Педагогічні умови забезпечення професійно-орієнтованої виховної роботи в студентській групі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови забезпечення професійно-орієнтованої виховної роботи в студентській групі

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Розвиток суспільства залежить від виховання його поколінь, від рівня підготовки керівника та організатора навчально-виховного процесу - вчителя-вихователя. За сучасних обставин, як ніколи раніше, справедливим є давній вислів "учитель створює націю".

Принципи державної політики у сфері освіти, викладені у Державній національній програмі "Освіта" (Україна ХХІ століття) як сукупність концептуальних ідей та установок вимагають розв'язання багатьох питань виховання шкільної молоді. Зміни у шкільному виховному процесі не можуть відбуватись без певних змін у змісті, методах, технологіях підготовки вчителів, без пошуку додаткових джерел формування готовності студентів до виховної діяльності на гуманістичних засадах, орієнтованих на самовизначення, самореалізацію, самовиховання особистості.

Таким резервом удосконалення підготовки педагогів, який практично не використовується, але несе в собі значний потенціал, є професійно орієнтована виховна діяльність студентської групи.

Студентська група - це головний структурний підрозділ вищої школи, який виконує навчальні та виховні функції. Її проблемам присвячені численні дослідження, в яких виявляється специфіка студентської групи та описуються процеси, що в ній відбуваються (М.П.Бондаренко, В.В.Новіков, Б.Д.Паригін, Е.І.Шнібекова), аналізуються особливості її впливів на особистість студента, на формування його професійно-педагогічної спрямованості (Г.В.Балахничова, М.П.Добронравов, І.Г.Максименко, П.О.Просецький, В.А.Семиченко, Г.В.Троцко та ін.), визначаються ознаки педагогічного керівництва студентським самоврядуванням та досліджуються окремі аспекти діяльності її наставника (В.А.Ван, Т.М.Куриленко, О.О.Леванова, Н.П.Любимова, М.О.Хекало та ін.). Проте, саме проблема професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі розроблена в педагогічних дослідженнях недостатньо, що й відбивається на практиці організації виховної роботи в педагогічних вузах. Дані анкетних опитувань студентів свідчать, що недостатнє професійне спрямування діяльності студентської групи лише в незначній мірі впливає на рівень їх професійної підготовки: 40,9% студентів I-V курсів університету не вбачають у виховній роботі, що здійснюється у межах студентської групи, фактору, який впливає на їх професійне становлення. Отже, практика організації виховної діяльності студентської групи потребує визначення, обгрунтування та забезпечення педагогічних умов її успішності.

Актуальність та перспективність розробки теоретичних і практичних аспектів організації професійно орієнтованої діяльності студентської групи визначається певними соціальними чинниками. По-перше, діяльність вищої педагогічної школи вимагає активізації студентського самоврядування, яке ґрунтується на включенні студентів у спільну творчу виховну діяльність студентської групи, підвищення відповідальності кожного студента за результати своєї діяльності, його готовності до творчого пошуку оригінальних шляхів розв'язання виховних завдань. По-друге, застосування колективних форм виховної діяльності, в яких органічно зливаються в єдине ціле педагогічне керівництво наставника й самостійна діяльність студентської групи, передбачає розвиток і вдосконалення виховної діяльності майбутнього вчителя, особливо її організаційного та комунікативного компонентів, формування готовності вчителя до самостійної педагогічної діяльності, його ініціативності, творчого підходу. Професійно-педагогічна спрямованість виховної діяльності в студентській групі полягає у проходженні студентами повноцінної школи виховної діяльності. Оволодіння змістом, формами, методами виховної роботи сприяє накопиченню студентами необхідного практичного багажу для подальшого розв'язання завдань виховання та навчання, кваліфікованої педагогічної праці.

Враховуючи актуальність даної проблеми, а також її недостатню розробленість, було визначено тему дослідження "Педагогічні умови забезпечення професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі".

Об'єкт дослідження - процес виховання майбутніх учителів у студентській групі.

Предмет дослідження - педагогічні умови професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі.

Мета дослідження полягає у виявленні оптимальних форм, методів організації виховної діяльності, що забезпечують реалізацію педагогічних умов ефективності професійно орієнтованої роботи з підготовки майбутніх учителів до виховної діяльності в школі.

