Формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 371.322.9+371.332

Формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання

13.00.09 - теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Чувасова Наталія Олександрівна

Кривий Ріг 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться «6» травня 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09.053.01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 54).

Автореферат розісланий «4» квітня 2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Г.Б. Штельмах

АНОТАЦІЯ

Чувасова Н. О. Формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 - теорія навчання. - Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання. У дослідженні розкрито специфіку формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання. Надано подальшого розвитку трактуванню сутності пізнавальної активності; визначено завдання, зміст, структуру, критерії, показники та рівні сформованості пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання.

Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено результативність дослідного навчання старшокласників щодо формування в них пізнавальної активності в процесі діалогічного навчання. Виявлено й перевірено сукупність дидактичних умов, що забезпечують результативність формування пізнавальної активності старшокласників. Установлено, що впровадження діалогічного навчання забезпечує досягнення позитивних результатів, які підтвердилися під час аналізу результатів формувального експерименту.

Ключові слова: пізнавальна активність, поетапне формування, рівні сформованості пізнавальної активності, діалогічне навчання, дидактичні умови.

АННОТАЦИЯ

Чувасова Н.А. Формирование познавательной активности старшеклассников в процессе диалогического обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 - теория обучения. - Криворожский государственный педагогический университет, Кривой Рог, 2008.

Диссертация является теоретико-экспериментальным исследованием актуальной проблемы формирования познавательной активности старшеклассников в процессе диалогического обучения.

На основе анализа психолого-педагогической литературы обобщены философские и психолого-педагогические концепции познавательной активности, раскрыта сущность познавательной активности, определена ее структура, выявлены особенности познавательной активности старшеклассников, научно обоснованы условия формирования познавательной активности старшеклассников в процессе диалогического обучения.

Анализ научной литературы свидетельствует о том, что проблемы, связанные с познавательной активностью, находились в эпицентре внимания ученых и их научных устремлений.

На основе обобщения разных подходов к определению исходных дефиниций исследования познавательной активности старшеклассников последняя рассматривается как сложное личностное образование, которое обеспечивает необходимые внутренние условия для формирования творческой личности.

Установлено, что познавательная активность представляет собой сложный синтез взаимосвязанных структурных компонентов: мотивационного (содержит потребности, интересы, мотивы); операционного (содержит умственные операции и умения, свойства мышления) и личностного (содержит интеллектуальную рефлексию, самосовершенствование, самокритичность, уверенность в себе).

Обоснованы и уточнены критерии познавательной активности старшеклассников (потребность, мотивация, умственные операции и умения, самоусовершенствование и самоуверенность личности, самостоятельность, наличие познавательных интересов, характер взаимоотношений с учителем и одноклассниками), определены уровни ее сформированости (наивысший, высокий, средний, низкий, очень низкий).

Доказано, что для формирования познавательной активности старшеклассников важную роль играет диалогическое обучение, поскольку оно является системой приемов творческого сотворчества учителя и ученика, направленных на объединение их усилий для развития личности каждого из них.

При диалогическом взаимодействии происходит обмен информацией, знаниями, чувствами и настроением, что приводит к возникновению общего фонда «совокупности субъекта», выравнивание уровня информированности участников совместной деятельности. Происходит совместное обсуждение и обработка гипотез, путей решения задач, взаимная коррекция идей и предложений, их уточнение и обогащение, т. е. формирование познавательной активности.

Педагогика сотрудничества ученика и учителя стимулирует совместный поиск, глубокую веру ученика в свою защищенность и право на ошибки, на самоутверждение через поиск и успешное преодоление интеллектуальных и физических трудностей, с одной стороны, а с другой, веру учителя в духовные силы своих учеников.

В диссертации научно обоснованы дидактические условия формирования познавательной активности старшеклассников в процессе диалогического обучения, а именно: формирование позитивной мотивации, познавательной потребности и интереса; формирование интеллектуальных умений, обеспечение сотворчества учителя и учащихся, ситуаций успеха и психологического комфорта каждому ученику; стимулирование самоусовершенствования, самокритичности, уверенности в себе.

Внедрение диалогического подхода к формированию познавательной активности старшеклассников значительно расширило возможности для обучения, развития и роста личности как ученика, так и учителя. Ученики приобрели навыки активного слушателя, выделения главной мысли, аргументированного отстаивания собственного мнения. У них сформировался диалогический поход к решению различных проблем, что дало возможность компенсировать эффект старения приобретенной в школе информации.

Вариативность экспериментальной работы позволила проследить влияние каждой из предложенных групп условий на показатели уровней познавательной активности старшеклассников. Положительная динамика уровней познавательной активности старшеклассников в экспериментальной группе оказалась значительно весомей по сравнению с контрольной. Так, количество старшеклассников с низким уровнем познавательной активности в экспериментальной группе снизилось в среднем на 17,2 %, тогда как в контрольной группе этот показатель составляет 6,5 %.

Ключевые слова: познавательная активность, поэтапное формирование, уровни познавательной активности, диалогическое обучение, дидактические условия.

