Педагогічні умови керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна Академія

Державної Прикордонної служби України

ім. Богдана Хмельницького

Генералова Наталя Михайлівна

УДК 355.232

Педагогічні умови керівництва

самостійною підготовкою курсантів

військових вищих навчальних закладів

Спеціальність 13.00.04

Теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Хмельницький - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському військовому університеті міністерства оборони України.

Науковий керівник

Кандидат педагогічних наук, доцент

Томків Ігор Орестович

Національна академія Державної прикордонної служби України

ім. Богдана Хмельницького, заступник ректора

Офіційні опоненти

доктор педагогічних наук, професор Тюріна Валентина Олександрівна, Національний університет внутрішніх справ МВС України, кафедра загальної соціології, професор кафедри

кандидат педагогічних наук, доцент Коханко Октавіан Михайлович Технологічний університет поділля, кафедра педагогіки та психології, завідувач кафедри.

Провідна установа:

Національна академія внутрішніх справ МВС України, кафедра кадрової роботи та педагогіки, м. Київ

Захист відбудеться “__18_”____грудня_______2003 р. о _10-00____ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. Хмельницький , вул. Шевченка, 46.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького (29003, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 46).

Автореферат розіслано “__14__”________листопада__________2003р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат педагогічних наук,

доцент Галімов А. В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Радикальні перетворення у сфері економічного, політичного і соціального розвитку суспільства, реформа в Збройних силах України вимагають високоосвічених військових спеціалістів, дисциплінованих виконавців наказів щодо здійснення складної діяльності та здатних організувати колективну роботу з відпрацювання поставлених завдань.

Необхідність засвоєння безперервно зростаючого обсягу знань, що одержуються у ВВНЗ за умов фіксованої кількості годин на самостійну підготовку, призводить до виникнення протиріч між системою підготовки майбутнього фахівця і реальними умовами самостійного навчання курсантів. на даному етапі розвитку навчання у ввнз переважно застосовується авторитарна і маніпулятивна стратегія впливу офіцерського і викладацького складу на курсанр'e0 курсанстерігається протиріччя між практичною необхідністю курсантів у самостійному набутті знань, навичок і вмінь, розвитку пізнавальної діяльності та існуючими умовами організації навчального процесу, особливо під час самопідготовки.

Ще одне протиріччя полягає в тому, що навчання у ввнз залежить, з одного боку, від вимог до випускників, а з іншого - від початкового рівня підготовленості до пізнавальної та комунікативної діяльності. постає необхідність у створенні такої технології навчання під час самопідготовки, яка б наочно переконала курсантів в реальності перспективи досягнення необхідного рівня освіченості недостатньо підготовлених і не загубила б потенціал добре підготовлених курсантів. Зазначені протиріччя визначили проблему дослідження.

Розуміння ролі самостійної навчальної роботи з часом зазнало значних змін. Її вагоме значення в навчанні знайшло своє відображення як в класичній педагогічній спадщині (а. Дистерверг, Я.А. Коменський, К.Д. Ушинський), так і в сучасній вітчизняній педагогічній думці (В.К. Буряк, В.П. Безпалько, М.Н. Журавська, В.Г. Кремень, Г.К. Селевко, П.І. Підкасистий, В.В. Ягупов та ін.), і зарубіжній педагогічній науці (К.Б. Гуд, А. Тоффер та ін.).

Базовими для розробки зазначеної проблеми стали праці В.П. Безпалька, Ю.В. Васильєва, В.Н. Загвязинського, Н. В. Кузьміної, В.К. Буряка, Є.В. Тонкова, П.І. Підкасистого, І.І. ільясова, В.Я. Ляудіс та ін.

Незважаючи на виконані різнобічні дослідження питань самостійної роботи школярів і студентів, питання самостійної роботи курсантів ввнз ще недостатньо вивчені. Так, в публікаціях В.Ягупова, Ф.Ренькаса, А.Кучерова, А.Міхопаркіна не повно розглядаються питання дидактичного аспекту самостійної роботи, не розкривається специфіка організації самостійної роботи і її керування з урахуванням особливостей умов навчання курсантів.

Таким чином, на перший план висувається одна з найбільш загальних проблем - поєднання традиційних методів навчання та створення сучасних технологій самостійної роботи під час самопідготовки, розв'язання якої передбачає підвищення її ефективності. Недостатній рівень дослідження цієї проблеми обумовив вибір теми дисертаційного дослідження “педагогічні умови керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. роботу виконано у межах НДР “Адаптація модульно-рейтингової системи до умов вивчення загальнотехнічних дисциплін із забезпеченням науково-технічною термінологією державною мовою”, шифр “Блок” військового інституту внутрішніх військ МВС України (ВІ ВВМВСУ) та у відповідності з темою, затвердженою на засіданні вченої ради Харківського військового університету (ХВУ) від 20 березня 2002 року № 63.

Об'єкт дослідження - процес самостійної підготовка курсантів військових вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження - педагогічні умови керівництва самостійною підготовкою курсантів вищих військових навчальних закладів.

