Педагогічні умови використання авторської казки в процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Педагогічні умови використання авторської казки в процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку

Тетяна Науменко

Наявність світової екологічної кризи, що була обумовлена антропоцентричною свідомістю людини спричинила необхідність екологічного виховання особистості, починаючи з дошкільного віку. Метою екологічного виховання дітей дошкільного віку є формування основ екологічної культури, змістом - передача дітям екологічних уявлень та трансформація їх у ставлення особистості до природи. Результатом екологічного виховання має стати екологічно вихована особистість [4, 60; 5, 48]. Компонентами екологічної вихованості дітей дошкільного віку є екологічні уявлення, емоційно-ціннісне ставлення до природи, екологічно доцільна поведінка та діяльність в природі. Екологічні знання та уявлення формують усвідомлений характер ставлення і дають початок екологічної свідомості. казка екологічний діти природа

Враховуючи підвищену емоційну сприйнятливість дітей старшого дошкільного віку, значне місце в екологічному вихованні дітей цього віку займає природознавча література (зокрема казки природознавчого змісту), яка, впливаючи водночас на почуття і свідомість дитини, сприяє формуванню початкових екологічних уявлень, вихованню позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи та мотивує екологічно доцільну поведінку й діяльність в ній. Авторські казки природознавчого змісту класиків дитячої літератури й сучасних авторів, що мають наукову основу (пізнавальну інформацію) ефективно застосовувати як засіб екологічного виховання дітей при дотриманні ряду педагогічних умов.

Перед тим як визначитися з педагогічними умовами ми поставили перед собою мету та визначили завдання. Мета полягає у визначенні необхідності та можливостей застосування педагогічних умов використання авторської казки в процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Завдання:

1. виділити та охарактеризувати педагогічні умови використання авторських казок природознавчого змісту в процесі екологічного виховання старших дошкільників;

2. визначити мету застосування педагогічних умов використання авторської казки в процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку;

3. розкрити зміст кожній з педагогічних умов використання авторської казки в процесі екологічного виховання дітей;

4. продемонструвати можливості використання казок у системі у відповідності з психологічним механізмом засвоєння знань.

Розглядаючи умови як обставини, що супроводжують процес, впливаючи на його характеристики та результат, Т. Науменко були виділені педагогічні умови використання авторської казки природознавчого змісту в процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку:

1) Використання казки у процесі спілкування з дітьми в різних видах діяльності в контексті вирішення завдань екологічного виховання.

2) Використання наочності у процесі роботи з казкою (спостереження за об'єктами та явищами природи, розглядання ілюстрацій тощо).

3) Застосування казок у системі.

4) Єдність позицій педагогів і батьків стосовно використання казок у процесі екологічного виховання дітей.

Умови підібрані не випадково, вони мають свою мету, що забезпечує результативність використання казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання у навчально-виховному процесі. Мета застосування кожної з педагогічних умов представлена в наступній таблиці.

Таблиця 1. Мета застосування педагогічних умов використання авторської казки як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку

Виходячи з вікових особливостей дітей дошкільного віку та ґрунтуючись на теорії діяльнісного підходу до формування та розвитку особистості, вважаємо, що першою з педагогічних умов має виступати використання казки у процесі спілкування з дітьми в різних видах діяльності в контексті вирішення завдань екологічного виховання. Дотримання цієї умови передбачає включення казки у повсякденне спілкування, навчання, гру, як провідну, та всі інші види продуктивної діяльності дитини.

При використанні авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дитини не регламентується час та забезпечується відносна неперервність процесу екологічного виховання, спілкування забарвлюється позитивними емоціями казки, що впливає на міцність запам'ятання наданої інформації, її легшого усвідомлення та розвиток пізнавальної активності.

Застосування казок та уривків з них у повсякденному спілкуванні дорослого з дитиною дає можливість максимально ефективно задовольнити інтерес дитини, відповісти на її питання стосовно об'єктів та явищ природи словами казок, навести фрагмент казки для демонстрації можливих наслідків діяльності дитини. Під впливом казки, дитина самостійно робить висновки про правила поведінки в природі.

Використання казки в ігровій діяльності обґрунтовується найбільшим емоційним забарвленням її для дошкільника. Крім того, в цьому виді діяльності відображується ставлення особистості до світу, що її оточує. Саме в грі формується людська потреба впливати на довкілля, змінювати його. Відомий дослідник дитячої гри Д. Ельконін підкреслює, що у грі інтелект прямує за емоційно-дійовим переживанням. У грі як провідній діяльності дошкільник здійснює ті вчинки, до яких він буде здатний у реальній поведінці лише через певний час. Здійснюючи вчинок, навіть якщо цей вчинок тільки програється, дитина зазнає нового переживання, яке пов'язане з виникненням емоційного пориву, що відразу був реалізований у вчинковій дії [3, 218].

У грі дитина спочатку емоційно засвоює, потім інтелектуально усвідомлює та закріплює набуті екологічні уявлення. Емоційно забарвлені екологічні уявлення про зв'язки та залежності в природі, в свою чергу, стимулюють формування ціннісного ставлення, екологічно доцільної поведінки та діяльності за законами природи.

Процес введення казки в ігрову діяльність відбувається шляхом подання дитині можливості відчути себе в образі певного персонажа при виконанні обраної ролі. Наприклад, в творчих іграх (режисерських, сюжетно-рольових, іграх на теми літературних творів) входячи в уявну ситуацію, дитина може відчути себе маленьким мурашкою, який заблукав у великому місті; горобенятком Піком, який розшукує свого батька; бджілкою Медункою, сріблястою рибкою тощо. Переживаючи певні почуття, пов'язані з виконанням ролі, дитина усвідомлює зв'язки обраного персонажу з іншими суб'єктами гри, емоційно сприймає світ природи, відображений в ігровій ситуації.

Застосування казки у навчальній діяльності (під час занять, екскурсій, спостережень в природі) дає змогу забезпечити засвоєння екологічної інформації у цікавій формі, формувати екологічні уявлення дітей, позитивне ставлення до об'єктів та явищ природи на емоційному тлі казки. Введення казки в продуктивну діяльність дитини сприяє закріпленню знань, передачі почуттів, отриманих при попередньому її сприйнятті та ставлення до того, що зображується. В трудовій діяльності дітей (праці з самообслуговування, господарсько-побутовій, праці в природі) вихователем використаються метафоричні вирази, слова та характеристики, які несуть в собі позитивне забарвлення образів (мураха-трудівник, хоробрий горобчик, курочка-чепурунка). Також уривки та приклади з казок можуть бути використані дорослим для мотивації праці дітей.

Таким чином, необхідність забезпечення емоційного фону сприйняття природи, що є важливим для вирішення завдань екологічного виховання, реалізується за умови використання казки у процесі спілкування з дітьми в різних видах діяльності.

Наступна умова: використання наочності у процесі роботи з казкою (спостереження за об'єктами та явищами природи, розглядання ілюстрацій тощо). Педагогічною аксіомою є положення про необхідність застосування наочності у навчанні та вихованні дітей дошкільного віку. Доцільність використання наочності в процесі роботи з казками обумовлено необхідністю візуального підкріплення сили впливу казкових образів на свідомість дитини. Наприклад, демонстрація картин, художніх ілюстрацій з зображенням бджіл на лузі, на квітах при читанні чи розповіданні казок О. Іваненко „Про бджілку Медунку” [1, 79], Н. Павлової „Знахідка” [1, 94] та ін. підсилює образи, які виникають в уяві дитини при сприйнятті цих казок. Фізична вправа „Гілочки хитаються” буде доцільна після читання казок, в яких мова йде про дерева. Колективне створення словесного портрету самотнього мурахи з однойменної казки В. Сухомлинського допоможе дітям яскравіше уявити собі описаний персонаж та усвідомити необхідність життя кожної істоти у єдності з іншими.

Ключовою умовою використання авторської казки природознавчого змісту як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку є застосування казок у певній системі:

- на початковому етапі - використання коротких казок або уривків з казок про живі об'єкти, явища природи з метою забезпечення позитивного емоційного відгуку на сприймання даного об'єкту;

- надалі використання коротких казок про живі організми, неживі об'єкти природи, явища природи з метою закріплення та розширення знань дітей про даний об'єкт чи явище, розвитку пізнавального інтересу до нього;

- застосування казок, у яких розглядаються потреби живого організму та прослідковуються зв'язки окремого об'єкта з іншими;

- застосування казок, у яких прослідковуються зв'язки й залежності у природі в багатоступеневій ієрархічній послідовності та єдності;

- творча трансформація змісту знайомих казок та інтеграція їх у різні види діяльності (під керівництвом вихователя);

- творча самостійна трансформація змісту знайомих казок дітьми.

Робота з казками в системі обумовлюється психологічним механізмом засвоєння знань, що передбачає поступове сходження дитини у пізнанні за сходинками: сприйняття матеріалу, усвідомлення, розуміння, узагальнення, застосування [6, 326]. Розроблена система використання авторських казок природознавчого змісту являє собою поступове ускладнення навчально-виховних завдань в контексті екологічного виховання та змісту інформації, що доноситься дітям через казку.

На початковому етапі використовуються короткі казки або уривки з казок про живі об'єкти та явища природи. Мета цього етапу полягає у забезпеченні позитивного емоційного відгуку дитини на сприймання природного об'єкту чи явища. Коротенькі казки (чи уривки) можуть читатися та розповідатися дітям у ході спостережень, на прогулянках, в процесі самостійної художньої діяльності дітей, після денного сну та в інших режимних моментах. Найбільш відповідають цим вимогам казки О. Іваненко „Чорноморденький” [1, 147], А. М'ястківського „Зелена жабка” [1, 160], В. Біанкі „Перше полювання” [1, 114], Ф. Хитруна „Топотунчик” [1, 188] та ін.