У процесі дослідження було висунуто гіпотезу, яка полягає в припущенні, що функціонування ефективної системи професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі забезпечується дотриманням таких умов: реалізації основних етапів здійснення особистісно-діяльнісного підходу, що забезпечує можливість оволодіння учительською професією; цілісності професійної підготовки студентів у студентській групі, яка забезпечується встановленням взаємозв'язків між нею, загальним професійним середовищем і учнівськими колективами.

Об'єкт, предмет і мета дослідження обумовили такі завдання:

1. На основі вивчення та аналізу наукової педагогічної літератури розкрити сутність професійної підготовки студентів до виховної роботи у студентській групі;

2. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови організації виховної роботи в студентській групі;

3. Виявити залежність між додержанням педагогічних умов професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі та рівнем підготовки студентів до виховної роботи у школі.

Методологічною основою дослідження виступають положення про всебічний розвиток особистості, природу людської індивідуальності, визначальну роль діяльності у становленні особистості, гуманістичний підхід до особистості та колективу, положення загальної теорії педагогічних систем і цілісного підходу до професійної підготовки майбутнього вчителя.

Для вирішення завдань, що поставлені в дослідженні, були використані такі методи: теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; вивчення та узагальнення передового досвіду організації виховної діяльності зі студентами; знайомство з виховною діяльністю молодих учителів-випускників університету; педагогічний експеримент; анкетування; для вирішення окремих завдань дослідження використовувались співбесіди, усні та письмові опитування, методи самооцінки, написання творів; статистичні методи обробки даних.

Теоретичною основою дослідження стали положення загальної теорії систем (Блауберг І.В., Юдін Е.Г.), сучасні концепції розвитку особистості в діяльності (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн), професійної підготовки майбутніх вчителів (О.О.Абдулліна, М.Б.Євтух, Н.В.Кузьміна, О.Г.Мороз, В.А.Семиченко, В.О.Сластьонін, Г.В.Троцко), формування особистості в колективі (М.П.Бондаренко, І.П.Іванов, А.М.Лутошкін, А.С.Макаренко, С.Л.Соловейчик, Л.І.Уманський), взаємодії в колективі (А.М.Бойко, Л.В.Кондрашова, А.В.Петровський), методики виховної роботи (О.А.Дубасенюк, Т.М.Куриленко, А.С.Макаренко, К.А.Огієнко, Т.І.Сущенко, Н.Є.Щуркова).

Дослідження проводилось протягом 1994-1998 року і пройшло три взаємопов'язані етапи.

Перший етап (1994-1995) - пошуковий, охоплював вивчення теоретичних джерел з проблеми, вибір об'єкта і предмета дослідження, розробку гіпотези й методики експериментальної роботи, визначення стану виховної роботи в студентських групах ХДПУ ім Г.С.Сковороди.

Другий етап (1995-1998) - основний, полягав у проведенні педагогічного експерименту. В цей час формувався та розвивався колектив студентської групи, здійснювався особистісно-діяльнісний підхід в організації виховної роботи студентської групи шляхом застосування основ технології колективної творчої діяльності, розвивалось студентське самоврядування. Розбудовувались взаємозв'язки колективу студентської групи із загальним колективом вузу; під час педпрактики в учнівських колективах відбувалась апробація, шліфування виховних умінь набутих студентами в ході виховної діяльності студентської групи, що і забезпечувало цілісність системи професійної підготовки майбутнього вчителя.

Третій етап (1998) - заключний, передбачав систематизацію, оцінювання, аналіз даних, здобутих у ході експерименту, оформлення результатів дисертаційного дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні: 1) ролі і місця студентської групи як суб'єкта системи професійної підготовки майбутнього вчителя до виховної роботи; 2) шляхів підготовки майбутнього вчителя в студентській групі до виховної діяльності; 3) педагогічних умов функціонування ефективної системи виховної роботи в студентській групі.

Теоретичне значення дослідження полягає в обгрунтуванні положень організації професійно орієнтованої виховної роботи у студентській групі; у визначенні підходів до реалізації системи професійної підготовки студентів групи до виховної діяльності; у розкритті способів організації виховної діяльності студентської групи; в обгрунтуванні педагогічних умов ефективності системи виховної роботи в студентській групі.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що науково обгрунтовані педагогічні умови, форми виховної діяльності студентської групи можуть бути використані для організації професійно орієнтованої виховної роботи з метою підвищення ефективності підготовки студентів до професійно-виховної діяльності в школі. Крім цього, результати проведеного дослідження можна застосовувати в роботі семінару кураторів, а також при підготовці наставників студентських груп.

