Підготовка студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

13.00.04 - теорія та методика професійної освіти

Підготовка студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи

Горкуненко Петро Петрович

Вінниця - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки України, м. Рівне.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Сгадова Валентина Василівна, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, доцент кафедри педагогіки і психології, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Хомич Лідія Олексіївна, завідувач відділу проблем виховання у професійно-технічних навчальних закладах Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент Кіт Галина Григорівна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доцент кафедри педагогіки і методики початкового навчання, м. Вінниця.

Провідна установа: Інститут вищої освіти АПН України, відділ педагогіки і психології вищої освіти, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць

Анотація

дослідницький педагогічний коледж професійний

Горкуненко П.П. Підготовка студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми підготовки студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи. Визначено й теоретично обґрунтовано методологічні підходи, принципи, структуру, зміст, етапи, форми і методи підготовки майбутніх учителів до дослідницько-педагогічної діяльності. Розкрито суть і структуру готовності студентів до проведення наукових досліджень, розроблено засоби її діагностики, визначено та обґрунтовано критерії та рівні сформованості у них цієї якості. Представлено розроблені й експериментально перевірені у навчально-виховному процесі педагогічних коледжів структурно-функціональну модель та методику підготовки студентів до науково-дослідної роботи; педагогічні умови її реалізації.

Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що ефективним засобом підготовки сучасного вчителя, розвитку у нього професійного науково-дослідницького потенціалу є така організація навчального процесу у вищих закладах освіти, яка передбачає залучення студентів до активної творчо-пошукової діяльності у процесі вивчення психолого-педагогічної, теоретичної і практичної підготовки.

Ключові слова: науково-дослідна робота, готовність до науково-дослідної діяльності, її критерії та рівні, педагогічні умови підготовки студентів до науково-дослідної роботи.

Аннотация

Горкуненко П.П. Подготовка студентов педагогического колледжа к научно-исследовательской работе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского.- Винница, 2006.

Работа посвящена исследованию проблемы подготовки студентов педагогического колледжа к научно-исследовательской работе как одного из основных компонентов профессионального становления будущего учителя начальной школы.

Определены и теоретически обоснованы содержание и структура научно-исследовательской работы студентов, раскрыта ее сущность. Этот вид деятельности студентов рассматриваем как управляемую преподавателем их самостоятельную деятельность, направленную на развитие творческого потенциала личности, овладение первичным опытом научного исследования, формирование готовности к исследовательской педагогической деятельности.

Анализ теоретического аспекта исследуемой проблемы и состояния педагогической практики показали, что только лишь теоретическое изучение психолого-педагогических дисциплин не обеспечивает в полной мере формирование у студентов готовности к научно-исследовательской деятельности. Для этого нужны специальная теоретическая подготовка и организация учебного процесса, внедрение соответствующих педагогических новаций профессиональной направленности. Готовность как результат такой подготовки будущих учителей к осуществлению педагогических исследований представляет собой интегральное личностное образование, которое включает направленность студента на научный поиск и нестандартное решение проблем в сфере педагогической деятельности, наличие необходимых творческих знаний и практических умений, а также комплекса психологических и личностных качеств, которые обеспечивают высокую результативность осуществления этой деятельности.

В диссертации представлена структурно-функциональная модель подготовки студентов к научно-исследовательской деятельности на идеях системного, деятельностного и личностно ориентированного подходов к развитию индивидуальности личности как высшей ценности и цели высшего образования, которая реализуется путем рационального сочетания эффективных учебных технологий и природной активности человека к самореализации. Компонентами модели подготовки будущих учителей к осуществлению научно-исследовательской работе являются целевой, стимулирующее-мотивационный, содержательный, операционно-деятельностный, контрольно-регулирующий и оценочно-результативный. Цель такой подготовки состоит в создании в педагогическом колледже такой образовательной среды, которая способствовала бы формированию у студентов готовности к будущей научно-педагогической деятельности.

Методика предполагает использование комплекса педагогических воздействий на формирование готовности будущих учителей к осуществлению научно-исследовательской деятельности и осуществляется поэтапно в соответствии с уровнем овладения студентами системы теоретических знаний, практических умений и опыта исследовательского поиска в процессе изучения педагогических, специально-методических дисциплин и соответственно организованной внеучебной, а также опытно-поисковой работы в высшем учебном заведении.

Результаты проведенного исследования позволяют утверждать, что развитие научного потенциала будущего учителя начальной школы активно осуществляется, когда: целью профессиональной его подготовки определяется развитие личности, способной к самосовершенствованию, саморазвитию в процессе всех видов аудиторной и внеаудиторной работы; научно-исследовательская деятельность представляет собой комплексную, целостную систему, которая осуществляется в едином режиме организации учебного процесса педагогического колледжа; программа поэтапного формирования готовности будущих специалистов к осуществлению научно-исследовательской деятельности является необходимым условием стабильности развития соответствующего профессионального уровня.

Ключевые слова: научно-исследовательская работа, готовность к научно-исследовательской работе, ее критерии и уровни, педагогические условия подготовки студентов к научно-исследовательской работе.

Annotation

Horkunenko P.P. Preparation of students of teacher's training college to scientific research work. - Manuscript.

Thesis for саndidate's degree in pedagogical Sciences receiving on specialty 13.00.04 - theory and methodology of professional preparation. - Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynsky. - Vinnytsia. - 2006.

