Розвиток уваги учнів на уроках англійської мови

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота з психології

"Розвиток уваги учнів на уроках англійської мови"

Вступ

увага методичний урок англійська

Потік інформації, розширення людських контактів, розвиток різноманітних форм масової культури, ріст темпу життя приводять до збільшення обсягу знань, необхідних для життя сучасній людині. Зміни, що відбуваються у суспільстві, вплинули і на розвиток дітей, які активно включилися у вир нашого бурхливого життя, і висунули нові вимоги до системи освіти в цілому. Прийнято вважати, що завдання школи - не тільки дати учням певну кількість знань, але й навчити їх користуватися всіма психічними функціями та процесами - мисленням, пам'яттю, увагою, уявою. Особливе місце тут посідає увага, адже вона притаманна будь-якому пізнавальному процесу і здатна його організовувати, а також відігріє істотну роль у регуляції інтелектуальної активності. Психічна діяльність не може протікати цілеспрямовано, якщо людина не сконцентрується на тому, що вона робить. На думку П.Я. Гальперіна, «увага не буває самостійним процесом, вона відкривається як спрямованість, настроєність і зосередженість будь-якої психічної діяльності на своєму об'єкті, лише як сторона чи властивість цієї діяльності». [3]

Актуальність теми. Увага - один з тих пізнавальних процесів людини, відносно суті і права на самостійний розгляд яких серед психологів дотепер немає згоди, не дивлячись на те, що її дослідження ведуться постійно.

В наш час існує багато версій про те, що увага є однією з найважливіших психічних діяльностей, адже вона є підґрунтям функціонування всіх інших психологічних процесів.

Проблемами дослідження уваги займалися чимало як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Над її вивченням працювали: А.А. Ухтомский, І.П. Павлов, Д.Н Узнадзе, С. Рубінштейн, Д. Добринін, Є. Мілерян, І.М. Сєченов, В. Вундт, Н.Н. Ланге, Д. Джеймс, Д.Е. Бродбент, Тедюль Рібо. Вони висували безліч теорій щодо уваги, але незважаючи на значну кількість досліджень, проблема уваги не стала менш значимою. Як і раніше продовжуються суперечки про природу уваги. Але практично всі дослідження підкреслюють індивідуальність уваги.

Об'єктом дослідження є увага в учнів 6-7 класів.

Предмет дослідження - психологічні особливості уваги підліткового віку.

Мета дослідження - визначити розвиток уваги в учнів підліткового віку на уроках англійської мови; сформувати різні шляхи щодо удосконалення уваги в учнів на основі проведених дослідів.

Поставлена мета роботи дозволяє сформулювати наступні завдання:

* Проаналізувати теоретичні підходи до визначення поняття «увага»;

* Систематизувати основні функції та властивості уваги;

* Дослідити особливості розвитку уваги в підлідковому віці;

* Провести три експериментальні дослідження.

* Висвітлити основні засоби, що допомагають розвивати увагу дитини.

Методи дослідження:

? Методика «Коректурна проба»;

? «Методика Мюнстерберга»;

? Методика «Дослідження мимовільної уваги».

База дослідження - учні 6-7 класів Бузівської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Структура роботи обумовлена поставленою метою та завданнями і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури та додатків.

1. Аналіз психологічної літератури про увагу

Розуміючи важливість уваги у розвиткові учнів, а тим паче й у їхньому навчанні, вивченню цього психічного процесу приділяють увагу чимало психологів. На сучасному етапі досліджені основні види, структура, функції, форми прояву, властивості уваги, її розвиток у різних вікових групах, взаємозв'язок з навчанням, шляхи ефективного розвитку, розроблені поради батькам, вчителям, учням.

Ще на зорі зародження психології, в трактаті « Про душу» Аристотеля, вперше зустрічається поняття « увага». Це було в IV столітті до нашої ери.

Гельвецій писав, що увага являється мікроскопом, який, збільшуючи предмети, але не викривляючи їх, примушує нас помічати в них багато спільного і різного, невидимого для неуважного погляду.

Розглядаючи увагу як « фільтр» американські вчені стверджують, що увага фільтрує інформацію, пропускаючи якусь її частину та ігнорує іншу. Такий фільтр, регулюючи навантаження, попереджує перенавантаження.

І. П. Павлов писав, що « геній - це найвища здатність концентрувати увагу на предметі, що вивчається». «Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним», - пише Сем'юел Джонсон.

Перше, що можна помітити, це те, що увагу не можна розглядати як окреме, саме по собі існуюче, психічне явище. Воно проявляється лише в процесі якої-небудь діяльності людини, коли вона думає, читає, пише, спостерігає, вивчає. Мабуть, багатьом з нас довелось чути: « Як ти можеш зрозуміти правило, якщо ти так неуважно слухав». Отже, ми бачимо, що увага - це основна умова успішності будь-якої інтелектуальної діяльності.

Вчені по різному визначають місце уваги серед інших психічних явищ, але більшість схильні вважати, наприклад С.Л. Рубінштейн, що увага - динамічна характеристика протікання пізнавальної діяльності[16]. П Я Гальперін визначає увагу як автоматизовану дію контролю[3]. І В. Страхов вважає, що «увагу не можна відокремити від психічних процесів і станів» [25]. К Ф Добринін ставить увагу в тісний зв'язок з особистістю. Він вважає, що селективність, організованість уваги, зосередженість і концентрація психічної діяльності, об'єм і розподілення і переключення уваги знаходяться в залежності від організованості особистості. К.В. Мішанова також підтверджує зв'язок між організованістю особистості і організованістю уваги.

На людину одночасно впливає величезний потік різноманітної інформації, яку вона неспроможна організовано сприймати, якщо заздалегідь не здійснить відповідного відбору найбільш суттєвої інформації. В результаті такого відбору із усього потоку інформації виділяється лише основна, яка повинна дійти до свідомості; до іншої ж інформації людина ставиться як до другорядної, що доповнює основну, або як до зайвої, яка заважає сприймати основну.

Цей вибір найбільш суттєвих подразників, - як вважає професор А.Р. Лурія. - і підтвердження від сторонніх подразників, - це звуження поля дії подразників на людину і складає основну функцію уваги[11].