Особистий внесок дисертанта полягає у науковому обгрунтуванні виховної роботи в студентській групі як невід'ємного компонента професійно орієнтованої системи підготовки студентів до виховної діяльності в школі; визначенні педагогічних умов ефективності реалізації виховної роботи в первинному студентському колективі, здійсненні їх експериментальної перевірки та аналізу результативності даного дослідження.

Достовірність наукових положень, результатів дослідження забезпечуються: методологічною обгрунтованістю вихідних положень; репрезентативністю вибірки досліджуваних; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його меті та завданням; всебічним якісним і кількісним аналізом результатів експериментальної роботи; можливістю відтворення експерименту.

Апробація результатів дослідження здійснювалась шляхом публікацій науково-методичних праць автора, виступів з доповідями на міжнародних, всеукраїнських, регіональних, міжвузівських конференціях: Харків-1994, 1996, Луцьк-1995, Житомир-1995, Рівне-1995. Результати експериментального дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях Рад факультетів університету.

На захист виносяться:

Положення про сутність професійно орієнтованої виховної роботи у студентській групі як складової системи підготовки вчителя до виховної роботи у школі.

Педагогічні умови ефективності професійно орієнтованої діяльності в студентській групі, дотримання яких забезпечує формування готовності студентів до здійснення виховної роботи у школі.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел _____, додатків _____. Основний зміст викладено на _____ сторінках тексту, до якого входять 16 таблиць, 4 рисунки.

Основний зміст дисертації

професійний виховання педагогічний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження і ступінь її розробленості; визначено об'єкт, предмет, мету та гіпотезу дослідження; сформульовано завдання; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення; обґрунтовано достовірність результатів, визначено особистий внесок дисертанта; викладено основні положення дослідження, що виносяться на захист; наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - “Питання професійної підготовки студентів у психолого-педагогічних дослідженнях” подаються результати теоретичного аналізу педагогічної та психологічної літератури, розглядається сутність і структура педагогічної системи професійної підготовки вчителя-вихователя; визначається місце і роль виховної роботи в студентській групі як компонента цієї системи; розкриваються особливості підготовки студентів до виховної роботи в школі шляхом організації виховної діяльності студентської групи. Як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, проблема підготовки студентів до виховної діяльності постійно перебуває в полі зору педагогічної науки і практики, бо є однією з головних передумов підвищення ефективності навчально-виховного процесу середньої загальноосвітньої школи, чинником забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти.

На сучасному етапі розробка проблеми характеризується багатоаспектністю підходів, які вивчають структуру діяльності вчителя, науково-теоретичні основи формування його особистості в процесі професійної підготовки (С.Г.Вершловський, Ф.М.Гоноболін, О.А.Дубасенюк, Н.В.Кузьміна, Н.В.Кухарев, В.А.Семиченко, Г.В.Троцко та ін.); визначають і науково обгрунтовують зміст професійної освіти (О.О.Абдулліна, О.І.Пискунов, Т.Ф.Садчикова, В.О.Сластьонін, Л.Ф.Спірін, А.І.Щербаков та ін.); виявляють основні напрями вдосконалення навчально-виховного процесу у педагогічному вузі (О.О.Абдулліна, М.І.Болдирев, М.С.Кобзєв, Л.В.Кондрашова, О.П.Посмітний, Л.І.Рувинський, А.І.Щербаков та ін.); розкривають методи професійного самовиховання і розвитку педагогічної техніки (Ю.П.Азаров, І.А.Зязюн, В.А.Кан-Калик, Л.І.Рувинський та ін.); обгрунтовують феномен педагогічної взаємодії в процесі професійної підготовки (А.М.Бойко, М.Г.Вієвська, Л.В.Кондрашова, Ю.М.Кулюткін, В.Я.Сквирський).

