Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО

УДК 37.032:81'271:177

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ВИХОВАННЯ В УЧНІВ 5-8 КЛАСІВ КУЛЬТУРИ СПІЛКУВАННЯ ЗАСОБАМИ МОВНОГО ЕТИКЕТУ

13.00.07 - теорія і методика виховання

ЗАСИМЕНКО ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Миколаїв - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник -доктор педагогічних наук, професор Пентилюк Марія Іванівна, Херсонський державний університет, професор кафедри українського мовознавства

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Хоружа Людмила Леонідівна, Київський університет імені Бориса Грінченка, проректор з наукової роботи

кандидат педагогічних наук, доцент Волкова Світлана Володимирівна, Херсонський державний університет, доцент кафедри перекладознавства

Захист відбудеться 14 травня 2010 р. о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради К 38.134.02 в Миколаївському державному університеті імені В.О. Сухомлинського за адресою: 54030, м. Миколаїв, Площа Комунарів, 1, зал засідань (ауд. № 9).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 24).

Автореферат розісланий 7 квітня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М.Старєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах реформування освіти в Україні неухильно зростає необхідність підвищення комунікативної культури учнів. Спілкування є одним із основних феноменів соціально-психологічної реальності, у межах якої відбувається розвиток особистості. В нормативних документах (Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, Національна доктрина розвитку України у ХХІ столітті, Концепція національного виховання) наголошується на особистісному розвитку й творчій самореалізації кожного громадянина, оволодінні загальнолюдськими цінностями, духовною та матеріальною культурою з метою формування всебічно й гармонійно розвиненої особистості. Виховання у школярів культури спілкування, формування адекватних етичних орієнтацій та комунікативних умінь має істотне значення для розвитку їхньої особистості й реалізації мети навчальної діяльності.

Учень як суб'єкт навчально-виховного процесу обов'язково вступає в міжособистісне спілкування з учителями, однокласниками, іншими людьми. Внаслідок їхньої взаємодії відбувається психічний вплив та інформаційний обмін знаннями, вміннями й навичками, моральними цінностями, мотивами й інтересами, досвідом спілкування загалом. Це прискорює формування таких необхідних для успішного спілкування якостей, як толерантність, ввічливість, доброзичливість, тактовність, стриманість, повага до оточуючих, що істотно визначає спрямованість особистості, етичні орієнтації, якими вона керується в спілкуванні, набуття нею відповідних комунікативних умінь та оволодіння культурою спілкування.

Аспекти проблеми виховання культури спілкування школярів знайшли відображення в працях класиків педагогічної думки Я.-А. Коменського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, К. Ушинського. Значним є доробок вітчизняних учених у галузі сучасної педагогічної науки з питань культури спілкування Ф. Арвата, С. Абрамовича, Л. Барановської, Г. Батищева, М. Бахтіна, В. Грехнєва, О. Даниленко, Т. Іванової, І. Комарової, О. Опалюк, Ю. Сербалюк, Т. Чмут, Л. Філонова, Л. Хоружої, В. Ягупова. Теоретичні й методичні аспекти формування гуманістичних відносин у системі спілкування учнівської молоді знайшли відображення в працях О. Гойхмана, А. Єланської, О. Казарцевої, Т. Кошманової, В. Матвєєва, Т. Надеїної, А. Панової, М. Пентилюк, Г. Пустовіта, М. Фаєнової, Н. Формановської, І. Цимбалюка.

Роль культури взаємин між людьми у світлі вимог народної педагогіки висвітлюється в працях М. Білоус, С. Богдан, С. Волкової, Б. Буяльського, А. Оверчук, О. Миронюк, М. Стельмаховича, Є. Чак.

Питанню розкриття культури спілкування крізь призму мовного етикету присвячені праці А. Байбуріна, Н. Бугай, Б. Бушелевої, А. Волгіна, Л. Волченко, В. Гладишева, В. Карасик, В. Киричок, О. Мельничук, Ф. Папп, І. Риданової, А. Ситченка, М. Столярової, К. Стошкус, А. Топоркова, В. Трофименка, М. Фабіан, В. Федяєвої, В. Шеломенцева.

Культура спілкування виступає важливим засобом підвищення ефективності комунікації, визначає характер взаємин співрозмовників, являє собою складну систему етико-комунікативних засобів - етичних орієнтацій і комунікативних умінь особистості, реалізація яких забезпечує успішність діяльності людини. Однак результати реальної оцінки розвитку культури спілкування дозволяють констатувати її невідповідність вимогам демократичного суспільства, свідчать про те, що гуманістична етика ще не зайняла належного місця в системі ціннісних орієнтацій особистості.

За умов оволодіння формами мовного етикету спілкування виступає тим простором, що дає змогу учням засвоювати певні моделі моральних відносин, набувати поряд із відповідними етичними вміннями навички тактовної й доброзичливої поведінки. З урахуванням цих знань доцільним є використання виховних можливостей українських форм мовного етикету, що не тільки не виключає, а навпаки, передбачає ефективність оволодіння його іншомовними зразками, зокрема етичним потенціалом мовного етикету країни, мова якої вивчається учнями.

Незважаючи на вагомий внесок вітчизняних та зарубіжних дослідників у розв'язання питань виховання в учнів підліткового віку культури спілкування, існують певні суперечності. З одного боку - це зростаюча потреба загальноосвітніх закладів і суспільства загалом в ефективно вибудованому спілкуванні, що реалізується крізь призму мовного етикету, а з іншого - недостатня підготовленість підлітків до такого спілкування. Отже, актуальність проблеми, викликана потребами сучасного суспільства, зумовила вибір теми дослідження: „Виховання в учнів 5-8 класів культури спілкування засобами мовного етикету”.

Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Херсонського державного університету в рамках держбюджетного фундаментального дослідження „Підготовка вчителя в системі неперервної педагогічної освіти” (№ державної реєстрації 0106U000875). Тему дисертації затверджено вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 6 від 06.02.2006 р.) та узгоджено з Радою з координації наукових досліджень із педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26.05.2009 р.).

