Розробка дидактичного проекту навчання майбутнього вчителя початкових класів з курсу "Сучасна українська мова з практикумом"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

«Розробка дидактичного проекту навчання майбутнього вчителя початкових класів з курсу «Сучасна українська мова з практикумом»

Вступ

Одним із завдань, яке сьогодні стоїть перед вищою педагогічною школою є формування високопрофесійного компетентного вчителя, який володіє міцними знаннями й уміннями, і здатний до постійного професійного розвитку.

Розв'язання цього завдання забезпечується реалізацією компетентнісного підходу у підготовці вчителя, спрямованістю навчально-виховного процесу у педагогічних закладах на розвиток здібностей, інтересів, творчої індивідуальності та пізнавальної активності особистості майбутнього фахівця. Результативність діяльності вищої педагогічної школи залежить від забезпечення у навчально-виховному процесі розробок дидактичних проектів навчання студентів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. У зв'язку з цим є актуальною проблема розробки дидактичного проекту навчання майбутніх учителів початкової школи з курсу «Сучасна українська мова з практикумом».

Професійне становлення майбутніх учителів на етапі підготовки у Харківському гуманітарно-педагогічному інституті здійснюється на основі нарощування знань і формування на їх основі професійних умінь і навичок у відповідності з вимогами кваліфікаційної характеристики професії: формування психологічної готовності студентів до розуміння суті діяльності вчителя; розвиток умінь функціонально-організованої діяльності; формування навичок застосування технологій навчального процесу, адаптованого до умов майбутньої професійної діяльності; складання індивідуально-орієнтованих програм, що сприяють розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя; формування методологічної культури майбутнього вчителя, його готовності до інноваційної діяльності, проведення різних видів практик.

Результат цього етапу - оволодіння студентами досвідом педагогічної роботи; утворення в структурі їх особистої системи професійно значимих якостей, відношень і соціальних дій в їх єдності як основу професійної майстерності; формування готовності до нової соціальної ролі [12, c. 6].

Все це стає можливим завдяки: розробленню критеріїв конкурсного відбору і умов переводу випускників коледжу для продовження навчання за програмою педуніверситету; вибору альтернативних варіантів навчальних планів і програм; співпраці викладачів зі студентами в процесі навчання. Співпрацю слід розуміти як наявність у суб'єктів навчальної діяльності спільних інтересів у розв'язанні пізнавальних завдань, що забезпечує культуру педагогічного спілкування у ХГПІ. Від того, як складуться відносини між студентами і викладачами залежить ефективність підготовки майбутнього вчителя.

Професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів з курсу «Сучасна українська мова з практикумом» зорієнтована, у першу чергу, на виокремлення та розробку нових напрямів якісної вищої педагогічної освіти. Гуманізація навчального процесу, коли студент виступає як об'єкт навчальної діяльності та носій сучасних педагогічних ідей, передбачає упровадження методологічних засад у професійно-методичній підготовці студентів Харківського гуманітарно-педагогічного інституту.

Аналіз наукової літератури з проблеми дослідження дозволяє дійти висновку про потреби проведення практики щодо розробки дидактичного проекту навчання майбутнього вчителя початкових класів з курсу «Сучасна українська мова з практикумом» у вищій школі. Невирішеними залишаються питання функцій та типів моделювання, співвіднесеності моделювання та проектування навчального процесу у ВНЗ, структури процесу моделювання, формування у майбутніх учителів професійно-методичних навичок та умінь моделювати навчальний процес.

Об'єкт дослідження - процес навчання «Сучасна українська мова з практикумом» у Харківському гуманітарно-педагогічному інституті.

Предмет дослідження - розробка дидактичного проекту навчання майбутнього вчителя початкових класів з курсу «Сучасна українська мова з практикумом».

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити доцільність навчання майбутнього вчителя початкових класів з курсу «Сучасна українська мова з практикумом» студентами Харківського гуманітарно-педагогічного інституту.

Гіпотеза дослідження - у своєму дослідженні ми виходимо із припущення, що упровадження дидактичного проекту навчання майбутнього вчителя початкових класів з курсу «Сучасна українська мова з практикумом» буде позитивно впливати на формування пізнавальної активності студентів за умов організації навчального процесу.

Завдання дослідження:

1) Проаналізувати проблему розробки дидактичного проекту навчання майбутнього вчителя початкових класів з курсу «Сучасна українська мова з практикумом» у вищій школі;

2) Провести аналіз стану вивчення курсу «Сучасна українська мова з практикумом» та обґрунтувати доцільність впровадження даної дисципліни у Харківському гуманітарно-педагогічному інституті;

3) Обґрунтувати та розробити дидактичний проект навчання майбутнього вчителя початкових класів з курсу «Сучасна українська мова з практикумом» студентами Харківського гуманітарно-педагогічного інституту;

4) Розробити програму проведення експерименту та частково перевірити впровадження курсу «Сучасна українська мова з практикумом» студентами Харківського гуманітарно-педагогічного інституту.

Методи дослідження - аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми робочої навчальної програми з «Сучасної української мови з практикумом», наукової літератури з теми дослідження.

1. Аналіз професійної діяльності бакалавра з курсу «Сучасна українська мова з практикумом»

1.1 Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра з курсу «Сучасна українська мова з практикумом»

Підготовка фахівців з початкової освіти здійснюється на підставі Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про науково і науково-технічну діяльність», Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні та інших нормативно-правових актів.

Планування навчального процесу в Харківському гуманітарно-педагогічному інституті здійснюється відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Положення №161 МОН України «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».

Організація освітньої діяльності напряму 0101 «Педагогічна освіта» відповідає таким державним нормативним документам, як: освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу (з відповідних спеціальностей), у якій узагальнюється зміст освіти, відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей; освітньо-професійна програма (ОПП), яка визначає нормативний зміст навчання, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої й професійної підготовки фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності.

Харківський гуманітарно-педагогічний інститут здійснює освітню діяльність напряму 0101 «Педагогічна освіта» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» зі спеціальностей:

6.010100 - «Дошкільне виховання» (6.010101 - «Дошкільна освіта»),

6.010100 - «Початкове навчання» (6.010102 - «Початкова освіта»),

6.010100 - «Соціальна педагогіка» (6.010106 - «Соціальна педагогіка»)

6.010100 - «Педагогіка і методика середньої освіти. Музика» (Напрям 0202 «Мистецтво» 6.020204 - «Музичне мистецтво»)

6.010100 - «Педагогіка і методика середньої освіти. Інформатика» (Напрям 0403 - «Системні науки та кібернетика»)

6.010100 - «Педагогіка і методика середньої освіти. Англійська мова» (Напрям 0203 «Гуманітарні науки» 6.020303 - «Філологія»)

6.010100 - «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура» (Напрям 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини» 6.010201 - «Фізичне виховання».

Вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації. Для здобування вищої освіти зараз необхідним в Україні є складання тестів Зовнішнього центру оцінювання якості освіти.

Зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

Освітній рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Кваліфікація за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем: бакалавр.

Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Напрям підготовки фахівців у вищих навчальних закладах за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем: 6.010102 «Початкова освіта».

Спеціальність: вчитель початкових класів з однією з додаткових

кваліфікацій: керівник гуртка образотворчого мистецтва; керівник гуртка інформатики; керівник дитячого хореографічного колективу; керівник гуртка англійської мови.

Вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти:

Вищий навчальний заклад відповідає за якість підготовки фахівців із повною вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра за спеціальністю 6.010100 Початкове навчання напряму підготовки 0101 Педагогічна освіта освітнього рівня базова вища освіта.

При наявності рекламацій на фахівців з боку замовника можуть бути вжиті такі заходи Міністерства освіти і науки України:

- перевірка комісією Міністерства освіти і науки України організації навчального процесу з рекомендаціями щодо подальшого його вдосконалення;

- зменшення ліцензованого обсягу підготовки з певної спеціальності, або по всьому закладу взагалі;

- припинення підготовки фахівців з певної спеціальності;

- переведення навчального закладу з вищого рівня акредитації на нижчий;

- реорганізація навчального закладу;

- ліквідація навчального закладу.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника вищого навчального закладу є державним нормативним документом, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Цей стандарт є складовою стандартів вищої освіти, в якій узагальнюються вимоги з боку держави, світового співтовариства та споживачів випускників до змісту освіти і навчання. ОКХ відображає соціальне замовлення на підготовку фахівця з урахуванням аналізу професійної діяльності та вимог до змісту освіти і навчання з боку держави та окремих замовників фахівців.

ОКХ встановлює галузеві кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускника вищого навчального закладу з певних спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування.

Стандарт використовується під час:

визначенні первинних посад випускників вищих навчальних закладів та умов їх використання;

визначенні об'єкту, цілей освітньої та професійної підготовки;

розробці та корегуванні освітньо-професійної програми підготовки фахівців певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;

розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;

визначенні змісту навчання як бази для опановування новими спеціальностями, кваліфікаціями;

визначенні змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації;

атестації випускників вищих навчальних закладів та сертифікації фахівців;

укладанні договорів або контрактів щодо підготовки фахівців;

професійній орієнтації здобувачів фаху;

визначенні критеріїв професійного відбору;

прогнозуванні потреби у фахівцях відповідної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня і при плануванні їх підготовки;

обґрунтуванні переліків спеціальностей та спеціалізацій вищої освіти;

визначенні кваліфікації фахівців;

розподіленні та аналізу використання випускників вищих навчальних закладів.

Цей стандарт поширюється на органи управління вищою освітою, вищі навчальні заклади, а також міністерства, відомства, асоціації, підприємства, організації різних форм власності, де готуються або використовуються фахівці освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

Фахівець, підготовлений до роботи згідно з державним класифікатором України «Класифікатор професій»: ДК.003-95-3310. вчитель початкового навчального закладу і може займати первинні посади вчителя 1-4 класів, вихователя груп подовженого дня, лаборанта кафедри, лабораторії.

Цей стандарт встановлює:

– професійне призначення і умови використання випускників вищих навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій та типових задач діяльності;

– освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів у вигляді переліку здатностей та умінь вирішувати задачі діяльності;

– вимоги до атестації якості освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів;

– відповідальність за якість освітньої та професійної підготовки.

Стандарт є обов'язковим для вищих навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, організації повинні забезпечити необхідні умови для використання фахівців відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі кваліфікації та спеціальності, згідно з чинним законодавством.

Стандарт придатний для цілей сертифікації фахівців та атестації випускників вищих навчальних закладів.

Систему стандартів вищої освіти майбутніх учителів початкової школи становлять державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки фахівців для роботи у вищих навчальних закладах. У педагогічних ВНЗ якість освіти досягається шляхом виконання державних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, до організації практик, професійної підготовленості, підсумкової державної атестації фахівця, забезпечення опанування випускниками системи умінь вирішувати типові завдання педагогічної діяльності.

Компонентом стандарту вищої освіти галузі «Педагогічна освіта» є освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника за спеціальністю 6.010100 «Початкове навчання» напрямку підготовки 0101 «Педагогічна освіта». В освітньо-кваліфікаційній характеристиці висвітлено зміст освіти, зокрема цілі освітньої та професійної підготовки, визначено місце фахівця в структурі господарства держави, виокремлено вимоги до його компетентності тощо.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика визначає систему вмінь, знань та навичок, якими повинен володіти майбутній учитель початкових класів, за такими критеріями:

- готовність учителя початкових класів до навчальної роботи;

- готовність учителя до виховної роботи з дітьми та взаємодією з оточенням;

- готовність учителя початкових класів до професійного самовдосконалення.