Мета дослідження полягає у виявленні, обґрунтуванні та експериментальній перевірці основних педагогічних умов керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів.

Гіпотеза дослідження: самостійна підготовка курсантів військових вищих навчальних закладів підвищить свою якість при наступних умовах: формування внутрішньої мотивації самостійного навчання курсантів під час самопідготовки; стимулювання розвитку пізнавальних інтересів та заохочення курсантів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності; застосування педагогічної технології підготовки сержантів-консультантів до процесу керування самопідготовкою курсантів; залучення підготовлених сержантів-консультантів, які мають сформовані уміння організації самопідготовки до керівництва цим процесом.

Мета і гіпотеза дослідження визначили його завдання.

1. Проаналізувати джерельну базу щодо визначення ефективності самостійної підготовки курсантів військових вищих навчальних закладів у психологічній, педагогічній та методичній літературі.

2. уточнити сутність та зміст самостійної підготовки в межах навчально-пізнавальної діяльності курсантів.

3. виявити і обґрунтувати педагогічні умови керівництва самостійною підготовкою курсантів.

4. експериментально перевірити педагогічну технологію підготовки сержантів-консультантів до керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів.

5. Розробити методичні рекомендації щодо підвищення ефективності керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові положення теорії пізнання, ідеї всебічного розвитку особистості, конкурентоспроможності випускників ввнз, принцип єдності діяльності і свідомості, наукові основи керівництва самостійною роботою курсантів, діяльнісний і структурно-системний підходи до організації самостійної підготовки. Теоретичною основою дослідження є теорія діяльності (О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, П.Я.Гальперін), теоретичні ідеї про сутність і значення самостійної навчальної діяльності тих, хто навчаються, про принципи і способи формування вміння самостійної навчальної діяльності курсантів. педагогічний керівництво самостійна підготовка

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використано широкий комплекс методів дослідження.

теоретичні: аналіз психолого-педагогічної, методичної та спеціальної літератури з даної проблеми; порівняння, аналіз і синтез, індукція та дедукція, систематизація, узагальнення науково-теоретичних дослідних даних.

Емпіричні: експертне оцінювання; систематичні спостереження за процесом самостійної підготовки курсантів; анкетування, бесіда; педагогічний експеримент; методи математичної статистики, багатофакторного та кореляційного аналізу.

Вірогідність та обґрунтованість результатів і висновків дослідження забезпечені використанням і застосуванням методів науково-педагогічного дослідження, адекватних його меті й завданням; використанням сучасних методів математичної статистики для обробки результатів експерименту, поєднанням кількісного та якісного аналізу результатів роботи.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі кафедр Харківського військового університету та Військового інституту внутрішніх військ МВС України протягом 1992 - 2002 років у три етапи. В ньому брали участь понад 400 курсантів ХВУ та ВІ ВВМВСУ.

На першому етапі дослідження (1992 - 1994 рр.) виведена та проаналізована психолого-педагогічна та методична література з проблеми ефективного керування самостійною підготовкою курсантів військового вищого навчального закладу. Обґрунтована актуальність проблеми дослідження, визначені його об'єкт і предмет. Сформульовано мету, гіпотезу і завдання дослідження.

На другому етапі (1994 - 1999 рр.) розроблені програма і методика дослідження, визначені експериментальна і контрольна групи, а також склад групи експертів; проведений констатуючий експеримент, протягом якого визначені основні педагогічні умови керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів; обґрунтовані критерій та показники ефективного керівництва самопідготовкою курсантів. Проведено формуючий експеримент, в ході якого перевірялась доцільність впровадження визначених педагогічних умов і розробленої педагогічної технології підготовки сержантів-консультантів до керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів. Методика дослідження підлягала постійному коригуванню та вдосконаленню. Сформульовано попередні висновки та рекомендації.

На третьому етапі (2000 - 2002 рр.) аналізувалися та узагальнювалися результати експерименту; методами математичної статистики, факторного і кореляційного аналізу оброблялися результати педагогічного експерименту; формулювалися висновки; розроблялися методичні рекомендації щодо керівництва самостійною підготовкою курсантів ВВНЗ; основні результати дослідження впроваджувалися в практику навчально-виховного процесу військових вищих навчальних закладів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше обґрунтовано комплекс педагогічних умов керівництва самостійною підготовкою курсантів: формування внутрішньої мотивації самостійного навчання курсантів під час самопідготовки; стимулювання розвитку пізнавальних інтересів та заохочення курсантів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності; застосування педагогічної технології підготовки сержантів-консультантів до процесу керування самопідготовкою курсантів; залучення підготовлених сержантів-консультантів, які мають сформовані уміння організації самопідготовки до керівництва цим процесом; запропоновано і впроваджено педагогічну технологію підвищення ефективності самопідготовки на основі спеціального навчання сержантів (командирів навчальних відділень та заступників командирів навчальних взводів) з метою оволодіння ними педагогічними уміннями керівництва самостійною підготовкою курсантів.

Уточнено сутність і зміст самостійної підготовки в межах навчально-пізнавальної діяльності.

