Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

13.00.02 - теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни)

УДК 372.817+17(07)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ЕТИКИ

Журба Ольга

Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Пометун Олена Іванівна, Інститут педагогіки АПН України, завідувач лабораторії суспільствознавчої освіти.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Крисаченко Валентин Семенович, Національний інститут проблем міжнародної безпеки РНБО України, радник;

кандидат педагогічних наук Бакка Тамара Володимирівна, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, доцент кафедри методики викладання історії та суспільно-політичних дисциплін Інституту історичної освіти.

Захист відбудеться «12» травня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.452.03 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

Із дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52д.

Автореферат розісланий «___» квітня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. МацейківРазмещено на http://www.allbest.ru/

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Бурхливі соціально-економічні й політичні процеси останнього десятиліття в Україні обумовлюють необхідність якісних змін у духовній сфері. Сучасне суспільство часто відчуває дефіцит милосердя та взаєморозуміння, відчуження людей один від одного, страждає від виявів байдужості й жорстокості. Саме тому серед основних завдань сучасної освіти провідне місце належить етичному вихованню особистості, формуванню її моральної культури. Етичні знання, дотримання норм моралі є підґрунтям розвитку в молоді людських чеснот, патріотизму й громадянськості, гуманістичної та демократичної ментальності, її соціального оптимізму, вміння жити у сучасному полікультурному глобальному світі. У цьому контексті необхідним і своєчасним було введення у 2005 році в загальноосвітніх навчальних закладах України нового навчального предмета «Етика», основна мета якого - створення умов для формування моральних цінностей та орієнтирів особистості, моральної культури й культури поведінки учня.

Цей предмет покликаний не стільки розширити обізнаність учнів щодо морально-етичних категорій, скільки сформувати в них моральні якості та відповідні моделі мислення, переконання й поведінки. Досягти навчально-виховних цілей викладання етики можна тільки за умов активного залучення учня до процесу навчання, його «занурення» у відповідні навчальні ситуації на уроці й поза ним, що обумовлює обов'язкове використання вчителем активної та інтерактивної моделей навчання.

Проте, аналіз перших років викладання нового предмета показує, що в навчанні етики існують певні проблеми. Насамперед, це складність опанування учнями етичних понять, особливо громадянознавчого змісту, недостатнє застосування вчителями на уроках інтерактивних методів навчання та творчих завдань, слабка увага до вікових особливостей молодших підлітків і організації їх активної діяльності на уроці. Недостатньою є й кількість методичної літератури з предмета, де б обґрунтовувались наукові підходи до змісту й методики навчання з урахуванням його специфіки. Розв'язання цих проблем насамперед пов'язано з визначенням теоретико-методичних засад організації пізнавальної діяльності учнів на уроках у контексті особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів до навчання.

Стан розробки проблеми. Питання організації пізнавальної діяльності учнів не є новими для психологічної та педагогічної науки. Теоретично обґрунтували у своїх дослідженнях поняття пізнавальної діяльності учнів та шляхи її активізації вчені-психологи: Л. Виготський, О. Власова, П. Гальперін, В. Давидов, І. Зимня, О. Кабанова-Меллер, Г. Костюк, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, С. Рубінштейн, Н. Тализіна та інші. Основою для методики навчання етики є психологічні праці Л. Божович, Ю. Гільбуха, Т. Драгунової, Д. Ельконіна, Д. Колесова та ін., що висвітлюють вікові особливості молодших підлітків.

Дидактичні аспекти організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання досліджували: Ю. Бабанський, С. Баранов, Н. Дайрі, В. Дьяченко, М. Заволока, Б. Коротяєв, Ю. Мальований, І. Лернер, В. Лозова, В. Онищук, О. Савченко, М. Скаткін, А. Сохор, А. Хуторськой, Г. Щукіна та ін., у працях яких розкриті форми, методи й засоби організації активної пізнавальної діяльності учнів у навчанні різних предметів, питання взаємозв'язку між діяльністю вчителя й учнів, етапи та умови активізації навчання.

Розробці змісту й методики викладання нового предмета «Етика» в загальноосвітніх навчальних закладах присвячують свої праці вчені та вчителі: О. Гісем, В. Григораш, О. Данилевська, В. Єфіменко, Т. Каптан, В. Малахов, О. Мартинюк, Г. Михайлович, В. Мовчан, А. Мовчун, Л. Нечволод, О. Пометун, Л. Пилипчатіна, Т. Рижова, Л. Хоружа та ін. У цих дослідженнях обґрунтовано основні підходи до відбору і структурування чинного змісту предмета, висвітлено підходи до формування етичних понять на уроках, особливості «Етики» в порівнянні з іншими предметами загальноосвітньої школи, методика проведення окремих уроків тощо.

Важливими для нашого дослідження були праці, присвячені психолого-педагогічним аспектам морального становлення особистості, розвитку моральних переконань учнів (М. Аплетаєв, О. Богданова, М. Боришевський, О. Калініна, І. Мар'єнко, Л. Рувінський, В. Сухомлинський, В. Чудовський, А. Шемшуріна), так само як і праці з питань формування моральної культури особистості (І. Бех, А. Богуш, В. Білоусова, В. Жуковський, В. Киричок, С. Коробко, О. Репецька, О. Сухомлинська, Н. Хамська, К. Чорна, В. Хайруліна та ін.) і формування емоційно-оцінних суджень учнів (П. Ігнатенко, Л. Ломако, Л. Момот, О. Турянська, М. Яновська).

