Навчання критичному мисленню

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра філософії освіти

Випускна робота

Навчання критичного мислення

Виконала: вчитель англійської мови

Селещинської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зінюха Марина Олександрівна

Полтава 2013



Зміст роботи

Вступ

1. Навчання критичного мислення

1.1 Що потрібно знати викладачу про критичне мислення?

1.2 Розвиток критичного мислення на уроках англійської мови

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Мислення - це нове створення світу.

Альберт Камю

критичний мислення викладач навчання

Давайте замислимось на хвилину над тим, якими ми хочемо бачити своїх учнів. Звісно, ми прагнемо, щоб учні стали повноправними громадянами, готовими до всіх труднощів дорослого життя, щоб вони не лише виживали в цьому світі, а й стали щасливими, жили повноцінним, продуктивним, змістовним життям.

Для цього їм потрібно буде знати, як інтегрувати, створювати та формулювати унікальні ідеї, обговорювати різні точки зору та знаходити компроміс. Отже, ми хочемо, щоб наші учні стали творчими особистостями.

Чи під силу кожному стати творчою особистістю? Звідкіля починає свій витік могутня ріка творчості? Здається, забагато запитань. Та чому б сучасним учителям не поставити їх собі? Вимагаючи від учнів глибини думок, творчості, самостійності, часто не замислюємось над тим, звідкіля ж це все візьметься; якими шляхами та засобами сформувати, виховати творчу особистість?

Слово «творчість» походить від слова «творити», і в загальновідомому сенсі це означає шукати, винаходити і створювати дещо таке, що не зустрічалось в минулому досвіді - індивідуальному чи суспільному. Основними критеріями творчості в пізнавальній діяльності учня є: самостійність, пошук і вибір можливих варіантів руху до мети; створення в цьому процесі нового продукту. Учні з високим рівнем креативності мають адекватну самооцінку, характеризуються внутрішньою свободою й високим самоконтролем, ініціативністю, успішно пристосовуються до умов свого соціального оточення.

Які ж форми роботи потрібно використовувати викладачу для розвитку творчого мислення учнів? Є дуже велика кількість інформації з цього питання. Одним із ефективних засобів навчання є технологія критичного мислення.

Чому викладачеві важливо використовувати технологію розвитку критичного мислення?

По-перше, використання технології розвитку критичного мислення забезпечує перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.

По-друге, це набагато ефективніший шлях використання часу вчителя, ресурсів суспільства, аніж навчання, яке залишає учнів пасивними, стомлює їх одноманітністю і результати якого швидко забуваються школярами, оскільки вони не розвиваються та не використовуються на практиці.

По-третє, ми повинні готувати учня до життя в інформаційному суспільстві. А це значить, треба навчити її серед невпинного потоку інформації вибирати головне, критично перевіряти отриману інформацію.

По-четверте, критичне мислення є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, які повинні про все мати власну думку і не дозволяти маніпулювати своєю свідомістю.



1. Навчання критичного мислення

1.1 Що потрібно знати викладачу про критичне мислення?

Хочу застерегти викладачів від хибного уявлення про сутність критичного мислення. Чомусь деякі педагоги ототожнюють поняття "критично мислити" і "критикувати". Критично мислити -- це не означає обов'язково критикувати, відкидати, заперечувати, негативно оцінювати, Що ж таке критичне мислення?

Критичне мислення -- це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати; зважено, вдумливо розглянути різні, а часом і протилежні підходи і розуміння проблеми з метою прийняття власного обгрунтованого рішення (термін "критичне" в такому контексті найбільш адекватний слову "аналітичне"); вміння самостійно знайти, обробити, проаналізувати та дати оцінку певній інформації; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстою-ванні своєї позиції [9].

Орієнтація на критичне мислення передбачає передовсім не сприйняття будь-якої думки або оцінки ”на віру": кожен учень, не беручи до уваги авторитетів, має сформувати свою думку про те чи інше явище, тобто виробити власні переконання.

Критичне мислення - це процес, під час якого людина може охарактеризувати явище або предмет, виразити своє ставлення до нього шляхом полеміки або аргументації власної думки, знайти вихід з будь-якої ситуації [7].

Критичне мислення - це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосувати здобуті знання на практиці [2].Є ще багато різноманітних визначень, але, як бачимо, суть одна й та ж - самостійне, незалежне мислення.

