Формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО СПРИЙНЯТТЯ ПРИРОДИ В ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Виконала:

Ярита Ірина Іванівна

Луганськ - 20011. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Докорінне реформування системи освіти в умовах перебудови державності, культурного й духовного відродження потребує вдосконалення виховання й розвитку особистості, підвищення рівня її загальної та естетичної культури.

В останні роки зростає увага до проблеми взаємозв'язку людини з природою, естетичного та екологічного виховання.

Рівень естетичного розвитку особистості визначається її умінням естетично сприймати, відчувати, переживати, захоплюватися природою, яка займає чільне місце серед факторів виховання духовної культури особистості. Тому формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів можна розглядати як одне з найважливіших завдань виховання підростаючого покоління. Пізнання навколишньої природи допоможе визначити найвищі духовно-естетичні цінності, осягти прекрасне в природі й отримати насолоду від неї. Важливо не тільки пізнати таємниці природи, навчитися поводитися з нею, ретельно вдивлятися, спостерігати, споглядати та безпосередньо контактувати з тими або іншими природними об'єктами, але й у тому, щоб забезпечити цілісний розвиток пізнавальної, емоційно-вольової сфери та сфери поведінки особистості.

Основи естетичного сприйняття природи закладаються в дитячому віці, а молодший шкільний вік є сензитивним для його формування. Значущість природи як фактору естетичного розвитку молодших школярів підкреслював В.Сухомлинський.

Проблема формування естетичного сприйняття природи завжди перебувала в полі зору вчених-філософів, педагогів, психологів.

Наукові праці В. Бутенка, Н. Бучила, П. Мезенцева, О. Органової, В. Самохіна присвячені специфіці естетичного сприйняття.

Для дисертаційної роботи значний інтерес мають праці М.Артеменка, про природу як засіб виховання, І. Гончарова, М. Гончаренка А. Капської, Л. Масол, О. Рудницької про естетичне виховання школярів засобами мистецтва та дійсності, О.Андрєєвої, В. Лоли, Л. Печко про взаємозв'язок екологічного й естетичного виховання, В.Ільченко про інтеграцію змісту природничо-наукової освіти, С.Жупаніна про естетичне виховання молодших школярів засобами пейзажної лірики та педагогічні основи формування художнього образу природи, Т. Аболіної, Н. Вітковської, Д. Джоли, Н. Миропольської, Г. Тарасенко, А. Щербо про формування естетичної культури молодших школярів, Г. Шевченко про комплексне використання різних видів мистецтва в процесі естетичного виховання, І.Волощука про методи розвитку творчих здібностей.

Психологічні механізми процесу сприйняття розкриті в працях таких провідних учених, як Б.Ананьєв, О.Запорожець, В. Крутецький, О.Леонтьєв, Г. Люблінська, В. Мухіна, Л. Виготський, С. Рубінштейн тощо.

Красі природи як засобу виховання присвячені праці Н. Ігнатовської, І. Смолянінова, Д. Хацкевича, Ф. Худушина та інших.

Окремі аспекти естетичного сприйняття природи розглянуто в ряді дисертаційних робіт різних років. Формування духовної культури молодших школярів розглядають І. Бужина, Н. Чорнуха; формування в молодших школярів естетичних почуттів до природи засобами мистецтва дослідила Н.Горобець; формування в молодших школярів естетичного сприйняття мистецтва - О.Чернова; психолого-педагогічні умови навчання молодших школярів основ колористики в процесі образотворчої діяльності відображені в дисертації О.Чернюшок.

Саме соціально-педагогічна актуальність досліджуваної проблеми, її недостатня теоретична та методична розробленість, потреби виховної практики зумовили вибір теми дослідження “Формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку”.

Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках цілісної теми “Формування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва”, яка розробляється на кафедрі педагогіки Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом члена-кореспондента АПН України, доктора педагогічних наук, професора Г.Шевченко.

Об'єкт дослідження - процес формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів.

Мета дослідження - наукове обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку.

