Размещено на http://www.allbest.ru/

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-II рівнів акредитації

Теорія та методика професійної освіти

Київ ­ 2005

Загальна характеристика роботи

Актуальність і доцільність дослідження. Україна, обравши для себе шлях розвитку та становлення дійсно суверенної і незалежної держави, далі формує державні інституції, місцеве самоврядування, систему національного права. У Конституції України, прийнятій на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, визначено Україну як суверенну, незалежну, демократичну, соціальну, правову державу. Основоположними принципами такої держави об'єктивно мають бути верховенство права, першочергова соціальна цінність прав і свобод людини і громадянина.

Сучасні умови розвитку аграрної галузі народного господарства потребують удосконалення системи підготовки випускників вищих аграрних навчальних закладів.

Незадовільна правова обізнаність спеціалістів і керівників фермерських господарств та сільського населення є причиною порушень основних прав і свобод, що закріплені Конституцією України. Юридичне забезпечення аграрної сфери, яка охоплює майже третю частину населення України, залишається недостатнім.

Настав час, коли правові знання і правова культура мають стати обов'язковим складником загальної підготовки випускника, особливо майбутнього молодшого спеціаліста-аграрника.

Проблему формування правової культури досліджували провідні філософи, педагоги, правознавці Н. Алексєєв, В. Бабкін, В. Головченко, В. Котюк, М. Орзих, М. Подберезький, Л. Рабинович, О. Скакун, С. Сливка, С. Станик та інші науковці. Аналіз праць цих та інших авторів свідчить, що у розв'язанні визначених державою завдань щодо правової культури громадян провідне місце належить загальноосвітнім і вищим навчальним закладам, де закладаються основи правової культури.

Водночас аналіз педагогічної і правової літератури та досвіду практичної діяльності вищих навчальних закладів переконує в тому, що проблема формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів аграрного профілю цілком не вивчена і потребує поглибленого дослідження, систематизації й теоретичного узагальнення, що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-II рівнів акредитації.»

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося відповідно до теми відділу педагогіки і психології Інституту вищої освіти АПН України «Психолого-педагогічне проектування особистісно орієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах», державний реєстраційний номер 0103 U 000963.

Тему дисертації затверджено вченою радою Інституту вищої освіти АПН України (протокол №4 від 31 березня 2003 р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №5 від 27 травня 2003 р.).

Об'єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів у вищих аграрних навчальних закладах І-II рівнів акредитації у контексті розвитку професійно-педагогічної та правової науки в Україні.

Предметом дослідження є зміст, форми організації та педагогічні технології формування правової культури студентів аграрних навчальних закладів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність систем формування правової культури студентів вищих аграрних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Концептуальною ідеєю дослідження є положення про те, що формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів є соціальною вимогою, базується на педагогічній і психологічній теорії і практиці та спрямоване на піднесення професійно-правових відносин у виробничій діяльності, створення умов для правового самовдосконалення і підвищення рівня правової компетентності майбутніх молодших спеціалістів.

Гіпотеза дослідження: рівень правової культури студентів аграрних коледжів і технікумів значно зросте, якщо в навчальновиховний процес цілеспрямовано запроваджуються мотиваційні, змістові та процесуальні компоненти, як система правової підготовки майбутніх спеціалістів.

Основні завдання дослідження:

1. Уточнити поняття «правова культура», його зміст і структурні компоненти.

2. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови, цілі, завдання, зміст, форми організації і методи виховання правової культури студентів аграрних коледжів і технікумів, експериментально перевірити їх ефективність.

3. Обґрунтувати й експериментально перевірити критерії визначення рівнів сформованості правової культури майбутніх молодших спеціалістів та ефективність їх застосування.

4. Проаналізувати діючі програми з правознавчих дисциплін та практику впровадження методів активного навчання з формування правової культури студентів, визначити шляхи підвищення ефективності навчального процесу аграрних коледжів і технікумів.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є психолого-педагогічні закономірності становлення особистості, методологічні принципи теорії пізнання, концептуальні положення філософії, соціології, психології, педагогіки та інших галузей знань про сутність особистості, природу її пізнавальної і трудової активності, професійно-правової підготовки та особистісно орієнтованого підходу до підготовки студентів у вищій школі.

