Організаційно-педагогічні засади вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ”

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 37.011.31

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Організаційно-педагогічні засади вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Івашньова Світлана Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ “Університет менеджменту освіти” НАПН України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Старченко Костянтин Михайлович, кафедра філософії і освіти доросли ДВНЗ “Університет менеджменту освіти” НАПН України.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент Мартиненко Світлана Миколаївна, проректор з соціальних питань Київського університету ім. Б. Д. Грінченка;

кандидат педагогічних наук, доцент Дьяченко Борис Андрійович, проректор з науково-методичної роботи Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Захист відбудеться “21” травня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в ДВНЗ “Університет менеджменту освіти” НАПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, корп. 3, актова зала.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України за адресою: 04053 Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий “22” квітня 2010 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради О. І. Зайченко.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Світові тенденції іншомовної освіти, орієнтація України в цілому на європейські стандарти сприяють визнанню та підвищенню ролі іноземної мови в суспільстві, формуванню потреби у володінні іноземною мовою як засобом комунікації та введенню цього навчального предмету до Державного стандарту початкової освіти, поширенню навчання іноземної мови на дошкільну ланку освіти. Національна доктрина розвитку освіти визначає головну мету, яка полягає у створенні умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України, формуванні покоління, здатного навчатися впродовж усього життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства; здатності консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір. Мовна освіта набуває особливого значення, підвищуючи шанси на успішність не лише окремої людини, а й суспільства в цілому.

У цьому контексті особливої ваги набувають зміст та якість підвищення кваліфікації педагогічних працівників, здатних вирішувати поставлені перед ними завдання. Необхідність дослідження і вирішення проблеми вдосконалення методичної компетентності, її актуальність і доцільність зумовлені наявними суперечностями між:

- вимогами, які сучасна початкова освіта ставить до підготовки фахівців у контексті навчання іноземної мови дітей молодшого шкільного віку і реальним станом готовності діючих педагогічних працівників до здійснення такого навчання; виявленим у результаті проведених наукових досліджень змістом і технологіями підготовки майбутніх учителів іноземної мови початкової школи та підвищенням кваліфікації педагогічних працівників;

- вимогами до теоретичних знань та практичних умінь учителя іноземної мови початкової школи та фактичним, що не відповідає цим вимогам, рівнем готовності до здійснення іншомовної освіти в початковій школі;

- потребами у вдосконаленні методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи і відсутністю науково-обґрунтованих організаційно-педагогічних засад такого вдосконалення в системі післядипломної педагогічної освіти.

Існування таких суперечностей якісно по-новому висуває проблему підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, потребує наукового переосмислення принципів, на яких ґрунтується процес удосконалення їх професійної компетентності в цілому та її методичної складової, зокрема, актуалізує пошук оптимальних форм цього процесу в системі післядипломної освіти, які мають ґрунтуватись на сучасних досягненнях науки і практики в галузі філософії, педагогіки, психології, андрагогіки, враховує розвиток методики навчання іноземної мови, педагогічних інновацій.

Актуалізація проблеми вдосконалення методичної компетентності підготовки вчителів іноземних мов зумовлена посиленням уваги до вивчення іноземної мови та зміщенням терміну початку їх вивчення з середньої школи на початкову; має об'єктивний характер. Введення в науковий обіг поняття “професійно-педагогічна компетентність” Н.В.Кузьміною та подальші наукові дослідження дозволили уточнити як сфери застосування компетентнісного підходу, так і визначення змісту та структури професійної компетентності, умов її формування та вдосконалення, що відображено в роботах С.П.Архіпової, Н.М.Бендерець, О.Ф. Бондаренко, О.Б. Бігич, Н.М. Бібік, О.І. Виговської, Н.В. Гузій, Б.А. Дьяченко, І.А. Зязюна, Л.В. Кондрашової, А.Ф. Линенко, Н.М. Лобанової, Л.І. Шевчук та інших. Аналіз наукового доробку сучасних російських учених засвідчив, що аналогічна дискусія є актуальною і для них. Так, питання професіоналізму педагогічної діяльності та основ її формування досліджуються в працях І.Д. Багаєвої, готовності до педагогічної діяльності та основ її формування в педагогічному ВНЗ - в дослідженні А.П. Войченко; соціологічний аспект професіоналізму вчителів вивчався Р.Х. Гільмеєвою, психологічні підходи до визначення професійної компетентності - С.А. Дружиловим.

Як показав теоретичний аналіз наукових досліджень, присвячених проблемам організації підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови початкової школи в системі післядипломної педагогічної освіти, методичної роботи та самоосвітньої діяльності, основними чинниками, що впливають на підвищення їх методичної компетентності є врахування актуального рівня теоретичних знань і практичних умінь вчителя, раціональний відбір змісту, форм і методів підвищення кваліфікації, створення необхідного методичного забезпечення, опора на практичний досвід педагогічної діяльності, рефлексія. Враховуючи неоднорідність кадрового складу та фахової підготовки педагогічних працівників, що викладають іноземну мову в початковій школі, необхідними умовами успішності підвищення їх кваліфікації є також диференціація та індивідуалізація цього процесу, підвищення ролі самоосвіти.

