Використання інтерактивних вправ як засіб розвитку ключових компетентностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інтерактивних вправ як засіб розвитку ключових компетентностей

компетенція адаптація школяр навчання

У сучасній школі все частіше одним з основних результатів освіти вважається рівень сформованості компетентностей учнів. Компетентістний підхід у навчанні сприяє адаптації школярів у соціумі, вирішенню ключових проблем сучасного життя, їхньому професійному самовизначенню. Він дозволяє забезпечити цілісне сприйняття світу, сформувати системні знання, ціннісні орієнтації, навички самостійної навчальної діяльності учнів, розвити стійкі пізнавальні інтереси та творчі здібності дітей. Саме компетентністний підхід сприяє формуванню ключових компетенцій. Визначимо основні з них.

1. Ціннісно-змістовна компетенція. Вона пов'язана зі сферою світосприйняття, здатністю учнів бачити та розуміти навколишній світ, орієнтуватися у ньому, усвідомлювати свою роль та призначення, уміти обирати цільові настанови для своїх дій та вчинків, приймати рішення. Ця компетенція забезпечує механізм самовизначення школярів у ситуаціях навчальної та іншої діяльності.

2. Загальнокультурна компетенція. Це коло питань, щодо яких учень має бути добре

обізнаним: особливості національної та загальнолюдської культури, культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ та традицій, роль науки та релігії у житті людини, ефективні засоби організації вільного часу.

3. Навчально-пізнавальна компетенція - сукупність компетенцій у сфері самостійної пізнавальної діяльності. Сюди можна включити знання та уміння цілепокладання, планування, аналізу, рефлексії, самооцінки. Учень оволодіває креативними навичками продуктивної діяльності: здобуття знань безпосередньо із реальності, оволодіння прийомами дій у нестандартних ситуаціях, методами вирішення проблем.

4. Інформаційна компетенція. За допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, телефон, комп'ютер, принтер, модем та ін.) та інформаційних технологій (аудіо та відеозапис, електронна пошта, ЗМІ, Інтернет) формуються уміння самостійно шукати, аналізувати та відбирати необхідну інформацію, обробляти, зберігати та передавати її. Ця компетенція забезпечує навички діяльності учнів з інформацією, яка міститься у навчальних предметах.

5. Комунікативна компетенція включає знання необхідних мов, способів взаємодії з людьми та подіями, навички роботи в групі, оволодіння різними соціальними ролями в колективі. Учні мають навчитися представляти себе, спілкуватися, вести дискусію.

6. Соціально-трудова компетенція - оволодіння знаннями та досвідом у суспільно-громадській діяльності. До цієї компетенції можна включити уміння аналізувати ситуацію на ринку праці, діяти у відповідності до особистої та суспільної користі, володіти етикою трудових та громадських взаємовідносин.

7. Компетенція особистого самовдосконалення спрямована на освоєння способів фізичного, духовного, інтелектуального саморозвитку, емоційної саморегуляції та самопідтримки.

Одним із засобів розвитку ключових компетенцій учнів може стати використання інтерактивних вправ на різних етапах уроку. Чому саме інтерактивні вправи? Порівняємо традиційне та інтерактивне навчання.

Традиційне навчання ставить за мету передачу учням та засвоєння ними якомога більшого об'єму знань. Отримані в процесі такого навчання знання мають енциклопедичний характер, представляють собою певний об'єм інформації з різних предметів, який в усвідомленні школярів існує у вигляді тематичних блоків, що не завжди мають змістовні зв'язки.

У контексті інтерактивного навчання знання набувають інших форм. З однієї сторони, це певна інформація про оточуючий світ. Але отримують учні цю інформацію не у вигляді готової системи від вчителя, а у процесі власної активності. З іншого боку, школярі у процесі взаємодії з вчителем, один з одним оволодівають системою апробованих способів діяльності по відношенню до себе, соціуму, світу, засвоюють різні механізми пошуку знань. Таким чином, отримані учнями знання стають також інструментом для самостійного їх здобування. [3, с. 17]

Розглянемо, які інтерактивні вправи можна використовувати на різних етапах уроку історії.

З метою перевірки домашнього завдання можна звернутися до таких інтерактивних вправ як «Мікрофон», «Аналіз ситуації», «Кубування». Наприклад, до уроку вчитель готує куб, на гранях якого зароблені написи: «Опишіть це», «Порівняйте», «Встановіть асоціації», «Проаналізуйте», «Придумайте аргументи «за» і «проти», «Знайдіть застосування у сучасному суспільстві».

На етапах актуалізації опорних знань та мотивації навчальної діяльності доцільно використовувати «Мозковий штурм», «Дерево рішень», «Акваріум», «Незакінчені речення» та інші. Наприклад, використовуючи метод «Мозкового штурму», спираючись на знання, яких учні набули попередньо на уроках історії та географії, дати характеристику географічному положенню і природно-кліматичним умовам Італії. (6 клас, тема «Природні умови Італії та виникненні міста Рим»)

Етап вивчення нового матеріалу може включати такі інтерактивні вправи як «Ажурна пилка», «Навчаючи - учусь», «Карусель», «Робота в малих групах», «Акваріум» та інші. Вивчаючи тему «Побут, традиції, господарство давніх греків» (6 клас), вчитель може запропонувати учням ознайомитися з новим матеріалом за методом «Ажурна пилка». Клас поділяється на групи, кожна з яких отримує своє завдання:

1. «Харчування греків».

2. «Будинок афінянина».

3. «Одяг, взуття, прикраси, зачіски».

4. «Дозвілля греків».

5. «Виховання дітей».

6. «Рабство в Греції».

На етапі закріплення нового матеріалу звернемося до таких вправ як «Метод ПРЕС», «Дискусія», «Займи позицію», «Зміни позицію», «Мозковий штурм», «Історичне фехтування» тощо. Наведемо приклад. Тема «Формування модерної української нації» (9 клас). Закріплюючи отримані знання, можна запропонувати учням висловити свої думки з питання «Чи є актуальною для нас проблема формування української нації в першій половині ХІХ ст.? Чому?»

Таким чином, ми бачимо, що використання інтерактивних вправ дозволяє включити в активну роботу всіх учнів, забезпечити кожній дитині посильну участь у вирішенні проблеми. Внаслідок цього, слабкі діти набувають впевненості у власних силах, а сильні відчувають свою потребу. Вчитель виступає в ролі організатора самостійної пізнавальної діяльності учнів, консультанта та помічника. У процесі роботи в інтерактиві формуються комунікативні навички школярів, здатність до співпраці і взаємодії, розвивається критичне мислення, що є необхідним для майбутньої професійної діяльності.

Размещено на Allbest.ru