Мовленнєва культура викладача

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту

Контрольна робота

з дисципліни «Комунікативні процеси у навчанні»



1. Мовленнєва культура викладача

Мовленнєва діяльність в процесі вузівського навчання та науково-дослідницької роботи відіграє одну з провідних ролей. Від її якості залежить здебільшого успішність процесу навчання студентів. Тому, починаючи від часів Я.А. Коменського до наших днів, у дидактиці вищої школи приділяється така велика увага лекторській майстерності кожного, хто виходить на вузівську кафедру. В науці про ораторське мистецтво, початки якої йдуть від стародавніх Афін та Риму, - риториці, показано, наскільки відповідально ставились філософи, політики, адвокати, письменники до всіх тонких деталей мовленнєвої діяльності. Першою працею, яка увійшла у золотий фонд педагогічної літератури, була відома 12-томна книга Марка Фабія Квінтіліана (біля 35 - біля 96 рр. н.е.) - першого штатного педагога "Виховання оратора".У діяльності викладачів вищої школи, навіть у XVIII-XIX століттях, лекторська майстерність не займала головного місця у числі заслуг викладача. Проте, й тоді цінувались видатні лектори (М.В. Ломоносов, О.Ф. Мерзляков. Т.М. Грановський та ін). Значно вище, однак, цінувалась у викладачів наукова компетенція, заслуги перед своєю галуззю науки. Тому всесвітньо-відомі вчені інколи виявлялись не досить гарними лекторами. Тільки тепер, у зв'язку із зростанням числа вчених, які все більше поділяються на викладачів та "чистих" науковців, зростають вимоги до якості мовленнєвої діяльності.Насамперед, в кожного викладача мають бути добре розвиненими мовні здібності. Психолог В.А. Крутецький визначає їх, як "здібність ясно і чітко висловлювати свої думки та почуття за допомогою мови, а також міміки й пантоміміки. Це одна з важливих здібностей у професії вчителя". Мається на увазі, що мовленнєва діяльність містить внутрішні (змістовні) компоненти мови, як і зовнішні, виразливі індивідуальні особливості мовлення педагога. Характеризуючи мовні особливості майстра-лектора, той же автор пише: "Мова здібного педагога є жвавою, образною, інтонаційно яскравою та виразною, емоційно забарвленою, з чіткою дикцією, в ній відсутні стилістичні, граматичні, фонетичні вади".Ще вищі вимоги пред'являються мові викладачеві вищих навчальних закладів, яким доводиться виступати з лекціями перед потоками, чисельність яких інколи складається з 100-150 студентів. Теорія мовленнєвої діяльності, з якої витікає на практиці застосування основ педагогічної риторики, виявляє функції та види мовленнєвої діяльності педагога вищої школи.

До функцій відносяться такі:

· інформативна, завдяки здійсненню якої, як відомо, відбувається процес викладання, тобто передачі та сприймання нової професійної або загальнокультурної інформації;

· орієнтаційна, за допомогою якої відбувається практична орієнтація студентів на виконання тієї чи іншої діяльності - лабораторних робіт, домашніх завдань, написання рефератів тощо;

· апелятивна, яка спрямована на запрошення аудиторії до співпраці з викладачем ("Давайте разом подумаємо ...", "Прошу уважно розібратись...");

· конативна, за якою суб'єкт процесу навчання звертається до певного об'єкту, адресуючи йому свою пропозицію;

· емоційна, при здійсненні якої висловлюються почуття або емоції;

· комунікативна, що спрямована на встановлення комунікації (знайомство, контакт в навчальній, поведінській, побутовій сферах) між суб'єктом та об'єктом процесу навчання та виховання;

· волюнтативна, яка забезпечує підпорядкування об'єкту вимогам суб'єкта, змушує його виконувати певні нормативи поведінки і звертання, ввічливості та етикету;

· мотиваційна, при вживанні якої учасник процесу висловлює свої мотиви дій та рішень;

· розвиваюча, завдяки якій відбувається певний відрізок розвитку тієї чи іншої сфери особистості;

· організаторська, завдяки якій суб'єкт процесу організовує аудиторію студентів, налагоджує спільну діяльність того колективу, з яким він працює;

· управлінська, завдяки якій мовленнєва діяльність наближається до організаторської, але містить дещо відмінні від неї інструктивно-розпоряджувальні елементи у процесі учіння.

Таке розмаїття функцій мовленнєвої діяльності свідчить про багатство мовного впливу, й про те, що при вмілому користуванні всім діапазоном мовленнєвої функціональності, збагаченим професійним розумінням її переключень, її зовнішньої виразної атрибутивності, постає одним з важливіших знарядь педагогічної майстерності. Особливого значення в сучасних умовах набувають всі мовні функції при вивченні широкими верствами населення української мови. У відповідності із Законом України "Про мови" (1989) обов'язковість користування нею всіма державними установами, службовими особами закріплена законодавчо. Україномовна громадськість здебільшого несхвально ставилась до звичного користування російською мовою в Східній Україні. Проте, виявилось не простим - відучити людей від тієї мови, яка вкоренилась в них з "дідів-прадідів". Це стосується вчителів шкіл, їх підготовки у педагогічних навчальних закладах. До того ж, сама українська мова, на відміну від російської, поступово вдосконалюється, відбувається очищення від русизмів (т.зв. "кальки"), розширення наукових - технічних, медичних, гуманітарних - термінів, вилучення з старого обігу тих чи інших слів та виразів. Коли додати до цього нестачу підручників та словників, звичку багатьох людей у побутовій мові розмовляти на півросійських, місцевих діалектах ("суржику") - все це робить проблему не настільки простою, щоб можна було командно-адміністративними шляхами змусити все населення України негайно перейти виключно на вживання української мови. Це справа покоління, а не трьох-чотирьох років. Оволодіння функціями мовленнєвої діяльності, засвоєння всіма громадянами, у тому числі - й студентами української мови є однією з важливих цілей сучасного викладача вищої школи, якому раніше не було нагальної потреби - читати лекції, вести семінарські та практичні заняття зі студентами державною мовою, вчити їх оволодінню нею.

Мовленнєва культура викладача.

Протягом всієї викладацької діяльності, у міру набуття досвіду, кожен викладач проходить шлях самовдосконалення. Одним з істотних елементів його є формування мовленнєвої культури - вивільнення від усього того, що притаманне неправильній мові. Ознаками поступового розвитку культури мови є поглиблення мислительної діяльності. В численних працях із загальної психології та риторики підкреслюється, що закономірність - культура мовлення прямо залежить від культури мислення, а культура мислення має пряму залежність від культури мовлення. Однак, кожна з гілок має гнучке, функціональне спрямування: одна культура мовлення в письменника, інша - у вченого-теоретика, третя - в журналіста, четверта - в педагога та ін. В культурі педагогічного мовлення виділяються такі сторони мовленнєвої діяльності: змістовне збагачення мови та володіння артикуляційним апаратом як сукупністю форм виразу змісту. Причому тут умовно можна поділити цей підпроцес на суто позитивний (вдосконалення) і на усунення недоліків в мовленні ("мінус на мінус дає плюс"). До суто позитивного підпроцесу вдосконалення відноситься, насамперед, розширення мовного діапазону в загальнокультурній та професійній сферах. Оволодіння синонімами, що визначають відтінки тих чи інших явищ або процесів, про які повідомляється у педагогіці, досягається завдяки збагаченню особистого словника викладача, вмілого тлумачення складного місця в матеріалі, постановці проблемної ситуації або завдань по її розв'язанню. Там, де потрібно дохідливо роз'яснити складний матеріал, співставити суперечливі погляди окремих вчених, необхідно допомогти студентам знайти вірний висновок та викласти його яскраво і влучно. Тільки за умови вмілого пояснення непростого матеріалу здійснюється процес зв'язку між мовленням, мисленням та говорінням. Тут додається також робота по вдосконаленню артикуляційного апарату, коли у ній є потреба. Підпроцес усування недоліків та вад усної мовної діяльності викладача полягає у постійному, цілеспрямованому слідкуванні за тим, щоб в усну мову не прокрадались слова-паразити (типу: "так би мовити", "бачите", "це саме" та низка інших), слідкуванні за відточеністю речень, за їх смислово-інформаційним навантаженням, за рівномірністю вимови (коли викладач заповнює паузу, доки збирається з думкою). І. П. Павлов підкреслював, що в людини в таких випадках відбувається неузгодженість між дією першої та другої сигнальних систем, - вона заповнює цю паузу тривалим "е-е-е". Всі ці недоліки потрібно вивчити, проаналізувати і в процесі викладання завжди пам'ятати їх. Бажані форми аутотренінгу (перед дзеркалом, запису своєї мови на магнітофоні, приговорювання вголос). Лише, коли артикуляційний апарат діє без хиб, без "пробуксовок", таке вдосконалення можна вважати повністю здійсненим. Своєрідне вдосконалення повинне здійснюватись й у письмовій мові. Процес редагування тексту власної статті, дисертації, конспектів лекцій, рецензій має свої "правила гри". Індивідуальний стиль письмової мовленнєвої діяльності повинний поєднуватись з певними стандартними вимогами щодо того чи іншого виду. Текст дисертації має відрізнятись, наприклад, дослідницьким характером і відповідним стилем, визначенням його наслідків. Текст статті - за змістом: постановкою проблеми та підходом до її вирішення, переконливістю аргументів; текст рецензії - аналітичним розглядом чужого тексту, тактовністю критичних зауважень. Отже, всі ці правила поступово складають певну систему письмової мови науковця та викладача. Звичайно, тема про підвищення педагогічної мовної культури не вичерпується наведеною тут інформацією, це серйозна і клопітка праця в багатьох галузях знань; словники, енциклопедії, особисті картки з цитатами мають підкріплювати весь процес перетворення недосвідченого викладача у досвідченого.

Отже, культура мовлення - широке і об'ємне поняття, але передусім це- грамотність побудови фраз, простота і зрозумілість викладу, виразність, яка досягається вмінням дібрати потрібні слова та синтаксичні конструкції та активним використанням основних компонентів виразності усного мовлення - тону, динаміки звучання голосу, темпу, пауз, наголосів, інтонації, дикції, правильна вимова слів, правильне використання спеціальної термінології, не багатослів'я. Безсумнівно, для успішності професійної діяльності вчителя необхідними є такі риси його мовлення, як бездоганна дикція, дотримання всіх орфоепічних норм сучасної української літературної мови, добре поставлений голос, уміння керувати диханням, тобто професійне володіння технікою мовлення. Не можна собі уявити живого мовлення без інтонації. Кожне осмислення думки, власної або чужої, може бути правильно виражено й так само сприйнято слухачами лише в тому разі, коли читець (мовець) правильно використає всі компоненти мовлення (системи його звуків, складобудови, словесного наголосу) та інтонації (органічної єдності пауз, логічної та емоційної функції наголосів, мелодики, темпу, ритму й голосового тембру). Практичні навички "декодування" інтонації співбесідника, вміння використовувати акустичні засоби впливу на слухачів є необхідними для ефективного професійного спілкування. Однак проблема полягає в тому, що навчитися інтонації як твердять психологи неможливо. Слід зауважити, що штучно створена інтонація помічається слухачами одразу, саме природність інтонації, її відповідність ситуації спілкування є її головними комунікативними перевагами. Відтворення заданої інтонації нічого не навчає, однак можна навчитися слухати й розуміти змістові значення інтонації співбесідника, можна визначити педагогічні можливості використання інтонаційних засобів, виявити спектр їх впливів, співвіднести ці можливості з особливостями певного голосу, індивідуальності мовленнєвої поведінки. Все це створює необхідну базу для вдосконалення практичних засобів інтонування.



2. Ділова міжособистісна комунікація

Тестові завдання

1. Спілкування -- це …

1. процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що зумовлений їхніми потребами у спільній діяльності.

2. інструментально-технологічна сторона спілкування; взаємні дії учасників спілкування, спрямовані на співвіднесення цілей кожної зі сторін і організацію їхнього досягнення в процесі спілкування.

3. це процес взаємозв'язку і взаємодії, у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом, що передбачає досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми чи реалізацію певної мети.

2. Що таке «ділове спілкування»?

1. це процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що зумовлений їхніми потребами у спільній діяльності.

2. Це інструментально-технологічна сторона спілкування; взаємні дії учасників спілкування, спрямовані на співвіднесення цілей кожної зі сторін і організацію їхнього досягнення в процесі спілкування.

3. це процес взаємозв'язку і взаємодії, у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом, що передбачає досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми чи реалізацію певної мети.