Теоретичну основу дослідження становлять ідеї вітчизняних науковців у галузі філософії (В. Андрущенко, П. Копнін, В. Кремень, В. Лутай, М. Михальченко, І. Надольний, В. Шинкарук, Б. Шубняков); історії педагогіки (А. Алексюк, Г. Ващенко, Н. Дем'яненко, Г. Єфіменко, О. Любар, В. Майборода, О. Сухомлинська, М. Ярмаченко); відповідності мети і змісту освіти (А. Бойко, С. Гончаренко, О. Кондратюк, Е. Лузік, О. Савченко); психологопедагогічних основ успішної професійної діяльності (І. Бех, І. Зязюн, В. Козаков, Н. Ничкало, В. Сухомлинський, К. Ушинський); наукових основ формування правової культури в освітній діяльності (Г. Васянович, В. Копєйчиков, В. Котюк, П. Подберезький, А. Семітко, О. Скакун, С. Сливка).

Методи дослідження. Специфіка та особлива значущість предмета дослідження сприяли застосуванню широкого спектра методів, зокрема:

- теоретичні: аналіз філософської, психологічної, педагогічної, юридичної та історичної літератури з питань формування правової культури студентів у професійних навчальних закладах;

- емпіричні: анкетування і тестування студентів, викладачів, бесіди з ними; моделювання різних правових ситуацій з метою визначення рівнів сформованості правової культури; спостереження і аналіз занять, спрямованих на перевірку ефективності різних варіантів програм та навчальних посібників з курсу «Правова культура спеціаліста»;

- експериментальні: педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), що дав можливість дослідити рівні сформованості правової культури студентів та організувати навчальну роботу за експериментальною програмою;

- математичні: кількісний та якісний аналізи одержаних результатів довели ефективність застосування інноваційної моделі формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів.

Етапи дослідження. Дослідження виконувалося в три етапи впродовж 2000-2004 рр.

На першому етапі (2000-2001 рр.) вивчалися і осмислювалися теоретичні, педагогічні, культурологічні, професійні проблеми стану формування правової культури студентів аграрних коледжів і технікумів; розроблялися методологічні основи та науковий апарат дослідження, формувалися базові теоретичні поняття і положення, список першоджерел; здійснювався аналіз практичного досвіду формування правової культури в майбутніх спеціалістів; розроблялася методика констатуючого експерименту.

На другому етапі дослідження (2001-2002 рр.) впроваджувалася програма спецкурсу формування правової культури молодших спеціалістів аграрних навчальних закладів; проводилися констатуючий та формуючий педагогічні експерименти, їх аналіз та порівняння; налагоджувалися контакти з аграрними коледжами і сільськогосподарськими технікумами.

На третьому етапі (2002-2004 рр.) здійснювався аналіз результатів формуючого експерименту, робились висновки з теми дослідження та рекомендації з проблеми формування правової культури випускників аграрних навчальних закладів; уточнювалися концептуальні ідеї дослідження, формувалися загальні висновки та перспективи вивчення проблеми.

Експериментальна база дослідження. Науковопедагогічні дослідження здійснювалися на базі Полтавського державного аграрного коледжу управління і права та Аграрного технікуму Полтавської державної аграрної академії.

Наукова новизна одержаних результатів:

* вперше виявлено, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування правової культури студентів аграрних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації засобами навчальновиховної роботи і навчальновиробничої практики;

* вперше запропоновано формувати правову культуру в умовах наближених до професійно-господарської діяльності молодших спеціалістів в таких аспектах:

- цінності, що формують професійно-правові орієнтири економічно-господарської діяльності молодшого спеціаліста, підприємця, менеджера, фінансиста, юриста: поняття про законність і обов'язок, достоїнство і моральність, національну самосвідомість і патріотизм;

- вміння орієнтуватись у загальному законодавстві, в Конституційному праві, а також у спеціалізованому законодавстві, яке регулює відносини в аграрному секторі;

* вперше розроблена й удосконалена науковообгрунтована та експериментально перевірена технологія формування правової культури студентів на основі систематизації існуючих курсів з правових і профільних дисциплін;

* встановлено і доведено, що правова культура виступає регулятором соціально-професійної взаємодії, показником сформованості цінностей, моральної культури, інтересів і потреб суб'єктів професійно-економічної діяльності, зокрема в аграрній сфері;