Стратегія критичного мислення сприймається сьогодні як перспектива самореалізації особистості в умовах демократичного суспільства.

Мета технології - формування власної точки зору, впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати.

Серед методик, які допомагають сформувати і розвинути критичне мислення можна назвати такі:

* мозкова атака;

* читання з передбаченням;

* сенкан;

* 5-хвилинне есе;

* кутки;

* кубування;

* гранування;

* стратегія позначок-поміток;

* стратегія подвійних нотаток;

* стратегія "Порушена послідовність".

Застосування цих методик викликає інтерес до читання, творчості, поштовх до вільного мислення, дає можливість показати себе в колективі, відбувається розкріпачення особистості - дитина почувається вільно, спокійно, впевнено.

За В.О. Сухомлинським, розвиток критичного мислення -- це невід'ємна складова розумового виховання, разом із тим це активне ставлення до явищ навколишнього життя, прагнення пізнавати і знати, системність, тобто цілеспрямований відбір об'єктів пізнання, понять, висновків, дисциплінованість, гнучкість, самостійність, критичність [8].

В.О. Сухомлинський радив виховувати в учнів прагнення пізнавати навколишній світ, виконуючи складні розумові операції; аналіз, синтез, порівняння, узагальнення; бачити причинно-наслідкові зв'язки; самостійно, без зовнішнього тиску оцінювати явища навколишньої дійсності; розвивати вміння доказово відстоювати свої думки й погляди, прагнення своєю розумовою та іншою працею щось довести, утвердити, відстояти; спостерігати, досліджувати, робити власні висновки з явиш навколишнього життя на основі прочитаного в довідковій літературі, наукових журналах тощо [8].

Критичне мислення-- це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення та закінчується прийняттям рішення.

Орієнтування учнів на критичне осмислення себе, свого образу, свої вчинків залежить від уміння педагогів пов'язувати навчальний матеріалу з проблемами, які хвилюють учнів даної школи, віку, класу.

Критичне мислення -- це здатність людини самостійно аналізувати Інформацію; вміння бачити помилки або логічні порушення утвердженнях партнерів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні; розпізнавати пропаганду; наявність розумної долі скепсису, сумнівів; прагнення до пошуку оптимальних рішень; мужність, принциповість, сміливість у відстоюванні своїх позицій; відкритість до сприймання інших поглядів[5]. Цілком природно, що відповідно до вікових особливостей школярів ці критичного мислення спрощуються або ускладнюються.

Д. Чаффі (автор книги «Шлях мислення. Крок до багатого життя») визначає ознаки, за допомогою яких можна визнати себе як людину, яка критично мислить [10]:

* відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

* компетентність -- прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;

* інтелектуальна активність -- виявлення інтелектуальної ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;

* допитливість -- вміння проникнути у сутність джерел інформації;

* незалежність мислення -- відсутність побоювання непогодження з групою, здатність до критичного сприйняття думок інших;

* вміння дискутувати -- уважне ставлення до думок інших, вміння висувати ідеї, які об'єднують;

* проникливість -- здатність до проникнення в сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;

* самокритичність -- розуміння особливостей свого мислення, своїх «окулярів».

Ці якості можна розвивати в учнів у процесі навчання на базі діалогової взаємодії. Цей шлях розвитку критичного мислення був визначений ще Сократом.

У загальноосвітній школі, особливо в старших класах, формуючи основи критичного мислення в учнів, важливо залучати їх до висловлення різних думок, поглядів щодо будь-якої навчальної проблеми. І разом з цим привчати робити власний вибір.

Наприклад, творчі американські вчителі для знаходження відповіді на одне й те саме питання пропонують учням різні джерела інформації з протилежними відповідями на нього. Так, кожний учень має висловити свою позицію щодо джерел інформації, з також виявити рівень своєї компетентності з приводу даного питання. У зв'язку з цим учням даються такі рекомендації:

1. З'ясуй сутність предмета обговорення, досліди його.

2. Оціни різні погляди й думки; розглянь та визнач переконливість показів на користь кожної думки.

3. Синтезуй свої міркування в незаперечний висновок.

4 Ясно й чітко поясни, чому ти так думаєш.

Структура уроків критичного мислення.

1. Розминка. Урок починається з розминки, яка замінює так звані організаційні моменти класичного уроку. Головна функція розминки -- створення сприятливого психологічного клімату для творчого розвитку особистості на уроці.

2. Обґрунтування навчання. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується на практиці та усвідомлюється теоретично. Майбутнє відкривається дітям, які критично перевіряють інформацію та вибудовують свої особисті реальності. Отже, кожна тема уроку мас бути обґрунтованою.

3. Актуалізація. На етапі актуалізації учні активно пригадують, що вони знають із цієї теми.

Учні встановлюють рівень власних знань з предмета, до якого можуть додати нові знання. Інформація, яку учні не пов'язують з уже відомою, втрачається дуже швидко. Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають». Те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися. Навчання -- активна та цілеспрямована діяльність. Установлення мети навчання є вирішальним моментом тривалого навчання.

4. Усвідомлення змісту. Наданому етапі учень знайомиться з новою інформацією. Методики критичного мислення передбачають, що на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учень самостійно отримує та аналізує інформацію, перевіряє своє особисте розуміння цієї інформації.

5. Рефлексія. Учень висловлює своїми словами певну думку. Він стає власником ідеї, коли висловлює ЇЇ своїми словами. Відбувається обмін думками. Мислити критично легше в атмосфері демократичності. У такій атмосфері розквітає розмаїття поглядів, в такій атмосфері приймають правильні рішення. Часто інформація, що стосується однієї теми, але надходить з різних джерел, є не просто відмінною, але и суперечливою. Тому правильна обробка інформації потребує вміння аналізувати її та відрізняти факти від думок та суджень. Треба вміти вирізняти з повідомлення інформацію про те, що справді відбулося, хто і що сказав.

Інформація про факти надходить до нас із думкою особи, яку ми слухаємо. Вона дає власний коментар, намагається інтерпретувати те, що сталося, до того ж має власні погляд стосовно важливості того, про що говорить. Часто буває так, що власну думку подають як об'єктивне висвітлення фактів. Варто вміти захищатися від впливу таких матеріалів. Це не просто. Але до цього потрібно прагнути. Інакше на нас будуть впливати інші люди, заважаючи виробленню власної думки. Крім того, використовуючи недостовірну інформацію, ми можемо потрапити в складку або навіть небезпечну ситуацію.

Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки переконання, ідеї тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальній характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, адже її розв'язання стимулює людину мислити критично. Початок розв'язання проблеми - це збирання інформації про неї, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.

3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення - це прийняття рішення, яке дозволить оптимально розв'язати поставлену проблему.

4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв'язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.

5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Можна виділити ознаки людини, яка мислить критично:

· Здатність сприймати думки інших критично. Людина виявляє здатність прислухатись до думок інших, оцінювати й аналізувати їх щодо розв'язання поставленої проблеми.

· Компетентність. Людина виявляє прагнення до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи.

· Небайдужість у сприйнятті подій. Людина виявляє інтелектуальну активність у різних життєвих ситуаціях, здатність зайняти активну позицію у конфронтаційних ситуаціях

· Незалежність думок. Людина прислуховується до критики на свою адресу, може протиставити свою думку думкам інших або не погодитися з групою.

· Допитливість. Людина виявляє вміння проникнути в сутність проблеми, глибину інформації.

· Здатність до діалогу і дискусії. Людина вміє вести діалог і дискутувати, тобто вислухати думку інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію, толерантно поводити себе під час проведення дискусій.

Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи викладача й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій викладача з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.Головними з них є такі:

· Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за заданою проблемою, її обробки, вибору оптимального способу презентації свого рішення. Робота з формування критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.

· Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути різноманітними, нетривіальними.

· Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв'язання проблеми.

· Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв'язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».

· Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв'язання проблеми. Викладач повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань.

· Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримуючи справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.

Деякі прийоми, що сприяють розвитку творчого мислення учнів:

«Я так думаю».

В основі цього прийому лежить інтерактивна технологія навчання «прес», яка використовується при обговоренні дискусійних питань і проведенні вправ, у яких потрібно зайняти та чітко аргументувати власну позицію.

Нагадуємо учням, що відповідь потрібно будувати за такою схемою:

1. Висловіть свою думку, поясніть, у чому вона полягає. Починайте зі слів «Я вважаю, що…».

2. Поясніть, на чому ґрунтуються ваші докази. Починайте зі слів «тому, що…».