3. Будь-яке спілкування партнерів, що спрямоване на вирішення ділових питань, можна назвати:

1.педагогічним;

2. діловою комунікацією.

3.невебральним.

4. Ділове спілкування можна умовно розділити на:

1. пряме і непряме;

2.загальне і часткове;

3.стратигічне і нестратегічне.

5.Яка з наведених форм не належить діловому спілкуванню.

1. ділова бесіда;

2. ділові наради;

3.публічні виступи;

4.привітальна промова.

6.Які з наведених функцій є функціями ділового спілкування.

1.переконання, наслідування;

2.політична, моральна, релігійна, індивідуальна;

3. Інструментальна функція, інтегративна, самовираження, трансляційна.

7. Міжособистісна взаємодія -- це

1. процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що зумовлений їхніми потребами у спільній діяльності.

2. інструментально-технологічна сторона спілкування; взаємні дії учасників спілкування, спрямовані на співвіднесення цілей кожної зі сторін і організацію їхнього досягнення в процесі спілкування.

3. це процес взаємозв'язку і взаємодії, у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом, що передбачає досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми чи реалізацію певної мети.

8. Манера і стиль ділового спілкування залежать від ….

1.індивідуально-типологічних особливостей партнерів та їхніх комунікативних намірів;

2. настрою, характеру людини;

3. поведінки, що охоплює взаємодії, які так чи інакше розладжують спільну діяльність.

9. У діловій комунікації розрізняють наступні стилі взаємодії партнерів

1. ритуальний, маніпулятивний, гуманістичний;

2. творчо-продуктивний, гнобливий, дистанційний, прагматично-діловий, популістський, загравальний, превентивний, дружній.

3. соціально - рольовий, діловий.

10. Вибір стилю ділової взаємодії залежить від багатьох факторів, зокрема від:

1. статусу людини; цілей, задач і комунікативних намірів; особливостей ситуації, що складається під час спілкування; індивідуальних особливостей учасників взаємодії; морально-етичних і ціннісних настанов.

2.манери поведінки людини;

3. розуміння, встановлення стосунків, впливу.

11. Індивідуальний стиль спілкування виявляється в мовному етикеті, а також демонструється невербальними сигналами тіла такими, як:

1.рукостисканнями;

2. поглядом і поставою голови;

3.тоном голосу; дистанцією і займаними позиціями за столом переговорів;

4.всі наведенні варіанти правильні, а також специфікою використаних поз, жестів, рухів тіла.

12. Комунікативна компетентність -- це

1. інструментально-технологічна сторона спілкування; взаємні дії учасників спілкування, спрямовані на співвіднесення цілей кожної зі сторін і організацію їхнього досягнення в процесі спілкування.

2. це процес взаємозв'язку і взаємодії, у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією і досвідом, що передбачає досягнення певного результату, вирішення конкретної проблеми чи реалізацію певної мети.

3. сукупність знань, умінь і навичок, що включають: функції спілкування й особливості комунікативного процесу; види спілкування й основні його характеристики; засоби спілкування (вербальні і невербальні); репрезентативні системи і ключі доступу до них; види слухання і техніки його використання; «зворотний зв'язок» (питання і відповіді); психологічні і комунікативні типи партнерів, специфіку взаємодії з ними; форми і методи ділової взаємодії; технології і прийоми впливу на людей; методи генерування ідей і інтеграції персоналу для конструктивної комунікації; самопрезентацію і стратегії успіху.

13. Необхідний сервіс для ділової комунікації - це

1.міжособистісна комунікація;

2.мовленнєва комунікація;

3.критика.

14. Міжособистісні відносини ділового спілкування встановлюються.

1.після або по завершенню спілкування;

2. В процесі спілкування для кращого розуміння;

3. міжособистісні відносини на встановлюються.

15. Для того, щоб діалог з партнером був ефективним потрібного:

1. як мінімум, уміти викладати свої думки так, аби вони були адекватно зрозумілі партнером, а також уміти слухати партнера так, щоб надати йому можливість висловити усе, що він хотів би сказати, і правильно, без перекручувань зрозуміти те, що сказав партнер.

2.необхідно правильно вибрати місце і час зустрічі.

3.всі наведенні варіанти правильні.

16. Підвищенню ефективності ділової комунікації сприяє також:

1.не знання основних психотипів особистості;

2. знання основних психотипів особистості, зокрема й маніпулятивних;

3. передавання неправдивої інформації.

17.Психотип - це

1. це модель поведінкової структури особистості і її взаємодій з навколишнім середовищем.

2. сукупність конкретних комунікативних умінь.

3. взаємодія між людьми на роботі, метою якої, насамперед, є ефективне виконання поставленої задачі.

18. Тактика спілкування -- це

1. реалізація в конкретній ситуації комунікативної стратегії на основі опанування техніками спілкування і знання правил спілкування.

2. сукупність конкретних комунікативних умінь.

3. це стандартні послідовності дій у тих чи інших звичних ситуаціях. Більшість соціальних дій, у які ми залучені, мають форму запланованих послідовностей, у яких все відрегульовано і передбачено -- як у сценарії фільму.

19.Техніка спілкування -- це

1. це механізм міжособистісної взаємодії, пов'язаний, у першу чергу, з когнітивними процесами, який забезпечує формування загального значеннєвого поля учасниками взаємодії, об'єднання інтересів сторін, вироблення подібного бачення завдань у конкретній ситуації;

2. пошук таких засобів спілкування, що найкраще відповідають намірам і можливостям партнерів

3.сукупність конкретних комунікативних умінь, що дозволяють використовувати різноманітні, придатні для конкретної ситуації взаємодії прийоми і методи спілкування.

20.Спілкування керівника -- це

1. пошук таких засобів спілкування, що найкраще відповідають намірам і можливостям партнерів

2. це умовний термін, який позначає характеристику тих компонентів спілкування, що пов'язані зі взаємодією людей, з безпосередньою організацією їхньої спільної діяльності.

3.процес передачі й одержання інформації, за рахунок чого відбувається вплив на вчинки і стан членів колективу.



Теоретична частина

Завдання 2

Змоделюйте ситуації навчальної взаємодії, де знайшли б відображення різні функції спілкування: контактна, інформаційна, спонукання, координаційна функція (див. додаток Б). Проаналізуйте їх та аргументуйте свою точку зору.

Відповідь. Контактна функція спілкування - це встановлення контакту, як стану готовності обох сторін до прийому та передавання повідомлень і підтримки взаємозв'язку. ПРИКЛАД: Біля свого під'їзду Федір довго стояв самотою, ніби чекав когось і дочекався: звідкілясь із темряви вийшов Роман. Сказав поспішливо не звично для себе.

- Здраствуй!Приїздив до мене Карпович. Я не хотів. А тепер ось прийшов.

- Здраствуй! - зрадів Федір, не дуже дослухаючись до його слів. - Здраствуй, Ромцю, ну де ж ти пропадав?

- Як живеш Федоре? - запитав Роман.

- Важко!

При інформаційній функції спілкування партнери обміняються різною інформацією, повідомленнями, думками, ідеями та ін. ПРИКЛАД: Десь за Дніпром, нижче Борислава, несподівано розсипалася в небі ціла віхола вогнів Ганна Лавренко, що першою побачила їх, зачудовано ахнула на таке диво.

- Ой, гляньте, скільки світляків у небі! Дівчата ви бачите? Білі, зелені, червоні . . .Що то воно за таке?

- В козацькому бенгальські вогні пускають, - спокійно пояснив Валерик. - Мабуть іменини в князя або в княгині…

- А на мої іменини ніхто й іскри не викресав, - жадібно кинула Ганна.

- У них там управителем німець Шмід, то він усе вигадує… Він для своїх строкових навіть намордники вигадав.

- А як це намордники? - обернулася до Валерика Ганна. - Намордники на людей?

- Ну да…З парусини та планочок таких…Припасовуються по викоту шиї і зав'язуються міцним шнурком.

Спонукальна - стимуляція активності партнера з метою направлення його на здійснення певних дій. ПРИКЛАД: Васько заявив, що твступатиме до професійно - технічного училища.

- До ПТУ? - зробила великі очі

- Навіщо? - підтримав дружину тато, - Хіба тобі в жоден інститут не схочеться?

- Так, до ПТУ, учитися , не думав про це, - вперто відповів Василь.

- Синку краще буде коли ти поступиш у вищий навчальний заклад, інститут, відповіли батьки.

- Напевно так!- погодився Василь.

Функція розуміння полягає у адекватному сприйняті і розумінні змісту повідомлень та взаєморозуміння. ПРИКЛАД:Галина Григорівна встала:

- пробачте, Віро Іллівно, я тут намолола… Не треба зозулі ні до якого директора.

- Гаразд. Але не думайте що цією розмовою я хотіла його обілити. При нагоді сама з ним поговорю.

- Ой , Віро Іллівно! Та вони ж скажуть, що я вам наскаржилася!

- Не турбуйтеся, я знаю, як з ним говорити.

Зі школи виходили разом.У Галини Григорівни на душі зробилося легше, прозоріше.



Завдання 8

Уявіть, що Ви вчитель, який буде спілкуватися з класом. Підготуйте привітальну (надихаючу) промову (3--4 хв).

Виберіть подію, якій буде присвячена Ваша промова (ювілей особи, організації; зустріч делегації; вручення нагороди, відкриття та початок навчального року). Оцініть аудиторію, для якої призначена Ваша промова. Оскільки головне завдання привітальної промови -- створити піднесений, святковий настрій, надихнути слухачів, зверніть увагу на емоційність Вашої мови, використовуйте в ній засоби мовної виразності. (Звіт оформити письмово.)

Привітальна промова з нагоди дня народження

Доброго дня, дорогі учні 7- Б класу!

Сьогодні у цьому класі ми зібралися для того, щоб привітати вашого однокласника, друга, мого учня Демченко Ігоря з днем народження. В цей святковий день хочеться, Ігорю, тобі від чистого серця побажати всього самого найкращого. В першу чергу бажаю тобі міцного здоров'я , щоб ти ніколи не хворів і був здоровий і красивий. Здоров'я - це найголовніше!Як кажуть у народі «Є здоров'я - буде все!». Бажаю щастя, радості, успіхів у навчанні, щоб ти навчався лише на відмінно. Ніколи не засмучуй своїх батьків завжди слухай їх поради і допомагай, адже вони твоя опора. Бажаю тобі незабутніх вражень, щасливих подій, здійснення задумів, втілення мрій. Якщо в тебе є мрія бажаю щоб вона в найближчий час здійснилася. Мрії обов'язково здійснюються треба тільки вірити! Хочеться тобі побажати впевненості у собі, щоб ти завжди досягав всіх цілей, які поставив перед собою, щоб тебе ніколи не зупиняли перешкоди і негаразди. А саме головне завжди залишайся таким який ти є, адже ти дуже хороший хлопчик , старанний у навчанні ,доброзичливий привітний, дружній. Ще раз вітаю тебе з днем народження:



Нехай соловейко тобі співає,

Цвіте калина у саду,

Лелека щастя принесе,

Зозуля сто літ накує.

Нехай тобі сонечко сміється,

Наука легко хай дається,

А доля світлою хай буде,

Щоб поважали тебе люди.

І друзі хай не забувають,

І в усьому тобі допомагають.

Завдання 9

Дайте свої варіанти (не менше 3-х) кожного з наведених речень, зберігаючи їх основний зміст. (Письмово оформити.)

Зразок: Ваша точка зору суперечлива. Варіанти:

1) Навряд чи можна погодитися з Вашою точкою зору.

2) Ваша точка зору викликає сумнів.

3) Ваш погляд на обговорюване питання не переконливий.

1. Я намагаюся набути впевненості в собі, спокою і здатності мислити, виступаючи перед аудиторією.

2. Життя сучасної людини настільки складне, повне напруження, переживань, несподіванок, успіхів і невдач, що все це часто призводить до фізичних і психологічних перевантажень, стресу.

3. Вдале вирішення конфлікту, що виник між співробітниками, може часто стати джерелом підвищення ефективності роботи даного колективу.

4. Професійно компетентні в процедурах ведення переговорів люди знають, що явні чи приховані погрози можуть ускладнити будь-які переговори або зірвати їх.

Відповідь.

1.а).Я намагаюсь виступати перед аудиторією впевнено, спокійно, здатним мислити.

Б). Впевненості в собі, спокою і здатності мислити потрібно набувати, виступаючи перед аудиторією.

В). Важко бути впевненим у собі, спокійним і здатним мислити, виступаючи перед аудиторією, але я буду намагатися.

2.а). Життя сучасної людини часто призводить до фізичних і психологічних переживань, стресів, адже воно настільки складне, повне напруження, переживань, несподіванок, успіхів і невдач.

Б). На сьогоднішній день життя людини дуже складне воно наповнене безліччю напружень, несподіванок, успіхів та невдач ці фактори часто призводять до фізичних та психологічних наслідків, стресів.

В). Життю сучасної людини притаманні фізичні і психологічні переживання, стреси тому, що воно складне, наповнене напруженнями, переживаннями, несподіванками, а також успіхами і невдачами.

3.а). Конфлікт, що виник між співробітниками вдало вирішився і може часто стати джерелом підвищення ефективності роботи даного колективу.

Б). Джерелом підвищення ефективності роботи даного колективу може стати вдале вирішення конфлікту, що виник між співробітниками.

В). Фактором, який впливає підвищення ефективності роботи колективу ,може бути конфлікт між співробітниками, який вдало вирішено.

4.а). Ускладнити будь-які переговори або зірвати їх можуть явні чи приховані погрози про це знають професійно компетентні в процедурах ведення переговорів люди.

Б). Явні чи приховані погрози ускладнюють будь-які переговори або розривають їх, ознайомленні з цим професійно компетентні в процедурах ведення переговорів люди.

В). Професійно компетентні люди в процедурах введення переговорів знають, що ускладненням будь - яких переговорів або розірванням можуть стати явні чи приховані погрози.

Завдання 12

Уважно прочитайте ситуації. Наведіть свої варіанти відповідей, використовуючи надану типологію (див. додаток Г) (передбачається, що Ви хочете використовувати кожен з п'яти видів відповідей).

А. «Іноді я настільки падаю духом, що ледь можу це виносити. От мені 25 років, і я ще ніде не працюю. І справа не в тім, що в мене немає нібито можливостей, просто мені ніколи насправді не хотілося працювати. Усі мої друзі працюють. Я не можу зрозуміти, чому ж я не знайшла роботу до душі. Я що, якась інша?»

Відповідь. У даній ситуації використовується така мовленнєва реакція, як оцінювальна людина розповідає про свою проблему, що її 25 років і вона ще ніде не працює. Інтерпретувальна - це реакція, яка видає намір одержувача учити відправника. Одержувач говорить, що означає повідомлення, що відчуває відправник у такій ситуації. Таким чином, одержувач прямо чи опосередковано має на увазі, що саме відправник може чи повинен думати. У даній ситуації людина падає духом, що ледь це може перенести. Реакція підтримки - заспокоїти відправника, зменшити вибух його почуттів: «. І справа не в тім, що в мене немає нібито можливостей, просто мені ніколи насправді не хотілося працювати.». Зондування: «Усі мої друзі працюють!».Розуміння - сприйняття проблеми: «Я що якась інша?».Отже в даній ситуації використані всі мовленнєві реакції.

Завдання 15

мовленнєвий педагог міжособистісна комунікація

Наведіть приклади основних типів трансакцій та дайте їх схематичний аналіз (див. додаток Ж). Звіт оформити письмово.



Тип трансакції	Приклад	Схематичний аналіз
Додаткова -- рівна	1.Б1. «На сьогоднішній день немає нормальної музики!» Б2. «Так у наші часи дуло зовсім по - іншому. Музику можна було слухати годинами.» 2. Др1: «Не скажете, котра година?» Др2: «Зараз тринадцята, п'ятдесят п'ять» 3.Дт1: «Ось, поглянь, як Надя танцює! Давай і ми так!» Дт2: «Давай, звичайно. Що ми гірші за неї?»	1. 2. 3.
Додаткова нерівна	1) Б: «Що тут у вас знову відбувається?» Дт: «Ой, ми нічого не можемо зробити. Це Васько знову хуліганить» 2) Дт: «Я не зробив домашню роботу. У мене нічого не вийшло» Б: «І нічого дивного. Ти ж на уроках у морський бій граєш»	1. 2.
Перехресна	Др1: «Повторіть, будь ласка, завдання» Б: «Ви що, не можете записати з першого разу?» Др2: «Петров, розповідайте, що Ви вивчили на сьогодні» Дт: «Що це таке? На кожнім уроці тільки я повинен відповідати!»
Прихована	1. Явна взаємодія Др: «Не забудь, на другу нам на консультацію» Др: «Так, доведеться незабаром піти» 2. Прихована взаємодія Дт: «Так нудно. Давай звідси підемо» Дт: «Ну, молодець, добре придумав» Др1: «Котра година?» 1а. «Коли вже закінчиться цей урок?» Б2: «Не заважай! Сам не хочеш учитися, то не заважай іншим!» Др1:«Маріє Іванівно, вже дзвоник!» 1а: «Вона, як завжди, нас затримує. Ніколи не закінчує вчасно» Дт2: «Ой, діти, вибачте, ще п'ять хвилин»

Завдання 18

Підберіть в літературі 2 ситуації маніпулювання і наведіть приклади захисту від неї за схемою (див. додаток І). Звіт оформити письмово у вигляді таблиці.



Приклад	Вид маніпуляції	Можливий захист від маніпуляції
Коли з пошти виходив наш поштар дядько Левко - височезний, худючий з брезентовою поштарською сумкою, Марфа підхоплювалася йому на зустріч і питалася тихо, зазираючи знизу в його очі: - Дядечко Левко,а від Мішки є лист? - Нема, - одказував Левко, блукаючи очима поверх золотого Марфиного волосся. - Не брешіть дядечку .Є… - Ну є, тале не тобі.	Обман	В даній ситуації можна використати активний захист від маніпуляції, Марфа не соромиться , а каже те що думає, і випитує У Дядька Левка все про лист. Вона не зважає на те ,що її обманюють (маніпулюють ), вона впевнено йде до своєї мети.
А Гришка говорив: - Ти, братику не сердься на нас. Може, може й справді якось обділили тебе. Тільки не хотіли ми цього. А так крутишся щодня не маєш собі спочинку, ніщо тебе не тішить. От і лютюєш. Ладний би всіх перегризти. А все більш від нудьги, братику. А проте, як буде час приїзди. Ну, хоч, тобі й невдобно буде, то й на дворі перебудеш. Літом у нас дуже ловко…	Лестощі	Можливо використати пасивний захист. Маніпуляторові нічого не сказати або перевести розмову на іншу тему.



Список використаної літератури

1. Андреева Г. М. Социальная психология. -- М., 1983.

2. Бутенко Н. Ю. Комунікативні процеси у навчанні: Підручник. - Вид. 2-ге, без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 384 с.

3. Головаха Е. О., Панина Н. В. Психология человеческого взаимопонимания. -- К.: Политиздат Украины, 1989. - 189 с.

4. Дерябо С., Ясвин В. Гроссмейстер общения. -- М.: Смысл, 1996.

5. Євтух М. Б. Соціальна педагогіка -- Київ: МАУП, 2003.

6. Золотникова А. С. Личность и структура педагогического общения: Пособие по спецкурсу. -- Ростов-на-Дону: Рост. пед. ин-т, 1979.

8. Крутецкий В. А. Психология. -- М.: Просвещение, 1986.

9. Крыжанская Ю. В., Третьяков В. П. Грамматика общения. -- Л.: ЛГУ, 1990.

10. Кузин Ф. А. Имидж бизнесмена: Практ. пособие. -- М.: Ось-89, 1996.

11. Куницына В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М. Межличностное общение: Учебник для вузов. -- СПб.: Питер, 2001.

12. Курбатов В. И. Стратегия делового успеха. -- Ростов-на-Дону: Феникс, 1995.

13. Курбатов В. И. Искусство управлять общением. -- Ростов-на-Дону: Феникс, 1997.

14. Лаундес Лейл. Как говорить с кем-угодно и о чем-угодно: Навыки успешного общения и технологии эффективных коммуникаций. -- М.: ООО «Добрая книга», 2001.

15. Леонтьев А. Н. Философия психологии - М.: Изд-во Моск. универс., 1994.

16. Майерс Давид. Социальная психология. -- СПб.: Питер, 2005. - 794 с.

17. Мещеряков Б. Г. Большой психологический словар -- М., 1994.

18. Морозов А. В. Психология влияния. -- СПб.: Питер, 2000.

19. Старовойтенко Н. В. Основи психології та педагогіки [Електронний ресурс] / Н. В. Старовойтенко. Н. В. Фоміна. - Вид. 2-ге доп. - М-во освіти і науки Укр., Черкаський державний технологічний університет. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - 287 с.

Размещено на Allbest.ru