Використання фонетичних ігор на початковому етапі навчання іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання фонетичних ігор на початковому етапі навчання іноземних мов

Вступ

Іноземна мова є важливим засобом міжкультурного спілкування, вона сприяє вербальному порозумінню громадян різних країн, забезпечує такий рівень їхнього культурного розвитку, який дозволяє вільно орієнтуватись та почувати себе комфортно у іншомовному середовищі. У зв'язку з цим стає актуальною позиція, зі якої здатність розуміти представника іншої культури залежить не тільки від коректного використання мовних одиниць, але й від особливих умінь розуміти норми його культури, у тому числі мовленнєвої поведінки у різноманітних ситуаціях спілкування. Цей факт зобов'язує розглядати іноземну мову не лише, як засіб міжкультурного спілкування, але і як своєрідний інструмент пізнання іншої культури та пропаганди власної, що сприяє духовному взаємозбагаченню та підвищує рівень гуманітарної освіти. Це зумовлює необхідність уточнень функцій іноземної мови, як шкільного предмету, визначення стратегічних напрямків процесу оволодіння нею, перегляду цілей, змісту, методів і засобів навчання.

Віднедавна в Україні іноземна мова стала обов'язковим навчальним предметом у початковій школі. У 11-річній школі іноземна мова вивчається з другого класу, що являється ознакою існування соціального інтересу до її вивчення та є підтвердженням важливості цього предмету для реалізації перспективних завдань розвитку особистості.

Практичною метою в навчанні І.М. в початковій школі полягає в тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою у молодших школярів, тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок і вмінь продуктивних та рецептивних видів мовленнєвої діяльності в межах програмних вимог. Саме засвоєння всього мовного матеріалу є ключем до здійснення міжкультурної співпраці та взаємозбагачення.

Засвоюючись комплексно всі дані компоненти становлять «будівельний матеріал» без якого не може відбутися будь-яке вербальне спілкування.

Беручи до уваги фонетичну компетенцію, як складову частину в процесі оволодіння іноземною мовою, варто звернути увагу на технологію навчання фонетиці учнів початкових класів, а саме використання фонетичних вправ, метою яких є формування фонетичних навичок в учнів. Дана тема є досить важливою для освітнього процесу та містить багато питань щодо правильного підбору методів та засобів в організації навчання фонетиці. Я вважаю, доцільним розгляд даної теми з вивченням та з'ясуванням закономірностей використання фонетичних ігор для учнів початкової школи. Як майбутній вчитель, чия робота буде базуватись на використанні даних методів під час вивчення І М, я підходжу до розгляду даної теми відповідально.

Метою даної роботи є вивчення передумов та технологій використання фонетичних ігор в початковій школі.

Завдання:

1) З'ясувати зміст та мету навчання фонетиці учнів;

2) Вивчити дидактичні та психолінгвістичні передумови використання фонетичних ігор на початковому етапі навчання І М;

3) Дати точну характеристику фонетичних ігор;

4) Проаналізувати вимоги до фонетичних вправ у початковій школі.

Об'єктом дослідження є використання фонетичних ігор на початковому етапі навчання І.М.

Предметом дослідження є зміст та комплекс вправ для формування фонетичних навичок у початковій школі.

1. Дидактичні та психолінгвістичні передумови використання фонетичних ігор

1.1 Мета та зміст навчання фонетики

Основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. [15, с. 13].

Ця мета передбачає досягнення школярами такого рівня комунікативної компетентності, який був би достатнім для здійснення спілкування в усній (говоріння), аудіювання та писемній (читання, письмо) формах у межах визначених комунікативних сфер, тематики ситуативного мовлення та на основі вивченого мовленнєвого матеріалу. [15, с. 14].

