Динаміка Я-образу вчителя-професіонала

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут педагогіки і психології професійної освіти

Академії педагогічних наук України

Автореферат

Динаміка Я- образу вчителя-професіонала

Зубкова Інесса Юріївна

Київ - 2001

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність роботи. Держава, її система освіти ставила і ставить перед учителем певні цілі і завдання, висуває нові вимоги до його особистості. Зміни в суспільстві не могли не вплинути на педагогічну практику. Суспільству потрібен не тільки вчитель, який дає знання, репродукує їх, грамотний виконавець, а, насамперед, професіонал, здатний до постійного самовдосконалення, орієнтований на творчість і гнучкість мислення; особистість, що володіє високою загальнолюдською культурою, вміє спрогнозувати кінцевий результат своєї діяльності, втілити в життя свої ідеї, активна, емоційно врівноважена і вольова особа. Демократизація та гуманізація освіти різко підвищили вимоги до самосвідомості вчителя. Саме тому проблемою є структура самого Я-образу вчителя-професіонала, компоненти, зовнішні та внутрішні фактори детермінації його формування.

На сучасному етапі розвитку науки практична значущість вивчення образної сфери універсальна, бо немає сфери людської діяльності, де не функціонують певні образи. Залежно від розуміння поняття “образ” у різних наукових працях він набуває відносно самостійного характеру.

Система Я-образів і характер поведінки завжди є показником уявлення особистості про іншого і вміння оцінити саму себе. Тому наше дослідження спрямовується саме на побудову структурно-функціональної моделі формування цілісного Я-образу вчителя-професіонала з метою підвищення ефективності його педагогічної діяльності.

Особливості праці вчителя досліджувалися в широкому діапазоні: від організації підготовки вчителів до психології праці вчителя, післядипломного навчання та вдосконалення його педагогічної майстерності (П.П. Блонський, Ф.Н. Гоноболін, І.А. Зязюн, В.А. Кан-Калік, Н.В. Кузьміна, Ю.М. Кулюткін, С.Д. Максименко, А.К. Маркова, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, М.С. Рубінштейн, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін, Г.С. Сухобська, Н.М. Тарасевич, Б.О. Федоришин, Т.С. Яценко та інші). Разом з тим концептуальний підхід до психологічних особливостей сформованості та динаміки Я-образу вчителя-професіонала ще не опрацьований достатньою мірою. Ефективність навчально-виховного процесу сьогодні визначається рівнем професіоналізму вчителя, тому і постало питання про психолого-педагогічне дослідження проблеми Я_образу вчителя-професіонала, яка залежить від розуміння специфіки і структури діяльності педагога та його основних компонентів, розвитку педагогічних здібностей, якостей, спрямованості, ціннісних орієнтацій, установок, потреб, ідеалів тощо.

Актуальність теми дослідження зумовлюється необхідністю вивчення Я_образу вчителя-професіонала як важливого чинника професійної діяльності, прогресивних та деструктивних тенденцій його розвитку. Інтерес представляє вивчення особливостей динаміки Я_образу вчителя протягом його професійної кар'єри. вчитель професіонал динаміка психокорекція

Викладене вище зумовило вибір теми дослідження “Динаміка Я-образу вчителя-професіонала”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми “Теоретичні та методичні основи профконсультаційної роботи” (РК №0199U000392).

Об'єкт дослідження: процес становлення вчителя-професіонала.

Предмет дослідження: особливості динаміки Я-образу вчителя-професіонала.

Мета дослідження: розробити модель формування цілісного Я-образу вчителя-професіонала, виявити та проаналізувати особливості динаміки цього образу.

Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо:

взаємозв'язку між основними компонентами цілісного Я-образу вчителя-професіонала та особливостями його динаміки;

взаємовпливу об'єктивних і суб'єктивних факторів у структурі формування Я-образу вчителя-професіонала;

організації психокорекційної роботи в педагогічних колективах щодо формування Я-образу вчителя-професіонала з урахуванням індивідуально-психологічних та вікових особливостей педагогів.

В основу дослідження покладено таку гіпотезу: цілеспрямоване і усвідомлене вчителем формування в нього Я-образу професіонала у єдності його основних компонентів сприятиме удосконаленню об'єктивних і суб'єктивних характеристик його професійної діяльності.

Завдання дослідження:

Здійснити теоретичний аналіз особливостей Я-образу і розробити структурно-функціональну модель формування цілісного Я_образу вчителя-професіонала.

Розробити і експериментально перевірити методики для комплексного дослідження Я_образу вчителя.

Виявити особливості динаміки Я-образу вчителя.

Здійснити порівняльний аналіз прогресивних і деструктивних тенденцій динаміки Я_образу вчителя у педагогів-початківців і досвідчених учителів.

Розробити програму психолого-педагогічного навчання для вчителів та методичні рекомендації по корекції Я-образу педагога.

Методологічною основою є філософські та психологічні ідеї й концепції, що розкривають діалектичний взаємозв'язок явищ об'єктивної та суб'єктивної дійсності; принцип вивчення їх у розвитку та перспективі на основі єдності загального, особистісного та індивідуального; засади детермінації становлення, розвитку і функціонування особистості.

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці з проблем активності психічного відображення (Б.Ф. Ломов, К.К. Платонов, І.М. Сеченов, С. Д. Смирнов, О. М. Ткаченко, С. Л. Рубінштейн та інші); сутності, структури і розвитку особистості (Л.І.Божович, О.М.Леонтьєв, І.П.Маноха, В.Ф.Моргун, К.К.Платонов, В.В.Рибалка та інші); психолого-педагогічних особливостей діяльності вчителя (Г.О. Балл, Р. Бернс, Ф.М. Гоноболін, Ф.Г. Зіятдінова, І.А.Зязюн, О.Г. Ковальов, Г.С. Костюк, Н.В. Кузьміна, Ю.М. Кулюткін, С.Д. Максименко, Л.М. Мітіна, В.О. Моляко, В.А. Семиченко, Н.В. Чепелєва та інші); соціально-психологічного забезпечення педагогічного процесу (О.О.Бодальов, О.Г. Кукосян, Г.В.Ложкін, О.В. Мудрик, Т.С. Яценко та інші); психосемантики самосвідомості (Д. Банністер, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, В.Ф. Петренко, Ф.Франселла та інші).