Таким чином, існуюча теоретична, практична та соціально-економічна необхідність вирішення окресленої проблеми, а також відсутність науково обґрунтованої технології вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи зумовили вибір теми наукового дослідження: “Організаційно-педагогічні засади вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України “Професійний розвиток педагогічних працівників в умовах реформування освіти” (реєстраційний номер РК 0199U004224). Тему дисертації затверджено Вченою радою Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (протокол № 5 від 26.05.04), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 9 від 23.11.2004 року).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні засади вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи в системі підвищення кваліфікації.

Відповідно до мети визначено завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми, практичного досвіду вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови.

2. Визначити структуру та зміст методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи, стан її сформованості.

3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити модель удосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи в роботі районного (міського) методичного кабінету (центру).

4. Розробити методичні рекомендації щодо впровадження розробленої моделі в роботу районного (міського) методичного кабінету (центру).

Об'єкт дослідження: вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови в системі підвищення кваліфікації

Предмет дослідження: зміст, технології та умови вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи в роботі районного (міського) методичного кабінету (центру).

Методи дослідження. Теоретичні: порівняльно-аналітичний метод, на основі якого здійснювалося вивчення українських та зарубіжних джерел із застосуванням синтезу, аналізу, систематизації, узагальнення; метод теоретичного узагальнення, який забезпечив можливість аналізу вихідних положень дослідження, сприяв формулюванню узагальнених висновків та оцінок, обґрунтуванню практичних рекомендацій. Емпіричні методи: педагогічне спостереження, опитування, бесіда, анкетування, оцінка і самооцінка, експертна оцінка застосовувалися для з'ясування ефективності визначених організаційно-педагогічних засад; моделювання та педагогічний експеримент - з метою розробки організаційно-педагогічних засад та перевірки їх доцільності. Математичні методи, зокрема метод статистичного аналізу, забезпечили систематизацію даних, отриманих у процесі проведення констатувального та формувального експериментів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше обґрунтовано організаційно-педагогічні засади вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи в установі післядипломної педагогічної освіти; розроблено якісні та кількісні критерії для оцінювання рівня методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи та окремих її компонентів; уточнено сутність та співвідношення понять “методична компетентність учителя іноземної мови початкової школи” та “готовність учителя іноземної мови до навчальної діяльності в умовах початкової школи”, зміст та структуру методичної компетентності вчителя іноземної мови початкової школи; визначено основні компоненти методичної компетентності вчителя іноземної мови початкової школи, що потребують удосконалення в рамках діяльності установи післядипломної педагогічної освіти; подальшого розвитку набули зміст, форми і методи підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови початкової школи в науково-методичній роботі районного (міського) методичного кабінету (центру).

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробці та апробації програми “Вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи”, розробленої для районного (міського) методичного кабінету (центру); методичних рекомендацій щодо впровадження організаційно-педагогічних засад удосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи в установі післядипломної педагогічної освіти та методики визначення рівнів методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження було представлено в доповідях на наукових конференціях різного рівня, зокрема, на міжнародних: “Інновації у вищій освіті” (м. Ніжин, 2005); “Наука и образование”, (м. Бєлово, Росія, 2006); “Пріоритетні напрями підготовки вчителя іноземної мови у контексті вимог Болонського процесу” (м. Ніжин, 2007); “Наука и образование”, (м. Бєлово, Росія, 2008); всеукраїнських: “Інформаційні технології у педагогічній освіті”, (м. Луцьк, 2006); “Інноваційні технології навчання, виховання та розвитку молодших школярів” (м. Чернігів, 2006). Основні положення, висновки та рекомендації, розроблені на основі узагальнення результатів дослідження впроваджені в експериментальне навчання, організоване для вчителів іноземних мов початкової школи на базі методичного кабінету відділу освіти Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області (довідка № 16 від 19.02.2010), Науково-методичного центру управління освіти Олександрійської міської ради (довідка № 13-18/12 від 26.01.2010).

Публікації. Основні результати за темою дослідження висвітлено в
10 одноосібних наукових статтях, з них 8 - опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних літературних джерел із 293 найменувань (з них 25 - іноземними мовами) та 16 додатків. Повний обсяг дисертації - 286 сторінок (166 - основного тексту). Дисертація містить 11 таблиць і 8 рисунків, результати статистичних обчислень наведені в 6 таблицях в додатках.

Основний зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається мета, завдання, об'єкт, предмет й методи дослідження. Розкрито методологічні основи дослідження, його наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, наведено дані про впровадження та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - “Методична компетентність учителів іноземної мови початкової школи як наукова проблема” здійснено аналіз науково-методичної та педагогічної літератури з проблем підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови, систематизовано категорійний апарат дослідження, визначено структуру та зміст методичної компетентності вчителя іноземної мови початкової школи.

