Система модульно-рейтингового контролю успішності студентів (на матеріалах підготовки офіцерів запасу у вищих навчальних закладах)

Особливості контролю, функції та види контролю знань, навичок і умінь студентів у сучасній вищій школі. Дослідно-експериментальна робота модульно-рейтингової системи контролю успішності студентів. Експериментальна перевірка розроблених рекомендацій.

Рубрика Педагогика
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2013
Размер файла 64,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

АПН УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Система модульно-рейтингового контролю успішності студентів

(на матеріалах підготовки офіцерів запасу у вищих навчальних закладах)

БЕЗНОСЮК Олександр Олексійович
УДК 378.2(477)
13.00.04 - теорія І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
Київ - 2001

Робота виконана у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України

Жуков Сергій Анатолійович,

Військовий інститут Київського

національного університету імені Тараса

Шевченка, начальник.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Маслов Валерій Сергійович,

Академія муніципального управління, завідувач кафедри педагогіки і психології;
кандидат педагогічних наук, доцент

Гранюк Людмила Олексіївна,

Верховна Рада України,

консультант Першого заступника Голови

Комітету з питань науки і освіти.

Провідна установа: Запорізький державний університет, кафедра

педагогіки і психології, Міністерство освіти і науки України, м.Запоріжжя.

Захист відбудеться 30 січня 2002 р. О 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-А, корпус 3, аудиторія 20.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. Київ-53, вул. Артема, 52-А, корпус 3.

Автореферат розіслано 29 грудня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.С.Снісаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості теми. Створення суверенної Української держави спонукає до змін усіх сторін нашої дійсності, в тому числі і в системі освіти. Основною рушійною силою відродження та створення якісно нової національної системи вищої освіти мають стати викладачі вищих навчальних закладів (ВНЗ). Та без удосконалення їхньої професійної підготовки, без удосконалення технології організації процесу навчання соціальні зміни не забезпечать якісних перетворень у системі освіти. Виникає гостра необхідність у пошуках шляхів і засобів активізації діяльності викладачів вищої школи і, зокрема, викладачів вищих військових навчальних закладів, у формуванні творчого ставлення до виконання професійних і громадських обов'язків, у виробленні потреби до постійного вдосконалення навчального процесу.

Проте у навчально-виховному процесі ВНЗ, особливо у сфері викладання військово-спеціальних дисциплін, доводиться враховувати ситуацію, коли певна частина студентів не готова до активної навчально-пізнавальної діяльності та особистісного становлення.

Перед педагогічною наукою стоять ще не вирішені завдання створення ефективних дидактичних систем, заснованих на застосуванні таких форм і методів навчання, які б забезпечили інтенсивне оволодіння міцними знаннями, а на їхньому ґрунті - уміннями і навичками, могли б підвищити рівень самостійної праці студентів, сприяли б більш ефективному розвитку особистості. Вчені і педагоги-практики докладають зусиль для вирішення поставлених завдань. Існує чимало робіт, де широко і всебічно аналізуються різні підходи до розв'язання означеної проблеми.

Оптимізації й інтенсифікації процесу навчання присвячені фундаментальні роботи Ю.К. Бабанського, основам загальної педагогіки, дидактики - І. Вайткявічюса, В.В. Давидова, Л. Йовайші, М.М. Скаткіна, М.О. Данилова, В.О. Онищука, В.І. Загвязінського, С.А. Смірнова, Ю.К. Бабанського, педагогічної майстерності - І.А. Зязюна, навчальному процесу у вищій школі - С.І. Архангельського, А.О. Вербицького, Л.Б. Ітельсона, А.В. Петровського, А.М. Алексюка, керуванню навчальним процесом - В.П. Беспалько, О.Я. Савченко, Н.Ф. Тализіної, П.Т. Фролова. Питання професійної підготовки, побудови моделей фахівців аналізуються Г.А. Бокаревою, В.С. Масловим, В.С. Пікельною, О.Т. Лебедєвим, Л. Йовайшою, К. Пошкусом, Г. Сериковим, Є.Е. Смирновою, Н.Ф. Тализіною, В.В. Ягуповим, О.В. Барабанщиковим і М.Ф. Феденко. Активізація через мотивацію навчання розглядається в працях ряду інших дослідників. Концептуальні положення про сутність педагогічного процесу розроблялись С.У. Гончаренком, В.І. Масловим, О.Я. Савченко, С.О. Сисоєвою, В.О. Сухомлинським.

Під час роботи над даним дослідженням нами вивчались підходи до удосконалення процесу навчання, зокрема системного (В.І. Бондар, П.І. Дроб'язко, В.В. Олійник, В.І. Пуцов, М.М. Скаткін); комплексного (С.І. Салій, Б.Р. Адізов); програмно-цільового (М.П. Золотухін, Т.В. Орлова); діяльнісного (Ю.З. Гільбух, Н.В. Кузьміна, В.М. Кухар, В.І. Маслов, І.М. Орлова); диференційованого (А.А. Альхименок, Т.М. Тищенко); діагностичного (К.І. Заріпов, О.І. Кочетов та інші).

Серед інноваційних підходів до організації навчального процесу у сучасній вищій школі найбільш змістовними, на нашу думку, є науково-експериментальні проекти щодо реалізації модульно-рейтингової системи навчання і контролю за успішністю студентів (А.М. Алексюк, П.А. Юцявічене, І.М. Богданова, І.Є. Булах, В.А. Козаков та інші).Наукові розробки зазначених авторів спираються на результати власних експериментальних досліджень, котрі доводять ефективність модульної організації навчального процесу.

