Прислів'я підсилюють виховне спрямування твору, відчуття особливостей його персонажів.

Цікавою є вправа - "діалог" персонажів, складений з українських народних прислів'їв, дібраних тематично. Можливий приклад такої бесіди (українська народна казка "Лисичка-сестричка").

1. Веселий гість - дому радість.

2. Гарні гості, та не в пору.

Дорогі гості, а нічим приймати.

Від гостей не відкрутишся.

1. Міняв тихо - виміняв лихо.

Міна буває надвоє: або виміняв або проміняв.

Мир та лад - великий клад.

Згода будує, а незгода руйнує.

Де незгода, там часто шкода.

Хто згоди хоче, той згоду має.

Де згода панує, там і горе танцює.

Я до згоди, як риба до води.

Робота із лічилкою

Лічилки створюються самими дітьми у процесі гри, промовляються речитативом. Основне призначення лічилки - організувати гру, визначити, кому починати, кому водити, ловити, жмуритися тощо. Діти підкоряються лічилці: як вона вкаже, так і буде.

Є дві групи лічилок: одні мають зрозумілий зміст, інші - незрозумілий. У багатьох лічилках цікавий зміст, але в усіх чіткий ритм.

Перед промовлянням лічилки важливо знайти ритмічний ключ (лічба на "два": 1, 2 чи на "три": 1, 2,3); читання спочатку можна супроводжувати плесканням у долоні, притупуванням, а потім використати відпрацьоване ритмічне промовляння в ігровій ситуації.

Робота над цим жанром, як і попередніми, починається зі слова лічилки. Оскільки основною ознакою лічилки є наявність ритму, необхідно навчати дітей визначати його і промовляти її в заданому ритмі.

Прийоми:

послухай і повтори (вчитель промовляє лічилку в потрібному ритмі, відбиває ритм рукою; потім у такому ж ритмі повторюють діти);

зверни увагу на знаки наголосу і пауз у тексті. Вони визначають ритм. Прочитай лічилку в цьому ритмі;

прочитай лічилку на рахунок "чотири" (наприклад, 1, 2,3,4);

склади лічилку за початком;

розіграйте лічилки.

2.3 Комплекс творів малих фольклорних жанрів для роботи на уроках літературного читання

ЗАГАДКИ

Про людину

Нас не було - воно було,

Нас не буде - воно буде,

Ніхто ні в кого його не бачить,

А в кожного воно є. (Ім'я).

Без рук, без ніг,

А всіх кладе в постіль. (Сон).

Зверху гай,

Під гаєм моргай,

Під моргаєм сліпко,

Під сліпком видко,

Під видком нюхко,

Під нюхком цапко. (Голова людини).

Ношу їх багато років,

А ліку їм не знаю. (Волосся).

У вовні, а не вівця,

Літо й зиму труситься. (Борода).

Двоє лисенят завжди поруч сидять. (Вуха).

Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик).

Два ряди сорочок, а між ними фартушок. (Зуби, язик).

Стоїть погрібець, а в ньому два ряди яєць. (Зуби).

У хлівці два ряди баранців, і всі біленькі. (Зуби).

На одному камені дві змії лежать. (Лоб, брови.)

Сопе, хропе, часом чхає,

Сюди - туди зазирає,

На морозі замерзає,

Бо одежини не має. (Ніс).

Між двох світил я посередині один. (Ніс).

У щуки зовсім їх немає,

А білий гриб одну лиш має,

Курчатко - дві; а що з трьома?

Нехай кмітливий відгадає!

А чорний жук їх має шість…

Що це таке - хто відповість? (Ноги).

Було собі два брати

І обидва Кіндрати,

Через доріжку живуть,

А один одного не бачать. (Очі).

Кругле, маленьке, а до неба дістане. (Око).

Своїх очей не маю, а іншим бачити допомагаю. (Окуляри).

У двох матерів по п'ятеро синів,

У кожного своє ім'я. (Пальці).

Що то за штука день і ніч стука? (Серце).

Солоне, а не сіль, біжить, а не річка,

Блищить, а не золото.

Коли б угадати та менш його знати! (Сльози).

Прийшла біда - тече вода. (Сльози).

Крутиться - вертиться, а в ополонку не впаде. (Язик).

Лежить колода посеред болота,

Не гниє і не іржавіє. (Язик).

Повен хлівець білих овець,

А за ними баранець. (Язик і зуби).

Про одяг і взуття

По грязюці гуляють, а сухо - відпочивають. (Калоші).

Топчуться разом - один на порозі, другий на дорозі. (Чоботи).

Два братики - вусатики,

В обох жовтенькі сорочки,

Стоять у кутку,

Повисували язички. (Черевички).

Плету хлівець на четверо овець, а на п'яту - окремо. (Рукавиця).

Невеличкі дві хатини,

В них м'які і теплі стіни.

По п'ять братиків малих

Прожива в хатинах тих. (Рукавички).

Про їжу

Увесь вік їси - не проїси,

І завжди добре. (Борщ і каша).

Чорний пень, а золотий верх. (Гречана каша).

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький,

В окропі купався, у дірку впав,

і пропав! (Вареник).

Місили, місили, ліпили, ліпили,

А тоді - хіп та в окріп!

А вже наостанку - в масло та сметанку.

Хто зуміє відгадати,

Того будем частувати. (Вареники).

Як навколо об'їси - серединки не проси.

Ми такі гостинці: дірка в серединці. (Бублики).

Сидить в ложці, звісивши по ножці. (Локшина).

Били, колотили і на стіл положили. (Масло).

Рідке, а не вода; біле, а не сніг. (Молоко).

Не сіють, не жнуть,

Не печуть, не варять,

А всі його їдять

Без нього жити не можуть. (Молоко).

Ріжуть мене ножакою,

Б'ють мене ломакою;

За те мене отак гублять,

Що всі мене дуже люблять. (Морозиво).

У воді росте, кохається,

а вкинь у воду - злякається. (Сіль).

Мене не їдять, і без мене не їдять. (Сіль).

Ріжуть мене, в'яжуть мене,

Б'ють нещадно, колесують,

Пройду вогонь і воду

І кінець мій - ніж і зуби. (Хліб).

Білий, як сніг, зубами мене кусають

Або на воду пускають. (Цукор).

Білий, як сніг, в пошані у всіх,

До рота попав - там і пропав. (Цукор).

Розколеш лід - візьмеш срібло,

Розколеш срібло - візьмеш золото. (Яйце).

Схоже на бочку, а потурбуйся - матимеш квочку. (Яйце).

Маленьке, кругленьке, зі столу впало; нема таких ковалів, щоб його скували. (Яйце).

Про овочі, фрукти, ягоди, злаки та їстівні рослини

Проти сонця, де тепленько,

Там свинки лежать гладенькі,

А як тільки сонце прийде,

Зараз з хати баба вийде.

Одрубає, де хвости,

Кличе діда, щоб нести. (Гарбуз).

Стоять коні на припоні,

Не їдять, не п'ють,

А все гладшими стають. (Гарбузи).

Я на сонці сонцем сяю.

Родичів багато маю.

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я?. (Диня).

Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк).

Круглий, як куля,

Зелений, як трава,

Червоний, як кров,

Солодкий, як мед. (Кавун).

Круглий, та не місяць,

Зелений, та не діброва,

З хвостом, та не миша. (Кавун).

На нозі стоїть одній -

Сто сорочок на ній. (Капуста).

Сидить баба на грядках,

Вся закутана в хустках. (Капуста).

Неприваблива, шишкувата,

А як прийде на стіл вона,

Скажуть весело хлоп'ята:

Ну й розсипчаста, смачна. (Картопля).

Хто ховає під кущі наші супи та борщі? (Картопля).

Без рук, без ніг, а в'ється, як батіг. (Квасоля).

Коса надворі, а панна в коморі. (Морква).

А що то за коні

В гаю на припоні:

Довгасті, голчасті,

Зеленої масті,

Нікого не возять,

Лише солі просять? (Огірки).

Червоний Макар

По полю скакав,

А в борщ плигнув. (Перець).

Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска).

Я гірка і завжди свіжа,

Всім подобаюсь одначе.

Хто мене ножем уріже,

Неодмінно сам заплаче. (Цибуля).

Що то за голова,

Що лише зуби і борода? (Часник).

З цих зелених маленьких листочків

Мама зварить смачний дуже борщик.

Ми зелених листочків нарвем,

Що усі називають… (Щавлем).

Росло, виросло,

Із кожуха вилізло,

По руках покотилося,

На зубах опинилося. (Горіх).

Сам маленький,

А шуба дерев'яна. (Горіх).

Жовте, соковите,

На дерев'янку надіте. (Абрикос).

Маленькі плоди,

Мов сережки, повисли.

Червоні - солодкі,

Зелені - ще кислі. (Вишні).

За хатиною в садочку,

У зеленому віночку

Та в червоних намистинах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти:

За намисто кожен - смик!

Та й укине на язик. (Вишня).

Весною біле, літом зелене,

Восени жовте, зимою добре. (Груша).

Голуба накидка.

Хвостик - наче нитка;

Є в ній щось смачнюще,

Є в ній щось твердюще,

В жовту тінь звабливо

Заховалась… (Слива).

Одне - рум'яне,

Друге - зелене лице у мене.

Влітку і взимку

Ковтають слинку

Всі через мене.

Хто я? (Яблуко).

Живе вона в лісочку, має червону сорочку,

Хто йде, той поклониться. (Суниця).

На горі в нас росте

Сонце ясне, золоте,

Жовте око, жовті вії,

Та чомусь воно не гріє. (Соняшник).

Парубійко я вродливий,

Дуже гарний, нешкідливий,

Квіт до сонця повертаю,

За те й назву собі маю.

І олію з мене б'ють,

І макуху дістають,

І в веселий свята час

Дам щось кожному із вас. (Соняшник).

Білі зуби маю,

Та усі ховаю;

Довгі коси маю,

Та не заплітаю. (Кукурудза).

Із віку боса,

Простоволоса,

Лиш тільки зубки

Ховає в шубки. (Кукурудза).

В чисті полі він росте:

На високих ніжках,

В зелених панчішках,

Квіточки блакитні,

Оченьки привітні. (Льон).

Є рослина в нас така,

Що від неї кінь скака. (Овес).

Не чоловік, не звір,

А має вуса. (Ячмінь).

Про погоду та пори року

Хто наткав полотна

Аж від лісу до вікна

І сміється, задається:

Ось така ширина! (Зима).

Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. (Осінь).

Зійшли сніги, шумить вода,

Земля вже квіти викида,

Буяє травка молода,

Все мертве оживає.

Коли, діти, це буває? (Навесні).

Сонце пече, липа цвіте,

Вишня поспіває.

Коли це буває? (Влітку).

Не дід, а сивий,

Не спить, а стелиться,

Вкриває землю й океан,

А звуть його… (Туман).

Гуляє в полі, та не кінь.

Літає на волі, та не птиця. (Вітер).

Є на світі кінь - усьому світу не вдержати. (Вітер).

Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь - ховатися почнуть. (Дощ).

Не сніг, не лід,

А сріблом дерева прикрасить. (Іній).

Біг кінь білобокий,

Через Дунай глибокий,

Як упав - заіржав,

Увесь світ задрижав. (Грім).

Два брати рідні:

Одного всі бачать, але не чують,

Другого всякий чує, але не бачить. (Грім і блискавка).

Узимку білим цвітом сад зацвів,

Наче навесні. (Іній).

Без рук, без ніг, а малювати вміє. (Мороз).

Взимку вкрили ми навкруг

Ліс, дорогу, поле й луг. (Сніг).

А як сонце припече - ми струмочком потечем. (Сніжинки).

Росте вона холодною зимою,

Росте вона додолу головою,

А тільки сонечко засяє -

Вона заплаче й помирає. (Бурулька)

ПРИСЛІВ'Я, ПРИКАЗКИ

Найбільше багатство - здоров'я.

Здоров'я дорожче від багатства.

Здоров'я дорожче від золота.

Здоров'я - найдорожчий скарб.

Здоров'я не купиш за гроші.

Здоров'я не купиш, хвороби не продаси.

Здоровий не знає, який він багатий.

Здоров'я всьому голова.

Немає друга вірнішого за здоров'я.

Здоровому лікаря не потрібно.

Турбота про здоров'я - кращі ліки.

Хто здоровий, той ліків не потребує.

Здоров'я не вродить - ніхто не нагородить.

Хочеш бути здоровим - будь розсудливим.

Здоров'я живе обережністю.

Бережи одежу знову, а здоров'я змолоду.

Поки людина здорова, то здоров'я не шанує.

Здоров'я маємо - не дбаємо, а втративши - плачемо.

Гроші загубив - небагато загубив, час загубив - багато загубив, а здоров'я загубив - усе загубив.

Вартість здоров'я знає лише той, хто його втратив.

Здоров'я виходить пудами, а входить золотниками.

Хто здоровий, той і молодий.

Нема щастя без здоров'я.

Чистота - дві третини здоров'я.

Здоров'я в чистоті міцніє.

Праця - здоров'я, лінь - хвороба.

Фізкультура і праця здоров'я несуть.

Хто день починає з зарядки, у того здоров'я в порядку.

Якщо хочеш здоров'я мати, треба рано вставати.

Спиться - здоровиться.

Сміх - половина здоров'я.

Веселий сміх - здоров'я.

Світ великий, було б здоров'я.

У здоровому тілі здоровий дух.

Здоровому все здорово.

Не в міру їси - здоров'я не проси.

Горе стихає, а здоров'я зникає і радість минає.

Хвороба - як худа худоба.

Не смерть страшна, а недуга.

Що в кого болить, той про те й говорить.

Чужий біль нікому не болить.

Хвороба коли не вморить, то скривить.

День меркне від ночі, а чоловік від немочі.

Дорогі ліки помагають не хворому, а аптекарю.

Коли не має сили, то й світ не милий.

Без здоров'я нічого людині не миле.

Ліпше здоров'я, як готові гроші.

Як на душі, так і на тілі.

Не просимо хліба у Бога, а просимо здоров'я.

Було б здоров'я, а все інше наживемо.

Держи голову в холоді, а живіт в голоді - будеш здоров.

Держи голову в холоді, а ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.

Добре здоровому вчити хворого.

Добрі зуби і камінь їстимуть.

Здоровий хворого не розуміє.

Здоров'я маємо - не дбаємо, а втративши - плачемо.

Усе можна купити, крім здоров'я.

Їж - не переїдайся, пий - не перепивайся, говори - не переговорюйся, то будеш здоров.

Лічилки

Раз, два, три, чотири,

Козі дзвоника вчепили.

Коза бігає, кричить,

Просить дзвоник відчепить.

***

Тут циганка ворожила,

Кусок сала положила,

Тут воно є,

Щастя моє.

***

Попіл, попіл, попільниця,

А де ж наша зозулиця?

Понад морем літає,

Сивим оком киває.

Що кивай, не кивай,

А від мене утікай.

***

Раз, два, три, чотири.

Кицю грамоті навчили:

Не читати, не писати,

А за мишками ганяти.

***

Бігли коні під мостами

З золотими копитами,

Дзень-брязь -

Вийшов князь.

***

Сів метелик на травичку,

Пригадав собі дурничку.

Раз, два, три,

Ти, метелику, лети!

***

За горою кам'яною,

За стіною кістяною,

Там щука-риба грала,

Золоту пір'їну мала,

Сама собі дивувала,

Що хороше вигравала.

***

Ішов кіт

Через сто воріт,

До кінця дійшов,

Котеня знайшов -

Няв!

***

Сіла качка на гніздечко,

Золоті несе яєчка.

Скільки їх там, відгадай?

Раз, два, три - і утікай!

***

Зайчик-зайчик-побігайчик,

Виніс хліба нам окрайчик,

Виніс свіжої води,

Ой, виходь жмуритись ти.

***

Йшла зозуля біля саду,

Наступили на розсаду.

І сказала: "Ку-ку-мак,

Вибирай один кулак".

***

У зеленому садочку

Сидить котик в холодочку.

Лапкою він чеше вуса,

Язичком він лиже пузо.

Мишенята, не зівайте,

Від коточка утікайте!

***

Йшла Маринка на стежинку

Загубила там корзинку,

А в корзині паляниця,

Хто її з'їв, тому жмуриться.

Лічилки

Гулі-гулі-гулі,

Такі очі, як моргулі.

Чинки-чинки-чинки,

Такі очі як мисчинки.

Чата-чата-чата,

Такі очі, як горнята.

// Варвара Гринько

***

Сидить дід на кілку,

Курить люльку табаку,

А бабуля-лебедуха

Не злюбила того духа,

Раз, два, три - жмури!

// Варвара Гринько

***

Джміль, оса та бджілка -

Ось і вся лічилка.

// Варвара Гринько

ВИСНОВКИ до другого розділу.

Таким чином, здійснивши аналіз психолого-педагогічної та наукової літератури з досліджуваної проблеми нами було:

· здійснено аналіз творів малих фольклорних жанрів;

· розглянуто методику роботи над творами малих фольклорних на уроках літературного читання;

· узагальнено прийоми і методи роботи над творами малих фольклорних жанрів на уроках літературного читання;

· дібрано комплекс творів малих фольклорних жанрів для роботи на уроках літературного читання.

