Естетичне виховання молодших школярів у позакласній роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Естетичне виховання молодших школярів у позакласній роботі

Вступ

Актуальними питаннями сьогодення є питання естетичного виховання і розвитку естетичної культури підростаючого покоління. Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає прилучення молодої людини до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. У зв`язку з цим важливого значення набуває осмислення конкретних питань естетичного виховання і естетичної діяльності та базових теоретичних засад формування естетичної культури особистості.

У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті визначено основну мету освіти, спрямованої на естетичне виховання та всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, формування її духовних смаків, ідеалів та розвитку художньо-творчих здібностей.

У процесі становлення особистості з найдавніших часів особливе значення мало естетичне виховання. Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне - це ті специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішнє багатство.

Естетичне ставлення людини до світу формується і розвивається протягом всього її життя. Разом з тим не всі періоди в житті рівноцінні для естетичного розвитку. Багато письменників, педагогів, діячів культури (К.Д.Ушинський, Л.М.Толстой, В.О.Сухомлинський, Д.Б.Кабалевський, Б.Неменський та інші) констатують особливе значення що до цього молодшого шкільного віку. Особливості дітей цього віку найбільш сприяють формуванню в них естетичної культури. Новітні дослідження доводять, що прогалини в естетичному розвитку молодшого школяра найчастіше виявляються невиправними навіть при систематичній роботі у середніх та старших класах.

Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів oсвіти Е.Водовозової, П.Каптерева, С.Лисенкової, С.Русової, Е.Михеєвої, К.Ушинського.

Філософсько-естетичні аспекти цієї проблеми розглядаються в наукових працях Ю.Борева, І.Гончарова, М.Киященка, В.Ядова.

Психологічні основи естетичного виховання розкрили Б.Ананьєв, Л.Божович, Л.Виготський, І.Кон, Б.Теплов та інші.

Видатні вчені, естети і педагоги Ю.Борев, О.Буров, В.Вансаалов, Л.Волович, І.Долецька, М.Каган, Л.Коган, В.Розумний, В.Скатерщиков, Є.Квятковський, М.Лайзеров, А.Макаренко, О.Семашко, В.Сухомлинський, В.Шестакова, зробили значний внесок у розробку теорії естетичного виховання. Насамперед вони визначили основні поняття, на які потрібно спиратися при побудові системи естетичного виховання.

Важливі питання теорії і методики естетичного виховання підростаючого покоління висвітлюються в працях Л.Коваль, В.Передерій, Ю.Фохт-Бабушкіна, Т.Цвілих, Г.Шевченко, А.Щербо та інших.

За останні роки опубліковано багато праць, в яких вирішуються питання значення творчості та пізнавальної діяльності в естетичному вихованні молодших школярів; розкриваються механізми творчості; закономірності взаємозв'язку творчої діяльності з відтвореною дійсністю; сформульовані основні принципи формування творчої особистості (Ф.Говорун, Б.Коротяєв, В.Лєвін, В.Моляко, Ю.Петров, П.Підкасистий, Я.Пономарьов, В.Романець, В.Цапок).

Значний внесок у розв'язання проблеми розвитку естетичної культури зробили зарубіжні та вітчизняні вчені М.Аріарський, Д.Генкін, Г.Єскіна, Г.Загадарчук, В.Кірсанов, О.Миронюк, І.Петрова, Ф.Соломонік, котрі розглядають процес естетичного виховання як цілеспрямоване формування якостей всебічно розвиненої особистості, що дає можливість їй сприймати природні та соціальні реалії, діяти та творити відповідно до загальнолюдських ідеалів гармонії та краси.

Естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.

Вказуючи на все вищезазначене, ми вважаємо доречним досліджувати тему “Естетичного виховання молодших школярів у позакласній роботі”.

Об'єкт дослідження- естетичне виховання молодших школярів.

Предмет дослідження - форми і методи естетичного виховання молодших школярів у позакласній роботі.

Мета дослідження - вивчити теоретичні основи естетичного виховання молодших школярів у позакласній роботі та практично реалізувати назване виховання учнів у позакласній роботі.

Завдання дослідження :

1.Розгляянути естетичне виховання, його завдання;

2.Проаналізувати методи та форми естетичного виховання школярів;

3.Узагальнити шляхи естетичного вихованняя школярів;

4.Розробити виховні заходи для 1- 4 класів.

Методи дослідження - теоретичний аналіз, узагальнення наукової літератури, аналіз періодичних видань, сайтів мережі Іnternet.

Розділ I. Теоретичні основи естетичного виховання молодших школярів у позакласній роботі

1.1 Загальне поняття естетичного виховання, його завдання

Багато вченних займались вивченням проблем питання естетичного виховання. Таким чином існує багато підходів для розкриття сутності поняття виховання. Ось найпоширеніші з них.

Наприклад Максимюк С.П. визначив понятт виховання як двосторонній процес, що об'єднує в собі діяльність учителя і діяльність учнів[16, c. 37].

На думку Лозова В.І. виховання у широкому суспільному значенні- забезпечення передачі з покоління до покоління накопиченого соціально-культурного досвіду, цінностей[14, c. 24].

А виховання у широкому педагогічному значенні- процес цілеспрямованого формування особистості в умовах спеціально організованої виховної системи [14, c. 24-25].

Троцко Г.В. зазначала, що виховання- процес цілеспрямований, який орієнтує вихователя і вихованця на досягнення визначеної мети як ідеального передбачення результатів процесу [14, c. 26].

А також, що виховання- це складнй педагогічний процес, який передбачає визначення мети, змісту,форм, методів виховної діяльності,організації та вивчення результативності процесу [14, c. 52].

Трухін І.О. писав, що виховання- процес цілеспрямованого впливу людини чи групи людей (суб'єктів виховання) на іншу людину чи групу людей (об'єкти виховання) з метою формування у них психологічних властивостей та проявів поведінки. Буває успішним за умови достатньої активності як суб'єкта, так і об'єкта виховання[27, c.362].

Аналіз педагогічних джерел дозволив нам розкрити поняття виховання, зокрема на думку Я.Л.Коломинського «…виховання являє собою ніщо інше, як спеціально організовану, міжособистісну взаємодію дорослих з дітьми й дітей між собою» [14, c. 55].

За Н.Щуковj. «Виховання- це організація діяльності школярів як активної форми виявлення їх відношень до оточуючого світу»[14, c. 55].

