Конспекты по ознакомлению детей с украинским языком

Размещено на http://www.allbest.ru/

Заняття з розвитку мовлення в старшій групі на тему:

«Ознайомлення з предметами національного побуту - посуд»

діти українська мова

Програмовий зміст: продовжувати знайомити дітей з побутом українського народу. Поглибити знання дітей про українську оселю, ознайомити з народними традиціями її прикрашання, з національним посудом. Уточнити знання про матеріали, з яких виготовляється посуд, про його використання в побуті. Залучати до гри з предметами посуду. За допомогою чистомовки промовляти чітко звук «ч». Утворювання уменшено - ласкаві іменники. Закріпити вивчені слова за допомогою гри: хліб, каша, борщ, вареники). Розвивати мовлення, збагачувати активний словник дітей українськими словами (хата, світлиця, піч, посуд, горщик, коцюба, макітра, качалка) на основі знань і уявлень про навколишнє, вчити розуміти зміст слів і застосовувати правильно, відповідно до змісту. Розвивати увагу, пам'ять, мислення, спостережливість. Виховувати інтерес і повагу до народних традицій.

Методичні прийоми: ігрові, очні, мовленнєві прийоми.

Матеріал: горщик, макітра, коцюба, качалка.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

Організація дітей до заняття.

Вихователь входить до Світлиці, вітається.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай завжди вам радість буде,

Будьте здорові, щасливі, багаті,

Хай лунає сміх у вашій хаті.

- Нехай у вашій хаті будуть люди багаті!

- Діти, куди ми з вами прийшли?

- Ми прийшли в дом.

- Так вірно, а на українській мові до хати, світлиці (діти повторюють за вихователем).

- Подивіться, скільки тут різних речей.

- Що ви бачите? Які речі ви знаєте? (діти називають речі: дерев'яні ложки, миски).

- Так, це печка, а на українській мові піч, вона велика і дає багато тепла.

- Скажіть це слово на російській мові: печка, а на українській: піч. Молодці дітки.

- Як ви гадаєте для чого потрібна піч?

(Взимку на ній можна погрітися.)

- А ще діти у печі варять блюда - страви (діти повторюють за вихователем) Давайте пограємо. Я буду показувати вам малюнок, а ви повинні на українській мові назвати мені що ви бачите (картопля, каша, хліб, вареники, борщ ).

- В давні часи піч розмальовували, щоб вона була красива.

А що на нашій печі намальовано? (Квіти і півники).

- Що ще ви бачите в світлиці? (посуда - посуд).

- Так, посуд. Подивіться на посуд, в якому варять борщ і кашу.

Хто знає як він називається? (Це горшок - горщик) Вихователь просить повторити дітей це слово на російській в українській мовах..

- А це, діти, макітра.(повторюють 2-3 дитини) Як ви гадаєте з чого вона виготовлена? (З глини).

- Так, із глини. Якої форми макітра? (круглої форми).

Макітра круглої форми, глибока.

Як ви гадаєте, що тримають у макітрі? (У ній тримають вареники, пиріжки, й вони довго залишаються м'якими і смачними).

-Також у макітрі можна товкти часник із салом, щоб заправляти борщ.

-Подивіться на форму горщика і макітри (пауза).

- Які вони? (Знизу вони узкие - вузькі, а доверху широкие - розширені).

- Як ви гадаєте навіщо? (Це для того, щоб зручно було брати).

- Давайте пограємо з нашим ротиком, будемо говорити чистомовки.

БУКВА «Ч»

Чу-чу-чу -- всім спечу по калачу.

Ча-ча-ча -- відкуси калача.

Че-че-че -- здобні калачі пече.

Чи-чи-чи -- дочці печиво спечи.

Дидактична гра «Назви ласкаво».

- Я буду показувати предмет посуду, а ви повинні назвати його ласкаво. Наприклад: макітра - макітрочка

- І ще тут є кочерга - коцюба (діти повторюють слово).

- Вона для того, щоб розгортати вугілля, поправляти дрова. Коцюба завжди стоять у куточку біля печі.

- Що стоїть біля печі ? Коцюба (показують).

- Діти, а це качалка, що нею роблять?? (Качають тесто - тісто). Діти імітують рухи качалки.