Цікавими з точки зору предмета нашого дослідження є й здійснені впродовж останніх років дисертаційні дослідження, присвячені питанням формування основ моральної свідомості молодших школярів засобами дитячої літератури (В. Плахтій), виховання культури людських взаємин в учнів 5 - 8 класів у процесі вивчення художньої літератури (В. Черній), виховання цінностей іншої людини в молодших підлітків у процесі розв'язання моральних завдань (І. Білецька), розвитку теорії та практики виховання дітей на засадах православної моралі в історії педагогіки України (Т. Тхоржевська), духовного виховання молодших підлітків засобами християнської етики (Т. Саннікова) та ін.

Проте, огляд джерел з проблеми дослідження засвідчує відсутність комплексного дослідження методики організації пізнавальної діяльності учнів на уроках етики в 5 - 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів.

Таким чином, актуальність, недостатня теоретична розробленість і практична значущість проблеми зумовили вибір теми дослідження «Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України згідно з комплексним тематичним планом досліджень за темою «Методичні засади діяльнісного підходу до навчання історії» (реєстраційний номер 0105U000272). Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Інституту педагогіки АПН України (протокол № 10 від 02.11.2006 р.) і узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 26.12.2006 р.).

Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методичні умови ефективної організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики.

Відповідно до мети визначені основні завдання дослідження:

1. На основі аналізу стану досліджуваної проблеми у психолого-педагогічній та методичній літературі з'ясувати сутність, особливості та підходи до організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики в загальноосвітній школі.

2. Визначити та теоретично обґрунтувати методичні умови організації пізнавальної діяльності учнів 5 - 6 класів на уроках етики.

3. З'ясувати стан організації пізнавальної діяльності учнів у масовій практиці навчання етики у загальноосвітній школі.

4. Розробити та експериментально перевірити авторську методику організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики.

Об'єкт дослідження - процес навчання етики в загальноосвітніх навчальних закладах.

Предмет дослідження - методичні умови організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики.

Методологічну і теоретичну основу дослідження складають гносеологічні та аксіологічні підходи до розгляду педагогічної реальності; філософські положення про діяльність та її соціальну природу, єдність діяльності та свідомості особистості; психолого-педагогічні концепції поетапного формування розумових дій особистості, закономірності розвитку пізнавальної діяльності учнів молодшого підліткового віку; психолого-педагогічні теорії розвитку особистості (Л. Виготський, Г. Костюк, С. Рубінштейн), положення психологічної і педагогічної наук про взаємозв'язок навчання, виховання й розвитку особистості (М. Боришевський, С. Гончаренко, О. Савченко, О. Сухомлинська), про закономірності формування пізнавальної діяльності учнів основної школи (В. Давидов, Д. Ельконін, Н. Тализіна), положення про системний аналіз соціальних та навчально-виховних проблем (Ю. Бабанський, В. Онищук, І. Лернер), концепції й положення філософії освіти (І. Зязюн, В. Лутай, С. Клепко), положення методики щодо теоретичних засад викладання етики (О. Пометун, О. Сухомлинська, Л. Хоружа, К. Чорна).

Для вирішення поставлених у дослідженні завдань на різних етапах експериментальної роботи було використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, психологічної, історико-педагогічної, методичної літератури - застосовані для визначення концептуальних засад дослідження; аналіз і узагальнення практичного педагогічного досвіду - з метою з'ясування сучасного стану навчання етики та здійснення теоретичного моделювання, на основі якого обґрунтовано структуру та елементи педагогічної моделі організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики;

емпіричні: діагностичні (анкетування, бесіда, самооцінювання, аналіз продуктів самостійної і творчої діяльності учнів), соціометричні, прогностичні (метод експертних оцінок) - застосовані з метою вивчення стану проблеми в масовій практиці навчання і впливу експериментальної методики на якість навчальних досягнень учнів з етики.

Педагогічний експеримент використовувався для перевірки ефективності розробленої методики організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики.

Методи математичної статистики застосовувалися для опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних і якісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота здійснювалась у загальноосвітніх школах І - ІІІ ст. № 20, 22 м. Житомира, гімназії № 5 м. Коростишева Житомирської області, Баранівській гімназії Житомирської області, Рівненській гуманітарній гімназії, Волочиській загальноосвітній школі І - ІІІ ст. № 5 Хмельницької області.

Усього експериментом на різних етапах було охоплено 590 учнів. До констатувального етапу експерименту залучалися вчителі, які були слухачами курсів учителів етики в Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, всього 70 учителів.

Дослідження проводилось протягом 2005 - 2009 років у кілька етапів.

На першому етапі (2005-2006 рр.) здійснювався теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури з досліджуваної проблеми, визначались мета й завдання роботи, уточнювався предмет і об'єкт дослідження.

На другому етапі (2007-2008 рр.) проводився констатувальний експеримент для з'ясування сучасного стану навчання етики у загальноосвітніх навчальних закладах, розроблялись інструменти та механізм діагностики результатів експериментального навчання, апробувались окремі методи та прийоми організації пізнавальної діяльності учнів на уроках етики.

На третьому етапі (2008-2009 рр.) здійснювався формувальний експеримент для перевірки ефективності запропонованої методики навчання, узагальнювалися здобуті результати, формулювалися висновки, оформлювався текст дослідження, розроблялися методичні рекомендації для вчителів етики.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше як особливу методичну проблему досліджено організацію пізнавальної діяльності учнів 5 - 6 класів у процесі навчання етики; визначено методичні умови організації пізнавальної діяльності на уроках, серед яких: врахування у змісті та в методиці навчання етики вікових та психолого-педагогічних особливостей молодших підлітків, поетапна організація пізнавальної діяльності учнів на уроках, забезпечення активної діяльності учнів на кожному з етапів пізнавальної діяльності за допомогою таких засобів, як а) інтерактивні методи навчання; б) дидактичні ігри; в) пізнавальні завдання, зокрема на формування емоційно-оцінних суджень учнів; обґрунтовано та експериментально перевірено розроблену на цих засадах методику навчання етики у 5 - 6 класах.

