Підготовка майбутнього вчителя до виховної роботи засобами народознавства

Предмет дослідження-технологія використання народознавства в навчально-виховному процесі на факультеті романо-германської філології.

Мета, об`єкт, предмет дослідження дозволили нам конкретизувати задачі дослідження:

- з`ясувати стан досліджуваної проблеми в теорії і практиці вищої педагогічної школи;

- обгрунтувати технологію народознавства, яка реалізується у процесі підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до виховної роботи;

- виявити ефективність експериментальної технології народознавства у процесі одержання професії студентами;

- розробити і апробувати науково-методичні рекомендації з питань використання технології народознавства у процесі підготовки викладача іноземної мови у сучасній вищій школі.

Науковими джерелами дослідження стали праці відомих педагогів (Г.Виноградов, С.Русова, В.Сухомлинський, К.Ушинський); провідних вчених (А.Алексюк, А.Богуш, В.Бондар, І.Зязюн, Б.Кобзар, П.Кононенко, 0.Мороз, А.Нісімчук, В.Постовий, М.Стельмахович, В.Струманський, Б.Ступарик, М.Ярмаченко та ін.), які приділяли певну увагу народознавчому спрямуванню у професійній підготовці особистості.

У ході дослідження використовувалися наукові методи різних рівнів пошукової роботи: організаційні (порівняльний, комплексний); теоретичні (аналіз психолого-педагогічної літератури, синтез та узагальнення історичного матеріалу); емпіричні (діагностичні - анкетування, інтерв'ю, рейтинг, бесіди; обсерваційні - пряме і опосередковане спостереження; прогностичний - шкалювання; експериментальні - констатуючий і формуючий експеримент; праксиметричні - аналіз результатів творчої діяльності вчителів, викладачів, студентів); математично-статистична обробка результатів.

Дослідження проходило в три етапи.

І етап /1993-1994/-- теоретико-дослідницький. На цьому етапі відбувалося теоретичне осмислювання проблеми, висунення гіпотези, з'ясовувалась майбутня методика дослідження.

ІІ етап (1994-1997) -- діагностично-експериментальний. Основною метою цього етапу було конструювання оптимальної нормативної моделі знань і вмінь вчителя в процесі використання технології народознавства при вивченні іноземної мови. З метою її створення та перевірки і уточнення раціональної системи цих умінь нами детально вивчався та аналізувався позитивний досвід і діяльність 80-ти вчителів іноземної мови м. Луцька, Нововолинська, Рівного, Ужгорода.

ІІІ етап (1997-1999) - експериментально-теоретичний. Включав в себе узагальнення проміжних і кінцевих результатів, формулювання основних висновків, впровадження їх у процес підготовки студентів до майбутньої діяльності вихователя. В експерименті брало участь 540 студентів, 37 викладачів вузів, 28 працівників освіти.

Особистий внесок автора полягає у теоретичній розробці та обгрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми, безпосередній організації і проведенні дослідно-експериментальної роботи, консультуванні та забезпеченні методичними матеріалами викладачів, задіяних у процесі науково-пошукової діяльності.

Наукова новизна дослідження полягає у розробці гнучкої техно-логії народознавства, яка реалізувалась у процесі підготовки вчителя іноземної мови до виховної роботи; визначенні структури народознавчих знань і вмінь вчителя з високим рівнем підготовки; виявленні педагогічних умов, які підвищують ефективність фахової підготовки студентів; встановленні закономірних тенденцій у засвоєнні народознавчого матеріалу; моделюванні підготовки вчителя-вихователя у народознавчому аспекті; проектуванні технології народознавства, оптимізованої на підготовку майбутнього вчителя до використання матеріалів патріотич-ного спрямування для виховання учня як свідомого громадянина.

Практична значущість дослідження визначається тим, що ідеї та матеріали науково-пошукової роботи використовуються у читанні лекційних курсів, розробці методичних рекомендацій та навчальних посібників для викладачів, студентів і учнів. Матеріали дослідження можуть бути використані для вдосконалення чинних програм вузу; обгрунтованого запровадження психолого-педагогічних, методичних та навчальних дисциплін народознавчого спрямування, альтернативних програм навчання та виховання учнів в практичній роботі вчителів загальноосвітніх шкіл.