Проте під спрямованістю психічної діяльності слід розуміти не лише вибір цієї діяльності, а й збереження цього вибору протягом певного часу. Викликати увагу учнів на заняттях не так вже й важко, значно важче зберегти її протягом усього заняття. Для цього викладачу слід застосовувати різноманітні активізуючи прийоми (Нерівня О.В.).

Значення уваги у пізнавальній діяльності людини підкреслює К. Д Ушинський: « Увага є єдині двері нашої душі, через які входять у неї всі почуття і всі образи, а тому вихователь повинен добре ознайомитися з цією здібністю, щоб уміти діяти на неї, щоб уміти держати розкритими ці душевні двері» [23].

Сучасні психологи С. Максименко, О. Скрипченко, М.Фіцула, П. М'ясоїд у своїх визначеннях, положеннях про увагу спираються саме на дослідження та висновки таких відомих психологів як І.П. Павлова, Л.С. Виготського, А.А. Ухтомського, І.М. Сєченова, А.Р. Лурії.

Глибоким вивченням цього психічного стану, а саме його розвитку в учнів, займається психолог Ірина Бондар. У своїй статті «Щоб учні були уважнішими» вона розповідає про види уваги та її залежність від різних факторів. Ірина Бондар подає вправи-ігри для розвитку уваги в учнів, також різні поради вчителям, і шляхи формування уваги й уважності.

У книзі «Психологічний інструментарій» автори дають загальну характеристику уваги, розповідають про розвиток її у різних вікових категоріях, надають психодіагностичні таблиці визначення типових труднощів, можливих психологічних причин, а також психодіагностичні методики, які призначені для різних етапів розвитку дитини. Автори також описують різні методи дослідження рівня, точності, тривалості, вибірковості, концентрації, самоконтролю уваги. Вони також розповідають про особливості розвитку уваги на різних етапах розвитку школяра, висувають методики, щодо їх встановлення, а також поради щодо вдосконалення.

Встановленням причин неуважності, а також розробленням порад для батьків про уникнення помилок при вихованні їхніх дітей займається психолог київського ліцею №241 «Голосіївський» І. Зазимко.

Свої дослідження щодо уяви кандидати психологічних наук Єрмолаєк Олег Юрійович, Марютинга Тетяна Михайлівна та Мишкова Тетяна Олександрівна висвітлили в їхній сумісній книзі «Внимание школьника». Вони глибоко вивчають увагу дітей, торкаються багатьох проблем, таких як зв'язок уваги з індивідуальним темпом та з успішністю, причини суперечностей між психологами та педагогами щодо уваги, а також розкривають різні шляхи розвитку уваги.

Розробкою корекційних вправ, вправ на тренування якостей уваги, ігор займається чимало сучасних психологів таких як: О. Шадура, О. Терещенко, О. Данилова, А. Садова, А. Колесник, О. Митник.

Однак, незважаючи на те, що увага є широко досліджуваним психічним станом, все ж на сьогодні вона має багато нез'ясованих питань методологічного і теоретичного плану. Дослідження та вивчення цих питань має досить велике значення для удосконалення ефективності навчального процесу у сучасному світі модернізації та нестримного потоку інформації.

1.1 Сутність, види, структура уваги, її природа

Увага - це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості та зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.

Увага де термінується співвідношенням збуджень у корі великих півкуль головного мозку, викликаних подразниками, що діють на чуттєве сферу організму, та внутрішніми установками та психічними станами.

Великий вклад і розкриття фізіологічних механізмів уваги внесли: І.М.Сєченов, І.П. Павлов, А.А. Ухтомський.

І.М.Сєченов вважав, що предмети і явища зовнішнього світу, діючи на мозок людини, викликають у неї «пристосувальні рухові реакції».

І.П. Павлов пов'язував увагу з оптимальним осередком збудження, який виникає під впливом раніше згаданих факторів.

Розробляючи принцип домінанти, А.А. Ухтомський доводив, що збудження розподіляється у нервовій системі нерівномірно, і кожна інстинктивна діяльність, як і умовно-рефлекторна, можуть викликати в нервовій системі осередки оптимального збудження, які відрізняються від рухомого осередку оптимального збудження підвищеною збудливістю та стійкістю. Ці осередки вчений назвав домінантами, стійкість яких виникає за умов підсилення їх за рахунок збудження в інших ділянках.

Точка зору І.П. Павлова і А.А. Ухтомського одержала нині ряд підтверджень в експериментах з реєстрацією біотопів мозку тварин й людини. Сучасні нейрофізіологічні дослідження підтвердили ведучу роль коркових механізмів у регуляції уваги. Деякі вчені підкреслюють особливо важливу роль лобової ділянки у виборі інформації. Нині в мозку виявлені особливі неврони, які одержали назву «неврони уваги». Важлива роль у регуляції уваги належить скупченню нервових клітин, які розміщенні в стовбурній частині головного мозку і які одержали назву ретикулярної формації.

Виокремлюють такі форми прояву уваги:

Ш Сенсорна (перцептивна);

Ш Інтелектуальна (розумова);

Ш Моторна (рухова);

Сенсорну та моторну уваги ще називають зовнішньою, а інтелектуальну - внутрішньою увагою.

Зовнішня увага відіграє провідну роль у спостереженні предметів і явищ навколишньої дійсності та їх відображенні у свідомості людини. Вона виявляється в активній установці, спрямуванні органів чуття на об'єкт сприймання і спостереження, у зосередженні на діючих органах тіла. Зовнішня увага яскраво виявляється у своєрідних рухах очей, голови, виразах обличчя, мімічних та пантомімічних виразах і рухах.

Внутрішня увага спрямовується на аналіз діяльності психічних процесів (сприймання, пам'яті, уяви, мислення) та психічних органів і переживань. Вона яскраво виявляється, наприклад, у розв'язуванні завдань подумки, у пригадуванні, міркуванні подумки. Здатність зосереджуватися на внутрішній, психічній діяльності має велике практичне значення. Таку зосередження пов'язане зі здатність уявляти предмети та процес дії, подумки аналізувати їх. При цьому важливу роль відіграє внутрішнє мовлення. Самосвідомість неможлива без зосередження на внутрішніх, суб'єктивних станах та індивідуальних особливостях психічної діяльності особистості.

Функції уваги полягають у тому, що людина серед безлічі подразників, що діють на неї, обирає потрібні, важливі, а інші гальмує, виробляє таким чином програми дій та зберігає зосередженість, контроль над їх протіканням.

Розрізняють три види уваги: мимовільна, довільна та післядовільна.

Мимовільною називається увага, викликана певними особливостями діючих у даний момент об'єктів без наміру бути до них уважним. Виникнення цього виду уваги визначається фізичними, психофізіологічними і психічними чинниками і пов'язане із загальною спрямованістю особистості. Фізіологічним підґрунтям мимовільної уваги є безумовно-рефлекторна орієнтувальна діяльність. Нейрофізіологічним її організмом є збудження, що надходять до кори підкоркових ділянок великих півкуль головного мозку. Мимовільна увага виникає тоді, коли сила сторонніх подразників перевищує силу усвідомлюючи діючих збуджень, коли субдомінантні збудження за певних умов, за певних обставин, стають інтенсивнішими порівняно з тими, що діють у цей момент.

Основна функція мимовільної уваги полягає у швидкій і правильній орієнтації людини в умовах, що постійно змінюються, у виділенні тих об'єктів, які можуть мати в цей момент найбільший життєвий смисл.

Мимовільна увага характеризується наступними особливостями:

Ж Людина попередньо не готується до сприйняття об'єкта чи дії;

Ж Інтенсивність мимовільної уваги обумовлюється особливостями подразників;

Ж Нетривала (увага триває доти, доки діють відповідні подразники, і, якщо її не закріпити, припиняється із закінченням їхньої дії).

Ці особливості мимовільної уваги роблять її нездатною забезпечити гарну якість тій чи іншій діяльності.

Довільна увага - це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах та явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності. Основним компонентом довільної уваги є воля. Силою людина здатна мобілізувати і зосереджувати свою свідомість на необхідній діяльності досить тривалий час.

Характерними особливостями довільної уваги є цілеспрямованість, організованість діяльності, усвідомлення послідовності дій, дисципліна розумової діяльності, здатність боротися зі сторонніми відволіканнями.

Фізіологічним підґрунтям довільної уваги є умовно-рефлекторна діяльність, здатність гальмувати непотрібні рухи та дії. Позитивна індукція нервових процесів - одна з основних фізіологічних підвалин довільної уваги.

Основною функцією довільної уваги є активне регулювання протікання психічних процесів. Саме завдяки наявності довільної уваги людина здатна активно, вибірково «витягати» з пам'яті потрібні їй відомості, виділяти головне, істотне, приймати правильні рішення, здійснювати задачі, що виникають у діяльності. Рівень розвитку такої уваги характеризує не тільки спрямування інтересів людини, але і її особистісні вольові якості: адже, якщо мимовільною увагою розпоряджаються в більшій мірі зовнішні об'єкти, то господарем довільної уваги є сама особистість.

р Інтереси людини, які спонукають її займатися цим видом діяльності;

р Усвідомлення обов'язку і зобов'язання, які вимагають якнайкраще виконувати цей вид діяльності.

Післядовільна увага - це активне, цілеспрямоване зосередження свідомості, що не потребує вольових зусиль внаслідок високого інтересу до діяльності. Долаючи труднощі під час довільного зосередження, людина звикає до них, сама діяльність викликає певний інтерес до неї, а то й захоплює її виконавця, і увага набирає ознак мимовільного зосередження. На думку К.К. Платонова, післядовільна увага є вищою формою довільної уваги[25]. У ній напруження волі слабшає, а інтенсивність уваги не зменшується, залишаючись на рівні довільної уваги. У навчальній діяльності дуже важливо сприяти появи в учнів після довільної уваги. Навчання, як відомо, є важкою діяльністю й порівняно швидко стомлює, особливо тоді, коли зміст уроку не становить інтересу. Тому після довільна увага на уроці сприяє успішному виконанню завдань і зменшенню суб'єктивного відчуття втоми.

Увагу відрізняє коло властивостей, що мають індивідуальний характер: певний рівень концентрації, стійкості, переключення, обсягу, розподілу. Властивості уваги поділяються на первинні і вторинні. До первинних відносять обсяг, стійкість, інтенсивність, концентрацію, розподіл уваги, до вторинних - коливання і переключення уваги.

Обсяг - властивість уваги, що визначається кількістю об'єктів, на яких одночасно зосереджується індивід. Встановлено, що середній обсяг уваги дорослої людини становить в середньому 4-6, а в дитини - 2-3 об'єкти. При сприйманні об'єктів, які складаються з великої кількості взаємопов'язаних елементів, обсяг уваги зростає.

Отже, обсяг уваги залежить від організації матеріалу, на якому зосереджується індивід, а також від його здатності відтворювати матеріал у формі образу. В школярів ця властивість формується в міру становлення навчальної діяльності, в дорослих - оволодіння професією. При цьому мають перевагу ті професії, що потребують спостережливості.

Стійкість - властивість, яка характеризується тривалістю утримання уваги до одного і того самого предмета чи діяльності.

Показником стійкості уваги є висока продуктивність діяльності паротягом відносно тривалого часу. Стійкість уваги характеризується тривалістю і ступенем концентрації.

На стійкість уваги впливають наступні чинники:

? ускладнення об'єкта (складні об'єкти викликають складну активну мисленнєву діяльність, з чим пов'язана тривалість зосередження);

? активність особистості;

? емоційний стан (під впливом сильних подразників може виникнути відволікання уваги на сторонні об'єкти);

? ставлення до діяльності;

? темп діяльності (для стійкості уваги необхідно забезпечити оптимальний темп роботи: за надто високого чи надто низького темпу нервові процеси іррадіюють (захоплюють непотрібні ділянки кори головного мозку), утруднюється зосередження і переключення уваги.

Переключення - це свідоме й осмислене переміщення уваги з одного об'єкта на інший чи з однієї діяльності на іншу в зв'язку з постановкою нової задачі.

Переключення завжди супроводжується деякою нервовою напругою, що виражається у вольовому зусиллі. Переключення буває повним(завершеним) і неповним(незавершеним) - у тому випадку, коли людина перейшла до наступної діяльності, а від попередньої ще цілком не відволіклася.

Переключення може мати й мимовільний характер. У цьому разі воно набуває вигляду відволікання уваги, що спричинюється тими самими подразниками, які привертають до себе мимовільну увагу.