Система контролю знань у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ), на наш погляд, нині не відповідає сучасним вимогам до підготовки кваліфікованих спеціалістів. Головний її недолік очевидний - вона ніяк не сприяє активній самостійній роботі студентів. До другого курсу студенти починають усвідомлювати, що домашні завдання зовсім не обов'язково здавати вчасно, що можна усе принести й здати протягом останнього тижня перед заліком (іспитом). Така “штурмівщина” не тільки багаторазово збільшує навантаження на викладача й студента наприкінці семестру, але й має своїм результатом неміцні знання, та поверхові навички та вміння.

Крім того, існуюча система усереднює всіх: і студента, що здав усі контрольні роботи достроково, і студента, що здав їх лише в заліковий тиждень, формально - всі однаково встигають. При цьому остаточна оцінка з предмета (після іспиту) ніяк не враховує “передісторію”, містить істотний елемент випадку.

Однак, у сучасній науково-педагогічній літературі недостатньо відображено означені питання та перспективність розвитку проблеми. Існує нагальна потреба звернення до модульно-рейтингового контролю за успішністю студентів, як важливого аспекту подальшого розвитку дидактичної думки в Україні. Названі причини спонукали нас до вибору теми дослідження “Система модульно-рейтингового контролю успішності студентів(на матеріалах підготовки офіцерів запасу у вищих навчальних закладах)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри автоматизованих систем управління (АСУ) Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Головного управління військової освіти Міністерства оборони України (МОУ) в рамках науково-дослідних робіт “Співробітництво” (1996-1997 рр.), “Запас” (1998-1999 рр.), “Рейтинг” (1999-2000 рр.) (РК № 0101U002051,ОК № 0301U000526) .

Дисертаційне дослідження скоординовано Радою АПН України (Протокол № 2 від 20.02.2001 р.).

Об'єкт дослідження - процес рейтингового вимірювання військово-професійних знань, навичок, умінь студентів в умовах модульної організації їх військової підготовки у офіцерів запасу у вищих навчальних закладах .

Предмет дослідження - умови та фактори реалізації системи модульно-рейтингової діагностики успішності студентів у опануванні програми військової підготовки у ВНЗ.

Мета дослідження - виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему модульно-рейтингового контролю успішності студентів з військової підготовки у ВНЗ.

У відповідності з предметом і метою дослідження були поставлені такі завдання:

Проаналізувати та узагальнити здобутки педагогічної науки та досвід педагогів-практиків щодо методів контролю успішності студентів.

Теоретично обґрунтувати систему модульно-рейтингового контролю успішності студентів.

Здійснити дослідно-експериментальну перевірку умов ефективності рейтингового контролю навчання студентів за модульної організації навчання на військових кафедрах вищих навчальних закладів.

Розробити методичні рекомендації викладачам військових кафедр ВНЗ щодо модульно-рейтингового контролю успішності студентів.

Гіпотеза нашого дослідження ґрунтувалася на припущенні, що система модульно-рейтингового контролю успішності студентів буде ефективною, якщо: у навчанні студентів здійснюватиметься системний підхід до обчислення навчального рейтингу протягом всього періоду навчання у вищому навчальному закладі; методика викладання навчальних курсів передбачатиме не лише теоретичне, а й практичне засвоєння змісту навчальних дисциплін засобами тестування, розробки алгоритмів та відповідного програмного забезпечення; впроваджувати у навчальний процес гнучкі навчальні плани, індивідуалізувати і диференціювати навчання студентів.

Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові засоби пізнання та системно-структурного аналізу об'єктів, що визначають стратегію дослідження, а також провідні ідеї щодо модульно-рейтингового контролю успішності сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених-педагогів та педагогів-практиків; положення дидактів про системне вивчення навчальних дисциплін, як необхідної умови цілісності процесу засвоєння знань. Вихідні засади дослідження формувалися також на основі Конституції України, Закону України “Про освіту”, Державної національної програми “Освіта (Україна ХХІ століття)”.

Методи дослідження: системно-структурний аналіз наукової вітчизняної, зарубіжної педагогічної та навчально-методичної літератури, історико-логічний аналіз і наукові узагальнення досвіду викладачів вищих навчальних закладів дали змогу виявити і систематизувати дослідницькі матеріали з проблем модульно-рейтингового контролю успішності студентів; вивчення навчальної документації ВНЗ дало можливість розширити висновки з проблеми дослідження; цілеспрямоване спостереження за навчальною діяльністю студентів, опитування (усне і письмове), порівняльний аналіз на різних етапах навчальної діяльності, констатуючий та формуючий педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналіз його результатів за допомогою математичної статистики сприяв розгляду теми дослідження у динамічних змінах та часовій послідовності.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше на системному рівні здійснено цілісний науковий аналіз ефективності модульно-рейтингового контролю успішності студентів при підготовці офіцерів запасу на військових кафедрах у ВНЗ; уточнено визначення змісту понять “рейтинг”, “модульне навчання”, “навчальний модуль”, “модульно-рейтинговий контроль”, “система модульно-рейтингового контролю”; подальшого розвитку набули провідні тенденції модульного навчання; експериментально апробовано методику ефективності системи модульно-рейтингового контролю успішності студентів при підготовці офіцерів запасу на військових кафедрах у ВНЗ.

Надійність і вірогідність одержаних результатів забезпечена всебічним теоретичним і методологічним обґрунтуванням основних позицій дослідження; здійсненням якісного і кількісного аналізу одержаних даних; статистичною обробкою та оцінкою даних експерименту.

