Естетичні основи формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики

Знайомство з процесом формування педагогічної майстерності вчителя гуманітарно-естетичного циклу. Аналіз способів визначення на теоретико-методологічному рівні зміст естетичних основ педагогічної майстерності вчителів музики загальноосвітньої школи.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 16.09.2013
Размер файла 37,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Естетичні основи формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики

педагогічний майстерність музика загальноосвітній

Сучасний стан розвитку суспільства значно актуалізує наукові проблеми, пов'язані із становленням духовності особистості, яка є необхідною передумовою збереження і примноження інтелектуального і культурного потенціалу нації. Високий рівень духовної культури особистості виступає гарантом економічної, соціальної, політичної стабільності в державі.

Значне місце в духовному становленні підростаючого покоління належить вчителям і особливо - учителям гуманітарно-естетичного циклу. Саме їх педагогічна діяльність спрямована на виховання у школярів морально-естетичних ідеалів та почуттів, художньо-естетичних смаків, формування морально-естетичного піднесеного ставлення до навколишнього світу.

У сучасну школу повинен прийти такий учитель, який володів би не тільки знаннями, але й здатністю виразити себе в творчій педагогічній діяльності. У педагогічних діях учителя повинні виявлятися основні професійно значущі й інтелектуально-естетичні властивості його особистості. Професіоналізм учителя, його педагогічна майстерність повинні нести в собі духовність, високу моральну й естетичну культуру.

Слід наголосити на тому, що процес підготовки майбутнього вчителя за своєю сутністю є процесом формування педагогічної майстерності. Бо тільки майстер, митець може бути справжнім учителем. На це у свій час звертали увагу класики педагогіки Я.-А.Коменський, Й.Песталоцці, А.Дістервег, К.Ушинський, В.Сухомлинський та інші. К.Ушинський писав про те, що педагогіка - це не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище й найнеобхідніше з мистецтв. Тому, на наш погляд, доцільно ставити питання не про необхідність посилення уваги до естетичних засад підготовки вчителя музики, а про естетичні основи формування педагогічної майстерності як необхідної передумови професійного, загальнокультурного, духовного розвитку особистості педагога.

Педагогічна діяльність у широкому розумінні є складовою частиною естетичної діяльності. Ця думка досить доказово представлена у працях І.Зязюна, Л.Печко, Г.Сагач та інших дослідників. Педагогічний процес входить до естетичної діяльності завдяки своїй спрямованості на естетичну взаємодію зі світом. Американський учений Д.Каган, порівнюючи освіту з мистецтвом, стверджував: "Якщо ми визначаємо педагогічний процес як засіб комунікації та як художню форму, то ми можемо розглядати урок, відповідно, як енергійну виставу, акт комунікації та твір мистецтва".

Тому процес формування педагогічної майстерності вчителя гуманітарно-естетичного циклу повинен базуватися на естетичних основах, завдяки яким розвивається система якостей особистості, необхідних для здійснення естетично спрямованих дій: уміння переживати та оцінювати естетико-художні об'єкти, твори мистецтва, формування естетичного відношення до мистецтва та навколишнього світу. У процесі формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики виникає необхідність пошуку таких естетичних чинників, які, впливаючи на характер педагогічної діяльності, зможуть наповнити її естетичним змістом.

Естетичний аспект педагогічної діяльності розглядається у філософській і педагогічній літературі в тісному зв'язку з естетичним розвитком особистості.

Загальнопедагогічні засади проблеми формування педагогічної майстерності вчителя вивчали О.Абдулліна, Є.Барбіна, М.Євтух, І.Зязюн, Н.Кузьміна, М.Кухарев, О.Кучерявий, Г.Сагач, В.Сластьонін, Н.Тарасевич, Г.Хозяїнов, Г.Шевченко, О.Щербаков та інші.

Шляхи вдосконалення педагогічної майстерності вчителя музики та окремих її елементів досліджували М.Барахтян, І.Гринчук, К.Дебелая, Л.Дерев'янко, Р.Кузьменко, К.Матвеєва, І.Мостова, О.Музальов, Т.Стратан, С.Швидка.

У естетико-педагогічному аспекті проблему естетичного виховання особистості розглядали О.Буров, В.Бутенко, М.Каган, М.Киященко, А.Комарова, В.Кузнецов, М.Лейзеров, В.Ліпський, С.Мельничук, М.Овсянников, Г.Петрова, Л.Печко, О.Сисоєва, Л.Сисоєва, Г.Шевченко.

Роль мистецтва в естетичному розвитку особистості вивчали І.Арановська, Л.Баженова, Л.Буйновська, М.Киященко, Л.Коваль, Б.Лихачов, В.Лутаєнко, В.Матоніс, О.Рудницька, Г.Шевченко, О.Щолокова.

Як об'єкт філософського осмислення естетична педагогічна діяльність розглядалася в дослідженнях Л.Печко.

Різним аспектам професії вчителя музики присвячені роботи Е.Абдулліна, О.Апраксіної, Л.Арчажнікової, А.Менабені, В.Муцмахера, Г.Падалки, О.Ростовського, О.Рудницької, Г.Шевченко та інших, однак проблема формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики залишається в педагогіці недослідженою.