Визначені показники ефективності самопідготовки курсантів військових вищих навчальних закладів: часовий (час, протягом якого курсанти концентрують свою увагу на розв'язуванні задач) і оцінно-кількісний (оцінка кількості курсантів, які набули умінь самостійного навчання).

Дістали подальшого розвитку концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутніх офіцерів, зокрема, у визначених функціях педагогічного спрямування - мотиваційній, розвиваючій, формуючій та виховній.

Практичне значення одержаних результатів визначається реалізацією педагогічних умов керівництва самопідготовкою для курсантів першого, другого і третього курсів на матеріалі вивчення вищої математики, прикладної математики, теорії ймовірностей і фізики в ХВУ і в ВІ ВВМВСУ; впровадженням методик, що визначають рівень вмінь та знань сержантів і курсантів. Обґрунтовані в дослідженні висновки та практичні рекомендації впроваджені в навчально-виховний процес факультету “Ракетного озброєння та бойового застосування частин та підрозділів РВ” ХВУ (акт реалізації 28.09.1999 р.) та на факультеті № 2 Військового інституту внутрішніх військ МВС України (акт реалізації 27.06.2002 р.). Розроблені основні функціональні обов'язки сержантів-консультантів, які запропоновані для впровадження в навчально-виховний процес ХВУ і ВІ ВВМВСУ. Результати дослідження можуть бути використані у військових вищих навчальних закладах під час вивчення курсантами фізико-математичних дисциплін.

Особистий внесок здобувача. опубліковано п'ять одноосібних статей у фахових виданнях. В статті “формирование внутренней мотивации обучения в процессе самоподготовки”, написаній у співавторстві з Філатовою Л.Д., Васильєвою М.П., особистим внеском здобувача є обґрунтування основних положень та ідей статті, методики організації та проведення дослідницько-експериментальної роботи в ХВУ і у військовому інституті внутрішніх військ МВС україни (ВІ ВВМВСУ), аналіз та тлумачення змістовних та формально-логічних даних.

Апробація. Результати роботи доповідалися на наукових і науково-методичних конференціях: “Застосування персональних комп'ютерів у наукових дослідженнях і навчальному процесі” Харківського державного університету (9 - 10 червня 1998 р.), “Харківська вища школа: методичні пошуки на рубежі століть” Харківського Національного університету, Харків 22 лютого 2001 р., на науково-практичних конференціях ВІ ВВМВСУ 7 - 10 лютого 2001 р., 28 травня 2002 р., 25 - 26 лютого 2003 р.

Публікації. Матеріали дослідження опубліковані в 5 одноосібних статтях у фахових виданнях у журналах “Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія” та у “Збірнику наукових праць Національної академії Прикордонних військ України”, а також в статтях, методичних збірниках, посібниках і матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту дисертації складає 162 стор., ілюстрацій - 5, таблиць - 27, додатків - 22, використаних літературних джерел - 226.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається проблема, об'єкт, предмет, мета і задачі, гіпотеза, розкривається методологічна основа, засоби і база дослідження, наукова новизна отриманих результатів, подаються оцінка теоретичного і практичного значення виконаної роботи та відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження на практиці, особистий внесок здобувача.

У першому розділі - “теоретичний аналіз педагогічних досліджень питання самостійної роботи студентів ВНЗ і курсантів ВВНЗ” здійснено: аналіз наукової літератури стосовно різних педагогічних умов самостійного навчання у ВНЗ та ввнз, різних підходів до розгляду педагогічних аспектів організації та керівництва самостійною роботою курсантів; узагальнення розуміння сутності самостійного навчання. Розвиток поняття самостійної навчальної роботи (В.К. Буряк, П.І. Підкасистий, С.А. Шапоринський, Є.П. Єсіпов, М.М. Солдатенко, Л.М. Журавська) змінився від розуміння її як індивідуальної або групової навчальної роботи, що виконується без керівництва викладача, до засобу організації та здійснення вказаної діяльності, організації та управління навчальною пізнавальною діяльністю, активізації пізнавальної діяльності, індивідуалізації навчання, оволодіння навчальним матеріалом, уміннями, навичками та засвоєння знань у час, вільний від аудиторних занять.

Порівнюючи погляди науковців щодо сутності самостійної роботи курсантів ВВНЗ, необхідно відзначити, що умови, в яких здійснюється самостійне навчання курсантів, суттєво відрізняються від аналогічної роботи студентів. Самостійне навчання курсантів має свої особливості, що диктуються як соціальними умовами навчання у ВВНЗ, так і його формами та методами. порівнюючи умови, в яких здійснюється самостійна робота студентів ВНЗ і курсантів ввнз, автор пропонує виходити із такого визначення самостійної навчальної роботи. Самостійна навчальна робота курсанта - це така діяльність, що проводиться за завданням викладача без його особистого втручання, проводиться за свідомо самостійно поставленими цілями, що спрямовані на формування певних знань, вмінь і навичок та має такі форми: робота під час лекції, практичних, семінарських і лабораторних занять, робота під час самопідготовки.