Мета дослідження полягає в розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов виховання культури спілкування учнів 5-8 класів засобами мовного етикету.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання дослідження:

1)визначити теоретико-методологічні засади виховання в учнів підліткового віку культури спілкування;

2)уточнити сутність понять „виховання”, „вихованість”, „культура”, „спілкування”, „культура спілкування”, „мовний етикет”;

3)визначити структурні компоненти, критерії, показники та рівні вихованості культури спілкування в учнів 5-8 класів;

4)теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність застосування педагогічних умов, що забезпечують успішність впливу мовного етикету на підвищення рівня вихованості в підлітків культури спілкування;

5)розробити методику виховання культури спілкування в учнів 5-8 класів та експериментально її апробувати.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес у 5-8 класах загальноосвітніх шкіл.

Предмет дослідження - педагогічні умови виховання в учнів 5-8 класів культури спілкування засобами мовного етикету.

Для досягнення поставленої мети та розв'язання завдань використано комплекс методів дослідження: теоретичні - теоретико-критичний аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури; зіставлення, узагальнення здобутої інформації з досліджуваної проблеми з метою визначення сутності, природи й особливостей культури спілкування підлітків та обґрунтування необхідних педагогічних умов для успішного виховання комунікативної культури засобами українського та англійського мовного етикету; емпіричні - усне та письмове опитування, педагогічне спостереження, аналіз результатів навчання, бесіди, анкетування учнів та вчителів, ранжування, тестування, аналіз виконання учнями контрольних завдань, інтерв'ю з метою встановлення рівнів вихованості в учнів компонентів культури спілкування; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний етапи) для перевірки ефективності педагогічних умов виховання культури спілкування підлітків засобами українського та англійського мовного етикету; статистичні - математичні методи обробки експериментальних даних, що дали змогу перевірити достовірність отриманих у ході дослідження результатів.

Експериментальною базою дослідження були загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 16 із вивченням мов національних меншин м. Херсона, середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11 м. Дніпропетровська, середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 39 м. Миколаєва, Іванівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів с. Іванівка Високопільського району Херсонської області.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:

-вперше науково обґрунтовано педагогічні умови виховання культури спілкування в учнів 5-8 класів засобами мовного етикету в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл (стимулювання спонукальних мотивів накопичення досвіду етичних учинків та поведінки підлітків шляхом залучення до традиційних та інноваційних форм і методів навчально-виховної роботи; органічне поєднання знань, умінь і навичок учнів з культури спілкування під час засвоєння українського та англійського мовного етикету в процесі урочної та позаурочної роботи; створення сприятливих психологічних передумов, атмосфери творчого пошуку в навчально-виховному процесі, необхідні для крос-культурної комунікації);

-розроблено методику виховання культури спілкування в підлітків засобами мовного етикету та показники, що визначають рівні вихованості культури спілкування у школярів підліткового віку;

-теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано організаційно-педагогічну модель виховання культури спілкування учнів 5-8 класів засобами мовного етикету та її компоненти: мету, етапи, завдання, форми і методи виховної роботи;

-поглиблено поняття „спілкування”, „культура спілкування”, „мовний етикет”;

-уточнено сутність понять „виховання”, „вихованість”;

-подальшого розвитку набули форми і методи навчально-виховної роботи; оновлено підходи до виховання культури спілкування учнів 5-8 класів.

Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні факультативного курсу з питань виховання в підлітків культури спілкування засобами мовного етикету; розробці й адаптації низки методик для визначення рівнів вихованості культури спілкування школярів. Положення й висновки дисертації можуть бути використані вчителями шкіл для подальшого розширення обсягу знань із питань культури спілкування й мовного етикету та його впливу на виховання висококультурної особистості. Матеріали наукового дослідження можуть знайти застосування під час вибору шляхів оновлення змісту шкільних дисциплін (українська мова, українська література, англійська мова), для активізації навчально-виховного процесу загальноосвітніх шкіл та позакласної й позашкільної діяльності учнів підліткового віку.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження висвітлено в доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях: „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (м. Ялта, 2008), „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (м. Ялта, 2009), всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціально-педагогічні засади виховання морально гармонійної особистості” (м. Київ, 2008), всеукраїнській науково-методичній конференції „Сучасні пріоритети розвитку та виховання особистості” (м. Херсон, 2008), міжрегіональній науково-методичній конференції „Сучасні технології викладання гуманітарних дисциплін” (м. Донецьк, 2009), обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та психології Херсонського державного університету (2005-2008 рр.).

Висновки й результати наукового дослідження впроваджено у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 16 із вивченням мов національних меншин м. Херсона (акт упровадження № 4-06/40 від 19.02.2009 р.); середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 м. Дніпропетровська (акт упровадження № 127 від 20.03.2009 р.); середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 39 м. Миколаєва (акт упровадження № 142 від 18.05.2009 р.); Іванівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Іванівка Високопільського району Херсонської області (акт упровадження № 183 від 20.01.2009 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення й результати дисертаційної роботи висвітлено автором у 13 одноосібних працях, у тому числі 10 праць у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів та висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (309 найменувань, із них 16 - іноземною мовою), додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження - 239 сторінок, із них 174 сторінки основного тексту. Робота містить 8 рисунків, 10 таблиць, 9 додатків на 40 сторінках.

виховання мовний етикет спілкування

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь розробленості проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання дослідження; розкрито методи дослідження, наукову новизну, практичне значення роботи; подано відомості про апробацію, впровадження результатів і структуру дисертаційного дослідження.

У першому розділі - „Виховання культури спілкування в учнів 5-8 класів як науково-педагогічна проблема” - проаналізовано стан досліджуваної проблеми в психологічній, педагогічній, філософській, етичній літературі; уточнено сутність понять „виховання”, „вихованість”, „культура”, „спілкування”, „мовний етикет” та „культура спілкування”; виокремлено психологічні особливості виховання культури спілкування в підлітків; простежується динаміка дослідження цих наукових категорій; обґрунтовано педагогічні умови підвищення ефективності виховання культури спілкування в учнів підліткового віку засобами мовного етикету.

Культура спілкування є відображенням глибинних процесів розвитку суспільства і показником духовного розвитку мовної особистості. Комунікативна культура тим вища, чим культурніша людина. Формування духовного світу гармонійно розвиненої особистості неможливе без виховання в неї ціннісного ставлення до процесу спілкування, ефективність якого суттєво залежить від наукового забезпечення. Науковці (Ю. Бабанський, В. Бусел, О. Вишневський, І. Зимня, М. Стельмахович, М. Фіцула, Л. Хоружа) стверджують, що виховання - процес цілеспрямованого впливу вчителя на учнів, який виявляється в засвоєнні прийнятих у суспільстві та сім'ї норм і правил поведінки, котрі визначатимуть у подальшому житті їхнє поводження з оточенням. Позитивний результат досягається завдяки комплексному впливу школи та сім'ї, систематичному й послідовному впровадженні дій, спрямованих на виховання в школярів 5-8 класів культури спілкування.

Низка дослідників трактують спілкування як діяльність (Б. Ананьєв, Л. Виготський, С. Гончаренко, О. Леонтьєв, М. Каган, І. Кон, М. Лісіна, С. Рубінштейн); як одну з форм людської взаємодії (О. Бодальов, В. Кан-Калик, Б. Ломов, В. Мясищев, І. Цимбалюк, В. Шеломенцев); як специфічну форму інформаційного зв'язку (Б. Паригін, В. Шапар). Дотримуємося думки, що спілкування - це взаємодія двох або більше людей, у ході якої комуніканти обмінюються думками, необхідною інформацією, емоційними переживаннями, власним досвідом, уміннями й навичками з метою індивідуального самоствердження і безпосереднього контакту з оточенням, внаслідок чого формуються міжособистісні стосунки.

На основі теоретичних положень дослідників (Г. Андрєєва, О. Киричук, Б. Лихачов, Б. Ломов, Д. Паригін) про функції спілкування у дослідженні виокремлено комунікативну, інформаційну, регулятивну, педагогічну, інтерактивну, перцептивну, креативну та мотиваційну функції.

Термін „культура спілкування” з'явився у наукових працях наприкінці минулого століття. Через те, що культура спілкування є складовою частиною загальної культури особистості, вона містить знання, які визначаються нормами поводження в суспільстві, його історією, традиціями, національною своєрідністю тощо. Для кожної епохи розвитку людства характерна певна культура спілкування, що відповідає реаліям суспільства. Саме в підлітковому віці, коли учні усвідомлено сприймають етичні знання та намагаються користуватися ними у повсякденному житті, важливо закласти засади такої культури спілкування, яка б відповідала часові, історичному періоду й загальноприйнятим нормам. Культуру спілкування розглядаємо як систему загальноприйнятих норм і цінностей, що виражається в комунікативній діяльності підлітків з однолітками й дорослими крізь призму мовного етикету, результатом якої є високий рівень вихованості культури спілкування, котра виявляється у встановленні доброзичливих стосунків та духовному зростанні людини.

Успішній реалізації мети нашого дослідження - виявити рівень вихованості в учнів 5-8 класів культури спілкування й підвищити його за допомогою визначених нами педагогічних умов - сприяють різноманітні засоби виховання (знання рідної та інших мов, мовний етикет, мовне середовище, культурне поводження в сім'ї та суспільстві). Одним із найвпливовіших засобів є мовний етикет, якому належить важливе місце у формуванні духовної культури підлітка взагалі і культури спілкування зокрема.

Психолінгвістичні та культурологічні аспекти мовного етикету українців почали розроблятися з другої пол. ХХ ст. і знайшли відображення в дослідженнях М. Аріян, О. Аршавської, М. Білоус, Н. Бугай, С. Богдан, В. Карасика, О. Мельничук, О. Милосердової, М. Пентилюк, Е. Поуст, М. Стельмаховича, Я. Радевича-Винницького, Л. Ступіна та К. Ігнатьєва. Спільним у всіх визначеннях етикету є дотримання людиною певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Мовний етикет визначаємо як сукупність загальноприйнятих норм і правил моральної поведінки в певному суспільстві, що у своєму виховному значенні відтворюють кращі духовні скарби нації та регулюють таким чином зовнішній прояв людських взаємовідносин.

Врахування вікових та індивідуальних особливостей підлітків значною мірою забезпечує ефективне виховання культури спілкування. Підлітковий вік (у нашому дослідженні - це учні 10-15 років), на думку багатьох психологів (Г. Абрамова, Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, І. Кон, В. Крутецький, О. Леонтьєв, Р. Нємов), є складним етапом розвитку дитини. З одного боку, учням 5-8 класів притаманні властивості психічного розвитку молодшого школяра, з іншого - вони вступають у нову дорослу смугу життя і їхня поведінка спрямована на нові форми взаємин та поводження з оточуючими людьми. До найважливіших чинників, що істотно впливають на виховання культури спілкування підлітків, слід віднести розвиток мовлення, мислення, відкриття власного „Я”, стосунки з однолітками й дорослими, мовне середовище.

Ґрунтуючись на аналізі наукової літератури і практики навчально-виховної роботи загальноосвітніх закладів, ми окреслили педагогічні умови, що сприятимуть підвищенню рівня вихованості культури спілкування учнів підліткового віку засобами мовного етикету:

1.Стимулювання спонукальних мотивів накопичення досвіду етичних учинків та поведінки підлітків шляхом залучення до традиційних та інноваційних форм і методів навчально-виховної роботи.

2.Органічне поєднання знань, умінь і навичок учнів з культури спілкування під час засвоєння українського та англійського мовного етикету в процесі урочної та позаурочної роботи.

3.Створення сприятливих психологічних передумов, атмосфери творчого пошуку в навчально-виховному процесі, необхідні для крос-культурної комунікації.

У другому розділі - „Педагогічні умови виховання в учнів 5-8 класів культури спілкування засобами мовного етикету” - проаналізовано сучасний стан вихованості в підлітків культури спілкування, розроблено програму й організаційно-педагогічну модель реалізації завдань дослідження, методику організації та проведення педагогічного експерименту, визначено критерії, показники й рівні вихованості культури спілкування, висвітлено перебіг і результати формувального експерименту, спрямованого на перевірку ефективності методики виховання в учнів підліткового віку культури спілкування засобами мовного етикету.

Мета констатувального експерименту, що полягала у виявленні рівнів вихованості культури спілкування в учнів 5-8 класів засобами мовного етикету, передбачала виконання низки завдань:

-визначити рівні вихованості культури спілкування в учнів 5-8 класів;

-систематизувати якості вихованої особистості;

-розробити комплексні діагностичні методики, відібрати емпіричні дані та статистично їх обробити;

-проаналізувати вплив учителів та сім'ї на виховання в учнів підліткового віку культури спілкування;

-порівняти результати дослідної роботи серед учнів контрольних та експериментальних класів.

У ході дослідно-експериментальної роботи застосована комплексна методика, що включає методи анкетування, спостереження, тестування, аналіз творчих робіт підлітків, бесіди тощо. Основою для кількісного та якісного узагальнення даних констатувального етапу експерименту використовувалися різноманітні діагностичні методики. На першому етапі експериментальної роботи проведено тестування з метою вивчення потреби у спілкуванні в школярів 5-8 класів. Для цього використано тест на виявлення комунікабельності, запропонований В. Кан-Каліком та М. Нікандровим, адаптований до нашого дослідження. Результати тестування показали, що 15% підлітків не відчувають гострої потреби у спілкуванні, вони занадто мовчазні, налагоджують нові контакти неохоче через психологічні особливості та незнання норм мовного етикету; 41,9% школярів певною мірою комунікабельні, але все ж із новими співрозмовниками зближуються не одразу, відчуваючи себе не досить впевненими у дотриманні норм ввічливого спілкування; 35,9% учнів виявилися дуже комунікабельними, які люблять бути в центрі уваги, часом спалахують, але швидко відходять. Таким школярам не вистачає посидючості й терпіння під час вирішення конфліктних ситуацій; 7,2% підлітків занадто багатослівні, не володіють загальними нормами етикету в спілкуванні, через що стають причиною конфліктів. Отримані результати свідчать про недостатню обізнаність більшості школярів з нормами мовного етикету й не достатньо високий рівень вихованості культури спілкування.

Завданням наступного етапу дослідно-експериментальної роботи було проведення анкетування учнів 5-8 класів з метою перевірки обізнаності школярів із загальнокультурними поняттями мовний етикет та культура спілкування. Підліткам було запропоновано відповісти на питання анкети: „Як ви розумієте поняття мовний етикет та культура спілкування?” Невелика кількість школярів змогли пояснити, як вони розуміють мовний етикет: „Дотримання певних норм у мові, спілкуванні”, „певні правила в нашому мовленні, яких треба дотримуватися”, „вміння людини ввічливо ставитися до співрозмовника”, „певні правила поводження в суспільстві”. Таку позицію висловили лише 25,4% респондентів. Частково розуміють це поняття 40,4% школярів 5-8 класів. Вони пов'язують мовний етикет лише з умінням „правильно розмовляти, не вживаючи ненормативну лексику”. 36,9% підлітків не змогли пояснити це поняття. Під культурою спілкування більшість учнів розуміють уміння правильно висловлювати свої думки, толерантно ставитися до співрозмовника й уникати в розмові слів-паразитів. Таку думку висловили 87,5% опитуваних. Значна частина учнів великої ваги надавала вмінню слухати співрозмовника, дотримуватися певних норм поведінки й виявляти повагу до оточуючих. Проте серед школярів виявилися й такі, які не змогли пояснити поняття „культура спілкування” - 15,7% учнів підліткового віку.

Важливим у виховній роботі є не тільки кількість розроблених і впроваджених у навчально-виховний процес заходів, факультативних курсів, проектів, а й те, які емоції викликає така діяльність у школярів, їхнє ставлення до виховних заходів. Ми провели опитування учнів 5-8 класів з метою виявити роль позакласної роботи у вихованні культури спілкування. Підліткам було запропоновано дати відповідь на запитання: Чи потрібно проводити позакласні заходи і чи берете ви в них участь? Відповіді виявилися такими: „Я часто беру участь у різних позакласних та позашкільних заходах. Мені це подобається. Я люблю спілкуватися зі своїми ровесниками і роблю це заради поваги вчителів й однолітків” (Валерій М., учень 6-го класу); „Я беру участь у позакласних заходах, тому що отримую від цього задоволення, а також заробляю авторитет учителів та ровесників. Через це до мене прислухаються, вважають розумною, а також я за це отримую гарні оцінки, які для мене дуже важливі, оскільки я - відмінниця” (Катерина Х., учениця 5-го класу).

На констатувальному етапі експерименту на основі визначених І. Зимньою критеріїв вихованості розроблено показники рівня вихованості учнів 5-8 класів: мотиваційний критерій (здатність розуміти і використовувати норми етикету для вираження власних думок та переживань, здатність збагнути й виразити своє ставлення до вчинків та мовної поведінки літературних героїв); інтелектуальний критерій (володіння базовими знаннями з мовного етикету й культури спілкування, мовна грамотність, лінгвокультурознавча компетенція); емоційний критерій (емоційна забарвленість власних висловлювань, почуття здивування, радості тощо, здатність до емпатії, збагнення неповторності будь-якої та власної особистості); практично-діяльнісний критерій (стійкі навички мовної поведінки, чітка й визначена позиція особистості, здатність використовувати набуті знання, уміння й навички, уміння самостійно робити висновки).

