Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА

УДК 152.2:616.31

Розвиток психологічної готовності старшокласників до оволодіння професією стоматолога

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Самойленко Ірина Володимирівна

Київ - 2007

Анотація

Самойленко І.В. Розвиток психологічної готовності старшокласників до оволодіння професією стоматолога. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2007.

На основі теоретичного аналізу та експериментального вивчення проблеми готовності до професійного навчання стоматолога визначено шляхи її формування. Така готовність тлумачиться як стан особистості, настановлення на певну поведінку, комплекс мотиваційних, орієнтаційних, інтелектуальних компонентів, а також сукупність таких рис особистості, як працездатність, упевненість, зосередженість, спостережливість уважність. Теоретично обґрунтовано й експериментально апробовано методики діагностування і формування індивідуально-психологічних якостей слухачів підготовчих курсів та учнів профільних класів відповідно до вимог, які ставить праця стоматолога. Розроблено методичні рекомендації щодо формування готовності старшокласників до оволодіння професією стоматолога, що ґрунтуються на комплексному врахуванні їх вияву в залежності від віку і місця проживання оптантів та використанні активних форм і методів роботи зі старшокласниками, зокрема, групових тренінгових занять.

Ключові слова: психолого-педагогічна готовність, мотивація, здібності, вік, соціальне походження, формування готовності., професія стоматолога.

Аннотация

Самойленко И.В. Развитие психологической готовности старшеклассников к овладению профессией стоматолога. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2007.

На основе теоретического анализа и экспериментального изучения проблемы готовности к профессиональному обучению стоматолога определены пути ее формирования. Готовность истолковывается как состояние личности, установка на определенное поведение, комплекс мотивационных, ориентационных, интеллектуальных компонентов, а также совокупность таких черт личности, как трудоспособность, уверенность, сосредоточенность, наблюдательность, внимательность. Теоретически обоснованы и экспериментально апробированы методики диагностирования и формирования индивидуально-психологических качеств слушателей подготовительных курсов и учеников профильных классов в соответствии с требованиями профессии стоматолога. Разработаны методические рекомендации по формированию готовности старшеклассников к овладению профессией стоматолога, которые базируются на комплексном учете их проявления в зависимости от возраста и места проживания и использовании активных форм и методов работы со старшеклассниками, в том числе, групповых тренинговых занятий.

Установлено, что важным фактором индивидуализации работы по формированию готовности старшеклассников к овладению профессией стоматолога является консультативный тренинг; определены иерархии значимости возрастного признака и места проживания при исследовании личностных особенностей в разных видах деятельности оптантов.

Проведена экспериментальная проверка эффективности разработанной автором психолого-педагогической модели индивидуализации работы по формированию готовности старшеклассников к овладению профессией стоматолога в условиях тренинга.

Ключевые слова: психолого-педагогическая готовность, мотивация, способности, возраст, социальное происхождение, формирование готовности, профессия стоматолога.

психологічний стоматолог професія старшокласник

Summary

Samoylenko I.V. Development of psychological avarilability of senior pupils to stomatologist profession's. - Manuscript.

The dissertation for Candidate degree in psychological sciences in specialty 19.00.07 - pedagogical and aging psychology. - Institute of Psychology name after G. S. Kostiuk of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2007.

On the basis of the theoretical analysis and experimental study of a problem of acquirement to professional training of a stomatologist the ways of its formation are determined. The acquirement is interpreted as the process.

The individuality state, determination to the definite behavior, complex of motivational, orientational and intellectual components, and the combination of the following individuality features: responsibility, confidence, concentration, observation and attentiveness.

The methods of diagnosing and the formation of individual and psychological peculiarities of grounding educational courses' students and profile forms' pupils according to the stomatologists, profession requirements have been proved theoretically and approved experimentally. The methodical instructions were elaborated for formation of senior pupils availability to stomatologists profession's acquirement based on the complex, responsiveness of their manifestation as a result of optants' and place of residence and using active forms and methods of work with senior pupils, including group training lessons.

Key words: psychological and pedagogical readiness, motivation, abilities. age, social origin, formation, acquirement, stomatologists profession

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Завдання підготовки професіоналів для різноманітних галузей діяльності людини стає, з огляду на сучасні запити соціокультурної ситуації, особливо актуальним. Усталена практика освіти, зокрема і медичної, яка орієнтується на кваліфікаційну модель спеціаліста, не задовольняє сучасних вимог і дедалі частіше починає звертатися до нової парадигми, яка базується на цінностях саморозвитку і самореалізації особистості як суб'єкта власної діяльності. У руслі зазначеної тенденції зростає значення врахування психологічних чинників, здатних суттєво підвищити якість підготовки майбутнього фахівця на всіх етапах процесу його професіоналізації.

Очевидно, що можливості психологічного забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема і в медичній галузі, пов'язуються з розробленням ефективних критеріїв оцінки праці лікаря, зокрема стоматолога, тобто з визначенням сукупності психологічних утворень, що складають сутність цієї праці.