Під самопідготовкою розуміємо форму самостійної роботи курсанта і водночас різноманітні методи навчально-пізнавальної, навчально-дослідницької діяльності курсантів під керівництвом викладача, з метою підготовки до наступних навчальних занять за розкладом.

самопідготовка як спосіб організації самостійного навчання різнобічна і виконує освітні, організаційні, навчальні, професійно підготовчі, виховні і розвиваючі функції в складній системі навчальної діяльності курсантів. Самопідготовка як підсистема системи навчання - це шлях підвищення рівня знань, який потребує розробки і впровадження своїх методів педагогічного керування.

Практична доцільність функцій самопідготовки визначає її сутність як педагогічної частини системи освіти у ввнз. На підставі порівняння педагогічних умов самостійної роботи студентів і курсантів сформульована сутність самопідготовки - самостійна навчальна робота курсантів, яка здійснюється в години самопідготовки, визначається взаємодією викладача, офіцера або наставника і курсанта, за умови застосування різних методів активізації навчання, результатом якої є самостійне формування курсантами знань, умінь і навичок, необхідних майбутньому офіцеру.

Проведене дослідження організаційних факторів, що впливають на процес самопідготовки, на формування умінь у курсантів самостійно навчатися, на розвиток і виховання курсантів, а також на відповідність форм та методів самостійної роботи дидактичній меті і пізнавальній задачі самостійного навчання. Самопідготовка як форма організації навчально-пізнавальної діяльності курсантів потребує конкретизації педагогічних вимог як до педагогічного керівництва самопідготовкою, так і до самостійного навчання курсантів. Постає задача створення технології керування навчанням під час самопідготовки, яка визначить розвиток педагогічної системи та підвищення її ефективності не в абстрактному вирішенні проблем, а з урахуванням специфіки соціального середовища курсантів і реальних умов проведення самопідготовки.

У другому розділі - “педагогічні умови керівництва самостійною підготовкою курсантів ВВНЗ” розглядаються основні педагогічні умови керівництва самостійною підготовкою курсантів: формування внутрішньої мотивації самостійного навчання курсантів під час самопідготовки; стимулювання розвитку пізнавальних інтересів та заохочення курсантів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності; застосування педагогічної технології підготовки сержантів-консультантів до процесу керування самопідготовкою курсантів; залучення підготовлених сержантів-консультантів, які мають сформовані уміння організації самопідготовки до керівництва цим процесом.

Підставою для формування мотивів самостійного навчання під час самопідготовки є використання таких дидактичних принципів, як: науковість навчання і практична його спрямованість; єдність освітянських, розвиваючих і виховних функцій; наочність, активність і свідомість у навчанні; доступність; систематичність і послідовність; міцність навчання і його циклічність. В межах кожного принципу розглядаються протиріччя, що виникають в навчальному процесі під час самопідготовки, та шляхи їх подолання.

Виходячи з класифікації самостійної роботи за характером навчально-пізнавальної діяльності суб'єкта, виявлено три етапи самопідготовки, як завершених циклів у набутті уміння самостійно навчатися. Кожен етап самопідготовки завершується формуванням певного рівня умінь самостійного навчання: репродуктивний - (відтворююча діяльність курсантів); евристичний - (частково-пошукова діяльність курсантів); творчий - (пошуково-дослідницька діяльність курсантів).

Самостійна робота під час самопідготовки відбувається в конкретних умовах її виконання. на першому - другому курсах ввнз вона відповідає дидактичним цілям і пізнавальному завданню успішного опанування, зокрема фізико-математичними дисциплінами. На першому (репродуктивному) етапі: робота із використанням літературних джерел; вправи на повторення і копіювання; відпрацювання слово-мовленнєвих вправ по формуванню термінології з навчальної дисципліни; запам'ятовування символів, формул; виконання елементарних перетворень у формулах; відтворення елементів конспектів; виконання лабораторного експерименту за існуючим алгоритмом; застосування теоретичних викладок до практичних задач. На другому (евристичному) етапі: складання порівняльних характеристик фізичних і математичних величин; узагальнення за вказаною ознакою; узагальнення за групою тем, що вивчаються. На третьому (творчому) етапі: складання елементарних алгоритмів розв'язання задач і проведення експерименту; складання задач, що підтверджують теорію; складання елементарних програм на ПЕОМ; самостійне складання алгоритмів дій; науково-пошукова робота; виконання роботи за індивідуальним планом в системі співпраці з викладачами; доповіді за результатами наукового пошуку; організація дискусій за заданою темою; складання завдання в діалоговому режимі; розв'язання задач військового спрямування; курсове проектування; пошук інформації через систему Інтернет.

Кожний етап має свої особливості у методичному забезпеченні самопідготовки, свої педагогічні стосунки в спілкуванні викладачів і курсантів. На практиці курсанти починають свою самопідготовку з читання навчального матеріалу і завершують запам'ятовуванням всього або частини матеріалу. Результат такої форми односторонній розвиток інтелекту: розширення пам'яті не супроводжується розвитком мислення. Відсутність у деяких курсантів конспектів спонукає їх до виділення окремих частин тексту навчальної теми в процесі першого читання, а тоді заучуванню виділеної інформації. Структура репродуктивного етапу самопідготовки складається з читання - відбирання - обмірковування - запам'ятовування навчального матеріалу.