Уточнено понятійно-категорійний апарат досліджуваної проблеми, зокрема поняття «організація пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики», «етапи та методичні засоби активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках етики».

Набули подальшого розвитку положення методичної науки про особливості організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики.

Практичне значення дослідження дисертації полягає в тому, що її теоретичні висновки та узагальнення, методичні рекомендації, експериментальні матеріали можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних та методичних посібників для шкільних курсів етики. Науково-теоретичні результати дослідження можуть стати в пригоді для розроблення спецкурсів з методики викладання суспільствознавчих предметів у вищих навчальних педагогічних закладах та системі підвищення кваліфікації вчителів історії.

Основні положення, результати й висновки дослідження впроваджені у процес підвищення кваліфікації вчителів у Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 1-837 від 30.12.2009 р.), у загальноосвітній школі І - ІІІ ст. № 20 м. Житомира (довідка про впровадження № 154 від 10.06.2009 р.), загальноосвітній школі І - ІІІ ст. № 22 м. Житомира (довідка про впровадження № 132 від 05.06.2009 р.), гімназії № 5 м. Коростишева Житомирської області (довідка про впровадження № 142 від 06.06.2009 р.), Баранівській гімназії Житомирської області (довідка про впровадження № 159 від 09.06.2009 р.), Рівненській гуманітарній гімназії (довідка про впровадження № 150 від 08.06.2009 р.), Волочиській загальноосвітній школі І - ІІІ ст. № 5 Хмельницької області (довідка про впровадження № 153 від 12.06.2009 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною та теоретичною обґрунтованістю його положень, використанням взаємопов'язаних методів дослідження, адекватних його предмету, меті й завданням, поєднанням кількісного і якісного аналізу отриманих емпіричних даних, коректною інтерпретацією результатів експериментального навчання та особистою участю дисертанта в апробації розробленої експериментальної методики.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження були представлені на науково-практичних конференціях: «Філософська культура мислення та наукові і освітянські інновації» (Київ, 2005), «Формування духовності особистості: інноваційний підхід» (Київ, 2007), «Актуальні проблеми сучасного підручника історії» (Херсон, 2008), «Україна наукова» (Київ, 2008), «Соціум. Наука. Культура» (Київ, 2008), на звітних науково-практичних конференціях Інституту педагогіки АПН України (2007, 2008); на засіданнях лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, на засіданнях методичного об'єднання вчителів етики м. Житомира.

Публікації. Основні положення й результати дослідження відображено в 9 публікаціях, серед яких 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Всі публікації одноосібні.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (245 бібліографічних позицій). Основний зміст дисертації викладено на 164 сторінках, додатки подано на 46 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 230 сторінок. Робота містить 12 таблиць, 10 рисунків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано завдання, методологічну основу дослідження, висвітлено наукову новизну, практичне значення дослідження, наведено відомості про апробацію дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі дисертації «Теоретичні засади дослідження» висвітлено теоретичні аспекти організації пізнавальної діяльності учнів, охарактеризовано особливості етики як навчального предмета у загальноосвітній школі, обґрунтовано методичні умови організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики.

Проведені теоретичні дослідження дозволяють стверджувати, що пізнавальна діяльність учнів є компонентом більш складних систем - навчання, учіння, пізнання. Пізнавальна діяльність - це єдність чуттєвого сприйняття, теоретичного мислення і практичної діяльності. Вона здійснюється на кожному життєвому кроці, у всіх видах діяльності й соціальних відносин учнів (продуктивна і суспільно корисна праця, ціннісно-орієнтаційна і художньо-естетична діяльність, спілкування), а також шляхом виконання різних предметно-практичних дій у навчальному процесі (експериментування, конструювання, вирішення дослідницьких завдань тощо). Її специфічність полягає в тому, що активність суб'єкта спрямована не на перетворення об'єкта, а на усвідомлення його сутності через знання про нього та набуття вміння застосовувати його за власних потреб. Але лише у процесі навчання пізнання набуває чіткого оформлення в особливій, властивій лише людині навчально-пізнавальній діяльності, або учінні.

В умовах школи пізнавальна діяльність школярів передбачає спеціально організований і спрямований процес оволодіння учнями знаннями, уміннями, навичками, прийомами діяльності в межах визначеного змісту навчання, розвиток у них пізнавальних інтересів, свідомого ставлення до учіння, саморозвиток особистості учня. Від ефективності пізнавальної діяльності учня залежить рівень його навчальних досягнень з предмета.

Теоретичний аналіз проблеми свідчить, що пізнавальна діяльність учнів у навчальному процесі школи керується, організується вчителем за допомогою численних форм і методів. Саме роль вчителя забезпечує повноцінне засвоєння учнями знань, умінь і навичок, розвиток їх розумових і творчих здібностей, здатності до успішного навчання. Організацію пізнавальної діяльності учнів вчитель спрямовує на підвищення активності учнів, їх систематичне енергійне навчання, зростання мотивації та самостійності.