Методи дослідження: аналіз науково-теоретичних та методичних джерел, теоретичне узагальнення психолого-педагогічних ідей, бесіда, моделювання цілісного Я-образу вчителя-професіонала, спостереження, анкетне опитування, проективні завдання творчого характеру, констатуючий та формуючий експеримент. Одержані в дослідженні дані підлягали кількісному, зокрема кореляційному, та якісному аналізу.

Дослідження проводилося протягом 1994-2000 рр. і здійснювалося у чотири етапи:

На першому етапі (1994-1996 рр.) - проводився аналіз розробки проблеми образу у вітчизняній та зарубіжній літературі; здійснювався добір методик дослідження та проводились спостереження за діяльністю певних груп педагогів.

На другому етапі (1996-1998 рр.) - на масовій вибірці вивчалася динаміка Я_образу вчителів-початківців та досвідчених учителів, здійснювалася експериментальна перевірка авторської програми психолого-педагогічного навчання для вчителів.

На третьому етапі (1997-1999 рр.) - здійснювалося поглиблене дослідження особливостей динаміки Я-образу вчителя-професіонала за допомогою суб'єктивної оцінки шкал-характеристик образу вчителя-професіонала, непрофесіонала та реального Я-образу у молодих і досвідчених педагогів; розробка методичних рекомендацій для проведення навчально-методичних занять.

На четвертому етапі (2000 р.) - узагальнювалися результати експериментальної роботи, систематизація та оформлення їх у вигляді кандидатської дисертації.

Експериментальна база дослідження. Головною базою дослідно-експериментальної роботи були гімназії № 4, 14, 21 та загальноосвітні школи № 1, 5, 9, 11, 20, 24, 25 м. Луцька. У дослідженні, що проводилось впродовж 1994 - 1999 рр. брало участь 806 вчителів віком від 22 до 55 років, серед них 427 молодих і 379 досвідчених вчителів загальноосвітніх шкіл та гімназій м.Луцька.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

- вперше побудовано і обґрунтовано цілісну модель формування Я_образу вчителя-професіонала; розкрито об'єктивні і суб'єктивні фактори розвитку Я_образу вчителя;

- дістали подальшого розвитку та уточнення структурні компоненти образу вчителя-професіонала;

- розроблено, удосконалено та експериментально перевірено комплекс методик для вивчення Я-образу вчителя-професіонала;

- визначено способи корекції Я-образу вчителя.

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні оригінальних залежностей Я-образу вчителя-професіонала від його спрямованості з урахуванням основних об'єктивних та суб'єктивних факторів подальшого професійного розвитку. Результати проведеного дослідження поглиблюють розуміння поняття “образ вчителя-професіонала”, розкривають особливості Я_образу вчителя.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що була експериментально перевірена система методів, за допомогою яких можна ефективно діагностувати розвиток цілісного Я-образу вчителя-професіонала та виявляти основні зміни, що відбуваються в особистості педагога залежно від індивідуальних особливостей і рівня розвитку наявного у педагога Я-образу. Впроваджено авторську програму психолого-педагогічного навчання, спрямованого на удосконалення професійної діяльності вчителя.

Одержані експериментальні результати можуть бути методичною базою для організації науково-методичної роботи у навчальних закладах з метою підвищення ефективності педагогічної діяльності.

Результати дослідження впроваджено в гімназії № 4 м.Луцька (акт впровадження № 85/1 від 29.03.2000р.), середній школі № 25 м.Луцька (акт впровадження № 581 від 30.12.1999р.), а також в науково-методичну роботу методичного кабінету Луцького міського управління освіти (довідки про впровадження № 358 від 16.03.1999р., № 34 від 17.01.1998р., № 57 від 8.02.1999р.)

Особистий внесок автора полягає у теоретичному аналізі досліджуваної проблеми; розробці моделі формування цілісного Я-образу вчителя-професіонала, виявлені особливостей Я-образу вчителя; експертній перевірці комплексу методик, застосування яких стимулює самокорекцію Я-образу; розробці та експериментальній перевірці авторської програми психолого-педагогічного навчання “Психолого-педагогічна культура та професійне самопізнання вчителя”.

Вірогідність результатів забезпечена використанням методів дослідження, відповідних його меті та завданням, теоретико-методологічним обгрунтуванням структурно-функціональної моделі формування цілісного Я-образу вчителя-професіонала, репрезентативністю вибірки досліджуваних, а також порівняльним аналізом даних з іншими дослідженнями.

Результати дослідження оброблялись за допомогою методів математичної статистики. Обробка даних проводилася за програмами CSS/CS та STAN на ЕОМ.

На захист виносяться такі положення

Образ вчителя-професіонала - це складне індивідуально-варіативне, багатофункціональне утворення в психіці людини, яке формується під макро- і мікросоціальним впливом та значною мірою визначається світосприйманням педагога.

Цілісний Я-образ вчителя-професіонала складається з: орієнтацій у професійній кар'єрі, домінуючих переживань, змістовних спрямованостей, рівнів професіоналізму, форм реалізації педагогічної діяльності, сукупності значущих якостей (здібностей) особистості, які опосередковують прояв і динаміку Я-образу вчителя та його об'єктивних детермінант.

Дослідження якостей педагога, діагностика структурних компонентів його Я_образу може бути ефективним засобом стимулювання вчителя до самокорекції цього образу та подолання психологічних і соціальних бар'єрів його педагогічної діяльності.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика” (Київ - Чернівці, 1995), “Слов'янська культура: здобутки і втрати” (Полтава, 1996), ІІ Міжнародних психологічних читаннях з актуальних проблем сучасної психології (Харків, 1995), ІІ з'їзді Товариства психологів України, присвяченому проблемам та перспективам розвитку психології в Україні (Київ, 1996), Костюківських читаннях (Київ, 1994; 1996), міському семінарі заступників директорів шкіл та гімназій нового типу, місцевих педагогічних конференціях (Луцьк, 1996; 1997), засіданнях відділу психології профорієнтації Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (Київ, 1999, 2000).