Нині в контексті розв'язання психолого-педагогічної проблеми психологічної готовності до спеціалізованої фахової підготовки виконано значну кількість досліджень у найширшому спектрі напрямів - загально-психологічному (М.І. Дьяченко, Л.А. Кандибович, В.О. Моляко), онтогенетичному (І.І. Карабаєва), психолого-педагогічному, зокрема, в процесі вивчення психологічних умов удосконалення психологічної підготовки фахівців до різних видів спортивної і спортивно-педагогічної (Б.О. Вяткін, Г.В. Ложкін, В.В. Клименко, А.Ц. Пуні, П.А. Рудик, О.П. Федик, О.Л. Черепєхіна), професійно-виробничої (В.А. Бодров, Ю.П. Поваренков, Н.С. Пряжніков), управлінської діяльності (В.Й. Бочелюк, Л.М. Карамушка, С.І. Карп, Н.Л. Коломінський, О.А. Філь), а також професійної діяльності в органах внутрішніх справ (І.О. Машук) тощо.

Традиційно чільне місце проблема психологічної готовності займає в предметному полі педагогічної психології. Об'єктом уваги постає тут досить широке коло питань, які стосуються пошуку і розроблення критеріїв психологічної готовності учнівської та студентської молоді до успішного вибору й оволодіння нею педагогічною діяльністю (М.Д. Белей, Х. Василькевич, П.П. Горностай, В.О. Моляко, С.А. Ніколаєнко, П.С. Перепелиця, О.В. Хрущ-Ріпська).

В останнє десятиріччя пильну увагу дослідників привертають питання психологічної підготовки (готовності) спеціаліста-медика, зокрема, медичних сестер (І.С. Вітенко, Т.М. Павлюк, Л.М. Супрун), проблеми загальної, професійної і психологічної культури лікаря (Е.Д. Грачев, І.І. Косарев, О.М. Юдіна), його особистісних (професійно важливих) якостей (І.Н. Гурвич, Я.М. Кміт, С.В. Лазоренко, О.В. Уваркіна, Т.С. Ясько), професійного медичного мислення медичного працівника (В.П. Андронов) і його професійного спілкування залежно від посадового статусу (Ф.Н. Портнов, Е.С. Чугунова).

Помітне місце в згаданому напрямі займають дослідження психологічної підготовки майбутніх лікарів у процесі їхнього професійного навчання у вищих навчальних медичних закладах освіти (В.П. Дуброва, В.Д. Менделевич, В.І. Ораховський, Т.О. Перцева).

Здійснений нами аналіз літературних джерел медико-психологічного змісту дав змогу констатувати, по-перше, мізерність досліджень в аспекті порушеної нами проблеми підготовки старшокласників до оволодіння професією стоматолога, по-друге, збереження й донині домінуючого акцентування уваги психологів на розв'язання проблем оптимізації психологічної підготовки майбутніх фахівців вищої ланки освіти, тоді як етап допрофесійної підготовки (первинної професіоналізації) посідає в складі наявної теорії і практики психологічних досліджень маргінальну позицію.

Очевидно, що така ситуація не може не вплинути як на обмеженість теоретичних уявлень про закономірності психічного онтогенезу особистості загалом, так і в контексті психологічної підготовки спеціалістів стоматологічного профілю зокрема.

З огляду на актуальність і недостатню розробленість у психології порушеної в даному дослідженні проблеми, а також її вагомість у розв'язанні практичних завдань медичної освіти, які стосуються суттєвого підвищення якості підготовки медичних кадрів, зокрема стоматологічного профілю, було визначено тему даного дисертаційного дослідження: “Розвиток психологічної готовності старшокласників до оволодіння професією стоматолога”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі.” Номер держреєстрації 0105U001036.

Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол №10 від 14.11.2005 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН в Україні (протокол №10 від 21.12.2005 р.).

Об'єкт дослідження - психологічна готовність до оволодіння медичною професією.

Предмет дослідження - особливості формування психологічної готовності особистості до оволодіння професією стоматолога.

Мета дослідження - з'ясувати особливості процесу формування у майбутнього лікаря психологічної готовності до успішного оволодіння професією стоматолога і на цій основі розробити програму її оптимізації.

Відповідно до предмета і мети дослідження було висунуто таку гіпотезу: процес формування психологічної готовності майбутнього лікаря-стоматолога як суб'єкта професійно-медичної діяльності може бути суттєво прискорений за умови впровадження в структуру програми допрофесійної підготовки розвивальних психотехнік, зокрема, у формі активних методів соціально-психологічного навчання.

Перевірка гіпотези дослідження та досягнення його мети передбачали розв'язання наступних завдань:

1. Проаналізувати в процесі розгляду й узагальнення літературних джерел із досліджуваної предметної галузі провідні підходи до проблеми формування психологічної готовності майбутнього стоматолога до оволодіння професією з огляду на їх теоретичний внесок і застосовний потенціал.

2. На підставі експертного аналізу визначити перелік потрібних і достатніх для успішної професійної діяльності якостей фахівців стоматологічного профілю.