Гіпотеза дослідження: процес формування естетичного сприйняття природи молодшими школярами буде ефективним за умов:

- спрямованості викладання навчальних дисциплін, позаурочної діяльності, виховання дітей у сім'ї на розвиток естетичного сприйняття природи;

- організації творчої взаємодії дитини з природою та творами мистецтва, яка забезпечує певну етапність розвитку естетичного сприйняття природи;

- теоретичної обґрунтованості моделі навчально-виховного процесу, який базується на засадах урахування тенденцій розвитку дитини та систематичної діагностики рівня розвитку естетичного сприйняття природи.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження було визначено основні завдання дослідження:

вивчити стан наукової розробки проблеми формування естетичного сприйняття природи дітей молодшого шкільного віку й визначити її теоретичні основи;

дати теоретичне обґрунтування сутності естетичного сприйняття природи і його особливостей у молодших школярів;

розробити модель процесу формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку;

визначити критерії оцінки сформованості естетичного сприйняття природи дітьми молодшого шкільного віку;

експериментально перевірити ефективність системи формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів.

Методи дослідження: історико-генетичний метод для аналізу теоретичних основ проблеми дослідження; метод семантичного аналізу терміна “естетичне сприйняття” для визначення сутності поняття; метод теоретичного моделювання для створення моделі формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів; методи аналізу документів (традиційний і формалізований) для аналізу програм виховання й навчання дітей, які вступають до школи, і програм середньої загальноосвітньої школи, календарно-тематичних планів, атестаційних справ та книг внутрішньошкільного контролю; метод спостереження для вивчення діяльності дітей та стану навчально-виховного процесу; бесіди з батьками - для вивчення організації виховання дітей у сім'ї; бесіда, анкетування для виявлення ступеня готовності педагогів формувати естетичне сприйняття природи в молодших школярів; педагогічний експеримент - констатуючий та формуючий; метод факторно-критеріального моделювання для оцінки сформованості естетичного сприйняття природи в молодших школярів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дістало подальший розвиток визначення сутності поняття “естетичне сприйняття природи”; уперше розроблені та обґрунтовані принципи формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку; створено модель процесу формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку, яка охоплює навчальний процес, позаурочну діяльність та виховання дітей у сім'ї; обґрунтовані й схарактеризовані психолого-педагогічні умови ефективного функціонування системи формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів, критерії оцінки та рівні сформованості естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку.

Практичне значення дослідження визначається тим, що основні його положення й висновки, запропоновані умови та прийоми формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів, апробовані в ході експерименту, можуть бути використані вчителями, батьками, вихователями в роботі з молодшими школярами, у викладанні спецкурсів для майбутніх учителів початкових класів у педагогічних навчальних закладах.

Практична реалізація системи формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку здійснювалась у роботі загальноосвітніх шкіл №№ 3, 15, школи-інтернату № 3, гуманітарної гімназії № 13 “Казка”, дитячого садка № 12 “Світлячок” м. Стаханова Луганської області, в навчальному процесі Стаханівського педагогічного коледжу.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом публікації статей з проблеми дослідження в науково-методичних виданнях, виступів на наукових конференціях, у ході обговорення на засіданнях кафедри Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, методичних семінарах в Стаханівському педагогічному коледжі, дошкільних закладах міст Стаханова, Алчевська, на Всеукраїнських конференціях “Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти” (Луганськ, 1998); “Актуальні проблеми початкової школи та підготовки вчителів” (Київ, 1998); “Інновації в сучасному педагогічному процесі: теорія та практика” (Луганськ, 1999).

Основні положення та результати дослідження відображені в 5 одноосібних публікаціях, з них 4 - у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел, який містить 298 найменувань, та 5 додатків на 18 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 162 сторінках, проілюстровано 18 таблицями, 4 малюнками. Повний обсяг роботи 203 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, його методологічну й теоретичну основу, розкрито методи дослідження, названо основні етапи його проведення, сформульовано наукову новизну, практичну значущість роботи, подано відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Естетичне сприйняття природи та його роль у процесі становлення та розвитку особистості” проаналізовано філософську, психолого-педагогічну літературу з проблеми дослідження, розкрито сутність естетичного сприйняття природи й визначено поняття “естетичне сприйняття природи”, обґрунтовано необхідність урахування психологічних особливостей молодших школярів у процесі формування естетичного сприйняття природи.

