Гори завжди вабили людину своєю висотою, загадковістю.

Гора - це ділянка земної поверхні, значно піднята над рівнем моря і основною поверхнею, на якій вона знаходиться. З одного боку гора дуже схожа на горб. Чим же вони схожі?( демонстрація таблиці „Будова горба та гори")

Уважно розгляньте на дошці зображення гори. З яких частин вона складається?

Пригадайте, що таке підніжжя? схил? вершина?

Як бачите, цим гора схожа на горб.

З другого боку, гора відрізняється від горба.

Гори утворилися не через нерівномірність верхнього шару поверхні землі, як горби, а через рух глибинних твердих пластів земної кулі, які вчені називають земними платформами. І у давніми часи, і тепер, коли всередині нашої планети відбуваються бурхливі процеси, прикладами яких є землетруси, виверження вулканів, ці платформи зрушуються з місця і насуваються одна на одну. Так утворюються гори.

Гірські краєвиди дуже привабливі. Вам мабуть здається, що гори вічні і незмінні? Насправді ж і вони руйнуються, старіють, як люди.

Якщо гори утворилися давно і вже почали руйнуватися, їх називають старими. На території таких гір не буває вулканів, вони заростають лісами. Старі гори не дуже високі. - Хто знає, які старі гори частково знаходяться на території України? Якщо гори утворилися порівняно недавно (кілька сотень тисячоліть тому) - це молоді гори. Вони доволі високі, мають гострі верхівки. На території таких гірських масивів іноді прокидаються вулкани. Виверження вулканів та землетруси - це доказ того, що у цьому районі земної кулі ще не завершилися процеси формування її поверхні.

2. Розповіді учнів повідомляючі (робота „здобувачів знань") за завданням вчителя а) про найвищі гірські вершини світу та на території України; б) про гейзери.

3. Вправи (робота з фізичною картою України і світу).

Діти, коли ми вивчали тему „Рівнини", то з ясували, що на фізичній карті ця форма земної поверхні позначається по-різному. - Чому?

УІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Робота з книжкою.

Прочитайте статтю підручника на сторінці 15 і поясніть, чому руйнуються гори.

2. Вправи.

Доповніть речення і запишіть їх у зошит: Схили гір ... за схили горбів. Вершини старих гір ...,...,..., а у молодих гір вони ... та ... . Гори, що складають гірський хребет, мають спільну .... Гори руйнують ....... та .... Землетруси і виверження вулканів бувають на території ... гір.

3. Розповіді учнів повідомляючі (робота „здобувачів знань") про а) селі, б) лавини.

VIII. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛУ, ЗАСВОЄНОГО РАНІШЕ.

1. Вправи. Заповнити узагальнюючу таблицю по темі „Форми земної поверхні", внести всі характерні ознаки гір як форми земної поверхні.

Форма земної поверхні: Висота над поверхнею землі: Зовнішні ознаки : Види

IX. ПІДСУМОК УРОКУ.

1.Дидактична гра „Впіймай ознаку!".

Завдання: учні повинні підняти зелені картки у випадку, якщо почують характеристики

гір як форми земної поверхні, а червону, коли горба.

- Підвищення земної поверхні вище 200 м над поверхнею землі.

- Поверхня землі, де чергуються рівнинні площі із незначними підвищеннями.

- Ця форма земної поверхні має схили, верхівку та підошву.

- Форма земної поверхні у формі значного підвищення, яка утворена твердими породами.

- Форма земної поверхні, яка утворена накопиченнями піску, глини та ґрунту.

- Це є у тварин і у неживій природі, коли кілька значних підвищень поверхні землі знаходяться поруч одне із одним.

ПОЯСНЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

1 .Розповідь вчителя.

Прочитайте статтю підручника (с.15), письмово виконайте завдання 4 та 5 у зошиті з друкованою основою (с.16-17). Знайдіть оповідання про життя людей у горах. Знайдіть відповідь на запитання: Що загрожує людям, які живуть у горах? Розпитайте у батьків, які гірські курорти вони знають. У яких гірських системах вони розташовані (знайдіть їх на карті).