ANNOTATION

Chuvasova N.O. Forming of cognitive activity of senior pupils in the process of dialogue training. - Manuscript.

The dissertation for a degree of Candidate of Pedagogical Science in the speciality 13.00.09 - theory of education. - Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih, 2008.

The dissertation paper is dedicated to a problem of forming of cognitive activity of senior pupils in the process of dialogue training. The research analyses a specific character of forming of cognitive activity of senior pupils in the process of dialogue training. An interpretation of a cognitive activity nature obtained further development; tasks, contents, structure, criteria, indices and standards of formation of cognitive activity of senior pupils in the process of dialogue training have been determined.

The results of experimental training of senior pupils as for the forming of their cognitive activity in the process of dialogue training have been theoretically grounded and experimentally corroborated. The whole complex of didactic conditions which provide the results of forming of cognitive activity of senior pupils has been determined and tested. It has been ascertained that the introduction of dialogue training provides positive results, which was proved at the analysis of the forming experiment results.

Key words: cognitive activity, gradual formation, cognitive activity formation standards, dialogue training, didactic conditions.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В Україні освіта визнана однією з найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики й стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське й світове співтовариство на основі Болонської угоди.

Сьогоднішня школа є осередком надзвичайно глибоких перетворень усього буття і мислення людини. Головним стає учень, який не тільки з бажанням та інтересом засвоїв ту чи іншу інформацію, але й має глибоку впевненість у необхідності пізнання, творчого засвоєння системи наукових знань, виявляє пізнавальну активність та готовність до енергійної діяльності.

Практика середньої школи засвідчує, що перспективним для розв'язання проблеми пізнавальної активності є особистісно орієнтоване навчання, важливим складником якого виступає його діалогічність, що найбільшою мірою дає можливості для розвитку кожної особистості.

У класичній гуманістичній педагогіці проблемі формування пізнавальної активності в усі часи приділялась значна увага. Так, важливу роль пізнавальної активності у формуванні особистості відзначали Я. Коменський, А. Дістервег, Й. Песталоцці, К. Ушинський та інші вчені.

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що теоретичні положення щодо формування пізнавальної активності висвітлюютья у працях відомих філософів, психологів, педагогів. Існує ряд напрямків, у яких вирішується проблема формування пізнавальної активності: діяльнісний підхід у психолого-методологічному аспекті (Л. Виготський, П. Гальперін, В. Давидов, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Б. Бадмаєв, Д. Ельконін); у дидактичному аспекті (В. Безпалько, П. Блонський, В. Буряк, В. Вергасов, Г. Денисовець, В. Онищук, В. Паламарчук, І. Редьковець, М. Скаткін та інші).

Теоретичне тлумачення феномену поняття «пізнавальна активність» здійснене у дослідженнях Л. Арістової, Д. Вількєєва, Е. Голанта, М. Данилова, В. Крутецького, Т. Кудрявцева, І. Лернера, В. Лозової, А. Маркової, М. Махмутова, В. Онищука, В. Пилипчука, О. Савченко, Т. Шамової, Г. Щукіної та інших.

Протягом останнього часу активно вивчаються ідеї, які розкривають засади особистісно діяльнісного підходу до навчання (Є. Бондаревська, Л. Кондрашова, О. Савченко, В. Сєріков, І. Якіманська).

У наукових працях А. Бодальова, О. Вербицького, Є. Головахи, В. Кан-Каліка, Г. Ковальова, А. Мудрика, А. Реана та інших розглядається місце спілкування, у тому числі й діалогічного, у розвитку пізнавальної активності.

Аналіз наукових праць з проблеми дослідження засвідчує, що достатньо глибоко розроблені окремі її аспекти, проте відсутні роботи, у яких науково обґрунтовується питання формування пізнавальної активності в процесі діалогічного навчання.

Разом з тим, теорія й практика навчання в середній школі свідчить про недооцінення діалогічного навчання в процесі формування пізнавальної активності старшокласників.

Незадовільний стан використання діалогічного навчання в засвоєнні знань, виробленні навичок і вмінь, у розвитку інтелектуальних, духовних і фізичних здібностей, у формуванні інтересів, мотивів, наукового світогляду учнів у навчально-виховному процесі старшої школи, з одного боку, та зростаючі соціальні вимоги до підвищення рівня сформованості пізнавальної активності особистості, з іншого, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою теми «Теорія і практика імітаційно-ігрового навчання у системі особистісно орієнтованої освіти майбутніх педагогів», що виконується кафедрою педагогіки Криворізького державного педагогічного університету за планом найважливіших досліджень Міністерства освіти і науки України (наказ МОН України від 05.11.2002, № ДР 0103U001111).

Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 6 від 9.01.2003) та узгоджено в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 10 від 23.12.2003).

Мета дослідження: визначити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити оптимальні дидактичні умови підвищення ефективності формування пізнавальної активності учнів старших класів у процесі діалогічного навчання.

