. Це зумовлює виникнення потреби в організації проектної діяльності студентів під час вивчення педагогічних дисциплін, яка б дозволила розв'язати зазначені проблеми.

З метою дослідно-експериментальної перевірки ефективності організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін протягом 2005-2008 років ми провели формувальний експеримент. Умовно його поділено на три етапи (підготовчий, основний, узагальнювальний). На підготовчому етапі формувального експерименту було здійснено вимірювання критеріїв та рівнів сформованості готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності, за результатами якого відібрано контрольні та експериментальні групи; проведено бесіди з викладачами й студентами педагогічних ВНЗ про сутність та особливості організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Під час основного етапу в експериментальних групах запроваджувалась експериментальна модель організації проектної діяльності майбутніх педагогів у процесі вивчення педагогічних дисциплін, а у контрольних групах навчальний процес відбувався за традиційною системою. В експериментальних групах майбутні педагоги створювали навчальні проекти під час вивчення таких педагогічних дисциплін, як "Педагогіка", "Історія педагогіки" та "Методика виховної роботи класного керівника" (МВР). Упродовж шести семестрів вони виконали чотири групові та два індивідуальні проекти. Хоча нами була розроблена орієнтовна тематика навчальних проектів до кожної дисципліни, проте студенти мали можливість самостійно визначати тему проекту. Аналіз результатів контрольного вимірювання рівнів сформованості готовності майбутніх учителів до педагогічної діяльності дозволив зафіксувати не тільки наявність їх позитивної динаміки, а й виявити напрями коригування експериментальної роботи. Останнє вимірювання та порівняння критеріїв і рівнів сформованості готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності на різних етапах експерименту ми проводили після вивчення педагогічної дисципліни "МВР" та захисту останнього навчального проекту.

У результаті порівняння узагальнених даних педагогічного експерименту (табл. 1) виявлено позитивну динаміку результатів формувального експерименту за рівнем сформованості мотивів професійної спрямованості, особистісної готовності студентів до педагогічної діяльності, рівнем засвоєння знань, а також розвитку професійно значущих умінь та навичок. У цілому рівень готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності значно підвищився: якщо на початку експерименту на високому рівні було 14,5% студентів, на середньому - 61,0%, на низькому - 24,5%, то наприкінці експерименту на високому рівні - 25,1%, на середньому - 67,4%, на низькому - 7,5%. Зазначимо, що в контрольних групах теж відбулися подібні зміни, однак не настільки суттєві, як в експериментальних.

Достовірність відмінностей результатів контрольних та експериментальних груп перевірено за допомогою критерію Пірсона (²). Порівняння рівнів сформованості готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності контрольних та експериментальних груп після формувального експерименту дало такі результати: ч²_емп = 21,8958, тоді як ч²_крит = 5,991, ч²_емп > ч2_крит. Контрольна вибірка до та після формувального експерименту не має статистично значущих відмінностей за рівнями сформованості готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності: ч²_емп < ч²_крит (4,6391 < 5,991). Це означає, що зміни, які відбулись у контрольній вибірці, не є значущими. Отже, з достовірністю 95% можна стверджувати про ефективність запропонованої методики.

Таблиця 1 Узагальнені дані дослідно-експериментальної роботи з організації проектної діяльності у процесі вивчення педагогічних дисциплін (%)

Критерії	Рівні
	низький	середній

Подобные документы

• Проблема формування індивідуального стилю діяльності майбутнього педагога

  Специфіка педагогічної діяльності. Поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності, фактори його формування. Визначення особливостей індивідуальних стилів педагогічної діяльності майбутнього вчителя, організація диференційованого навчання студентів.
  
  курсовая работа [267,6 K], добавлен 16.06.2010
  

• Основа та особливостi організації проектних технологій в навчально-виховному процесі

  Технологія проекту у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних авторів. Зміст проектної технології, класифікація i метод проектів. Етапи організації проектувальної діяльності школярів. Учнівський проект та роль педагога в організації проектної діяльності.
  
  курсовая работа [65,1 K], добавлен 10.11.2010
  

• Сутність та цілі педагогічної діяльності

  Теоретичне обґрунтування змісту та своєрідності педагогічної діяльності. Особливості професійної діяльності педагога. Поняття та сутність педагогічної майстерності. Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності в добу демократичних перетворень.
  
  реферат [54,7 K], добавлен 18.03.2014
  

• Реалізація принципів навчання у процесі підготовки майбутніх учителів географії до організації позакласної діяльності учнів

  Аналіз питань професійної підготовки майбутніх учителів географії. Проблема позакласної діяльності учнів у навчально-виховному процесі основної школи. Реалізація принципів навчання у процесі підготовки учителів географії до позакласної діяльності учнів.
  
  статья [17,8 K], добавлен 13.11.2017
  

• Методичні рекомендації щодо удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки у вищих навчальних закладах економічного профілю

  Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
  
  статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018
  

• Організація проектної діяльності учнів у курсі інформатики

  Використання проектної технології як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Етапи педагогічного проектування. Параметри їх зовнішнього оцінювання проектів. Освітні, розвивальні й виховні завдання, які вирішуються під час виконання проектів.
  
  курсовая работа [26,4 K], добавлен 11.11.2015
  

• Концептуальні основи формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у процесі навчання військово-спеціальних дисциплін

  Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
  
  статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018
  

• Проблеми підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту до професійної діяльності у вищих навчальних закладах

  Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
  
  статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018
  

• Суть професійного самовиховання майбутніх соціальних педагогів

  Становлення особистості студента як суб`єкта навчально-професійної діяльності. Технологія особистісного розвитку майбутнього соціального педагога у вищому педагогічному навчальному закладі. Самовиховання студентів у процесі оволодіння професією педагога.
  
  курсовая работа [47,3 K], добавлен 18.04.2011
  

• Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до позанавчальної діяльності в школі

  Характеристика форм реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх вчителів зарубіжної літератури до професійної діяльності. Використання у позанавчальній діяльності матеріалів стосовно сучасного мистецтва. Мальована література в західних країнах.
  
  статья [29,2 K], добавлен 06.09.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам