Деятельностный компонент школьного учебника по правоведению

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ ЗМІСТУ ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКА З ПРАВОЗНАВСТВА

правознавство підручник спрямованість діяльнісний

Постановка проблеми. Сучасне суспільство потребує соціально мобільних, творчо діючих громадян, здатних забезпечувати поступальний суспільний рух. Акценти в сучасній освіті змістилися із засвоєння тими, хто навчається, фактів та інформації на оволодіння способами взаємодії з навколишнім світом. Це закріплено у новому Державному стандарті освіти і навчальних програмах, де зміна концептуальних підходів вимагає переорієнтації навчання з процесу на його результат у діяльнісному вимірі та розгляду цього результату відповідно до запитів українського суспільства.

Необхідними стають не знання самі по собі, а знання про те, як і де їх застосовувати. Не менш важливими є й уміння знаходити, інтерпретувати інформацію чи створювати нову. Тому з пасивного споживача знань учень має перетворитися на суб'єкт навчальної діяльності. Це, в свою чергу, впливає на характер навчального процесу, способи діяльності вчителя й учнів, підходи до конструювання змісту навчальної книги тощо. Разом з тим, чинні засоби навчання, зокрема й підручники, забезпечують реалізацію діяльнісного підходу у навчанні та досягнення декларованих у Державному стандарті освітніх результатів.

Разом з тим, дослідження свідчать, що у частини педагогів викликає труднощі як трактування діяльнісного підходу у навчанні учнів, так і організація відповідної діяльності дітей на уроці. Необхідною є підготовка їх до практичної реалізації в навчальному процесі оновленого змісту освіти та нових підходів до викладання-учіння, в тому числі й щодо роботи з підручником, який залишається основним засобом організації навчальної діяльності учнів на уроці.

Аналіз останніх наукових досліджень. Основна ідея діяльнісного підходу у навчанні пов'язана не з самою діяльністю як такою, а з діяльністю як засобом становлення та розвитку школяра. Діяльнісний підхід - це навчання, що реалізує принцип діяльності, за якого дитина не отримує знання в готовому вигляді, а здобуває їх сама в процесі власної навчально-пізнавальної діяльності [8]. У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти діяльнісний підхід визначається як «спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти» [1].

Тут діяльність виступає основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості, формою активної цілеспрямованої взаємодії людини з навколишнім світом. Через освоєння учнями навчальної діяльності та при відповідній організації і відборі змісту навчального процесу відбувається первинне самовизначення школярів, яке в подальшому може задати певну траєкторію їхнього життєвого шляху. На думку М.Васьківського, «включення діяльнісного компонента в склад змісту освіти обумовлено парадигмою особистісно-орієнтованого навчання, яке немислиме без конкретної особистості, яка реалізує і перевіряє себе лише в діяльності» [2].

Т.Мегем зазначає, що «діяльнісний підхід у навчанні передбачає: переорієнтацію навчання з традиційного засвоєння і запам'ятовування готових форм знань на процес їх отримання і функціонування; формування основних видів діяльності - спілкування, пізнавальної і навчальної діяльності, - співвідношення і пріоритет яких змінюватимуться впродовж навчання; цілеспрямоване формування основних умінь і навичок як розумових дій на основі поетапного їх відпрацювання» [3, 184].

Базовим положенням діяльнісного підходу є те, що у навчанні учні не отримують знання в готовому вигляді, а опановують ними самостійно в процесі власної навчально-пізнавальної діяльності [8].

Мета статті. Оскільки у навчанні забезпечення діяльнісного підходу значною мірою досягається шляхом спеціальної організації активної діяльності учня на уроці, то сучасний підручник має бути насамперед спрямований саме на таку організацію. Отже, метою статті є виявлення основних характеристик діяльнісної спрямованості чинного підручника з практичного курсу правознавства та його потенціалу в організації активного навчання учнів.

Основна частина. Загальновідомо, що діяльнісний компонент змісту освіти забезпечує учня методологією діяльності, технологією самореалізації, способами пізнання і перетворення навколишнього світу й самого себе. На думку М. Васьківського, єдність предметного і діяльнісного компонентів змісту освіти передбачає включення в підручник як матеріалу, що вивчається, так і видів діяльності учнів із урахуванням їхніх вікових особливостей і можливостей [2, 24-25].

Структура і зміст сучасного підручника має враховувати особистісні якості кожного учня, а його елементи повинні вибудовуватися відповідно до «логіки діяльності учнів, що конструює під час навчання систему особистісних сенсів щодо предмета, який вивчається» [10]. Серед п'яти основних ознак реалізації компетентнісного підходу в шкільному підручнику С.Трубачева виводить ознаку щодо «добору змісту освіти: введення в зміст категорій, пов'язаних з організаційними, рефлексивно-оцінними, інформаційно-пізнавальними, комунікативними, емоційно-ціннісними видами діяльності» [9, 252].

Сучасна теорія підручника надає великого значення діяльнісному компоненту його змісту у порівнянні зі змістовим. Розмірковуючи в цьому плані, дослідники зазначають, що чим більш інформаційний підручник, чим менше в ньому різних вказівок, рекомендацій, завдань тощо, тим нижча його ефективність [2].

Переважна більшість дослідників проблем підручникотворення зголошуються в тому, що складниками сучасного підручника є текст (основний, додатковий, пояснення) і позатекстові компоненти (ілюстрації, методичний апарат, апарат орієнтування). Підручник має містити апарат організації засвоєння інформації, що охоплює завдання і запитання для перевірки знань і здійснення зворотного зв'язку, інструктивні та довідкові матеріали (пам'ятки, коментарі, вказівки для самостійного опрацювання матеріалу та практичних завдань тощо), таблиці й ілюстрований матеріал та завдання до них. Таким чином, змістом сучасного підручника є не лише подана в ньому навчальна інформація, а й способи роботи з нею. Повною мірою це стосується й чинного підручника з практичного курсу правознавства для 9-го класу.

Розпочнемо із визначених рядом дослідників основних видів навчальної діяльності, що входять до діяльнісного компонента змісту освіти, та відслідкуємо, як це реалізується в підручнику з практичного курсу правознавства для 9-го класу. До першого виду належить загальнонавчальна діяльність, що включає методи учіння, способи пошуку інформації, роботу з літературою, навички спілкування та методи взаємонавчання. Другим видом навчальної діяльності як складника діяльнісного компоненту змісту освіти є пізнавальна діяльність, тобто виконання учнями певних розумових операцій, а саме: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, класифікація; спостереження; досвід (експеримент, диференціювання, інтеграція) та ін. Щодо третього виду діяльності - перетворювальної (творчої) діяльності, - то учні, виконуючи пізнавальні завдання різного виду, зможуть формулювати проблеми (наприклад, аналізуючи правову ситуацію), моделювати процес (наприклад, участь у громадських слуханнях із вирішення проблеми місцевого значення), а також здійснювати процедури самооцінки (в підручнику вміщено відповідні форми) та рефлексії (до кожної теми сформульовані відповідні запитання).

Зазначимо, що підручник, про який йдеться, можна назвати повною мірою інтерактивним. Так, кожне завдання у підручнику пропонується виконувати із застосуванням інтерактивних методів різних видів: кооперативного навчання (робота в парах, трійках, малих групах, «два, чотири, всі разом», обговорення в загальному колі), ситуативного моделювання («імітація судового розгляду справи», громадські слухання, розігрування правової ситуації по ролях), обговорення дискусійних питань («акваріум», «займи позицію», «прес») і т.д. Важливим, на нашу думку, є те, що в підручнику вміщено алгоритм дій учнів - у додатках подається детальний опис організації діяльності учнів за всіх інтерактивних методів, що зустрічаються в підручнику [5, 179-184].

Слід зазначити, що проведений нами аналіз підручника з практичного курсу правознавства виявив певні його елементи, що посилюють його діяльнісний потенціал. До них віднесено такі:

- уміння й навички, що мають формуватися/розвиватися в учнів в ході вивчення теми, зазначаються в очікуваних результатах до кожної з них;

- малюнки, текстові документи, схеми, таблиці, наявні в підручнику, не є власне ілюстраціями до основного тексту - вони супроводжуються запитаннями і завданнями, відповідаючи на які й виконуючи які, учень оволодіває новими знаннями, поглиблює вже засвоєну навчальну інформацію, розвиває предметні вміння, удосконалює навички, висловлює власне оцінне ставлення до правових явищ, процесів і процедур;

- зразки юридичних документів і поради учням щодо їх складання (заява до міліції, претензія щодо захисту прав споживача і т. п.) для формування в учнів умінь складати юридичні документи подано у відповідних темах;

- комплексні завдання, за якими учень може самостійно чи під керівництвом учителя перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу, вміщені наприкінці кожного розділу підручника;

- три опитувальника (аудити), з допомогою яких учні можуть визначити наявні в них знання, вміння й навички у правовій сфері, є у вступному, підсумковому уроках та в темі із захисту прав споживачів.

Отже, наведені нами приклади дають підстави стверджувати, що діяльнісний компонент у змісті та методичному апараті аналізованого підручника з практичного курсу правознавства дає можливість повноцінного формування діяльності учнів. Це повною мірою відповідає особливостям предмета «Правознавство. Практичний курс», зокрема концептуальним підходам, на яких базується навчальна програма з предмета.

Висновки. В умовах особистісно орієнтованої парадигми освіти відбулися значні зміни в системі загальної середньої освіти, що торкнулися державних стандартів, змісту навчальних програм, концептуальних підходів до структури й змістового наповнення підручників тощо. Сьогодні процес навчання має будуватися на основі нових підходів, серед яких чільне місце посідає діяльнісний підхід, що стимулює учнів до самостійності в навчанні й розвиває в них уміння творчо і критично мислити.

Оскільки шкільний підручник залишається основним засобом навчання, він має відповідати сучасним вимогам, зокрема містити в змісті діяльнісний компонент. Як було показано, діяльнісний компонент підручника з практичного курсу правознавства реалізується передусім в його методичному апараті. Він представлений як різними типами завдань, організованими у систему за складністю, рівнем пізнавальної активності учнів, сукупністю умінь, що потрібні учневі для виконання тощо. Саме вони у поєднанні з апаратом орієнтування підручника складають його значний потенціал, який вчитель може використати для організації навчальної діяльності учнів.

Список використаної літератури

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua.

2. Васьківський М. В. Діяльнісний компонент змісту підручника «Основи автосправи» в умовах особистісно орієнтованої парадигми освіти. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://undip.org.ua/upload/iblock/683/2_37.pdf

3. Мегем Т. Є. Діяльнісний підхід до навчання (комунікативний аспект) / Т.Є. Мегем // Педагогічні науки. Випуск 15. - С. 184-186.

4. Пометун О. Правознавство (практичний курс). Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 9 клас / О. Пометун, Т. Ремех. - К.: ПП «Вікторія», 2009. - 31 с.

5. Пометун О. І. Правознавство. Практичний курс: підручник для 9 кл. /

О. Пометун, Т. Ремех. - К.: Літера ЛТД, 2009. - 192 с.

6. Пишко О. Л. Роль шкільного підручника з правознавства у формуванні правової компетентності дев'ятикласників / О. Л. Пишко // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. Вип. 12 / [ред. кол.; наук. ред. - О. М. Топузов]. - К.: Педагогічна думка, 2012. - С. 630 - 637.

7. Ремех Т. Як навчатимемо правознавства дев'ятикласників 12-річної школи у 2009/10 навчальному році / Т. Ремех // Історія України. - 2009. -

№ 29 - 32. - С. 55 - 59.

8. Чижова Н. Деятельностный подход в обучении как главное условие реализации ФГОС. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.uchmet.ru/library/material/138281/

9. Трубачева С.Е. Діяльнісна спрямованість орієнтованого апарату підручника у формуванні навчальних компетентностей учнів. Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць 12 / [ред. кол.; наук. ред. - О. М. Топузов]. - К.: Педагогічна думка, 2012. - С. 251 - 255.

10. Хуторской А. В. Место учебника в дидактической системе [Электронный ресурс] / А. В. Хуторской. - Режим доступа : www.eidos.ru

Размещено на Allbest.ru