Комунікативно орієнтоване викладання мови має на меті не тільки дати учням практичні знання граматики та лексики мови, що вивчається, але також розвинути у них розуміння того, як відповідна мова використовується для спілкування. Формальні аспекти мови - граматика, лексика, фонетика - подані в комунікативних аспектах для того, щоб в учнів формувалося безпосереднє розуміння того, як ці форми вживаються у мовленні. Окрім того, вміння учнів в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі систематично розвиваються за допомогою широкого набору реалістичних видів навчальних завдань, які забезпечують максимум практичних можливостей для використання мови, що вивчається [23, с. 53].

На початковому етапі навчання іноземних мов велике значення має створення психологічних та дидактичних умов для розвитку в учнів початкових класів бажання вивчати іноземну мову, стимулювання потреб в ознайомленні зі світом закордонних ровесників та використання іноземної мови для цих цілей; формування елементарних умінь міжособистісного спілкування іноземною мовою з опорою на рідну мову [26, с. 2].

1.2 Застосування фонетичних ігор відповідно до вікових та психофізіологічних особливостей учнів початкової школи

Навчання іноземної мови має бути орієнтовано на психофізіологічні та вікові особливості учнів. Початок раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами основами елементарної комунікативної компетенції [12, с. 6].

Початкова школа - найвідповідальніший період в житті людини. Саме в цей час закладається те, що розвиватиметься і закріплюватиметься з віком.

Психічний та особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю ситуації розвитку - навчанням у початковій школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчання, основою якого є пізнавальний інтерес та нова соціальна позиція.

Молодший шкільний вік, як відомо, охоплює період життя дитини від 6-7 до 10-11 років. Основою для його визначення є час навчання дітей у початкових класах. В психології даний період життя ідентифікується, як сенситивний вік, тобто сприятливий для засвоєння знань та формування навичок.

У молодшому шкільному віці також продовжується подальший функціональний розвиток нервової та серцево-судинної систем, органів дихання, шлункового тракту тощо.

Щодо фізіології зору даний вік є відносно спокійним, тобто ріст та розвиток досить рівномірні. Це ніби затишшя перед сплеском перебудови діяльності усіх систем організму, яка почнеться у підлітковому віці.

Кістково-сполучний апарат молодших школярів відзначається великою гнучкістю, оскільки в їхніх кістках ще багато хрящів. Збільшення маси м'язів супроводжується зростанням сили дітей, що підвищує здатність організму до порівняльно тривалої діяльності, зумовлює вдосконалення координації рухів та володіння тілом. Проте дрібні м'язи кисті розвиваються у першокласників повільно, через це вони ще погано координують рухи. Аж наприкінці 9-10 річного віку діти набувають здатність розподіляти навантаження на різні групи м'язів.

1.3 Етапи формування фонетичних навичок учнів початкової школи

Державна національна програма «Освіта» визначає стратегію розвитку освіти в Україні на найближчі роки, створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу, як найвищої цінності нації [12, с. 5].

Державний стандарт початкової загальної освіти розроблений відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку передбачає всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь та навичок та навичок здорового способу життя.

Поряд з функціональною підготовкою за роки початкової освіти діти повинні набути достатнього особистого досвіду культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань [13, с. 13].

Навчання іноземних мов в початковій школі має надати учням можливість:

- правильно вимовляти і розрізняти на слух звуки, слова, словосполучення і речення;

- оволодіти найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфер спілкування;

- отримати уявлення про основні граматичні категорії мови, що вивчається;

- розпізнавати відомий лексичний і граматичний матеріал під час читання та аудіювання та використовувати його в усному мовленні;

- розуміти на слух мовлення вчителя, однокласників, основний зміст текстів з опорою на наочність та мовну здогадку;