Проблема сутності естетичного сприйняття природи перебуває в полі зору філософів протягом багатьох віків. Гомер, Гесіод, Геракліт, Демокрит, Сократ, Платон, Аристотель визначили красу однією з форм виявлення прекрасного з притаманними їй гармонією, мірою, ритмом, а процес естетичного сприйняття схарактеризували як інтелектуальний, творчий акт.

В епоху Середньовіччя в розвиток філософського розуміння естетичного сприйняття природи значний внесок зробили А.Августин, Д.Бонавентура, Ф.Аквінський, Вітело, М.Орем, які акцентували увагу на почутті насолоди та задоволення, пов'язаних з пізнанням краси.

В епоху Відродження й Просвітництва проблема взаємозв'язку природи й людини була в центрі уваги М.Буало, Ф. Бекона, Т. Гоббса, А. Шефтсбері, Д. Юма, А. Сміта. На їхню думку, споглядання й пізнання природи як естетичної цінності може здійснити лише добра людина.

Німецькі просвітителі О. Баумгартен, М. Мендельсон, І. Вінкельман, І. Гердер висловлювали думку про те, що зрозуміти красу в живій природі можливо шляхом почуттєвого сприйняття.

Представники класичної філософії І. Кант, Г. Гегель, І. Фіхте, Й. Гете проаналізували умови сприйняття прекрасного, які зводяться до безкорисливого милування, отримання насолоди від спілкування з природою.

Філософські погляди Г.Сковороди, Т.Шевченка, О.Потебні, І.Франка, Лесі Українки, В.Вернадського пов'язані з “самопізнанням” людини та навколишньої природи як основи всього існуючого.

Естетичне сприйняття природи та деякі аспекти його формування були відображені у працях педагогів-класиків Я. Коменського, Дж. Локка, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці, А. Дистервега. Вони були переконані в тому, що виховання й навчання дітей потрібно здійснювати відповідно з природою, починаючи з безпосередніх її спостережень, вивчення індивідуальних особливостей дітей.

Найбільш детально проблема формування естетичного сприйняття природи розглянута в працях педагогів К.Ушинського, С.Русової, В.Сухомлинського. У роботах цих авторів підкреслюється необхідність естетичного виховання, розкриваються різноманітні форми творчої взаємодії молодших школярів з рідною природою.

У дисертації розкривається сутність естетичного сприйняття природи. Аналіз сучасних наукових джерел дозволив визначити, що в науці не існує єдиної точки зору на розуміння сутності естетичного сприйняття природи.

Розглянувши й узагальнивши наявні в науковій літературі тлумачення, констатуємо, що естетичне сприйняття природи - це не тільки пізнавальний процес, який характеризується відбиттям у свідомості людини об'єктів та явищ природи, але й духовно-естетична діяльність, яка залежить від вікових та індивідуальних особливостей і виникає при безпосередньому впливі на органи почуття, виявляється в оцінному ставленні до навколишньої природи й породжує естетичні переживання.

Для визначення поняття “естетичне сприйняття” було використано метод семантичного аналізу, який дозволив схарактеризувати естетичне сприйняття природи як здатність людини відчувати її красу, що виявляється через творчу діяльність й зумовлює естетичні переживання.

У дисертації значна увага приділена аналізу психологічних особливостей дітей, які йдуть до школи, і молодших школярів. Ураховані особливості молодших школярів - підвищена активність, імпульсивність, довільність психічних процесів, зростання пізнавальної діяльності, допитливість, здатність аналізувати, узагальнювати, розвиток логічних форм мислення. Це дозволило визначити основні вимоги до системи формування в них естетичного сприйняття природи, яка повинна будуватися на основі тісного взаємозв'язку дитини з природою, організації її продуктивно-творчої, ігрової діяльності, цілісному розвитку пізнавальної, емоційно-вольової сфери та сфери поведінки особистості.