Огляд праць науковців, їх аналіз та порівняння дозволили встановити, що особливості праці вчителя досліджувалися в широкому діапазоні: від організації підготовки вчителів до психологічних особливостей їх праці, післядипломного навчання та вдосконалення педагогічної майстерності (І.А. Зязюн, В.А. Кан-Калік, Н.В. Кузьміна, Ю.М. Кулюткін, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін та інші). В науково-методичній літературі широко висвітлюються різноманітні аспекти методики раннього навчання іноземної мови та підготовки вчителів іноземної мови до роботи в умовах початкової школи, окремі питання організації курсового підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови, науково-методичної роботи в міжкурсовий період, структура та організація вдосконалення професійної компетентності. Окремі напрями наукових досліджень представлено в працях Т.В. Свиридюк (науково-методичне забезпечення розвитку професіоналізму вчителів англійської мови), Н.В. Вишневської (науково-педагогічний супровід професійного зростання вчителя іноземної мови в системі післядипломної освіти), Н.М. Бендерець (розвиток методичної майстерності вчителя іноземної мови в системі післядипломної освіти), Л.І. Даниленко (модернізація змісту та структури навчального плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників в інституті післядипломної освіти), В.О. Калініна (формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами діалогу культур), Л.В. Скалій (використання інформаційних технологій у формуванні професійної компетентності майбутнього вчителя іноземних мов), Н.В. Скрипчук (формування професійної майстерності вчителя іноземної мови в системі післядипломної освіти України і Франції), А.В. Шишко (основи педагогічної компетентності майбутніх викладачів іноземної мови), Т.М. Шкваріної (теоретично-методичні засади підготовки майбутніх учителів до здійснення іншомовної освіти дошкільників) тощо.

У рамках визначеної нами проблеми - вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи - важливими є дослідження, присвячені проблемам підвищення кваліфікації та післядипломної освіти педагогічних працівників, представлені в працях Г.В. Демчук (сучасний зміст і форми роботи методичного кабінету з педагогічними кадрами), М.М. Томашевської (методична робота як фактор підвищення кваліфікації педагога), І.М. Цимбалюка (врахування особливостей психології педагогічної праці в процесі підвищення професійної кваліфікації), Л.Г. Чернікової (модернізація системи післядипломної педагогічної освіти в умовах євроінтеграційних процесів) тощо.

У результаті проведеного вивчення науково-методичної літератури нами уточнено поняття “методична компетентність вчителя іноземної мови початкової школи”, під яким розуміється його усвідомлена здатність і готовність якісно реалізовувати методичну роботу (дидактичну, виховну, організаційно-управлінську), проявляти самостійність мислення, свідоме і відповідальне ставлення до результатів своєї професійної діяльності.

Визначена нами структура методичної компетентності вчителя іноземної мови початкової школи складається з таких компонентів:

- технологічний (дидактичні вміння та навички, вміння проводити уроки з даною віковою групою дітей; вміння та навички використання дидактичних ігор; навички психолого-педагогічного прогнозування успішності навчальної діяльності на основі психологічного тестування);

- когнітивний (знання психолого-педагогічних особливостей певної вікової групи; знання іноземної мови; знання дидактики початкової школи та методики навчання іноземної мови в початковій школі);

- особистісно-мотиваційний (емоційне ставлення, бажання, зацікавленість в роботі з даною віковою категорією учнів, ставлення до підвищення кваліфікації, самоосвіти).

До змісту методичної компетентності вчителя іноземної мови початкової школи входять знання і вміння, що відображають особливості методики навчання іноземної мови учнів молодшого шкільного віку, а зміст навчання педагогічних працівників з метою вдосконалення їх методичної компетентності визначається на основі порівняння реального рівня їх методичної компетентності з нормативними вимогами на основі розроблених нами критеріїв. Обґрунтування критеріїв і показників методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи дало змогу конкретизувати рівні її прояву - критичний, низький, середній, високий.

Критичний рівень прояву кожної складової методичної компетентності вчителя іноземної мови початкової школи призводить до виникнення помилок, які значною мірою негативно впливають на рівень засвоєння учнями навчального матеріалу. Низький рівень характеризується переважно базовим рівнем теоретичних знань та практичних умінь, наявністю неусвідомлених труднощів, які призводять, у тому числі, до виникнення недоліків, що мають негативний плив на якість навчального процесу. Середньому рівню відповідає наявність усвідомлених труднощів, незначних недоліків, що можуть періодично негативно впливати на якість знань учнів. Високий рівень характеризується відсутністю помилок і недоліків при плануванні та реалізації навчально-виховної роботи з навчального предмету, свідомим вирішенням труднощів у ході самоосвітньої діяльності та науково-методичної роботи. вчитель школа іноземний

Проведений нами теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дає підстави стверджувати, що вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи не задовольняє повною мірою потреби педагогічних працівників і призводить до виникнення та накопичення цілого ряду методичних труднощів, недоліків і помилок при плануванні й здійсненні навчальної діяльності. Серед них - неоднорідність їх фахової підготовки у вищих навчальних закладах; недостатній обсяг і ефективність науково-методичних заходів, що реалізуються на базі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти; відсутність науково-обґрунтованої моделі вдосконалення їх методичної компетентності на базі районного (міського) методичного кабінету (центру), невизначеність організаційно-педагогічних умов її реалізації.