Фахівець початкової школи вважається першим серед головних суб'єктів навчально-виховного процесу. Спираючись на здобуті знання та сформовані вміння й навички дитини в дошкільному віці, вчитель початкових класів забезпечує становлення особистості учня в перші роки навчання в школі, під час його інтенсивного фізичного та психічного розвитку.

Як зазначено в галузевому стандарті вищої освіти, спеціальність «Початкове навчання» передбачає підготовку вчителя початкових класів, який володіє знаннями, навичками, прийомами навчання всіх предметів початкового циклу та вміло використовує їх під час вирішення педагогічних, навчально-виховних і науково-методичних завдань. Фахівець початкової школи проводить роботу з виявлення й розвитку здібностей дітей, формує культуру усного та писемного мовлення, розвиває необхідні навчальні вміння й навички, всі форми мислення, виховує любов до навчальної діяльності, залучає молодших школярів до різних видів особистої та суспільно корисної діяльності [5].

Найбільш важливими виробничими та навчально-розвивальними функціями, які виконує вчитель початкових класів, є професійно-особистісне самовдосконалення, тобто підвищення рівня професійної компетентності, педагогічної майстерності через особистісний і професійний саморозвиток; створення умов для саморозвитку та саморозкриття дитини за допомогою саморозвивальних технологій і методик.

Проблемі підготовки вчителів початкової школи присвячені праці видатного педагога та фундатора радянської педагогіки К. Ушинського. Він зазначав, що майбутній учитель повинен оволодіти дидактикою, методикою викладання окремих предметів і специфікою організації навчального процесу в початковій школі. На підставі цього вчений запропонував цілісну систему підготовки вчителя початкової школи, яка містить загальнонауковий, педагогічний і спеціальний аспекти. Свідоме ставлення до своєї практичної діяльності, створення умов для майбутньої праці над собою - це головні завдання підготовки педагогічних кадрів, які визначив К. Ушинський. Педагогічні ідеї видатного вченого не втратили свого значення й сьогодні [9].

Таблиця 1.1. Фрагмент освітньо-кваліфікаційної характеристики випускників вищого навчального закладу

Освітня
Забезпечення реалізації мети і завдань початкової ланки середньої освіти
Використовуючи знання про систему освіти і виховання в Україні, принципи і структуру її побудови, систему управління підрозділами, вміти відповідно до мети і завдань середньої освіти забезпечувати всебічний розвиток молодших школярів та повноцінне оволодіння всіма компонентами навчальної діяльності, плануючи та організовуючи різні види діяльності згідно з основними законодавчими і нормативними документами про освіту.
З метою повноцінного забезпечення інваріативної і варіативної складових змісту початкової освіти згідно з нормативно-правовими актами і документами забезпечувати формування в учнів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, набуття ними достатнього особистого досвіду, культури спілкування і співпраці у різних видах роботи, самовираження у творчих видах завдань, спираючись на знання про наукові основи управління навчально-пізнавальною діяльністю, організацію різних форм та видів контролю особистості та враховуючи особливості здійснення навчально-виховного процесу у різних типах шкіл.
Користуючись знаннями про основні функціональні обов'язки вчителя початкової школи та способи їх реалізації в урочній, позаурочній та позашкільній діяльності, вміти здійснювати педагогічну працю на основі принципів наукової організації, впроваджуючи у практику роботи школи досягнення психолого-педагогічної та методичної науки, поширювати передовий досвід вчителів з метою оптимального забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії з учнями, батьками, педагогічним колективом, громадськістю при вирішенні основних завдань початкової ланки освіти.
Ознайомлення учнів з двома формами мовлення (усним та писемним), з виражальними засобами мови та етичними нормами спілкування.
На основі знань та умінь з орфоепії та граматики, враховуючи різноманітні види літературних жанрів, з метою удосконалення техніки читання вміти поєднувати прийоми роботи для формування і удосконалення навчальної активності та читацької самостійності дітей шляхом використання високохудожньої допоміжної літератури, вивчення усної народної творчості, проведення предметних та народних ігор, екскурсій, спостережень за навколишнім світом, ранків казок, поезій, спілкування з природою, нестандартних уроків та уроків-блоків.
Користуючись знаннями про основні напрями розвитку мовлення, загальними правилами культури мовлення й етапами мовного спілкування, з метою вироблення в учнів етичних норм спілкування в усній та писемній формах вміти удосконалювати звуковимову; підвищувати вимовну культуру, активізувати словниковий запас шляхом аналізу текстів, передачі їх змісту за опорними словами та реченнями, із заміною особи, творчим додатком, написанням текстів, описів, міркувань, роздумів.
На основі орфоепічних, орфографічних та лексичних знань з метою формування в учнів умінь дотримуватися норм мовленнєвого етикету, правил мовленнєвої поведінки уміти розробляти нестандартні уроки на «замовлення», уроки-диспути, ігри, дискусії засобами використання інтегрованого матеріалу та високохудожніх зразків допоміжної літератури.
На основі знань з лексикології та граматики з метою цілеспрямованого розвитку творчих здібностей та логічного мислення молодших школярів уміти укладати допоміжний зміст навчання до основного та використовувати малюнкові плани для написання творів, графічного зображення сюжету з титрами, проведення екскурсій у природу, ранків поезій, літературних вікторин, уявних подорожей.
Формування в учнів умінь працювати з текстом.
Користуючись психо-лінгвістичними знаннями як основою методики розвитку зв'язного мовлення з метою ознайомлення дітей із зразками зв'язного мовлення в умовах школи: (оповіданням, казкою, доповіддю, розгорнутою усною відповіддю, переказом, твором), уміти добирати види вправ на вироблення у дітей умінь давати розгорнуту відповідь за алгоритмом запитань; вести у щоденниках записи спостереження за природою і погодою; будувати розповідь на завдану тему; здійснювати словесне малювання картин природи; складати відгуки на прочитані книжки, спектаклі, кінофільми; писати ділові папери, оголошення, телеграми; створювати уявну екранізацію художніх творів.
На основі знань з граматики з метою вдосконалення умінь молодших школярів будувати речення, поширювати їх образними словосполученнями, ознаками дій, прикладами та порівняннями, об'єднуючи дібраний матеріал у текст, уміти добирати за аналогією та самостійно складати конструктивні і творчі вправи, спрямовані на удосконалення уміння учнів висловлювати думки реченнями правильної синтаксичної будови; розробляти сценарії дидактичних ігор і конкурсів для розвитку пізнавальної діяльності дітей у роботі над словосполученням, реченням, текстом; будувати алгоритм запитань на вироблення в учнів умінь оперувати зв'язним мовленням.
На основі знань про текст та його структуру з метою підготовки учнів до написання текстів різних типів - розповідей, описів, міркувань - уміти формувати в учнів стилістичні уміння і навички, реалізувати їх у практичній мовленнєвій діяльності шляхом проведення бесід, спостереження, синонімічної заміни граматичних засобів, використання словників, редагування, само редагування.
На основі знань із стилістики та синтаксису з метою розвитку навчально-творчих здібностей молодших школярів уміти своєчасно виправляти помилки в усному мовленні учнів, толерантно ставиться до їх думок, вказувати на стилістичні огріхи в усному мовленні, дотримуватися норм етикету в спілкуванні з школярами засобами проведення диспутів, виконання практичних робіт, творчих завдань, написання казок, оповідань та поезії.
Вироблення в учнів умінь будувати словосполучення, речення різних типів, правильно інтонувати їх та вживати розділові знаки на письмі.
Збагачення активного словника учнів лексикою різних тематичних і стилістичних груп та фразеологізмами.
Вироблення в учнів умінь визначати морфемну будову слова та з'ясовувати роль окремих морфем.
Визначення належності слова до певної частини мови, розрізнення з-поміж них змінних та незмінних, вживання слів змінних частин мови в різних граматичних формах, розуміння функції службових частин мови
Забезпечення опанування учнями звуковим складом мови та графічними знаками (буквами) для його позначення, каліграфічним їх написанням, основами орфоепічних та найуживаніших орфографічних правил.
Формування особистості дитини засобами художнього слова.