Публікації. Результати дослідження викладені у 15 друкованих працях, з них 9 написано без співавторів, у тому числі: 4 статті у провідних наукових фахових виданнях, 1 розділ - у навчально-методичному посібнику, 2 брошури з методичними рекомендаціями, 4 статті - у збірниках наукових праць, 4 статті- у збірниках матеріалів конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (204 найменування, з них - 13 іноземними мовами). Дисертація викладена на 205 сторінках комп'ютерного набору і містить 14 таблиць на 12 сторінках, 11 рисунків на 4 сторінках, 10 додатків на 21 сторінці.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, наукову новизну, сформульовано об'єкт, предмет, гіпотезу та основні завдання дослідження; розкрито методологічні та теоретичні засади, основні положення, що виносяться на захист; особистий внесок автора; описано апробацію та впровадження здобутих результатів, визначено їх аргументованність; названі етапи дослідження, перелічена база та методи експерименту.

У першому розділі - “Методологічні та теоретичні проблеми дослідження Я-образу вчителя-професіонала” - розглядається поняття образу у філософському та загальнопсихологічному розумінні, виділено і охаректеризовано два основних етапи розробки цієї проблеми.

Проблема образу є фундаментальною в психології. Вона аналізується в

працях І.А. Зязюна, Б.Ф. Ломова, К.К. Платонова, С.Д. Смирнова, О.М. Ткаченко, С.Л. Рубінштейна, М.Г. Ярошевського, Т.С. Яценко та інших. Образ розглядається нами як індивідуально-варіативна реальність, що формується і змінюється під впливом певної діяльності і залежить від попереднього досвіду суб'єкта. Система Я-образів і характер поведінки до інших завжди є показником не тільки того, як людина уявляє іншого, але й те, як вона оцінює сама себе, тобто існує “Я” - для інших (“ідеальне Я”) і “Я” - для себе (“реальне Я”), що проілюстровано на рис.1.

Для розумiння психологiчних характеристик розвитку образу вчителя велике значення мають праці О.О. Бодальова, Л.С. Виготського, Ф.Н. Гоноболіна, Ю.М. Кулюткіна, А.К. Маркової, В.О.Моляко, Г.В.Ложкіна, В.А.Семиченко, В.О.Сластьоніна, Г.С. Сухобської, Н.М. Тарасевич, А.І. Щербакова, Т.С. Яценко та інших.

Науковий аналіз особливостей формування та динаміки Я-образу вчителя-професіонала показав, що чим більше вчитель усвідомлює свій професійний потенціал, своє “реальне Я”, тим більше його професійний розвиток втрачає стихійності і стає фактором творчого самовиховання та самозміни. Саме в силу розвитку особистості вчителя відбувається постійне уточнення змістових і структурних компонентів Я-образу професіонала, а ефективність педагогічної діяльності зумовлюється певним рівнем розвитку значущих особистісних якостей, які значною мірою впливають на сформованість Я_образу педагога. Формування образу вчителя-професiонала вiдбувається як на особистiсно-психологічному рiвнi, так i на соціально-культурологічному і одночасно у рiзних видах педагогiчної діяльності, а саме: навчально-виховній, організаторській, діагностично-корекційній, консультативній, комунікативній та самоосвітній.

На підставі теоретичного аналізу різних концепцій та поглядів (В.В.Давидова, І.А.Зязюна, Є.О.Климова, Г.С.Костюка, В.Ф.Моргуна, В.А.Роменця, В.А.Семиченко, Б.О.Федоришина, Т.С.Яценко) у дослідженні представлена і детально розкрита структурно-функціональна модель формування цілісного Я_образу вчителя-професіонала (рис.2).

Я-образ вчителя-професiонала ми трактуємо як суб'єктивний продукт психiчного вiдображення в пiзнаннi реальної освiтянської дiйсностi. Він постiйно змiнюється як в наслідок змiни ситуацiї, так і завдяки властивості самого педагога змiнюватися, розвивати свої здiбностi, особистісні якості. Творчий розвиток особистості вчителя-професіонала ми трактуємо як проблему гармонійної творчої цілісності Я_образу вчителя, змістову сторону якого характеризує динамічність і статичність.

Розглядаючи співвідношення структури образу вчителя-професіонала з сутнісними характеристиками особистості вчителя ми віділяє два ієрархічно пов'язані між собою рівня його професійного становлення: 1) соціально-культурологічний і 2) особистісно-психологічний.

Особистість педагога формується і розвивається в певному соціально-культурному середовищі, де вступає у взаємостосунки з іншими, реалізує себе у професійній діяльності, яка ставить перед ним особливі вимоги до особистісних якостей. Гармонізація якостей надає образу вчителя якісної визначеності. А через особистісні якості, здібності можливо як зміцнити Я_образ, так і деструктурувати його. Рівень розвитку значущих особистісних якостей значною мірою впливає на формування Я-образу вчителя, що визначає характер його впливу на Я-концепцію школяра і зумовлює ефективність професійної діяльності педагога.

У другому розділі - “Організація та методи дослідження” -викладено узагальнену характеристику вибірки досліджуваних і етапів дослідження; описані методи вивчення особливостей формування та динаміки Я-образу вчителя-професіонала; обгрунтовується система взаємодоповнюючих методів, що відповідали особливостям досліджуваної проблеми.

Методом критеріальних вибірок ми досліджували індивідуальні відмінності в характеристиках образів вчителя - професіонала та непрофесіонала у молодих і досвідчених педагогів.

Конкретизація образу професіонала є важливою в процесі формування творчої особистості педагога, тому що він стає основою формування “Я-ідеального” і є опозиційним “Я-реальному” та образу вчителя-непрофесіонала.