На підсумковому етапі дослідження проводилися узагальнення та математична обробка і аналіз одержаних на формуючому етапі експерименту даних.

Основним критерієм ефективності проведеного дослідження були показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили таких 4 рівні (за Г.І. Щукіною):

1)низький - пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);

2)середній - пізнавальний інтерес пов'язаний із зовнішніми ознаками об'єкту пізнання (учні задають питання типу "Що це?");

3)високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із з'ясуванням причинно-наслідкових зв'язків, які пояснюють суть об'єкту пізнання (учні задають питання типу "Чому?", "Як?");

4)дуже високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями із своїми товаришами (самостійно шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).

Узагальнення одержаних експериментальних даних представлено нами у систематизуючій таблиці.

Таблиця 2.5 Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів в процесі експериментальної роботи

Порівняльний аналіз результатів на початку та наприкінці дослідження, представлених в таблиці, дозволяє зробити попередній висновок, що підтверджує сформульовану гіпотезу: активність пізнавальної діяльності молодших школярів забезпечується за умов:

1)доцільного вибору системи продуктивних методів навчання;

2)оптимального використання методів навчання у структурі уроку.

Про це свідчить позитивна динаміка змін у співвідношенні рівнів сформованості пізнавальних інтересів молодших школярів у експериментальних класах на початку та наприкінці експерименту.

Висновки

Аналіз історичного аспекту розвитку проблеми забезпечення пізнавальної активності молодших школярів в процесі навчання, психологічної та педагогічної літератури засвідчив, що ученими та методистами вона досліджена недостатньо. Останні ґрунтовні дослідження активізації навчання проводилися у другій половині ХХ ст.. Останнім часом окремі вчені та педагоги - практики звертаються до розробки окремих шляхів активізації навчального процесу. В комплексі дана проблема не розвивається. Піднімаються актуальні для сьогодення питання активності та самостійності учнів. Великого значення набули дидактичні ігри, особливо після переходу на навчання дітей з 6-ти років (для шести річок дидактична гра є одним із найважливіших методів навчання), активно розглядається питання пізнавального інтересу. Однак сутність та внутрішні закономірності створення педагогічних умов забезпечення пізнавальної активності молодших школярів в навчальному процесі залишаються до кінця ще не з'ясованими, оскільки потрібно дослідити комплекс умов та шляхів, які забезпечують ефективність цього процесу у структурі уроків.

На основі аналізу запропонованих вченими шляхів активізації навчання можна сформулювати окремі педагогічні та психологічні умови для забезпечення активності учнів під час навчального процесу, зокрема великі можливості дає використання методів проблемного навчання, самостійної роботи, дидактична гра. Особливе місце посідає робота по диференціації та індивідуалізації навчання. Ґрунтовної уваги заслуговує розвивальне навчання.

Структура процесу формування пізнавальної діяльності школярів передбачає тріаду етапів: набуття, інкорпорація та оперування знаннями. Досліджено окремі педагогічні умови, засоби та методи продуктивного навчання, які забезпечують дійсно активну і результативну пізнавальну діяльність молодших школярів в навчальному процесі, з безпосереднім спрямуванням на практику школи,

Разом з тим технологічний аспект забезпечення пізнавальної активності молодших школярів залишається не розробленим.

Сутність поняття «активізація пізнавальної діяльності» та роль пізнавального інтересу в її забезпеченні, передбачає активізацію процесу навчання, тобто поліпшення методів і організаційних форм навчальної роботи шляхом забезпечення активної самостійної, теоретичної і практичної діяльності школярів на всіх ланках навчального процесу. Пізнавальний інтерес не тільки дає поштовх до активності в навчанні, але й впливає на вирішення виховних завдань навчального процесу. Допитливість, емоційна причетність до подій, що виявляються під час навчання, - це все пов'язано із зацікавленістю дитина, яка сприяє формуванню емоційно-цінісних орієнтацій та спрямованості особистості на цінності суспільства.

