Психологічні умови підвищення ефективності навчання іноземній мові у військовому навчальному закладі

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИКОРДОННИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

ім. Богдана Хмельницького

УДК 355.35:159.9

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Здобувач Кармаліта Т.Ю

Спеціальність 20.02.02 Військова педагогіка та психологія

Хмельницький - 1999



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького Державного комітету у справах охорони державного кордону України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор

САВЧИН Мирослав Васильович,

Дрогобицький державний педагогічний університтет ім. І. Франка, кафедра психології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України ЯЦЕНКО Тамара Семенівна, Черкаський державний педагогічний університет, кафедра психології, завідувач кафедри;

кандидат психологічних наук, доцент ДУТКЕВИЧ Тетяна Вікторівна, Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, кафедра психології, завідувач кафедри.

Провідна установа

Військовий інститут при державному університеті “Львівська політехніка”, кафедра технічних засобів інформації та культурно-просвітницької діяльності у військах, Міносвіти України, м. Львів.

Захист відбудеться «30» березня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (Україна, м. Хмельницький, вул Шевченка, 46).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького (Україна, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розісланий «28» лютого 2000 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент А. Галімов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. У процесі реформування Збройних сил та Прикордонних військ України перед вищою військовою школою з'являється відповідальне завдання - формування особистості майбутнього офіцера, становлення його творчої професійної індивідуальності. Одним із важливих напрямів реформування системи вищої військової освіти є підвищення ефективності процесу навчання.

Актуальність теми. Перед професорсько-викладацьким складом ввузу постає завдання пошуку нових форм організації навчального процесу, розширення арсеналу використовування методичних засобів і прийомів, які забезпечують інтенсивність, ефективність та професійну спрямованість навчання. Це, у свою чергу, вимагає розробки нових методичних моделей навчання, в яких реалізуються нові психолого-педагогічні ідеї, що стосуються проблеми забезпечення розвитку і реалізації резервних потенційних можливостей усіх суб'єктів навчальної діяльності.

Одними з основних умов підвищення ефективності навчального процесу є його інтенсифікація та поглиблення соціально-психологічної підготовки викладача. Психологічно обгрунтована діяльність викладача потребує володіння вміннями конструювати доцільні форми взаємодії зі слухачем, ураховувати його психологічні особливості у процесі формування й розвитку особистості.

Проблема підвищення ефективності навчального процесу не є поза увагою дослідників, про що свідчить значна кількість наукових публікацій та праць з цієї проблематики: психології діяльності викладача (Л.С. Виготський, Н.В. Кузьміна, І.Д. Бех, І.М. Галян, К.В. Макогон); проблеми взаємодії викладача та слухача як суб'єктів навчальної діяльності (Б.Ф. Ломов, Д.Б. Ельконін, Є.І. Пассов, Н.В. Чепелєва, В.М. Гапонова та ін.); активізації резервних можливостей особистості (Г. Лозанов, Дж. Керол, Г.А. Китайгородська, І.А. Зимня, Т.С. Яценко, та ін.); акмеологічного підходу до проблеми становлення особистості-профессіонала (І.А. Зязюн, А.О. Деркач, С.Д. Максименко, Л.Е. Орбан, М.В. Савчин, О.Д. Сафін, О.Ф. Волобуєва, В.Д. Лопатка та ін.).

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що: а) комунікативна взаємодія викладача зі слухачем у процесі навчання іноземної мови у вузі висвітлена недостатньо повно; б) відсутні експериментальні дослідження, які б дозволяли сформулювати психологічні рекомендації щодо активізації зовнішніх та внутрішніх резервів навчального процесу; в) психологічний аспект діяльності викладача іноземної мови з метою інтенсифікації процесу навчання висвітлений недостатньо повно; г) не вироблений методичний інструментарій забезпечення ефективності навчального процесу у ввузі.

Таким чином, психологічні умови, що сприяють підвищенню ефективності навчання іноземної мови не були предметом спеціального дослідження і тому вимагають свого наукового обгрунтування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності до плану наукової роботи в Прикордонних військах України (НДР №297-1453 І, №299-2002 І).

Об'єктом дослідження є комунікативна взаємодія викладача зі слухачем у процесі навчання іноземної мови у ввузі.

Предметом дослідження є психологічні умови, що спричиняють підвищення ефективності навчання іноземної мови у ввузі.

Наукове завдання полягає в з'ясуванні особливостей організації та управління процесом навчання іноземної мови як продуктивною психологічною взаємодією викладача зі слухачем, яка реалізує зовнішні та внутрішні резерви навчального процесу.

Мета дослідження полягає у психологічному обгрунтуванні та формулюванні рекомендацій щодо вдосконалення форм і засобів діяльності професорсько-викладацького складу, які сприяють підвищенню ефективності вивчення іноземної мови.

Гіпотеза дослідження. Якщо оптимально поєднати форми і засоби комунікативного плану у психологічній взаємодії викладача і слухача з активізацією механізмів саморегулювання діяльності слухачів, то це приведе до підвищення ефективності навчання іноземної мови у ввузі.

Для цього необхідно:

1. Обгрунтувати психологічні умови подальшого вдосконалення процесу навчання іноземної мови на основі його інтенсифікації.

2. Розробити рекомендації щодо вдосконалення форм та засобів навчання, які активізують механізми саморегулювання діяльності слухачів.

3. Виділити алгоритми діяльності викладача і слухача, що спрямовані на інтенсифікацію навчання іноземної мови.

Розробити методику оцінки ефективності навчання іноземної мови у ввузі.

Методолого-теоретичні основи дослідження:

· психологічна теорія єдності психики і діяльності (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн та ін.).

· теорія навчальної діяльності (В.В. Давидов, Б.Ф. Ломов, Є.І. Пассов, Д.Б. Ельконін та ін.).

· теорія поетапного формування розумової діяльності (П.Я. Гальперін, Г. Лозанов, Г.М. Бурденюк та ін.).

· теорія активізації резервних можливостей особистості (Г.А. Китайгородська, Дж. Керол, П. Пимслер, Т.С. Яценко та ін.).

· теорія мовленнєвого спілкування (О.О. Леонтьєв, Л.В. Щерба, І.А. Зимня, С. Муаран, Н. Грайс, М. Кенел, М. Свен та ін.).

Для вирішення поставлених завдань у дослідженні використовувався комплекс методів: аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури; опитування (анкетування, бесіда) слухачів і викладачів Національної академії ПВУ; включене й невключене спостереження за навчальною діяльністю слухачів НАПВУ, вивчення продуктів їх діяльності; констатуючий і формуючий експеримент; порівняльний аналіз.

Дослідження проведено в 1997 - 1999 роках на базі НАПВУ і охоплювало 36 викладачів іноземних мов та 216 слухачів цього вищого військового закладу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

· удосконалено форми і засоби психолого-педагогічної взаємодії викладача і слухача за умови інтенсифікації навчального процесу;

· виявлено психологічні умови підвищення ефективності навчання за допомогою управління навчальною діяльністю слухачів;

· визначено алгоритми діяльності викладача і слухача щодо підвищення ефективності навчання іноземної мови у ввузі;

· розроблено критерії та методику оцінки ефективності навчання іноземної мови у ввузі.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що матеріали дослідження використані у розробці рекомендацій щодо вдосконалення технології навчання іноземної мови, які забезпечують продуктивну інтелектуальну діяльність слухачів через формування у них за достатньо короткий період навчального часу оптимального індивідуального когнітивного стилю. Рекомендації можуть бути використані викладачем та психологом у практичній роботі, при підготовці майбутніх викладачів під час вивчення вікової та педагогічної психології, а також при розробці програми інтенсивного навчання іноземної мови військових спеціалістів. Застосування викладачем розроблених рекомендацій сприятиме розвитку їх комунікативної компетенції, компонентів їх психологічної культури та допоможе у виборі відповідної стратегії і тактики досягнення взаємопорозуміння, установлення конструктивних стосунків.

Розроблені методичні рекомендації щодо інтенсифікації навчання іноземної мови використані при складанні тематичних планів курсу вивчення іноземних мов у Національній академії Прикордонних військ України (акт реалізації від 14.10.99). Модель взаємодії викладача зі студентом у навчальному процесі на рівні психолого-педагогічного співробітництва впроваджена у Технологічному університеті Поділля (акт реалізації від 17.10.99). Психологічні рекомендації щодо розробки структурно-логічної моделі курсу педагогіки та алгоритм діяльності викладача при інтенсифікації навчального процесу впроваджені у Вінницькому державному педагогічному університеті (акт реалізації від 10.10.99), де вони дозволили більш ефективно керувати пізнавальною діяльністю студентів.

Апробація та впровадження результатів. Результати дисертаційного дослідження обговорювались на науково-практичній конференції Національної академії ПВУ ім. Богдана Хмельницького «Психолого-педагогічні основи формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професіональної діяльності у військах згідно з вимогами колегії Держкомкордону» (м. Хмельницький, 1998).

Публікації. Положення, висновки й результати дисертації відображено у 6 наукових статтях та матеріалах конференції.

Стуктура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Зміст роботи викладено на 164 сторінках, доповнюється 11 додатками на 33 сторінках. Основний текст проілюстровано 12 таблицями та 4 рисунками. Список використаних джерел містить 180 найменувань.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об'єкт, предмет та методологічну основу дослідження. Висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну цінність, предсталено гіпотезу та наукове завдання роботи, наведено дані про апробацію результатів та впровадження їх у практику.

У першому розділі - "Взаємодія суб'єктів навчального процесу як чинник інтенсифікації вивчення іноземної мови" - здійснено теоретичний аналіз проблеми, яка визначає наукове завдання дисертаційного дослідження. Розглянуто й проаналізовано стан її розробки у філософській, психолого-педагогічній літературі, визначено специфічні особливості навчального предмету "іноземна мова" та виявлено психологічну мету викладача іноземної мови у взаємодії зі слухачем в особистісно-діяльнісній комунікації.

Аналіз наукової літератури свідчить, що питання організації на інтенсифікації навчального процесу, оптимізації його форм знайшли своє відображення у наукових працях вітчизняних та зарубіжних психологів і педагогів (Л.С. Виготський, П.П. Блонський, С.Л. Рубінштейн, О.М. Леонтьєв, В.В. Давидов, А.Р. Лурія, П.Я. Гальперін та ін.). За літературними даними, загальна ситуація навчання у вузі не задовільняє вимог сучасної науки, що ставить перед викладачем завдання моделювання навчальної діяльності, пошуку нових ефективних форм та методів навчання, у тому числі й інтенсифікації самого навчального процесу з метою підвищення професійної підготовки майбутніх спеціалістів.

У плані вивчення проблем психології навчання іноземної мови дослідниками досить глибоко розглянуто: особливості пізнавальних психічних процесів (О.Г. Асмолов, Б.В. Беляєв, Дж. Брунер, Ж. Годфруа, В. М. Гапонова, В.Д. Лопатка та ін.); фактор мотивації в аспекті успішного засвоєння іноземної мови (А.А. Артемов, І.В. Карпов, В.А. Бенедиктов, Г.С. Гребенюк, А.Ф. Єсаулов, Т.Б. Тихонова та ін.); комунікативний підхід до навчання іноземної мови, що грунтується на теорії мовленнєвого спілкування, що сформульована О.О. Леонтьєвим (В.Н. Панфьоров, І.А. Зимня, Г.А. Китайгородська, Г.В. Колшанський, М.О. Коць, О.Ф. Волобуєва, Г. Ласвелл, Дж. Міллер та ін.).

Проблема взаємодії викладача та слухача як суб'єктів навчального співробітництва розглядається останнім часом психологами на матеріалі навчання іноземної мови (Т.К. Цветкова, Л.А. Карпенко, Я.В. Гольдштейн та ін.). Дослідники приходять до висновку, що найбільш успішно це завдання вирішується тоді, коли враховуються психологічні закономірності процесу спілкування, навчання організовується на рівні співробітництва викладача і слухача. Однак, особливості та характер цього співробітництва не вивчаються.

Основним принципом оптимальної технології навчання іноземної мови може бути комунікативний підхід за умови включення його в систему особистісно-діяльнісної комунікації. Автором проаналізовано шляхи реорганізації системи взаємодії "викладач - слухач" у навчальному процесі в особистісно-діяльнісну комунікацію природнім чином. Даний тип взаємодії позитивно впливає на мотивацію навчання, розвиває творчий потенціал слухача у процесі пізнавальної діяльності. Комунікативний стиль спілкування між викладачем і слухачем на рівні психолого-педагогічного співробітництва оптимізує, інтенсифікує навчальний процес.

Комунікативний підхід грунтується на подвійній суб'єкт-суб'єктній сфері спільної діяльності викладача і слухача, ефектом якої є взаємне спілкування іноземною мовою. Комунікативний підхід визначається коефіцієнтом комунікативної компетенції, який поєднує в собі коефіцієнт мотивації та коефіціент тезауруса, а також показник професійної орієнтації.

Коефіцієнт комунікативної компетенції (Ккк) трактується як числова величина, що виражає здатність виконувати мовленнєву діяльність, реалізовувати мовленнєву поведінку, яка адекватна меті, засобам і прийомам, завданням і ситуаціям спілкування. Він набуває значення від цілеспрямованого та послідовного впровадження комунікативного підходу в подвійну суб'єкт-суб'єктну мотиваційно-сенсорну сферу навчальної діяльності.

Коефіцієнт мотивації (Кмот) трактується як числова величина, що виражає ефект від впливу сукупності факторів, які спонукають до інтелектуальних дій.

Рівень інтелектуального розвитку як здатність адаптуватися до середовища завдяки мисленню та комунікативним діям визначається коефіцієнтом тезауруса (Ктез). Він набуває значення від актуалізації інтелектуального потенціалу слухачів у процесі навчання.

Показник професійної орієнтації (ППО) особистості психічно відбиває можливості максимальної актуалізації творчого потенціалу особистості у процесі професійно зорієнтованого вивчення іноземної мови. Фізично це є кут, який показує величину відхилення вектора тезауруса від направлення вектора мотивації суб'єкта (рис. 1). Від його величини залежить успішність досягнення події як комунікації.

Рис. 1. Визначення комунікативного підходу в його психологічному аспекті

Абсолютне значення визначається за формулою:

. (1)

навчання іноземний мова слухач



Автор розглядає комунікативний підхід як важливий чинник підвищення інтересу до вивчення іноземної мови за допомогою розширення мовної здібності як компетентності.

У другому розділі - "Експериментальні дослідження ефективності навчального процесу при вивченні іноземної мови" - дана загальна характеристика інтенсифікації навчального процесу, визначені її психологічні особливості щодо навчання іноземної мови у ввузі, а також розроблена методика оцінки ефективності цього навчання.

У психологічному плані інтенсифікація навчальної діяльності розглядається як активізація навчального процесу, що забезпечує високий рівень засвоєння слухачем знань, вироблення в них умінь та навичок. Вона досягається за рахунок якісних змін у навчанні коли забезпечується відповідність між результатом, що планується з урахуванням конкретних умов, вимог програми та реально отриманими результатами. Головною суттю інтенсифікації навчання є активізація можливостей навчальної групи через активізацію можливостей особистості викладача й слухача. Активізація навчальної діяльності досягається спеціальною організацією навчального матеріалу, його концентрацією та розподілом, мобілізацією та більш продуктивним використанням потенційних можливостей викладача й слухача в їх взаємодії в навчальному процесі. У процесі інтенсифікації мотивація навчання іноземної мови є водночас передумовою, метою, засобом та результатом навчання.

Механізм функціонування психолого-педагогічної взаємодії викладача зі слухачем був закладений в основу експеримента, проведеного на базі Національної академії ПВУ у 1997 - 1999 рр. Його метою була апробація використання комунікативного підходу на різних курсах у поєднанні з традиційним підходом до навчання іноземної мови у ввузі. Передбачалося, що цілеспрямоване й послідовне використовування комунікативного підходу як засобу підвищення мотивації на заняттях з іноземної мови в рамках традиційного навчання активізує формування та розвиток розумової діяльності слухачів. Продуктивна взаємодія в умовах співробітництва, співтворчості забезпечує підвищення рівня мотивації слухача, належного оволодіння спеціальністю та ранню професійну орієнтацію, що призводить до зростання рівня комунікативної компетенції. У результаті підвищилась ефективність навчання.

В експериментальних групах передбачалася динаміка тезаурусного рівня слухачів, позитивні зміни міжособистісних стосунків. Участь в експерименті груп з відносно однаковим рівнем знань з іноземної мови дозволило виявити та відокремити основні тенденції у формуванні та розвитку тезауруса на різних етапах навчання, а порівняння результатів залежно від курсу надало можливість простежити динаміку показника професійної орієнтації та зробити висновки стосовно ефективності експериментальної системи взагалі.

Заняття у всіх експериментальних (ЕГ) та контрольних (КГ) групах, проводив один викладач, що забезпечило єдність вимог до учасників експерименту. На наступних етапах до участі в експерименті у ролі компетентних суддів залучалися викладачі кафедр англійської мови і німецької та другої іноземної мов (з педагогічним стажем роботи від 5 до 15 років), що забезпечило об'єктивність оцінки знань, умінь та навичок слухачів. На початку експерименту в усіх групах були проведені тестування та передекспериментальний зріз, в якому виявлялися психологічні характеристики слухачів, їх творчий потенціал. Кількісним вираженням інтенсифікації процесу навчання іноземної мови був коефіцієнт ефективності навчання, який визначався за формулою

, (2)

де Ефн - коефіцієнт ефективності навчання - показник успішності;

Wі - імовірність здійснення і-ої події як умови успішного навчання;

pi - ваговий коефіціент і-ої події;

Ккк - коефіцієнт комунікативної компетенції слухача, який є векторною сумою коефіцієнтів мотивації та тезауруса (рис. 1, формула (1).

На основі порівняння даних поточного зрізу та зрізу, проведеного на початку експерименту було виявлено факт удосконалення знань, умінь та навичок слухача щодо вивчення іноземної мови. У ході експерименту з метою забезпечення комунікативної спрямованості навчання в ЕГ пізнавальна діяльність слухачів була мотивована добором текстів за спеціальністю.

Після першого курсу навчання іноземної мови проводилось контрольне заняття (читання та переклад професійно спрямованого тексту обсягом 600 знаків за контрольний час 15 хвилин) і були отримані результати, які свідчили про позитивну динаміку тезаурусного рівня слухачів ЕГ при особистісно-діяльнісній комунікації в процесі навчання.

Оскільки на початку експерименту групи мали відносно однакові темпоральні характеристики: середній час обробки тексту складав 32,6 хвилини, середнє значення коефіцієнта ефективності навчання (Ефн=0,46), то на другому курсі навчання іноземної мови можна говорити про формування комунікативної компетенції більш високого рівня в ЕГ, ніж у КГ, що підтверджується порівнянням темпоральних характеристик:

середній час обробки тексту - 9,8 хв в ЕГ; - 11,8 хв у КГ;

ефективність навчання - 1,53 в ЕГ; - 1,27 у КГ.

На основі експериментальних досліджень можна зробити такі висновки:

1) Цілеспрямоване та послідовне використання комунікативного підходу як засобу мотивації навіть у межах традиційного навчання активізує процес формування і розвитку розумової діяльності слухачів. Продуктивна навчальна взаємодія в умовах співтворчості забезпечує підвищення рівня мотивації діяльності слухача, а рання професійна орієнтація призводить до збільшення коефіцієнта комунікативної компетенції. Як наслідок цього підвищується коефіцієнт ефективності навчального процесу.

2) У процесі дослідження автором було виявлено основні фактори підвищення мотивації навчання іноземної мови у ввузі. Так у слухачів, які досягають високої успішності, домінують орієнтації як на процес, так і на результат навчальної діяльності. Тому в процесі навчання необхідно використовувати внутрішні мотиваційні резерви, формувати позитивне ставлення слухача до предмету "іноземна мова". У своїй діяльності викладач іноземної мови повинен уміти переконувати слухачів, створювати необхідний емоційний настрій, бути цікавим співрозмовником, носієм інформації. Він повинен виступати в ролі організатора соціально-психологічного клімату в навчальній групі та керівником міжособистісних стосунків. Діяльність викладача має бути спрямована на співробітництво у комунікації, що виступає важливим мотивом діяльності в плані засвоєння іноземної мови.

3) Основним напрямом діяльності викладача в системі взаємодії "викладач - слухач" є добір таких методів та засобів впливу, які на першому етапі сприяють розвитку тезаурусних характеристик та підвищенню рівня мотиваційної орієнтації навчальної діяльності, а також рівня професійної орієнтації на другому етапі навчання.

4) Використання викладачем спеціальних методів впливу на активну розумову діяльність слухача (системи взаємодії, партнерства, співтворчості, театралізації навчальних занять, використання ігор як засобу створення позитивного настрою, підбору актуальних текстів, створення комунікативних ситуацій спілкування, ранньої професійної орієнтації та ін.) призводить до підвищення величини коефіцієнта комунікативної компетенції, а також міри задоволеності слухача власною інтелектуальною діяльністю.

5) Результати експерименту свідчать про сформованість на завершальному етапі навчання інтелектуальних та комунікативних умінь і, як наслідок, про розвиток комунікативної компетенції на рівні спеціальності.

У третьому розділі - "Основні напрями підвищення ефективності процесу навчання іноземній мові" - розкриваються процес оптимізації структури навчальної діяльності системи "викладач - слухач" та шляхи вдосконалення алгоритмів взаємодії в даній системі при керуванні навчальним процесом.

Оптимізація навчального процесу - це обгрунтуваний вибір та реалізація системи заходів, які дозволяють викладачеві отримати найкращі за даних конкретних умов результати. Це передбачає всебічне врахування психологічних особливостей та стану слухачів і реалізацію новітніх ідей психології та педагогіки. При оптимізації навчальної діяльності у ввузі зміст навчання визначається метою вдосконалення рівня підготовки військових спеціалістів та гармонійним розвитком їх особистості з метою повної самореалізації як в процесі навчання, так і в майбутній професійній діяльності. Щоб інтенсифікувати пізнавальну діяльність слухачів, розкрити її творчий характер, викладач повинен знати закономірності розумової діяльності.

Одним із шляхів оптимізації навчання є його індивідуалізація та диференціація. Індивідуалізація навчання повинна розглядатися викладачем як можливість диференційованої допомоги слухачам з різним рівнем підготовки. Диференціація навчального процесу забезпечує кореляцію різних рівнів знань, активізує розумову діяльність, удосконалює засвоєння знань, інтенсифікуючи, тим самим, навчальний процес.

Для оптимізації навчального процесу необхідно застосувати нові технології навчання, які б створювали умови для розвитку творчого потенціалу тих, хто навчається. Технологія навчання - це комплекс спеціальних психолого-педагогічних прийомів, спрямованих на досягнення оптимальної ефективності навчального процесу за мінімально необхідний час, організація зусиль суб'єктів навчального процесу, що спрямовані на добір особистісно-ціннісних орієнтирів та варіантів розумових дій. Вона визначає тип керування, а також особистісні настанови суб'єктів навчання. У ній реалізується модель взаємодії "викладач - слухач", яка на основі особистісно-діяльнісної комунікації визначає зміст та форму навчального процесу, місце слухача та викладача в ньому, їх взаємодію в міжособистісному психолого-педагогічному спілкуванні. Дана модель зумовлює позитивну мотивацію в процесі навчання та ефективне формування пізнавальних дій слухачів. Вона забезпечує цілеспрямоване керування процесом навчання на всіх рівнях програм. Модель задає алгоритм діяльності, пов'язаний з формуванням у слухачів умінь саморегулювання навчальними діями. Сам алгоритм чіткості та послідовності виконання дій задає собі суб'єкт діяльності, інтенсифікуючи тим самим процес формування вмінь та навичок, створюючи перспективу подальшого пошуку в межах комунікативної компетенції.

У результаті проведення констатуючого та формуючого експериментів запропоновано оптимальні алгоритми діяльності викладача і слухача щодо підвищення ефективності процесу навчання іноземної мови у ввузі (рис. 2, 3).

Алгоритм взаємодії "викладач - слухач" задає стратегію самореалізації особистості в навчальному процесі загалом та продуктивну пізнавальну діяльність зокрема. Метою слухача, що реалізує алгоритм, є свідоме оперування знаннями та вміннями згідно моделі з наступною трансформацією та творчим перетворенням їх у власну індивідуально-особистісну сферу діяльності (рис. 3).



Рис. 2. Алгоритм діяльності викладача щодо підвищення ефективності навчального процесу



Рис. 3. Алгоритм діяльності слухача при інтенсифікації навчального процесу

ВИСНОВКИ

Досягнення якісно нового рівня підготовки спеціалістів ввузу можливе при оптимальному поєднанні форм і засобів комунікативного плану в психологічній взаємодії викладача зі слухачем з активізацією механізмів саморегулювання діяльності слухачів.

1. На основі експериментальних досліджень установлено, що цілеспрямоване й послідовне використовування комунікативного підходу як засобу підвищення мотивації на заняттях з іноземної мови в рамках традиційного навчання активізує формування та розвиток розумової діяльності слухачів. Продуктивна взаємодія в умовах співробітництва, співтворчості забезпечує підвищення рівня мотивації слухача, належного оволодіння спеціальністю та ранню професійну орієнтацію, що призводить до зростання рівня комунікативної компетенції.

2. Психологічні рекомендації щодо підвищення ефективності процесу навчання іноземної мови у ввузі полягають у наступному:

- необхідно виявити суть ціннісної орієнтації суб'єкта навчання, яка пов'язана з розкриттям усіх особистісно-персоніфікованих і соціально-психологічних механізмів навчальної діяльності, для виявлення можливостей слухача щодо засвоєння навчального матеріалу;

- у процесі навчання взаємодія викладача зі слухачем повинна бути організована на рівні співробітництва, що створює позитивну мотивацію самореалізації творчих здібностей слухачів;

- необхідною формою організації, яка забезпечує ефективне засвоєння знань та активізує можливості навчальної групи через активізацію можливостей викладача і слухача є його інтенсифікація;

- зміст та обсяг навчальної програми необхідно адаптувати до психологічних особливостей слухача;

- викладачу необхідно управляти процесом засвоєння слухачем алгоритму взаємодії в системі "викладач - слухач" та вироблення власного когнітивного стилю діяльності.