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання дослідження:

1) вивчити стан проблеми формування пізнавальної активності у педагогічній теорії та практиці;

2) конкретизувати сутність, структурні компоненти пізнавальної активності;

3) обґрунтувати, розкрити можливості діалогічного навчання у формуванні пізнавальної активності;

4) виявити, обґрунтувати й експериментально перевірити сукупність дидактичних умов, що забезпечують результативність формування пізнавальної активності в процесі діалогічного навчання;

5) спираючись на результати дослідження, розробити науково-методичні рекомендації для вчителів щодо формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання.

Об'єкт дослідження - процес формування пізнавальної активності старшокласників.

Предмет дослідження - дидактичні умови формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання можливе за таких умов: оптимізації викладання шкільних дисциплін на засадах забезпечення співробітництва і співтворчості вчителя й учнів; формування позитивної мотивації старшокласників стосовно розвитку пізнавальної активності; організації навчальної діяльності старшокласників у процесі діалогічного навчання; створення необхідних дидактичних умов для успішного формування пізнавальної активності.

Для досягнення мети та розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження:

- теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення) використовувались для вивчення нормативних документів системи освіти, наукової та навчально-методичної літератури з теми дослідження, навчальних програм, методичних посібників; педагогічного досвіду й педагогічної практики вчителів, особистої практичної діяльності;

- емпіричні (анкетування, тестування, бесіди, опитування);

- обсерваційні (педагогічні спостереження);

- прогностичні (аналіз педагогічних явищ);

- математично-статистичні методи обробки отриманих результатів застосовувались з метою виявлення якісних та кількісних характеристик ефективності запропонованих дидактичних умов формування пізнавальної активності в процесі діалогічного навчання

Експериментальною базою дослідження було обрано навчальні заклади: КНТМЛ № 16, КСЗШ №№ 24, 65, 75 (м. Кривий Ріг) та Курилівську середню загальноосвітню школу Петриківського району Дніпропетровської області. Різними видами дослідження було охоплено 950 учнів і 58 учителів.

Організація дослідження. Дослідження проводилось у три етапи впродовж 2002-2007 років.

На аналітико-констатувальному етапі (2002-2003 рр.) вивчено філософську, психологічну, педагогічну й методичну літературу, проаналізовано досвід роботи вчителів і формування пізнавальної активності старшокласників; розпочато констатувальний експеримент.

На аналітико-пошуковому етапі (2003-2005 рр.) завершено констатувальний експеримент, на основі якого розроблено програму формувального експерименту; продовжено теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми дослідження; узагальнено досвід вчителів середніх шкіл; теоретично обґрунтовано структуру й зміст пізнавальної активності старшокласників; перевірено ефективність виявлених умов формування пізнавальної активності під час формувального експерименту в процесі діалогічного навчання.

На формувальному та завершально-узагальнюючому етапі (2005-2007 рр.) завершено формувальний експеримент, узагальнено експериментальні результати, порівняно якісні та кількісні показники, отримані при проведенні констатувального й формувального експериментів, апробовано методичні рекомендації щодо формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в наступному:

- розроблено концептуальні положення формування пізнавальної активності в процесі діалогічного навчання старшокласників;

- уперше здійснено цілісний аналіз науково-теоретичних аспектів діалогічного навчання старшокласників;

- здійснено подальший розвиток трактування сутності пізнавальної активності, виявлено основні характеристики цього складного особистісного утворення, визначено структурні компоненти його змісту;

- здійснено подальше наукове обґрунтування критеріїв і рівнів сформованості пізнавальної активності старшокласників;

- обґрунтовано й удосконалено сукупність дидактичних умов, які забезпечують результативність формування пізнавальної активності старшокласників.

Практична значущість результатів дослідження:

- практично визначено рівні пізнавальної активності старшокласників, які дозволяють критично оцінити практику діалогічного навчання, обґрунтувати способи її оптимізації;

- розроблено технологію, яка містить у собі моделювання діалогічних комунікативних ситуацій, рольових ігор, уроків-діалогів, і методичні вимоги до діалогічних форм і методів навчальної роботи, що дає змогу підвищити рівень пізнавальної активності;

- апробовано методику проведення занять з предметів природничого циклу в умовах психологічного комфорту, створення ситуацій успіху для кожного учня;

- розроблено спецкурс «Підготовка вчителів до формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання»;

- створено різноманітні завдання-ситуації, визначено методику проведення рольових, ділових ігор, дискусій, діалогів на основі вільного вибору завдань;

- розроблено навчально-методичні матеріали та висновки дослідження, які можуть бути використані в процесі професійної підготовки майбутніх учителів у вищих педагогічних навчальних закладах, інститутах післядипломної педагогічної освіти для підготовки й підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною й теоретичною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень дослідження, застосуванням комплексу теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження, дослідно-експериментальною перевіркою висунутого припущення, репрезентативністю вибірки досліджуваних, довготривалістю дослідження, особистим досвідом автора, кількісним і якісним аналізом результатів експериментальної роботи та впровадженням їх у навчальний процес загальноосвітніх шкіл.