Формування пізнавальної активності школяра не можна розглядати поза зв'язком з проблемою самостійності учнів. Самостійність тут розуміється як здатність особистості учня до діяльності, що здійснюється без сторонньої допомоги. Часто поняття «активність та самостійність навчання» розглядалися як синоніми. Ми розглядаємо самостійність як початкову стадію розвитку активності молодших школярів в навчальному процесі.

Не зважаючи на те, що проблема формування пізнавального інтересу не втрачає своєї актуальності і важливості вона мало пов'язується сучасними вченими із технологічною стороною процесу навчання. Зокрема із використанням системи методів навчання в структурі уроку.

Аналіз практики масової школи показує, що проблема забезпечення пізнавальної активності молодших школярів розробляється, але не в повній мірі. Вчителі - практики не повністю використовують можливості певних методів навчання, а використовують лише окремі. Звертають увагу на перевантаження програм навчальним змістом. Також є помітною необізнаність деяких вчителів з сутністю і способами використання конкретних засобів і методів активізації навчання.

В роботі творчих вчителів можна простежити певну роботу в напрямку активізації пізнавальної діяльності учнів в навчальному процесі. Цікаві рекомендації дає З.Друзь та В.Майборода, щодо використання пізнавальних завдань на різних етапах уроку. Вони наголошують, що при розвязанні творчих завдань має всебічно реалізуватися принцип диференційованого підходу. Цікавим є досвід роботи Г.А.Рибальченко, де ефективно використовується індивідуальний підхід до учнів.

Недостатньо уваги приділяється технологічному підходу. Заслуговує уваги питання оптимального вибору методів навчання. Нами було розглянуто, як основу активної пізнавальної діяльності молодших школярів, проблему оптимального вибору методів навчання. Методи навчання потрібно вибирати з огляду на основні етапи пізнавального процесу та згідно макроструктури уроку.

Проведено експериментальне дослідження, в ході якого проаналізовано ефективність використання методів навчання для забезпечення ефективного засвоєння знань. Запропоновано систему використання методів навчання на окремих етапах.

Щоб правильно визначити методичне забезпечення уроку, треба, насамперед виділити для кожного головне завдання, памятати, що багатоманітність змісту початкової освіти обєктивно вимагає різних методів навчання і різного рівня опрацювання певного матеріалу. Враховуючи це, слід збагачувати власний арсенал способів організації провідних видів діяльності учнів на уроці, впливати на мотивацію учіння, бачити наступність і перспективність у засвоєнні основних понять кожної теми.

Використана література

1. Авраменко О. М. Вікові особливості учнів і урахування їх на уроці //Психологічні умови поліпшення якості уроку /За ред. Г.С.Костюка та І. О. Синиці. - К.: Радянська школа, 1959. - С. 198-219.

2. Активизация познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя/ Осипова М. П., Медведская В. Н., Качановская Н. И. и др. - Минск.: Народная асвета, 1987. - 110 с.

3. Актуальные вопросы формирования интересов в обучении/ Под ред.

Г. И. Щукиной - М.: Просвещение, 1984. - 348 с.

4. Андрущак В. Н. Шляхи підвищення якості знань учнів. - К.: Радянська школа, 1973. - 95 с.

5. Антология педагогической мысли Украинской ССР/ АПН СССР; Сост. Н. П. Калиниченко. - М.: Педагогика, 1988. - 640 с.

6. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения. Общедидактический аспект. - М.: Педагогика, 1977. - 256 с.

7. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. - М.: Просвещение, 1982. - 192 с.

8. Бабанский Ю. К. Проблемное обучение как средство повышения эффективности учения школьников. - Ростов-на-Дону, 1970. - 144 с.

9. Баранов С. П. Сущность процесса обучения: Учебное пособие по спецкурсу для студентов педагогических институтов. - М.: Просвещение, 1981. - 144 с.