У формуванні педагогічної майстерності вчителя музики існує ряд протиріч: між необхідністю високого естетичного рівня розвитку вчителя і практикою педагогічної підготовки, між знанням закономірностей процесу естетичного виховання й потребою в самостійній естетичній діяльності.

Актуальність проблеми та її недостатнє теоретичне вивчення обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: "Естетичні основи формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики".

Вибраний напрямок дисертаційної роботи пов'язаний з темою наукового дослідження кафедри педагогіки Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка "Формування духовної культури учнівської молоді засобами мистецтва".

Об'єкт дослідження: процес формування педагогічної майстерності майбутніх учителів музики.

Предмет дослідження: зміст естетичних основ педагогічної майстерності майбутніх учителів музики й педагогічні умови їх формування в навчальному процесі.

Мета дослідження: визначити на теоретико-методологічному рівні зміст естетичних основ педагогічної майстерності, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування естетичних основ педагогічної майстерності в майбутніх учителів музики.

Мета дослідження обумовила постановку та вирішення основних завдань:

проаналізувати стан проблеми, що досліджується, в теорії і практиці вищої педагогічної школи;

обґрунтувати зміст естетичних основ педагогічної майстерності вчителів музики загальноосвітньої школи;

розробити критерії та виявити рівні сформованості естетичних основ педагогічної майстерності у студентів факультету "Музика";

експериментально виявити та обґрунтувати педагогічні умови ефективності формування естетичних основ педагогічної майстерності у майбутніх учителів музики;

розробити практичні рекомендації з формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутніх учителів музики.

Гіпотеза дослідження: процес формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики буде ефективним за умов:

надання педагогічному процесу підготовки майбутнього вчителя музики у вузі естетичної спрямованості;

залучення особистості майбутнього вчителя музики до різноманітної естетичної діяльності;

комплексного використання різних видів мистецтва.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають положення:

психологів - Б.Ананьєва, О.Ковальова, О.Леонтьєва, В.Мясищева, К.Платонова, С.Рубінштейна про загальну будову та діяльнісну сутність особистості; Л.Виготського, Б.Теплова - про емоційне пізнання музики, взаємозв'язок інтелектуального та емоційного процесів розвитку особистості;

філософів - О.Бурова, М.Киященка, Ф.Кондратенка, М.Лейзерова, Л.Печко про сутність естетичної культури та естетичної педагогічної діяльності, єдність естетичної свідомості й діяльності особистості; А.Сохора - про музичне сприйняття як генералізований вид музичної діяльності; "діалогу культур" М.Бахтіна;

педагогів - Ю.Азарова, О.Апраксіної, М.Євтуха, І.Зязюна, Н.Кузьміної, С.Мельничука, Г.Падалки, Г.Сагач, В.Сластьоніна, О.Рудницької, Г.Шевченко, О.Щербакова про провідну роль особистості педагога в системі організації навчання й виховання, культурологічний підхід до підготовки фахівця, культуровідповідність, необхідність естетизації навчально-виховного процесу, взаємозв'язок загальнокультурного та професійного розвитку особистості;

музикознавців - Б.Асаф'єва, О.Костюка, Л.Мазеля, В.Медушевського, Є.Назайкінського про творчий характер музичного сприйняття, про закономірності художнього впливу музики, розвиток творчих здібностей у процесі музичної діяльності.

У процесі реалізації задач дослідження на всіх його етапах застосовувався комплекс методів: методом теоретичного аналізу філософської, соціологічної, музикознавчої, психолого-педагогічної літератури були визначені основні положення, які складають науково-теоретичну базу дослідження; методи педагогічного спостереження, опитування, анкетування студентів, учнів шкіл, аналізу власної педагогічної діяльності в школі і у вузі дозволили виявити рівні сформованості естетичних основ педагогічної майстерності; педагогічний експеримент використаний для впровадження нових педагогічних технологій формування естетичних основ педагогічної майстерності; методами математичної статистики були перевірені дані дослідно-експериментальної роботи.

Наукова новизна та теоретична значущість роботи полягає в тому, що дістало подальший розвиток положення про сутність естетичних основ педагогічної майстерності та естетичну педагогічну діяльність учителя музики, обґрунтовано зміст та розроблені критерії сформованості естетичних основ педагогічної майстерності вчителів музики загальноосвітньої школи.

Практична значущість роботи полягає в тому, що її основні рекомендації дозволяють удосконалити навчально-виховний процес у педагогічному університеті, підвищити ефективність формування професійно значущих якостей особистості вчителя музики, поліпшити досвід естетичної діяльності студентів. Результати дослідження були підтверджені в ході експериментальної роботи з формування естетичних основ педагогічної майстерності у студентів факультету "Музика" Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Отримані технології та результати дослідження використані при написанні методичних вказівок для студентів спеціальності "Музичне виховання та художня культура", "Музичне виховання".