З урахуванням критеріїв та їх показників визначено рівні вихованості (високий, середній та низький). Високий рівень вихованості властивий учням, у яких яскраво виражена спрямованість на морально-етичні норми в поведінці, наявні глибокі й ґрунтовні знання з культури спілкування й мовного етикету. Їхні думки характеризуються логічністю, чіткістю побудови, розумінням сутності основних явищ та понять з даної тематики, а також умінням керуватися ними у власній поведінці. Підлітки, які мають середній рівень вихованості, володіють недостатньо ґрунтовними знаннями з культури спілкування і мовного етикету. Вони намагаються передбачити реакції співрозмовників на власні дії, досить спокійно та впевнено орієнтуються у складних комунікативних ситуаціях, намагаються уникати конфліктів з батьками, друзями, однолітками й дорослими. Учнів з низьким рівнем вихованості характеризують обмежені комунікативні можливості, недостатнє розуміння морально-етичних понять. Стикаючись із конфліктною ситуацією в процесі комунікації, учні намагаються вирішити її не за рахунок знань й розуміння сутності явищ, а інтуїтивно, на основі власних спроб та помилок. Комунікативна поведінка учнів носить стихійний, неусвідомлений характер.

Отже, констатувальний зріз показав, що значна кількість підлітків 5-8 класів не володіє навичками культури спілкування, у деяких учнів не сформоване відповідальне ставлення до навчально-виховного процесу, в рамках якого має зростати рівень вихованості їхньої культури спілкування. Виявилося, що й певна кількість учителів та класних керівників недостатньо орієнтуються в психологічних особливостях учнів підліткового віку, дехто з них сам не володіє навичками культури спілкування, методикою виховання класного колективу й кожного учня зокрема.

На підставі теоретико-методологічного дослідження та результатів констатувального етапу експерименту було розроблено організаційно-педагогічну модель виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету.

Програма формувального експерименту передбачала три етапи виховання в учнів культури спілкування засобами мовного етикету: підготовчий (5-6 класи); формувально-розвивальний (7-8 класи); контрольно-корекційний (другий семестр 8 класу). На підготовчому етапі формувального експерименту основна увага зосереджена на розробці змісту, методів і форм проведення навчально-виховної діяльності. В 6 класі проведено урок-подорож „Країна ввічливості”, що тривав 30 хвилин і метою якого було пригадати прийняті у суспільстві норми й правила поведінки, слова ввічливості, притаманні мовному етикету, відповісти на запитання, чи є сам учень та його близькі ввічливими та вихованими особистостями. Продовжуючи роботу з підвищення рівня вихованості учнів та набуття ними нових етичних знань з культури спілкування, ми запровадили методику складання „Словничка ввічливих виразів”. З метою активізації учнів 5-6 класів, створення на уроках української мови й літератури та англійської мови умов, які б спонукали їх до жвавого обговорення, ми пропонували ситуації програвання діалогів, що мали етичну спрямованість. Такі ситуації супроводжувалися виконанням завдань, за умовами яких підлітки мали відповісти на традиційні для даного виду діяльності запитання, вставити етикетні кліше за змістом, яких не вистачає в діалогах, зробити самостійні висновки щодо етичних та моральних ідей, що містять у собі діалоги.

Учням 5-6 класів пропонувалися: бесіди на етичну тематику, метою яких стало ознайомлення з етичною спадщиною українського та англійського народів; визначення ролі мовного етикету обох народів у процесі виховання комунікативної культури. Опрацьовуючи з учнями тексти українських та англійських народних казок на бінарних уроках, учителі експериментальних класів організували роботу так, що інтерес школярів до фольклорних творів не обмежувався захопленням казкових пригод, а поширювався й на етичну складову цих текстів. Відбувалося обговорення важливих моральних питань. Перший етап довів, що учні 5-6 класів мають певні уявлення про культуру спілкування і мовний етикет.

МЕТА - виховання культури спілкування в учнів підліткового віку засобами мовного етикету

ЕТАПИ виховання культури спілкування підлітків засобами етикету

ЗАВДАННЯ

1. ПІДГОТОВЧИЙ

(5-6 класи)

2. ФОРМУВАЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНИЙ

(7-8 класи)

3. КОНТРОЛЬНО-КОРЕКЦІЙНИЙ

(2 сем. 8 класу)

- виявити рівень вихованості культури спілкування школярів;

- розширити коло морально-духовних та етичних знань й умінь підлітків;

- зосередити увагу на уміннях учнів спілкуватися рідною мовою;

- накопичувати емпіричний досвід спілкування англійською мовою.

- активніше розвивати усне мовлення іноземною мовою, спираючись на рідну, розвивати писемне мовлення українською та англійською мовами під час навчальної діяльності (олімпіади);

- розвивати уміння осмислення й аналізу етикетних зразків двох народів;

- використовувати виховний потенціал позакласної роботи (конкурси, вечори, літературні тижні тощо).

- застосовувати знання та уміння учнів для вирішення моральних проблем, втілених у мовному етикеті;

- перевірити обізнаність підлітків з нормами мовного етикету українського й англійського народів;

- порівняти рівень вихованості культури спілкування учнів на підготовчому етапі та на контрольно-корекційному.

Стимулювання розвитку спонукальних мотивів шляхом залучення школярів до традиційних та інноваційних форм і методів навчально-виховної роботи з метою накопичення досвіду етичних учинків підлітків

Органічна єдність знань підлітків про сутність культури спілкування та застосування необхідних умінь і навичок під час засвоєння мовного етикету двох народів у процесі класної та позакласної роботи, системність й цілісність яких посилена міжпредметною інтеграцією.