Як свідчать дослідження О.О.Абдулліної, В.П.Беспалька, Н.В.Кузьміної, Г.В.Троцко, підготовка студентів до педагогічної діяльності являє собою педагогічну систему, цілісне утворення, тобто певну кількість взаємопов`язаних структурних та функціональних компонентів, що підпорядковуються меті виховання, навчання, освіти.

Кожний компонент системи професійної підготовки виконує специфічні завдання, сукупне розв'язання яких забезпечує досягнення мети, загальної для всіх компонентів системи. Результатом функціонування системи професійної підготовки і виступає готовність учителя до педагогічної діяльності.

Взаємозв'язок педагогічної діяльності та професійної готовності виявляється в тому, що, по-перше, готовність як активний стан особистості породжує діяльність; по-друге, готовність виступає результатом діяльності; по-третє, готовність як якість особистості визначає установки на професійну діяльність. Отже, готовність забезпечує певний рівень педагогічної діяльності та охоплює професійні погляди, переконання, професійні знання, уміння здійснювати діяльність, оцінювати її результати. Досягнення мети здійснюється суб'єктами системи шляхом реалізації змісту професійної підготовки, який визначається на основі професіограми вчителя як моделі, що відбиває мету педагогічної системи, тобто мета виступає основою для вибору необхідних форм та методів професійної підготовки.

Система професійної підготовки характеризується комплексом функціональних відношень, у процесі здійснення яких відбувається розвиток системи. Оптимальним середовищем для реалізації функціональних відношень є студентська група, в якій безпосередньо здійснюється процес формування готовності студента до педагогічної діяльності, його виховання, відбувається самореалізація особистості.

Проблема студентської групи досить інтенсивно розглядалась у дослідженнях 70-80 років, де визначалась специфіка студентської групи (М.П.Бондаренко, А.М.Лутошкін, Е.Д.Паригін, Б.І.Шнибекова, Л.І.Уманський); аналізувались впливи студентської групи на особистість студента (Л.О.Данилевська, Л.І.Уманський) і співвідношення офіційної та неофіційної структур колективу групи (П.О.Просецький, В.А.Семиченко); виявлявся вплив студентського колективу на формування професійно-педагогічної спрямованості студентів (С.Є.Висоцький, І..Г.Максименко, І.С.Фролова); розкривались особливості педагогічного керівництва студентським самоврядуванням в академічній групі (В.А.Ван, О.Л.Жук, К.О.Леванова, І.Є.Тарапов, В.І.Чигиринов та ін); досліджувались окремі аспекти діяльності куратора студентської групи (В.О.Георгієвський, О.М.Зарукіна, А.Є.Ізмайлов, Т.М.Куриленко, Н.П.Любимова, Т.Е.Місюріна, М.О.Хекало) та організації виховної роботи в студентській групі (Г.В.Балахничова, К.А.Огієнко).

Ми розглядаємо студентську групу як суб'єкт професійно орієнтованої системи підготовки вчителя до виховної діяльності, а виховну роботу, яку вона здійснює, - як форму функціонування цієї системи.

Отже, виховна робота в студентській групі, по-перше, є невід'ємним компонентом професійно-орієнтованої системи підготовки вчителя до виховної діяльності, оскільки вона надає можливість формувати позитивні мотиви педагогічної діяльності, висувати цілі відповідно до індивідуальних можливостей та інтересів суб'єктів цієї системи, застосовувати різноманітні форми виховної роботи з первинним студентським колективом, розбудовувати зв'язки груп із професійним середовищем, яким виступає факультет, університет. По-друге, визначаємо цю роботу як професійно орієнтовану систему, що включає до свого складу певну сукупність форм, засобів та методів, здійснення яких розвиває професійні навички, здібності майбутніх вчителів до самоврядування у педагогічній діяльності; вміння прогнозувати хід виховної роботи; приймати рішення на основі спостережень; знаходити оптимальні варіанти дій у педагогічних виховних ситуаціях.

Професійно орієнтована виховна робота в студентській групі грунтується на принципі добровільності, забезпечує та враховує особистісні інтереси студентів, не має програмних обмежень, виступає додатковим джерелом підготовки майбутніх фахівців, організується як колективна творча діяльність на засадах співпраці та співтворчості і всебічно співвідноситься з формами та методами виховної роботи в учнівському колективі.