Апробація й упровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджувалися під час експериментальної роботи, яка здійснювалася особисто дослідником на основі розроблених методичних рекомендацій. Теоретичні положення й практичні засади формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання впроваджено в навчально-виховний процес КНТМЛ № 16 (довідка № 187 від 9.10.2006), КСЗШ № 65 (довідка № 126 від 09.10.2006), КСЗШ № 75 (довідка № 115 від 24.10.2006), КСЗШ № 24 (довідка № 4 від 23.03.2008), Курилівської середньої школи Петриківського району Дніпропетровської області (довідка № 65 від 24.10.2006).

Основні положення й результати дослідження доповідалися та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи культурологічної концепції особистісно-орієнтованої освіти» (Кривий Ріг, 2003), ІІІ Слов'янських педагогічних читаннях (Кривий Ріг, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції «Засоби реалізації сучасних технологій навчання» (Кіровоград, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні засади природничо-географічної та економічної освіти: досвід, проблеми, перспективи» (Вінниця, 2005).

Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у 8 одноосібних статтях у виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг опублікованих праць з теми дослідження становить 1,9 друк. арк.

Структура дисертації зумовлена логікою наукового пошуку. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (296 найменування), 4 додатків на 20 сторінках, 14 таблиць, 7 діаграм та 6 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 222 сторінки, з них основного тексту - 185 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет, завдання, гіпотезу, методологію та етапи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, подано відомості щодо апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання» зроблено аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми й визначено теоретичні основи формування пізнавальної активності сучасного старшокласника в процесі діалогічного навчання; подано трактування понять «пізнавальна активність», «діалогічне навчання», конкретизовано зміст, структурні компоненти, критерії та рівні сформованості пізнавальної активності старшокласників; обґрунтовано можливості діалогічного навчання у формуванні цього складного особистісного утворення; виявлено сукупність дидактичних умов ефективності діалогічного навчання у формуванні пізнавальної активності.

Узагальнюючи різні підходи до визначення вихідної дефініції дослідження, розглядаємо пізнавальну активність як складноструктуроване особистісне утворення, яке забезпечує необхідні внутрішні умови для формування творчої особистості. Особистість, реалізуючи певні потреби й інтереси в конкретній діяльності, виявляє ті чи інші свої якості, а серед них - і пізнавальну активність.

З'ясовано, що пізнавальна активність є складним синтезом тісно взаємопов'язаних структурних компонентів:

- мотиваційного (містить потреби, інтереси, мотиви, тобто усе, що забезпечує включення старшокласників у процес активного навчання й підтримує цю активність протягом усіх етапів навчального пізнання);

- операційного (включає розумові операції та розумові вміння, властивості мислення, мовно-розумову діяльність);

- особистісного (охоплює допитливість, вдумливість, інтелектуальну рефлексію, самовдосконалення, самокритичність, упевненість у собі).

Серед критеріїв пізнавальної активності було виокремлено потребу в пізнавальній активності, мотивацію, прагнення до удосконалення пізнавальної активності, розумові операції й уміння, самовдосконалення та самовпевненість особистості, самостійність при виконанні навчальних завдань, наявність пізнавальних інтересів, характер діяльнісних стосунків з учителем і однокласниками. Крім того, самостійність учнів розглядалась у трьох аспектах: спроможність приступити до виконання навчальних завдань без зовнішнього додаткового стимулювання, уміння здійснювати самоконтроль у ході їх виконання та здатність об`єктивно оцінювати результати власної навчальної діяльності.

У процесі дослідження відокремлено п'ять рівнів сформованості пізнавальної активності відповідно до характеру діяльності учнів: найвищий, високий, середній, низький, дуже низький.

Найвищий рівень притаманний тим учням, у яких яскраво виявлена потреба в пізнавальній діяльності. Вони самостійно приступають до розв'язання навчальних завдань, успішно контролюють процес їх виконання і відповідно оцінюють результати власної роботи. Мають сильну, усвідомлену та стійку мотивацію. У них глибокі пізнавальні інтереси до кількох предметів, у реалізації яких учні систематично виходять за межі шкільних програм, захоплені самим процесом навчання, пізнання. Виявляючи старанність при виконанні всіх навчальних завдань, учні цієї групи систематично й охоче допомагають іншим, виступають ініціаторами активного співробітництва з товаришами й учителем у процесі навчання.

Високий рівень сформованості пізнавальної активності характерний для тих учнів, у яких потреба в пізнавальній діяльності виявляється лише стосовно окремих предметів. Процес навчання їх захоплює періодично. Інколи, турбуючись про оцінку успішності, а не про знання, вони виявляють егоїзм і нездоровий дух суперництва. Це призводить до неправильних стосунків з товаришами й учителем: звужується коло контактів з однокласниками, формується хибне суб'єктивне ставлення до вчителя.