- Наталка - Полтавко, бери-но качалку,

Вранці покачай, вареників дай.

- То чим, діти, тісто для вареників качають? Правильно, качалкою. Ось яка вона.

- Дерев'яна. Без неї і зараз не може обійтися жодна господиня.

- Діти, а зараз давайте пограємо в гру на уважність.

- Я вам буду починати розповідати віршика, потішку. Ви ж, хто знає будете продовжувати, а після розповіді покажете той предмет, про який розповідалося.

1. - Киця Мура,

Де ти була?

- У бабусі.

- Що робила. Миски била.

2. Диби - диби

Ішла баба по гриби,

А дід по опеньки

В неділю раненько

Нарвали опеньки,

Зварили опеньки,

Поклали опеньки

В макітру гарненько.

3. Іди, іди, дощику,

Зварим тобі борщику

У новому горщику.

- Так. А зараз давайте ще раз подивимося на посуд і пригадаємо як він називається.

Роздивитись посуд і ще раз повторити назви. говорять на українській мові. Який посуд не назвали вихователь говорить на російській, а діти на українській.

- Молодці, тепер трохи відпочинимо й пограємо в гру "Я маленький хлопчик, я маленька дівонька"

Хлопчик: - Я маленький хлопчик, (пружинка)

Виліз на стовпчик. (крокуємо)

На дудочці граю,

Пісеньку співаю, ду-ду-ду! (показати)

Дівчинка: - Я маленька дівонька, (ковирялочку)

Наче в полі квітонька,

На сопілці граю, (показати)

Пісеньку співаю (пружинка)

Всіх вас розважаю, ля-ля-ля! (покружитися)

- А зараз ми з вами пограємо в гру, яка називається «Куди покласти?»

Вихователь викладає на фланелеграфі одну за одною картинки із зображенням продуктів харчування та страв, а діти, яких він викликає віднаходять з-поміж інших картинок зображення посуду, куди це можна покласти.

- Молодці!

- Отже, діти, де ми сьогодні з вами побували? (у Світлиці)

- А про що говорили? ( національний посуд)

- Що ми з вами гадали? (згадали пісні, потішки, вірші).

- Все це надбання нашого українського народу, яке ми повинні шанувати.

Діти прощаються і виходять із Світлиці.

Колискова для малят

Заняття з народознавства для дітей середнього дошкільного віку

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з українським народним фольклором -- скажете, відгадавши загадку - колисковою піснею та її призначенням; учити уважно слухати колискову; розуміти її зміст та передавати мелодію; поглибити уявлення дошкільників про місце жінки (матері, вихователя) у їхньому житті; розширювати словник дітей (колискова, немовля, сон-дрімота, колисати, колиска); закріпити навички утворення іменників та прикметників пестливої форми (колисочка, калиночка, дитиночка, коточок, малесенький, гарнесенький, м'якесенький, радесенький, сіренький, біленький); розвивати пам'ять, увагу, уяву, музичні навички; формувати інтерес до української народної творчості, традицій нашого народу, почуття національної свідомості; виховувати любов та повагу до жінки-матері.

Обладнання: іграшкове ліжко; лялька-пупс; магнітофон; касета із записом колискової пісні у виконанні Ніни Матвієнко «Ой, ну, котко, коточок!»; український костюм для вихователя та костюми для вихователя і дітей.

Хід заняття

Діти сидять на стільчиках півколом, заходить вихователь із лялькою-пупсом у руках

-- Діти, погляньте, яка чудова лялька завітала сьогодні до нас у гості! Це Василько. Гляньте, який він охайний: і вмитий, і причесаний, і красиво одягнений. Вочевидь, що про нього хтось турбується. А хто це, ви мені скажете, відгадавши загадку.

Хто вас, дітки, ніжно любить?

Хто вбирає і голубить?

Хто кладе у ліжко спати? (Мати)

(Вихователь показує дітям малюнки мам з дитино, біля ліжка…)

- Так. Без ніжних і люблячих мам нам було б дуже важко. Про вас у нашому дитячому садку піклуються мами - вихователі та мами - няні.

- Хто вас ніжно будить уранці, застеляє ліжка?

