Формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови
Зміст, основні структурні компоненти та функції професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови. Процес активізації самоосвітньої діяльності. Методики визначення рівнів сформованості професійної культури у майбутніх вчителів іноземної мови.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.10.2013 |
| Размер файла | 42,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Виконала:
Черньонков Ярослав Олександрович
Кіровоград - 2006 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Сучасні демократичні перетворення в державі, процеси інтеграції в європейський освітній простір, зміни принципів, форм та методів роботи у вищих навчальних закладах України зумовили значне підвищення вимог до рівня та якості професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови (далі - ІМ), їхньої фахової та соціальної компетентності, загальної й професійної культури.
Наявна система вищої педагогічної освіти в Україні не повністю відповідає сучасним вимогам щодо забезпечення якості професійної підготовки майбутніх вчителів ІМ, особливо в контексті створення сприятливих умов для їхнього цілісного професійного становлення, формування комплексу професійно важливих якостей та характеристик, що становлять основу професійної культури. Усвідомлення того, що сучасний вчитель повинен не тільки ґрунтовно знати свій предмет і володіти методикою його викладання, але й бути носієм високих моральних цінностей, культурних традицій, бути здатним до інтеріоризації та збагачення педагогічного досвіду, готовим до організації ефективної виховної роботи в умовах полікультурного соціального середовища, здатним до успішної соціалізації і самореалізації у професійному колективі знайшло свого відображення як у працях науковців, так і в ряді державних документів, зокрема, Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України “Про освіту” та „Про вищу освіту”.
Вивчення та аналіз теорії і практики професійної підготовки і діяльності вчителів ІМ дає змогу говорити про існування певних протиріч між новими якісними вимогами до педагогічної праці, культури й фахового рівня випускників вищих навчальних педагогічних закладів та між реальним рівнем їхньої професійної готовності, зрілості і культури.
Розв'язання цих протиріч неможливе без виявлення теоретичних засад та механізму становлення професійної культури майбутнього вчителя ІМ як складного особистісного утворення. На нашу думку, це дозволить комплексно врахувати особливості змісту, структури та методики їхньої педагогічної діяльності, забезпечити умови для гуманізації та гуманітаризації шкільної освіти, сформувати у майбутніх вчителів ІМ стійку потребу та мотивацію до професійного самовдосконалення, неперервної фахової та педагогічної освіти.
Крім того, оскільки іноземна мова є засобом міжкультурного спілкування, орієнтація професійної освіти на формування у майбутніх вчителів ІМ професійної культури забезпечить сприятливі можливості для переходу професійно-орієнтованого спілкування вчителів іноземних мов від монокультурного до міжкультурного.
Таким чином, актуальним є вивчення сутності та організаційно-педагогічних умов формування у майбутніх вчителів ІМ комплексу особистісних якостей і характеристик, що у сучасній педагогічній науці вкладаються у зміст утворення „професійна культура”.
Проте, потреба розв'язання вищезазначених проблем та відсутність спеціальних наукових досліджень особливостей формування професійної культури майбутніх вчителів ІМ зумовили вибір теми нашого дисертаційного дослідження -- “Формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами: дослідження виконувалося в межах науково-дослідної теми кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів”. Тема дисертації затверджена вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 3 від 28 жовтня 2002р.) та узгоджена в такому формулюванні у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 26 листопада 2002р.).
Об'єкт дослідження: процес формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови.
Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови.
Мета дослідження: визначити сутність і зміст професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови та теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати організаційно-педагогічні умови її формування.
Гіпотеза дослідження: відповідно до об'єкта, предмета і мети в основу дослідження ми поклали припущення, що формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови буде ефективним за таких умов:
визначення змісту, основних структурних компонентів та функцій професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови;
розгляду процесу формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови як провідного чинника професійного становлення його особистості;
зорієнтованості навчально-виховного процесу ВНЗ на формування професійної культури майбутнього вчителя ІМ;
формування у майбутніх вчителів ІМ цілісного уявлення про сутність структуру та функції їхньої професійної культури, позитивної мотивації до професійної діяльності, стійкої потреби у саморозвитку й самовдосконаленні;
залучення студентів до активної участі в різних видах позанавчальної, громадської професійно-зорієнтованої діяльності;
активного виховного впливу соціокультурного середовища ВНЗ, спрямованого на соціалізацію майбутніх вчителів ІМ, сприйняття норм, цінностей та традицій професійної культури вчителів;
формування у майбутніх вчителів ІМ високого рівня професійної майстерності та професійної компетентності;
використання критеріально-рівневого підходу для визначення рівнів та діагностики сформованості професійної культури у майбутніх вчителів ІМ.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати сутність і зміст категорії “професійна культура”.
2. Визначити зміст, структуру і функції професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови.
3. Проаналізувати особливості становлення професійної культури майбутнього вчителя ІМ у різних видах діяльності;
4. Обґрунтувати і визначити організаційні і педагогічні умови ефективного формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови.
5. Розробити критерії, показники та виявити рівні сформованості професійної культури у майбутніх вчителів ІМ.
6. Розробити та експериментально апробувати методику формування професійної культури у майбутніх вчителів ІМ в умовах вищого навчального закладу.
Методологічною основою дослідження є теорії про системний та цілісний підходи до формування і розвитку особистості; теорія наукового пізнання; концептуальні положення культурологічного підходу про вивчення сутності людської особистості та факторів її формування, про взаємозалежність між розвитком особистості й організацією її навчальної і професійної діяльності та соціального життя; ідеї педагогіки соціалізації, положення психології та педагогіки про форми і методи організації педагогічного дослідження і навчального процесу.
Методи дослідження. Для реалізації завдань дослідження було використано співвідношення загальнонаукових та спеціальних методів:
а) теоретичних: методи аналізу наукової літератури з педагогіки, психології, філософії, соціології, культурології; синтезу, порівняння й узагальнення, побудови теоретичної моделі, класифікація, дедукція, індукція, моделювання з метою одержання об'єктивних висновків та теоретичних узагальнень стосовно сутності і умов формування досліджуваного феномену;
б) емпіричних: діагностичні методи (анкетування, бесіда, тестування); обсерваційні методи (пряме, побічне, безпосереднє й опосередковане спостереження); прогностичні методи (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик, шкалування, ранжування) з метою одержання даних у процесі педагогічного експерименту;
в) методи математичної статистики для статистичної обробки та узагальнення експериментальних даних.
База дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі факультету іноземних мов КДПУ імені Володимира Винниченка та Соціально-педагогічного інституту “Педагогічна Академія” м. Кіровограда.
Етапи дослідження. Дослідження проводилося протягом 1999-2005 років у три етапи:
Перший етап (1999 -- 2000 рр.). Здійснено аналіз стану теоретичної розробленості проблеми дослідження в науково-педагогічній літературі, сформульовано мету, завдання, гіпотезу дослідження, визначено зміст та теоретичні засади формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови.
Другий етап (2000 -- 2001 рр.). Проведено констатувальний етап експерименту, визначено критерії та рівні сформованості досліджуваного утворення, розроблено програму і методику організації формувального експерименту.
Третій етап (2002 -- 2005). Реалізовано формувальний етап експерименту, проаналізовано його результати, сформульовано висновки дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше здійснено цілісний аналіз змісту та визначено структуру професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови на базі узагальнення різних наукових підходів; розроблено авторську методику діагностики та формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови; здійснено подальше наукове обґрунтування впливу різних видів діяльності на процес формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови; теоретично обґрунтовано і експериментально апробовано організаційно-педагогічні умови ефективного формування професійної культури у майбутніх вчителів ІМ; здійснено подальше наукове обґрунтування критеріїв та рівнів сформованості професійної культури майбутніх вчителів ІМ.
Теоретичне значення дослідження полягає в систематизації та узагальненні сучасних наукових підходів до проблеми формування професійної культури вчителя; у визначенні сутності та уточненні змісту професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови, а також - у науковому обґрунтуванні способів її ефективного формування; у теоретичному визначенні змісту критеріїв та рівнів сформованості досліджуваного утворення.
Практичне значення дослідження полягає в подальшій розробці критеріїв, показників та експериментальному визначенні рівнів сформованості професійної культури у майбутніх вчителів ІМ; у створенні й апробації авторської програми експериментальної роботи, що включає систему дидактичних та виховних впливів, спрямованих на формування професійної культури у майбутніх вчителів ІМ, у розробці авторського спецкурсу, спрямованого на формування якостей і компонентів професійної культури у майбутніх учителів іноземних мов. Результати дослідження можуть використовуватися у навчально-виховному процесі факультету іноземних мов вищого педагогічного навчального закладу будь-якої форми власності та у науково-методичній роботі з проблем педагогічної освіти.
Особистий внесок здобувача полягає в науковому обґрунтуванні основних теоретичних і методичних аспектів дослідження, що стосуються визначення змісту, структури та функцій професійної культури майбутнього вчителі ІМ; у розробці та апробації педагогічних умов формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови; в організації та проведенні дослідницько-експериментальної роботи.
Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується теоретичною обґрунтованістю концептуальних позицій дисертації з використанням надбань основних наукових концепцій, міжпредметних зв'язків, елементів системного та критеріально-рівневого підходів, застосуванням методів, адекватних предмету, меті й завданням дослідження, характером дослідно-експериментальної роботи, що охоплювала необхідну кількість респондентів, мала традиційну схему організації, опиралась на використання сукупності різних методів одержання експериментальних даних та методів математичної статистики, забезпечувала експериментальне підтвердження основних теоретичних висновків.
На захист виносяться:
теоретичні положення, що характеризують зміст, структуру, функції і програму формування професійної культури майбутнього вчителя ІМ у системі професійної підготовки;
змістовна характеристика педагогічних умов, критеріїв, рівнів сформованості професійної культури майбутнього вчителя ІМ;
методика і результати дослідницько-експериментальної роботи щодо формування професійної культури майбутнього вчителя ІМ.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження висвітлювалися на 2-й Міжнародній науково-практичній конференції “Професійне становлення особистості: Проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2003); на Міжнародній науково-практичній конференції “Формування професійної майстерності майбутнього вчителя в умовах ступеневої освіти” (Житомир, 2003); обговорювалися на двох наукових конференціях (Кіровоград, 2001, 2003); аналізувалися на постійно діючих методичних семінарах та засіданнях кафедр педагогіки та іноземної філології Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.
Основні положення дослідження та методичні рекомендації, впроваджено у практику навчально-виховної роботи факультету іноземних мов Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та Соціально-педагогічного інституту “Педагогічна Академія” м. Кіровограда.
Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 7 одноосібних статтях у фахових виданнях, з них 6 - у виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації: Дослідження складається зі вступу, 2-х розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел (279 найменувань), 7 додатків. Загальний обсяг дисертації 209 сторінок, основний зміст дисертації викладено на 178 сторінках. Робота містить 3 схеми, 8 таблиць, з них - 5 у додатках.
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, визначено науковий апарат дисертації, показано наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.
У першому розділі -- “Теоретичні засади формування професійної культури вчителя іноземної мови” -- здійснено аналіз існуючих наукових поглядів на сутність та особливості формування професійної культури, виділено найважливіші структурні компоненти, функції професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови, розкрито організаційно-педагогічні умови формування досліджуваного утворення.
У результаті теоретичного аналізу проблеми професійного становлення особистості було визначено, що професіоналізм педагога -- це психолого-педагогічний феномен, який ґрунтується на педагогічній самосвідомості й професійній культурі, являє собою складну діалектичну взаємодію педагогічного мислення, педагогічних здібностей, професійних знань та умінь, індивідуально-особистісних характеристик учителя, які виявляються в його духовній культурі, інтелігентності, гуманізмі та реалізовуються у творчій професійній діяльності. Відзначено, що у цьому контексті професійну культуру вчителя слід розглядати з позицій системного підходу як багаторівневе утворення високого ступеня організованості.
Обґрунтовано, що зміст і характеристики феномену „професійна культура вчителя” визначаються базовими категоріями „культура”, „особистість” та „діяльність”. Визначено кілька підходів до осмислення сутності професійної культури - педагогічний, соціологічний, культурологічний. На основі наукових праць Ю.М. Давидова, М.С. Кагана, Е.С. Маркаряна, В.М. Межуєва проаналізовано сутність культури та зміст культурної діяльності. Визначено, що у теоретичних інтерпретаціях феномен культури в цілому визначається як історично обумовлений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах організації життя і діяльності людей. Відзначено, що культура задає систему ціннісних уявлень для кожної людини і регулює її індивідуальну, соціальну поведінку, служить базою для постановки і здійснення пізнавальних, практичних, професійних і особистісних завдань. Доведено метасистемний характер культури, на основі предметного та функціонального тлумачення сутності культури в її змісті виділено описовий (зовнішній) і пояснювальний (внутрішній) вияви. На основі положень праць П.С.Гуревича, Б.С.Єрасова, М.С. Кагана доведено, що соціокультурну спільноту вчителів іноземних мов доцільно розглядати як професійну субкультуру, визначено її ціннісні характеристики.
Враховуючи феноменологію культурної діяльності, розроблену Л.С. Виготським, В.В. Давидовим, М.С. Каганом, обґрунтовано, що професійна культура проявляється через особистісний вияв, є складним особистісним утворенням, що має проектувати загальну культуру вчителя ІМ у професійній сфері і може формуватися і проявлятися лише в контексті цілісної соціально-професійної діяльності особистості. Визначено, що культурна діяльність вчителя за своєю суттю -- творча, пов'язана з процесом самореалізації, самовдосконалення, саморозвитку особистості.
На засадах системно-структурного підходу, представленого у працях С.Г. Вершловського, проаналізовано специфіку професійної діяльності вчителя. Відзначено, що педагогічна діяльність скеровується закріпленими у професійній культурі ціннісними установками, нормами, мотивами та традиціями.
Здійснено структурний аналіз змісту професійної культури вчителя, зокрема, на основі наукових праць О.Б. Гармаш, Т.В. Іванової, І.Ф. Ісаєва, В.В. Зелюка, І.А. Зязюна, В.В. Радула зроблено порівняльний аналіз сутності споріднених понять „професійна культура вчителя” і „педагогічна культура”. Обґрунтовано, що професійна культура вчителя ІМ це складне, інтегральне утворення у цілісній професійній структурі його особистості, уособлення різних видів особистісної культури, сукупність професійно важливих якостей та характеристик, інтеріоризованих сенсожиттєвих і світоглядних цінностей та установок, умова ефективної професійної діяльності, професійної самоактуалізації, досягнення соціально-професійної зрілості. Професійна культура охоплює весь спектр соціальних і професійних стосунків вчителя, уособлює найвищий якісний професійно-педагогічний та культурний розвиток його особистості, який характеризується певною кількістю складових компонентів, якостей та характеристик, включає у свій зміст педагогічну культуру, професійну компетентність і професійну майстерність як складові частини.
Враховуючи зміст професіограм вчителя, вимоги до змісту і характеру його діяльності, а також наукові підходи до визначення структури і функцій культурної діяльності у внутрішньому вияві професійної культури майбутнього вчителя ІМ було виокремлено наступні компоненти: професійна спрямованість, ціннісно-мотиваційний, професійні знання, професійні вміння і навички, комунікативна культура та виділено такі функції: адаптаційну, мотиваційну, виховну, дидактичну, пізнавально-методологічну, комунікативну, нормативну.
На основі сучасних наукових підходів, зокрема - праць К.А. Абульханової-Славської, С.Г. Вершловського, І.А. Зязюна, А.В. Мудрика, В.Ф. Сафіна проаналізовано зміст компонентів професійної культури майбутнього вчителя ІМ. Визначено, що провідними критеріями сформованості даного утворення є професійна активність, професійна орієнтація, професійна майстерність, комунікативна компетентність.
Визначено професійно важливі якості і характеристики вчителя іноземних мов: ґрунтовність фахової та педагогічної освіти; здібності до іншомовного спілкування, здатність до співпраці, креативність та інноваційність як здатність до подолання традиційності в процесі навчання іноземних мов; здатність до самоосвіти та самовдосконалення; рефлексивне мислення як здатність коригувати власний понятійний апарат, попередній досвід, робити його адекватним до сучасної педагогіки.
На основі структурно-логічного аналізу компонентів, критеріїв, якостей і характеристик майбутнього вчителя ІМ зроблено висновок, що необхідною умовою формування його професійної культури є залучення майбутнього педагога до неперервної професійної освіти та системи професійної орієнтації.
Серед основних педагогічних умов формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови виділено: організацію навчально-виховного процесу в університеті на засадах педагогічної аксіології, його гуманізацію, особистісне орієнтування, спрямування на формування у студентів якостей і характеристик професійної культури, комунікативної компетентності, позитивної мотивації до самоосвіти і професійного самовдосконалення; відповідне вдосконалення програми педагогічної практики, її спрямування на розвиток педагогічних здібностей і професійної майстерності; залучення майбутніх вчителів ІМ до активної громадської та професійно спрямованої діяльності; організацію цілісної системи виховних впливів на студента соціокультурного середовища вищого навчального закладу; залучення майбутніх вчителів ІМ до комунікативної взаємодії у іншомовному культурному середовищі; практичне ознайомлення з передовим педагогічним досвідом; створення належних умов і відповідних стимулів для самостійної роботи студентів, їхньої самоосвітньої та науково-пошукової діяльності; оптимальний розклад занять і наявність вільного часу; ознайомлення майбутніх педагогів з надбаннями світової і вітчизняної культури, формування у студентів навичок самоконтролю, цілісного уявлення про сутність, функції і значення професійної культури вчителя.
На основі визначеної структури досліджуваного утворення та умов його формування створено авторську модель формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови.
У другому розділі -- “Результати дослідно-експериментальної роботи з формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови” -- на основі теоретичних положень дисертації створено і реалізовано методику визначення рівнів сформованості професійної культури у майбутніх вчителів ІМ та програму формувального експерименту.
На першому етапі експерименту на основі визначених у першому розділі критеріїв було визначено 5 умовних рівнів сформованості професійної культури та числові інтервали для кожного з них: початковий - 2,0-2,25; низький - 2,26 - 2,75; базовий - 2,76 - 3,5; достатній - 3,51 - 4,25; адаптований - 4,26 - 5,0.
Було створено авторську програму діагностики сформованості професійної культури у майбутніх вчителів ІМ. Вона передбачала як цілісну оцінку даного утворення, так і діагностику його основних критеріїв (професійної активності, професійної майстерності, професійної орієнтації та комунікативної культури), одержання даних з різних джерел, задіяння сукупності методів, (ранговий аналіз, шкалування, самооцінка, анкетування різного типу, оцінки експертів, робота з діловою документацією, спостереження, бесіди, тестування), їхню математичну обробку та узагальнення.
Реалізація даної програми дозволила сформувати експериментальну і контрольну групи до складу яких увійшли по 120 студентів факультетів іноземних мов КДПУ та соціально-педагогічного інституту „Педагогічна академія”, які навчалися на однакових курсах за ідентичними навчальними планами.
В процесі констатувального експерименту за допомогою бесід, тестів, анкетування, дискусій, було визначено ступінь обізнаності студентів із змістом професійної культури та сутністю її основних критеріїв, таких як: професійна орієнтація, професійна активність, професійна майстерність, комунікативна діяльність, професійна самоосвіта, професійне самовдосконалення.
На основі узагальнення результатів самооцінки, тестування та експертних оцінок було визначено індекси :професійної орієнтація, професійної активності, професійної майстерності, та на основі їхнього усереднення індекси професійної культури (ІПК) для всіх учасників ЕГ і КГ.
Було встановлено, що на початок експерименту рівень професійної культури у представників обох груп є майже однаковим -- „базовим”, тобто визначається числовим проміжком 2,76 -- 3,5 (53% в ЕГ та 52 % у КГ). Рівні розвитку за окремими критеріями (професійною активністю, професійною майстерністю та педагогічною зорієнтованістю, комунікативною культурою) також принципово не відрізнялися. Це дозволяло вважати коректним реалізацію експериментальної програми у ЕГ і проведення порівнянь динаміки змін стану сформованості професійної культури з представниками КГ, де навчально-виховний процес був організований належним чином, але ця програма не реалізувалася.
На другому етапі експерименту було реалізовано програму формувального експерименту, в основу якої було покладено теоретичні засади та організаційно-педагогічні умови формування професійної культури майбутніх вчителів ІМ, визначені у першому розділі дисертації, зокрема -ідею організації системи виховних впливів та залучення студентів до різних видів діяльності. В організаційному плані експериментальна програма реалізовувалась за допомогою авторського спецкурсу “Професійна культура майбутнього вчителя іноземної мови”, що викладався автором у ЕГ протягом другого курсу навчання в університеті. Метою спецкурсу було - сформувати у майбутніх вчителів ІМ цілісне уявлення про зміст і особливості професійної культури, сприяти розвиткові у них ціннісних орієнтацій та позитивної мотивації до професійного самовдосконалення, вміння і навички самодіагностики рівня професійної культури. Спецкурс складався з теоретичної частини (16 лекційних годин), присвяченої висвітленню змісту, структури і функцій професійної культури майбутніх вчителів ІМ; практичної частини (8 годин практичних занять), присвяченої опануванню і практичній реалізації методики діагностики професійної культури та її складових; самостійної роботи (22години), -, поглибленню знань про особливості професійного становлення особистості вчителя на основі вивчення рекомендованої літератури.
Крім того, студенти залучалися до різних форм комунікативної діяльності, до активної професійної самоосвіти та самовдосконалення. Як свідчать результати експерименту, найефективнішими видами діяльності, які впливають на формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови у процесі комунікативної взаємодії, є: активна робота на семінарських заняттях, лекціях, колоквіумах; активна участь у громадському житті факультету; робота в „іноземному клубі”, наукових гуртках; спілкування з вчителями-практиками; ділові ігри.
Визначено, що у процесі активізації самоосвітньої діяльності найефективнішими видами діяльності є: самостійна робота з літературою; самоаналіз результатів навчальної діяльності; педагогічна практика; вдосконалення педагогічної техніки; виконання курсових і дипломних робіт.
Доведено, що, найефективнішими видами діяльності щодо формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови у процесі самовдосконалення є: спроба себе у ролі викладача або керівника групи; участь в олімпіадах; робота із спеціальною літературою, участь у студентському самоврядуванні; участь у наукових конференціях, фахових олімпіадах; активна виховна робота під час педагогічної практики; участь у КВК, Брейн-рингах; заняття спортом.
Під час третього етапу експерименту було реалізовано таку ж сукупність методів діагностики рівнів сформованості професійної культури майбутніх вчителів іноземних мов, що і на початку експерименту. Порівняння отриманих результатів з даними, одержаними на початку експерименту, засвідчили що, за усіма окремими критеріями (індексами професійної активності, професійної майстерності, професійної орієнтації та комунікативної культури) та за узагальненими показниками оцінки даного утворення, показники ЕГ якісно зросли як у порівнянні з доекспериментальними даними, так і з аналогічними показниками КГ (Таблиця 1)
Таблиця 1. Частотний розподіл майбутніх учителів ІМ за рівнями індексу професійної культури (Іпк) станом на:І зріз -- грудень 2001 року, ІІ зріз -- грудень 2004 року
|
Студенти ЕГ (Н = 120 осіб) |
І зріз |
6 |
24 |
64 |
16 |
10 |
|
|
ІІ зріз |
- |
- |
50 |
48 |
22 |
||
|
Студенти КГ (Н = 120 осіб), |
І зріз |
10 |
20 |
62 |
20 |
8 |
|
|
ІІ зріз |
- |
8 |
68 |
32 |
12 |
||
|
Шкала інтервалів (Іпк) |
2-2,25 |
2,26-2,75 |
2,76-3,5 |
3,51-4,25 |
4,26-5,0 |
Зокрема, в експериментальній групі повністю відсутні студенти з початковим і низьким рівнями професійної культури, а у контрольній групі біля 6% студентів залишились на низькому рівні сформованості професійної культури. У ЕГ кількість студентів з достатнім рівнем збільшилась за час експерименту втричі, то у КГ -лише на 60%. Майже вдвічі вищою у порівнянні з КГ є динаміка зростання в ЕГ кількості студентів з високим рівнем сформованості професійної культури. Натомість кількість студентів з базовим рівнем сформованості професійної культури в ЕГ знизилась на 15%, у КГ - навпаки збільшилась на 10%. . Проведений аналіз коефіцієнтну рангової кореляції оцінки питомої ваги індикаторів у респондентів та експертів підтвердив високу вірогідність одержаних даних.
Таким чином, експериментальна робота мала позитивний характер, не дивлячись на частковість використання умов та способів впливу вцілому підтвердила припущення, що реалізація теоретичних положень, обґрунтованих у першому розділі, призведе до інтенсифікації та оптимізації процесу формування професійної культури у майбутніх вчителів ІМ.
У висновках узагальнено результати дослідження в таких положеннях:
1. Аналіз наукової літератури доводить, що у сучасних умовах ефективність професійної діяльності молодого вчителя залежить від цілісного розвитку комплексу професійно-значущих здібностей, якостей і характеристик, професійної спрямованості, здатності до ефективної професійної адаптації в умовах соціокультурного середовища загальноосвітньої школи. Багато науковців пов'язують даний розвиток з формуванням у професійній структурі особистості вчителя утворення, яке інтерпретують як професійну культуру.
2. У науково-педагогічній літературі існує кілька визначень категорії „професійна культура”, що обумовлено специфікою наукового тлумачення феномену культури та культурної діяльності, а також - змісту педагогічної культури як базової характеристики комплексу взаємин і станів особистості у сфері педагогічної діяльності. Ми розглядаємо професійну культуру з педагогічних та філософсько-культурологічних позицій у взаємозв'язку з процесом професійного становлення особистості вчителя та його „входження” в систему професійної діяльності. З позицій системного підходу професійна культура розглядається нами як багаторівневе утворення високого ступеня організованості.
3. В межах культурологічного підходу зв'язки людини з культурою розглядаються в контексті засвоєння нею певної системи цінностей, а саму культуру інтерпретують як поняття описове (внутрішнє) та пояснювальне (зовнішнє). Це дозволяє нам визначити культуру соціальної професійної групи вчителів іноземних мов як субкультуру, а професійну культуру вчителя як певне особистісне утворення.
4. У процесі дослідження доведено, що професійна культура вчителя ґрунтується на загальній культурі особистості, включає в себе педагогічну культуру, професійну майстерність, професійну компетентність, комунікативну культуру, соціальну зрілість як змістовні складноутворені структури.
5. На основі узагальнення положень науково-педагогічної літератури, встановлено, що професійна культура вчителя -- це багатоаспектна категорія, що характеризує значний рівень професійного розвитку педагога, проектує його загальну культуру в професійній сфері і може формуватися лише в процесі цілісної соціально-професійної діяльності. Ми вважаємо, що професійна культура майбутнього вчителя іноземних мов - це складне, інтегральне утворення у цілісній професійній структурі його особистості, уособлення різних видів особистісної культури, сукупність професійно важливих якостей та характеристик, інтеріоризованих сенсожиттєвих і світоглядних цінностей та установок, умова ефективної професійної діяльності, професійної самоактуалізації, досягнення соціально-професійної зрілості.
6. Враховуючи підходи до визначення структури та функцій культурної діяльності та вимоги до професійної діяльності вчителя іноземних мов, визначено структурні компоненти професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови: професійна спрямованість, ціннісно-мотиваційний, професійні знання, професійні вміння і навички, комунікативна культура.
7. До основних функцій професійної культури вчителя іноземних мов нами віднесено наступні: адаптаційну, мотиваційну, виховну, дидактичну, пізнавально-методологічну, комунікативну, нормативну.
8. На основі аналізу наукових підходів та практики професійної підготовки майбутніх вчителів ІМ визначено основні критерії сформованості професійної культури майбутніх вчителів ІМ. Серед них найбільш значущими є: професійна активність, цілісне усвідомлення сутності професійної культури, професійне мислення сформованість професійної позиції, професійне самовизначення, професійна зорієнтованість, сформованість цінностей і мотивів професійної діяльності, міцність і ґрунтовність професійних знань, вмінь і навичок, розвиненість професійної майстерності та комунікативної культури й компетентності, а також - знань, вмінь і навичок з організації педагогічного й іншомовного спілкування.
9. Основними організаційно-педагогічними умовами формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови визначено - спрямованість навчально-виховного процесу ВНЗ на формування професійної культури майбутнього вчителя ІМ; виховання професійно спрямованої активності у майбутнього вчителя; залучення його до суспільно-корисної, професійно-значущої громадської та навчальної роботи; організація належної системи профорієнтації та залучення до неї майбутнього вчителя ІМ ще у період навчання в школі; цілісність, системність і неперервність професійного розвитку; спрямованого впливу виховного соціокультурного середовища вищого педагогічного навчального закладу на формування у майбутнього вчителя ІМ системи цінностей і мотивів професійної культури; залучення майбутніх вчителів ІМ до постійної комунікативної взаємодії з носіями іноземної мови; вдосконалення програми педагогічної практики; стимулювання і постійного залучення майбутніх вчителів ІМ до професійного саморозвитку і самовдосконалення.
10. Обґрунтовано, що видами діяльності, які мають найбільший вплив на формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови, є: навчальна, комунікативна, творчо-пізнавальна (самоосвіта), самовдосконалення (самовиховання).
11. Доведено, що ефективність дослідно-експериментальної роботи забезпечується використанням критеріально-рівневого підходу. На його засадах та на основі визначених критеріїв та показників, виділено п'ять рівнів сформованості професійної культури у майбутніх вчителів ІМ: початковий (дуже низький), низький, базовий (достатній), адаптивний (високий). З метою ефективного проведення експериментальної роботи було визначено індикатори оцінки досліджуваного утворення та числові інтервали рівнів сформованості професійної культури: початковий - 2,0-2,25; низький - 2,26 - 2,75; базовий - 2,76 - 3,5; достатній - 3,51 - 4,25; адаптований - 4,26 - 5,0.
12. На основі теоретичних положень дисертації, створено програму дослідно-експериментальної роботи, що передбачала поетапну реалізацію констатувальної та формувальної складової.
13. На основі теоретичних положень дисертації створено авторську програму діагностики сформованості професійної культури у майбутніх вчителів ІМ. Реалізація даної програми дозволила сформувати експериментальну і контрольну групи, встановити, що на початок експерименту рівень професійної культури у представників обох груп є майже однаковим -- „базовим”, тобто визначається числовим проміжком 2,76 -- 3,5 (53% в ЕГ та 52 % у КГ). Рівні розвитку за окремими критеріями (професійною активністю, професійною майстерністю та педагогічною зорієнтованістю, комунікативною культурою) також принципово не відрізнялися.
14. Формувальний експеримент реалізовувався за допомогою авторського спецкурсу “Професійна культура майбутнього вчителя іноземної мови”, що викладався автором у ЕГ протягом другого курсу навчання в університеті. Метою спецкурсу було сформувати у майбутніх вчителів ІМ цілісне уявлення про зміст і особливості професійної культури, сприяти розвиткові у них ціннісних орієнтацій та позитивної мотивації до професійного самовдосконалення, вміння і навички само діагностики рівня професійної культури.
Програма формувального експерименту передбачала також залучення студентів до активної діяльності із розвитку професійної культури у процесі комунікативної взаємодії, самоосвіти, самовдосконалення. Було розроблено і реалізовано способи оптимізації навчального процесу, використовувалися новітні технології навчання, ділові ігри, було вдосконалено програму педагогічної практики.
15. У кінцевому етапі формувального експерименту було реалізовано таку ж сукупність методів діагностики рівнів сформованості професійної культури майбутніх вчителів іноземних мов, що і на початку експерименту. Порівняння отриманих результатів з даними, одержаними на початку експерименту, засвідчили якісне зростання більшості показників ЕГ як у порівнянні з доекспериментальними даними, так і з аналогічними показниками КГ. Проведений аналіз коефіцієнтну рангової кореляції оцінки питомої ваги індикаторів у респондентів та експертів підтвердив високу вірогідність одержаних даних.
Таким чином, експериментальна робота мала позитивний характер, підтвердила припущення, що реалізація теоретичних положень, обґрунтованих у першому розділі, призведе до інтенсифікації та оптимізації процесу формування професійної культури у майбутніх вчителів ІМ.
Отже, проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні вирішувати питання формування професійної культури майбутніх вчителів іноземної мови, вдосконалити систему їхньої професійної освіти, та процес професійної адаптації молодих вчителів.
Разом з тим, дане дослідження не претендує на повноту і вичерпність розгляду даної проблеми. До питань, які потребують подальшого дослідження, ми відносимо такі, як: обґрунтування педагогічних умов формування ціннісних орієнтацій та сенсожиттєвих установок майбутніх вчителів іноземної мови, вивчення механізмів впливу професійної культури на особистісну самореалізацію та становлення їхньої професійної зрілості. З роботою над розв'язанням вказаних проблем ми пов'язуємо перспективи подальшого наукового дослідження даної тематики.
ЛІТЕРАТУРА
професійна культура вчитель іноземна мова
Черньонков Я.О. Професійна культура як складова професійної майстерності вчителя // Наукові записки. Серія: педагогічні науки. -- Кіровоград, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2001. -- Вип. 39. -- С.102-106.
Черньонков Я.О. Майбутній вчитель іноземної мови у системі професійної культури // Наукові записки. Серія: педагогічні науки. -- Кіровоград, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2002. -- Вип. 45, част. ІІ. -- С.160-165.
Черньонков Я.О. Особливості формування професійної культури майбутнього вчителя // Рідна школа. -- 2002. -- № 12.-- С.14-18.
Черньонков Я.О. Фактори формування професійної культури майбутнього вчителя // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наукових праць. Вип.59. Педагогіка та психологія. -- Чернівці: Рута, 2003. -- С.172-185.
Черньонков Я.О. Іноземна мова як засіб формування професійної культури // Наукові записки. Серія: педагогічні науки. -- Кіровоград, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2003. -- Вип. 49, част. І. -- С.135-139.
Черньонков Я.О. Професійна освіта як фактор формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Професійне становлення особистості: Проблеми і перспективи”. -- Хмельницький: ТУП, 2003. -- С.175-183.
Черньонков Я.О. Професійна майстерність як чинник формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови // Вісник Житомирського педагогічного університету. -- 2003. -- Вип.12.-- С.114-118.
АНОТАЦІЯ
Черньонков Я.О. Формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови. -- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 -- теорія та методика професійної освіти. -- Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кіровоград 2006.
Дисертація присвячена вивченню процесу формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови. Визначено основні структурні компоненти, характеристики, чинники, фактори, види діяльності, умови за допомогою яких можливо встановити суть професійної культури, а також систему формування та розвитку цього утворення у вчителів іноземної мови.
У дисертації знайшли теоретичне обґрунтування і експериментальну апробацію основні критерії: (професійна активність, професійна орієнтація, професійна майстерність) та види діяльності (комунікативна взаємодія, професійна самоосвіта, професійне самовдосконалення), що забезпечують ефективність формування професійної культури студентів. Розроблено та апробовано методику діагностики формування професійної культури майбутнього вчителя іноземної мови в умовах вищої школи.
Ключові слова: професійна культура, формування професійної культури, професійна орієнтація, професійна активність, професійна майстерність, комунікативна культура, професійна самоосвіта, професійне самовдосконалення.
Черненков Я.А. Формирование профессиональной культуры будущего учителя иностранного языка. -- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 -- теория и методика профессионального образования. Кировоградский государственный педагогический университет имени Владимира Винниченко, Кировоград 2006.
Автором научно обосновано содержание профессиональной культуры на основе педагогического и культурологического подходов, определения сущности профессионализма педагога, сравнительного анализа с педагогической культурой. Определено, что профессиональная культура имеет личностное проявление, является сложным личностным образованием, которое проэктирует общую культуру педагога в профессиональной сфере и проявляется исключительно в контексте целостной социально-профессиональной деятельности личности. Обосновано, что профессиональная культура учителя иностранных языков является сложным, интегральным образованием в целостной профессиональной структуре его личности, олицетворением различных видов личностной культуры, общностью профессионально необходимых качеств и характеристик, интериоризованных жизненносмысловых и мировоззренческих ценностей и установок, условием эффективной профессиональной деятельности, профессиональной самоактуализации, достижения социально-профессиональной зрелости. Выделены структурные компоненты (профессиональная направленность, ценностно-мотивационный, профессиональные знания, профессиональные умения и навыки, коммуникативная культура) и функции (адаптационная, мотивационная, воспитательная, дидактическая, познавательно-методологическая, коммуникативная, нормативная) этого сложного и многоуровневого образования. Определены профессионально необходимые качества и характеристики учителя иностранных языков: основательность специального и педагогического образования; способности к общению на иностранном языке; готовность к сотрудничеству; креативность и инновационность, как способность к преодолению традиционности в процессе обучения иностранным языкам; способности к самообразованию и саморазвитию; коммуникативные способности; рефлексивное мышление, как способность изменять собственный понятийный аппарат, предыдущий опыт, делать его адекватным к требованиям современной педагогики.
Дан анализ системы формирования профессиональной культуры будущего учителя иностранного языка (условия, критерии, факторы, виды деятельности, показатели), создана модель этого процесса.
В диссертации раскрыты и проанализированы основные критерии, способы деятельности и показатели, позволяющие определить уровень сформированности профессиональной культуры будущих учителей иностранного языка. К основным критериям отнесены: профессиональная ориентация, профессиональная активность, профессиональное мастерство. Основными способами деятельности по формированию профессиональной культуры определены: профессиональная коммуникативность, профессиональное самообразование, профессиональное самоусовершенствование. Создана методика диагностики формирования профессиональной культуры будущего учителя иностранного языка на основе учёта критериев, использования различных методов получения сведений об параметрах профессионального развития личности.
Проведена исследовательско-экспериментальная робота, в процессе которой удалось выяснить, что в следствии реализации экспериментальной программы формирование профессиональной культуры у студентов экспериментальной группы происходит намного быстрее и уровень их профессиональной культуры намного выше, нежели у студентов контрольной группы. .
В диссертации нашли место теоретические обоснования и экспериментальная проверка педагогических условий, внедрение которых существенно повышает уровень формирования профессиональной культуры будущих учителей иностранного языка.. К таким педагогическим условиям относятся: возрастание роли профессиональной ориентации студентов в процессе коммуникативного взаимодействия; самоорганизация процесса профессиональной активности, направленной на самообразование та самоусовершенствование; взаимосвязь профессиональной культуры студента и развития его профессионального мастерства; непрерывность профессионального образования; организация учебного процесса в вузе на основе педагогической аксиологии, его гумманизация, личностная направленность, ориентирование на формирование у будущих учителей качеств и характеристик профессиональной культуры, коммуникаитивной компетентности, позитивной мотивации к самообразованию и профессиональному самосовершенствованию; включение студентов в различные виды профессионально значимой деятельности.
Результаты эксперимента подтвердили правильность теоретических выводов, эффективность обоснованых педагогических условий формирования профессиональной культуры будущих учителей иностранного языка в учебно-воспитательном процессе высшей школы.
Ключевые слова: профессиональная культура, формирование профессиональной культуры; педагогические условия, профессиональная ориентация, профессиональная активность, профессиональное мастерство, коммуникативная культура, профессиональное самообразование, профессиональное самосовершенствование.
Chernyonkov Ya. O. Forming of the professional culture of the future teacher of foreign language. -- Manuscript.
Thesis for a Candidates degree by speciality 13.00.04. -- The Theory and Methods of professional education. Kirovograd state pedagogical university named after V. Vynnychenko, Kirovograd, 2006.
The dissertation is devoted to the investigation of the process of forming the professional culture of the future teacher of foreign language. It is developed and improved the main structural elements and characteristics, factors, conditions, indicators, kinds of activity, criteria of the forming of professional culture of the students. The methods of diagnostics of forming the professional culture of the future teacher of foreign language give an opportunity for students to keep their professional culture on a high level.
The formulative experiment allows us to analyze the results and helps us in developing our methods of influence. The level of professional culture of the experimental group is higher than in a control group. As well, the experimental group has higher speed of development and forming the professional culture than the control group.
Key words: professional culture, future teacher of foreign language, the system of forming the professional culture, pedagogical conditions.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Обов'язки та професійні функції вчителя іноземної мови початкових класів. Характеристика гностичної, проектувальної, конструктивної, комунікативної та організаційної компонент структури професійної діяльності педагога як своєрідної мети-діяльності.
реферат [44,3 K], добавлен 09.11.2010Методи і прийоми розвитку інклюзивної компетентності як складової професійної компетентності сучасного вчителя іноземної мови. Перегляд особливостей та напрями внесення коректив у кваліфікаційні характеристики вчителя іноземної мови в початковій школі.
статья [19,8 K], добавлен 27.08.2017Поняття, структура та компоненти професійної спрямованості студентів медичних коледжів. Можливі шляхи розвитку професійної спрямованості студентів—медсестер на заняттях з іноземної мови відповідно до початкового рівня професійної спрямованості студентів.
статья [20,9 K], добавлен 17.08.2017Дослідження теоретичних аспектів розумової сутності педагогічної компетентності викладача іноземної мови, визначення основних змістовних характеристик поняття. Єдність теоретичної та практичної підготовленості вчителя до педагогічної діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 28.04.2009Загальні особливості педагогічної взаємодії. Зміст поняття "педагогічне спілкування". Особистості учня та вчителя іноземної мови. Психологічний клімат та педагогічна взаємодія на уроці іноземної мови. Аналіз педагогічної взаємодії вчителя з учнями.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 19.10.2010Особливості формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів у навчальному процесі вищого педагогічного навчального закладу, необхідність врахування психолого-вікових особливостей учнів, володіння комп’ютерно-ігровою культурою.
автореферат [208,6 K], добавлен 11.04.2009Знання іноземної мови та вміння вирішувати професійні завдання її засобами як мета професійної комунікативної освіти студентів аграрного профілю. Міждисциплінарні зв’язки іноземної мови та профільних дисциплін в аспекті компетентнісного підходу.
статья [14,5 K], добавлен 24.11.2017Роль вчителя у здійсненні навчально-виховного процесу в школі, основні вимоги до його підготовки. Типи та структура уроку іноземної мови. Особливості комунікативного, диференційованого, гуманістичного та особистісного методів навчання іноземних мов.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 01.06.2012Особистість вчителя іноземної мови, його професійно важливі якості та їх значення у процесі педагогічної діяльності. Роль вчителя у процесі виховання та навчання дітей (особливо підліткового віку), допомога їм у подоланні різноманітних труднощів.
курсовая работа [61,8 K], добавлен 24.05.2008Мета, завдання та зміст естетичного виховання, його принципи, методи, засоби та форми організації. Засади впливу іноземної мови на естетичне виховання учнів. Педагогічні умови та засоби формування естетичної культури школярів на уроках англійської мови.
курсовая работа [93,5 K], добавлен 09.08.2015