У другому розділі - “Експериментальна перевірка педагогічних умов забезпечення професійно орієнтованої виховної роботи, в студентській групі” аналізуються результати педагогічного експерименту, спрямованого на визначення ефективності педагогічних умов виховної роботи, дотримання яких у студентській групі сприяє формуванню готовності студентів до виховної діяльності у школі.

Педагогічний експеримент проведено протягом 1995-1998 р.р. на базі 2-х студентських (Ег) груп факультету української мови та літератури (73 чол.). Дві студентські групи природничого факультету (49 чол.) правили за контрольні групи (Кг). Усього ж експериментальне дослідження охопило 386 студентів I-V курсів ХДПУ ім. Г.С.Сковороди.

У ході констатуючого експерименту на підставі вивчення і аналізу стану виховної роботи в студентських групах, її впливу на рівень готовності студентів до здійснення виховної роботи було встановлено близкість обох факультетів за статистичними показниками, такими як: ставлення до виховної діяльності, мотиви участі в ній, оволодіння студентами уміннями здійснювати виховну діяльність, визначення ними мети, форм та методів проведення виховної роботи.

Формуючий експеримент передбачав реалізацію системи виховної роботи в студентській групі та дотримання певних педагогічних умов забезпечення її ефективності. Перша з умов ефективного функціонування даної системи передбачала визначення етапів реалізації особистісно-діяльнісного підходу в студентській групі (Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн). Такими етапами виявились: а) роз`яснення необхідності виховної роботи в школі, що сприяло формуванню позитивної мотивації виховної діяльності та здійснювалось у формі просвітницької роботи в студентській групі, через систему індивідуальних і групових доручень; б) планування діяльності студентської групи відбувалось через складання і захист плану роботи групи та проектів виховних заходів; в) створення творчих мікрогруп для реалізації виховних професійно спрямованих заходів та здійснення самоврядування в групі; г) контроль з боку експертних груп та консультації куратора групи за підготовкою і проведенням певних справ і заходів; д) колективний аналіз та оцінка діяльності групи; е) адаптація виховних заходів для їх подальшого використання студентами в ході педагогічної практики, що передбачало пристосування змісту, форм, методів і засобів їх реалізації до вікових та індивідуальних особливостей вихованців.

Експериментальна робота з організації професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі дала можливість визначити основні вимоги до її здійснення в системі професійної підготовки вчителя:

орієнтація студентів на здійснення професійно спрямованої колективної діяльності студентської групи;

організація колективних творчих справ у колективах студентських груп;

забезпечення участі кожного студента у професійно спрямованій колективній творчій діяльності в умовах студентської групи;

урізноманітнення форм виховної роботи в студентській групі;

ускладнення змісту професійно орієнтованої діяльності в студентській групі;

розвиток міжособистісного спілкування, як основи колективної творчої діяльності студентів;

оволодіння кожним студентом професійними уміннями здійснювати виховну діяльність групи на засадах самоврядування;

неавторитарна позиція куратора групи.

Наступною умовою успішного функціонування системи підготовки студентів забезпечується цілісним підходом до професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі (В.П.Беспалько, Н.В.Кузьміна, В.А.Семиченко, Г.В.Троцко, Н.Д.Хмель), сутність якого полягає у встановленні зв'язків первинного студентського колективу із загальним колективом педагогічного вузу (факультету, університету), а також зв'язків студентів з учнівськими колективами під час педагогічної практики.

Ці канали забезпечення взаємозв'язку особистості студента, первинного студентського колективу з колективами різних рівнів поєднуються в єдиний цілісний механізм, тобто мета системи професійної підготовки до виховної роботи приходить у відповідність з функціями та можливостями студентських колективів і конкретної особистості. Взаємозв'язки студентської групи з колективами факультету і педагогічного університету здійснювались шляхом залучення студентів у діяльність: а) молодіжного центру університету, тобто різноманітних аматорських гуртків за інтересами; б) Спілки студентської молоді університету; в) студентських наукових товариств; г) спортивних секцій. Важливу роль у встановленні цих зв'язків відігравала і система традиційних загальнофакультетських (посвячення в однокашники, похід до с. Сковородинівки на прощу, фольклорні свята та ін.) і загальноуніверситетських (“Дебют”, посвячення в першокурсники, “Студентська гуморина”, День св. Валентина та ін.) заходів. Досвід професійної діяльності, набутий в ході цих заходів, засвоєні норми і цінності учительської професії студенти несли у власну студентську групу. Тип взаємозв'язків залежав від характеру контактів (безпосередні, опосередковані), визначався за часом (короткочасні, тривалі) і за складом учасників (студент, мікрогрупа, студентська група, факультет, гурток, спілка, університет). Усе це і створювало основу для виникнення професійного середовища як цілісності, що пов'язує між собою колектив вузу та особистість студента, сприяючи прийняттю нею норм і ціннісних орієнтацій, загальних вимог до учительської професії.