Аналіз напрацювань учених дає підстави для висновку, що під час вибору тих або інших методів навчання необхідно виходити із можливості отримання продуктивного результату. При цьому від учня очікується не лише розуміння, запам'ятовування й відтворення отриманих знань, але й уміння ними оперувати, застосовувати їх у практичній діяльності, розвивати, адже міра продуктивності навчання багато в чому залежить від рівня активності навчально-пізнавальної діяльності учня.

Якщо необхідно не лише зрозуміти й запам'ятати, але й практично опанувати знання, то природно, що пізнавальна діяльність учнів не може зводитися лише до слухання, сприйняття й фіксації навчального матеріалу. Отримані знання він пробує тут же в думках застосувати, прикладаючи до власної практики й формуючи таким чином новий образ діяльності. І чим активніше перебігає цей розумовий і практичний навчально-пізнавальний процес, тим кращим є його результат. Для організації такої пізнавальної діяльності учнів потрібно дотримуватися її етапів відповідно до психологічних закономірностей процесу навчального пізнання. Вона, зокрема, передбачає забезпечення вчителем таких етапів: 1) актуалізація, мотивація пізнавальної діяльності; 2) усвідомлення учнями цілей і завдань цієї діяльності; 3) сприймання, осмислення, запам'ятовування нового матеріалу; 4) усвідомлення дітьми навчального матеріалу (виявлення головного, теоретичних ідей, концепцій, формулювання умовиводів, пов'язування нового з особистим досвідом) та застосування знань на практиці; 5) рефлексія власної пізнавальної діяльності (її перебігу та результатів), самоконтроль, самооцінка. Відсутність одного з етапів, тобто порушення цілісності системи організації пізнавальної діяльності учнів, веде до зниження ефективності їх пізнавальної діяльності.

Аналіз літератури з проблеми дозволив визначити, що етичні знання є важливим чинником розвитку духовної культури українського суспільства й морального світорозуміння особистості. З цим пов'язане введення нового предмета «Етика» у 5 - 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів України в 2005 році як частини Державного освітнього стандарту галузі «Суспільствознавство». Вона тісно пов'язана з іншими предметами цієї галузі: історією, правознавством, філософією тощо, й є пропедевтикою їх подальшого вивчення учнями. Методологічними засадами конструювання змісту нового предмета є аксіологічний, соціокультурний, культурологічний та діяльнісний підходи. Завданнями його є не стільки набуття учнями знань про мораль, скільки формування у них моральних якостей, цінностей і переконань та моделей діяльності й поведінки, які відповідають потребам сучасного українського суспільства.

Такі завдання предмета обумовлюють особливості організації пізнавальної діяльності учнів на уроках, насамперед системне застосування діяльнісного підходу, що передбачає розгляд процесу навчання як активної діяльності тих, хто навчається. Метою навчання стають зокрема дії й операції, за допомогою яких вона реалізується, спрямовані на розв'язання навчальних або життєвих завдань. Діяльнісний підхід у навчанні реалізується, якщо основним елементом занять є самостійне індивідуальне чи групове виконання учнями пізнавальних завдань, тобто, освоєння діяльності, особливо її нових видів. Тоді фактичні знання школярів набуваються ними внаслідок виконання завдань, організованих у доцільну та ефективну систему. Паралельно з освоєнням видів діяльності учень формує свою систему відносин з іншими, ставлень, ціннісних орієнтацій і настанов.

Вивчення методичних праць свідчить, що до особливостей організації пізнавальної діяльності учнів з етики належить насамперед побудова відносин між учнями і вчителем, і учнів між собою на нових засадах, визначальними рисами яких є взаєморозуміння, взаємоповага, творча співпраця. Організація пізнавальної діяльності у процесі навчання етики передбачає використання особистісного діалогу та полілогу учнів як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання учнів до обміну думками, враженнями, моделювання життєвих ситуацій, створення вчителем спеціально структурованих ситуацій вибору, навчального успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

Зміст нового предмета носить інтегрований характер, оскільки він містить, крім суто етичних, елементи знань з історії релігійних вчень і духовно-культурного життя українського суспільства, української та зарубіжної літератури, мови, естетики, психології, суспільствознавства, фольклору, традицій, звичаїв українського народу. Це потребує від учителя включення у навчально-виховний процес як різних джерел інформації та емоційного впливу на учнів, так і різних засобів навчання, зокрема аудіовізуальних та ІКТ.

Аналіз зарубіжного досвіду вивчення етичних знань засвідчив, що у багатьох країнах світу існують традиції щодо вивчення етики та релігієзнавства. Спільним у навчанні етики в зарубіжній та українській школах є установка на активне, дійове засвоєння учнями етичних знань, усвідомлення підлітками цінностей і принципів, на яких базується мораль суспільства й відносин між людьми, формування у школярів умінь поводитись, проявляти моральні установки та цінності у конкретних ситуаціях, ефективно спілкуватися з іншими. Це передбачає застосування активних та інтерактивних методів навчання, суть яких полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається.

Узагальнення теоретичних напрацювань з окресленої проблеми дозволило у межах дослідження визначити, що організація пізнавальної діяльності учнів на уроці етики передбачає реалізацію таких умов:

- врахування у змісті та в методиці навчання етики вікових та психолого-педагогічних особливостей молодших підлітків;

- спеціальна організація пізнавальної діяльності учнів, що передбачає такі етапи: 1) актуалізація, мотивація пізнавальної діяльності учнів; 2) усвідомлення ними цілей і завдань цієї діяльності; 3) сприймання, осмислення, запам'ятовування школярами нового матеріалу; 4) усвідомлення та застосування учнями набутих знань, умінь, моделей поведінки; 5) рефлексія учнями попередньої пізнавальної діяльності, самоконтроль, самооцінка;

- забезпечення активної діяльності учнів на кожному з етапів пізнавальної діяльності за допомогою таких засобів, як а) інтерактивні методи навчання; б) дидактичні ігри; в) пізнавальні завдання, зокрема на формування емоційно-оцінних суджень учнів.