1.2 Аналіз функціональної структури діяльності бакалавра з курсу «Сучасна українська мова з практикумом»

бакалавр вчитель український підготовка

Вчитель початкової школи повинен вміти: застосовувати невербальні методи спілкування (здійснювати регламентування спілкування; здійснювати ефективне слухання; доречно використовувати мовні моделі звертання, ввічливості, вибачення, погодження тощо; структурувати тексти; готуватися до публічного виступу; користуватися правилами мовця і слухача; застосовувати певні форми проведення дискусії), здійснювати пошук нової інформації (пошук нової графічної, звукової та відеоінформації; пошук нової текстової інформації, робота з джерелами навчальної, наукової та довідкової інформації), спілкування українською професійною мовою (на основі виробничих завдань, використовуючи методику складання фахової документації, термінологічні словники тощо, дотримуючись норм сучасної української літературної мови, складати професійні тексти та документи; використовуючи принципи професійного спілкування на рівні сучасної української літературної мови здійснювати спілкування з учасниками трудового процесу; у виробничих умовах, працюючи з джерелами фахової інформації, здійснювати аналіз і коригувати тексти відповідно до норм української літературної мови; складаючи тексти фахової документації, використовувати слова іншомовного походження, на основі певних критеріїв добирати українські відповідники; працюючи з іншомовними фаховими текстами, використовуючи термінологічні двомовні словники, електронні словники, перекладати тексти українською мовою; складаючи професійні тексти та спілкуючись на професійному рівні, використовувати українські виробничо-професійні фразеологізми та номенклатурні назви); розширювати лексико-граматичний мінімум (у виробничих умовах, опрацьовуючи професійно-орієнтовані іншомовні джерела за допомогою відповідних методів: пристосовуватися до нових умов, мобілізувати інші власні компетенції та поповнювати лексичний і граматичний матеріал; використовуючи інформаційні технології та іншомовну інформацію на електронних носіях, розширювати лексичний та граматичний мінімум), застосовувати усні контакти у ситуаціях професійного спілкування (застосовуючи лексико-граматичний мінімум у певній галузі, під час усних ділових контактів, із використанням прийомів і методів усного спілкування і відповідних комунікативних методів: проводити обговорення проблем загальнонаукового та професійно-орієнтованого характеру, що має на меті досягнення порозуміння; проводити усний обмін інформацією в процесі повсякденних і ділових контактів з метою отримання інформації, необхідної для вирішення певних завдань діяльності; готувати доповідь-презентацію у певній професійно-орієнтованій галузі; розуміти монологічне повідомлення в рамках визначеної сфери й ситуації спілкування; будувати діалог за змістом тексту), здійснювати письмові контакти в ситуаціях професійного спілкування (використовуючи лексико-граматичний мінімум у певній галузі та іншомовні джерела, в умовах письмових ділових контактів із використанням прийомів і методів письмового спілкування та відповідних методів оформлення ділової документації: робити записи, виписки, складання плану тексту, письмове повідомлення, що відображає певний комунікативний намір; вести ділове листування, використовуючи фонові культурологічні та краєзнавчі знання; заповнювати анкети; проводити анотування; фіксувати інформацію, отриману під час читання тексту; реалізувати комунікативні наміри на письмі).