І.Ф.Харламов визначаэ «Виховання як цілеспрямований процес організації та стимулювання різноманітної й активної діяльності учнів, на оволодінняя суспільним досвідом, тобто знаннями в різних сферах їхнього життя, практичними вміннями й навичками, способами творчої діяльності, соціальними й духовними відношеннями» [14, c. 55-56].

Поняття “процес навчання” належить до вихідних у педагогічній науці. Ознаками навчання є:

- організація засвоєння новими поколіннями накопиченого суспільством соціального досвіду, що вимагає суспільної діяльності тих, хто вчиться і тих, хто навчає;

- активність суб навчальної діяльності. `єкта

Отже, процес навчання - це спеціально організована діяльність, яка моделюється (визначаються цілі, завдання, зміст, структура, методи, форми) для прискореного опанування людиною основ соціального досвіду, накопиченого людством.

Основними структурними елементами навчання як соціально-педагогічної системи є :

- мета навчання як ідеальна модель бажаного результату засвоєння змісту освіти, до якого прагнуть ті, що навчають , і ті, що навчаються;

- зміст освіти - педагогічно адаптований соціальний досвід людства, тотожній за структурою (а не за об`ємом) культурі людства;

- методи навчання - упорядковані способи взаємопов`язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на розв`язання навчально-виховних завдань;

- організаційні форми навчання - спеціальна діяльність вчителя і учнів у процесі навчання, що здійснюються у певному порядку і установленому режимі;

- реальний результат - об`єктивно фіксовані кількісні й якісні зміни особистості учнів відносно початкового стану, що сталися в результаті засвоєння ним у процесі пізнавально-практичної діяльності накопиченого соціального досвіду.

Маючи певні потенційні можливості розвитку, дитина формується під впливом середовища, виховання, виявляючи активність у самореалізації. Особливо значна роль виховання :

1) це процес у якому чітко визначено мету, завдання, конкретні методи їх реалізації;

2) воно дозволяє педагогічно цілеспрямовано організувати різноманітні види діяльності (педагогічно - пізнавальну, трудову, ігрову, суспільну, естетичну тощо) і спілкування людини, що забезпечує всебічний розвиток особистості, формування її моральної, естетичної, політичної культури, розумового і фізичного розвитку, трудового виховання.

Виховання значним чином впливає на взаємодію особистості і середовища, бо середовище - це те оточення, яке людина сприймає, на яке реагує, з яким вступає в контакт. Виховання здатне змінити ставлення індивіда до оточуючого середовища, людей, речей, умов життя і діяльності.

Більшість науковців виділяють такі напрямки виховання:

- моральне виховання школяра,

- розумове виховання,

- статеве виховання,

- правове виховання,

- екологічне виховання,

- трудове виховання школяра,

- економічне виховання школяра,

- хдожнє виховання школяра,

- фізине виховання школяра,

- громадянське виховання школяра,

- естетичне виховання школяра.

Дослідження наукової літератури з естетичного виховання дає можливість дійти висновку про те, що існують різні підходи щодо визначення поняття “естетичне виховання”. Численні тлумачення цих понять зумовлені багатогранністю цього процесу

У межах нашого дослідження розглянемо поняття естетичне виховання, під яким розуміють сукупність дій вихователя і вихованців у ході їх діяльності, які забезпечують формування естетичної культури особистості; систематичний цілеспрямований вплив на особистість, орієнтований на формування її естетичних ідеалів, смаків і потреб, на вироблення здатності сприймати, переживати й оцінювати прекрасне у природі, житті, мистецтві і праці, на пробудження і розвиток її творчих здібностей і непримиреності до всього потворного і нікчемного в житті й діяльності; формування естетичних знань, смаків, ідеалів, розвиток здібностей до естетичного сприйняття явищ дійсності, творів мистецтва, потребує вносити прекрасне в оточуючий людину світ, зберігати прекрасне [14;16,].

Так, В.Шацька розглядає естетичне виховання як сукупність послідовних, взаємозв`язаних впливів на учнів під керівництвом викладача як засобами мистецтва так і самого життя, спрямованих на всебічний естетичний розвиток учнів, який сприяє формуванню естетичних почуттів, художніх смаків і поглядів відповідно до завдань виховання. За В.Шацькою, до процесу естетичного виховання належать не тільки поступовий розвиток здібностей та естетичного сприйняття, а й володіння вмінням активно творчо проявляти себе у тому чи іншому виді мистецтва, у обсязі, що відповідає певному ступеню навчання [ 29, c.3-4 ].

Поняття “естетичне виховання” у педагогічній літературі розкладається як невід`ємна складова ідейного, трудового, морального, фізичного виховання, як систематичне , науково умотивоване звертання до людських емоцій, які розвивають у молодших школярів такі здібності, що сприяють не тільки естетичному сприйняттю прекрасного у житті і мистецтві, а й роблять кожного з них творцем естетичних цінностей.

П.Блонський зазначає, що естетичне виховання передбачає або формування творчості, або розвиток художнього смаку та сприйняття. Але художній смак сприйняття можуть бути сформовані тільки у процесі художньої творчості; вони тісно пов`язані з активним життям дитини: кожна дитина потенційно є творцем різних, зокрема і естетичних, цінностей: споруджуючи будиночок, вона проявляє свою архітектурну творчість, ліплячи і малюючи, виявляє свої здібності скульптора і живописця, нарешті, дитина прагне до танців, драматизації [ 5, c.98 ].

У “Короткому словнику з естетики” поняття “естетичне виховання” розкривається як цілеспрямована система дієвого формування людини, здатної сприймати, оцінювати, усвідомлювати естетичне у житті, природі, мистецтві, жити і перетворювати світ, творити за законами краси.

Таким чином зміст естетичного виховання, орієнтованого на формування естетичної культури школярів здібності сприймати прекрасне в природі, в праці, в творах мистецтва, оточуючій дійсності, поведінці людей, які бажають насолоджуватись цим прекрасним.

В.О.Сухомлинський писав: «Для виховання дуже важливо знайти куточки краси і хвилини краси, що їх дитина повинна побачити, відчути, зрозуміти, зберегти назавжди у своєму серці»[14, c.331].

1.2 Методи та форми естетичного виховання молодших школярів

Існує декілька визначень методів виховання, по-перше, метод виховання- спосіб впливу на свідомість, почуття, волю, поведінку і систему відносин учня з метою формування активних громадян незалежної України[1, c. 307]; по-друге, методи виховання- найбільш суттєві, принципово відмінні засоби досягнення мети та вирішення окремих завдань виховання. Кожен метод включає в себе як підсистемні утворення окремі прийоми, а також форми організації виховної діяльності[3, c.360]; по-третє, методи виховання- способи взаємопов'я заної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування у вихованців поглядів, переконань, навичок і звичок поведінки[5, c.314]; і нарешті, по-четверте, метод виховання- спосіб взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованої на формування в останніх поглядів, перконань навичок і звичок поведінки [17, c. 307].