Структура евристичного етапу самопідготовки полягає в зведенні навчальних даних в одне ціле, в упорядкуванні навчального матеріалу та приведенні його в систему. В цьому випадку самопідготовка включає такі види діяльності: пошук, читання, поєднання, запам'ятовування.

Творчий етап самостійної підготовки курсантів потребує використання пошуку, читання, відбору, обмірковування, поєднання, умовиводу, запам'ятовування. У курсантів, що опанували цей етап поєднання даних аналізу в єдине ціле завершується умовиводом і тоді можна сказати, що синтез навчального матеріалу відбувся повністю. Виявлена умовиводом структурно-логічна схема запам'ятовується, а тоді відтворюється при відповіді майже повністю. Кожний наступний етап може здійснюватися тільки після завершення формувань вмінь і навичок попереднього етапу. Розвиток уміння щодо самонавчання і самостійності як риси особистості потребує спеціальним чином організованого соціально-педагогічного середовища у ВВНЗ.

Теоретично доводиться необхідність реалізації педагогічної технології на основі залучення до процесу керування самопідготовкою сержантів, ознайомлених з основами самовиховання і методами педагогічного впливу на підлеглих.

В третьому розділі “Експериментальна перевірка педагогічних умов керівництва самостійною підготовкою курсантів” обґрунтування вибраної методики дослідження і опрацювання статистичного матеріалу: анкетування, методи факторного і кореляційного аналізу.

Ефективність самопідготовки курсантів оцінювалась за формулою:

де n - кількість індивідуальних завдань на самопідготовку; k - кількість курсантів, що вчасно або достроково виконали індивідуальні завдання; N - чисельний склад групи; ti - середня оцінка групи за i-й вид контролю; аі - максимальна оцінка в балах, що її може отримати курсант при контролі; m - кількість проведених видів контролю.

Показник ефективності може застосовуватися в широкому діапазоні - від оцінки ефективності підготовки до одного заняття до оцінки ефективності по всіх навчальних дисциплінах. Процес самопідготовки вважається цілком задовільним, коли 70% курсантів виконали завдання з середньою оцінкою за заняття не нижчою “задовільно”. Тоді показник ефективності Е = 0,8. Таким чином, при 0,65 < Е < 0,8 процес самостійної підготовки можна оцінювати як задовільний, якщо 0,8 < Е < 1, то самостійна підготовка організована добре.

показником ефективності самопідготовки вибрано час (часовий показник), протягом якого курсанти концентрували увагу на розв'язанні задач. Ще одним показником підвищення ефективності самопідготовки є оцінка кількості курсантів, які придбали вміння самостійного навчання (оціночно-кількісний показник).

Для експериментальних груп був розроблений комплекс заходів, що забезпечували реалізацію запропонованих педагогічних умов керівництва самопідготовкою курсантів, а в контрольних групах процес самопідготовки здійснювався традиційно, тобто, було виділене місце і час самопідготовки, а викладачами вказана література та завдання для самостійної роботи.

У експериментальних групах першочергове навчання умінню самостійно навчатися курсанти проходили в період курсу “молодого бійця”. Це навчання було побудовано на основі заняття-семінару на тему “Уміння навчатися”. Причому, сама організація навчання видозмінювалася - один семінар проводився спільно з викладачами, сержантським складом і курсантами, другий семінар проводився спільно з офіцерами - командирами груп і сержантами, а через деякий час навчання повторювалося із залученням всієї групи курсантів і використанням розробленого нами методичного матеріалу.

Результати констатуючого експерименту першого порядку показали, що курсантам першого семестру навчання необхідна допомога викладачів в організації і в методичному забезпеченні самопідготовки. Низькі значення середнього балу щодо прояву відповідальності перед колективом групи на початку експерименту свідчать, що групи, як колектив, ще не склалися. Високий середній бал щодо творчого спілкування засвідчує, що курсанти у спілкуванні під час самопідготовки допомагають один одному зрозуміти і засвоїти чергове завдання. Звідки зроблено висновок - курсантам подобається творче спілкувaння між собою, вони об'єднані спільною метою - добре навчатися, стати офіцерами. Керування таким спілкуванням з боку сержантів-консультантів (сержантів, у яких в результаті спеціального навчання закладені основи педагогічних умінь організації самопідготовки курсантів) дало можливість підвищити ефективність навчання під час самопідготовки.

Результати експериментального дослідження (оброблені з використанням багатофакторного аналізу) свідчать, що основні шляхи успішного проведення самопідготовки розподілені за факторами, що стосуються мотиваційної сфери. Педагогічне керівництво самостійною підготовкою забезпечується застосуванням гнучкої форми стимулювання і винагороди за добре навчання та впровадженням системно-рівневого підходу до навчання. Процес формування вміння самонавчання будується із врахуванням того, що в мотиваційній сфері особистості курсанта максимальну вагу мають професійні та навчально-пізнавальні мотиви.