3. Розробити систему психодіагностичних методів дослідження психологічної готовності до успішної професійної діяльності та рівня її сформованості у старшокласників - слухачів підготовчого відділення вищого медичного навчального закладу освіти.

4. Скласти і верифікувати експериментальним шляхом програму психолого-педагогічного тренінгу з метою оптимізації психологічної готовності особистості до оволодіння професією стоматолога на етапі довузівської підготовки.

5. З'ясувати ефективність розробленої програми та способи втілення отриманих результатів у практику психологічної служби освітнього закладу.

Методологічну основу дослідження склали: загальнопсихологічні положення про сутність і розвиток особистості як суб'єкта діяльності загалом (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Г.О. Балл, В.А. Брушлінський, Г.С. Костюк, В.О. Моляко, С.Л. Рубінштейн, В.О. Татенко), на етапі допрофесійної підготовки у закладах середньої ланки освіти (Г.О. Балл, В.О. Моляко, П.С. Перепелиця, М.В. Савчин, В.А. Семиченко, Б.О.Федоришин) зокрема; концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, А.В. Петровський); концептуальні засади медико-психологічної дисципліни в галузі дослідження професійно-медичної діяльності загалом (А.Ф. Белов, Л.Ф. Бурлачук, М.М. Кабанов, М.М. Лапкін, С.Д. Максименко, В.М. Ніколаєнко, В.О. Ташликов, Н.В. Яковлева), на етапі вузівської підготовки (І.С. Вітенко, В.П. Дуброва, Т.О. Перцева) зокрема.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань у роботі були застосовані методи теоретичного (зіставлення, систематизація, класифікація, узагальнення) та емпіричного дослідження. На різних етапах емпіричного дослідження добирався і використовувався комплекс методів і прийомів, що охоплював спостереження, опитування (у формі анкетування, інтерв'ю, бесіди), аналіз продуктів діяльності, експертне оцінювання, групові техніки активного соціально-психологічного навчання.

Отримані дані піддавалися кількісному аналізу з подальшою їх якісною інтерпретацією і змістовим узагальненням. Статистичне оброблення даних та графічна презентація результатів здійснювалися за допомогою персонального комп'ютера на базі пакета статистичних програм SPSS 12.0.

Організація і експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалось на базі підготовчих курсів вищого державного навчального закладу “Українська медична стоматологічна академія”.

Загальна кількість досліджуваних становила 200 осіб, серед них - 40 осіб чоловічої статі і 160 - жіночої. Дослідження здійснювалося впродовж 2002-2006 рр.

На першому етапі (2002 р.) було визначено теоретико-експериментальні підходи до порушеної проблеми, конкретизовано методи та загальну стратегію дослідження.

На другому етапі (2003-2004 рр.), шляхом експертної оцінки і констатуючого дослідження із використанням комплексу психодіагностичних методів і прийомів кількісного аналізу отриманого масиву даних було визначено перелік особистісних якостей, необхідних для успішного оволодіння професією стоматолога, розроблено програму психологічного тренінгу.

На третьому етапі (2005-2006 рр.) здійснювались апробація та верифікація одержаних за допомогою розробленої програми даних, було сформульовано висновки, накреслено шляхи практичного впровадження отриманих результатів.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися використанням надійних і валідних діагностичних методик, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм оброблення даних.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що в ньому вперше з позиції особистісно-зорієнтованого підходу в структурі особистості майбутнього фахівця стоматологічного профілю виокремлено комплекс взаємопов'язаних психологічних якостей, які є необхідними і достатніми для успішного оволодіння професією лікаря-стоматолога, а також у конструюванні змісту програми оптимізації психологічної готовності до успішного оволодіння повним комплексом фахових навичок, релевантних вимогам і умовам професійної діяльності лікаря вказаної спеціалізації.

Практичне значення дослідження визначається тим, що отримані в ньому результати можуть бути використані в процесі допрофесійної підготовки майбутніх лікарів-стоматологів, використовуватися викладачами психології у викладанні курсу спеціалізованої психологічної підготовки фахівців-стоматолога, а також у створенні відвідних навчально-методичних посібників.

Отримані результати можуть бути включені у зміст роботи психологічної служби вищих навчальних закладів стоматологічного профілю з метою вчасної діагностики психологічної готовності абітурієнтів до оволодіння професією стоматолога.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Головні положення і результати наукового дослідження були опубліковані в наукових збірниках та наукових періодичних виданнях, доповідалися і були схвалені на республіканських науково-практичних конференціях “Дидактичні принципи навчання та їх реалізація у вищий медичній школі” (м. Полтава, 2002), “Шляхи оптимізації педагогічної взаємодії у системі “викладач-студент” в умовах реформування вищої школи” (м. Полтава, 2003), “Сучасні підходи до викладання теоретичних і клінічних дисциплін у медичному вузі” (м. Полтава, 2005), “Розвивальна освіта і багатовимірний досвід особистості (в контексті Болонського процесу) (м. Полтава, 2005), “Оптимізація методів контролю знань студентів за сучасних умов організації навчального процесу” (м. Полтава, 2006), а також на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Теоретичні положення та практичні результати впроваджено в програму психологічної підготовки учнів профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів м. Полтави, зокрема, гімназії №31 (довідка № 545 від 13.11.2007 р.) і підготовчого відділення Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” (довідка № 23/2104 від 11.06.2007 р.).