2. Використання навчальних ігор для формування фонетичних навичок

2.1 Характеристика навчальних фонетичних ігор

Сучасний урок іноземної мови немислимий без інтенсивності та потребує від учнів концентрації уваги, напруження сил. Початковий ступінь - це поєднання двох психологічних домінант: ігрової діяльності та навчальної. Саме тому оволодіння навчальною діяльністю дітьми молодшого шкільного віку рекомендується здійснювати за допомогою ігрових прийомів. Адже вони передбачають ознайомлення з навчальним матеріалом і вправляння автоматизації дій учнів з цим матеріалом. Гра для маленьких учнів є психологічним виправданням переходу на нову мову. Слід зважати і на потребу в рухах, бо цього вимагає організм дитини та потреби в естетичній привабливості умов діяльності, адже діти дуже чутливі до краси. Задоволенню цих потреб сприяє інтегрування іншомовної мовленнєвої роботи з видам діяльності, типовими для молодшого шкільного віку: ігровою, руховою, драматичною, образотворчою [18, с. 60].

Гра - повідна форма діяльності дитини, особливо в молодшому шкільному віці. Це організоване заняття, яку потребує напруження емоційних та розумових сил, швидкого прийняття рішення, а також загострює процес мислення в учасників гри [1, с. 20].

Навчальну функцію гри відомо вже давно. Феномен гри привертав до себе увагу мислителів, філософів, психологів та педагогів упродовж усієї історії людства. Педагогічні підходи до гри, як до засобу взаємодії людини зі світом розробляли видатні мислителі минулого - Аристотель, Платон, Ж.-Ж. Руссо, Ф. Шиллер, Г. Спенсер, Дж. Локк, Я.А. Коменський, Г. Сковорода; філософське трактування зародження та значення гри розкрили у своїх працях Г. Гегель, І. Зязюн, М. Каган, П. Лавров, М. Семашко та ін. Суспільно орієнтовані підходи до оцінки ігрової діяльності обґрунтували С. Шацький, Н. Крупська, Т. Цвелих та інші; творчі ігри соціального характер у різних педагогічних аспектах розглядали.

2.2 Загально-методичні рекомендації до уроку та вправ для формування фонетичної компетенції

фонетика гра учень урок

Утроє є основною формою шкільних занять, що проводиться в умовах класно-урочної системи навчання. Він характеризується такими головними рисами: постійний склад учнів, точна регламентація часу, сталий розклад, єдині навчальні програми тощо.

Урок має такі особливості:

- є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу;

- включається в розклад та регламентується в часі;

- є постійною формою організації навчання, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь та навичок;

- відвідування уроків є обов'язковим для всіх учнів. Тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в логічному порядку;

- є гнучкою формою організації навчання, що дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;

- спільна діяльність учителя та учнів та спілкування великої сталої групи учнів створює можливості для згуртування колективу дітей.

Дидактичні вимоги стосуються методично обґрунтованого проведення уроку, організації навчально-пізнавальної діяльності, формування позитивних мотивів навчання, застосування на уроці найновіших досягнень науки й техніки. Дані вимоги передбачають на уроці дотримання дидактичних принципів.

Організаційні вимоги забезпечуються своєчасним початком і кінцем уроку, раціональним використанням часу. Чіткість уроку також визначається свідомою дисципліною учнів. Кожен урок повинен бути завершеним, цілим, становити органічну частину в системі уроків.

Підказують учням, які органи мовлення (губи, язик, альвеоли, зуби) беруть участь у вимові звука.

Всі пояснення, які даються учням, повинні бути чіткими, короткими і практично цінними, враховуючи типові помилки учнів.

Після аналітичної роботи над звуком він знову включається в ціле: склади, слова, словосполучення, фрази, які імітуються учнями. Отже, за поясненням має безпосередньо слідувати імітація.

У дітей молодшого шкільного віку почуття імітації розвинені дуже сильно. Здібність шестирічних дітей шляхом імітації оволодівати складними звуками іноземної мови призводить до повної автоматизації звуковимови. Діти можуть чітко вимовляти ті звуки та інтонації, що презентує викладач і перебудовувати в свою інтонацію. Тому вчителеві дуже важливо слідкувати за своєю вимовою. Необхідно, щоб діти свідомо сприймали фонетичний матеріал - вже з перших занять необхідно пояснити різницю між рідною мовою і іноземною, постійний аналіз порівняння звуків, інтонацій [2, с. 24].

