Критерії добору програмного забезпечення у навчально-виховному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дипломна робота

"Критерії добору програмного забезпечення у навчально-виховному процесі"

1. Педагогічні засади застосування проектної методики для навчання і розвитку учнів

1.1 Історичні передумови і сутність методу проектів

проектний методика інформатика педагогіка

Метод проектів не є принципово новим в світовій педагогіці. Він виник ще в початку нинішнього сторіччя в США. Його називали також методом проблем і зв'язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії і освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В.Х.Кілпатріком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня, погодившись з його особистим інтересом саме в цьому знанні. Звідси надзвичайно важливо було показати дітям їх особисту зацікавленість в знаннях, які можуть і повинні знадобитися їм в житті. Для цього необхідна проблема, узята з реального життя, знайома і значуща для дитини, для вирішення якої їй необхідно прикласти отримані знання, нові знання, які ще належить придбати.

Вчитель може підказати джерела інформації, а може просто направити думку учнів в потрібному напрямі для самостійного пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно і в спільних зусиллях вирішити проблему, застосувавши необхідні знання часом з різних областей, отримати реальний і відчутний результат. Вся робота над проблемою, таким чином, набуває контурів проектної діяльності.

Зрозуміло, з часом ідея методу проектів зазнала деяку еволюцію. Створена з ідеї вільного виховання, в даний час вона стає інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти. . Але суть її залишається тією самою - стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що припускають володіння певною сумою знань і через проектну діяльність, передбачають вирішення цих проблем, уміння практично застосовувати отримані знання, розвиток рефлексійного (у термінології Джона Дьюї або критичного мислення). Суть рефлексійного мислення - вічний пошук фактів, їх аналіз, роздуми над їх достовірністю, логічне вибудовування фактів для пізнання нового, для знаходження виходу з сумніву, формування впевненості, заснованої на аргументованому міркуванні. "Потреба в вирішенні сумніву є постійним і керівним чинником у всьому процесі рефлексії. Де немає питання, або проблеми для вирішення, або де немає Складнощів, які потрібно подолати, потік думок йде навмання. Проблема встановлює мету думки, а мету контролює процес мислення".

Метод проектів привернув увагу російських педагогів ще на початку 20 століття. Ідеї проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів. Під керівництвом російського педагога С.Т.Шацького в 1905 році була організована невелика група співробітників, що намагалася активно використовувати проектні методи в практиці викладання.

Пізніше, вже при радянській владі ці ідеї стали досить широко впроваджуватися в школу, але недостатньо продумано і послідовно і ухвалою ЦК ВКП(б) в 1931 році метод проектів був засуджений і з тих пір до недавнього часу в Росії більше не робилося скільки-небудь серйозних спроб відродити цей метод в шкільній практиці. Разом з тим в зарубіжній школі він активно і вельми успішно розвивався. У США, Великобританії, Бельгії, Ізраїлі, Фінляндії, Німеччині, Італії, Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах, де ідеї гуманістичного підходу до утворення Дж. Дьюї, його метод проектів знайшов широке розповсюдження і придбав велику популярність через раціональне поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для вирішення конкретних проблем навколишньої дійсності в спільній діяльності школярів. "Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати" - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, який і привертає багато освітніх систем, прагнучих знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями.

У основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного і творчого мислення. Метод проектів - це з області дидактики, приватних методик, якщо він використовується в рамках певного предмету. Метод - це дидактична категорія. Це сукупність прийомів, операцій оволодіння певною областю практичного або теоретичного знання, тієї або іншої діяльності. Це шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання. Тому, якщо ми говоримо про метод проектів, то маємо на увазі саме спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технологію), яка повинна завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, оформленим тим або іншим чином. Дидакти, педагоги звернулися до цього методу, щоб вирішувати свої дидактичні задачі. У основу методу проектів покладена ідея, що становить суть поняття "проект", його прагматична спрямованість на результат, який можна отримати при рішенні тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми. Цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Щоб добитися такого результату, необхідно навчити дітей або дорослих студентів самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, привертаючи для цієї мети знання з різних областей, уміння прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів рішення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей метод органічно поєднується з груповими (collaborative or cooperative learning) методами. Метод проектів завжди припускає вирішення якоїсь проблеми. Вирішення проблеми передбачає, з одного боку, використання сукупності, різноманітних методів, засобів навчання, а з іншою, припускає необхідність інтеграції знань, умінь застосовувати знання з різних областей науки, техніки, технології, творчих областей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, "відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична - конкретний результат, готовий до використання (на уроці, в школі, в реальному житті). Якщо говорити про метод проектів як про педагогічну технологію, то ця технологія припускає сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих по самій своїй суті.

1.2 Типологія проектів

Для класифікації проектів пропонуються наступні типологічні ознаки:

1) Домінуюча в проекті діяльність: дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна (практико-орієнтована), ознайомлювальне орієнтування, ін. (дослідницький проект, ігровий, практико-орієнтований, творчий);

2) Наочно-змістовна область: моно проект (в рамках однієї області знання); міжпредметний проект.

3) Характер координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований (неявний, такий, що імітує учасника проекту, характерний для телекомунікаційних проектів).

4) Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).

5) Кількість учасників проекту.

6) Тривалість проекту.

Реалізація методу проектів і дослідницького методу на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат в класі, оскільки вчителеві доводиться переорієнтовувати свою учбово-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності що вчаться, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Окремо слід сказати про необхідність організації зовнішньої оцінки проектів, оскільки тільки таким чином можна відстежувати їх ефективність, збої, необхідність своєчасної корекції. Характер цієї оцінки у великій мірі залежить як від типу проекту, так і від теми проекту (його зміст), умов проведення. Якщо це дослідницький проект, то він обов'язково включає етапність проведення, причому успіх всього проекту багато в чому залежить від правильно організованої роботи на окремих етапах.