Таблиця 1.2. Функціональна структура діяльності фахівця

№ з/п	Функції діяльності	Предмет	Засоби діяльності	Процедура діяльності	Продукт	Уміння	Знання
1.	Навчальна	Система освіти	Методична література, законодавчі і нормативні документи про освіту	Планування та організація різних видів діяльності	Всебічний розвиток молодших школярів	Забезпечувати всебічний розвиток молодших школярів та повноцінне оволодіння всіма компонентами навчальної діяльності	Про систему освіти і виховання в Україні
2.	Контрольна	Текст	проведення диспутів, виконання практичних робіт, творчих завдань, написання казок, оповідань та поезій	Дотримання норм етикету в спілкуванні з школярами	Розвиток навчально-творчих здібностей молодших школярів	Своєчасно виправляти помилки в усному мовленні учнів, толерантно ставитися до їх думок	З стилістики та синтаксису
3.	Організаційна	Активний словник учнів	Аналіз літератури	Розвиток образного мовлення	Створення художнього образу на уроках мови, читання та розвитку зв'язного мовлення	Навчити дітей використовувати слова-синоніми, антонімічні пари, метафоричні вислови	З лексикології
4.	Розвивальна	Високохудожня допоміжна література	Різноманітні види літературних жанрів	Вивчення усної народної творчості, проведення предметних та народних ігор, екскурсій, спостережень за навколишнім світом, аналіз текстів, нестандартні уроки.	Удосконалення техніки читання, навчальної активності та читацької самостійності дітей	Поєднувати прийоми роботи	З орфоепії та граматики
5.	Планувальна	Зміст навчання	Малюнкові плани для написання творів, графічні зображення сюжету з титрами	Проведення екскурсій у природу, ранків поезій, літературних вікторин, уявних подорожей	Цілеспрямований розвиток творчих здібностей та логічного мислення молодших школярів	Дотримання норм мовленнєвого етикету, правил мовленнєвої поведінки	Укладати допоміжний зміст навчання
6.	Освітня	Текст	Використання словників, контекстного порівняння	Підготовка учнів до написання текстів різних типів, проведення бесід, спостереження	Написання текстів різних видів - розповідей, описів, міркувань	Формувати в учнів стилістичні уміння і навички, реалізувати їх у практичній діяльності	Про текст та його структуру

1.3 Визначення кваліфікованих вимог бакалавра з курсу «Сучасна українська мова з практикумом»

Мета навчальної дисципліни

- ознайомити студентів із основними розділами сучасної української мови;

- дати основи фонетичного, лексичного, морфологічного, синтаксичного складу мови;

- сформувати розуміння мови як багаторівневої єдності, що має свої закони та норми;

- навчити студентів основним лінгвістичним термінам;

- забезпечити володіння українською мовою на усному та писемному рівнях;

- навчити практично застосовувати набуті знання з дисципліни.

Завдання дисципліни

- забезпечити володіння графічними, орфоепічними, орфографічними, лексичними, граматичними, стилістичними та пунктуаційними нормами сучасного українського мовлення;

- сформувати навички комунікативно виправданого використання засобів мови;

- дати ґрунтовні знання про особливості різних розділів сучасної української мови.

За результатами вивчення дисципліни студенти повинні

ЗНАТИ:

- базові теоретичні дані щодо основних розділів сучасної української мови;

- основні лінгвістичні терміни;

- орфоепічні, лексичні, синтаксичні норми сучасної української літературної мови.

УМІТИ:

- кваліфіковано пояснити основні теоретичні положення курсу;

- коригувати тексти відповідно до норм української мови;

- працювати з фаховими текстами, використовуючи словники різних типів.

Окремим напрямом професійної підготовки вчителя початкової школи є методична підготовка до викладання рідної мови. Спираючись на вищесказане, можна визначити її як: а) процес засвоєння теоретичних знань з курсу «Сучасна українська мова з практикумом» і формування спеціальних умінь, необхідних для викладання цього предмета; б) результат зазначеного процесу, що характеризується певним рівнем розвитку особистості, сформованості методичних знань, умінь і навичок; в) педагогічну систему, що має певний зміст і структуру; г) пізнавальну діяльність, пов'язану із засвоєнням методичних знань і активним уключенням у практичну методичну діяльність.

За своїм характером методична діяльність учителя початкової школи, пов'язана з реалізацією завдань освітньої галузі «Мови і літератури», є своєрідною, спрямованою на управління процесом удосконалення всіх видів мовленнєвої діяльності учня, формування мовної особистості молодшого школяра, оволодіння ним рідною мовою як засобом спілкування, основою інтелектуального й духовного розвитку.

Широкий спектр навчально-розвивальних і виховних завдань, які доводиться розв'язувати вчителеві на кожному уроці рідної мови та читання, зумовлює багатокомпонентність структури його підготовки до професійної методичної діяльності. Ця підготовка становить собою складну, впорядковану, цілісну, динамічну систему, що функціонує відповідно до мети, завдань та принципів діяльності вищої школи, спрямовується на формування мотиваційно-ціннісних орієнтацій студентів, системи їхніх знань, умінь та навичок, розвиток творчого підходу до організації навчальної діяльності молодших школярів і підпорядковується меті формування в майбутніх педагогів готовності до здійснення такої діяльності.

При цьому під готовністю вчителя до викладання рідної мови в початковій школі ми розуміємо інтегровану особистісну якість, що характеризується емоційно-ціннісним ставленням учителя до реалізації комплексу завдань предмета «Сучасна українська мова з практикумом» і власної підготовки до методичної діяльності, стійкою професійною спрямованістю на оволодіння нею, наявністю необхідних психолого-педагогічних, лінгвістичних, літературознавчих та методичних знань і здатністю до їх самостійного поповнення, а також сформованістю загально- і частковометодичних умінь.

Аналіз літератури з проблеми професійної підготовки вчителя у вищій школі дозволяє зробити висновок про наявність взаємозв'язку методичної діяльності вчителя початкової школи з процесом його підготовки та станом готовності до її здійснення. Цей зв'язок виявляється в тому, що підготовка виступає засобом формування готовності до методичної діяльності; готовність є результатом і показником якості підготовки й реалізується та перевіряється у діяльності; діяльність виступає метою підготовки й водночас виконує функції її корекції й регулювання.