Апробація і впровадження результатів нашої роботи здійснювалась на інформаційному та практичному рівнях: через публікацію наукових матеріалів, в яких подавалися поточні результати, висновки дослідження; розробку методичних рекомендацій з актуальних питань процесу вищої та загальноосвітньої школи; використання матеріалів та дослідницьких результатів роботи відбувалось через підготовку доповідей та виступів на науково-практичних конференціях “Bilateral getting to know and understand each other as a way to better future for all of us” /Lublin, 1999/; “Педагогічна технологія у сучасному вузі” /Луцьк, 1995/; “Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості”. /Київ-Луцьк, 1994/; на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Волинського державного університету імені Лесі Українки та Луцького державного технічного університету /1993-1999р.р./; автором читалися лекції, семінарські, практичні, заняття з використанням результатів дослідження для студентів факультету романо-германської філології Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (209), додатків. Обсяг дисертації -157 сторінок. У роботі наведено 28 таблиць, 5 рисунків.

2. Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено предмет, мету, завдання, окреслено методи й етапи наукового пошуку, сформульовано наукову новизну, систематизовано практичне значення, підтверджено вірогідність результатів, апробацію і впровадження основних положень науково-пошукової роботи.

У першому розділі “Професійна підготовка майбутніх фахівців - об'єкт педагогічного дослідження” розглядаються історико-педагогічні аспекти народознавчої підготовки особистості; узагальнюються педагогічні можливості використання народознавства у навчальному процесі; обгрунтовується технологія народознавства у процесі фахової підготовки особистості: сутність, своєрідність, наступність.

У матеріалах цього розділу акцентується увага на аналізі наукових джерел народознавства, що дозволило виділити специфіку прояву психологічних особливостей формування професійної свідомості студентів-філологів, а саме: виникнення особистісного новоутворення “внутрішня саморегуляція”, тобто переживання себе як майбутнього вихователя через прояв таких рівнів: домагання (34,2%), чуттєво-емоційний (28,5%), професійний (43,7%).

У дослідженні подається аналіз перших впорядкованих праць з народознавства українського етносу (Я.Мартович, В.Палетик, Г.Калиновський, Г.Сковорода та ін.), динаміка розвитку народознавства на основі аналізу праць В.Антоновича, Ф.Вовка, В.Гнатюка, М.Грушевського, М.Драгоманова, П.Житецького, Ф.Колесси, М.Костомарова, М.Максимовича, О.Потебні, І.Срезневського, П.Чубинського, в яких відображалися життя і побут українців.

Народознавча підготовка студентів - це процес вироблення в особистості майбутнього фахівця конкретних психологічних засобів засвоєння народознавчих знань, розуміння ролі історичних знань про свою країну, свій народ, його традиції та звичаї, вироблення професійних навичок та вмінь вихователя у процесі засвоєння нормативно-практичного курсу англійської мови та інших дисциплін.

Отже, аналіз історико-педагогічних аспектів проблеми дозволив нам обгрунтувати методику організації дослідження технології народознавства, врахувавши основні науково-історичні джерела з питань використання матеріалів етнопедагогіки у процесі вивчення іноземної мови, здійснити структурний аналіз провідних ідей стосовно динаміки розвитку технології обраної проблеми у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів до виховної роботи, передбачити регіональні особливості діяльності вузу, його матеріально-технічну базу.

Узагальнення педагогічних особливостей використання технології народознавства у процесі виховання спирається на врахування визначених рівнів підготовки особистості при обгрунтуванні ряду особливостей, а саме: використання технології народознавства узгоджується у певній моделі-системі, у тісному зв'язку з навчальною та позанавчальною діяльністю особистості.

У другому розділі дисертації “Реалізація технології народознавства у професійній підготовці особистості” аналізуються особливості використання функцій рідної мови у процесі професійної підготовки студентів до виховної роботи; обгрунтовується структура формування педагогічних умінь у пізнавальній діяльності.