- Хто допомагає одягатися, чепуритися?

- Хто годує в їдальні?

- Із ким ви займаєтеся, граєтеся, відпочиваєте.

- Усі ви любите своїх мам, бо вони віддають вам своє душевне тепло, любов та ніжність.

Коли ви були зовсім маленькими, мами співали вам колискових пісень, а мамина пісня - найдорожча за все, а мамине слово - тепле і світле, як саме сонечко.

Сьогодні до вас Василько завітав зі своєю колисковою, що йому його мама співає. Послухайте її уважно разом із Васильком.

(У магнітофонному записі звучить колискова «Ой, ну, котко, коточок!»)

- Про кого ця пісня?

- Як співає Василькова мама колискову: тихо чи голосно, протяжно чи різко, лагідно чи сердито?

- Ви все правильно говорите. Колискові пісні мати співає дитині, коли та хоче спати. (Вихователь із лялькою в руках своїми діями показує все, про що говорить.) Вона бере ди-тину на свої руки, ніжно пригортає до себе, качає її, лагідним, спокійним голосом про-тяжно, напевно співає:

Повішу я колисочку на калиночку.

Буде вітер колисати мою дитиночку,

Буде вітер колисати, пташечки співати,

Буде моя дитиночка в колисочці спати.

Повішу я колисочку на вербу, на вербу,

Нехай вітер поколише, поки я ся верну...

Ось Василько і задрімав. Його слід по-класти у колисочку, де йому буде зручно спа-ти. (Кладе у колисочку.)

— Діти, а про що співала я у колисковій? (Про колисочку, дитиночку, калиночку, вітер тощо.) (Діти промовляють за вихователем іменники та прикметники пестливої форми.)

— Як зветься дитина у колисковій? (дитиночка).

— Вам сподобалася колискова? (так сподобалася).

Фізкультхвилинка «Весняний гай»

-- Давайте ми з вами встанемо і перетво-римося на високі дерева, піднімемо руки, похитаємося, бо ж на нас дує вітер: ш-ш-ш...; прилетіли пташечки, замахали крильцями, подивились навкруги, защебетали, політали
та й у свої гніздечка сіли.

Діти, хоч ми і намагалися не шуміти, та Василько все ж прокинувся. (Вихователь бере ляльку на руки.) Ви звернули увагу, яка красива колисанка у Василька? Зараз ліжка виготовляють майстри на меблевих фабриках, а раніше колиски та ліжка для своїх діток виготовляли татусі: їх плели з лози, вирізали з дерева, обов'язково прикрашаючи. В Ук-раїні вважалося, що чим красивішою у немов-ляти є колисочка, тим більше її мама з татом люблять. А коли дитя виростало, його колис-ку не викидали із хати, а зберігали, «щоб жит-тя у хаті було».

Бачу, наше немовля втомилося і дуже хоче спати. Покладемо його у колисочку (ви-хователь кладе і примовляє):

Колисочка гарнесенька,

Дитиночка малесенька:

Та м'якенькі подушки,

Та шовкові пелюшки.

Ходить сон-дрімота коло хати,

Ходить сон-дрімота волохатий,

Діткам бажає міцно спати.

Діти, ви ж знаєте колискову? То заспівайте її ляльці. Може, тоді Василько засне.

Діти співають колискову за допомогою вихователя кілька разів.

Коти-коти два,

Сірі й білі обидва,

Не ходіть по хаті,

Не будіть дитяти.

В нас дитя малесеньке,

Воно спати радесеньке.

-- Ось наше немовля й заснуло. Україн-ський народ створив безліч колискових пі-сень, які передаються з покоління в поколін-ня. Ці пісні зігрівають наші душі любов'ю до рідної землі, людей, природи. Ваші мами-вихователі дуже втомлюються, але вони все одно співають вам колисаночки, щоб насни-лися вам чудові сни. Наш український народ говорить: «Найдорожча пісня -- та, з якою мама колисала». Ви виростите, і своїм дітям теж співатимете ці колискові пісні. Давайте ми ще раз заспіваємо для Василька. Діти співають, а потім тихо виходять з іг-рової, щоб не заважати ляльці відпочивають.

Размещено на Allbest.ru