Метод виховання складається з прийомів. Як відомо, прийоми виховання- частина, елемент методу виховання,необхідний для ефективнішого застосування методу в конкретній ситуації [2, c.314].

Засобами виховання називають доцільно організовані шляхи розв'язання виховних завдань[17, c. 307]. До засобів належать книги, засоби масової інформації ( преса, телебачення, радіо), засоби мистецтва ( кінофільми, вистави, виставки) .

Існують різні форми виховної діяльності. У педагогічній літературі прийнята така класифікація форм організації виховання, в основу якої покладено кількість учнів, які беруть участь у виховному заході. Розрізняють масові, групові та індивідуальні форми. До масових форм вихованої роботи належать: тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, конференції, тижні різних предметів, зустрічі з видатними людьми, огляди, конкурси, олімпіади, туризм, фестивалі, виставки стінної преси тощо. Найпоширеніші форми масової виховної роботи- це читацькі конференції, вечори, зустрічі, кінофестивалі. Екскурсія- це форма організації виховної роботи, яка допомагає учням сприймати і засвоювати навчальний матеріал шляхом безпосереднього ознайомлення з предметами, процесами, явищами та ін.., тобто в реальних умовах (музеї, театри, виставки, пам'ятні місця, галереї) їх існування[14, c. 352].

Значення екскурсії в тому, що вона дозволяє: реалізовувати принцип наочності і навчання;здійснювати зв'язок з практикою, життям; сприяти профорієнтаційній роботі з учнями.

У залежності від дидактичної мети визначають: вступні екскурсії, поточні, або супроводжуючі,підсумкові.

Визначають види екскурсій і в залежності від навчального предмету і місця її проведенняя: виробничі, науково-природничі, історико-літературні, краєзнавчі, комплексні. Маємо особливу увагу звернути на екскурсії естетичного спрямування. Метою такиїх екскурсій є підвищіти рівень обізнаності учнів з птань естетики. Прикладами данних екскурсій є прогулянки по мімту, з паралельним оглядо місцевих пм'яток архітектури, походи до музеїв. Театрів, виставок, літературних вечорів.

Бесіда (фронтальна або індивідуальна) - поширений метод виховання. При підготовці й проведенні фронтальних бесід на будь-яку тему враховують вікові особливості учнів[2, c. 316-317].

Читацька конференція- важливий засіб пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів. Конференція допомагає учням глибоко зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, більше знати про особистість письменника, дати правильну естетичну оцінку подіям, описаним у творі. Структура проведення читацької конференції залежить від теми, класу[17, c.278].

Тематичні вечори- присвячуються державним святам,пам'ятним і знаменним датам у житті народів України. Цінність тематичного вечора полягає в тому, що в його підготовці та проведенні беруть участь самі учні, вони проявляють ініціативу, самостійність, ерудованість у доборі теми, запрошують гостей, оформлюють приміщення, готують книжкові виставки, художню самодіяльність тощо [16, c.278-279].

Відкритий мікрофон- це форма публіцистичної діяльності учнів у школі[17, c.279]. Вчитель повинен допомогти учням добре підготуватися, взяти участь у відкритому мікрофоні.Теми виступів у початковій школі мають добиратись вчителем, або з його допомогою.

Л.Горбачева пропонує такі сучасні форми виховної роботи:

«Жива» газета. Власно кажучи, це вистава у вигляді газети, сценарій до якої написаний, вигаданий та поставлений вчителями та дітьми з урахуванням жанрів журналістики: репортаж, очерк, інтерв'ю, анкета, шарж, літературна пародія, весела суміш, інформація, оголошення, реклама. З метою естетичного виховання можна обрати потрібну тему.

«Карнавали» бувають літературні карнавали та маскаради. І тоді у дітей з'являяєтьсяя можливість стати кимось на декілька годин, зіграти якусь роль, що виховує в дітях любов до театру. Можна включити до даної форми і «показ мод», що виховує у школярів естетичний смак.

«Вечір творчих майстрів». На такому вечорі у класі можуть проявити себе майстри, виробивши що-небудь на визначену тему, а інші можуть прийти їм на поміч. Такий вид роботи розвиватиме відчуття прекрасного.

«Весела пантоміма». Це змагання вимагає попередньої підготовки. Вчитель відбирає у бібліотеці найвідоміші вірші Чуковського, Хармса, Маршака, Барто та інших поетів. Команда обирає хто демонструватиме їхній вірш ( в залежності від кількості діючих осіб), ведучий читає вірш, а учасники імпровізують. Виграє та команда, яка найкраще продемонструвала свій вірш.

«Виставки» передбачають творчій вияв дитячої фантазії. Діти створюють роботи на визначену таму і влаштовують власну виставку.

Існує безліч форм виховної роботи. Спрямованої на виховання естетично грамотної особистості. В цьому ми упевнились опрацювавши літературу з даної теми. До розкриття сучасних форм роботи з молодшими школярами звертались В.Воронов у статті «Різноманітні форми виховної роботи», Л.Гобачева у статті «»Словник сучасних форм виховної роботи» та Б.Купиянов «Класифікація форм виховної роботи».

1.3 Шляхи естетичного виховання молодших школярів у початковій школі

Д.Кабалевський вважав, що є всі реальні можливості для побудови науково обґрунтованої системи естетичного виховання учнів у загальноосвітній школі. А у процесі формування особистості він надав перевагу трьом видам мистецтва: літературі, музиці та образотворчому мистецтву. Також наголошував на значенні в цьому процесі діяльності різних організацій та дошкільних закладів і сім`ї; різноманітних видів позашкільної роботи як складової життя дітей, де чітко простежуються активна діяльність самих дітей (різноманітні художні колективи, студії, гуртки) та форма пасивного сприйняття ( кіно, радіо, телебачення, театр) [ 15, c.24-25 ].

Виділемо найбільш суттєві напрями естетичного виховання:

1. Оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів. В умовах школи естетичне виховання зачіпає всю систему навчання і виховання, що забезпечує формування стійких морально-етичних ідеалів.

Основне навантаження лежить на предметах художнього циклу: музиці, живопису та літературі. Їх завдання- розвивати образне мислення, забезпечувати розуміння школярами прекрасного, виховання естетичного ставленя до дійсності, включення дітей у художню дійсність.