Слід зупинитися і на загальних підходах до структуризації проекту:

- Починати слід завжди з вибору теми проекту, його типу, кількості учасників.

- 2. Далі вчителеві необхідно продумати можливі варіанти проблем, які важливо досліджувати в рамках наміченої тематики. Самі ж проблеми висуваються такими, що учні з подачі вчителя (навідні питання, ситуації, сприяючі визначенню проблем, відеоряд з тією ж метою, т.д.). Тут доречна "мозкова атака" з подальшим колективним обговоренням.

3. Розподіл завдань по групах, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень.

4. Самостійна робота учасників проекту по своїх індивідуальних або групових дослідницьких, творчих завданнях.

5. Проміжні обговорення отриманих даних в групах (на уроках або на заняттях в науковому суспільстві, в груповій роботі в бібліотеці, медіатеці, ін.).

6. Захист проектів, опонування.

7.Колективне обговорення, експертиза, результати зовнішньої оцінки, висновки.

Навчальні проекти за Є.Полат мають свою типологію [20, с. 18]:

За формою проведення:

? урок;

? екскурсія;

? вистава;

? відеопроект;

? фестиваль.

За предметною галуззю:

? над предметні (позапредметні). Проекти інтегрують знання з різних галузей, у тому числі з тих, які не входять до курсу початкової школи. У цьому випадку до проекту залучаються спеціалісти різного фаху. Орієнтовні теми: „Чому зникли динозаври?», „Як емоції впливають на навчання?», „Небезпечні професії», „Школа майбутнього» тощо.

? міжпредметні. Проект вимагає охоплення кількох навчальних предметів, злагодженої роботи творчих груп, чіткого визначення дослідницьких завдань, проведення проміжних звітів. Орієнтовні теми: „Українські традиції і здоров'я», „Про автомобілі в підручниках», „Правила безпечного навчання» тощо;

? монопредметні. Провідна проблема такого проекту вирішується в межах одного навчального предмета, хоча для її вирішення залучаються знання з інших галузей. У таких проектах чітко формулюються цілі, завдання, а також визначення компетентностей, яких при здійсненні проекту мають набути учні. Орієнтовні теми: „Математичний задачник», „Веселковий словник», „Мешканці міського парку» тощо.

За тривалістю:

? короткострокові. Тривають від двох до шести годин (або уроків);

? середньої тривалості. Тривають від тижня до місяця;

? довгострокові. Тривають від одного до кількох місяців.

За основною діяльністю:

? дослідницько-пошукові. Діяльність учнів спрямовується на вирішення проблеми, результат якої заздалегідь невідомий. Проекти за своєю структурою максимально наближені до наукових досліджень. Складаються з таких етапів: постановка проблеми; формулювання гіпотези; планування та розробка дослідницьких дій; збір інформації, її аналіз та узагальнення; підготовка та оформлення результату проекту; публічна презентація результату; рефлексія, висновки.

Цей тип проектів є дуже перспективним в плані залучення учнів до великомасштабних досліджень, які використовують апарат для відповідей на складні та цікаві питання. Учням, що заходяться в різних містах, пропонують однакові завдання для виконання. Потім проходить електронний обмін рішеннями. Одержали відомість архітектурні проекти такого, наприклад, типу: «Яку найвищу конструкцію ви можете побудувати із сірників, яка:

могла нести на собі яйце;

витримувала би, якщо на неї сильно подують,». При цьому можна використовувати тільки певний клей. Яйце може бути звареним в круту і не чищене. Для оцінки висилаються опис і малюнок.

Моделюється космічна програма «Шаттл». Школи всього світу грають різні ролі в моделі польоту космічного корабля «Шаттл». Це може бути маневр стиковки з іншим «Шаттлом», управління польотом з наземного пульта управління, приземлення в різних місцях, спостерігання обсерваторії сонячних сплесків і т.д.

Відома також серія проектів моделюючі міжнародні події і проблеми, а також розв'язання глобальних конфліктів. Наприклад проект IDEALS, оснований на моделюванні учнями діяльності і поведінки високопоставлених дипломатів, що представляють різні країни на міжнародній конференції, які повинні наприклад, створити текст договору про використання океанських ресурсів або про майбутнє Антарктиди.

Пропонуємо проекти на такі теми: „Як з'явилися школи», „Як розмовляють тварини?», „Які рослини повинні бути у навчальному кабінеті?», „Як писали наші предки» і т.п.;

? творчі(мистецькі. Домінуючим аспектом у цьому проекті є відповідне оформлення та презентація результату. Обробляючи літературу з цієї теми, визначили, що такі проекти не мають чіткої структури спільної діяльності учасників, вони плануються залежно від жанру кінцевого результату. Оформлення проекту потребує чіткої структури обраної форми у вигляді сценарію, статті, репортажу, газети, виставки та ін.

Це найбільш розповсюджені типи проектів, що виконуються разом. Діти різних вікових груп, різних країн світу, різних соціальних шарів, різного культурного розвитку, різної релігійної орієнтації об'єднуються в бажанні творити, разом писати деяку розповідь, повість, сценарій відеофільму, статтю в газету, альманах, вірші, ін.

Відомий проект спільного написання «Всесвітньої поеми світу», яка кілька разів обходить зімну кулю від класу до класу, і діти додають до такої електронної поеми по куплету.

