Історія гімназій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський гумунітарно-педагогічний коледж

Реферат

на тему

«Гімназія»

Історія гімназій

Первинно, у давньогрецьких містах і провінціях, переважно у містах державах у Малій Азії, де грецька культура мала вплив, термін вживався на позначення «місця для фізичних (гімнастичних) справ». Приблизно з кін. V ст. гімназії стають освітніми закладами: у них вели свої бесіди філософи, ритори, вчені тощо. Ані у Давньому Римі, ні в ранньосередньовічній Європі освітніх закладів, подібних до гімназій не було.

Розвиток гімназій у Європі XVI -- поч. ХХ ст.ст. Гімназія як європейський навчальний заклад середньої освіти бере початок з XVI століття. Безпосередніми попередниками гімназій стали школи при монастирях та світські школи при університетах, що з'являються з поч. XIII ст. переважно в Німеччині та Італії. У таких школах-гімназіях основним предметом була латина і викладався курс тривіальних наук , куди входили граматика, логіка і риторика. У 1538 році німецький педагог, просвітитель і кальвіністський полемік Йоган Штурм заснував у Страсбургу гуманістичну (світську) гімназію, принципи організації і навчання в якій у цілому збереглися аж до кін. ХІХ ст.. Її програма включала крім вивчення класичних давніх мов (грецька і латина), також лекції зі старожитніх справ (історії), староєврейської мови та риторики.

Особливий розвиток гімназійний рух отримав на німецьких землях, а з 2-ї чверті XVIII ст. у Російській імперії. На поч. ХХ ст. гіманзії існували в Австо-Угорщині, Російській імперії, Прусії, Сербії та Болгарії.

Розвиток гімназій в Російській імперії

Найстарішою гімназією в Російській імперії була заснована в Петербурзі у 1726 році (відразу по смерті царя Петра I) за посередництва українського вченого Феофана Прокоповича. Спершу вона включала два відділення: німецьку і латинську школи. У 1731 р. Г.Байєр написав німецькою статут школи «Сучасне улаштування гімнації». Навіть попри допуск у сер. 1730-х рр. у її лави дітей середніх соціальних станів, навіть солдатів, які згодом складатимуть основу учнівського контингенту, розвитку гімназія не отримала, і до 1737 р. у ній навчалось лише 18 учнів.

Розквіт і набуття гімназії пов'язана, в першу чергу з ім'ям М.В. Ломоносова, який очолив її у 1758 році. Наступні за часом, після Петербургської, стали гімназії у Москві (1755) і Казані (1758). На поч. XIX ст. в Російській імперії було утворено міністерство народної просвіти, були затверджені учбові округи і гімназії почали відкриватися по всій імперії. Однак вже за 20 років, на сер. ХІХ ст, гімназійна освіта в Російській імперії багато в чому втратила свою академічність і демократичність. Гімназії як заклад середньої освіти були скасовані на території кол. Російської імперії у 1920-х рр. у зв'язку з реформуванням системи шкільної освіти, а в деяких країнах-членах з сер. ХХ ст. Соцтабору гімназії існували фактично до часу його утворення, тобто до часу повоєнних реформ народної освіти, напр., у Польщі до 1948 року.

Гімназії на українських землях

Варто відмітити, що умови розділення України між 2 імперіями -- Російською та Австро-угорською зумовили окреме існування на українських землях гімназій відповідно російських і австро-угорських.

Імовірно, першою гімназією на території України, що знаходилась у складі Російської імперії, була Одеська комерційна гімназія (перша і одна з 2 у Російській імперії). Її було засновано у 1804 р., аде вже у 1817 р. скасовано. Крім парафіяльного і повітового училища, вона містила у своєму складі власне комерційну гімназію, в якій викладались такі світські дисципліни, як мови новгрецька та італійська, алгебра і арифметика, а також «приспособи до комерції», право, загальна граматика, комерційна географія і бухгалтерія, комерційна справа, освоєння фабрик і товарів, історія комерції, комерційне і морське право.

Перші гімназії в Україні (по одеській) були створені в Харкові, Чернігові, Катеринославі -- у 1805 році, Новгород-Сіверську, Полтаві -- у 1808 році, Херсоні -- у 1812 році.

Першу за часом класичну чоловічу гімназію в Києві було засновано 1809 року (вона самме називалась Перша чоловіча гімназія). Містилась вона спочатку на Подолі, а з 1811 року -- у Кловському палаці на Печерську. Тут викладали відомі історики М.Ф. Берлінський та М.І. Костомаров; серед вихованців були художник М.М. Ге, історик М.В. Закревський, поет М.В. Гербель, скульптор П.П. Забіла. У 1850-52 рр. скульптор О.В. Беретті спроектував будинок для міської гімназії на Бібіковському бульварі (нині бульварі Шевченка). Проте міський уряд віддав приміщення гімназії кадетському училищу. У роки Першої світової війни гімназію було переобладнано під військовий госпіталь. З 1959 року -- це гуманітарний корпус Київського університету.

В Галичині, що входила до складу Австро-Угорщини у ХІХ ст. функціонували гімназії в наступних містах: Львів, Станиславів, Тернопіль, Теребовля та ін. У Львівській гімназії з 1867 всі навчальні предмети в початкових класах викладалися українською мовою, а з 1874 - в усіх класах.

гімназія український освіта

Сучасні гімназії в Україні

З розпадом СРСР на початку 1990-х років, занепаду і розвалу в Україні зазнали всі сторони життя -- від економіки, соціальної сфери, медицини до галузі культури і освіти. Поруч із загально-державною освітньою системою постала новітня система реформованої і приватної освіти. Навчальні заклади середньої освіти також не стали виключенням: повсюди виникали новітні, в т.ч. і платні приватні замінники ЗОШ (загальноосвітніх шкіл). Спостерігалась справжня анархія як з назвами таких закладів, так і особливо -- з навчальними програмами, планами і самою системою і методиками викладання.

Покласти край і унормувати становище в царині середньої освіти в Україні був покликаний Закон України «Про загальну середню освіту», прийнятий 13 травня 1999 року, який чітко «прописав» усі норми середньої освіти. Згідно згаданого закону гімназія це: «загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю... Подальший розвиток і функціонування гімназій, як і решти закладів середьної освіти в Україні має ґрунтуватись виключно на засадах указаного Закону України.

Реальне училище -- середній навчальний заклад у Російській Імперії, у тому числі і в Україні, з семирічним курсом навчання (у тому числі 1 рік на додатковому відділі для підготовки до вступу у вищі навчальні заклади). На відміну від гімназій у реальних училищах не вивчалися класичні мови; головна увага приділялася вивченню математики, фізики, природознавства та креслення.

Випускники реальних училищ мали вступ до високих технічних і сільсько-господарських шкіл, а з починаючи 20 ст. також на фізико-математичні і медичні факультети університетів. 1920 з наказу уряду УРСР реальні училища перетворено на єдині трудові школи. У Галичині й на Буковині існували реальні гімназії з 8-річним і реальні школи з 7-річним курсом навчання. 1906 в Україні було 44 реальних училищ, у західних областях близька 20 реальних шкіл і гімназій. навчальний заклад середньої освіти.

Размещено на Allbest.ru