Воно дозволяє не тільки знайомити школярів зі специфічним видом мистецтва, яке має свої засоби, свою мову, розширюючи тим самим знання і уявлення про мистецтво, але й включати учнів у художню діяльність з урахуванням віку дітей і особливостей розвитку їх особистості. Практична діяльність поєднує традиційну роботу на площині (малювання) з навичками об'ємно-просторового зображення і художньої орієнтації середовища (ліплення, художнє конструювання, архітектура).

Ознайомлення з творами образотворчого мистецтва історик, дослідник і педагог М.Ф.Даденков вважав необхідним етапом підготовки дитини до образотворчої діяльності. У своїй науковій статті “Естетичне виховання” він стверджував, що діти здатні тонко відчувати настрій художніх картин. Мета занять з образотворчого мистецтва, підкреслював педагог, має полягати в тому, щоб “навчити дітей милуватися творами живопису, а також розкривати перед ними закони побудови зображення предметів і явищ”[ 2, c. 459 ].

М.Ф.Даденков підкреслював доцільність використання в навчально-виховному процесі пейзажів, які передають красу природи рідного краю тощо.

Ф.І.Шміт підкреслював, що “малювання - це якась притаманна всім дітям потреба”, тому вчити малювати на його думку необхідно не тільки обдарованих дітей, “ які в подальшому можуть стати професійними художниками”, а по можливості, усіх [ 30, c.27 ].

Так, “Могутнім фактором художньо-естетичного виховання” і “найпершим фактором пробудження художнього почуття у дітей” С.Ф.Русова вважала національним мистецтво. Вона вказувала, що дитину необхідно виховувати на “рідному матеріалі краси, розуму, естетики, вікової творчості”, який “найкраще приймається в душі дитини, бо він простий у своїй красі, легше розбуджує її власні творчі сили, бо говорить до неї... лініями орнаменту, мелодіями пісень, фарбами, рухами”. Педагог підкреслювала, що “музикування на різних інструментах, особливо на народних, світ різноманітних звуків та ритмів, забави, інсценівки, різні види творчої праці, малювання, а також поєднання їх у певну систему занять - все це сприяє розвиткові, дає задоволення дитині, виховує художній хист”. Визначаючи виховну цінність народного образотворчого мистецтва, вона зауважувала, що “українські вишивки, кераміка, орнамент приваблюють дітей гармонією ліній, фарб, форм, надихають на творчість, викликають бажання вишивати, малювати, ліпити, будувати” [ 28, c.20-23 ]. Серед різних видів мистецтва особлива виховна роль належить музичному вихованню, яке вводить дітей у світ музичного мистецтва, знайомить з музичною культурою різних народів, сприяє збагаченню індивіда знаннями законів музичного мистецтва, необхідними для розуміння його сутності, формуванню смаку, музичних здібностей, виробленню навичок і вмінь, які дозволять школярам бути активними слухачами, вмілими виконавцями. Торкаючись емоційної сфери людини, музика впливає на формування її моральних і естетичних смаків та ідеалів.

Музичне виховання школярів дозволяє вводити їх у світ музичного мистецтва, знайомити з музичною культурою народів, що формує інтерес і любов до високохудожньої музики, сприяє забезпеченню індивіда знаннями законів музичного мистецтва, необхідними для розуміння його сутності, формуванню смаку, музичних здібностей, виробленню навичок і вмінь, які дозволяють школярам бути активними слухачами, вмілими виконавцями, а в окремих випадках- творцями музики. Торкаючись емоційної сфери людини, музика впливає на формування її моральних і естетичних смаків та ідеалів.

Український композитор, педагог К.Стеценко одним із головних завдань музичного виховання дітей вважав збудження в них “ бажання краси, яка полягає у великій скарбниці української народної творчості” [ 31, c.38 ], тому, як і М.Леонтович найбільшу роль відводив народній пісні, підкреслюючи, що вона має великий вплив на розвиток духовності та музичних здібностей, естетичних почуттів і смаків.

Так, К.Стеценко вважав, що музика - “ один з найвагоміших засобів естетичного виховання дітей, бо вона, як ніщо інше, здатна ушляхетнити людину, розвинути в ній благородні поривання, вплинути на психіку і настрій” [ 17, c.63 ].

Значущість в естетичному розвитку дітей таких видів музичної діяльності, як співи та слухання музики, підкреслював дослідник українського фольклору та музичних ігор, автор оригінальної методики естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку В.Верховинець [ 7 ].

Український композитор, педагог К.Стеценко одним із головних завдань музичного виховання дітей вважав збудження в них “ бажання краси, яка полягає у великій скарбниці української народної творчості” [ 31, c.38 ], тому, як і М.Леонтович найбільшу роль відводив народній пісні, підкреслюючи, що вона має великий вплив на розвиток духовності та музичних здібностей, естетичних почуттів і смаків.

Перевагу музики над іншими видами мистецтва Г.Ващенко вбачав у тому, що вона, на відміну від живопису, скульптури та літератури, діє на почуття людини безпосередньо [ 8, c.37 ].

Перевагу музики над іншими видами мистецтва Г.Ващенко вбачав у тому, що вона, на відміну від живопису, скульптури та літератури, діє на почуття людини безпосередньо [ 8, c.37 ].

Образотворче мистецтво дозволяє не тільки знайомити школярів зі специфічним видом мистецтва, яке має свої засоби, свою мову, розширюючи тим самим знання і уявлення про мистецтво, але й включати учнів у художню діяльність з урахуванням віку дітей і особливостей розвитку їх особистості. Практична діяльність поєднкє традиційну роботу на площині (малювання) з навичками об'ємно-просторового зобаження і художньої орієнтації середовища (ліплення, художнє конструювання, архітектура).

Значущість в естетичному розвитку дітей таких видів музичної діяльності, як співи та слухання музики, підкреслював дослідник українського фольклору та музичних ігор, автор оригінальної методики естетичного виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку В.Верховинець [ 7 ].

Художня література є найбільш освоєним масовою школою засобом формування естетичної культури школярів. Вивчення літератури в школі сприяє виробленню в учнів критеріїв оцінки художніх творів , дозволяє включати школярів у творчу художню діяльність , вчить їх сприймати прекрасне у природі, музиці, живописі,висловлювати свої судження про те, що сприйняли.

Так, М.Коцюбинський наголошував на тому, що дітей необхідно виховувати, передусім, за допомогою найкращих художніх творів української класики та дитячого фольклору.

