Розвиток пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в музично-дидактичних іграх

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Пізнавальна активність дітей старшого дошкільного віку

1.2 Особливості розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку

1.3 Музично-дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Вимірювання первинного рівня пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку

2.2 Методика впровадження музично-дидактичних ігор з метою розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку

2.3 Аналіз експериментального дослідження

ВСТУП

Соціально-економічний розвиток України як сучасної, незалежної європейської держави, можливий за умови якісного удосконалення системи освіти, зокрема, її першої ланки - дошкільного виховання. Проблема пізнавальної активності дошкільників - одна з найактуальніших у теорії психологічної науки та у практиці дошкільних навчальних закладів, оскільки активність є необхідною умовою формування розумових якостей дітей-дошкільників, їх самостійності, ініціативності.

Питання розвитку пізнавальної активності, її структуру розкривали у своїх працях Д. Богоявленська, Г. Костюк, В. Котирло, О. Матюшкін та ін.; залежність розвитку пізнавальної активності від спілкування з дорослими, однолітками, висвітлювали М. Лісіна, Д. Годовікова.

Формування пізнавальної активності дошкільників здійснюється в процесі навчання, де розвиваються пізнавальні психічні процеси: відчуття, сприймання, пам'ять, увага, уява, мовлення. Здебільшого дослідження науковців спрямовані на вивчення розвитку окремих психічних процесів, психічних дій. Так, наприклад, зорові, слухові, кінестетичні сприймання досліджували педагоги (А .Богуш, О. Лєушина), психологи (Т. Єндовицька, Л. Котлярова, З. Богуславська, Н. Агеносова) та ін. Нажаль відсутні дослідження одночасного формування багатосторонніх дій, які впливають на формування пізнавальної активності дошкільників. Під формуванням одночасних багатосторонніх дій розуміється використання максимально можливих форм дій дитиною в обмежений проміжок часу, зокрема, протягом одного заняття.

Важливим засобом у розвитку пізнавальної активності дошкільників виступають музично-дидактичні ігри. Питання розвитку окремих психічних процесів дітей через застосування музично-дидактичних ігор розкрито у працях педагогів М. Шуть, Н. Коновалової, Н. Ветлугіної, Р. Варшавської, Л. Кудряшової та ін. Центральне місце у психічному розвитку дошкільників відводиться дидактичним іграм у дослідженнях психологів та педагогів Т. Понаманської, В. Мухіної, О. Усової, Є. Тихеєвої, Л. Венгер, А. Бондаренко та ін.

Отже, проблема застосування музично-дидактичних ігор для розвитку пізнавальної активності дошкільників висвітлена у психолого-педагогічній літературі недостатньо. Саме це і обумовило вибір теми курсової роботи «Розвиток пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в музично-дидактичних іграх».

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити вплив музично-дидактичних ігор на розвиток пізнавальної активності дошкільників.

Завдання дослідження:

На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність пізнавальної активності дошкільників, висвітлити особливості розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.

Розкрити зміст поняття «музично-дидактичні ігри» у контексті розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.

Експериментально перевірити вплив музично-дидактичних ігор на розвиток пізнавальної активності дошкільників старшої групи.

Надати методичні рекомендації вихователям ДНЗ та батькам з питання розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.

Об'єкт дослідження: пізнавальна активність дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: музично-дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку.

Гіпотеза дослідження: припущення про те, що розвиток пізнавальної активності дошкільників буде ефективно відбуватися у ході музично-дидактичних ігор за умов розвитку мислення, формування вмінь дітей аналізувати, порівнювати, класифікувати; логічно міркувати.

Для досягнення завдань у дослідженні нами були використані наступні методи: аналіз і вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури; цілеспрямоване спостереження за працею вихователів, відповідний обсяг експериментально-емпіричних методів: констатуючий, формувальний та контрольний види педагогічного експерименту, бесіди, аналіз дитячих робіт, аналіз виконаної роботи, визначення її ефективності.