У нашому розумінні технологія народознавства у процесі вивчення іноземної мови - це модель обгрунтованої у логічній послідовності дидактичної системи, яка реалізується у практичній діяльності викладачів вузу з метою формування професійних знань, умінь і навичок, що впливають на високий рівень етнопедагогічної обізнаності особистості майбутнього вчителя.

Розв`язуючи задачі дослідження, ми визначили, яким чином на основі глибоких знань рідної мови опановується студентами англійська мова. Рідна мова втілює в собі одну з основних ознак нації, засвоюючи особливості якої, майбутні педагоги формують своє національне світосприймання, логічно обгрунтоване національне мислення. Мова концентрує в собі весь культурно-історичний шлях нації, є могутнім природнім засобом об`єднання народу, консолідації національних сил.

Мова - це оригінальний засіб спілкування людей та пізнання дійсності, самобутній спосіб мислення (що не повторюється в інших народів), і нічим не замінимий інструментарій творчості, національної культури, неодмінна умова духовності (національної психології, характеру, світогляду), національної системи виховання.

Репрезентуючи діяльність викладача з питань організації навчально-виховного процесу як складну керовану систему, ми вважаємо, що структура її складається з ряду підсистем, визначальною серед яких є діяльність з використання матеріалів народознавства. Компоненти цієї підсистеми становлять складну діалектичну єдність та найбільш повно відображають структуру педагогічної діяльності викладачів.

В основі обгрунтування цієї структури лежить аналіз постановки та розв'язання дидактичних завдань викладачами високого рівня професійної підготовки. Їх діяльність є моделлю реалізації технології народознавства у процесі вивчення іноземної мови. Для діяльності цієї категорії викладачів характерне:

- чітке усвідомлення навчально-пізнавального завдання;

- наявність системи взаємопов'язаних тактичних завдань, які визначаються структурою та змістом стратегічних цілей;

- підпорядкування розв'язання тактичних завдань вирішенню головного дидактичного завдання;

- різноманітність у заходах та методах вирішення тактичних завдань в залежності від конкретної педагогічної ситуації.

Такий високий рівень вимагає досить глибоких професійних знань, а саме: знань фактичного матеріалу, теоретичних основ та ефективних навчальних методик використання матеріалів народо-знавства з найбільшою ефективністю.

Проводячи дослідження, ми переконалися, що розв'язання дидак-тичних завдань потребує від учителя не тільки фахових знань, а й вмінь, оскільки основу професійних умінь складає спроможність педа-гога цілеспрямовано використовувати свої знання та навички для най-більш ефективної підготовки особистості студента до виховної роботи.

Анкетування, тести, аналіз контрольних робіт, особисті бесіди зі студентами, викладачами, керівниками гуртків, власні спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю майбутніх вчителів протягом 1993 - 1999 років дозволило нам за результатами дослідження умовно визначити п'ять груп респондентів.

Перша група - правильні відповіді на всі питання дослідження; друга група - більша частина відповідей правильних; третя група - менша частина відповідей правильних; четверта група - неправильні відповіді протягом року; п'ята група - респонденти не давали відповідей.

За всієї умовності поданої вище класифікації поділу респондентів на п'ять груп вона дозволяє встановити певну тенденцію формування професійних якостей майбутніх вчителів-вихователів у процесі засвоєння лінгвістичних знань, виявлення їх бажань та інтересів у ході навчально-пізнавальної діяльності. Одержану і оброблену інформацію подаємо у таблиці 1.

Таблиця 1 Аналіз прояву професійних інтересів та бажань студентів І-ІІ курсів факультетів романо-германської філології (К-125, в% до загальної кількості респондентів, 1996 рік)

Результати проведеного дослідження переконують, що у підготовці вчителя до виховної роботи засобами народознавства важливе місце займає досконале володіння мовою, яке передбачає осмислення, глибоке сприйняття етнопедагогіки, вивчення історії свого народу, культурних надбань України.

У третьому розділі “Обгрунтування доцільності дослідно-експериментальної технології народознавства” узагальнюється використання дидактичних можливостей народознавства у підготовці спеціалістів; систематизується матеріал, який розкриває організаційні форми активізації навчального процесу щодо підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи; обгрунтовується взаємозв`язок пізнавальної та громадської діяльності студентів у професійній підготовці.