Для проведення експерименту було сформовано дві групи досліджуваних з різним педагогічним стажем. Загальна кількість вибірки становила 806 осіб, з яких вчителів-початківців 427, а досвідчених - 379. Критерієм відбору досліджуваних була їх контактність та бажання взяти участь в експерименті. Зменшення кількості вчителів-респондентів, яке не втратило своєї репрезентативності (100 осіб), дозволило нам спрямувати дослідну роботу на вивченні таких якісних характеристик образу вчителя, як: особистісні якості, змістовні спрямованості, рівні професіоналізму, домінуючі переживання, орієнтації в професійній кар'єрі, соціальні ролі тощо. З метою різностороннього дослідження феномену Я_образу професіонала було використано широкий спектр методів та методик дослідження: спостереження, анкета самооцінки якостей, анкета визначення спрямованостей особистості, проективні завдання творчого характеру, бар'єри педагогічної діяльності, модифікована методика “Хто я?”, методика суб'єктивного шкалування Я-образу вчителя, діагностична методика “Важливі аспекти організації науково-методичної роботи педагогічного колективу”.

У третьому розділі - “Особливості динаміки Я-образу вчителя-професіонала” - розглянуто психологічні особливості Я-образу вчителя у педагогів-початківців та у досвідчених вчителів, викладено результати порівняльного аналізу прогресивних тенденцій та висвітлено деструктивні явища динаміки Я-образу вчителя в професійній карєрі; вибрані способи корекції Я-образу педагога та експериментально апробована авторська програма психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання “Психолого-педагогічна культура та професійне самопізнання вчителя”.

У ході дослідження встановлено, що молодого вчителя здебільшого характеризує гуманістично-ділова орієнтація, здатність відстоювати свою думку, якщо це важливо для досягнення загальної мети. Він орієнтується на спільну діяльність, хоча уникає від виконання конкретних завдань, конформний. Більше всього молоді педагоги цінують моральні, інтелектуальні та комунікативні якості. Молоді респонденти за результатами популярності соціальних ролей віддали пріоритет сімейно-етичним ролям, тісним родинним та дружнім стосункам.

Досвідченим вчителям притаманна орієнтація, передусім, на свій предмет. Вони відходять від спільної діяльності в педколективі і орієнтуються на індивідуальну роботу, а в професійній кар'єрі мають орієнтацію на кон'юктуру або схильні до ретроорієнтації. І тому індивідуально-корекційна та самокорекційна робота є важливою для даної категорії вчителів. Аналізуючи результати дослідження популярності соціальних ролей, досвідчені вчителі визначали їх рангові місця таким чином: значущими виявились персоно-етнічні ролі, їх особливості, з усвідомленим прагненням до самореалізації; не менш важливі - сімейно-етичні ролі, родинні та дружні зв'язки; біологічні та соціально-вікові ролі залишилися незначними.

Порівняльна характеристика динаміки Я-образу вчителя серед педагогів-початківців та досвідчених дала нам можливість побачити такі прогресивні тенденції: орієнтація в професійній кар'єрі - перспективна, рівень професіоналізму - творчо-лідерський.

У молодих вчителів гуманістична спрямованість особистості, а у досвідчених педагогів домінуючі переживання - оптимістичні. Результати аналізу свідчать, що у досвідчених педагогів ранжування особистісних якостей (моральних, інтелектуальних, комунікативних) майже не відрізняється від вчителів-початківців. Обом групам притаманна, зокрема ідеалістична спрямованість. За даними властивостями визначальним у відсутності динаміки Я-образу вчителя є шкільне середовище з консервативною атмосферою в колективах, при тому що індивідуальні особливості вчителів різні.

Цілісність образу педагога передбачає і дослідження його здібностей до саморозвитку. Прогресивною тенденцією можна вважати активний, а не епізодичний саморозвиток як вчителів-початківців, так і досвідчених (рис.3).

Результати діаграми підтверджують, що більшість педагогів обох груп мають здібності до активного саморозвитку: з 806 вчителів - це 503 особи, що становить для початківців - 57,8%, а для досвідчених - 67,6%. Епізодичний саморозвиток стосується 296 педагогів, але для початківців - це 41,3%, а для досвідчених - 31,6%. Деструктивні тенденції становлять лише 0,9% для педагогів-початківців і 0,8% - для досвідчених учителів. Серед факторів, що стимулюють саморозвиток у педагогічній діяльності, стабільно високими у досвідчених і молодих педагогів є: інтерес до роботи, організація праці в школі, можливість отримати визнання в колективі. Слід відмітити, що у досвідчених вчителів зростає довіра, підвищується відповідальність, значущим є приклад і вплив керівника, його увага до проблем учителя. На жаль, падає необхідність у заняттях самоосвітою, курсової перепідготовки, шкільна методична робота стає тягарем. Аналіз перешкоджаючих факторів у педагогічній діяльності дає можливість побачити, що стабільними у молодих та досвідчених педагогів є: власна інерція, розчарування у результаті попередніх невдач, незадовільний стан здоровя, нестача часу, обмежені ресурси, професійне незадоволення, нервово-психічне та фізичне перевантаження.

Розроблена і запропонована методика “Суб'єктивного шкалування Я-образу вчителя” та розгляд значущих зв'язків його якостей дозволили побудувати особистісні шкали-характеристики. Це дало змогу самим педагогам визначити важливі риси характеру та окремі структурні компоненти формування його цілісного Я_образу. На основі залежності коефіцієнту рангової кореляції, прогностичної здатності шкал характеристик, виявлених педагогами, визначені такі моделі: образ професіонала, образ непрофесіонала та реальний Я-образ вчителя.

В уявленнях вчителів-початківців непрофесіонала характеризують: відсутність самоповаги та інтересу до предмета, непрактичність, невігластво, відсутність почуття прекрасного, безпорадність, хитрощі, фамільярність, їм бракує інтелігентності, любові до людей (мізантропи). У досвідчених вчителів характеристика непрофесіонала дещо інша: неохайність, лицемірство, відсутність авторитету, байдужість, розпорошеність, лінь, необовязковість, при відсутності самоповаги, інтелігентності та небажанні займатися педагогічною діяльністю.