Експеримент проводився в дошкільному навчальному закладі № 119 м. Харкова. В експерименті брали участь 20 дітей старшої групи. Вік досліджуваних складав 5-6 років.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1 Пізнавальна активність дітей старшого дошкільного віку

Активність дитини відіграє вирішальну роль у характеристиці особистості. Вивчення психолого-педагогічної літератури показало, що існує низка підходів щодо тлумачення сутності поняття «пізнавальна активність». Зокрема, пізнавальна активність визначається як стан, що передує діяльності і породжує її, як міра діяльності, як риса, якість особистості, як умова розвитку та результат виховання (Л. Виготський, М. Мухіна, С. Рубінштейн). Варто зауважити, що пізнавальна активність має тісний зв'язок з самостійністю (Л. Анциферова, Б. Єсипов, І. Лернер, О. Данилов); пізнавальною діяльністю (Г. Щукіна, І. Кутузов, М. Лісіна); спілкуванням з дорослими та однолітками (Д. Годовікова); розумінням (М. Вертгеймер, С. Герасимов, А. Смирнов). У контексті особливостей психічного розвитку дитини пізнавальна активність обумовлюється індивідуальністю людини.

Розумова активність, що розвивається, змінює й орієнтувальні дії дитини. Замість безладних, шукаючих вони стають організованими, дослідницькими, справді пізнавальними.

Ця нова якість дій дитини виявляється як у поводженні з речами, так і в спілкуванні з людьми. Маля ( 1 р., 5 міс. - 2 р.), виконуючи дії з предметами, пізнавало їх властивості. Але його активність мотивувалася загальною установкою «що це?», «що таке?». Здобутий результат сама дитина не сприймає як нове відкриття, нове знання, хоч ним і збагачується її практичний досвід. При цьому, як справедливо зазначає Л. Божович, речі часто самі «притягують» до себе дії дитини. За словами К. Левіна ящик з будівельним матеріалом спонукає дитину щось будувати, побачений пиріжок «хоче бути з'їденим».

У дошкільника ця «привабливість», що йде від речей, слабне. Активність дитини дедалі частіше спричиняється її інтересами і потребами.

Дошкільника цікавить не тільки новий для нього предмет сам собою. Чотири-шестирічні діти хочуть дізнатися і про його будову призначення, спосіб використання, походження. Мотивом, що спонукає дошкільника маніпулювати предметами, є пізнавальний інтерес.

Дитина хоче дізнатися, як працює годинник, що в нього всередині. Де захований дзвінок телефону? Як магніт тримає цвяхи? Як відчиняються двері поїзду метро? Це пізнавальне відношення чітко виявляється у специфіці дитячих запитань, адресованих дорослим. Кількість запитань різко зростає до 5-6 років.

Розвиток пізнавальних інтересів у дошкільників чітко виступає в тому, що зростає бажання дітей займатися розумовою діяльністю. Після 4-5 років діти люблять міркувати, сперечатися, розв'язувати задачі, головоломки, добирати слова в риму, порівнювати різні речі і явища між собою тощо. Як свідчить дослідження А. Голубєвої, найбільший інтерес до розумової роботи у старших дошкільників спричиняло розв'язування суто інтелектуальних задач.

Дошкільник, на відміну від маляти, для якого запитання є лише формою спілкування, контакту з дорослим, закидає старших запитаннями «чому?», «для чого?» і «як?». Він чекає від них відповіді, добивається ясності, висловлює сумнів. Чотири-п'ятирічна дитина стає «чомучкою». У неї формується запитальне ставлення до навколишнього світу.

Стійкість такого допитливого ставлення дитини до дійсності залежить від того, культивують дорослі це ставлення до навколишнього світу чи гасять його своїм зневажливим ставленням до запитань дітей і небажанням відповідати на них. Але якщо вихователь підтримує запитання дитини, спонукає саму дитину шукати розв`язки задачі, яка виникла, якщо своїми відповідями спрямовує її думку на постановку і розв'язання нових посильних задач, то в дитини формуються дуже цінні риси особистості - цікавість, допитливість, спостережливість. Ці якості особистості надають активності дитини чіткої пізнавальної спрямованості.

Як показують дослідження Г. Щукіної, Г. Люблінської, виникнення у дітей інтересу до предметів і явищ навколишнього світу безпосередньо залежить від знань, які має дитина з тієї чи іншої галузі, а також від тих способів, якими вихователь відкриває для неї «міру незнання», те нове, що доповнює її знання про предмет.

З одного боку, інтерес як бажання знати щось, знати глибше, повніше, точніше, виникає, коли дитина вже щось знає, наприклад про тварин, про транспорт, про сезонні явища. Якщо дітям нічого невідомо про вулкани або єгипетські ієрогліфи, то інтерес до таких невідомих явищ сам собою не може виникнути.