This work is devoted to researching the problem concerning to preparation of students of teacher's training college for scientific research work. It has been proved and theoretically grounded the methodological approaches, principles, structure, contents, methods and forms of preparation of future primary school teachers to scientific research work. The essence and structure of preparedness of teacher's training college students to research work, the means of diagnostics, criteria and levels of readiness of teacher's training college students to the scientific research work were found, developed and theoretically grounded. Theoretically grounded and experimentally tested, structural-functional model of preparation of students of teacher's training college and pedagogical conditions of its realization are presented.

Carried out results of organized research prove that the effective mean of preparation of a modern teacher, of development his professional research potential consists in such organization of educational process in higher educational institutions which means drawing students into research activity during their psychological-pedagogical theoretical and practical preparation.

Key words: scientific research work, preparedness to scientific research work, its criteria and levels, pedagogical conditions of preparation of teacher's training college students to scientific research work.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Розвиток сучасної цивілізації характеризується інноваційними процесами в усіх сферах суспільного життя. Активізація інноваційної педагогічної діяльності зумовлена масштабністю соціальних завдань, інтеграцією зусиль учених і педагогів, зростанням творчої активності вчителів, гнучкістю управлінської структури школи, що дає педагогам можливість здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність.

Професійна компетентність учителя включає вміння вільно орієнтуватися в потоці наукової інформації, створювати авторські навчальні програми, запроваджувати інноваційні педагогічні технології. Творчий підхід до розв'язання нестандартних педагогічних завдань можливий лише за умови свідомого оволодіння методами наукового пізнання, ознайомлення з методологією і логікою наукового дослідження. Тому одним із важливих завдань підготовки педагогічних кадрів є виховання творчих учителів, здатних до науково-дослідницької діяльності.

Особливої актуальності даний аспект підготовки набуває для вчителів початкової школи. Розвиток інтелектуального потенціалу дитини вимагає використання з перших років її перебування в школі новітніх педагогічних технологій, що підвищують пізнавальну активність учнів та їхню здатність до самовдосконалення. Тому важливим завданням підготовки вчителя початкової школи є формування науково-дослідницьких умінь як важливої ознаки професійної культури.

Необхідність підготовки вчителя до проведення наукових досліджень у майбутній діяльності підтверджується і вимогами Державного стандарту вищої педагогічної професійної освіти. Серед загальних характеристик освіченості фахівця виокремлюють навички оволодіння сучасними методами пошуку, обробки, адаптації та використання інформації у фаховій діяльності.

Вивченню проблем професійної підготовки майбутнього вчителя приділяється різноаспектна увага, зокрема, загальнопедагогічній підготовці вчителя, психологічному забезпеченню професійної підготовки педагога, підготовці вчителя до творчої професійної діяльності.

Проблемам підготовки педагогів до науково-дослідної, творчо-пошукової роботи присвячені праці С. Шацького, В. Сухомлинського, В. Загвязинського, В. Сластьоніна. Науково-дослідну роботу студентів як елемент підготовки майбутніх учителів досліджували В. Андрєєв, В. Борисов, І. Каташинська, Г. Кіт, Г. Кловак, Л. Коржова, Т. Мишковська, О. Приходько та ін. Активно вивчаються питання методології і методики наукової творчості студентів (К. Добросельський, Ф. Орєхов); взаємозв'язку навчальної і науково-дослідної роботи (І. Іващенко); раціонального управління науковою роботою студентів (Д. Цхакай); досвіду організації наукової творчості студентів у вищих закладах освіти (Л. Квіткіна); формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів (В. Литовченко, Н. Амеліна, А. Митрош);факторного підходу до організації дослідницької роботи студентів (Л. Авдєєва, Д. Харизова).

Водночас, незважаючи на значну кількість досліджень, накопиченого досвіду роботи вищих навчальних закладах, усталена практика системи підготовки педагогічних кадрів недостатньо зорієнтована на системний розвиток науково-дослідницького потенціалу майбутнього вчителя. Основними причинами цього є: відсутність єдиної концепції науково-дослідної діяльності студентів в умовах навчання у вищих навчальних закладах; спрямованість змісту, методів і організаційних форм на репродуктивно-ілюстративний характер навчання; незначний обсяг часу, відведеного на опанування теорії і методики організації науково-педагогічних досліджень; неузгодженість між структурними компонентами системи науково-дослідної підготовки студентів і відсутність ефективних засобів стимулювання їхньої наукової діяльності. Наслідком такої ситуації є несформованість у студентів установки на оволодіння культурою наукового пошуку, незначний обсяг знань з методики наукових досліджень; недостатня сформованість дослідницьких умінь, невисока готовність до участі в експериментально-дослідницькій діяльності тощо.

Актуальність означеної проблеми, її соціальна значущість, недостатня теоретична розробленість і практична реалізація в діяльності вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації і зумовили вибір теми дослідження “Підготовка студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи”.

Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, темами. Тема дисертації входить до плану наукового дослідження кафедри педагогіки Рівненського державного гуманітарного університету за темою “Психолого-дидактичні аспекти розвитку навчально-пізнавальної активності студентів”( протокол № 1 від 30.08.2001 р.).

Тему дисертації затверджено на засідання вченої ради Рівненського державного гуманітарного університету 25.04.2003 р. (протокол №9), узгоджено з Радою по координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 17.06.2003 р. (прокол № 6).

Об'єкт дослідження - професійна підготовка студентів педагогічного коледжу.