3. Психологічними умовами подальшого вдосконалення процесу навчання іноземної мови на основі його інтенсифікації є: розширення функцій викладача; організація викладачем відповідного соціально-психологічного клімату в навчальній групі; наявність високого рівня мотивації діяльності викладача і слухача; насиченість спілкування викладача зі слухачами; активізація психологічних резервів особистості як викладача, так і слухача у навчальному процесі.

4. Засобами активізації механізмів саморегулювання діяльності слухачів є засвоєння алгоритмів взаємодії в системі "викладач - слухач" та організація власної когнітивної діяльності. Метою слухача, що реалізує алгоритм, є свідоме оперування знаннями та вміннями згідно моделі з наступною трансформацією та творчим перетворенням у власну когнітивну діяльність. Викладачу необхідно забезпечити управління навчальною діяльністю слухачів, використовуючи методику оцінки ефективності навчання іноземної мови.

5. Методика оцінки ефективності навчання іноземної мови, яка розроблена у ході дослідження, надає можливість:

- за даних умов визначити ефективність навчання в системі "викладач - слухач";

- за допомогою тестів оцінити, а також атестувати освітній рівень програми, ступінь підготовки слухача, адаптувати зміст та обсяг навчальної програми до психологічних особливостей слухача.

Експериментальна перевірка запропонованої автором методики оцінки ефективності навчання, проведена у вигляді констатуючого та формуючого екпериментів, достаньо впевнено доводить її ефективність.

Оцінка економічної ефективності запропонованої схеми навчання іноземної мови дає можливість створити основи нового способу професійно орієнтованого мислення, розвиває індивідуальний творчий потенціал слухача, скорочує час оволодіння необхідним об'ємом навчальної інформації за допомогою алгоритму активного навчання як моделі проектування навчального процесу.

Достовірність наукових результатів дослідження та обгрунтованість висновків забезпечувалися системним теоретичним аналізом питання, відповідністю методів дослідження його меті та завданню; використанням стандартизованих методик психодіагностики, валідність і надійність яких доведені; єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних з використанням математико-статистичних методів обробки.

Перспективи дослідження в межах системного підходу до проблеми професійної діяльності викладача іноземної мови ввузу полягають у пошуку шляхів до: підвищення методичного потенціалу викладача в моделюванні курсу навчальної дисципліни; розкриття внутрішніх психологічних резервів особистості слухача на рівні самоорганізації; психолого-педагогічного обгрунтування та створення і предметно-орієнтованих персоніфікованих навчальних програм, реалізація яких передбачає використання комп'ютерної техніки, аудіо-візуальних засобів; обгрунтування якісно нових критеріїв та параметрів атестації слухача ввузу.



СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кармаліта Т.Ю. Професійно-педагогічна діяльність та її психологічний аспект//Збірник наукових праць № 7, ч. 2. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1998. - С. 154-156.

2. Кармаліта Т.Ю. Психологічні основи підготовки та проведення заняття //Збірник наукових праць № 8, ч. 2. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1999. - С. 166-168.

3. Кармаліта Т.Ю. Внутрішні психологічні фактори співробітництва викладача і слухача у навчальному процесі //Збірник наукових праць № 9, ч. 2. - Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1999. - С. 185-189.

4. Кармаліта Т.Ю. Вплив психолого-педагогічних умов розвитку професійної мотивації майбутнього спеціаліста на інтенсифікацію навчального процесу // Вісник Технологічного університету Поділля. - 1999. - № 4, ч. 2. - С. 148-150.

5. Кармаліта Т.Ю. Активізація розумової діяльності слухачів при індивідуально-диференційованому підході до навчання іноземній мові//Збірник наукових праць Прикарпатського університету ім. В.С. Стефаника. - 1999. - № 4. - С. 119-125.

6. Кармаліта Т.Ю. Організація та управління колективними формами діяльності як фактор підвищення ефективності навчання іноземної мови //Психологія: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. - 2000. - № 1. - С. 117-121.

Кармаліта Т.Ю. Шляхи посилення військово-професійної спрямованості навчання слухачів у ввузі // Матеріали науково-практичної конференції «Психолого-педагогічні основи формування готовності майбутніх офіцерів-прикордонників до професіональної діяльності у військах згідно з вимогами колегії Держкомкордону від 09.07.98». - Хмельницький: Вид-во АПВУ, 1998. - С. 45-46.



АНОТАЦІЇ

Кармаліта Т.Ю. Психологічні умови підвищення ефективності навчання іноземній мові у військовому навчальному закладі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 20.02.02 - військова педагогіка та психологія. - Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького, Хмельницький, 1999.