Б.Грінченко вважав народні казки й оповідання багатющим дидактичним матеріалом для розумового та естетичного розвитку дітей. Працюючи вчителем, він ознайомлював своїх вихованців із творами живопису та художньої літератури, розучував і співав із ними українські народні пісні [ 7, c.9-10 ].

Розуміючи, що художня творчість здатна виступати важливим чинником естетичного виховання молоді, І.Франко писав, що в цьому процесі мають формуватися естетичні смаки і почуття вихованців, виявлятися і розвиватися їхні здібності.

Художня література, за І.Франком, повинна передусім учити читача розпізнавати прекрасне , піднесене і потворне, трагічне і комічне, добро і зло на землі. Завдання художньої літератури - впливати як “ на розум і переконання, так і на чуття, вказувати в самім корені добрі і злі боки існуючого порядку” і виховувати людей, “готових служити всією силою для піддержання добрих і усунення злих боків життя”.

Особливе значення для естетичного виховання має такий жанр літератури, як поезія. Саме поезія, “властивими їй способами торкає всі наші замисли, розворушує всі наші вищі духовні сили, розбуркує чуття” [ 9, c.61 ].

У рідній мові, усній народній творчості І.Франко вбачав могутній засіб навчання та виховання підростаючого покоління.

Леся Українка приділяла надзвичайно велику увагу проблемі дитячої літератури, вважаючи її дійовим засобом виховання. З допомогою віршів та казок письменниця намагалася “навчити дітей бачити прекрасне в навколишньому світі, відчувати барвистість, багатство життя”[ 29, c.76 ]. Чимало з творів Лесі Українки не були написані спеціально для дітей, але можуть використовуватися для дитячого читання з метою формування естетичних смаків і почуттів дітей.

Особливе місце в системі естетичного виховання займає українське народознавство, яке дозволяє ознайомити школярів з духовними надбаннями народу: піснею, казкою, образотворчим мистецтвом, фольклором, виробами народних умільців, обрядами, звичаями.

2. Великі можливості на формування естетичної культури школярів має організація факультативів. Програма передбачає синхронне визначення напрямів літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру, кіномистецтва, що дає можливість встановлювати зв'язки між предметами гуманітарного циклу, визначити роль, місце українського мистецтва у світовому просторі.

3. Естетичне виховання у позакласній роботі. Основні завдання позакласної роботи- це: а) залучення школярів до прекрасного; б) ознайомлення їх з творами мистецтва; в) організація естетичної діяльності дітей.

4. Великі можливості впливу на формування естетичної культури школярів має сім'я, але, на жаль, на базі мистецтва явно недостатньо спілкування дітей і батьків у сучасних умовах життя суспільства.

5. Спонукання школярів до естетичного самовиховання.

У цілому в школі необхідна система естетичного виховання, що охоплює різні боки формування особистості через навчання, працю, суспільну діяльність, дозвілля, спілкування з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Джерела естетичного виховання:

- Природа;

- Мистецтво;

- Особиста діяльність суб'єкта;

- Краса побуту;

- Національні цінності.

Шляхи естетичного виховання:

1. Залучення дітей до праці (прибирання,догляд за тваринами, праця в саду, на городі, у полі, на пришкільних ділянках). Діти люблять працю, у процесі якої створюється щось красиве, незвичайне. В.О.Сухомлинський говорив, що радість праці- це могутня виховна сила;

2. Естетичне виховання в навчальному процесі. Можливості для естетичного виховання учнів є в кожному навчальному предметі, і естетичне виховання повинне відбуватися на кожному уроці. Унікальні можливості формувати почуття прекрасного мають уроки фізкультури. Вони формують красу людського тіла, естетичне ставлення до тіла, фізичного обличчя людини, її рухів. Також багаті можливості для естетичного виховання учнів мають уроки літератури, малювання, музики та різноманітні факультативи. Оволодіння рідною мовою- перший культурний здобуток дитини. Школа розвиває естетичне почуття слова. Особливе місце в естетичному вихованні має займати українська національна культура.

3. Також і у позакласній роботі естетичне виховання школярів має вагоме значення. Здійснювати цей вид виховання можливо на тематичних концертах, виставах, виховних заходах, проводячи бесіди.

Розділ II. Практична реалізація естетичного виховання молодших школярів у позакласній роботі

2.1 Розробка заходів для 1-2 класів

Захід№1

У дружбі з природою.

Мета: сприяти формуванню естетичних смаків; виховувати любов до природи; розвивати пізнавальні інтереси та допитливість; учити спостерігати за природою та насолоджуватися її красою.

Хід заходу

Прослуховування «Пісеньки про дощик» (муз. М. Минкова, сл. Ю. Ентіна) з телефільму «Незнайко з нашого двору».

Бесіда.

Яка погода вам подобається найбільше?

Чому люди люблять сонячну погоду?

Чому вам не подобається дощ?

Чи не краще було б, якби дощів узагалі не було?

Чим корисний дощ?

Дощ не тільки напуває землю. Він іще приносить людям задоволення. Як приємно після жаркого задушливого дня відчути на своєму обличчі перші краплинки теплого літнього дощику, спостерігати, як срібні потоки літньої зливи умивають землю, а потім, якщо поталанить, помилуватися веселкою, яка міниться та переливається в небі.

Читання казок «Як Хмарка землю напувала», «Злива»(дод.1, с.45).

Хвилинка осмислення прочитаного.

Обмін враженнями.

Що вам сподобалося в казках?

Чи нагадали вам казки пригоди з вашого життя? Розкажіть про них.

Розповідь учителя про заклички.

Люди з давніх-давен любили дощ, наділяли його священними властивостями. Якщо довго не було дощу, люди виходили на подвір'я, співали заклички, вірячи в те, що дощ і справді почує їх та прийде напоїти поля, городи й сади.

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В полив'янім горщику!

Мені каша,

Тобі борщ,

Щоб нам весело жилось!

***

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В полив'янім горщику,

Цебром, відром, дійницею,

Над нашою пашницею.

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику!

***

Дощику, дощику,

Припусти, припусти,

На дорідні капусти,

На бабине зіллячко,

На весняні квіти,

На маленькі діти,

Тут вони граються,

Тебе дожидаються,

На високе жито,

Щоб нас звеселити!

Красою літньої зливи милувалися художники, поети, композитори. Вони відтворили свої враження й почуття у власних творах. Давайте згадаємо, які пісні й вірші ви знаєте про дощ, про зливу, про веселку.

Читання вірша Л. Костенко «Дощ полив» (дод.2, с.46).

Робота із загадками.