Висновок

Фольклор виник багато століть до того, як розвинулася писемна література. Він був своєрідним способом пізнання навколишнього світу. Через твори усної народної творчості книга знайомить дітей з рідним краєм, з культурою та побутом населення України, з віруваннями та обрядами.

До скарбів українського народу фольклору належать прислів'я та приказки, які тісно пов'язані зі щоденним життям і побутом людини. Їх складав народ віками, і саме тому прислів'я відображають досвід минулих поколінь. [38]

Важливе пізнавальне значення мають загадки. Тематика їх різноманітна, вона охоплює явища природи, духовне життя і трудову діяльність людини. Вони дають змогу відчути себе розумним та кмітливим.

Скоромовки розвивають мовлення, роблять його виразним і правильним.

Отже, ми можемо сказати, що кожен жанр усної народної творчості має важливе значення для розвитку молодших школярів. Народна творчість має велике пізнавальне значення; їй завжди властиві реалістичне сприймання і відображення дійсності, романтичний порив у краще майбутнє, в ній яскраво виявлено національну самобутність народу.

Підсумовуючи дану роботу, ми мали змогу відчути і побачити, як розвивається український фольклор у сучасній школі. Змогли оцінити досягнення видатних письменників і вчених, які займалися збиранням фольклору. На практиці побачили, які недоліки має сучасна школа під час вивчення малих літературних жанрів на уроках літературного читання. Розкрили суть таких всім відомих понять, як прислів'я, загадка, приказка, лічилка, скоромовка, щоб можна було зрозуміти красу українського слова, красу народної мови, як цілющого джерела народної творчості.

Основною проблемою, яка потребує більшої уваги залишається те, що кількість творів усної народної творчості, які є у сучасних підручниках для початкової школи є дуже малою. Тому варто задуматися над тим, що наші діти вивчаючи літературні твори, дуже мало звертають уваги на прислів'я, приказки, лічилки, українські народні казки, а надають перевагу зарубіжним творам, фантастиці, телевізору, комп'ютеру, що в свою чергу робить їх дратівливими, розсіяними, призводить до психічних розладів здоров'я. Ми, вчителі, повинні про це пам'ятати і заохочувати учнів до читання на уроках, перервах і позаурочний час українські народні твори, які своїм глибоким змістом навчають, як треба жити і працювати

Список використаних джерел

1. Аксьонова Л.А. Чарівний барвінок. Хрестоматія усної народної творчості для 1 - 5 класів. - / Донецьк, 2007, - с.7 - 21

2. Бакіна Т. Література для дітей у контексті культури дитинства. - // Мандрівець. - № 5. - 2003. - с.44-47

3. Безрукова І. Збагачення українського мовлення першокласників засобами дитячої народної поетичної творчості. - // Початкова школа. - № 9. - 1998. - с.53-57

4. Білецька М.А. Рідна мова. Підручник для 2 класу. / К.: Освіта, 2002.

5. Білецька М.А. Українська мова. Підручник 2 класу. / К.: Рад. школа. 1989.

6. Васильків І. Білик Н. Українознавство. Навчальний посібник. / Львів, 2007, с.87-90

7. Варзацька Л.О. Рідна мова 4 (3) клас / К. Освіта, 1997

8. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 3 (2) клас. / К.: Освіта, 1996

9. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 3 клас / К.: Освіта, 2003

10. Вашуленко М.С. Рідна мова. Підручник 4 клас / К.: Освіта, 2004

11. Вікторенко І.Л. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. // Рідна мова. - №3. - 2004. - с.54-56

12. Вікторенко І.Л. Формування пізнавальної активності молодших школярів. / Словянськ, 2001, - с.27-34

13. Головко З.Л. Уроки позакласного читання. / Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2005, - с.40-47

14. Гребенькова Л.О. Матеріали до уроків читання. / Харків, 2005, - с.47

15. Грицай М. Бойко В. Українська народнопоетична творчість. / К.: 1983. - 243 с.

16. Губенко О.О. Не перо пише, а розум. Прислів'я на уроках української мови в 1-4 класах. // Тернопіль. Навчальна книга Богдан. - 2007. - 56с.