Предмет дослідження - зміст, форми і методи підготовки студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику підготовки студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи.

Гіпотеза дослідження - підготовка студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи буде здійснюватися ефективно, якщо її організація передбачатиме:

усвідомлення студентами необхідності оволодіння дослідницькими вміннями як невід'ємною складовою їхньої професійної підготовки;

інтеграцію змісту підготовки до науково-дослідної роботи із змістом дисциплін психолого-педагогічного циклу та педагогічної практики, професійне спрямування науково-дослідної роботи;

поетапне включення студентів у дослідницьку діяльність через різні форми аудиторної і позааудиторної пошукової та науково-дослідної роботи.

Досягнення поставленої мети дослідження і перевірка висунутої гіпотези вимагали послідовного розв'язання таких завдань:

1. Розкрити сутність, зміст і структуру готовності студентів до науково-дослідної роботи.

2. Проаналізувати освітнє середовище педагогічного коледжу як передумову професійної дослідницької підготовки студентів.

3. Теоретично обґрунтувати структурно-функціональну модель підготовки студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи.

4. Розробити та експериментально перевірити методику реалізації структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до науково-дослідної роботи.

Методологічну основу дослідження склали: основні положення теорії пізнання про діяльнісну сутність особистості, її всебічний розвиток, активну роль в оволодінні професійними знаннями, уміннями і навичками; ідеї, сформульовані у вітчизняній і зарубіжній педагогіці та психології, що стосуються дослідницької творчості, розвитку мислення, специфіки розумової праці; системний, діяльнісний, особистісно орієнтований підходи до розробки методики формування у студентів науково-дослідницьких умінь.

Нормативна база дослідження. Основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені в Законі України “Про вищу освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (Україна. ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти в Україні.

Теоретичну основу дослідження становлять праці з проблем професійної підготовки вчителя (О. Абдуліна, А. Алексюк, Ю. Бабанський, В. Бондар, Р. Гуревич, Н. Кузьміна, А. Мойсеюк, О. Мороз, І. Підласий, О. Савченко, М. Сметанський, Г. Тарасенко, Л. Хомич); психолого-педагогічної теорії особистості та її розвитку (Б. Ананьєв, Л. Виготський, О. Леонтьєв, В. Моляко, К. Платонов, Л. Рубінштейн, Н. Тализіна, В. Семиченко); формування творчої особистості (Г. Балл, Н. Кічук, О.Кульчицька, В. Рибалка, С. Сисоєва); теорії творчості (С. Берштейн, П.Енгельмейєр, Л. Матейко, Я. Пономарьов, О. Потебня); специфіки навчально-пошукової, науково-творчої та науково-дослідницької діяльності (В. Андреєв, Г. Кловак, Т. Кудрявцев, П. Підкасистий, В. Успенський); розвитку педагогічної творчості (В. Кан-Калик, Н. Нікандров, М. Поташник, І. Раченко).

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні методи - аналіз наукових джерел з теми дослідження; порівняння, класифікація та систематизація теоретичних і експериментальних даних; моделювання; метод теоретичного аналізу і синтезу на етапах визначення мети, предмета, гіпотези і завдань дослідження; вивчення нормативних документів, навчальних планів і програм, іншої навчально-методичної документації для систематизації даних, розробки і обґрунтування концептуальних засад моделювання підготовки студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи; емпіричні методи: діагностичні (бесіда, анкетування, тестування), обсерваційні (пряме і непряме спостереження), прогностичні (експертні оцінки), експериментальні (констатувальний і формувальний етапи), методи статистичної обробки результатів дослідження.

Організація дослідження. Дослідження проводилося поетапно упродовж 2002-2006 рр. На першому етапі (2002-2003 рр.), що мав констатувальний характер, проаналізовано стан проблеми в педагогічній теорії та практиці; розроблено програму і методику експериментальної роботи. Другий етап дослідження (2003-2005 рр.) присвячено теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці змісту, форм і методів підготовки студентів до науково-дослідної роботи. На третьому етапі (2005-2006 рр.) проведено узагальнення даних формувального експерименту, систематизовано дослідницький матеріал, сформульовано висновки, оформлено кандидатську дисертацію.

Експериментальна база. Дослідження проводилося на базі Сарненського педагогічного коледжу Рівненського державного гуманітарного університету, Бродівського, Донецького, Луцького, педагогічних коледжів, Київського міського педагогічного коледжу, Педагогічного коледжу ГУОН КМДА при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Київському педагогічному коледжі ім. К.Д. Ушинського.

У дослідженні брали участь 567 студентів, 42 викладача педагогічних коледжів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що:

вперше з позицій системного, особистісно-діяльнісного і особистісно орієнтованого підходів обґрунтовано педагогічні умови підготовки студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи (усвідомлення студентами необхідності оволодіння дослідницькими вміннями як невід'ємною складовою їхньої професійної підготовки, інтеграція змісту підготовки до науково-дослідної роботи із змістом дисциплін психолого-педагогічного циклу та педагогічної практики, професійне спрямування науково-дослідної роботи, поетапне включення студентів у дослідницьку діяльність через різні форми аудиторної і позааудиторної пошукової та науково-дослідної роботи); розроблено структурно-функціональну модель такої підготовки; виокремлено критерії та рівні готовності студентів до науково-дослідницької діяльності;

удосконалено зміст, форми, методи і етапи професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах педагогічного коледжу;

дістали подальшого розвитку уявлення про структуру і зміст науково-дослідницьких умінь, критерії їх сформованості у студентів та етапи формування у них готовності до науково-дослідної роботи.