Робота над формуванням фонетичних навичок проводиться під час спеціального етапу заняття - фонетичної зарядки, який відбувається у формі звукової імітаційної гри. Фонетична зарядка - засіб розвитку правильної взаємодії мовленнєвих органів, має значення у відпрацюванні правильної вимови звуків та раціональної інтонації звуків. Фонетичні зарядки повинні відповідати за відпрацювання певних звуків, слів, речень, які будуть вивчатися на цьому або на наступному занятті.

Особливу увагу слід приділити мовленнєвій зарядці, Психологічним обґрунтуванням виділення даного компоненту є необхідність настройки слухового та артикуляційного апарату учнів на іноземну мову та проведення їх з рідного на іноземне мовлення. Мовленнєва зарядка найчастіше проводиться у формі бесіди та гри на основі попереднього матеріалу. Вона повинна включати засвоєний матеріал, бути психологічно мотивованою, тобто природною.

Мовний апарат дитини дуже пластичний, тому навчання правильної іншомовної вимови забезпечить формування міцних фонетичних навичок на все життя.

Починають переважати над збудженням. Це створює важливі фізіологічні передумови для формування таких вольових якостей, як здатність виконувати вимоги, утримуватися від небажаних вчинків, контролювати свої вчинки.

Зростає роль другої сигнальної системи мови в аналізі та синтезі ряжень від зовнішнього світу, утворенні тимчасових нервових зв'язків, виробленні нових дій та операцій, формування динамічних стереотипів.

Початок шкільного навчання знаменує собою зміну способу життя дитини. Це принципово нова соціальна ситуація розвитку особистості. Перехід до шкільного життя пов'язаний зі зміною провідної діяльності з ігрової на навчальну. Дитина починає усвідомлювати, що вона виконує суспільно важливу діяльність - вчиться, і значущість цієї діяльності оцінюють люди, які оточують її. Якщо гра дошкільника була необов'язковою і батьки могли будь-коли її припинити, з різних причин вважаючи, що дитині вже досить гратися, то навчання ї обов'язковою діяльністю, до якої дорослі ставляться з особливою повагою.

Навчальна діяльність має яскраво виражену суспільну значущість і ставить дитину в нову позицію стосовно дорослих і однолітків, змінює її самооцінку, перебудовує взаємини в сім'ї [19, с. 167].

У молодшому шкільному віці відбувається зміна провідної психічної саморегуляції від мимовільної до свідомо-вольової. Шкільне життя вимагає систематичного та обов'язкового виконання дитиною багатьох правил. Вона повинна вчасно приходити в школу, дотримуватися правил шкільного життя, виконувати завдання на уроці та вдома, долати труднощі в навчальній роботі тощо. Дотримання цих правил вимагає вміння регулювати свою поведінку, підпорядковувати довільну діяльність свідомо поставленим цілям.

Якщо з дитиною багато та вміло займалися в дошкільному віці, то до початку навчання в школі її психічні риси виявлялися більш розвиненими, ніж у тих дітей, які існували ніби самі по собі.

Неодмінною умовою психічного розвитку є власна активність дитини, тобто потреба та готовність діяти. Активність молодшого школяра виявляється у різних формах: наслідування дій дорослих у численних іграх, навчанні, спілкуванні, формуванні вмінь та навичок. Нарешті вже в цьому віці деякі діти виявляють творчу активність, яка виникає на основі пізнавальних потреб [14, с. 4].

На початку навчання іноземної мови жодна дитина мови не знає, навчає її мови той самий учитель, підручники однакові, але вже через півроку чи рік бачимо в дітей великі розбіжності у знанні мови.