10. Баханов К. О. Методологічні проблеми сучасної історичної науки та їх вплив на зміст шкільної історичної освіти // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. - № 7. - Бердянськ: БДПУ, 2002.

11. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. - К.: / ЗМН, 1998. - 204 с.

12. Блонський П. П. Трудова школа. - М., 1919- 97 с.

13. Божович Л. И. Познавательные интересы и пути их изучения // Известия АПН РСФСР - М.: АПН РСФСР, 1975.-Вып. 73.-С.-85.

14. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возврасте // Псих. Исследования. - М.: Просвещение, 1968.-Вып.28. С.-43.

15. Боднар С. П. Аналогія як засіб організації пізнавальної діяльності учнів // Початкова школа. - 1973. - № 6. - С. 17-20.

16. Бугрій О. Формування узагальнених пізнавальних умінь // Рідна школа. - 2004. - № 3. - С. 32-34.

17. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К.: Радянська школа, 1976. - 272 с.

18. Водолазка С. Формуємо пізнавальний досвід дитини // Початкова школа. - 1997. - № 4. - С. 9.

19. Гилев Д. К. К вопросу о мотивах учебной деятельности // Вопросы развития познавательных интересов учащихся в процессе обучения. - Свердловск, Знание.-1970.-С.31.

20. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання // Рідна школа. - 2004. - № 6. - с. 15-17.

21.Гончаренко Семен. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.

22. Гордон Л. А. Психологія і педагогіка інтересу. - К.: Радянська школа, 1940.-345 с.

23. Градова А. Управление познавательной деятельностью учащихся // Учитель. - К., 2004. - № 6. - С. 76-88.

24. Даниленко М. В., Даниленко Л. Г. Педагогічні задачі. - К.: Вища школа, 1991.-256 с.

25. Доленко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології // Рідна школа. - 2004. - № 10. - С. 36-39.

26. Друзь Б. Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів у процесі навчання. - К.: Радянська школа, 1978. - 235 с.

27. Друзь З. В. Нестандартні завдання, як засіб стимулювання пізнавальних інтересів молодших школярів: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Київський університет ім. Т. Шевченка. - К., 1997. - 24 с.

28. Дьомін А. У. Розвиток пізнавальної діяльності учнів.- К.: Вища школа, 1978. - 72 с.

29. Едигей В. П. Думку народжує інтерес // Початкова школа. - 1995. - № 9. - С. 24-25.

30. Егоров С. Ф. Проблема активности и самостоятельности учащихся в русской дидактике конца ХІХ - начала ХХ века.: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / АПН РСФСР институт теории и истории педагогики. - М., 1965. - 21 с.

31. Жуйков С. Ф. Проблема активизации учащихся в психологии обучения // Советская педагогика. - 1966. - № 8. - с. 68-80.

32. Журавлев И. К. О некоторых способах включения познавательных задач в процессе обучения // Новые исследования в педагогических науках. - 1971.-Вип. IV. - С. 45-49.

33. Журавлев И. К. Система познавательных задач по учебному предмету // Советская педагогика. - 1981. - № 9. - С. 49-55.

34. Занков Л. В. О предмете и методах дидактических исследований // Советская педагогика. 1971. - № 5. - С. 23-27.

35. Захарова Н. Пізнавальні завдання формують в учнів загальнопізнавальні вміння // Початкова школа. - 2001. - № 1. - С. 67-70.

36. Зозуля О. Спрямованість особистості на навчально-пізнавальну діяльність // Рідна школа. - 2000. - № 9. - С. 59-60.

37. Ильина Т. А. Структурно-системный подход к организации обучения. - М.: Знания, 1972. 72 с.

38. Казанский М. Г., Назарова Т. С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.

39. Камныкова З. И. Психологические принципы развиваючего обучения // Народное образование. - 1969. - № 6. - С. 24-29.

40. Коберник. Г. І. Стимулювання навчально-пізнавальної активності молодших школярів. - Дніпропетровськ: Видавництво ДДУ, 1996. - 140 с.

41. Ковалев А. Г. Психология личности. - изд. 3-е. - М.: Просвещение, 1982. - 248 с.