Практичне значення дослідження обумовлене розробкою етапної методики підготовки студентів до науково-дослідної діяльності студентів, розробкою навчальної програми спецкурсу “Основи науково-педагогічних досліджень” і методичних рекомендацій щодо створення умов для успішної підготовки студентів до науково-дослідницької діяльності. Одержані результати можуть бути використані викладачами педагогічних закладів освіти II-IV рівнів акредитації для удосконалення підготовки майбутніх учителів до творчого педагогічного пошуку.

Результати дослідження впроваджені в практику роботи педагогічних коледжів м. Сарни (довідка № 87 від 05.09.2006 р.), м. Дубно (довідка № 103 від 11.09.2006 р.), м. Луцьк (довідка № 219 від 06.09.2006 р.), м. Броди (довідка №120 від 07.09.2006 р.), м. Київ (довідка № 114 від 28.08.2006 р.) та м. Донецьк (довідка № 196 від 12.09.2006 р.).

Вірогідність результатів дослідження забезпечена теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень наукового пошуку; репрезентативністю вибірки, використанням комплексу методів дослідження, адекватних об'єкту, предмету, меті й завданням дослідження; кількісним аналізом та якісною інтерпретацією одержаних експериментальних даних; підтвердженням основних положень гіпотези результатами педагогічного експерименту.

Апробація основних результатів дослідження здійснювалася шляхом виступів дисертанта на Міжнародній науково-методичній конференції “Підготовка вчителя початкової школи в умовах нової парадигми освіти” (Київ, 2004 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача” (Київ, 2005 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2006), на ХІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю “Університет і регіон: проблеми сучасної освіти” (Луганськ, 2006), на обласних та районних семінарах з актуальних проблем підготовки вчителів у м. Сарни; на засіданнях кафедри педагогіки Рівненського державного гуманітарного університету.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображено у 14 одноосібних публікаціях автора, серед них: 7 статей у фахових виданнях та збірниках наукових праць, 4 статті - у збірниках матеріалів конференцій, 3 брошури - програма спецкурсу, методичні рекомендації до його викладання та навчально-методичний посібник.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 264 с. Основний зміст дисертації викладено на 190 с., робота містить 21 таблицю на 19 сторінках. Список використаних літературних джерел має 311 найменувань, з них 11 - іноземною мовою.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження проблеми, розкрито ступінь її дослідженості в теорії і практиці, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, гіпотезу, теоретико-методологічні засади і методи дослідження, наукову новизну, теоретичне й практичне значення результатів наукового пошуку, викладено методи й етапи експериментальної роботи, доведено вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів, наведено відомості про їхню апробацію та впровадження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади проблеми дослідження” проведено історико-педагогічний аналіз організації науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах України, обґрунтовано підходи до її змісту і структури; розкрито суть понять “науково-дослідна” та „навчально-дослідна робота”, “дослідницькі вміння”; проаналізовані структура і зміст готовності студентів до дослідницької діяльності, а також схарактеризовано стан підготовки студентів до науково-дослідної діяльності в педагогічних коледжах України.

Вивчення наукових джерел засвідчило, що проблема підготовки студентів до науково-дослідницької діяльності була актуальною в різні періоди соціально-економічного розвитку суспільства. Аналіз історико-педагогічної літератури дав змогу констатувати, що особливий інтерес в плані використання творчих пошуків і досягнень вітчизняної педагогічної теорії і практики становить ХІХ-ХХ століття. Цей період є найбільш результативним у розвитку студентської науки, який був обумовлений змінами у політичному, соціально-економічному і культурному житті держави.

Виокремлено п'ять етапів становлення та розвитку науково-дослідної роботи студентів: від етапу її зародження в університетах, визначення її ролі й функцій у навчальному процесі, вимог до наукової діяльності студентів, форм і засобів стимулювання їхньої наукової творчості до періоду формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя на основі вивчення загальнопедагогічних дисциплін; органічного поєднання педагогічної теорії та практики; посиленого впливу педології в навчальних закладах різного типу, що сприяв уведенню нових курсів, спрямованих на вивчення особистості учня, методів педагогічної діагностики дітей із різними відхиленнями у розвитку; вивчення й аналізу педагогічного досвіду. Презентовано два напрями науково-дослідної роботи студентів у ВНЗ сучасного типу: а) науково-дослідна і навчально-дослідна робота студентів, що здійснюється у навчальному процесі; б) науково-дослідна робота студентів у позанавчальний час. Схарактеризовані організаційні форми науково-дослідної роботи студентів у позанавчальний час, зокрема традиційна гурткова робота на кафедрах зі студентами різних курсів.

Аналіз стану вивчення проблеми в науковій літературі засвідчив, що найбільша увага традиційно приділена змісту й специфіці дослідницької діяльності в цілому. В наукових дослідженнях знайшли відображення питання формування творчої особистості вчителя, культури творчого саморозвитку, розвитку творчого потенціалу і творчої індивідуальності вчителя та методів її формування, творчого стилю та творчої активності студентів у процесі фахової підготовки. Узагальнення наукового доробку з проблеми підготовки студентів до дослідницької педагогічної діяльності дало змогу розкрити її суть, що полягає в творчому пошуку вчителем оптимальних шляхів розв'язання навчально-виховних завдань, результатами якого є новизна, оригінальність і соціальне значення продукту цього пошуку, а також збагачення вчителя досвідом, новими знаннями і вміннями. Дослідницька педагогічна діяльність базується на науково-дослідній роботі і є її похідною.