Для оволодіння іноземною мовою зовсім не потрібно особливої здатності до вивчення мов, необхідна та діяльність, в якій реалізується здібність до мовлення: читання, письмо та говоріння. І активніше школяр це робить, тим краще оволодіває мовою, не лише іноземною, але і рідною.

В початковій школі власна активність дитини - гарантія її успіхів. Не дуже підготовлена, але активна дитина, звісно, добре просувається в навчання і навпаки, розвинена, але пасивна дитина раніше чи пізніше почне відставати від однолітків. Лише постійна навчальна активність забезпечує успішне навчання, немає активності - уповільнюється розвиток головних психічних функцій (мислення, мовлення, довільного запам'ятовування) [11, с. 5].

Таким чином психічний розвиток дитини зумовлений взаємодією біологічних даних, соціального середовища та власної активності. У кожної дитини взаємодія цих факті своєрідна, кожна дитина особлива і неповторна. Варто зазначити, що даний період розвитку є найсприятливішим для здійснення впливу на особистість з боку дорослих.

Вивчення іноземної мови з другого класу є соціальним замовленням та вимогою часу й базується на психологічних особливостях дітей 7-8 років (інтенсивне формування пізнавальних процесів, швидке запам'ятовування мовної інформації, особлива здатність до імітації, відсутність мовного бар'єру і т.і.), що дозволяє їм оволодіти основами спілкування іноземною мовою з меншими витратами часу та зусиль порівняно з учнями інших вікових груп.

Фонетичні ігри тренують учнів у вимові англійських звуків:

- допомагають формуванню правильної артикуляції при вимові англійських звуків;

- вчать голосно та виразно читати вірші.

Застосування фонетичних ігор сприяє формуванню пізнавальних інтересів учнів; вони безпосередньо беруть участь у діяльності, в якій оволодівають знаннями та навичками. Така гра допомагає згуртувати учнівський колектив.

Основне призначення фонетичних ігор - організація іншомовного спілкування в процесі вирішення поставленої вчителем проблеми та завдання. Дані ігри допомагають активізувати мовний матеріал, що вивчається у мовленнєвих ситуаціях, моделюючи та імітуючи реальний процес спілкування [4, с. 25].

2.3 Класифікація навчальних фонетичних ігор

На початковому етапі дуже важливо закласти основу для подальшого розвитку навичок говоріння, читання, аудіювання та письма. Для створення на уроці сприятливого психологічного клімату активності дітей доцільно використовувати різноманітні ігри з матеріалами та звуками.

Особливої уваги заслуговують ігри на просте сприймання та відтворення матеріалу, а далі - на розвиток в учнів умінь виявляти, зіставляти й порівнювати явища та факти, аналізувати та узагальнювати їх, робити правильні висновки тощо.

Проведення уроків з використанням ігрового матеріалу активізує школярів, сприяє досягненню високої результативності занять та виховує любов до англійської мови. Завдяки іграм початковий етап вивчення іноземної мови проходитиме легко, дитина не нудьгуватиме вона не лише не втратить інтересу до англійської мови, а навпаки, зміцнить його, що в подальшому підштовхуватиме її до поглиблення вже здобутих знань [6, с. 64].

Розглядали А. Макаренко, В. Сухомлинський, В. Терський, І. Іванов. Видатні діячі епохи Відродження (Франсуа Рабле, Еразм Роттердамський ті інші) приділяли велику увагу іграм саме під час вивчення іноземних мов. Використовуючи гру, як засіб навчання відомі педагоги стверджували, що в ній закладені великі потенційні можливості. Ігрові форми роботи на уроці активізують діяльність учнів, дають змогу виявити розумові та творчі здібності дітей.

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагогів та учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами безпосередньої та неудаваної цікавості [9, с. 10].