3. Наведіть приклади. Починайте словом наприклад

4. Узагальніть свою думку, зробіть висновок. Починайте словами: отже…, таким чином…

Цей прийом стане в нагоді й під час вивчення граматичних тем, і на уроках зв'язного мовлення. При цьому розвивається логічне мислення, а отже, відповіді стають повними й аргументованими.

«Відповідь із рецензією».

До дошки викликається учень, який усно відповідає на поставлені запитання. Окремим учням класу (можна за бажанням) дається завдання - написати рецензію на відповідь за схемою: розкриття змісту запитання, повнота відповіді, наявність цікавих фактів, логічність міркувань, культура мовлення.

Указати на помилки та неточності, допущені під час відповіді, і виправити їх.

З метою внесення позитивних емоцій деяким учням можна запропонувати написати рецензію з позицій психолога, вчителя.

«Магазин самообслуговування».

Застосовується після вивчення певного розділу.

Суть гри полягає в тому, що учні із запропонованого переліку запитань із теми, які вивішуються на дошці, повинні обрати за власним бажанням запитання та дати відповіді на них.

Клас розбивається на декілька команд. До складу кожної не повинно входити більше п'яти учнів. Кількість запитань, обраних для розкриття, повинна дорівнювати складу учнів у команді. Кожен учень має право дати відповідь на одне запитання. За рівнем складності запитання не однакові. Біля кожного зазначається коефіцієнт складності.

«Далі, далі…».

Прийом полягає в залученні учнів до швидкого пошуку відповідей на запитання. Проходить у формі змагання: хто з учасників дасть більше правильних відповідей на запитання за фіксований час (1 хв.).

«Відстрочена відгадка».

За допомогою цих прийомів на уроці створюється установка, за якої учні позитивно налаштовують себе на сприйняття нових знань, а відстрочена відгадка буде стимулювати пізнавальну активність протягом усього року.

Гра «Так - ні».

Цю гру доцільно застосовувати під час закріплення нового матеріалу.

Правила гри: уважно слухати голос учителя, запитання читаються тільки один раз, перепитування не дозволяється. Під час читання запитання необхідно записати відповіді «так» чи «ні».

«Спіймай помилку».

Один з прийомів, який навчає учнів миттєво реагувати на помилки.

1. Учнів заздалегідь попереджують про те, що пояснюючи матеріал, учитель навмисно припускається помилок. Також домовляються про умовний знак, яким користуватимуться учні аби звернути увагу на знайдену помилку.

2. Учням пропонується підготувати домашнє завдання у формі складеного невеличкого оповідання на певну тему, в якому навмисно допущено не менше п'яти помилок. На уроці учень читає перед класом свій твір, а завдання слухачів - помітити помилки.

«На смак і колір».

Вчитель по ходу пояснення нового матеріалу надає учням певний вибір завдань, наприклад:

1. Виконати два завдання з підручника.

2. Написати маленький твір чи есе.

3. Переписати «на точність» частину тексту з підручника.

4. Ознайомитись із матеріаломінформаційних карток з подальшим виконанням різного типу завдань за технологією критичного мислення.

«Альтернатива».

Учні отримують робочу картку, на якій записана певна моральна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її вирішення. Кожен учень самостійно повинен обрати тільки одну із запропонованих альтернатив і пояснити свій вибір.

Після заслуховування відповідей 3-4 учнів учитель організовує фронтальну бесіду, щоб вийти на основне питання уроку і перейти до етапу навчально-пізнавальної діяльності учнів.

«Незакінчене речення».

Кожен учень має самостійно закінчити пропоновані речення (виходячи з особистого досвіду та отриманих знань).

1.2 Розвиток критичного мислення на уроках англійської мови

Реформування системи освіти в Україні передбачає, що основною метою навчання має бути не «озброєння» учнів сумою знань, умінь і навичок з окремих предметів, а розвиток особистості учнів, формування якостей, що їх потребує сучасне життя.

Закономірним стає пошук шляхів удосконалення змісту навчального процесу, надання йому сучасного, європейського характеру. Пріоритетна увага сьогодні приділяється технологіям інтенсивного навчання, які формують світогляд, цінності культури, вміння самостійно вчитися та критично мислити, здатність до самопізнання та самореалізації особистості. Саме використання активних форм навчальної діяльності створює учням умови для застосування знань в нових умовах, які максимально наближені до реального спілкування. Така організація роботи змінила і роль вчителя на уроці: тепер активність вчителя визначається активністю учнів, а вчитель перестав бути єдиним джерелом знань. Впровадження методики критичного мислення дає кращі результати і методично цінне тим, що дозволяє досягнути нестандартності, динамізму, змінності та імпровізації в структурі самого уроку.