Публікації. Зміст та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 8 публікаціях. Із них 4 - у фахових виданнях, включених до списку, затвердженого ВАК України.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет дослідження, його гіпотезу та основні завдання, викладено теоретико-методологічні засади дослідження, окреслено наукову новизну, теоретичну та практичну значимість, висвітлено напрями впровадження та апробації результатів експериментального дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист.

Перший розділ дисертації - “Психологічна готовність як предмет психолого-педагогічного дослідження” - присвячено висвітленню психолого-педагогічної проблеми готовності старшокласників до оволодіння професією стоматолога у науковій літературі.

У роботі здійснено психолого-педагогічний аналіз понять “готовність” та “психологічна готовність” як основних складових особистісної готовності до оволодіння професією стоматолога; наголошується, що вирішення багатьох проблем професійного самовизначення учнівської молоді неможливе без формування у неї психологічної готовності до оволодіння професією в цілому.

У загальному плані готовність до оволодіння професією розуміється як певна сукупність якостей, що укладаються в уявлення про всебічний розвиток особистості, і в такому розумінні може бути охарактеризована як загальна готовність. Зазначається, що стосовно будь-якої конкретної діяльності загальні характеристики повинні доповнюватися відомостями, що стосуються усвідомленням суб'єктом своїх потреб, цілей і можливостей, а також даними про наявний досвід індивіда, рівні його самоорганізації та ін. У цьому разі прийнято говорити про готовність, що відповідає вимогам професійної діяльності. Оскільки кожна діяльність може здійснюватись на різних рівнях професіоналізму, то рівні готовності можуть бути представлені через перелік якостей, релевантних визначеним рівням. У найпростішому вигляді прийнятною для аналізу є класифікація, що відповідає таким рівням: непрофесійному, передпрофесійному й професійному. Першому рівню відповідає неготовність або вкрай низька готовність, другому - середня готовність, що не забезпечує, проте, успішності виконання спеціальної діяльності, третьому - рівень професійної майстерності. Наведена класифікація рівнів окреслює у найзагальнішій формі відповідне коло рис - психофізіологічних, психологічних і особистістних, які характеризують людину як суб`єкта діяльності. Отже, у своїй розвиненій формі готовність до праці є багаторівневою системою властивостей і якостей людини, що забезпечують їй успішне оволодіння тією або іншою за своїм характером діяльністю. Залежно від характеру здійснюваної діяльності визначається й структура готовності до неї, що, з боку її психологічних складових, описується через набір ознак, що адресуються, зокрема, до мотиваційної, пізнавальної, емоційної й вольової сфер психіки людини. З урахуванням індивідуально-психологічних особливостей особистості учня, життєдіяльності старшокласників, аспектів ситуації вибору професії (за Є.О. Климовим) та стадій побудови учнями старших класів особистого професійного плану загальна структура повного особистого професійного плану може мати такий вигляд:

головна мета;

життєва перспектива;

уявлення про шляхи і засоби досягнення мети;

запасні варіанти на випадок виникнення труднощів у реалізації основного варіанта.

Проблемою створення особистого професійного плану (ОПП), крім Є.О. Клімова, займався Н.С. Пряжніков, який пропонує чотири типи ОПП - побудований несамостійно, побудований на неповній орієнтувальній основі, побудований з урахуванням більшості суттєвих обставин конкретної життєвої ситуації і сформовану готовність до самостійної побудови ОПП в умовах, що ускладнюються та змінюються.

Психологічна готовність до оволодіння професією стоматолога передбачає побудову ОПП кожним старшокласником, і є одним із шляхів та суттєвим компонентом особистісного розвитку людини. Л.І. Божович становлення готовності до самовизначення старших школярів пов'язує з потребою зайняти внутрішню позицію дорослої людини, яка актуалізується у них після закінчення школи.

У дисертації проаналізовано теоретичні розробки та психологічні підходи до проблеми готовності старшокласників до оволодіння професією на етапі допрофесійної підготовки. Професійна орієнтація - не тільки соціальна, а й психологічна проблема. У психології відомі три головні теоретичні підходи до її розв'язання.

Перший підхід випливає з ідеї стабільності практичного поєднання людини і професії, акцент робиться тут, з одного боку, на відборі та підборі людей, які найбільше підходять для тієї чи іншої роботи, а з іншого - на підборі робіт, які найбільше відповідають індивідуальним рисам тієї чи іншої людини.

Другий підхід пов'язаний з ідеєю цілеспрямованого формування здібностей з огляду на те, що в кожної людини можна так або інакше виробити потрібні якості. Обидва ці підходи можуть формулюватися по-різному, але їхній спільний методологічний недолік у тому, що індивідуальність та трудова діяльність розглядаються як незалежні й протилежні одна одній величини, одна з яких обов'язково підпорядковує собі іншу.