У процесі проведення педагогічного експерименту ми проаналізували ставлення студентів IV курсу факультету романо-германської філології до використання української національної фразеології у процесі вивчення англійської мови на основі збирання матеріалів фольклору. Виявили, що ставлення студентів до використання української національної фразеології у процесі пошукової роботи реалізується так: використання крилатих висловів складало -- 36,1%; прислів'їв -- 26,5%; приказок -- 25,1%.

Аналіз наведених вище даних, дає підставу зробити висновок, що у контрольних та експериментальних групах зростає бажання студентів старших курсів факультету романо-германської філології вивчати українські національні фразеологізми у процесі оволодіння англійською мовою на засадах усної народної творчості, але використання прислів'їв і приказок у контрольних групах значно нижче ніж у експериментальних. Це пояснюється тим, що у процесі здійснення розвитку професійних навичок використовувалася неефективна технологія навчання.

У формуванні професійних рис допомагає не лише дидактичний матеріал, а й такий розділ у науці про мову, як фразеологія (ідіоматика). Вона дає можливість викладачу-мовнику використовувати в роботі зі студентами колоритні метафори, порівняння, поєднання образів. Образна фразеологія національної (в даному разі української) мови така ж творча, самобутня частина загальної культурної спадщини, як інші словесні жанри фольклору.

Одним з важливих завдань нашого дослідження було експери-ментальне обгрунтування технології народознавства, оптимізованої щодо цілей підготовки майбутнього вчителя для використання етнопе дагогіки у процесі вивчення англійської мови та виявлення її ефективності.

Дослідний проект моделі обгрунтованої технології народознавства пройшов випробування на факультеті романо-германської філології ВДУ і дозволив нам скорелювати попередні умови формуючого експерименту, виявити позитивні сторони професійної підготовки вчителя до виховної роботи.

Тенденційність існуючого змісту фахової підготовки вчителя іноземної мови у вузі не відповідає потребам української національної школи і суспільства, вимагає певної уваги до розв`язання наукової проблеми розробки гнучкої технології народознавства, в процесі підготовки вчителя іноземної мови, а саме врахувати такі аспекти:

- переорієнтацію навчальних планів, програм і підручників як для середньої, так і для вищої школи;

- передбачити формування інформаційного напрямку, виходячи із змісту національної освіти.

Такий підхід дає можливість через призму технології народознавства сформувати особистість майбутнього вчителя-вихователя як високосвідомого громадянина України і досягти кращого результату у засвоєнні іноземної мови. Це підтверджується особливостями мовленнєвої інформації народознавчого характеру, бо специфіка її в тому, що така інформація пов'язана з історією і культурою рідного народу, а тому з життям кожного українця. Національна приналежність визначає також особливості психології, характеру, свідомості та самосвідомості, способу мислення, світогляду, тобто у народознавсті ми вивчаємо самі себе.

Проводячи аналіз анкет, тестів, бесід, інтерв'ю зі студентами факультету романо-германської філології ми склали таблицю 2 про виявлення рівня знань респондентів щодо мовленнєвої інформації народознавчого характеру.

Таблиця 2 Результати виявлення народознавчо-філологічних знань студентів у процесі виконання творчих робіт (К-118, в %)

Таким чином, у процесі формуючого експерименту ми виявили, що респонденти, ознайомившись з досвідом добре обгрунтованої навчально-пізнавальної діяльності з питань народознавства у поєднанні з вивченням англійської мови, проявляють більш свідоме ставлення до оволодіння професійними вміннями та навичками вихователя.

Реалізація технології народознавства дає позитивні результати у формуванні професійно-патріотичних рис студента, спонукає його до власної творчості. Однак, лише 37,1 % респондентів проявляють високий рівень у процесі навчально-пізнавальної діяльності, а це вказує на те, що викладачі вузів мають великий резерв для удосконалення підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи.

Проводячи формуючий експеримент, вивчаючи ефективність використання етнопедагогіки в процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів, досліджуючи роль національного мислення особистості, розвиток її професійного світогляду та особливостей формування професійно-патріотичних рис характеру майбутнього вчителя іноземної мови, ми переконались, що ефективність механізму реалізації матеріалів народознавчого спрямування залежить від професійної підготовки викладачів, які використовують сучасні науково-методичні рекомендації з проблеми новітніх технологій народознавства.