Пізнавальна активність представників середнього рівня сформованості пізнавальної активності характеризується нерівномірністю й знаходиться в прямій залежності від зовнішнього стимулювання. При низькій мотивації виявляється нестійке прагнення до вдосконалення власної пізнавальної активності. Представники цієї групи не мають постійного інтересу до жодного з предметів, які вивчають у школі, їх захоплення окремими видами навчальної діяльності епізодичне. Результати їхньої навчальної діяльності досить рідко заслуговують на схвалення вчителя, тому вони не звикли зосереджувати на них свою увагу і не вдаються до самооцінки чи порівняння себе з кращими учнями. Рівень розвитку пізнавальної активності учнів цієї групи недостатній для успішного здійснення навчальної діяльності.

Низький рівень сформованості пізнавальної активності визначено в тих учнів, які не вміють мобілізовувати свої пізнавальні зусилля навіть при належному зовнішньому стимулюванні, виявляють слабко усвідомлену мотивацію і досить рідкі спроби до удосконалення пізнавальної активності. Такі учні намагаються уникати розумового напруження, їхня навчальна діяльність характеризується низьким рівнем самостійності, неспроможністю здійснювати самоконтроль і правильно оцінювати наслідки своєї праці, вони або механічно наслідують інших, або списують готове. Учні цієї групи не цікавляться жодним предметом і не в змозі навіть тимчасово захопитись яким-небудь видом діяльності.

Дуже низький рівень сформованості пізнавальної активності притаманний учням, які негативно ставляться до навчання як до виду діяльності. Вони не відчувають ніякої потреби в пізнавальній активності та не розуміють її суспільної значимості. У них спостерігається повна відсутність мотивації й прагнень до удосконалення своєї пізнавальної активності, відповідно й пізнавальний інтерес у рішенні задач відсутній. Кожен з цих учнів потребує індивідуального підходу до розвитку пізнавальної активності.

Різнорівневий підхід до аналізу активності школяра значною мірою допомагає побачити в кожний конкретний відрізок часу рівень, на якому здійснюється його діяльність, і перспективи її розвитку.

Аналіз стану шкільної практики показав низьку ефективність монологічного навчання у формуванні пізнавальної активності старшокласників. Спостереження й аналіз зібраних фактів підтверджують необхідність упровадження діалогічного навчання.

Діалогічне навчання - це система прийомів творчого співробітництва педагога й учня, спрямована на узгодження й об`єднання їхніх зусиль для розвитку кожної особистості. У процесі діалогічного навчання:

- розвиваються навички спілкування в різних ситуаціях з однолітками, педагогами, батьками, іншими оточуючими людьми, уміння слухати інших, вибирати орієнтири, здібності до самореалізації, до самопізнання;

- виховується інтерес до навколишнього світу, взаємоповага, взаємодовіра, співчуття, почуття власної гідності, уміння відстоювати свої права;

- розвивається мова дитини в діалозі, у дискусіях, у вільній бесіді, що допомагає дитині опановувати мовними засобами й свідомо використовувати їх для продуктивного спілкування;

- створюється ситуація сприятливого творчого прояву й розвитку індивідуальних здібностей.

Але діалог і діалогічна взаємодія впливають на рівень пізнавальної активності старшокласників не стихійно, а потребують реалізації сукупності дидактичних умов. Оптимальними у формуванні пізнавальної активності засобами діалогічного навчання є три групи умов, що мають забезпечити:

- наявність позитивної мотивації, стійких пізнавальних інтересів, пізнавальної потреби;

- самоуправління процесу навчання та успішне володіння інтелектуальними вміннями, пов'язаними з переробкою набутої інформації, уміннями мовно-розумової діяльності;

- педагогічне освітнє середовище, співпрацю та співтворчість вчителя й учнів для забезпечення ситуації успіху й психологічного комфорту кожного учня, стимулювання самовдосконалення, самокритичності, впевненості у собі.

У другому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка дидактичних умов, які забезпечують результативність діалогічного навчання у формуванні пізнавальної активності учнів старших класів» досліджується стан формування пізнавальної активності старшокласників, розкривається методика дослідно-експериментальної роботи, конкретизуються її зміст та умови проведення, аналізуються отримані результати дослідно-експериментального навчання старшокласників.

Дослідно-експериментальна робота проводилася протягом 2003-2007 років у три етапи:

1) констатувальний (2003-2005 рр.), завданнями якого було: практично перевірити критерії пізнавальної активності, обґрунтувати рівні та розробити методику діагностики її сформованості, визначити рівень сформованості пізнавальної активності старшокласників;

2) формувальний (2005-2007 рр.), метою якого була реалізація в експериментальній групі дидактичних умов і технології ефективного формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання;

3) аналітично-узагальнюючий (друга половина 2007 р.), метою якого було підсумкове узагальнення одержаних експериментальних даних, порівняння динаміки сформованості пізнавальної активності в старшокласників експериментальної та контрольної груп, уточнення методичних рекомендацій та формулювання висновків дослідження.

