Значення післядипломної педагогічної освіти в процесі підвищення рівня кваліфікації учителів географії

Теоретичне обґрунтування організаційно-педагогічних умов підвищення рівня кваліфікації вчителів географії, які сприятимуть більш ефективному розвитку їх професіоналізму. Удосконалення компетентності вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Рубрика Педагогика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 28.11.2010
Размер файла 29,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна

Геолого-географічний факультет

Кафедра фізичної географії та картографії

Реферат

На тему:

Значення післядипломної педагогічної освіти в процесі підвищення рівня кваліфікації учителів географії

Вступ

післядипломна педагогічна освіта учитель кваліфікація

Гуманістичні та демократичні тенденції розвитку українського суспільства, об'єктивне зростання ролі його моральних засад зумовили суттєві зміни освітніх пріоритетів і цінностей. У державних документах (Конституції України, Національній доктрині розвитку освіти, Державній цільовій комплексній програмі “Вчитель”, законах, що регламентують діяльність у сфері освіти: “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про вищу освіту” та інших нормативно-правових актах) визначено перспективи розвитку сучасної освіти та роль вчителів у її модернізації.

На сьогоднішній день особливого значення набуває проблема підвищення рівня кваліфікації вчителя, діяльність яких пов'язана з фаховою поліфункціональністю, багатопредметністю, розгалуженістю емоційно-комунікативної сфери взаємодії з учнями тощо. Школа завжди відчувала потребу в учителі, який є творчою особистістю. Важливо, щоб кожний учитель міг якнайбільше розкрити свої особистісні якості, здібності і талант, виявляв ініціативу та творчий пошук, критично переосмислював свій досвід у світлі сучасної науки. Творчість у професії вчителя є головною умовою успіху в його діяльності

Сучасний учитель географії все більше здійснює у школі, поряд із навчанням і вихованням учнів, культурологічну, соціально-психологічну, розвивальну, дослідницьку, проективну функції, створює умови, що забезпечують освітній і духовний розвиток учнів. Його фахова досконалість усе більше характеризується рівнем кваліфікації, що визначає ефективність і результативність педагогічних дій. Актуальність зазначеної проблеми полягає у тому, що школі необхідні географи-професіонали з високим рівнем професійної компетентності, які здатні працювати в умовах швидкого зростання наукової інформації, готові опановувати та впроваджувати інноваційні освітні технології, сприяють розвитку пізнавальних інтересів та творчих здібностей учнів.

Географія - єдина наука, здатна охопити своїми дослідженнями взаємовідносини людини і природи в усьому їх різноманітті територіальному; наука, яка виховує громадянина ЗЕМЛІ.

Мета дослідження полягає у виявленні та теоретичному обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов підвищення рівня кваліфікації вчителів географії, які сприятимуть більш ефективному підвищенню їх професійної компетентності.

Важливу роль у вирішенні зазначеної проблеми має відіграти система післядипломної педагогічної освіти, яка створює умови для постійного розвитку професійної компетентності педагогів. Завдяки цьому долається розрив між здобутою професійною підготовкою вчителів у вищому навчальному закладі та новими вимогами, що висуває розвиток науки, техніки, економіки і суспільства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в цілісному аспекті актуалізовано й досліджено проблему розвитку професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти;

Окремі питання професійної компетентності вчителя географії знайшли висвітлення у наукових і методичних розробках таких науковців-географів, як Т.П.Герасимова, М.В.Елькін, В.П.Замковий, А.Г.Ісаченко, В.П.Корнєєв, В.П.Максаковський, Л.Б.Паламарчук, В.Я.Плахута, В.С.Преображенський, А.Й.Сиротенко, П.Г.Шищенко. Однак, проблема розвитку професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти ще не ставала предметом географіного дослідження.

Реформування освіти в Україні стосується насамперед створення нових освітніх стандартів, оновлення й перегляду навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, форм і методів навчання. Цілеспрямоване набуття молоддю знань, умінь і навичок, орієнтація на розвиток компетентності, на розробку й реалізацію ефективних механізмів її формування є важливою складовою освітньої політики держави. Стає очевидним, що досягнення мети сучасної освіти пов'язане з особистісним потенціалом учителя, його загальною та професійною культурою, компетентністю, без чого розв'язання наявних проблем навчання та виховання молоді відповідно до нових вимог часу - неможливо.

