Лекція як одна з форм організації навчального процесу

Лекція як провідна форма навчання у вищих навчальних закладах України, необхідність особливої методики її проведення. Етапи викладання лекції, їх мета. Використання засобів наочності та опорних конспектів на лекціях для кращого їх засвоєння студентами.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.08.2012
Размер файла 16,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Лекція як одна з форм організації навчального процесу

лекція навчальний

Однією з форм організації навчального процесу є лекція. Вона виступає провідною формою навчання у вищих навчальних України. Головна дидактична мета лекції - це формування орієнтованої основи для подальшого засвоєння студентами подальшого засвоєння матеріалу.

Лекція (від лат. Lectio- читання) - усне систематичне та послідовне викладення матеріалу за будь якою проблемою, методом, темою питання.[5, c. 280] Відомо, що лекція, як вид заняття , виникла ще в Давній Греції і Давньому Римі, а в середні віки отримала великий розвиток.

Актуальність нашої теми в тому,що лекції є переважаючою формою організації навчального процесу у вищіх навчальних закладах. Відомо,що в 2005 р. держава лише поступово почала перехід до Болонської системи навчання, щоб наблизитись максимально до європейської системи освіти. У Європі скорочена кількість лекцій, але більше практичних занять і семінарів. Проте, скоротити кількість лекцій і значно збільшити число семінарів складно, бо система освіти в Україні базується на проведенні великої кількості як лекцій, так і семінарів, лабораторних, практичних робіт. Але постає питання потрібності лекцій. В Європі лекції у вищий школі майже не читаються, що є наслідком Болонського процесу. Скорочення кількості лекцій і предметів є одним із головних завдань Болонського процесу [6, с. 30]. Все це мало своє коріння ще на початку ХХ століття, коли постало питання потрібності лекцій. Лекція - це нав'язування однією людиною свого погляду студентам. Тоді і викладачі, і студенти виступили за значне скорочення годин лекційних занять. Невелика кількість лекцій, які планувалось залишити викладачам, стосувалась лише вступу, основних особливостей предмету і короткого змісту матеріалу. Студенти повинні були самі знаходити інформацію і працювати з нею. В 1901 році такі анти лекційні настрої лише зароджувались, але стосувались лише найбільших вишів світу, Потім з'явились лекції різних видів які були покликанні заохочувати студентів до вивчення матеріалу. Таке посилення мотивації мало свої позитивні сторони, бо здійснювався контроль за вивченням матеріалу, викладачі студентам допомагали і заохочували їх до навчання.

У XVIII - першій половині XIX ст. лекція залишалась єдиним видом викладання. Проте, ще в XVIII ст. М. В. Ломоносов зробив спробу поєднати лекцію з практичним заняттям і науково-дослідною роботою, однак ці поєднання мали одиничні випадки. Слід зазначити, що лекції часто не стимулюють активність і самостійність слухачів. В ХІХ столітті вчений М. Пирогов радив читати лекції лише тоді, коли лектор володіє цілком новим матеріалом, або якщо він має видатний дар слова.

У вищому навчальному закладі І-ІІ рівня акредитації ( у технікумі) лекції читаються у 60-80 % усього курсу історії. Програма з Історії України розрахована на 134 години, є також програми на 80 і 54 години. Значна кількість занять у деяких групах спрямована на виконання самостійних робіт, самостійне вивчення окремих тем чи розділів Історії України. Слід зазначити, що математичні підрахунки процентів лекцій в програмах, складених викладачами з Історії України в технікумі, є такою: лекції - 80 %, семінари - 15 %, самостійні роботи - 5 %. Особливість навчання історії в такому закладі освіти - це продовження курсу історії, який студенти І курсу після 9-го класу не встигли вивчити. Це період ХХ-початку ХХІ-го століття, який вивчається в 10-му і 11 класі. Таким чином, лекції з історії України мають велике значення.