Дисертація присвячена дослідженню психологічних умов, що спряють підвищенню ефективності навчання іноземної мови у військовому навчальному закладі. У дослідженні розглядається комунікативна взаємодія викладача зі слухачем на рівні психолого-педагогічного співробітництва, яка створює позитивну мотивацію та стимулює інтелектуальну активність слухачів. У дослідженні обгрунтовані концептуальні основи вдосконалення процесу навчання на базі його інтенсифікації, розроблені рекомендації, реалізація яких підвищує ефективність навчального процесу, а також запропоновано критерії та методику оцінки ефективності навчання іноземної мови у ввузі.

Ключові слова: комунікативна взаємодія, співробітництво, мотивація, інтелектуальна активність, інтенсифікація, ефективність

Karmalita T.Y. Psychological conditions of rise in effectiveness of foreign language teaching at the higher military educational establishment. - Manuscript.

This thesis is for taking a scientific degree of the Candidate of Psychological Sciences on the speciality 20.02.02 - Military Pedagogics and Psychology. The National Academy of the Borderguard Troops of Ukraine named by Bohdan Khmelnitsky, Khmelnitsky, 2000.

The thesis is dedicated to the investigation of psychological conditions influenced the rise in effectiveness of foreign language teaching at the higher military educational establishment. Communicative interaction between teacher and student on the psychological and pedagogical cooperation level is analysed. This communicative interaction creates positive motivation and stimulates students' intellectual activity. Conceptual principles of teaching process improvement on the basis of its intensification are substantiated. Recommendations on the effectiveness of teaching process, criteria and estimation methodology of teaching foreign language effectiveness at the higher military educational establishment are worked out.

Key words: communicative interaction, cooperation, motivation, intellectual activity, intensification, effectiveness.

Кармалита Т.Ю. Психологические условия повышения эффективности обучения иностранному языку в военном учебном заведении. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 20.02.02 - военная педагогика и психология. - Национальная академия Пограничных войск Украины им. Богдана Хмельницкого, Хмельницкий, 1999.

Диссертация посвящена исследованию психологических условий повышения эффективности обучения иностранному языку в ввузе. В исследовании рассматривается личностно-деятельностная коммуникация преподавателя и слушателя на уровне психолого-педагогического сотрудничества.

Данный тип взаимодействия обладает высоким стимулирующим смыслом, с точки зрения мотивации обучения иностранному языку, развивает и направляет интелектуальную активность обучаемого на собственную продуктивную познавательную деятельность. Процесс творческой самонаправленности личности обучаемого должен формироваться на основе специально разработанных технологий обучения иностранному языку, определяющих психологические факторы оптимизации учебного сотрудничества, важнейшими из которых являются уровень мотивации, уровень тезауруса и показатель психолого-профессиональной ориентации личности.

Суть оптимальной технологии учебного процесса коммуникативной направленности состоит в ориентации обучаемого в приемах и способах выполнения умственных действий, для чего и предназначен алгоритм деятельности. Он становится эффективным средством самоорганизации обучаемого, необходимым компонентом его продуктивной деятельности. Модель психологического взаимодействия "преподаватель - слушатель" представляет собой вид продуктивного сочетания двух типов организаци процесса обучения: усвоения алгоритма, задающего приемы и способы организации умственных действий и нахождения собственного когнитивного стиля деятельности.

Осуществление качественно нового уровня подготовки специалистов ввуза возможна при интенсификации процесса обучения, где мотивация является одновременно и целью, и способом и результатом обучения. Разумное сочетание алгоритмических и эвристических действий, организация продуктивного взаимодействия модели "преподаватель - слушатель" и управление процессом обучения являются целеполагающими факторами повышения эффективности обучения иностранному языку, что подтверждается результатами исследования на основе методики оценки эффективности учебного процесса, что касается обучения иностранному языку.

Экспериментальная проверка разработанных психологических и методических положений свидетельствует об их достаточно высокой эффективности при соблюдении составляющих параметров: расширение функций преподавателя; организация преподавателем соответствующего социально-психологического климата в учебной группе; наличие высокого уровня мотивации деятельности преподавателя и слушателя; насыщенность общения преподавателя со слушателями; активизация психологических резервов личности как преподавателя, так и слушателя.

Реализация данных положений определяет эффективность процесса обучения, его интенсификацию.

Ключевые слова: комуникативное взаимодействие, сотрудничество, мотивация, интеллектуальная активность, интенсификация, эффективность.

Размещено на Allbest.ru