Створення сприятливих психологічних передумов, атмосфери творчого пошуку в навчально-виховному процесі, необхідних під час крос-культурної комунікації.

Форми роботи - олімпіади, конференції, етичні години, уроки-подорожі, диспути, театр добрих учинків, обговорення, педагогічні ситуації, екскурсії

Методи роботи - розповідь, бесіда, самостійне спостереження, вправи, рольові ігри

РЕЗУЛЬТАТ - вихованість у школярів підліткового віку культури спілкування

На формувально-розвивальному етапі експериментальна робота спрямована на організацію та проведення заходів, що мали на меті сприяти вихованню культури спілкування учнів 7-8 класів засобами українського і англійського мовного етикету. На цьому етапі створювалися комунікативні ситуації, проводилися тематичні вечори, етичні години, диспути, дослідження з питань мовного етикету українського й англійського народів, історико-теоретичні огляди.

Окрему увагу приділяли українським та англійським прислів'ям і приказкам, обговорювали їх з учнями 7-8 класів на уроках української та англійської мов, визначали, наскільки ці вислови є своєрідними, яке мають використання, як збагачують наше уявлення про культуру й етикет українців та англійців.

Виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету здійснювалося не лише під час навчальної діяльності, а й у позаурочний час: проводилися зустрічі з письменниками рідного краю, культурними й громадськими діячами, дикторами місцевих каналів телебачення, які показали високий рівень культури спілкування. Завдяки залученню до такої активної виховної роботи підлітки привчалися систематично стежити за культурою поведінки під час спілкування в повсякденній діяльності.

Успішній реалізації мети дослідження сприяв розроблений нами факультативний курс „Морально-духовні скарби українського та англійського мовного етикету”. Запропонований експериментальним класам курс в обсязі 16 годин ґрунтується на діяльнісному підході й орієнтований на учнів 7-8 класів, які вже мають певний досвід роботи з формулами мовного етикету. З упровадженням запропонованого курсу склалися сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей підлітків, задоволення їхніх запитів та інтересів з означеної теми, прагнення до виявлення власного „Я” в різних формах пізнавальної практичної діяльності морально-етичного спрямування.

Реалізація курсу передбачала наявність програми, складеної з урахуванням загальнолюдських духовних цінностей та визнання значного фольклорного внеску українського й англійського народів у розвиток морально-духовної культури людства. Програма включала вирішення таких завдань:

-ознайомити учнів із історією українського та англійського мовного етикету;

-засобами українського та англійського фольклору сприяти підвищенню духовного рівня підлітків, вихованню в них культури спілкування на гуманістичних засадах та розширювати їхній світогляд;

-стимулювати розвиток емоційної сфери школярів, спрямованої на виховання почуттів чесності, толерантності, гуманності, на основі загальнолюдських культурних цінностей;

-виробляти в підлітків інтерес до оволодіння кращими зразками фольклорної спадщини двох народів та бажання пропагувати ці морально-духовні цінності серед однолітків, друзів та інших співрозмовників;

-розвивати творчі здібності учнів у практичному оволодінні навичками культури спілкування тощо.

В реалізації факультативного курсу зусилля експериментаторів зосереджувалися на тому, щоб самі школярі виявляли бажання стати організаторами й учасниками виховних заходів, серед яких можна відзначити „Ввічливий тиждень”, фольклорне свято англійців та американців „День подяки”, різноманітні конкурси, вікторини на кращих знавців українського та англійського мовного етикету, інсценування, КВК, бесіди.

Робота з батьками на всіх етапах виявилася достатньо ефективною формою педагогічної діяльності. Щомісяця батьків запрошували разом із учнями до етичних бесід, де обговорювалися такі теми: „Спілкування в сім'ї”, „Захист школярів від залучення їх у підліткові угруповання”, „Значення дружби у вашому житті”, „Вплив мас-медіа на особистість: за і проти” тощо. Організована в такий спосіб робота дала змогу батькам співвіднести власний погляд на певну ситуацію з думками інших учасників бесід, що мали проблемно-конфліктний характер.

На контрольно-корекційному етапі експериментальної роботи проведено підсумкову діагностику рівня вихованості культури спілкування підлітків. На цьому етапі корекція досягалася за рахунок факультативного курсу, а контроль - за допомогою анкетування, усного опитування тощо.

Аналіз відповідей на запитання анкет довів, що підлітки більш свідомо ставляться до підвищення рівня вихованості власної культури спілкування, помічають позитивні зміни в поведінці й спілкуванні з однолітками та дорослими через наявні знання і вміння культурного поводження в суспільстві. Підлітки експериментальних класів частіше почали звертати увагу на мовлення однолітків, намагалися пояснити необхідність підвищення рівня культури спілкування

Результати експериментальної роботи засвідчили, що за допомогою реалізації визначених педагогічних умов, врахування психологічних особливостей, цілеспрямованої діяльності учнів 5-8 класів на уроках і в позакласній діяльності, узгоджених дій сім'ї та школи, спонукання підлітків до самовдосконалення можливо й необхідно підвищити середній і низький рівні вихованості культури спілкування школярів. Проведена експериментальна робота дала змогу простежити динаміку рівнів вихованості культури спілкування, що відбито в таблиці 1.

Таблиця 1 Динаміка рівнів вихованості культури спілкування підлітків

№	Рівні	На початку експерименту	Наприкінці експерименту
		ЕК	%	КК	%	ЕК	%	КК	%
1	Високий	42	9,9	50	12	96	22,7	55	13,3
2	Середній	287	68	275	66,1	253	60	280	67,3
3	Низький	93	22,1	91	21,9	73	17,3	81	19,4

Як помітно з таблиці, в ЕК та КК відбулися позитивні зрушення у вихованні культури спілкування, однак динаміка таких змін в експериментальних класах значно перевищила динаміку контрольних. Кількість підлітків експериментальних класів, що досягли високого рівня вихованості культури спілкування, збільшилася з 9,9% до 22,7%, а показники середнього рівня відповідно зменшилися з 68% до 60%. Показники низького рівня також зменшилися з 22,1% до 17,3%. У КК показники високого рівня вихованості культури спілкування підлітків підвищилися, але недостатньо: з 12% до 13,3%, середнього - з 66,1% до 67,3% і низького рівня зменшилися з 21,9% до 19,4%.