Аналіз динаміки Я-образу професіонала показав, що у молодих педагогів він представлений такими яскраво вираженими характеристиками: гуманістична спрямованість, адекватне сприйняття реальності, увага до думки колег і такими значущими якостями особистості - доброзичливість, порядність, спостережливість, емпатійність. життєрадісність, чуйність, активність, емоційність, відкритість, поступливість, романтизм. Молоді педагоги усвідомлюють образ вчителя-професіонала як інтелектуала, романтика, гуманіста та оптиміста. На відміну від молодих, у досвідчених вчителів Я_образ професіонала характеризують такі особливості: предметно-ділова спрямованість, любов до дітей, широта ерудиції, розвинена інтелігентність і такі значущі якості особистості - комунікабельність, спостережливість, авторитетність, поступливість, емоційність, вимогливість, творчість, цілеспрямованість, гнучкість, чесність, акуратність, працьовитість, дисциплінованість, рішучість, суворість, висока моральність.

Можна констатувати той факт, що за результатами порівняння різних моделей Я-образу вчителя для молодих і досвідчених педагогів, ступінь взаємозв'язку між ними - різний (він вимірювався коефіцієнтом рангової кореляції Спірмена). Наприклад, для моделі професіонала цей коефіцієнт сягає 0.26, а для моделі непрофесіонала він становить 0.06. Образ Я-реальний характеризується коефіцієнтом 0.15 і дає нам побачити таку картину: у початківців - це сьогодні людина високих моральних принципів, віддана своїй справі, з почуттям гумору, акуратна, працьовита, ерудована, відкрита, уважна до думки друзів, педагог з розвинутою національною свідомістю та професійною орієнтацією на сучасність, але песимістичними переживаннями, а у досвідчених - далекоглядна, підприємлива, сувора, домінантна, винахідлива, з почуттям гумору, романтик, з домінуванням оптимістичних переживань, розвинутою політичною свідомістю та перспективно-консервативною професійною орієнтацією.

Поряд з прогресивними тенденціями є і деструктивні явища, які змінюють Я_образ педагога. В обох критеріальних групах педагогів вони можуть проявлятись на таких двох рівнях: соціально-нормативному і особистісно-психологічному. Для молодих і досвідчених вчителів соціально-нормативними детермінантами деструкції реального Я-образу є: складні життєві обставини, обмежені матеріальні ресурси, нестача часу, відсутність об'єктивної інформації про себе. Усе це великою мірою зумовлено соціально-економічною ситуацією в суспільстві загалом, а в системі освіти, зокрема.

На особистісно-психологічному рівні деструктивні тенденції Я-образу вчителя зумовлені: песимістичними емоційно-вольовими переживаннями, ретроспективною орієнтацією у професійній кар'єрі, низькою стійкістю в умовах стресових ситуацій, негативними якостями особистості (авторитарність, домінантність тощо), незадовільним станом здоров'я, власною інерцією, розчаруванням внаслідок попередніх невдач, неадекватним зворотнім зв'язком у колективі, низькою відмовою від загрозливих авторитарних методів, а також відсутністю задоволення від спілкування з колегами, небажанням з ними співпрацювати, відсутністю підтримки і допомоги зі сторони керівників, почуттям тривоги, ворожою реакцією на зміни та прагнення колег до нового, слабкими навичками групової роботи серед самих педагогів.

За результатами дослідження популярності соціальних ролей, ціннісних орієнтацій молоді вчителі виявляють більшу залежність від родини, а досвідчені - демонструють соціальну автономію. Представники обох вибірок, на жаль, не є яскравими патріотами своєї професії.

Виявлені нами розбіжності у формуванні образу вчителя непрофесіонала, професіонала та реального Я, деструктивні явища Я-образу вчителя, психологічні та соціальні бар'єри його педагогічної діяльності спонукали нас застосувати в науково-методичній роботі педагогічних колективів такий спосіб корекції Я_образу, як психолого-педагогічне навчання з елементами тренінгу особистісного зростання та музикотерапії. Програма навчання “Псхолого-педагогічна культура та професійне самопізнання вчителя” розрахована на два роки роботи.

Узагальнені результати експериментальної роботи дали змогу зробити висновки про те, що значущими аспектами в організації науково-методичної роботи в педагогічному колективі для вчителів-початківців стали: розширення знань з проблем психології групи та управління, етико-психологічні знання взаєморозуміння, залишилось актуальним підвищення теоретичних знань з фахового предмета, набули важливості навички наукової організації праці, проблема пізнання та самопізнання особистості педагога. У досвідчених педагогів склалися такі пріоритети: у професійному удосконаленні на першому місці - психологія взаєморозуміння, далі - пізнання себе як особистості, практичні навички науково-творчої та дослідної роботи, розширення знань з проблем психології групи та управління, навички індивідуальної роботи з дітьми.

Виявлено позитивні зрушення у змістовній спрямованості і самооцінці педагогів після експериментальної роботи (табл.1). Предметно-ділова спрямованість особистості в обох групах вчителів після експериментальної роботи поступилася місцем гуманістичній. Так, в групі вчителів-початківців зміни носять більш суттєвий характер, вони відбулись у 43,1% педагогів, хоча в групі досвідчених зміна професійної спрямованості відбулась лише у 5,4% вчителів. Результати дослідження показали, що до початку експериментального психолого-педагогічного навчання 52% педагогів-початківців мали занижену самооцінку, а 4% - дуже занижену і тільки 36% - адекватно оцінили себе.

На відміну від молодих, 56% досвідчених вчителів оцінили себе адекватно, а у 37% - відмічена завищена і у 7% - дуже завищена самооцінка. Занижена самооцінка у педагогів-початківців змінилась на адекватну в результаті експерименту і становить 80%, а у більшості досвідчених вчителів на 22% навіть зросла завищена самооцінка.

Узагальнені результати експерименту дали змогу зробити висновок про ефективність вибраної форми корекційної роботи у вигляді психолого-педагогічного навчання “Психолого-педагогічна культура та професійне самопізнання вчителя”.