3 другого боку, якщо вихователь, розповідаючи про щось, нічого нового дітям не розкриває, їм стає нецікаво його слухати. Вони нічого нового не дізнаються, і їх увага швидко відвертається.

Розповідь вихователя буде цікавою, якщо в ній розкривається якийсь невідомий дітям, але істотний бік відомого об'єкта: походження предмета, призначення знаряддя, машини, чи зумовлена способом життя особливість будови органа у тварин, тобто щось нове навіть у тому, що дитині відомо. Особливе значення для дітей дошкільників має пізнавання мінливості явищ, їх життєвого значення і практичного застосування.

Дослідження показали, що як для школярів середніх класів так і для дітей дошкільного віку вирішальне значення у формуванні пі-знавальних інтересів має спосіб подання нових знань. Коли вихователь, щоб спричинити активний інтерес шести-семирічних дітей до деяких тварин, розповідав про них, використовуючи додатково книжку Є. Чарушина, де повно і жваво описані вже знайомі дітям тварини, інтерес дітей до тварин зростав. Вони й самі після цього повніше і докладніше описували цих тварин, їхні зовнішні ознаки, спосіб життя [папка 7].

Проте інтерес дітей зростає ще помітніше, коли додаткові відомості про тих самих тварин даються у формі відкриттів самих дітей. Наприклад, у такій незвичній формі, як це зробив журналіст Фр. Лорд, «узяв інтерв'ю» у представника тваринного світу.

У процесі формування у дітей-дошкільників пізнавального ставлення до навколишнього чітко розкриваються деякі сторони самих пізнавальних інтересів. У них яскраво виражена насамперед єдність інтелектуального і емоційного ставлення людини до предметів дійсності. У них тісно переплітаються старі, тобто раніше набуті знання, і нові, невідомі, незвичайні, які проте, дитина сприймає як цікаві тільки тоді, коли вони вже трохи відомі.

Проведені дослідження показали, що, ставлячи запитання і дістаючи на них відповіді старших або однолітків, дитина аналізує ті складні факти життя, з якими вона зустрічається. Пізнавальна активність дитини спонукає й дорослого пояснювати їй, показувати наявні в житті залежності між явищами. Так дитина вчиться узагальнювати, переходить до категоріальних і усвідомлених знань. Ситуативність мислення, характерна для 3-5-річних дітей, поступово долається.

Діти дедалі більше звільняються від залежності від тих житейських умов, в яких дано конкретне завдання, і переходить до узагальненого й логічного його розв`язання в думці.

1.2 Особливості розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку

Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що проблема особливостей розвитку пізнавальної активності дошкільників постійно перебуває в полі зору сучасних учених, психологів, педагогів. Проте переважна більшість наукових робіт орієнтована на розгляд розвитку окремих психічних процесів дитини, а саме: відчуття, сприймання, пам'ять, уява, мислення, мовлення, увага.

Проведене дослідження показало, що питання особливостей розвитку пізнавальної активності дошкільників висвітлюється у Програмах навчання та виховання, як риса особистості. Так, у Базовому компоненті дошкільної освіти у сфері «Я-сам», змістовій лінії «Психічне Я» підкреслюється, що дитина повинна мати уявлення про пізнавальну активність у власному розвитку, цікавитися особливостями свого сприймання, пам'яті, уяви, мислення; володіти початковими формами дослідництва. Програма «Малятко» наголошує, що дитина не є пасивною істотою і ніяка інша людина не може вплинути на дитину без її реальної діяльності. Програма «Дитина» підкреслює, що особистість - істота активна, яка прагне до самостійних дій, до певної незалежності, до творчої ініціативи. Це діяч, а не споглядач.

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ВПЛИВУ МУЗИЧНО-ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Вимірювання первинного рівня пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку

Дослідження було проведене у старших групах дошкільного навчального закладу №119 м. Харкова у 2008-2009 навчальному році. У ньому приймало участь 20 дітей (10 дітей - експериментальної групи, 10 дітей - контрольної групи). У роботі були використанні оптимальні умови для розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.

Експеримент складався з III етапів: констатувального, формувального та контрольного.

Зупинимось докладніше на проведенні констатувального експерименту.

Метою констатувального експерименту було визначити рівень розвитку пізнавальної активності дітей старшої групи на заняттях.