Результати формувального експерименту довели ефективність педагогічних умов та організаційно-педагогічної моделі виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету в навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів.

Проведене дослідження і його результати дали змогу визначити перспективи подальшої розробки проблеми і дійти таких висновків:

1.Здійснений аналіз психолого-педагогічної, філософської та лінгвістичної літератури з питань виховання культури спілкування підтвердив актуальність цієї проблеми, зумовлену недостатнім рівнем вихованості комунікативної культури учнів, що негативно впливає на виховання покоління загалом та гармонійної особистості зокрема.

2.Поглиблено сутність поняття спілкування як взаємодію двох або більше людей, у ході якої комуніканти обмінюються думками, необхідною інформацією, емоційними переживаннями, власним досвідом, уміннями й навичками з метою індивідуального самоствердження і безпосереднього контакту з оточенням, внаслідок чого формуються міжособистісні стосунки. Культуру спілкування визначаємо як систему загальноприйнятих норм і цінностей, що виражаються в комунікативній діяльності підлітків з однолітками й дорослими крізь призму мовного етикету, результатом якої є високий рівень вихованості культури спілкування та встановлення доброзичливих стосунків, що сприяли б духовному зростанню людини. Мовним етикетом є сукупність загальноприйнятих норм і правил моральної поведінки в певному суспільстві, що у своєму виховному значенні відтворюють кращі духовні скарби нації та регулюють таким чином зовнішній прояв людських взаємовідносин.

3.Ефективне виховання культури спілкування досягається завдяки педагогічним умовам:

-стимулювання спонукальних мотивів накопичення досвіду етичних учинків та поведінки підлітків шляхом залучення до традиційних та інноваційних форм і методів навчально-виховної роботи;

- органічне поєднання знань, умінь і навичок учнів з культури спілкування під час засвоєння українського та англійського мовного етикету в процесі урочної та позаурочної роботи;

- створення сприятливих психологічних передумов, атмосфери творчого пошуку в навчально-виховному процесі, необхідні для крос-культурної комунікації.

4. Визначено показники й рівні вихованості культури спілкування підлітків: мотиваційний критерій (здатність розуміти і використовувати норми етикету для вираження власних думок та переживань, здатність збагнути й виразити своє ставлення до вчинків та мовної поведінки літературних героїв); інтелектуальний критерій (володіння базовими знаннями з мовного етикету й культури спілкування, мовна грамотність, лінгвокультурознавча компетенція); емоційний критерій (емоційна забарвленість власних висловлювань, почуття здивування, радості тощо, здатність до емпатії, збагнення неповторності будь-якої та власної особистості); практично-діяльнісний критерій (стійкі навички мовної поведінки, чітка й визначена позиція особистості, здатність використовувати набуті знання, уміння й навички, уміння самостійно робити висновки). Відповідно до визначених критеріальних характеристик виявлено рівні вихованості культури спілкування підлітків засобами мовного етикету: високий, середній та низький.

4.Визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено дієвість розробленої організаційно-педагогічної моделі виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету, що включає мету, завдання, етапи, педагогічні умови та форми й методи виховання культури спілкування в учнів підліткового віку.

5.Апробовано авторську програму факультативного курсу „Морально-духовні скарби українського та англійського мовного етикету” для учнів 7-8 класів загальноосвітніх шкіл, спрямовану на поглиблення й узагальнення знань учнів з українського та англійського мовного етикету й виховання на цій основі культури спілкування.

6.Рівневі показники вихованості культури спілкування у школярів експериментальних класів протягом формувального експерименту підвищилися за рахунок збільшення кількості учнів з високим рівнем вихованості культури спілкування (до початку експериментальної роботи виявлено 9,9% школярів, після її проведення - 22,7%), показники середнього рівня зменшилися з 68% до 60% за рахунок підвищення чисельності у групі високого рівня та показники низького рівня також зменшилися з 22,1% до 17,3%. У КК показники високого рівня вихованості культури спілкування підлітків підвищилися, але не досить значною мірою: з 12% до 13,3%, середнього - з 66,1% до 67,3% і низького рівня зменшилися з 21,9% до 19,4%. 7.Обґрунтовано поетапне виховання культури спілкування учнів підліткового віку засобами українського та англійського мовного етикету. На першому етапі (підготовчому) було виявлено підвищення рівня вихованості культури спілкування школярів; розширення кола морально-духовних та етичних знань й умінь підлітків; зосередження уваги на вміннях учнів спілкуватися рідною мовою; накопичення емпіричного досвіду спілкування англійською мовою. На другому етапі (формувально-розвивальному) відбувався більш активний розвиток усного мовлення іноземною мовою, спираючись на рідну; розвиток писемного мовлення українською та англійською мовами під час навчальної діяльності (олімпіади); розвиток умінь осмислення й аналізу етикетних зразків двох народів; використання виховного потенціалу позакласної роботи (конкурси, вечори, літературні тижні тощо). На третьому етапі (контрольно-корекційному) учнями застосовувалися набуті знання й уміння для вирішення моральних проблем, втілених у мовному етикеті; відбувалася перевірка обізнаності підлітків з нормами мовного етикету українського й англійського народів; порівняння рівнів вихованості культури спілкування учнів контрольних та експериментальних класів.

Таким чином, результати дослідно-експериментальної роботи підтвердили припущення про те, що рівень вихованості культури спілкування в школярів у навчально-виховному процесі підвищиться за визначених у дослідженні педагогічних умов та розробленої методики виховання культури спілкування в учнів 5-8 класів.