Експериментальна база дослідження. Експериментальною роботою було охоплено 1989 студентів і 87 викладачів Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Ретроспективний аналіз власного 10-річного досвіду (1990-2000 рр.) викладацької діяльності у вищих навчальних закладах за модульно-рейтинговою технологією навчання.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає у обґрунтуванні системи модульно-рейтингового контролю успішності військової підготовки студентів та визначенні шляхів її впровадження у систему військової підготовки студентів ВНЗ України; у розробці науково-методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності модульно-рейтингового контролю успішності студентів; результати досліджень можуть бути використанні для лекційно-методичної роботи викладачів ВНЗ та на курсах підвищення кваліфікації різних категорій викладачів.

Отримані результати дослідження впроваджені у діяльність ВВНЗ України (акти про впровадження від 1.03.2001р. та 27.04.2001).

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні теоретичних положень щодо системи модульно-рейтингового контролю успішності військової підготовки студентів, у багаторічному самостійному дослідженні методичних аспектів проблеми, проведенні експериментальної роботи в інституті, розробці моделі та апарату модульно-рейтингового контролю успішності студентів; в узагальненні результатів дослідження в навчально-методичних та методичних посібниках “Рекомендації щодо розробки та впровадження модульно-рейтингової технології навчання”, “Методика впровадження рейтингової системи фахових вступних випробувань під час вступу до Військового інституту”, які знайшли застосування в організації освітньої діяльності ВВНЗ України. Ідеї та розробки співавторів друкованих робіт у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у навчально-виховному процесі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні результати дослідження впроваджені на кафедрі АСУ: модульно-рейтинговий контроль успішності студентів відображений в робочих програмах, тематичних планах, план-графіках підготовки офіцерів запасу ВОС - 445000, 531000, 046000, 046001. Автором згідно з планами розроблені та затверджені рекомендації щодо розробки і впровадження модульно-рейтингової технології навчання у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Завдання, зміст та методика дослідження обговорювались на засіданнях кафедри автоматизованих систем управління, засіданнях вченої ради факультету, інституту. Результати досліджень відображені в публікаціях, методичних рекомендаціях, статтях, виступах із доповідями на міжвузівських науково-практичних конференціях: “Досвід підготовки офіцерів запасу за профілем спеціалістів Сил ППО” (Київ, 1999) , “Українська мова - джерело духовного відродження суспільства” (Київ, 1999), “Визначення рівня комп'ютерної підтримки навчального процесу і системи військової підготовки в цілому” (Київ, 1999), “Мова мас-медіа ХХІ століття” (Київ, 2001), “Засоби реалізації сучасних технологій навчання” (Кіровоград, 2001), “Інформаційні технології в освіті” (Мелітополь, 2001), “Інформатика та комп'ютерно орієнтовані технології навчання” (Хмельницький, 2001), “Теоретичні і методичні проблеми підготовки педагога професійної школи до впровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання” (Київ, 2001), у робочих програмах навчальних дисциплін, тематичних планах, план-графіках військової підготовки, в результатах науково-дослідних робіт “Співробітництво” (1996-1997 рр.), “Запас” (1998-1999 рр.), “Рейтинг” (1999-2000 рр.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 2 методичних посібниках, 14-ти наукових статтях (11-ти одноосібних) у фахових журналах та науково-методичних збірниках.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 222 найменування, і додатків.

Обсяг роботи - 174 сторінки, ілюстрована 31 таблицею та 18 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано мету та задачі дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значимість дослідження, а також викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичні дослідження процесу вимірювання та оцінювання знань, навичок і умінь студентів” здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми та розкрито особливості контролю, функції та види контролю знань, навичок і умінь студентів у сучасній вищій школі, розглянуто сучасний стан модульно-рейтингового контролю успішності студентів та її основний елемент - тестування.

Загальнонауковою є проблема співвідношення якісних і кількісних показників навчання. Дослідження навчального процесу потребує визначення та оцінки усіх його компонентів, що пов'язано з якісними та кількісними ознаками, їх зв'язками та взаємодією.

Для навчального процесу більш поширеним (традиційним) є його оцінка в якісних показниках. Саме кількісні оцінки, як відомо, розглядаються як умовні еквіваленти якісних показників: “п'ять” - відмінно; “чотири” - добре; “три” - задовільно; “два” - незадовільно. Мабуть надання кількісним характеристикам якісного забарвлення і було підґрунтям введення та закріплення оцінки якості навчання - успішності за чотирибальною шкалою “2”, “3”, “4”, “5”. Така однобічність оцінки стану та результатів навчального процесу пояснюється специфічною природою цього процесу, який зв'язує особисте, суб'єктивне із загальним, об'єктивним.

Однією із важливих складових навчального процесу є контроль знань, навичок і вмінь студентів. Ефективність навчального процесу тут багато в чому залежить як від змісту, так і від форми контрольних запитань, їх ретельного опрацювання і методики постановки. Перевірка знань, навичок і вмінь повинна спиратися на об'єктивно встановлені цілі навчання у нашому суспільстві, які визначають, нарешті, конкретну систему наукових знань, певних умінь, навичок і ті вимоги, що ставляться до студентів на заключному етапі навчання.

Контроль та оцінка у будь-якому виді людської діяльності завжди справляють суттєвий безпосередній вплив на її якість та ефективність, на ставлення людини до виконання обов'язків, на розвиток почуття відповідальності за стан справ і мотивацію цілеспрямованої діяльності.

Навчальний процес повинен бути організований так, щоб студент справді був суб'єктом учіння, без примусу прагнув до систематичного, активного, самостійного оволодіння знаннями. При цьому студент повинен оцінювати свій рівень підготовки, самостійно вибирати теми і визначати рівень засвоєння знань (не нижче певного мінімуму), відчувати позитивні емоції в процесі учіння. Суттєво цьому сприяє рейтингова система контролю знань, навичок і вмінь студентів у процесі військової підготовки.

Рейтингова система оцінки знань у тій або іншій формі існує вже давно. Вона застосовується в багатьох західних університетах, у країнах Африки, в яких збереглися системи навчання колишніх метрополій, а також у деяких ВНЗ нашої країни.

Рейтинг - дослівно з англійської - це оцінка, деяка чисельна характеристика якогось якісного поняття. Звичайно під рейтингом розуміється “накопичена оцінка” або “оцінка, що враховує передісторію”. У практиці вищої школи рейтинг - це деякий числовий розмір, виражений, як правило, за багатобальною шкалою успішності, що інтегрально характеризує і знання студента з одного або декількох предметів протягом визначеного періоду навчання (семестр, рік і т.д.).

Зарубіжний і вітчизняний досвід застосування рейтингової системи, оснований на обчисленні навчального рейтингу студента протягом всього періоду навчання, підтверджує можливість досягнення більш високого рівня підготовки фахівців.

З розвитком психолого-педагогічної науки і впровадженням нових технологій стає нераціональним використання звичайних методів оцінювання. Потрібні більш сучасні й об'єктивні методи для вимірювання та оцінювання рівня знань, навичок і вмінь учнів. Такі методи створювались протягом останніх ста років, вдосконалюються і зараз. Мова йде про тестологію - як галузь наукових досліджень, що займається вимірюванням та оцінюванням здібностей людини.

В педагогічній практиці розрізняються тести, що застосовуються для контролю та оцінки засвоєння змісту навчальної дисципліни або окремої її частини (модуля), і тести, що визначають підготовленість студентів, які закінчують навчання у навчальному закладі, і є пробою на визначення кваліфікації випускника. Кваліфікаційний тест має бути, як правило, комплексним, тобто охоплювати вміння та знання з декількох основних навчальних дисциплін, які реалізують кваліфікаційні вимоги, визначені освітньо-кваліфікаційними характеристиками.

Автор, спираючись на результати експериментів, стверджує що оцінка за результатами тестування:

, (1)

де,  - результат тесту:

, (2)

де, - відповідно кількість залікових одиниць отриманих студентом і максимальних в і-ому тесті визначаються наступним чином:

“2”, якщо <2,5 , або <0,5; “3”, якщо 2,5<3,5 , або 0,5<0,7; “4”, якщо 3,5<4,5 , або 0,7<0,9;“5”, якщо 4,5, або 0,9 .

Таким чином, переваги тестового контролю, як засобу вимірювання результатів навчання в ході рейтингової оцінки знань, навичок і вмінь пов'язані з об'єктивністю, відносною простотою, масовістю охоплення студентів і доступністю їх застосування в роботі. Тестовий контроль не тільки підвищує аргументованість і всеохопленість оцінки навчальної діяльності студентів, але й дозволяє вчити цілеспрямовано і диференційовано.

У другому розділі “Дослідно-експериментальна робота модульно-рейтингової системи контролю успішності студентів” розкрита система модульно-рейтингового контролю успішності студентів, яка забезпечена всебічним теоретичним аналізом проблеми, науково обґрунтованим використанням методів дослідження, здійсненням якісного і кількісного аналізу дослідних даних, експериментальною перевіркою та успішним упровадженням розроблених рекомендацій у військово-навчальний процес військових кафедр ВНЗ.

Рейтинговий контроль успішності студентів базується на сумі результатів рубіжного контролю, поточної успішності та оцінки дисциплінарної практики. Він повинен стимулювати якісне засвоєння навчальної програми, виховувати свідоме ставлення до навчального процесу та зміцнювати дисципліну студентів.

На першому етапі дослідження (1990-1995) рейтинговий контроль успішності студентів механіко-математичного факультету і факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка обчислювався таким чином:

(3)

рейтинговий контроль студент успішність

де R - загальна кількість балів; Qпр - сума балів по рубіжному контролю практичних навичок; Qтр - сума балів по рубіжному контролю теоретичних знань; Д - сума балів за додатково відпрацьовані години, поточну успішність; K - сума балів за пропущені години (без поважних причин), запізнення, стягнення, оцінку "2” на рубіжному контролі;

Рубіжний контроль виконується за п'ятибальною шкалою.

Для знаходження підсумкової оцінки знаходять значення R/N і Qпр/n,

де N - загальна кількість рубіжних контролів; n - кількість рубіжних контролів практичних навичок.

Діаграма (див. рис. 1.) показує метод оцінювання студентів на першому етапі, а результати заносяться до рейтингових таблиць.

На першому етапі застосування модульно-рейтингового контролю таблиця параметрів шкали бажаності будувалася за лінійною формулою d=y, тобто набрані бали лінійно відображались у діапазоні від 0 до 5. Але згодом виявилось, що краще застосовувати іншу формулу, яка дає можливість застосовувати, особливо при тестах, систему з різною шкалою оцінювання і, що досить суттєво, враховувати обсяг матеріалу дисципліни.

Одним із зручних способів побудови шкали може бути узагальнена функція бажаності (УФБ) Харрінгтона

d=exp(-exp(-y)). (4)

Для шкали бажаності можна запозичити добре розроблені таблиці відповідностей між співвідношеннями бажаності в емпіричній та чисельній системах.

Тому на другому етапі (1995-1997) дослідження проблеми модульно-рейтингового контролю була застосована таблиця відповідностей між співвідношеннями бажаності в емпіричній та чисельній системах.