В той же час, О. Пометун і Г. Фрейман, зазначають , що лекція потребує особливої методики проведення, бо просте слухання лекції або її диктування дуже непродуктивні [4, c. 240]. Лекція повинна супроводжуватись такою роботою, як читання і конспектування книги.[1, c. 22] Мета лекції - розвивати у студентів вміння слухати, аналізувати, виділяти головне, конспектувати. Тому треба доцільно сформувати у студентів першого курсу технікуму, які тільки-но прийшли з 9-го класу, відповідні вміння за допомогою підручників з історії, документів, науково-популярних матеріалів та інших засобів навчання. Після такого підготовчого етапу О. Пометун відзначає, що тільки тепер можна переходити до навчання конспектуванню усного мовлення.[4, c. 240] Перед поясненням нового викладач диктує короткий план, який вносить чіткість і послідовність у записи студентів, дозволяє їм легше орієнтуватись в цьому матеріалі. Потім, виписавши частину матеріалу, викладач допомагає студентам з'ясувати головну думку розказаного, складає зразковий текст запису, який можна викласти навіть у таблиці чи схемі. При цьому на початку обсяг викладеного має бути незначним. При викладенні матеріалу необхідно стежити за швидкістю записування, бо втрачається головна думка. Студентів слід час від часу контролювати, якщо потрібно, просити їх прочитати свої записи,або поправити текст. М. А. Зіновієв узагальнює цей процес тим, що наприкінці викладення записи студенів перевіряються і коректуються, з'ясовується, що з головного пропущене і що з другорядного треба опустити.[3, c. 155] Важливою особливістю лекцій є її аналіз, який відбувається в свідомості студентів під час засвоєння матеріалу на лекціях. Конспект, як ми вже зазначали, є продуктом мислення студента, що потребує від нього значного розумового напруження. До того ж ,протягом лекції збуджуються одні і ті самі зони кори головного мозку, в результаті чого рівень сприйняття може впасти вже через деякий час, зокрема, було виявлено , що здатність людини інтенсивно сприймати усну мову не перевищує 15-18 хвилин. Саме тому лекції доцільно розподіляти на декілька тематичних частин, змістовних блоків, розрахованих на 10-15 хвилин, перериваючи їх іншими формами пізнавальної діяльності слухачів.[2, c. 110] Таким чином , на лекції потрібно використовувати засоби наочності: малюнки, графіки, слайди, карти і т.д. Це сприяє кращому сприйняттю інформації. Студентам також можна роздавати коротке резюме, опорний конспект, в якому зазначено тему, план, список літератури, основні поняття і теоретичні положення, накреслено необхідні схеми, таблиці, що заповнюються студентами в ході лекції. Такий конспект, за словами Г. Фреймана, є своєрідним путівником по лекційному матеріалу, значно економить час на записування і зосереджує у вагу на основних моментах матеріалу.[4, c. 245] Також після викладання певного блоку матеріалу треба запланувати завдання, яке допоможе студентам закріпити і застосувати засвоєнні нові знання. З цією метою використовуюся короткі дискусії, робота в парах чи малих групах, рольова гра і т.д. Саме так можна підвищити засвоєння інформації студентами, що позитивно вплине на навчальний процес.

Таким чином, ми можемо сказати, що лекція має використовуватись у навчальному процесі для студентів технікумів, особливо для студентів І-ІІ курсів. Це стосується і вишів, але кількість лекцій треба скорочувати поступово, щоб студенти самі шукали матеріал і були зацікавленні у вивченні історії. Головні переваги лекції - це можливість викладача передавати інформацію будь-якій кількості людей, забезпечення високої якості цієї інформації і вміння зацікавлювати слухачів для підготовки до закріплення лекцій у формі семінару. Основні недоліки лекції - відсутність зворотного зв'язку у більшості випадків, середній рівень складності лекцій, нав'язування матеріалу з точки зору лектора.