У другому розділі “Процес формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку” поданий аналіз процесу формування естетичного сприйняття природи дітей молодшого шкільного віку, схарактеризована розроблена та експериментально перевірена модель процесу формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів, проаналізовані й узагальнені результати дослідження.

Відповідно до завдань дослідження визначений наявний рівень сформованості естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку. З цією метою були розроблені відповідні критерії, пов'язані з проявом основних властивостей процесу сприйняття:

1. Цілісність і структурність естетичного сприйняття природи. Основні показники:

сприйняття дитиною основних естетичних параметрів явищ природи, навіть якщо в даний момент їх не можливо спостерігати;

здатність до визначення настрою природи, а також синтезу окремих естетичних ознак;

уміння комплексно використовувати різноманітні органи почуття для естетичного сприйняття природи.

2. Осмисленість та узагальненість естетичного сприйняття природи. Основні показники виявляються в уміннях дитини:

давати словесну характеристику образам природи;

визначати головні й другорядні естетичні ознаки;

аналізувати, порівнювати, узагальнювати.

3. Вибірковість естетичного сприйняття природи. Основні показники:

естетичне ставлення до об'єкта або явища, що сприймається;

уміння визначати зовнішні естетичні особливості навколишньої природи й пояснювати своє ставлення до неї;

здатність сприймати естетичні властивості та якості навколишньої природи, яка приносить естетичне задоволення;

уміння аргументувати свій вибір естетичних якостей в природі.

4. Емоційність естетичного сприйняття природи характеризується: наявністю емоційної реакції на об'єкти і явища природи, які зовнішньо виявляються через увагу, жести, міміку, вигуки, сльози, позу, спрямованість погляду.

5. Апперцепція естетичного сприйняття. Основними показниками є:

прояв потреби в естетичному сприйнятті навколишньої природи;

використання сформованих раніше інтелектуальних умінь при естетичному сприйнятті природи;

пов'язування сприйнятих явищ природи з раніше пережитими почуттями;

спирання при естетичному сприйнятті на вміння вслухатися й вдивлятися в навколишню природу, бачити в ній надзвичайне, красиве;

стан піднесення, зумовлений наявними знаннями, бажанням дізнатися щось нове про об'єкти й явища природи.

Аналіз навчальних програм показав, що в них процес розвитку особистості дитини розглядається переважно через оволодіння знаннями; відсутня цілісна система формування емоційної сфери молодших школярів, перед учителем не поставлена мета формування естетичного сприйняття природи у школярів, не визначені завдання розвитку в дітей здібностей милування красою навколишньої природи, хоча характер тем у розділах навчальних предметів це припускає; у програмах не простежується інтеграція навчальних предметів у плані формування естетичного сприйняття природи.

Результати констатуючого експерименту свідчать, що:

рівень творчої активності учнів початкових класів низький;

не проводиться діагностика рівня сформованості естетичного сприйняття природи молодшими школярами;

календарно-тематичні плани вчителів початкових класів складені згідно з чинними “Програмами середньої загальноосвітньої школи” (1994 р.), в яких мета формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів не ставиться;

навчально-виховний процес спрямований переважно на збагачення й засвоєння знань, на здобуття ряду вмінь та навичок у читанні, письмі, лічбі;

процес формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів має безсистемний, стихійний характер;

учителями не завжди враховуються загально-педагогічні функції методів навчання - навчально-мотиваційна, виховна, розвивально-дослідницька, не використовуються такі форми організації дітей, як уроки-екскурсії та “уроки серед природи”;

учителі початкових класів недооцінюють важливу тенденцію розвитку молодших школярів - потребу в активності та творчій діяльності;

навчально-виховний процес формування естетичного сприйняття природи дітей молодшого шкільного віку не достатньо забезпечений наочністю, кутками живої природи, фонотеками тощо;

не використовуються ефективні методики формування естетичного сприйняття природи.

Фактично в масовій початковій школі відсутня цілісна система формування естетичного сприйняття природи.