Існує ще і третя можливість, яка випливає із прийнятого у вітчизняній психології принципу єдності свідомості та діяльності, а саме орієнтація на формування індивідуального стилю діяльності. Ця концепція ґрунтується на засадах, сформульованих Є.О. Клімовим:

1. Існують стійкі, власне психологічні якості, які практично не піддаються вихованню і які забезпечують успіх певної діяльності.

2. Можливі різні за способами, але однакові за остаточним ефектом продуктивності праці варіанти пристосування до умов професійної діяльності.

3. Існують широкі можливості подолання слабкої вираженості окремих здібностей за рахунок їх компенсації іншими здібностями або способами праці.

4. Формування здібностей необхідно вести з урахуванням як індивідуальної своєрідності особистості (внутрішніх умов її розвитку), так і особливостей її предметного та мікросоціального середовища (зовнішніх умов її розвитку).

Проблема визначення психологічної готовності до професійної діяльності претендентів на оволодіння професією лікаря-стоматолога загострюється передусім тим, що саме за цією спеціалізацією дане питання не тільки не отримало свого вирішення в психологічній літературі, а й навіть і не сформульоване у належній формі. Винятком є дослідження, присвячені питанню формування у студентів-стоматологів професійно важливих дій, тобто дій, що належать до професійно-технічного рівня професійної діяльності стоматолога.

Узагальнена систематизація всієї можливої множини специфічних професійних дій, застосовуваних у лікарській, зокрема терапевтичній (стоматологічній) практиці може мати наступний вигляд:

1.Основні професійні дії лікаря-стоматолога:

- професійні діагностичні дії;

- професійні аналітичні дії;

- професійні лікувально-профілактичні дії;

- професійні творчі дії.

2. Додаткові дії лікаря-стоматолога:

- санітарно-просвітницька діяльність;

- виховна робота.

Слід зазначити, що дiї, спрямованi на лiкування i профiлактику стоматологiчних хвороб, потребують вiд лiкаря вмінь, які забезпечують рiзнi комбiнацiї як порiвняно простих, так і складніших професiйних дiй і навичок.

При цьому час безпосереднього професійного спілкування лікаря-стоматолога з пацієнтом набагато більший, ніж у лікарів інших фахів, а особливості лікування та постійне збільшення ролі соціальної складової у виникненні зубних хвороб створюють додаткове навантаження на психіку лікаря.

Безумовно, повний перелiк специфiчних професiйних дiй наведеними вище не обмежується. Вiн постійно поповнюється новими у зв'язку із розробкою нових технологій діагностики, лікування і профілактики стоматологічних хвороб. Тому для лікаря-стоматолога відносно більше значення має професійна мобільність і здатність до швидкого засвоєння нових технологій діагностики і лікування.

У той же час, більшість із наведених вище властивих для діяльності стоматолога професійних дій дозволяє, з одного боку, визначити рамкові психологічні умови діяльності, з іншого - окреслити можливий перелік особистісних якостей, якими забезпечується належна психологічна підготовка (готовність) лікаря-стоматолога. Добору й обґрунтуванню вказаного переліку, розробленню адекватних йому інструментальних засобів присвячується другий розділ нашого дослідження.

У другому розділі дисертації - “Загальні принципи емпіричного дослідження” - зазначено, що базовими для організації і змістової характеристики емпіричної верифікації висунутої в даному дослідженні основної гіпотези слугували принципи об'єктивності (висока ймовірність невипадковості одержаних даних), наявності науково обґрунтованого методу (відповідність його критеріям об'єктивності, валідності), редукції (зведення багатоаспектного явища до рівня збереження достатніх для несуперечливого подання досліджуваної реальності), систематичності. Структурна модель готовності до оволодіння професією, розроблена професором Дьяченком М.І. та професором Кандибовичем Л.О., містить такі компоненти: мотиваційний (позитивне ставлення до професії), орієнтаційний (уявлення про професію та особливостях та умовах професійної діяльності), операційний (володіння способами та навичками професійної діяльності), вольовий (самоконтроль), оцінковий (самооцінка). У нашому дослідженні ми зосередилися на мотиваційному, орієнтаційному, а також інтелектуальному компонентах.

Для з'ясування психологічних рис особистості, необхідних для успішної професійної діяльності лікаря-стоматолога, ми опитали фахівців кафедр терапевтичної стоматології та ортопедичної стоматології, які, спираючись на аналіз професійно успішних особистостей, визначили професійно важливі якості майбутнього лікаря-стоматолога для визначення рівня сформованості їх у старшокласників-слухачів підготовчих курсів академії. Експертна комісія виділила дві групи показників сформованості готовності до оволодіння професією стоматолога.

По-перше, експертною групою визначено комплекс професійно важливих дій лікарів-стоматологів.

По-друге, опрацюванням анкет учасників експертної групи дало змогу визначити головні складові психограми професійно важливих якостей особистості стоматолога: внутрішня мотивація, зовнішня мотивація, інтелект, екстраверсія, гуманізм, емоційна стійкість, сміливість, контроль бажань, працездатність, упевненість, зосередженість, спостережливість, уважність.