І тому я працюю над проблемою «Розвиток навичок критичного мислення на уроках англійської мови».

Моїм завданням є не тільки формування вмінь і навичок учнів у всіх видах мовленнєвої діяльності, але й розвиток навичок самостійної роботи, розширення кругозору, виховання інтересу до предмета.

Всю свою роботу спрямовую:

- на використання групової роботи;

- на підвищення пізнавальних інтересів учнів;

- на розвиток творчих здібностей, бажання вчитися.

На своїх уроках я використовую такі форми роботи:

1. Фокусуючі запитання.

Ставлю учням запитання, на які треба буде відповісти після презентації або читання. Наприклад: Will you listen to the text “Kyiv” and say why we consider Kyiv to be a scientific, cultural and industrial centre of Ukraine.

2. Мозкова атака.

Пропоную учням(окремо або в парах) зробити список того, що вони вже знають з теми.

3. Гронування.

Застосовую метод «гроно», щоб показати зв'язки між ідеями та поняттями. Записую центральне слово на дошці і пропоную учням записати слова чи фрази, що асоціюються в них з обраною темою.

4. Низка слів наперед

Даю учням короткий перелік слів, виразів з нової теми і пропоную зробити припущення про те, що буде вивчатися на уроці.

5. Метод “Позначки”.

Післяпроведення мозкової атаки пропоную учням опрацювати текст за допомогою спеціальних позначок. Наприклад:

Read the text“Wales” using the following interactive reading strategy: put some notes on the margins:

V- I know about it;

+- it is new information;

?- I have a question.

6. Аналіз тексту за схемою 5WH.

Прочитавши текст про Великобританію учні відповідають на такі запитання:

1. Where is the UK situated?

2. What is Great Britain washed by?

3. Who is the head of the UK?

4. When did the English people celebrate Christmas?

5. Why it is often rains in England?

7. Діаграма Венна.

На стадії закріплення набутих знань пропоную учням порівняти дві події чи явища за допомогою діаграми Венна. Наприклад, порівняти два міста:

Рисунок 1

Після того, як записані основні характеристики міст, в тій частині, де кола перетинаються, пропоную записати те, що є спільним для цих міст.

8. «Обери позицію».

Цей метод допомагає з'ясувати, які позиції й думки можуть існувати щодо проблемного запитання, а також дає змогу кожному обґрунтувати свою позицію, порівняти її з аргументами інших.

9. Майжена кожному уроці використовую “Matching” - поєднаннядвохчастин. Такий метод сприяє швидкому запам'ятовуванню лексики уроку.

10. Досить часто використовую на уроках метод проектів, який спрямований на те, щоб розвинути активне самостійне мислення дитини і навчити її не просто запам'ятовувати і відтворювати знання, які їй дає школа, а вміти застосовувати їх на практиці. Це метод поєднання теорії з практикою. Він пов'язує навчальну і виховну роботу з життям. Використання проектної методики підвищує інтерес учнів до вивчення мови шляхом розвитку позитивної внутрішньої мотивації. А позитивна мотивація-це найкоротший шлях до успішного оволодіння іноземною мовою.

Для того, щоб учень міг скористатися своїми можливостями критичного мислителя, я намагаюся розвивати такі важливі якості:

· Готовність до планування. Думки часто виникають хаотично. Важливо упорядкувати їх, вирішити, у якій послідовності їх викласти. Упорядкованість думки-ознака впевненості.

· Гнучкість. Якщо учень не готовий сприймати ідеї інших, він не зможе сам стати генератором ідей. Гнучкість дозволяє зачекати з винесенням судження, доки учень не ознайомиться з різноманітною інформацією.

· Наполегливість. Часто, зіштовхуючись із важкою задачею, ми відкладаємо її вирішення на потім. Виробляючи наполегливість у розумовому напруженні, учень обов'язково досягне набагато кращих результатів у навчанні.

· Готовність виправляти свої помилки. Критично мисляча людина буде намагатися не виправдовувати свої неправильні рішення, а зробити із них правильні висновки, врахувати помилки у подальшій роботі.

· Усвідомлення. Ця дуже важлива якість передбачає вміння спостерігати за собою в процесі розумової діяльності, відстежувати хід міркувань.