Проблема виховання культури спілкування учнів засобами українського й англійського мовного етикету не обмежується розглянутими аспектами. Перспективи подальшої роботи у цьому напрямі вбачаємо в урізноманітненні процесу виховання у школярів комунікативної культури з використанням інноваційних технологій, у подальшій розробці й теоретичному обґрунтуванні цілісного науково-методичного комплексу з питань виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету, вдосконаленні системи творчих завдань, спрямованих на підвищення рівня вихованості культури спілкування школярів.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях автора

Статті у фахових виданнях:

1.Засименко В.В. Англійський мовленнєвий етикет як засіб підвищення культури спілкування школярів / В.В. Засименко // Педагогічні науки : зб. наук. праць. -- Херсон, 2006. -- Вип. ХХХХІІ. -- С. 178--181.

2.Засименко В.В. Із історії розвитку етикетних форм спілкування / В.В. Засименко // Педагогічні науки : зб. наук. праць. -- Херсон, 2007. -- Вип. ХХХХVІ. -- С. 117--120.

3. Засименко В.В. Місце культури спілкування в системі розвитку особистості / В.В. Засименко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. -- Ялта, 2008. -- Вип. 17. -- Ч. 1. -- С. 111--117. -- (Серія „Педагогіка і психологія”).

4.Засименко В.В. Педагогічні умови реалізації виховних можливостей спілкування під час вивчення українського та англійського мовного етикету / В.В. Засименко // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. -- Умань : СПД Жовтий, 2008. -- Ч. 1. -- С. 72--78.

5.Засименко В.В. Спілкування як основа міжособистісної взаємодії / В.В. Засименко // Наука і освіта. -- Одеса, 2008. -- № 3. -- С. 116--120.

6.Засименко В.В. Виховний потенціал українського та англійського мовного етикету / В.В. Засименко // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. -- К. : Ін-т проблем виховання, 2008. -- Вип. 12. -- С. 460--467.

7.Засименко В.В. Психологічні передумови виховання культури спілкування учнів 5-8 класів засобами мовного етикету / В.В. Засименко // Педагогічні науки : зб. наук. праць. -- Херсон, 2008. -- Вип. ХХХХVІІ. -- С. 175--179.

8.Засименко В.В. Експериментальна перевірка психолого-педагогічних умов виховання культури спілкування у підлітків засобами мовного етикету / В.В. Засименко // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова : зб. наук. праць. -- К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2009. -- Вип. 9 (19). -- С. 177--181.

9.Засименко В.В. Організаційно-педагогічна модель виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету / В.В. Засименко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. -- Ялта : РВВ КГУ, 2009. -- Вип. 21. -- Ч. 3. -- С. 111--118. -- (Серія „Педагогіка і психологія”).

10. Засименко В.В. Особливості засвоєння етикетних конструкцій українською та англійською мовами / В.В. Засименко // Наукова скарбниця освіти Донеччини : науково-метод. журнал. -- Донецьк : Витоки, 2009. -- №1(4). -- С. 118--122.

Статті в інших виданнях:

11. Засименко В.В. Аналіз сучасного стану сформованості у підлітків культури спілкування / В.В. Засименко // Педагогічний альманах : зб. наук. праць. -- Херсон : РІПО, 2009. -- Вип. 4. -- С. 11--17.

Матеріали конференцій:

12. Засименко В.В. Педагогічні умови виховання культури спілкування у підлітків 5-8 класів / В.В. Засименко // Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону : матеріали міжнародної наук.-практ. конф. „Розвиток освіти в умовах полі етнічного регіону” (Ялта, 10-11 квітня 2008 р.). -- Ялта : РВВ КГУ, 2008. -- Вип. 4. -- Ч. 1. -- С. 40--42.

13. Засименко В.В. Ввічливість як показник внутрішньої культури особистості / В.В. Засименко // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу : матеріали міжнародної наук.-практ. конф. „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу” (Ялта, 5-7 березня 2009 р.). -- Ялта : РВНЗ КГУ, 2009. -- Ч. 2. -- С. 149--152.

АНОТАЦІЇ

Засименко В.В. Виховання в учнів 5-8 класів культури спілкування засобами мовного етикету. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 - теорія і методика виховання. - Миколаївський державний університет імені В.О. Сухомлинського. - Миколаїв, 2010.

Дисертацію присвячено створенню ефективної методики виховання культури спілкування учнів 5-8 класів засобами мовного етикету.

У роботі вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови виховання в учнів підліткового віку культури спілкування засобами мовного етикету; визначено критерії та показники рівнів вихованості комунікативної культури; розроблено організаційно-педагогічну модель виховання культури спілкування підлітків засобами мовного етикету; розроблено та експериментально апробовано методику діагностики рівнів вихованості школярів. Матеріали дослідження знайшли практичне відображення в розробленому й апробованому факультативному курсі „Морально-духовні скарби українського та англійського мовного етикету”, який було запроваджено в межах організаційно-педагогічної моделі.

Ключові слова: виховання, вихованість, культура спілкування, рівні вихованості, мовний етикет.

Засименко В.В. Воспитание у учашихся 5-8 классов культуры общения средствами языкового этикета. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 - теория и методика воспитания. - Николаевский государственный университет имени В.А. Сухомлинского. - Николаев, 2010.

В диссертации исследуется проблема воспитания у учащихся 5-8 классов культуры общения средствами языкового этикета.

В первой главе „Воспитание культуры общения у школьников 5-8 классов как научно-педагогическая проблема” проанализировано состояние исследуемого вопроса в теории современного отечественного и зарубежного научного знания; уточнена сущность понятий „воспитание”, „воспитанность”, „культура общения”, „общение”, „языковой этикет”; определены педагогические условия воспитания культуры общения у подростков 5-8 классов средствами языкового этикета.