У другому розділі «Методика експериментального дослідження» висвітлено стан проблеми у масовій практиці загальноосвітньої школи, описано методику експериментального навчання учнів етики, розглянуто хід і результати експериментального навчання.

На основі аналізу положень Державного стандарту базової і повної середньої освіти, чинної навчальної програми з етики для загальноосвітніх навчальних закладів та інших документів з'ясовано обсяг та державні вимоги до уявлень, знань, умінь учнів, які формуються на уроках етики. З цієї позиції оцінювались результати констатувального етапу експерименту щодо навчальних досягнень учнів у масовій школі і чинників, які впливають на рівень цих досягнень.

У процесі досліджень з'ясовано, що, в основному, навчальні досягнення учнів з предмета пов'язуються вчителями зі знаннями морально-етичних категорій. Менше уваги під час навчання надається формуванню умінь і навичок учнів, моделей моральної поведінки. Більшість вчителів недостатньо використовують поетапну організацію пізнавальної діяльності учнів, інтерактивні методи навчання, слабо залучають учнів до діалогу та дискусії, не використовують на уроках моделювання ситуацій та ділову гру.

Спостереження показали, що при організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики найбільшу складність у вчителів викликають два етапи пізнавальної діяльності: усвідомлення учнями цілей і завдань діяльності на уроці та здійснення самоконтролю, самооцінки, рефлексії цієї діяльності. пізнавальний навчання психологічний школяр

Для проведення досліджень були розроблені анкети для учнів, які стали інструментом «вимірювання» рівня навчальних досягнень учнів з етики. Анкети враховували, що п'ятикласники ще до початку вивчення курсу «Етика» володіють певною сумою етичних знань, умінь, навичок, ставлень, які вони отримали в попередні роки навчання в школі. Тому запитання анкет були розроблені на основі програми для загальноосвітніх навчальних закладів з етики (5 - 6 кл.) і будувались у формі оцінних суджень, зрозумілих проблемних ситуацій з життя школярів, вправ на зразок «закінчіть речення», «прокоментуйте афоризм», «складіть прислів'я» тощо. Усі запитання оцінювались за 12-бальною шкалою на основі критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених МОН України. Кожній відповіді на питання анкети був наданий бальний кваліметричний показник. Загальна сумарна кількість балів відповідно до високого рівня на одну особу становила 496 - 660 балів, достатнього рівня - 361 - 495 балів, середнього - 166 - 360 балів, низького - до 165 балів включно. Причому відносна частина учнів, які мали наприкінці навчального року високий рівень становила 0,13, достатній - 0,17, середній - 0,47 і низький - 0,23 від загальної кількості респондентів.

У процесі констатувальних досліджень з метою вивчення можливостей для організації пізнавальної діяльності школярів на уроках етики був проведений аналіз чинних підручників з предмета за такими критеріями: 1) можливості структури й методичного апарата підручника для поетапної організації пізнавальної діяльності учнів; 2) форма спілкування автора підручника з читачами та способи подання матеріалу з точки зору системного застосування діяльнісного підходу до навчання; 3) наявність завдань та навчальних ситуацій, що створюють умови для формування в учнів здатності робити свідомий вибір моделей поведінки, орієнтуючись на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських моральних цінностей, завдань для застосування активних та інтерактивних методів навчання, завдань для самооцінювання, узагальнення та тематичного оцінювання. Результати аналізу засвідчили, що чинні підручники з етики для 5 - 6 класу загалом мають достатній потенціал для організації пізнавальної діяльності учнів як на уроці, так і під час виконання учнями домашніх завдань.

Формувальний етап експерименту з впровадження авторської методичної моделі проводився протягом 2008/09 навчального року у 6-ти загальноосвітніх навчальних закладах Житомирської, Рівненської, Хмельницької областей. У кожній школі були визначені експериментальні й контрольні класи, в яких навчалось 388 учнів п'ятих класів. Під час формувального етапу експерименту проводився постійний моніторинг ходу навчання, тобто відвідування уроків, здійснення педагогічних спостережень, бесід з вчителями-експериментаторами, надання їм консультацій. Основними елементами навчально-виховного процесу в експериментальних класах, спрямованими на реалізацію визначених автором методичних умов організації пізнавальної діяльності учнів, у процесі навчання етики були:

- різноманітні способи роботи з текстом підручника (читання ланцюжком, за ролями, у парах, у малих групах із заздалегідь визначеним груповим завданням, методом «критичного читання» тощо);

- використання інтерактивних методів навчання («обговорення проблеми у загальному колі», «уявний мікрофон», «робота у парах», «робота у малих групах», «коло ідей», «два - чотири - всі разом»);

- робота з ілюстративним матеріалом підручника з етики: складання оповідань, діалогів за малюнками підручника, аналіз і моделювання запропонованих ситуацій;

- виконання творчих завдань як написання творів-роздумів, малювання сюжетів до теми уроку, групові малюнки при виконанні групових завдань, рольова гра;

- використання уривків із художньої літератури, музичних творів;

- розгляд етичного змісту прислів'їв, приказок, афоризмів.