Отже, лекція має важливе призначення, але є і багато недоліків. Проте, перехід іншої системи організацій є дуже складним і не гарантує високого інтересу і якості знань студентів. Вітчизняна наука має вирішити це питання у близькому майбутньому через глобалізацію і вплив Європейської освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бернадский В. Н. Методы преподавания истории в старших классах. - Л.,1939.

2. Вагин А. А. Основные вопросы методики преподавания в старших классах: Пособие для учителя. - М.,1959.

3. Зиновьев М. А. Очерки методики преподавания истории. - М., 1955.

4. Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. - К. : Генеза,2006. - 328 с.

5. Педагогічний словник / За ред. М. Д. Ярмаченка.

6. http://sites.znu.edu.ua/lectory/public_files/2006/11/105-1163609720-mbln.pdf

Размещено на www.allbest.ru


Подобные документы

  • Лекція як традиційна форма навчання, її дидактичні принципи та види. Основні функції лекції, підготовка до її проведення та принципи відбору матеріалу. Особливості підвищення ефективності викладання потрібних відомостей в рамках освітньої програми.

    контрольная работа [31,0 K], добавлен 23.07.2014

  • Історія виникнення і використання лекції у вищому навчальному закладі, мета та завдання даного процесу, вимоги щодо реалізації. Дослідження умов ефективного застосування лекції у ВНЗ. Розробка професійно спрямованих завдань у даному напрямку педагогіки.

    курсовая работа [59,1 K], добавлен 28.04.2014

  • Основні напрямки вдосконалення форм організації навчання у сучасній школі України. Контроль та оцінка навчальних та наукових досягнень студентів. Види навчання у вищій школі. Техніка викладу лекції. Особливості поліпшення ефективності якості лекції.

    лекция [68,3 K], добавлен 09.01.2012

  • Головні особливості Болонського процесу. Структурне реформування вищої освіти України. Нові інформаційні технології у навчанні. Кредитно-модульна система організації навчання у вищих навчальних закладах. Особливості організації навчального процесу у ВУЗі.

    реферат [21,0 K], добавлен 04.01.2011

  • Поняття, функції, види та принципи лекції як головного методу викладання у навчальному процесі вищої школи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні при проведенні лекційного заняття. Аналіз методики підготовки і проведення лекції.

    курсовая работа [55,1 K], добавлен 29.09.2010

  • Історія виникнення та використання шкільної лекції у навчальному процесі. Мета та завдання застосування методу бесіди. Принципи професійного навчання. Виявлення ролі повідомлювальної бесіди у практиці діяльності професійно-технічних навчальних закладів.

    курсовая работа [326,6 K], добавлен 28.10.2014

  • Лекція як форма організації навчальної діяльності. Тести, модульне навчання, наочні посібники. Комп'ютерні програми, які застосовуються в процесі навчання. Елементи дидактичної системи. Анкетування студентів з даної проблеми. Методи контролю знань.

    курсовая работа [63,3 K], добавлен 29.09.2010

  • Поняття та методика побудування лекції, її призначення та функціональні особливості. Види лекцій з управлінського обліку та їх відмінні особливості. Методика підготовки, проведення та аналізу лекції. Критерії професійної підготовки викладача до лекції.

    лекция [47,9 K], добавлен 20.11.2010

  • Диференціальні рівняння як складова вивчення математики в педагогічних вищих навчальних закладах. Рівняння з відокремлюючими змінними. Педагогічна культура вчителя математики. Дидактичні вимоги до академічної лекції. Функції контролю знань студентів.

    дипломная работа [810,0 K], добавлен 17.09.2013

  • Поняття про форми організації навчання. Лекція в сучасній вищій школі. Управління аудиторією під час уроку. Організація та методика проведення практики студентів. Навчальна ділова гра та розігрування ролей. Заняття з аналізу виробничих ситуацій.

    контрольная работа [1,7 M], добавлен 03.06.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.