Розбудова зв'язків студентської групи з учнівськими колективами під час педагогічної практики мала на меті відпрацювання, шліфовку виховних умінь, набутих студентами у ході виховної роботи в групі, для успішного створення і реалізації власної програми виховної роботи з школярами. Цьому сприяло: а) ретельне добирання форм і засобів найпридатніших до використання в дитячому колективі; б) їх співставлення з можливостями школи, класу, тобто адаптацію; в) виявлення можливостей використання технології КТС в учнівському колективі; г) детальний аналіз та оцінювання студентських наробок; д) обмін позитивним і негативним виховним досвідом.

Цілісний підхід до професійно орієнтованої системи виховної роботи у студентській групі вимагає забезпечення вільного доступу кожного студента вузу до участі у виховній діяльності; успішного функціонування професійного педагогічного середовища, яке передбачає провідну роль куратора в організації цих процесів.

Аналіз результатів експериментального дослідження дотримання умов організації професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі, свідчить про позитивні зміни у ставленні студентів до виховної діяльності (див. табл. 1), зростанні ступеню участі студентів у виховній діяльності (див. табл. 2).

Таблиця 1. Ставлення студентів до виховної діяльності

Таблиця 2. Участь студентів у позааудиторній виховної роботі студентської групи

Збільшення кількості учасників у виховній діяльності пояснюється формуванням позитивної мотивації участі в ній. Так, на 57,2% зросла чисельність студентів, які вбачають у такій діяльності можливість налагодити дружні стосунки з іншими (+21,3% в контрольних групах). На 52,8% більше студентів отримують задоволення від співпраці та засвоєння нових способів діяльності (+7,6% у контрольних групах). На 39,9% збільшилась кількість студентів, які вдосконалюються в цій діяльності як професіонали, набувають виховні знання, уміння, особистісні якості (+5,3% в контрольних групах).

Аналіз динаміки вдосконалення виховних умінь в ході педагогічного експерименту дав змогу одержати дані про рівень сформованості у студентів основних умінь виховної діяльності. Конкретні дані подані в таблиці 3.

Таблиця 3. Дані про оволодіння студентами виховними уміннями в процесі позааудиторної виховної роботи студентської групи

Отже, теоретичний аналіз проблеми, вивчення практичного досвіду здійснення виховної роботи в студентських групах, проведений педагогічний експеримент підтвердили висунуту гіпотезу і дозволили зробити такі висновки:

Професійно орієнтована виховна робота в студентській групі як компонент педагогічної системи підготовки студентів до виховної роботи в школі забезпечує ефективну професійну підготовку майбутніх учителів.

Розроблена і науково обгрунтована система професійно орієнтованої виховної роботи у студентській групі, реалізація якої передбачає: визначення мети і завдань виховної роботи в студентській групі з урахуванням кваліфікаційної характеристики класного керівника, професіограми вчителя-вихователя; формування у студентів позитивного ставлення і мотивації виховної діяльності в студентській групі та відповідних форм і методів її здійснення; забезпечення участі студентів як організаторів, виконавців, спостерігачів у різноманітних видах виховної діяльності на засадах добровільності, самостійності протягом усього терміну навчання; формування професійно орієнтованого середовища студентської групи шляхом розбудови її зв'язків з ланками педагогічного вузу.

Ефективне функціонування системи професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі відбувається за умов реалізації етапів особистісно-діяльнісного підходу та забезпечення цілісного підходу до неї, що відбиває структуру професійної виховної діяльності.