У результаті аналізу науково-методичної літератури з проблеми дослідження було встановлено, що ефективне вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи на базі районного (міського) методичного кабінету (центру) можливе за умови розробки і застосування відповідної навчальної програми, спрямованої на вирішення реальних проблем, що виникають під час планування і здійснення навчальної діяльності в умовах початкової школи, зокрема, врахування типових труднощів різних категорій педагогічних працівників. Доведено, що навчання має базуватись на спільній творчій діяльності слухачів, відповідати загально-дидактичним та андрагогічним принципам, мати проблемний характер та здійснюватись у роботі районного (міського) методичного кабінету (центру).

У другому розділі - “Модель удосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи в роботі районного (міського) методичного кабінету (центру)” - проаналізовано стан сформованості методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи, освітні потреби даної категорії педагогічних працівників та шляхи модернізації їх післядипломної освіти в міжкурсовому періоді, подані за допомогою розробленої й обґрунтованої нами моделі організаційно-педагогічних засад удосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи.

Стан сформованості методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи ми перевірили за методикою, що включала аналіз: рівня підготовки вчителів іноземної мови до роботи з учнями початкової школи; конспектів уроків учителів іноземної мови початкової школи з предмету “Іноземна мова”; професійних потреб учителів іноземної мови початкової школи.

У ході констатувального експерименту з'ясовано, що вчителі іноземної мови початкової школи мають різноманітну фахову підготовку, в якій, переважно, не враховувалась наявність даної вікової групи учнів; конспекти уроків потребують покращення у частині розробки їх логічних схем та визначення цілей. Щодо професійних потреб учителів іноземної мови початкової школи, то переважна більшість вказали на необхідність підвищення рівня практичного володіння іноземною мовою (98 %), вивчення можливостей використання інформаційних технологій та комп'ютерних навчальних програм (92 %), поповнення методичного арсеналу (використання дидактичних ігор, інтерактивних технологій тощо - 89 %).

Потребу в підвищенні рівня теоретичних знань з методики іноземної мови відзначила незначна частина респондентів, визначивши при цьому власний рівень теоретичних знань по-різному. Так, самооцінка рівня теоретичних знань учителів, що мають стаж роботи до 3-х років відрізняється від самооцінки вчителів, що мають стаж роботи понад 10 років, зокрема: 92 % молодих учителів і 60,8 % учителів зі значним стажем роботи оцінили рівень своїх теоретичних знань як високий. При цьому на необхідність поповнення теоретичних знань вказують 98 % молодих учителів і 90,2 % учителів зі стажем роботи. Методисти з іноземної мови районних (міських) відділів (центрів) та голови методичних об'єднань учителів початкової школи найбільш актуальною визнають потребу в уточненні особливостей дидактичної структури уроку іноземної мови в початковій школі та розвиток практичних навичок в її безпосередній реалізації (96 %).

З метою виявлення рівнів прояву кожного з компонентів нами розроблено відповідний інструментарій: опитувальник для виявлення рівня особистісно-мотиваційного компоненту, спеціальні форми для експертного оцінювання рівня технологічного компоненту, тестові завдання для встановлення рівня когнітивного компоненту методичної компетентності. Систематизація та аналіз даних, отриманих в результаті вивчення кадрового забезпечення викладання предмету “Іноземна мова” в початковій школі, бесід, анкетувань, тестування, вивчення конспектів уроків, вказують на те, що найбільш суттєвого впливу потребує особистісно-мотиваційний компонент (кількість учителів з високим рівнем його прояву склала близько 4 %, з низьким - 53 %, критичним - 22 %) - підвищення рівня даного компоненту потребують 75 % респондентів. Аналіз рівня прояву когнітивного компоненту підтвердили необхідність його підвищення 76 % респондентів; технологічного - 54 %. Крім того, аналіз результатів тестування та подальші бесіди дозволили уточнити інваріантну (дидактика початкової школи, психічний розвиток молодших школярів) та варіативну (методика навчання іноземної мови в початковій школі) складові експериментальної програми, впорядкувати перелік тем та розділів дидактики початкової школи, психології і методики навчання іноземної мови. При цьому варіативна складова визначалась на основі бесід, опитувань, за допомогою рейтингових таблиць.

Розроблена нами модель удосконалення методичної компетентності даної категорії педагогічних працівників включає в себе наукові підходи (системний і діяльнісний), цілі, наукові принципи навчання, провідні завдання, основні етапи, зміст, форми, методи, засоби та організаційно-педагогічні умови навчання в районному (міському) методичному кабінеті (центрі), організаційно-педагогічні умови і є схематичним відображенням організаційно-педагогічних засад удосконалення їх методичної компетентності в установах післядипломної педагогічної освіти.

Дана модель передбачає системне використання індивідуальних і групових форм, інтерактивних методів та комп'ютерних засобів навчання вчителів іноземної мови початкової школи у міжкурсовому періоді на базі районного (міського) методичного кабінету (центру), підвищення ролі їх самоосвіти, широкої опори на наявний педагогічний досвід та позитивний досвід колег. Основна мета вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи полягає в забезпеченні її високого рівня, що дозволить учителю початкової школи максимально ефективно вирішувати поставлені перед ним професійні завдання.