42. Ковальчук Л. Пізнавальний інтерес як фактор розвитку особистості молодшого школяра: проблемні питання.//

43. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения. - М.: Учпедиз, 1939. - Т. 1. - 288 с.

44. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения. - М.: Учпедиз, 1939. - Т. 2. - 320 с.

45. Коротяев Б. И. Учение - процесс творческий. - М.: Просвещение, 1989. - 159 с.

46. Коротяєв Б. І. Методи науково пізнавальної діяльності учнів. - К.: Радянська школа, 1971. - 176 с.

47. Костюк Г. С. Педагогічні умови поліпшення якості уроку /У кн..: Психологічні умови поліпшення якості уроку / За ред. Г. С. Костюка та І. О. Синиці. - К.: Радянська школа, 1959. - С. 3-16.

48. Котирло В. К. Початковий період у навчанні школярів. - Серія VII «Педагогічна». -1985 - № 7. - 48 с.

49. Крутецький В. А. Психология обучения и воспитания школьников: Книга для учителей и классных руководителей. - М.: Просвещение, 1976. - 303 с.

50. Кузьмина И. В. Развитие познавательной деятельности на уроках // Начальная школа. - 1995. - № 6. - С. 41-42.

51. Кузнецова Л. М. От познавательного интереса к созиданию знании // Советская педагогика. - 1993. - № 4. - С. 33-37.

52. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения. - М.: Педагогика, 1981. - 186 с.

53. Лернер И. Я. Проблема познавательных задач в обучении основам гуманитарных наук и пути ее исследования (постановка проблемы) /В кн..: Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам / Под ред. И. Я. Лернера. - М.: Педагогика, 1972. - С. 5-37.

54. Лернер И. Я. Пути совершенствования методов обучения // Народное образование. - 1968. - № 6. - С. 24-29.

55. Лозова В. І. Пізнавальна діяльність школярів.- Харків: Основа, 1990. - 87 с.

56. Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів . - Харків: вид-во ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. - 2-е вид, 2000. - 164 с.

57. Люблинская А. А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.

58. Майборода В., Друзь З. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів // Початкова школа. - 1998. - № 6 . - С. 7-10.

59 Маркова А. К. Мотивация учебной деятельности школьника // Вопросы психологии. - 1978. - № 3. - С. 36-39.

60. Маркова А. К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. - М.: Педагогика, 1983. - 195 с.

61. Махмутов М. И. Организация проблемного обучения в школе: книга для учителя. - М.: Просвещение, 1977. - 240 с.

62. Махмутов М. И. Проблемное обучение. Основные вопросы теории. - М.: Педагогика, 1975. - 368 с.

63. Моляко В. А. Психология творческой деятельности. - К.: об-во «Знание» УССР, 1978. - 47 с.

64. Морозов М. Н. Творческая активность сознания. Методологический анализ естественнонаучных аспектов. - К.: Вища школа, 1976. - 183 с.

65. Морозова Н. Г. Учителю о познавательном интересе. - М.: Педагогика, 1981. - 78 с.

66. Назаров А. И. Обобщенная модель познавательной деятельности индивида // Психологическая наука и образование. - 2000. - № 3. - C. 40-62.

67. Ніколенко Л. Т. Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів // Початкова школа, 1990. - № 3. - C. 2-9.

68. Нісімчук А. С., Падалка О. С., Шпак О. Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Просвіта, 2000. - 368 с.

69. Обучение и развитие: Эксперементально-педагогическое исследование / Под ред. Л. В. Занкова. - М.: Педагогика, 1975. - 440 с.

70. Онищук В. А. Урок в современной школе: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1981. - 191 с.

71. Охитина Л. Т. Психологические основы урока. - М.: Просвещение, 1977. - 96 с.

72. Пидкасистый П. И. Самостоятельная познавательна деятельность школьников в обучении. - М.: Педагогика, 1972. - 184 с.