Проаналізувавши всі позиції моделі та всі головні складові психограми професійні вміння лікаря-стоматолога, ми виділили і проаналізували три основні компоненти готовності: інтелектуальний, мотиваційний та операційний, а також такі професійно важливі якості особистості стоматолога: працездатність, упевненість, зосередженість, спостережливість, уважність.

Відповідно до зазначених принципів і поставлених завдань було визнано за доцільне звернутися до таких методик збору й оцінки даних:

1. Диференційно-діагностичний опитувальник (Є.О.Клімов) - ДДО.

2. Методика багатовимірного аналізу досягнень учня з метою визначення рівня психологічної готовності до оволодіння професією (І.П. Волков, В.Ф. Моргун) - БАДС.

Диференційно-діагностичний опитувальник (ДДО) дає змогу отримати наочні результати. У методиці реалізовано ідею групування видів праці з урахуванням чотирьох класифікаційних ознак: об'єктів, цілей, знарядь та умов праці. Ураховуються також вимоги певного виду діяльності. Відповідно до цих ознак виділяють 5 типів професійної діяльності: 1) людина - природа; 2) людина - техніка; 3) людина - художній образ; 4) людина - знакова система; 5) людина - людина.

Таблиця 1 Залежність інтересу старшокласників до різних сфер професійної діяльності від їх віку та місця проживання

Параметри	Група	Кількість осіб	Галузі інтересів
			Людина-людина	Людина-художній образ	Людина -знакова система	Людина-техніка	Людина-природа
Вік	10 кл	80	30,0	5,0	15,0	15,0	15,0
			37,5 %	6,3 %	18,7 %	18,7 %	18,7 %
	11 кл	120	67	13	7	18	15
			55,8 %	10,8 %	5,8 %	15 %	12,5 %
Місце прожив.	“місто”	150	48	12	10	36	44
			32 %	8 %	6,6 %	24 %	29,3 %
	“село”	50	17	2	3	8	20
			34 %	4 %	6 %	16 %	40 %
ВСЬОГО	200

Проаналізувавши наведені в таблиці 1 дані за віковою ознакою, ми отримуємо найвищий показник у галузі “людина-людина”, а за місцем проживання - у галузі “людина-природа” у мешканців села, і “людина-людина” у мешканців міста.

Таким чином, дослідження, проведене за методикою “БАДС”, показало наступне:

1. Спостерігаються типові прояви індивідуальних особливостей професійних інтересів учнів в залежності від їх віку та місця проживання (сільське і міське середовище), а саме:

а) віковий фактор:

для десятикласників є типовими домінування спрямованості на сьогодення, посередній рівень домагань, безпосередність реакцій;

одинадцятикласникам властиві спрямованість у майбутнє, високий рівень домагань, більша вираженість рефлексійної складової у реагуванні на зовнішні фактори існування

б) фактор місця проживання:

жителям міста притаманні прості та невисокі досягнення, переважає зовнішня мотивація, репродуктивний та продуктивний рівні реалізації дії;

у жителів села переважають середня складність досягнень, зовнішня мотивація, домінують репродуктивний та продуктивний рівні реалізації дії.

2. Поряд із типовими особистісними рисами старшокласників у навчальній діяльності виявлено специфіку їх інтересів щодо професій типу “людина-людина”, а саме:

потребово-вольова сфера: відзначається особлива її несформованість у жителів міста;

змістова спрямованість: жителі села чутливіші до інших людей і більше піддаються впливам оточення;

віковий фактор за наслідками аналізу значущої діяльності виявився не значимим (відсутні відмінності між групами десятикласників та одинадцятикласників);

з точки зору мотивації більшу увагу до оточуючих виявляють старшокласники із села, а більшу ініціативу - жителі міста.

З метою з'ясування того, якою мірою значущі інтереси старшокласників пов'язані із їхніми психологічними якостями і чи можуть ці інтереси трансформуватись в реальну професійну діяльність, досліджено актуальний стан розвитку інтересів у галузі “людина-людина” та прояви відповідних індивідуально-психологічних особливостей у повсякденній життєдіяльності.

Для з'ясування мотиваційної готовності було проведено дослідження зі студентами за методикою ОДАНІ-2, створеною С.Я. Карпіловською та Б.О. Федоришиним на основі методики визначення інтересів А.Є. Голомштока та О.І. Мешковської, а також відповідне анкетування студентів.

Для з'ясування інтелектуальної готовності, а в нашому випадку - і рівня успішності, було застосовано методику Г.Ю.Айзенка та метод аналізу документів (навчальних журналів).

Для з'ясування рівня операційної готовності ми застосували методику Волкова І.П. - Моргуна В.Ф., рівня зосередженості - тест Бурдона, рівня працездатності - методику Шульте. Уважність абітурієнтів перевіряли за методикою Горбова, впевненість - за методикою Киршева, спостережливість - за Римською.