Така наступність функцій зумовлює взаємовідповідність структурних компонентів: мотиваційного, філологічного, психолого-педагогічного, методичного. Отже, підготовка вчителя початкової школи до викладання рідної мови є складною, цілісною системою, змістовий аспект якої характеризується зазначеними чотирма основними компонентами, що відображають напрями цього процесу. Вона функціонує відповідно до соціального замовлення суспільства, передбачає цілеспрямовану, педагогічно доцільну організацію і підпорядковується меті формування спеціаліста, здатного на високому професійному рівні розв'язувати завдання формування мовної особистості молодшого школяра.

Основою пропонованої структури професійно-методичної підготовки вважаємо мотиваційно-психологічну підготовку, оскільки саме вона є рушійною силою й мотивом професійного становлення і самовдосконалення майбутніх учителів початкових класів: зумовлює їхні пізнавальні потреби, інтереси та мотиваційно-ціннісні орієнтації в галузі викладання рідної мови, сприяє формуванню в них високої культури усного й писемного мовлення, розвитку емоційної сфери, професійно важливих здібностей (виразно читати, каліграфічно писати тощо). Усе зазначене, без сумніву, позитивно впливає на ефективність процесу засвоєння студентами методичних знань і вироблення в них необхідних умінь і навичок.

Визначаючи роль і місце власне філологічної підготовки у професійному становленні вчителя початкової школи, науковці (Н. Світловська, М. Соловейчик та ін.) пропонують визнати базисною методичну підготовку, а цикл філологічних навчальних дисциплін сприймати як цикл прикладний, тобто такий, що подає мовознавство й літературознавство не як науки в чистому вигляді, а як спеціально препаровані відомості з цих наук, зорієнтовані на майбутню спеціальність. Ідеться про мовну й мовленнєву компетентності вчителя початкової школи, тобто володіння ним комплексом необхідних лінгвістичних і комунікативних умінь.

Успішному розв'язанню завдань підготовки студентів до методичної діяльності на матеріалі рідної мови сприяє викладання циклу психолого-педагогічних дисциплін, проведення всіх видів педагогічної практики, залучення майбутніх учителів до науково-дослідної роботи. Особливо значущими для них є, крім основних положень загальної та вікової психології, концепції педагогічної психології (теорії співвідношення навчання й розвитку, навчальної діяльності, поетапного формування розумових дій та ін.).

Загальновідомо, що дидактичні ідеї можуть бути реалізовані лише через методичні системи. Саме під час пошуку відповідей на питання про принципи навчання рідної мови в початковій школі, способи організації пізнавальної діяльності учнів, типологію, структуру й вимоги до сучасного уроку мови забезпечується органічний взаємозв'язок дидактики й методики викладання української мови. Наприклад, дидактична теорія проблемного навчання дозволила перебудувати процес мовної освіти молодших школярів, а саме організовувати на уроках пошукову або частково-пошукову діяльність учнів із метою формування в них основ самостійності мислення, творчого розвитку особистості.

Цілісна структура технологічної побудови процесу засвоєння майбутніми вчителями початкових класів знань з курсу «Сучасна українська мова з практикумом» включала такі етапи, як постановка цілей, проектування та організація освіти студентів, перевірка ефективності моделювання процесу.

Особливого значення набувають методи, які стимулюють самостійність методичного мислення майбутніх учителів, розвивають їхні творчі здібності. Такі методи можна об'єднати у групи: а) мотиваційно-стимулюючі - бесіда, пошук відповідей на проблемні питання, розв'язування методичних задач, виконання творчих завдань тощо; б) теоретико-пізнавальні - аналіз методичних явищ, синтез, зіставлення, порівняння, класифікація, абстрагування, моделювання методичних ситуацій, пов'язаних із проведенням уроків мови й читання в 1-4 класах, конструювання власних визначень методичних понять, аналіз методичної літератури та передового досвіду викладання рідної мови в початковій школі, анотування, рецензування та реферування методичних праць; в) практичні - ділові ігри, різні види самостійної роботи (складання бібліографії, методичного довідника до певної теми, методичного коментаря до типового плану уроку рідної мови або читання, розробка фрагментів уроків, планів-конспектів уроків, аналіз вправ, поданих у підручнику, вивчення типових учнівських помилок тощо); г) контрольно-регулюючі - тестові завдання різного рівня складності, розв'язування методичних задач тощо.

Як висновок зазначимо, що підхід до розв'язання проблеми моделювання організації процесу професійно-методичної підготовки майбутніх учителів до викладання курсу «Сучасна українська мова з практикумом» в початковій школі потребує серйозної експериментальної роботи. Сьогодні можна стверджувати, що ефективність такої підготовки певною мірою залежить від рівня: а) сформованості в студентів мотиваційно-ціннісної сфери (ставлення до педагогічної професії, переконаність у значущості ґрунтовних знань вчителя для успішного формування молодшого школяра як мовної особистості); б) розробленості змісту курсу «Сучасна українська мова з практикумом» (відбір понять і відомостей, їх сучасне наукове трактування, чіткість структури курсу); в) організації операційно-діяльнісного компонента (застосування активних методів навчально-пізнавальної діяльності, методів науково-педагогічного дослідження, розробка системи спеціальних методичних умінь, необхідних майбутньому вчителеві на етапі оволодіння знаннями, створення методичного забезпечення практично-лабораторних занять з курсу).

2. Дидактичний проект навчання студентів з курсу «Сучасна українська мова з практикумом»

2.1 Аналіз ОПП та навчального плану підготовки майбутніх вчителів початкових класів та визначення місця дисципліни «Сучасна українська мова з практикумом» в навчальному процесі Харківського гуманітарно-педагогічного інституту

Освітньо-професійна програма визначає нормативну частину змісту навчання, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої і професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, за спеціальністю 6.010100 «Початкове навчання». Ця освітньо-професійна програма призначена для органів управління вищою освітою та вищих закладів освіти, що готують фахівців педагогічного профілю. Освітньо-професійна програма встановлює:

– розподіл обсягу освітньо-професійної програми за циклами підготовки в академічних годинах;

– нормативну частину змісту навчання у навчальних елементах, їх інформаційний обсяг та рівень засвоєння у процесі підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики;

– рекомендований перелік навчальних дисциплін, форми контролю та державної атестації, нормативний термін навчання.