Висновки

На підставі одержаних результатів апробування запропонованої технології народознавства у процесі вивчення іноземної мови студентами факультету романо-германської філології ми дійшли таких висновків:

1.Розвиток професійного інтересу у майбутніх вчителів на основі використання запропонованої технології народознавства у процесі вивчення англійської мови визначається їх особистою участю в різних видах навчально-пізнавальної діяльності, яка сприяє формуванню у студентів національних почуттів, національної свідомості, загальнолюдських позитивних рис, котрі необхідні у процесі майбутньої практичної виховної роботи.

2. Одержані результати дослідження дали підставу зробити узагальнення, що у формуванні професійних рис майбутніх вчителів-вихователів важливою умовою народознавчо-філологічної підготовки студентів є творче використання наукових надбань, а технологія народознавства буде ефективною тоді, коли народознавчо-філологічна підготовка особистості здійснюватиметься як цілісна поетапна система, яка забезпечить засвоєння етнопедагогічних знань, перетворення їх у переконання та опанування вміннями реалізувати знання у майбутній виховній діяльності.

3. Доведено, що використання нових підходів у реалізації механізму технології народознавства у процесі вивчення англійської мови дозволяє обгрунтувати ефективність таких дидактичних принципів: історичної необхідності та логічності використання матеріалів етнопедагогіки; неперервності народознавчо-філологічної підготовки особистості; взаємообумовленості міжпредметних зв`язків, їх реалізації з урахуванням інтегрованого та диференційованого підходів; застосування системності у професійно-народознавчій спрямова-ності навчального матеріалу.

4. Встановлено, що оновлення змісту кожного блоку навчальних дисциплін, форм і методів технології народознавства у процесі вивчення іноземної мови, які спрямовані на підготовку вчителів-вихователів нової формації, дозволить підвищити ефективність формування у студентів умінь і навичок із урахуванням їх інтересів, бажань та нахилів до здійснення всебічного і гармонійного розвитку учнів сучасної школи.

5. У результаті педагогічного експерименту нами реалізовано модель формування професійно-педагогічних якостей особистості, яка базувалась на таких принципових положеннях:

- сприймання студентами кожного учня потенційним творцем власної життєдіяльності, майбутнім активним громадянином;

- визнання пріоритетною ідеології ефективної науково-практичної підготовки студентів-філологів, які в майбутньому формуватимуть національну еліту України;

- організація навчально-пізнавальної діяльності студентів факультетів іноземних мов на основі суспільного замовлення і їх намагання реалізувати себе як професіоналів в реальному житті.

6. Обгрунтування системи формування професійно-педагогічних якостей особистості у нашому дослідженні спирається на розкриття змісту наукової діяльності студента-філолога, реалізацію його творчих здібностей у процесі засвоєння певної суми народознавчо-педагогічних знань, умінь, навичок та правил поведінки учнів.

7. Реалізуючи методику дослідження обраної проблеми, нами розроблене власне розуміння терміну “технологія народознавства” у процесі вивчення англійської мови. Технологія народознавства (ТН) -- це модель обгрунтованої у логічній послідовності педагогічної системи, яка реалізується у практичній діяльності викладачів вузу з метою формування професійних знань, умінь і навичок, що сприяють високому рівню вихованості особистості.

8. Одержані теоретичні та науково-методичні висновки переконують, що виховний процес, який забезпечує реалізацію механізму використання технології народознавства у процесі вивчення англійської мови, покликаний озброїти студентів необхідними для професійно-практичної діяльності знаннями, вміннями, які вдосконалювалися у процесі навчально-пізнавальної діяльності, підвищувалася ефективність підготовки вчителів до виховної роботи на основі враховування наших рекомендацій.

Проведене дослідження не вичерпує розкриття всіх питань даної проблеми, тому подальше вивчення її буде сприяти удосконаленню процесу підготовки майбутніх вчителів до виховної роботи засобами народознавства.

Список виданих публікацій