Основною організаційно-педагогічною умовою проведення експерименту визначена відповідна підготовка вчителя для роботи за авторською методикою. Педагог мав чітко дотримуватись виконання запропонованих в авторській методиці методів і прийомів для досягнення очікуваних результатів. З цією метою для вчителів, задіяних у формувальному етапі експерименту, дисертанткою проводились лекції, методичні консультації, надавались методичні матеріали для проведення експериментальних уроків. Результати формувального експерименту засвідчили істотні відмінності у рівнях навчальних досягнень учнів з етики в контрольних і експериментальних класах. Кількість учнів з високим рівнем навчальних досягнень у експериментальних класах після завершення експерименту зросла порівняно з початком експерименту з 9 % до 16 % від загальної кількості учнів. В експериментальних класах зменшилась кількість учнів з низьким рівнем навчальних досягнень з етики порівняно зі станом на початок експерименту з 26 % до 20 % (рис. 1).

Рис. 1. Рівні навчальних досягнень учнів з етики в контрольних і експериментальних класах після завершення експерименту

Для того, щоб аргументовано стверджувати про ефективність експериментальної методики організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики, було проведено порівняння статистичних результатів початку і закінчення формувального етапу експерименту за t-критерієм Стьюдента (табл. 1).

Таблиця 1 Рівні навчальних досягнень учнів з етики в експериментальних класах до і після формувального етапу експерименту

Рівні навчальних досягнень учнів	Експер. класи до (осіб)	Експер. класи після (осіб)	Експер. класи до (відн. част.)	Експер. класи після (відн. част.)	Різниця у відн. част.
Високий	18	31	0,09	0,16	0,07
Достатній	27	43	0,14	0,22	0,08
Середній	97	81	0,50	0,42	0,08
Низький	51	38	0,27	0,20	0,07
Всього	193	193	1,00	1,00

Таким чином, експериментальне навчання засвідчило, що застосування традиційних методів у навчанні етики не веде до відчутних змін у навчальних досягненнях учнів, тоді як показники навчальних досягнень учнів, які навчались за експериментальною методикою, мають тенденцію до збільшення у бік достатнього та високого рівнів.

Одержані результати експерименту дають змогу стверджувати, що було досягнуто мети дослідження. Отримані в результаті експериментальної апробації дані дозволяють зробити висновок про достатньо високу ефективність використання розробленої на основі застосування положень дослідження авторської методики навчання етики. На підставі цього було сформульовано рекомендації для вчителів етики, дотримання яких сприятиме діяльності вчителів з організації пізнавальної діяльності учнів на уроках етики.

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз проблеми організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики у загальноосвітніх навчальних закладах України та експериментальне дослідження, спрямоване на перевірку авторської методики, дозволили зробити наступні висновки.

1. Пізнавальна діяльність школярів - це спеціально організована у рамках навчально-виховного процесу діяльність учнів з опанування визначеного державними вимогами змісту освіти. Вона складається з виконання ними системи дій та операцій для досягнення мети і завдань навчання предмета. Ефективність пізнавальної діяльності визначається рівнем навчальних досягнень учнів, тобто рівнем їх знань, умінь, навичок, розвиненістю пізнавальних інтересів та емоційно-ціннісних орієнтацій, яких вони набувають під час навчання. Підвищити ефективність пізнавальної діяльності можливо шляхом її спеціальної організації, спрямованої на максимально активну позицію учня як суб'єкта навчання. Така організація передбачає застосування вчителем системи форм, методів та засобів з активізації навчання, які використовуються з урахуванням поетапної розбудови пізнавальної діяльності учнів на кожному уроці. Особливості організації пізнавальної діяльності учнів на уроках етики визначаються особливостями мети, завдань і змісту етики як предмета, зокрема її спрямованістю на діяльнісні результати навчання та розвиток в учнів цінностей та ціннісних орієнтацій.

2. Введення у 2005 році у 5 - 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів України навчального предмета «Етика» обумовлено актуальними вимогами українського суспільства до формування особистості, якій би були притаманні громадянські якості, гуманізм, милосердя, совість, порядність, відповідальність, повага до людей. Цей предмет важливий не тільки для соціалізації особистості, але й для її духовно-морального зростання. На відміну від інших навчальних предметів основної школи, «Етика» передбачає формування в учнів умінь керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, проявляти дружелюбність, ввічливість, повагу й чуйність до інших, толерантність та милосердя, дотримуватися правил етикету, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з оточенням з етичного погляду, здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях з погляду моральних цінностей. Досягнення навчально-виховних цілей предмета можливе тільки за умов такої організації пізнавальної діяльності, що забезпечує повне залучення учня до процесу навчання, його «занурення» у відповідні навчальні ситуації на уроці й поза ним. Це вимагає від учителя умінь керувати пізнавальною діяльністю учнів з урахуванням даних про рівні розвитку та навчальні досягнення учнів, стимулювання, мотивування їх діяльності, забезпечення високого рівня їх активності й самостійності, широкого впровадження у практику різних моделей активного навчання від проблемного викладу навчального матеріалу вчителем і розв'язання проблемних завдань до інтерактивної діяльності учнів.

3. Визначені методичні умови організації пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики:

- врахування у змісті та в методиці навчання етики вікових та психолого-педагогічних особливостей молодших підлітків;

- організація пізнавальної діяльності учнів, що передбачає такі етапи: 1) актуалізація, мотивація пізнавальної діяльності учнів; 2) усвідомлення ними цілей і завдань цієї діяльності; 3) сприймання, осмислення, запам'ятовування школярами нового матеріалу; 4) осмислення та застосування учнями набутих знань, умінь, моделей поведінки; 5) рефлексія учнями попередньої пізнавальної діяльності, самоконтроль, самооцінка;

- забезпечення активності учнів на кожному з етапів пізнавальної діяльності за допомогою таких засобів, як а) інтерактивні методи навчання; б) дидактичні ігри; в) пізнавальні завдання, зокрема на формування емоційно-оцінних суджень учнів.