73. Пидкасистый П. И., Коротяев Б. И. Самостоятельная деятельность учащихся в обучении. - М.: МГПИ, 1978. - 78 с.

74. Підгорна Н. І. Пізнавальні завдання у підготовчих класах: методичні рекомендації. - К.: НДУ педагогіки УРСР, 1982. - 66 с.

75. Пізнавальні завдання для розвитку творчих здібностей особистості // Початкова школа. - 2001. - № 6. - C. 14-16.

76. Познавательные процессы и способности в обучении / Под ред.

В. Д. Шадрикова. - М.: Просвещение, 1990. - 423 c.

77. Половникова Н. А. О теоретических основах воспитания познавательной самостоятельности школьников в обучении. - Казань: Таткнигоиздат, 1968. - 204 с.

78. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науково-методичний посібник / За ред. О. І. Пометун. - К.: Видавництво А. С. К., 2003. - 115 с.

79.Психологічний словних / Під ред. В. І. Войтко - К.:Вища школа. - 1982. - 218с.

80. Процюк А. Г. Розвиток пізнавальної активності засобами природознавства // Початкове школа. - 1991. - № 9. - С. 23.

81. Рабунский Е. С. Индивидуальный подход в процессе обучения школьников ( На основе анализа их самостоятельной учебной деятельности ). - М.: Педагогика, 1975. - 182 с.

82. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - М. Учпедиз, 1946. - 704 с.

83. Савченко О. Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К.: Радянська школа, 1982. - 176 с.

84. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.:

Магістр - S, 1997. - 256 с.

85. Сиротова А. Г. Активизация познавательной деятельности учащихся // Начальная школа. - 1986. - № 8. - С. 41-42.

86. Скаткин М. Н. Активизация познавательной деятельности учащихся // Народное образование. - 1966. - № 1. - С. 4-8.

87. Скрипченко О. В. Активізація мислення учнів під час викладу нового матеріалу // Психологічні умови поліпшення якості уроку / За ред.

Г. С. Костюка та І. О. Синиці. - К.: Радянська школа, 1959. - С. 84-106.

88. Стрезикозин В. П. актуальные проблемы начального обучения. - М.: Просвещение, 1976. - 207 с.

89. Талызина Н.Ф. Способности и обучение: ( О формировании познавательной деятельности школьников ) // Семья и школа. - 1990. - № 8. - С. 34-36.

90. Талызина Н. Ф. Формирование познавательной деятельности учащихся. - М.: Знание, 1983. - 96 с.

91. Толстой Л. Н. Педагогические сочинения. - М., 1948. - 320 с.

92. Фресс Толь, Жан Пиате. Експериментальна психологія. - М.:Педагогика, 1975. - 365 с.

93. Шамова Т. И. Активизация учения школьников. - М.: Педагогика, 1982. - 208 с.

94. Школьник Г. И. Воспитание у учащихся познавательной активности. - Волгоград, 1971. - 140 с.

95. Шушара Т. Активізація навчально-пізнавальної діяльності - вимога сьогодення // Рідна школа. - 2003. - № 2. - С. 11-13.

96. Шушара Т. Шляхи і засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках математики // Рідна школа. - 2004. - № 3. -

С. 17-18.

97. Щукина Г. И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. - М.: Просвещение, 1979. - 160 с.

98. Щукина Г. И. Деятельности - основа педагогического процесса // Советская педагогика. - 1982. - № 8. - С. 7-9.

99. Щукина Г. И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1988. - 208 с.

100. Щукина Г. И. Роль деятельности в учебном процессе: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1986. - 144 с.

Додаток

виписати з ряду прикладів лише ті, у яких добутки однакові, порівняти вирази вставляючи пропущений знак.

У процесі вивчення розподільної властивості добутку порівняння наведених записів створює проблемну ситуацію:

(5 + 3) 2 = 8 2 = 16

(5 + 3) 2 = 5 2 + 3 2 = 16

- Що спільне в цих прикладах ? (Однакові співмножники і добутки).