У другому розділі дисертації нами була обґрунтована модель формування естетичного сприйняття природи молодшими школярами. Ця модель включає діагностичну постановку мети, визначення навчального матеріалу, організаційних форм і методів навчання й виховання.

У цьому розділі розроблені та обґрунтовані принципи формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів: сезонної організації формування естетичного сприйняття природи; спирання на життєвий досвід дітей; спирання на всі органи почуттів; використання “слабких” впливів; “природовідповідності”; діагностичної постановки мети формування естетичного сприйняття природи; цілісності формування естетичної свідомості.

Урахування обґрунтованих у дослідженні принципів дозволило послідовно, систематично, цілеспрямовано формувати естетичне сприйняття природи в молодших школярів.

У процесі експериментальної роботи було виявлено рівні сформованості сприйняття природи в молодших школярів - предметний, дійовий, естетичного ставлення та рівень естетичного сприйняття природи. Програма формуючого експерименту містила різноманітні форми роботи щодо формування кожного з виділених рівнів сприйняття природи.

Предметний рівень характеризується тим, що дитина називає й перераховує окремі естетичні об'єкти та явища природи, характеризує їхні структурні компоненти, не пояснюючи взаємозв'язок між ними. Для досягнення цього рівня найбільш доцільно формування таких компонентів естетичного сприйняття природи, як цілісність та структурність. Необхідно вчити молодших школярів обстежувати об'єкти і явища природи, використовуючи різні аналізатори, виділяти естетичні особливості природних об'єктів і явищ, сприяти розвитку спостережливості й виникненню позитивних естетичних емоцій. Розроблені нами завдання передбачали живий контакт з реальними об'єктами природи, а саме: спостереження за навколишньою природою, ведення щоденників спостережень, відображення вражень у малюнках, усних міні-розповідях. Для формування предметного рівня необхідно викликати бажання спостерігати за навколишньою природою, бачити неповторність сезонних явищ, звертати увагу на такі естетичні ознаки, як форма, кольори, звуки, аромати. Навчально-виховний процес у першому класі був спрямований на формування предметного рівня.

Учням пропонувалися завдання:

"Знайти найпривабливіший куток природи";

"Знайти й зобразити, передаючи свої враження від побаченого";

"Розповісти про пору року";

"Зібрати розрізану картинку";

"Домалювати дерево, квітку";

"Знайти на картинці те, про що я розповім";

"Визначити свій емоційний стан, добираючи слова".

Дійовий рівень естетичного сприйняття природи характеризується здатністю дитини бачити дії тварин, рослин, сезонні зміни в природі, потягом молодших школярів до знань, доцільним для формування осмисленості та узагальненості естетичного сприйняття природи. Для забезпечення дійового контакту молодших школярів з природними об'єктами та явищами були використані завдання на аналіз, порівняння та узагальнення знань про природу:

"Чим зима відрізняється від осені?";

"Розглянути дві ілюстрації й назвати, що в них різного й однакового";

"Дібрати слова, які характеризують (об'єкт) залежно від погоди, освітлення, часу доби";

"Скласти райдугу з осіннього листя" та ін.

Формування дійового рівня естетичного сприйняття природи передбачало використання порівняльно-зіставного методу, системи “слабких” педагогічних впливів у вигляді творчих завдань, словесних вправ, прийому “перевтілення” та інші. Період формування цього рівня охоплював період навчання в другому класі.

Рівень естетичного ставлення до природи характеризується вибірковим підходом до навколишньої природи, аргументованістю вибору естетичних якостей, доцільного для формування вибірковості та апперцепції. Формування естетичного ставлення до навколишньої природи передбачало розвиток здібностей оцінювати, насолоджуватися, милуватися навколишньою природою. Для сформованості цього рівня естетичного сприйняття природи особливо характерно співчуття всьому живому. Зміст роботи передбачав проведення бесід, організації художньо-творчої діяльності, ігор-завдань на розвиток спостережливості та інтересу до природи:

"Хто швидше вгадає назву рослин";

"Хто правильно й швидко назве дерево за листям, плодами". Визначений рівень охоплював період навчання в третьому класі.