Для виявлення рівня розвитку пізнавальної активності у музично-дидактичних іграх були використані такі показники:

уміння вирізняти звуки за висотою та тривалістю;

уміння дітей впізнавати знайому мелодію, розрізняти вокальну та інструментальну музику, звучання різноманітних інструментів;

уміння активно сприймати музику, виразно виконувати музично-ритмічні рухи.

З цією метою дошкільникам пропонувались музично-дидактичні ігри відповідно до основних видів діяльності на музичних заняттях (співи, слухання музики, музичні рухи) за методикою Н. Кононової [номер Кононовой, с. 8-19, 32-52].

Рівні показників розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в музично-дидактичних іграх представлено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Характеристика показників розвитку пізнавальної активності у музично-дидактичних іграх

Рівні	Характеристика показників розвитку пізнавальної активності дітей старшої дошкільної групи
1	2
Високий	Дитина правильно визначає рух мелодії: вгору, вниз, на одній висоті; правильно показує напрям руху мелодії рукою; визначає звуки за висотою за допомогою нотного запису; правильно вказує тривалості звуків: знаходить два коротких та один довгий звук у мелодії. Дошкільник виокремлює вокальну та інструментальну музику, вирізняє звучання різних музичних інструментів (фортепіано, акордеона, скрипки, флейти, арфи та ін.); правильно визначає танцювальну, маршову, колискову музику. Дитина виявляє вміння самостійно діяти під музику: виконувати різноманітні перестроювання, запам'ятовувати послідовність рухів танцю, використовувати знайомі рухи; вигадувати власні характерні рухи, імпровізувати під музику, створювати композицію танцю.
Середній	Дитина допускає помилки у визначенні напряму руху мелодії. Нотний запис складає за допомогою вихователя. Визначає тривалості звуків, але не одразу може знайти в мелодії послідовність «два коротких, один довгий звук». Добре орієнтується у визначенні вокальної та інструментальної музики, проте допускає неточності у визначенні музичного інструмента. Виконує тільки запропоновані музично-ритмічні рухи, плутається у послідовності рухів, має складності зі створенням танцю.
Низький	Дитина не може визначити напрям руху мелодії; не розуміє, яким чином визначається тривалість звуків. Вирізняє вокальну та інструментальну музику лише за допомогою вихователя. Погано запам'ятовує рухи танцю, відтворює вивчені рухи неточно, з великою кількістю помилок.

пізнавальний активність дидактичний гра

Дітям було запропоновано ряд конкретних музично-дидактичних ігор на розвиток пізнавальної активності.

Дослідження умінь вирізняти звуки за висотою та тривалістю.

Гра 1 «Сходинки».

Ігровий матеріал: п'ять сходинок, іграшки (лялька, ведмежатко, зайченя), дитячі музичні інструменти (акордеон, металофон, губна гармошка).

Хід ігри. Дитина-ведучий виконує на будь-якому інструменті мелодію. Інша дитина визначає напрям руху мелодії вгору, вниз або на одному звуці та відповідно переміщує іграшку по сходинках вгору, вниз або постукує на одній сходинці. Наступна дитина діє іншою іграшкою. У грі приймають учать декілька дітей.

Гра 2 «Знайди потрібний дзвіночок»

Ігровий матеріал: п'ять наборів дзвіночків.

Хід ігри. У грі беруть участь п'ятеро дітей, один із них ведучий. Він сідає за невеликою ширмою або спиною до дітей і грає по черзі на різних дзвіночках. Граки повинні у своєму наборі знайти відповідний дзвіночок та заграти на ньому. При повторенні гри ведучим стає той, хто правильно визначав звучання кожного дзвіночка.

Для оцінки наявного у дітей рівня розвитку умінь вирізняти звуки за висотою та тривалістю нами були розроблені показники і рівні до них:

1) дитина самостійно виконує завдання - 5 балів; 2) виконує завдання за допомогою вихователя - 4 бали; 3) Виконує тільки за допомогою дорослих - 3 бали. Високий рівень: 5-4,5балів (усереднена оцінка);середній рівень: 4,4-4;низький рівень: 3-4 бали.