Дидактична гра - творча форма навчання, виховання та розвитку школярів. Вона належить одночасно до двох сфер людської діяльності - гри та навчання. В системі ігрової діяльності дидактичну гру слід віднести до «інструментальних» ігор. Вона включає продуктивний компонент навчання і служить засобом («інструментом») для розв'язання його завдань. Оскільки ж виділення та усвідомлення системи ігрових та навчальних задач можливо лише за наявності фіксованих правил гри, то дидактична гра належить до класу ігор з правилами [16, с. 90].

Гра - творчість, гра - праця. Під час гри у дітей відпрацьовується вміння зосередитися, мислити самостійно, розвивати увагу, прагнення до знань. Захоплюючись діти не помічають, що вчаться; пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються в надзвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, поняття, розвивають фантазію. Навіть найбільш пасивні діти беруть участь у грі з величезними бажанням, докладаючи всіх зусиль, щоб не підвести свою команду. Під час гри діти, зазвичай, дуже уважні, зосереджені та дисципліновані.

Ігри поряд з іншим методами, створюють ефективний комплекс навчання, який допомагає учням засвоїти матеріал, навчає правильно використовувати його, дозволяє швидко й ефективно вивчати мову, а головне - навчити вчитись самостійно, цікаво та легко [20, с. 13].

Під час гри діти 7-річного віку значно швидко і краще засвоюють

- якщо у вірші є нові слова, вчитель пояснює їх або показує на картинках;

- учитель читає вірш двічі, діти повторюють кожен рядок за вчителем кілька разів. Після цього спочатку вчитель, потім діти разом повторюють весь вірш.

Вірш має вивчатися напам'ять тільки за умови, що всі діти зрозуміли зміст, кожен рядок був повторений вчителем і правильно відтворений учнями. Вірші мають бути емоційно-образно оформлені, інакше дітям буде не цікаво. Вивчити вірш не достатньо, треба час від часу їх повторювати, а також виконувати вправи для закріплення [4, с. 26].

Ретельно продумана та вміло проведена гра полегшує вивчення й закріплення фонетичних навичок, допомагає організувати згуртований колектив, зблизити дітей і дає змогу вчителю краще вивчити індивідуальні риси своїх вихованців.

Час показу ілюстрації учні не тільки сприймають матеріал, а й проводять певну роботу з ним: вказують, що зображено, пояснюють зміст ілюстрації, порівнюють їх, наводять замальовки [4, с. 25].

На початковому етапі малювання можна використовувати для вивчені кольорів, простих для зображення предметів, наприклад: draw a ball, draw an apple, draw the sun. По закінченню роботи доцільно влаштувати виставку, на якій діти із задоволенням будуть описувати свої малюнки англійською мовою.

Повторення за вчителем віршиків, скоромовок або окремих виразів один із ефективних методів навчання фонетики та мови. Це пояснюється тим, що діти молодшого шкільного віку сприймають звуки не ізольовано, а тільки в гамі звуків, тобто в слові. Якщо діти засвоюють звуковий ряд англійської мови імітивним шляхом, то це є більш суттєвим засобом навчання дітей правильної вимови.

Дуже ефективними для фонетичних справ є скоромовки. Діти вчать їх із задоволенням, намагаючись правильно вимовити англійські звуки.

[w] Why do you cry? Willy?

Why do you cry?

Why Willi, why Willi?

Why Willi, why?

[s] She sells seashells on the seashore.

[l] The shells that she sells are seashells [10, с. 15].

Швидкому переуключенню уваги школяра молодшої школи сприяти вправи на підставлення у віршовій формі, складання віршу по аналогії, вправи на опори з рисівок та роздаткових карток. Учитель у швидкому темпі показує учням «flash cards» зі звуками, які їм треба вимовляти. Учень, що помилився, вибуває з гри. Картки, які були прочитані не вірно, відкладаються, потім опрацьовуються хором [10, с. 18].

Емоційно-позитивному ставленню учнів початкової школи до вивчання англійської мови сприяє використання в навчальному процесі віршів. Вони позитивно впливають на розвиток фонетичних навичок.

Размещено на Allbest.ru