Рівень естетичного сприйняття природи є підсумковим показником ефективності навчально-виховної роботи з естетичного розвитку учнів початкових класів і характеризується потребою в естетичному сприйнятті навколишньої природи, здібністю милуватися та насолоджуватися її красою, станом піднесення та естетичного задоволення.

Для надання процесу естетичного сприйняття природи діяльнісно-творчого характеру в ході експерименту було використано комплекс методичних прийомів, які цілеспрямовано застосовувалися для формування естетичного сприйняття природи, серед яких: прийом “кадрування рамкою”; постановка запитань і завдань, які дозволяють побачити нові якості, характеристики об'єктів та явищ природи; створення ситуацій, у яких проявляються суперечності з життєвим досвідом учнів; прийоми, які забезпечують перехід від мимовільної до довільної та післядовільної уваги при естетичному сприйнятті; прийоми, які концентрують увагу на окремих сторонах явища, об'єктах природи; прийоми, які ставлять дитину в творчу позицію щодо природи (намалюй, постав запитання, дай назву).

Оцінка рівня сформованості естетичного сприйняття природи в молодших школярів здійснювалася за допомогою методу факторно-критеріального моделювання (Г.Дмитренко), який дозволив виразити показники якості кількісною мірою, а також порівняти різні системи оцінки знань та достатньо ефективно визначити сформованість кожного фактору естетичного сприйняття природи в молодших школярів та якість сформованості цього процесу в цілому (див. табл. 1).

Таблиця 1. Комплексний показник якості естетичного сприйняття природи в молодших школярів

Класи	Контрольні	Експериментальні
	до	після	до	Після
Рівень	кількість учнів	%	кількість учнів	%	кількість учнів	%	кількість учнів	%
Предметний	130	48,51	124	46,27	127	46,01	68	24,64
Дійовий	72	26,87	75	27,99	68	24,64	56	20,29
Естетичного ставлення	51	19,03	51	19,03	62	22,46	69	25,00
Естетичного сприйняття	15	5,60	18	6,72	19	6,88	83	30,07
Разом	268	100	268	100	276	100	276	100

Перевірка значущості різниці між даними експериментальних та контрольних класів до та після експерименту за критеріями Колмогорова-Смирнова та Фішера свідчить про суттєві позитивні зміни у рівні сформованості естетичного сприйняття природи в учнів експериментальних класів. У контрольних класах зміни в рівні сформованості естетичного сприйняття природи до та після експерименту статистично не значущі.

Таким чином, результати дослідження свідчать про ефективність розробленої моделі, яка дозволяє забезпечити процес формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку за таких умов:

Чітка постановка мети процесу формування естетичного сприйняття природи.

Спрямованість викладання різноманітних навчальних дисциплін та позаурочної діяльності учнів на формування естетичного сприйняття природи.

Орієнтація навчально-виховного процесу на організацію творчої діяльності учнів.

Побудова процесу формування естетичного сприйняття на основі творчого взаємозв'язку молодших школярів з природою та з творами мистецтва.

Урахування тенденцій розвитку учнів молодших класів, які відображають найбільш суттєві вікові особливості.

Використання різноспрямованої, різноманітної діяльності молодших школярів, яка необхідна для формування в них знань про природу, естетичних умінь.

Використання “слабких” впливів для надання процесу естетичного сприйняття природи діяльнісно-творчого характеру.

Орієнтація навчально-виховного процесу на послідовне досягнення учнями рівнів сприйняття природи - предметного, дійового, естетичного ставлення та естетичного сприйняття природи.

Систематична діагностика рівня естетичного сприйняття природи.

Спадкоємність між дитячим садком і школою в процесі формування естетичного сприйняття природи.

Інтеграція впливів школи та сім'ї, спрямованих на формування естетичного сприйняття природи.

Результати дослідження дозволяють зробити висновки:

1. В умовах розбудови нової української держави зростає потреба у формуванні духовно-естетичного потенціалу нації. Важливу роль у процесі становлення та розвитку кожної особистості як елемента національної спільноти, її естетичної свідомості, духовної культури і всіх психічних процесів відіграє естетичне сприйняття природи.