Пропонуємо творчі проекти на такі теми: „Моє слово про Україну», „Символіка нашого класу», конкурс „Пісня - душа народу», фотовиставка „Як ми мандрували лісом» тощо;

? рольові (ігрові). Учасники виконують певні ролі, які зумовлені характером та змістом проектів. У таких проектах засобами гри імітуються соціальні або ділові відносини. Результати роботи намічаються на початку, проте повністю виявляються лише в самому кінці проекту. Структура проекту залишається несталою до самого завершення роботи.

В таких проектах учасники грають ролі певних персонажів. Наприклад, в університеті Вірджинія професор історії Дженнінгс Ваггонер втілюється в Тамаса Джефферсона, спілкуючись за допомогою електронної пошти з кількома класами в різних містах Вірджинії, які вивчають історію в початковій школі. В деяких проектах старшокласники грають по електронній пошті ролі головних персонажів із книг, які учні початкових класів читають із своїми вчителями. Існує велика кількість таких проектів історичної спрямованості.

Рольово-ігрові і ігрові телекомунікаційні проекти передбачають розвиток мовних і речових вмінь та навиків володіння мовою за допомогою організації міжкультурного спілкування на двох останніх рівнях засвоєння мовного матеріалу (рівень застосування по аналогії, рівень творчого застосування). Із змістовної точки зору ігрові і рольово-ігрові проекти можуть бути таких типів:

Уявні подорожі, які можуть мати різні цілі: навчання речовим структурам, кліше, специфічним термінам, діалоговим висловлюванням, описам, міркування, вмінням та навичкам із інших областей знань.

Імітаційно-ділові, які модулюють професійні, комунікаційні ситуації, що максимально наближують ігрову ситуацію до реальної, яка зустрічається в житті.

Драматизовані, які націлені на вивчення літературних творів і ігрових ситуацій, де в ролі персонажів або авторів цих творів виступають учні.

Імітаційно-соціальні, де учні виконують різні соціальні ролі (політичних лідерів, журналістів, вчителів , тощо).

Відома географічна гра, в якій кожній із 20 приймаючих участь груп учні дають одні і ті ж набори відомостей про місце розташування їх шкіл (тобто широту, часовий пояс, населення, направлення на столицю та ін.). Координатори гри перемішують ці дані, а всі учні, використовуючи інформацію, таку, як карти, атласи, географічні довідники, на основі такої інформації знаходять міста.

Орієнтовні теми: „Школа 100 років тому», „Старовинні весняні свята українців», „Вчимося працювати у команді», „Раптом трапиться пожежа», „Познайомимо зі школою майбутніх першокласників» тощо;

? прикладні. Такі проекти мають визначену структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну функцію. Результат проекту обов'язково втілюється в матеріальну форму. Спостерігається орієнтація на соціальні інтереси самих учасників, спрямований на впровадження в практику. Пропонуємо розробити проекти на теми: „Допоможемо друзям-птахам», „Клумба на шкільному подвір'ї», „Подарунок однокласнику» тощо;

? інформаційні. Проекти спрямовані на роботу з інформацією про певний об'єкт чи явище. Передбачається ознайомлення широкого загалу (учнів інших класів, школи, батьків, вчителів-предметників) з цією інформацією, її аналіз та узагальнення відомих фактів. Проекти виконуються за таким планом: формулювання мети, робота з різноманітними джерелами інформації, обробка матеріалів, оформлення результату, його презентація. У ході роботи допускаються корективи у структурі проекту.

Такі проекти будуються на збиранні, опрацюванні, співставленні учнями різної інформації. Школярі всього світу та їх вчителі збирають: народні ігри, жаргонні слова, жарти, прислів'я, народні казки, місцеву сільськогосподарської інформацію, інформацію про здорове, опис місцевих та національних свят, афоризми, туристичну інформацію про міста. В інформаційних проектах можуть приймати участь багато груп. В цьому випадку учні стають одночасно і творцями і споживачами інформації, якою вони обмінюються.

Існують проекти, за якими учні створюють базу даних, яку можна використовувати для навчання. Наприклад, проект «Сезони». Його мета - допомогти розібратися в причинах зміни сезонів, особливо сезонів різних кліматичних зон. В ході проекту учні збирають данні та створюють базу даних, яка містить інформацію про погоду.

Орієнтовні теми: „Історія одного винаходу», „Як прийшов до нас комп'ютер», „Як доглядати за домашніми тваринами», „Коли порушуються наші права?», „Шкідливі звички» тощо.

За характером контактів:

? серед дітей одного віку;

? серед дітей різного віку.

За характером координації:

? з безпосередньою координацією. Такі проекти випроваджуються на початковій стадії ознайомлення учнів з проектною діяльністю. Вчитель планує діяльність учнів; організовує виконання дослідження; допомагає знаходити необхідну інформацію, вчить опрацьовувати її; слідкує за дотриманням обумовлених термінів виконання проекту; спільно з учнями організовує презентацію результатів; бере безпосередню участь в оцінюванні проектної діяльності;

? з прихованою координацією. Використовувати такі види проектів можна лише за умови наявності в учнів певного досвіду проектної діяльності. Учитель виконує роль рівноправного учасника і виявляє найбільшу активність на початковому етапі проектування, а далі - виконує роль консультанта.