Особистий внесок здобувача у роботах, опублікованих у співавторстві, полягає в розробці основних теоретичних положень, які дозволяють впровадити в навчальний процес підготовки майбутнього вчителя музики педагогічні технології формування естетичних основ педагогічної майстерності. Автором дослідження запропоновано удосконалення методики вивчення пісенних музичних творів на уроках музики в школі та опрацьовані нові форми роботи над художнім образом вокального твору. Простежено, як відбувається вплив національної культури на формування особистісної естетичної культури майбутнього вчителя.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювались у процесі доповідей на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Художня культура в системі вищої освіти" (Луганськ, 1999 р.), "Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя музики" (Луганськ, 1998 р.), "Шляхи удосконалення художньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури" (Київ, 1992 р.), "Розвиток історичного краєзнавства в контексті національного і культурного відродження України" (Кам'янець-Подільський, 1991 р.), на курсах підвищення кваліфікації вчителів інституту післядипломної освіти (Луганськ, 1993-1996 рр.), на засіданнях кафедри педагогіки та кафедри методики музичного виховання, співу й хорового диригування Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. За матеріалами дослідження опубліковано 10 робіт, з них 3 у наукових фахових виданнях (5 статей у збірниках наукових праць, 2 - у збірниках матеріалів конференцій, 2 тез наукових конференцій, 1 методичні вказівки).

Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (257 найменувань), 6 додатків, 2 таблиць. Повний обсяг дисертації складає 237 сторінок.

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, визначається об'єкт, предмет, мета, гіпотеза та завдання, методи дослідження, розкривається наукова новизна, теоретична і практична значущість дисертаційної роботи, висвітлюється апробація та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні аспекти формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики" дається філософський, культурологічний, історико-педагогічний аналіз естетичної сутності педагогічної майстерності, визначено зміст естетичних основ педагогічної майстерності у взаємозв'язку із загальним та естетичним розвитком особистості, обґрунтовується концептуальна ідея об'єктивної потреби формування естетичних основ педагогічної майстерності як необхідної передумови естетизації педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики.

Проблема естетичного змісту педагогічної діяльності знайшла своє відображення в роботах видатних представників вітчизняної і зарубіжної педагогічної думки. В історії педагогіки педагогічна майстерність також розглядається в залежності від сформованості загальної і естетичної культури особистості, оскільки несе в собі естетичну спрямованість, естетичний смисл, певний естетичний зміст.

Питання про професійну майстерність вчителя вперше стало розглядатися в педагогічних теоріях мислителів стародавньої Греції і стародавнього Риму. Античними педагогами було введено у вжиток термін "виховуюче мистецтво", яке розглядалося як ступінь оволодіння вчителем майстерністю виховання і навчання.

Діячі епохи Відродження, що висунули ідею гуманізму, особливу роль відводили особистому прикладу вихователя, ставили перед учителем завдання поєднувати розумове, етичне, естетичне та фізичне виховання.

Основоположник педагогіки нового часу Я.-А.Коменський писав, що вчитель повинен бути людиною освіченою і працелюбною, любити свою справу, будити інтерес учнів до знань.

Й.Песталоцці вважав, що центром виховання людини повинна стати "діяльна любов до людей" і потреба гармонійно розвивати в особистості закладені природою здібності, прагнення до духовної діяльності.

Й.Гербарт порівнював виховний вплив з мистецтвом, указував на величезну значущість впровадження у свідомість дитини основних етичних ідей.

А.Дістервег вважав, що виховання повинне бути спрямоване на служіння істині, добру і красі, будуватися на принципах природовідповідності, культуровідповідності, самодіяльності.

Один з перших професіональних українських педагогів - О.Духнович називав педагогіку "художеством художеств", а вплив учителя на виховання людської душі вважав вище за вплив мистецтва на людину. У процесі виховання він закликав вправляти духовні сили школярів через старанність до доброго, красивого, корисного.

Українські філософи С.Каліновський і М.Козачинський підіймали питання формування моральних якостей особистості в процесі навчання шляхом "вправи доброчесності".

Розвиток української культури й освіти відбувався на основі розвитку національної естетичної свідомості, основними характеристиками якої є софійність (художнє вираження суті буття), символізм, соборність (духовне єднання небесних і земних сил універсуму), висока етична орієнтація всієї художньо-естетичної діяльності.

У психолого-педагогічних працях С.Русової говориться про необхідність виховання дітей в умовах життєвої краси навколишньої природи й душевної відвертості у стосунках з педагогом.

К.Ушинський указував на те, що вплив особистості вчителя на молоду душу має величезну виховну силу за умов високої духовності самого вчителя.

В.Сухомлинський вважав, що вчитель повинен бути для дітей прикладом багатства духовного життя.

У роботах зарубіжних естетиків ХХ століття (М.Дюфрен, М.Недонсель, Ж.-П.Сартр, Й.Хейзинга) говориться про естетичну цінність краси, наявність взаємозв'язку між мистецтвом і досконалістю. Естетична категорія прекрасного в педагогічній діяльності виражається через вияв у педагогічних діях вчителя індивідуальних естетичних властивостей і якостей його особистості, через прагнення до створення естетичних цінностей у педагогічній діяльності.