Для перевірки гіпотези дослідження в період з 2003 по 2007 рр. було проведено педагогічний експеримент на базі КНТМЛ № 16, КСЗШ № 65, КСЗШ № 75, КСЗШ № 24 (м. Кривий Ріг) та Курилівської середньої загальноосвітної школи Петриківського району Дніпропетровської області. У цих навчальних закладах досліджувалося по 2 учнівських колективи протягом навчання в 10-11 класах. Згідно з програмою експерименту з восьми класів (950 осіб) було утворено експериментальну групу (ЕГ, 480 осіб) і контрольну групу (КГ, 470 осіб).

Експериментальна робота проводилася на базі предметів природничо-математичного циклу, адже у процесі аналізу хімічних процесів, розв'язання хімічних задач, виконання лабораторних і практичних робіт з біології, хімії, географії тощо старшокласники привчаються до повноцінної аргументації своїх дій. Це дозволяє їм уникати необґрунтованих узагальнень, аналогій, зберігати формально-логічну схему міркувань, розвивати вміння працювати в необхідному темпі всім членам групи, здійснювати самоконтроль. Володіння прийомами самоконтролю знаходить своє відображення в характері сформованості учнівської пізнавальної активності; у рівні розвитку розумових операцій і вмінь, самовдосконаленості.

Організація діалогічного навчання старшокласників вимагала діагностування таких індивідуальних якостей особистості учня, як мотивація, самостійність, пізнавальний інтерес і потреба, рівень розвитку розумових операцій і вмінь, самовпевненості та самовдосконаленості.

У ході констатувального експерименту було виявлено, що більшість старшокласників контрольної та експериментальної груп мають дуже низький і низький рівень сформованості пізнавальної потреби (52,1 % і 53,2 % відповідно), пізнавального інтересу (48,8 % і 49,5 %) пізнавальної мотивації (48,6 % і 50,6 %).

З метою ґрунтовного вивчення рівня сформованості операційного та особистісного компонентів застосовувались тести, контрольні роботи. Установлено, що в більшості учнів рівень сформованості операційного (47,6 % і 49,5 % відповідно) та особистісного компонентів (47,7 % і 48,7 %) знаходиться на низькому та дуже низькому рівнях.

Проведені діагностичні дослідження структурних компонентів дозволяють стверджувати, що домінуючим рівнем для всіх компонентів пізнавальної активності є низький та дуже низький; тільки близько 2,5 % старшокласників показали найвищий рівень цього складного особистісного утворення.

У ході констатувального експерименту виявлено причини низького рівня пізнавальної активності старшокласників: непідготовленість вчителів до діалогічного навчання; перевага монологічних форм навчання над діалогічними, перевага педагогічного впливу й недооцінка педагогічної взаємодії, співпраці та співтворчості вчителя й учнів, низький рівень самостійності та позитивної навчальної мотивації старшокласників

Отримані в ході констатувального експерименту результати визначили завдання, зміст і характер дослідної роботи з формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання.

В експериментальній роботі для забезпечення сукупності дидактичних умов проводилась спеціальна підготовка вчителів-предметників до діалогічного навчання. На першому етапі формувального експерименту апробовувалась програма спецкурсу «Підготовка вчителів до формування пізнавальної активності старшокласників в процесі діалогічного навчання». На лекційних заняттях учителі знайомились із загальними питаннями діалогічного навчання, існуючими класифікаціями пізнавальної активності та методами її формування, з методичними підходами до організації діалогічного навчання на матеріалі конкретного навчального предмету.

Другий етап передбачав організацію діяльності учнів у спеціально створених умовах. Учні експериментальних класів ознайомились з різними видами й рівнем сформованості пізнавальної активності, визначали рівень сформованості власної потреби, мотивації, пізнавального інтересу, самостійності та самовдосконаленості, комунікативних умінь і навичок.

Формування пізнавальної мотивації забезпечувалось шляхом організації діалогічного навчання, яке здійснювалось у формі дидактичних, ділових і рольових ігор, конкурсів, хімічних і зорових диктантів, через комплекс задач і завдань.

Включення в урок дидактичних ігор та ігрових моментів стимулювало розвиток пізнавального інтересу, створювало в дітей гарний робочий настрій, полегшувало подолання труднощів у засвоєнні нового матеріалу.

Ігрові форми використовувались під час проведення узагальнюючих уроків, уроків вивчення нового матеріалу, його закріплення.

Формування позитивної мотивації та пізнавального інтересу здійснювалось через реалізацію комплексу задач і завдань у процесі групової роботи.

Групове обговорення давало змогу старшокласникам більше дізнатися один про одного, стимулювало вільний обмін думками, розвивало життєві навички активного слухання, співпереживання, співробітництва, упевненої поведінки й толерантності.

З метою активізації пізнавальної діяльності старшокласників у процесі діалогічного навчання використовувались методики «Думай - працюй - знаннями ділись», «Формулюй - ділись - слухай - створюй», «Скажи і переключайся», «Круглий стіл», «Кути», «Навчання разом», «Аукціон знань», «Щаслива відповідь», був представлений комплекс задач і вправ. У процесі навчання учнів розв'язання задач практикувалося поступове їх ускладнення, що дало змогу навчити всіх учнів і сформувати в кожного більш високий рівень пізнавальної активності. Рішення цих задач здійснювалося у формі коментування, за якого всі учні брали активну участь, висловлюючи свою точку зору.