На підставі узагальнення наукових доробків вітчизняних учених уточнено розуміння поняття “науково-дослідна робота студентів”, яка в даному дослідженні тлумачиться як керована викладачем їхня самостійна діяльність, спрямована на розвиток творчого потенціалу особистості, оволодіння первинним досвідом наукового дослідження, формування готовності до дослідницької педагогічної діяльності. Основним результатом підготовки студентів до науково-дослідної роботи визначено рівень готовності майбутніх учителів до професійної науково-дослідницької діяльності у школі.

Готовність майбутніх учителів початкових класів до науково-дослідної діяльності тлумачимо як інтегральне особистісне утворення, що має компонентну структуру і включає спрямованість на відповідну діяльність (мотиви, потреби, інтереси, ціннісні орієнтири), професійно-операційну підструктуру (наявність спеціальних знань, умінь, навичок), самосвідомість (здатність до самоконтролю, самовдосконалення і самовизначення), комплекс індивідуально-типологічних особливостей і якостей, що забезпечують високу результативність діяльності.

Мотиваційний компонент готовності майбутніх учителів початкових класів до науково-дослідної діяльності передбачає наявність сформованості у педагога пізнавальних потреб та інтересів, а також вольових якостей, спрямованих на пошук, творчість. Змістовий компонент зумовлює наявність дослідницьких знань і вмінь(оволодіння основами наукових досліджень, структурою та змістом різних видів наукових робіт, відповідними практичними вміннями пошуку та обробки наукової інформації). Діяльнісний компонент готовності передбачає ініціативність, організованість, самостійність, активність, результативність науково-дослідної роботи студента. Самооцінний компонент виявляється в його здатності до самоаналізу, самооцінювання власної дослідної діяльності.

Доведено, що визначення рівня готовності доцільно здійснювати за такими критеріями: наявність інтересу та бажання здійснювати дослідну діяльність; сформованість дослідницьких умінь; активність і результативність; здатність до самоаналізу та самооцінювання дослідної діяльності. На основі заявлених критеріїв виокремлені високий, середній та низький рівні готовності студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи:

Високий рівень. Зовнішні мотиви мають незначний вплив, переважають мотиви особистої спрямованості на здійснення дослідної діяльності. Наявний високий рівень знань про сутність і методи науково-дослідної та науково-дослідницької діяльності та вмінь планувати та здійснювати різні її види. Домінує повна самостійність і ініціативність в управлінні власною дослідною діяльністю. Робота виконується своєчасно, відповідно до визначених вимог. Розвинені здатність до спостереження, аналізу та оцінки власної науково-дослідної діяльності, потреба постійного самовдосконалення.

Середній рівень. Зовнішні і внутрішні мотиви однаково впливають на організацію наукового пошуку. Спостерігається поверхневий рівень знань про його сутність і технологію. Дослідницькі вміння сформовані посередньо. Наявні утруднення в плануванні та здійсненні різних видів дослідної діяльності, що, як правило, відбувається за допомогою і під частковим контролем викладача.

Низький рівень. Переважають зовнішні мотиви, відсутня особиста спрямованість студента на здійснення дослідної діяльності. Наявний низький рівень знань про сутність дослідної роботи та методику її організації. Дослідницькі вміння практично не сформовані. Неспроможність самостійно планувати, організовувати і здійснювати науковий пошук. Виражена потреба в постійному контролі викладача. Відсутність потреби у самоаналізі та самооцінці власної дослідної діяльності, яка має репродуктивний характер.

У цьому розділі висвітлено також досвід організації науково-дослідної роботи студентів в педагогічних коледжах України. Предметом дослідження на констатувальному етапі експерименту були: мотиви вибору студентами професії вчителя та підготовки до науково-дослідницької діяльності; якості особистості вчителя; розуміння студентами суті понять “творча особистість”, “творча, інноваційна діяльність” та “науково-дослідницька діяльність”; умови реалізації творчого потенціалу студентів у навчальній і позанавчальній діяльності; методи і форми науково-дослідної роботи студентів; структура дослідницьких умінь; рівень володіння методами наукового дослідження; шляхи удосконалення організації науково-дослідної роботи у педагогічному коледжі; готовність викладачів коледжу до формування у студентів дослідницьких умінь.

Результати констатувального експерименту дозволили зробити висновок про недостатній рівень готовності викладачів педагогічних коледжів до організації дослідної діяльності майбутніх учителів початкових класів: вони слабо обізнані з її сутністю, поверхово орієнтуються в методах педагогічних досліджень і недостатньо переконані в необхідності залучення всіх студентів до наукової роботи. Аналіз опитування студентів виявив, з одного боку, поверхневе уявлення респондентів про сутність, значення, функцію науково-дослідної діяльності, а з іншого, значна кількість (90 %) опитаних переконані у доцільності та необхідності підготовки до зазначеного вище виду діяльності.

Співвідношення студентів експериментальної та контрольної груп за рівнем готовності до наукових досліджень на початку 1-го етапу експерименту (у відсотках)

Де:

К - контрольна група;

Е - експериментальна група;

Р - різниця у показниках.

Отже, результати констатувального експерименту засвідчили, що лише теоретичне вивчення психолого-педагогічних дисциплін у педагогічному коледжі не забезпечує формування у студентів готовності до науково-дослідної діяльності. Для цього потрібні спеціальна теоретична підготовка і організація навчально-виховного процесу, запровадження відповідних педагогічних інновацій професійного спрямування. Поки що у багатьох педагогічних коледжах відсутні оптимальні умови для стимулювання творчої, науково-дослідницької діяльності викладачів, які уможливили б зростання творчого потенціалу кожного викладача на основі моделювання сприятливого для творчості психологічного мікроклімату в колективі та підтримки професійного самовдосконалення.

У другому розділі “Методика підготовки студентів педагогічного коледжу до науково-дослідної роботи” представлено структурно-функціональну модель підготовки студентів до науково-дослідної роботи, розкрито особливості методики підготовки майбутніх учителів до проведення наукових досліджень, презентовано хід педагогічного експерименту, проаналізовано основні його результати.

У розділі обґрунтовано принципи професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя до науково-дослідної роботи: свідомості й активності; доступності; систематичності й послідовності; науковості; зв'язку теорії з практикою; врахування рівня суб'єктивного досвіду студентів та етапу підготовки; індивідуалізації та диференціації навчальної діяльності; цілеспрямованості; відповідності змісту навчальних дисциплін змісту основних видів дослідницької професійної діяльності майбутнього фахівця; оптимальності управління пізнавальною діяльністю студентів; цілісного впливу навчальних дисциплін на наукову підготовку студентів; професійного спрямування навчальних дисциплін, що сприяють науково-дослідній роботі студентів; забезпечення єдиного режиму організації науково-дослідної роботи.

У дослідженні доведено, що розв'язання проблеми підготовки майбутніх учителів до науково-дослідної роботи буде успішним при забезпеченні таких педагогічних умов: усвідомлення студентами необхідності оволодіння дослідницькими вміннями як невід'ємною складовою їхньої професійної підготовки, інтеграції змісту підготовки до науково-дослідної роботи із змістом дисциплін психолого-педагогічного циклу та педагогічної практики, професійного спрямування науково-дослідної роботи, поетапного включення студентів у дослідну діяльність через різні форми аудиторної і позааудиторної пошукової та науково-дослідної роботи.

Компонентами моделі підготовки майбутніх учителів до здійснення науково-дослідної роботи є цільовий, стимулювально-мотиваційний, змістовий; операційно-діяльнісний; контрольно-регулювальний, оцінювально-результативний.

Цільовий компонент розробленої моделі має таке функціональне навантаження: забезпечує усвідомлення майбутніми вчителями мети професійного навчання, формує позитивне ставлення до професійної діяльності, сприяє конкретизації наочного образу навчально-пізнавальної діяльності в контексті конкретної спеціальності.

Стимулювально-мотиваційний компонент моделі підготовки передбачає формування у майбутніх учителів початкових класів мотивації до науково-дослідної роботи, внаслідок чого така діяльність набуває для студента особистісного значення, забезпечує стійкість інтересу до неї і перетворює зовні задану мету діяльності у внутрішню професійно обумовлену потребу.

Змістовий компонент моделі підготовки студентів до науково-дослідної роботи забезпечує набуття студентами тих професійних знань, умінь і навичок, що сприяють формуванню у них готовності до дослідної діяльності. Передбачено, що програма навчання повинна забезпечити приріст знань про: особливості наукової і педагогічної діяльності; методи і логіку науково-педагогічного дослідження; суть і структуру готовності майбутнього вчителя до науково-дослідної діяльності; суть, критерії і види педагогічних інновацій; технологію проведення наукового дослідження; мету, завдання, зміст і види науково-дослідної роботи студентів у вищій школі; умови ефективної її організації тощо. Обов'язковою є інтеграція змісту підготовки студентів до проведення педагогічних досліджень із змістом психолого-педагогічної підготовки і педагогічної практики, що дає змогу не тільки створити умови для активного засвоєння студентами коледжу знань з основ науково-дослідної роботи, а й забезпечує цілісність і неперервність формування готовності майбутнього вчителя до дослідної діяльності у процесі його психолого-педагогічної підготовки.

Блок традиційних педагогічних умінь доповнюється вміннями розрізняти за певними ознаками наукову і педагогічну діяльність; обґрунтовувати тему, формулювати науковий апарат дослідження; застосовувати різні методи науково-педагогічних досліджень; розробляти програму науково-дослідної роботи; здійснювати педагогічну діагностику; планувати і раціонально розподіляти сили, час і засоби для здійснення науково-дослідної роботи; прогнозувати хід навчального процесу під час дослідження із урахуванням імовірних результатів; бачити кілька можливих шляхів розв'язання поставленої педагогічної проблеми і вибирати найефективніший; організовувати власну діяльність і управління діяльністю інших; оформлювати результати науково-дослідної роботи; використовувати раціональні прийоми планування та організації самостійної навчально-творчої діяльності; здійснювати самоаналіз і самооцінку результатів власної наукової роботи.

Операційно-діяльнісний компонент моделі підготовки передбачає організацію практичної навчально-пізнавальної діяльності студентів з опанування навчального матеріалу, оволодіння системою необхідних для власної пошукової діяльності дослідницьких умінь, які забезпечують готовність учителя до керівництва пошуковою діяльністю учнів. Використання дослідницьких завдань фахового спрямування, а також дискусій, ділових ігор створюють сприятливі умови для виявлення творчої активності майбутнього вчителя. Їх системний і професійно зорієнтований характер прискорює процес природного входження майбутнього фахівця в імовірне професійне середовище, розвиває особистий досвід організації пошукової роботи, створює оптимальні умови для саморозвитку й самореалізації в процесі включення в ситуації, що найбільш повно моделюють майбутню педагогічно-дослідницьку діяльність.