4. Чинні програми та підручники з етики для 5 - 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів мають значний потенціал для організації вчителем пізнавальної діяльності учнів на уроках з предмета, містять виразні ознаки сучасної педагогічної технології, зокрема дають вчителеві можливість передбачити майбутній сценарій організації пізнавальної діяльності учнів, з включенням їх дослідницької, творчої діяльності, формулюванням ними власних оцінок і суджень, рефлексивного осмислення змісту.

Разом з тим, дослідження сучасного стану масової практики навчання етики у загальноосвітніх навчальних закладах України показують певні проблеми у діяльності багатьох вчителів:

- для проведення уроків етики обираються традиційні, пасивні методи навчання, з інтерактивних методів застосовуються лише кілька;

- недостатньо використовуються можливості навчально-методичних комплектів з етики, неефективно організовується робота з підручником, робочим зошитом;

- при організації пізнавальної діяльності учнів не дотримуються її психологічно обумовлені етапи. Частіше за все такі її етапи, як усвідомлення цілей і завдань та проведення учнями рефлексії власної діяльності, взагалі відсутні. Ці недоліки знижують як зацікавленість учнів змістом предмета, так рівень їх навчальних досягнень.

Вказані проблеми та прогалини у викладанні «Етики» можна компенсувати шляхом науково обґрунтованої організації пізнавальної діяльності учнів, зокрема конструюванням та використанням у процесі навчання комплексу методичних прийомів і засобів активізації навчання школярів на кожному уроці. Такий підхід забезпечує чітку структуризацію діяльності вчителя й учнів у процесі навчання, сприяючи системності та міцності засвоєння знань, умінь, розвитку ціннісних орієнтацій, що впливає на підвищення якості навчальних досягнень молодших підлітків, дозволяє своєчасно вносити корективи у навчальний поступ кожного учня, реалізовуючи суб'єкт-суб'єктні відносини, стимулює формування в них мотивації, рефлексії, сприяє їхньому саморозвитку. Це відкриває можливості для проектування вчителями освітнього поступу кожного учня, визначення ним власної стратегії і тактики навчання, забезпечуючи виконання основних вимог особистісно орієнтованого навчання.

5. Пропонована автором методика організації пізнавальної діяльності учнів була апробована у шести школах Житомирської, Хмельницької, Рівненської областей. Експериментальна перевірка авторської методики навчання етики засвідчила її обґрунтованість та дієвість, переваги над масовою практикою як у кількісних, так і в якісних показниках рівня навчальних досягнень учнів. Зокрема в експериментальних класах значно зросла кількість учнів з високим і достатнім рівнями навчальних досягнень і зменшилась кількість учнів з низьким рівнем порівняно зі станом на початку експерименту.

6. Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати ряд рекомендацій для вчителів етики щодо організації пізнавальної діяльності учнів на уроках з цього предмета:

1) Пізнавальна діяльність учнів у процесі навчання етики має бути організована з дотриманням психологічно обумовлених етапів такої діяльності й містити як обов'язкові елементи структури кожного уроку актуалізацію опорних знань, умінь, досвіду учнів, мотивацію навчання теми; постановку цілей і завдань навчання на даному уроці; сприйняття та осмислення нового матеріалу; усвідомлення, узагальнення, систематизацію набутих знань і умінь, застосування їх на практиці; самоконтроль, самооцінку, рефлексію пізнавальної діяльності.

2) Пізнавальна діяльність учнів має бути спрямована на опанування як навчально-інтелектуальних, так і творчих умінь, серед них: розв'язувати ситуативні завдання, оперуючи набутими знаннями; оцінювати приклади людської та власної поведінки відповідно до моральних чи етикетних вимог і правил; висловлювати власні судження щодо тих чи інших вчинків і поведінки; моделювати ситуації морально-етичного змісту та визначати шляхи їх розв'язання. Важливим окремим завданням навчання етики є розвиток у школярів поведінкових умінь та навичок: демонструвати дотримання етичних норм взаємної поваги, допомоги, довіри, чуйності, застосовувати на уроці й поза уроком найважливіші етикетні правила і норми. Це обумовлює як обов'язкову вимогу поєднання на кожному уроці різних активних та інтерактивних методів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку, особливостей його змісту та з урахуванням вікових особливостей молодших підлітків.

3) Необхідним у навчанні етики є ретельне врахування вчителем вікових особливостей молодших підлітків, насамперед:

- їхнього прагнення до самоствердження, самовираження та самовиховання, оцінки власних рис характеру й особистості;

- намагання виховати в собі такі якості, які найбільше цінуються однолітками у цей період, - знання, кмітливість, уміння володіти собою, фізична сила тощо;

- невміння визначати мотиви та цілі поведінки людини, відсутність досвіду аналізу ситуацій спілкування саме з цієї точки зору;

- невміння зрозуміти внутрішній світ іншої людини, низький рівень емпатії;

- недостатнє знання етикетних норм чи небажання їх застосовувати у повсякденному спілкуванні.

Такі особливості потребують спеціальної уваги під час відбору змісту та методів навчання етики.

4) Організація пізнавальної діяльності учнів є сферою творчості кожного вчителя, адже він самостійно варіює матеріалом, на власний розсуд будує заняття, відбираючи форми, методи і засоби навчання. Проте, на кожному уроці пізнавальна діяльність учнів має бути максимально активною.