За кількістю учасників:

? індивідуальні. Проект виконується одним учнем. Учитель допомагає скласти план діяльності, проводить консультації. Учень обирає та формулює тему та проблему проекту. Орієнтовні теми: „Складання пам'ятки про корисні і шкідливі продукти», „Із бабусиної скрині», „Історія мого роду» тощо;

? парні. Проект виконують двоє учнів, які самостійно складають план своїх дій, визначають форму представлення результату; беруть активну участь в організації публічного захисту проекту. Орієнтовні теми: „Модель сучасного спортивного майданчика», „Розвиваємо увагу та пам'ять», „Цікава подія в місті» тощо;

? групові. Кількість учасників визначається на етапі планування: вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників об'єднуватись за інтересами. у процесі роботи групи обмінюються власним досвідом, радяться один з одним, вчаться знаходити спільні рішення. Учитель узгоджує діяльність груп, підпорядковує її спільній темі і меті, проводить консультації, надає при потребі допомогу. Орієнтовні теми: „Цікаві історії про наш клас», „Щоб бути здоровими», „Подарунок школі», „День народження однокласника» тощо.

Ґрунтуючись на наведеній загальнодидактичній типології телекомунікаційних проектів можна розробляти проекти по конкретним навчальним предметам, тобто предметно-орієнтовані проекти. Як приклад можна навести типологію, яка орієнтується на вивчення іноземних мов: практичне опанування мовою, лінгвістичний і філологічний розвиток учнів, ознайомлення з культурологічними, країнознавчими знаннями, ситуативна, комунікативна природа спілкування.

1.3 Основні вимоги до використання методу проектів

Метод проектів, навчання в співпраці знаходять все більшого поширення в системах освіти різних країн світу. Причин тому кілька і коріння їх не тільки в сфері власне педагогіки, але, головним чином, в сфері соціальній:

· необхідність не стільки передавати учням суму тих або інших знань, скільки навчити одержувати ці знання самостійно, уміти користуватися придбаними знаннями для розв'язування нових пізнавальних і практичних задач;

· актуальність одержання комунікативних навичок і умінь, тобто умінь працювати в різноманітних групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника, ін.);

· актуальність широких людських контактів, знайомства з різними культурами, різними точками зору на одну проблему;

· значущість для розвитку людини уміння користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, факти; уміти їх аналізувати з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки [19].

Якщо випускник школи набуває вказані вище навички і уміння, він виявляється більш пристосованим до життя, яке змінюється, орієнтуватися в різноманітних ситуаціях, працювати спільно в різних колективах.

На сучасному етапі поняття „проектна діяльність» у педагогіці розглядається у двох аспектах:

1) у контексті педагогічного проектування як процесу розробки окремими педагогами, або колективами вчителів цілей і конструктивних схем їх досягнення, теоретичних моделей - навчально-виховних програм і методик їх застосування;

2) як проектна діяльність учнів - складова навчальної діяльності, якій притаманні лише деякі риси професійної педагогічної діяльності.

Способом організації проектної діяльності учнів виступає метод проектів. Педагогічний термін „метод проектів» утворений за допомогою поєднання двох окремих понять: „метод» і „проект», які в поєднанні в одному терміні набувають певного змісту та призначення.

Так, поняття „метод» (від гр. „методос» - шлях дослідження чи пізнання) визначається як:

· шлях пізнання істини, спосіб отримання інформації [17];

· спосіб пізнання явищ природи та суспільства (О.Коберник);

· шлях, спосіб просування до істини, до очікуваного результату;

· спосіб організації практичного та теоретичного освоєння дійсності, зумовлений закономірностями об'єкта, який розглядається;

· система послідовних дій людини, яка спрямована на досягнення результату, що відповідає поставленій меті (О.Чечель) [38];

· сукупність певних правил, прийомів, норм пізнання та дії (О.Землянська) тощо.

Тобто поняття метод, як бачимо, тісно пов'язане з практичною діяльністю. Це саме стосується і терміну „проект», який використовується у гуманітарних науках.

Поняття „метод проектів» також визначається науковцями по-різному: і як конкретна практика роботи вчителів, спрямована на формування в учнів певної системи інтелектуальних і практичних умінь; і як комплексний метод навчання; і як педагогічна технологія; і як система навчання.

В основі методу проектів як комплексного методу навчання лежить бачення його як сукупності методичних прийомів переважно пошукового характеру, спрямованих на досягнення певної навчальної мети. Так, Є.Полат розглядає метод проектів як метод, який застосовується в межах певного предмету, як „сукупність прийомів, операцій, оволодіння деякою галуззю практичного або теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності; шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання» [23]. М.Запрудський бачить його як „систему навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють розв'язати певну проблему в результаті самостійної й колективної діяльності учнів».

С.Шишов зазначає, що у системі шкільної освіти вагоме місце може посідати метод творчих проектів. Учений визначає це поняття як „діяльність учня, в процесі якої під керівництвом учителя створюються матеріальні та духовні цінності, які мають певну новизну, причому проект виконується від ідеї до її повної реалізації».

Натомість О.Новиков, розглядаючи метод проектів, вживає термін „система навчання». Метод проектів, на його думку, є однією з форм організації навчання, метою якої є побудова освітнього процесу за логікою проектно-технологічного типу організаційної культури. А.Хуторський у цьому ж аспекті вживає термін „проектна форма навчання».

За Новолодською „метод проектів - це спосіб організації педагогічного процесу, основою якого є взаємодія педагога і вихованця між собою і навколишнім середовищем під час реалізації проекту - поетапної практичної діяльності для досягнення поставлених завдань [23 с. 27-35]. Метод проектів як цілісну педагогічну технологію визначають такі вчені як В.Гузєєв, М.Запрудський, Н.Кисельова, Д.Левітес, Г.Петровський, І.Чечель та ін.