- Чим вони відрізняються ? (У першому прикладі знайшли суму і помножили на 2, а у другому - кожний додаток множили на 2, а результат додавали).

- Чи змінився результат дії ? (Ні, результати однакові).

- Чому ? Який можна зробити висновок ? (Щоб помножити число на суму можна, спочатку, знайти суму і на цей результат помножити число, або число помножити на кожний з доданків, а знайдені добутки скласти. Результат дії від цього не зміниться).

Отже, в даних наведених прикладах евристичної бесіди в основі лежить проблемне запитання.

Приклад 1. Для виховання інтересу бажано, щоб пошукова ситуація підтримувалася на всіх етапах уроку. Насамперед, мету уроку треба визначити так, щоб учень зрозумів, про що нове він має довідатись, чому це важливо. Так, перед вивченням письмового ділення трицифрового числа на одноцифрове вчителька записала на дошці:

7 уч. - 315 кг

6 уч. - 288 кг

і запропонувала дітям задачу: «Дві бригади учнів збирали помідори. Перша бригада із 7 учнів зібрала 315 кг, а друга, в якій було 6 школярів, за цей самий час зібрала 288 кг помідор. Яка бригада працювала краще ?

Недовго думаючи, діти відповіли, що перша, і були здивовані категоричним запереченням класовода. В процесі бесіди з'ясувалося, що краще працювала та бригада, в якій на одного учня припало більше помідорів. А щоб довідатись про це, треба 315 кг поділити на 7 і 288 кг - на 6, тобто, навчитися ділити трицифрові числа на одноцифрові.

Приклад 2. Накресли прямокутники із сторонами 2 см і 8 см, 5 см і

5 см, 1 см і 9 см, 4 см і 6 см. Що можна сказати про ці прямокутники і їх периметри ? Обчисли площі всіх накреслиних прямокутників. Який з них має найбільшу площу ? Уважно розгляньте його. Що це за фігура ?

Що можна сказати про площі прямокутника і квадрата, периметри яких однакові ?

Відповідь. Серед прямокутників з однаковими периметрами найбільшу площу має квадрат.

У практичній доцільності цього висновку учні переконуються під час розв'язання такої задачі: «Юннати вирощують розсаду капусти в ящиках прямокутної форми. Периметр ящика дорівнює 200 см. Якої ширини і довжини треба виготовити ящик, щоб у ньому можна було виростити якнайбільше розсади ?

У ході аналізу задачі учні розв'язують її і з'ясовують, що найбільше розсади можна виростити на найбільшій площі, тому задача зводиться до відшукання розмірів прямокутника з найбільшою площею, якщо сума довжин його суміжних сторін дорівнює 100 см.

Після розв'язання задачі школярі формують відповідь: найбільшу кількість розсади можна виростити в ящику квадратної форми, сторона якого 50 см, а площа 2500см².

Пропонуємо учням вдома скласти аналогічну задачу.

Приклад 3. Для людини з нормальним зором кожний предмет перетворюється в точку, якщо він віддалений на 3400 своїх поперечників. Чи можна побачити точку, в якій «сходяться» залізничні рейки ? (Ширина залізничної колії - 1 м 52 см).

Розв'язування. На рівній місцевості горизонт знаходиться на віддалі 4 км 800 м, а проміжок між залізничними рейками зливається в точку на відстані 1 м 52 см 3400 = 5 км 168 м. Отже, точки, в якій нібито сходяться залізничні рейки, побачити не можна.

Під час вивчення теми «Органи чуттів» багато перевірити точність ономіру дітей, що потрібно представникам багатьох професій, і порадити, як його тренувати. Тут доцільно використати гру, запропоновану видатним італійським ученим, винахідником і художником Леонардо да Вінчі. Вчитель креслить на дошці вертикаль лінію, а учні, не підходячи до неї, позначають на лінійці приблизну висоту цього відрізка в сантиметрах і записують у зошитах. Потім класовод вимірює лінію, а діти обчислюють, на скільки помилився кожен. Виграє той, у кого похибка найменша.