* відстоюється ідея, що аграрна галузь для якої готуються молодші спеціалісти є однією з найбільших і складних соціальних систем, яка недостатньо врегульована законодавством і в якій особливу роль має відігравати правова культура працівників сільськогосподарських і фермерських господарств;

* набуло подальшого розвитку положення про те, що правова культура молодших спеціалістів аграрного профілю являє собою складну структуровану систему ціннісних орієнтацій особистості, які визначають характер, мету та зміст успішної професійно-правової діяльності. Тому необхідні спеціалізовані навчальні курси з розвитку правової і моральної культури у ВНЗ аграрного профілю;

* експериментально перевірена ефективність застосування критеріїв сформованості правової культури студентів аграрних навчальних закладів на базі Полтавського державного аграрного коледжу управління і права та Аграрного технікуму Полтавської державної аграрної академії.

Наукове значення роботи полягає у виявленні ефективних організаційних і педагогічних умов формування правової культури студентів; у розробці критеріїв визначення рівнів сформованості правової культури у студентів - майбутніх молодших спеціалістів; в обґрунтуванні й розробці технології формування правової культури з урахуванням професійної спрямованості молодших спеціалістів аграрного профілю.

Практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що його висновки і практичні рекомендації є методичною основою цілісного процесу формування правової культури молодших спеціалістів; у можливості безпосереднього застосування отриманих результатів у навчально-виховному процесі аграрних коледжів і технікумів. Розроблено програму спецкурсу, методичні рекомендації до нього та підготовлено до видання навчальний посібник «Формування правової культури студентів аграрних коледжів і технікумів». Основні концептуальні положення і рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес Аграрного коледжу управління і права Полтавської державної аграрної академії (довідка №1818 від 10 листопада 2004 р.), Аграрного технікуму Полтавської державної аграрної академії (довідка №76 від 10 листопада 2004 р.).

Особистий внесок автора полягає в одержанні наукових результатів щодо оновлення змісту, опрацювання ефективних форм, методів і засобів формування правової культури студентів; визначенні рівнів сформованості правової культури майбутніх молодших спеціалістів; розробці навчального спецкурсу та впровадженні авторської методики у навчальний процес аграрних навчальних закладів.

Вірогідність результатів дисертаційного дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень дослідження, застосуванням взаємодоповнюючих методів, адекватних об'єкту, предмету, меті, гіпотезі та завданням дослідження, кількісним і якісним аналізом емпіричних даних, результатами педагогічного експерименту, а також позитивними наслідками їх апробації та впровадження.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні вченої ради Полтавського аграрного коледжу управління і права та на засіданні відділу педагогіки і психології вищої школи Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України. Проміжні та кінцеві результати дослідження були предметом обговорення на науково-практичних конференціях, зокрема: обласній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми виховання учнівської молоді» (Полтава, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Професіоналізм педагога» (Ялта, 2003); Перших міжнародних Драгоманівських читаннях (Київ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції «Виховання у контексті соціальної адаптації студентства» (Харків, 2003); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу в системі безперервної освіти» (Кременець, Тернопільської обл., 2004).

Публікації. Основні положення та результати дослідно-експериментальної роботи висвітлено у 10 одноосібних публікаціях автора, з них 6 опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг опублікованих праць з теми дослідження складає 4,3 умовних друкованих аркушів.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних літературних джерел (239 найменування, з них іноземних - 2) і додатків. Загальний обсяг дисертації 213 сторінок. Основний зміст викладено на 149 сторінках. Робота містить 15 таблиць, 11 рисунків і 2 додатки на 47 сторінках.

правовий студент культура виховання

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, концептуальну ідею, завдання, гіпотезу, методологію та етапи дослідження, розкрито його наукову новизну, теоретичне значення, практичну цінність, особистий внесок здобувача, викладено дані про апробацію результатів дослідження та впровадження їх в педагогічну практику.

У першому розділі - «Сутність змісту формування правової культури студентів аграрних коледжів і технікумів» - на основі критичного аналізу філософської, правової, психологопедагогічної літератури розглянуто теоретичні основи досліджуваної проблеми, розкрито сутність змісту правової культури, взаємозв'язок моралі і права, правової і педагогічної культури в історії і практиці сьогодення.

Доведено, що необхідність формування правової культури, як однієї з складових культури суспільства, зумовлена трансформаційними процесами та новими вимогами до сучасного спеціаліста. У процесі аналізу сутності правової культури акцентується увага на психолого-педагогічних аспектах цієї проблеми, зокрема, на основній меті й завданнях формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів аграрного профілю.

Доведено, що правова культура особистості містить: юридично-правові знання, правосвідомість, розуміння принципів права, повагу до законів, юридичні права і обов'язки, правове мислення і правові дії. Визначена структура правової культури майбутнього спеціаліста, яка представлена в табл. 1.

Таблиця 1. Структура правової культури майбутнього спеціаліста

При виявленні компонентів сформованості правової культури особлива увага приділялась рівню сформованості правової свідомості, аспектам духовно-національного і професійно-правового почуття та правничої етики майбутніх молодших спеціалістів.

З огляду на сказане, готовність майбутніх молодших спеціалістів-аграрників до професійно-правової діяльності - це інтегрована характеристика студента, яка включає готовність і прагнення займатись правовим вихованням співробітників в процесі професійної діяльності та уміння здійснювати його практично. А тому проблемі правового виховання відведено окремий параграф дисертаційного дослідження, що дало можливість зробити висновок - правове виховання є активним засобом підвищення правосвідомості майбутніх молодших спеціалістів, а правова культура - це єдність професійно-правової компетентності, відповідальності і практики впровадження права.

Широке охоплення проблем в першому розділі дало можливість зробити висновок, що загальнопедагогічний підхід до сутності правової культури полягає в тому, що він виходить за межі юридичного факультету й поширюється на студентів усіх спеціальностей аграрних вищих навчальних закладів. Правова культура передбачає, з одного боку, необхідність володіння обов'язковим обсягом правової інформації, а, з іншого - відповідальне ставлення до неї та готовність і вміння здійснювати правове виховання в процесі професійного і особистого спілкування з співробітниками.

У другому розділі - «Формування правової культури студентів аграрних вищих навчальних закладів І-II рівнів акредитації в контексті їх професійної підготовки» обґрунтовано організаційні основи та педагогічні умови формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів.

Аналіз досвіду роботи та програм викладання правових дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах показав, що сучасні програми не включають питань формування правової культури молодших спеціалістів і їм бракує практичного зв'язку з майбутньою діяльністю. Завдяки нашій методиці студенти, як майбутні спеціалісти, були поставлені в реальні навчально-практичні умови, які вимагали від них вести навчальний пошук, науково-дослідницьку роботу, здійснювати конкретні спостереження, давати оцінки результатам власної діяльності і досвідові, який вони мали можливість придбати і спостерігати.

Для здійснення такої методики заняття проводились за складеною нами навчальною програмою спецкурсу «Правова культура майбутнього спеціаліста», розроблено критерії, за якими можна визначити рівень сформованості правової культури молодшого спеціаліста. Визначення сформованості правової культури студентів здійснювалося за трьома рівнями: досконалий, достатній і елементарний.

Результати анкетування, тестування, індивідуальних та групових бесід в ході констатуючого експерименту, яким було охоплено 266 студентів Полтавського аграрного коледжу управління і права та 72 студенти Полтавського сільськогосподарського технікуму при Полтавській державній аграрній академії показали, що рівень правових знань, правової свідомості і сформованості правової культури студентів потребує значної корекції навчально-виховного процесу:

лише 40% майбутніх молодших спеціалістів-аграрників знає хто може бути членом сільського (фермерського) господарства;

44% опитаних студентів не змогли оцінити рівень сформованості власної науково-правової ерудиції.

Загальний висновок за матеріалами констатуючого експерименту переконує, що тема дисертаційного дослідження актуальна, а саме дослідження вкрай необхідне для підвищення якості підготовки майбутніх молодших спеціалістів аграрного профілю.

Формуючий експеримент за програмою дослідження проходив у три етапи. Перший етап передбачав формування правової поведінки студентів експериментальних і контрольних груп.

Аналіз результатів проведеного експерименту переконливо підтверджує, що рівень сформованості правової свідомості студентів експериментальних груп значно перевищує рівень правової свідомості студентів контрольних груп і підтверджує доцільність обраної нами системи педагогічних умов для формування правової культури студентів аграрних навчальних закладів.

На другому етапі формуючого експерименту зверталась особлива увага на формування національної самосвідомості та патріотичних якостей майбутніх молодших спеціалістів. Результати відображено в табл. 2.

Таблиця 2. Національні і правові якості спеціаліста з сформованою правовою культурою

Аналіз результатів даної таблиці свідчить про складність завдань, які стояли перед викладачами в справі формування національних, патріотичних і правових якостей майбутніх молодших спеціалістів за умов безробіття, низької заробітної плати та економічної нестабільності. Найбільшу тривогу викликає той факт, що 38,5% студентів які в переважній більшості є українцями, не є прихильниками української мови, яка за Конституцією є державною мовою, а 17,5% студентів ставляться до неї байдуже. Проте, викладачам експериментальних навчальних закладів все ж вдалося близько 80% своїх вихованців виховати патріотами зі сформованою національною і правовою свідомістю. Сподіваємося, що подальша діяльність педагогічних колективів цих закладів сприятиме ще більш ефективному формуванню національних і правових якостей майбутніх молодших спеціалістів.

Третій етап формуючого експерименту був основним, оскільки ним визначався кінцевий результат - рівні сформованості правової культури студентів експериментальних груп. Одержані результати відображені в табл. 3.

Таблиця 3. Рівні сформованості правової культури студентів

Аналіз результатів показує, що абсолютна більшість студентів експериментальних груп мають досконалий чи достатній рівень сформованості правової культури, перевищуючи рівень контрольних груп, які вивчали правознавство за традиційними програмами, на 10-15 і вище відсотків. Зокрема, 86 відсотків студентів експериментальних груп мають досконалі і достатні професійно-правові знання, володіють на такому ж рівні правничою етикою, культурою спілкування і психолого-педагогічною культурою, 90% з них мають сформовану високу національну самосвідомість. У контрольних же групах майже кожний четвертий студент отримав елементарні знання і значно нижчий рівень сформованості правової свідомості, культури спілкування та правничої етики і національної самосвідомості.

Таким чином, одержані в ході формуючого експерименту результати підтверджують ефективність запропонованої програми спецкурсу з формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників. Запропонована методика навчання і виховання сприяла підвищенню рівня правових знань студентів експериментальних груп, умінь і навичок правового спілкування, зорієнтованих на майбутню професійну діяльність.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичної розробки проблеми та експериментальної перевірки технологій процесу формування правової культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-II рівнів акредитації:

1. Аналіз філософської, правової та психолого-педагогічної літератури і практичного досвіду вищих навчальних закладів підтверджує, що проблеми розвитку вищої освіти і підготовки майбутніх спеціалістів та формування їх правової культури неможливо розглядати поза контекстом злободенних ситуацій і проблем, які характерні для всього комплексу соціально-економічного життя країни.

Сучасний стан професійної підготовки майбутніх спеціалістів у вищих аграрних навчальних закладах І-II рівнів акредитації, соціально-економічне становище держави, перехід до демократичних засад управління та ринкових відносин господарювання, нового рівня регулювання суспільних відносин, зумовлюють новий підхід до розв'язання проблем формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів.

2. Правова культура виступає відносно стійким поєднанням розумово-вольових і морально-психологічних інтегрованих компонентів, які гармонійно взаємодіють і проявляються у світоглядній професійній діяльності та в особистому житті людини. На цій підставі правова культура випускника вищого аграрного навчального закладу визначається як невід'ємний складник його професійної та фахової підготовки і може бути свідченням його успішної продуктивної діяльності.

3. Вивчено та охарактеризовано педагогічне значення формування правової культури майбутніх спеціалістів-аграрників та взаємозв'язків між правовою і професійною культурою в цивілізованому суспільстві, досліджена сформована спільність моралі і права, морального й правового виховання, моральної, правової та професійної культури.

4. Здійснено аналіз змісту правової культури у навчальних планах і програмах вищих аграрних навчальних закладів І-II рівнів акредитації та рівня правових знань і практичних умінь студентів, що потребує значної уваги і вдосконалення з урахуванням позитивних демократичних змін, які відбулися в суспільстві після проголошення України незалежною державою.

5. Перевірка висунутої нами гіпотези експериментально підтвердила її коректність: ефективність формування правової культури студентів аграрних вищих навчальних закладів І-II рівнів акредитації значно зросла після запровадження системи педагогічно доцільних форм і методів навчання з обґрунтованими мотиваційним, змістовим і процесуальним компонентами, що значно підвищило готовність їх випускників до професійно-практичної діяльності.

6. Виконаним дослідженням виявлено, що:

- правова культура має загальнопедагогічне значення і є обов'язковим елементом навчання, виховання і освіти кожного громадянина України. Вона є стійким поєднанням емоційного, морально-вольового і особистісного компонентів, які цілісно впливають на формування правосвідомості й правових переконань;

- у поняття правової культури молодшого спеціаліста включаються його уміння ґрунтовно опановувати правові знання. Вони ґрунтуються на основі засвоєння ним інформації про теорію і практику прав людини, на врахуванні конкретних умов їх реалізації, розумінні місця і значення теорії і практики права, на готовності формувати свою правову поведінку та будувати правові відносини з іншими особами.

7. Аналіз проблем, що виникали і розв'язувалися в практиці формування правової культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників дав можливість окреслити головні позитивні ідеї, тенденції, значення яких є актуальним і які можуть бути використані для удосконалення системи правової підготовки:

- професійна спрямованість процесу формування правової культури;

- єдність процесу формування правової культури і методичної підготовки випускників до правової діяльності;

- введення до програми професійної практики завдань з методики правового виховання;

- розробка і впровадження в навчальний процес з метою формування правової культури альтернативних програм, навчальних посібників, методичних рекомендацій з основ правознавства;

- створення і функціонування в аграрних ВНЗ організаційного і методичного центру формування правової культури, кабінетів правового виховання тощо;

- впровадження в навчальний процес з формування правової культури методів активного навчання: проблемного викладу, дискусій, дидактичних, рольових і ділових ігор, конференцій, круглих столів та вдосконалення традиційних методів;

- розробка та впровадження оптимізованої моделі формування правової культури спеціаліста, що містить: цільовий, мотиваційно-стимулятивний, операційно-діяльнісний, контрольно-регулятивний та оцінювально-результативний компоненти;

- введення до програми післядипломної професійної освіти питань правознавчої тематики з метою підвищення загального рівня правової культури спеціалістів.

8. Правова культура спеціаліста і її складова - правосвідомість - є обов'язковою умовою його професійної підготовки. Правова культура і правосвідомість спеціаліста є невід'ємними обов'язковими елементами його професіоналізму. В процесі нашого дослідження було розв'язано всі наукові завдання і з'ясовано, що рівень професійної майстерності майбутнього спеціаліста зростає, якщо в процес формування органічно включати й розв'язувати завдання з основ правового виховання та дотримуватись таких вимог:

- поєднувати різні форми навчання майбутнього молодшого спеціаліста, здійснюючи індивідуальні, групові і потокові заняття з правових дисциплін та під час проведення виробничої практики;

- готувати майбутніх молодших спеціалістів до проведення правоохоронної й правопросвітницької діяльності;

- формувати установку на абсолютну обов'язковість дотримання правових норм поведінки кожним учасником професійно-виробничого процесу;

- забезпечувати розуміння корисності і переваг дотримання правової культури кожною особою, тому що це захищає її від свавілля будь-яких інших осіб.

9. Результати дослідження є певним внеском у науку, в теорію і практику формування правової культури майбутніх спеціалістів аграрних вищих навчальних закладів і можуть бути використані при вивченні правових циклів, читанні спецкурсів, проведенні семінарів та наукових досліджень з проблем професійної підготовки спеціалістів, а налагоджені взаємозв'язки між мораллю і правом, моральним і правовим вихованням, правовою і педагогічною культурою дають можливість налагоджувати міжпредметні зв'язки при вивченні «Основ правознавства» з іншими дисциплінами навчального плану та проводити інтегровані заняття.

Здійснене дослідження не вичерпує всієї різноманітності питань, пов'язаних із формуванням правової культури, як професійного компонента майбутніх спеціалістів аграрної галузі, важливість і значущість яких актуалізується в ринкових умовах розвитку суспільства України. Однак, воно дає змогу окреслити коло проблем, які потребують додаткового вивчення: це дослідження рівня сформованості правової культури викладачів вищих аграрних навчальних закладів і практикуючих спеціалістів аграрної сфери, теоретичне обґрунтування системи організації формування правової культури на основі інтеграції і подальшого реформування системи вищої освіти; вивчення зарубіжного досвіду формування правової культури і правничої етики спеціалістів та адаптації молодих спеціалістів на ринку праці тощо.

Размещено на Allbest.ru