Розподіл - це одночасна увага до двох чи декількох об'єктів за одночасного виконання дій з ними чи спостереження за ними. Завдяки цій властивості індивід може займатися відразу кількома справами. Це залежить від характеру, ступеня складності дій і, особливо, рівня оволодіння ними.

Розглядаючи розподіл уваги, необхідно враховувати, що:

? проблематичним є поєднання двох і більше видів розумової діяльності:

? легше поєднувати рухову і розумову діяльність:

? для успішного виконання одночасно двох видів діяльності один вид діяльності повинен бути доведений до автоматизму.

Особливе значення розподіл уваги має під час навчання. Дитина повинна одночасно слухати дорослого і записувати, діставати, відкривати, запам'ятовувати, маніпулювати об'єктами і т.д. Але таке поєднання буде успішним лише в тому випадку, якщо хоч один із цих видів діяльності є засвоєним і не потребує зусиль.

Здатність до зосередженої, чи, навпаки, до розподіленої уваги формується в процесі практичної діяльності шляхом вправ і нагромадження відповідних навичок.

Концентрація - ступінь зосередженості індивіда на певному об'єкті. Як і інші, ця властивість уваги характеризує зв'язок індивіда з певним об'єктом і водночас засвідчує ступінь його інтенсивності. Як правило, індивід зосереджується на якомусь одному об'єкті, його увага ніби поглинається ним тим більше, чим більше значення він для нього має. Щоб утримати цей об'єкт у полі своєї уваги, індивід іноді докладає вольових зусиль, проте така концентрація може мати і після довільний характер.

За теорією настановлення, процес концентрації ваги є актом об'єктивації - виділення об'єкта в умовах, що порушують дію настановлення, яке регулює перебіг попередньої діяльності[25]. Проте предметом концентрації є також те, що лежить у царині актуального - цільового настановлення. Це підтвердив експеримент, під час якого на кожне вухо досліджуваного передавали два різні повідомлення [25]. Зясувалося, зщо коли їх орієнтували на певне повідомлення, вони досить легко виконували завдання, проте нічого не могли сказати про зміст інформації, яку подавали на інше вухо.

Коливання - властивість уваги, що виражається, в періодичній змні об'єктів, на які вона звертається. Коливання пояснюється тим, що діяльність певних нервових центрів не може тривати інтенсивно без перерви. Під час напруженої роботи відповідні нервові клітини швидко виснажуються і потребують відновлення. Настає їхнє охоронне гальмування, в результаті якого збуджуваний процес у них слабшає, збудження в тих центрах, які до цього були загальмовані, підвищується й увага переключається на сторонні подразники.

Існують також так звані негативні сторони процесу уваги або прушення уваги - відволікання, неуважність, надмірна рухливість та інертність.

Під порушеннями уваги розуміють патологічні зміни спрямованості, вибірковості психічної діяльності, що виражаються у стані втоми або за наявності органічних уражень мозку, у звуженні об'єкта уваги, коли одночасно людина може сприймати лише невелику кількість об'єктів, у нестійкості уваги, коли порушена концентрація уваги і спостерігається її відволікання на сторонні подразники.

Причини порушення можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Зовнішніми причинами можна вважати різні негативні впливи і негативні відносини дитини з оточуючими людьми. Дію внутрішніх причин можна представити як вплив порушеної частини психіки на здорову.

Відволікання уваги - це мимовільне переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Воно виникає під час дії сторонніх подразників на людину, занятою в цей момент якоюсь діяльністю.

Неуважність - це нездатність зосередитись на чому-небудь певному упродовж тривалого часу. Вона може виявлятися: а) у нездатності до зосередження; б) у надмірній концентрації на одному об'єкті діяльності.

Надмірна рухливість - постійний перехід від одного об'єкта до іншого, від однієї діяльності до іншої за низької ефективності.

1.2 Умови ефективного розвитку уваги

Навчання в середніх класах вимагає високої концентрації уваги, здатності зосереджуватись на змісті навчальної діяльності та одночасно відволікатися від сторонніх стимулів, що потребує вольових зусиль. Наприклад, матеріал із предметів фізико-математичного циклу має понятійний, узагальнений і логічно організований характер, підліток мусить виявляти неабияку інтелектуальну активність під час його первинного засвоєння (пояснення нового матеріалу вчителем). Так, для доведення теореми не достатньо просто слухати, як це буває під час розповіді про великі географічні відкриття. Найменша неуважність протягом короткого часу може спричинити нерозуміння всього подальшого пояснення, оскільки засвоєння певних частин такого матеріалу можливе лише на основі розуміння та усвідомлення попередніх суджень.

Необхідною умовою успішного навчання є тренування властивостей уваги. Але тут можуть виникнути труднощі пов'язані з певним типом нервової системи, а також з рівнем обізнаності учня. Встановлено, що на прояв властивостей уваги впливають потреби і мотивація, яка буває ділова, мотиви досягнень, пізнавальна. Педагоги та батьки повинні тримати ці важелі в руках і за допомогою них розвивати саму увагу дитини. Пізнавальна мотивація слугує одним із головних джерел справжнього розвитку та удосконалення механізмів довільної та мимовільної уваги. Тобто одним з найважливіших факторів, що прискорює становлення регулярної ролі уваги є зацікавленість школяра в навчанні. Цікавість виникає в тому випадку, коли при поясненні нового матеріалу і подальшому його закріпленні в учнів відбувається активна мисленнєва діяльність. Виходячи з цього можна сказати, що все, що стимулює розумову активність сприяє сконцентруванню уваги школяра на учбовій роботі.

Ще одним із способів активного розвитку довільної уваги є формування вольових звичок - стійких навичок ефективної організації праці, побуту, спілкування, що закріпилися в поведінці і людини і стали рисою її характеру[].

На точку зору Єрмолаєва, Марютіна та Мешкова для розвитку уважності як сталої характерної особливості школяра найбільш важливими є звички до регулярного та точного виконання своїх обов'язків та самоконтролю[2]. Перша гарантує акуратне та добросовісне виконання всіх чергових та позачергових обов'язків, який учень виконує в школі та вдома. Друга дозволяє співвідносити виконувану роботу тими завданнями, що ставляться перед дитиною. На перших етапах формування цих звичок учневі повинні допомагати дорослі, поки він сам не почне свідомо їх виконувати.