Таким чином, відповідно до змістового та процесуального наповнення метод проектів можна розглядати як:

1) метод навчання, якщо він застосовується на окремому етапі навчальної діяльності як комплекс дидактичних прийомів, спрямованих на досягнення освітньої мети в межах певної організаційної форми;

2) форму організації навчання, якщо узгоджена діяльність учителя й учнів здійснюється за встановленими етапами й певним режимом (наприклад, уроки-проекти);

3) педагогічну технологію, якщо являє собою комплексний інтегративний процес, який передбачає цілепокладання, планування, відповідну організацію, реалізацію цілей за допомогою адекватних методів і форм, аналіз результатів [20, с.14.]

На практиці метод проектів розглядається як інновація. У процесі використання методу проектів слід створити для дитини такі умови, за яких вона оволодіє вмінням активно здобувати, оновлювати та розвивати свої знання, зможе їх творчо застосувати. Тому слід застосовувати діяльнісний та особистісно зорієнтований підходи навчання. З точки зору діяльнісного підходу головною цінності освіти є цінність розвитку дитини. Тому цей підхід означає впровадження методу проектів як особливого способу організації навчання. Особистісно зорієнтований підхід передбачає створення сприятливого середовища для забезпечення і підтримки процесів самопізнання і самореалізації особистості учня, розвитку його індивідуальності.

Метод проектів підтримується багатьма дидактичними принципами:

· принцип свідомості й активності (цілеспрямоване активне сприймання учнями проблеми проекту, її переосмислення та вирішення. Має на меті перетворити учня з пасивного об'єкта навчання і виховання на активний об'єкт його);

· принцип продуктивності (діяльність спрямована на отримання ціннісного результату);

· принцип технологічності (виконання взаємообумовлених навчальних дій у чітко визначеній послідовності);

· принцип саморозвитку (створення такого середовища, у якому в результаті реалізації учнями поставленої мети будуть започатковані нові проекти);

· принцип опори на суб'єктний досвід учнів;

· принцип зв'язку дослідження з реальним життям (навколишнє середовище використовується як лабораторія, у якій відбувається процес пізнання);

· принцип співробітництва і партнерства.

В основу методу проектів „покладено ідею, що утворює поняття „проект», його прагматичну спрямованість на результат, який досягається за умови вирішення тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми» [38].

У фаховій літературі поняття „навчальний проект» тлумачиться по-різному [3]:

· „дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності та водночас формування певних особистісних якостей» (І.Чечель) [39, с. 11];

· „організація занять, яка передбачає комплексний характер діяльності всіх її учасників щодо отримання освітньої продукції за певний проміжок часу - від одного уроку до кількох місяців, упродовж кількох років.» (О.Онопрієнко) [20, с.57];

· „обґрунтована й усвідомлена діяльність, спрямована на формування в школярів певної системи інтелектуальних і практичних умінь» (С.Гончаренко);

· „самостійно розроблений і виготовлений продукт (матеріальний чи інтелектуальний) від ідеї до її втілення, виконаний під контролем і з консультаціями вчителя» (О.Савченко);

· „навчально-трудове завдання, яке активізує діяльність учнів, і в результаті якої ними створюється продукт, що володіє суб'єктивною, а інколи й об'єктивною новизною» (П.Підкасистий) та ін.

Незважаючи на різноманітність тлумачень цього поняття, спільним є бачення методу проектів як одного з видів навчальної діяльності. Можна визначити специфічні ознаки, притаманні навчальному проекту, а саме:

· наявність значущої в дослідницькому або творчому аспекті проблеми, для вирішення якої необхідний інтегрований зміст;

· значущість для учня передбачуваних проектованих результатів і потреба у вирішенні проектної проблеми чи задачі;

· вирішення учнем проблеми з використанням зразка (аналогу) дії, але в нових умовах;

· самостійне виконання частини проекту (на певних етапах) або всієї проектної задачі;

· використання учнем проектно-пошукових і проектно-дослідницьких прийомів роботи [20, с.17].

Проект, який виконують учні, має викликати в них ентузіазм, захоплювати їх, йти від серця. Будь-яку дію, що виконується індивідуально, у групі, за підтримки вчителя або інших людей, задіяних у проекті, діти повинні самостійно спланувати, виконати, проаналізувати й оцінити, мають чітко розуміти мету проекту.

Навчальна програма, якщо послідовно застосовувати цей метод, має будуватися як серія взаємозалежних проектів, що випливають з тих чи інших життєвих завдань.

Н.В.Морзе виділяє такі основні вимоги до методу проектів [19]:

· Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми чи задачі, яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв'язування (наприклад, дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу; створення серії репортажів з різних кінців земної кулі з однакової проблеми; проблема використання існуючого програмного забезпечення для розв'язування різних задач і т.д.).

· Проект розробляється за ініціативою учнів. Тема проекту для всього класу може бути однією, а шляхи його реалізації в кожній групі різні.

· Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону, про чинники, які впливають на цей стан, про тенденції, які простежуються в розвитку даної проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; охорона лісу в різних місцевостях, план заходів, рекомендації про впровадження та використання педагогічних програмних продуктів і т.д.).

· Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

· Визначення кінцевих цілей спільних (індивідуальних) проектів.

· Визначення базових знань з різних областей, необхідних для роботи над проектом.

· Структурування змістовної частини проекту (з вказуванням поетапних результатів). Проект заздалегідь спланований, сконструйований, але разом з тим допускає гнучкість і зміни в ході виконання.

· Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем висунення гіпотез щодо способів їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення підсумків, коригування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу „мозкової атаки», „круглого столу», статистичних методів опрацювання результатів експериментів, творчих звітів, перегляду тощо).

· Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформленими (відеофільм, альбом, бортжурнал „подорожей», комп'ютерна газета, альманах, Web-сторінка тощо).

· Проект реалістичний, орієнтований на ресурси школи.

Рушійною силою проектної діяльності мають бути запитання. Алекс Осборн пропонує запитання, які використовуються для мозкових штурмів:

1. Чому це необхідно?

2. Де це повинно бути виконано?

3. Коли це повинно бути виконано?

4. Хто повинен це робити?

5. Що повинно бути виконано?

6. Що ще треба зробити?

Уточнення і пошук відбувається за такими запитаннями [36, с. 8]: Адаптувати? Змінити? Замінити? Збільшити? Зменшити? Реорганізувати? Об'єднати?

На основі теорії формування пізнавальної діяльності молодших школярів Н.Тализіної виділимо такі складові проектних умінь: початкові логічні прийоми мислення; специфічні прийоми проектної діяльності; загальнодіяльнісні вміння; специфічні прийоми проектної діяльності; загальнодіяльнісні вміння. Характеристику цих умінь представлено у таблиці 1.3 [13, с.24-25].

Таблиця 1.3. Проектні уміння учнів

Види проектних умінь	Прийоми проектної діяльності
I. Початкові логічні вміння
а) інтелектуальні	? виділяти різноманітні властивості предметів і явищ шляхом аналізу, узагальнення, співставлення фактів; ? висувати ідеї, ставити проблемні питання, проектні задачі; ? передбачати результати діяльності; ? формулювати висновки; ? переносити отримані знання на практику, поєднувати їх з життєвим досвідом.
б) особистісні	? налагоджувати контакти в процесі спільної діяльності; ? долати психологічні бар'єри в процесі діяльності; ? оцінювати, аналізувати, корегувати власну діяльність.
II. Специфічні вміння
а) інформаційні	? знаходити, сприймати, усвідомлювати, аналізувати необхідну інформацію; ? переносити інформацію в конкретну навчальну, ігрову чи життєву ситуацію.
б) творчі	? виконувати прийоми навчальної діяльності в нестандартних умовах; ? комбінувати способи вирішення проектних задач; ? втілювати задум у творчий результат (продукт).
в) літературно-лінгвістичні	? описувати ідеї; ? розробляти та презентувати результати проектної діяльності.
г) художні	? імпровізувати під час захисту; ? створювати художні образи; ? естетично оформлювати проект; ? розробляти дизайн приміщення для презентації.
д) маніпулятивні	? координувати рухи; ? користуватися інструментами.
е) математичні	? визначати кількість необхідних матеріалів; ? поєднувати форму та об'єм.
III. Загальнодіяльнісні вміння
а) організаційні	? застосовувати нові прийоми діяльності відповідно до логіки їх здійснення; ? побудова власної проектної діяльності, самоконтроль за її ходом; ? планування умов і послідовності роботи над проектом.
б) дослідницькі (пошукові)	? самостійно генерувати ідеї; ? обирати спосіб дії; ? самостійно відбирати й накопичувати матеріал; ? знаходити кілька варіантів вирішення проблеми; ? встановлювати причинново-наслідкові зв'язки.

1.4 Роль інформаційно-комунікаційних технологій у проектній діяльності

Особливе місце в освітній діяльності школи займають телекомунікаційні регіональні і міжнародні проекти. Особливо цікаві міжнародні проекти для іноземної мови, бо з їх допомогою створюється природне мовне середовище і формується потреба в мовному спілкуванні. Крім того, створюються реальні умови для міжкультурного спілкування.

З'явившись на початку восьмидесятих років, телекомунікаційні мережі спочатку використовувалися у сфері науки і освіти лише як зручний і оперативний вид зв'язку, оскільки вся мережева робота тоді полягала в обміні листами між учнями. Проте, як показала міжнародна практика і численні експерименти, на відміну від простого листування, спеціально організована цілеспрямована спільна робота учнів в мережі може дати вищий педагогічний результат. Найбільш ефективною виявилася організація сумісних проектів на основі співпраці різних шкіл, міст і країн. Основною формою організації учбової діяльності в мережі став учбовий телекомунікаційний проект.

Під учбовим телекомунікаційним проектом ми розуміємо спільну учбово-пізнавальну, дослідницьку, творчу або ігрову діяльність учнів-партнерів, що організовано на основі комп'ютерної телекомунікації, має загальну проблему, мету, узгоджені методи, способи діяльності, направлену на досягнення сумісного результату діяльності.

Вирішення проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібна, як правило, глибша інтеграція знань, що припускає не тільки знання власне предмету досліджуваної проблеми, але і знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світосприйняття. Це завжди діалог культур.

Міжнародні проекти, які проводяться англійською мовою, доцільно включати, якщо дозволяє програма, в структуру змісту навчання для даного класу, курсу і співвідносити його з тією або іншою темою усної мови і читання. Таким чином, вибрана тема для телекомунікаційного проекту органічно вписуватиметься в систему навчання, включаючи весь програмний мовний матеріал. Якщо міжнародний проект передбачається по інших предметах шкільної програми, який також повинен виконуватися англійською мовою, але який не відповідає програмному матеріалу з англійської мови, то такий проект виконується в позакласній роботі, як правило, не всією групою, а окремими учнями.

Проблематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання звичайно вимагало залучення комп'ютерних телекомунікацій. Іншими словами, далеко не будь-які проекти, як би цікаві і практично значущі вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів. Як визначити, які проекти можуть бути найефективніше виконані із залученням телекомунікацій?

Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в ході їх виконання:

* передбачаються множинні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим або іншим природним, фізичним, соціальним, та ін. явищем, що вимагають збору даних в різних регіонах для вирішення поставленої проблеми;

* передбачається порівняльне вивчення, дослідження того або іншого явища, факту, події, що відбулися або мали місце в різних місцевостях для виявлення певної тенденції або ухвалення рішення, розробки пропозицій, та ін.;

* передбачається порівняльне вивчення ефективності використання одного і того ж або різних (альтернативних) способів вирішення однієї проблеми, одного завдання для виявлення найбільш ефективного, прийнятного для будь-яких ситуацій, рішення, тобто для отримання даних про об'єктивну ефективність пропонованого способу вирішення проблеми;

* пропонується сумісна творча розробка якоїсь ідеї: чисто практичною (наприклад, виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах, спостереження за погодними явищами, ін.), або творчою (створення журналу, газети, п'єси, книги, музичного твору, пропозицій по вдосконаленню учбового курсу, спортивних, культурних сумісних заходів, народних свят і т.д. і т.п.);

* передбачається провести захоплюючі пригодницькі сумісні комп'ютерні ігри, змагання.

Параметри зовнішньої оцінки проекту:

* Значущість і актуальність висунутих проблем, адекватність їх тематиці, що вивчається;

* коректність використовуваних методів дослідження і методів обробки отриманих результатів;

* активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей;

* колективний характер схвалюваних рішень (при груповому проекті);

* характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповнюваних учасників проекту;

* необхідна і достатня глибина проникнення в проблему; залучення знань з інших областей;

* доказність схвалюваних рішень, уміння аргументувати свої висновки, висновки;

* естетика оформлення результатів проведеного проекту;

* уміння відповідати на питання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей кожного члена групи.

2. Розробка навчально-методичного забезпечення проекту з інформатики

2.1 Складові навчально-методичного проекту

Для того щоб розпочати навчально-методичний проект, учитель повинен спланувати навчально-методичне забезпечення проекту, яке називається портфоліо. Портфоліо повинне мати вигляд, представлений у таблиці 2.1

Рис. 2.1 Склад методичного забезпечення навчального проекту (портфоліо вчителя).

Як показано на рисунку 2.1 учитель повинен провести велику підготовчу роботу перед початком роботи і розробити цілу низку документів різного типу.

План проекту має містити такі реквізити:

1) основні питання ( ключове питання, тематичні питання, змістові питання);

2) державні освітні стандарти та навчальні програми;

3) навчальна мета та очікувані результати навчання;

4) матеріали та ресурси;

5) друковані матеріали;

6) додаткове приладдя та витратні матеріали;

7) ресурси інтернету.

Дуже важливим для створення мотивації є формулювання ключового та тематичного питання. Вони допомагають вчителям сфокусувати увагу учнів на найважливіших темах всього шкільного курсу Ключові питання:

- піднімають такі важливі питання, які зустрічаються в декількох навчальних предметах: математиці, хімії, фізиці, літературі, історії, тощо.

- спрямовані на висвітлення та вирішення головних проблем, концепцій, інтересів, питань та тем, які потім будуть повторюватись і в інших уроках.

Формулювання ключових і тематичних питань є творчим процесом, який вимагає від учителів натхнення, розуміння внутрішніх системних зв'язків у навчальному матеріалі. Приклади питань, які демонструють різницю між ключовими, тематичними і змістовими питаннями наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Приклади ключових, тематичних і змістовних питань

Ключове запитання	Звичайні запитання, що мають певну відповідь
Чи мистецтво відображає культуру чи змінює її?	Що таке мистецтво Ренесансу?
Продовження таблиці 2.1
Яким чином організми виживають в своєму середовищі	Який життєвий цикл жаби?
Як конфлікт приводить до змін?	Який основний конфлікт в романі….?
Чому закони змінюються?	Як законопроект стає законом?
Чи історія є історією прогресу?	Які відкриття в будові атому були зроблені фізиками в 30 роки ХХ ст.?

Ключове і тематичне питання повинно заінтригувати учнів і спонукати їх до діяльності. Учитель сформульовані питання вставляє у свою презентацію, яку демонструє учням на початку проекту. Крім того, учительська

Для того, щоб досягти навчальних цілей проекту, учительська презентація може включати:

- анотацію проекту

- план проекту та вимоги до проекту

- стислий огляд нової ідеї, поняття або теми

- розклад щоденних занять або підготовки до проекту

- гіперпосилання та описи відповідних веб-сайтів

- опис проекту, в якому розписано мету, матеріали, діяльність учнів та результати;

- відскановані ілюстрації або комп'ютерну графіку

- фотографії, малюнки або анімацію

- діаграми та графіки

- включені (зв'язані) файли

- список інформаційних джерел (бібліографія)

На наш погляд, дуже важливою частиною підготовки вчителя до проведення проекту є створення ним прикладів учнівських робіт. Таких може бути різна кількість, але доцільно розробити приклади різних типів, наприклад презентації, публікації та веб-сайту. Призначення і шляхи використання комп'ютерних презентацій, публікацій, веб-сайтів у навчальному проекті буде описано в наступному пункті роботи.

Враховуючи сучасні тенденції до виховання самостійної особистості, здатної до оцінювання і самооцінювання діяльності і результатів роботи за критеріями, важливо до початку проекту розробити критерії та форми оцінювання кожного виду діяльності учнів, при чому як для оцінювання самого себе, так і до оцінювання іншими учнями або вчителем. Приклади критеріїв та форм оцінювання різних видів роботи наведено у додатку Б. Важливо перед початком роботи ознайомити учнів з розробленими критеріями, акцентувати їх увагу саме на головних критеріях.

Дидактичні матеріали розробляються з метою поглибити розширити або перевірити знання учнів, одержані в ході проекту. Комп'ютерні технології надають вчителю можливості розробити тестові завдання, діаграми, графіки, а також шаблони, які потім будуть використовуватися у портфоліо навчального проекту як дидактичні матеріали для учнів.

Дидактичні матеріали і організаційні документи створюються з метою управління процесом навчання. Дидактичні матеріали (це можуть бути картки з описом понять, списки контрольних запитань, інструкції, засоби самооцінювання, форматовані документи, презентації та публікації, організаційні діаграми) роздають учням для того, щоб організувати з ними дослідження або вивчення нового матеріалу.

Спочатку учні використовують дидактичні матеріали, надані вчителем, пізніше вони можуть змінити їх відповідно до власних потреб. У результаті учні навчаються самостійно створювати необхідні матеріали на комп'ютері. Використання текстового редактора Microsoft Word на уроках, надає учням такі можливості:

§ Створення письмових робіт - текстовий редактор Microsoft Word допоможе розширити можливості учнів при виконанні письмових робіт. Учні можутьзаписувати свої ідеї і створювати схему проекту, працювати над різними проектами, редагувати, переглядати матеріал і публікувати свої письмові роботи.

§ Розробка змісту - для створення схеми проекту в письмовому вигляді учні можуть використтовувати режим роботи зі структурою документа Microsoft Word. Утакому режимі структура документа подається на екрані, і учень має можливість змінювати її шляхом переміщення тексту та заголовків на вищий або нижчий рівень.

§ Розробка чорнових варіантів - учні повинні мати можливість створювати чернетки для проектів. Microsoft Word забезпечує для цього зручний спосіб, який не вимагає введення великих обсягів тексту з клавіатури. Програма полегшує процес редагування, оскільки дозволяє методом перетягування переміщення слова, речення і навіть цілі розділи документа. Учень може, використовувати команду Версії, зберегти в одному файлі кілька чорнових версій документа - у такому разі вчитель матиме змогу передивитися попередні варіанти створюваної учнем роботи.

§ Розвиток навичок редагування - учні можуть удосконалювати свої навички, редагуючи власні роботи та роботи своіх однокласників. У процесі редагування стане в нагоді панель інструментів Рецензування, за допомогою якої можна вставляти примітки, слідкувати за змінами в тексті, виділяти текст кольором, зберігати правки різних рецензентів. Таким чином, з рутинної роботи, що забирає багато часу, переписування можна перетворити на цікаву та захоплюючу можливість поліпшити якість документа.

§ Використання звукових ефетів - ви можете включтити в документ голосову примітку, яка містить вказівки щодо подання тексту на сторінці. Microsoft Word забезпечує легкий спосіб комбінування тексту та різних об'єктів, наприклад, малюнків, діаграм, автофігур (які є на панелі інструментів Малювання). Учні можуть використовувати ці можливості для подання віршів та при виконанні нестандартних письмових завдань.

§ Закріплення норм письма - за допомогою Microsoft Word створюються документи, що відповідають нормам письма і будь-яким вимогам щодо оформлення. Учні можуть:

- вибирати для шрифту стиль, розмір і колір, задавати для абзаців маркери або буквиці, створювати нумеровані списки і таблиці, вказувати спосіб вирівнювання тексту;

- визначати розміри полів, задавати оформлення меж сторінки, експериментувати зі створенням та розміщенням частин документу;

- перевіряти орфографію і граматику тексту.

§ Перевірка правопису - у редакторі Microsoft Word можна виконати перевірку правопису тексту, тобто знайти і виправити в ньому орфографічні та граматичні помилки. Для цього в меню Cepвic cлiд вибрати команду Параметри та відкрити вкладку Правопис. Ви маєте можливість у залежності вид типу тексту скористатися тим чи іншим вбудованим у програму набором граматичних правил, наприклад, вибрати набор правил для звичайного листування або для технічних текстів.

§ Впорядкування структури документа - відобразивши на екрані схему документа, учні можуть визначити, наскільки вдало впорядковано його вміст. Крім того, у режимі структури учні можуть згортати документ так, щоб у ньому були показані лише потрібні заголовки та основний текст, переглядати структуру документа, переміщуватися по ньому і перебудовувати великі фрагменти тексту. 3 удосконаленням вмінь учнів важливо допомоги їм використовувати всі наявні у програмі засоби роботи зі змістом, які є на панелі інструментів Структура.

§ Оздоблення графічними елементами - Документ, створений у Microsoft Word, можна оздобити об'єктами WordArt, ілюстраціями, анімацією, сканованими зображеннями. Ви також можете оформити поля та межі сторінок документа.

§ Створення веб-сторінок - розроблені учнями документи можна роздрукувати, передати у вигляді електронного файлу або перетворити на веб-сторінку. Програма Microsoft Word підтримує мову НТМL, тому учням достатньо вибрати команду Зберегти як веб-сторінку, і весь текст, зображення і таблиці будуть представлені у форматі НТМL . Після цього за допомогою засобів Microsoft Оffісе учні можуть додати до тексту смуги прокрутки, фоновий звук, ефекти тощо.

§ Письмові роботи у шкільній програмі - заохочення до роботи над творами на різні теми стає дедалі важливішою частиною шкільної програми. Вміння чітко висловлювати свою думку -- навичка, яку доцільно розвивати в учнів. Учні часто говорять: „Я не люблю писати. Я не знаю, про що писати."

Таким чином, ми бачимо, що використовуючи метод проектів ми можемо набагато більше зацікавити учнів в навчальному процесі, і для цього використовувати наступне навчально-методичне забезпечення:

Приклади документів Microsoft Word

§ Інструкції для виконання навчального завдання.

§ Контрольні опитування та тести.

§ Довідники.

§ Вправи.

§ Таблиці і графіки даних.

§ Статті та оповідання для додаткового читання.

§ Огляди.

Приклади шаблонів для використання учнями