Освітньо-професійна програма для випускників Харківського гуманітарно-педагогічного інституту включає:

– цикли гуманітарної та соціально-економічної підготовки;

– цикл риродничо-наукової підготовки, що забезпечує рівень бакалавра;

– цикл професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки, що разом з попередніми циклами дає базову вищу освіту з кваліфікації «Вчитель початкової школи».

Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки включає такі дисципліни: історія України, ділова українська мова, філософія, основи економічної теорії, політологія, соціологія, Українська мова та зарубіжна культура, фізична культура, іноземна мова, релігієзнавство, основи правознавства, основи конституційного права, етика та естетика, логіка, основи охорони праці, основи екології.

Цикл природничо-наукової підготовки включає такі дисципліни: математика, основи медичних знань і охорони здоров'я, безпека життєдіяльності, нові інформаційні технології та ТЗН, основи валеології, анатомія та фізіологія дітей з основами генетики, основи природознавства, основи дефектології, сучасна українська мова з практикумом, психологія (загальна), загальні основи педагогіки, історія педагогіки, школознавство.

До циклу професійної та практичної підготовки входять такі дисципліни: вступ до спеціальності, дидактика, теорія виховання, вікова психологія, педагогічна психологія, основи науково-педагогічних досліджень, основи психодіагностики, педагогічні технології у початковій школі, методика виховної роботи, основи педагогічної майстерності, дитяча література, основи культури і техніки мовлення, методика викладання математики, методика викладання української мови, методика викладання російської мови, методика викладання природознавства, «Людина і світ» з методикою викладання, фізична культура з методикою викладання, трудове навчання з практикумом, образотворче мистецтво з методикою викладання, музичне виховання і основи хореографії з методикою викладання, основи сценічного та екранного мистецтва, методика вивчення валеології та основ безпеки життєдіяльності в початковій школі, педагогічна практика.

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра передбачає навчання протягом 4 років для здобуття спеціальності: 6.010100 «Початкове навчання» напряму підготовки «Педагогічна освіта». Спеціальність по цьому напряму передбачена ОПП «Початкове навчання».

Освітньо-професійна програма містить обов'язкову та варіативну частину. Обов'язкова складається з системи змістових модулів, які в свою чергу представлені у вигляді таблиці, де ліва колонка - це шифр умінь та змістових модулів, а права - зміст умінь, що забезпечуються, назви змістових модулів.

Так як у темі курсового проекту була обрана дисципліна «Сучасна українська мова з практикумом» що відноситься до циклу природничо-наукової підготовки і при аналізі освітньо-професійної програми ми більш детально зупинимося саме на цій дисципліні.

Отже при вивченні дисципліни «Сучасна українська мова з практикумом» студенти збагачуються такими знаннями та уміннями згідно з освітньо-професійною програмою:

– Користуючись психо-лінгвістичними знаннями як основою методики розвитку мовлення з метою ознайомлення із зразками зв'язного мовлення в умовах школи: (оповіданням, казкою, доповіддю, розгорнутою усною відповіддю, переказом, твором), уміти добирати види вправ на вироблення у дітей умінь давати розгорнуту відповідь за алгоритмом запитань; вести у щоденник записи, спостереження за природою і погодою, будувати розповідь на завдану тему; здійснювати словесне малювання картин природи; складати відгуки на прочитані книжки, спектаклі, кінофільми; писати ділові папери, оголошення, телеграми; створювати уявну екранізацію художніх творів;

– Літературна мова, її ознаки; писемна й усна форми літературної мови, її стильові різновиди;

– Побудова текстів, їх аналіз, редагування;

– Завдання та шляхи розвитку мовлення молодших школярів;

– Синтаксична робота в системі розвитку мовлення учнів;

– Зв'язне мовлення і завдання його розвитку; усний та письмовий переказ;

– Твори, їх класифікація і методика проведення в початковій школі;

– Робота над словарем;

– Основні поняття словотвору

– Речення. Типи простих речень

– Принципи виділення частин мови, перехід слів з однієї частини мови в іншу

– Прикметник

– Іменник

– Дієслово

– Текст, його структура

– Побудова текстів, їх аналіз

– Методика формування умінь слухання - розуміння (аудіювання) російського мовлення

– Психолого-педагогічні та лінгвістичні основи методики навчання російської мови в школах з українською мовою

– Напрями і види роботи з розвитку російського мовлення під час вивчення мовного матеріалу

– На основі знань з граматики з метою удосконалення умінь молодших школярів будувати речення, поширювати їх образними словосполученнями, ознаками дій, прикладами та порівняннями, об'єднуючи дібраний матеріал у текст, уміти добирати за аналогією та самостійно складати конструктивні і творчі вправи, спрямовані на вдосконалення уміння учнів висловлювати думки реченнями правильної синтаксичної будови; розробляти сценарії дидактичних ігор і конкурсів для розвитку пізнавальної діяльності дітей у роботі над словосполученням, реченням, текстом; будувати алгоритм запитань на вироблення в учнів умінь оперувати зв'язним мовленням

– Значення прислівника, як частини мови, розряди прислівників за значенням

– Словосполучення

– Типи простих речень, пунктуація в них

– Засоби укладання простого речення, розділові знаки в простому ускладненому реченні

– Побудова текстів, їх аналіз, редагування

– Синтаксична робота в системі розвитку мовлення учнів

– Зв'язне мовлення і завдання його розвитку: усний та письмовий переказ

– Методика роботи над елементами синтаксису та пунктуації

– Словосполучення. Типи зв'язку в словосполученнях у російській мові

– Дієслово

– Іменник

– Типи складних речень

– Текст, його структура

– Методика формування граматичних умінь на початковому етапі вивчення російської мови

– Напрями і види роботи з розвитку російського мовлення під час вивчення мовного матеріалу