Педагог-майстер є носієм людської культури в її інтелектуально-естетичному вияві. Естетична культура особистості як продукт, витвір людського розуму нерозривно пов'язана з творчою естетичною діяльністю через спільний результат: формування естетичного відношення до світу, розвиток естетичного світосприйняття. Духовна, естетична насолода від процесу переживання своєї діяльності підіймає особистість над дійсністю, дозволяє сприймати навколишній світ з позицій мудрості, краси, людяності і спрямовувати свою творчу енергію на вищу мету - безкорисливий пошук краси, створення нових цінностей культури. Це самовиявлення вчителя музики здійснюється передусім щоденними діями з формування особистісного естетичного образу поведінки, цілеспрямованою роботою з розвитку естетичної культури, емоційного збагачення, пошуку краси, естетичних почуттів, вдосконалення свого духовного обличчя.

Естетичний розвиток майбутнього педагога-музиканта здійснюється в процесі музично-естетичної діяльності. Діяльність вчителя музики є не тільки загальнопедагогічною. Вона належить до художньо-естетичної діяльності і їй властиві закономірності процесів художньої творчості. Як зазначав Л.Виготський, мистецтво є робота думки, але абсолютно особливого емоційного мислення. Тому такі властивості особистості, як її естетична спрямованість, естетичні знання й уміння, що складають індивідуальну культуру, естетичний досвід, повинні формуватися в творчій естетичній діяльності.

Отже, педагогічна діяльність учителя музики повинна мати естетичну спрямованість. Естетична культура, впливаючи на характер педагогічної діяльності, орієнтує педагогічний процес на естетичну взаємодію з навколишнім світом, дозволяє включити особистість у творчу естетичну діяльність.

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми й узагальнення передового педагогічного досвіду привело нас до визначення змісту естетичних основ педагогічної майстерності.

Естетичні основи педагогічної майстерності вчителя музики мають таку структуру:

1. Естетична культура:

а/ естетична свідомість:

естетична спрямованість особистості (постановка і вирішення завдань естетичного виховання школярів, розвиток мотиваційної сфери до естетичної діяльності, формування естетичного відношення до дійсності, створення естетичного образу світу);

естетичний світогляд, широка ерудиція, естетичний кругозір.

б/ естетична діяльність:

естетичний досвід (знання, думки, уміння, естетичні здібності вчителя);

естетичне ставлення до мистецтва, професії педагога;

творчі дії пізнання й створення естетичних цінностей у музично-педагогічній діяльності.

2. Естетична спрямованість педагогічної діяльності:

естетична спрямованість спілкування;

естетична спрямованість взаємодії вчителя й учнів;

естетична спрямованість педагогічних дій (розвиток уміння переживати й оцінювати емоційно-художні об'єкти, твори мистецтва з точки зору естетичного ідеалу);

естетичне вирішення педагогічних ситуацій і педагогічних завдань.

3. Досвід естетичної педагогічної діяльності:

уміння емоційно-образно викласти навчальний матеріал;

уміння вибудувати драматургію уроку;

уміння створити художній образ уроку;

уміння створити естетичний образ педагогічної дії;

уміння переживати й оцінювати власні педагогічні дії.

Підсумком процесу формування естетичних основ педагогічної майстерності стає здійснення вчителем музики естетичної педагогічної діяльності, що має естетичну спрямованість і складається з педагогічних дій естетичного характеру.

У першому розділі розглядається й теоретично обґрунтовується можливість формування естетичних основ педагогічної майстерності за допомогою музичного мистецтва. Музичне мистецтво як спосіб освоєння дійсності з притаманним йому специфічним художньо-образним відбиттям найбільш взаємопов'язане з емоційним життям людини, впливає на розвиток духовного стану особистості, сприяє її естетичному вихованню, виступає активним засобом формування естетичних основ педагогічної майстерності.

У другому розділі дисертаційного дослідження "Педагогічні умови формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики" розглядається стан сформованості естетичних основ педагогічної майстерності студентів, висвітлюється хід та ефективність експериментальної роботи з формування естетичних основ педагогічної майстерності засобами музичного мистецтва, проводиться аналіз та узагальнення результатів педагогічного експерименту.

Завдання констатуючого експерименту полягали у визначенні показників й розробці критеріїв естетичних основ педагогічної майстерності, виявленні рівнів сформованості естетичних основ педагогічної майстерності студентів факультету "Музика", з'ясуванні характеру взаємозв'язку між естетичним розвитком особистості та естетизацією педагогічної діяльності вчителя музики.

Констатуючий експеримент проводився на заняттях дисциплін спеціального музичного циклу (вокальний клас, диригування, хоровий клас, методика музичного виховання) та в період педагогічної практики. У діагностуючому експерименті брали участь студенти спеціальностей "Музика і художня культура" (МХК) і "Педагогіка і методика початкового навчання з додатковою спеціальністю "Музика" (ПМПН і М).

На основі теоретичних положень про естетичну педагогічну діяльність та естетизацію навчально-виховного процесу нами визначені критерії сформованості естетичних основ педагогічної майстерності вчителя музики:

естетичний розвиток особистості вчителя;

естетична спрямованість педагогічної діяльності;

особистісний досвід естетичної педагогічної діяльності;

естетичний характер педагогічних дій учителя.