Найбільший вплив діалогічне навчання справляло на мислення школярів, оскільки контакти й обмін думками істотно стимулювали його. Зміни характеру розумової діяльності відбувалися в таких напрямах: прискорювались асоціативні процеси й збільшувалась їх цінність, розширювались інтереси учасників діалогу, узагальнювались і систематизувались уявлення, стимулювалась аналітична та синтетична діяльність мислення. Для формування інтелектуальних умінь, пов'язаних з переробкою набутої інформації та вмінь мовно-розумової діяльності використовували методику «Мозковий штурм»

Експериментально було підтверджено, що ефективним є поєднання діалогічного навчання з проблемним. Спільне обговорення й розв'язування проблемної або проблемно-інтегрованої ситуації давало змогу використати знання з різних предметів, активізувало розумову діяльність учнів і формувало вміння самостійно розв'язувати проблемні ситуації, мобілізувало власні сили як учителя, так і учнів.

Для забезпечення формування пізнавальної активності були застосовані методики реалізації ситуацій успіху та психологічного комфорту для кожного учня, стимулювання самовдосконалення, самокритичності, упевненості в собі. При використані діалогічного навчання самооцінка доповнювалася колективним оцінюванням.

Діяльність учителя в класах, де переважали учні з низьким рівнем пізнавальної активності, спрямовувалась на створення особливої емоційної атмосфери уроку, яка наштовхувала школярів на включення в навчальний процес. Так виникав ланцюжок: стан комфортності учня, відкритості, відсутність страху, а потім почуття упевненості, готовність і чекання зустрічі з педагогом, очікування уроків, які веде цей учитель. Створювалися психологічні передумови для переходу учня на більш високий рівень сформованості пізнавальної активності.

Розроблена програма дослідних завдань передбачала поетапне відпрацювання найважливіших показників і характеристик пізнавальної активності як складного особистісного утворення старшокласників.

Упровадження діалогічного навчання як базового принципу планування і проведення уроків на його основі значно розширювало можливості для навчання, розвитку й зростання особистості як учня, так і вчителя, полегшувало їхню взаємодію. Учні набували навичок активного слухання, виокремлення головної думки, аргументованого відстоювання власної позиції, пізнавальна активність піднімалася на більш високий рівень. В учнів формувався діалогічний підхід до вирішення різноманітних проблем, що давало змогу знаходити вихід у будь-якій ситуації.

На заключному етапі формувального експерименту проводився підсумковий зріз динаміки рівнів сформованості компонентів пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання, який засвідчив, що найкращі зміни відбулися в мотиваційному компоненті. Отримані дані представлено в табл. 1 згідно з етапами експерименту - констатувальним (К) і формувальним (Ф).

Таблиця 1 Динаміка рівня сформованості компонентів пізнавальної активності

Рівні пізнавальної активності	Етапи	Потреба в пізнавальній активності, %	Мотивація, %	Самостійність, %	Розумові операції та вміння, %	Самовдосконаленість, %
найвищий	Ф	12,8	15,6	17,3	16,2	18,2
	К	2,1	3,0	2,3	2,2	2,6
високий	Ф	18,9	22,5	21,2	23,8	22,3
	К	3,2	3,3	3,7	4,2	2,6
середній	Ф	58,1	52,7	52,9	51,5	52,2
	К	41,5	43,1	44,5	44,1	46,1
низький	Ф	7,3	6,5	6,5	6,8	5,6
	К	43,0	40,3	40,1	40,7	39,8
Дуже низький	Ф	2,9	2,7	2,1	1,7	1,7
	К	10,2	10,3	9,4	8,8	8,9

Як видно з таблиці 1, різко зменшилися показники дуже низького рівня сформованості потреби, мотивації, інтересу, розумових операцій, самовдосконаленості (на 7,3 %, 7,6 %, 7,3 %, 7,1 %, 7,2 % відповідно).

Значно збільшилася кількість старшокласників, що мають найвищий і високий рівень сформованості пізнавальної потреби (на 26,4 %), мотивації (на 31,8 %), інтересу (на 32,5 %), розумових операцій (на 33,6 %), самовдосконаленості (на 35,3 %).

Динаміку рівнів сформованості пізнавальної активності у процесі діалогічного навчання за результатами контрольного етапу експерименту з реалізації визначених дидактичних умов представлено в табл. 2, з якої видно, що процес формування пізнавальної активності, побудований на основі діалогічного навчання, при дотриманні сукупності дидактичних умов виявився значно успішнішим за монологічне навчання та забезпечив зростання її рівня в позитивний бік від дуже низького й низького рівнів до середнього, високого та найвищого в експериментальних групах.

Таблиця 2 Динаміка рівня сформованості пізнавальної активності старшокласників

Рівні сформованості	Заміри, %
	Констатувальний експеримент	Формувальний експеримент
	Учні КГ	Учні ЕГ	Учні КГ	Учні ЕГ
Дуже низький	1,2	1,5	0,7	-
Низький	62,0	63,0	56,2	23,0
Середній	22,3	21,2	25,3	47,7
Високий	9,8	11,8	11,3	28,5
Найвищий	4,7	2,5	6,5	14,0

Для наочності динаміка рівнів пізнавальної активності старшокласників представлена діаграмами на рис. 1.