Спостереження за діяльністю вчителів показали, що певна їх кількість формально ставляться до своєї професії. Професійні обов'язки, вимоги до особистості вчителя часто залишаються для них зовнішніми, суто формальними атрибутами. А це призводить до виникнення суперечностей: між швидкістю суспільних, інформаційно-інноваційних перетворень та рівнем творчого використання наукових досягнень у навчально-виховному процесі; високими вимогами суспільства до психолого-педагогічної підготовки педагогів, їх загальної і професійної культури та недостатнім рівнем професійної компетентності; між сучасними вимогами до вчителя як особистості, суб'єкта освітнього процесу, здатного до саморозвитку та впровадження інноваційних технологій і неготовністю педагогів до інноваційної діяльності, відсутністю потреби у фаховому зростанні. Зазначені суперечності негативно впливають на результати професійної діяльності вчителів географії. Їх розв'язання потребує обґрунтування організаційно-педагогічних умов розвитку професійної компетентності вчителів географії, впровадження їх у систему післядипломної освіти, що сприятиме підвищенню якості та ефективності педагогічної діяльності.

Аналіз теоретичних напрацювань учених, стан педагогічної практики, нові вимоги до професійної компетентності вчителя географії в умовах модернізації освіти та наявність певних суперечностей, які ускладнюють їх реалізацію, засвідчують необхідність опрацювання проблеми підвищення рівня кваліфікації вчителя.

виявлено, що значна кількість учителів географії не використовують сучасних технологій навчання: 50,1%, які мають стаж роботи до п'яти років; 43,9% - від 6 до 10 років; 20,7% - від 11 до 15 років і 30,5%, які мають педагогічний стаж понад 15 років. Отже, із набуттям досвіду роботи у вчителів зростає інтерес до різних технологій навчання, формується власний стиль роботи, але з часом спостерігається й емоційне “вигорання” педагога, що блокує подальше використання нових технологій навчання.

причинами, які гальмують рівень підвищення кваліфікації учителя є: низька мотивація до професійної діяльності, відсутність стандартів на зміст післядипломної освіти вчителів-географів, недосконалість навчальних планів і програм за якими здійснюється підвищення кваліфікації цієї категорії працівників, внаслідок відсутності моделі професійної компетентності вчителя географії та невизначеності організаційно-педагогічних умов, які б дозволили розвивати професійну компетентність учителів географії у післядипломній освіті.

післядипломна педагогічна освіта відіграє важливу роль у розвитку підвищенні кваліфікації вчителів географії. Підвищення рівня кваліфікації вчителів географії визначається як закономірний і цілеспрямований процес якісних змін у професійних знаннях, уміннях, мотивах, професійних і особистісних якостях. Він є динамічним явищем, яке можна спостерігати, досліджувати, аналізувати; динамічним процесом, що виявляється головним чином у мотивах діяльності, професійних діях учителя і особистісних якостях.

Механізмом цього процесу є саморозвиток, що ґрунтується на творчому пошуку й творчій самоосвіті у виборі змісту та форм професійного удосконалення за рахунок максимально можливого збагачення власного досвіду, особистісної самореалізації у професійній діяльності та безперервної освіти. Тому створення умов для самоініціативного, змістовного, особистісно орієнтованого навчання вчителя сприяє розвитку його професіоналізму, що набуває в системі післядипломної освіти принципового значення.

Досягти успіху у цьому процесі можна, якщо визначені та враховані організаційно-педагогічні умови. У контексті нашого дослідження організаційно-педагогічні умови - це ті обставини, які сприяють ефективному розвитку професійної компетентності вчителів географії у системі післядипломної педагогічної освіти. Серед них: наявність загальної стратегії розвитку професійної компетентності вчителів, яка базується на визначеній моделі професійної компетентності вчителів географії; безперервність освіти; визначення змісту розвитку професійної компетентності вчителів географії; варіативність програм розвитку; диференціація змісту і форм навчання; залучення учителів до науково-дослідної роботи; інтеграція інститутів післядипломної педагогічної освіти і районних методичних кабінетів; єдність розвитку професійної компетентності вчителів географії і загальної культури слухачів тощо. Завдяки цьому долається розрив між здобутою професійною підготовкою вчителів у вищому навчальному закладі та новими вимогами, що висуває розвиток науки і суспільства.

важливе значення у розвитку професійної компетентності педагогів має методична робота, яку проводять районні (міські) методичні кабінети у міжкурсовий період. Вона включає взаємопов'язані заходи, які спрямовані на всебічне підвищення кваліфікації кожного учителя, розвиток і підвищення творчого потенціалу, включаючи їх професійну самоосвіту, а в кінцевому результаті - на підвищення якості та ефективності навчально-виховного процесу.

Усвідомлення необхідності цілеспрямованих дій на самозміну і самоактуалізацію дає можливість учителю досягти як позитивних особистісних зрушень, так і розвинути професійну компетентність. Самовдосконалення педагога здійснюється у трьох напрямах: розвиток професійної компетентності, досягнення педагогічної майстерності та актуалізація власного творчого потенціалу. Провідними формами самовдосконалення є самовиховання, самоосвіта, самоактуалізація. Кожна із названих форм має свої специфічні завдання й можливості для забезпечення професійного зростання вчителя.

Важливою складовою процесу розвитку професійної компетентності та забезпечення безперервного підвищення кваліфікації у системі післядипломної педагогічної освіти є педагогічна діагностика. У процесі дослідження на основі визначених критеріїв та рівнів професійної компетентності відбувалось діагностичне виявлення рівнів сформованості видів компетентностей і компетенцій, а загалом і професійної компетентності вчителів географії. Це дало змогу індивідуалізувати процес її розвитку, цілеспрямовано управляти ним, ураховуючи потреби та інтереси педагогів і запити школи. Запропонована система педагогічної діагностики надала можливість розробляти індивідуальні програми розвитку професійної компетентності вчителів географії та визначати засоби їх реалізації - форми та методи методичної роботи. педагогічне діагностування, яке здійснювалося з позиції гуманістичного підходу, створювало умови для подальшого професійного росту педагогів, шляхом самоосвіти і самовдосконалення. Експериментальна перевірка ефективності впровадження у систему післядипломної освіти програми роботи, яка базується на визначеній моделі професійної компетентності вчителя географії та організаційно-педагогічних умовах, підтвердила розвиток професійної компетентності вчителів географії.

Одними із найважливіших напрямків діяльності інститутів та університетів України є удосконалення змісту і форм підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, розвиток творчого потенціалу освітян, підвищення рівня їх фахової компетентності та загальної культури. .

В областях України склалася відповідна система післядипломної освіти, яка функціонує в постійному режимі оновлення та розвитку. Щороку в інститутах та університетах на очних, очно-заочних, проблемних курсах, через систему семінарської підготовки, шляхом індивідуальних форм навчання підвищують свою кваліфікацію та фахову компетентність майже 4 тисячі освітян.

Відповідно до існуючої нормативно-законодавчої бази змінено спрямованість курсів. В основному вони розраховані на певні кваліфікаційні категорії та дають підстави для їх підвищення. Інститути дотримуються тієї позиції, що курси не можуть бути короткотерміновими. Тому віддається належна увага насамперед курсам загальної підготовки (144 год.). Щорічно підвищення кваліфікації вчителів виконується більш ніж на 100%.

Активно ведеться пошук нових технологій навчання, які існують поряд з традиційними і доповнюють їх на інноваційній основі. Навчальний процес переорієнтовано на використання активних форм та нових педагогічних технологій, які сприяють розвиткові рефлексії та креативності вчителя, залученню педагогів області до самостійних наукових досліджень, практичній допомозі в розробці інноваційних проектів та їх реалізації. .

Робота зі слухачами будується на діагностичній основі з урахуванням тестування, вона дає змогу орієнтуватися в проблемах розвитку педагогічної думки слухача, його фахового рівня. Заняття зі слухачами курсів підвищення кваліфікації проводяться в сучасно обладнаних навчальних аудиторіях, актовому і лекційному залах, бібліотеці. Така робота дає можливість максимально залучити до процесу підвищення кваліфікації кращих педагогів-майстрів, збагатити інтелектуальну, емоційну, когнітивну, комунікативну сфери діяльності освітян.

Діюча система післядипломної освіти забезпечує безперервне підвищення кваліфікації фахівців, яка спрямована не тільки на послідовне удосконалення їх професійних якостей, збагачення і оновлення певної суми знань і умінь, а й на розвиток особистісних можливостей, забезпечення соціального захисту та повнішої самореалізації педагога у процесі професійної діяльності. Створення умов, за яких кожний педагогічний працівник мав би можливість реалізувати гарантоване державою право на якісне підвищення своєї кваліфікації один раз у 5 років - одне із головних завдань, яке сьогодні стоїть перед колективом інституту. Цілісний освітній простір діяльності інститутів створюється на основі комплексного поєднання системи заходів міжкурсового періоду та курсів підвищення кваліфікації. .

Інститути та університети України є ініціаторами і організаторами проведення міжнародних, всеукраїнських та обласних наукових конференцій і педагогічних читань, багатьох всеукраїнських науково-практичних конференцій. Саме завдяки міжнародним конференціям вчителі географії і підвищують свій рівень кваліфікації.

Наукова конференція - це форма організації наукової діяльності, при якій дослідники (не обов'язково вчені чи студенти) представляють і обговорюють свої роботи. Зазвичай заздалегідь (в інформаційному листі або стендовій оголошенні) повідомляється про тему, час і місце проведення конференції. Потім починається збір тез і доповідей і іноді оргвнесків. За своїм статусом конференція займає проміжне положення між семінаром і конгресом.

Види конференцій

– Науково-теоретична конференція

– Науково-практична конференція

– Науково-технічна конференція

Першою історично зафіксованою конференцією був симпозіум друзів Агафона в 416 г до. н.е.

Структура конференції

– Реєстрація учасників з роздачею програми конференції (із зазначенням черговості виступів)

– Відкриття та пленарне засідання з виступом організаторів конференції

– Робота в секціях або круглих столів з заслуховуванням доповідей та подальшим обговоренням

– Кава-брейк в середині роботи конференції або фуршет або банкет по її закінченню

– Культурні програми (екскурсії) для іногородніх та міжнародних гостей.

Науково-практична конференція (районна, обласна чи республіканська) - ефективна форма методичної роботи. З темою конференції педагогічну громадськість ознайомлюють заздалегідь. На пленарному засіданні розглядають основні питання проблеми, яка виноситься на обговорення, а під час роботи секцій обговорюють конкретніші питання навчально-виховної роботи, відвідують і обговорюють уроки та виховні заходи у кращих школах. На підсумковому пленарному засіданні заслуховують звіти керівників секцій, обговорюють і приймають рекомендації науково-практичної конференції з даної проблеми.

Виділяють велику значимість конференції з обміну досвідом роботи. Розклад занять академгруп складається завідуючим навчально-методичним кабінетом з врахуванням оптимального рівня завантаженості слухачів. Зазвичай конференція з обміну досвідом роботи вчителів ставиться в розкладі протягом першого тижня або з понеділка наступного тижня. Такий підхід дає можливість слухачам в певній мірі адаптуватись до нових умов, познайомитись один з одним, а головне - після презентації власного досвіду обмінятись матеріалами напрацювань із колегами.

По результатам міжнародних наукових конференцій публікується збірник наукових праць. Часто збірник видається учасникам конференції при реєстрації

У опубліковані матеріали конференцій (Збірники) входять:

– тексти пленарних виступів;

– тези і тексти заявлених доповідей та повідомлень учасників;

– матеріали аспірантів;

– матеріали студентів;

– матеріали старшокласників;

– рішення і рекомендації конференції

У рішеннях завжди відзначається високий рівень організації конференцій, прекрасна технічна оснащеність та високий рівень володіння комп'ютерними технологіями викладачами та студентами .

У кінці кожного збірника представлена інформація по географічному факультеті і деяких науково-методичних публікаціях, підготовлених професорсько-викладацьким колективом.

Сенс будь-якої конференції - не тільки у виступах, але й у постійному спілкуванні різноспрямованих колег. Так зазвичай і відбувається на міжнародних форумах: учасники мають професійні навички ділового спілкування.

У конференції беруть участь вчителі та методисти з різних областей України.

У зв'язку із зростаючою необхідністю створення єдиного освітнього простору, яке забезпечує формування різнобічної особистості сучасного школяра, учасники конференції відзначають серйозні проблеми та протиріччя, що склалися в сучасному географічному освіту, і звертають увагу на необхідність підвищення рівня географічної грамотності учнів. Вирішення проблем сучасної України значною мірою залежить від того, наскільки майбутнє покоління громадян нашої країни опанує знаннями про територію, природні ресурси та продуктивних силах Батьківщини, про населення нашого поліетнічної держави, про різноманітність регіонів найбільш великої країни світу. Саме географічні знання дають спонукальні мотиви для усвідомленої креативної діяльності на благо Батьківщини. Географічна освіта - наріжний камінь соціального становлення особистості та виховання громадянськості.

На території України майже в усіх областях проводяться міжнародні наукові конференції на які прибвуають представники багатьох країн СНД. Кількість учасників з інших країн з кожним роком все збільшується, але натомість втрачаються постійні зв'язки з іншими міжнародними університетами.

Завдяки міжнародним конференція на сьогоднішні день вчителі географії можуть підвищити свій рівень знань та дізнатися про основні наукові прогреси зарубіжних країн, які надалі зможуть використати у своїх дослідженнях та наукових роботах. В середньому з кожним роком в кожному університеті більше як 3 вчителя географії підвищують свій рівень кваліфікації .

Нижче наведена таблиця, яка є прикладом показника підвищення ролі конференцій для учителів, студентів, школярів.

Кількість учасників міжвузівських конференцій «Учитель XXI століття» та кількість публікацій у збірниках по роках, 2001-2008 рр.

Роки

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Всьго учасників

106

98

112

145

28

140

144

165

Всьго публікацій

76

76

78

101

92

111

87

85

викладачі

65

59

43

55

48

57

43

42

аспіранти

7

11

17

30

15

17

15

10

Студенти

4

6

16

10

20

26

15

23

школяри

2

6

9

11

14

10

Високоякісна шкільна географічна освіта повинна бути гідно представлена як у федеральному, так і в національно-регіональному компоненті освіти.З метою подальшого вдосконалення географічної освіти в середній школі конференція рекомендує:

-маючи на увазі, що зміст предмета «Географія» постійно оновлюється в ході розвитку природних і суспільних систем, надати вчителеві географії більшу свободу творчості; максимально звільнити вчителя від бюрократичної роботи;

- розвивати систему курсів підвищення кваліфікації вчителя в різних формах: очною, заочною, дистанційною; створити для вчителя можливо широкий вибір альтернативних курсів підвищення кваліфікації;

-до експертування підручників та навчальних посібників ширше залучати вчителів-практиків, а також представників асоціації вчителів географії;

- вважати за необхідне подальшу методично і дидактично осмислену інформатизацію шкільної географічної освіти з урахуванням специфіки географії як науки і навчального предмету; застосовувати комплекс сучасних інтерактивних засобів навчання, серед яких провідне місце займають як інтерактивні мультимедійні навчальні видання, так і властиві тільки географії цифрові освітні інструменти - шкільні геоінформаційні системи;

- рішення конференції розповсюдити через засоби масової інформації - журнали «Географія в школі», «Географія та екологія в школі XXI століття» і газету «ГЕОГРАФІЯ» серед вчителів географії Російської Федерації. Направити рішення конференції в директивні органи федерального і регіонального рівнів, у видавництва географічної літератури і в науково-методичні організації, що працюють в області шкільної географії

На утвердження індивідуальних творчих здобутків освітян, пропагування та поширення впровадження перспективного педагогічного досвіду спрямована підготовка видань з питань інформаційно-аналітичного забезпечення освітньої системи, науково-методичної роботи, навчальних видань кафедр і навчально-методичних лабораторій інститутів. Тільки за останній рік в кожному із вищих навчальних закладів підготовлено методичні рекомендації, публікацій у фахових виданнях, збірники наукових праць, що є свідченням високого рівня професійної майстерності викладацьких і методичних кадрів.

Регулярними є засідання вченої ради інститутів, на яких розглядаються питання: виконання плану науково-дослідної роботи та напрямки наукових досліджень інституту, звіт про роботу кафедр інститутів, хід та результати наукових досліджень здобувачів наукового ступеня, про присвоєння вчених звань, про видавничі матеріали інститутів та ін.

Традицією в інститутах стало проведення виїзних навчально-методичних рад.

Створено та постійно оновлюється банк інформації про загальноосвітні навчальні заклади, які здійснюють науково-дослідну роботу на міжнародному, всеукраїнському, регіональному та локальному рівнях.

Зокрема у 2009 році випущено:

– навчально-методичні посібники

– навчально-методичний комплект

– методичні рекомендації, у тому числі методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного процесу у закладах освіти.

– наукові статті;

– електронні навчально-методичні комплекси для учнів:

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.