· Пошук компромісних рішень. Важливо, щоб ваше рішення могли сприйняти інші люди, інакше воно так і залишиться на рівні висловлювання.

Аналізуючи власний практичний досвід роботи, я дійшла висновку, що існують різноманітні способи розвитку критичного мислення, які сприяють розвиткові пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, умінню використовувати свої знання на практиці, орієнтуватися в інформаційному просторі, швидкому й невимушеному оволодінню іноземною мовою.

Розвиток учня як творчої особистості, залучення його до пошуку виступає на передній план. Велике значення має співпраця між учнем та вчителем.

Важливим завданням є створення реальних та уявних ситуацій спілкування на уроці іноземної мови, використання різних методів та прийомів роботи.

Застосування методики інтерактивного навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв'язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Методика критичного мислення допомагає учням вдумливо читати, виражати свої думки вголос і на папері, формує самооцінку і самоповагу. За допомогою цієї методики легко навчити учнів самостійно міркувати. Ще Конфуцій говорив: «Навчання без міркування-марна праця».



Висновки

Щоб навчити учнів мислити критично, треба, щоб учитель усвідомив необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи учителів, механічно записують, а потім бездумно відповідають на запитання, репродукуючи все те, що їм "надиктував" учитель. Вони розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, доки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: " Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

Сьогодні світ стає все складнішим, то вимагає вміння вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Здатність мислити критичною навичкою, яку треба формувати, розвивати в процесі навчання та виховання учнів.

З усього вищесказаного можна зробити висновок, що критичне мислення - це мислення самостійне. Воно носить індивідуальний характер. Кожен формує свої власні ідеї та переконання, причому має повне право прийняти ідею іншої людини, якщо її аргументація буде вагомішою.

По-друге, інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Головним є процес здобуття знань.

По-третє, критичне мислення починається з постановки запитань та усвідомлення проблем, які потрібно вирішити. Лише борючись із конкретною проблемою, відшукуючи власний вихід зі складної ситуації, учень дійсно думає.

По-четверте, критичне мислення прагне до переконливої аргументації (докази, контраргументи, признання інших точок зору тощо).

По-п'яте, критичне мислення - це мислення соціальне. Кожна думка перевіряється й обґрунтовується, коли нею діляться з іншими. Саме через це у цій технології застосовуються різні види парної та групової роботи, використовуються дебати, дискусії, різноманітні види публікацій письмових робіт.

Дана технологія - спільний міжнародний проект освітян - методична система "Розвиток критичного мислення при викладанні різних предметів", в розрізі проекту "Читання та письмо для критичного мислення" (ЧПКМ). Технологія розвиває в учнів здатність мислити критично та раціонально, використовувати та оцінювати знання.

Ефективна стратегія розвиває в учнів готовність і вміння роздумувати над прочитаним, бути учасником текстової дії, вчитися користуватися текстом, бути текстовим аналітиком. Технологія критичного-мислення передбачає формування в учнів соціально-критичної грамотності.

Серед невпинного потоку інформації дуже важливо вибрати головне, необхідне саме тепер. Уміння вибрати найголовніше - запорука успіху. Майбутнє відкриється тільки для того, хто зуміє критично осмислити отриману інформацію і виробити власний план щодо її реалізації. Це можуть зробити ті люди, які здатні критично мислити.



Список використаної літератури

1. Барабанова Г. В. Когнітівно-комунікативна модель навчання професійно орієнтованого читання іноземною мовою в немовному вузі / Іноземні мови N1, 2004. С. 29-31.

2. Наволокова Н. П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій, Харків: „Основа”, 2011.

3. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем - майстром / Упорядники В.М. Андрєєва, В.В. Григора. X.: Вид. група „Основа”, 2006.

4. Нор Е.Ф. Технология организации групповой учебной деятельности. Николаев, 1998.

5. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін., за ред. О.М. Пєхоти. К.: Видавництво А.С.К., 2003.

6. Полат Е.С. Метод проектов на уроке иностранного язика / Иностранные языки в школе. М., 2000. N 2. C. 25-26.

7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. - метод. Посібник. К.: Вид. А.С.К., 2004.

8. Cухомлинський В. Як виховати справжню людину. Вибрані твори. У 5 т. Т.2. К., 1976.

9. Тягло О.В. Критичне мислення. Харків: „Основа”, 2008.