З неба прийшов,

В землю пішов. (Дощ)

Ждали, звали, а прийшов -- втікаємо. (Дощ)

Вийшла звідкись гарна дівка,

На ній стрічка-семицвітка,

А де з річки воду брала,

Там коромисло зламала. (Веселка)

Різнобарвне коромисло

Над річкою повисло. (Веселка)

Крупно, дрібно зачастило,

Усю землю напоїло. (Злива)

Один ллє,

Другий п'є,

Третій зеленіє та росте. (Дощ, земля, трава)

Сильніша сонця,

Слабіша вітру,

Ніг не має, а іде,

Очей не має, а плаче. (Хмара)

Горя не має, А сльози проливає. (Хмара, дощ)

Робота з кросвордом.

Відповівши на запитання і вписавши відповіді в горизонтальні рядки, ви прочитаєте у виділеному вертикальному стовпчику слово -- назву явища природи.

Що потрібно рослинам для росту?

Що зігріває землю?

Що поливає землю?

Як називають сильний дощ?

Що з'являється в небі після дощу? Ключове слово -- дощик.

	1 3 4	в	о	д	а
		2	с	о	н	ц	є
	3	д	0	щ
	4	з	л	и	в	а
в	е	с	е	л	к	а

Підсумок заходу.

У природи немає поганої погоди, як співається у відомій пісні. І дощ, і сонячний день, і замріяний осінній ранок, і похмурий зимовий вечір, і морозяна ніч -- усе це наша природа, і все це чудово. Любіть свою землю, свою природу, спостерігайте за різними явищами природи, насолоджуйтесь їх красою. Пам'ятайте, що ви теж частина природи, частинка цього великого й такого прекрасного світу.

На закінчення послухайте веселий віршик про дощик.

Дощик налякав

Зачепилась хмарка

За димар на хаті:

Соняхи наділи

Брилики крислаті,

Равлик у домівці

Зачинив кватирку,

Цуценя сховалось

В будці на задвірку.

Перевальцем гуси

Квапляться з рибалки,

Жабки в очереті

Встряли в перепалку.

Дощик, як хлопчисько,

Скинув черевички --

Шукає босоніж

Броду коло річки.

(О. Богемський)

Захід№2

Радість спілкування з природою.

Мета: виховувати любов до природи; сприяти формуванню естетичних смаків; учити бачити красу навколо себе та насолоджуватися красою природи; сприяти розвитку бажання берегти природу.

Хід заходу

Заняття починається з прослуховувания запису пісні «Земля квітів» (муз. Є. Мартинова, сл. І. Шаферана). На дошці -- виставка малюнків квітів. (Можна використати ілюстрації, репродукції картин художників, художні фотографії або підготувати виставку дитячих малюнків.)

Бесіда.

Які почуття викликала у вас пісня?

Діти, чи бували ви на городі своєї бабусі? Пригадайте, що там росте?

А що бабуся саджає у квітнику?

Які квіти ростуть у квітнику у вас на дачі чи у дворі?

Читання оповідання «Для чого росте троянда». (дод.3, с.46)

Хвилинка осмислення прочитаного.

Обмін враженнями.

Де влітку відпочивала Оленка?

Як Оленка допомагала бабусі на городі?

Згадайте, про які овочі бабуся розповідала Оленці?

Чому Оленка зневажливо поставилася до троянди?

Що побачила Оленка якось уранці на кущі троянди? -- Якою була квітка?

Які почуття викликала чудова квітка у дівчинки?

Чи милувалися ви квітами троянди?

Чим вони вам подобаються?

Квіти супроводжують людину все життя. Коли народжується дитина -- тато дарує мамі квіти на знак подяки за те, що вона народила йому сина чи доньку. Ідучи першого вересня до школи, першокласник дарує квіти вчительці. Квіти дарують на день народження, на свята, на весілля. Життя людини неможливе без квітів. Уявіть, яким сірим воно стало б, якби з лиця Землі зникли всі квіти. А вони й справді поступово зникають, бо безжалісні руки їх зривають оберемками, а потім зів'ялі просто викидають. Подумайте про це, прийшовши до лісу чи до квітника. Помилуйтеся квітами й залишіть їх жити. Нехай інші люди теж мають змогу радіти їх красі.

-- Розкажіть, як треба доглядати за квітами, які роботи проводяться у квітнику?

Змагання на кращого знавця квітів.

Учні ділять на команди. Кожна команда по черзі каже назву квітки. Виграє та команда, яка останньою назве квітку.

Матеріал для гри: троянда, мак, ромашка, барвінок, пролісок, фіалка, матіола, лілія, волошка, сокирка, настурція, космея, сон-трава, півонія, гладіолус, жоржина, хризантема, конвалія, ірис, чорнобривці, гвоздики, тюльпани.

Робота з кросвордом «Квітковий».

Вписавши в горизонтальні клітинки назви квітів, ми прочитаємо у виділеному вертикальному стовпчику, що приносять людині квіти.

			т	р	о	я	н	д	а
		ф	і	а	л	к	а
г	в	о	з	д	и	к	а
			л	і	л	і	я
	і	р	и	с
				т	ю	л	ь	п	а	н
	м	а	л	ь	в	а

Квітка -- «цариця квітника».

Ніжна лісова квіточка фіолетового кольору із запашним ароматом.

Червона, біла або рожева квітка на тонкому стеблі.

Біла ніжна садова квітка на високому стеблі з вузькими листочками. Квіти з такою самою назвою ростуть иа воді річки чи озера.

Сині або жовті квіти, які цвітуть навесні. В Україні ще мають назву «півники».

Одна з найперших весняних квіток червоного або жовтого кольору.

Висока квітка здебільшого рожевого кольору, що здавна росте біля українських хат.

Ключове слово -- радість.

Квітковий хоровод.

Бажано заздалегідь дати дітям завдання приготувати з батьками віночки із паперових квітів, комірці у вигляді пелюсток квітів чи шапочки у формі якоїсь квітки.

Діти водять хоровод, співаючи «Пісеньку квітів»:

Ми веселі квіти, квіти,

Всі ми сонця діти, діти,

Всі ми діти сонячного ранку,

Розцвітаєм з самого світанку.

Маки і троянди, і волошки,

Нумо, потанцюєм разом трошки,

Всі ми діти сонячного ранку,

Розцвітаєм з самого світанку.

Квіточку розквітлу не зривайте,

Краще з нами пісню заспівайте,

Всі ми діти сонячного ранку,

Розцвітаєм з самого світанку.

Квіточки червоні і блакитні,

Як дитячі усмішки привітні,

Всі ми діти сонячного ранку,

Розцвітаєм з самого світанку.