Параметри функції Харінгтона відповідають деяким точкам кривої (див. рис. 2). По осі ординат встановлюють значення бажаності (від 0 до 1), а по осі абсцис можна відкласти значення, наприклад, залікових одиниць, тобто шкали нормування успішності навчання. Запропонована крива є наслідком узагальнення реальних рішень експериментаторів і має такі корисні якості, як безперервність і монотонність. Крім того, ця крива добре показує той факт, що в зонах бажаності, близьких до нуля та одиниці, чутливість її значно нижча, ніж у середній зоні на відміну від лінійної функції. Криву бажаності можна використовувати як номограму. На другому етапі після одержання Qпр і Qтр згідно з номограмою рис. 2. рейтинг обчислюється за формулою:

, (5)

аналогічно, як і на першому етапі, тільки змінюється нарахування К і Д.

Рис. 2. Номограма функції бажаності для визначення залікових одиниць

Недоліком обчислення рейтингу на другому етапі є те, що максимальна кількість залікових одиниць за дисципліну дорівнює кількості годин, виділених для вивчення цієї дисципліни, а це не завжди зручно. Складна також процедура обчислення рейтингу за номограмою.

На третьому етапі дослідження модульно-рейтингового контролю (1998-2000), враховуючи попередній досвід, розроблено такий алгоритм розрахунку рейтингу студента при вивченні окремої дисципліни: кожна дисципліна розбивається на модулі; визначається ваговий коефіцієнт модуля; визначається рейтинг студента за вивчення модуля; визначається рейтинг студента за вивчення дисципліни; визначаються оцінки за традиційною чотирьохбальною шкалою; визначається рейтинг студента за вивчення дисципліни з урахуванням екзамену.

Формуються модулі і визначається ваговий коефіцієнт модуля:

, (6)

де  - ваговий коефіцієнт і - го модуля;  - кількість годин, які виділяються для вивчення і - го модуля; m - кількість модулів, причому

, (7)

де n - кількість годин, які виділяються для вивчення дисципліни.

Формуючи модулі з дисципліни, викладачі розробляють контрольні завдання у вигляді тестів, контрольних нормативів, контрольних робіт, домашніх завдань тощо, де визначається максимальна кількість залікових одиниць і - го модуля - . Приймаємо, що може мати будь-яку вагу, але це не буде впливати на об'єктивне визначення рейтингу, тому що визначення рейтингу студента за результатами вивчення модуля здійснюємо за формулою:

, (8)

де  - залікові одиниці за результатами контролю і - го модуля;  - максимальна кількість залікових одиниць контролю і - го модуля.

Рейтинг студента за результатами вивчення всієї дисципліни, враховуючи формули (6,7,8), визначається як:

. (9)

Для більшої ефективності рейтингового контролю необхідно максимально врахувати всі елементи навчання (проміжні оцінки, проміжні тести, пропуски занять).

Враховуючи пропуски занять, результати проміжних контролів та іспиту, рейтинг студента визначається:

. (10)

де  - кількість пропущених годин;  - рейтинг проміжних оцінок, тестів при вивченні і - го модуля; ,  - вагові коефіцієнти відповідно підсумкового і проміжних контролів; ,  - вагові коефіцієнти відповідно навчання студента у процесі вивчення дисципліни та за результатами іспиту; l - кількість проміжних контролів;  - результати проміжних контролів;  - рейтинг студента за результатами екзамену.

На завершальному етапі вивчення дисципліни необхідно перерахувати рейтинг - виставити оцінку студентові в традиційному вигляді за чотирьохбальною шкалою:

, (11)

де  - оцінка;  - відповідно рейтинг (формула 10) студента.

Контрольні та експериментальні групи навчалися за двома різними методиками: контрольні - за традиційними методами навчання і контролю, а експериментальні - за модульно-рейтинговою системою.

Для більш детального аналізу ефективності модульно-рейтингового контролю успішності були розроблені й запропоновані студентам і викладачам анкети. В них було запропоновано кілька запитань для студентів і викладачів, що мали за мету виявити ставлення опитуваних до традиційної та нової системи контролю. Це анкетування проводилось протягом 10 років на початку, в середині та в кінці навчання студентів на військовій кафедрі. За результатами цих опитувань можна порівняти ефективність навчання студентів за традиційною та модульно-рейтинговою системою контролю успішності студентів.

Окрім анкетування, проводилось об'єктивне порівняння контрольних та експериментальних груп за деякими параметрами: відвідування занять студентами (рис. 3), поточна успішність (рис. 4) та інше. Отримані результати досить наочні. Результати експериментальних груп (рис. 3) щодо систематичності відвідування занять дозволяють зробити висновок про те, що студенти цих груп працюють більш старанно.

Графік поточної успішності (рис. 4) вказує на помітну різницю в результатах навчання контрольної та експериментальної груп.

Найбільш показовий графік результатів державних іспитів (рис. 5). Він чітко фіксує зростання середнього балу студентів експериментальних груп.

Висновки

Узагальнення результатів теоретичного та дослідно-експериментального дослідження з проблеми системи модульно-рейтингового контролю успішності студентів дало можливість дійти таких висновків :

Аналізуючи модульно-рейтингову систему контролю успішності студентів як автономний напрямок у педагогіці вищої школи, слід зазначити, що вона мала свої етапи розвитку і на сьогоднішній день стала дієвим засобом здійснення контролю за знаннями, уміннями і навичками студентів у ряді країн у різних типах навчальних закладів і, зокрема, у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Розроблена та описана в нашому дисертаційному дослідженні система модульно-рейтингового контролю успішності є однією з підсистем педагогічної макросистеми і тому її особливості охоплюють всі системоутворюючі елементи (цілі, зміст навчання; форми, засоби, методи контролю), які застосовуються відповідно до різноманітних організаційних схем контролю за успішністю студентів. Впровадження у навчальний процес такої системи контролю дає можливість застосовувати гнучкі навчальні плани, здійснювати індивідуальний та диференційований підходи у навчанні, розширити рамки самостійної роботи студентів, змінити суб'єкт - суб'єктні відносини у ланці викладач-студент.