Основними завданнями моделі є: обґрунтування змісту поняття “методична компетентність вчителів іноземної мови початкової школи” та її компонентів, розробка критеріїв, визначення рівнів кожного з компонентів методичної компетентності, відбір діагностичних методик, діагностика методичної компетентності вчителів початкової школи, підвищення рівня методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи, стимулювання самоосвіти вчителів, аналіз результатів, створення організаційно-педагогічних умов. Принципи навчання, покладені в основу розробленої моделі, розподілені нами на загально-дидактичні (науковість, диференціація та індивідуалізація, професійна спрямованість, наочність і доступність) та андрагогічні (системність, свідомість, самостійність, самоаналіз, самооцінювання, опора на власний досвід, актуалізація результатів навчання, розвиток творчого потенціалу та освітніх потреб). Зміст, форми, методи і засоби навчання вчителів на базі районного (міського) методичного кабінету (центру) наповненні сучасними досягненнями педагогічної науки і практики; етапи навчання (діагностичний, організаційний, формувальний); організаційні умови (наявність соціального замовлення, формування груп учителів з однієї іноземної мови за проблемним принципом, фазовий поділ діяльності слухачів під час окремого заняття); педагогічні умови: змістовні (єдність практичної, теоретичної та фахової підготовки, спільна творча діяльність, інтерактивні та проблемні методи навчання, вирішення реальних практичних проблем) та технологічні (визначення рівнів підвищення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи) забезпечують досягнення запланованого результату

Основними формами навчальної діяльності вчителів іноземної мови початкової школи в процесі вдосконалення їх методичної компетентності визначено:

семінар-тренінг, що включає проекти (індивідуальні й групові), ділові та рольові ігри; інтерактивні, рефлексивні, пошукові, проектні завдання; педагогічну симуляцію з подальшою рефлексією;

цілеспрямоване самостійне вивчення науково-методичної та психолого-педагогічної літератури за модулями програми “Дидактика початкової школи”, “Психічний розвиток молодшого школяра”, “Методика навчання іноземної мови в початковій школі”;

діагностування, консультації та проблемні дискусії з окремих питань з фахівцями.

У процесі оволодіння змістом теоретичних модулів програми забезпечується підвищення рівня переважно когнітивної складової методичної компетентності; під час семінару-тренінгу та діагностування - технологічного та особистісно-мотиваційного. Зміст навчання вчителів іноземної мови початкової школи на базі районного (міського) методичного відділу (центру) забезпечується такими модулями:

“Дидактика початкової школи” - 20 годин;

“Психічний розвиток молодшого школяра” - 20 годин;

“Методика навчання іноземної мови в початковій школі” (теоретичний курс) - 36 годин;

Семінар-тренінг “Вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи” - 60 годин;

діагностування та консультації - 8 годин.

Програма розвитку методичної компетентності вчителів іноземної мови початкових класів розрахована на 144 академічні години, здійснюється протягом навчального року в канікулярний час і складається з: 60 академічних годин (2 тижневих семінари-тренінги по 30 академічних годин кожен); 15 академічних. годин - 3-х денна консультація по 5 академічних годин на день; 5 академічних годин - одноденна заключна сесія; 64 академічних годин - самостійна робота.

Запропонований комплекс організаційно-педагогічних засад дозволить здійснювати системний, формувальний вплив на вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи в між курсовий період.

У третьому розділі - “Експериментальна перевірка дієвості моделі вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи в системі роботи районного (міського) методичного кабінету (центру)” - розкрито особливості процесу впровадження моделі вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи в роботі районного (міського) методичного кабінету (центру), висвітлено організацію та результати формувального експерименту, подано їх аналіз, представлено методичні рекомендації щодо впровадження моделі в роботу районного (міського) методичного кабінету (центру).

Педагогічний експеримент відбувався з дотриманням неперервності і послідовності процесу вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови. Він здійснювався в 3 етапи відповідно до розробленої моделі. На першому етапі (діагностичному) проведено вибір діагностичної методики; визначено рівень сформованості методичної компетентності; уточнено зміст навчальної та самоосвітньої діяльності вчителів іноземної мови початкової школи. Другий етап - організаційний - включав у себе формування груп, підготовку методичного забезпечення навчання вчителів іноземних мов початкової школи, відбір технології навчання, підготовку тренерів. На третьому, формувальному етапі, відбувалось підвищення рівня кожної складової методичної компетентності та самоосвітньої діяльності.

З метою перевірки ефективності розробленої нами моделі вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи було проведено навчання вчителів іноземної мови початкової школи на базі експериментальних районних методичних кабінетів та міського науково-методичного центру в 4-х групах (дві групи - експериментальні; дві - контрольні). Комплектування груп проводилось на добровільній основі таким чином, щоб охопити всю цільову аудиторію - вчителів іноземної мови, що працювали або будуть працювати з даною віковою категорією учнів.

Удосконалення методичної компетентності контрольних груп здійснювалось за традиційною схемою (участь у запланованих на різних рівнях науково-методичних заходах: семінарах, педагогічних радах, засіданнях методичних об'єднань різного рівня, самоосвітній діяльності.).