Наступним етапом є використання коротких казок про живі організми, об'єкти та явища природи з метою закріплення та розширення знань дітей про них, розвитку пізнавального інтересу. Тут доцільно використати такі казки, як „Подорожі в тумані” Г. Бєлєнької [1, 11], „Гречка” Г. Барвінок [1, 18], „Квіти дощу” З. Мезантюк [1, 49], „У живій кімнатці” Н. Павлової [1, 51], „Найгарніша мама” В. Сухомлинського [1, 174] та інші. На основі казок можна побудувати інтегровані заняття, використати їх як фрагменти занять, почитати дітям у другу половину дня та запропонувати переказати казку вдома. Необхідність перших двох етапів пояснюється тим, що для розвитку ціннісного ставлення до природи дітям необхідно засвоїти інформацію про взаємозв'язок компонентів та цілісність природи, яке неможливе без чітких системних уявлень про живі організми.

На третьому етапі дітей знайомлять з казками, у яких розглядаються потреби живого організму та прослідковуються зв'язки окремого об'єкта з іншими. Такими зв'язками можуть бути ланцюжки харчування (казка В. Біанкі „Сова” та ін.), співіснування та підтримка життя (казки М. Скребцової „Добрі сосни”, О. Лопатіної „Як чагарники з деревами посварилися” [1] та інші). Необхідність цього етапу пояснюється тим, що знання про окремі об'єкти без їхніх зв'язків з іншими не дають дитині можливість усвідомити необхідність існування кожного організму для повноцінного функціонування природи. На цьому етапі вихователю чи дорослому, працюючому з казками, слід зосередити свою увагу, оскільки усвідомлення дітьми уявлень про зв'язки та залежності живих істот одна з одною та із середовищем існування є базою для розвитку усвідомлення ціннісності компонентів природи, формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, екологічно доцільної поведінки.

Далі застосовуються казки, що ілюструють зв'язки й залежності у природі в багатоступеневій ієрархічній послідовності та єдності. Використання таких казок дає змогу сформувати у дитини уявлення про цілісність компонентів природи, про заборону порушення екологічних зв'язків, що впливатимуть і на людину як частину природи. На цих двох етапах уявляється можливою праця з казками „Камінь” В. Сухомлинського, „Чому восени листя кольорове” Г. Бєлєнької, „Кисличка”, „Кульбабка” О. Іваненко, „Диво” Ю. Комарової, „Невтомні трудівники” О. Лопатіної, „Ясеневий листок” Г. Олуїч, „Розмова сосонок” М. Скребцової, „Пригоди Мурашки” В. Біанкі [1] та інші.

Наступним етапом є творча трансформація дітьми змісту знайомих казок та інтеграція їх у різні види діяльності під керівництвом вихователя. Заключним виступає творча самостійна трансформація змісту знайомих казок дітьми. Наявність цих двох етапів обумовлена необхідністю практичного застосування інформації для її усвідомлення та інтеріоризації. На цих етапах можуть використовуватися різні казки за бажанням дітей чи за пропозицією вихователя. Цей етап передбачає створення казкового сюжету, спираючись на одне або кілька слів, які довільно вибрали діти; створення сюжетів за допомогою відповідей на одне з низки запитань, не знаючи відповіді на попереднє запитання, задане іншим гравцем; створення нових сюжетів казок, об'єднання декількох казок в один сюжет та застосування інших творчих методів роботи з казками.

Таким чином, необхідність системи використання казок обумовлена механізмами засвоєння інформації від її сприйняття, через усвідомлення та розуміння до практичного застосування. В цілому умова (використання казок у певній системі) обґрунтована необхідністю подання пізнавальної інформації в цікавій формі для її кращого засвоєння, поступового ускладнення та трансформації дітьми в різні види діяльності, що веде до інтеріоризації набутих знань.

Остання важлива умова використання казок природознавчого змісту в процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку - єдність позицій педагогів і батьків стосовно використання казок у екологічному вихованні дітей. Характерною віковою особливістю дитини дошкільного віку є наявність у її свідомості співіснування двох паралельних категорій ставлення до одного і того самого об'єкту [2]. Одна з них реалізується у відповідях на заняттях, у діях під керівництвом вихователя, інша - у самостійної поведінці дитини. Поведінка, яка підкріплюється стає домінуючою, стабільною. Тому єдність і цілісність впливу на виховання особистості з боку дошкільного навчального закладу та сім'ї є необхідною умовою результативності екологічного виховання дітей.

Отож, педагогічні умови мають використовуватись в єдності, тільки їх комплексне застосування здатне забезпечити результативність роботи з використання авторської казки як засобу екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Література

1. Бєлєнька Г.В., Конюхові Т.С. Казки про природу. Чарівний промінь. - К.: Слово, 2009. - 472 с.

2. Лисенко Н.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку. - Львів: Світ, 1994. - 144 с.

3. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Романця. - К: Либідь, 1997. - 632 с.

4. Пустовіт Г.П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах. - Київ-Луганськ: Альма-матер, 2004. - 540 с.

5. Рославець Р.М. Психолого-педагогічні умови виховання екологічної культури дошкільників. - Луцьк: Вежа, 1999. - 97 с.

6. Степанов О.М., Фібула М.М. Основи психології і педагогіки: Посібник. - К: Академвидав, 2003. - 504 с.

Размещено на Allbest.ru