17. Дейч О. Народна творчість у вихованні школярів // Початкова школа. - № 7. - 1998. - с.54-55

18. Джежелей О.В. Уроки читання і види мовної діяльності. // Початкова школа. - № 8. - 1994. - с.9-13

19. Жовнір - Коструба С. Читання і розвиток мовлення. // Початкова школа. - № 9. - 1998. - с.50

20. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості. / К.: Веселка. - 1989. - с.9-19

21. Кислий Ф.С. Вивчення байки в школі // К.: Рад. школа, 1982., с.14-33

22. Кириченко - Стасюк Л. Соціокультурні орієнтації молодших школярів на приклади з рідного фольклору // Початкова школа. - № 12. - 2003. - с.55-58

23. Курленкова В.А. Байки Л. Глібова // Розкажіть онуку. - №1. - 2008. - с.26

24. Кутковець С.Б. Організація фольклорно-пошукової роботи // Початкова школа. - № 6. - 1996. - с.24

25. Кучинський М.В. Роль усної народної творчості у розвитку молодших школярів. // Початкова школа. - № 1. - 1993. - с.27-31

26. Лановик М. Лановик З. Українська усна народна творчість. / К.: Знання - прес, 2006. - с.95-116

27. Луцик Д.В. Буквар. / Львів. Видавництво " Світ", 2007

28. Ляховецька Л. Граматика І. Огієнка для народної школи. // Початкова школа. - № 2. - 1997. с.56-58

29. Мартиненко В. Орієнтовний календарний план з читання для 2 (1), 3 (2), 4 (3) класів // Початкова школа. - №10. - 1998. - с.24

30. Методика викладання української мови. / К.: Освіта. 1989. - с.308-347

31. Методика викладання української мови / К.: Освіта. 1992. - 244 с.

32. Мишанич В. Народні оповідання /К.: Техніка. 2008. - 448с.

33. Мільченко Г.В. Загадки як засіб розвитку мислення першокласників. // Розкажіть онуку. - № 8. - 2007. - с.111

34. Мовчун Л. Запрошуємо у світ літературних термінів. // Початкова школа. - № 10. - 2003. - с.35

35. Осадченко Л. Методика роботи над загадками і скоромовками // Початкова школа. - № 6. - 2000. - с.6 - 7

36. Павлюк С.Г. Українське народознавство. / Львів, Фенікс, 1994. - с.79

37. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів. / Початкова школа. - 2006. - с.12-107

38. Підлужна Г. Позакласне читання школярів як педагогічна проблема // Початкова школа. - № 7. - 1998. - с.18-22

39. Пчілка О. Годі, діточки, вам спать! К. Веселка, 1991. - с.258.

40. Плющ М.Я. Робота над текстом у початкових класах. / К. Рад. школа, 1986.

41. Рєпа Н.О. Резнік Н. Значення народознавства у вихованні культури школярів. // Початкова школа. - №4. - 1993. - с.39-40.

42. Савельєва С. Використовуючи усну народну творчість. // Початкова школа. - №10. - 1998. - с.50

43. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. К: Освіта, 2007, с.114-225.

44. Савченко О.Я. Читанка. Підручник 2 клас. - К. Освіта, 2002.

45. Савченко О.Я. Читанка. Підручник 3 клас. - К. Освіта, 2003.

46. Савченко О.Я. Читанка. Підручник 4 клас. - К. Освіта, 2004.

47. Сінкевич О. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання // Початкова школа. - №4. - 1996. - с.21-22.

48. Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст // Початкова школа. - №2. - 1996. - с.17

49. Скіпакевич О.В. Легенди і перекази на уроках читання // Початкова школа. - №1. - 2002. с.15.

50. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 1 клас / К. Освіта. 1997

51. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 2 клас / К. Освіта. 1989

52. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 3 (2) клас / К. Освіта. 1996

53. Скрипченко Н.Ф. Первоцвіт 4 (3) клас / К. Освіта. 1997

54. Сивачук Н. Хазяїна і Бог любить. Значення української пареоміографії // Рідна школа. - №5. - 1997. - с. 20-21

55. Сухомлинський В.О. Вибрані твори Т.З. / К. Рад школа, 1977 с.30

56. Словник української мови / К. Наукова думка т.4 - 1973.460 с.

57. Удод Л.І. Вивчення усної народної творчості / К.: Рад. школа, 1986.

58. Цимбалюк В.І. Дивограй: Навчальний посібник з українознавства для 2 класу / К. Педагогічна думка, 2001.

59. Шемет Л. Прилучення дітей до фольклорної спадщини в умовах урбанізованого середовища // Рідна школа. - №1, 2004, с.22

60. Ярмаченко М.Д. Питання освіти та виховання у творчій спадщині Г. Сковороди // Початкова школа. - №12, 1995, с.4

Размещено на Allbest.ru