Підвищення рівня методичної компетентності в експериментальних групах відбувалось завдяки використанню різних форм організації керованої самоосвітньої діяльності, вдосконаленню навичок самостійної роботи з методичною літературою, проведенню структурованих дискусій та групового навчання у формі семінару-тренінгу, відповідно до розробленої моделі. Навчальний процес відбувався за дотримання загально-дидактичних (науковості; системності; диференціації та індивідуалізації; наочності та доступності; професійного спрямування) та андрагогічних (системність навчання; свідомість та самостійність навчання; опора на досвід; актуалізація результатів навчання; розвиток творчого потенціалу та освітніх потреб) принципів.

З метою виявлення змін у рівнях прояву окремих компонентів методичної компетентності в усіх групах двічі (до початку формального етапу експерименту та після його закінчення) проведені відповідні опитування, тестування та експертне оцінювання, отримані дані впорядковані (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи експериментальних та контрольних груп (середні показники), у відсотках

Примітки: к - критичний рівень; н - низький рівень; с - середній рівень; в - високий рівень.

Як видно з таблиці 1, рівень прояву окремих складових методичної компетентності до початку експерименту відповідає даним, отриманим нами в результаті констатувального експерименту: насамперед підвищення рівня методичної компетентності потребують слухачі, що мають критичний та низький рівень прояву окремого компоненту. Наведені дані підтверджують позитивні зміни за кожною складовою методичної компетентності як в експериментальних, так і в контрольних групах. Проте, динаміка змін в групах, що проходили навчання за експериментальною програмою, помітно краща. Так, в експериментальних групах частина слухачів з критичним та низьким рівнем зменшилась: за когнітивним компонентом - приблизно на 12 % та 38 %, а в контрольних - на 8 % та 10 % відповідно. Виявлено позитивні зміни в рівні особистісно-мотиваційної складової: в експериментальних групах також більш помітні: зменшення кількості слухачів з критичним рівнем склало 12 %, з низьким - 20 %. Відповідні показники в контрольній групі: 5,5 % та 8 % відповідно. За технологічною складовою зменшення частки слухачів з критичним та низьким рівнем склало: в експериментальних групах - на 3 % та 35 %. В контрольних групах зменшилась частка слухачів з низьким рівнем даного компоненту на 15,5 %, частка слухачів з критичним рівнем не зменшилась.

Результати експерименту дають підстави стверджувати, що розроблена модель ефективно впливає на рівень методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи за всіма складовими; відкриває шляхи до перегляду роботи районного (міського) методичного кабінету (центру) від знаннєво-орієнтованих освітніх технологій до особистісно-діяльнісних; сприяє застосуванню компетентнісного підходу у навчанні, ефективній адаптації педагогічних працівників до нових умов професійної діяльності; розвиває здібності педагогічних працівників до професійного саморозвитку.

Статистичний аналіз отриманих результатів перевірено за допомогою t-критерію Стьюдента, який підтвердив їх достовірність з вірогідністю 95 %.

У розроблених методичних рекомендаціях нами визначено обов'язки педагога-тренера, учасника семінару-тренінгу, вимоги до оформлення творчих робіт учителів, подано програму “Вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи”, що містить модулі самоосвіти з дидактики початкової школи, методики навчання іноземної мови в початковій школі, методичні розробки кожного тематичного семінару-тренінгу.

Висновки

У результаті вирішення основних завдань даного наукового дослідження зроблено такі висновки:

1. З'ясовано, що введення навчального предмета “Іноземна мова” до державного стандарту початкової освіти відповідає сучасному стану розвитку іншомовної освіти як в Україні, так і в Європі, потребує підвищення вимог до підготовки вчителів іноземної мови початкової школи як у вищих навчальних закладах, так і в закладах й установах післядипломної педагогічної освіти, у т.ч. в методичних кабінетах (центрах) районних (міських) управлінь освіти.

З проведеного нами теоретичного аналізу випливає, що підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови початкової школи, яке здійснюється в рамках існуючої системи має недостатньо цілеспрямований системний характер. Зміст навчання на курсах підвищення кваліфікації на базі обласних інститутів не впливає повною мірою на рівень методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи. Вирішення проблем практичного характеру залишається переважно в сфері самоосвітньої діяльності педагогічних працівників, діяльності методичних об'єднань загальноосвітніх навчальних закладів, міських методичних об'єднань, районного (міського) методичного кабінету (центру). Вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи на кожному з цих рівнів навчання не має єдності й узгодженості.

З'ясовано, що процес удосконалення професійної, у т.ч. й методичної, компетентності вчителів іноземних мов з точки зору компетентнісного підходу, сучасних досягнень методики навчання іноземних мов, особливо в сфері раннього навчання іноземної мови, має здійснюватися з урахуванням сучасних тенденцій фахової підготовки майбутніх учителів іноземної мови, змісту їх методичної підготовки, андрагогічних принципів організації навчання дорослих, наявного педагогічного досвіду та сучасних потреб фахівців і суспільства.

2. Нами виявлено, що методична компетентність вчителя іноземної мови початкової школи є багатокомпонентним явищем, що базується на знаннях різних галузей наук (психології, педагогіки, андрагогіки, досвіду професійної та самоосвітньої діяльності, вміннях та навичках) та характеризується нами як усвідомлена здатність і готовність учителів якісно реалізовувати методичну роботу (дидактичну, виховну, організаційно-управлінську), проявляти самостійність мислення, мати свідоме і відповідальне ставлення до результатів професійної діяльності.