Для нормального освітлення класу потрібно, щоб площа всіх вікон приміщення була в 5 раз менша від площі підлоги. Виконайте у своєму класі необхідні вимірювання і зробіть висновок.

Приклад 4. Якщо квіти посадити у певній послідовності, врахувавши строки їх розпускання, можна мати живий годинник. О третій годині ранку починає розтуляти віночки козелець жовтий, о четвертій - цикорій, о шостій - розкривають квіти кульбаби, за ними: звіробою, нагідок, латаття. О десятій годині у повній красі буяють розтруби кручених павичів, об одинадцятій настає пора в'юнка, у дванадцятій - портулаку.

До 17-ої години вечора цвітуть усі квіти, крім нічних, а потім їх місце заступають вечірні красуні -плотюн запашний, смолянка, віхолка, пізніше - матіола.

На закінчення розповіді про квітковий годинник вчителька запропонувала дітям практичне завдання.

- Якщо заздалегідь подбаєте про насіння, спробуйте і ви створити такий годинник. Це буде для ваших батьків і сюрпризом, і прекрасним подарунком.

Приклад 5. Під час вивчення теми «Повітря навколо нас. Термометр» вихованню пізнавального інтересу сприятиме цікава додаткова інформація про незвичний спосіб визначення температури.

Не кожен, мабуть, знає, що добре відомий усім цвіркун - чудовий термометр. Щоб зрозуміти його повідомлення, необхідно полічити кількість сюрчків за 15 секунд і додати 40. Одержаний результат відповідає показникам термометра за Фаренгейтом. Звичну для нас температуру в градусах за Цельсієм визначимо трохи складнішим шляхом і додамо не 40, а 8 і результат помножимо на 5/9. Показання цвіркуна досить точні. Чому ? Бо ця комаха надзвичайно чутлива до температури навколишнього повітря і змінює ритм свого «світу», реагуючи на найменші її коливання.

Приклад 7. Використання елементів історизму слугує ефективним засобом розвитку пізнавальних інтересів.

Дві з половиною тисячі років тому грецький мудрець Фалес Мілетський (прибл. 624-548 рр. до н.е.) за допомогою тіні визначив висоту однієї з єгипетських пірамід. Він вибрав час, коли його власна тінь дорівнювала його зросту, і виміряв довжину тіні піраміди. Зрозуміло, що в цей час висота піраміди теж дорівнювала довжині своєї тіні.

Спробуйте використати цей засіб для визначення висоти дерева і свого зросту.

Українцям були відомі оригінальні прийоми визначення відстані до недоступного предмета, виміру площі земельних ділянок різноманітних форм.

Відзначимо оригінальний народний спосіб вимірювання відстані до недоступних предметів: бриль насували на очі так, щоб його край перебував в одній площині з очима і предметом, відстань до якого вимірювалась. Потім відшукували інший, доступний предмет, що знаходився у тій самій площині. Вимірявши відстань до нього, прирівнювали її до відстані до недоступного місця.

1. Знайди пари.

1 2 3 4 5 6

2.Яка з фігур , означених літерами, вказує на вигляд згори?

3.Виконай дії і прочитай слово.

КОР-О+И+НИ+ЦКЯ-К

4.Прочитай речення.

а)Уніч шоіна лишко туговалися од тясва.

б)хиДнув доходний віпнічний терві.

5.Який з люків відчинити легше?

6.Знайди пару слів аналогічну малюнку

1)годинник

2)ложка

3)картопля

МЕБЛІ 4)телевізор

5)взуття

6)посуд

7)пенал

7. Викресли зайве слово.

АФАШ ІАКЛР

ТІСЛЕЦЬ ИЧВЕЛЬТ

ЕРЕСДА УХАРК

ВИДНА АЗЕТАГ

8.Заміни літери в квадратиках на цифри з нижнього рядка так, щоб зробити додавання раціональним способом.

Яке слово отримаємо?

М + 33 + К + 54 + С + 39 =

46 ОС 27 О

Размещено на Allbest.ru