Контрольно-регулювальний компонент моделі підготовки майбутніх вчителів до науково-дослідної роботи спрямований на з'ясування ефективності її функціонування, вивчення результативності дії кожного її компонента, а також своєчасне внесення оптимальних корективів. Суттєву роль тут відіграє самоконтроль студентів у формі самоперевірки глибини засвоєння відповідних теоретичних знань, правильності та швидкості виконання завдань, оцінки власних дій, оптимальності рішень. Контроль і самоконтроль забезпечують зворотний зв'язок у навчальному процесі - одержання викладачем і студентом інформації про ефективність функціонування процесу і результати науково-дослідної роботи студентів.

Оцінювально-результативний компонент є завершальним у моделі підготовки студентів до науково-дослідної роботи. Він передбачає аналіз та оцінку процесу і результатів науково-дослідної роботи студентами, якості освоєння ними визначеної сукупності професійних знань, сформованості практичних навичок і умінь, дієвості як всього процесу, так і його результатів.

У розділі представлено етапну методику реалізації означеної моделі в умовах педагогічного коледжу. Перший етап - пропедевтичний - зорієнтований на забезпечення студентів (1 курс) теоретичними знаннями, необхідними для професійної педагогічної діяльності та розвитку мотивів науково-дослідної діяльності. Основний акцент робиться на посиленні емоційно-особистісної зацікавленості студентів дослідною діяльністю, на поглибленні розуміння її значущості. Тут відбувається копітка підготовча робота до включення студентів у власне дослідну діяльність (розвиток критичного мислення, формування умінь планувати пізнавальну діяльність, здобувати інформацію, формулювати проблему та ін.).

На другому - практично-дослідницькому етапі (2-3 курси) - відбувається оволодіння студентами новими способами професійної діяльності шляхом виконання комплексу дослідницьких завдань у ході практично-лабораторних робіт з фахових дисциплін. Проводяться діагностичні дослідження у період проходження педагогічної практики. Передбачено вивчення спецкурсу “Основи науково-педагогічних досліджень”, результатом чого є формування в студентів сталого інтересу до науково-дослідної діяльності та навичок самостійного творчого пошуку в процесі аудиторної, позааудиторної роботи і в процесі педагогічної практики.

Третій етап - рефлексивно-оцінний (4-5 курси) - забезпечує професійне усвідомлення себе як педагога-дослідника на основі оволодіння студентами мінімальним досвідом науково-педагогічної діяльності, формується самооцінка її результативності, зміцнюється потреба у подальшому науково-професійному самовдосконаленні. До основних засобів реалізації і розвитку дослідницько-педагогічних умінь належить підготовка та захист курсових і дипломних робіт, здійснення експериментальних досліджень під час проходження переддипломної педагогічної практики. Студенти беруть активну участь в роботі наукових гуртків, у наукових конкурсах та конференціях.

Результати формувального експерименту засвідчили достатню ефективність розробленої у дисертації методики поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до науково-дослідної роботи. Рівень готовності студентів експериментальної групи за визначеними вище критеріями значно вищий за аналогічні показники випускників контрольної групи. За усередненими даними приріст цих показників на високому рівні складав 24,5 %; середньому - 17,9 % і низькому - 40,8 %.

Діаграма показників готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень за результатами формуючого експерименту (у відсотках)

Узагальнені результати формувального експерименту свідчать про ефективність розробленої моделі підготовки студентів до науково-дослідної роботи.

Теоретичний аналіз проблеми і здобуті результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Якісна професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів визначається потребою суспільства у формуванні педагога, здатного до інформаційно-пошукової самостійності, фахової гнучкості, творчо-інноваційної діяльності. Це вимагає від випускників вищих навчальних закладів озброєння дослідницькими знаннями й уміннями, оволодіння методологією і методикою наукового пошуку.

2. У дисертації визначено, що науково-дослідна робота студентів - це керована викладачем самостійна діяльність, що спрямована на розвиток творчого потенціалу майбутнього педагога, оволодіння первинним досвідом наукового дослідження, формування готовності до дослідницької педагогічної діяльності. Готовність майбутніх учителів початкових класів до науково-дослідної роботи тлумачимо як інтегральне особистісне утворення, яке включає спрямованість на відповідну діяльність (мотиви, потреби, інтереси, ціннісні орієнтири), професійно-операційну підструктуру (наявність спеціальних знань, умінь, навичок), самосвідомість (здатність до самоконтролю, самовдосконалення і самовизначення), комплекс індивідуально-типологічних особливостей і якостей, що забезпечують високу результативність діяльності. Визначено структурний склад, компоненти, показники та критерії готовності майбутніх учителів початкових класів до науково-дослідної діяльності. Доведено, що основою дослідницької педагогічної діяльності є дослідницько-педагогічні вміння, визначено їх суть та структуру.

3. У процесі вивчення освітньої системи педагогічного коледжу ми визначили, що даний тип навчального закладу має значні потенційні можливості для забезпечення достатнього і високого рівня готовності випускників до педагогічної дослідної діяльності. Організація науково-дослідної роботи студентів в такому навчальному закладі буде ефективною, якщо забезпечити тісний зв'язок навчально-пізнавальної і навчально-дослідної діяльності студентів, чітке структурування навчально-дослідницьких умінь і поелементне їх формування, навчання студентів рефлексувати та оцінювати свою діяльність, забезпечити поопераційний контроль за навчально-дослідною діяльністю студентів і її коригування, цілеспрямовану методичну підготовку викладачів до організації навчально-дослідної роботи студентів.

4. Для діагностики науково-дослідної підготовки випускників педагогічних коледжів нами визначено систему критеріїв: дослідницькі знання, дослідницькі вміння, особистісні якості, активність, результативність, здатність до самооцінки власної діяльності. Обґрунтовано механізм діагностики, згідно з яким високим вважається рівень, коли показник у ситуації виявлення спостерігається часто; середнім - виявлення показника спостерігається, але не часто; низьким - коли виявлення показника носить епізодичний характер. Загальна оцінка рівня сформованості готовності майбутнього вчителя початкових класів до науково-дослідної роботи визначається за усередненим показником виявлення всіх компонентів.

5. Обґрунтована структурно-функціональна модель та експериментально перевірена методика поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до науково-дослідної роботи, які базуються на системному, особистісно-діяльнісному, особистісно орієнтованому підходах та реалізуються за певних педагогічних умов (усвідомлення студентами необхідності оволодіння дослідницькими вміннями як невід'ємною складовою їхньої професійної підготовки; інтеграції змісту підготовки до науково-дослідної роботи із змістом дисциплін психолого-педагогічного циклу та педагогічної практики, професійного спрямування науково-дослідної роботи; поетапного включення студентів у дослідну діяльність через різні форми аудиторної і позааудиторної пошукової та науково-дослідної роботи). Згідно моделі, формування готовності студентів до свідомої дослідної діяльності передбачає системну реалізацію її цільового, стимулювально-мотиваційного, змістового; операційно-діяльнісного; контрольно-регулювального, оцінювально-результативного компонентів. Етапна методика реалізації означеної моделі, в умовах педагогічного коледжу, підпорядкована логіці науково-професійного зростання майбутнього фахівця і закономірно розгортається від пропедевтичного через практично-дослідницький до рефлексивно-оцінного етапу.

6. Дослідженням доведена доцільність використання комплексу педагогічних заходів, спрямованих на опанування студентами коледжу системи відповідних знань, умінь науково-дослідницького пошуку в процесі теоретичної та методичної підготовки (вивчення дисциплін базового компоненту, педагогічна практика, спецкурси, професійно спрямована позааудиторна діяльність і науково-дослідна робота). Зміст дисциплін підлягає особливостям конструювання як комплексної системи, підґрунтям якої є програмно-цільовий метод планування й управління процесом навчання, де однією з основних наскрізних ліній є підготовка студентів до науково-дослідної роботи.

7. Методика формування готовності майбутніх педагогів до дослідної діяльності передбачає єдність навчально-пізнавальної, навчально-практичної та самостійної практичної роботи. Аналіз впливу основних форм організації навчально-дослідної діяльності (лекцій, семінарів, практичних робіт, дослідницьких завдань з педагогічної практики, тренінгів, аналізу педагогічних ситуацій тощо), а також інших видів діяльності відповідного спрямування (участь в творчих групах, гуртках) на формування готовності студентів до науково-дослідної роботи засвідчив, що їх ефективність є високою тільки за умови забезпечення дослідницького характеру навчальної діяльності. Цьому сприяє створення або коригування навчальних програм зі всіх дисциплін у педагогічному коледжі, збільшення частики самостійної роботи студентів, широке використання проблемно-пошукових та евристичних методів розв'язання педагогічних задач, ситуацій у поєднанні з проблемним викладом матеріалу, а також дискусіями, дидактичними та рольовими іграми, що створюють умови для виявлення творчої активності, розвитку пізнавального інтересу, вміння реалізувати себе у спілкуванні та професійній поведінці.

8. Результати комплексного педагогічного дослідження знайшли відображення у рівнях сформованості готовності випускників коледжу до науково-дослідної роботи. Встановлено, що ця інтегральна якість в цілому та її складові елементи більш розвинені в студентів експериментальної групи. Аналіз результатів дослідження показав суттєве підвищення ефективності підготовки студентів до науково-дослідної роботи завдяки використанню розробленої нами методики, що підтверджує наукову достовірність висунутої гіпотези.

Проведене дослідження, звісно, не вичерпує всіх аспектів визначеної проблеми. Подальшого вивчення потребують питання забезпечення умов реалізації наскрізної наукової підготовки студентів засобами всіх видів навчальної та позанавчальної роботи, обґрунтування і розробка відповідного науково-методичного забезпечення цього процесу.

Основні публікації

1. Горкуненко П.П. Підготовка майбутнього вчителя до науково-дослідницької діяльності як педагогічна проблема // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Збірник наукових праць / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2003- Вип. 28. - С. 200-207.

2. Горкуненко П.П. Зміст і структура дослідницьких умінь студентів // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Збірник наукових праць / Редкол.: Т.І. Сущенко (відп. ред) та ін. - Київ-Запоріжжя. - 2003- Вип. 29. - С. 144-151.

3. Горкуненко П.П. Підготовка студентів до науково-дослідницької роботи в умовах коледжу - вимога часу // Нова педагогічна думка. Науково-методичний журнал Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Випуск № 3, 2003 р. - С. 16-18.