У результаті проведеного дослідження встановлено недосконалість традиційної системи при здійсненні контролю знань студентів. Основними її недоліками є негнучкість, несистематичність і досить висока можливість випадковості в оцінюванні знань студентів, що знижує їх здатність до самостійного пошуку знань і базується на репродуктивній навчальній діяльності.

Аналіз та узагальнення різних підходів, відображених у публікаціях з проблеми, дозволив нам виробити власний цілісний підхід до тлумачення ключових понять: “модульна організація навчання”; “модульне навчання”; “навчальний модуль”; “модульно-рейтинговий контроль”, “система модульно-рейтингового контролю”.

Під модульною організацією навчання слід розуміти: принципи і критерії поділу змісту навчального матеріалу на відносно самостійні частини; принципи акценту на самостійну навчальну роботу студентів; принцип поетапного оцінювання навчальних успіхів студентів, наростання індивідуального кумулятивного індексу, рейтингу. Модульне навчання - навчальний процес, який поєднує у своїй сукупності оглядово-настановчі лекції, тьюторські, лабораторно-практичні заняття та індивідуальну самостійну роботу студентів. Навчальний модуль - це відносно самостійна частина навчального курсу, яка містить насамперед одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів, що у своїй сукупності є логічно завершеною, цілісною та самодостатньою сумою знань. Модульно-рейтинговий контроль - поетапний контроль успішності студентів за навчальними модулями з виведенням індивідуального рейтингу. Система модульно-рейтингового контролю - сукупність форм, засобів, методів та прийомів контролю, які виходять з цілей і змісту навчальних дисциплін.

Методичним забезпеченням модульної організації навчання є узгодження навчальної програми, навчально-методичних посібників та форм і методів навчання.

Результати, отримані в ході дослідно-експериментальної роботи, яскраво свідчать про доцільність використання рейтингової оцінки знань, навичок і вмінь студентів. Адже суть її полягає у приписуванні кожній з умовно виділеної суми знань і вмінь певної кількості залікових одиниць, сумарний результат яких визначає рейтинг знань студентів та оцінку їхньої праці на іспиті. Систематичність контролю за навчально-пізнавальною діяльністю досягалась за рахунок різноманітних засобів (співбесіди, усного спеціального опитування, письмових контрольних робіт, оцінювання роботи на лабораторних заняттях, перевірка практичних навичок за допомогою тестів), а також поточного та підсумкового контролю. Упровадження модульно-рейтингового контролю успішності показало: за рівних умов студенти, що навчаються згідно експериментальної програми, за однаковий час здобувають порівняно більше знань, навичок і вмінь з навчального предмета, розвивають здатність творчо використовувати здобуті знання, навички та вміння для вирішення аналогічних (але не тотожних) і нестандартних задач, що насамперед дуже важливо для офіцера, командира, військового інженера.

Введення комп'ютерних технологій навчання залучило педагогів до пошуків об'єктивних вимірювачів оцінки рівня засвоєння знань, умінь і навичок. У якості педагогічних новацій пропонуються тести як інструмент перевірки відповідності вимог до підготовки випускників заданим стандартам знань і виявленню прогалин у знаннях.

Дослідженням доведено, що тести у сполученні з комп'ютерними технологіями навчання допомагають перейти до створення експертних систем оцінки знань, умінь і навичок. Контроль виконує свою функцію лише тоді, коли він заснований на неупередженому підході, об'єктивності. Якщо контроль здійснюється людиною, то він завжди несе в собі вплив цієї людини і ставлення її до особи, що перевіряється. Використання рейтингу-контролю на базі застосування ЕОМ дозволяє усунути ці негативні чинники і перевірити знання студентів незалежно від “людського чинника”.

Введення рейтингової системи дозволяє скоротити в більшості випадків час на з'ясовування готовності студентів до занять. Зацікавленість студентів у максимально можливій для них рейтинговій оцінці “націлює” їх на сумлінну працю у процесі підготовки до заняття.

Готовність же до занять тих студентів, які змирилися з тим, що взагалі не одержать оцінку за рейтингом, можна перевіряти в індивідуальному порядку, не скорочуючи для більшої частини студентів час, що виділяється на самостійну роботу. Це сприяє, з одного боку, відходу від традиційних методів роботи, а з другого - дозволяє при безупинному контролі більше довіряти студенту, не піддаючи сумніву факт його підготовки до заняття.

Аналізована система дозволяє одержувати достатньо об'єктивну інформацію про ступінь успішності навчання студентів, адже через два-три місяці можна побачити результати успішності і зробити відповідні висновки щодо ефективності застосованих форм і прийомів контролю.

Уже на ранньому етапі формуються категорії студентів за прогностичним показником: претендентів на “відмінно”, “добре”, ”задовільно” і тих студентів, що відстають від навчального плану і можуть залишитися не атестованими. Ранній прогноз дозволяє внести корекцію в подальше навчання.

Введення модульно-рейтингової системи контролю знань, навичок і вмінь значною мірою усуває негативні сторони зрівняльної системи навчання. У результаті зникають усереднені групи відмінників, хорошистів і т.д. Замість них з'являються “перший”, “п'ятий”, “сотий”. Визначення рейтингу дозволяє також знижувати можливість одержання незаслуженої (випадкової) оцінки з досліджуваної теми, оскільки рейтинг ураховує роботу студента протягом півріччя.

Використання рейтингової системи, що призводить до змагання у навчальному процесі, істотно стимулює прагнення студентів до надбання знань, що призводить до підвищення якості підготовки спеціалістів.

Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що при застосуванні модульно-рейтингового контролю знань зростає систематичність навчальної діяльності студентів, збільшується питома вага самостійної роботи та ефективність керівництва нею з боку викладача. Позитивні зміни, які відбуваються у діяльності студентів і викладачів, спричинюють зростання високих оцінок при модульній організації навчання.

Основними умовами ефективності рейтингового контролю навчання студентів у військових інститутах та на військових кафедрах слід вважати: тестування - як основний елемент модульно-рейтингової системи контролю успішності студентів; розробку структурно - логічних схем змісту навчання з усіх тем (за програмами відповідних дисциплін); технологічне забезпечення модульно-рейтингового контролю як системи форм, методів, засобів що функціонують за відповідними принципами; рівень підготовки студентів та викладачів до оптимального зворотного зв'язку і співпраці з метою контролю і самоконтролю.

Експериментально доведено, що модульно-рейтинговий контроль успішності студентів дає можливість виявити та оцінювати стимулюючі моменти пізнання, що є ефективнішим порівняно з традиційною системою контролю.

Одержані в результаті проведеного експерименту рекомендації щодо модульно-рейтингового контролю успішності студентів вищого військового навчального закладу, створення діагностичних програм здійснення контролю можуть бути використані у практичній діяльності викладачів ВНЗ різних рівнів акредитації та майбутніми дослідниками аналогічних проблем.

Перспективи дослідження полягають у подальшому теоретичному та експериментальному вивченні таких питань у системі вищої школи: динаміка суб'єкт-суб'єктних стосунків у процесі здійснення контролю за успішністю студентів; часова організація та комп'ютеризація навчально-виховного процесу у ВНЗ на модульно-рейтинговій основі; формування мотивації і пізнавальної діяльності студентів ВНЗ засобами модульно-рейтингового контролю.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях:

Безносюк О.О. Рекомендації щодо розробки та впровадження модульно-рейтингової технології навчання: Методичний посібник. - К.: ВІКНУ, 2000. - 52 с.

Безносюк О.О., Методика впровадження рейтингової системи фахових вступних випробувань під час вступу до Військового інституту: Методичний посібник. К.: ВІКНУ, 2001. - 16 с.

Безносюк О.О. З історії питання про контроль та оцінку знань студентів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: військово-спеціальні науки. 2000. Вип. 2. - С. 17-20.

Безносюк О.О. Модульно-рейтинговий контроль успішності студентів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: військово-спеціальні науки. 1999. Вип. 1. - С. 27-35.

Безносюк О.О. Система набору студентів у Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: військово-спеціальні науки. 1999. Вип. 1. - С. 35-41.

Осыпа В.А., Сторублёв А.И., Безносюк А.А., Половинкин В.Х. Результаты внедрения рейтинговой системы оценки успеваемости обучаемых на кафедре АСУ отделения военной подготовки Киевского университета имени Тараса Шевченко // Наук.-метод. зб. Мін. оборони України. - К., 1995. - № 7. - С. 52-56.

Безносюк О.О. Модульно-рейтинговий контроль успішності студентів // Наук. записки: Зб. наук. ст. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. - К.: НПУ, 2000. - С. 3-12.

Безносюк О.О. Методика модульно-рейтингового контролю успішності студентів // Київський військовий гуманітарний ін-т: Зб. наукових праць. - К., 1999. - № 4 (11). - С. 9-12.

Безносюк О.О Результати дослідження модульно-рейтингового контролю успішності студентів // Київський військовий гуманітарний ін-т: Зб. наукових праць. - К., 1999. - № 5 (12). - С. 14-20.

Сторублёв А.И., Безносюк А.А. Использование методов цифровой обработки изображений при изучении устройств первичной обработки РЛИ // Наук.-метод. зб. Мін. оборони України. - К., 1995.- № 2. - С. 157- 163.

Безносюк О.О. Тестування - основний елемент контролю при упровадженні модульно-рейтингових технологій навчання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: військово-спеціальні науки. 2001. Вип. 3. - С. 17-19.

Калошин Володимир, Безносюк Олександр. Гуманний шлях дисципліни // Педагогіка толерантності. - 2000. - №4. - С. 46-49.

Безносюк О.О. Проблемність термінологічного конструювання у викладанні військово-технічних дисциплін // Слово і суспільство: Збірник наукових праць. - К., 2000. - Ч. 2. - С. 51-53.

Безносюк О.О. Сучасні технології у підготовці військового фахівця // Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - Засоби реалізації сучасних технологій навчання. - Вип. 34. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2001. - С. 106-110.

Безносюк О.О. Інноваційні технології у підготовці військового фахівця // Збірник наукових праць (Матеріали науково-практичної конференції “Інформаційні технології в освіті” (16-18 травня 2001 р.)). - Бердянськ: БДПІ, 2001. - С. 13-18.

Безносюк О.О. Комп'ютерно орієнтовані технології навчання у підготовці військового фахівця // Інформатика та комп'ютерно орієнтовані технології навчання: Збірник наукових праць Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Хмельницький, 16-18 травня 2001 р.). - К.: Педагогічна Думка. - 2001. - С.122-124.

АНОТАЦІЯ

Безносюк О.О. Система модульно-рейтингового контролю успішності студентів (на матеріалах підготовки офіцерів запасу у вищих навчальних закладах). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2001 р.