Висновки

1. На основі теоретичного аналізу особливостей Я-образу розроблена та обгрунтована структурно-функціональна модель формування цілісного Я_образу вчителя-професіонала, яка складається: з орієнтацій у професійній карєрі, домінуючих переживань, змістовних спрямованостей, рівнів професіоналізму, форм реалізації педагогічної діяльності, сукупності значущих якостей особистості, які опосередковують прояв і динаміку Я-образу вчителя та його об'єктивних детермінант. Образ є гнучкою індивідуально-варіативною реальністю. В діяльності суб'єкта образ виконує такі свої найважливіші функції: конструктивну, регулятивну, прогностичну та еталонно-оціночну. Дано визначення образу вчителя як суб'єктивного продукта психічного відображення у пізнанні реальної педагогічної дійсності, що формується і здійснюється під впливом професійної діяльності і залежить від попереднього досвіду педагога. Здатність формувати “Я-образи”, переходити на їх точку зору і вже з цих позицій коригувати своє “реальне Я” є передумовою активного саморозвитку творчої особистості. З розвитком особистості вчителя відбувається постійне уточнення змістових і структурних компонентів Я-образу професіонала, з врахуванням соціально-культурологічного та особистісно-психологічного рівнів професійного становлення педагога.

2. Розроблений комплекс методик діагностики структурних компонентів Я_образу вчителя-професіонала, особливо творчого характеру, сприяв формуванню та розвитку у переважної більшості досліджуваних реального Я-образу педагога. Для організації психокорекційної та науково-методичної роботи з педагогами варто використовувати методику “Суб'єктивного шкалування Я-образу вчителя”.

3. На основі комплексного підходу у вивченні динаміки Я-образу вчителя-професіонала були виявлені такі особливості:

у вчителів-початківців важливими мотивами до професійної діяльності є бажання самоствердження у поєднанні з розвитком інтересу учнів до свого предмету, а у досвідчених - підвищений інтерес до зміни змісту навчально-виховного процесу, засобів і критеріїв оцінки ефективності педагогічної роботи, а також інтерес та розуміння дітей;

на жаль, гуманістично-ділова спрямованість у молодих педагогів змінюється предметно-діловою - у досвідчених, що говорить про вироблений у них індивідуальний стиль спілкування і більшу орієнтацію на зміст діяльності, передачу знань;

професійна орієнтація на сучасність у молодих змінилася на перспективно-консервативну - у досвідчених, що свідчить про розходження експектацій з реальністю та зумовлює зміну песимістичних переживань на оптимістичні;

суто практична форма реалізації педагогічної діяльності у молодих педагогів змінилася на теоретично збагачену - у досвідчених;

помітна тенденція зміни відкритості та альтруїзму молодих педагогів на авторитарність та домінантність, низьку стійкість в умовах стресових ситуацій у досвідчених вчителів;

у молодих вчителів сімейно-етичні проблеми є першочерговими, а у досвідчених вони змінюються на персоно-етнічні;

перелік особистісних якостей вчителів та значущих перешкоджаючих факторів у педагогічній діяльності залишився в обох вибірках майже однаковим, що свідчить про консерватизм шкільного середовища;

представленість творчо-лідерського рівня професіоналізму залишилася без змін, тобто рівень домагань є на високому рівні, що говорить про стійке прагнення педагогів до лідерства в колективі;

образ професіонала (“ідеальне Я”) у молодих і досвідчених педагогів співпадає найбільше, а образ “реального Я” вчителя - частково, що свідчить про важливу роль вищих навчальних закладів в усвідомленні майбутніми педагогами прагнення до постійного самовдосконалення і зумовлює необхідність інтегральної моделі навчання;

у молодих педагогів важливими факторами формування цілісного Я_образу вчителя та значущими стимулами у педагогічній діяльності є заняття самоосвітою, довіра і позитивний клімат в колективі, шкільна методична робота, а з досвідом вагомішими стають: підвищена відповідальність, можливість експериментувати, створення відповідних часу умов для роботи, тобто розвиток особистості педагога йде по шляху підвищення рівня суб'єктності;

4. У більшості педагогів здібності до саморозвитку носять активний характер, що свідчить про великі потенційні можливості вчителів. Водночас разом з прогресивними тенденціями Я-образу вчителя є і деструктивні явища, зумовлені соціально-нормативними та особистісно-психологічними детермінантами.

Спільні психологічні характеристики ідеального Я_образу вчителя-професіонала, визначені молодими і досвідченими педагогами: перспективна орієнтація у професійній карєрі, домінуючі оптимістичні емоційно-вольові переживання, творчо-лідерський рівень професіоналізму, теоретична (мовленнєво-розумова) форма реалізації педагогічної діяльності, увага до людей, стриманість, почуття гумору, розвинена політична та національна свідомість, підприємливість, врівноваженість, суворість, винахідливість, щирість, почуття гідності.

Рівень розвитку цілісного Я-образу визначається не стільки певними соціальними умовами, зовнішніми еталонами, зразками чи абстрактними якостями особистості, скільки взаємозвязком основних компонентів вказаного образу, значущих особистісних якостей з субєктивним відображенням умов їх прояву в педагогічній діяльності вчителя.

5.Результати експерименту показали високу ефективність запропонованого психолого-педагогічного навчання по корекції Я-образу вчителя, спрямованого на формування його цілісності, активний розвиток особистості, високий рівень професійної діяльності педагога. Експериментальні групи мають позитивну динаміку успішності своєї діяльності та відповідний вплив на Я-образ педагога. Вдосконаленню науково-методичної роботи з педагогічними кадрами сприяє: розширення в них знань з психології групи, етико-психологічних знань взаєморозуміння, пізнання себе як особистості, практичних навичок науково-творчої та дослідної роботи. В результаті експериментальної роботи в обох групах респондентів професійна спрямованість змінилася з предметно-ділової на гуманістичну, а адекватна самооцінка у більшості вчителів сприяла поліпшенню мікроклімату в колективі та формуванню реалістичного Я-образу вчителя професіонала.