Результати експерименту підтвердили, що педагогічними умовами керівництва самопідготовкою є: формування внутрішньої мотивації навчання курсантів під час самопідготовки, дотримання дидактичних принципів в процесі самостійної роботи курсантів, застосування педагогічної технології підготовки сержантів-консультантів до процесу керування самопідготовкою курсантів.

Педагогічна підготовка сержантів-консультантів відбувалася на трьох заняттях. Для активізації самостійної роботи курсантів і формування вміння самостійно працювати в години самопідготовки, виховання потреби в свідомій самоосвіті нами використовувались різноманітні засоби як при навчанні, так і при контролі. Використовувались розроблені методичні посібники за темами, вказівки до виконання лабораторних робіт і рішення задач з обов'язковим дотриманням дидактичного принципу навчання - перехід від більш простіших до складніших задач, дидактичні матеріали спрямовані на індивідуалізацію навчання.

У процесі формуючого експерименту, щоб уникнути небезпеки втрати потенціалу добре підготовлених курсантів, застосовувався системно-рівневий підхід до навчання під час самопідготовки, який ґрунтувався на індивідуальних завданнях, що були диференційовані за складністю та структуровані за спроможністю курсантів до самостійного виконання завдань. У вирівнюванні стартових вмінь самостійно працювати криється велика небезпека для успішності всього процесу навчання. Подолання цієї небезпеки відбувається через індивідуалізацію роботи викладачів на консультаціях, у виконанні курсантами запропонованих посильних індивідуальних завдань під час самопідготовки з поступовим ускладненням, застосуванням алгоритмів у навчанні (складених викладачами на першому етапі). Переведенням із одного рівня завдань на інший керує викладач на основі отриманих результатів проміжного контролю (контрольні роботи, колоквіуми, атестації).

Під час проведення констатуючого експерименту другого порядку нами розроблено і впроваджено в навчальний процес методичні посібники за темами, вказівки до виконання лабораторних робіт і практичних занять. Це обумовлює одну з педагогічних умов керівництва самопідготовкою, що забезпечує принцип активізації самостійної роботи курсантів, перехід від більш простої навчальної роботи на першому етапі самостійної підготовки до більш складної розумової діяльності курсантів на третьому етапі, що супроводжується зростанням успішності навчання курсантів (табл. 1).

Таблиця 1

Зміна якісної успішності в залежності від етапів самопідготовки

Показники	До	Етапи самопідготовки
	Експерименту	Перший	другий	третій
Кількість курсантів	21	21	21	21
Ефективність самопідготовки	0.42	0.54	0.68	0.80
Середній бал	3.09	3.14	3.61	3.66
Якісна успішність в (%)	19	23.8	47.6	52.3
Кількість незадовільних оцінок	3	3	0	0

Система військово-прикладних задач дозволила зробити навчання предметним. успішність навчання курсантів під час самопідготовки досягалася в тому випадку, якщо вони вирішували задачі, що за своїм змістом пов'язані з декількома навчальними дисциплінами і майбутньою професією. Ефективність самопідготовки в групах з підготовленими сержантами-консультантами була вищою, ніж ефективність самопідготовки в експериментальних групах, в яких сержанти не проходили спеціальної педагогічної підготовки (табл. 2).

Таблиця 2

Ефективність (е) самопідготовки курсантів ві ввмвсу з курсу фізики і теорії ймовірності (Т.Й)

Навчаліний	Експериментальна група	Контрольна група	Дисцип-
рік	№	Склад	Е	№	Склад	Е	ліна
1997/1998	416 521	32 21	0.86 0.80	316 522	21 23	0.70 0.61	Фізика Т.Й
1998/1999	418 417	24 26	0.86 0.80	318 310	21 19	0.54 0.64	Фізика Фізика
2000/2001	410	20	0.9	316	26	0.64	Фізика

Результати дослідження дали можливість розробити рекомендації щодо керівництва самопідготовкою курсантів.

Висновки

1. На підставі аналізу джерельної бази дослідження з'ясовано, що актуальність розгляду педагогічних умов керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів зумовлена недостатньою висвітленістю у психолого-педагогічній та методичній літературі розробок щодо питань дидактичного аспекту зазначеної проблеми.

2. В результаті критичного аналізу існуючих трактувань понять “самостійна навчальна робота” і “самопідготовка” прийнято розуміти самопідготовку як різноманітні види навчально-пізнавальної і навчально-дослідницької діяльності курсантів, які спрямовані на засвоєння системи загальнонаукових і спеціальних професійних знань, способів пізнавальної і професійної діяльності, формування досвіду емоційного відношення до дійсності і реалій майбутньої професії. щодо змісту самопідготовки: вона, як навчально-пізнавальна, навчально-пошукова діяльність курсантів є способом організації їх самостійної роботи; виконує освітянські, організаційні, навчальні, професійно-підготовчі, виховні і розвиваючі функції в складній системі навчальної діяльності курсантів ВВНЗ.