а)

б)

Рис. 1 Динаміка рівнів сформованості пізнавальної активності старшокласників: а) констатувальний експеримент; б) формувальний експеримент

Дані на діаграмах наочно показують, що експериментальна методика формування пізнавальної активності приводить до значного зростання середнього показника в експериментальних групах і відповідно вирівнювання груп; у той же час у контрольних групах середній показник залишається нижчим за рівень експериментальної групи.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези й дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань.

1. Установлено, що пізнавальна активність складається з мотиваційного (містить потреби, інтереси, мотиви); операційного (включає розумові операції та розумові вміння, властивості мислення, мовно-розумову діяльність) й особистісного (охоплює допитливість, вдумливість, інтелектуальну рефлексію, самовдосконалення, самокритичність, упевненість у собі) компонентів.

2. На основі змісту пізнавальної активності старшокласників відповідно до розроблених критеріїв (потреба, мотивація, розумові операції й уміння, самовдосконалення та самовпевненість особистості, самостійність при виконанні навчальних завдань, наявність пізнавальних інтересів, характер дієвих стосунків з учителем і однокласниками) визначено рівні її сформованості (найвищий, високий, середній, низький, дуже низький).

3. Реалізація діалогічного навчання старшокласників в експериментальній групі відбувалась поетапно, супроводжувалася розробкою навчально-методичного забезпечення; експериментальна перевірка довела ефективність упровадження його в навчально-виховний процес, оскільки його сутність полягає в організації співробітництва учня й учителя, їхнього взаємозбагачення.

4. Науково обґрунтовано дидактичні умови формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання, а саме: формування позитивної мотивації, пізнавальних інтересів і потреби, інтелектуальних умінь та вмінь мовно-розумової діяльності; забезпечення співробітництва та співтворчості вчителя й учнів, ситуації успіху й психологічного комфорту кожному учню.

5. Варіативність експериментальної роботи дозволила дослідити вплив визначених умов на показники рівнів пізнавальної активності старшокласників. Установлено, що визначені дидактичні умови дозволили отримати позитивну динаміку досліджуваних показників. Разом з тим позитивна динаміка рівнів пізнавальної активності старшокласників у експериментальній групі значно вища, ніж у контрольній.

6. Пізнавальна активність старшокласників є не вродженою властивістю, а формується як складне особистісне утворення, рівень якого може бути змінений унаслідок цілеспрямованої, систематично організованої навчальної діяльності в процесі діалогічного навчання.

7. Розроблено навчально-методичні матеріали для вчителів середніх шкіл з питань формування пізнавальної активності старшокласників у процесі діалогічного навчання.

8. Проведене дослідження не претендує на вичерпне вирішення всіх аспектів проблеми, що розглядається. Виконана робота дозволяє побачити перспективи подальшої розробки питань щодо можливостей діалогічного навчання для результативного формування пізнавальної активності старшокласників; щодо визначення оптимальних шляхів наступності у роботі загальноосвітніх шкіл; щодо створення системи самовдосконаленості в закріплені еталонного (найвищого) рівня пізнавальної активності учнів.

пізнавальний старшокласник педагогічний

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Статті у наукових фахових виданнях

1. Чувасова Н. О. Запитання як один із засобів розвитку пізнавальної активності старшокласників // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: КДПУ, 2003. - Вип. 5. - С. 132-138.

2. Чувасова Н. О. Діалог як засіб розвитку творчої особистості учнів // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: КДПУ, 2004. - Вип. 7. - С. 136-143.

3. Чувасова Н. О. Ігрові та творчі завдання як засіб розвитку пізнавальних інтересів учнів при вивченні хімії // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: КДПУ, 2004. - Вип. 8. - С. 328-333.

4. Чувасова Н. О. Пізнавальна активність: зміст та структура // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: КДПУ, 2005. - Вип. 11. - С. 352-361.

5. Чувасова Н. О. Дидактичні умови підвищення ефективності діалогічного навчання у формуванні пізнавальної активності старшокласників // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: КДПУ, 2005. - Вип. 12. - С. 198-207.

6. Чувасова Н. О. Діалог як засіб реалізації особистісно-орієнтованого навчання // Наукові записки. - Серія «Педагогічні науки». - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. - Частина 1. - С. 214-218.

7. Чувасова Н. О. Характеристика рівнів сформованості пізнавальної активності // Наукові записки: Збірник наукових праць. - Серія «Педагогіка і психологія». - Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, 2005. - Вип. 14. - С. 71-73.

8. Чувасова Н. О. Стан проблеми формування пізнавальної активності у практиці роботи загальноосвітні шкіл // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць. - Кривий Ріг: КДПУ, 2006. - Вип. 14. - С. 334-340.

Размещено на Allbest.ru