Виконане дослідження дозволило запропонувати ряд рекомендацій, впровадження в життя яких сприятиме цілеспрямованому формуванню цілісного Я-образу вчителя-професіонала та підвищенню ефективності його педагогічної діяльності:

з розвитком особистості вчителя має відбуватися постійне уточнення змістових і структурних компонентів формування цілісного Я-образу професіонала, з врахуванням особистісно-психологічного та соціально-культурологічного рівнів його професійного становлення;

проектування навчально-виховного процесу має передбачати можливість відтворювати педагогічну діяльність як індивідуалізовану, виходячи з орієнтацій в професійній кар'єрі, домінуючих переживань, змістовних спрямованостей, рівнів професіоналізму, форм реалізації педагогічної діяльності, сукупності значущих якостей особистості та соціально важливих критеріїв розвитку соціуму;

формування та розвиток вчителя як особистості має йти не тільки шляхом оволодіння нормативами, кращим педагогічним досвідом, але і через постійне збагачення, перетворення суб'єктивного досвіду як важливого джерела особистісного розвитку;

у педагогічних колективах навчальних закладів постійно треба дбати про створення позитивно-творчого емоційного клімату, можливостей для експериментування, відповідних часу умов для роботи;

з метою підвищення самосвідомості вчителя, корекції його Я_образу, активний розвиток особистості доцільно передбачити у науково-методичній роботі педагогічних колективів навчання з елементами тренінгу та музикотерапії “Психолого-педагогічна культура та професійне самопізнання вчителя”;

одним з основних критеріїв досконалості педагогічної праці має бути сформованість Я-образу вчителя-професіонала.

Дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Подальших грунтовних експериментів потребують дослідження взаємовпливу структурних компонентів формування цілісного Я-образу вчителя-професіонала, їх вплив на особистісні якості педагога, а також вивчення співвідношення Я-реального педагога з Я-ідеальним у всіх учасників педагогічної взаємодії (учителів, батьків, студентів). Поглибленого дослідження потребує вплив характеристик Я_образу педагога на успішність його професійної діяльності.

Основні матеріали дисертації викладено у роботах

Технології розв'язання конфліктів у педагогічній взаємодії: Навч.-метод. посібник/ Г.В.Ложкін, М.О. Коць, Т.В.Петровська, І.Ю.Зубкова. -Луцьк: Ред.-вид. відділ “Вежа” ВДУ, 2000. - 153 с. (авторські - с.34-85).

Шпалерчук І. Ю., Васюк Т. І. Значення самооцінки в процесі морального розвитку особистості: Матеріали на допомогу шкільним психологам, класним керівникам. - Луцьк: ВОІІВ, 1994. -- 20 с. (авторські - с.13-19).

Шпалерчук І.Ю., Гірник А.М. Тренінг комунікативних умінь: Метод.реком. - Київ-Луцьк, 1994. - 34с. (авторські - с.24-34).

Шпалерчук І. Ю. Образ учителя як джерело корекційного впливу на дітей // Практична психологія та соціальна робота. -- Київ. - 1997.-Жовтень. - С. 46.

Шпалерчук І. Ю., Махомед М. Х. Науково-методичний центр - осередок творчості та самовдосконалення освітян// Практична психологія та соціальна робота. -- Київ. - 1998. -- №6-7.- С.85-87.

Зубкова І. Ю. Я-образ для мене та інших// Практична психологія та соціальна робота. -- Київ. - 1999. -- № 3. -- С. 43 -- №4. -- С. 39-40. (продовження)

Зубкова І.Ю. Проблема Я-образу вчителя-професіонала // Психологія: Зб. наук. праць Нац. пед. універ. ім. М.П. Драгоманова. -- Київ. - 2000. - Вип. 1 (8). - С. 256-261.

Шпалерчук І. Ю., Ложкін Г. В. Воля особистості вчителя як фактор подолання конфліктів // Сучасна психологія в ціннісному вимірі: Треті Костюківські читання. -- Київ. - 1994. -- С. 70-71.

Шпалерчук І. Ю. Психологічні аспекти професійної кар'єри вчителя // Українська психологія: сучасний потенціал: Матеріали Четвертих Костюківських читань. - Київ. - 1996. - Т. ІІІ. - С. 355-359.

Шпалерчук І. Ю. Тенденції щодо зміни підходу в удосконаленні професійної майстерності педагогів // Актуальні проблеми сучасної психології. Вікова та педагогічна психологія: Матеріали других міжнародних психологічних читань. -Харків. - 1995.- С.131-132.

Шпалерчук І. Ю. Психологічні особливості вчительської професії // Інф.-метод. вісник. -- Луцьк: Надстир'я. - 1996. -- С. 18-21.

Шпалерчук І.Ю. Діагностика в роботі класного керівника // Довідник класного керівника. - Луцьк: Надстир'я. - 1994. - С.25-43.

Шпалерчук І.Ю., Васюк Т.І. Вплив моральних мотивів на подолання конфліктних ситуацій // Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика: Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції. - Київ-Чернівці. - 1995. - С.100-102.

Шпалерчук І.Ю. Вирішення конфліктних ситуацій в шкільному колективі // Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика: Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції. - Київ-Чернівці. - 1995. - С.311-312.

Шпалерчук І.Ю., Кален Л.М. Формування образу вчителя в умовах реформи освіти // Проблеми та перспективи розвитку психології в Україні: Матеріали II з'їзду товариства психологів України. - Київ. - 1996. - Т.3.1. - С.197-199.

Зубкова І. Ю. Динаміка Я-образу вчителя-професіонала. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2001.

Дисертація містить теоретичне та експериментальне дослідження особливостей динаміки Я-образу вчителя-професіонала. З'ясовано, що цілісність Я-образу вчителя-професіонала зумовлюється системою об'єктивних та суб'єктивних детермінант, а також гармонізацією особистісних властивостей, які надають цьому образові якісної визначеності.

Практична реалізація результатів дослідження полягає в апробованому комплексі методів для ефективної діагностики розвитку цілісного Я-образу вчителя-професіонала. За результатами порівняльного аналізу динаміки Я-образу у педагогів-початківців і досвідчених вчителів виявлені прогресивні та деструктивні тенденції, що змінюють його. Доведено ефективність розробленої авторської програми психолого-педагогічного навчання з елементами тренінгу особистісного зростання. Тренінг спрямовано на підвищення адекватності Я_образу педагога, його активний розвиток та високий рівень педагогічної діяльності вчителя.

Ключові слова: образ, перцепція, образ іншого, “реальне Я”, “ідеальне Я”, Я-образ вчителя-професіонала, моделювання образу, динаміка Я-образу, гармонізація особистісних якостей, професійна діяльність, корекція Я-образу вчителя.