У результаті логіко-семантичного аналізу понять “компетенція” та “компетентність” з'ясовано, що “компетенція” - це соціально задана норма, коло повноважень, які посадова особа має право і повинна виконувати відповідно до вимог посадової інструкції та згідно з функціональними обов'язками, а “компетентність” - це реальний, чітко визначений, усвідомлений та реалізований на практиці комплекс професійних здатностей, готовності, знань, умінь та навичок, властивий конкретному представнику даної професії, який включає в себе, серед іншого, особистісне ставлення до предмету діяльності, самостійність, відповідальність та реалізується на практиці.

Уточнено зміст і компонентний склад методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи, її зв'язок із готовністю до навчальної діяльності, зокрема визначено, що результат підготовки фахівця до здійснення фахової діяльності пов'язується з двома якісними характеристиками - “готовність” та “компетентність”. Методична компетентність має структуру, що відображає структуру методичної готовності вчителя до здійснення навчальної діяльності в умовах початкової школи та складається з технологічного, когнітивного та особистісно-мотиваційного компонентів.

Когнітивний компонент складається зі знань іноземної мови, методики, педагогіки, психології, вимог чинної програми та підручників; технологічний - умінь враховувати психолого-педагогічні особливості дітей молодшого шкільного віку, особливостей виховної роботи з цією віковою групою та організації навчально-виховного процесу на уроці іноземної мови відповідно до цих знань; особистісно-мотиваційний - ставлення вчителя до здійснення професійної діяльності, наявності пізнавального інтересу до отримання нових знань, до підвищення кваліфікації для роботи в нових умовах, бажання здійснювати навчальну діяльність, усвідомлення особливостей методики навчання іноземної мови даної вікової групи учнів тощо.

3. Основою для побудови розробленої нами моделі вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкових класів на базі районного (міського) методичного кабінету (центру) були визначені системний та діяльнісний наукові підходи. Основна мета вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи полягає в забезпеченні її високого рівня, що дозволить учителю іноземної мови початкової школи максимально ефективно вирішувати поставлені перед ним професійні завдання. Розроблена модель удосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови спрямована на досягнення поставленої мети, ґрунтується на провідних загально-дидактичних й андрагогічних принципах, оновленому змісті навчання на базі районного (міського) методичного кабінету (центру) у міжкурсовому періоді підвищення кваліфікації, застосуванні інноваційних форм, методів і засобів навчання дорослих.

Ефективність розробленої моделі забезпечується дотриманням визначених у результаті теоретичного узагальнення організаційних і педагогічних умов. Педагогічні умови розкрито через змістові (єдність теоретичної та практичної підготовки, відповідність навчальних матеріалів сучасним вимогам) та технологічні (використання інноваційних, передусім інтерактивних форм навчання) складові. Організаційні реалізуються на трьох рівнях: загально - професійному (наявність у суспільстві соціального замовлення на удосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи); проблемно-фаховому (формування груп із учителів, що викладають одну іноземну мову за проблемним принципом); окремого заняття (фазовий поділ діяльності слухачів у групі, що містить такі обов'язкові елементи як обмін досвідом, симуляція уроку; рефлексія, вивчення й аналіз теоретичного матеріалу; використання на практиці).

У ході дослідження було експериментально перевірено організаційно-педагогічні засади ефективного вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи на базі районного (міського) методичного кабінету (центру), що включають розроблену нами модель та організаційно-педагогічні умови її забезпечення.

Результати експерименту наочно підтвердили ефективність визначених у ході теоретичного дослідження організаційно-педагогічних умов, змісту, форм, методів та засобів удосконалення методичної компетентності на базі районного (міського) методичного кабінету (центру) та необхідність подальших наукових досліджень у даному напрямі.

Відмінності в розподілі рівнів окремих компонентів методичної компетентності після проведеного експериментального навчання в експериментальних і контрольних групах засвідчують ефективність експериментального навчання. Кількість учасників з критичним та низьким рівнем методичної компетентності в експериментальних групах менша, ніж у контрольних групах на 1,472 % та 3,036 %, відповідно. Разом з тим, кількість учасників із середнім та високим рівнем методичної компетентності після закінчення формувального експерименту в експериментальних групах більша на 8,247 % та 11,792 % , ніж у контрольних.

4. Практичним результатом проведеного наукового дослідження організаційно-педагогічних засад удосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи стала розроблена й апробована в ході експерименту програма “Вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи” та методичні рекомендації стосовно її реалізації, які можуть бути ефективно використані в системі післядипломної педагогічної освіти та методичної роботи, що проводиться на базі районного (міського) методичного кабінету (центру).

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Основними напрямами подальших досліджень можуть бути, на нашу думку, обґрунтування умов організації самоосвіти вчителів іноземної мови з метою вдосконалення фахових знань; визначення організаційно-педагогічних засад підвищення іншомовної комунікативної компетентності вчителів початкової школи; підготовка організаторів навчання дорослих до підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови початкової школи; ґрунтовне дослідження європейських стандартів підвищення кваліфікації педагогічних працівників та умов їх трансформації відповідно до особливостей вітчизняної системи післядипломної педагогічної освіти.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Івашньова С. В. Підготовка вчителів в системі професійної педагогічної освіти Німеччини / С. В. Івашньова // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Серія “Психолого-педагогічні науки”. - 2005. - № 4. - С. 173-177.