Рис 1. Результати констатуючого дослідження професійно необхідних психологічних рис особистості оптантів залежно від їхнього віку

Рис. 2. Результати констатуючого дослідження професійно необхідних психологічних рис особистості оптантів залежно від міста їх проживання

За результатами застосування цих методик можна кількісно визначити такі показники, як ефективність роботи, швидкість утягування в роботу, психічна стійкість (методами, запропонованими А.Ю. Козиревою). Ці показники добре корелюють з такими якостями як упевненість і працездатність.

За результатами виконаного дослідження можна дійти висновку, що проблема формування та вдосконалення готовності старшокласників до оволодіння професією стоматолога досить актуальна для сучасної педагогічної психології. Тренінгові заняття зі старшокласниками для підвищення рівня їхньої готовності до оволодіння професією стоматолога ми охарактеризуємо в наступному розділі.

У третьому розділі - “Оптимізація психологічної готовності до оволодіння професією стоматолога засобами психотренінгу” - представлено програму психолого-педагогічного формуючого експерименту і результати його впливу на динаміку формування готовності до оволодіння професією стоматолога; здійснено узагальнення, теоретичне осмислення результатів, запропоновано практичні рекомендації. У роботі концептуально обґрунтовуються програми і методики формуючого експерименту.

Мета і завдання тренінгу стимулювати:

- засвоєння певних знань про особливості професій, які обирають старшокласники;

- усвідомлення цілісності соціально-психологічного буття людини;

- розвиток здатності адекватно і повно пізнати себе та інших;

- усвідомлення мотивів вибору професійної діяльності та досягнення їх адекватності особистісній готовності до оволодіння професією;

- розробку плану особистісного самовдосконалення в сфері професійної діяльності.

Тривалість роботи (програма розрахована на 8 зустрічей); час однієї зустрічі (3-4 год.); кількість учасників (10-12 осіб); періодичність зустрічей (інтенсивна робота 4-5 дні, по 8 год. за день або двічі на тиждень по 3-4 год. Менш інтенсивний режим - 1 раз на тиждень по 3-4 год.)

Таблиця 2 Тематичний план тренінгових занять

№ з/п	Назви тем занять	Кількість годин
1.	Дискусія “Моє майбутнє”. Зустріч із професійно успішними лікарями-стоматологами. Започаткування щоденника досягнень (за Волковим І.П)	4
2.	Особистість і її готовність до оволодіння професією	4
3.	Розвиток психологічно необхідних рис особистості стоматолога засобами індивідуальних вправ і творчих завдань (за методиками Моляко В.А., Смульсон М.Л., Альтова Г.С.)	8
4.	Психогігієна ділового спілкування	4
5.	Дискусія “Ефективність професійної діяльності лікаря”. Аналіз вмінь оцінювати свої здібності, інтереси, нахили.	4
6.	Відвідування стоматологічної поліклініки з виконанням функцій молодшого медичного персоналу.	4
7.	Відвідування стоматологічної поліклініки з виконанням функцій молодшого медичного персоналу.	4
8.	Підведення підсумків. Аналіз щоденників досягнень.	4

Виявлено, що кожен старшокласник використовує власні прийоми виконання вправ тренінгу, і найкраще виконуються ті вправи, до яких оптант має найбільш розвинені здібності. Завдання тренінгу мали на меті створити умови для прояву як позитивних, так і негативних властивостей кожного з метою їх усвідомлення і формування бажання скоригувати їх розвиток. Результатом цього виступає продуктивність та якість діяльності з підготовки старшокласників до професії стоматолога. Для допомоги в подоланні особливо несприятливих проявів поведінки оптантів було застосовано техніку поведінкового научування. Тренінгові заняття спонукали виконувати завдання найрізноманітнішими способами і прийомами, надавали можливість пропонувати, спостерігати, обговорювати найбільш раціональні способи їх використання.

Розкрито особливості впливу віку і місця проживання старшокласників на готовність до оволодіння професією стоматолога.

Факторами, які сприяють розвитку готовності до оволодіння професією стоматолога, виявилися:

а) групова форма роботи (на основі реалізації комунікативних можливостей оптантів у спілкуванні з однолітками);

б) наступність і послідовність у роботі з учнями;

в) взаємозв'язок між знаннями та вимогами з точки зору оволодіння професією лікаря-стоматолога;

г) творчий характер діяльності;активне засвоєння оптантами нових понять, знань, опанування вміннями;

д) уміння і навички, які розвиваються у штучно створеному середовищі (рольові ігри ситуаційні завдання “На прийомі у лікаря”, “Збір анамнезу хвороби”, які застосовувалися під час тренінгу) допомагають оптантам вирішувати реальні життєві проблеми;

е) індивідуальна форма роботи.

Що стосується індивідуально-психологічних особливостей учнів залежно від місця проживання, то у жителів міста виявлено зростання далекоглядності, оптимізму, мовленнєво-розумових здібностей, ініціативності та зменшення прояву врівноваженості й негативних емоційних переживань; у групі "село" виявлено розвиток далекоглядності, врівноваженості, творчості, репродуктивних здібностей, ініціативності та зменшення проявів консерватизму й оптимістичності.