Таблиця 2.2

№	П.І.	Середній бал	Рівень
1	Акимов Руслан	4,8	В
2	Бойко Віталій	3,4	Н
3	Воронюк Максим	3,9	С
4	Данилова Ірина	3,2	Н
5	Жменька Вікторія	3,2	Н
6	Калінін Ілля	4	С
7	Михайлов Микита	4,5	С
8	Нечаєва Дарина	3,3	Н
9	Романов Олександр	4,7	В
10	Юнязова Карина	4,4	С

Узагальнені результати виконання завдань на виявлення уміння вирізняти звуки за висотою та тривалістю у старших дошкільників у групі 1 на констатувальному етапі експерименту 20 % дітей ми можемо віднести до високого рівня розвитку досліджуваних умінь; 40% - до середнього; 40% - до низького.

Таблиця 2.3 - Узагальнені результати виконання завдань на виявлення уміння вирізняти звуки за висотою та тривалістю у старших дошкільників у групі 2 на констатувальному етапі експерименту

№	П.І.	Середній бал	Рівень
1	Алексєєв Дмитро	4,8	В
2	Винниченко Степан	4	С
3	Голуб Анастасія	3,4	Н
4	Гроздинська Валентина	4,3	С
5	Даронін Микита	3.3	Н
6	Загоруйко Дарина	3,7	С
7	Кліменко Світлана	3,4	Н
8	Лемківська Людмила	3	Н
9	Моісєєнко Данило	4,3	С
10	Ткаченко Поліна	3,2	Н

10% - мають високий рівень досліджуваних умінь, 40%- середній; 50% - низький.

З метою порівняння експериментальних даних отриманих у двох групах нами було побудовано секторні діаграми.

Порівняльна характеристика розвитку уміння вирізняти звуки за висотою та тривалістю у групі 1 і групі 2 на констатувальному етапі експерименту

Група 1 Група 2

Рис. 2.1

Порівняльна характеристика рівня розвитку уміння дітей впізнавати знайому мелодію, розрізняти вокальну та інструментальну музику, звучання різноманітних інструментів у дітей старшого дошкільного віку у групі 1 і групі 2 констатувальному експерименті

Група 1 Група 2

Рис. 2.2

Характеристика рівня розвитку уміння активно сприймати музику, виразно виконувати музично-ритмічні рухи у дітей старшого дошкільного віку у групі 1 і групі 2 на констатувальному етапі експерименту

Група 1 Група 2

Рис. 2.3

Результати констатувального дослідження, що занесені у таблиці і представлені на діаграмах, дають змогу побачити, що рівень розвитку пізнавальної активності у дітей обох груп знаходиться приблизно на однаково невисокому рівні. Більшість дітей має середні та низькі показники розвитку досліджуваних умінь. Саме з цього приводу доцільно провести певний обсяг роботи з метою позитивного впливу на наявний у дітей рівень пізнавальної активності. Зупинимось на цьому детальніше. Уміння впізнавати знайому мелодію, розрізняти вокальну та інструментальну музику, звучання різноманітних інструментів у дітей у групі 1 на низькому рівні - 40%. Саме тому ми оберемо групу № 1 експериментальною групою.

2.2 Методика впровадження музично-дидактичних ігор з метою розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку

На другому етапі експериментальної роботи нами проводився формувальний експеримент.

Основною метою формувального експерименту було сформувати у дітей старшого дошкільного віку показники розвитку пізнавальної активності:

уміння вирізняти звуки за висотою та тривалістю;

уміння дітей впізнавати знайому мелодію, розрізняти вокальну та інструментальну музику, звучання різноманітних інструментів;

уміння активно сприймати музику, виразно виконувати музично-ритмічні рухи.

Завдання даного етапу дослідження:

визначити та підібрати дидактичні ігри, спрямовані на розвиток пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку в музично-дидактичних іграх;

розробити низку завдань, які б сприяли розвитку пізнавальної активності дітей;

упровадити розроблену методику у навчально-виховний процес.

Дітям старшого дошкільного віку було запропоновано низку музично-дидактичних ігор на дослідження зазначених вище умінь.

Проаналізуємо діяльність дітей у деяких музично-дидактичних іграх.

Музично-дидактичною грою «Музичний магазин» передбачено участь групи дітей. Дитина-продавець пропонує покупцю необхідну платівку, при цьому «продавець» голосом показує, що на ній записано. Від виконання дитини залежить, куплять у неї цей товар чи ні, тобто від гравця вимагається чистота звучання, виконання з відповідними музичними нюансами. Діти із задоволенням беруть участь у грі, розвивається своєрідний творчий підхід до музичних творів.

У ході музично-дидактичної гри «Хто більше?» дітям показують портрет П. Чайковського та пропонують назвати твори цього композитора. Діти називають «Хвороба ляльки», «Нова лялька», «Жайворонок», «Камаринська». За кожну правильну відповідь дитина отримує фішку. Перемагає той, хто збере найбільшу кількість фішок.

Корисна для розвитку слуху музично-дидактична гра «Музичне лото». Ігровий матеріал: карточки за числом гравців, на кожній намальовано п'ять ліній (нотний стан), ноти, дитячі музичні інструменти (балалайка, металофон, триола). Хід гри. Дитина-ведучий грає мелодію на одному із музичних інструментів вгору, вниз або на одному звуці. Діти повинні на карточці виложити ноти від першої лінійки до п'ятої або на одній лінійці.

У грі «Яка музика?» діти визначають вокальну та інструментальну музику (звучання різноманітних інструментів: фортепіано, акордеона, скрипки ,флейти, арфи та ін.). Число граків залежить від кількості карточок, на яких змальовано вокальну та інструментальну музику. Гри можна провести, використовуючи музичні записи. Діти без утруднень визначають музику. Закривають пусту половину своїх карточок фішкою, кладуть її проти інструмента (якщо ведучий грає) та проти малюнка, що зображує спів (якщо ведучий виконує пісню). Програмою передбачається знайомство дітей з танцювальною, подібною до маршу та колисковою музикою. Щоб повністю опитати всіх дітей в групі, роздаються карточки із зображенням відповідного виду музики. Малюки слухають музику і піднімають необхідну карточку.

Цікава гра «Три порося». Ігровий матеріал: на планшеті ліс та казковий дім; у ньому вирізано одне віконце, на якому крутиться диск зі зображенням трьох поросят, а саме: Нуф-Нуф у синьому капелюшку, Наф-Наф у червоному, Ніф-Ніф у жовтому капелюшку. Якщо крутити диск із зворотної сторони планшету, то у віконці будиночку почергово з'являються усі поросята. Зверху на ігровому полі прикріплено три пластинки від металофону. Під пластинкою «фа» першої октави намальовано мордочка порося в синьому капелюшку - Нуф-Нуфа, під пластинкою «ля» першої октави - порося у червоному капелюшку - Наф-Наф, під пластинкою «до» другої октави - порося в жовтому капелюшку - Ніф-Ніф. Поряд знаходиться молоточок від металофону, який вільно та легко виймається із петельки. 8-12 великих карточок (за числом гравців), кожна поділена на три частини (три віконця) зі зображенням капелюшків трьох поросят: синьою, червоною та жовтою. Хід гри. Діти сидять півколом. «Подивіться, діти, який красивий будиночок, - говорить вихователь. - Живуть у ньому знайомі нам поросята Нуф-Нуф, Наф-Наф, Ніф-Ніф. Поросята дуже люблять співати. Вони заховались у будиночку та вийдуть тільки тоді, коли ви заспіваєте для них так, як вони співають вам. У Ніф-Ніфа самий високий голос: «Я Ніф-Ніф» (співає і грає на пластинці до другої октави). У Наф-Нафа небагато вище» (співає і грає на пластинці «фа» першої октави). У Нуф-Нуфа найнижчий голос (співає і грає на пластинці «ля» першої октави). Потім вихователь пояснює правила гри, які полягають у наступному. Діти по черзі крутять диск. У віконці будиночку з'являється порося, наприклад, у жовтому капелюшку. Дитина повинна заспівати: «Я Ніф-Ніф» на звуці «до» другої октави та, якщо вона заспівала правильно, отримує карточку із зображенням жовтого капелюшку та закриває нею відповідне зображення на своїй карточці. Якщо дитині складно заспівати, вона грає на пластинці. Перемагає той, хто раніше закриє всі три частини своєї карти.

Гра проводиться у вільний від занять час та на музикальному занятті (без видачі карточек).

Великий вплив на музичне виховання та розвиток дітей мають народні мелодії. Вони прості, виразні та доступні для дітей будь-якого віку. Діти легко запам'ятовують народні мелодії, намагаються деякі з них імпровізувати на металофоні, арфі, акордеоні. Ці мелодії можуть урізноманітнити зміст багатьох музично-дидактичних ігор.

Музична гра «Концерт» наповнює дітей емоційними враженнями, створює піднесений настрій. Зміст концертів зазвичай пов'язується із програмою занять. Проведення концертів має на меті підведення підсумків за вивченим матеріалом.

Використання музичного запису у вільний від занять час дає можливість дітям самостійно імпровізувати рухи, створювати нескладні композиції танців, ігор. А це є змістом таких музично-дидактичних ігор як «Будемо танцювати», «Моя улюблена мелодія», «Визнач танець» та ін. Оволодіння дітьми різноманітними музичними навичками дає можливість проводити ці ігри більш цікаво.

Дітям подобається брати участь у грі «Учимось танцювати». Для гри використовується велика та маленькі матрьошки відповідно до кількості граків. Гра проводиться з підгрупою дітей. Усі сидять навколо столу. У вихователя велика матрьошка, у дітей маленькі. «Велика матрьошка навчить танцювати маленьких», - говорить вихователь і відстукує своєю матрьошкою по столу нескладний ритмічний малюнок. Усі діти одночасно повторюють цей ритм своїми матрьошками. При повторенні гри ведучим може стати дитина, яка правильно виконала завдання.

Ці ігри організовують частіше в другій половині дня, вихователь лише слідкує за ходом гри. Таким чином він не обмежує дітей у імпровізації та за потреби може зосередити увагу дітей на характері музики, її темпових змінах.

Рухи танців, вивчених на заняттях, діти включають у свої ігри, використовують при цьому іграшки та музичні інструменти. Так, до танцю «Калинка» (російська народна пісня) дівчатка придумали рухи з ложками: на другу частину музики відстукують ритмічний малюнок мелодії, змінюючи положення рук (вправо, вліво, вгору, вниз), а потім на першу частину музики дівчатка плавним хороводним кроком обходять одна іншу, низько вклоняються у кінці музичної фрази, хлопчики акомпанують на балалайках.

Таким чином використання музично-дидактичних сприяє розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.

2.3 Аналіз експериментального дослідження

Після проведення формувального етапу роботи, який мав на меті удосконалити розвиток пізнавальної активності старших дошкільників засобами музично-дидактичних ігор доцільно перейти до контрольного етапу дослідження.

Він проводився з метою виявлення динаміки показників розвитку пізнавальної активності в музично-дидактичних іграх дітей старшого дошкільного віку в експериментальній та контрольній групі. Був проведений контрольний експеримент. У експерименті брало участь 20 дітей (по 10 в кожній групі).

Контрольний експеримент передбачав використання зазначених показників розвитку пізнавальної активності дошкільника.

Усе це вивчалось за допомогою методики, яка подібна до методики констатуючого експерименту, включаючи деякі незначні зміни, що не впливало на адекватність результатів.

З цією метою дітям було запропоновано музично-дидактичні ігри подібні до музично-дидактичних ігор констатуючого етапу роботи.

Узагальнені результати виконання завдань на виявлення умінь вирізняти звуки за висотою та тривалістю, впізнавати знайому мелодію, розрізняти вокальну та інструментальну музику, звучання різноманітних інструментів, активно сприймати музику, виразно виконувати музично-ритмічні рухи у дітей старшого дошкільного віку в експериментальній групі на контрольному етапі експерименту

Таблиця 2.4

№	П.І.	Середній бал	Рівень
1	Акимов Руслан	4,8	В
2	Бойко Віталій	4	С
3	Воронюк Максим	3,8	С
4	Данилова Ірина	3	Н
5	Жменька Вікторія	3,2	Н
6	Калінін Ілля	4,2	С
7	Михайлов Микита	4,6	В
8	Нечаєва Дарина	4	С
9	Романов Олександр	4,6	В
10	Юнязова Карина	4,8	В

40% - високий; 40% - середній; 20% - низький.

Узагальнені результати виконання завдань на виявлення умінь вирізняти звуки за висотою та тривалістю, впізнавати знайому мелодію, розрізняти вокальну та інструментальну музику, звучання різноманітних інструментів, активно сприймати музику, виразно виконувати музично-ритмічні рухи у дітей старшого дошкільного віку в контрольній групі на контрольному етапі експерименту.

Таблиця 2.5

№	П.І.	Середній бал	Рівень
1	Алексєєв Дмитро	4,8	В
2	Винниченко Степан	5	В
3	Голуб Анастасія	3,4	Н
4	Гродзинська Валентина	3,8	С
5	Доронін Микита	3,2	Н
6	Загоруйко Дарина	3,8	С
7	Кліменко Світлана	4	С
8	Лемківська Людмила	3	Н
9	Моісеєнко Данило	4,2	С
10	Ткаченко Поліна	3,2	Н

20% - високий; 40% - середній; 40% низький.