5) На уроках з етики можна визнати успішним лише те навчання, яке створює атмосферу зацікавленості, небайдужості учнів до матеріалу, що розглядається, спільного пошуку вирішення навчальних проблем і ситуацій. Організувати навчання потрібно таким чином, щоб учень відчував себе вільним, проявляв ініціативу й самостійність, творчо залучався до засвоєння навчального матеріалу, вчився слухати і говорити, формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити свою точку зору, аргументувати і дискутувати, будувати конструктивні стосунки з оточенням. Засновані на такому підході методи й форми навчання етики створюють можливості для максимального наближення його до потреб учня.

6) Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках етики є оцінюванням результатів навчання. Головним завданням є створення умов для формування в учнів здатності оцінювати власну поведінку та поведінку інших з позиції добра та зла, моральних норм та етикетних правил, вимог міжкультурного спілкування та толерантності. Для цього потрібне системне запровадження самооцінювання учнів і взаємооцінювання учнями один одного.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, зокрема подальшого вивчення потребують питання формування предметної компетентності учнів на уроках етики, посилення виховного потенціалу предмета, створення електронних підручників з етики, формування професійної підготовленості вчителя етики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Журба О. Особливості організації пізнавальної діяльності учнів на уроках етики / Ольга Журба // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. - Умань. - 2008. - № 26. - С. 54-60.

2. Журба О. В. Дидактичні ігри на уроках етики в 5 - 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів / О.В. Журба // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. - Житомир. - 2008. - № 41. - С. 116-120.

3. Журба О. Формування емоційно-оцінних суджень на уроках етики / Ольга Журба // Рідна школа. - 2009. - № 5 - 6 (953-954). - С. 25-27.

4. Журба О. Методичні умови використання творчих завдань на уроках етики / Ольга Журба // Історія в школах України. - 2009. - № 4. - С. 21-23.

5. Журба О. Яким критеріям має відповідати сучасний підручник з етики / Ольга Журба // Історія в школах України. - 2009. - № 6. - С. 40-42.

6. Журба О. В. Урок узагальнення як засіб формування пізнавальної активності учнів на уроках етики у 5 класі / О.В. Журба // Педагогічна Житомирщина. - 2009. - № 2 (50). - С. 36-38.

7. Журба О. Цінності демократичного громадянського суспільства. Етика. 6 клас / Ольга Журба // Історія України / Правознавство та інші суспільні дисципліни - 2009. - № 12 (604). - С. 19-20.

8. Журба О. Формування в учнів моральних цінностей та орієнтирів особистості / О.В. Журба // Наукові і освітянські методології та практики. - Київ. - 2007. - Випуск 3. - С. 531-535.

9. Журба О. В. Хай добрим буде розум ваш, а серце - мудрим стане : дидактичні матеріали до уроку етики / О.В. Журба // Педагогічна Житомирщина. - 2007. - № 3 (39). - С. 30-34.

АНОТАЦІЇ

Журба О. В. Організація пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання етики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни). - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2010.

У дисертації досліджено проблему організації пізнавальної діяльності учнів 5 - 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів у процесі навчання етики.

Проведено аналіз розробленості досліджуваної проблеми у теорії та практиці навчання етики у вітчизняній та зарубіжній школі.

Доведено, що ефективність пізнавальної діяльності можливо покращити шляхом поетапної її організації відповідно до психологічних закономірностей процесу навчального пізнання, спрямованої на максимально активну позицію учня як суб'єкта навчання. Це обумовлює широке впровадження різних моделей активного навчання від проблемного викладу навчального матеріалу вчителем і розв'язання проблемних завдань до інтерактивної діяльності учнів.

Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено розроблену автором дослідження методику навчання етики у 5 - 6 класах.

Ключові слова: пізнавальна діяльність, організація процесу навчання етики, методичні умови, етапи та методичні засоби активізації пізнавальної діяльності учнів.

Журба О. В. Организация познавательной деятельности учащихся в процессе обучения этике. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика преподавания (история и обществоведческие дисциплины). - Институт педагогики Академии педагогических наук Украины, Киев, 2010.

В диссертации исследована проблема организации познавательной деятельности учащихся в 5 - 6 классах общеобразовательных учебных заведений на уроках этики. Цель исследования определить, теоретически обосновать и экспериментально проверить методические условия организации познавательной деятельности учащихся в процессе обучения этике.

В работе проведён анализ изучаемой проблемы в теории и практике обучения этике в украинской и зарубежной школе.

Уточнено содержание понятий «познавательная деятельность учащихся», «организация познавательной деятельности учащихся», «этапы познавательной деятельности учащихся».

Обосновано, что эффективность познавательной деятельности учащихся определяется уровнем учебных достижений учащихся - уровнем их знаний, умений, навыков, развитостью их познавательных интересов и эмоционально-ценностных ориентаций. Повышение эффективности познавательной деятельности учащихся возможно путём её специальной организации, направленной на максимально активную позицию ученика как субъекта обучения. Такая организация предусматривает применение учителем системы форм, методов и средств активизации обучения, которые используются с учётом этапов познавательной деятельности учащихся на каждом уроке. Особенности организации познавательной деятельности учащихся на уроках этики определяются особенностями целей, задач и содержанием этики как предмета, в частности её направленностью на деятельные результаты обучения, а также развитие у учащихся ценностей и ценностных ориентаций.

В результате анализа психолого-педагогической и методической литературы определены методические условия организации познавательной деятельности учащихся на уроках этики, а именно:

- в содержании и в методике обучения учитывать возрастные и психолого-педагогические особенности младшего подросткового возраста;