Спільним для груп як за віком, так і за місцем проживання виявилося:

– зростання інтересу до сфери професій “людина-людина”;

– посилення спрямованості на майбутнє;

– збільшення вагомості внутрішніх мотивів діяльності;

– розвиток мовленнєвих компонентів готовності до оволодіння професією стоматолога.

Усе це можна визначити як позитивні зрушення і вважати потенційно сприятливими факторами щодо подальшого оволодіння учнями професією стоматолога.

Висновки

1. Представникам професії лікаря-стоматолога притаманні специфічні та професійно необхідні важливі якості, зміст і сутність яких було уточнено в процесі теоретичного аналізу літературних джерел та матеріалів роботи експертної фахової комісії лікарів-стоматологів з досвідом викладання фахових дисциплін. Найважливіші з них - працездатність, упевненість, зосередженість, спостережливість, уважність.

2. Процес формування психологічної готовності майбутнього лікаря-стоматолога як суб'єкта професійно-медичної діяльності може бути суттєво прискорений за умови впровадження у програми допрофесійної підготовки розвивальних психотехнік, зокрема тренінгу, розробленого автором даного дослідження. Це дає можливість не тільки покращити попередній відбір абітурієнтів з потрібним рівнем розвитку необхідних базових психофізичних якостей, а й оптимізувати комплекс цих якостей у старшокласників з високим рівнем професійної мотивації.

3. Застосовування розробленої автором дисертації системи психодіагностичних методів дослідження психологічної готовності призвело до напрацювання методики кількісної оцінки значущих психологічних якостей кандидатів на фахову підготовку лікаря-стоматолога та статистично суттєвої їх корекції у визначеному рамками експертного дослідження напрямку.

4. Застосування складеної та верифікованої експериментальним шляхом програми психолого-педагогічного тренінгу з метою оптимізації психологічної готовності особистості до оволодіння професією стоматолога на етапі довузівської підготовки суттєво поглибило інтереси старшокласників до діяльності типу “людина-людина”, посилило внутрішню мотивацію і спрямованість на майбутнє.

5. Підтверджено ефективність розробленої й апробованої автором програми психолого-педагогічного тренінгу з метою оптимізації готовності старшокласників до оволодіння професією лікаря-стоматолога, яка дає можливість у стислий термін визначати ступінь психологічної готовності майбутнього абітурієнта до обраного фаху, оптимізувати у нього комплекс професійно значущих психологічних якостей. проводити соціальну адаптацію кандидатів з різних місць проживання (міста чи села) і створювати початкові навчальні колективи з підвищеним рівнем психічної взаємодії і соціальної толерантності.

У перспективі планується продовжити дослідження успішності, стосунків у студентському колективі майбутніх стоматологів, змін мотивації у студентів, їх ставлення до професії, особливостей опанування практичними навичками під час навчання у внз тими слухачами підготовчих курсів, які відвідували психолого-педагогічний тренінг, а також їхню подальшу професійну діяльність за фахом лікаря-стоматолога.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Можливості використання тренінгових процедур для оптимальних параметрів професійної позиції у професійному самовизначенні студентів медичного вузу // Психологія. Зб. наукових праць Київського державного педагогічного університету імені Драгоманова. - Вип.3(10). - К., 2000. - С. 288-294.

2. Особистісне та професійне самовизначення у структурі професійної підготовки // Психологія. Зб. наукових праць Київського державного педагогічного університету імені Драгоманова. - Вип.1(8). - К., 2000. - С. 262-267

3. Особливості формування професійної спрямованості та проблема мотивів вибору професії // Психологія. Зб. наукових праць Київського державного педагогічного університету імені Драгоманова. - Вип.14. - К.,2001. - С. 276-280.

4. Теоретичні основи формування мотивів вибору в учнів професії медичного профілю // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Науково-педагогічний журнал Київського інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - Вип.1. - К., 2005. - С. 118-123.

5. Проблеми професійного відбору абітурієнтів на перехідному етапі до ринкової економіки // Тези навчально-методичної конференції “Особливості організації навчального процесу на перехідному етапі до ринкової економіки”. - Полтава, 1997. - С. 26-27.

6. Психологічні аспекти проблеми прояву активності студентів у процесі навчання. - у співавт // Тези навчально-методичної конференції “Шляхи оптимізації педагогічної взаємодії у системі викладач - студент в умовах реформування вищої школи”. - Полтава, 2003. - С. 84-85.

7. Моделювання навчального процесу як педагогічна проблема у ВНЗ // Тези навчально-методичної конференції “Сучасні підходи до викладання теоретичних і клінічних дисциплін у медичному вузі”. - Полтава, 2005. -С. 194-195.

8. Фактори психологічної готовності до діяльності лікаря-стоматолога // Тези навчально-методичної конференції “Сучасна сім'я. Освіта Медицина. Психологія. Психотерапія. Можливості співпраці.” - Полтава, 2007. - С. 50-51.

Размещено на Allbest.ru