Практичні аспекти застосування сугестопедичної моделі навчання на уроках історії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СУГОСТОПЕДИЧНОЇ МОДЕЛІ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

«Сугестопедична модель навчання - модель, побудована на основі сугестопедичної концепції, згідно з якої навчання має ґрунтувався на емоційному навіюванні учням у стані, коли вони не сплять, що призводить до надзапам'ятовування ними навчального матеріалу» [1. с. 140].

Емоції, почуття - значна складова у процесі засвоєння знань з історії. Для цього широко використовую сугестопедичну модель навчання.

На основі багаторічного досвіду розробила методичні рекомендації по використанню творів живопису на уроках історії [2, с. 14].

Вивчаючи теми громадянських війн чи то в Росії, чи то в Америці, чи в Іспанії, доцільно розпочинати з аналізу відомої картини Сальвадора Далі “Передчуття громадянської війни”. Відчуття жаху, спустошення, яке викликає цей твір, формують у дітей переконання, що за будь-яку ціну не можна допустити розв'язання громадянських конфліктів у своїй країні.

Підсумкові уроки з вивчення першої і другої світових війн доцільно завершити ілюстрацією репродукції картини В.Верещагіна “Апофеоз війни”, звернути увагу учнів на підпис-застереження, зроблений автором на рамі: “Усім завойовникам минулого, сучасного та майбутнього”.

Під час вивчення питання блокади Ленінграда демонструю плакат Б.Пророкова “Ленінградка”, на тлі якого звучить вірш А.Ахматової “Мужество” та Сьома симфонія Д.Шостаковича.

Уривки з відомих творів літератури, поезія дають можливість підсилити сприйняття історичних подій. Так, трагедію єдиного народу, коли брат постав на брата часів громадянської війни в Росії, допомагають усвідомити рядки з поезії Максиміліана Волошина:

И здесь и там между рядами

Звучит один и тот же глас:

«Кто не за нас -- тот против нас,

Нет безразличных, правда -- с нами».

А я стою один меж ними

В ревущем пламени и дыме И всеми силами своими Молюсь за тех и за других.

На уроці у п'ятому класі “Наш край в давнину” пропоную учням на початку уроку заплющити очі, покласти голову на руки і послухати вірш М.Волшина “Дике поле”, який читає напам'ять один з учнів. Пропоную уявити неосяжний степ, свист вітру, шурхіт трави:

сугестопедичний модель навчання урок

Голубые просторы, туманы,

Ковыли, да полынь, да бурьяны...

Ширь земли, да небесная лепь. Разлилось, развернулось на воле Припонтийское Дикое поле, Киммерийская темная степь...

У шостому класі при вивченні історії стародавнього Риму вірш М. Ю. Лермонтова “Гладіатор” допомагає краще зрозуміти трагізм долі гладіаторів, причини повстання рабів під проводом Спартака.

Засвоєнню учнями теми “Виникнення Запорізької Січі” у восьмому класі сприяє опис Січі у творі М. В. Гоголя “Тарас Бульба”: “Так вот она, Сечь! Вот то гнездо, откуда вылетают все те гордые и крепкие, как львы! Вот откуда разливается воля и козачество на всю Украину!”

Підготовка та проведення уроків за сугестопедичною моделлю відкриває широкі можливості для спільної діяльності вчителя та учнів і дає можливість враховувати індивідуальні особливості дітей та підлітків.

У п'ятому класі повторювально-узагальнюючий урок за темою “Княжа Русь -- Україна” проводжу у формі змагання двох команд, на які поділений клас. Один з елементів гри - “Гості з минулого” - проходить у театралізованій формі. Представники команд виступають від певної історичної особи, у відповідному вбранні, розповідають про себе. А команда-суперник повинна назвати ім'я особи. Наприклад: “Народився я у 1202 році. Коли мені було 3 роки, мій батько Роман загинув у битві з польским князем. Мати спробувала князювати від мого імені, але її вигнали з міста інші князі. Коли я підріс, став князем на Волині, але мріяв добитися батьківського престолу. Мені вдалося перемогти суперників і стати князем батьківського князівства. Я заснував багато нових міст, шукав підтримки у Європі, щоб побороти татар. У 1253 році папа римський прислав мені королівську корону, в місті Дорогочині я був коронований і відтоді мав титул короля”.

Вивчаючи реформи Петра І, проводжу урок у формі ділової гри з елементами театралізації. З обох боків дошки - портрети Софії роботи І.Ю.Рєпіна та ПетраІ на будівництві Санкт-Петербургу. Поряд відомі вислови: китайське прислів'я-прокляття “Щоб тобі довелося жити у часи великих змін” та Ф.Тютчева “Блажен, кто посетил сей мир в его минуты роковые” Групи учнів : “Губернаторы”, “Сенат”, “ Синод”, “Птенцы гнезда Петрова”. Учитель представляє їх класу: “... и Брюс, и Боур, и Репнин, и счастья баловень безродный полудержавный властелин ”. Останній незнайомець розповідає про себе і клас відгадує О.Меншикова.

У десятому класі тему “”Російська революція 1917 року. Встановлення радянської влади” розпочинаю з прослуховування запису пісні Ігора Талькова “Росія”, після чого пропоную учням протягом уроку проаналізувати фактичний матеріал та дати відповідь на слова пісні “Как ты могла себя отдать на растерзание вандалам?”

Під час семінарського заняття за темою “Опозиційний рух” використовую запис пісні О.Розенбаума “Декабристський вальс” і ставлю перед старшокласниками питання: “Чи тільки декабристів “штовхала чоботом батьківщина” та за що?” Практично, майже кожен урок історії дає можливість вчителю впливати на почуття учнів, що робить уроки яскравими і такими, що запам'ятовуються надовго. Така модель навчання сприяє досягненню головних цілей вивчення історії - розвитку історичного мислення, виховання загально-людських духовних ціннісних орієнтацій та сприйняття ідей гуманізму.

ЛІТЕРАТУРА

1. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. -

Запоріжжя, 2003. - 159 с.

2. Рябкіна О. О. Використання творів живопису на уроках історії. Методичні рекомендації.

- Історія та правознавство // “Основа”. - Харків, 2005. - № 16-18. - 71 с.

Размещено на Allbest.ru