10. Чаффі Д. Шлях мислення. Крок до багатого життя.

11. Чередов И.М. Формы учебной работы в средней школе. М.: Педагогика, 1988.

12. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. М.: Педагогика, 1979.

13. Ядкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. Х.: Вид. група „Основа”, 2008.

14. .John, Ann M. Text, Role and Context: Developing Academic Literacies. NY: Cambrige University Press, 1977. 171 p.

15. http:// foreignlanguages.com.



Додатки

Розробка уроку з використанням технології критичного мислення

Lesson

Тема:The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland

Підтема:Education in Ukraine and Great Britain

Мета:ознайомити учнів з системами освіти України та Великобританії, порівняти їх, тренувати в читанні та аудіюванні текстів, підготувати учнів до самостійного висловлювання про школу в Великобританії; розвивати пам'ять, увагу, уяву, навички критичного мислення; виховувати інтерес до різних систем освіти в різних країнах, любов до своєї школи.

Тип уроку: інтерактивний

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, презентація «Education in Ukraine and Great Britain», ілюстративний матеріал.

Хід уроку:

I. Introduction

1). Greeting

Good morning, children!

2). Aim

At today's lesson we are going to speak about the educational systems of Ukraine and Great Britain. Will you open your exercise-books and put down the date and the theme of our today's lesson.

3).Warming-up

First of all I want you to give your associations with the word “Education”.

Education

II. Main part

1.Guessing Game

I see you know a lot about education. Now your task is to guess the words listening to the sentences. So, be attentive:

1). A type of school which is compulsory for everyone in our country.

2). A type of school where you can get deeper knowledge in different subjects.

3). A type of school where you can develop your life skills and learn more subjects than in the secondary school.

4). A school where you can study two or more languages.

(The words appeared on the computer screen)

2). Reading

- Pre-Reading Task

And now look at the screen and say to me, please, what types of schools are there in Ukraine?

- Reading

Now we are going to read the text about schools in Ukraine. Take your texts, please, and let's start to read.(HO)

-Post-Reading Task

- Finish the sentences;

- Find the beginning of the sentence;

- Translate into English;

- Match the parts of the sentences (HO);

- Answer the questions:

1. When do the Ukrainian children start going to school?

2. Where do the children study from 3 to 4 years old?

3. Is the primary and secondary education compulsory and free?

4. How many years do the pupils study at

- primary school?

- secondary school?

- upper secondary school?

And now look at this mind-map and say to me, please, what types of school are there in Great Britain?(computer screen).

Your next task is to read the text about education in Great Britain(HO).

Now you have to match the first and the second parts of the sentences (HO). If you need to make notes, you may put the number and the letter.

And now will you answer my questions:

1. When do the British children start going to school?

2. What education do they receive from the age of 5 to 11?

3. Where do the pupils go at about 11 years old?

4. Do the children take any exams to enter the comprehensive school? Grammar school?

5. When do the English pupils have exams?

6. How many terms are there in schools in Britain?

7. When do the English pupils have the longest holidays?

3). Listening

Now we are going to listen to the text about English schools. Will you take your pens and make some notes while listening. Be attentive, please, because you'll have to say if the sentence is true or false after listening.

1. In English schools lessons begin at 8 o'clock in the morning.

2. In the morning they have four lessons.

3. They have a break of 20 minutes between the second and the third lesson.

4. They have a long break between the second and the third lesson.

5. During the long break all the pupils go home and have dinner.

6. After the dinner break they have 4 lessons.

4). Choosing a position

So you see in Great Britain there are schools only for boys and only for girls. How do you think, is it good to study at such kind of school? Work in groups. You have 1 minute to prepare and then you have to tell me your opinions.

So, you see…

Ш. Summarizing

As a summary of our today's lesson let's make such “Mind-Maps”:

Group 1- “Education in Ukraine”

Group 2- “Education in Great Britain”

You have 3 minutes.

And now put your associations on the diagram.

What is different in these two systems?

What is the same?

What system do you like more?

At today's lesson we have got some knowledge about the educational systems of two countries- Great Britain and Ukraine. During the lesson we've done some activities:

1). Matching

2). Making up “ Mind-Maps”

3). Choosing a position

4). Multiple Choice

5). Completing

6). Comparing

What activities do you like more? Why?

I\/.Home task

Your home task is on the blackboard. Retell the text “Education in Great Britain”.

Размещено на Allbest.ru