У сукупності ці критерії дозволяють здійснити всебічну оцінку процесу естетичного розвитку особистості й відбивають найбільш виразні ознаки естетизації педагогічної діяльності вчителя музики.

Після теоретичного аналізу й виявлення характеристик компонентів естетичних основ педагогічної майстерності, що оцінюються, ми провели анкетування вчителів музики м. Луганська, яким було запропоновано відзначити найбільш значущі якості особистості вчителя, його естетичні знання і уміння. До цієї роботи було залучено вчителів музики першої і вищої категорії, що передбачає наявність в інформантів високого рівня педагогічної майстерності. Експертна перевірка підтвердила правильність обраних показників і критеріїв розвитку естетичних основ педагогічної майстерності.

У визначенні рівнів сформованості естетичних основ педагогічної майстерності нами використані методики вивчення взаємодії мистецтва і людини, запропоновані Ю.Фохт-Бабушкіним; взаємозв'язку педагогічної діяльності й педагогічної майстерності, розроблені Н.Кузьміною; діагностування музичного сприйняття та особливостей його впливу на розвиток особистісних і професійних якостей майбутніх учителів, досліджені О.Рудницькою.

За аналізом стану естетичних інтересів й характером ставлення до мистецтва було зроблено оцінку показників сформованості естетичного розвитку особистості інформантів. Анкетування виявило, що структура художніх інтересів учителів музики різноманітна. Основні переваги віддаються музичному мистецтву (80%), в той час як у системі художніх цінностей студентів музика займає невисоке місце (40%), поступаючись кіномистецтву (62%) і художній літературі (46%). Як показують спостереження, відсоток щоденного спілкування з музикою дуже високий, але ця кількісна характеристика не служить об'єктивним показником повноцінності естетичного сприйняття музичних творів: 28% студентів зовсім не переживають катарсичного почуття при сприйнятті мистецтва, музичний твір не приносить їм естетичного задоволення.

Розкриваючи мотивацію спрямованості, ми з'ясували, що мотивація до занять музичною діяльністю порівняно висока - 75,41% студентів і 92% вчителів відчувають потребу в спілкуванні з музикою і заняттях нею. Але ця потреба реалізується на репродуктивному рівні, оскільки у студентів недостатньо сформована естетична спрямованість педагогічної діяльності: вони не усвідомлюють необхідності естетичного спілкування й взаємодії з учнями, вирішення завдань естетичного виховання школярів.

Слабкою ланкою підготовки до роботи з дітьми є, як показав констатуючий експеримент, естетичні дії майбутніх учителів музики: уміння "захопити" музикою, естетично пережити художній образ твору, організувати естетичну діяльність учнів.

Отримані в діагностичному експерименті низькі показники сформованості досвіду естетичної діяльності - умінь студентів переживати, аналізувати свої емоційні враження при сприйнятті музичного твору, висловлювати естетичні думки й давати естетичну оцінку музичному твору підтверджуються висновками, зробленими за результатами аналізу письмових робіт студентів. Було перевірено більше трьохсот самостійних аналізів музичних творів, що вивчаються в класі вокалу й диригування. Результати експерименту свідчать про те, що поетичному образу, одному з важливих складників художнього засобу твору, приділяється недостатня увага. Відмітною особливістю цих робіт є те, що в них не відображений взаємозв'язок літературного й музичного образів. Другим недоліком аналізу є їх побудова на виявленні й описі тільки загального характеру музичного твору, що перешкоджає повному усвідомленню, відчуттю й естетичній оцінці художнього образу твору.

Результати успішності виконання діагностичних завдань, анкетування, спостережень за музично-педагогічною діяльністю респондентів дозволили виділити в показниках естетичних основ педагогічної майстерності різні ознаки їх сформованості. Потім були виділені рівні сформованості естетичних основ педагогічної майстерності, які диференціюються за ступенем вираження сукупності показників: високий рівень характеризується тим, що майже всі показники виявляються яскраво, середній - більша частина сумарних характеристик виражена в неповній мірі, низький - показники виражені слабко.

Нами виявлено три рівні сформованості естетичних основ педагогічної майстерності у студентів факультету "Музика" і вчителів музики - "низький" (47,33% студентів і 8% вчителів), "середній" (відповідно - 49,33% і 52%), "високий" (відповідно - 3,3% і 40%).

Результати діагностичного виміру рівнів сформованості естетичних основ педагогічної майстерності студентів факультету музики дозволили констатувати незадовільний стан естетичного розвитку майбутніх учителів музики та відсутність умінь здійснювати музично-естетичну діяльність щодо створення емоційно-естетичних ситуацій сприйняття твору школярами.

Головними причинами низького рівня сформованості естетичних основ педагогічної майстерності у студентів є: а) відсутність естетичної спрямованості педагогічного процесу підготовки вчителя музики у вузі; б) недостатньо високий рівень залучення студентів до процесу естетичної діяльності; в) відсутність у студентів досвіду творчої музично-естетичної діяльності; г) незадовільний стан самоорганізації музично-педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики.

За даними констатуючого експерименту було встановлено, що ступінь естетизації педагогічної діяльності вчителя музики взаємопов'язаний із рівнем розвитку його естетичної свідомості, естетичної діяльності. Кореляційний аналіз даних констатуючого експерименту підтвердив припущення про вплив музичного мистецтва на формування естетичних основ педагогічної майстерності й естетизацію педагогічної діяльності вчителя музики (коефіцієнт кореляції між музично-естетичними вміннями та естетичною спрямованістю особистості у вчителів музики - 0,608, у студентів - 0,598).

Формуюча експериментальна частина роботи, в якій брали участь студенти спеціальності "Музичне виховання та художня культура" Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, будувалася на основі положень про визначення суті й основних структурних компонентів естетичних основ педагогічної майстерності та на принципах культуровідповідності, естетизації навчально-виховного процесу, взаємозв'язку інтелектуальних та емоційних процесів розвитку особистості з орієнтацією на провідний вид естетичної діяльності - естетичне сприйняття предметів і процесів навколишньої дійсності та мистецтва.

Дослідно-експериментальна робота проводилася в два етапи. На першому етапі формуючої частини дослідження були виявлені та обґрунтовані педагогічні умови ефективності формування естетичних основ педагогічної майстерності:

надання педагогічному процесу підготовки майбутнього вчителя музики у вузі естетичної спрямованості;

залучення особистості майбутнього вчителя музики до різноманітної естетичної діяльності;

комплексне використання в процесі формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики різних видів мистецтва.

Другий етап формуючого експерименту був спрямований на послідовний розвиток усіх визначених нами структурних компонентів естетичних основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики. Дослідно-експериментальна робота проводилася на заняттях хорового класу, вокалу, диригування, методики музичного виховання, у період проходження шкільної педагогічної практики. Зміст спеціалізованих музичних дисциплін базувався на естетичних засадах, тому й педагогічні технології комплексного використання в навчальному процесі різних видів мистецтва мали естетичне спрямування. Ця робота передбачала розвиток естетичної культури особистості, надбання студентами досвіду естетичної педагогічної діяльності, надання педагогічній діяльності майбутнього вчителя музики естетичної спрямованості.

Для реалізації педагогічних умов формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики була розроблена експериментальна програма, в якій використовувалися різні форми й методи організації процесу підготовки майбутнього вчителя музики у вузі. Комплекс навчальних форм роботи включав бесіди, лекції, практичні й індивідуальні заняття зі студентами, творчі самостійні завдання.

Перша частина програми була орієнтована на розвиток естетичної свідомості, естетичних якостей, формування естетичного тезаурусу особистості. Майбутні вчителі музики освоювали основні естетичні поняття, категорії, прийоми цілісного аналізу творів мистецтва. Завдання експерименту містили:

музично-теоретичний аналіз хорового та вокального твору (особливості формальної організації музичного тексту);

інтонаційно-образний аналіз (виявлення "ведучих" інтонацій, їх розвитку у структурі музичного образу);

естетичний аналіз музичного твору: вивчення, дослідження музичного твору з точки зору досконалості художньої форми (композиційної будови), емоційно-образної драматургії (характеристика одного або декількох музичних образів, визначення їх емоційних смислів, ідеї твору);

соціологічний аналіз твору пісенного жанру: виявлення об'єктивно-історичного змісту твору (аналіз умов появи музичного твору, аналіз соціальної обумовленості тих типів емоцій і почуттів, які моделюються в пісенному творі).

Такий аналіз носив інтерпретаційний характер. Особливості виконання письмового аналізу-інтерпретації твору вимагали в більшій мірі, ніж усний, дослідження за зв'язністю, стрункістю викладу матеріалу, добору потрібних слів для запису тексту. Це, в свою чергу, розвивало вміння здійснювати самоконтроль за своєю роботою, стимулювало процес набуття досвіду музично-естетичної діяльності.

Проблемному входженню до своєрідного світу художньої реальності сприяло виконання студентами завдання порівняння творів одного жанру (складання "музичних колекцій") та порівняльно-зіставного аналізу твору, що вивчається, з художніми творами іншого виду мистецтва.

Доцільним способом естетичного розвитку особистості є вплив емоційно-духовної сили самого твору мистецтва за умов установки студентів на збагачення їх естетичної культури, розвиток таких сторін естетичної свідомості, як почуття, смаки, оцінки, потреби, ідеали.

Друга частина експериментальної програми була спрямована на набуття досвіду естетичної педагогічної діяльності через переживання майбутнім учителем музики власної музично-педагогічної діяльності. Робота велася шляхом розвитку естетичних почуттів студента, освоєння спеціальних навичок творчої взаємодії з музичним твором: умінь моделювання емоційних станів, управління творчим самопочуттям під час виконання музичних творів, умінь реалізовувати творчі естетичні дії при сприйнятті музичних творів. У виробленні художньо-виконавських навичок використовувалися емоційно-технічні засоби вдосконалення вокальної майстерності вчителя музики. До здійснення складних задач формування естетичної спрямованості педагогічних дій ми вели студентів через емоційність виконання, тому застосовували практичні завдання з переважанням емоційних психологічних цілей. Студентам пропонувалося:

усвідомити й описати емоційну модель художнього образу;

вибудувати драматургічну лінію відчуттів музичного твору;

у власному виконанні викликати відповідний емоційний настрій, пережити почуття, провести лінію внутрішніх емоційно-психологічних станів, зумовлених образною будовою твору.