Зубкова И. Ю. Динамика Я-образа учителя-профессионала. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 -- педагогическая и возрастная психология -- Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2001.

Диссертация содержит теоретическое и экспериментальное исследование особенностей динамики Я-образа учителя-профессионала.

В работе проведен анализ имеющихся исследований профессиональных особенностей труда учителя. Обосновываются проблемы изучения и моделирования Я_образа учителя-профессионала. Выявляются структурные компоненты Я-образа учителя, значимые качества его личности, объективные факторы формирования целостного Я-образа педагога. Упорядоченность структурных компонентов формирования Я-образа объективно способствует самосовершенствованию и самокоррекции личности педагога, что положительно влияет на Я-концепцию школьника и обуславливает эффективность профессиональной деятельности самого учителя.

Разработанный комплекс методик диагностики структурных компонентов Я_образа учителя-профессионала, особенно творческого характера, способствовал формированию и развитию у большинства исследуемых реального Я-образа педагога. С целью объективного изучения образа профессионала, непрофессионала и реального Я учителя была разработана методика “Субъективного шкалирования Я-образа учителя”, которая дала возможность увидеть образ в динамике у молодых и опытных педагогов.

Констатируется, что воображение моделирует идеал учителя, а практика - его образ, который является индивидуально-динамичной реальностью, существующей в самой личности, формируется и изменяется под влиянием деятельности и зависит от её предыдущего опыта.

На основании комплексного подхода в изучении динамики Я-образа учителя-профессионала были выявлены такие особенности:

у начинающих учителей важными мотивами к профессиональной деятельности есть желание самоутверждения вместе с развитием интереса учащихся к своему предмету, а у опытных - повышенный интерес к изменению содержания учебно-воспитательного процесса, способов и критериев оценки эффективности педагогической работы, а также интерес и понимание детей;

к сожалению, гуманистически деловая направленность у молодых педагогов сменяется предметно-деловой - у опытных, что говорит о сформированном индивидуальном стиле общения и ориентации на содержание деятельности;

профессиональная ориентация на современность у молодых сменяется на перспективно-консервативную у опытных, что свидетельствует о расхождении экспектаций с реальностью и обуславливает переход от пессимистических переживаний к оптимистическим;

сугубо практическая форма реализации педагогической деятельности у молодых педагогов сменилась на теоретически обогащенную у опытных;

заметна тенденция изменений открытости и альтруизма молодых на авторитарность и доминантность, низкую устойчивость в условиях стрессовых ситуаций у опытных учителей;

у молодых педагогов семейно-этические проблемы являются первостепенными, а у опытных они сменяются на персоно-этнические; перечень личностных качеств учителей и значимых препятствий педагогической деятельности в обеих выборках остался одинаковым, что свидетельствует о консерватизме школьной среды;

представленность творческо-лидерского уровня профессионализма осталась без изменений, то есть уровень притязаний - на высоком уровне, что говорит об устойчивом желании педагогов к лидерству в коллективе;

у молодых педагогов важными факторами формирования целостного Я_образа учителя и значимыми стимулами педагогической деятельности есть занятие самообразованием, доверие и благоприятный климат в коллективе, школьная методическая работа, а с опытом более значимыми становятся: повышенная ответственность, возможность экспериментировать, создание соответствующих времени условий для работы, тоесть развитие личности педагога идет по пути повышения уровня субъектности;

В результате анализа динамики Я-образа у начинающих и опытных учителей определены прогрессивные и деструктивные тенденции в его развитии. Прогрессивными и стабильно высокими являются: активное, а не эпизодическое развитие, интерес к работе, организация работы в школе, возможность экспериментировать и получить признание в коллективе. Деструктивные тенденции определяются социально-нормативными и личностно-психологическими детерминантами, совокупность которых определяет развитие личности педагога, его реальный Я-образ.

Установлено, что общими психологическими характеристиками Я-образа учителя-профессионала для молодых и опытних учителей являются: перспективная ориентация в профессиональной каръере, доминирующие оптимистические эмоционально-волевые переживания, творческо-лидерский уровень профессионализма, теоретическая форма реализацции педагогической деятельности, внимание к людям, выдержка, чувство юмора, развитое политическое и национальное сознание, предприимчивость, уравновешенность, строгость, изобретательность, искренность, достоинство.

Практическая реализация результатов исследования состоит в определении основных изменений, которые происходят в личности педагога в зависимости от его индивидуально-психологических особенностей и глубины вербализации целостного Я-образа учителя-профессионала. Апробирована в эксперименте и внедрена авторская программа психолого-педагогического обучения с элементами тренинга личностного роста и музыкотерапии. Программа направлена на активное развитие учителя и повышение эффективности его деятельности.

Ключевые слова: образ, перцепция, образ другого, “реальное Я”, “идеальное Я”, Я-образ учителя-профессионала, моделирование образа, динамика Я-образа, гармонизация личностных качеств, профессиональная деятельность, коррекция Я-образа учителя.

Zubkova Inessa Yuriyvna. Dynamics the I-image of the teacher of professional. -Manuscript.

The dissertation to gain a Candidate degree in Psychological Sciences Speciality 19.00.07 - pedagogical and developmental psychology. - Institute of Pedagogic and Psychology of Vocational Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiyv, 2001.

The dissertation contains theoretical and experimental research of peculiarities of the dynamics of the professional teacher's I-image. It has been found out the this image indegrity is conditioned by the system of the objective and subjective determinants and also by the harmonization of personal qualities which make this image a qualitatively definite one.

The practical realization of the research results consists in the approbated complex of the methods of effecient development of the professional teacher's integral I-image. According to the results of the comparative analysis of the dynamics of the I-image of a teacher, who only starts his/her job and of on experienced one, some progressive and destructive tendencies, which change it, have been found out. The program has been build, directed to raise the adequacy of the teacher's I-image, the level of his/her pedagogical activities and stimulate his/her progressive development. The effectiveness of the constructed program has been proved.

Key words: image, perception, the image of another person, “real I”, “ideal I”, the professional teacher's I-image, the modeling of an image, the I-image dynamics, the harmonization of the personal qualities, professional activities, the correction of the teacher's I-image.