Хай над нами сонечко сіяє,

Хай земля, як квітка, розцвітає.

Всі ми діти сонячного ранку,

Розцвітаєм з самого світанку.

(Л. П. Бабаева)

Захід№3

Радість спілкування з природою.

Мета: учити відчувати радість і насолоду від спілкування з природою; прищеплювати любов до всього живого; виховувати спостережливість; сприяти вихованню естетичних смаків.

Обладнання: репродукція картини Левітана «Золота осінь» або інші твори художників із пейзажами осіннього та зимового лісу.

Хід заходу

Бажано, щоб перед заняттям учні побували в осінньому або зимовому лісі на екскурсії.

Заняття починається з прослуховування або хорового виконання пісні «Сплять над озером ялинки» (муз. К. М'яскова, сл. В. Скомаровського).

Сплять над озером ялинки,

Як сестрички, в сновитку,

Біла віхола хустинки

Їїм зіткала нашвидку.

А берізка, мов лілея,

В платті з ніжних пелюсток.

Замість бантика у неї

З клена вирваний листок.

Де калина, де шипшина,

Де черешенька мала,

Все зима запорошила,

Запушила, замела.

Бесіда.

Які враження викликала у вас почута пісня?

Яким ви уявляли собі зимовий ліс?

Згадайте, що ви бачили на екскурсії в зимовому (або осінньому) лісі?

Зіставте свої враження від побаченого в лісі й від картин художників, які ви бачите на дошці.

Люди завжди захоплювалися красою та величністю лісу. Ліс прекрасний будь-якої пори року. Він радує людину весною, коли розпускаються перші листочки і з'являються перші проліски, фіалки та сон-трава, коли вся природа оживає, а птахи у верхів'ях дерев співають гімн приходу весни.

Чудовий ліс улітку, коли дарує людині прохолоду, коли так приємно спочити від спеки в мережаних затінках дерев. Але особливе враження викликає осінній ліс, коли вся природа затихає, одягає золоте вбрання і чекає приходу зими. Як їм живеться зимою під снігом -- берізкам і ялинкам, кленам і соснам? Чи легко пережити холодні завірюхи й тріскучі морози?

Послухайте казку «Як клен листочки загубив».

Читання казки вчителем (дод.4, с.49).

Хвилинка осмислення прочитаного.

Обмін враженнями.

Де народився Кленочок?

Яким він був?

Хто ріс поряд із Кленочком?

Яким був Кленочок улітку?

Які зміни сталися з Кленочком восени?

Чому інші дерева не раділи разом із кленочком своєму золотому вбранню?

Чому Кленочок заплакав?

Як втішила його Берізка?

Що снилося Кленочку, закутаному в білу снігову ковдру?

-- Пригадайте, які твори про осінню та зимову природу ви читали.

Робота з кросвордом «Рослини лісу».

Правильно записавши слова в горизонтальних рядках, ми прочитаємо у виділеному вертикальному стовпчику ім'я головного героя прочитаної казки.

			к	а	л	и	н	а
		я	л	и	н	а
б	е	р	е	з	а
с	о	с	н	а
			о	с	и	к	а
		а	к	а	ц	і	я

Кущ із білими квітами і червоними ягодами, символ України.

«Новорічне» дерево,

Дерево з білою корою.

Хвойне дерево, але не ялинка.

Дерево, у якого від вітру листочки ніби тремтять.

Дерево, яке на початку літа цвіте запашними білими або рожевими кетягами.

Ключове слово -- кленок.

Підсумок заходу.

Сподіваюся, що після сьогоднішньої розмови ви будете уважніше ставитися до природи, не заподієте шкоди жодному деревцю чи кущику, а навесні разом із батьками посадите біля свого будинку кленочок чи берізку, а може, кущ калини і будете доглядати за ними. А дерево чи кущ віддячить вам за доброту своїм буйним лвітом чи веселим зеленим вбранням навесні, прохолодою влітку і золотим сяйвом восени.

-- А тепер намалюйте кленочок таким, яким ви його уявили, читаючи казку.

2.2. Розробка заходів для 3-4 класів

Захід№4

Давайте мріяти!

Мета: учити бачити прекрасне й святкове в повсякденному Житті; виховувати любов до природи; сприяти формуванню естетичної культури; розвивати уяву.

Хід заходу

На початку заходу доцільно прослухати пісню «Сплять над озером ялинки» (муз. К. М'яскова, сл. В. Скомаровського). (Див. захід№3, с. 31).

Вступна бесіда.

- Чи любите ви зиму?

- А за що ви її любите? Давайте згадаємо, чим нас радує зима.

Учитель узагальнює відповіді дітей, звертаючи особливу увагу на красу зимової пори.

-- А чи замислювалися ви над тим, як приходить до нас зима? Іноді буває, лягаєш спати -- на вулиці дощ, калюжі, низькі сірі хмари... А вранці прокинешся -- подвір'я не впізнати: все біле, засніжене, іскриться та виблискує на сонечку, аж дивитися боляче, хочеться зажмуритись. Як же відбувається це дивне перетворення? Дізнатись про це нам, можливо, допоможе оповідання «Як приходить зима».

Читання вчителем оповідання (додю5, с.51).

(Бажано читати на фоні дуже тихої ліричної музики.)

Хвилинка осмислення прочитаного.

Обмін враженнями.

Про що розповіла вчителька на уроці?

Як Оленка готувалася до зустрічі із Зимою?

Які дійства побачила Оленка за своїм вікном?

Опишіть, якою побачила Оленка Зиму.

Згадайте, яку сукню подарувала Зима Оленці.

Що сталося, коли ніч закінчилася?

Чи сподобався вам Оленчин сон?

А ви коли-небудь бачили схожі сни?

Учіться мріяти, вірити в диво, у справжнє чудо, і воно здійсниться. Треба тільки частіше спостерігати за природою, бо й сама природа -- це найбільше диво, яке досі не розгадане людиною. Природа розкриває свої таємниці тільки спостережливим і добрим людям. Звичайно, Оленці просто приснився сон, але погодьтеся, як чудово бачити ось такі ніжні, чарівні сни!

Робота з кросвордом «Зимовий».

-- Сьогодні ми розв'язуємо кросворд «Зимовий». Якщо ви його розв'яжете правильно, то у виділеному вертикальному стовпчику прочитаєте, хто танцював з Оленкою у хороводі.

					с	і	ч	є	н	ь
г	р	у	д	є	н	ь
		6	с	н	і	г	о	м
			л	и	ж	а	х
				з	и	м	а
			с	а	н	ч	а	т	а	х
	я	л	и	н	к	а
		л	ю	т	и	й

Як називається перший місяць року?