Дисертація містить дослідження проблеми системи модульно-рейтингового контролю успішності студентів (на матеріалах підготовки офіцерів запасу у вищих навчальних закладах). Розглянуто функції та види контролю знань, умінь і навичок студентів в історичному аспекті. Розкрито суть і зміст процесу контролю шляхом застосування структурно-логічного підходу. Проаналізовано сучасний стан модульно-рейтингового контролю успішності студентів у різних типах вищих навчальних закладів. Досліджено та обґрунтовано доцільність тестування як основного елементу модульно-рейтингової системи контролю успішності.

У роботі виокремлені основні принципи, види перевірки знань студентів, методи та форми контролю.

Аналіз результатів експериментального дослідження дав можливість довести, що модульно-рейтингова система контролю за успішністю студентів дозволяє інтенсифікувати, індивідуалізувати та диференціювати навчальний процес, що сприяє підвищенню його ефективності.

Ключові слова: навчальний процес, контроль, модуль, тест, рейтинг.

АННОТАЦИЯ

Безносюк А.А. Система модульно-рейтингового контроля успеваемости студентов (на материалах подготовки офицеров запаса в высших учебных заведениях). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2001 г.

В диссертации исследуется проблема системы модульно-рейтингового контроля успеваемости студентов (на материалах подготовки офицеров запаса в высших учебных заведениях). Рассмотрено функции и способы контроля знаний, умений и навыков студентов в историческом аспекте. В диссертации особое внимание уделяется системе контроля знаний студентов высших военных учебных заведений, которая противоречит современным требованиям, предъявляемым к подготовке квалифицированных специалистов. Раскрыто суть и содержание процесса контроля путем использования структурно-логического подхода. Проанализировано современное положение модульно-рейтингового контроля успеваемости студентов в разных типах высших учебных заведений. Доказано, что, являясь одной из форм организации самостоятельной работы студента, рейтинговая система активно влияет на характер учебного процесса и даёт возможность внедрять в учебный процесс гибкие учебные планы, индивидуализировать и дифференцировать обучение, расширить рамки самостоятельной работы студентов, существенно изменить взаимоотношения в звене преподаватель-студент (субъект-субъектные отношения). Разработка современной педагогической технологии обучения предполагает технологизацию основных компонентов дидактического процесса (мотивационного и познавательного) и управление этим процессом.

Исследовано и обосновано целесообразность тестов как основного элемента модульно-рейтинговой системы контроля успеваемости, которые в педагогической практике различаются как тесты, которые используются для контроля и оценки усвоения содержания учебной дисциплины или отдельной её части; и тесты, определяющие подготовленность студентов заканчивающих обучение в учебном заведении и являются испытанием на определение квалификации выпускника. В исследовании доказано преимущество тестового контроля как средства измерения результатов обучения в ходе рейтинговой оценки знаний, навыков и умений связанных с объективностью, относительной простотой, массовостью охвата студентов и доступностью их применения в работе. Тестовый контроль не только повышает аргументированность оценки учебной деятельности студента, но и даёт возможность учить дифференцированно и целенаправленно.

В работе раскрывается сущность понятий “контроль”, “функции контроля”, “проверка”, “виды проверки”, “методы проверки и контроля”, “критерии оценки” с точки зрения модульно-рейтинговой системы обучения и контроля.

Результаты теоретического исследования позволяют определить такие основные функции контроля как: образовательная, диагностическая, воспитательная, развивающая и прогностично-методическая.

Анализ данных констатирующего эксперимента свидетельствует о том, что система рейтингового контроля успеваемости студентов базируется на сумме результатов рубежного контроля, текущей успеваемости и оценки дисциплинарной практики.

Исследованием установлено, что рейтинговая система создает основу для дифференциации студентов, что особенно важно при переходе на многоступенчатую систему обучения; дает возможность преподавателю получать подробную информацию о выполнении каждым студентом индивидуального графика самостоятельной работы.

В работе исследовано и обосновано целесообразность применения модульно-рейтингового контроля успеваемости в высших учебных заведениях, и, в частности, в Военном институте Киевского национального университета имени Тараса Шевченко.

В работе выделены основные подходы к эффективности предложенной рейтинговой системы: учитывается текущая успеваемость студентов; более объективно и точно оцениваются знания студента за счет использования бальной шкалы оценок; все правила обучения по модульно-рейтинговой системе объявляются заблаговременно и не меняются на протяжении семестра.

Экспериментальное исследование подтверждает правомерность рассмотрения системы модульно-рейтингового контроля успеваемости студентов как сложный процесс, эффективность которого зависит от методики преподавания учебных дисциплин, предполагающих изучение не только теоретического, но и практического усвоения их содержания средствами тестирования, разработки алгоритмов и соответственного программного обеспечения; от внедрения в учебный процесс гибких учебных планов, индивидуализации и дифференциации обучения студентов высших военных учебных заведений.

Ключевые слова: учебный процесс, контроль, модуль, тест, рейтинг.

Annotation

Beznosyuk O.O. The system of module-rating evaluation of students' academic progress (on the materials of reserve officers training at higher educational institutions). - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree of Pedagogical Sciences on specialty 13.00.04 - Theory and Methodology of Professional Education. - Central Institute of Post-Graduation Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the research of the system of module-rating evaluation of students' academic progress (on the materials of reserve officers training at higher educational institutions). Functions and types of evaluation of students' knowledge, skills and abilities have been researched from the historical perspective. The concept and essence of evaluation has been considered by the structural and logical method. The current state of student academic progress module-rating evaluation at higher educational institutions of different types has been analyzed. Feasibility of testing as a basic element of module-rating evaluation has been researched and substantiated.

The emphasis is given to the main principles, types, methods and forms of students' evaluation.

The results of the experimental research prove that the system of module-rating evaluation of students' academic progress makes it possible to intensify, individualize, and differentiate academic progress and improve its effectiveness.

Key words: academic progress, evaluation, module, test, rat

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.