Таким чином, контрольний експеримент, проведений наприкінці роботи з дітьми старшого дошкільного віку з метою підвищення рівня розвитку їх пізнавальної активності засобами музично-дидактичних ігор, полягав у підтвердженні позитивних результатів щодо впливу на розвиток пізнавальної активності дошкільників. Про це свідчать порівняння констатувального і контрольного дослідження до і після роботи з дітьми.

Отже, що стосується розвитку умінь вирізняти звуки за висотою та тривалістю, то дані дослідження свідчать, що кількість дітей, яка має високий рівень розвитку даних операцій, у першій групі збільшилась на 20%, а у другій - на 10%. Кількість дітей, яка стала мати середній рівень розвитку вищеназваних умінь в обох групах не змінилась. Кількість дітей, чий рівень розвитку зазначених вище умінь був низький , зменшилась до 20 % , а в другій групі такий рівень був ще у 40% дітей.

Що стосується розвитку уміння впізнавати знайому мелодію, розрізняти вокальну та інструментальну музику, звучання різноманітних інструментів, то дані дослідження свідчать, що в першій (експериментальній) групі дітей, з якою проводилась формуюча робота, кількість дошкільників, яка мала високий рівень розвитку вищеназваних умінь, зросла на 20% (у порівнянні з другою (контрольною) групою, де робота з дітьми не проводилась - на 0% ). В експериментальній групі дітей з низьким рівнем розвитку зазначених вище умінь залишилось лише 20%, а у контрольній групі - 30%.

Що стосується умінь активно сприймати музику та виразно виконувати музично-ритмічні рухи, то дані аналізу досліджень свідчать, що кількість дітей, яка має високий рівень розвитку цих умінь збільшилась тільки у першій групі на 10%. Кількість дітей у першій групі, рівень розвитку даних умінь яких був низький, дійшла до нуля, а в другій групі ще залишалась 10% дітей, які за цими вміннями мають найбільш низький показник.

Підводячи підсумки порівнянню результатів двох експериментів, метою яких було виявлення рівня розвитку пізнавальної активності старших дошкільників до і після проведення з ними навчальної роботи, можна зазначити, що загальний рівень розвитку пізнавальної активності у дітей першої (експериментальної) групи став вище в порівнянні з дітьми другої (контрольної) групи, в якій формувальний експеримент не проводився. Крім того, слід зазначити, що деяке підвищення рівня розвитку пізнавальної активності дітей в другій (контрольні) групі свідчить про те, що вихователь проводив з дітьми планомірну роботу з різних розділів програми. Проведення занять показало можливості корекції у дітей розвитку пізнавальної активності.

В експериментальній групі з низьким рівнем розвитку пізнавальної активності діти відсутні; з середнім рівнем стало 6 дітей; з високим рівнем стало 4 дитини.

У контрольній групі, де робота проводилась за традиційною методикою, з низьким рівнем 1 дитина; середній рівень мають 7 дітей; високий рівень у 2 дітей.

Отже, своїм дослідженням ми підтвердили своє припущення, що використання музично-дидактичних ігор має ефективний вплив на розвиток пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.

Проведена робота дозволила виокремити важливі методичні рекомендації щодо розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку засобами музично-дидактичних ігор у родині. Зокрема, батькам доречно застосовувати ігри на уміння активно сприймати музику. Батьки можуть запропонувати дітям прослухати твори П. Чайковського, Р. Шумана та інших композиторів. Одні й ті ж твори діти можуть слухати кілька разів. Пояснення дорослих перед слуханням або після нього ще більше привертають увагу дітей до тих чи інших особливостей музики. Коли діти вже не вперше слухали певний музичний твір, батькам доречно запропонувати влаштувати вечір загадок: за окремими завершеними музичними фразами, реченнями впізнати твори, визначити їх характер. Так, діти старшого дошкільного віку можуть розрізняти три частини у «Дитячий польці» М. Глинки, виокремити однакові - першу та третю. Ефективним у сімейному вихованні є використання музично-дидактичних ігор «Слухаємо музику», «Улюблені диски», «Музичний магазин» та ін.

Размещено на Allbest.ru