Змістом третьої частини експериментальної програми було надання педагогічній діяльності майбутнього вчителя музики естетичної спрямованості, естетичне вирішення педагогічних завдань з розвитку чуттєвого сприйняття й емоційного світу учнів. Педагогічні технології передбачали використання таких методів, як:

моделювання емоційного плану уроку й музичних творів, що вивчаються;

побудова драматургії та створення художнього образу уроку;

аналітико-синтетичне вивчення явищ мистецтва (бесіди, організація дискусій, виділення ключових понять, змісту, ідеї музичного твору) для подальшої організації власної музично-педагогічної діяльності;

управління музично-естетичним сприйняттям учнів.

Процес створення естетичного образу педагогічної дії організовувався за рахунок введення творчих завдань художньо-естетичної спрямованості: студенти вчилися ставити собі мету, уявляти естетичний зміст майбутніх педагогічних дій, переводити внутрішні емоційні дії в зовнішній план: утілювати драматургічну лінію переживань у взаємодії з учнями.

У створенні творчих ситуацій емоційно-естетичного сприйняття школярами твору мистецтва використовувалися естетичні форми роботи, які спирались на систему акторської майстерності К.Станіславського.

Аналіз результатів формуючого експерименту дозволяє зробити висновок, що комплексна реалізація запропонованих педагогічних умов привела до позитивних результатів, естетизації, творчого здійснення музично-педагогічної діяльності, культурного та духовного розвитку особистості.

Дані формуючого експерименту дали можливість констатувати значні зрушення рівнів сформованості естетичних основ педагогічної майстерності студентів експериментальної групи. Обробка статистичних даних свідчить, що середній та високий рівень естетичних основ педагогічної майстерності було сформовано в більшої частини студентів експериментальної групи. Так, рівні сформованості естетичних основ педагогічної майстерності у студентів експериментальної групи становлять: високий - 12%, середній - 82,66%, низький - 5,33%; у студентів контрольної групи: високий рівень - 9,33%, середній - 44%, низький - 44,66%.

Порівняння кількісно-якісних показників в експериментальній та контрольній групах підтвердило ефективність розробленої технології формування естетичних основ педагогічної майстерності й естетизації педагогічної діяльності студентів - майбутніх учителів музики.

Висновки

Необхідність формування естетичних основ педагогічної майстерності зумовлена вимогами сучасного суспільства до якості підготовки вчителя музики, становлення його духовності, розвитку загальної та естетичної культури, а також недостатньою теоретичною розробкою цієї проблеми в наукових студіях.

Проведене дослідження показало, що естетичний розвиток особистості вчителя музики здатний безпосередньо впливати на естетизацію педагогічної діяльності. Естетичні основи педагогічної майстерності, що формуються, є фундаментом творчої музично-педагогічної діяльності, спрямовуючи педагогічну діяльність майбутнього вчителя музики на естетичну взаємодію зі світом, спонукаючи педагога до естетичної педагогічної діяльності.

Формування естетичних основ педагогічної майстерності у вчителів музики сприяє вирішенню завдань естетичного виховання, естетизації педагогічної діяльності й естетичному розвитку особистості майбутніх педагогів.

Дані, отримані в результаті експериментальної роботи, дозволяють зробити висновок, що основним способом формування естетичних основ педагогічної майстерності є залучення особистості майбутнього педагога до великого духовного та емоційного досвіду, що є в мистецтві.

У дослідженні розроблені технології розвитку спеціальних естетичних якостей як основних особистісних характеристик спеціаліста - учителя музики, що характеризують динаміку становлення та взаємодію особистості з існуючим світом.

Запропоновані технології формування естетичних основ педагогічної майстерності являють собою спосіб оволодіння музично-естетичною культурою та досвідом творчої естетичної діяльності, процес створення естетичного образу педагогічних дій вчителя, в якому присутній естетичний зміст педагогічної діяльності, естетизація процесу навчання та виховання.

Вирішення завдань дослідження спричинило розробку науково-методичних вказівок "Вивчення пісенних музичних творів на уроках музики в школі", які адресовані студентам спеціальностей "Музичне виховання та художня культура", "Музичне виховання" й містять практичні рекомендації з формування естетичних основ педагогічної майстерності.

У цілому виконане дослідження підтвердило сформульовану нами гіпотезу й дало змогу дійти загального висновку, що для естетизації педагогічної діяльності майбутнього вчителя музики необхідне формування естетичних основ педагогічної майстерності засобами музичного мистецтва.

Виконана робота не претендує на кінцеве розв'язання й не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшого розгляду, на нашу думку, вимагають питання розробки диференційованого підходу до формування окремих компонентів естетичних основ педагогічної майстерності.