Як називається перший місяць зими?

Чим вкривається взимку земля?

На чому діти люблять кататися взимку?

Як називається пора року, коли падає сніг?

На чому катаються діти з гірок?

Яке дерево взимку залишається зеленим?

Як називається останній місяць зими?

Ключове слово -- сніжинки.

Конкурс на кращого декламатора вірша про зиму.

Діти готуються до конкурсу заздалегідь, вивчаючи вірші про зиму. Як варіант, можна, щоб вчитель сам прочитав учням вірші, попередивши, що слід звернути увагу на образність, на красу поетичного слова.

Підсумок заходу.

-- Намалюйте ілюстрацію до прочитаного оповідання або прихід зими за власною уявою.

Захід№5

Буду я природі другом!

Мета: формувати естетичну та екологічну культуру; учити любити все живе на землі, берегти природу рідного краю, відчувати її красу; розвивати почуття прекрасного.

Хід заходу

Звучить пісня «Весняній настрій» (муз. В. Рубашевського, сл. М. Пляцковського). естетичний виховання позакласний школяр

Вступна бесіда.

Які почуття викликала у вас, діти, ця пісня?

Про що вона нам нагадала?

-- Нарешті до нас прийшла весна -- з теплими вітрами, дзвінкими струмочками, з галасливими птахами, які повернулися з теплих країв до рідних домівок; з першими весняними квітами. Окрасою весни, звичайно ж, є квіти. Згадайте, які квіти навесні з'являються найпершими? (Проліски.)

Проліски -- це перші весняні посланці, які сповіщають про прихід весни. А потім розцвітають фіалки, конвалії, сон-трава.

Ось як гарно пише про конвалії українська поетеса Марія Познанська у вірші «Конвалії» (дод.6, с.53).

Учитель читає вірш.

У Марії Познанської є гарний вірш ще про одну квітку ромашку. Послухайте його. (Учитель читає вірш «Ромашка» (дод. 7, с.53 )).

Як ви думаєте, чому бджілка не дозволила зірвати ромашку?

А тепер уявіть собі, що люди зірвали геть усі лісові квіти. Яким би став ліс? Чи захотілося б нам знову прийти до такого лісу?

Читання вчителем оповідання «Паперові квіти» (дод.8, с. 54)

Хвилинка осмислення прочитаного.

Обмін враженнями.

Куди ходили діти на останньому уроці?

Про що вчителька попередила учнів?

Що діти побачили в лісі?

Що найбільше вразило дітей у весняному лісі?.

Чи бачили ви самі такі лісові галявини, які аж іскряться від розквітлих пролісків?

З ким ви ходили до весняного лісу?

Чи розповідали вам батьки, як треба поводитись у лісі?

Чому Марійка вирізала ввечері квіти з паперу?

Читання вірша.

-- А зараз послухайте вірш О.Пархоменка «Конвалії».

Весна лужок між липами

Перлинами засипала,--

Прибрала темнолистими

Конваліями чистими.

На липі зяблик ценькає,

Тримаю квіти жменькою,

Навіщо рвав -- не відаю,

Побавлюсь-бо й розкидаю!

Лишив жмуток під липою,

А сам ледь-ледь не хлипаю...

Покривджені, зів'ялії,

Простіть мене, конвалії!

Які почуття викликав у вас цей вірш?

Що, на ваш погляд, можна зробити, щоб милуватися квітами, не зриваючи їх?

Звичайно, можна посадити конвалії, проліски та інші лісові квіти у себе в садку, біля під'їзду чи зробити клумбу на подвір'ї школи. Тоді не тільки ви, а й інші люди будуть милуватися квітами і згадувати добрим словом того, хто їх посадив.

Я посаджу берізоньку,

Зелену та струнку,

Нехай росте під сонечком

У нашому гайку.

Прийде весна теплесенька,

Їй коси розплете --

Нехай мала берізонька

На радість всім росте!

(/. Волкуневич)

Бажано, щоб цей вірш прочитав напам'ять один з учнів.

Робота з афоризмами.

Великий російський письменник Лев Миколайович Толстой говорив: «Щастя -- це бути з природою, бачити її, говорити з нею».

«Птахам дані крила, рибам -- плавці, а людям, які живуть в Природі,-- вивчення і пізнання Природи, ось їхні крила». (Косе Марші)

Робота з кросвордом «Весняний».

-- Сьогодні ми працюємо з кросвордом «Весняний». У горизонтальні рядочки треба вписати назви весняних квітів, тоді у виділеному вертикальному стовпчику ви прочитаєте назву пори року.

б

а

р

в

і

н

о

к

н

е

з

а

б

у

д

к

а

п

р

о

л

і

с

о

к

т

ю

л

ь

п

а

н

ф

і

а

л

к

а

Квітка, у якої стебла стеляться по землі, а квіти блакитного кольору.

Дрібненькі блакитні квіточки, які «просять, щоб їх не забували».

Перша квітка весни.

4: Квітка - окраса весняного саду, червоного або жовтого кольору.

5. Невеличкі весняні квіти фіолетового або бузкового кольору, які мають дуже приємний запашний аромат.

Ключове слово -- весна.

Підсумок заняття.

Чи сподобалася вам Марійка з прочитаного оповідання? Чому?

Що б ви хотіли сказати їй при зустрічі?

- Запишіть у зошит свої побажання Марійці і намалюйте букет весняних квітів.

- Діти виконують малюнок під музику П. Чайковського «Пори року. Весна». (Варіант: «Вальс квітів» із балету П. Чайковського «Лускунчик».)

Висновки

Зважаючи на сучасний стиль життя суспільства, на появу нових технологі та витіснення активного способу життя, а саме прогулянок на природі, екскурсій до музеїв, галерей та ін. гострим питанням постало естетичне виховання молоді. Саме воно спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.

У ході дослідження ми розглянули основні аспекти естетичного виховання молодших школярів і дійшли висновку, що поняття “естетичне виховання” у педагогічній літературі розкладається як невід`ємна складова ідейного, трудового, морального, фізичного виховання, як систематичне , науково умотивоване звертання до людських емоцій, які розвивають у молодших школярів такі здібності, що сприяють не тільки естетичному сприйняттю прекрасного у житті і мистецтві, а й роблять кожного з них творцем естетичних цінностей. Розглянули завдання даного виховання до яких належать:

- розвинути естетичний смак,

- навчити відрізняти справжню красу,

- навчити реалізувати естетичні інтереси.