3. Виявлені та обґрунтовані наступні педагогічні умови керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів: формування внутрішньої мотивації самостійного навчання курсантів під час самопідготовки; стимулювання розвитку пізнавальних інтересів та заохочення курсантів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності; застосування педагогічної технології підготовки сержантів-консультантів до процесу керування самопідготовкою курсантів; залучення підготовлених сержантів-консультантів, які мають сформовані уміння організації самопідготовки до керівництва цим процесом.

4. Показниками ефективності самопідготовки курсантів військових вищих навчальних закладів є: часовий (час, протягом якого курсанти концентрують свою увагу на розв'язуванні задач) і оцінно-кількісний (оцінка кількості курсантів, які набули умінь самостійного навчання).

5. Здійснена експериментальна перевірка педагогічної технології підготовки сержантів-консультантів до керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів. Проведене дослідження продемонструвало можливість підвищення ефективності навчання курсантів експериментальних груп на 15 - 20%.

6. Розроблені методичні рекомендації щодо підвищення ефективності керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів із залученням сержантів-консультантів.

7. Подальші дослідження планується проводити за наступними напрямами: 1)дослідження педагогічних умінь сержантів-консультантів по налагоджуванню контакту вербальними та невербальними засобами спілкування, здатності знаходити рішення у складних ситуаціях, налагоджування зворотного зв'язку; 2)розробка психолого-педагогічної моделі сержанта-консультанта.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Генералова Н.М. Дослідження ставлення курсантів до самопідготовки // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. Випуск ІV. - Харків: ХВУ. - 1999. - с. 195-201.

Генералова Н.М. Про деякі шляхи подолання протиріч у навчанні курсантів на самопідготовці // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. Випуск VII. - Харків: ХВУ. - 2000. - с. 147 - 157.

Генералова Н.М. Педагогічні аспекти навчання сержантів-консультантів // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. Випуск ХІІ. - Харків: ХВУ. - 2001. - с. 197 - 202.

Генералова Н.М. Дослідження умов навчання курсантів на самопідготовці методом факторного аналізу //Збірник наукових праць № 18. Частина ІІ. - Хмельницький: Видавництво ПВУ. - 2001. - с. 163 - 166.

Генералова Н.М. Про стимули, що впливають на мотивацію навчання // Збірник наукових праць № 20. Частина ІІ. - Хмельницький: Видавництво ПВУ - 2002. - с. 97 - 100.

Генералова Н.М., филатова Л.Д., Васильева М.П. Формирование внутренней мотивации обучения в процессе самоподготовки // Матеріали конференції “Харківська вища школа: методичні пошуки на рубежі століть”. - Харків: ХНУ. - 2001. - С. 113 - 116.

Генералова Н.М. Определение статистической зависимости между мотивами и способами достижения целей в обучении. Тезисы доклада конференции. Харьковский государственный университет. Физический факультет. Применение персональных компьютеров в научных исследованиях и учебном процессе. Материалы 3-й конференции (9 - 10 июня 1998 г.). - Харьков: ХДУ. - 1998. - с. 34.

Васильєва М.П., Генералова Н.М. До педагогічних основ формування комунікативних умінь курсантів // Актуальні проблеми будівництва та розвитку внутрішніх військ МВС України. Збірник доповідей науково-практичної конференції Військового інституту ВВМВС України. - Харків: ВІВВМВС України. - 2002. - с. 91 - 95.

АНОТАЦІЇ

Генералова Н.М. Педагогічні умови керівництва самостійною підготовкою курсантів військових вищих навчальних закладів. - рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького, м.Хмельницький, 2003.

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню педагогічних умов керівництва самопідготовкою курсантів. Це - формування внутрішньої мотивації самостійного навчання курсантів під час самопідготовки; стимулювання розвитку пізнавальних інтересів та заохочення курсантів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності; застосування педагогічної технології підготовки сержантів-консультантів до процесу керування самопідготовкою курсантів; залучення підготовлених сержантів-консультантів, які мають сформовані уміння організації самопідготовки до керівництва цим процесом. В дисертації визначені показники ефективності самопідготовки курсантів військових вищих навчальних закладів: часовий та оцінно-кількісний. вдосконалення організації самопідготовки забезпечується узгодженістю сітьового планування, міжпредметними семінарами викладачів з різних навчальних дисциплін, що сприяють поліпшенню планування, підготовкою сержантів-консультантів, у яких сформовані не тільки вміння самостійної роботи, а й педагогічні уміння керування самопідготовкою у відповідності з трьома її етапами. Запропоновано кількісну характеристику результативності самопідготовки курсантів через формулу, що визначає її ефективність.

Ключові слова самопідготовка, педагогічні умови керівництва, етапи самопідготовки, ефективність самопідготовки, сержанти-консультанти, показники ефективності самопідготовки.

Генералова Н.М. Педагогические условия руководства самостоятельной подготовкой курсантов высших военных учебных заведений. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - национальная академия Государственной пограничной службы Украины, г. Хмельницкий, 2003.