Література

1.Вивчення пісенних музичних творів на уроках музики в школі: Методичні вказівки до вивчення шкільного пісенного репертуару (для студентів спеціальностей "Музичне виховання та художня культура", "Музичне виховання") / Укл. Воєводіна Л.П., Самарцев В.І., Федоріщева С.П. - Луганськ, 1997. - 22 с.

2.Федоріщева С.П. Шляхи формування естетичних основ педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики//Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. Вип. Y111/ За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. - Слов'янськ: ІЗМН-СДПІ, 2000. - С. 42-46.

3.Федорищева С.П. Формирование эстетических основ педагогического мастерства средствами музыкального искусства// Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. пр./Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. - Київ - Запоріжжя, 2000. - Вип.16. - С. 68 - 72.

4.Федорищева С.П. Взаимодействие эстетических и педагогических факторов в формировании основ педагогического мастерства будущего учителя музыки// Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 1999. - № 8 (18). - С. 50 - 54.

5.Федоріщева С.П. Естетичні основи формування педагогічної майстерності// Формування духовної культури учнівської молоді: Зб. наук. праць. - Луганськ, 1997. - С. 131 - 135.

6.Федорищева С.П. Использование средств театральной педагогики в работе над школьной песней// Актуальные проблемы образования и воспитания учащейся молодежи: Сб. научн. статей. - Луганск, 1993. - Ч. ІY. - С. 53 - 56.

7.Федорищева С.П. К проблеме формирования эстетических основ педагогического мастерства будущего учителя музыки// Шляхи вдосконалення професійної підготовки майбутнього вчителя музики: Зб. статей за матеріалами Всеукр. наук.-метод. конф. (Луганськ, 20-25 квітня 1998 р.). - Луганськ, 1998. - С. 27 - 29.

8.Федорищева С.П. Использование некоторых принципов системы К.С.Станиславского в работе над школьной песней// Науч. труды Международн. науч.-практич. конф. ученых МАДИ(ТУ) - ЛСХИ. - Москва - Луганск, 1997. - С. 64 - 66.

9.Воєводіна Л.П., Кокіна Г.М., Федоріщева С.П. Підготовка майбутніх учителів до освоєння народнопісенної спадщини//Тези республік. наук.-практ. конф. "Шляхи удосконалення художньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури". - К.: КДПІ, 1992. - С. 166-168.

10.Кокіна Г.М., Федоріщева С.П. Деякі особливості прилучення майбутніх учителів до національної культури// Тези Y Всеукр. конф. "Розвиток історичного краєзнавства в контексті національного і культурного відродження України". - Київ - Кам'янець-Подільський, 1991. - С. 391-393.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Педагогічна майстерність - вияв високого рівня педагогічної діяльності. Головні елементи майстерності сучасного вчителя та шляхи її формування. Особливості психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, значення прикладних знань і навчань.

    реферат [30,9 K], добавлен 12.02.2011

  • Специфічні властивості і якості вчителя. Дослідження елементів педагогічної етики. Взаємини вчителя з педагогічним складом. Характеристика етики професійної поведінки вихователя та педагога. Педагогічний такт як основа педагогічної майстерності.

    реферат [32,3 K], добавлен 02.01.2023

  • Моделювання педагогічної технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя музики, принципи та порядок її реалізації на практиці. Аналіз та оцінка результатів впровадження технології епістемологічної самокорекції майбутнього вчителя мистецтва.

    дипломная работа [377,1 K], добавлен 03.08.2012

  • Структура педагогічної діяльності. Поняття і структура педагогічного таланту. Методичні основи педагогічного таланту вчителя. Напрями професійного вдосконалення педагога. Основні види сучасної педагогічної діяльності. Формування професійної майстерності.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 23.12.2014

  • Основні елементи зовнішньої техніки вчителя. Система самовиховання вчителя. Складові педагогічної майстерності вчителя. Власна оцінка своїх здібностей, моральних якостей і вчинків. Володіння мовленням як засобом професійної діяльності педагога.

    реферат [438,9 K], добавлен 15.10.2012

  • Специфіка педагогічної діяльності. Поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності, фактори його формування. Визначення особливостей індивідуальних стилів педагогічної діяльності майбутнього вчителя, організація диференційованого навчання студентів.

    курсовая работа [267,6 K], добавлен 16.06.2010

  • Теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Особливості експериментальної методики впровадження нових методів процесу підготовки майбутнього вчителя музики.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.06.2011

  • Особистість педагога як предмет дослідження. Характеристики в структурі педагогічної майстерності. Чинники технології організації високопродуктивного впливу педагога. Педагогічні здібності як поєднання психологічних та особистісних якостей вчителя.

    контрольная работа [23,1 K], добавлен 19.10.2010

  • Теоретичне обґрунтування змісту та своєрідності педагогічної діяльності. Особливості професійної діяльності педагога. Поняття та сутність педагогічної майстерності. Соціокультурний характер цілей педагогічної діяльності в добу демократичних перетворень.

    реферат [54,7 K], добавлен 18.03.2014

  • Зміст та функції професійно-педагогічної діяльності вчителя української літератури. Загальні вимоги до вчителя-словесника. Методологічні та психолого-педагогічні проблеми професійно-педагогічної перепідготовки вчителів, вдосконалення професіограми.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 29.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.