Сензитивним періодом для формування естетичного сприйняття природи є молодший шкільний вік. Тому об'єктом нашого дослідження ми обрали процес формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів.

2. У ході дисертаційного дослідження було визначено й обгрунтовано сутність естетичного сприйняття природи, під яким ми розуміємо здатність людини відчувати красу природи, що проявляється через репродуктивно-творчу діяльність й зумовлює естетичні переживання.

3. Розроблена модель естетичного сприйняття природи, характерними властивостями і критеріями якої є цілісність та структурність, осмисленість та узагальненість, вибірковість, апперцепція та емоційність, дозволила означити шляхи та засоби досягнення мети, послідовно, систематично, цілеспрямовано формувати естетичне сприйняття природи.

4. У ході дисертаційного дослідження доведено, що використання спеціально розробленої педагогічної моделі, яка функціонує в умовах єдності мети, завдань, принципів, форм, методів та змісту діяльності вчителів, учнів і батьків, підвищує ефективність процесу формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку.

5. Результати дослідно-експериментальної роботи свідчать, що використання нових підходів у визначенні форм та методів роботи, “слабких” педагогічних впливів, творчих завдань, ігор на кожному з рівнів формування дозволяють досягти необхідного ступеню сформованості естетичного сприйняття природи.

6. Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать про статистично значимі переваги такої організації процесу формування естетичного сприйняття природи молодшими школярами, яка базується на спрямованості викладання навчальних дисциплін, позаурочної діяльності, виховання дітей у сім'ї на розвиток естетичного сприйняття природи; організації творчої взаємодії дитини з природою та творами мистецтва, яка забезпечує певну етапність розвитку естетичного сприйняття природи; теоретичної обґрунтованості моделі навчально-виховного процесу, який базується на засадах урахування тенденцій розвитку дитини та систематичної діагностики рівня розвитку естетичного сприйняття природи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів. Потребує подальшого вивчення проблема управління цим процесом, особливості формування естетичного сприйняття природи в школярів сіл та міст.

ЛІТЕРАТУРА

Ярыта И.И. Инновационные технологии формирования эстетического восприятия природы у младших школьников // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки: №2 (22) / Ред. кол.: голов. ред. С.Я.Харченко, Л.М.Синельникова, В.Д.Ужченко. - Луганськ: ЛДПУ, 2000. - С. 306-313.

Ярыта И.И. Учет возрастных особенностей младшего школьника при организации творческой деятельности и восприятию природы // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр. / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп.ред.) та ін. - Київ-Запоріжжя, 1999; - Вип. 15. - С. 46-49.

Ярита І.І. Формування творчої активності молодших школярів під час естетичного сприйняття природи // Творчість в психології виховання та навчання: Зб. наук. пр. / Редкол.: І.А.Зязюн, В.В.Крижко, Н.Г.Нічкало. Т.І.Сущенко та ін. - Київ-Запоріжжя, 1998. - Вип. 9. - С. 106-109.

Ярита І..І. Роль природи у формуванні естетичного сприйняття молодших школярів // Вісник Луганського державного педагогічного інституту ім. Т.Г.Шевченка. - 1997. - № 4. - С. 73-75.

Ярита І.І. Технологічні засади формування естетичного сприйняття природи молодшими школярами // Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти: Зб. статей за матер. Всеукр. наук.-метод. конф. (Луганськ, 17-18 березня, 1998 р.) / Ред. кол.: О.І.Пометун (відп. редактор) та ін. - Луганськ: ЛДПІ, 1998. - С. 323-325.

АНОТАЦІЯ

Ярита І.І. Формування естетичного сприйняття природи у дітей молодшого шкільного віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 - Загальна педагогіка та історія педагогіки, Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, Луганськ, 2001.

Досліджується процес формування естетичного сприйняття природи в дітей молодшого шкільного віку. На основі аналізу наукової літератури визначено сутність естетичного сприйняття природи та рівні його розвитку в молодших школярів.

Розроблено модель формування естетичного сприйняття природи, яка містить мету, завдання, принципи, умови, методи й форми досягнення поставленої мети. Сформульовано критерії оцінки сформованості естетичного сприйняття природи в молодших школярів.