– На основі знань про текст та його структуру з метою підготовки учнів до написання текстів різних типів - розповідей, описів, міркувань - уміти формувати в учнів стилістичні уміння і навички, реалізувати їх у практичній мовленнєвій діяльності шляхом проведення бесід, спостереження, синонімічної зміни граматичних засобів, використання словників, контекстного порівняння, переконструювання, редагування, само редагування

– Типи словників

– Текст, його структура. Тексти розповідні, описи, міркування

– Стилістичні властивості словосполучень, речень, текстів

– Твори, їх класифікація і методика проведення в початковій школі

– Завдання та шляхи розвитку мовлення молодших школярів

– Типи складних речень

– Текст, його структура

– Словниковий склад за стилістичним вживанням

– Принципи виділення частин мови, перехід слів з однієї частини мови в іншу

У освітньо-професійній програмі зазначено, що ця дисципліна розрахована не менше як на 324 кількість навчальних годин. А з навчального плану Харківського гуманітарно-педагогічного інституту ми бачимо, що на «Сучасну українську мову з практикумом відводиться 486 годин, що повністю відповідає ОПП. Розраховані вони на 8 семестрів. З них всього аудиторних - 266 годин, лекційних - 104 години, лабораторних практикумів - 162 години. На індивідуальну роботу відводиться 80 годин, а на самостійну - 140 годин. За навчальним планом з цієї дисципліні передбачені такі види контролю:

– Екзамен - у 2 та 7 семестрах;

– Залік - у 3 та 4 семестрах;

– Контрольні роботи у 1, 5, 6 семестр.

На цю дисципліну відводиться дуже багато навчальних годин - 486, як не на одну дисципліну з усього курсу навчання. Це пов'язано з тим, що дисципліна «Сучасна українська мова з практикумом» покликана на вирішення не тільки суто грамотності майбутнього педагога, а і його вмінні користуватися більш широкими морфологічними, орфографічними, граматичними знаннями при викладанні предметів маленьким дітям.

2.2 Аналіз змісту навчання (робочої програми) з курсу «Сучасна українська мова з практикумом»

Робоча програма розроблена на підставі освітньо-професійної програми «Українська мова» для педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, рекомендованої Міністерством освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України 3 14/18. 2-959 від 07.05.2002).

Робоча навчальна програма з курсу «Сучасна українська мова з практикумом» розроблена для спеціальності 6.010102 «Початкова освіта», кваліфікації: учитель початкових класів із однією з додаткових спеціальностей, форми навчання - денної.

Таблиця 2.1. Нормативні дані з дисципліни

	Семестр 1	Семестр 2	Семестр 3	Семестр

Подобные документы

• Розробка дидактичного проекту навчання майбутнього спеціаліста дисципліни "Ветеринарна медицина"

  Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики та функціональної структури діяльності спеціалістів з ветеринарної медицини, кваліфікаційні вимоги до них. Рекомендації щодо удосконалення підготовки студентів у процесі вивчення дисципліни "Психологія".
  
  курсовая работа [30,9 K], добавлен 09.02.2011
  

• Концепція підготовки вчителя іноземної мови в початкових класах

  Обов'язки та професійні функції вчителя іноземної мови початкових класів. Характеристика гностичної, проектувальної, конструктивної, комунікативної та організаційної компонент структури професійної діяльності педагога як своєрідної мети-діяльності.
  
  реферат [44,3 K], добавлен 09.11.2010
  

• Списування як вид навчально-тренувальних вправ у практиці навчання

  Види творчого списування (з граматико-орфографічними та логіко-стилістичними завданнями). Регламентація навчання учнів початкових класів по температурному режиму. Критерії систематизації списування. Аналіз вправ підручників з мови для початкових класів.
  
  дипломная работа [66,8 K], добавлен 30.11.2014
  

• Впровадження технології критичного мислення під час вивчення навчальної дисципліни "Організація екологічного виховання в початковій школі" у майбутніх вчителів початкових класів

  Впровадження навчання, орієнтованого на розвиток критичного мислення в систему освіти України. Огляд особливостей формування екологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Систематичне включення критичного мислення у навчальний процес.
  
  статья [27,0 K], добавлен 24.04.2018
  

• Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

  Особливості формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів у навчальному процесі вищого педагогічного навчального закладу, необхідність врахування психолого-вікових особливостей учнів, володіння комп’ютерно-ігровою культурою.
  
  автореферат [208,6 K], добавлен 11.04.2009
  

• Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів

  Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
  
  дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010
  

• Використання комп'ютера в роботі вчителя початкових класів

  Теоретичні основи використання нових інформаційних технологій в початковій школі. Вплив комп’ютера на психічне і фізичне здоров’я дитини. Проблеми та шляхи їх вирішення. Методичні рекомендації щодо використання НІТ в роботі вчителя початкових класів.
  
  курсовая работа [48,5 K], добавлен 17.06.2009
  

• Формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів

  Проблема формування комунікативно спроможного вчителя початкових класів. Передумови виникнення методики російської мови. Аналіз праць Істоміна, Белінського, Срезнєвського. Розвиток комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя.
  
  реферат [39,2 K], добавлен 16.06.2011
  

• Креативне освітнє середовище - шлях до успішної педагогічної діяльності майбутніх учителів початкових класів

  Особливості креативного середовища у професійній підготовці учителя початкових класів. Моделювання процесу підготовки майбутніх педагогів початкових класів до формування креативних здібностей у молодших школярів в умовах креативного освітнього середовища.
  
  статья [23,3 K], добавлен 24.04.2018
  

• Оновлення системи підготовки майбутнього вчителя початкової школи у процесі викладання освітньої галузі "Математика"

  Необхідність принципіального оновлення системи підготовки майбутнього вчителя початкових класів з дисципліни "Математика", мета технологічного підходу та засоби реалізації. Якості викладача, які впливають на професійне зростання майбутнього вчителя.
  
  статья [23,9 K], добавлен 15.07.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам