Формування духовних потреб молодших школярів у сім’ї

Сутність духовних потреб школярів. Розробка методичних рекомендацій і моделі спільної педагогічної діяльності батьків і вчителів щодо формування духовних потреб молодших школярів у сім’ї. Експериментальна та практична перевірка ефективності даної моделі.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 14.09.2013
Размер файла 41,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування духовних потреб молодших школярів у сім'ї

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасне українське суспільство переживає перехідний кризовий етап свого розвитку на фоні вельми суперечливої духовної ситуації, що характеризується зневагою до гуманістичних загальнолюдських цінностей, поширенням споживацької моралі, абсолютизацією переваги матеріального над духовним. Саме піднесення духовності особистості стає необхідною умовою формування людини нової доби, людини ХХІ століття, від якої повною мірою залежить майбутня доля України.

Оновлення освітньої системи, її демократизація на гуманістичних засадах вимагають від вітчизняної педагогічної науки пошуку нових шляхів удосконалення виховання дітей та учнівської молоді. Тому великого значення набуває науково-педагогічне вирішення проблеми формування духовних потреб як домінуючих факторів для розвитку ціннісної системи людини. Успішність розв'язання цієї проблеми залежить від термінового перегляду взаємовідносин школи та сім'ї, пошуку досконалих механізмів сімейного виховання. Однак реалізація такого важливого соціального завдання ускладнюється тим, що традиційний підхід до виховання особистості через систему спільних зусиль школи та сім'ї є не завжди ефективним. Більше того, дослідники констатують, що в системі виховання дитини не існує обґрунтованої програми впливу на особистість із метою формування її духовних потреб.

Формування духовних потреб особистості є важливою умовою знаходження спільної мови між людьми при вирішенні гострих проблем сучасності. Розгляд цього складного, багатоаспектного питання вимагає використання знань широкого кола наук про людину: філософії, історії, соціології, права, культурології, психології, педагогіки тощо. Саме педагогічний аспект є одним з найважливіших при реалізації соціального замовлення щодо формування в молоді основних понять високої духовності, створення відповідної системи потреб та цінностей людини.

Системний аналіз філософської і психолого-педагогічної літератури доводить, що сьогодні триває новий етап у науковому дослідженні духовних потреб. Якщо раніше праці з цієї проблеми, навіть достатньо глибокі й узагальнюючі, носили описовий характер, то сьогодні в деяких роботах реалізується спроба цілісного аналізу, виявлення механізмів утворення потреб та їх впливу на поведінку людини. Умови формування духовних потреб особистості, базис для яких виникає в молодшому шкільному віці, потребують більш детального вивчення. У багатьох наукових працях з проблем духовного розвитку особистості перше місце посідає дослідження ціннісних орієнтацій дорослої людини з уже сформованою духовною сферою та ієрархічною системою потреб, а сам розвиток як такий, його умови й передумови опинилися на другому плані. Результати порівняльного аналізу свідчать, що поняття «духовні потреби» в педагогів і психологів не набуло єдиного концептуального визначення. Висвітлені лише окремі аспекти проблеми, мало даних про структуру духовних потреб та особливості процесу їх формування. У більшості робіт, присвячених процесу виховання особистості, розглянуті проблеми розвитку її інтелекту, світогляду, певних етичних та естетичних рис, а питання про свідому пропедевтику формування духовних потреб у молодшому шкільному віці не було вирішене повністю ні в теоретичному, ні в практичному аспектах.

Проблема формування духовних потреб активно розроблялася відомими зарубіжними філософами та психологами І. Кантом, А. Маслоу, З. Фрейдом, Е. Фроммом, С. Франком, К. Юнгом. Ці автори досліджували духовну та психологічну сутність феномена людини, основи її морального буття, етики взаємовідносин між людьми.

Для нашого дослідження великий інтерес становить філософська та теологічна література, присвячена вивченню витоків людської духовності, духовних потреб у культурологічному аспекті, з позицій православного християнства. Це фундаментальні роботи М. Бердяєва, В. Вернадського, В. Зеньковського, М. Лоського. Проблеми духовного розвитку школярів як складової частини національної системи виховання були поставлені в працях видатних філософів, істориків, педагогів, діячів культури України Г. Сковороди, М. Драгоманова, М. Костомарова, М. Грушевського, С. Русової, Г. Ващенка та інших.

У роботах психологів та соціологів І. Бестужева-Лади, І. Беха, Л. Виготського, І. Джидар'ян, А. Здравомислова, О. Леонтьєва, М. Михайлова, В. Москальця, Д.Кікнадзе, Л. Когана, І. Кона, Г. Костюка, В. Константинова, С. Рубінштейна, П. Симонова, Л. Сохань, В. Тихонович досліджена сутність духовної діяльності людини, що розглядається у зв'язку з потребами особистості, мотивами її діяльності; це, у свою чергу, дозволяє виявити психологічні закономірності розвитку духовних потреб молодших школярів.

Проблемі потреб присвячені фундаментальні праці цілого ряду дослідників: О. Дробницького, О. Здравомислова, О. Золотухіної-Аболіної, М. Кагана, О. Киричука, Д.Кікнадзе, В. Тугаринова, О. Улєдова, В. Шадрикова, Ю. Шарова, Ш. Чхартишвілі, В. Ядова, П. Ярве. Для нашого дослідження велику цінність становлять роботи з проблем родинного виховання Ю. Азарова, Т. Алексеєнко, І. Беха, І. Бужиної, О. Дусавицького, К. Журби, М.Євтуха, В. Леві, А. Макаренка, Е. Помиткіна, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського.

Молодшому шкільному вікові присвячені праці Ш. Амонашвілі, І. Беха, Л. Божович, Д. Ельконіна, І. Каірова, Н. Миропольскої, В. Репкіна, Н. Репкіної, Н. Янковської. Незважаючи на глибину цих праць, питання формування духовних потреб молодшого школяра та ролі сім'ї в цьому процесі ще недостатньо висвітлено в наукових дослідженнях.

В останні роки проблеми природи духовності, духовних цінностей плідно розробляються Г. Баллом, І. Бехом, М. Боришевським, О. Вишневським, К. Журбою, М.Євтухом, О. Караковським, І. Карпенком, І. Матюшею, Л. Нечепоренко, О. Олексюком, В. Онищенко, Л. Поповим, В. Сипченком, Т. Сущенко, Г. Шевченко, Ж. Юзвак, А. Фасолею.

Різним аспектам формування духовної культури, системи потреб молодших школярів присвячені дисертаційні дослідження сучасних авторів: І. Бужиної, Ж. Петрочко, Є. Коцюби, В. Шульженко. Однак такий важливий напрям, як формування духовних потреб молодших школярів у сім'ї, залишається поки що недостатньо обґрунтованим та методично забезпеченим.

Особливе занепокоєння викликає загострення суперечностей між вимогою суспільства виховати духовно розвинену особистість і непідготовленістю до цього сім'ї та школи, браком єдності педагогічного колективу та батьків; між прагненням виховати яскраву індивідуальність і спрямованістю виховних програм на усереднення учнів; між традиційними моральними принципами української сім'ї, її духовним потенціалом і реаліями сьогодення.

Виходячи з актуальності визначеної проблеми, її соціальної значущості, гострої потреби у формуванні духовності людини майбутнього, нами визначено тему дисертаційного дослідження: «Формування духовних потреб молодших школярів у сім'ї».

Зв'язок роботи з науковими програмами та темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Слов'янського державного педагогічного інституту «Гуманізація навчально-виховного процесу» (протокол №9 засідання Вченої ради СДПІ від 28.12.1995).У межах цього плану автором здійснювалося дослідження проблеми формування духовних потреб молодших школярів у сім'ї.

Об'єкт дослідження - процес формування духовних потреб молодших школярів.

Предмет дослідження - педагогічне забезпечення процесу формування духовних потреб молодших школярів у сім'ї.

Мета дослідження - теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка психолого-педагогічних умов формування духовних потреб молодших школярів у сучасній сім'ї.

Гіпотеза дослідження - процес формування духовних потреб молодших школярів в умовах сучасної сім'ї буде ефективним, якщо забезпечити:

- поетапну підготовку батьків до постійного збагачення духовного середовища сім'ї;

- органічне поєднання виховних зусиль батьків з діяльністю вчителя в єдиний цілісний педагогічний процес;

- стимулювання прагнення дітей до постійного збагачення духовного середовища сім'ї;

- запровадження спеціальних вправ для батьків і дітей на закріплення гуманних стосунків та засвоєння духовних цінностей, опора на катарсичну діяльність;

- активне творче самовиявлення дитини в процесі реалізації своїх духовних запитів і потреб.

Мета та гіпотеза зумовили коло завдань дослідження:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці, уточнити сутність та зміст поняття «духовні потреби молодших школярів».

2. Розкрити основні можливості сім'ї у формуванні духовних потреб молодших школярів.

3. Створити модель спільної педагогічної діяльності батьків і вчителів щодо формування духовних потреб молодших школярів у сім'ї та експериментально перевірити її ефективність.

4. Розробити методичні рекомендації щодо формування духовних потреб молодших школярів у сім» ї.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять ідеї гуманістичної філософії, що визнає загальнолюдські цінності; сучасні положення соціології про багатовимірний вплив суспільних факторів на формування особистості; концептуальні положення вікової психології про етапність розвитку духовної сфери людини; провідні принципи гуманістичної психології (А. Маслоу); концепції духовного виховання особистості як суб'єкта культури та моральності (І. Бех, В. Сухомлинський, Г. Шевченко); філософсько-психологічні та педагогічні погляди на природу духовних потреб (І. Бех, М. Боришевський, Г. Костюк, Ю. Шаров); педагогічні та психологічні уявлення про цілісність розвитку особистості та духовну сутність людини; Закон України про освіту, Державна національна програма «Освіта (Україна ХХІ століття)».

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань, перевірки гіпотези застосовувався комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз філософської, соціологічної, психологічної педагогічної літератури дав змогу визначити основні положення, які складають науково-теоретичну базу дослідження; соціологічні методи (обстеження умов виховання школярів у школі та вдома, збирання демографічних і соціологічних даних, бесіда, анкетування, інтерв'ю) для визначення стану духовного розвитку молодших школярів та їх батьків і перспектив формування духовних потреб; педагогічний експеримент для впровадження технології спільного впливу вчителів та батьків; методами математичної статистики були перевірені дані дослідно - експериментальної роботи.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній:

- уточнено зміст поняття «духовні потреби молодших школярів»;

дістала подальшого вивчення проблема педагогічних основ формування духовних потреб молодших школярів у сім'ї;

виявлено суперечності та причини, що впливають на формування духовних потреб молодших школярів, та визначені основні напрямки сімейного впливу;

створено модель діяльності вчителя з підготовки батьків до формування духовних потреб молодших школярів та технологію спільного педагогічного впливу;

Практичне значення дослідження визначається тим, що основні його положення і висновки, запропоновані умови формування духовних потреб молодших школярів, методичні рекомендації, напрацьовані та апробовані в ході експерименту, можуть бути використані батьками, вчителями, вихователями у роботі з молодшими школярами.

Особистий внесок здобувача у роботах, виконаних у співавторстві, полягає у розкритті змісту духовних потреб та аналізі об'єктивного впливу сім'ї на становлення духовної сфери дитини.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися через методичні об'єднання вчителів початкових класів м. Слов'янська та Слов'янського району Донецької області., а також студентами-практикантами факультету підготовки вчителів початкових класів при безпосередній участі автора дослідження на базі Слов'янської ЗОШ I-II ст. №16. Матеріали дослідження постійно обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та методики початкового навчання Слов'янського державного педагогічного інституту, а також на засіданнях методичних об'єднань учителів початкових класів м. Слов'янська та Слов'янського району. Висновки та рекомендації доповідались автором і обговорювались на міжнародній конференції «Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі» (Слов'янськ, 1999), на науково-методичних конференціях Слов'янського державного педагогічного інституту (1998-2000) та на постійно діючому науковому міжкафедральному семінарі СДПІ (грудень 1999), на методичних об'єднаннях вчителів початкових класів, на засіданнях «Школи батьків». Основною базою експериментального дослідження були загальноосвітні школи № №1, 12, 16 і 17 м. Слов'янська, Райгородоцька ЗОШ Слов'янського району Донецької області.

Використання розроблених для вчителів та батьків матеріалів у всіх випадках спричиняло значне покращання психологічного клімату в класах, посилення мотивації до навчання, позитивні зрушення в системі потреб молодших школярів, удосконалення структури їх «Я-концепції».

Публікації. Результати дослідження висвітлені в 11 публікаціях, зокрема, 10 надруковано в фахових виданнях, із них 8 - одноособові.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел, який містить 272 найменування та 4 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 167 сторінках, проілюстровано 12 таблицями, 4 малюнками. Повний обсяг роботи 194 сторінки.

Основний зміст дисертації

педагогічний духовний школяр сім'я

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, зазначено зв'язок роботи з науковими програмами та темами, визначено об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, методологічну основу, охарактеризовано організацію, методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження здобутих результатів у практику, публікації.

У першому розділі «Теоретико-педагогічні основи формування духовних потреб молодших школярів у сім'ї» розкрито сутність проблеми; розглянуто духовний розвиток дитини в сучасній сім'ї як соціально-педагогічне явище; проаналізовано літературні джерела з проблеми, що досліджується; розглянуто наукові підходи до визначення категорій «потреба», «духовність», «духовні потреби», їх сутність і зміст; подана характеристика духовних потреб молодших школярів та їх батьків у сучасній сім'ї.

Аналіз досліджених матеріалів показав, що духовне становлення особистості відбувається насамперед у сім'ї. Саме вона може виховати в дитини почуття особистої гідності, внутрішньої свободи, відповідальності. Сучасний стан суспільства провокує кризу сім'ї, яка перестає виконувати найважливішу, виховну функцію. Негативні тенденції, що мають місце в нашому суспільстві, не сприяють повноцінному розвитку молодого покоління. Очевидним є занепад моральності та правосвідомості молоді, наростання соціальної нестабільності, політичної дезорієнтації, деморалізації значної частини суспільства. Разом з тим, найголовнішою цінністю українців була й залишається ідея виховання духовної людини, розбудови соборної держави та демократичного суспільства. Рушійною силою цього процесу є духовні потреби, що стали предметом нашого дослідження.

Результати аналізу праць А. Здравомислова, М. Кагана, А. Маргуліса, О. Улєдова, С.Іваненко, Ю. Шарова дозволили дійти висновку, що потреби суспільно зумовлені, об'єктивно-суб'єктивні, внутрішньо доцільні; вони включають в себе протилежність реального та бажаного, можливого та дійсного, зовнішнього та внутрішнього, ідеального та матеріального. У потребах виявляється свідомий характер людини. Розуміння сутності духовних потреб дає змогу виділити в їх структурі такі компоненти: рецептивний (можливість сприймання духовних цінностей, емоційне ставлення до них, задоволення від побаченого, почутого) та продуктивний (виявляється у творчості, духовній діяльності, створенні духовних цінностей).

Аналіз представлених підходів до визначення духовності (М. Боришевський, Ю.В'яземський, П.Єршов, О. Киричук, П. Симонов, Г. Шевченко) дозволяє розглядати останню як процес особистий, зумовлений нейродинамічною організацією людини, спрямований на добро, моральність, альтруїзм; духовність - це внутрішнє життя суб'єкта, його почуття, думки, погляди, стосунки, що спрямовані на усвідомлення та засвоєння Істини, Добра і Краси.

Отже, на підставі викладених вище узагальнень, духовну потребу можна охарактеризувати як специфічну форму самореалізації особистості, що пов'язана з її світоглядом, свідомістю, співчуттям; як первинну детермінанту активності особистості, що відрізняється цілісністю рецептивного та продуктивного структурних компонентів і виявляється в практичній духовній діяльності.