Диссертация посвящена научному обоснованию педагогических условий руководства самостоятельной подготовкой курсантов. В диссертации обоснована актуальность выбранной темы как одного из направлений развития прикладных вопросов педагогики и исследования педагогических условий, которые позволяют повысить эффективность самостоятельного обучения курсантов на самоподготовке.

Анализ дидактических принципов, на которых основана самоподготовка первых - третьих курсов, позволил обосновать этапы самоподготовки. Этапы самоподготовки получили название по характеру учебной деятельности курсантов. На каждом из этих этапов обеспечиваются условия педагогического руководства, необходимые для приобретения навыков самостоятельной работы. Под педагогическими условиями руководства самостоятельной подготовкой курсантов автор понимает: во-первых, систему педагогических приёмов и методов, которые приводят к активизации деятельности курсантов по приобретению навыков самостоятельно учиться; во-вторых, коррекцию существующих явных и скрытых факторов учебного процесса, которые влияют на достижение целей учебного процесса.

Педагогическое руководство, как совокупность педагогических воздействий на процесс самостоятельного обучения курсантов, можно представить так.

Соблюдение дидактических принципов: научность обучения и практическая его направленность; единство образовательных, развивающих и воспитательных функций самоподготовки; наглядность обучения; активность и сознательность; систематичность и последовательность обучения; прочность обучения и его цикличность.

Совершенствование организации самоподготовки: согласование сетевого планирования; межпредметные семинары преподавателей по улучшению планирования; структурно-уровневый подход к изучению учебной дисциплины; обучение курсантов методам и приёмам организации учебной деятельности.

Формирование мотивов обучения на самоподготовке: создание доброжелательной атмосферы и доверительного отношения к преподавателям; создание гибкой системы стимулирования и поощрения хорошей успеваемости, соблюдение строгой дисциплины; использование примеров профессиональной направленности в изучаемой дисциплине для стимулирования интереса к изучению учебного предмета, применение методов встречных вопросов, которые приводят к творческому взаимоотношению курсанта и педагога. Факторный анализ позволил вскрыть неявно выраженные зависимости между методами организации самоподготовки, формированием внутренней мотивации, а также умений самостоятельной учебной работы у курсантов.

Участие в педагогическом руководстве самоподготовкой сержантов-консультантов и формирование у них умений самостоятельного обучения на самоподготовке заключалось в приобретении навыков управления самостоятельной работой курсантов, обучении упражнениям, повышающим продуктивность умственного труда; обучении пользованию литературой; обучении методам скоростного запоминания математических символов и формул. педагогическое руководство самоподготовкой сержантов-консультантов представляет собой современную педагогическую технологию, локальную по уровню применения, материалистическую по философской основе, развивающую по концепции усвоения. Это технология саморазвития по ориентации на личностные структуры, обучающая по характеру содержания и структуры, академическая по организационным формам. Она характеризуется по типу управления познавательной деятельностью как синтез малых групп и обучения по книге. по направлению модернизации существующей традиционной системы она основана на активизации и интенсификации деятельности курсантов, по категории обучающихся - это технология работы с военнослужащими. Экспериментальная работа позволила повысить эффективность самоподготовки в экспериментальных группах по сравнению с контрольными на 15 - 20 %. Материалы диссертации могут использоваться преподавателями ввузов разного профиля в качестве руководства по совершенствованию процесса обучения на самоподготовке. Диссертация имеет объём 162 стр, содержит 27 таблиц, 5 рисунков, 22 приложения, 226 литературных источников.

Ключевые слова: самоподготовка, педагогические условия руководства, этапы самоподготовки, эффективность самоподготовки, сержанты-консультанты, организационные факторы, мотивационные факторы, вес фактора.

Generalova N.M Pedagogical conditions of self-preparation direction of the cadets higher military educational establishments. - Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of candidate of pedagogical sciences by speciality 13.00.04 - theory and methodology of the professional education. - The National Academy of the state frontier service of Ukraine, Khmelnytskyi, 2003.

The dissertation is devoted to scientific substantiation of pedagogical conditions of cadet's self-preparation management. That is independent cadets study during self-preparation, cognitive interests development and stimulation of cadets for autonomous knowledge acquisition; tutor-sergeants pedagogical technique implementation into the process of cadets` self-preparation management; involvement of trained tutor-sergeants, with formed skills of self-preparation organization into management of this process. Temporal and quantitative indices of effective self-preparation management of cadets` self-preparation management at higher military educational institutions have been determined in the dissertation. Self-preparation organization improvement has been provided by accordance of net-planning, inter-subject seminars of various subject instructors, which promote planning improvement, by training of tutor-sergeants who posses both skills of self-preparation work and pedagogical skills of self-preparation management according to its three stages. Quantitative characteristic of cadets` self-preparation effectiveness has been suggested.

Keywords: self-preparation, pedagogical conditions of management, self-preparation stages, self-preparation effectiveness, tutor-sergeants, self-preparation effectiveness indices.

Размещено на Allbest.ru