3.1. Здійснення етапів особистісно-діяльнісного підходу забезпечує формування позитивного ставлення студентів до виховної діяльності та мотивів участі в ній через організацію просвітницької роботи в групі; надбання студентами конструктивних виховних умінь шляхом складання і захисту ними проектів плану роботи і окремих виховних заходів; відпрацювання організаційних умінь, розвиток творчого потенціалу студентів, шляхом функціонування творчих мікрогруп; оволодіння студентами гностичними уміннями виховної діяльності у процесі її підготовки, здійснення, аналізу результатів; застосування конкретних виховних умінь в умовах певного дитячого колективу. Реалізація етапів особистісно-діяльнісного підходу у виховній роботі студентської групи відбувається на основі технології колективної творчої діяльності поряд із традиційними засобами (студентське самоврядування; керівництво куратора), а також шляхом ускладнення змісту і урізноманітнення форм виховної роботи.

3.2. Забезпечення цілісності підготовки студентів у студентській групі, яка знаходить відбиток у встановленні зв'язків студентських груп з колективами факультету, університету, допомагає організації виховної роботи з учнівськими колективами, сприяючи самореалізації особистості майбутнього вчителя і відпрацюванню, шліфовці надбаних ним умінь та навичок виховної роботи.

Цілісність підготовки майбутнього вчителя в студентській групі виступає як інтегративна ознака системи професійної підготовки, як єдність мети, змісту, форм, методів виховної роботи в межах студентської групи, групи та факультету, університету, студентів групи і учнівських колективів. Забезпечення цілісності відбувається за наступними напрямами: встановлення зв'язків студентської групи з колективами факультету і вузу, створення на основі цих зв'язків професійного виховного середовища студентської групи; розбудова зв'язків студентської групи з учнівськими колективами шляхом використання студентами в ході педагогічної практики досвіду виховної роботи, надбаного ними у виховній діяльності власної групи. Організатором цих процесів у студентській групі виступає куратор.

4. Експериментально доведено, що додержання педагогічних умов здійснення професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі сприяє: зростанню позитивного ставлення студентів до виховної діяльності як у студентській групі, так і в школі; формуванню позитивних мотивів участі у виховній роботі; збільшенню кількості студентів, які володіють комплексом виховних умінь (конструктивними, організаційними, гностичними) на високому та середньому рівнях; оволодінню студентами різноманітними формами здійснення виховної роботи; засвоєнню студентами норм спілкування, що лежать в основі співпраці та співтворчості в ході колективної творчої діяльності.

Проведене дослідження не вирішує повністю питань підготовки майбутніх учителів до виховної роботи у школі. Зокрема, до подальших напрямів досліджень вважаємо за доцільне віднести такі:

розробка критеріїв визначення професійної придатності студентів до виховної діяльності;

визначення системи підготовки кураторів до здійснення професійно орієнтованої виховної роботи у студентській групі.

Основний зміст дисертації викладено в 9 публікаціях

1. Лисенко Л.В. Тиждень предмета як засіб педагогізації навчально-виховного процесу у педагогічному вузі // Матеріали науково-практичної конференції “Психолого-педагогічна освіта в Україні”.-Харків: ХДПУ, 1994.-С.47-49.

2. Троцко Г.В., Лисенко Л.В. Специфіка роботи куратора в педагогічному вузі //Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні фактори підвищення професійної майстерності вчителя-вихователя". - Житомир: ЖДПІ, 1995.-С.104-106.

3. Троцко Г.В., Лисенко Л.В. Роль куратора в становленні студентського самоврядування в академічній групі педагогічного вузу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "ІІедагогічна технологія у сучасному вузі".-Луцьк: "Вежа",1995. -С. 76-77.

4. Калиновський І., Лисенко Л. Гуманізація процесу професійної підготовки майбутнього вчителя в студентській групі // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції "Педагогіка миру в навчально-виховному процесі школи і вузу". - Рівне, 1995.-С.170-171.

5. Троцко Г.В., Лисенко Л.В. Роль куратора студентської групи в системі професійної підготовки майбутнього вчителя // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Глобализация политики в контексте современной политической культуры: опыт и перспективы Восточной Европы". - Харьков: Центр образовательных инициатив, 1996.-С.13-15.

6. Лисенко Л.В. Організація позааудиторної виховної роботи у студентській групі // Зб. наук. праць: Напрями наукових досліджень кафедри педагогіки. / 3а ред. В.І.Лозової.-Харків:ХДПУ, 1997.-С.126-130.

Размещено на Allbest.ru