Виходячи з аналізу сутності духовних потреб, їх ролі у формуванні особистості молодшого школяра, визнання можливості цілеспрямованого педагогічного впливу на дитину були визначені основні підходи до формування духовних потреб:

- особистість молодшого школяра та її духовні потреби виховуються під впливом суспільних відносин та цінностей;

- молодший школяр сприймає, засвоює потреби через усвідомлення, оцінку потреб мікросередовища - малих соціальних спільностей, членом яких він виступає; визначальну роль при цьому відіграє особистісне референтне оточення, насамперед сім'я;

- при формуванні духовних потреб важливою є орієнтація на духовні цінності людства, стимулювання самоцінних форм активності; цілеспрямоване послідовне моделювання ефекту катарсису; створення розвиваючих завдань, які ведуть до самостійного відкриття, до духовної діяльності.

Дослідженням на етапі констатації було охоплено 600 батьків, 397 дітей, які навчаються у 1,2,3 класах, 38 учителів, 15 шкільних психологів. Згідно із завданнями дослідження в процесі констатуючого експерименту з'ясовано потенційні можливості сучасної української сім'ї, вивчено існуючий стан розвитку духовних потреб молодших школярів; визначені фактори впливу на молодшого школяра, що сприяють духовному розвиткові дитини або гальмують цей процес. До найбільш сприятливих факторів впливу сучасної родини на молодшого школяра слід віднести емоційну комфортність, рівноправні сімейні стосунки, атмосферу взаємодопомоги, урахування природних нахилів та потреб дитини та щире її визнання, високу педагогічну компетентність батьків та прагнення до постійного самовдосконалення з боку дорослих.

Як виявилось, об'єктивно оцінити духовні потреби батьків і дітей досить складно, по-перше, тому, що сама категорія духовних потреб чітко не визначена. По-друге, науково обґрунтовані методики вивчення та виховання духовних потреб ще не знайшли достатнього поширення у педагогічній практиці. По-третє, на формування духовності дітей впливають такі соціальні та психологічні фактори, виявити й вивчити які не завжди можливо.

Розроблений відповідно до завдань констатуючого експерименту комплекс діагностичних методик передбачав довготривале спостереження за батьками та дітьми в різних видах діяльності та спілкування, бесіди з дітьми, батьками, занотування фактів, анкетування, інтерв'ю. Спостереження фіксувалися методом фактографічного запису, тобто так, як вони відбувалися в дійсності; використовувався метод поширеного протоколу спілкування під час психологічних тренінгів та рольових ігор, конденсований запис в обробленому та узагальненому вигляді.

Результати діагностичного обстеження сімей школярів свідчать, що триває процес переоцінки цінностей, перевага надається матеріальним запитам і потребам. Спостереження виявили педагогічну непідготовленість більшості сімей до якісного виконання своїх виховних функцій. Це призводить до зростання в сім'ї напруженості, нетерпимості у ставленні один до одного, до створення негативного сімейного мікроклімату, втрати повноцінного спілкування.

Дослідження засвідчили тенденцію відчуження в стосунках між батьками та дітьми. 68% батьків вважають недоцільним формування духовності, бо переконані, що «головне - нагодувати, одягнути, а духовність - лише гарне слово». У ході дослідження було з'ясовано, що батьки (принаймні їх більшість, 76%) психологічно не готові до створення духовного сімейного товариства, що є великою перешкодою на шляху розвитку духовних потреб їх дітей. Дорослі не можуть передусім змінити самих себе, свою свідомість і поведінку. Сила інерції вкоренилася так сильно, що на її подолання потрібен тривалий час і значні педагогічні зусилля школи, учителя. Готовність батьків до формування духовних потреб дитини зумовлюється їх певним внутрішнім станом. Він характеризується усвідомленою спрямованістю на пошук адекватних сімейних ситуацій, засобів духовної співпраці з дитиною у відповідності не тільки до її віку, а й до її внутрішніх схильностей.

Аналіз результатів опитування дітей показав, що домінуючими їх духовними потребами є телевізор (59%); футбол (24%); тільки 2% дітей виявили бажання взяти участь в акції «Добротворчість». Велика група дітей 41% удома та в школі почувають себе самотньо й навіть відчужено. Таких понять як патріотизм, добро, духовна краса, мистецтво, вірність слову, служіння людям у більшості сімей (71%) діти не чують, про них у родині майже не згадують.

Вдається доцільним констатувати: і вчителі й батьки заклопотані тільки одним, щоб діти отримували хороші оцінки і цього вимагають від дітей з різними можливостями. У школі та в родині відсутнє духовне, особистісно-формуюче середовище.

Результати констатуючого етапу дослідження дають підстави стверджувати:

1. Реальне життя з його труднощами, протиріччями, негараздами певною мірою впливає на батьків та їх духовність. Найбільш суттєвою прогалиною у формуванні духовних потреб дітей є невміння батьків використовувати сприятливі життєві ситуації, які, за певних умов, можуть бути дуже продуктивними у стимулюванні духовного самовиявлення та виховання духовних потреб юної особистості.

2. Вивчення змісту ціннісних орієнтацій батьків, запитів і потреб, самооцінки й самокритичності молодших школярів дозволило виділити рівні розвитку духовних потреб дітей цього віку та рівні духовності сім'ї. У дисертації розкривається зміст цих рівнів. Комплексне діагностичне дослідження показало, що загальний рівень духовності сімей невисокий.

3. Численні спостереження, анкетування, бесіди з дорослими та молодшими школярами дозволили дійти висновку, що не існує прямої залежності між відповідними рівнями духовного розвитку дітей та їх батьків.

4. Суттєвим висновком констатуючого експерименту є тверда впевненість у тому, що глибоке й систематичне вивчення духовних запитів і потреб батьків та дітей, своєчасна об'єктивна оцінка вихідного рівня їх сформованості - основа подальшого коригування, зміцнення й виховання цих потреб.

Вивчення теоретичних аспектів формування духовних потреб, дітей, характеристики духовних потреб молодших школярів та їх батьків створює теоретико-методологічну базу для розробки діагностичних і формуючих методик.

У другому розділі «Шляхи формування духовних потреб молодших школярів у сім'ї» представлено модель педагогічної діяльності вчителя з підготовки батьків до формування духовних потреб молодших школярів; висвітлено технологію спільного педагогічного впливу вчителів та батьків на формування духовних потреб учнів молодших класів; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи.

Виходячи з гіпотези та завдань дослідження було розроблено програмно-методичні рекомендації щодо формування духовних потреб молодших школярів, які складалися з таких розділів.

Теоретико-практична підготовка батьків до формування духовних потреб дітей молодшого шкільного віку.

Запровадження експериментальної технології формування духовних потреб, що передбачала розширення духовних функцій усіх форм взаємодії учнів, батьків і вчителів (урок, батьківські збори тощо), надання їм яскраво вираженої виховної спрямованості; застосування прийомів релаксації, розв'язання морально-етичних проблемних ситуацій, використання з цією метою різноманітного, доступного для осмислення дітьми цього віку соціокультурного досвіду.

Накопичення досвіду формування духовних потреб у батьків та вчителів.

Розвиток у членів родини інтересу до духовного збагачення сімейного середовища та оточуючого довкілля (одухотворення стосунків і взаємин з родичами, ровесниками, чужими людьми заради розширення сфери самовираження та задоволення духовних потреб молодших школярів).

5. Формування у дітей здатності до катарсису в усіх сферах їх життєдіяльності (трудовій, навчальній, морально-естетичній, творчій тощо).

Основними завданнями формуючого експерименту було: дослідити засоби виявлення духовного стану сім'ї; поєднати батьків та вчителівекспериментальних класів загальною метою, пробудити їх рефлексивну активність, перетворити сім'ю із стихійного в керований фактор впливу на формування духовних потреб молодших школярів; експериментально перевірити ефективність запропонованого діапазону спільної діяльності вчителів і батьків у розв'язанні окресленої проблеми. Усе сказане й визначило три основні взаємопов'язані напрямки експериментального дослідження:

1. Вплив вчителя початкових класів на теоретико-педагогічну підготовку батьків до формування духовних потреб дітей.

2. Можливості цілеспрямованого впливу вчителя на духовне збагачення сімейного середовища через своїх вихованців.

3. Засоби корективного впливу батьків на процес формування духовних потреб молодших школярів та психолого-педагогічні умови його продуктивності.

У дисертації розкрито технологію впливу вчителя початкових класів на теоретико-педагогічну підготовку батьків до формування духовних потреб їх дітей на прикладі запровадження експериментального комплексно-інтегративного курсу «Школа батьків». Головною метою цієї школи є формування в батьків потреби у створенні власної авторської сімейної педагогіки, моделі «щасливого сімейного буття», де панують любов, взаємоповага, духовність.

До програми курсу ми включили такі заняття: «Відкриємо все краще про вашу дитину», «Духовність - почуття, ставлення», «Джерело духовного життя сім'ї», «Моральна культура» тощо.

Формуючий експеримент включав такі форми взаємодії, як листування, педагогічні тренінги, індивідуальні консультації на прохання батьків, метою яких було спонукання дорослих до розв'язання найскладніших родинних проблем.

Такий комплексний підхід до теоретико-педагогічної підготовки батьків дозволив зацікавити їх корисними порадами стосовно успішного подальшого розвитку дитини, домовитися про єдність педагогічного впливу, викликати моральне задоволення від перших кроків співпраці.

У площині дослідження було розроблено процесуальну модель формування духовних потреб молодших школярів, структуру яких складали три взаємопов'язані змістовні компоненти в певній логіці та послідовності їх реалізації: від сприймання інформації, через її інтерпретацію до активної творчої, моральної та пізнавальної діяльності. При цьому передбачалася циклічна повторюваність даних елементів, що на кожному етапі мали тенденцію до ускладнення та нового якісного виразу. Згідно з гіпотезою дослідження формування духовних потреб молодшого школяра має катарсичну основу. Молодший шкільний вік найбільш чутливий для сприйняття різноманітних почуттів, явищ духовного життя, свідомість школяра носить образно-емоційний характер, тобто у дитини є база для переживання духовного катарсису. Отже, регулювання контрасних духовних станів дитини - умова ефективного формування духовних потреб.

Згідно з експериментальною програмою процес формування духовних потреб у молодших школярів складається з трьох етапів.

1 етап - орієнтаційно-спонукальний, що передбачає цикл занять з теоретико-педагогічної підготовки батьків, формування в дітей загальної установки на зацікавленість та позитивне ставлення до свого духовного зростання. На цьому етапі було створено творчу групу психологів, батьків та педагогів, які запропонували батькам розроблені ігрові та навчальні програми морально-духовного виховання «Доброчесність», «Маленький принц» та «Добротворчість».

2 етап - оволодіння засобами оптимізації стосунків між батьками та дітьми, збагачення духовного середовища сім'ї та школи, цілеспрямована спільна діяльність учителя й батьків з метою формування духовних потреб молодших школярів, надання дітям можливості (на підставі індивідуальних духовних вражень та емоційно-чуттєвих переживань) формулювати власні судження, впливати на загальну духовну атмосферу своєї сім'ї. На цьому етапі були організовані «Уроки духовності» за такою тематикою: «Осмислення сенсу життя», «Доброта й милосердя», «Благородство», «Кожна людина цікава й цінна», «Гра, що вчить, як стати розкутим» тощо.

3 етап - перевірка на ефективність засобів педагогічної взаємодії та поєднання двох педагогічних процесів, шкільного й родинного, у розв'язанні спільного завдання - формування духовних потреб молодших школярів безпосередньо в сім'ї. З цією метою було розроблено спеціальну сімейну програму педагогічної взаємодії «Партнери». Програма мала за мету спрямувати всіх членів сім'ї (старших дітей, представників старшого покоління: бабусь і дідусів, родичів) на підготовку дітей до життя в новому соціумі через надання їм максимальних можливостей для розвитку актуальних духовних потреб. Предметом особливої уваги було забезпечення емоційних потреб молодшого школяра, що виникли стихійно, духовне керівництво повсякденним родинним спілкуванням, діяльністю у сфері смисложиттєвих цінностей, пов'язаних з процесами культурного розвитку.

Успішному проведенню експерименту сприяло створення у 31% родин певного духовно-культурного середовища не тільки для дітей, а й для батьків, яких цього ніхто й ніколи не навчав. Судячи з висловлювань дорослих, вони шукали причини сімейного дискомфорту там, де їх не могло бути, і, навпаки, не бачили дійсних.

Результати діагностичного дослідження, що було проведене після завершення формуючого експерименту, свідчать про ефективність розробленої моделі формування духовних потреб молодших школярів у сім'ї. Ця модель сприяє гуманізації педагогічного процесу й сімейного виховання, інтеграції педагогів і батьків навколо мети спільної діяльності, створює умови для перебудови ціннісних орієнтацій сучасної родини на особистісно-розвиваючу, потребову модель виховної взаємодії, стимулює підвищення результативності сімейного виховання й духовного збагачення всіх сфер життєдіяльності молодшого школяра.

За допомогою емоційно-насичених стосунків, катарсичної діяльності, відбулися вагомі зміни у ставленні дітей до себе, до батьків, ровесників, людей, які потребують уваги та допомоги, до свого самоствердження в різноманітних видах діяльності та творчості.У процесі аналізу результатів формуючого експерименту одержана об'єктивна картина сформованості духовних потреб молодших школярів. Проведені анкетування, спостереження, бесіди з респондентами, творчі завдання дали змогу зіставити показники визначених критеріїв та дозволили зробити висновки про ефективність розробленої моделі.

Показники рівнів сформованості духовних потреб молодших школярів (%)

Групи

Дані формуючого експерименту

Початковий зріз

Кінцевий зріз

Рівні

ЕГ 1

ЕГ 2

КГ

ЕГ1

ЕГ2

КГ

Високий

16,0

10,7

9,6

28,7

19,1

9,8

Середній

47,0

40,3

42,0

57,2

53,5

43,5

Низький

37,0

49,0

48,4

14,1

27,4

46,7

Порівняння дані (Таблиця 1) в експериментальних та контрольних групах підтверджує гіпотезу про те, що можна істотно підвищити рівень сформованості духовних потреб учнів молодших класів шляхом органічної єдності та співпраці батьків і вчителів, що забезпечує спеціально організований одночасний вплив на всі сфери духовної життєдіяльності учня (на базі катарсичної діяльності) та членів сім'ї.

Наслідки дослідно-експериментальної роботи розглядається нами як своєрідне наближення до кінцевого результату. Ми виходили з того, що педагогічна діяльність, особливо духовна, - це та сфера, до якої неможливо застосувати тільки числові дані, що відображають якісні ознаки духовних явищ. Вони, як правило, не піддаються прямій формалізації.

Проведене дослідження показало, що постановка обраної проблеми є правомірною, оскільки вона зумовлена потребами подальшої теоретичної та практичної розробки шляхів формування духовних потреб особистості. Підтверджено припущення, що високодуховна атмосфера сім'ї успішно регулює темпи всебічного розвитку юної особистості, наближає її до виховного ідеалу тільки тоді, коли школа, професійні педагоги збагачують духовно-культурну практику, доцільно управляють цим процесом, створюючи систему формування духовних потреб своїх вихованців.

У процесі розв'язання поставлених завдань дослідження ми дійшли таких висновків.

1. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що духовна потреба молодшого школяра являє собою динамічну властивість особистості. ЇЇ формуванням можна керувати, цілеспрямовано організовуючи педагогічний процес у школі та сім'ї. Духовна потреба це специфічна форма самореалізації особистості, що пов'язана з її світоглядом, свідомістю, співчуттям; первинна детермінанта активності людини, що відрізняється цілісністю рецептивного та продуктивного структурних компонентів і виявляється в практичній духовній діяльності.

2. Процес формування духовних потреб відзначається надзвичайною складністю, зумовленою як ієрархічною структурою мотиваційної сфери самої потреби, так і всебічним впливом численних факторів об'єктивного й суб'єктивного характеру на процес її формування. Складний діалектичний взаємозв'язок особистості й середовища, різних психічних властивостей і явищ, що обумовлюють формування духовних потреб, указує на необхідність урахування розвитку кожного з їх компонентів, які становлять суб'єктивну й об'єктивну сторони виховного процесу. Зміна бодай одного з них спричиняє зміну процесу в цілому. Знання особливостей цих компонентів, урахування рушійних сил процесу формування духовних потреб необхідні для здійснення педагогічного керівництва ним.

Дослідження формування духовних потреб як цілеспрямованого процесу передбачає передусім аналіз основних послідовних етапів. Спершу відбувається сприйняття значущого об'єкта шляхом «проб і помилок», а потім - діяльність його споживання. Якщо цей процес супроводжується позитивними емоціями, у дитини виникає потребовий стан повторити ці переживання. За умови достатньої кількості повторів потребовий стан міцно закріплюється в психіці індивіда як об'єкт потреби. Отже, проходячи через катарсис (духовне очищення) дитина стає краще добріше, з'являється смак до духовного життя. Таким чином - регулювання контрасних духовних станів дитини - умова ефективного формування духовних потреб.

3. У ході експериментальної перевірки ефективності формування духовних потреб молодших школярів досить виразно виявились п'ять основних напрямків сімейного впливу.

Перший - створення такого стилю життєдіяльності, завдяки якому дитина вступає у взаємодію з найбільшою кількістю соціальних явищ і духовних цінностей.

Другий - організація спільного з дітьми обговорення та осмислення проблем сучасного життя й значення духовних цінностей для кожної людини.

Третій - формування в дітей здатності оцінювати оточуючий світ, займати в ньому відповідальну позицію.

Четвертий - створення максимально сприятливих умов для того, щоб діти жили у світі добра, краси, гри, казки, малюнка, музики, фантазії, творчості.

П'ятий - ініціювання відкритого індивідуального творчого самовиявлення дитини в сім'ї, стану високої задоволеності та злагоди.

4. Аналіз результатів експериментальної роботи доводить, що формування духовних потреб молодших школярів у сучасній родині потребує системних заходів, комплексних удосконалень у спільній діяльності сім'ї та школи з дотриманням таких умов, як:

- поетапна підготовка батьків до постійного збагачення духовного середовища сім'ї, а саме: пізнання батьками їх сімейного середовища, самих себе, свого духовного стану; розвиток позитивної реакції на педагогічні завдання, самостійне їх розв'язання; розуміння батьками ролі й місця духовності в подальшій життєдіяльності дітей;

- органічне поєднання виховних зусиль батьків з діяльністю вчителя в єдиний цілісний педагогічний процес, що передбачає: визначення вчителем та батьками пріоритету духовного розвитку дітей, організація адекватної цій спрямованості шкільної життєдіяльності, спільної роботи з батьками;

- стимулювання прагнення дітей до постійного збагачення духовного середовища сім'ї: перебудова всіх зв'язків і стосунків дітей, надання особистості школяра можливостей вільного переходу від одного виду діяльності до іншого з метою стимулювання ініціативи у сфері моралі, громадської діяльності за власним вибором;

- запровадження спеціальних вправ для батьків і дітей на закріплення гуманних стосунків та засвоєння духовних цінностей; опора на катарсичну діяльність, яка хвилює, дивує, надихає і захоплює, глибоко проникає в душу;

- активне творче самовиявлення дитини в процесі реалізації своїх духовних запитів і потреб, що визначається в потребі турботи про людину, сою родину, батьківщину, спонукає до творчості в інтелектуальній та моральній сферах.

5. Дослідно-експериментальна перевірка реалізації запропонованої моделі формування духовних потреб виявила деякі шкідливі тенденції в цьому процесі. Зрозуміло, наприклад, що більшість можливостей задоволення дитячих потреб створюється батьками в перші місяці й роки життя. Але якщо цей період затягується, такі потреби задовольняються дітьми з мінімальною витратою зусиль за рахунок батьків. Тому в дітей молодшого шкільного віку формується не активно-творче ставлення до життя, а пасивно-споживацьке. Можливості формування духовних потреб сім'ї та результативність цього процесу значно зростають, якщо зростає, збагачується й урізноманітнюється сфера духовної діяльності за рахунок органічної єдності зусиль учителя та батьків. Стимулювання різноманітної духовної діяльності означає також стимулювання розвитку духовних потреб, особливо таких, як: потреби в спілкуванні, милосерді, спільній діяльності, високому статусі в колективі, в нових враженнях, в емоційній активності, в музиці, співах, танцях, конструюванні, малюванні тощо.

6. У результаті проведеного дослідження розроблено рекомендації для вчителів та батьків щодо розвитку духовних потреб молодших школярів, рекомендовано змістове та методичне забезпечення цього процесу; перевірено ефективність розробленої програми теоретичної та практичної підготовки й самопідготовки батьків до управління розвитком духовної сфери дитини.

7. Результати дослідно-експериментальної роботи довели: загальний шлях формування духовних потреб полягає в тому, щоб сприяти перетворенню духовних спонукань молодших школярів (неусвідомлених, нестійких, імпульсивних) у зрілу духовну потребу, опосередковану внутрішньою позицією.

Проведене дослідження, безумовно, не вичерпує всієї проблеми розвитку духовних потреб сім'ї. Бажано розробити технологію підготовки майбутніх педагогів до роботи з батьками в цій сфері під час навчання в педагогічному вузі. Соціальні реалії, що склалися нині, вимагають переосмислення парадигм сімейної педагогіки, розробки диференційованих, особистісно-зорієнтованих засобів гуманізації всього укладу родинно-шкільної життєдіяльності; вивчення резервів соціуму в покращанні оточуючого духовного середовища.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора

1. Взаємозв'язок формування духовних потреб дитини з типологією родини // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. Вип. ІХ / За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. - Слов'янськ: ІЗМН - СДПІ, 2000. - С. 158-165.

2. Особистісні та соціальні передумови формування духовних потреб дітей молодшого шкільного віку // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб. наук. праць. Випуск 10 /за заг. ред. академіка АПН України Євтуха М.Б., укладач О.В. Михайличенко. - Київ: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - С. 39-46.

3. Духовні потреби, їх сутність і місце в сучасній сім'ї // Теоретичні питання освіти та виховання: Зб наук. праць. Випуск 11 /за заг. ред. академіка АПН України Євтуха М.Б., укладач О.В. Михайличенко. - Київ: Видавничий центр КДЛУ, 2000. - С. 10-12. (у співавторстві з В.І. Сипченко).

4. Духовність і жінка // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. Вип. V / За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. - Слов'янськ: ІЗМН - СДПІ, 1999. - С. 265-269.

5. Духовна обдарованість: проблеми та пошуки // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук-метод. зб. Вип. VI /За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. - Слов'янськ: ІЗМН - СДПІ, 1999. - С. 235-239.

6. Духовність і сім'я // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт.: М.З. Згуровський (гол. ред.) та ін. - К.: ІЗМН, 1998. - Вип.11. - С. 84-86.

7. Формування духовних потреб молодшого школяра у системі родинного виховання // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук. - метод. зб. Вип. ІІІ /За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. - Слов'янськ: ІЗМН-СДПІ, 1998. - С. 101-105.

8. Специфіка формування духовних потреб молодшого школяра у сім'ї // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. Вип. IV /За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. - Слов'янськ: ІЗМН - СДПІ, 1998. - С. 279 - 283.

9. Формування духовних потреб молодшого школяра у сім'ї

 // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук.-метод. зб. Вип. ІІ /За заг. ред. Легенького Г.І. та Сипченка В.І. - Слов'янськ: ІЗМН-СДПІ, 1997. - С. 22-29.

10. Про формування розумних потреб // Гуманізація навчально-виховного процесу: Наук. - метод. зб. Вип. 1 /За заг. ред. Легенького Г.І. та СипченкаВ.І. - Слов'янськ: ІЗМН-СДПІ, 1996. - С. 22-24 (у співавторстві з В.І. Сипченко).

11. «Я - концепція» та формування духовних потреб молодшого школяра // Гуманізація навчально-виховного процесу у вищій школі. Наукові праці міжнародної науково-практичної конференції (27-29 вересня 1999 року). - Слов'янськ: СДПІ, 1999. - С. 129-131.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Урок класного читання як засіб формування естетичних почуттів у молодших школярів. Аналіз психолого-педагогічної літератури. Відбір засобів мистецтва до уроків читання. Експериментальна перевірка процесу формування естетичних почуттів у молодших школярів.

    дипломная работа [98,0 K], добавлен 21.10.2009

  • Особливості позитивної мотивації навчання молодших школярів. Вишивка, як засіб формування позитивної мотивації навчання. Аналіз досвіду вчителів початкової школи. Експериментальна робота щодо формування позитивної мотивації навчання у молодших школярів.

    курсовая работа [213,4 K], добавлен 08.12.2010

  • Молодший школяр як об’єкт і суб’єкт формування гуманних якостей, стан виховної роботи в даній сфері педагогічної діяльності. Формування гуманних якостей у молодших школярів у позаурочній роботі, аналіз і оцінка практичної ефективності даного процесу.

    дипломная работа [92,5 K], добавлен 17.06.2014

  • Психолого-педагогічні основи правового виховання молодших школярів, його сутність і завдання. Шляхи, умови та засоби формування правової поведінки учнів молодшого шкільного віку. Розробка експериментальної методики правового виховання молодших школярів.

    дипломная работа [90,4 K], добавлен 07.08.2009

  • Вікові особливості молодших школярів. Педагогічні умови ефективного формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Розробка методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.

    дипломная работа [194,9 K], добавлен 14.06.2012

  • Молодші школярі як об’єкт дослідження педагогів та психологів. Пізнавальні інтереси як важлива складова розвитку особистості у молодших школярів. Система роботи вчителів початкових класів. Роль батьків у розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.

    курсовая работа [83,1 K], добавлен 18.04.2012

  • Сутність та розвиток мовленнєвої діяльності молодших школярів. Можливості уроків читання у формуванні мовленнєвих умінь і навичок учнів початкових класів. Перевірка ефективності розвитку мовленнєвої діяльності школярів в експериментальному дослідженні.

    дипломная работа [316,0 K], добавлен 24.09.2009

  • Поняття духовного й церковного співу у працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Принципи, структура, зміст побудови програми "Духовна музика в сучасній школі". Система роботи вчителя музики в процесі ознайомлення молодших школярів з духовною спадщиною.

    дипломная работа [87,0 K], добавлен 18.06.2011

  • Формування у школярів громадянської відповідальності, правової самосвідомості. Першооснови громадянського виховання молодших школярів у позаурочній діяльності. Формування і розвиток в учнів почуття приналежності до суспільства, в якому вони живуть.

    курсовая работа [91,7 K], добавлен 30.05.2014

  • Виявлення основних педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування екологічної культури молодших школярів. Розробка експериментальної методики формування екологічної культури учнів початкових класів, оцінка її практичної ефективності.

    дипломная работа [529,4 K], добавлен 14.07.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.