Активна життєва позиція школяра, стремління до самовдосконалення, до максимального розширення своїх можливостей виступають в якості фактора визначаючого і формуючого увагу.

Навчальна діяльність підлітків, вимагаючи мимовільної і довільної уваги, водночас сприяє їх розвитку. У цьому віці розвивається стійкість уваги - здатність тривалий час зосереджуватися на абстрактному, логічно організованому матеріалі. Розвиток цей відбувається поступово, нерівномірно, у кожної дитини - по своєму, будучи пов'язаним з формуванням умінь вчитися і працювати.

У 12-14 років в учнів зростає обсяг уваги, тобто збільшується кількість об'єктів, на яких вони можуть зосереджуватися одночасно. Підлітки вже здатні змусити себе бути уважними навіть при виконанні нецікавих завдань, їх увагу привертають об'єкти, задані як наочно, так і уявно, мислено. Однак при виконанні одноманітних завдань можливі відволікання на інші об'єкти, справи, у них знижується увага. З кожним роком підлітки все краще виявляють вміння розподіляти та переключати увагу. Розподіл уваги полягає в одночасному виконанні кількох видів діяльності, переключення її - у переході з одного об'єкта на інший.

У зв'язку з ускладненням навчальної діяльності у підлітків виникає прагнення розвивати уважність, основні властивості своєї уваги, яка стає контрольованішою[2]. Вони вже можуть регулювати і зовнішнє вираження уваги, наприклад, вдавати із себе уважних, думаючи на уроці про щось інше. На відміну від молодших школярів підлітки уважніші до інших людей, їхніх дій, поведінки.

При організації навчально-виховного процесу в школі вчитель повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості уваги школярів, характер навчальної діяльності. Залежно від організації останньої виділяють колективн, групову й індивідуальну увагу.

Основні напрями управління увагою учнів в процесі навчання та виховання, шляхи формування уваги й уважності такі:

a) організація навчального матеріалу (його структурування, добір яскравих прикладів);

b) використання технічних засобів навчання;

c) організація діяльності учнів на уроці (темп, ритм, зміна діяльності й т.д.);

d) організація діяльності вчителя (організація усного і писемного мовлення вчителя, методи педагогічного впливу, оцінювання тощо);

e) формування в учнів навичок навчальної діяльності й наукової організації праці (дія, контроль);

f) формування в учнів мотивації учіння, стійкого інтересу до навчання, спільної трудової діяльності.

Отже, навчити учнів концентрувати увагу, активізувати пізнавальну діяльність не так уже й складно. Головна умова - обрати для цього цікавий матеріал і подавати його у доступній для дітей формі[9].

2. Діагностика розвитку уваги

З метою дослідження розвитку уваги та шляхів її вдосконалення в Бузівській загальноосвітній середній школі №1 були проведені досліди з учнями 6-7 класів на встановлення розвитку мимовільної та довільної уваги, а також таких властивостей уваги, як концентрація, стійкість, обсяг та переключення.

Були використані наступні методики:

1. «Коректурна проба»;

2. «Методика Мюнстерберга»;

3. Методика «Дослідження мимовільної уваги».

Методика «Коректурна проба» дає змогу встановити рівень концентрації, стійкості та переключення уваги.

Первинна група становила 18 чоловік. Кожному учневі був даний бланк, на якому зображено 8 рядків по 40 літер в кожному. Був проведений інструктаж, де учням повідомили, що вони повинні були викреслювати з кожного ряжка літеру G та S протягом однієї хвилини.

Зразок бланку

DFRJKSLKGTJUGNNVBSFHJSJKQWFHJYUSKLGFHJUY

FHGBNSFHQLOSNJKGBHJKJLSMLOKGFDTRLKJGNJSN

KJHUGFHYSNVUSHFYRUQMKSHUTRSMKLPSHFYRGC

HFJGUSNJGYTGHFYRGHFYRTYSYRHFVNVNVTKGLOJ

ZNVBJURGDFERYESNVLDPSGFHRUTYLSJJKSIPYLRSF

GKGVBFHDJSCVKBLHFSHSHKLBLNGHJYUGNKJKLLS

SBHGJTUGFHRYDHRSDHVLGIQZXNMDSKFRYFGSHDJ

ZDAHJGYRHBLDSYOSGVNBLHUSIBKBMVDZSDDHFJG

Концентрація уваги визначалася за формулою К=С²/П, де

К - концентрація уваги

С - кількість рядків таблиці, переглянутих піддослідним

П - кількість помилок (пропусків, або помилково закреслених літер, причому помилкою також вважались ті літери, які піддослідний не встиг закреслити).

Результати визначаються за даною шкалою:

1-10 - дуже низький рівень

11-22 - низький рівень

23-34 - середній рівень

35-45 - хороший рівень

46-58 - дуже хороший рівень

Після проведення досліду були отримані такі результати:

16% учнів показали дуже хороший результат

44% учнів з хорошим рівнем концентрації уваги

29% учнів з середнім рівнем концентрації уваги

16% учнів показали низький рівень концентрації уваги

Отже, після встановлення результатів можна сказати, що стурінь зосередженості учнів є добрим, однак він потребує певного розвитку та вдосконалення, що допоможе досягти застосування різноманітних вправ.

Стійкість уваги досліджується за формулою: А=S/t, де

А - стійкість уваги

S - кількість літер, що були проглянутій частині таблиці

t - час, за який були проглянуті літери

Оскільки учні виконували даний дослід на протязі однієї хвилини, то результати визначаються за даною шкалою:

1-10 - дуже низький рівень

11-22 - низький рівень

23-34 - середній рівень

35-45 - хороший рівень

46-58 - дуже хороший рівень

Оскільки стійкість уваги досліджується за тією ж шкалою, що і концентрація, то отримані результати будуть такими самими. Виходячи з цього, можемо сказати, що властивість, яка характеризується тривалістю утримання уваги до одного і того самого предмета чи діяльності вимагає також удосконалення у цієї групи учнів.

Переключення уваги визначається за формулою С=S₀/S_*100%, де

С - переключення уваги

S₀ - кількість помилково оброблених рядків

S - загальна кількість рядків

Відповідно то тієї таблиці, яка подавалась учням для проведення методики, розроблена дана шкала визначення результатів:

0-40% - низький рівень

41-74% - середній рівень

75-100% - високий рівень

Результати досліду:

12% учнів показало високий результат

55% учнів показало середній результат

33% учнів показало низький рівень

Отже, переключення уваги в учнів знаходиться на більшому рівні розвитку ніж концентрація та стійкість, але все ж потребує удосконалення.

«Методика Мюнстерберга» спрямована на встановлення рівня довільної уваги, а також її обсягу.

Первинна група досліджуваних становила 23 чоловіки. Кожному учневі давався бланк з 5 рядками хаотично розташованих літер з англійського алфавіту, серед яких знаходяться і літери, які складають слова. З учнями був проведений відповідний інструктаж і дано завдання, яке полягало у визначенні слів, серед хаотично розташованих літер, які були написані на англійській мові.

Зразок бланку

Ghjjddkfjgkhyjuplsistervvjhkyvmbkgjhymothervngjbhfflowervjjllldkfgjvhhdglittlebmhazxcgjyghbstatehjliopletterbkhjkhgdalougfdfghyglpbookdjfghghjteacherhkgjkhjkyuiopfghdoctorvbnkdftcinemalmkltpenhjygvbnmgtheaterlkijoulnmkjd

Всього кількість слів, яку потрібно було підкреслити становила 12, тому шкала оцінювання була наступною:

9-12 слів - високий рівень

5-8 слів - середній рівень

0-4 слів - низький рівень

Результати дослідження:

30% учнів показало високий рівень обсягу довільної уваги

48% учнів показало середній рівень обсягу довільної уваги

22% учнів показало низький рівень обсягу довільної уваги

Отже, виходячи з даних результатів, можна сказати, що в більшості учнів властивість уваги, що визначається кількістю об'єктів, на яких одночасно зосереджується індивід, знаходиться на середньому рівні. Обсяг уваги є дуже необхідним при навчанні, а тому потребує удосконалення, що і стане подальшою метою співпраці вчителя з учнями.

Метою методики «Дослідження мимовільної уваги» є встановлення рівня мимовільної уваги. Учням давались бланки з написаними на них словами на англійській мові. Їм потрібно було звернути увагу на слова, що означали тварин. Потім ці бланки збирались і учням давалось завдання написати ті власні назви, які вони там прочитали.

Зразок бланку

Cat tree house London dog Kyiv fox box hand Ukraine head wolf book the USA pen bird Anna flower parrot Uman road rabbit Lviv cow woman girl Odessa child son Paris France chicken window England blackboard desk deer Scotland table chair duck Kharkiv goose New York letter Shrek

В залежності від того скільки слів напише дитина і визначався її рівень мимовільної уваги. Загальна кількість слів становила 15, але максимально людина може відтворити лише 80% того, що було сприйнято мимовільно, тому шкала визначення була наступною:

9-12 слів - високий рівень

5-8 слів - середній рівень

0-4 слів - низький рівень

Результати досліду:

13% - високий рівень

61% - середній рівень

26% - низький рівень

Отримавши результати досліду, ми бачимо, що розвиток мимовільної уваги у більшості дітей знаходиться на середньому рівні., а лише 13% показало хороший її стан. Використання вчителем комплексу відповідних методів дозволить удосконалити її в тих учнів, що мають низький її рівень.

Отже, внаслідок проведення методик, були отримані результати, що показали рівень розвитку концентрації, стійкості, переключення, обсягу, довільності та мимовільності уваги, які допоможуть вчителеві у плануванні його подальшої діяльності з учнями. Своєчасне виявлення дефектів або недостатнього розвитку певних властивостей уваги, дасть змогу прийняти заходів щодо її подальшого розвитку та вдосконалення, що матиме неабиякий вплив на подальшу успішність учня.

2.1 Використання різних форм та методів щодо удосконалення уваги

Після діагностування рівня розвитку уваги в учнів, необхідно визначити методи щодо її удосконалення. В наш час є досить великий арсенал різноманітних вправ, ігор, інтерактивних занять, що спрямовані на вдосконалення видів та властивостей пам'яті в учнів.

На уроках англійської мови можна застосовувати вправи на розвиток уваги або на протязі всього уроку, даючи на початку певну вказівку, або завдання учням, чи присвячувати цьому окремі структури заняття. Завдання, які даються учням для розвитку можуть зливатись і з вивченням ними нової теми з англійської мови, чи під час повторення.

Для удосконалення концентрації уваги використовують вправу «How many, what and where?» («Скільки, що і коли?»). ЇЇ можна застосовувати при вивченні будь-якої теми з англійської мови. Для цього дітям показується малюнок, на якому зображення відповідають темі, що вони вивчають, потім вчитель забирає малюнок і починає задавати учням запитання щодо його змісту.

Для прикладу візьмемо тему «Clothes» відповідно покажемо дітям намальований одяг, потім почнемо задавати наступні запитання:

How many dresses were there on the picture? (Скільки суконь зображено на картині?)

What was the colour of the scarf? (Якого кольору був шарф?)

How many buttons were there on the coat? (Скільки ґудзиків було на пальті?)

Was there a hat? (Чи був на малюнку зображений капелюх?)

The skirt was green, wasn't it? (Спідниця була зеленою, чи не так?)

Цей метод є ефективним не лишу в психологічному аспекті, а й в навчальному, так як дозволяє краще сприймати та розуміти англійську мову на словах.

Вправа «Who is faster?» («Хто швидше?»), застосовується для удосконалення переключення та розподілу уваги.

Потрібно приготувати ксерокопії текстів з англійської мови по одному аркушу на учня. Потім запропонувати їм якомога швидше закреслити літеру «F» і «Y».Завдання можна ускладнити - провести змагання, хто швидше викреслить літеру «F», а «Y» - підкреслить. Перевірку можна здійснювати через обмін аркушами.

Використання даного методу можна скомбінувати з вивченням нових слів, які будуть подаватись у тексті, що дозволить їх краще запам'ятання учнями.

Вправа «Grey - red» («Сіре - червоне») має своєю метою розвиток мимовільної уваги.

Даний метод може використовуватись при вивченні з англійської мови теми «Furniture» («Меблі»). Ця вправа полягає в тому, що учневі запропоновують оглянути класну кімнату і запам'ятати речі певного кольору, наприклад, сірого («Will you, please, look around and try to remember the things which have grey colour?). Після цього учень повертається до вікна, а ми просимо його назвати речі, наприклад, червоного кольору (Will you, please, tell us the things which have red colour?).

Використання вищеописаної вправи дасть змогу з психологічної точки зору розвивати мимовільну уваги, а з дидактичної - удосконалювати мовні навички та вивчення предметів з англійської мови.

Розвиток довільної уваги може покращити вправа «Questions» («Запитання»)

На початку уроку вчитель пропонує кожному учневі вигадати мінімум по два цікавих запитання за матеріалом уроку. Наприкінці заняття провести конкурс на найкраще запитання.

Ця вправа допоможе учням бути сконцентрованими та уважними на протязі всього уроку, а також допоможе їм удосконали навички щодо складання речень на англійській мові, що є досить проблематичним на протязі навчання дітей у 6-7 класах.

Розвиток уваги можна проводити і на самому початку уроку при повторенні лексики, вивченої на попередньому занятті, і в кінці при узагальненні уроку. Для цього застосовуються вправи «Be attentive» («Будьте уважними»):

1. Учитель зачитує слова з недавно вивченої учнями теми з англійської мови, наприклад, «Weather» («Погода»): rain, snow, warm, cold, dry, bright. Потім запитує в якому слові є літера «r» (What word does have letter «r»?).

2. Після вивчення теми «Professions» («Професії») учитель читає слова: doctor, policeman, saleswoman, teacher, driver, cook. Потім запитує учнів яке слово було другим серед перелічених («What was the second word?»).

Гра «Spies» («Розвідники»). Використання цієї гри дасть змогу попри розвиток концентрації уваги, ще й домогтися активного залучення учнів у роботу протягом усього уроку. Вона полягає в тому, що на початку заняття дітям дається завдання, що саме їм слід відстежувати впродовж уроку (кількість тих, хто відповідали з місця, біля дошки, кількість питань, які форми роботи застосовувалися, хто був тямущим у чому?). Наприкінці заняття перевірити. Це можна зробити і у вигляді змагання.

Гра «Сounting togеther» («Рахуємо разом») дасть змогу удосконалити переключення та розподіл уваги. Цей метод можна застосовувати, коли учні на уроці англійської мови вивчають операції з числами. Учасники гри повинні по черзі виконувати додавання чи віднімання чисел.

Прикладом може бути даний алгоритм:

1-й називає число: nine (9).

2-й називає знак: plus(+).

3-й називає число: three(3).

4-й називає знак: is(=).

5-й називає суму: twelve(12).

6-й називає нове число.

Той, хто помилився вибуває з гри.

Цей метод дозволяє розвивати не лишу властивості уваги, а й збагатить їх рецептивно-продуктивне відтворення з англійської мови.

Гра «Follow my movements» («Повторюємо рухи») є ще одним методом для забезпечення розвитку переключення та розподілу уваги.

Правила гри: Всі встали. Ведучий показує різні вправи, а учні повинні їх повторити, крім двох:

ь Якщо ведучий піднімає руки вгору, потрібно плескати в долоні;

ь При положенні «руки в сторони» - тупати ногами.

Хто помиляється - сідає. Переможцям - аплодисменти.

Вище описаний метод є досить ефективним для розвитку переключення уваги, а також він сприяє розминці та відпочинку учнів, особливо після важкої та напруженої роботи, що так важливо на уроках англійської мови.

Гра «The Game of Indians» («Гра індійців») забезпечить розвиток довільної уваги.

Двом гравцям на короткий час показують одразу багато предметів, після цього їх накривають, а кожний з учасників окремо говорить ведучому, що він бачив, намагаючись назвати ведучому якомога більше предметів, які він бачив на англійській мові.

Ця гра може застосовуватись для кращого засвоєння учнями лексикології англійської мови з певної теми, наприклад «School accessories» («Шкільні приладдя»). Можна використати такі прилади: pen, pencil, book, excise-book, ruler, rubber, pencil-box, point, chock (ручка, олівець, книжка, зошит, лінійка, стиральна гумка, пенал, указка, крейда).

Кожен учитель, готуючись до свого уроку, повинен наперед визначити ті властивості та види уваги, які він хоче удосконалити в учнів, а потім підбирати відповідні форми та методи. Розвиток уваги повинен зливатись з поданням нового матеріалу, або повторенням раніше вивченого, що є неважким у виконанні, завдяки різноманітності та структурності англійської мови.

2.2 Методичні рекомендації

Увага є необхідною умовою ефективної діяльності, запорукою успішного пізнання, навчання праці, поведінки. Батьки й учителі є найблищими людьми для дитини, які займаються її вихованням, а тому вони повинні особливу роль звертати на розвиток її уваги. Досить часто лунають скарги в сторону дитини на її неуважність, причини якої можуть бути різними. Їх потрібно знати, щоб успішно виховувати.

1. Неуважність нерідко є наслідком перевтоми школяра.

2. Найбільш поширена причина нестійкості уваги дітей - їх недостатня розумова активність.

3. Неуважність може бути наслідком неправильного виховання дітей.

4. Неуважність - це й негнучка вага, відсутність уміння переключатися з одного предмета на інший.

5. Виховання уваги - це виховання почуття відповідальності та тренування вольових зусиль.

6. Важливо вправляти увагу школяра, враховуючи спостережливість.

Вчителі та батьки повинні працювати разом і обмінюватись своїми спостереженнями щодо виявлення неуважності дитини, встановлення їх причини, а також визначення шляхів щодо її усунення. Також зі своєї сторони вони повинні постійно слідкувати за розвитком школяра, його успіхами. Підлітковий вік є особливим, так як у дитини з'являється багато інших інтересів, попри навчання. І саме тут важливо вдержати її цікавість до навчання, а як уже вище зазначалося, що підґрунтям усіх пізнавальних психічних процесів, за допомогою яких учень навчається, є увага. Тому потрібно розгортати арсенал методів для удосконалення її у школярів.

В основному розвиток уваги в учнів відбувається під час навчання. На уроці їх діяльність контролює вчитель, а при виконанні домашніх завдань цим повинні займатись батьки. Отже, займаючись з дітьми вдома батьки повинні пам'ятати та виконувати певні правила.

Пам'ятка для батьків

1. Виховуйте звичку готуватися з домашнім завданням систематично. Їх можна починати робити вже через 1,5 - 2 години після шкільних занять.

2. Навчайте виділяти головне й другорядне, уміти зосередитися на головному

3. Виховуйте у дитини самоконтроль, самоаналіз та самооцінювання.

4. Не порівнюйте результати навчання своєї дитини з результатами інших дітей, а тільки з її власними.

5. Бути лише порадником дитині у вирішенні певних завдань, підказувати яким способом краще розв'язати дане завдання, але ні в якому разі не робити все самому.

6. Не потрібно давати дитині дивитись телевізор раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Пам'ятайте, що телевізор - ворог №1 успішного навчання. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитися.

7. Не забувайте відзначати старанність дитини, але й не потрібно зловживати цим.

8. Не потрібно сваритись на дитину, якщо вона не може сконцентрувати свою увагу і засвоїти певний матеріал. Потрібно насамперед намагатися виявити причини, які це спричиняють, а потім знайти шляхи їх усунення.

Ще однією особою в руках якої є влада розвивати увагу учнів є вчитель. Попри організації навчально-виховного процесу в школі вчитель повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості уваги школярів, характер навчальної діяльності. Відповідно до цього він повинен планувати урок так, щоб зробити його цікавим, захопливим та багатим на різноманітні види діяльності.

Методичні рекомендації для вчителів

1. Приготуйте все необхідне до початку уроку. Ваша організованість концентруватиме увагу учнів. Перевіряйте свій зовнішній вигляд на предмет: чи немає у ньому елементів, здатних привернути увагу учнів.

2. Враховуйте час найбільшої ефективності уваги впродовж уроку: стійка увага зберігається з 8 до 23 хв. уроку, за іншими даними - 4-24 хв. Загалом, стійка увага може зберігатися впродовж 15-20 хв. Продуктивніше давати мнемонічний матеріал саме в цей період.

3. Враховуйте, що в умовах тривалої концентрації на одноманітному слабкому подразнику виникає ефект коливання уваги (зміна інтенсивності). Але він зникає, якщо сприймання включається в активну розумову діяльність. Ефективно зберігати увагу учнів можна, перемішуючи її в руслі пізнавальної діяльності. Учень має розуміти мету діяльності, логіку уроку. Зокрема, тому в лекційний матеріал варто періодично включати проблемні завдання, що потребують розумових зусиль.

4. Підкріплюйте увагу дітей через певні проміжки часу відповідними завданнями, оцінюючими судженнями, незвичними мовними прийомами, зовнішніми виявами тощо.

7. Враховуйте, що занадто частий перехід від однієї діяльності до іншої втомлює. Найбільш ефективно увага може розподілятися лише на 2-3 об'єкти. При переході до складної роботи, не поспішайте, дайте дітям час сконцентрувати увагу, оскільки внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки. Для підтримання уваги, важливу роль відіграє організація і темп уроку. Більшість завдань варто давати індивідуально, оскільки вони потребують різного часу виконання у різних дітей. При цьому варто враховувати рівень сформованості уваги певного учня, особливості типологічних властивостей, рівень сформованості навчальних умінь.

8. Частіше використовуйте засіб взаємної перевірки письмових завдань, який сприяє концентрації уваги учнів.

9. Під час використання наочних посібників, зверніть увагу на необхідність організації спостереження. Учень повинен знати, на що саме йому слід звернути увагу. У цьому вам ефективніше допоможе не вказівка, а відповідно поставлене запитання.

10. Не відволікайте учнів, якщо ви дали завдання, що потребує концентрації уваги: не ходіть класом, не продовжуйте пояснень тощо. Оскільки в основі дії уваги лежить закон від'ємної індукції (осередок збудження оточується гальмуванням), то в умовах зосередженості уваги учні, як правило, вже не чують вас.

11. Не називайте ім'я учня, увагу якого ви хочете привернути перед запитанням. Тим ви відволікаєте увагу більшості учнів.

12. Не закликайте до уваги, якщо втратили її, це неефективний шлях, оскільки ту частину учнів, яка не вміє втримувати увагу потрібно навчити. А для інших кращий ефект демонструє підтримання уваги завдяки зміні інтонації, тону, гучності мовлення тощо. Запишіть способи, якими ви зазвичай реагуєте на неуважність учня, проаналізуйте їх. Якщо вони вам не сподобається - використовуйте нижче наведені.

Враховуйте вплив динамічності на привертання уваги: не обов'язково змінювати силу подразника, достатньо буває просто змінити темп мовлення, ритмічність рух, припинення руху, або використати контрастність.

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Знаходьте чинники, що сприяють підсиленню уваги дітей, наприклад, легка негучна музика при читанні, відповідне освітлення тощо.

Коригувати увагу учнів м

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ожна використовуючи їхні потреби, інтереси.

Оскільки при втомі курування увагою погіршується, то дієвим способом її налагодження є вчасний відпочинок, аутотренінг.

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Враховуйте вплив природних чинників на увагу. Так, в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже, вчителеві варто, наприклад, не проводити у такі дні тематичні тестування контрольні чи лабораторні роботи.

Методичні рекомендації для учнів

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Як стати уважним»

Безумовно, що кожна людина здатна суттєво розвинути в собі уміння зосереджуватись. А головним елементом зосередження є увага. Невміння зосередити свою увагу в певний момент на головну - біда багатьох. Недарма говорять: найкоротший шлях виконати багато справ - виконувати їх послідовно. Правда, говорять і інше: мовляв, Наполеон міг одночасно робити сім справ, але цей факт не підтверджено. Але є і достовірні факти: 1887 року французький психолог Полан показував свою здатність читати слухачам один вірш і водночас писати інший. Він міг декламувати вірші і водночас перемножувати багатозначні числа.

Головна властивість уваги виявляється в тому, що вона постійно коливається, дуже рухлива. Вона може бути спрямована на кілька предметів відразу, миттєво зупинитись на чомусь одному, потім поступово послаблюватись або так само швидко переключатись на щось інше.

Доки людина не розвинена, то здатна сприймати лише зовнішні рухи. Але чим більша вона навчається, тим більше її знання про довкілля, тим більше прихованих рухів вона починає розрізняти. Їй стає легко стежити за ними, бути уважною до різних сторін життя і бачить вона набагато більше нерозвиненої людини.