Естетичне сприйняття природи розглядається як здатність людини відчувати її красу, що проявляється в репродуктивно-творчій діяльності й зумовлює естетичні переживання.

Результатами експериментальної роботи доведено ефективність розробленої в ході дослідження моделі формування естетичного сприйняття природи в молодших школярів.

Ключові слова: естетичне сприйняття природи, формування естетичного сприйняття природи, молодші школярі, система творчих завдань.

Ярыта И.И. Формирование эстетического восприятия природы у детей младшего школьного возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание учебной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко, Луганск, 2001.

В диссертации охарактеризован процесс становления и развития взглядов философов, педагогов и психологов на эстетическое восприятие личности, современное состояние проблемы формирования эстетического восприятия природы у детей младшего школьного возраста.

Исследована сущность эстетического восприятия природы, раскрыто его содержание. Определено понятие “эстетическое восприятие природы”, которое характеризуется как способность человека чувствовать красоту природы, проявляющуюся через репродуктивно-творческую деятельность, обуславливающую возникновение эстетических переживаний.

В работе проанализированы психологические особенности детей, поступающих в школу, и младших школьников, разработаны рекомендации по учету этих особенностей в процессе формирования эстетического восприятия природы.

В процессе исследования разработана модель формирования эстетического восприятия природы у детей младшего школьного возраста, включающая принципы, формы и методы учебно-воспитательного процесса, условия, уровни и критерии оценки сформированности данного качества.

В диссертации были разработаны и обоснованы принципы формирования эстетического восприятия природы у младших школьников: принцип целостности формирования эстетического сознания; сезонной организации формирования эстетического восприятия природы; опоры на жизненный опыт детей младшего школьного возраста; опоры на все органы чувств; использования "слабых" воздействий; принцип “природосообразности”; диагностической постановки целей формирования эстетического восприятия природы.

Разработаны критерии сформированности эстетического восприятия природы у детей младшего школьного возраста: целостность и структурность, осмысленность и обобщенность, избирательность, апперцепция и эмоциональность.

Предлагаемая система формирования эстетического восприятия природы у детей младшего школьного возраста охватывает учебный процесс, внеурочную деятельность, воспитание детей в семье и предполагает использование творческих заданий, игр, “слабых” педагогических воздействий, позволяющих превратить восприятие природы ребенком в событие.

Установлено, что эффективность и целостность процесса формирования эстетического восприятия природы у младших школьников зависит от реализации комплекса педагогических условий, которые заключаются в направленности преподавания учебных дисциплин, внеклассной деятельности, воспитания детей в семье, развитии эстетического восприятия, организации творческого взаимодействия ребенка с природой и произведениями искусства, направленности на последовательное достижение учащимися уровней сформированности эстетического восприятия природы и их диагностику.

Результаты экспериментальной работы на статистически значимом уровне свидетельствуют об эффективности модели формирования эстетического восприятия природы у младших школьников.

Ключевые слова: эстетическое восприятие природы, формирование эстетического восприятия природы, младшие школьники, система творческих заданий. естетичне сприйняття природа

Yaryta I.I. The Formation of the Aesthetic Perception of Nature by Young Children. - Manuscript.

The candidate degree dissertation on general pedagogics and history of pedagogics - 13.00.01. Luhansk State University named after Taras Shevchenko.

The process of the aesthetic perception of nature by young children is investigated. The essence of the aesthetic perception of nature and the level of its development in perception by young children is defined.

The model of the aesthetic perception of nature is defined with its goals, aims, principals, conditions, and forms of achieving the established goals. The categories of assessment formation of aesthetic perception of nature by young children is carried out.

The aesthetic perception of nature is characterized as ability of a person to feel its beauty, which is shown in reproduction and creative activity, and causes aesthetic feeling.

Results of experimental work show the effectiveness of the defined model of formation of aesthetic perception of nature by young children.

Key words: aesthetic perception of nature, model of aesthetic perception of nature, formation of the aesthetic perception of nature, system of creative tasks.

Размещено на Allbest.ru