2. Івашньова С. В. До проблеми співвідношення теоретичних знань та практичних вмінь вчителя (за матеріалами німецькомовних фахових видань) / С. В. Івашньова // Вісник післядипломної освіти : зб. наук. праць / ред. кол. : В. В. Олійник (гол. ред.) [та ін.]. - К., 2005. - Вип. 2. - C. 98-100.

3. Івашньова С. В. До проблеми підготовки та підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови початкової школи / С. В. Івашньова // Початкова школа. - 2006. - № 7. - С. 54-57.

4. Івашньова С. В. До проблеми післядипломної освіти вчителів німецької мови початкової школи / С. В. Івашньова // Рідна школа. - 2006. - № 4. - С. 47-49.

5. Івашньова С.В. Формування методики навчання іноземної мови в початковій школі/ С. В. Івашньова //Рідна школа. - 2006. - № 9. - С. 53-55.

6. Івашньова С. В. Підвищення кваліфікації вчителів іноземної мови початкової школи / С. В. Івашньова // Вісник Чернігівського педагогічного університету імені Т. Шевченка. Серія “Педагогічні науки”. - Чернігів, 2006. - Вип. 38. - С. 255-258.

7. Ивашнёва С. В. Повышение квалификации учителей иностранных языков в условиях модернизации содержания начального образования в Украине / С. В. Ивашнёва // Наука и образование : материалы VI Междунар. науч. конф., 2-3 марта 2006 г. : в 4 ч. / Кемеровский государственный университет. Беловский институт (филиал). - Белово : Беловский полиграфист, 2006. - Ч. 2. - С. 242-248.

8. Івашньова С. В. До проблеми ефективного використання засобів дистанційного навчання / С. В. Івашньова // Матеріали Всеук. наук.-практ. конференції “Інформаційні технології в педагогічній освіті”, 12-13 груд. 2006 р.). - Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2007. - 204 с. - С. 87-93.

9. Івашньова С. В. Підготовка вчителя іноземних мов до використання інформаційних технологій / С. В. Івашньова // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя. Серія “Психолого-педагогічні науки”. - 2007. - № 4. - С. 56-59.

10. Ивашнёва С. В. Организационно-педагогические условия повышения методической компетентности учителей иностранного языка начальной школы / С. В. Ивашнёва // Наука и образование : материалы VI Междунар. науч. конф., 14-15 марта 2008 г. : в 4 ч. / Беловский институт (филиал) государственного образовательного учреждения высшего профессионального образования “Кемеровский государственный университет”. - Белово : ООО “Канцлер”, 2008. - 792 с. - Ч. 2. - С. 304-306.

Анотації

Івашньова С.В. Організаційно-педагогічні засади вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - ДВНЗ “Університет менеджменту освіти НАПН України”, Київ, 2010.

У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз процесу післядипломної освіти вчителів іноземної мови. Уточнено сутність та співвідношення понять “компетенція”, “компетентність”, “ готовність “ та “методична компетентність вчителя іноземної мови початкової школи”. Розкрито особливості структури цієї компетентності, її співвідношення з готовністю вчителя іноземної мови до навчальної діяльності в умовах початкової школи, визначено критерії та показники рівнів методичної компетентності та окремих її складових (когнітивної, технологічної, особистісно-мотиваційної).

Вперше створено й обґрунтовано організаційно-педагогічні засади вдосконалення методичної компетентності вчителів іноземної мови початкової школи в умовах науково-методичної роботи районного (міського) методичного кабінету (центру), що включають розроблену нами модель, організаційні і педагогічні умови її функціонування в системі післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: система післядипломної освіти, готовність учителів іноземної мови до навчальної діяльності в умовах початкової школи, методична компетентність, склад методичної компетентності.

Ивашнёва С. В. Организационно-педагогические основы усовершенствования методической компетентности учителей иностранного языка начальной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - ГВУЗ “Университет менеджмента образования НАПН Украины”, Киев, 2010.

Диссертация посвящена проблеме усовершенствования методической компетентности учителей иностранного языка начальной школы.

Актуальность темы обусловлена важностью методической подготовки учителей иностранного языка, обучающих учеников начальной школы, отсутствием у них необходимой подготовки, полученной непосредственно при прохождении обучения в высшем учебном заведении; особенностями методики обучения иностранным языкам в начальной школе, отсутствием повышения квалификации данной категории педагогических работников в системе последипломного педагогического образования.

Анализ научно-методической литературы позволил уточнить сущность понятия “компетентность”, его соотношение с понятием “готовность”, уточнить сущность и компонентный состав методической компетентности учителя иностранного языка начальной школы. Сущность понятия “методическая компетентность учителя иностранного языка начальной школы” характеризуется как осознанная способность и готовность качественно реализовывать методическую работу (дидактическую, воспитательную, организационно-управленческую), проявлять самостоятельность мышления, сознательное и ответственное отношение к результатам профессиональной деятельности.